Оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

УДК 658.821:65.015.3:621

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ГОСПОДАРСЬКИХ СТРУКТУР

У МАШИНОБУДУВАННІ

Ульянова Анна Михайлівна

Львів 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Національного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент БОНДАРЧУК МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА, Національний університет "Львівська політехніка", докторант кафедри фінансів.

Офіційні опоненти :

доктор економічних наук, доцент ПИЛИПЕНКО АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, Харківський національний економічний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку;

кандидат економічних наук, доцент ДМИТРЕНКО АРТЕМ ІВАНОВИЧ, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри економіки підприємств.

Захист відбудеться «06» травня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 Національного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери, 12, ауд. 209 а, 4 навчальний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий «05» квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент А.С. Завербний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

машинобудування конкурентоспроможність структура

Актуальність теми. Перед господарською структурою, яка функціонує у конкурентному середовищі, постає завдання щодо збереження або покращання власних конкурентних позицій. Необхідність оцінювання конкурентоспроможності господарської структури та порівняння її із конкурентами або середньогалузевими показниками зумовлює вибір предмету дослідження. Вагомий науковий внесок у дослідження проблем конкурентоспроможності підприємств та її оцінювання зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: А. Воронкова, А. Дмитренко, О. Дубовик, Є. Крикавський, М. Кизим, М. Лепа, П. Орлов, А. Пилипенко, Л. Піддубна, І. Погрібний, Ж. Поплавська, Г. Скударь, О. Тищенко, В. Торкатюк, Р. Фатхутдінов, Н. Чухрай, Л. Шевченко, А. Шутенко, І. Ансофф, Ю. Єлєнєва, М. Портер, В. Цвєтков та інші. Проведений аналіз наукових досліджень та публікацій свідчить, що автори мають різні точки зору щодо тлумачення поняття конкурентоспроможності підприємства (організації), що зумовлює проблему її оцінювання. У працях вищенаведених авторів досліджено методи оцінювання конкурентоспроможності підприємства, його конкурентні переваги та конкурентний потенціал, теоретичні аспекти стратегічного управління та забезпечення конкурентоспроможності. У наукових джерелах розглядаються окремі проблеми оцінювання конкурентоспроможності інтегрованих структур.

Дослідженню ефективності діяльності господарських структур, які можуть бути представлені як окремими підприємствами, товариствами, а також об'єднаннями суб'єктів господарювання, присвятили роботи такі вчені як І. Алєксєєв, І. Бланк, А. Дворецька, В. Горбатов, Ю. Іванов, М. Колісник, О. Кузьмін, Є. Ленський, В. Маркова, Є. Мелікова, О. Мельник, А. Мороз, Ю. Нікольський, Й. Петрович, Т. Рубінштейн, В. Титов, Н. Фролов, І. Хома, О. Черезов та інші. Водночас існує потреба у розвитку понять господарських структур у машинобудуванні та їх конкурентоспроможності. Недосконалою є система принципів оцінювання конкурентоспроможності, що зумовлює отримання невідповідних результатів оцінювання різними суб'єктами господарювання. Не досліджено і не розроблено єдиної концепції оцінювання конкурентоспроможності різних видів господарських структур, зокрема й тих, які містять як промисловий, так і фінансовий блоки, що обумовлює потребу у розвитку моделі процесу інформаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності.

Теоретичне та практичне вирішення окреслених проблем з урахуванням особливостей машинобудування обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи, вибір мети та завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науково-дослідній роботі кафедри фінансів Національного університету «Львівська політехніка» з наукових напрямів «Проблеми фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур» (номер державної реєстрації теми - 0106U00027), «Проблеми моніторингу податкового навантаження і фінансового стану виробничо-господарських структур у машинобудуванні та приладобудуванні» (номер державної реєстрації теми - 0108U010403). Результати дисертаційного дослідження використані під час розроблення держбюджетної теми ДБ/ФАКТОР «Полікритеріальна діагностика діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів» (номер державної реєстрації 0109U001161), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 17.11.2008 р. № 1043, на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» у 2009 р. (Розділ 2. «Розроблення методичних положень із полікритеріальної діагностики діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів», підрозділ 2.2. «Інформаційне забезпечення полікритеріальної діагностики діяльності підприємств», пункт 2.2.2. «Інформаційне забезпечення полікритеріальної діагностики конкурентоспроможної діяльності виробничо-господарської структури») (акт впровадження від 22 грудня 2010 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних і методичних засад оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання:

уточнити тлумачення понять «господарська структура у машинобудуванні», «конкурентоспроможність господарської структури»;

вдосконалити систему принципів оцінювання конкурентоспроможності господарських структур;

запропонувати концепцію оцінювання конкурентоспроможності господарських структур різних типів: за участі фінансово-кредитного блоку та без нього;

удосконалити метод оцінювання конкурентоспроможності господарських структур на оперативному рівні;

розвинути метод оцінювання конкурентоспроможності господарських структур на тактичному рівні;

розвинути модель процесу інформаційно-організаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні.

Об'єктом дослідження є процес оцінювання конкурентоспроможності господарських структур.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та методи оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні.

Методи дослідження. У роботі використано такі методи дослідження: методи порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення (для уточнення тлумачення господарської структури - підрозділ 1.1; тлумачення конкурентоспроможності господарської структури - підрозділ 1.3; систематизації та узагальнення взаємозв'язків основних понять конкуренції, принципів та методичних підходів до оцінювання конкурентоспроможності підприємств та господарських структур - підрозділи 1.3 і 2.1); методи аналогії, узагальнення та групування (для розроблення класифікації конкурентоспроможності господарських структур - підрозділ 2.1); методи фінансового коефіцієнтного аналізу (для оцінювання конкурентного стану суб'єктів господарювання в машинобудуванні Львівської області - підрозділ 1.2); метод графічної візуалізації для визначення конкурентоспроможності господарської структури в машинобудуванні та порівняння з конкурентами, які є інтегрованими структурами машинобудування, але до їхнього складу не входять фінансово-кредитні установи (підрозділи 3.1 і 3.2); методи логічного узагальнення та системного підходу (для розроблення механізму процесу інформаційно-організаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності господарських структур - підрозділ 3.3).

Інформаційною базою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів за проблемою; національні законодавчі та нормативно-правові акти законодавчих і виконавчих органів України; статистичні довідники та бюлетені Державного комітету статистики України і Головного управління статистики у Львівській області, опубліковані в періодичних виданнях і мережі Інтернет дані про діяльність суб'єктів господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів подана сукупністю нових теоретичних і методологічних наукових положень, висновків і рекомендацій щодо оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її новизну, полягають у такому:

вперше:

запропоновано концепцію оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні на основі тривекторного підходу та визначення суб'єктів, об'єктів і методів з урахуванням видів планування (стратегічного, тактичного і, зокрема, оперативного), яка дасть змогу здійснювати порівняння оцінок конкурентоспроможності господарських структур різних видів, зокрема за участі фінансово-кредитного блоку або без такого;

удосконалено:

систему принципів оцінювання конкурентоспроможності господарських структур, ідентифікацію яких здійснено на основі аналізу наявних визначень поняття конкурентоспроможності та підходів до її оцінювання. До існуючих принципів ієрархічності рівнів оцінки конкурентоспроможності, однозначності оцінювання, системності й органічності та принципу наочності додано принципи порівнюваності (конкурентоспроможність є відносною характеристикою і може бути визначена порівнянням аналогічних показників конкурентів) і цілеспрямованості (відповідність цілям управління конкурентоспроможністю) оцінювання конкурентоспроможності господарських структур;

метод оцінювання конкурентоспроможності господарських структур на оперативному рівні, що, на відміну від відомих, ґрунтується на виокремленому ключовому показнику - конкурентоспроможності кінцевої продукції господарської структури, для якого запропоновано врахування факторів обслуговування реалізованої кінцевої продукції суб'єктами структури у повному циклі «наука - виробництво - реалізація - формування фінансових ресурсів»;

отримали подальший розвиток:

тлумачення поняття господарської структури в машинобудуванні як форми господарювання, яка охоплює машинобудівні підприємства та їх угруповання, інші промислові підприємства, за участі фінансово-кредитних установ та без них, головним важелем функціонування якої є виробничий процес у машинобудуванні і яка здійснює як виробничу, так і будь-яку господарську діяльність, метою здійснення якої є отримання позитивного кіневого фінансового результату; поняття конкурентоспроможності господарської структури, яке, на відміну від наявних, передбачає спроможність господарської структури випереджати свого суперника в досягненні поставлених оперативних, тактичних і стратегічних цілей на конкурентному ринку, і визначається як відносна характеристика, яка відображає відмінності процесу розвитку певної господарської структури від структури-конкурента як за ступенем задоволення своїми товарами або послугами конкретної суспільної потреби, так і за ефективністю виробничої діяльності як промислового блоку структури, так і ефективністю діяльності фінансово-кредитного блоку, а також за ступенем інвестиційної привабливості господарської структури;

метод оцінювання конкурентоспроможності господарських структур на тактичному рівні, що ґрунтується на порівнянні показників ефективності діяльності господарських структур із урахуванням коефіцієнтів вагомості за групами основних фондів для можливості порівняння оцінок конкурентоспроможності як окремих суб'єктів аналізованої господарської структури, так і її промислових і / або фінансово-кредитних об'єднань, здійснено також розмежування промислового і фінансового блоків структури, що дає змогу порівняти оцінки конкурентоспроможності структур, до яких входить фінансово-кредитний блок із такими, які фінансово-кредитного блоку не містять;

модель процесу інформаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності господарських структур, яка, на відміну від відомих, ураховує рівні планування конкурентоспроможності господарських структур (стратегічний, тактичний, оперативний).

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробленні методичних рекомендацій оцінки конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні з урахуванням видів планування конкурентоспроможності і формування на їх основі інформаційно-організаційного механізму здійснення управління конкурентоспроможністю структур. Використання практичних рекомендацій для господарських структур у машинобудуванні позитивно вплине на управління і, зокрема, планування їх конкурентоспроможності та їх розвиток в Україні.

Сформульовані в роботі пропозиції впроваджені на підприємствах: ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (довідка № 11453 від 16.09.2009 р.); у Львівській філії АТ «Український інноваційний банк» (довідка № 11/837 від 27.04.2010 р.), що засвідчило їх практичну цінність і можливість використання господарськими структурами.

Результати виконаного дослідження використовуються також у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання дисциплін «Інформаційні системи і технології у фінансах» і «Фінанси» (довідка № 00360 від 28 січня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях науково-педагогічних працівників, а саме: на VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Україна - ЄС - Європа: нові виклики та модернізація відносин» (м. Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності» (м. Київ, 2007); VII науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту» (м. Львів, 2007); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економіки та управління» (м. Львів, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2008); IV міжвузівській науково-технічній конференції «Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп'ютерних технологій в Україні» (м. Львів, 2009); Міжнародному науково-практичному бізнес-форумі «Бізнес і наука: вектори співпраці» (м. Сімферополь, 2009), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління у сфері фінансів, оподаткування, страхування та кредиту» (м. Львів, 2009), а також обговорювались на наукових семінарах кафедри фінансів Національного університету «Львівська політехніка» (26.10.2007 р., 30.10.2008 р., 12.06.2009 р., 29.10.2009 р.); міжкафедральному семінарі кафедри фінансів та кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» (02.07.2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 28 наукових праць загальним обсягом 7,7 друк. арк., з них одноосібно автором 14 праць обсягом 2,75 друк. арк. Опубліковано один розділ монографії, 13 статей у фахових виданнях, з них 5 статей одноосібно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 181 сторінці. Робота містить 54 таблиці і 35 рисунків на 44 сторінках, список використаних літературних джерел із 217 найменувань, 11 додатків.

Основний змІст дисертацІйноЇ роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність, ступінь дослідження в науці проблематики оцінювання конкурентоспроможності господарських структур, сформульовано мету і завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, визначено мету і основні завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних у дисертації результатів, вказано апробацію і структуру роботи.

У першому розділі «Господарські структури та проблеми оцінювання їх конкурентоспроможності» розкрито сутність господарських структур та розвинуто тлумачення поняття господарської структури в машинобудуванні, узагальнено досвід функціонування та управління господарськими структурами, визначено суб'єкти та об'єкти оцінювання їх конкурентоспроможності; визначено взаємозв'язок таких категорій, як «конкурентний потенціал», «конкурентні переваги», «конкурентоспроможність»; уточнено тлумачення конкурентоспроможності господарської структури, розвинуто основні принципи її оцінювання, здійснено аналізування конкурентного стану господарських структур у машинобудуванні у Львівській області, а також розкрито проблеми оцінювання конкурентоспроможності для господарських структур.

Визначено, що господарські структури в машинобудуванні є формами господарювання, які можуть охоплювати машинобудівні підприємства та їх угруповання, інші промислові підприємства за участі фінансово-кредитних установ та без них, головним важелем функціонування яких є виробничий процес у машинобудуванні, і які здійснюють як виробничу, так і будь-яку господарську діяльність, метою якої є отримання позитивного кінцевого фінансового результату. Здійснено узагальнення досвіду об'єднання найтиповіших різновидів господарських структур, порівняно переваги і недоліки видів формування інтегрованих структур у машинобудуванні.

Внаслідок аналізування літературних джерел сформульовано характерні властивості поняття конкурентоспроможності суб'єкта господарювання: наявність конкурентного ринку для об'єктів оцінювання конкурентоспроможності; порівняльний характер (конкурентоспроможність можливо визначити лише у разі порівняння показників конкурентів); комплексність і багаторівневість конкурентоспроможності; цілеспрямованість (конкурентна боротьба ведеться за досягнення певних цілей).

Систематизування взаємозв'язку основних суб'єктів оцінювання конкурентоспроможності (рис. 1) дає змогу зробити висновок, що оцінка конкурентоспроможності господарських структур повинна відображати ступінь задоволення своїми товарами або послугами інтересів споживача (оцінюється конкурентоспроможність продукції), ступінь задоволення економічних інтересів промислових і фінансово-кредитних організацій господарських структур (відповідно до критеріїв ефективності виробничо-господарської діяльності), а також економічні інтереси інвесторів, зокрема акціонерів (за критерієм інвестиційної привабливості).

Здійснено обґрунтування доцільності оцінювання конкурентоспроможності в межах її планування та управління нею - на стратегічному, тактичному, оперативному рівнях за відповідними критеріями (зростанням вартості або інвестиційної привабливості членів господарських структур, ефективністю виробничо-господарської діяльності, конкурентоспроможністю машинобудівної продукції).

Таким чином, розвинуто тлумачення поняття конкурентоспроможності господарської структури як спроможності випереджати свого суперника в досягненні поставлених оперативних, тактичних і стратегічних цілей на конкурентному ринку, яка визначається як відносна характеристика, яка відображає відмінності процесу розвитку певної господарської структури від структури-конкурента як за ступенем задоволення своїми товарами або послугами конкретної суспільної потреби, так і за ефективністю виробничої діяльності як промислового блоку структури, так і ефективністю діяльності фінансово-кредитного блоку, а також за ступенем інвестиційної привабливості господарської структури.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Взаємозв'язок основних суб'єктів оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні * :

1 або 1' - продаж товарів споживачам відповідно аналізованою господарською структурою в машинобудуванні або структурою-конкурентом; 2 або 2' - отримання доходу від реалізованих товарів відповідно аналізованою господарською структурою в машинобудуванні або структурою-конкурентом; 3 або 3' - здійснення капіталовкладень інвестором відповідно у аналізовану господарську структуру у машинобудуванні або структуру-конкурент; 4 або 4' - отримання капіталовіддачі інвестором від здійснених капіталовкладень 3 або 3' відповідно; 5 - взаємні оцінювання конкурентоспроможності і корегування стратегії розвитку.

* Примітка: узагальнено та систематизовано дисертантом

На основі узагальнення та аналізу наявних визначень поняття конкурентоспроможності та підходів до її оцінювання, удосконалено систему принципів оцінювання конкурентоспроможності господарських структур. До принципів ієрархічності рівнів оцінки конкурентоспроможності, однозначності оцінювання, системності та органічності, принципу наочності додано принципи порівнюваності (конкурентоспроможність є відносною характеристикою і може бути визначена порівнянням аналогічних показників конкурентів) і цілеспрямованості (відповідність цілям управління конкурентоспроможністю) оцінювання конкурентоспроможності господарських структур.

На основі аналізування особливостей конкурентного стану машинобудівних підприємств Львівщини здійснено обґрунтування доцільності створення господарських структур різних видів у машинобудуванні. У загальній кількості промислових підприємств Львівської області машинобудівні підприємства становили 15,5-17 % протягом 2001-2008 рр., забезпечуючи значну частку обсягу реалізованої продукції області.

Низьке значення та коливання показника рентабельності операційної діяльності машинобудівних підприємств у 2001-2008 рр., який є одним із факторів ефективності діяльності підприємств та їх конкурентоспроможності, свідчить про необхідність здійснення оцінювання та цілеспрямованого управління конкурентоспроможністю на машинобудівних підприємствах. Оскільки конкурентоспроможність є спроможністю випереджати свого суперника в досягненні поставлених цілей на конкурентному ринку, приймемо, що конкурентоспроможність за показником рентабельності операційної діяльності визначатиметься за формулою:

К_Ро = (1)

де К_Ро - конкурентоспроможність за показником рентабельності операційної діяльності, частка одиниці; - рентабельність операційної діяльності машинобудівних підприємств у відповідному році, %; - еталонне значення рентабельності операційної діяльності, визначене як максимальне значення серед аналізованих машинобудівних підприємств, %.

Проаналізовано конкурентоспроможність машинобудівних підприємств Львівської області за показником рентабельності операційної діяльності (зокрема, на ЗАТ «Завод комунального транспорту», ВАТ «Український інститут автобусо- тролейбусобудування», ВАТ «Стрий-авто», ЗАТ «Холдингова компанія Доброта», ВАТ «Львівсільмаш», ВАТ «Агромашпроект», ЗАТ «Автонавантажувач», ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ВАТ з розробки конструкції і виготовлення партій вантажопідіймальних машин АТ «Автовантажмаш», ВАТ «Дрогобицький долотний завод», ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», ВАТ «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод», ВАТ «Металіст»). Розраховані показники за 2001-2008 рр. зведено у табл. 1 і показано на рис. 2.

Таблиця 1. Показники конкурентоспроможності за рентабельністю операційної діяльності машинобудівних підприємств Львівської області, 2001-2008 рр. *

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Рентабельність операційної діяльності машинобудівних підприємств Львівської області за визначений період, %	1	-1,6	-1,6	-0,7	1,7	3,9	4,6	2,64
Maксимальна рентабельність операційної діяльності серед аналізованих підприємств Львівської області за визначений період, %	23,64	28,24	39,95	12,07	10,21	11,32	20,52	22,04
Конкурентоспроможність	0,04	0	0	0	0,17	0,34	0,22	0,12

* Примітка: узагальнено та розраховано дисертантом

Рис. 2. Конкурентоспроможність машинобудівних підприємств Львівської області за показником рентабельності операційної діяльності, 2001-2008 рр. *

* Примітка: побудовано дисертантом

Отже, можна стверджувати, що загальний рівень конкурентоспроможності машинобудівних підприємств Львівської області нижчий від середнього (0,4), а також піддається коливанням.

Дослідження конкурентоспроможності машинобудівних підприємств Львівської області за показниками фінансової звітності доводять, що невідворотність інноваційних перетворень і пов'язаний із цим дефіцит грошових коштів спричиняють доцільність об'єднання машинобудівних підприємств між собою та з фінансово-кредитними установами в інтегровані господарські структури. У дослідженні розкрито також механізм впливу виробничих інновацій на конкурентоспроможність господарських структур загалом, а також переваги для окремих суб'єктів господарювання від об'єднання в інтегровані господарські структури. Однак, утворення інтегрованих господарських структур, зокрема і таких, що будуть містити у своєму складі фінансово-кредитний блок, породжує ряд проблем з оцінювання та порівняння їх конкурентоспроможності.

Визначено проблеми управління та оцінювання конкурентоспроможності господарських структур, а саме: можливість порівняння оцінок конкурентоспроможності структури в машинобудуванні, яка містить фінансово-кредитний блок, із господарською структурою, яка його не містить; необхідність визначення як часткових показників, так і інтегральних оцінок конкурентоспроможності; необхідність урахування різних видів планування (стратегічного, тактичного, оперативного) і відповідність оцінок його меті для забезпечення належного рівня конкурентоспроможності; урахування основного важеля створення господарських структур у машинобудуванні - вироблення кінцевої продукції або реалізації державних програм.

У другому розділі «Методологічні положення з оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні» проаналізовано методи оцінювання конкурентоспроможності суб'єкта господарювання; узагальнено теоретико-методологічні підходи до забезпечення конкурентоспроможності господарських структур; отримала подальший розвиток класифікація підходів до визначення конкурентоспроможності господарських структур; здійснено узагальнення факторів конкурентоспроможності; узагальнено процес формування стратегії і тактики управління господарськими структурами для забезпечення їх конкурентоспроможності.

На основі вивчення наукової літератури здійснено узагальнення методологічних підходів до оцінювання конкурентоспроможності суб'єкта господарювання, які згруповано за рівнями планування: стратегічним, тактичним, оперативним. На основі аналізування наукових досліджень виокремлено класифікаційні ознаки конкурентоспроможності. Зокрема, запропоновано додатково виокремлювати різновиди конкурентоспроможності господарських структур за видами планування: стратегічна (визначається інвестиційною привабливістю, критерієм якої є зростання вартості бізнесу або її інвестиційної привабливості), тактична (визначається фінансово-господарським станом і характеризується показниками рентабельності як результатними ознаками на конкурентному ринку) і оперативна (визначається конкурентоспроможністю продукції). Узагальнення і розвиток такої класифікації дасть змогу формулювати запити щодо визначення конкурентоспроможності господарських структур у процесі інформаційного забезпечення оцінювання.

Проаналізовано та узагальнено підходи до виокремлення чинників внутрішнього і зовнішнього середовища управління конкурентоспроможністю господарських структур. Визначено особливості стратегічного, тактичного і оперативного планування конкурентоспроможності. Визначено, що елементами формування стратегії управління конкурентоспроможністю господарських структур є: визначення місії господарської структури, її стратегічних цілей та відповідного їм «дерева цілей», аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища, оцінка конкурентоспроможності структури, формування концепції управління конкурентоспроможністю, виявлення, аналіз та оцінка допустимих стратегій, вибір стратегічного напряму розвитку господарської структури, розроблення і реалізація стратегії, контроль, аналіз інформації щодо ефективності реалізованої стратегії і внесення необхідних коректив. На основі аналізу наукової літератури запропоновано етапи здійснення процесу стратегічного управління конкурентоспроможністю структури. Виявлено, що особливостями стратегічного управління конкурентоспроможністю різними типами господарських структур є такі: під час визначення місії господарської структури у машинобудуванні потрібно враховувати, що рушійним для неї є саме виробничий процес, а промислово-фінансові структури у світовій практиці створюються задля здійснення розвитку пріоритетних галузей виробництва; у разі формулювання стратегічних цілей необхідно враховувати наявність як промислових, так і фінансово-кредитних установ, а виконання цілей нижнього рівня «дерева цілей» повинно забезпечувати реалізацію цілей вищого рівня.

Обґрунтовано необхідність побудови системи показників оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні за рівнями планування.

У третьому розділі «Побудова системи показників оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні» удосконалено методичні рекомендації щодо оцінювання конкурентоспроможності господарських структур в машинобудуванні: запропоновано концепцію оцінювання конкурентоспроможності різних типів господарських структур в машинобудуванні на основі тривекторного підходу, зокрема отримав подальший розвиток метод оцінювання конкурентоспроможності господарської структури на тактичному рівні з урахуванням вагових коефіцієнтів основних фондів; на оперативному рівні вдосконалено метод оцінювання конкурентоспроможності господарських структур в повному циклі «наука - виробництво - реалізація - формування фінансових ресурсів», узагальнено досвід та розроблено модель процесу інформаційно-організаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності за рівнями управління, зокрема і планування, конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні.

Концепція оцінювання конкурентоспроможності різних типів господарських структур, на відміну від пропонованих у літературних джерелах методичних положень, які ґрунтуються на інтегральному оцінюванні конкурентоспроможності суб'єкта господарювання, де конкурентоспроможність за різними рівнями агрегувалась математичними способами, пропонує здійснювати оцінювання конкурентоспроможності за допомогою виокремлення ключових показників за рівнями планування (стратегічний, тактичний і оперативний). Визначено цілі управління конкурентоспроможністю господарських структур:

1) на стратегічному рівні управління - зростання інвестиційної привабливості суб'єктів господарських структур, і як результат зростання вартості суб'єктів господарських структур порівняно з конкурентами, а також сумарної вартості структури;

2) на тактичному рівні управління - покращання або забезпечення стабільних показників ефективності діяльності господарських структур у порівнянні з конкурентами, їх фінансової стійкості;

3) на оперативному рівні управління - покращання конкурентоспроможності машинобудівної продукції господарських структур.

Запропоновано вибір критеріїв конкурентоспроможності здійснювати залежно від рівня управління нею. На рис. 3 подано етапи здійснення комплексного оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні.

Рис. 3. Порядок комплексного оцінювання конкурентоспроможності господарської структури в машинобудуванні *

* Примітка: узагальнено та запропоновано дисертантом

Показником оперативного рівня управління конкурентоспроможністю господарських структур в машинобудуванні є конкурентоспроможність продукції, оскільки її виробництво і реалізація забезпечують грошовий потік.

Здійснено удосконалення показника конкурентоспроможності аналізованої кінцевої продукції господарських структур, який, на відміну від показника конкурентоспроможності кінцевої продукції підприємства, може враховувати обслуговування реалізованої продукції в повному циклі учасників різних типів господарських структур «наука - виробництво - реалізація - формування фінансових ресурсів» і запропоновано його визначати за формулою:

, (2)

де - інтегральний показник конкурентоспроможності аналізованої кінцевої машинобудівної продукції господарської структури щодо товару-еталону (або кращого аналізованого товару конкурента), частка одиниці; - груповий показник за економічними параметрами, частка одиниці; - груповий показник за нормативними параметрами, частка одиниці; - груповий показник за технічними параметрами (без урахування нормативних), частка одиниці; - вага технічних показників в оцінці конкурентоспроможності продукції, визначається експертно, частка одиниці; - вага факторів обслуговування в оцінці конкурентоспроможності продукції, визначається експертно, частка одиниці; +=1; , , , - показники конкурентоспроможності за параметрами обслуговування реалізованої продукції на відповідній ланці циклу: науці, виробництві, реалізації, забезпеченні фінансовими ресурсами; , , , - вагові коефіцієнти конкурентоспроможності за параметрами обслуговування реалізованої продукції на відповідній ланці циклу: науці, виробництві, реалізації, забезпеченні фінансовими ресурсами, частки одиниці, при цьому +++=1.

На тактичному рівні управління конкурентоспроможністю господарських структур доцільно керуватися показниками комплексного оцінювання фінансово-господарської діяльності. При цьому основною метою є забезпечення прибутковості діяльності господарських структур. Тому критерій конкурентоспроможності на цьому рівні ґрунтується на відношенні показників рентабельності, а оскільки господарські структури різних типів можуть містити різні за структурою основних фондів суб'єкти господарювання, то цей показник запропоновано обчислювати із урахуванням коефіцієнтів вагомості за групами основних фондів:

, (3)

де - інтегральний показник конкурентоспроможності господарської структури на тактичному рівні, частка одиниці; - чистий прибуток i-го суб'єкта аналізованої структури, тис. грн.; n - кількість суб'єктів аналізованої господарської структури, i = (1 … n), одиниць; - чистий прибуток відповідно j-го суб'єкта господарської структури, яка прийнята за еталон, тис. грн.; m - кількість суб'єктів аналізованої господарської структури, j = (1 … m), одиниць; , - коефіцієнти вагомості за g-ими групами основних фондів відповідно i-их та j-их суб'єктів господарських структур, частки одиниці; , - вартість основних фондів відповідно аналізованої господарської структури та еталонної, тис. грн.; k - кількість g-их груп основних фондів господарської структури, одиниць.

За результатами оцінювання конкурентоспроможності господарських структур різних типів на тактичному і оперативному рівнях за різними показниками пропонується побудувати єдину оцінку конкурентоспроможності (позиція на карті) (рис. 4).

Рис. 4. Концептуальна модель визначення конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні за тактичним і, зокрема, оперативним рівнями управління конкурентоспроможністю * :

- вектор інтегрального показника конкурентоспроможності на тактичному рівні для фінансово-кредитних блоків аналізованих господарських структур; - вектор інтегрального показника конкурентоспроможності на тактичному рівні для промислових блоків аналізованих господарських структур у машинобудуванні; Кп - вектор конкурентоспроможності на оперативному рівні для інтегрального показника конкурентоспроможності продукції аналізованих господарських структур.

* Примітка: розроблено дисертантом

Запропоновано розмежовувати показники конкурентоспроможності на тактичному рівні за фінансовим та промисловим блоками господарських структур різних типів, що дасть змогу здійснювати порівняння оцінок конкурентоспроможності структур як таких, що містять фінансово-кредитних учасників, так і таких, що їх не містять. На оперативному рівні розмежування відсутнє, оскільки оцінюється ступінь досягнення мети створення різних типів господарських структур у машинобудуванні - забезпечення високого рівня конкурентоспроможності кінцевої продукції господарської структури.

З позиціонування на цій графічній моделі наочно видно, на якому рівні господарська структура досягає мети свого створення - виробництва певного виду кінцевої продукції або реалізації визначених державних програм, забезпечуючи випуск конкурентоспроможнішої продукції за ефективного функціонування на ринку.

Однак досвід іноземних і вітчизняних підприємств свідчить, що підприємства, які у своєму управлінні орієнтуються лише на покращання конкурентоспроможності продукції, не враховують такого стратегічного аспекту як зростання прибутковості та покращання добробуту власників (інвесторів, акціонерів), тобто - зростання вартості бізнесу або його інвестиційної привабливості. Тому на стратегічному рівні управління конкурентоспроможністю господарських структур виникає завдання забезпечення інвестиційної привабливості структури, оскільки власники та інвестори зацікавлені у зростанні вартості вкладеного капіталу. Критерій конкурентоспроможності господарських структур за показником вартості бізнесу на стратегічному рівні передбачатиме відношення відповідно показників інвестиційної привабливості аналізованої структури та еталону (або кращого конкурента). Оскільки власників господарських структур цікавить вплив діяльності структури на вартість інвестованого ними капіталу, тому вони оцінюють не балансову вартість господарських структур, а їх ринкову капіталізацію, або прибутковість інвестованого капіталу, тому під час оцінювання інвестиційної привабливості суб'єкта структури пропонується обчислювати критерій конкурентоспроможності за показником прибутковості інвестованого капіталу господарської структури:

, (4)

де - показник конкурентоспроможності господарських структур на стратегічному рівні управління за критерієм прибутковості інвестованого капіталу, частка одиниці; - рентабельність інвестованого капіталу аналізованої господарської структури в оцінюваному році, %; - рентабельність інвестованого капіталу структури - еталону або кращого конкурента в оцінюваному році, %.

За результатами стратегічного і тактичного оцінювання стану конкурентоспроможності господарських структур різних типів автором запропоновано здійснювати єдину якісну оцінку позиціонування конкурентоспроможності (рис. 5).

Рис. 5. Концептуальна модель визначення конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні за стратегічним і тактичним рівнями управління конкурентоспроможністю * :

- вектор інтегрального показника конкурентоспроможності на тактичному рівні для фінансово-кредитних блоків аналізованих господарських структур; - вектор інтегрального показника конкурентоспроможності на тактичному рівні для промислових блоків аналізованих господарських структур у машинобудуванні; - вектор конкурентоспроможності на стратегічному рівні для інтегрального показника конкурентоспроможності за інвестиційною привабливістю аналізованих господарських структур.

* Примітка: розроблено дисертантом

Радіус кола на конкурентній карті відповідатиме конкурентному потенціалові, який наочно демонструватиме, чи є у господарської структури кращі можливості для забезпечення стану своєї конкурентоспроможності порівняно із конкурентами.

Оскільки конкурентоспроможність є однією з найважливіших характеристик господарських структур в умовах ринку, а моніторинг конкурентоспроможності для зовнішнього і внутрішнього ринків здійснюється на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, пропонується створення в межах структур центрів інформаційного забезпечення оцінювання та управління конкурентоспроможністю (рис. 6).

Розроблена у дисертації інформаційно-організаційна модель процесу забезпечення оцінювання конкурентоспроможності ґрунтується на засадах оперативного, тактичного і стратегічного планування та управління конкурентоспроможністю господарських структур.

Таким чином, запропонована концепція оцінювання конкурентоспроможності господарських структур в машинобудуванні дасть змогу порівнювати конкурентоспроможність господарських структур різних типів, зокрема і таких, які містять фінансово-кредитний блок із тими, до складу яких не входять фінансово-кредитні установи, і покаже, чи досягається більший рівень конкурентоспроможності продукції і чи аналізовані господарські структури є інвестиційно-привабливими порівняно з конкурентами. Виокремлені показники за рівнями управління дозволять приймати ефективні управлінські рішення з управління конкурентоспроможністю. Запропонована модель процесу інформаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності з урахуванням рівнів планування та відповідних показників буде ефективним інструментом збирання і аналізування інформації щодо конкурентоспроможності господарських структур.

Рис. 6. Модель процесу інформаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності господарських структур * :

1 - запит інформації щодо стану конкурентоспроможності господарської структури; 2 - формування вимог до необхідних елементів інформації; 3 - визначення напрямів діяльності структури, за якими необхідні експертні оцінки, формування експертної групи; 4a - збирання внутрішньої інформації щодо конкурентоспроможності господарської структури і надання її в інформаційний центр; 4b - моніторинг зовнішнього конкурентного середовища і формування бази даних про конкурентів; 5 - здійснення оброблення інформації; 6 - здійснення аналізу інформації та формування висновку стосовно конкурентоспроможності господарської структури і надання її керівництву для прийняття управлінських рішень.

* Примітка: узагальнено та запропоновано дисертантом

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання - розроблення теоретичних і методичних засад формування системи оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у машинобудуванні. Подані в дисертаційному дослідженні наукові результати сприятимуть розв'язанню проблем оцінювання конкурентоспроможності господарських структур і можуть бути використані їхніми керівниками та науковцями в управлінні і, зокрема, у плануванні.

1. Інноваційний розвиток машинобудівних підприємств в Україні можна забезпечити через створення особливих форм господарських структур, які б об'єднували як промислові підприємства машинобудування, так і фінансово-кредитні установи. Необхідність ефективного стратегічного і тактичного управління конкурентоспроможністю господарських структур у машинобудуванні зумовлює актуальність розв'язання проблем оцінювання конкурентоспроможності господарських структур різних типів.

Уточнення тлумачення господарської структури в машинобудуванні дасть змогу здійснити аналіз українського і зарубіжного досвіду функціонування господарських структур та оцінити стан машинобудівних підприємств Львівської області і водночас розробити варіанти формування інтегрованих господарських структур у машинобудуванні (вертикально-, горизонтально-, диверсифіковано- інтегрованих об'єднань).

На основі теоретичних узагальнень та розробленої схематичної моделі процесу стратегічного управління конкурентоспроможністю господарських структур визначено місце оцінювання конкурентоспроможності господарської структури у цьому процесі, що може бути використано економістами-науковцями у разі теоретичних і методичних досліджень та фахівцями під час організування управління конкурентоспроможністю господарських структур у машинобудуванні.

2. Здійснене теоретичне узагальнення і удосконалення принципів оцінювання конкурентоспроможності господарських структур дасть змогу уникати ототожнення поняття конкурентоспроможності із суміжними йому поняттями. Така удосконалена система принципів дозволить маркетологам і менеджерам господарських структур будувати систему оцінювання конкурентоспроможності.

3. Концепція оцінювання конкурентоспроможності господарських структур на основі тривекторного підходу і результуючих показників за рівнями планування (стратегічне, тактичне, оперативне) дасть змогу управлінцям структур різних типів оцінити стан конкурентоспроможності структури, а також наочно покаже, чи досягається синергічний ефект покращання конкурентоспроможності продукції і зростання її інвестиційної привабливості в порівнянні з іншими господарськими структурами, зокрема й тими, які містять фінансово-кредитний блок.

4. Удосконалений метод оцінювання конкурентоспроможності господарських структур на оперативному рівні, що ґрунтується на ключовому показнику конкурентоспроможності кінцевої продукції, дозволить маркетологам урахувати фактори обслуговування реалізованої кінцевої продукції в повному циклі «наука - виробництво - реалізація - формування фінансових ресурсів», які також впливають на рівень привабливості продукції для споживача.

5. Удосконалений метод оцінювання конкурентоспроможності господарських структур на тактичному рівні, що основується на ключових показниках ефективності діяльності як промислового, так і фінансово-кредитного блоків господарських структур різних типів (якщо останній входить до складу господарської структури), дасть змогу управлінцям урахувати не тільки різнорідність суб'єктів усередині господарської структури завдяки урахуванню коефіцієнтів вагомості за групами основних фондів, а й порівняти конкурентоспроможність господарських структур як за участі фінансово-кредитного блоку, так і без такого.

6. Сформульовані методичні рекомендації для побудови інформаційно-організаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності господарських структур, які враховують рівні управління та, зокрема, планування конкурентоспроможності господарських структур (стратегічний, тактичний, оперативний) і можуть бути використані керівниками на будь-якому рівні управління усередині структури для оцінювання її конкурентоспроможності.

7. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропоновувати:

- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України у разі розроблення рекомендацій щодо удосконалення управління господарськими структурами в машинобудуванні на засадах управління їх конкурентоспроможністю, під час формування рекомендацій з питань стратегічних, тактичних і оперативних планів використовувати результати дослідження, а саме: етапи оцінювання конкурентоспроможності господарських структур, узагальнену класифікацію конкурентоспроможності суб'єкта господарювання, методичні положення і рекомендації щодо здійснення оцінювання конкурентоспроможності господарських структур за рівнями планування та управління;

- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України для підготовки спеціалістів у сфері маркетингу і управління застосовувати теоретичні та методичні положення дисертації щодо оцінювання конкурентоспроможності господарських структур у системі управління ними.

Список опублІкованих праць за темою дисертацІЇ

Монографія

Управління виробництвом: проблеми теорії і практики: [монографія] / За заг. ред. О.В. Мартякової. - Донецьк: ДонНТУ, 2008. - 474 c. / Ульянова А.М. Вплив виробничих інновацій на конкурентоспроможність промислово-фінансової групи у машинобудуванні / Ульянова А.М., Колісник М.К. // (п. 1.2.2.) - С. 91-99 (особистий внесок автора - досліджено вплив виробничих інновацій на конкурентоспроможність господарських структур з погляду системного підходу).

Публікації у фахових виданнях

Ульянова А.М. Информационно-организационный аспект оценивания конкурентоспособности производственно-хозяйственной структуры в машиностроении / М.К. Колесник, А.М. Ульянова // Бизнес Информ. - Харьков, 2009. - № 3. - С. 25 - 31 (особистий внесок автора - класифіковано підходи до визначення конкурентоспроможності господарських структур, запропоновано модель процесу організаційно-інформаційного забезпечення оцінювання конкурентоспроможності господарських структур).

Ульянова А.М. Оцінювання синергічних ефектів як елемент концепції управління конкурентоспроможністю ВГС / М.К. Колісник, А.М. Ульянова // Регіональна економіка. - 2009. - №3 . - С. 199 - 208 (особистий внесок автора - визначено поняття синергічних ефектів інтегрованих господарських структур, узагальнено підхід до оцінювання синергічних ефектів усередині структури).

Ульянова А.М. Уточнення поняття конкурентоспроможності виробничо-господарської структури у машинобудуванні та принципів її оцінювання / А.М. Ульянова // Економічний простір : збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. - № 43. - С. 313 - 322 (особистий внесок автора - запропоновано тлумачення конкурентоспроможності господарських структур, удосконалено принципи оцінювання їх конкурентоспроможності).

Ульянова А.М. Теоретико-методологічні підходи визначення інтегральних показників конкурентоспроможної позиції ПФГ на основі тривекторного підходу / А.М. Ульянова // Науковий вісник Одеського державного економічного університету Всеукраїнської асоціації молодих науковців - Науки: економіка, політологія, історія. - 2009. - № 5 (83). - С. 35 - 43.

Ульянова А.М. Механізм оптимізації управлінських рішень для визначення факторів успіху конкурентоспроможності ВГС / А.М. Ульянова // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України : збірник науково-технічних праць. - Львів : НЛТУ України, 2008. - Вип. 18.9. - С. 273 - 281.

...