Вдосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Вдосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві України

Корнійчук Олександр Петрович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Данилишин Богдан Михайлович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, голова Ради.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук Кондрашихін Андрій Борисович, професор кафедри фінансів Севастопольської філії Кримського інституту економіки і господарського права;

кандидат економічних наук Скічко Олександр Іванович, директор Черкаської обласної дирекції АППБ “Райффайзенбанк Аваль”.

Захист відбудеться “23” лютого 2009 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.02 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “22” січня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук І.К. Чукаєва

1. Загальна характеристика роботи

фондовий власність національний господарство

Актуальність теми. Структура національного господарства України визначається домінуванням приватної власності, що стримує розвиток акціонерної форми і характеризується низькоефективним державним механізмом регулювання. Відтворювальні складники не мотивують випереджаючого розвитку сфери нематеріального виробництва і фактично сприяють утворенню монопольних надприбутків як в окремих галузях, так й інших народногосподарських ланках. Для ефективної структурної перебудови економіки необхідне кардинальне реформування відносин власності - насамперед через економічні механізми розвитку підприємств і фондового ринку.

Фондові ринки розвинених держав, у тому числі країн ЄС, відносяться до найефективніших факторів піднесення економіки. На частку цих ринків, зокрема, припадає більшість потреб у фінансових ресурсах.

В Україні сформувалася протилежна ситуація. Фондовий ринок монополізовано банківським сектором фінансово-промислових груп, і тому він не є конкурентним на фінансовому ринку. Існуюче економічне середовище обмежує роль фондового ринку в механізмі фінансування підприємств, що загалом не властиве ринковому господарству. Заходи державних регуляторів та уряду недостатньо дієві і не знімають існуючих обмежень у функціонуванні й розвитку фондового ринку.

Макро- і мікроекономічні процеси в економіці та методи їх регулювання, у тому числі через механізми розвитку фінансового і фондового ринків, розглядались у роботах Барановського О., Бурмаки М., Б'юкенена Дж., Гаврилишина Б., Геєця В., Данилишина Б., Дяченко Я., Жаліла Я., Кваснюка Б., Кейнса Б., Кіреєва С., Кондрашихіна А., Корецького М., Корнєєва В., Ламфалузі О., Лук'яненка Д., Луцишиної З., Лютого І., Маршалла А., Марковіца Г., Міркіна Я., Мітюкова А., Мозгового О., Мочерного С., Мусіної Л., Нікбахта Є., Норда Д., Нельсона Р., Рубцова Б., Самуельсона П., Сіденка В., Скічка О., Сороса Р., Тьюлза Р., Фрідмана М., Федоренка А., Чижової В., Шарпа У., Шелудько В. та інших авторів. Слід відзначити, що у вітчизняних публікаціях системні дослідження з проблеми представлені недостатньо. Нез'ясованість закономірностей функціонування фондового ринку в національному господарстві залишається однією з важливих причин стримування його розвитку.

З огляду курсу на прискорення соціально-економічного розвитку та євроінтеграцію, набуває актуальності розробка напрямів і шляхів удосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві України. Постановка відповідних завдань обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Здійснені автором розробки є складовою частиною комплексних досліджень, що виконувались у рамках бюджетної науково-дослідної роботи фундаментального характеру Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України з теми “Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (державний реєстраційний номер 0106U005193(39). Роль автора полягала в розробці теоретико-методичних аспектів удосконалення організаційно-економічних відносин і відносин власності в розвитку фондового ринку та механізму його регулювання в національному господарстві з урахуванням тенденцій регіоналізації.

В рамках науково-дослідної роботи прикладного характеру Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України з теми “Інноваційна трансформація соціально-економічного розвитку України на основі оптимізації системи ресурсного забезпечення національної економіки: прогноз технологічного розвитку економіки України з урахуванням світових інтеграційних процесів. Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (державний реєстраційний номер 0106U005261(48) автор розробив прикладні аспекти напрямів удосконалення механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві України на базі належного інституційного забезпечення.

Крім цього, автором обґрунтовано шляхи розвитку економічного механізму фондового ринку в національному господарстві з досягнення його конкурентоспроможності в рамках наукової доповіді “Фінансові механізми забезпечення економічного зростання”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад розвитку фондового ринку, розробка напрямів та шляхів удосконалення економічного механізму його функціонування і відповідного інституційного забезпечення в національному господарстві з урахуванням євроінтеграційних процесів.

Відповідно до мети автор поставив такі завдання:

· поглибити теоретико-методичні засади розвитку фондового ринку на основі вдосконалення організаційно-економічних важелів та реформування відносин власності в національному господарстві;

· розкрити особливості формування механізму регулювання фондового ринку в національному господарстві;

· визначити вплив регіоналізації фондового ринку на управління національним господарством;

· розкрити системну сутність конкурентоспроможності фондового ринку України в контексті управління національним господарством;

· виявити роль фондового ринку в капіталізації підприємств і народного господарського комплексу загалом;

· розкрити інформаційну складову розвитку фондового ринку;

· поглибити концептуальну характеристику розвитку фондового ринку в системі національного господарства;

· розвинути інституційне забезпечення та визначити пріоритетні шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку фондового ринку.

Об'єктом дослідження є процес становлення та розвитку економічного механізму фондового ринку в національному господарстві України.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві.

Методи дослідження. Методичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення й прикладні наукові розробки провідних вітчизняних та зарубіжних учених і фахівців щодо макро- й мікроекономічних процесів в економіці у сфері вдосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві, законодавчі та нормативні акти України і держав ЄС.

Дослідження здійснювалось на засадах системного підходу з використанням наукових методів аналізу та синтезу (для обґрунтування процесів формування економічного механізму розвитку фондового ринку України в системі національного господарства); об'єктно-суб'єктного (для розуміння концептуальної характеристики ринку), діалектичного (для обґрунтування руху України до державно-монополістичної стадії, інформаційної економіки та економіки знань), порівняльного аналізу (для визначення параметрів і часових меж розбудови дієвого фондового ринку в національному господарстві), графічного (для оцінки потенціалу розвитку фондового ринку), узагальнення (при аналізі становлення і розвитку механізму регулювання фондового ринку на глобальному і регіональному рівнях), абстрагування (при визначенні організаційно-економічних відносин функціонування фондового ринку), логічного (для оцінки впливу розвитку фондового ринку на реформування економіки на базі досвіду окремих країн).

Інформаційною базою досліджень є: закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстату України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Держфінпослуг, НБУ, інших міністерств і відомств; широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з питань функціонування фінансово-економічних відносин та вдосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві на макро- і мікрорівнях.

Крім цього, використані відомості з інформаційних бюлетенів та сайтів українських фондових бірж, нормативні, звітні, фактологічні матеріали, експертні оцінки результатів фінансово-економічної діяльності глобальних та регіональних фінансово-економічних організацій, країн ЄС, Південної Кореї, Російської Федерації, дослідження Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, аналітичні доповіді на електронних носіях.

Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є теоретико-методичні підходи до вдосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку, визначення відповідних стратегій та пріоритетів й обґрунтування їх інституціонального забезпечення.

Найбільш суттєві результати, які характеризують наукову новизну роботи, полягають у наступному:

вперше:

· розроблено теоретико-методичні засади розвитку фондового ринку в системі національного господарства через забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання. Обґрунтовано організаційно-економічні передумови реформування відносин власності щодо підвищення ефективності функціонування фондового ринку;

удосконалено:

· методичні підходи до формування механізму регулювання фондового ринку, які, на відміну від існуючих, передбачають посилення ролі держави у забезпеченні прав власності людини-працівника, людини-власника безпосередньо на підприємстві;

· класифікацію факторів розвитку фондового ринку України в національному господарстві, що, на відміну від існуючих, ураховує необхідність регулювання забезпечення прав власності людини-працівника;

· методичну схему оцінки інформаційної складової розвитку фондового ринку, яка, на відміну від існуючих, передбачає застосування більш широкої бази, включаючи прозорість та доступність до ринку фізичних осіб, а також програмну узгодженість із державними регуляторами;

· концептуальні положення інституціонального забезпечення розвитку фондового ринку, що, на відміну від існуючих, базуються на дотриманні прав громадян на об'єкти власності, на прозорій системі забезпечення зазначених прав, демонополізації, детінізації економіки та впровадженні адекватних принципів корпоративного управління;

набули подальшого розвитку:

· методичний підхід до системної розробки стратегічних напрямів і пріоритетних шляхів удосконалення економічного механізму фондового ринку, який підпорядкований розв'язанню завдань структурної перебудови економіки, забезпечення ефективної діяльності незалежних державних регуляторів, приведення стану об'єктів і відносин власності у відповідність до вимог європейських стандартів;

· класифікація факторів впливу регіоналізації на управління національним господарством, яка, на відміну від існуючих, передбачає приведення економічних підсистем підприємств і фондового ринку до європейського рівня конкурентоспроможності;

· методика підвищення дієвості фондового ринку в капіталізації національної економіки, що, на відміну від існуючої, передбачає зміни інституціонального середовища.

Практичне значення одержаних результатів. Розробки автора використані в рамках його участі як експерта при розгляді проектів законів “Стратегія національної безпеки України”, “Про засади національних інтересів України” (Комітет з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України, вересень 2006 р.) та при підготовці доповіді в зазначеному комітеті з проблем оборонно-промислового комплексу на тему “Роль держави і фондового ринку в розбудові конкурентоспроможної моделі оборонно-промислового комплексу України”, листопад 2006 р. (довідка № 04-23/15-843 від 17.10.08).

Крім того, вони використані у дослідженнях Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/767 від 15.10.08).

Основні наукові результати дослідження використовуються також у навчальному процесі економічного факультету Київського гуманітарного інституту при викладанні курсів „Фондовий ринок” і „Ринок фінансових послуг” (довідка № 3072 від 17.10.08).

Особистий внесок здобувача. Дослідження є самостійно виконаною завершеною працею щодо вирішення наукового завдання - розробки методичних і практичних підходів до стратегічних напрямів і шляхів удосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку України в національному господарстві з урахуванням інтеграції до фондових ринків країн ЄС. Опубліковані праці містять наукові результати, положення, висновки та пропозиції, які отримані особисто автором і відображають його конкретний внесок в економічну науку в частині вдосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку в системі національного господарства. Наукові положення, висновки й рекомендації одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях „Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (20 травня 2008 р., м. Київ), „Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах” (17 травня 2007 р., м. Київ), „Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (13-14 квітня 2006 р., м. Київ).

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 8 статтях, надрукованих у наукових фахових виданнях, а також 3 тезах доповідей на конференціях загальним обсягом 4,25 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 183 стор. комп'ютерного тексту, в тому числі 3 таблиці, з них 2 повністю займають площу сторінки, та 4 рисунки. Список використаних джерел із 174 найменувань займає 19 стор., 15 додатків розміщені на 45 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретико-методичні засади вдосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку в системі національного господарства” розкриті наукові положення, які є основою вдосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві.

Ключовою теоретичною передумовою дослідження є якісна характеристика фондового ринку як цілісної фінансово-економічної системи, що базується на техніко-економічних відносинах (випуск і організація торгів цінними паперами), організаційно-економічних (розміщення цінних паперів, сучасні форми регулювання та управління фондовим ринком) і відносинах економічної власності (реалізація права власності особою). Взаємодія цих трьох складових фінансово-економічної системи з продуктивними силами - інвесторами (фізичними та юридичними особами) за законами економічного розвитку формує систему економічних відносин. Розкрита сутність економічної категорії організаційно-економічні відносини на фондовому ринку як відносини між юридичними і фізичними особами з приводу його створення, формування організаційної інфраструктури та систем управління і регулювання.

Разом з тим фондовий ринок - це ключова частина фінансового ринку, система економічних відносин, яка базується на принципах корпоративного управління щодо розміщення цінних паперів для отримання прибутку. Встановлено, що він зміцнює ринкову владу шляхом нарощування капіталізації цінних паперів та реалізації корпоративних прав.

Економічне регулювання фондових ринків визначено в роботі як система заходів органів державного управління та суб'єктів господарської діяльності, які спрямовуються на створення умов для розв'язання економічних суперечностей, узгодження інтересів на основі економічних законів та забезпечення поступального розвитку фондового ринку й економіки в цілому.

Проведений у дисертаційній роботі аналіз сучасного фондового ринку України свідчить про низьку динаміку його розвитку та фактичну незмінність структури. Дослідження показало, що важливу роль відіграють контртенденції на фондовому ринку як протидіючі фактори. Останні суттєво блокують розвиток ринку цінних паперів в Україні. Регулюючі заходи на глобальному і регіональному фондових ринках тільки посилюють ці контртенденції, стримуючи розвиток національного фондового ринку.

Встановлено, що рушійною силою інституціональних змін, які суттєво впливають на розвиток фондового ринку, є суперечності між розвинутим виробництвом і колективним привласненням в індивідуальних формах, між фінансово-промисловими групами, що монополізували засоби виробництва, і власниками робочої сили.

В Україні ж склалася ситуація, коли існуючі державні регулятори витісняються фінансово-промисловим капіталом та наднаціональними і наддержавними регулятивними органами.

Доведено, що фондовий ринок потребує ефективного державного регулювання як на макро-, так і мікро- та мезорівнях. Залучення громадян до його функціонування, в першу чергу шляхом надання необхідного доступу до інформаційної мережі інформаційним працівникам, дозволить досягти синенергетичного ефекту.

Для сучасної України важливим є формування реальної колективної та інтегрованої власності й інтеграційних економічних інтересів у рамках спільних потреб з країнами ЄС на базі національних інтересів у фінансовій сфері.

Визначено, що інтеграція національного господарського механізму означає зближення форм і методів державного регулювання національних економік. У цьому зв'язку Україна потребує приведення своїх економічних підсистем, насамперед фондового ринку, у відповідність до рівня розвитку цих підсистем країн ЄС.

У другому розділі „Розвиток економічного механізму фондового ринку в національному господарстві України” проведено аналіз та оцінку характерних тенденцій розвитку економічного механізму фондового ринку в національному господарстві. Визначено методичні напрями аналізу його конкурентоспроможності в системі управління національним господарством, ролі в капіталізації національного господарства; інформаційної складової, порівняльних характеристик з окремими регіональними фондовими ринками.

Визначена конкурентоспроможність національного фондового ринку як його здатність в умовах ринкової економіки та прозорого розподілу суспільного продукту надавати фінансові послуги за міжнародними стандартами і в перспективі реально підтримувати доходи власників, у першу чергу міноритарних акціонерів.

Виявлено, що із впровадженням в Україні конкурентоспроможної моделі фондового ринку зросте його роль як фактора розвитку економіки, підвищиться інтенсивність використання та зменшиться частка банківського сектору.

Фондовий ринок власне фактом успішного функціонування сприятиме здешевленню дорогих банківських позик.

У формуванні і розвитку фондового ринку України можна виділити два етапи: 1991-2008 і 2009-2024 рр. Визначені основні завдання другого етапу щодо розбудови ефективного державного регулятора, реального захисту прав власності та інтеграції до фондових ринків країн ЄС на базі національних інтересів у фінансовій сфері.

До позитивних факторів розвитку фондового ринку слід віднести його вплив на формування середнього класу суспільства, створення умов для зростання добробуту громадян; розширення фінансування підприємств, регіонів, галузей у довгостроковому періоді; розвиток фінансового посередництва (страхових компаній, пенсійних фондів та ін.), реальну участь у розбудові соціально орієнтованої економіки.

Показано, що дієвість економічного механізму фондового ринку визначається рівнем капіталізації окремого підприємства, галузі, національного господарства в цілому.

Встановлено, що капіталізація цінних паперів формується на всіх етапах виробничого процесу і залежить від рівня корпоративного управління підприємств і галузей, їх фінансового стану, прозорості звітності і відповідності міжнародним стандартам, наявності інституційних інвесторів, виходу на організований ринок цінних паперів.

У дисертаційній роботі розкрито, що абсолютна більшість підприємств України перебуває поза контролем державних регуляторів та міноритарних акціонерів. Фінансування цих виробництв здійснюється або за рахунок їхнього монопольного становища, або, як правило, неринковими методами залучення грошових ресурсів, що блокує розвиток фондового ринку.

До негативних макроекономічних чинників впливу на фондовий ринок України слід також віднести системність і поглиблення дії тіньової багатоступеневої недооцінки доданої вартості в промисловості та її завищення у сфері послуг.

Встановлено, що у фінансовому та економічному просторі України реально існує поєднання монополії і нерозвиненої конкуренції, фактично діє система підтримки виробників третього технологічного укладу за сировинно-експортною моделлю. Це є основною причиною суттєвого недовиробництва товарів 5-6-го технологічних укладів з високою доданою вартістю і відсутності належного попиту на послуги фондового ринку.

В Україні консервується монополізація економіки. Фактично відсутня мінімально необхідна державна галузева підтримка найбільш конкурентних на світових ринках виробництв. Тобто можливості для прориву і розвитку на мікро-, мезо-, макро- і мегарівнях, у тому числі через фондовий ринок, заблоковані.

У дослідженні обґрунтовується, що на українському фондовому ринку діє закон т. зв. нереалізованої продуктивності. Тобто фактично ринок не виконує функції мікроджерела вартості і здатності її змінювати в оптимальному співвідношенні таких показників, як прибутковість, відповідність та ризик на мезо-, макро- і мегарівнях.

Виявлено, що в межах існуючої інфраструктури фондового ринку закономірною є її формальність за формою і нечесність за суттю. За формою зазначені підсистеми існують, але функціонують, як правило, з низькою ефективністю. При цьому дієва підсистема національного міноритарного, мажоритарного і державного інвесторів практично не сформована.

Фактично відсутня ефективна підсистема державного регулятора макро- і мікросередовищ через несистемні дії Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Антимонопольного комітету України, Державної податкової адміністрації України, судової системи України.

Доведено, що сучасна стратегія фондового ринку України, як і державного регулятора, повинна спрямовувати зусилля на ініціювання і стимуляцію змін у цій сфері. Це пояснюється тим, що динамічний розвиток комунікаційних технологій та глобальних мереж зняв перешкоди для виконання угод без посередників і зайвих трансакційних виплат. Про це свідчить досвід країн ЄС та інших розвинених держав.

Проведеним дослідженням встановлено, що однією з причин неперерозподілу капіталу в найбільш ефективні галузі економіки є відсутність ефективної інформаційної системи здійснення прозорої діяльності фондового ринку.

Розкрито, що фондовий ринок підтримує насамперед середній клас суспільства, безпосередньо впливаючи на його формування. Це можливо, якщо ринок має в своєму розпорядженні сучасні фінансові та інформаційні ресурси та надає людині-працівнику, людині-власнику доступ до них. За цих умов фондовий ринок може швидко адаптуватися до глобалізації світової економіки. Для цього він має бути озброєний сучасною стратегією. Державні регулятори, у тому числі ДКЦПФР, повинні ініціювати зміни, результатом яких є зняття перешкод для укладання прямих угод з мінімальними трансакційними витратами.

Завданням дієвого фондового ринку є спрямування перспективних наукових результатів на формування і розвиток економіки знань передусім у сфері високотехнологічних галузей через механізми венчурного фінансування.

У третьому розділі „Напрями вдосконалення механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві України” визначено концептуальні передумови розвитку фондового ринку та інформаційної системи забезпечення його прозорої діяльності, стратегічні напрями та пріоритетні шляхи вдосконалення механізму його розвитку в національному господарстві. Відповідний аналіз ґрунтується на розкритті сутності геофінансового потенціалу та особливостей моделі фінансово-економічної системи, що склалася на цей час (табл. 1), а також розгляді структури ринків та їх основних суб'єктів, національних інтересів України у фінансовій сфері, ментальних особливостей українського народу.

Таблиця 1 Модель фінансово-економічної системи України та розвинених держав світу

Показник	Україна	Розвинені країни світу
Співвідношення груп А/Б	80:20 (4:1)	20:80 (1:4)
Контроль національного багатства	80% - 20 фінансово-промислових груп	80% багатства - 20% населення
Монополізація - тінізація	44%; до 60%	10%; 15%
Капіталізація акцій	20% ВВП	До 120% ВВП
Фінансова звітність	Звітує 20% підприємств	Близько 90%
Фондовий ринок задовольняє	До 20% фінансових потреб	80% фінансових потреб
Середній клас	20% населення (частина населення володіє акціями)	80% населення (40-60% із них володіють акціями)

Концептуальні передумови функціонування фондового ринку - це опис оптимального стану соціально-економічних інститутів, які визначають його розвиток в системі національного господарства. В цьому контексті розглянуто структуру національного господарства та обґрунтовано вирішальне значення кардинальної перебудови відносин власності. Особлива роль відводиться механізму діяльності підприємств та фондового ринку щодо забезпечення прав власності.

Виявлено, що головна проблема організаційно-економічних відносин полягає в розриві між функціями власності та управління.

Україна на початку 90-х років ХХ ст. фактично зробила кілька кроків назад, повернувшись від державно-монополістичної стадії до монополістичної (насамперед це характерно для галузей хімічної промисловості, чорної металургії, нафтопереробки), а у більшості позицій навіть далі - до домонополістичної стадії. З іншого боку, економічна система містить зародки наступної розвинутої системи.

З погляду діалектики, Україна потребує прискореного руху до державно-монополістичної та інтернаціональної державно-монополістичної стадії, до інформаційної економіки та економіки знань. Визначено, що розвинутий фондовий ринок як частина фінансового ринку з допомогою організаційно-економічного механізму задовольняє попит на капітал, забезпечує дохідність для інвесторів і учасників ринку та захищає їхні права, базуючись на інформаційній прозорості емітентів і фінансових посередників. Це супроводжується функціонуванням системи укладання та виконання угод, обліку прав власності та перерозподілу грошових ресурсів і фінансового посередництва.

Автором розроблена перспективна схема фінансування національного господарства та модель фондового ринку, виходячи із вимог фінансової економіки як дієвого механізму фінансового впливу через нього на вартість і перспективність потреб України.

Обґрунтована необхідність розвивати змішану модель суспільства, в якій домінує індивідуалізм, спрямований на молоде покоління та соціально-ринкову форму розвитку, що найбільш прийнятна і позитивно сприймається різними прошарками населення. На сучасному етапі розвитку економіка України потребує прискореної трансформації ціннісно-орієнтаційного простору з урахуванням найбільш успішних стандартів країн ЄС на базі індивідуалістсько-конкурентної та регіональної корпоративно-групової парадигми цінностей.

Слід ураховувати, що фондовий ринок реалізує якісні трансформації у відносинах через зміну правового статусу власності, тобто він дає можливість реалізувати привласнення власності на користь конкретної особистості. При цьому форма власності має створювати можливості та підпорядковувати виробничий процес інтересам розвитку особистості.

Доведено, що в Україні консервування приватної власності перешкоджає розвитку акціонерної форми власності, що стримує суспільні процеси і розвиток фондового ринку.

Обґрунтовано інституційне забезпечення стратегічних напрямів удосконалення механізму розвитку фондового розвитку в національному господарстві як оптимальну траєкторію комплексу державних заходів щодо трансформації системи інституцій та відносин власності на користь людини-працівника, людини-власника (табл. 2). Розроблено відповідні складові економічного механізму розвитку фондового ринку - механізм регулювання відносин власності та механізм регулювання організаційно-економічних відносин.

Таблиця 2 Напрями та шляхи вдосконалення економічного механізму розвитку конкурентоспроможного фондового ринку в національному господарстві

Напрями	Шляхи	Заходи
Забезпечення прав власності людини-працівника, людини-власника, в першу чергу міноритарних акціонерів, інвесторів на підприємствах, в районах, державі	Розробка і впровадження ефективного державного регулювання щодо забезпечення прав власності на об'єкти - цінні папери, засоби виробництва, гроші та інші	Прийняття пакета законів, які забезпечують дотримання суб'єктами реальних прав власності зазначених об'єктів та виконання обов'язків урядових, судових інституцій щодо механізму їх захисту. Створення системи забезпечення захисту прав власності конкретної особистості
Проведення структурної перебудови економіки за рахунок випереджального розвитку групи Б у системі національного господарства	Розробка і реалізація стратегії соціально-економічного розвитку до 2024 р. на основі впровадження економіки знань із всебічним розвитком акціонерної форми підприємств	Законодавче забезпечення стратегії розвитку, в тому числі в різних сферах національного господарства Прийняття пакетів законів стосовно розвитку акціонерної форми підприємств
Забезпечення ефективної діяльності незалежних державних регуляторів загальнонаціонального рівня і по сферах економіки	Налагодження ефективної діяльності держрегуляторів фінансово-економічної системи	Внесення своєчасних законодавчих змін, які виключають дублювання і суперечності регуляторних функцій та забезпечують їх високу ефективність
Приведення через державне і саморегулювання стану об'єктів і відносин власності до вимог соціально орієнтованої економіки (за досвідом країн ЄС) на базі всебічного розвитку акціонерної форми власності	Реалізація політичної волі провідних політичних сил у законодавчій і виконавчій гілках влади стосовно законодавчого і регуляторного забезпечення, впровадження в практику реального механізму захисту і дотримання прав власності людини-працівника, людини-власника, акціонерних товариств	Вжиття законодавчих заходів, що реально сприяють створенню умов для досягнення стандартів життя громадян України як у країнах ЄС (на основі реального розвитку колективної власності, насамперед у формі акціонерного капіталу)
Урахування вимог наднаціонального регулювання через ефективне державне регулювання, а також сприяння розвитку саморегулювання на базі національних інтересів України у фінансовій сфері	Упровадження ефективного державного регулювання, яке унеможливлює масовий відтік капіталу в офшорні зони; сприяння створенню прозорої інфраструктури учасників фінансового ринку, насамперед фондового; максимально вигідно враховує вимоги наднаціонального регулятора	Розробка і впровадження вимог національних інтересів і національної мети в фінансово-економічній сфері, у тому числі щодо розвитку фондового ринку, а також у ході опрацювання і реалізації стратегії розвитку фондового ринку на 2009-2024 рр.
Напрями	Шляхи	Заходи
Розбудова моделі розвитку конкурентоспроможного фондового ринку України	Демонополізація і детінізація фінансового сектору	Законодавче забезпечення демонополізації і детінізації фінансового сектору. Розробка і впровадження конкурентоспро-можної моделі розвитку фондового ринку України
Інтеграція до фондових ринків країн ЄС та інших регіональних і глобальних фондових ринків на базі реалізованої конкурентоспроможної моделі фондового ринку України, виходячи з національних інтересів у фінансово-економічній сфері	Залучення фахівців фондових ринків країн ЄС до розробки і впровадження конкурентоспроможної моделі розвитку фондового ринку, виходячи з національних інтересів України і плану спільних дій з ЄС стосовно досягнення європейських стандартів у діяльності підприємств і фондового ринку України	Законодавче закріплення вимог щодо забезпечення конкурентоспроможної моделі розвитку підприємств і фондового ринку України і своєчасне внесення змін до неї з урахуванням їх інтеграції до фондових ринків країн ЄС

Розкрита техніка економічного механізму фондового ринку та його системна вигідність для національного господарства, позитивний вплив на розвиток економічної системи, галузей, районів, підприємств, людини-працівника, людини-власника.

Розроблені пріоритетні шляхи вдосконалення механізму фондового ринку в системі національного господарства як способи забезпечення трансформації системи інститутів, насамперед прав суб'єктів щодо об'єктів власності на користь людини-працівника, людини-власника, для досягнення дієвого стану інфраструктури ринку.

Встановлено, що рушійною силою господарського розвитку є прагнення особистості реалізувати свої економічні інтереси. У цьому зв'язку Україні необхідне широке залучення населення у фінансово-економічну діяльність, зокрема через механізми фондового ринку, спрямовану на забезпечення національних інтересів в цій сфері.

Необхідний подальший розвиток економічної системи України за приватно-особистою або індивідуальною формою власності. Першим кроком на цьому шляху є створення корпоративної власності, яка має охопити більшу частину загального обсягу виробництва.

Для динамічного нарощування процесів капіталізації в економіці України необхідна дієва координація Кабінетом Міністрів України міністерств, відомств і наукових установ, відповідних комітетів Верховної Ради України для розробки та затвердження комплексної програми приведення капіталізації підприємств, галузей та економіки в цілому до рівня світових стандартів і відповідної стратегії розвитку фінансового та фондового ринків. В основу цієї роботи слід покласти інноваційну модель розвитку пріоритетних сфер, орієнтовану на максимальну реалізацію вигоди від членства в СОТ та адаптацію до вимог стандартів ЄС.

Висновки

У дисертації розв'язано науково-прикладне завдання - удосконалення теоретико-методичних підходів та розробки на їх основі інституційного забезпечення стратегічних напрямів і пріоритетних шляхів розвитку економічного механізму фондового ринку в національному господарстві з урахуванням євроінтеграційних пріоритетів. Авторський підхід відрізняється від інших тим, що фінансово-економічний результат діяльності фондового ринку в системі національного господарства поставлено в залежність від ефективного державного регулювання забезпечення прав власності людини-працівника, людини-власника безпосередньо на підприємстві та через механізми фондового ринку на основі розвитку всіх складових інституційного середовища. Це дозволило зробити наступні висновки та пропозиції.

У теоретичній сфері:

1. Сформульовано положення щодо розвитку фондового ринку на основі вдосконалення регулювання організаційно-економічних важелів та реформування відносин власності. Сукупність відповідних теоретико-методичних положень та заходів стосується визначення відносин між юридичними і фізичними особами з приводу створення фондового ринку, формування його організаційної інфраструктури та систем управління й регулювання, а також відносин між суб'єктами стосовно привласнення об'єктів власності через інфраструктуру фондового ринку.

2. Визначено комплекс передумов удосконалення економічного механізму фондового ринку, які передбачають трансформацію інституційного забезпечення. Доведено, що негативним аспектом формування організаційно-економічних відносин щодо фондового ринку в сучасних умовах стало помітне витіснення фінансово-промисловим капіталом та наднаціональними і наддержавними регулятивними органами існуючих державних регуляторів.

У методологічному аспекті:

1. Визначено, що конкурентоспроможність національного фондового ринку - це його здатність в умовах ринкової економіки та прозорого розподілу суспільного продукту надавати фінансові послуги за міжнародними стандартами і в перспективі реально підтримувати та підвищувати доходи власників, у першу чергу міноритарних акціонерів. Роль фондового ринку доповнюється створенням фінансових інструментів для впровадження економіки знань та системи генерування і миттєвої передачі інформації.

2. Виявлено, що в монополізованій тіньовій економіці, для якої характерні неприродні коливання дохідності, неузгодженість нормативів прибутковості залежно від обсягів створеної доданої вартості та відсутність необхідної конкурентної, структурної, цінової й податкової політики, створення дієвого механізму фондового ринку стає достатньо проблематичним. Тіньові фінансові схеми, які сьогодні існують в економіці України, не потребують такого сучасного механізму, як фондовий ринок.

3. Обґрунтовано, що дієвий фондовий ринок сприятиме здешевленню банківських позик. Його завданням є спрямування перспективних наукових результатів на формування і розвиток економіки знань та повернення вітчизняного людського капіталу з-за кордону, передусім у сферу високотехнологічних галузей на основі забезпечення високого рівня капіталізації акцій, підприємств і економіки в цілому.

4. Розкрито, що створення технологічних кластерів у сферах наноелектроніки, наноматеріалів, нанотехніки потребує сучасного фінансового механізму, яким у розвинених країнах є фондовий ринок. За допомогою його інструментів формується економіка знань. Для цього необхідна розробка і впровадження обґрунтованих нормативів розподілу валового прибутку, обсягів капітальних вкладень у високотехнологічні галузі та прискорений розвиток конкурентоспроможних національних фінансово-промислових груп.

5. Доведено, що для реалізації ефективної конкурентної моделі фондового ринку, якої потребує Україна, та її інформаційної складової, слід ураховувати тенденції на глобальних і регіональних фондових ринках щодо швидкості руху капіталу, синхронної зі швидкістю руху інформації.

У прикладному напрямі:

1. Здійснено обґрунтування концептуальних засад розвитку фондового ринку в системі національного господарства, що передбачає трансформацію відповідних інститутів.

2. Визначено шляхи вдосконалення механізму організаційно-економічних відносин та відносин власності фондового ринку на основі ефективного державного регулювання і забезпечення прав власності. Одним із результатів стане можливість отримувати додану вартість від генерування знань у власній країні, а не за її межами за рахунок реалізації ефективних фінансових (венчурних) схем швидкої комерціалізації знань через інвестування в наукоємні галузі.

3. Запропоновано інституційне забезпечення стратегічних напрямів удосконалення механізму розвитку фондового ринку. Визначено, що для оптимальної інтеграції фондового ринку України до міжнародних фондових ринків, насамперед країн ЄС, з урахуванням національних інтересів необхідно розробити і впровадити конкурентоспроможну модель і стратегію розвитку фондового ринку.

Доведено доцільність розробки Плану дій з інтеграції фондового ринку України до фондових ринків країн ЄС із залученням представників Європейського комітету з цінних паперів (ESC) та Комітету європейських регуляторів з цінних паперів (CESR).

4. Розроблено пріоритетні шляхи вдосконалення механізму фондового ринку в системі національного господарства та необхідні заходи щодо їх реалізації.

Встановлено, що ключовим фактором розвитку фондового ринку є регулювання відносин економічної власності. Оскільки український фондовий ринок перебуває на найнижчій стадії розвитку ринку акціонерного капіталу, він не мотивує потребу в становленні й тим більше вдосконаленні організаційно-економічних відносин.

5. Обґрунтовано, що оптимальна реалізація напрямів розбудови конкурентоспроможного фондового ринку можлива шляхом створення дієвого державного регулятора, здатного підвищити ефективність інфраструктури фондового ринку та адаптувати вимоги міжнародних регуляторів до національних інтересів України; демонополізації економічної і фінансової систем, їх детінізації; створення умов для розвитку акціонерної форми капіталу (корпоративної власності), яка має поширитись на більшу частину загального обсягу виробництва; володіння в закритих і відкритих акціонерних товариствах засобами виробництва людиною-працівником, людиною-власником; упровадження принципів корпоративного управління; забезпечення ефективності інституційних інвесторів - страхових компаній, пенсійних фондів та інших.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Корнійчук О.П. Проблеми фондового ринку України та їх вплив на реалізацію національних інтересів у фінансовій сфері / О.П. Корнійчук // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]: у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - Ч. 2. - С. 149-156.

2. Корнійчук О.П. Формування конкурентоспроможної моделі розвитку фондового ринку України з урахуванням європейського досвіду / О.П. Корнійчук // Ринок цінних паперів України. Сер.: Макроекономіка. - К.: КНЕУ, 2006. - № 3-4. - С. 17-23.

3. Корнійчук О.П. Ознаки системної кризи: порівняльний аналіз економіки і фондового ринку Південної Кореї та України / О.П. Корнійчук // Економіка промисловості. - Донецьк, 2006. - № 3(34). - С. 11-17.

4. Корнійчук О.П. Стратегія діяльності міжнародних фондових ринків та інтеграції до них фондового ринку України / О.П. Корнійчук // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). Сер.: Інтеграційні та глобалізаційні процеси сучасності. - К.: НАУ, 2006. - Вип. 4. - С. 41-55.

5. Корнійчук О.П. Ринок цінних паперів: особливості реформування в країнах ЄС та його значення для України / О.П. Корнійчук // Стратегія економічного розвитку України / [голов. ред. А. П. Наливайко] / М-во освіти і науки України, Київський нац. екон. ун-т імені Вадима Гетьмана, Український Союз промисловців і підприємців, Ін-т світової екон. і міжнар. відносин НАНУ. - К.: КНЕУ, 2006. - Вип. 18. - С. 53-58.

6. Корнійчук О.П. Вплив макроекономічного середовища на розбудову конкурентоспроможної моделі фондового ринку України / О.П. Корнійчук // Ринок цінних паперів України. Сер.: Макроекономіка. - К.: КНЕУ, 2007. - № 1-2. - С. 27-42.

7. Корнійчук О.П. Роль влади та фондового ринку в формуванні конкурентоспроможної моделі оборонно-промислового комплексу України / О.П. Корнійчук // Інвестиції: практика та досвід. Сер.: Загальні проблеми економіки, 2007. - № 14. - С. 32-36.

8. Корнійчук О.П. Інформаційно-комп'ютерна складова конкурентоспроможної моделі фондового ринку України / О.П. Корнійчук // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]: у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - Ч. 2. - С. 46-54.

Матеріали наукових конференцій:

9. Корнійчук О.П. Фондовий ринок як фактор забезпечення конкурентоспроможного розвитку країни / О.П. Корнійчук // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20 травня 2008 р. у 3 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 3. - С. 188-197.

10. Корнійчук О.П. Георента, геопотенціал і фондовий ринок України / О.П. Корнійчук // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 17 травня 2007: у 3 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - Ч 3. - С. 182-192.

11. Корнійчук О.П. Взаємозв'язок проблем розвитку ринку землі та фондового ринку і його вплив на реалізацію національних інтересів України в фінансовій сфері / О.П. Корнійчук // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., квітень 2006 р.: у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - Ч. 2. - С. 61-65.

Анотація

Корнійчук О.П. Вдосконалення економічного механізму розвитку фондового ринку в національному господарстві україни. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад розвитку фондового ринку та вдосконалення економічного механізму його розвитку в національному господарстві України. В теоретичному аспекті в роботі розкрито методику вдосконалення організаційно-економічних відносин та відносин власності на фондовому ринку, визначено сутність механізму регулювання фондових ринків та впливу їх регіоналізації на стан управління національним господарством. У методичному аспекті визначено конкурентоспроможність фондового ринку та його роль у капіталізації національного господарства. Охарактеризовано розвиток фондового ринку в національному господарстві, в тому числі його інформаційної складової. Розкриті особливості функціонування економічного механізму окремих регіональних та національних фондових ринків. Розроблено концепцію розвитку фондового ринку в системі національного господарства, обґрунтовано стратегічні напрями і пріоритетні шляхи вдосконалення механізму розвитку фондового ринку та особливості їх інституційного забезпечення в національній економіці.

Ключові слова: фондовий ринок, механізм регулювання, концептуальна характеристика, інститут, напрями, шляхи вдосконалення.

Аннотация

Корнийчук А.П. Усовершенствование экономического механизма развития фондового рынка в национальном хозяйстве Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена углублению теоретико-методических основ, разработке направлений и путей усовершенствования экономического механизма развития фондового рынка в национальном хозяйстве Украины. В основу исследования положена идея о том, что достижение финансового результата деятельности фондового рынка в системе национального хозяйства зависит от эффективного государственного регулирования обеспечения прав собственности человеком-работником, человеком-собственником непосредственно на предприятии и через механизмы фондового рынка на основе развития всех составляющих институционной среды. Установлено, что в Украине существует консервация частной собственности во вред акционерной, что сдерживает развитие не только фондового рынка, но и экономических процессов.

В теоретическом аспекте разработана методика усовершенствования организационно-экономических отношений и отношений собственности на фондовом рынке, сущность формирования механизма регулирования фондовых рынков и влияния их регионализации на состояние управления национальным хозяйством. Установлено, что существенным аспектом развития организационно-экономических отношений и экономического механизма фондового рынка является вытеснение финансово-промышленным капиталом, надгосударственными регуляторными органами существующих государственных регуляторов. Исследованием определено, что развитие фондового рынка - это движение во времени с изменениями, которые должны быть комплексными как в отдельных подсистемах, так и в их структурах, происходящими при эффективном влиянии государственного регулятора. Определено, что ключевым фактором развития фондового рынка является регулирование отношений экономической собственности, т.е. экономических связей и отношений между физическими и юридическими лицами и их группами по присвоению объектов собственности (средств производства, интеллектуальной собственности, ценных бумаг), влиянию на элементы экономической собственности (стоимость, цена, прибыль, распределение), а также на соотношение форм собственности (прибыль, зарплата). Важное значение имеет также создание условий для информационных отношений в пользу человека.

В методологическом отношении определена конкурентоспособность фондового рынка и его роль в капитализации национального хозяйства, проанализирована информационная составляющая его развития. Раскрыта особенность развития экономических механизмов отдельных региональных и национальных фондовых рынков.

Задачей действенного фондового рынка является направление научных приобретений и их носителей на формирование и развитие экономики знаний прежде всего в сферу высокотехнологических отраслей.

В прикладом аспекте разработана концептуальная характеристика развития фондового рынка в системе национального хозяйства. Доведено, что фондовый рынок своим успешным функционированием будет способствовать удешевлению дорогих банковских займов.

Обоснована необходимость обеспечения стратегических направлений развития механизмов фондового рынка в системе национального хозяйства, а также приоритетных путей и условий их реализации.

Доведено, что оптимизация направлений и путей развития конкурентоспособного фондового рынка возможна при создании действенного государственного регулятора, способного создать эффективную инфраструктуру фондового рынка и адаптировать требования международных регуляторов к национальным интересам Украины; демонополизации экономической и финансовой систем, их детенизации; создании условий для развития акционерной формы капитала (корпоративной собственности), которая должна поглотить большую часть общего объема производства; владении в закрытых и открытых акционерных обществах средствами производства человеком-работником, человеком-владельцем; внедрении принципов корпоративного управления; обеспечении эффективности институционных инвесторов - страховых компаний, пенсионных фондов и других.

...