Інноваційний розвиток підприємств галузі свинарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРАВЕЦЬ Ірина Вікторівна

УДК 658.589:631.11:636.4

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ СВИНАРСТВА

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Якобчук Валентина Павлівна,

Житомирський національний агроекологічний університет,

завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Калінчик Микола Володимирович,

ННЦ «Інститут землеробства НААНУ»,

завідувач відділу економіки

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Мазуренко Олена Василівна,

ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААНУ,

провідний науковий співробітник відділу форм господарювання

Захист дисертації відбудеться 15 квітня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 14 березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук Є.І. Ходаківський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В умовах глобалізації економіки стабільний розвиток підприємств галузі свинарства можливий лише на основі рентабельного, конкурентоспроможного товаровиробництва. Одним із основних стримуючих чинників розвитку є уповільненість інноваційних процесів на більшості підприємств галузі, недостатній вплив інноваційної діяльності на підвищення ефективності виробництва. Нагальною є потреба щодо невідкладного здійснення інноваційних перетворень, що дозволили б поліпшити економічні показники підприємств галузі свинарства, наситити ринок свинини продукцією вітчизняного виробництва та задовільнити соціальний запит щодо доступної ціни та високої якості продукції.

Перехід до інноваційної моделі розвитку вітчизняного свинарства забезпечить конкурентоспроможність підприємств галузі, підвищить рівень продовольчої та економічної безпеки держави, сприятиме вирішенню низки питань, пов'язаних із забрудненням довкілля та неконтрольованого використання біотехнологічних продуктів у процесах виробництва свинини. З огляду на це проблематика зумовлює необхідність наукового обґрунтування стратегії інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства і підвищення на цій основі ефективності їх функціонування.

Питання теорії та практики інноваційного розвитку підприємств значною мірою відображено в працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Серед зарубіжних дослідників ґрунтовні розробки в цьому напрямі здійснили: К.В. Балдін, Дж. Бейлі, Л.М. Гохберг, П. Друкер, П.Н. Завлін, Д.І. Кокурін, Е. Менсфілд, Г. Менш, Р. Нельсон, Б. Санто, Б. Твісс, Р.А. Фатхутдінов, Т.С. Хачатуров, Й. Шумпетер та ін. Значний внесок у дослідження різних аспектів інноваційних процесів в аграрному секторі України зробили: В.В. Вітвіцький, С.А. Володін, А.П. Гайдуцький, О.І. Дацій, М.В. Зубець, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, М.Х. Корецький, М.Й. Малік, Г.М. Підлісецький, М.А. Садиков, А.В. Чупіс, С.В. Шолудченко, В.В. Юрчишин та ін. Проблеми розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств галузі свинарства досліджували на теоретичному і методологічному рівнях вітчизняні науковці: В.Г. Андрійчук, Б.В. Данилів, М.В. Калінчик, П.К. Канінський, О.В. Мазуренко, В.Я. Месель-Веселяк, В.П. Рибалко, П.Т. Саблук, І.В. Свиноус, І.Н. Топіха, О.М. Шпичак та ін.

Водночас, незважаючи на цінність проведених досліджень, окремі важливі питання, пов'язані з розвитком та підвищенням ефективності функціонування підприємств галузі свинарства на основі інноваційних перетворень, висвітлено недостатньо. Зокрема, потребують системного обґрунтування теоретико-прикладні аспекти становлення та розвитку інноваційної діяльності підприємств галузі свинарства в умовах глобалізації аграрних ринків. Актуальність і практична значущість зазначених проблем зумовили необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою «Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети формування конкурентоспроможного аграрного сектора Північно-Західного регіону України» (номер державної реєстрації 0110U002406). Дисертантом досліджено особливості розвитку підприємств з виробництва продукції свинарства, розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності їх функціонування на основі активізації інноваційних процесів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-теоретичних та практичних положень щодо інноваційного розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств галузі свинарства. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

· уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема трактування сутності інноваційного розвитку підприємств;

· визначити рівень економічної ефективності функціонування та інвестиційного забезпечення підприємств галузі свинарства;

· розробити методичний підхід до обґрунтування конкурентних стратегій підприємств галузі свинарства, який враховує рівень технологічного розвитку та конкурентну позицію на ринку свинини;

· систематизувати основні напрями розвитку підприємств галузі свинарства в контексті активізації інноваційної діяльності та адаптації до сучасного ринкового середовища;

· розробити концептуальний підхід до формування стратегії розвитку підприємств галузі свинарства на інноваційних засадах;

· надати рекомендації та пропозиції щодо удосконалення процесів планування та реалізації інноваційно-інвестиційних проектів розвитку підприємств галузі свинарства.

Об'єктом дослідження є процес інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та прикладних засад інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є базові положення економічної теорії, системний підхід до вивчення економічних явищ, розробки та дослідження вітчизняних і закордонних науковців, законодавчі та інші нормативно-правові акти України з питань інноваційного розвитку підприємств та ефективності виробництва свинини.

У процесі дослідження використано такі методи: абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень і формулювання висновків, уточнення понять, що стосуються предмета дослідження); економіко-статистичний, зокрема його прийоми: порівняння (зіставлення фактичних даних звітного року з даними за попередні роки), групування (для виявлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між ознаками), рядів динаміки (для виявлення тенденцій розвитку досліджуваних явищ, встановлення причин зміни окремих їх параметрів), кореляційно-регресійного аналізу (оцінка впливу факторів на рівень рентабельності підприємств-виробників свинини та інвестиційного забезпечення); монографічний (для поглибленого вивчення стану та особливостей інноваційної діяльності окремих підприємств галузі свинарства), метод лінійного програмування DEA (визначення границь виробничих можливостей досліджуваних підприємств), економіко-математичний метод (для розробки конкурентних стратегій типових груп підприємств досліджуваної сукупності).

Інформаційними джерелами дослідження були відповідні законодавчі та нормативно-правові акти, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Головного управління статистики у Київській області, дані статистичної звітності підприємств галузі свинарства, матеріали власних соціологічних досліджень, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, інформаційні ресурси мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дослідження, що розкривають зміст дисертації, характеризують її наукову новизну та виносяться на захист, належать такі:

вперше:

· запропоновано концептуальний підхід до формування стратегії розвитку підприємств галузі свинарства, суть якого полягає у переході до інноваційної моделі забезпечення їх конкурентоспроможності, зокрема модернізації виробництва за параметрами, що відповідають найвищій віддачі вкладеного капіталу, максимальному задоволенню ринкового попиту на свинину та найменшому негативному екологічному впливу на довкілля;

удосконалено:

· трактування сутності поняття «інноваційний розвиток підприємства», яке на відміну від існуючих підходів визначає його як позитивну зміну системи господарювання підприємства, спричинену докорінним перетворенням її внутрішніх елементів задля досягнення синергетичного ефекту від взаємодії її економічної, соціальної та екологічної складових;

· методичний підхід до обґрунтування конкурентних стратегій типових господарств галузі на основі комбінування економіко-статистичного та матричного методів з врахуванням рівня технологічного розвитку виробництва та амплітуди коливання ринкової частки підприємств-виробників свинини;

· систематизацію основних напрямів розвитку підприємств галузі свинарства, принципова особливість яких полягає у запровадженні спрощеної кредитної і дозвільної системи стосовно будівництва свинарських комплексів, переходу до європейських стандартів якості свинини та організації племінної справи у відповідності з міжнародною практикою;

дістали подальшого розвитку:

· методичні рекомендації щодо розробки та реалізації інноваційно-інвестиційних проектів розвитку підприємств свинарства, які доповнюють існуючі підходи системним аналізом організаційно-правових, економічно-фінансових та соціально-екологічних умов, а також визначенням гранично доцільного рівня інвестування в інновації господарствами-виробниками свинини;

· пропозиції щодо удосконалення механізмів залучення бюджетного та приватного капіталу в будівництво нових свинарських комплексів і виробництво альтернативних видів енергії з органічних виробничих відходів підприємств галузі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у сприянні інноваційному розвитку підприємств з виробництва продукції свинарства. Аналітичні матеріали та практичні рекомендації щодо інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства використано для розробки прогнозних показників Департаментом ринків тваринництва Міністерства аграрної політики України (довідки №14-3-8/512 від 14.05.2010 р.; № 14-3-8/19 від 11.01.2011 р.).

Рекомендації автора стосовно формування дієвого механізму функціонування високотехнологічних господарств з виробництва свинини на основі впровадження техніко-технологічних інновацій та удосконалення процесів планування й прогнозування виробничо-господарської діяльності використано Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (довідка № 02-08-1/37 від 10.01.2011 р.).

Результати практичного застосування запропонованих автором підходів щодо оцінки стратегій інноваційного розвитку підприємств-виробників свинини та моделювання економічної еволюції господарств галузі свинарства використано ПрАТ «Племінний Завод «Агро-Регіон» (№798 від 17.11.2010 р.) та ДП «Ферми Данам» (№559 від 27.12.2010 р.) в процесі формування стратегічного плану розвитку підприємств до 2014 р.

Теоретичні та методичні засади визначення результатів інноваційного розвитку та ефективності функціонування підприємств галузі свинарства використовуються при викладанні навчальних дисциплін «Менеджмент організацій», «Економіка підприємства», «Організація агробізнесу та підприємництва» для студентів економічного факультету та факультету аграрного менеджменту денної та заочної форми навчання в Житомирському національному агроекологічному університеті (довідка № 97 від 17.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблем інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержано автором самостійно й викладено в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційної роботи апробовано у доповідях та виступах на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Генезис інституційної системи транзитивних економік» (Чернівці, 2008), «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації» (Хмельницький, 2008), «Формування конкурентних переваг аграрної продукції в умовах глобалізації економіки» (Житомир, 2009), «Інновації для сільського господарства» (Житомир, 2009), «Теорія та практика менеджменту, маркетингу та дорадництва у формуванні конкурентоспроможного АПВ на інноваційній основі (соціально-економічні аспекти)» (Мелітополь, 2009), «Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації» (Сімферополь, 2009), «Сельское хозяйство в современной экономике: новая роль, факторы роста, риски» (Москва, 2009), Міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми управлінням персоналом та економіки праці» (Житомир, 2009), науково-методичній конференції «Аграрна економічна освіта в розбудові конкурентоспроможного сільського господарства України» (Київ, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток агробізнесу в Україні: проблеми, пріоритети, перспективи» (Житомир, 2010), конференції молодих вчених-економістів «Стратегічні напрями та пріоритети формування конкурентоспроможності аграрного сектору» (Житомир, 2010).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом 6,18 ум. друк. арк., з них 12 у наукових фахових виданнях (4,67 ум. друк. арк.).

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 161 сторінці основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Дисертація містить 21 таблицю, 21 рисунок і 8 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її зв'язок з науковими програмами, зазначено ступінь розробки наукової проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, представлено відомості про їх апробацію та відображення у публікаціях.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади інноваційного розвитку підприємств» - проаналізовано теоретичні та методологічні положення, що розкривають сутність категорій «розвиток» та «інновація», узагальнено економічні аспекти та визначено специфіку інноваційного розвитку підприємств з виробництва продукції свинарства.

На основі аналізу літературних джерел встановлено, що поняття «розвиток» та «інновація» тісно пов'язані між собою, часто передують одне одному або становлять систему в залежності від вимог та обставин навколишнього середовища. Під інноваційним розвитком підприємств галузі свинарства запропоновано розуміти позитивну зміну системи господарювання підприємств, спричинену докорінним перетворенням її внутрішніх елементів задля досягнення синергетичного ефекту взаємодії її економічної, соціальної та екологічної складових.

Визначено, що значна частина економістів ототожнює поняття «новації» та «інновації». Вважаємо таке ототожнення неправомірним, оскільки появі та поширенню інновацій передує процес створення новацій (нововведень). Нововведення - це оформлений результат фундаментальних, прикладних досліджень, розробок або експериментальних робіт в будь-якій сфері діяльності з підвищення ефективності. Інновація - впровадження нововведення в господарську діяльність з метою отримання позитивного ефекту. Новації виникають або у результаті праці над розв'язанням проблеми, яку необхідно вирішити альтернативним, новим шляхом, або спонтанно (випадково) і з часом знаходять своє застосування в певній сфері людської діяльності у формі інновацій. Такий новаційно-інноваційний процес є безперервним і неможливим без інвестицій (рис. 1).



Рис. 1. Складові новаційно-інноваційного процесу в аграрному виробництві

Дослідженням встановлено, що інноваційний розвиток підприємств галузі свинарства має властиві йому інфраструктурні елементи. Інфраструктура інноваційного розвитку підприємств поділяється на чотири підсистеми: науково-дослідну та інформаційну; державно-регулятивну; фінансово-кредитну; організаційно-технічну. Науково-дослідна та інформаційна підсистема є основним генератором новацій, інкубатором інновацій та інформативним джерелом щодо інноваційного розвитку підприємств всіх інших підсистем інфраструктури. З'ясовано, що функціональний зв'язок між даною підсистемою та організаційно-технічною підсистемою є досить слабкий і потребує зміцнення. Державно-регулятивна підсистема є законодавчим регулятором інноваційного розвитку галузі свинарства й містить в собі такі елементи, як нормативно-правове забезпечення, санітарно-епідеміологічна та ветеринарна служби, управління з благоустрою, служби зайнятості, митна система, державні фонди для сприяння інноваційній активності.

Фінансово-кредитна підсистема складається з бюджетних, позабюджетних та страхових фондів, кредитно-гарантійних організацій небанківського сектора, банків, фінансово-промислових груп, орієнтованих на інноваційну діяльність, та ін. Дана підсистема виконує функцію гаранта розробки новацій та перевтілення їх в інновації, оскільки без фінансування наукових, науково-технічних та інноваційних проектів неможливий інноваційний розвиток підприємств аграрного сектора економіки та свинарства зокрема. До організаційно-технічної підсистеми входять: товарні біржі, аукціони, центри з продажу та обслуговування устаткування та обладнання, виставки-ярмарки, транспортні комунікації; компанії з продажу добрив, ветпрепаратів, преміксів; комбікормові заводи; підприємства-виробники свинини всіх форм власності, посередницькі закупівельні організації (мережі); переробні підприємства; ресторанні мережі; торговельні мережі; інші репрезентанти ринку. Теоретично доведено, що між всіма елементами інфраструктури інноваційного розвитку існує нерозривний зв'язок, і неефективне функціонування одного елемента спричиняє дисбаланс системи в цілому.

Дослідженням встановлено, що результат функціонування та розвитку підприємств на інноваційній основі виявляється за рахунок певних ефектів: комерційних, екологічних, соціальних. Інноваційний розвиток підприємств галузі свинарства запропоновано тлумачити як зміну стану системи господарювання підприємств, що зумовлено комплексним перетворенням її внутрішніх елементів та умов функціонування з метою досягнення позитивної синергії комерційного, соціального та екологічного ефектів (рис. 2).



Рис. 2. Ефекти від інноваційної діяльності підприємств галузі свинарства

інноваційний розвиток підприємство свинарство

На основі одночасного застосування матричного та економіко-статистичного методу визначено можливі варіанти майбутніх конкурентних стратегій в контексті технологічного розвитку та динамічної зміни частки ринку підприємств всієї досліджуваної сукупності в розрізі окремих груп типових господарств. Застосування SWOT-аналізу інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства в поєднанні з методом моделювання інноваційних змін дало можливість обґрунтувати оптимальний сценарій розвитку підприємств та кількісно визначити перетворення стану господарської системи досліджуваних господарств протягом періоду, під час якого планується здійснення техніко-технологічних інновацій.

У другому розділі - «Економічна оцінка стану та інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства» - проаналізовано зовнішні та внутрішні умови функціонування та розвитку підприємств галузі свинарства, визначено ефективність виробництва свинини підприємствами Київської області, здійснено оцінку інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку підприємств, досліджено еколого-економічний аспект інноваційного розвитку галузі свинарства.

В процесі аналізу світового досвіду ведення свинарства встановлено, що світовим лідером за чисельністю поголів'я свиней та обсягами виробництва свинини є Китай. Понад 60% світового обсягу виробництва свинини припадає на Китай, США. Цьому сприяють ряд чинників, головними з яких є освоєння інтенсивних технологій, розвиток вертикальної та горизонтальної інтеграції як нових форм організації виробництва промислового типу та впровадження державних селекційних та ветеринарних програм.

На початку 1990-х рр. Україна посідала 5-те місце в світі за поголів'ям свиней після Китаю, США, Росії та Німеччини, проте за роки реформ в свинарстві, як і в інших галузях вітчизняного тваринництва, відбулося істотне скорочення поголів'я та обсягів виробництва, змінилася структура виробництва. За період незалежності України (з 1991 р. по 2010 р.) загальна чисельність тварин в усіх категоріях господарств скоротилася майже втричі, або зменшилася на 61 %, в т. ч. у сільськогосподарських підприємствах - на 76,5%, або у 4 рази. Загальний обсяг свинини вітчизняного виробництва в 2009 р. становив 527 тис. т. у забійній масі, що в 3 рази, або на 66,5% менше за показники 1990 р. (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка чисельності поголів'я свиней та виробництва свинини в Україні

Факт зменшення обсягів виробництва продукції м'ясної галузі, та свинарства зокрема, негативно позначився на складі продуктового кошика пересічних українців. Питання національної економічної та продовольчої безпеки особливо гостро постає в контексті інтегрування України в світовий економічний простір. З набуттям членства в СОТ Україна взяла на себе зобов'язання щодо незапровадження та незастосування кількісних обмежень на імпорт або інших нетарифних заходів. В результаті даних зобов'язань та недостатнього насичення ринку м'яса сировиною вітчизняного походження в 2008 р. показники імпорту м'яса всіх видів зросли більше ніж вдвічі. Імпорт свинини в 2008 р. склав 249 тис. т. Цей показник становить 42% виробленого обсягу свинини в зазначеному році. Наголосимо, що імпорт свинини 2008 р. за об'ємом значно перевищив (в 2,5 - 3,5 рази) обсяг попередніх років. Аналогічна тенденція спостерігалася і в 2009 р.

Встановлено, що показники технологічного вітчизняного свинарства суттєво відрізняються від світових показників (табл. 1). Покращення технологічного рівня можливе тільки на основі інноваційних перетворень в виробничій та організаційно-технічній сфері господарювання. Про необхідність таких змін свідчать показники ефективності виробництва вітчизняних підприємств.

Таблиця 1. Технологічні показники свинарства в деяких країнах світу, 2009 р.

Показники	Данія	Франція	Голландія	Німеччина	Росія	Україна
Кількість відлучених поросят на 1 свиноматку в рік, гол.	21,9	21,0	22,6	20,2	13,5	11,78
Середньодобовий приріст, г/добу	778	746	770	677	359	310
Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси свиней (конверсія корму), кг/кг	2,76	2,96	2,64	3,1	7,9	7,59
Летальні випадки епізоотії, % до товарообороту поголів'я	3,2	3,8	2,4	2,8	9,6	9,4
Вихід м'яса з туші, %	76	77	77	79	65	67

В результаті дослідження господарської діяльності спеціалізованих підприємств галузі свинарства виявлено значну кількість господарств, які працюють збитково. Це пов'язано із впливом ряду негативних факторів, з метою виявлення яких проведено групування господарств за одним із результативних економічних показників - рівнем рентабельності. Для виявлення міри впливу низки факторів на рентабельність було досліджено 34 підприємства Київської області, сукупна ринкова частка яких протягом 2007-2009 рр. становила 85% регіонального ринку свинини (табл. 2). Вищий рівень рентабельності у господарствах ЙЙЙ групи порівняно із господарствами Й групи на 69,6 п.п. обумовлений, насамперед, значно більшим середньодобовим приростом живої маси, який у ЙЙЙ групі був у 2,4 рази більший. Вагомого впливу на підвищення рівня рентабельності виробництва продукції свинарства набула відмінність комерційної собівартості 1 ц м'яса свиней, яка у ЙЙЙ групі господарств була на 49,3% меншою, аніж у Й групі господарств. Окрім того, вирішальними факторами варіювання вказаних вище показників стали обсяги виробництва, витрати кормів, продуктивність праці та матеріальне стимулювання працівників. Під впливом зазначених факторів прибуток від реалізації продукції свинарства у ІІІ групі господарств за аналізований період був у 4,5 рази більше порівняно з господарствами І групи. Найвищі економічні показники у ІІІ групі забезпечили техніко-технологічні інновації, в т. ч. системи клімат-контролю, автоматичні системи кормороздачі та гноєвидалення на СП ТОВ «Нива Переяславщини», ДП «Ферми ДАНАМ», ТОВ «ДАН-ФАРМ Україна», ТОВ «Насташка».

Таблиця 2. Рівень рентабельності (збитковості) виробництва свинини, у середньому за 2007-2009 рр.

Показники	Групи господарств за рівнем рентабельності (збитковості), %	Показники ЙЙЙ групи у % до Й групи, рази	В середньому
	Й до -34	ЙЙ від - 33,9 до 0	ЙЙЙ понад 0
Кількість господарств, од.	8	13	13	-	-
Рівень рентабельності (+), збитковості (-) виробництва свинини, %	-43,5	-16,4	26,1	69,6 п. п.	-14,6
Вироблено продукції за добу, ц	5,0	15,3	39,4	у 7,9 рази	22,1
Середньодобовий приріст живої маси, г	183,5	293,3	445,5	у 2,4 рази	325,6
Вихід поросят на 100 основних свиноматок, гол.	875	1036	1155	132	1044
Витрати кормів на 1 ц продукції, ц корм. од.	8,0	7,0	5,5	68,8	5,9
Витрати концентрованих кормів на 1 ц продукції, ц корм. од.	7,1	6,3	5,1	71,8	5,4
Вартість 1 ц корм. од., грн.	156,1	105,8	82,0	52,5	98,5
Фондовіддача, грн.	0,58	0,85	1,19	205,2	0,92
Сума інвестицій на 1000 грн. основних засобів, грн.	207,7	294,1	491,6	236,7	349,3
Зарплата 1 працівника, грн./день	28,0	44,6	65,0	232,0	48,5
Продуктивність праці, ц/чол.	23,1	93,0	326,5	у 14,1 рази	165,8
Виробнича собівартість 1 ц продукції, грн.	1547,5	1058,5	797,0	51,5	1073,6
Комерційна собівартість 1 ц продукції, грн.	1848,5	1282,9	954,8	51,7	1290,5
Середня ціна 1 ц продукції, грн.	1035,6	1060,2	1186,5	114,6	1102,7
Прибуток (збиток) від реалізації 1 ц продукції, грн.	-813,0	-222,7	231,7	у 4,5 рази	-187,8

За допомогою методу DEA у дисертаційному дослідженні здійснено оцінку окремих підприємств галузі свинарства. В результаті проведених розрахунків виявлено, що із загальної сукупності підприємств найбільш ефективно працювало підприємство СП ТОВ «Нива Переяславщини» (рис. 4). За рахунок залучення значних обсягів інвестицій у основні засоби виробництва та вертикальної диверсифікації у формі переробки продукції свинарства підприємство в середньому за три останніх роки збільшило свої виробничі потужності в 3,16 рази, внаслідок чого значення показників трьох видів ефективності становлять 100%. Серед інших підприємств найбільш ефективно працювали підприємства ТОВ «ДАН-ФАРМ Україна», ДП «Ферми Данам», ТОВ «АгроСвіт», ТОВ «Насташка».



Рис. 4. Технічна, аллокативна та економічна ефективність підприємств галузі свинарства, за методом аналізу оболонки даних (DEA)

Проте у більшості регіональних свиногосподарств, зокрема у ТОВ «Земля Томилівська», ТОВ «Пилипчанське», виробничого кооперативу «Перемога», ПП «Гейсиське» та дослідного господарства інституту цукрових буряків «Шевченківське» спостерігається високий рівень лише аллокативної ефективності, що свідчить про нераціональний розподіл та використання ресурсів даними підприємствами. Технічна ефективність на рівні 80-95% відзначається у ВАТ «Синявське» (83%), ПрАТ «Племінний завод «Агро-регіон» (84%) та ТОВ «Зелена брама» (93%), що свідчить про раціональне використання власних ресурсів.

Проведена оцінка ефективності функціонування підприємств-виробників свинини регіону підтверджує, що більшість господарств характеризуються низьким та середнім рівнем ефективності. Підприємства галузі свинарства мають резерви підвищення економічної ефективності, які знаходяться в межах 15-67%, за рахунок оновлення та раціонального використання матеріально-технічної бази і раціонального розміщення ресурсів. Результати оцінки економічної ефективності за методом DEA повною мірою кореспондуються з результатами оцінки ефективності за економіко-статистичним методом. Так, усі підприємства, які характеризуються за методом DEA рівнем економічної ефективності більше 60% (11 підприємств), відносяться до ІІІ групи підприємств у групуванні за рівнем рентабельності. Рівень рентабельності даних підприємств в середньому за три роки знаходиться в межах від 10,0 до 52,9%.

Збільшення виробничих потужностей підприємств галузі свинарства зумовлює не тільки певний економічний ефект, а і негативні екологічні наслідки. По-перше, зі зростанням поголів'я свиней збільшується рівень забруднення навколишнього середовища, зростає коефіцієнт викидів парникових газів (ПГ) у вигляді метану та повітряних азотних осадів. По-друге, з метою максимізації ефективності господарювання та, відповідно, прибутку, в процесах виробництва продукції свинарства використовуються біотехнологічні продукти (корми з генно-модифікованих (ГМ) зернових та зернобобових культур, клоновані тварини, антибіотики, стимулятори росту тощо), причому біологічні наслідки такого процесу залишаються поза сферою компетенції аграрних економістів і потребують ретельних досліджень відповідними спеціалістами.

Виявлено, що останніми роками спостерігається тенденція щодо збільшення коефіцієнтів викидів метану на підприємствах-виробниках свинини. Найбільші коефіцієнти викидів метану з гною свиней (кг CH4/голову/рік) припадають на такі статево-вікові групи: основні свиноматки, ремонтні свинки 4 міс. та старше, свині на відгодівлі, кнури-виробники. На тренд коефіцієнтів викидів метану з гною свиней впливають таки чинники, як поголів'я тварин у розрізі видів, структурно-вікових груп стада і категорій господарств; розподіл гною в системах прибирання, зберігання та використання. Останніми роками прослідковується чітка тенденція збільшення чисельності свиней на фермах потужністю від 5000 голів. Виходячи з міркувань економічної доцільності, проектом на таких фермах, як правило, передбачено анаеробні ставки та інші системи зберігання гною у вигляді рідини. Враховуючи той факт, що для анаеробних ставків та гною в рідкому стані характерні найвищі коефіцієнти конверсії метану, - можна стверджувати, що зростання даних викидів з гною свиней на підприємствах зумовлено вищезазначеною тенденцією. Коефіцієнт викиду азоту при сталому фізичному стані гною обернено пропорційний коефіцієнту викиду метану. Зокрема, з гною, що перебуває в твердому стані, виділяється найбільша частка окису азоту, тоді як метану - найменша.

Комплексне розв'язання проблеми забруднення навколишнього природного середовища метановими та азотними викидами в процесі виробництва свинини полягає в удосконаленні конструкцій та систем поводження з гноєм на підприємствах галузі свинарства, коректування кормових раціонів та запровадження інноваційних технологій з утилізації відходів виробництва на кшталт біогазових установок. При встановленні коефіцієнту «зеленого тарифу» на рівні 2,5 для енергії, виробленої з органічних відходів свинарства та за умови продажу надлишку електричної енергії державі за даним коефіцієнтом біогазова станція окупається за 3-4 роки.

У третьому розділі - «Стратегічні напрями інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства» - запропоновано концептуальний підхід до формування стратегії розвитку підприємств галузі свинарства, здійснено прогноз інноваційного розвитку підприємств галузі, що визначає бажаний та гранично доцільний рівень інвестицій в інновації, пов'язує інвестиції з рівнем доходу та конкурентною позицією на ринку свинини.

Найсуттєвіше на вид та характер стратегії інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства впливають конкурентні переваги в контексті володіння сучасною технологією виробництва та частка ринку, яку вони займають. З метою оцінки стратегій інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства використано прийом економіко-статистичного методу, виділено 6 груп підприємств, різних за рівнем рентабельності, часткою організованого регіонального ринку свинини, темпами приросту частки ринку та основних фондів (ТпрОФ) (табл. 3).

Таблиця 3. Вихідні дані для оцінки стратегій інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства (2007-2009 рр.)

Групи господарств за рівнем рентабельності (збитковості), %	Кількість підприємств, од.	Частка організованого регіонального ринку свинини, %	Темп приросту частки ринку, %	Темп приросту основних фондів,%
І від -53 до - 35	8	4,5	-1,8	30,2
ІІ від -35,1 до - 15	7	7,9	-6,7	43,7
ІІІ від -14,9 до 0	6	14,7	0,8	74,5
ІV від 0,1 до 10	3	9,4	-2,2	-7,2
V від 10,1 до 20	3	11,9	-4,6	1,8
VI понад 20,1	7	36,6	14,4	258,9

Запропоновано за часткою ринку та ступенем впровадження техніко-технологічних інновацій (через оновлення основних фондів) виділяти такі позиції підприємств галузі свинарства: лідери, послідовники, «потенційні аутсайдери», аутсайдери (табл. 4).

Здійснено прогноз інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства, який відображає кількісні перетворення в часовому просторі таких істотних показників досліджуваної сукупності підприємств, як ступінь економічної ефективності, продуктивності та обсягу основного капіталу за рахунок інвестицій в техніко-технологічні інновації, а також конкурентну позицію на ринку.

Таблиця 4. Матриця «ринок-технологія»

Частка організованого регіонального ринку свинини	Ступінь оновлення основних фондів
	Високий (ТпрОФ 100)	Середній (0< ТпрОФ <100)	Низький (Тпр ОФ % <0)
Найбільша	«Лідер» VI група підприємств	«Послідовник»	«Потенційний аутсайдер»
Значна, але не найбільша	«Послідовник» III група підприємств	«Потенційний аутсайдер» V група підприємств	«Аутсайдер» ІV група підприємств
Невелика або найменша	«Потенційний аутсайдер»	«Аутсайдер» І, ІІ група підприємств	«Аутсайдер»

Основними змінними в прогнозній моделі є продуктивність та обсяг основного капіталу, які можна описати таким чином:

,

,

де і вектори, що описують стан системи (сукупності досліджуваних підприємств галузі свинарства) в t момент часу;

- основний капітал підприємства i в момент часу t;

- продуктивність капіталу для підприємства i в момент часу t;

(34) - фіксована кількість досліджуваних підприємств галузі свинарства.

t - початкова точка відліку часу, 2009 р.

В результаті подальших розрахунків обчислено інноваційний розвиток підприємств галузі, тобто його еволюцію на основі впровадження інновацій у виробничі процеси та збереження частки ринку. Виявлено, що для більшості підприємств інноваційно-інвестиційна діяльність протягом 2010-2014 рр. у зазначених обсягах забезпечить підвищення рівня рентабельності та продуктивності капіталу. Позитивний рівень рентабельності в 2014 р. матимуть 16 підприємств, в той час коли в 2009 р. господарств з рівнем рентабельності вище нуля нараховувалося 11. Вищезазначені 16 підприємств займатимуть 78% організованого ринку свинини. Інноваційно-інвестиційна діяльність не покращить економічного стану чотирьох підприємств. Стратегія подальшого розвитку даних підприємств визначається як стратегія дезінвестування, тобто подальше вкладання коштів в їх діяльність є нераціональним, необхідно виходити з ринку.

Виявлено 14 підприємств, рівень рентабельності яких, в середньостроковому періоді підвищиться, проте не досягне позитивного рівня, сукупна ринкова частка таких підприємств становить 18,2%. Для семи підприємств збільшення обсягів інвестування не зумовить зростання продуктивності капіталу, проте ефективність їх виробничо-господарської діяльності підвищиться, про що свідчить зростання рівня рентабельності. Дані підприємства на початку періоду (t) мали позитивний рівень рентабельності та досить високий рівень технічної ефективності, визначеною за методом DEA. Отже, інвестиції в техніко-технологічні інновації в короткостроковій перспективі мають бути скорочені з метою більш раціонального використання, наприклад спрямовані на підвищення професійного рівня співробітників.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційної роботи дали змогу узагальнити низку теоретичних положень та розробити практичні рекомендації щодо формування стратегії інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Теоретично доведено, що інноваційний розвиток підприємств галузі свинарства - це зміна системи, що складається з чотирьох підсистем (науково-дослідної та інформаційної; державно-регулятивної; фінансово-кредитної; організаційно-технічної) та багатьох елементів, які перебувають в постійному перетворенні. Між всіма елементами інфраструктури інноваційного розвитку існує нерозривний зв'язок, і неефективне функціонування одного елемента спричиняє дисбаланс системи в цілому. Встановлено, що результат функціонування та розвитку підприємств на інноваційній основі виявляється за рахунок певних ефектів: комерційних, екологічних, соціальних.

2. Визначено, що за рівнем розвитку технології вирощування свиней вітчизняні підприємства суттєво відстають від багатьох іноземних, частка продукції яких зайняла певну нішу на внутрішньому ринку м'яса у формі імпорту. На основі застосування прийомів економіко-статистичного методу та методу лінійного програмування DEA виявлено, що такі технологічні показники як середньодобовий приріст живої маси, вихід поросят на 100 основних свиноматок, витрати кормів на 1 ц продукції, знаходяться в тісному взаємозв'язку з показником фондовіддачі та прямо пропорційно залежать від суми інвестицій в техніко-технологічні інновації.

3. При обґрунтуванні конкурентних стратегій типових підприємств галузі свинарства слід використовувати методичний підхід, що передбачає поєднання економіко-статистичного та матричного методів з врахуванням рівня ефективності та технологічного розвитку виробництва, а також динамічної зміни ринкової частки підприємств-виробників свинини. Встановлено, що підприємства, які оновлювали основні фонди на основі придбання нових машин та обладнання з темпом приросту більше 75% в середньому за три роки, в результаті мали позитивний приріст частки ринку. Такі підприємства складають 38,2 % досліджуваної сукупності господарств. Виявлено, що високий рівень рентабельності без належного оновлення основних засобів не гарантує приросту ринкової частки в динаміці навіть в короткостроковій перспективі, навпаки, призводить до втрати конкурентних позицій на ринку свинини.

4. Комплексне розв'язання проблеми забруднення навколишнього середовища метановими та азотними викидами в процесі виробництва свинини полягає в удосконаленні конструкцій та систем поводження з гноєм на підприємствах галузі свинарства, коректуванні кормових раціонів та запровадженні інноваційних технологій з утилізації відходів виробництва на кшталт біогазових установок та станцій. Встановлено, що за умови продажу надлишку електричної енергії державі за коефіцієнтом «зеленого тарифу» на рівні 2,5, біогазові станції окупаються через 3-4 роки і в подальшому приноситимуть прибуток, що перерозподілятиметься підприємством на вирішення нових проблем, що потребують інноваційних рішень.

5. Основними напрямами розвитку підприємств галузі свинарства слід вважати: запровадження спрощеної кредитної і дозвільної системи стосовно будівництва свинарських комплексів, переходу до європейських стандартів якості свинини та організації племінної справи у відповідності з міжнародною практикою. Механізм перерозподілу бюджетних коштів, спрямованих на підтримку галузі свинарства варто удосконалити щодо компенсації витрат на будівництво, комплектацію обладнанням та поголів'ям свинарських комплексів не менш як на 1000 свиноматок кожен на рівні до 35 %. Принципи удосконалення не повинні суперечити вимогам СОТ.

6. Прогнозування інноваційного розвитку підприємств-виробників свинини в середньостроковій перспективі дає підстави передбачати ймовірність виходу з ринку 11,7 % підприємств досліджуваної сукупності, які займають 4,5 % регіонального ринку свинини, водночас згідно оптимістичного сценарію 61,8 % підприємств відзначатимуться ефективним функціонуванням. Реалізація оптимістичного сценарію розвитку підприємств галузі свинарства відбудеться за умови належного інвестиційно-інноваційного забезпечення та фінансової підтримки держави.

7. Концептуальними підходами до формування стратегії інноваційного розвитку підприємств галузі свинарства слід вважати такі, що містять комплекс цілей, пріоритетними з яких є модернізація виробництва за параметрами, що відповідають високій віддачі вкладеного капіталу, максимальному задоволенню ринкового попиту на свинину та найменшому негативному екологічному впливу на довкілля, зокрема, безпеці використання генно-модифікованого біологічного матеріалу під час виробництва та споживання продукції галузі свинарства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Кравець І.В. Динамічні зміни на ринку свинини / І.В. Кравець // АгроІнКом (МАПІК «Агропромінвест-інтернешнл»). - 2007. - №11-12. - С. 11-15.

2. Якобчук В.П. Сучасні аспекти державної підтримки АПК в контексті інтеграції України до СОТ та ЄС / В.П.Якобчук, І.В. Кравець // Науковий вісник Чернівецького національного університету: збірник наук. праць. Вип. 366. Економіка. - Чернівці: Рута, 2007. - 116 с. - С. 97-100.

3. Кравець І.В. Основні напрями розвитку інноваційної діяльності підприємств галузі свинарства / І.В. Кравець // Наука й економіка. Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету. - 2008. -Вип. 2 (10) - С. 279-284.

4. Кравець І.В. Ринок свинини: поточна кон'юнктура / І.В. Кравець // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. - 2008. - №2 (25). - С. 252-256.

5. Кравець І.В. Основні принципи державного регулювання вітчизняного ринку свинини / І.В. Кравець // 3бірник наукових праць Уманського державного аграрного університету / Рекол.: П.Г. Копитко (відп. ред.) та ін. - Умань, 2008. - Вип. 69. -Ч. 2: Економіка. - 220 с. - С. 75-80.

6. Кравець І.В. Проблеми оподаткування підприємств галузі свинарства в контексті амортизаційної політики держави / І.В. Кравець // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Вип. 245: В 5 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 474-480.

7. Кравець І.В. Ціноутворення на ринку свинини: основні фактори впливу / І.В. Кравець // Вісник ДАЕУ: науково-теоретичний збірник. - 2008. - Вип. 1 (22). - С. 271-278.

8. Кравець І.В. Стратегічні напрями розвитку підприємств м'ясної галузі в контексті гарантування продовольчої безпеки держави / І.В. Кравець // Науковий вісник Чернівецького національного університету: збірник наукових праць. Вип. 368-369. Економіка. - Чернівці: Рута, 2008. - 200 с. - С.127-131.

9. Кравець І.В. Інноваційні процеси в свинарстві: необхідність та проблеми активізації / І.В. Кравець // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць: спец. вип. Аграрна економічна освіта в розбудові конкурентоспроможного сільського господарства України. - К.: КНЕУ, 2009. - С. 393-399.

10. Кравець І.В. Перспективи розвитку інфраструктури ринку свинини / І.В. Кравець // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. - 2009. - №1 (26). - С. 152-156.

11. Кравець І.В. Еколого-економічний аспект розвитку підприємств галузі свинарства / І.В. Кравець // Продуктивність агропромислового виробництва: науково-практичний збірник. - 2009. - № 13. - С. 127-131.

12. Кравець І.В. Основні напрями підвищення ефективності виробництва свинини / І.В. Кравець // Вісник ЖНАЕУ: науково-теоретичний збірник. - 2010. - Вип. 1 (26). - С. 224-232.

В інших виданнях:

1. Кравец И.В. Эволюция свинофермы: переходим на биогаз / И.В. Кравец // Зерно. - 2010. - №10 (54). - С. 134-137.

Усього за результатами дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць.

АНОТАЦІЯ

Кравець І.В. Інноваційний розвиток підприємств галузі свинарства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Житомир, 2011.

Дисертацію присвячено розробці науково-теоретичних та практичних положень щодо інноваційного розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств галузі свинарства. На основі вивчення та узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду визначено сутність інноваційного розвитку підприємств. Здійснено оцінку ефективності функціонування та інвестиційного забезпечення підприємств галузі свинарства. Обґрунтовано стратегічні напрями інноваційного розвитку підприємств-виробників свинини в контексті підвищення ефективності та екологізації виробництва. Удосконалено методичний підхід до стратегічного планування інноваційної діяльності підприємств галузі свинарства на основі комбінування економіко-статистичного та матричного методів з врахуванням рівня технологічного розвитку виробництва та амплітуди коливання ринкової частки підприємств-виробників свинини.

Ключові слова: інноваційний розвиток, ефективність, інвестиції, інновації, інноваційна діяльність, підприємства галузі свинарства.

АННОТАЦИЯ

Кравец И.В. Инновационное развитие предприятий отрасли свиноводства. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Житомирский национальный университет Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, Житомир, 2011.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методологических и практических аспектов инновационного развития предприятий отрасли свиноводства. На основе изучения работ зарубежных и отечественных учёных определена сущность инновационного развития предприятий, которая в отличие от существующих подходов трактуется как позитивное изменение системы ведения хозяйства предприятий, вызванное коренным изменением ее внутренних элементов для достижения синергического эффекта взаимодействия ее экономической, социальной и экологической составляющих. Установлено, что инновационное развитие предприятий отрасли свиноводства предполагает свойственные ей инфраструктурные элементы. Инфраструктура инновационного развития предприятий подразделяется на четыре подсистемы: научно-исследовательскую и информационную; государственно-регулятивную; финансово-кредитную; организационно - техническую. Теоретически доказано, что между всеми элементами инфраструктуры инновационного развития существует неразрывная связь, и при неэффективном функционировании даже одного элемента происходит дисбаланс всей системы в целом.

Значительное внимание в работе уделено изучению тенденций и проблем развития предприятий отрасли свиноводства в контексте активизации их инновационной деятельности. Установлено, что наиболее актуальными проблемами их функционирования являются недостаточная обеспеченность собственными инвестиционными ресурсами, низкий уровень государственной поддержки касательно компенсации затрат на строительство новых, современно оборудованных свинокоплексов, усложнённость разрешительной системы, а также дезорганизация племенной работы, несоответствие принципов её ведения международной практике. Обоснована необходимость государственного содействия в развитии предприятий отрасли свиноводства на инновационной основе.

В результате исследования функционирования предприятий отрасли свиноводства обнаружено значительное количество хозяйств, которые работают убыточно. Это связано с влиянием ряда негативных факторов, которые были выявлены в процессе экономико-статистического исследования 34 хозяйств, занимающих наибольшую часть регионального рынка свинины. Выявлено, что уровень рентабельности обусловлен, в первую очередь, такими показателями, как продуктивность животных, коммерческая себестоимость, затрати кормов и труда на единицу произведённой продукции, а также существенной разницей уровня материального стимулирования работников. Установлено, что под разным количественным воздействием отмеченных факторов прибыль от реализации продукции свиноводства отличалась между крайними группами хозяйств в группировках в 4,5 раза. Наивысшие экономические показатели ряду предприятий обеспечили технико-технологические инновации, в т. ч. системы климат-контроля, автоматические системы кормороздачи и навозоудаления. С помощью метода DEA в диссертационном исследовании осуществлена оценка отдельных предприятий отрасли свиноводства. В результате проведенных расчетов обнаружено, что из общей совокупности хозяйств наиболее эффективно работало всего лишь одно предприятие. Доказано, что за счёт привлечения значительных объемов инвестиций в основные средства производства и вертикальной диверсификации в форме переработки продукции свиноводства данное хозяйство в среднем за три последних года увеличило свои производственные мощности более, чем в три раза. Данный факт подтверждает рациональность инновационного пути развития не только в направлении внедрения новой техники и технологии, но и усовершенствования организационно-структурных аспектов деятельности предприятий отрасли свиноводства.

С целью обоснования конкурентных стратегий типичных предприятий отрасли свиноводства следует использовать методический подход, который предусматривает сочетание экономико-статистического и матричного методов с учетом уровня эффективности и технологического развития производства, а также динамического изменения рыночной части предприятий-производителей свинины. Установлено, что предприятия, которые обновляли основные фонды через приобретение новых машин и оборудование с темпом прироста больше 75% в среднем за три года, в результате имели позитивный прирост доли рынка. Обнаружено, что высокий уровень рентабельности без надлежащего обновления основных средств не гарантирует прирост доли рынка в динамике даже в краткосрочной перспективе, наоборот, приводит к потере конкурентных позиций на рынке свинины.

...