Ефективність галузі конярства в кінних заводах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.В. ДОКУЧАЄВА

КУКЛА Олег Леонтійович

УДК 636.1:330.131(477)

ЕФЕКТИВНІСТЬ ГАЛУЗІ КОНЯРСТВА В КІННИХ ЗАВОДАХ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Інституті тваринництва НААН України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

РИЖКОВ Василь Григорович,

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, професор кафедри економіки та маркетингу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

ПАРХОМЕЦЬ Микола Кирилович,

Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри аграрного бізнесу

кандидат економічних наук, професор

МАКЕДОНСЬКИЙ Анатолій Васильович,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

Захист відбудеться «12» жовтня 2011 р. об годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в „Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корпус 1, ауд. 307

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в „Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корпус 1.

Автореферат розісланий « » вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д.В. Шиян

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З переходом сільськогосподарського виробництва до ринкових умов роль кінних заводів в удосконаленні галузі конярства зростає. Розвиток багатоукладного ринкового виробництва зумовлює переорієнтацію використання коней як продуктивного конярства, реалізації племінних коней, використання коней у селянському господарстві, обгрунтування раціональних схем виробництва в кінних заводах.

У дореволюційний період (1917 р.) у країнах світу чисельність коней досягала 107,8 млн. голів, Росія мала 38,2 млн голів і займала перше місце у світі. Україна мала в ці часи 5,4 млн голів коней. Кінні заводи в Україні створювали ще за Петра Першого на Полтавщині, Харківщині, Чернігівщині. Деркульський кінний завод було створено у 1765 р. у Луганській області, пізніше Стрілецький, Лимарівський, Новоолександрівський, які працюють понині. Основним завданням кінзаводів було комплектування кінноти в армії. Упродовж століть коней використовували як робочу силу, на транспорті. З розвитком науково-технічного прогресу чисельність коней поступово зменшується. За період з 1991 по 2009 рр. кількість поголів'я коней в Україні скоротилася майже в 1,6 раза. В умовах реформування аграрного сектора України галузь конярства стала збитковою. Це призвело до спаду виробництва продукції конярства. Таким чином порушилися концентрація і виробничий напрям підприємств з вирощування коней та їх галузева структура.

Особливості планування, організацію сільськогосподарських підприємств, менеджмент, обгрунтування оптимальних галузевих пропорцій вивчали вчені: В.Я. Амбросов, Л.М. Анічін, М.О. Бєсєдін, М.Е. Браславець, А.М. Гатаулін, Д.П. Глущенко, Р.Г. Кравченко, А.В. Македонський, В.Я. Мессель-Веселяк, А.А. Омельяненко, В.Г. Рижков, П.Т. Саблук, О.В. Ульянченко та інші вчені.

В Україні на сьогодні працює 10 державних кінних заводів. Проблеми розвитку галузі конярства та шляхи підвищення її ефективності обгрунтовані вітчизняними та закордонними науковцями, серед яких Д.А. Волков, Б.М. Гопка, О.О. Новіков, М.К. Пархомець, Ю.П. Гусєв, А.А. Калашніков, В.С. Ковєшніков та ін.

Незважаючи на публікації та наукові розробки, недостатньо вивченими залишаються питання ефективності галузі конярства та галузевої структури кінних заводів України. Галузева структура кінного заводу значною мірою залежить від складу та співвідношення галузей тваринництва і рослинництва, вона є багатоплановим явищем, визначається діями різних виробничих і економічних факторів. Ефективне поєднання галузей в сільськогосподарському підприємстві є актуальним при розбалансованому і збитковому виробництві кінних заводів, основним завданням яких є не тільки збереження генетичного потенціалу, а й вдосконалення існуючих порід коней.

Проте в теперішній час галузева структура кінних заводів поки що розроблена недостатньо. На сьогодні кінні заводи збиткові, не мають коштів для розширеного відтворення. Тому скорочується поголів'я цінних порід коней, збіднюється загальний генофонд. Втрачаються окремі породи коней. Частка племінного конярства є дуже низькою і становить лише 1,2% від загального поголів'я коней.

Для відродження вітчизняного конярства, стабілізації і подальшого його ефективного розвитку необхідне раціональне вирішення питань рівня концентрації виробництва, обґрунтування і розробка організаційних положень, питомих виробничо-економічних параметрів та нормативів ведення галузі конярства. При цьому до вирішення питань організації виробництва продукції конярства необхідно підходити системно, комплексно пов'язувати в балансі виробництво в конярстві, в інших тваринницьких галузях, рослинництві і по підприємству в цілому. Необхідно обгрунтувати раціональний виробничий тип кінних заводів, які займаються розведенням коней. Усе це і обумовило актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відділі економіки і організації виробництва продуктів тваринництва і маркетингу Інституту тваринництва НААН України і є складовою частиною Науково-технічної програми №30 „Наукове забезпечення сталого розвитку галузей тваринництва”, підпрограми „Конярство”, завдання „Удосконалити заводські породи коней вітчизняної селекції в напрямку підвищення конкурентоспроможності продукції кіннозаводства на міжнародному рівні” (номер держреєстрації 0106U010671). Роль автора полягала у виконанні наукових досліджень економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в кінних заводах.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному системному обґрунтуванні пропозицій і рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в кінних заводах у сучасних умовах господарювання за рахунок удосконалення їх галузевої структури.

Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішувалися такі завдання:

- узагальнити теоретичні дослідження щодо економічної ефективності сільськогосподарського виробництва;

- визначити сучасний стан і тенденції розвитку галузі конярства в Україні;

- визначити фактичну галузеву структуру сільськогосподарського виробництва в кінних заводах України різних напрямів спеціалізації і дати економічну оцінку ефективності виробництва в них;

- провести аналіз фактичної годівлі в кінних заводах та розробити і оптимізувати річні нормативи заготівлі кормів для заводських порід коней;

- визначити фактичні показники відтворення стада в кінних заводах та їх вплив на інтенсивність та економічну ефективність у галузі конярства;

- обґрунтувати розмір, структуру витрат вирощування коней верхового призначення;

- обґрунтувати напрями маркетингової концепції роботи кінних заводів;

- визначити економічну ефективність роботи кінних заводів при різних варіантах галузевої структури.

Об'єктом дослідження є процес функціонування та розвитку кінних заводів Харківської та інших областей Лісостепу і Степу України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів з економічної ефективності сільськогосподарського виробництва у кінних заводах при різному співвідношенні галузей у них.

Методи дослідження. Методологічною, теоретичною основою дослідження були діалектичний метод і системний підхід до вивчення і пізнання економічних явищ, процесів, наукові розробки провідних вітчизняних та іноземних вчених з питань ефективності виробництва продукції конярства із застосуванням системного підходу, аналізу та діалектичного методу пізнання. Для досягнення поставлених у дисертаційній роботі завдань були використані такі методи: історичний - для ретроспективного узагальнення досягнень вітчизняних й іноземних авторів; монографічний - використовувався в процесі обстеження племінних кінних заводів; розрахунково-конструктивний - при обґрунтуванні економічної ефективності різних варіантів виробничих типів кінних заводів; абстрактно-логічний - при аналізі теоретичних, методологічних основ оцінки ефективності ринку коней, підготовці висновків і пропозицій; економіко-математичний - для розробки оптимальної галузевої структури моделі кінного заводу; графічний - при побудові графічних зображень досліджуваних процесів.

Інформаційною базою дослідження є дані річних звітів, первинного зоотехнічного, бухгалтерського обліку кінних заводів Степової та Лісостепової зони України, матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, нормативні документи, літературні джерела, дані світової інформаційної мережі Internet, електронних носіїв статистичної інформації.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що була дана оцінка та визначена порівняльна економічна ефективність виробництва продукції в кінних заводах з різною галузевою структурою і обґрунтоване найбільш ефективне співвідношення галузей у них. Основні положення наукової новизни результатів дослідження полягають у такому:

вперше:

- визначено порівняльну економічну ефективність організації сільськогосподарського виробництва в кінних заводах із різною галузевою структурою в ринкових умовах господарювання;

удосконалено:

- підходи до розробки річних нормативів заготівлі та структури кормів для заводських порід коней на середньорічну голову з урахуванням мінімального рівня їх собівартості;

- обґрунтування напрямів маркетингової діяльності кінних заводів у сучасних ринкових умовах;

- методичні підходи щодо обґрунтування і розробки нормативної собівартості утримання верхових порід коней;

набули подальшого розвитку:

- обґрунтування впливу відтворення стада на підвищення ефективності галузі конярства.

Практичне значення отриманих результатів. Висновки та пропозиції, одержані на основі результатів досліджень, спрямовані на підвищення економічної ефективності роботи кінних заводів. Обґрунтовано основні організаційно-економічні умови раціонального співвідношення галузей в кінних заводах верхового призначення, які використовуються господарствами підчас здійснення заходів щодо підвишення ефективності виробництва, при складанні перспективних планів розвитку господарств. Про впровадження і використання результатів дослідження дисертанта є відповідні довідки.

Окремі результати дисертаційного дослідження використовуються Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, як рекомендації щодо беззбиткового виробництва в кінних заводах регіону (довідка № 12-64 від 03.04.09 р.). Наукові розробки автора, спрямовані на підвищення економічної ефективності роботи кінних заводів схвалені та впроваджені в кінному заводі ДП Стрілецький КЗ №60 Міловського району (довідка № 58 від 08.07.09 р.) та кінному заводі ДП Деркульський КЗ №63 Біловодського району Луганської області (довідка № 170 від 07.07.09 р.). Пропозиції щодо оптимізації виробничої структури кінних заводів схвалені Вченою радою Тернопільського Інституту агропромислового виробництва (довідка № 43 від 16.03.10 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною розробкою. Результати дослідження викладені в дисертаційній роботі, були отримані автором особисто. Здобувач провів основну частину роботи самостійно, включаючи підбір і аналіз літературних, статистичних даних, збір інфомації в сільськогосподарських підприємствах, узагальнення отриманих результатів, їх статистичне опрацювання із проведення економічних розрахунків, побудови економіко-математичної моделі оптимізації господарства. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, використані положення лише власних досліджень. У публікації [11] автору належить розробка річних нормативів заготівлі кормів для заводських і робочих коней (на середньорічну голову); [12] - обгрунтування питомих виробничих нормативів сільськогосподарського підприємства - кінного заводу на 100 конематок зі шлейфом верхових порід.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень доповідалися і одержали позитивну оцінку на Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни у світове співтовариство (м. Тернопіль, ТНЕУ, 18 травня 2007 р.), на П'ятій міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація АПК» (м. Харків, ХНТУСГ, 27-28 листопада 2007 р.), в матеріалах міжнародної науково-практичної конференції "Селекційні та еколого-економічні аспекти конярства". (Солочин, Квітка Полонини, 18-21 вересня 2008 року), на науковій конференції молодих учених і аспірантів Інституту тваринництва УААН « Нове бачення перспектив розвитку аграрної науки молодими вченими (м. Харків, Інститут тваринництва УААН, 6-7 грудня 2006 р.), у матеріалах Третіх регіональних річних зборів Північно-Східного відділення Всеукраїнського Конгресу вчених економістів-аграрників «Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві» (м. Харків, ХНТУСГ, 10 грудня 2009 р.), в матеріалах VI Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів «Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку (м. Кіровоград, Кіровоградський інститут агропромислового виробництва, 25-26 березня 2010 р.)

Публікації. Результати проведених досліджень за темою дисертації викладені у 13 публікаціях (загальний обсяг - 2,6 ум. друк. арк.), із них 6 у фахових виданнях, у тому числі 11 одноосібних.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 242 сторінки комп'ютерного тексту, у тому числі основний текст - 166 сторінок. Дисертація містить 40 таблиць, 7 рисунків, 23 додатки, список використаних джерел становить 217 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Наукові засади підвищення економічної ефективності конярства» було розкрито сутність економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та визначені особливості ринку конярства.

Сільськогосподарське підприємство - це складна установа, головним засобом виробництва якої є земля, ефективне функціонування її пов'язане з раціональним поєднанням цілої низки необхідних галузей які забезпечують у першу чергу економічну ефективність використання землі, рівномірне протягом року зуживання засобів виробництва і робочої сили, ефективне і прискорене у часі використання оборотних засобів, максимальне виробництво якісної продукції, можливість використовувати на місці продукцію однієї галузі іншою, досягти високої продуктивності праці.

До сільськогосподарських підприємств належать кінні заводи. Вони є визначальною ланкою в галузі конярства.

Аналіз розвитку конярства в Україні за період з 1991 по 2009 рр. показав, що за останні роки галузь конярства стала нестабільною. Про це свідчить зменшення поголів'я коней за останні 18 років. Якщо в 1991 р. загальний обсяг поголів'я становив 738 тис. голів коней, то в 2001 р. цей показник вже становив 701 тис. голів, а на початок 2009 р. в Україні налічувалося тільки 466 тис. голів коней. Тобто за 18 років поголів'я коней скоротилося на 272 тис. голів, або на 37%.

При переході до ринкових відносин галузь конярства стала збитковою. Попит на племінну продукцію конярства зменшився. Це призвело до зниження комерційного інтересу, як покупців племінних коней, так і інвесторів. Виникла загроза зникнення цінного генофонду існуючих порід племінних коней, над виведенням яких працювали тисячі людей протягом багатьох століть. За період 2006 - 2010 рр. чисельність племінних коней скоротилася майже на 20% (табл. 1).

Таблиця 1. Динамика поголів'я племінних коней в Україні

Породи	Роки	2010 у % до 2006
	2006	2007	2008	2009	2010
Українська верхова	2704	2872	2913	2249	2101	77,7
Чистокровна	796	755	758	693	695	87,3
Орловська	1069	1156	1113	980	858	80,3
Російська	1140	1287	1297	1150	899	78,8
Новоолександрівська ваговозна	692	606	523	514	395	57,1
Інші породи	769	906	888	878	828	107,7
Всього	7170	7582	7492	6464	5776	80,5
Джерело: розраховано за даними Державного племінного реєстру за 2005-2009 рр.

Але державні кінні заводи крім цінного генофонду племінних коней ще мають у користуванні землю - основний засіб виробництва у сільському господарстві. У розпорядженні у них є по 5000-7000 га ріллі. Цієї землі достатньо не тільки для галузі конярства, а й для успішного ведення галузей молочного скотарства, свинарства, рослинництва.

Тому назріла нагальна потреба вирішення питань раціонального співвідношення галузей у кінному заводі, рівня концентрації виробництва, розробки питомих виробничо-економічних параметрів, організаційних положень, нормативів ведення та ефективності галузі конярства в кінних заводах України.

У другому розділі «Економічна оцінка ефективності та інтенсивності виробництва в кінних заводах України» проаналізовано галузеву структуру виробництва в кінних заводах України, зроблена

порівняльна оцінка інтенсивності та економічної ефективності виробництва в них. Узагальнено фактичний рівень годівлі коней у кінних заводах, проаналізовано сучасний стан вирощування кормових культур і виробництво кормів, вивчено основні складові годівлі коней верхових, рисистих, ваговозних порід, обґрунтовано і розроблено нормативи загальних витрат кормів на одну середньорічну голову та визначено раціональні типи годівлі заводських порід коней.

Галузева структура і виробничий тип кінного заводу не є сталими. Залежно від соціально-економічних умов одержує розвиток або корінну зміну виробничий тип підприємства, змінюється структура господарства. Основним призначенням кінного заводу є вирощування племінних коней, тому племінне конярство кінного заводу розглядається як провыдна галузь підприємства. А додаткові галузі в кінних заводах повинні найбільш раціонально поєднуватися з ефективним використанням земель відповідно до спеціалізації господарства, за умови раціонального використання сівозмін, забезпечення відтворення родючості грунтів і збереження навколишнього середовища.

Племінне конярство як провідна галузь підприємства поєднується з додатковими галузями тваринництва і рослинництва, а останні, у свою чергу, дають змогу одержувати економічну підтримку для розширеного відтворення і удосконалення заводських порід коней, впливати на стан і економічну ефективність кінного заводу в цілому.

Аналіз кормовиробництва в державних кінних заводах показав, що ця галузь знаходиться на досить низькому рівні. Урожайність зернофуражних культур не перевищує 20-29 ц. з 1 га, тому для розробки річних нормативів заготівлі кормів для заводських порід була обґрунтована перспективна схема вирощування кормових культур та виробництва кормів.

В основу розробок покладено вирощування заводських порід коней відповідно до вимог щодо класності, живої маси, промірів, племінної цінності і робочої продуктивності. При цьому враховували фізіологічну норму потреби основних поживних речовин і енергії з урахуванням як фізіологічного стану, так і статево-вікового складу табуна. Для жеребців враховано передпарувальний та парувальний періоди утримання, для конематок - жеребний, підсисний і підсисно-жеребний періоди. Для лошат враховано вік та живу масу на кінець періоду, а також у період тренінгу. Визначена структура табуна.

У результаті вирішення економіко-математичних задач на ПК відповідно до вимог обгрунтовано нормативи загальних витрат кормів з розрахунку на одну середньорічну голову коней. Для верхових порід вони становлять - 38,2 ц корм. од., для рисистих - 39,4 ц корм. од. і для ваговозних - 43,2 ц корм. од. (табл. 2).

У структурі річних нормативів заготівлі кормів за поживністю для верхових порід коней концентровані корми мають займати - 50%, соковиті - 2%; грубі - 30%; зелені корми - 18%, із них пасовища - 7%. Для рисистих порід коней : концентровані корми - 48%, соковиті - 2%; грубі - 32%; зелені корми - 18%, із них пасовища - 7%. Для ваговозних порід: концентровані корми - 34%, соковиті - 12,2%; грубі - 27,8%; зелені корми - 26%, із них пасовища - 10%.

економічний ефективність кінний виробництво

Таблиця 2. Річні нормативи заготівлі та структури кормів для заводських порід коней України (на середньорічну голову)

Показники	Верхові	Рисисті	Ваговози
	факт, 2009 р., Деркульський кінний завод Луганської обл., корм. од. ц	корм. од, ц.	натури ц.	за поживністю, %	корм. од, ц	натури ц.	за поживністю, %	корм. од, ц	натури ц.	за поживністю, %
Всього кормів ц. корм. од:	33,4	38,2	х	100	39,4	х	100	43,2	х	100
Концентрати - разом	17,8	19,1	18,2	50	18,8	18	48	14,7	13,2	34
у т. ч. овес	17,0	12,5	12,6	33	12,5	12,6	32	6,8	6,9	16
кукурудза	-	1,9	1,4	5	2,0	1,5	5	3,9	2,9	9
ячмінь	-	2,3	1,9	6	2,3	1,9	6	2,6	2,1	6
горох	-	0,8	0,7	2	0,4	0,3	1	0,5	0,4	1
висівки	-	0,9	1,0	2	0,9	1,0	2	0,5	0,5	1
макуха	0,8	0,3	0,3	1	0,3	0,3	1	-	-	-
премікси	-	0,4	0,4	1	0,4	0,4	1	0,4	0,4	1
Соковиті - разом	-	0,8	5,4	2	0,8	5,6	2	5,3	23,8	12,2
у т. ч. силос	-	-	-	-	-	-	-	4,8	20,2	11,2
коренеплоди	-	-	-	-	-	-	-	0,5	3,6	1
морква	-	0,8	5,4	2	0,8	5,6	2	-	-	-
Грубі - разом	15,4	11,6	25,9	30	12,6	29,5	32	11,8	29,5	27,8
з них: сіно багаторічних трав	13,3	5,8	11,5	15	5,5	11,0	14	3,9	7,8	9
сіно однорічних трав	-	3,9	8,5	10	4,0	8,8	10	3,1	6,7	7
сінаж багаторічних трав	-	1,5	4,5	4	2,3	6,9	6	2,6	7,6	7
солома	2,1	0,4	1,4	1	0,8	2,8	2	2,2	7,4	4,8
Зелені - разом	0,2	6,7	36	18	7,2	37,2	18	11,7	58,7	26
у т. ч. однорічні трави	0,2	0,8	4,2	2	0,8	4,4	2	0,4	2,4	1
багаторічні трави	-	3,4	19,1	9	3,6	19,7	9	5,2	28,8	12
кукурудза	-	-	-	-	-	-	-	1,3	6,9	3
пасовища	-	2,5	12,7	7	2,8	13,1	7	4,5	20,6	10
Всього вартість кормів, грн	2923	2579	2589	2242
Собівартість 1 ц корм. од	87,5	67,5	65,7	51,9
Потреба кормової площі, га	х	1,4	1,42	1,3
Джерело: дані первинного обліку та власні розрахунки.

Розроблені нами норми стали основою для раціонального вирішення всього комплексу заходів, пов'язаних з раціональною годівлею коней заводських порід та організацією інтенсивного кормовиробництва в кінних заводах.

Визначено значний вплив на ефективність роботи кінних заводів вихід ділового приплоду лошат на 100 конематок. Зростання виходу молодняку з 50 до 90 голів дає можливість збільшити реалізацію коней до 80%, при цьому поголів'я табуна збільшується на 42%, а собівартість лошати зменшується на 44%.

У третьому розділі «Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва в кінних заводах України» висвітлені методичні основи агромаркетингу та особливості ринку коней в Україні і за кордоном. Обґрунтована і розроблена нормативна собівартість утримання верхових порід коней. Розроблено 5 виробничих типів кінних заводів та визначено економічну ефективність їх функціювання. Визначені основні економіко-виробничі параметри та нормативи організації виробництва в цих кінних заводах.

Одним із критеріїв ефективного ведення конярства є обґрунтовання зниження собівартості утримання, годівлі та випробування племінних коней верхових порід. Калькуляція нормативної собівартості вирощування коней у конярстві необхідна для удосконалення організації виробництва і праці, ліквідації зайвих витрат, раціонального використання основних фондів і землі.

Виробництво продукції конярства високої якості при обґрунтованих витратах (при цьому дотримують усіх технологічних умов) дає змогу збільшити кількість чистого прибутку підприємства, а отже, і рентабельність галузі.

У табл. 3 відображена структура нормативної собівартості утримання коней верхових порід. У загальних витратах калькуляційних статей найбільшу частку в структурі собівартості займають корми - 37,2%. На другому місці в структурі собівартості займає оплата праці - 36,5%. На

загальновиробничі витрати припадає 7,3%. Амортизаційні відрахування в структурі нормативної собівартості займають 5,8%, включають витрати, пов'язані з амортизацією основних засобів виробництва. На поточний ремонт віднесені витрати, пов'язані з ремонтом приміщень, де знаходяться коні, кінської збруї і т. д. Частка її у структурі нормативної собівартості становить 2,3 %, роботи та послуги становлять 2 %.

Пально-мастильні матеріали у структурі собівартості займають 1,3%.

До статті засоби захисту тварин віднесені витрати, пов'язані з ветеринарним обслуговуванням коней (щеплення від пневмонії і т. д.). Частка їх у структурі нормативної собівартості має бути не менше 0,4 %.

Вода, підстилка займають у структурі собівартості відповідно 0,6 % і 0,2 % та електроенергія - 0,1 %.

Як підсумок, нормативна собівартість утримання однієї середньорічної голови коней верхової породи становить 6790 грн, відповідно вартість 1 кормодня - 18,6 грн. Вартість утримання 1 середньорічної голови жеребців становить 9107 грн., 1 середньорічної голови конематки - 7423 грн і 1 середньорічної голови молодняку - 6435 грн. Вартість 1 кормодня становить (грн): для жеребців - 24,95; для конематок - 20,33; для молодняку - 17,63. При діловому виході лошат 74 голови на 100 конематок, вартість 1 лошати при народженні становить 10647 грн.

Таблиця 3. Розрахунок нормативної собівартості утримання верхових порід коней в Україні на 2013 рік

Показники	Всього	Структура, %	Жеребці	Конематки	Молодняк
Поголів'я	320	х	5	100	215
Затрати всього, грн	2215795	100	46462	757472	1411861
у т. ч. оплата праці	810000	36,5	18202	224748	567050
нарахування на оплату праці	137700	6,2	3488	43060	91152
корми	824781	37,3	16693	357160	450928
засоби захисту тварин	8000	0,4	120	2400	5480
пальне та мастила	28800	1,3	456	9300	19044
електроенергія	2688	0,1	66	1330	1292
амортизація	128000	5,8	1690	33720	92590
поточний ремонт	51200	2,3	680	13500	37020
роботи та послуги	43910	2,0	675	14000	29235
вода	14016	0,6	288	6570	7158
підстилка	4700	0,2	134	2688	1878
загальновиробничі	162000	7,3	3970	48996	109034
Всього витрат на 1 голову, грн	6924	х	9292	7575	6567
у т. ч. на утримання (собівартість)	6790	98	9107	7423	6435
на гній	134	2	185	152	132
Вартість 1 кормодня, грн.	18,60	х	24,95	20,33	17,63
Одержано лошат на 100 конематок, голів	74
Собівартість лошати, грн	10647
Реалізація, голів	74
Виробнича собівартість 1 голови, грн	29344
Повна собівартість 1 голови, грн	30000
Джерело: власні розрахунки.

Дослідження показали, що висока ефективність роботи кінних заводів залежить від раціонального використання землі, правильного співвідношення галузей тваринництва і рослинництва.

У результаті вирішення питань обґрунтування галузевої структури кінних заводів верхового напряму використання коней було розроблено економіко-математичну модель для оптимізації п'яти виробничих типів:

1) галузь конярства поєднується з виробництвом молока, яловичини, свинини і товарної продукції рослинництва;

2) галузь конярства поєднується з галуззю молочного скотарства і виробництва яловичини і товарною продукцією рослинництва;

3) галузь конярства поєднується з галуззю свинарства і товарною продукцією рослинництва;

4) галузь конярства поєднується з товарною продукцією рослинництва;

5) моногалузевий варіант.

Рішення варіантів задач показало, що при одних і тих же умовах найбільший прибуток може отримати кінний завод, де галузь конярства поєднується з молочним скотарством, свинарством і товарною продукцією рослинництва. Рівень рентабельності в цілому по заводу становитиме 20%. Прибуток на 100 га сільськогосподарських угідь становитиме 85,0 тис. грн. (табл. 4).

У другому варіанті (при поєднанні конярства з молочним скотарством і товарною продукцією рослинництва) рівень рентабельності по кінному заводу в цілому становив 23. На 100 га сільськогосподарських угідь прибуток становив 67,4 тис грн.

У третьому варіанті (коли галузь конярства поєднується з свинарством і рослинництвом) рівень рентабельності по кінному заводу становив 16%. Прибуток на 100 га сільськогосподарських угідь становив 54,3 тис. грн.

У четвертому варіанті (коли галузь конярства поєднується з галуззю рослинництва) кінний завод може одержати 2729 тис. грн прибутку. Рівень рентабельності по кінному заводу становив 18%. Прибуток на 100 га сільськогосподарських угідь становив 38,9 тис. грн.

У п'ятому варіанті (конярство - єдина галузь) кінний завод є збитковим. Рівень збитковості становив 50%. Збиток на 100 га сільськогосподарських угідь становив 148,6 тис. грн, зайвий раз доводить, що галузь конярства самостійно існувати не може. Тільки в поєднанні з іншими галузями кінний завод може одержувати прибуток.

Отже, галузева структура кінних заводів на найближчу перспективу має будуватися на поєднанні галузі конярства з молочним скотарством, свинарством і товарною продукцією рослинництва, що може принести кінному заводу максимальний прибуток і зберегти цінний порідний генофонд коней України.

Проведені дослідження п'яти різних виробничих типів кінних заводів дають можливість визначити питомі організаційно-виробничі та економічні параметри і нормативи.

На 100 га відповідних земельних угідь виробничо - економічні параметри першого виробничого типу кінного заводу будуть такими: щільність маточного поголів'я в конярстві - 1,4 гол., в молочному скотарстві - 11 гол., у свинарстві - 9,8 гол.; виробництво: молока - 641 ц, м'яса - 253 ц, зерна - 28 ц, соняшнику - 238 ц, кормів - 2832 ц; реалізація коней - 1,06 голів; валова продукція 414 тис. грн; товарна продукція 512 тис. грн; прибуток - 85 тис. грн; у розрахунку на 1 конематку: реалізація коней - 0,74 гол., валова продукція - 281,5 тис. грн, товарна продукція 358,6 тис. грн, прибуток - 59,5 тис. грн.

Таблиця 4. Фактична та проектна економічна ефективність виробництва різних виробничих типів кінних заводів України на 2013 р.

Продукція	Факт, 2010 рік Деркульський кінний завод Луганської обл	Проектні виробничі типи при поєднанні конярства з:
		молочним скотарством, свинарством і товарною продукцією рослинництва	молочним скотарством і товарною продукцією рослинництва	свинарством і рослинництвом	галуззю рослинництва	конярство - єдина галузь
	прибуток (-збиток) тис. грн	рівень рентабельності, %	прибуток (-збиток) тис. грн	рівень рентабельності, %	прибуток (-збиток) тис. грн	рівень рентабельності, %	прибуток (-збиток) тис. грн	рівень рентабельності, %	прибуток (-збиток) тис. грн	рівень рентабельності, %	прибуток (-збиток) тис. грн	рівень рентабельності, %
Коні	-300	-74,1	-1110,0	-50	-1110,0	-50	-1110,0	-50	-1110,0	-50	-1110,0	-50
Зерно: в т. ч
пшениця	-	-	11,1	17	374,5	17	492,6	16	912,2	17	-	-
кукурудза	-	-	-	-	597,1	53	781,3	53	1452,8	53	-	-
ячмінь	-	-	5,8	14	178,8	14	233,8	14	436,2	14	-	-
горох	-	-	19,7	59	19,7	59	19,7	59	19,7	59	-	-
овес	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Соняшник	-	-	1018,5	64	1018,5	64	1018,5	64	1018,5	64	-	-
Молоко	-18,9	-7,9	3565,4	53	3565,4	53	-	-	-	-	-	-
М'ясо: в т. ч
ВРХ	-35,6	-21,6	76,7	1	76,7	1	-	-	-	-	-	-
свинина	5,4	13,4	2364,5	17	-	-	2364,5	17	-	-	-	-
Всього	-349,1	-41,1	5951,9	20	4720,8	23	3800,4	16	2729,5	18	-1110,0	-50
На 100 га с-г угідь	-26,2	х	85,0	х	67,4	х	54,3	х	38,9	х	-148,6	х
Джерело: дані первинного обліку за 2010 р. та власні розрахунки.

Питомі виробничо-економічні параметри на 100 га відповідних земельних угідь другого виробничого типу кінного заводу: щільність маточного поголів'я в конярстві - 1,4 гол., у молочному скотарстві - 11 гол.; виробництво: молока - 641 ц, м'яса - 60 ц, зерна - 1085 ц, соняшнику - 238 ц, кормів - 1626 ц; реалізація голів коней - 1,06; валова продукція 225 тис. грн; товарна продукція 361 тис. грн.; прибуток - 67,4 тис. грн; з розрахунку на 1 конематку: реалізація коней - 0,74 гол., валова продукція - 152,9, тис. грн, товарна продукція 253 тис. грн, прибуток - 47,2 тис. грн.

Третій виробничий тип кінного заводу має такі виробничо-економічні параметри: щільність маточного поголів'я в конярстві - 1,4 гол., в свинарстві - 9,8 гол; виробництво: м'яса - 221 ц, зерна - 1421 ц, соняшнику - 238 ц, кормів - 1406 ц; реалізація голів коней - 1,06; валова продукція 324 тис. грн; товарна продукція 392,6 тис. грн; прибуток - 54,3 тис. грн; з розрахунку на 1 конематку: реалізація коней - 0,74 гол., валова продукція - 220,2, тис. грн, товарна продукція 274,8 тис. грн, прибуток - 38,0 тис. грн.

У четвертому виробничому типі будуть такі виробничо-економічні параметри: щільність маточного поголів'я в конярстві - 1,4 гол., виробництво зерна - 2638 ц, соняшнику - 238 ц, кормів - 189 ц; реалізація голів коней - 1,06; валова продукція 133 тис. грн; товарна продукція 254 тис. грн; прибуток - 38,9 тис. грн; з розрахунку на 1 конематку: реалізація коней - 0,74 гол., валова продукція - 90,2 тис. грн., товарна продукція 177,6 тис. грн, прибуток - 27,3 тис. грн.

У п'ятому виробничому типі кінного заводу, питомі виробничо-економічні параметри такі: щільність маточного поголів'я в конярстві - 13,4 гол., виробництво: кормів - 1769 ц; реалізація голів коней - 9,9; валова продукція 99 тис. грн; товарна продукція 148,6 тис. грн; збиток - мінус 148,6 тис. грн; з розрахунку на 1 конематку: реалізація коней - 0,74 гол., валова продукція - 7,4 тис. грн, товарна продукція 11,1 тис. грн, збиток - мінус 11,1 тис. грн.

У сучасних умовах, коли Україна вступила до СОТ, кінні заводи повинні будувати свою роботу на принципах маркетингу. До маркетингової концепції розвитку кінних заводів слід віднести: моніторинг цін, витрат, попиту і пропозиції, прибутків, виробничо-збутову діяльність, спрямовану на досягнення максимуму прибутку, вивчення кон'юнктури ринку коней, стимулювання збуту, пошук і удосконалення каналів збуту. Всі ці маркетингові заходи дадуть можливість вийти кінним заводам із збиткових у прибуткові і зберегти цінний генофонд заводських порід коней.

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження було обгрунтовано теоретико-методичні засади та шляхи удосконалення механізму підвищення ефективності галузі конярства в кінних заводах України, що дало можливість зробити такі висновки.

1. Економічну ефективність сільськогосподарського виробництва відображають її кінцеві результати, а саме, скільки і якої отримано продукції і якою ціною затрат одержано цю продукцію. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю затрат і використаних ресурсів одержано більше продукції і прибутку з урахуванням соціального результату (зростання оплати праці, покращення умов праці, соціально-культурного обслуговування та ін.), збереження навколишнього середовища.

2. Чисельність коней в Україна за 1991-2009 рр. скоротилося з 738 до 466 тисяч голів, або майже на 37%. Суттєво пройшов перерозподіл поголів'я коней. За цей період в особистих господарствах населення поголів'я коней зросло в 11,5 раза і становить 88% від загальної їх кількості в державі, у зв'язку з цим значення племінних кінних заводів для удосконалення кінського поголів'я зростає. У державних кінних заводах сконцентровано кращий генофонд коней української верхової, новоолександрівської ваговозної, рисистих та інших порід коней. У перехідний період до ринкових відносин при збитковості галузі втрачаються окремі породи коней, цінні генотипи порід, знижується роботоздатність у порівнянні до європейських і світових стандартів.

3. В умовах ринкової економіки кінні заводи зазнають великих збитків від ведення галузі конярства. Одним з основних чинників такого стану є дуже низький попит на племінну продукцію конярства в Україні, не сформовано інфраструктури задля якої удосконалюються породи коней, а саме кінний спорт, перегони, тоталізатор та ін.

4. За останні роки вихід лошат в цілому по Україні скоротився і не забезпечує навіть заміну вибракуваних коней. Нами обґрунтовано, що діловий вихід молодняку з 50 до 90 голів на 100 конематок дає можливість збільшити реалізацію коней на 68-77%, сприяє зростанню поголів'я табуна на 42%. При цьому собівартість лошати скорочується на 44%.

5. Для досягнення якісного розвитку заводських порід коней, забезпечення їх усіма поживними речовинами розроблені річні нормативи заготівлі кормів. Установлено, що з розрахунку на одну середньорічну верхову голову витрати кормів становлять - 38,2 ц корм. од, на рисисту - 39,4 ц корм. од, а на ваговозну - 43,2 ц. У структурі річних нормативів за поживністю для верхових і рисистих порід коней концентровані корми мають відповідно становити - 50-48%, соковиті - 2%; грубі - 30-32%; зелені корми - 18%, із них пасовищні - 7%. Для ваговозних порід : концентровані корми - 34%, соковиті - 12,2%; грубі - 27,8%; зелені корми - 26%, із них пасовищні - 10%. Вартість всіх кормів становить : для верхових - 2579 грн, для риситих - 2589 грн, для ваговозних - 2242 грн на одну середньорічну голову.

6. На прикладі моделі кінного заводу на 100 конематок обґрунтована і розроблена нормативна собівартість утримання верхових порід коней. Собівартість утримання 1 середньорічної голови становила 6790 грн, собівартість 1 конедня - 18,60 грн. Визначена струкура собівартості утримання верхових порід коней. Зокрема: корми займають - 37,2 %, оплата праці - 36,5 %, інші складові структури собівартості - менше 10 %. Доведена необхідність використання нормативної собівартості (standard costs) для запобігання невиправданих витрат у процесі виробництва.

7. Нами запропоновано кінним заводам створити відділ маркетингу для вивчення попиту і пропозиції на внутрішньому і світовому ринку сільськогосподарської продукції і на ринку коней зокрема. Необхідність інформаційного забезпечення відділу маркетингу в кінному заводі і будь-якому підприємстві взагалі є основою для успішного фінансового благополуччя.

8. Розроблено економіко-математичну модель кінного заводу для розв'язання задач на ПК з обґрунтування співвідношення галузей конярства, рослинництва і тваринництва для визначення виробничо-економічних параметрів і нормативів кінних заводів. Встановлено, що порівняно найефективнішим варіантом, який забезпечить максимум прибутку в сучасних умовах є поєднання галузі конярства з молочним скотарством, свинарством і товарною продукцією рослинництва. За такого поєднання галузей кінний завод може щорічно одержувати 5,9 млн грн прибутку.

9. Для виробництва рекомендуємо 4 перспективних типи кінних заводів з такими виробничо-економічними параметрами. Перший - у структурі товарної продукції кінного заводу питома вага продукції свинарства становитиме 45,1%, молока - 28,8%, м'яса ВРХ - 15,2%, продукції рослинництва - 7,8%, конярства - 3,1%. Це дасть змогу на 100 га сільськогосподарських угідь отримати 85 тис. грн прибутку. Другий - питома вага молока в структурі товарної продукції становитиме 40,8%, м'яса ВРХ -21,6%, продукції рослинництва - 33,2%, конярства - 4,4%. Тут на 100 га сільгоспугідь прибуток становитиме 67,4 тис. грн. Третій - доходи становитимуть: від свинарства - 58,9%, рослинництва - 37,1%, конярства - 4,0%. На 100 га сільгоспугідь заплановано отримати прибутку 54,3 тис. грн. У кінних заводах четвертого типу доходи від реалізації продукції становитимуть: рослинництва - 93,7%, конярства - 6,3%. Прибуток буде на рівні 38,9 тис грн на 100 га сільгоспугідь.

10. На найближчу перспективу основні виробничо-економічні параметри та нормативи організації виробництва на 100 га земельних угідь у кінних заводах мають бути такі: щільність маточного поголів'я у конярстві - 1,4 гол., у молочному скотарстві - 11 гол., у свинарстві - 9,8 гол.; виробництво: молока - 641 ц, м'яса - 253 ц, зерна - 28 ц, соняшнику - 238 ц, кормів - 2832 ц; реалізація коней - 1,06 голів; валова продукція 414 тис. грн; товарна продукція 512 тис. грн; прибуток - 85 тис. грн; з розрахунку на 1 конематку: реалізація коней - 0,74 гол., валова продукція - 281,5 тис. грн., товарна продукція 358,6 тис. грн, прибуток - 59,5 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Кукла О.Л. Вплив відтворення стада у конярстві / О.Л. Кукла //Вісник ХНТУСГ/ Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - Вип. 49. - С. 171-175.

2. Кукла О.Л. Оптимізація річних нормативів заготівлі кормів і їх структури у робочому конярстві / О.Л. Кукла //Вісник ХНТУСГ / Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - Вип. 56. - С. 137-142.

3. Кукла О.Л. Річні нормативи заготівлі кормів для заводських порід коней / О.Л. Кукла //Вісник ХНТУСГ / Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - Вип. 64. - С. 289-293.

4. Кукла О.Л. Раціональне використання землі в кінному заводі / О.Л. Кукла //Вісник ХНТУСГ / Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ, 2009. - Вип. 84. - С. 184-189.

5. Кукла О.Л. Маркетингова концепція роботи кіннозаводських підприємств, як основа успішного їх функціонування / О.Л. Кукла// Бізнес-інформ. - 2011. - №4. - С. 158-160.

6. Кукла О.Л. Оплата праці робітників кінних заводів: проблеми і перспективи [Електронний ресурс] / О.Л. Кукла // Ефективна економіка. - 2011. - №7. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=624

В інших виданнях:

7. Кукла О.Л. Державним кінним заводам - державну підтримку /О.Л. Кукла // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конфер. [«Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни у світове співтовариство»] (Тернопіль, 17-18 травня 2007 р.) - Тернопіль: ТНЕУ, 2007. - С. 302-304.

8. Кукла О.Л. Економічна ефективність трансформації розвитку конярства в Україні / О.Л. Кукла // Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві: матеріали Третіх регіональних річних зборів Північно-Східного відділення Всеукраїнського Конгресу вчених економістів-аграрників, 10 грудня 2009 р. - Харків: ХНТУСГ, 2010. - С. 469-473.

9. Кукла О.Л. Ефективність відтворення стада у конярстві./ О.Л. Кукла // Наук.-техн. бюл. №95.- Харків: Інститут тваринництва УААН, 2007. - Вип. 95. - С 116-118.

10. Кукла О.Л. Нормативна собівартість утримання коней / О.Л. Кукла // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Селекційні та еколого-економічні аспекти конярства»] (Солочин, Квітка Полонини, 18-21 вересня 2008 р.) - Харків: Інститут тваринництва УААН, 2008. - Вип. 98. - С 157-160.

11. Річні нормативи заготівлі та структури кормів для різних видів тварин в залежності від їх продуктивності по зонах України: нормативний наук.-виробнич. посібник - Харків: Інститут тваринництва УААН, 2008. 3-є видан., допов. -31 с. (автором розроблені річні нормативи заготівлі та структури кормів для заводських і робочих коней).

12. Питомі виробничі нормативи моделей тваринницьких формувань різних виробничих типів по зонах України: нормативний наук.-виробнич. посібник - Харків: Інститут тваринництва НААН України, 2010. -36 с. (автором розроблені питомі виробничі нормативи моделі кінного заводу на 100 конематок зі шлейфом).

13. Кукла О.Л. Економічна ефективність використання землі в кінному заводі на власній кормовій базі / О.Л. Кукла // Вісник степу: Наук. зб. -Кіровоград, 2010. - Вип. 7. - С. 257-260.

АНОТАЦІЯ

Кукла О.Л. Ефективність галузі конярства в кінних заводах України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Харківський національний аграрний університет ім...