Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Методологічні аспекти побудови регіональних таблиць смертності за причинами

Спеціальність 08.00.10 - Статистика

Вітковська Катерина Вікторівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі статистики Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Одеса.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, професор, Підгорний Анатолій Захарович, Одеський державний економічний університет, завідувач кафедри статистики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Колеснік Валентина Іліодорівна, Державний комітет статистики України, заступник Голови комітету

кандидат економічних наук, доцент Пальян Зінаїда Оганесівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченко, доцент кафедри статистики та демографії

Захист відбудеться "18" квітня 2011 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 ДВНЗ "Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана"Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська 49-Г, ауд.601.

Автореферат розісланий "16" березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор О.Д. Шарапов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасна демографічна ситуація протягом останніх десятиліть свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої демографічної кризи, негативні наслідки якої для подальшого розвитку країни важко передбачити. Однією з головних ознак сучасної демографічної кризи є надзвичайно висока смертність, яка, не зважаючи на підвищення останнім часом рівня народжуваності в країні, залишається основним чинником природного скорочення населення. За рівнем смертності Україна поступається не лише розвиненим країнам, а й багатьом країнам, що розвиваються. Приборканням головних причин високої смертності, можна покращити демографічну ситуацію в країні, уповільнити високі темпи депопуляції. Сьогодні вкрай необхідні швидкі та зважені соціально-економічні та демографічні заходи, що ґрунтуються на детальному науковому аналізі широкого спектру показників, що відображають перебіг демографічних процесів. Статистичне дослідження відтворення населення, та моделювання смертності за причинами дає можливість регулювати процес дожиття, подовження тривалості життя, зниження ризику передчасних смертей. При цьому велике значення має як загальнодержавний, так і регіональний аспекти вивчення даної проблеми.

Теоретико-методологічним підґрунтям роботи стали праці вітчизняних вчених Ю.О. Корчака-Чепурківського, Е.М. Лібанової, В.В. Онікієнка, С.І. Пирожкова, В.С. Стешенко, С.Г. Стеценко, В.П. Піскунова, А. Стефановського, Г.Г. Старостенко Н.М. Левчук, І.О. Курило, А.З. Підгорного, З.О. Пальян, Н.А. Фойгт та ін. Значний внесок в розвиток теорії демографічної статистики, моделювання демографічних процесів, зокрема моделювання смертності, зробили відомі вчені країн СНД і Балтії А.Я. Боярський, Д.І. Валентей, І.Г. Венецький, А.Г. Вишневський, Є.М. Андрєєв, В. Школьніков, А.М. Мерков, К. Шабуров, Б.Ц. Урланіс, А.Я. Кваша.

Значний внесок у розробку методології та методики дослідження демографічної ситуації та демографічного розвитку загалом внесли зарубіжні демографи: Ж. Буржуа-Піша, А. Сові, П. Венсан, Н. Кейфіц, А. Лотка, Ф. Ноутстайн, Р. Пресса, Е. Россет, Е. Фільрозе та інші.

Не зважаючи на велику кількість наукових праць з цих проблем існує низка питань, що мають важливе теоретичне та практичне значення, але не знайшли достатнього наукового обґрунтування і потребують подальшої розробки. Це проблеми, пов'язані з дослідженням смертності, чинників її формування, причин смертності на регіональному рівні з урахуванням певних особливостей притаманних окремим територіям. Актуальність проблеми та недостатня розробленість її фундаментальних положень обумовили вибір теми, основні завдання та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри статистики Одеського державного економічного університету і є складовою частиною комплексної теми "Удосконалення статистичного забезпечення управління економічного та соціального розвитку регіону" (номер державної реєстрації 0107U002600), де здобувач був виконавцем окремих підрозділів.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо побудови регіональних моделей дожиття і вимирання населення з урахуванням причин смертності. Зазначена мета обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- розгляд історичних аспектів розвитку методології вивчення смертності та класифікація методів побудови таблиць смертності;

- виявлення особливостей формування сучасного рівня смертності в Україні та систематизація основних теоретичних підходів щодо демографічної кризи і на цій підставі визначення причин і наслідків сучасної демографічної кризи в Україні;

- дослідження динаміки кількісного складу населення та розкриття регіональних особливостей відтворення населення та основних тенденцій впливу вікової структури населення на демографічні процеси;

- аналіз динаміки життєвого потенціалу населення та дослідження його змін за рахунок режиму смертності та структури населення;

- оцінка впливу соціально-економічних та демографічних чинників на рівень смертності населення;

- визначення резервів підвищення тривалості життя населення за допомогою побудови комплексу багатопараметричних таблиць смертності за причинами на регіональному рівні з урахуванням певних особливостей.

Об'єктом дослідження є режим дожиття та смертність населення за причинами в регіоні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні аспекти моделювання смертності як складової відтворення населення регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали загальнонаукові та фундаментальні положення статистичної і демографічної науки. У процесі дослідження застосовувалися метод умовного покоління, статистичне групування, метод узагальнюючих статистичних показників, індексний аналіз, методи аналізу взаємозв'язків та моделі смертності, динамічні ряди, демографічні таблиці та графічний метод. Застосування методів потенційної демографії дозволило розрахувати та проаналізувати життєвий потенціал населення.

Інформаційну базу дослідження становили офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України та Головного управління статистики в Одеській області, законодавчі та нормативні акти органів влади, наукові публікації вітчизняних і закордонних вчених, власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі результати дисертаційної роботи, які визначають її новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- розраховано життєвий потенціал населення області та побудовано багатопараметричні регіональні таблиці дожиття за причинами смерті, які дозволяють кількісно оцінити резерви подовження тривалості життя населення завдяки скороченню/усуненню окремих причин смертності, а також розробити заходи соціально-демографічної політики, спрямованої на скорочення смертності населення з огляду на специфіку регіонів;

удосконалено:

- методику регіонального дослідження смертності за причинами, що розширює можливості статистичної оцінки і моделювання демографічних процесів на окремих територіях завдяки розрахунку життєвого потенціалу населення та використання кореляційно-регресійних моделей;

- методологічні підходи до побудови таблиць смертності за причинами смерті, що забезпечує можливість побудови відповідних таблиць для окремих регіонів України;

дістали подальший розвиток:

- аналіз впливу окремих факторів на рівень смертності та тривалості життя населення з метою визначення специфіки відтворення населення окремих регіонів;

- порядок використання в демографічному аналізі регресійних моделей на основі факторного аналізу, що дозволяє кількісно оцінити значення впливу найбільш важливих демографічних і соціально-економічних чинників на смертність населення.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані у дисертаційному дослідженні теоретичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані для наукового обґрунтування і підвищення ефективності демографічної та соціальної політики на регіональному рівні з урахуванням специфіки окремих територій.

регіональна таблиця смертність демографічний

Основні положення наукового дослідження та практичні рекомендації використані Головним управлінням статистики в Одеській області при проведенні розрахунків, пов'язаних з аналізом смертності населення області за причинами (довідка №12-3/526 від 20.06.2010 р.) та Управлінням охорони здоров'я Одеської облдержадміністрації при розробці заходів щодо скорочення рівня смертності від окремих причин на території області (довідка №7-4/721 від 19.09.2010 р.). Окремі методологічні положення проведеного дослідження впроваджені у навчальний процес Одеського державного економічного університету при викладанні дисциплін "Статистика", "Демографічна статистика" (довідка №31-12/145 від 07.09.2010р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, що наведені в дисертаційному дослідженні та винесені на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи та її результати апробовані на науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики "Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи" (м. Київ, Державна академія статистики, обліку та аудиту, 2006 рік), міжнародній науково-практичній конференції "Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики" (м. Харків, Харківській національний економічний університет, 2007 рік), чотирнадцятому Українсько-Польсько-Словацькому науковому семінарі "Статистика в управлінні соціально-економічним розвитком" (м. Одеса, 2007 рік).

Апробація здійснена також шляхом обговорення основних положень дисертаційного дослідження на засіданнях науково-методичних семінарів кафедри статистики Одеського державного економічного університету.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,85 друк. арк., з яких 4,3 друк. арк. належать особисто автору, в тому числі 9 - у наукових фахових виданнях, 3 - в інших виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 273 сторінки комп'ютерного тексту, містить 42 таблиці та 18 рисунків, а також 11 додатків на 81 сторінках. Список використаних джерел включає 156 найменувань на 15 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 168 сторінок.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі розкрито актуальність теми, ступінь її наукової розробки, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовано основну мету та завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну і практичне значення роботи, апробацію результатів дослідження.

У розділі 1 "Методологічні засади статистичного вивчення та аналізу смертності" розглянуто історичні аспекти розвитку методології вивчення смертності, наведена класифікація методів побудови таблиць смертності; проведено критичний огляд методологічних підходів до побудови таблиць смертності за причинами; виявлено особливості формування сучасного рівня смертності в Україні та доведена необхідність побудови таблиць смертності за причинами для окремих регіонів; розглянуто існуючи наукові підходи до пояснення причин сучасної демографічної кризи.

Протягом декількох десятиріч в Україні спостерігаються несприятливі демографічні тенденції, сукупність яких характеризуються як демографічна криза. Починаючи з 1991 року Україна живе в умовах природного скорочення чисельності населення. За 16 років (1993-2008 рр.) населення країни скоротилося на 6,1 млн. жителів. Скорочення населення відбувалося як за рахунок падіння народжуваності, так і за рахунок підвищення смертності. Стійка тенденція падіння народжуваності спостерігалася у період з 1987 по 2001 р. включно. За цей час загальний коефіцієнт народжуваності зменшився з 15,5 ‰ до 7,7 ‰, тобто у два рази, після чого почав підвищуватися і у 2008 р. сягнув значення 11‰. Що стосується смертності, то тут спостерігалася протилежна тенденція - загальний коефіцієнт смертності за цей час зріс з 11,1‰ до 15,3 ‰ у 2001 р. і продовжував підвищуватися, сягнувши значення 15,9 ‰ у 2008 р.

Сучасні демографічні проблеми мають не тільки історичне забарвлення, але й довготривалі наслідки через інерційність демографічних процесів. Далеко не усі параметри подальших демографічних тенденцій можна принципово змінити. Але в сучасних умовах скорочення смертності представляється найбільш ймовірним, ніж подальше підвищення народжуваності.

У роботі подано огляд теоретичних засад та практичних кроків у дослідженні смертності за допомогою демографічних таблиць та інших інструментів, що викладені у роботах відомих зарубіжних і вітчизняних вчених - Л. Крафта, К. Германа, В. Буняковського, А. Боярського, Ю. Корчак-Чепурківського та інших.

Значної уваги приділено аналізу методик розрахунку життєвого потенціалу населення, побудови таблиць смертності за причинами, які проводилися Л. Хершем, Е. Фільрозе, В. Канністо, А. Мерковим, Р. Бірюковою, К. Шабуровим та українськими вченими С. Пірожковим, Е. Лібановою та іншими. Особливе місце посідають проблеми вивчення смертності населення на регіональному рівні, виходячи з того, що рівень смертності має суттєві коливання за територіями і визначається в значній мірі низкою соціально-економічних, історичних, традиційних факторів, притаманних населенню, що мешкає у певних регіонах.

У дисертації теоретично обґрунтовано необхідність регіонального підходу до розробки таблиць смертності за причинами смерті, на базі чого проведено практичні розробки у третьому розділі роботи.

Розкрито основні тенденції демографічного розвитку, особливості формування демографічної ситуації в Україні, представлені основні методологічні підходи до аналізу демографічних процесів в історичному контексті. Відповідно до завдань дисертаційного дослідження, основну увагу було зосереджено на історичному аналізі та критичній оцінці становлення та розвитку методології аналізу смертності, зокрема методів демографічних таблиць та демографічних моделей.

У розділі 2 "Особливості формування демографічних процесів в регіоні" проведено дослідження динаміки чисельності та вікової структури населення Одеської області, проаналізовано основні складові відтворення населення: народжуваність, смертність; оцінено вплив вікової структури на демографічні процеси.

Для Одеської області, як і для України в цілому, характерне подальше систематичне скорочення чисельності населення, що є результатом взаємообумовленого розвитку усієї сукупності суспільних процесів і, насамперед, соціально-економічних та демографічних. Загалом за період 1990-2008 рр. чисельність наявного населення області скоротилась на 246 тис. осіб або на 9,3%. Основним фактором цього скорочення було перевищення смертності над народжуваністю, в результаті чого втрати населення склали 246,1 тис. осіб, або 98,6% загальних втрат. За рахунок міграційних процесів чисельність населення за аналізований період скоротилась на 3,5 тис. осіб, що становило 1,4% загальних втрат.

Аналіз динаміки складових відтворення населення свідчить, що в Одеській області до 1999 року спостерігалось систематичне падіння як абсолютних, так і відносних показників народжуваності. За період 1991-1999 рр. число народжених зменшилось на 39,8%, а коефіцієнт народжуваності знизився на 4,9 промільних пункти або на 38,6%. Починаючи з 2000 року в області намітилася позитивна тенденція збільшення народжуваності. За період 2000-2008 рр. кількість народжених збільшилась на 44%, а рівень народжуваності у розрахунку на 1000 населення зріс на 52%.

На фоні позитивних зрушень у динаміці народжуваності, смертність населення в області, яка має надзвичайно високий рівень продовжує зростати. У абсолютному вираженні число померлих в 2008 році порівняно з 1990 роком збільшилось на 5,37 тис. осіб або на 16,5%.

Суттєвою особливістю смертності населення є значна різниця її рівнів у чоловіків і жінок. Смертність чоловіків вища практично у всіх вікових групах, але у найпродуктивніших групах вона більш ніж у три рази перевищує смертність жінок.

Головною причиною підвищення смертності в області стало катастрофічне погіршення стану здоров'я населення, негативні зрушення в структурі причин смертності. Порівняно з 1990 роком в Одеській області, як і в цілому в Україні, кількість померлих у розрахунку на 100 тисяч жителів збільшилась за усіма основними причинами смерті (за виключенням хвороб органів дихання). Найбільше підвищення смертності спостерігалося від хвороб системи кровообігу, нещасних випадків, отруєнь і травм, інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб органів травлення.

Основними причинами смертності населення регіону в 2008 році, як і в попередні дев'ятнадцять років, продовжують залишатися хвороби системи кровообігу, новоутворення, зовнішні причини захворюваності і смертності, які разом становили 83,4% загальних причин смертності. Але особливе занепокоєння викликає той факт, що в області найвищий в Україні рівень смертності від інфекційних та паразитарних хвороб, який майже у два рази перевищує середньодержавне значення і продовжує зростати, що свідчить передусім про наявність медико-гігієнічних негараздів в регіоні.

Для оцінки впливу вікової структури населення на демографічні процеси у роботі були побудовані моделі стабільного населення. Коефіцієнти природного руху, розраховані для стабільного населення показали, що у формуванні сучасного режиму відтворення населення в області основним чинником виступає інтенсивність дітонародження, а зниження ролі структурного чинника є ознакою досягнення певної сталості в процесі демографічного переходу. Коефіцієнти смертності стабільного населення значно перевищують такі значення для реального населення, що є результатом позитивного впливу вікової структури, яка сприяє зменшенню загального рівня смертності.

Оцінка дії сучасної вікової структури реального населення на зміну його чисельності в майбутньому показала, що з урахуванням смертності жінок репродуктивного контингенту за період рестабілізації чисельність населення Одеської області зменшиться майже на 17% за рахунок вихідної вікової структури.

У розділі 3 "Моделювання демографічних процесів на регіональному рівні" уперше у практиці демографічного аналізу розраховано для окремого регіону країни життєвий потенціал населення, що дало змогу проаналізувати його динаміку і структуру, на основі запропонованої методики дослідити зміни життєвого потенціалу залежно від режиму смертності та чисельності населення; проведено факторний аналіз впливу демографічних та соціально-економічних чинників на рівень смертності, побудовано комплекс регіональних таблиць смертності за причинами, що дозволило кількісно оцінити резерви підвищення тривалості життя населення.

Сучасний етап демографічного розвитку характеризується негативною тенденцією більшості характеристик населення, у тому числі структури та динаміки життєвого потенціалу. Рівень життєвого потенціалу є інтегральним показником, в якому відображаються усі сторони життя суспільства та окремих людей, і його втрата є вкрай негативним явищем, як для країни в цілому, так і для окремих регіонів.

На основі таблиць середньої очікуваної тривалості життя для населення Одеської області та даних про статево-віковий розподіл населення були проведені розрахунки повного життєвого потенціалу населення області, які показали що за 2003-2008 рр. повний життєвий потенціал населення Одеської області зменшився майже на 1,3 млн. людино-років або на 1,6%, в тому числі життєвий потенціал чоловічого населення скоротився на 1,8%, а жіночого - на 1,4%. Якщо у 2003-2004 рр. повний життєвий потенціал жіночого населення перевищував повний життєвий потенціал чоловічого населення на 29,2%, то у 2007-2008 рр. - на 28,1% (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка повного життєвого потенціалу населення Одеської області

Період	Повний життєвий потенціал населення, тис. людино-років
	усього	у тому числі
		чоловіки	жінки
2003 - 2004	81003,4	35347,5	45655,9
2004 - 2005	80366,5	34937,0	45429,4
2005 - 2006	79739,9	34701,4	45038,5
2006 - 2007	79901,5	34919,0	44982,5
2007 - 2008	80257,6	35148,1	45038,5

Джерело: авторські розрахунки за даними Держкомстату України

Життєвий потенціал залежить від чисельності населення, його вікової структури та режиму смертності. Для виявлення впливу факторів на зміну життєвого потенціалу населення області було застосовано індексний ланцюговий метод, згідно якому абсолютний приріст повного життєвого потенціалу за рахунок зміни чисельності населення у віці х дорівнює:

а за рахунок зміни режиму смертності:

де V - життєвий потенціал населення; P_x - чисельність населення у віці х; , приріст чисельності населення за період;

е_х+0,5 - очікувана тривалість життя у віці середини вікового інтервалу від х до х+1; , приріст середньої очікуваної тривалості життя за період.

Дані таблиці 2 свідчать про неоднаковий вплив смертності та чисельності населення на формування зміни життєвого потенціалу населення.

Таблиця 2

Абсолютна зміна повного життєвого потенціалу населення Одеської області за 2004-2007 рр. (у порівнянні з попереднім періодом)

Період	Зміна життєвого потенціалу населення, тис. людино-років
	у цілому	у тому числі за рахунок зміни
		режиму смертності	чисельності населення
Обидві статті
2004-2005	-636,9	-245,1	-391,8
2005-2006	-626,6	64,8	-691,3
2006-2007	161,6	635,4	-473,8
2007-2008	356,2	636,8	-280,6
Чоловіки
2004-2005	-410,4	-232,6	-177,9
2005-2006	-235,7	60,8	-296,5
2006-2007	217,6	379,3	-161,7
2007-2008	229,1	293,8	-64,7
Жінки
2004-2005	-226,5	-12,5	-213,9
2005-2006	-390,9	3,9	-394,8
2006-2007	-56,0	256,1	-312,1
2007-2008	127,1	343,0	-215,9

Джерело: авторські розрахунки за даними Держкомстату України

В цілому за досліджуваний період життєвий потенціал населення зменшився на 745,7 тис. людино-років або на 0,92%, у тому числі за рахунок поліпшення інтенсивності дожиття життєвий потенціал збільшився на 1091,9 тис. людино-років, а за рахунок чисельності населення життєвий потенціал скоротився на 1837,5 тис. людино-років. При загальному зниженні життєвого потенціалу чоловіків на 199,4 тис. людино-років, за рахунок смертності він збільшився на 501,3 тис. людино-років, а за рахунок зміни чисельності населення - життєвий потенціал скоротився на 700,8 тис. людино років.

Життєвий потенціал жіночого населення зменшився на 546,3 тис. людино-років, але зміни режиму смертності позитивно вплинули на його динаміку, в результаті чого він збільшився на 590,5 тис. людино - років. Це обумовлюється більш високою тривалістю життя жінок. Але втрати потенціалу за рахунок зміни вікової структури жіночого населення склали 1136,7 тис. людино-років, що пояснюється більш високим рівнем постаріння жінок.

Аби процес дожиття був регульованим слід оцінити важелі впливу соціально-економічних і демографічних факторів на рівень смертності населення. Для цього у роботі пропонується побудова регресійної моделі, в якій результативною ознакою вибрано коефіцієнт смертності (‰), а факторами: х_{1 -} кількість чоловіків на 100 жінок, (%); х_{2 -} питома вага осіб у віці 60 років і старше (%); х_{3 -} питома вага міського населення (%); х_{4 -} рівень безробіття (%); х_{5 -} забезпеченість населення житлом, (м² на 1 особу); х_{6 -} забезпеченість населення лікарняними ліжками (ліжок на 1000 населення); х_{7 -} середньомісячна заробітна плата найманих працівників (тис. грн.); х_{8 -} викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря (кг. на одну особу); t - фактор часу.

Дослідження здійснено за допомогою статистичного пакету Excel, який дозволяє проводити кореляційно-регресійний аналіз як методом примусового включення в модель усіх показників, так і покрокового виключення найменш значущих за показником t-критерія.

У результаті відсіву незначущих змінних було отримане рівняння регресії , статистичні параметри якого подані в таблиці 3:

Таблиця 3

Статистичні параметри моделі смертності населення Одеської області за 2004-2008 рр.

Показники	Коефіцієнт парної кореляції	Коефіцієнт регресії	Стандартна похибка коефіцієнта регресії	t - критерій
Питома вага осіб у віці 60 років і старше, %	0,839	0,548	0,033	16,876
Питома вага міського населення, %	-0,705	-0,045	0,007	-6,267
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, тис. грн.	-0,514	-2,011	0,640	-3,141
Фактор часу	0,040	0,508	0,117	4,352

Джерело: авторські розрахунки за даними Держкомстату України

Найбільший вплив на рівень смертності населення в Одеській області у 2004-2008 рр. мали такі чинники: частка осіб у віці 60 років і старше (х₂), питома вага міського населення (х₃), середньомісячна заробітна плата найманих робітників (х₇), фактор часу (t). Причому знаки коефіцієнтів регресії повністю відповідають економічним уявленням про напрямок зв'язків між результативним та факторними змінними.

Коефіцієнт детермінації регресійного рівняння R²=0,84443, тобто 84,4% зміни коефіцієнта смертності в області обумовлено дією факторів х₂, х₃, х₇, t.

Розраховані коефіцієнти парної кореляції між інтенсивністю смертності та обраними факторами свідчать, що найвищий прямий зв'язок у даній моделі має питома вага осіб у віці 60 років і старше, тобто старіння населення (0,839), а усі інші фактори мають обернений зв'язок з інтенсивністю смертності - найвищий обернений зв'язок має частка міського населення (-0,705). На другому місці середньомісячна заробітна плата найманих працівників (-0,514).

Що ж стосується коефіцієнтів регресії, то їх значущість перевірялася при покроковому кореляційно-регресійному аналізі за методом відсіву змінних на основі t-критерію Стюдента. На шостому кроці було одержане рівняння регресії, усі коефіцієнти якого є статистично надійними, значущими, суттєвими. За цим рівнянням можна визначити інтенсивність смертності та прогнозувати її на перспективу для Одеської області та її районів.

Кількісні індикатори рівня смертності та його динаміки є важливим інструментом аналізу режиму дожиття в регіоні. Проте для керування цим процесом, необхідно виявляти резерви підвищення тривалості життя. Побудований комплекс багатопараметричних моделей, таких як таблиці смертності за причинами надав можливість розкрити сутність, закономірності та тенденції притаманні даному процесу, та адекватно відобразити особливості, резерви та перспективи дожиття в регіоні.

Інформаційною базою для побудови таблиць смертності, диференційованих за причинами послужили короткі таблиці середньої очікуваної тривалості життя Одеської області за 2007-2008 рр., що будуються Держкомстатом України та повіковий розподіл померлих від окремих причин. Так як, диференційовані таблиці, розраховані за усіма причинами, визначеними МКХ-10, були б дуже громіздкими, то для подальшого дослідження використовувалися класи хвороб, смертність від яких є найвищою в регіоні: Деякі інфекційні та паразитарні захворювання (клас І); Новоутворення (клас ІІ); Хвороби системи кровообігу (клас ІХ); Хвороби органів дихання (клас Х); Хвороби органів травлення (клас ХІ); Зовнішні причини смертності (клас ХХ); Інші причини.

Побудовані таблиці смертності, диференційовані за причинами смерті для Одеської області (в розрізі статті) дали змогу проаналізувати ймовірності померти та числа померлих від усіх причин, що були перелічені, та на їх основі розрахувати середній вік смерті від окремих причин (табл. 4).

Таблиця 4

Ймовірність померти протягом життя та середній вік смерті в Одеській області від окремих причин у 2007-2008 рр.

Причини смерті	Ймовірність померти (qx*1000)	Середній вік смерті, років (хі)
	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
Деякі інфекційні та паразитарні захворювання	58,43	24,36	40,7	37,3
Новоутворення	123,85	109,07	61,2	60,3
Хвороби системи кровообігу	525,26	723,59	72,5	80,4
Хвороби органів дихання	37,54	12,28	57,8	62,7
Хвороби органів травлення	56,00	45,96	51,6	53,4
Зовнішні причини смертності	145,22	47,01	44,5	47,0
Інші причини	53,72	37,73	43,7	46,3
Всі причини	1000	1000	61,6	72,0

Джерело: авторські розрахунки за даними Держкомстату України

Ймовірність померти у жінок вище ніж у чоловіків від хвороб системи кровообігу, тоді як ймовірність померти від кожної з решти причин значно менше, ніж у чоловіків. Особливе занепокоєння викликає той факт, що від таких екзогенних причин як інфекційні захворювання ймовірність померти у чоловіків у 2,4 рази вище ніж у жінок, а від зовнішніх причин - у 3 рази.

Порівняння середньої очікуваної тривалості життя при народжені в розрізі статті показує, що повіковий розподіл смертей у чоловіків і жінок різний: е ⁰₀ у чоловіків - 61,56 років, а у жінок - 71,96 років, тобто на 10,4 роки більше. Це обумовлюється як різницею у структурі смертності за причинами, так і тим, що від цілого ряду однакових причин чоловіки помирають у більш молодому, ніж жінки віці (табл.4). Зокрема, від хвороб системи кровообігу, які складають 51,9% всіх причин смерті у чоловіків, вони вмирають у середньому на 7,9 років раніше ніж жінки. Від зовнішніх причин смертності, які займають друге місце у структурі смертності чоловіків, на частку яких припадає 14,8% всіх смертей, чоловіки помирають на 2,5 роки раніше ніж жінки.

Для оцінки безпосереднього впливу окремих причин смерті на величину середньої тривалості життя побудовано гіпотетичні таблиці смертності, які дозволяють обрати найкращий шлях до підвищення середньої тривалості життя, що вкрай важливе на регіональному рівні (табл.5).

Як свідчать дані таблиці в Одеській області існують значні резерви підвищення тривалості життя населення, особливо чоловічого. Але в умовах сьогодення більш ймовірним представляється скорочення смертності від причин екзогенного характеру, оскільки вони більшою мірою піддаються впливу з боку санітарно-медичних заходів.

Таблиця 5

Очікуваний приріст тривалості життя за умови усунення впливу смертності від окремих причин в Одеській області у 2007-2008 рр. (роки)

Причини смерті	Чоловіки	Жінки
Деякі інфекційні та паразитарні захворювання в тому числі туберкульоз	1,76 0,58	0,77 0,16
Новоутворення	1,46	1,61
Хвороби системи кровообігу	4,93	5,48
Хвороби органів дихання	0,53	0,12
Хвороби органів травлення	1,03	0,85
Зовнішні причини смертності	4,31	1,21

Джерело: авторські розрахунки за даними Держкомстату України

В Одеській області спостерігається найвищий в Україні рівень смертності від інфекційних та паразитарних захворювань. Провідне місце серед причин з інфекційною патологією посідають туберкульоз та СНІД. В 2008 році від інфекційних хвороб в області померло 1,7 тис. осіб, з яких 0,74 тис. - від туберкульозу та 0,84 тис. - від СНІДу, тобто на частку першої причини припадає 44,5%, а другої - 50,5% всіх смертей. На відміну від СНІДу, що є смертельною хворобою, туберкульоз виліковується і тому неприпустимо, що ця теоретично несмертельна хвороба щорічно забирає велику кількість людських життів. У 2008 році чоловіча смертність від туберкульозу в 3,2 рази перевищувала жіночу.

Резерви підвищення тривалості життя в Одеській області внаслідок ліквідації смертності від туберкульозу в 2007-2008 рр. складали 0,58 років для чоловіків і 0,16 років для жінок. У той же час ліквідація всього класу інфекційних та паразитарних захворювань принесла б чоловічому населенню області додаткові 1,76 роки, а жіночому - 0,77 років. Таким чином, ліквідація смертності від туберкульозу забезпечила б 33% та 20,8% відповідних приростів тривалості життя чоловіків і жінок в результаті усунення впливу інфекційних хвороб у цілому.

З метою оцінки того, як ліквідація смертності від туберкульозу та класу інфекційних та паразитарних захворювань в області вплине на смертність від кожної з груп причин, що залишилися були розраховані диференційовані за причинами гіпотетичні таблиці смертності (табл.6).

Як свідчать дані таблиці 6 всі ймовірності померти від окремих причин за умови ліквідації смертності від туберкульозу зміняться, як у чоловіків, так і у жінок, але не в однаковій мірі. У чоловіків ймовірність померти від зовнішніх причин збільшилась на 7,2%, від хвороб органів травлення - на 6,2%, органів дихання - на 3,6%. У жінок ліквідація смертності від туберкульозу призведе до збільшення ймовірностей померти від всіх інших причин майже однаково - на один відсоток, тобто значно менше, що підтверджує те, що найбільші резерви збільшення тривалості життя зосереджені серед чоловічого населення.

Таблиця 6

Ймовірність померти та середній вік смерті від окремих причин за умови усунення впливу смертності від соціально-детермінованих причин смерті в Одеській області у 2007-2008 рр.

Причини смерті	Ймовірність померти (qx*1000)	Середній вік смерті, років
	до виключення смертності	після виключення смертності від І класу причин	після виключення смертності від туберкульозу	до виключення смертності	після виключення смертності від І класу причин	після виключення смертності від туберкульозу
Чоловіки
Деякі інфекційні та паразитарні захворювання	58,43	-	34,68	40,7	-	40,5
Новоутворення	123,85	131,91	127,36	61,2	61,6	60,6
Хвороби системи кровообігу	525,26	566,30	527,57	72,5	74,0	70,1
Хвороби органів дихання	37,54	39,54	38,91	57,8	57,8	57,6
Хвороби органів травлення	56,00	57,74	59,46	51,6	50,5	52,8
Зовнішні причини смертності	145,22	149,36	155,66	44,5	43,2	46,0
Інші причини	53,72	55,14	56,36	43,7	42,8	44,6
Жінки
Деякі інфекційні та паразитарні захворювання	24,36	-	15,82	37,3	-	35,0
Новоутворення	109,07	111,64	109,94	60,3	60,1	60,2
Хвороби системи кровообігу	723,59	742,70	730,38	80,4	80,4	80,4
Хвороби органів дихання	12,28	12,95	12,38	62,7	62,2	62,7
Хвороби органів травлення	45,96	46,95	46,28	53,4	53,2	53,3
Зовнішні причини смертності	47,01	47,84	47,28	47,0	46,8	46,9
Інші причини	37,73	38,32	37,93	46,3	46,2	46,3

Джерело: авторські розрахунки за даними Держкомстату України

У чоловіків ймовірність померти від зовнішніх причин збільшилась на 7,2%, від хвороб органів травлення - на 6,2%, органів дихання - на 3,6%. У жінок ліквідація смертності від туберкульозу призведе до збільшення ймовірностей померти від всіх інших причин майже однаково - на один відсоток, тобто значно менше, що підтверджує те, що найбільші резерви збільшення тривалості життя зосереджені серед чоловічого населення.

Одночасно зі зміною ймовірностей померти змінився й табличний середній вік смерті від кожної з груп причин. Але ці зміни стосуються лише чоловічої частини населення Одеської області. У чоловіків істотно збільшився середній вік смерті від тих причин, де табличний середній вік був найбільш низьким. Середній вік смерті від зовнішніх причин смертності, який складав 44,5 роки, за умови ліквідації смертності від туберкульозу підвищився на 3,4%. Там же, де переважна більшість смертельних випадків концентрувалась в старших вікових групах, в результаті чого середній вік смерті був достатньо високим, відбулось його зниження. А саме, середній вік смерті від хвороб системи кровообігу у чоловіків становив 72,5 років, та знизився на 3,3%. Усунення ж смертності від всього класу інфекційних захворювань у чоловіків призведе, навпаки, до збільшення середнього віку смерті від новоутворень, хвороб органів дихання, та зменшенню даного показника від хвороб органів травлення, зовнішніх причин та інших причин смерті.

Запропоновані в дисертації методологічні засади до побудови регіональних таблиць смертності за причинами на прикладі Одеської області, аналіз та інтерпретація одержаних результатів можуть бути використані в інших регіонах країни, які мають схожу структуру захворювань і причин смерті. А це, в свою чергу поглибить демографічний аналіз, розширить його можливості та сприятиме прийняттю на державному та регіональному рівнях ефективних заходів для скорочення смертності в регіонах України.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо удосконалення методичних засад статистичного аналізу смертності населення на регіональному рівні. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволяють зробити наступні висновки:

1. Світова демографічна ситуація характеризується тим, що практично усі цивілізаційні країни переживають демографічну кризу в різних формах її прояву. В Україні цей процес набув надзвичайно негативного характеру. Дослідження процесів відтворення населення показало, що в тенденціях народжуваності між Україною та більшістю європейських країн немає значних відмінностей і за її рівнем вона знаходиться у групі розвинених країн. Разом з тим, за рівнем смертності та середньої очікуваної тривалості життя Україна перебуває серед слаборозвинених країн. Саме факт однонаправленої дії на демографічну динаміку і народжуваності, і смертності примушує оцінювати сучасну демографічну ситуацію в країні як кризову, та надзвичайно небезпечну.

2. Проаналізувавши основні теоретичні підходи до пояснення причин сучасної демографічної кризи було встановлено, що головні напрями демографічного розвитку в Україні визначаються фундаментальними еволюційними зрушеннями, що відбулися наприкінці ХХ століття, які накладаються на застійні демографічні тенденції 70-80-х років і посилилися політичною та соціально-економічною кризою 90-х років. Сплетіння цих груп факторів призвело до того, що сьогодні Україна відноситься до найбільш неблагополучних у демографічному відношенні країн світу.

3. Сучасна демографічна ситуація в Одеській області характеризується подальшим систематичним скороченням чисельності населення, насамперед внаслідок природного скорочення. Позитивне сальдо міграції, яке спостерігається з 2003 р., хоч і послаблює темпи скорочення населення, але не компенсує природних втрат.

Аналіз основних факторів відтворення населення показав, що негативна динаміка народжуваності, яка спостерігалась в області в останнє десятиріччя ХХ століття, змінилась на позитивну, але смертність, яка має надзвичайно високий рівень, продовжує зростати. Стабілізація народжуваності на сучасному рівні дає шанс на перетворення звуженого відтворення населення на просте за умов суттєвого скорочення рівня смертності. Головними напрямами є: подолання надзвичайно високого рівня над смертності чоловіків і високої смертності, які в розвинених країнах втратили свій вплив і є виліковними. Це потребує проведення в області ефективної соціальної політики, спрямованої на покращення умов життя, праці та здоров'я населення.

4. Аналіз динаміки та структури життєвого потенціалу населення показав, що в Одеській області спостерігається не лише скорочення життєвого потенціалу населення, але й негативні зміни в його структурі. Запропонована методика розрахунку впливу факторів зміну життєвого потенціалу дозволила кількісно оцінити внесок режиму смертності та чисельності населення на його динаміку. Дослідження особливостей формування та зміни життєвого потенціалу населення на регіональному рівні дасть можливість визначити за рахунок яких регіонів, та в якому напрямку відбувається зниження життєвого потенціалу населення країни, а демографічна ситуація кожного регіону може стати базою, на якій будуватимуться моделі майбутнього відтворення населення України в цілому та окремих областей.

5. При моделюванні демографічної ситуації як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні надзвичайно важливу роль відіграє врахування причинно-наслідкових зв'язків між показниками, що її характеризують. Побудована регресійна модель залежності інтенсивності вимирання від окремих факторів адекватно відображає прямий вплив рівня старіння (питомої ваги осіб у віці 60 років і старше) та фактора часу, і опосередкований вплив рівня урбанізації (питомої ваги міського населення) та середньомісячної заробітної плати найманих працівників. Застосування запропонованої факторної моделі на практиці надасть змогу прийняти правильні управлінські рішення при проведенні соціально-демографічної політики в регіоні.

6. Розроблений комплекс таблиць смертності за причинами дозволив визначити вплив окремих причин смерті на динаміку смертності та середньої тривалості життя в Одеському регіоні. Гіпотетичні таблиці смертності надали можливість кількісно оцінити можливий приріст тривалості життя за умови усунення таких соціально-детермінованих хвороб, як інфекційні та паразитарні захворювання та, зокрема, туберкульозу. Це надало змогу обґрунтувати першочергові заходи щодо підвищення тривалості життя населення Одеської області.

7. Комплексне застосування запропонованих методів моделювання смертності дозволяє повно розкрити сутність, закономірності та тенденції розвитку населення регіону з метою більш адекватного відображення особливостей, резервів та перспектив його соціально-демографічного розвитку. А це, в свою чергу, сприятиме оптимальному використанню конкретних заходів, методів здійснення демографічної політики як на регіональному, так і на державному рівнях.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Вітковська К.В. Вікова структура як фактор відтворення населення / К.В. Вітковська // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 20/Одес. держ. екон. ун-т. - Одеса: ОДЕУ - 2005. - №20. - С.76 - 80. (0,3 д. а.)

2. Вітковська К.В. Фактори народжуваності та демографічна поведінка населення / К.В. Вітковська // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2005. - №8 (20). - С.56 - 62. (0,4 д. а.)

3. Вітковська К.В. Сучасне відтворення населення і демографічна поведінка населення / К.В. Вітковська // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2006. - №5 (25). - С.17 - 26. (0,5 д. а.)

4. Вітковська К.В. Оцінка окремих складових демографічного розвитку / К.В. Вітковська // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.22/Одес. держ. екон. ун-т. - Одеса: ОДЕУ - 2006. - №22. - С.81 - 86. (0,4 д. а.)

5. Вітковська К.В. Щодо питання про побудову таблиць смертності за причинами для окремих регіонів України / К.В. Вітковська // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.25/Одес. держ. екон. ун-т. - Одеса: ОДЕУ - 2007. - №25. - С.51 - 57. (0,5 д. а.)

6. Вітковська К.В. Особливості формування сучасного рівня смертності в Україні / К.В. Вітковська // Вісник Хмельницького національного університету. - 2007. - №2. - С. 197-201. (0,4 д. а.)

7. Підгорний А.З. Вітковська К.В. Деякі методологічні аспекти оцінки життєвого потенціалу населення на регіональному рівні / А.З. Підгорний, К.В. Вітковська // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.30/Одес. держ. екон. ун-т. - Одеса: ОДЕУ - 2008. - №30. - С.308 - 314. (0,5 д. а., особисто здобувачу належить 0,3 д. а. - проведено оцінку впливу окремих факторів на зміну життєвого потенціалу на основі запропонованої методики)

8. Підгорний А.З. Вітковська К.В. Статистичне оцінювання впливу факторів на рівень смертності / А.З. Підгорний, К.В. Вітковська // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.37/Одес. держ. екон. ун-т. - Одеса: ОДЕУ - 2009. - №37. - С.129 - 133. (0,4 д. а., особисто здобувачу належить 0,3 д. а. - побудовано регресійну модель впливу факторів на рівень смертності населення Одеської області).

9. Вітковська К.В. Оцінка резервів підвищення тривалості життя населення на регіональному рівні / К.В. Вітковська // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.40/Одес. держ. екон. ун-т. - Одеса: ОДЕУ - 2010. - №40. - С.227 - 232. (0,5 д. а.).

В інших виданнях:

10. Підгорний А.З. Вітковська К.В. Регіональні проблеми демографічної ситуації / А.З. Підгорний, К.В. Вітковська // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: Матеріали науково-практичної конференції з нагоди Дня працівників статистики. - К. - 2006. - С.128 - 135. (0,35 д. а., особисто здобувачу належить 0,2 д. а. - проведено аналіз демографічної ситуації в Одеській області).

11. Витковская Е.В. Статистическая оценка демографического потенциала населения - Е.В. Витковская // Бизнес информ. Материалы международной научно-практической конференции: "Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики". - Х - 2007. - №10 (1). - С.5-8. (0,3 д. а.)

12. Pidgorniy A., Kravets O., Vitkovskaj K. Statistical estimation of population age structure (influence on demographic processes) / A. Pidgorniy, O. Kravets, K. Vitkovskaj // Statistics in Management of Social and Economic Development.14^th Ukrainian - Polish - Slovak Scientific Conference. - Odesa.: OSEU - 2008. - P.59 - 63. (0,3 д. а., особисто здобувачу належить 0,1 д. а. - розраховано потенціал демографічного зростання населення України та Одеської області).

Анотація

Вітковська К.В. - Методологічні аспекти побудови регіональних таблиць смертності за причинами. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.10 - Статистика. - ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Київ, 2011.

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних підходів щодо вдосконалення статистичного аналізу смертності населення за причинами на регіональному рівні.

У роботі розглянуті основні історичні аспекти розвитку методології вивчення смертності, виявлено особливості формування сучасного рівня смертності в Україні, та на регіональному рівні розглянуто основні теоретичні підходи щодо демографічної кризи, та сформульовано причини сучасної демографічної кризи в Україні.

Розраховано життєвий потенціал населення Одеської області за 2004-2008 рр., що дало змогу проаналізувати його динаміку і структуру, дослідити зміни потенціалу залежно від режиму смертності, чисельності та структури населення. Проведено факторний аналіз впливу демографічних і соціально-економічних факторів на рівень смертності, побудовано регресійну модель, яка дозволила оцінити важелі впливу на подовження тривалості життя. Побудова модифікованих таблиць смертності за причинами для Одеської області дозволила кількісно оцінити резерви скорочення смертності та підвищення тривалості життя населення на регіональному рівні.

Ключові слова: відтворення, смертність, демографічна криза, демографічна ситуація, життєвий потенціал, моделі населення, таблиці смертності.

Аннотация

Витковская Е.В. - Методологические аспекты построения региональных таблиц смертности по причинам. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.10 - Статистика. - ГВУЗ "Киевский национальный экономический университет имени В...