Аналітичне забезпечення оцінки стійкості машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Максимова Лідія Віталіївна

Луганськ - 2009

Анотація

Розроблено інструментарій оцінки збалансованості між цілями діяльності підприємства, його внутрішнім і зовнішнім середовищем. Уточнено поняття “стійкість підприємства”, що розглядається як стратегічна характеристика підприємства. Доведено доцільність використання стратегічних атрибутів для опису характеристики стійкості. Запропоновано інтеграцію сучасної теорії економічної стійкості та концепції стратегічного управління підприємствами з метою досягнення стратегічної цілі підприємства в умовах кризи. Показано доцільність декомпозиції інформаційних зв'язків у структурі аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства. Проведено декомпозицію аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства, за результатами якої визначено, що стратегічна стійкість підприємства повинна забезпечуватися збалансованістю між атрибутами цілеспрямованості, адаптивності та реактивності. Доведено доцільність оцінки внутрішніх складових діяльності підприємства за рівнем запасу стійкості в часі за допомогою метрики цільових індикаторів стійкості підприємства. Обґрунтовано спосіб установлення пріоритетності зовнішніх і внутрішніх подій для підприємства на основі ранжирування його можливостей і загроз за критеріями актуальності інформації та значущості події. Доведено можливість використання багатоатрибутного ієрархічного аналізу щодо його застосування для оцінки стійкості підприємства. Використано розроблені рекомендації в діяльності машинобудівних підприємств.

Ключові слова: стратегічна стійкість, аналітичне забезпечення, оцінка, метрика, ієрархія, декомпозиція.

Аннотация

економічний машинобудівний стійкість

Максимова Л.В. Аналитическое обеспечение оценки устойчивости машиностроительного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (предприятия машиностроительной и металлургической отраслей). - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2009.

В работе определены объективные экономические условия, которые являются причиной циклического возникновения социально-экономической неустойчивости и угроз для промышленности в целом и для машиностроительных предприятий в частности. Определено, что главным фактором неустойчивости предприятий машиностроения является неопределенность, которая проявляется в процессах функционирования разных производственных систем, которые в сочетании с инерционностью этих процессов в машиностроении требуют использования стратегической концепции в управлении деятельностью отечественных предприятий. Доказана целесообразность использования для описания характеристики устойчивости предприятия стратегических атрибутов, которые отображают состояние сбалансированности или согласованности целей предприятия с его внешней и внутренней средой. Показано, что первоочередное значение для обеспечения устойчивости предприятия приобретает аналитическое обеспечение оценки устойчивости. Обоснована структура аналитического обеспечения оценки устойчивости предприятия.

На основе анализа наиболее распространенных парадигм функционирования предприятия (неоклассической, интеграционной, институциональной, предпринимательской, технологической, эволюционной и стратегической) установлено, что наиболее актуальной сегодня является стратегическая парадигма функционирования предприятия, с точки зрения которой предприятие является активным субъектом среды, субъектом процессов целепологания и целеуказания. Определение стратегической парадигмы существования предприятия как приоритетной в современных кризисных условиях позволило предложить интеграцию современной теории экономической устойчивости и концепции стратегического управления предприятиями с целью достижения стратегических целей предприятия в условиях кризиса. Проведена декомпозиция аналитического обеспечения оценки устойчивости предприятия, по результатам которой установлено, что стратегическая устойчивость предприятия должна обеспечиваться сбалансированностью между атрибутами целенаправленности, адаптивности и реактивности на основе использования совокупности способов сбора, анализа, обобщения и синтеза информации о состоянии внутренней и внешней среды предприятия и целях его деятельности. Показано, что аналитическое обеспечение оценки устойчивости машиностроительного предприятия требует качественной реализации функций стратегического управления, что в свою очередь вызывает потребность в оперативной и достоверной информации. Предложено концептуальное представление информационных связей в процессе аналитического обеспечения оценки устойчивости предприятия. Декомпозиция внешней и внутренней среды функционирования предприятия позволила выявить причины изменения исследуемых явлений, точнее оценить место и роль каждого фактора в формировании величины результативных показателей. Показана целесообразность декомпозиции информационных связей в структуре аналитического обеспечения оценки стойкости предприятия между подсистемами целепологания и целеуказания и исполнительной подсистемой предприятия с целью сбора, анализа, обобщения и синтеза информации о целях деятельности предприятия, состоянии внутренней и внешней среды предприятия и следующим определением оценки сбалансированности между этими элементами.

Показано, что для сохранения устойчивости предприятию следует активно управлять своими отношениями с внешней средой. Для этого события и процессы необходимо оценивать с позиции их влияния на способность предприятия к достижению целей. На основе анализа ситуаций разбалансированности элементов устойчивости предприятия показано, что для своевременной и адекватной реакции предприятия на эти события и процессы их необходимо оценивать и ранжировать по двум параметрам: актуальности, которая характеризует временной интервал, отделяющий начало действия внешнего процесса на предприятии, и значимости их последствий для него. Обоснован способ установления приоритетности внешних и внутренних событий на основе ранжирования возможностей и угроз предприятия и определения области устойчивости предприятия, который включает оценку сбалансированности между внутренней средой и целями, внешней средой и целями, внутренней средой и внешней средой. Доказана целесообразность использования метрики индикаторов внутренних составляющих стратегической устойчивости предприятия в аналитическим обеспечением оценки устойчивости предприятия. Предложена метрика целевых индикаторов стратегической устойчивости предприятия по уровню запаса стратегической устойчивости во времени, которая может использоваться в процессе обеспечения стратегической устойчивости предприятия для определения группы показателей, которые требуют долгосрочных прогнозов. Предложено использовать процедуры иерархического анализа для оценки стратегической устойчивости предприятия. По результатам многоатрибутного иерархического анализа предложены стратегические действия по обеспечению сбалансированности между целями его деятельности и внешней средой.

Ключевые слова: стратегическая устойчивость, аналитическое обеспечение, оценка, метрика, иерархия, декомпозиция.

Annotation

Maksimova L.V. The analytical providing of machine-building enterprise estimation stability. - Manuscript.

The dissertation claiming the scientific candidate's degree in economics on specialty 08.00.04 - Economics and management of enterprises (enterprises of machine-building and metallurgical branches). - East Ukrainian National University named after Volodymyr Dal of Ukraine Ministry of Education and Science, Luhansk, 2009.

The evaluation tools of keeping balance between the aims of enterprise activities and its internal and external environment have been elaborated. The concept of “enterprise sustainability” has been specified. It is considered as strategic feature of enterprise. Expedience of the use of strategic attributes for the modern theory of economic sustainability and the conception of enterprises strategic management for the purpose of achieving the strategic management for the purpose of achieving the strategic goal of enterprise under crisis has been offered. Expedience of decomposition of information connections in the structure of the analytical ensuring of evaluation of the machine-building enterprise sustainability has been shown. Decomposition of the analytical ensuring of evaluation of the machine-building enterprise sustainability has been conducted. As a result of the decomposition it has been established, that strategic sustainability of enterprise must be ensured by keeping balance between the attributes of purposefulness, adaptability and reactivity. Expedience of evaluation of internal constituents of enterprise activities by the level of sustainability reserves at a point in time with the help of metrics of goal-indicators of enterprise sustainability has been proven. The method of establishment of external and internal events priority for an enterprise on the basis of ranging of its possibilities and threats after the criteria of information actuality and events meaningfulness has been substantiated. The possibility of using the multiattribute hierarchical analysis for the evaluation of enterprise sustainability has been proved. The worked out recommendations are used in activity of the machine-building enterprises.

Keywords: strategic sustainability, analytical ensuring, evaluation, metrics, hierarchy, decomposition.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин у національному господарстві України до сьогодні, на жаль, ще не набуло системних властивостей, але попри те стало необерненним, що зумовило значну чутливість макроекономічної системи до глобальних економічних процесів, які відбуваються у світовій економіці. Тому світова криза суттєво вплинула на слабку економіку України, яка ще не оговталася від кризи, спричиненої трансформаційними перетвореннями. Нестабільні зовнішні умови функціонування вітчизняних підприємств у цілому та машинобудівних підприємств, зокрема, зумовлені змінами в бік отримання господарської самостійності, що іноді виявляється в хаотичних необґрунтованих діях керівництва підприємств, які до того ж ґрунтуються на неточній і недостовірній інформації. Це суттєво впливає на стійкість підприємств, яка при розгляді економічних об'єктів набуває економічних властивостей.

Розуміння економічної стійкості в стабільних умовах функціонування та в умовах кризи буде різним. Основною метою підприємств, що працюють у кризових умовах економіки, стає не ефективне використання ресурсів і, навіть, не отримання максимального прибутку чи виторгу (вони знецінюються внаслідок інфляційних процесів), а забезпечення збалансованості між цілями підприємства, умовами зовнішнього середовища та внутрішнім середовищем (або потенціалом). Ця збалансованість обґрунтована в роботі як відносно нова характеристика підприємства, тобто як його стратегічна стійкість. Актуальність дослідження саме стратегічної стійкості зумовлена стратегічними пріоритетами функціонування та розвитку підприємств. Аналіз класичних і новітніх розробок в області економіки й управління підприємством дозволяє зробити висновок про їх значну кількість щодо питань забезпечення економічної стійкості, хоча слід визнати, що єдності в підходах до сутності цієї характеристики, її складових, способів оцінки й механізмів забезпечення не існує. Крім того, поширені методи управління стійкістю часто суперечливі, що не дозволяє забезпечити комплексний підхід до розв'язання проблеми. При всій цінності наукового внеску, зробленого різними вченими, сьогодні існує низка нерозв'язаних проблем теоретичного та методологічного характеру, пов'язаних з виявленням принципів і чинників стабільного функціонування й розвитку підприємства; відсутністю єдиної концепції, що комплексно пов'язує різні атрибути діяльності підприємства, види й чинники стійкості; практичною неопрацьованістю методів діагностики й управління стійкістю підприємства.

Необхідність удосконалення підходів до аналітичного забезпечення оцінки стійкості машинобудівного підприємства зумовила актуальність теми дисертації, її значення для функціонування та розвитку машинобудівних підприємств в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. При виконанні теми ДН-33-03 “Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки” (номер державної реєстрації 0103U000421, 2003-2005 рр.) за участю автора розроблено науково-методичні рекомендації щодо забезпечення стратегічної стійкості підприємств. При виконанні теми ДН-31-06 “Інноваційна модель сталого розвитку виробничих систем у динамічних умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0106U000291, 2006-2007 рр.) використано розробки автора щодо оцінки стратегічної стійкості машинобудівного підприємства з використанням метрики внутрішніх індикаторів. Теоретичні засади забезпечення стійкості підприємства використані при виконанні теми “Інноваційна модель забезпечення ефективності використання регіональних ресурсів” (номер державної реєстрації 0107U005526, 2007-2008 рр.), яка виконувалася в Інституті економіко-правових досліджень НАН України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо аналітичного забезпечення оцінки стійкості машинобудівних підприємств.

Відповідно до мети дослідження було вирішено такі наукові та практичні завдання:

проаналізовано об'єктивні економічні умови функціонування машинобудівних підприємств;

обґрунтовано сутність і зміст стратегічної стійкості машинобудівного підприємства;

визначено структуру аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства;

проведено декомпозицію аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства;

вибрано інструментарій оцінки пріоритетності реакції підприємства на зовнішні та внутрішні щодо нього події;

розроблено інструментарій оцінки стійкості внутрішнього середовища підприємства на основі метрики внутрішніх індикаторів стійкості;

доведено доцільність використання методу багатоатрибутного ієрархічного аналізу для оцінки стратегічної стійкості підприємства;

використано розроблені рекомендації в діяльності машинобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження є стійкість підприємств до змін у зовнішньому середовищі. Предметом дослідження є принципи, методи та практичні аспекти аналітичного забезпечення оцінки стійкості машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність способів наукового пізнання, методів, прийомів і принципів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичну базу роботи склали сучасні положення теорії економічної стійкості, теорії організації складних систем, теорії економічного аналізу, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі стратегічного менеджменту, економіки й управління підприємством, економіко-математичного моделювання. Інформаційною основою дослідження послугували офіційні дані Держкомстату України, дані бухгалтерської та фінансової звітності машинобудівних підприємств, а також результати власних досліджень.

У роботі використано логічний аналіз (при аналізі взаємозв'язку між поняттями “економічна стійкість” і “стратегічна стійкість”), метод аналогій (при дослідженні підходів до аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємств), експертно-аналітичний метод (при проведенні експертних опитувань спеціалістів підприємств з метою визначення пріоритетів розвитку машинобудівних підприємств у сучасних умовах), метод декомпозиції процесу (при декомпозиції аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємств), методи впорядкування та ранжирування (при ранжируванні подій і процесів щодо їх актуальності та значущості наслідків актуальності окремих подій), метод управлінського моделювання (при аналізі метрики внутрішніх індикаторів стратегічної стійкості підприємства), методи багатоатрибутного ієрархічного аналізу (при аналізі стратегічної стійкості підприємства з використанням багаторівневих ієрархічних процедур).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні сукупності аналітичних інструментів, використання яких дозволяє оцінювати збалансованість між цілями діяльності підприємства та його внутрішнім і зовнішнім середовищем.

Наукова новизна результатів досліджень полягає в такому:

уперше:

збалансованість підприємства між цілями його діяльності, внутрішнім і зовнішнім середовищем виступає основою аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства, яка включає сукупність способів збору, аналізу, узагальнення та синтезу інформації про стан внутрішнього й зовнішнього середовища підприємства та цілі його діяльності;

уточнено:

визначення поняття “стійкість підприємства”, яке, на відміну від існуючих, розглядається як стратегічна характеристика підприємства, що описується стратегічними атрибутами (цілеспрямованість, адаптивність до зовнішнього середовища та реактивність - спроможність до реалізації стратегічної реакції) і досягається за рахунок забезпечення збалансованості між цілями діяльності підприємства, його внутрішнім і зовнішнім середовищем;

структуру аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства шляхом декомпозиції інформаційних зв'язків, що виникають у процесі функціонування підприємства, між підсистемою цілеуказання та цілеполягання й виконавчою підсистемою підприємства з метою збору, аналізу, узагальнення та синтезу інформації про цілі діяльності підприємства, стан внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства і наступною оцінкою збалансованості між цими елементами;

удосконалено:

спосіб оцінки стану внутрішнього середовища діяльності підприємства за рівнем запасу стійкості в часі за допомогою метрики цільових індикаторів стійкості підприємства, який використовується в аналітичному забезпеченні оцінки стійкості підприємства для визначення альтернативних варіантів зміни ситуації в майбутньому;

спосіб установлення пріоритетності зовнішніх і внутрішніх подій для підприємства за критеріями актуальності інформації (характеристики часового інтервалу, що відокремлює час надходження інформації про подію від початку впливу зовнішнього процесу на підприємство) і значущості події (вартісна характеристика наслідків подій для підприємства), що дозволяє визначати область стійкості підприємства, наближення до якої відповідає збільшенню збалансованості (внутрішнього середовища та цілей підприємства, зовнішнього середовища та цілей підприємства, внутрішнього й зовнішнього середовища підприємства);

одержав подальший розвиток:

багатоатрибутний ієрархічний аналіз шляхом його використання в оцінці стійкості підприємства, що дає змогу представити оцінку стійкості підприємства результуючим показником в узагальнюючій ієрархії складових зовнішнього, внутрішнього середовища та цілей діяльності підприємства, значення якого залежить від впливу окремих атрибутів стійкості підприємства.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Отримані результати дослідження, запропоновані підходи, методи та моделі дозволяють використовувати їх у практиці господарювання для аналітичного забезпечення оцінки стійкості машинобудівних підприємств.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

метрики внутрішніх індикаторів в аналітичному забезпеченні оцінки стійкості підприємства;

багатоатрибутного ієрархічного аналізу для оцінки стратегічної стійкості підприємства.

Результати дослідження використано на промислових підприємствах м. Луганськ і Луганської області, що підтверджується відповідними документами: ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” (довідка № 904/8-203 від 15.09.2008 р.), ЗАТ “Стаханівський вагонобудівний завод” (довідка № 1106/14-10 від 22.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства. Особистий внесок у праці, що опубліковані в співавторстві, визначено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження доповідалися, обговорювалися та схвалені на II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки” (м. Луганськ, 2006 р.), XI Міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2006 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу” (м. Суми, 2007 р.), Міжрегіональній науково-практичній конференції “Проблеми економіки й управління у промислових регіонах” (м. Запоріжжя, 2008 р.), X Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих учених “Інноваційні стратегії підвищення конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки регіонів України” (м. Донецьк, 2008 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2008 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Моделі та інформаційні технології в управлінні соціально-економічними, екологічними та технічними системами” (м. Луганськ, 2008 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Луганськ, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 19 наукових працях, серед яких 4 статті - у наукових журналах, 7 статей - у збірниках наукових праць, 8 публікацій - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 5,0 д.а., з яких особисто автору належать 4,8 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, що викладені на 203 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 20 таблиць і 17 рисунків, які подано на 20 сторінках. Список використаних джерел із 277 найменувань уміщено на 31 сторінці, 2 додатки - на 3 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертації на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні засади аналітичного забезпечення оцінки стійкості машинобудівного підприємства. Стійкість до кризових змін у зовнішньому середовищі є необхідною характеристикою сучасного підприємства, забезпечення якої пов'язане з комплексом управлінських рішень, реалізація яких здійснюється з урахуванням об'єктивних економічних умов. До об'єктивних економічних умов, які в останні роки викликають циклічне виникнення соціально-економічної нестійкості та загрози для промисловості в цілому та машинобудівних підприємств зокрема, належать занадто великі енергоємність і витратоємність виробництва, вплив яких на результати діяльності підприємств стає ще більшим в умовах зростання цін на енергоресурси та зменшення протекціоністського регулювання економіки. Але не менш важливою причиною сучасного кризового стану промисловості є невміння керівників господарських систем різного рівня вести конкурентну боротьбу, внаслідок чого вітчизняні підприємства можна охарактеризувати як “стійкі” стосовно негативного попереднього стану або попередніх негативних результатів. У той же час така характеристика підприємства, що відображала б збалансованість між цілями його діяльності, умовами зовнішнього та внутрішнім середовищем, не була успадкована від попередніх умов господарювання, адже вони не передбачали навіть наявності конкурентної та стратегічної поведінки.

Порівнювальний аналіз визначень поняття “стійкість підприємства” в різних авторів дозволив визначити, що вони або мають занадто загальний характер, або, навпаки, мають дуже вузьку орієнтацію. В економічній науці існує значна кількість видів стійкості підприємства залежно від сукупності атрибутивних властивостей, які беруться для аналізу. Але існуючі сьогодні об'єктивні умови викликають необхідність застосування саме стратегічної концепції в управлінні діяльністю вітчизняних підприємств, тому й необхідно використовувати саме стратегічні атрибути для характеристики стійкості, оскільки сукупність таких атрибутивних властивостей підприємства відображає стан збалансованості або узгодженості цілей підприємства та його зовнішнього й внутрішнього середовища. Сукупність атрибутів буде формувати таку характеристику підприємства, як його “стратегічна стійкість”. Стратегічна стійкість підприємства - це стратегічна характеристика підприємства, необхідними й достатніми атрибутами якої є цілеспрямованість, адаптивність до зовнішнього середовища та реактивність (спроможність до реалізації стратегічної реакції), що досягається за рахунок забезпечення збалансованості між цілями діяльності підприємства, його внутрішнім і зовнішнім середовищем.

Стратегічна стійкість підприємства не є успадкованою його характеристикою, тобто атрибути, які її описують, необхідно забезпечувати, що потребує розробки й упровадження відповідних процесів забезпечення стійкості в систему управління підприємством. Забезпечення стійкості підприємства - це процес використання аналітичних, організаційних, економічних, фінансових, техніко-технологічних інструментів із забезпечення збалансованості (рівноваги) між цілями діяльності підприємства, його внутрішнім і зовнішнім середовищем. Забезпечення стійкості підприємства є процесом комплексним та ітераційним. Комплексність забезпечення стійкості зумовлена використанням у цьому процесі елементів різних функціональних підсистем підприємства (організаційної, економічної, управлінської, контролюючої та ін.). Ітераційність забезпечення стійкості пов'язана з послідовною реалізацією однорідних дій, які виконуються протягом деякого періоду часу. Завдяки ітераційності забезпечення стійкості можна визначити аналітичні та синтетичні дії. Аналітичні дії спрямовані на отримання інформації стосовно об'єкта дослідження. Результатом аналітичних дій є отримання інформації про об'єкт у вигляді деякої критеріальної ознаки, оцінки або сукупності оцінок. Від якості та актуальності отримання такої інформації залежить результативність синтетичних дій у процесі забезпечення стійкості. Тому першочергового значення для забезпечення стійкості підприємства набуває аналітичне забезпечення оцінки стійкості підприємства. Аналітичне забезпечення стійкості підприємства - це сукупність інструментів оцінки й аналізу збалансованості між цілями його діяльності, внутрішнім і зовнішнім середовищем.

Усі елементи процесу аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства потребують детального аналізу, який з урахуванням складності структури завдань повинен замінити рішення одного великого завдання рішенням серії менших. Це зумовлює необхідність використання методу декомпозиції при аналітичному забезпеченні оцінки стійкості підприємства.

Розділ 2. Декомпозиція аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства. За результатами аналізу існуючих закономірностей зміни стану мікроекономічних систем в умовах кризи встановлено, що множина цілей машинобудівного підприємства в сучасних умовах є векторною величиною. Більше того, говорити про єдину цільову функцію діяльності взагалі не можна. Крім неї, є ще багато часткових цілей, наприклад: збільшення випуску продукції та послуг, прибутку, нарощування темпів зростання капіталу та ін. У зв'язку з невизначеністю цілей діяльності і в теоретичних розробках, замість деякого універсального закону функціонування підприємств, існують різні парадигми, що неоднаково пояснюють причини існування підприємств (неокласична, інтеграційна, інституційна, підприємницька, технологічна, еволюційна). Їх аналіз дозволяє стверджувати, що практично в усіх з перерахованих теоретичних та аксіологічних настановах, які прийняті науковим співтовариством як стандарт (зразок), підприємство розглядається як об'єкт дії зовнішнього середовища, як пасивна структура економіки, при цьому за підприємством визнається тільки можливість реагування на навколишнє економічне середовище. Проте в сучасних умовах підприємство змушене не тільки пасивно реагувати на зміни в середовищі, але й брати активну участь у їх формуванні, тобто діяти стратегічно. Це робить найактуальнішою саме стратегічну парадигму існування підприємства, з точки зору якої підприємство є активним суб'єктом середовища та суб'єктом управлінських процесів цілеполягання та цілеуказання. Визначення стратегічної парадигми існування підприємства як пріоритетної в сучасних умовах дозволило запропонувати інтеграцію сучасної теорії економічної стійкості та концепції стратегічного управління підприємствами з метою забезпечення досягнення стратегічних цілей підприємства.

Підсистеми цілеполягання та цілеуказання є першим елементом декомпозиції аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства, які описують такий атрибут стратегічної стійкості підприємства, як його цілеспрямованість. Цілеполягання - це управлінський процес, який пов'язаний з визначенням напряму розвитку підприємства в деякій перспективі (наприклад, формування довгострокової програми розвитку підприємства). Результатом цілеполягання є якісна ідентифікація мети, досягнення якої передбачає реалізацію конкретних дій усіх підсистем підприємства (організаційної, економічної, виробничої та ін.). Тому результати цілеполягання потребують уточнення та деталізації, що досягається за допомогою процесу цілеуказання, тобто процесу визначення та передачі параметрів стану окремих функціональних підсистем підприємства, які характеризують мету, і цільових значень показників цих підсистем.

Метою процесу цілеуказання є формування та передача мети до функціональних підсистем. У процесі цілеуказання якісно сформульована мета трансформується в конкретні установки для функціональних підсистем підприємства. Точне цілеуказання, по-перше, формально ілюструє бажаний стан підприємства, а по-друге, визначає виконавчій підсистемі обов'язкові для виконання завдання, що мобілізує її внутрішні резерви та сприяє оптимізації процесу їх виконання. При цьому досягнення поставленої мети пов'язане з дією факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Тому наступною підсистемою декомпозиції аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства є сукупний вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

Декомпозиція зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування підприємства дозволила глибше проаналізувати причини зміни досліджуваних явищ, точніше оцінити місце й роль кожного чинника у формуванні величини результативних показників. При цьому практично всі сучасні уявлення про підприємство (які можна простежити в сучасних курсах з маркетингу, менеджменту, економіки підприємства, стратегічного аналізу та ін.) ґрунтуються на позиції, що воно існує в деякому середовищі, яке умовно поділяють на зовнішнє та внутрішнє. У свою чергу зовнішнє середовище розглядається як зовнішнє середовище прямої дії (так зване мікрооточення) і зовнішнє середовище непрямої дії (так зване макрооточення). Але в сучасних кризових умовах зовнішнє середовище підприємства змінюється надзвичайно швидко й усе більш непередбачувано. Згідно із стратегічною парадигмою функціонування підприємства кожна зміна несе не тільки загрози, але й нові додаткові можливості для досягнення цілей.

Особливістю стратегічної парадигми управління є те, що підприємство повинне бути здатним до правильної та своєчасної трансформації своєї структури, до впровадження адекватних стратегічних реакцій. Це підтверджує необхідність включення до характеристики стратегічної стійкості підприємства, окрім атрибуту цілеспрямованості, ще й таких ознак, як адаптивність і реактивність. Адаптивність - це здатність підприємства змінювати своє внутрішнє середовище (структуру підприємства, бізнес-процеси, відповідальність, функціональні підсистеми та ін.) або свої цілі у відповідь на зміни в зовнішньому середовищі. Атрибут адаптивності превалює при використанні адаптивного та параметричного управління підприємством. Реактивність - це здатність виконавчої та цільової підсистеми впливати на зовнішнє середовище з метою його зміни. Атрибут реактивності є основою здійснення стратегічного управління. Необхідність отримання адекватної оцінки цих атрибутів потребує декомпозиції інформаційних зв'язків у процесі аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства. Аналітичне забезпечення оцінки стійкості машинобудівного підприємства потребує якісної реалізації функцій стратегічного управління, що у свою чергу вимагає оперативної та достовірної інформації.

Таким чином, доцільно здійснювати декомпозицію інформаційних зв'язків у структурі аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства між підсистемою цілеуказання та цілеполягання й виконавчою підсистемою підприємства з метою збору, аналізу, узагальнення та синтезу інформації про цілі діяльності підприємства, стан внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства й наступним визначенням оцінки збалансованості між цими елементами.

Отже, декомпозиція інформаційних зв'язків у структурі аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства справді дозволяє забезпечувати збалансованість між атрибутами цілеспрямованості, адаптивності та реактивності на основі використання сукупності способів збору, аналізу, узагальнення та синтезу інформації про стан внутрішнього й зовнішнього середовища підприємства та про цілі його діяльності. Це у свою чергу потребує формування сукупності інструментів оцінки й аналізу цієї збалансованості, тобто формування аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства.

Розділ 3. Формування аналітичного забезпечення оцінки стійкості машинобудівного підприємства. Для формування аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства вирішальне значення має співвідношення точності та швидкості реакції системи управління на зміни в зовнішньому середовищі й швидкості змін у зовнішньому середовищі, тобто співвідношення точності та швидкості змін у внутрішньому й зовнішньому середовищі підприємства в порівнянні зі швидкістю та напрямом змін у зовнішньому середовищі. Для забезпечення адекватного реагування на швидкі зміни аналітична підсистема підприємства повинна швидко збирати інформацію, обробляти її, комбінувати необхідні ресурси в достатній кількості та реалізовувати тактичні управління, що нівелюють негативні наслідки несприятливої непередбаченої події. Тому запропоновано розглядати три часових параметри для визначення зовнішніх і внутрішніх подій, а саме: t_a - характерний час між послідовними процесами зміни параметрів зовнішнього середовища; t_b - характерний час розвитку процесів; t_s - характерний час підготовки, ухвалення та реалізації управлінського рішення у відповідь на зміну параметрів зовнішнього середовища. Відповідно до співвідношення цих часових параметрів визначено базові ситуації розбалансованості елементів стратегічної стійкості підприємства.

Для збереження стійкості підприємству слід активно управляти своїми відносинами із зовнішнім середовищем. Для цього події та процеси необхідно оцінювати з позицій їх впливу на здатність підприємства до досягнення цілей. Сприятливі події та процеси економлять ресурси, які призначені для досягнення мети, дозволяють мати кращі для підприємства результати. Несприятливі події та процеси перешкоджають досягненню мети підприємства, завдають збитків його активам, вимагають підвищеної витрати ресурсів для досягнення поставленої мети, тобто загрожують самому існуванню підприємства. На основі аналізу ситуацій розбалансованості елементів стійкості підприємства визначено, що для своєчасної та адекватної реакції підприємства на ці події й процеси їх необхідно оцінювати та ранжирувати за двома параметрами: актуальністю, що характеризує часовий інтервал, який відокремлює початок дії зовнішнього процесу на підприємство, і значущістю їх наслідків для підприємства.

Спосіб визначення пріоритетності зовнішніх і внутрішніх подій на основі ранжирування можливостей і загроз підприємства та виділення області його стійкості включає оцінку збалансованості між внутрішнім середовищем і цілями, зовнішнім середовищем і цілями, внутрішнім середовищем і зовнішнім середовищем. За результатами реалізації цього способу у ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” було визначено горизонт виявлення подій R_T = 9 місяців, який поділили на n =3 інтервали довжиною 3 місяці. З використанням методу експертних оцінок складено загальний перелік можливих несприятливих подій та вибрано найбільш значущі, на думку експертів, події в кожному із зазначених інтервалів. Для ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” на першому інтервалі очікується 3 несприятливі події: А (втрата замовлень), В (порушення поставок матеріалів і комплектуючих), С (знецінення національної грошової одиниці); на другому - очікується 3 події: D (знецінення національної грошової одиниці), E (збільшення закупівельних цін на матеріали та комплектуючі вироби), F (проблеми з отриманням кредиту в банку); на третьому - також очікується 3 несприятливі події: G (знецінення національної грошової одиниці), Н (несприятливе судове рішення щодо результатів продажу контрольного пакета акцій), I (подорожчання енергоносіїв). Експертним шляхом було встановлено розміри потенційних збитків і вірогідність їх реалізації в залежності від сценарію розвитку цих подій (оптимістичний, песимістичний або найбільш вірогідний).

З табл. 2 зрозуміло, що на першому інтервалі найактуальнішою та найзначнішою є подія C, а менш актуальною є подія А. Подія F з другого інтервалу є актуальнішою та значнішою, ніж подія В з першого інтервалу. Таким чином, ця таблиця дозволяє наочно представити небезпеку несприятливих для підприємства подій і здійснювати щодо них стратегічні дії, спрямовані на зниження потенційного збитку. Простота алгоритму дозволяє ефективно користуватися ним у реальному часі, коректуючи його в міру появи нової інформації, що дозволяє уточнювати вхідні дані алгоритму.

Як інструмент аналізу стратегічної стійкості пропонується використовувати метрику індикаторів внутрішніх складових стратегічної стійкості підприємства. Запропонована метрика цільових індикаторів стратегічної стійкості підприємства за рівнем запасу стратегічної стійкості в часі може використовуватися в процесі забезпечення стратегічної стійкості підприємства як процес аналізу та синтезу інформації для визначення групи показників, що потребують довгострокових прогнозів (високий-низький запас стійкості), які формують альтернативні варіанти розвитку ситуації в майбутньому.

Для дослідження стратегічної стійкості машинобудівного підприємства розроблено метрику внутрішніх індикаторів складових стратегічної стійкості підприємства та проведено її апробацію.

На підставі цієї шкали проведено оцінку внутрішньої складової стратегічної стійкості підприємства в цілому. Завдяки проведеному детальному аналізу внутрішніх індикаторів складових стратегічної стійкості підприємства визначено стан, у якому перебуває ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”. Оцінка стратегічної стійкості ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” дозволяє віднести це підприємство до об'єкта із середнім рівнем стратегічної стійкості. Сумарного рейтингу набуває значення В. У структурі стратегічної стійкості найвищу оцінку отримала кадрова складова (Рейтинг А). На найнижчому рівні опинився рейтинг виробничої складової (Рейтинг С).

Для аналізу стратегічної стійкості як стану “збалансованості-розбалансованості” підприємства запропоновано використовувати процедури ієрархічного аналізу. Для подолання невизначеності в умовах, коли необхідно вибрати одне рішення із множини альтернативних за допомогою експертної оцінки кожного напряму майбутніх дій пропонується використовувати метод багатоатрибутного ієрархічного аналізу. Тому проведено багатоатрибутний ієрархічний аналіз ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” для забезпечення його стратегічної стійкості, тобто збалансованості між його цілями діяльності, внутрішнім і зовнішнім середовищем. Для здійснення багатоатрибутного аналізу стратегічної стійкості ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства, а також його цілі представлено як сукупність ієрархій. Система управління ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” розглядається у двох аспектах. За функціональними ознаками вона представлена як сукупність ієрархій основних функцій управління (планування, маркетингу, обліку, контролю, економічного аналізу, контролінгу та прийняття рішень); за ознакою забезпечення виробництва вона представлена основними видами ресурсів (основні засоби та виробничі площі, технології, матеріальні та енергетичні, трудові, фінансові й інформаційні ресурси). За результатами багатоатрибутного ієрархічного аналізу ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” запропоновано стратегічні дії щодо забезпечення збалансованості (рівноваги) між його цілями діяльності та зовнішнім середовищем.

Використання розроблених рекомендацій на машинобудівних підприємствах Луганської області дозволяє оцінювати внутрішні складові діяльності підприємства за рівнем запасу стійкості в часі за допомогою метрики цільових індикаторів стійкості підприємства, можливості та загрози за критеріями актуальності інформації та значущості події, стійкість підприємства як результуючого показника від впливу окремих атрибутів в узагальнюючій ієрархії складових зовнішнього та внутрішнього середовища та цілей діяльності підприємства. Це у сукупності є аналітичною основою визначення збалансованості підприємства між його цілями діяльності, внутрішнім і зовнішнім середовищем, дає змогу виділяти область стійкості підприємства, наближення до якої відповідає збільшенню збалансованості її елементів.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо аналітичного забезпечення оцінки стійкості машинобудівного підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. За результатами аналізу об'єктивних економічних умов функціонування машинобудівних підприємств установлено, що головним чинником нестійкості підприємств машинобудування є невизначеність, яка виявляється в процесах функціонування різних виробничих систем, що в поєднанні з інерційністю цих процесів у машинобудуванні вимагає використання стратегічної концепції в управлінні діяльністю вітчизняних підприємств. На основі цього доведено доцільність використання стратегічних атрибутів для опису характеристики стійкості, які відображають стан збалансованості або узгодженості цілей підприємства та його зовнішнього й внутрішнього середовища.

2. Аналіз сутності стратегічної стійкості машинобудівного підприємства та порівняння у різних авторів визначень цього поняття дозволили зробити висновок: вони або мають занадто загальний характер, або, навпаки, мають дуже вузьку орієнтацію. Проте існуючі сьогодні об'єктивні умови зумовлюють необхідність використання саме стратегічної концепції в управлінні діяльністю вітчизняних підприємств і стратегічних атрибутів для опису характеристики стійкості. Це дозволило розглянути таку сукупність атрибутивних властивостей підприємства, які відображають стан збалансованості або узгодженості цілей підприємства та його зовнішнього й внутрішнього середовища, і на основі цього уточнити поняття “стійкість підприємства”, що на відміну від існуючих розглядається як стратегічна характеристика підприємства, необхідними та достатніми атрибутами якої є цілеспрямованість, адаптивність до зовнішнього середовища й реактивність (спроможність до реалізації стратегічної реакції).

3. На основі визначення структури аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства, що представлена підсистемами цілеполягання й цілеуказання, середовищем функціонування підприємства та процесами формування, оцінки й аналізу інформації розроблено інструментарій оцінки збалансованості між цілями діяльності підприємства, його внутрішнім і зовнішнім середовищем з використанням аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства, який включає сукупність способів збору, аналізу, узагальнення та синтезу інформації про стан внутрішнього й зовнішнього середовища підприємства та цілі його діяльності.

4. Декомпозиція аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства дала змогу обґрунтувати доцільність аналізу інформаційних зв'язків у структурі аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства між підсистемою цілеуказання й цілеполягання та виконавчою підсистемою підприємства з метою збору, аналізу, узагальнення й синтезу інформації про цілі діяльності підприємства, стан внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства й наступним визначенням оцінки збалансованості між цими елементами.

5. Доведено доцільність використання інструментарію оцінки пріоритетності реакції підприємства на зовнішні та внутрішні щодо до нього події, що дозволило визначити спосіб установлення пріоритетності зовнішніх і внутрішніх подій для підприємства на основі ранжирування його можливостей і загроз за критеріями актуальності інформації (характеристика часового інтервалу, який відокремлює час надходження інформації про подію від початку впливу зовнішнього процесу на підприємство) і значущості події (вартісна характеристика наслідків подій для підприємства), що дає змогу виділити область стійкості підприємства, наближення до якої відповідає збільшенню збалансованості її елементів (внутрішнього середовища та цілей підприємства, зовнішнього середовища та цілей підприємства, внутрішнього середовища та зовнішнього середовища підприємства).

6. Розроблено інструментарій оцінки стійкості внутрішнього середовища підприємства, який дозволив удосконалити спосіб оцінки внутрішніх складових діяльності підприємства за рівнем запасу стійкості в часі за допомогою метрики цільових індикаторів стійкості підприємства, який використовується в аналітичному забезпеченні оцінки стійкості підприємства для визначення групи показників, що потребують довгострокових прогнозів і формують альтернативні варіанти зміни ситуації в майбутньому.

7. Доведено доцільність використання методу багатоатрибутного ієрархічного аналізу щодо його застосування для оцінки стійкості підприємства. Це дозволяє представити оцінку стійкості підприємства як результуючий показник від впливу окремих атрибутів в узагальнюючій ієрархії складових зовнішнього середовища, внутрішнього середовища та цілей діяльності підприємства.

8. Розроблені рекомендації використано в діяльності машинобудівних підприємств, що дало змогу проаналізувати внутрішні індикатори складових стратегічної стійкості підприємства та визначити стан, у якому знаходиться ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”. За результатами багатоатрибутного ієрархічного аналізу стійкості ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” запропоновано стратегічні дії щодо забезпечення збалансованості (рівноваги) між його цілями діяльності та зовнішнім середовищем.

Перелік основних опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Махінько Л. В. Основні напрямки підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств / Л. В. Махінько // Маркетинг: теорія і практика. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 11. Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2005. С. 169175.

2. Махинько Л. В. Теоретические аспекты исследования устойчивого развития предприятия / Л. В. Махинько // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2006. № 12 (106). С. 142146.

3. Махинько Л. В. Проблемы повышения экономической устойчивости предприятия / Л. В. Махинько // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2006. № 4 (98). Ч. 2. С. 101106.

4. Махинько Л. В. Экономическая устойчивость предприятия как основа его динамичного развития / Л. В. Махинько // Прометей. Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 2 (20). Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2006. С. 132136.

5. Максимова Л. В. Оцінка економічної стійкості підприємств / Л. В. Максимова // Маркетинг: теорія і практика. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 13. Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2007. С. 132138.

6. Максимова Л. В. Активізація інноваційної діяльності як умова забезпечення економічної стійкості підприємства / Л. В. Максимова // Механізм регулювання економіки. Зб. наук. праць. Вип. 4. Суми: СумДУ, 2007. С. 251256.

7. Максимова Л. В. Методичні підходи щодо оцінки ризику при інвестуванні у підвищення економічної стійкості підприємства / І. Р. Бузько, Л. В. Максимова // Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. наук. праць. Вип. 17. К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. С. 5863.

Особистий внесок здобувача: визначено напрями підвищення економічної стійкості підприємства.

8. Максимова Л. В. Факторы устойчивого развития экономических систем / Л. В. Максимова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2008. № 4 (122). С. 123127.

9. Максимова Л. В. Моніторинг як інструмент ефективного управління економічною стійкістю підприємства / Л. В. Максимова // Зб. наук. праць Інституту економіко-правових досліджень НАН України. Т. 2. Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. С. 1821.

10. Максимова Л. В. Дослідження резервів підвищення економічної стійкості підприємства / Л. В. Максимова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2008. № 3 (121). С. 3134.

11. Максимова Л. В. Інвестиційне забезпечення економічної стійкості розвитку вітчизняних підприємств / Л. В. Максимова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія: економічні науки. Зб. наук. праць. Вип. 4 (31). -- Полтава: ПУСКУ, 2008. -- С. 46--49.