Механізм державного регулювання ризиків депозитних операцій банків
Удосконалення теоретичних підходів та розробка методичних засад і практичних рекомендацій по формуванню і реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків. Сутність і роль державного регулювання депозитної діяльності банків.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.08.2015 |
| Размер файла | 268,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук
Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним
господарством
МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИЗИКІВ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ
ТІТІЄВСЬКА ОЛЬГА ВІКТОРІВНА
Донецьк - 2011
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Аналіз стану та проблем розвитку економіки України в умовах поглиблення світової фінансово-економічної кризи свідчить про те, що кардинально змінилася роль і місце банківської системи в підвищенні ефективності національного господарства та його основних сфер. В теперішній час кошти банківської системи разом з державним бюджетом стали основними джерелами забезпечення фінансовими ресурсами всіх суб'єктів національного господарства країни. При мобілізації тимчасово вільних коштів населення та юридичних осіб, формуванні та використанні банківських ресурсів, банківська система України стикається зі значними ризиками, які обумовлені особливостями розвитку національної і світової економіки, грошово-кредитною політикою держави, рівнем інфляції, станом світового валютного ринку, регулюючими заходами центрального банку.
Збільшення обсягів грошової маси в обігу є головним фактором стимулювання економічного розвитку країни, а в умовах загострення світової фінансово-економічної кризи можливості використання даного чиннику обмежені через дефіцит грошових коштів. Оскільки кошти населення та юридичних осіб, залучені на депозити банків, є основним джерелом формування банківських ресурсів, необхідних для підтримки безперервності розширеного відтворення національного господарства, збільшення обсягів залучення тимчасово вільних коштів шляхом обмеження дії ризиків депозитних операцій банків виступає пріоритетним завданням держави та інструментом стимулювання економічного розвитку країни.
В західних країнах вирішенню цієї проблеми приділяють увагу такі вчені, як Е.Аренс, Є.Брігхем, Ф.Делиз, Е.Долан, П.Роуз, К.Редхед, Л.Харріс. Значний внесок у вдосконалення методів урахування кризових ситуацій та заходів щодо мінімізації їх впливу на національне господарство та його складові зробили такі вітчизняні вчені, як Б.Адамик, О.Амоша, В.Бобиль, Ю.Васюренко, О.Ватаманчук, В.Міщенко, О.Поважний, Ф.Поклонський, М.Савлук, В.Фурман, О.Циганов, О.Чилікін та такі вчені ближнього зарубіжжя, як Л.Басовський, Н.Валенцева, В.Ковальов, А.Кулаков, О.Лаврушин, Т.Лобанова, І.Мамонова, А.Шеремет.
Однак недостатньо висвітленими залишаються науково-теоретичні і практичні проблеми, пов'язані з державним регулюванням ризиків виробничої та фінансової сфер національного господарства, вимагає подальшого розвитку система державного регулювання депозитної діяльності банків з метою створення передумов для стабільної діяльності як виробничих підприємств, так і суб'єктів фінансової сфери, що й визначило актуальність питань розробки ефективного механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків та обумовило вибір теми дослідження, його мету та завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в рамках теми “Фінансовий механізм державного управління економікою”(номер державної реєстрації 0104U008798, 2007-2010 рр.). У межах виконання теми автором узагальнено теоретико-методичні основи державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, розроблено методичні підходи до формування механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків та обґрунтовано напрямки його реалізації.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення науково-теоретичних підходів, розробка методичних засад і практичних рекомендацій з формування та реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків на основі урахування особливостей розвитку економіки України в умовах фінансово-економічної нестабільності, впровадження якого сприятиме підвищенню ефективності діяльності банківської системи країни.
Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено ряд таких завдань:
розкрити економічну сутність депозитних операцій як об'єкту банківських ризиків і визначити методичні засади ефективного державного регулювання депозитної діяльності банків;
виявити системні складові та чинники виникнення ризику депозитних операцій банків;
сформувати концептуальні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків;
визначити структурні елементи механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків на макро- і на мікрорівнях;
надати аналітичну оцінку страхуванню, як методу трансферту ризиків депозитних операцій банків та розвинути механізм використання фондових деривативів в процесі хеджування ризиків депозитних операцій банків;
запропонувати напрямки удосконалення вітчизняної системи гарантування вкладів фізичних осіб з урахуванням особливостей розвитку ринку депозитних ресурсів банків в Україні.
Об'єктом дослідження є процеси державного регулювання банківської системи в умовах фінансово-економічної нестабільності.
Предметом дослідження є теоретико-методичні основи, важелі та інструменти формування та реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків.
Методи дослідження. Теоретичними та методичними основами дослідження стали положення класиків економічної науки, роботи провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. Інформаційною базою дослідження є закони України, нормативні акти, інструкції і положення з питань державного регулювання банківської діяльності, матеріали власних досліджень автора. Основні наукові результати дисертаційної роботи були отримані на основі використання таких загальнонаукових методів пізнання, як комплексний аналіз - при узагальненні наукових підходів до державного регулювання ризиків депозитних операцій банків; методи логічного аналізу та синтезу - при уточненні й упорядкуванні термінології в понятійному апараті державного регулювання ризиків депозитних операцій банків.
В дисертації застосовано метод порівняльного аналізу, який дозволив сформувати єдиний підхід до класифікації чинників ризиків депозитних операцій банків з точки зору характеру та рівня ризику; за допомогою комплексного підходу розроблено концептуальні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків. На основі застосування таких методів емпіричного та теоретичного дослідження, як спостереження та опис, обґрунтовано вибір методів державного регулювання ризиків депозитних операцій банків та визначено напрямки вдосконалення та шляхи підвищення ефективності державного регулювання ризиків депозитних операцій банків.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в удосконаленні науково-теоретичних підходів, розвитку методичних засад і практичних рекомендацій формування і реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків шляхом розробки концептуальних засад державного регулювання ризиків, визначення принципів, мети та завдань регулювання, вдосконалення структурних елементів механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, його форм, методів і інструментів. Зазначене забезпечено одержанням нових положень і рекомендацій:
вперше:
запропоновано систематизовану класифікацію чинників ризику депозитних операцій банку за ознаками характеру їх впливу, середовища виникнення, місця формування, макро- та мікрорівня, за чинником часу та часом прояву, за можливістю прогнозування та керування, використання якої спрямовано на виявлення першочергових чинників впливу на рівень ризику та розробку заходів щодо їх урахування;
розроблено концептуальні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, які базуються на урахуванні принципів, мети, завдань та функцій регулювання ризиків, специфіки державного регулювання ризиків депозитних операцій банків на макро- та мікрорівнях, а також його методів та інструментів;
удосконалено:
термінологічний апарат шляхом уточнення понять “депозит”, “депозитна операція” та “державне регулювання ризиків депозитних операцій банків”, що дозволило визначити необхідність і методи постійного безперервного процесу впливу на рівень ризиків депозитних операцій як самими банками, так і державою в особі Національного банку України;
методичні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, як на макрорівні шляхом розвитку макроекономічних методів і інструментів державного регулювання ризиків, так і на мікрорівні - на основі застосування трансфертного механізму розподілу ризику між банком, його клієнтом, державою, фінансовими установами й страховими компаніями;
систему гарантування вкладів фізичних осіб шляхом впровадження диференційованих ставок оплати регулярних зборів з банків - учасників системи з урахуванням рівня надійності депозитів банків, що дозволить мінімізувати ризик депозитних операцій банків і підвищити рівень довіри клієнтів до банківської системи країни;
дістали подальшого розвитку:
система страхування депозитів, як метод трансфертного механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків шляхом забезпечення ефективного розподілу ризику між клієнтом, банком та страховими компаніями, що сприятиме активізації вкладників до розміщення своїх коштів на рахунках банківських установ і підвищенню ефективності діяльності банків;
механізм використання фондових деривативів у процесі хеджування ризиків депозитних операцій банків через укладання строкової компенсаційної угоди з третьою стороною з метою повної або часткової ліквідації ризиків;
науково-методичні підходи до виявлення та урахування особливостей розвитку депозитного ринку України, що дозволить обмежити дію негативних тенденцій зменшення загальної суми строкових коштів у загальній сумі зобов'язань банків та підвищити рівень довіри вітчизняних вкладників до українських банків.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розвитку і впровадженні науково-теоретичних рекомендацій і методичних засад з формування та реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків з метою урахування та мінімізації ризиків, що дозволить збільшити рівень довіри вітчизняних вкладників до українських банків, сприятиме активізації залучення банками тимчасово вільних грошових коштів, підвищенню ефективності державного регулювання банківської діяльності і забезпеченню стабільності у банківській сфері, а стабільна та надійна банківська система є запорукою сталого розвитку держави в цілому. Розроблені у дисертаційній роботі рекомендації використано в процесі викладання навчальних дисциплін “Фінанси” і “Фінанси підприємств” у Донецькому державному університеті управління (довідка №01-12/229 від 04.03.2010 р.). Теоретичні та практичні положення, розроблені у дисертаційній роботі, розглянуто і впроваджено в роботу відділень філії “Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області” (довідка №15-35/31 від 25.03.2010 р.), у практичну діяльність в Управлінні Національного банку України в Донецькій області (довідка №04-014/2537 від 25.03.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримано автором самостійно, дисертаційна робота є особисто виконаною завершеною науковою працею, в якій автором удосконалено науково-теоретичні підходи та розроблено методичні засади формування і реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, практичні рекомендації з підвищення ефективності державного регулювання ризиків депозитних операцій банків. Внесок здобувача в публікації, написані у співавторстві, відображено в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і результати досліджень, висновки і рекомендації доповідалися, отримали позитивну оцінку та опубліковані у матеріалах наукових конференцій: VI міжнародна конференція студентів і молодих вчених “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми” (м. Донецьк, 2004 р.), ІІІ міжнародна науково-практична конференція “Наука и образование без границ-2007” (м. Софія, 2007 р.), IV Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція “Науковий потенціал України 2008” (м. Київ, 2008 р.), V міжнародна науково-практична конференція “Соціально-економічні реформи у контексті інтеграційного вибору України” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), ІІІ міжнародна науково-практична конференція “Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації” (Сімферополь, 2009 р.), результати досліджень доповідались на конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління протягом 2006-2010 рр.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, серед яких 7 статей у збірниках наукових праць, 5 публікацій по матеріалах наукових і науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 6,45 д.а., з яких особисто автору належить 6,1д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 192 сторінках. У тому числі 11 таблиць на 7 сторінках, 20 рисунків на 12 сторінках. Матеріали дисертації містять 7 додатків на 15 сторінках, список використаних джерел із 229 найменувань на 20 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У розділі 1 “Теоретико-методичні основи державного регулювання ризиків депозитних операцій банків” розглянуто економічну характеристику депозитних операцій банків як об'єкта банківських ризиків, визначено економічну сутність та чинники виникнення ризику депозитних операцій банків, розроблено систематизовану класифікацію чинників ризику депозитних операцій банків та поглиблено методичні засади державного регулювання депозитної діяльності банків.
Банки є ключовою ланкою економічної системи країни, оскільки саме банківська система виконує одну з найважливіших економічних функцій з акумуляції тимчасово вільних коштів підприємств та населення з їх подальшим спрямуванням на забезпечення виробництва грошовими коштами. Сукупність коштів, які є в розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій, є банківськими ресурсами, більша частина яких формується за рахунок залучених та позичених коштів, а не власних. Найбільшу частину в банківських зобов'язаннях складають залучені (депозитні) кошти, які є основним джерелом формування ресурсів банку, що спрямовуються на проведення активних операцій. Так, станом на початок 2010 р. загальна сума зобов'язань банків України становила 765 127 млн.грн., з яких 27% (210 006 млн.грн.) складають депозити фізичних осіб та 15% (115204 млн.грн) - депозити юридичних осіб. Отже, на сьогодні кошти населення та юридичних осіб, залучені у депозити українських банків є найважливішою складовою депозитних фінансових ресурсів, необхідних для надання кредитів, фінансування інвестиційних проектів, підтримки вітчизняного товаровиробника та забезпечення зростання національного господарства країни. Таким чином, процес ефективного формування та оптимального використання залучених депозитних коштів необхідно розглядати як базовий об'єкт державного регулювання банківської діяльності.
В дисертаційній роботі удосконалено термінологічний апарат шляхом уточнення поняття “депозит”, під яким необхідно розуміти грошові кошти в готівковій і безготівковій формі, у національній і в іноземній валюті, банківські метали, які банк прийняв від вкладника, або які залучені банком на певний строк чи до запитання, і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору, і які є основним джерелом банківських кредитних ресурсів. Враховуючи значний рівень ризиків банківської діяльності та те, що банк, як специфічний суб'єкт господарської діяльності, діє на перетині фінансових, матеріальних та інформаційних потоків суспільства, необхідність розробки ефективного механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків не викликає сумнівів. В роботі ризик депозитних операцій банків визначено як ймовірність неповернення депоненту всієї чи частини суми депозитних ресурсів у результаті банкрутства банку або переведення ресурсів клієнта до іншого банку чи дострокового вилучення депозиту в наслідок погіршення платоспроможності банку чи суб'єктивних мотивів власника депозиту.
З метою виявлення першочергових чинників впливу на рівень ризику та розробку заходів щодо їх мінімізації запропоновано систематизовану класифікацію чинників ризику депозитних операцій банку за ознаками характеру їх впливу, середовища виникнення, місця формування, макро- та мікрорівня, за чинником часу та часом прояву, за можливістю прогнозування та керування. Наявність великої кількості чинників ризику депозитних операцій банку обумовлює необхідність розробки державного механізму запобігання і мінімізації ризиків депозитних операцій на основі управління чинниками їх виникнення.
Забезпечення економічного розвитку суспільства - це фундаментальна ціль держави, необхідною умовою досягнення якої є стабільність банківської системи країни та надійність депозитної діяльності банків. Ефективне державне регулювання депозитної діяльності банків має бути забезпечене як на макро-, так і на мікроекономічному рівні з використанням форм, методів і інструментів регулювання з метою нормалізації депозитної банківської діяльності, створення умов ефективного функціонування банків, укріплення їх фінансового стану, підтримки стабільності, платоспроможності та надійності окремого банку та банківської системи країни при реалізації економічних інтересів суб'єктів депозитних операцій.
У розділі 2 “Формування механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків” розроблено концептуальні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, які базуються на урахуванні принципів, мети, завдань та функцій регулювання ризиків (рис.1).
В роботі удосконалено механізм державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, як на макро, так і на мікрорівні шляхом розвитку таких його складових, як макроекономічні методи державного регулювання ризиків депозитних операцій та механізм передачі (трансферту) ризиків депозитних операцій банків (рис.2).
В роботі визначено сутність мікроекономічних трансфертних методів державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, яка полягає у повному або неповному розподілі частини ризику між суб'єктами господарювання, учасниками депозитної угоди та іншими контрагентами; розрізняють низький рівень спеціалізації страхових функцій (контрактний трансферт) і високий (передача ризиків у процесі страхування та хеджування) (рис.3).
Рис.1. Концептуальні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків
державний регулювання ризик депозитний банк
Передача ризику депозитних операцій банків полягає у розподілі (трансферті) ризику між іншими учасниками ринку: клієнтами, банками, страховими компаніями, іншими фінансовими організаціями. Природа мікроекономічних трансфертних методів державного регулювання ризиків депозитних операцій банків полягає у розподілі ризику між окремими економічними одиницями на окремому ринку депозитних операцій банків.
Рис.3. Трансфертний механізм державного регулювання ризиків депозитних операцій банків
На мікрорівні реалізація механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків забезпечується через трансфертний механізм, який має місце при укладанні депозитного договору (контрактний трансферт), котрим передбачається передача ризику дострокового вилучення депозитів шляхом розподілу ризику між банком і його клієнтом, наприклад, за допомогою встановлення додаткових умов, при яких у разі дострокового вилучення вкладу, проценти за весь час зберігання коштів нараховуються і сплачуються банком із розрахунку діючої процентної ставки за вкладом “до запитання”. В роботі дістали подальшого розвитку система страхування депозитів і механізм хеджування ризиків депозитних операцій банків шляхом дослідження особливостей і виявлення умов застосування трансфертного механізму регулювання в процесі страхування депозитів страховими компаніями та хеджування ризиків депозитних операцій банків за допомогою фондових деривативів.
Як метод трансфертного механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, страхування ризиків шляхом їх розподілу між клієнтом, банком та страховими компаніями, сприятиме активізації вкладників і підвищенню ефективності діяльності банків і суб'єктів господарювання. Досліджено можливості використання інструментів хеджування з метою повної або часткової ліквідації ризиків депозитних операцій банків. Трансфертний механізм державного регулювання ризиків депозитних операцій банків має в Україні перспективи для широкого практичного застосування, що сприятиме підтриманню довіри до банківської системи країни та загальної стійкості банків.
У розділі 3 “Ефективність реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків” розроблено напрями урахування особливостей розвитку депозитного ринку України, удосконалено систему страхування депозитів та розвинено вітчизняну систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Результати проведеного аналізу структури та динаміки зобов'язань вітчизняних банків за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання і фізичних осіб протягом 2001-2008 рр. свідчать, що загальна сума пасивів банків України в цей період мала позитивну тенденцію до зростання. За період з 2002 р. до 2009 р. сума пасивів банків збільшилася з 47 591 млн.грн. до 926 086 млн.грн. відповідно, тобто на 1845,9%.
Негативною є тенденція зменшення загальної суми пасивів банків України, яка спостерігалася протягом 2009 р., оскільки така тенденція свідчить про обмеження ресурсної бази банків. Так, за 2009 р. ця сума зменшилась на 45 784 млн.грн. або на 5,2 % і станом на початок 2010 р. становила 880 302 млн.грн. Протягом 2009 р. також спостерігається негативна тенденція зменшення загальної суми строкових коштів, залучених на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб 17,2%, що свідчить про зниження рівня довіри вітчизняних вкладників до українських банків. Проте позитивною є тенденція збільшення протягом 2009 р. коштів до запитання, залучених банками на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб на 9,98%, що свідчить про те, що вкладники не просто вилучили свої кошти, розміщені у банках на строк, а перевели їх на депозити до запитання.
Оскільки депозитна банківська діяльність здійснюється в умовах впливу широкого кола чинників ризиків депозитних операцій банків, це обумовлює необхідність захисту економічних інтересів суб'єктів депозитних угод шляхом забезпечення такої системи взаємовідносин на депозитному ринку, яка не лише дозволить банкам сформувати стабільну та надійну ресурсну базу, підвищити рівень довіри вкладників до банків, але і забезпечить захист коштів клієнтів банків у разі банкрутства банку, стабільну виплату відсотків за депозитами і повернення коштів клієнтів на першу вимогу. Такою системою державного регулювання ризиків депозитних операцій банків є система страхування (гарантування) депозитів.
Система страхування депозитів з функціональної точки зору являє собою сукупність відносин, форм і методів захисту вкладників - власників банківських депозитів, а з інституційної точки зору - це сукупність інститутів країни, в процесі діяльності яких складаються відносини з приводу захисту банківських депозитів від ризику їх втрати. В дисертаційній роботі функціонально-інституційний підхід доповнено структурно-елементним підходом, який передбачає виділення в системі страхування депозитів п'яти блоків - базового, організаційного, функціонального, регулюючого і інфраструктурного. Узагальнення національних особливостей систем страхування депозитів в рамках структурно-елементного аналізу дозволило виявити види систем по ряду класифікаційних ознак.
В роботі розглянуто особливості вітчизняної системи страхування (гарантування) депозитів, виявлено її недоліки та запропоновано напрямки вдосконалення системи. В Україні інститут захисту депозитів створено у 1998 р., у вигляді спеціального позабюджетного Фонду гарантування депозитів фізичних осіб (ФГВФО), основним принципом діяльності якого є забезпечення захисту прав вкладників банків. Участь у Фонді банків і філій іноземних банків є обов'язковою. Банк може бути учасником Фонду або тимчасовим учасником Фонду. На початок 2010 р. кількість банків - учасників Фонду становила 172 банки, тимчасових - 12. Для порівняння на початку 2001 р. учасниками Фонду були лише 134 банки. Починаючи з 31.10.2008 р. гарантована сума відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду збільшена до 150000 грн., що стимулюватиме зацікавленість середніх вкладників у зберіганні грошей у банках.
Проте, аналіз вітчизняного законодавства, що регулює порядок нарахування та сплати зборів до ФГВФО, дає підстави говорити про певні його недоліки. З метою удосконалення державного механізму гарантування вкладів необхідно: впровадити диференційовані ставки оплати регулярних зборів в залежності від фінансового стану учасника Фонду на основі оцінки фінансової стійкості банку з метою визнання її достатньою для участі в системі страхування; встановити участь НБУ у формуванні доходів Фонду; встановити плату за користування тимчасово вільними залишками коштів Фонду на рівні плати за використання бюджетних коштів банками; вирішити питання участі Ощадбанку у системі страхування депозитів.
В роботі з метою вдосконалення вітчизняної системи гарантування вкладів розроблено і впроваджено модель розрахунку диференційованих ставок оплати регулярних зборів з банків учасників системи з урахуванням коефіцієнта співвідношення власного капіталу до зобов'язань банку за коштами фізичних осіб, яка передбачає те, що рейтинговим агентством за результатами що піврічної перевірки надійності депозитів банківських установ розраховуються значення рейтингових чинників, які корегуються на ваги кожного з них, за результатами яких розраховуються проміжний та загальний заліки і банку присвоюється відповідна рейтингова категорія.
Якісно привабливість банків визначається рейтинговою категорією групи банків (A, B, C чи D), що залежить від суми загального заліку. Чим більше значення загального заліку, тим привабливішим є банк для вкладників. Необхідною умовою присвоєння банку певної категорії має бути відповідність даного банку показнику співвідношення власного капіталу до зобов'язань банку за коштами фізичних осіб, оскільки названий показник позначає максимальну суму збитків, за яких капіталу банку вистачить для забезпечення надійності повернення коштів вкладників. Відповідно присвоєної рейтингової категорії банку встановлено диференційовані розміри регулярних зборів з банків-учасників системи гарантування депозитів. За результатами удосконалення вітчизняної системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом реалізації розробленої моделі диференційованих ставок оплати регулярних внесків з банків учасників (тимчасових учасників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з урахуванням рівня надійності банківських депозитів станом на початок 2010 р. отримано наступний економічний ефект (табл.1).
За результатами реалізації розробленої моделі диференційованих ставок регулярних внесків з банків учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з урахуванням рівня надійності банківських депозитів станом на початок 2010 р. загальна сума коштів, акумульованих Фондом, збільшена на 709 895,45 тис.грн. з 4 302 млн.грн. до 5 011,895 млн.грн., або на 16,5%.
Виявлений економічний ефект свідчить про ефективність впровадження розробленої моделі диференційованих ставок регулярних зборів з банків учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з урахуванням рівня надійності банківських депозитів і доцільність її впровадження.
Таблиця 1. Результат удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб
|
Напрямок удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб: |
Результат реалізації напрямку удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб: |
|
|
включення Ощадбанку до числа учасників системи страхування депозитів; |
збільшено розмір акумульованих Фондом коштів за рахунок початкових зборів з даного банку на 3,23% (або на 138 920 тис.грн); |
|
|
впровадження диференційованих ставок оплати регулярних зборів з банків з урахуванням рівня надійності банківських депозитів. |
збільшено суму регулярних зборів з банків учасників рейтингу на 13,27% (або на 570 975,45 тис.грн.). |
Таким чином, вдосконалення вітчизняної системи страхування депозитів фізичних осіб шляхом впровадження диференційованих ставок оплати регулярних зборів з банків учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з урахуванням рівня надійності банківських депозитів дозволить підвищити ефективність діяльності Фонду з виплати компенсацій втрачених депозитів, забезпечити збереження вкладів банків-учасників (тимчасових учасників) Фонду від надто ризикової діяльності фінансово нестабільних банків, що сприятиме мінімізації ризику депозитних операцій банків, збільшенню ступеня довіри українських громадян до вітчизняних банків та підвищенню рівня надійності банківської системи України загалом.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та вирішення важливого наукового завдання - удосконалення науково-теоретичних підходів, розробка методичних засад і практичних рекомендацій з формування та реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків на основі урахування вітчизняного та зарубіжного досвіду, особливостей економіки України та визначення пропозицій з удосконалення механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, використання результатів якого сприяє підвищенню ефективності функціонування банківської системи.
Основні наукові і прикладні результати полягають у наступному:
1. Доведено, що підвищення рівня господарської діяльності підприємств у розвинутих в технічному відношенні країнах об'єктивно обумовило виникнення та удосконалення такої форми взаємозв'язку та взаємодії їх з банківською системою, яка підкріплює господарюючі суб'єкти необхідними фінансовими ресурсами. Активізація цього процесу, його ефективність залежать від використання постійно діючого раціонального механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків.
Головним фактором стимулювання економічного розвитку країни, особливо в умовах загострення світової фінансово-економічної кризи, є забезпечення господарюючих суб'єктів необхідними фінансовими ресурсами та збільшення обсягів грошової маси в обігу. Оскільки головним джерелом формування банківських ресурсів, необхідних для розширеного відтворення національного господарства є тимчасово вільні кошти населення та юридичних осіб, збільшення обсягів залучення даних ресурсів виступає інструментом стимулювання економічного розвитку країни, а обмеження дії ризиків депозитних операцій банків - пріоритетним завдання держави.
2. Удосконалено термінологічний апарат шляхом уточнення понять “депозит” та “депозитна операція”, під якими пропонується розуміти: перше, як грошові кошти в готівковій і безготівковій формі, у національній і в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які залучені банком на певний строк чи до запитання і підлягають поверненню вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; які є основним джерелом банківських кредитних ресурсів; друге - дії банку з залученими вільними грошовими коштами юридичних та фізичних осіб, направлені на їх акумуляцію та подальшим спрямуванням їх на забезпечення виробництва фінансовими ресурсами з метою одержання очікуваного прибутку. Удосконалення сутності даних понять дозволяє більш чітко визначити взаємозв'язок пасивних банківських операцій (з залучення грошових коштів) з активними банківськими операціями (з використання грошових коштів товаровиробниками) і джерела виникнення ризиків депозитних операцій банків.
Удосконалено визначення сутності поняття “державне регулювання ризиків депозитних операцій банків” як постійного, безперервного процесу впливу на рівень ризику депозитних операцій, спрямованого на обмеження і мінімізацію рівня ризиків в процесі управління ними як самими банками, так і Національним банком України, обумовленого змінами умов зовнішнього і внутрішнього середовища для реалізації економічних інтересів учасників депозитних операцій.
3. Запропоновано систематизовану класифікацію чинників ризику депозитних операцій банку, яка включає в себе чинники, в залежності від характеру їх впливу, середовища, що формується в межах країни та поза її межами, макро- та мікрорівня, від термінів виникнення та ступенів знецінення суми депозиту, від чинників часу та часу прояву, від можливостей прогнозування ризиків та керування.
4. Розроблено концептуальні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, які базуються на урахуванні принципів, мети, завдань та функцій регулювання ризиків. Концептуальними засадами державного регулювання ризиків депозитних операцій банків передбачена реалізація механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, який має забезпечити захист клієнтів банків від втрати своїх заощаджень та збереження довіри вкладників до банківської системи і таким чином запобігання ланцюгових реакцій у цій сфері, а також захист банків від негативного впливу чинників ризиків депозитних операцій банків на депозитні ресурси. Державне регулювання ризиків націлено на створення ефективного механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків на макро- і на мікрорівнях.
5. Удосконалено трансфертний механізм державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, сутність якого полягає у розподілі ризику дострокового вилучення вкладу між банком, його клієнтом і передачі ризику від одного суб'єкта господарювання до інших контрагентів, при чому розрізняють низький рівень спеціалізації страхових функцій (контрактний трансфер) і високий (передача ризиків у процесі страхування та хеджування). Трансферт ризику депозитних операцій банків має місце при укладанні депозитного договору (контрактний трансферт). Трансфертний механізм регулювання ризиків депозитних операцій банків має перспективи для широкого практичного застосування в Україні.
6. Подальшого розвитку дістала система страхування ризиків депозитних операцій банків за допомогою страхових компаній та механізм використання фондових деривативів у процесі хеджування ризиків депозитних операцій банків, сутність яких полягає в укладанні строкової компенсаційної угоди з третьою стороною з метою повної ліквідації або часткової нейтралізації ризиків депозитних операцій банків.
7. Розвинено науково-методичні підходи до виявлення та урахування особливостей розвитку депозитного ринку України, що дозволить обмежити дію негативних тенденцій зменшення загальної суми строкових коштів у загальній сумі зобов'язань банків та підвищити рівень довіри вітчизняних вкладників до українських банків. Удосконалено систему гарантування вкладів фізичних осіб, функціонування якої забезпечується через створення спеціального Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - клієнтів банку. Впроваджено систему диференційованих ставок оплати регулярних зборів з банків учасників системи з урахуванням рівня надійності банківських депозитів, що дозволяє унебезпечити як клієнтів банків від втрати своїх заощаджень, так і самих банків від погіршення їх платоспроможності і банкрутства і сприяє мінімізації рівня ризику депозитних операцій банків та підвищенню рівня довіри до банківської системи країни.
Розвиток системи гарантування депозитів фізичних осіб є вагомим напрямком розвитку механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, основною метою якого є захист інтересів вкладників і запобігання банкрутству банків, тому система регулювання ризиків депозитних операцій банків має поєднувати в собі механізм страхування або гарантування депозитів з ефективним банківським наглядом і регулюванням, прозорою системою звітності і інформованості вкладників, що визначає перспективи для подальшого розвитку системи страхування.
В роботі удосконалено систему гарантування депозитів фізичних осіб шляхом впровадження моделі диференційованих ставок оплати регулярних зборів з банків - учасників (тимчасових учасників) системи з урахуванням рівня надійності депозитів банків, що дозволить мінімізувати ризик депозитних операцій банків і підвищити довіру клієнтів до банківської системи країни. Апробація розробленої моделі оплати диференційованих ставок свідчить про її ефективність та необхідність впровадження.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Тітієвська О.В. Методологічні підходи до визначення факторів депозитних ризиків банку як об'єкта регулювання / О.В.Тітієвська // Економічний простір: Зб. наук. праць. - №13.- Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С.140-148.
2. Тітієвська О.В. Економічна характеристика депозитів банків як об'єкта банківських ризиків / О.В.Тітієвська // Науковий вісник БДФА. Економічні науки: Зб. наук. праць. - Вип. 2 (11): Економічні науки. - Чернівці, 2008. - С.155-163.
3. Тітієвська О.В. Визначення економічної природи депозитів банків з метою виявлення сутності депозитних банківських ризиків / О.В.Тітієвська // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, Т. ІХ, вип.103. - Серія “Економіка”. - Донецьк, ДонДУУ, 2008. - С.197-208.
4. Тітієвська О.В. Методологічні засади механізму регулювання ризиків депозитних операцій банків / О.В.Тітієвська // Прометей: рег. зб. наук. праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут економіко-правових досліджень НАН України.-Вип. 1(28). - Донецьк: ДЕГІ, 2009.-С.250-253.
5. Тітієвська О.В. Трансфертний підхід до регулювання ризиків депозитних операцій банків, методи і умови його реалізації / О.В.Тітієвська // “Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою”: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, Т. Х, вип.125. - Серія “Економіка”. - Донецьк, ДонДУУ, 2009. - С. 211-219.
6. Тітієвська О.В. Сутність і роль регулювання депозитної діяльності банків / О.В.Тітієвська // “Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою”: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, Т. Х, вип.126, серія “Економіка”. - Донецьк, ДонДУУ, 2009. - С. 269-276.
7. Ситнік І.В. Стан та перспективи розвитку депозитного ринку України / І.В.Ситнік, О.В. Тітієвська // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління Економіка та управління національним господартвом», серія «Економіка», том Х, випуск 141. - Донецьк, ДонДУУ, 2009. - С.370-379.
Особистий внесок: проведено аналіз стану та тенденцій розвитку ринку депозитних ресурсів України.
Матеріали наукових конференцій
8. Татаріна О.В. Система гарантування вкладів фізичних осіб в Україні / О.В.Татаріна, Т.О.Чашко // Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми: Зб. тез доп. і вист. VI міжнар. конф. студентів і молодих вчених. - Донецьк, 17-18 листопада 2004 р. - Донецьк: Юго-Восток, 2004. - Секція “Банківський менеджмент та його вплив на стан банківської системи”. - С.127-128.
Особистий внесок: виявлено особливості вітчизняної системи гарантування вкладів фізичних осіб.
9. Тітієвська О.В. Механізм регулювання ризиків депозитних операцій банків / О.В.Тітієвська // Наука и образование без границ-2007: мат. ІІІ міжнар.наук.-практ. конф. - Софія, 16-21 грудня 2007 р. - Софія: “Бял ГРАД-БГ” ОДД, 2007. - Т.І. “Економіка”. Секція “Банки і банківська система”. - С.34-37.
10. Тітієвська О.В Економічна характеристика депозитних операцій банків / О.В.Тітієвська / Науковий потенціал України 2008: мат. IV Всеукраїнської наук.-практ. інтернет - конф. - Київ, 26-28 березня 2008 р. - Київ: ТОВ “ТК Меганом”, 2008. - Частина І “Економіка”. - С.75-77.
11. Тітієвська О.В. Фактори виникнення ризиків депозитних операцій банків як об'єкт регулювання / О.В.Тітієвська / Соціально-економічні реформи у контексті інтеграційного вибору України: зб. наук. праць V міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 15-16 травня 2008 р. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - Т.ІІ. Секція І “Соціально-економічна трансформація в контексті інтеграційного вибору України”. - С. 29-33.
12. Тітієвська О.В. Трансфертний підхід до регулювання ризиків депозитних операцій банків / О.В.Тітієвська // Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації: мат. ІІІ між нар. наук.-практ. конф. - Сімферополь, 15 квітня 2009 р. - Сімферополь: ЦРОНІ, 2009. - Секція “Оптимізація фінансових механізмів становлення ринкової економіки”. - С.85-87.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичне осмислення державного регулювання економіки. Визначення методів впливу держави на економіку та підприємництво зокрема. Шляхи удосконалення впливу держави на розвиток підприємництва за допомогою Маневицького районного центру зайнятості.
дипломная работа [150,9 K], добавлен 11.03.2011Розробка методико-практичних рекомендацій щодо ефективних параметрів державного регулювання діяльності природних монополій. Економічний зміст природної монополії, соціально-економічні наслідки. Засоби державного регулювання та недоліки форми власності.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 16.03.2014Політика державного регулювання економіки. Форми та функції державного регулювання економіки. Національні особливості державного регулювання. Основні форми державного регулювання. Становлення економічних функцій Української держави.
курсовая работа [36,6 K], добавлен 10.04.2007Основні функції та особливості національнлї політики державного регулювання економіки, її інструменти: податково-бюджетна система, цінове, грошово-кредитне і валютне регулювання. Характеристика американської та японської моделей державного регулювання.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 11.11.2010Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки. Структура механізму й методи державного регулювання. Державне регулювання в Україні. Економічні функції місцевих органів влади. Співвідношення між ринковим механізмом і державним регулюванням.
реферат [53,2 K], добавлен 16.01.2008Основні теоретичні аспекти генезису змісту поняття механізму державного регулювання економіки. Вивчення сутності державного регулювання аграрного сектору економіки та його впливу на забезпечення соціального розвитку та продовольчої безпеки країни.
статья [25,3 K], добавлен 11.09.2017Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.
статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017Особливості сучасного стану агропромислового комплексу (АПК) України. Функції, сфера та основні позиції агропромислового комплексу. Цілі державного регулювання АПК. Механізм антимонопольного регулювання в Україні. Засоби та методи державної підтримки АПК.
контрольная работа [26,3 K], добавлен 11.07.2010Ціна як основний інструмент економіки. Аналіз теорій, що визначають цінність товару. Державне регулювання ціноутворення в Україні. Повноваження органів державного регулювання цін. Дослідження практики державного регулювання цін у США, Греції та Франції.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 06.06.2014Оплата праці робітників як ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. Загальна характеристика механізму державного регулювання оплати праці та соціального захисту. Аналіз діяльності підприємства "Аврорія", знайомство з особливостями.
дипломная работа [221,3 K], добавлен 15.03.2014Поняття та сутність державного регулювання в сільському господарстві, його правові методи. Державний вплив на сільськогосподарське підприємництво в умовах ринкової економіки. Кооперація, її особливості та шляхи вдосконалення державного регулювання.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 03.10.2010Механізм управління зайнятістю населення регіону. Завдання регіональної державної політики в економічній, соціальній та екологічній сферах. Призначення, принципи побудови балансу фінансових ресурсів регіонів. Складові механізму регулювання їх розвитку.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 18.04.2011Дослідження практичних аспектів інвестиційної діяльності в Україні. Аналіз діючих нормативно-правових актів державного регулювання інвестиційної діяльності. Недоліки інституційних засад інвестиційного законодавства, що стримують інвестиційну активність.
статья [97,1 K], добавлен 11.10.2017Сутність, необхідність і загальні причини обмеженості державного регулювання. Розроблення і виконання державних цільових програм. Проблеми системи податкового регулювання економіки і шляхи їх вирішення. Регулювання розвитку будівельної індустрії.
контрольная работа [44,2 K], добавлен 18.07.2011Державне регулювання кризових ситуацій в економіці. Роль законів попиту та пропозиції. Форми державного втручання. Специфіка антикризового управління. Політика України щодо обмінного курсу валюти. Реструктуризація і націоналізація банків країни.
контрольная работа [37,5 K], добавлен 09.10.2013Комплексні методи державного регулювання економіки. Головні принципи економічного та соціального прогнозування. Фінансово-кредитне регулювання економіки. Регулювання зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності. Підтримка малого підприємництва.
курсовая работа [68,8 K], добавлен 25.04.2010Основи формування державного замовлення та контракту в системі державного регулювання економіки. Розрахунки по виконанню державного контракту та замовлення. Відповідальність за невиконання державних контрактів на поставку продукції для державних потреб.
контрольная работа [24,3 K], добавлен 03.09.2010Вивчення зарубіжного досвіду державного регулювання соціально-економічного розвитку. Застосування в країнах з ринковою економікою підприємствами, організаціями та товаровиробниками ринкових механізмів. Умови залучення країн до міжнародного поділу праці.
реферат [25,8 K], добавлен 20.10.2010Державне регулювання економіки – система заходів для здійснення підтримуючої, компенсаційної та регулюючої діяльності; умови та групи параметрів впливу держави на ринкові події. Основні форми, методи, принципи, функції та напрямки державного регулювання.
презентация [2,0 M], добавлен 22.04.2013Поняття державного замовлення і державного контракту на прикладі оборонної промисловості і ракетно-космічної галузі. Наукова основа та типи. Порядок фінансування та надання пільг виконавцям. Державне замовлення як інструмент регулювання виробництва.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 20.03.2009
