Розвиток ринкової інформаційної інфраструктури в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru

донецький державний університет управління

Зінченко Ольга Анатоліївна

УДК 338.49:330.341:332.1

Розвиток ринкової інформаційної інфраструктури

в регіоні

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Науковий керівник:

доктор економічних наук, доцент Фінагіна Олеся Валентинівна, Державний вищий навчальний заклад «Донецький інститут залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту» Міністерства інфраструктури України (м. Донецьк), завідувач кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Шепеленко Оксана Владиславівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк), професор кафедри вищої і прикладної математики;

кандидат економічних наук, доцент Потапова Наталія Миколаївна, Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Маріуполь), доцент кафедри економіки підприємств.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Л. Сапельнікова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Із розвитком ринкових відносин в Україні формується нова регіональна сфера інтересів і відповідальності, яка реалізується на конкретній території в характерних для неї специфічних умовах. Регіони виступають основою забезпечення відтворювального процесу відповідно до властивого їм потенціалу економічного зростання. У сферу завдань, які розв'язуються в умовах підвищення ефективності регіонального відтворювального процесу, входить розвиток регіональних ринків. Особливо ці питання актуальні у процесі формування інформаційної економіки, необхідною передумовою якої є інтенсифікація інформаційної взаємодії між економічними агентами за допомогою розвиненої ринкової інформаційної інфраструктури.

Актуальність проблеми формування і розвитку регіональної ринкової інформаційної інфраструктури обумовлено перетворенням інформації на найважливіший ресурс розвитку сучасної економіки та інформаційної діяльності, що характеризується підвищенням науково-методичної складової в суспільному виробництві. Потреба в інформатизації суспільства формується об'єктивним розвитком самого виробництва й обміну товарами і послугами. Зважаючи на це розвивається сфера забезпечення ефективного інформаційного обміну як галузь суспільного виробництва. У ній виявляються певні тенденції та закономірності, а предметом праці виступає сама інформація. регіональний ринковий інфраструктура донецький

Проблемам розвитку регіональних ринків присвячено багато наукових праць, серед яких можна виділити роботи таких учених, як І.В. Арженовський, О.Г. Гранберг, В.П. Дубіщев, О.С. Новосьолов, Г.І. Оніщук, О.В. Фінагіна. Ці автори обґрунтовують методологічні основи розвитку регіональної економіки, визначають роль та місце регіону в системі відносин господарського комплексу держави, досліджують проблеми регіонального управління, особливості функціонування регіональних ринків.

У даному напрямі є також роботи, де досліджуються особливості інформатизації ринкових відносин як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях. Тут можна виділити таких науковців, як В.М. Андрієнко, В.В. Дорофієнко, Л.Г. Мельник, С.І. Парінов, Н.М. Потапова, О.В. Шепеленко.

Однак у сучасних наукових дискусіях навколо проблем розвитку ринкових відносин на регіональному рівні майже не обговорюється питання здійснення ефективного інформаційного обміну між учасниками ринку на основі розвиненої інформаційної інфраструктури, малодослідженою є її інституціональна складова. Наукова і практична актуальність зазначених питань зумовили вибір теми наукового дослідження, визначили предмет, об'єкт, мету і конкретні завдання роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри інформаційних систем управління Донецького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Наукові основи розробки моделей документарно-інформаційних систем» (номер державної реєстрації 0107U003027, 2007 р.) та «Розробка дворівневої системи управління фінансовими потоками галузі» (номер державної реєстрації 0106U003341, 2007 р.). Внеском автора у дослідження цих проблем є формування пропозицій щодо розвитку інформаційного забезпечення суб'єктів господарювання в межах певних регіональних та галузевих структур.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних і практичних засад розвитку регіональної ринкової інформаційної інфраструктури, посилення її впливу на підприємницьку активність та удосконалення діяльності регіональних ринків із використанням сучасних управлінських технологій.

Досягнення мети дослідження обумовило постановку і розв'язання таких завдань:

узагальнити теоретичні підходи до визначення та дослідження специфіки структурування регіональної ринкової інфраструктури;

виявити особливості функціонування інформаційної складової ринкової інфраструктури регіону;

обґрунтувати інституціональні засади розвитку ринкової інформаційної інфраструктури та проблеми їх поширення на регіональному рівні;

окреслити характерні риси формування інформаційної інфраструктури ринків Донецького регіону;

проаналізувати проблеми формування інститутів ринкової інформаційної інфраструктури в регіоні;

розробити модель процесів інвестування в розвиток регіональної ринкової інформаційної інфраструктури;

запропонувати шляхи удосконалення організаційних засад розвитку регіональної ринкової інформаційної інфраструктури.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку ринкових відносин у регіоні.

Предметом дослідження є регіональна ринкова інформаційна інфраструктура.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання дійсності, системний підхід до вивчення господарських процесів, фундаментальні положення економічної теорії та регіональної економіки.

Для розв'язання поставлених завдань у роботі використано такі методи: абстрактно-логічний і системного аналізу (при досліджені сутності регіональної ринкової інфраструктури та її інформаційної складової); середніх та відносних величин і динамічних рядів (при аналізі процесів розвитку ринкової інформаційної інфраструктури в контексті національної інформатизації); класифікації (при структуруванні ринкової інфраструктури та класифікації інститутів її регулювання); аналітичний і логічних узагальнень (при дослідженні специфіки формування ринкової інформаційної інфраструктури як інтегрованої системи взаємодії суб'єктів господарювання регіону, а також при обґрунтуванні інституціональних засад її розвитку); графічний і порівняльного аналізу (при дослідженні проблем розвитку ринків Донецького регіону); економіко-математичного моделювання (при розробці моделі процесів інвестування в розвиток інформаційної інфраструктури регіонального ринку нерухомого майна).

Інформаційну базу досліджень становлять нормативні документи, що регламентують процеси інформатизації господарської діяльності і сприяння підприємницькій ініціативі як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях, а також офіційні дані про розвиток ринків Донецького регіону та стан їх інформаційного забезпечення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні комплексного підходу до формування та вдосконалення розвитку ринкової інформаційної інфраструктури як інтегрованої системи інформаційної взаємодії економічних агентів регіону. Основними науковими результатами є розробка пропозиції щодо удосконалення процесів розвитку регіональної ринкової інформаційної інфраструктури.

Науковою новизною характеризуються такі результати виконаного дослідження:

вперше:

розроблено імітаційну модель процесів інвестування розвитку інформаційної інфраструктури ринку нерухомого майна регіону, яка відображає взаємозв'язок між трансакційними витратами агентів ринку й обсягом інвестицій, що дозволяє удосконалити інструментарій регіонального управління з питань моніторингу та діагностування станів ринкового середовища;

удосконалено:

визначення сутності понять «інформаційні трансакції», «ринкова інфраструктура» та «ринкова інформаційна інфраструктура», які на відміну від існуючих наукових трактувань конкретизують ці дефініції з урахуванням специфіки досліджень регіонального менеджменту;

наукові засади щодо структурування інститутів координації розвитку ринкової інформаційної інфраструктури за рівнем їх впливу (ринкові та державного регулювання) й за характером прояву (внутрішні і зовнішні), що формує можливість оцінювати та враховувати інституціональні перетворення в системі регіональних ринків та забезпечувати їх інформаційну прозорість для сприяння підприємницькій активності;

дістали подальшого розвитку:

обґрунтування складових ринкової інфраструктури регіону за функціональною ознакою, розширення її компонентів за рахунок визначення нових підсистем, таких як сервісна, науково-дослідна та регулювання розвитку, що забезпечує можливість їх комплексного дослідження і виявлення загальних та специфічних інформаційних трансакцій з метою їх інтегрування в єдину інформаційну базу місцевих органів влади та підприємницьких структур;

характеристика основних рис та розв'язання проблем функціонування регіональних ринків, а саме їх інформаційного забезпечення, процесів інформатизації, інформаційної діяльності, формування інститутів інформаційної інфраструктури з метою оцінювання позитивних та негативних тенденцій розвитку та розробки відповідних управлінських заходів;

визначення та класифікація суб'єктів ринкової інформаційної інфраструктури регіону, розподілення їх за напрямами діяльності на такі групи, як генератори інформації, виробники формалізованої інформації, інформаційні посередники, регулюючі та контролюючі структури, що поширює можливості аналізу та надає змоги якісної та кількісної оцінки інформаційного обміну між учасниками регіональних ринків;

організаційні засади ринкової інформаційної інфраструктури, що передбачають створення Центру інформаційної підтримки розвитку регіональних ринків як інституту ринкового середовища, спрямованого на забезпечення кількісних та якісних параметрів інформаційних трансакцій. Практична реалізація запропонованого заходу дозволить розширити коло та підвищити якість інформаційних послуг регіональних органів влади.

Практичне значення одержаних результатів полягає в подальшому формуванні науково-методичних засад регіонального менеджменту та обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення управлінської діяльності з питань координації процесів розвитку інформаційної інфраструктури в регіоні.

Обґрунтовані в дисертації висновки, рекомендації та напрями удосконалення процесів розвитку регіональної ринкової інформаційної інфраструктури прийняті до впровадження у системі регіонального управління (Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, довідка № 06-1038 від 01.03.2010 р.).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні таких дисциплін, як «Управління регіональним розвитком», «Ринкова трансформація економіки регіону», «Державне та регіональне управління», «Прогнозування та макроекономічне планування» у Державному вищому навчальному закладі «Донецький інститут залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту» Міністерства інфраструктури України (довідка № 1169/01-06 від 28.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Представлені результати наукового дослідження отримані здобувачем особисто і відбивають авторський підхід до розв'язання наукових завдань із розвитку ринкової інформаційної інфраструктури на регіональному рівні. Внесок здобувача у спільно опубліковані роботи відзначений у переліку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення та висновки дослідження доповідалися та отримали схвалення на науково-практичних конференція: ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, 2007 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інформаційні процеси та технології. Інформатика-2007» (м. Севастополь, 2007 р.), XV Міжнародній науковій конференції «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток соціально-економічної інфраструктури України в умовах євроінтеграції» (м. Полтава, 2008 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Наука в інформаційному просторі» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні» (м. Донецьк-Святогірськ, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації» (м. Дніпропетровськ, 2010).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 14 наукових працях (7 - статті у наукових спеціальних виданнях, 7 - публікації у матеріалах наукових конференцій) загальним обсягом 3,33 друк. арк., з них особисто автору належить 2,71 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 237 сторінок комп'ютерного тексту. Матеріали дисертації містять 27 рисунків і 18 таблиць, які наведено на 49 сторінках, 2 додатки на 7 сторінках. Список використаних джерел складається із 230 найменувань, які наведено на 26 сторінках.

основний зміст дисертації

У першому розділі «Теоретичні засади розвитку ринкової інформаційної інфраструктури» відзначено необхідність дослідження існуючих характерних рис, особливостей функціонування ринкової інфраструктури, виявлено її роль у контексті розвитку регіональних ринків, розглянуто наукові підходи щодо структурування ринкової інфраструктури та виокремлення її інформаційної складової, обґрунтовано та систематизовано засади інституціоналізації.

Із переходом до розвинених ринкових відносин та з поступовим формуванням засад інформаційної економіки виникає необхідність у створенні сприятливих умов функціонування ринкового середовища на основі стійких взаємозв'язків між економічними агентами. Доведено, що такі умови забезпечує інформаційна інфраструктура, яка спрямована на задоволення відповідних потреб господарюючих суб'єктів і населення, ефективну реалізацію інформаційних трансакцій на регіональному рівні, а також сприяє конкуренції і безперебійному функціонуванню ринкового господарства. Дослідження передумов становлення ринкової інформаційної інфраструктури, закономірностей її розвитку, складу і функцій дозволяє говорити про об'єктивний характер процесів інформатизації економіки.

У рамках дисертації інформаційна інфраструктура розглядається як конструктивний елемент ринку, завдяки чому він функціонує як цілісна система. Доведено, що інформаційна інфраструктура забезпечує циркулювання потоків інформації всередині ринкового середовища та між його суб'єктами. Тому її дослідження повинне базуватися на аналізі специфіки розвитку ринкової інфраструктури, особливостей її структурування та формування сталих зв'язків її компонентів.

На основі оцінки різних сучасних підходів до розуміння ринкової інфраструктури наведено авторське трактування даного поняття: ринкова інфраструктура - це складна економічна категорія, що є підсистемою ринкової економіки і включає сукупність інституціональних структур, які створюють загальні умови функціонування системи ринків на основі формування стійких матеріальних, фінансових, організаційних та інформаційних зв'язків між учасниками цих ринків. Крім того, розвиток ринкової інфраструктури носить чітко виражений територіальний характер.

Методологічні аспекти формування ринкової інфраструктури та її відособлення як самостійного наукового поняття знайшли відображення в теоріях регіональних ринків. Проаналізовані основні підходи означених теорій дають можливість висказати такі спостереження: по-перше, на певному історичному етапі досягнутий рівень суспільного відтворення і територіального розподілу праці привів до необхідності виділення регіональних ринків як відносно самостійних підсистем економіки; по-друге, загострення проблеми просування продукції обумовило підвищений інтерес до дослідження просторових проблем функціонування інфраструктури як сукупності підприємств, що обслуговують господарську діяльність.

У результаті проведеного структурування ринкової інфраструктури було виокремлено її інформаційну компоненту, що встановлює взаємозв'язки між усіма елементами традиційної інфраструктури, має визначальний вплив на інтенсифікацію інформаційних трансакцій як конкретних проявів взаємодії між учасниками регіональних ринків у процесі укладання та здійснення комерційних угод.

Розвиток ринкової інформаційної інфраструктури проходить саме на регіональному рівні із залученням регіональних інформаційних ресурсів, суб'єктів господарювання, структур державного управління та самоврядування. Обґрунтовано, що цей розвиток, хоча й є явищем об'єктивно детермінованим різким збільшенням інформаційних потреб учасників ринку, однак за своєю суттю не є хаотичним і відбувається за умов функціонування системи інститутів регулювання відповідного обміну.

Запропоновано структуризацію інститутів регулювання ринкової інформаційної інфраструктури за характером та рівнем їх впливу. За характером прояву інститути пропонується поділяти на внутрішні (мотиви та стимули, які спонукають до творчої діяльності: інтелектуальний потенціал як окремої особистості, так і певної суспільної формації) та зовнішні (нові стандарти, норми, технології виробництва та управління, інновації та новітні досягнення у всіх сферах суспільної діяльності, норми інформаційної культури, накопичені знання та досвід, угоди між економічними агентами тощо).

Структуризація інститутів розвитку інформаційної інфраструктури за рівнем впливу передбачає виділення в окремі групи інститутів державного регулювання інформаційних трансакцій та ринкові інститути координації прогресу в інфокомунікаційній сфері. Такий підхід дозволяє розглянути формування інфраструктури, з одного боку, як саморозвиненої системи, що базується на ринкових механізмах розвитку, з іншого, як системи, яка потребує координації з боку держави з метою сприяння її ефективному функціонуванню, дотримання гарантій реалізації інформаційних трансакцій, формування єдиного простору ринку тощо.

Реалізація наукових засад розвитку ринкової інформаційної інфраструктури та сприяння процесам її інституціоналізації в рамках єдиного інформаційного простору ринкової взаємодії є складовою удосконалення регіонального менеджменту, впровадження якої стимулюватиме інформаційні трансакції між економічними агентами, активізуючи їх взаємодію та, тим самим, сприяючи розвитку системи регіональних ринків.

У другому розділі «Аналіз особливостей розвитку ринкової інформаційної інфраструктури Донецького регіону» досліджено специфіку процесів функціонування ринкової інформаційної інфраструктури, проаналізовано особливості її становлення та перспективи розвитку в умовах національної інформатизації, визначено характерні риси інформаційного забезпечення окремих регіональних ринків, обґрунтовано проблеми інституціоналізації в умовах формування єдиного інформаційного простору території.

У роботі доведено, що інтенсифікація розвитку ринкової інформаційної інфраструктури проходить в контексті національної інформатизації, а саме таких її напрямів, як інформатизація ринкових суб'єктів, активізація інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, формування виробничого потенціалу сфери інформаційно-комунікаційних технологій. Такий підхід дозволяє встановити тенденції вдосконалення взаємодії економічних агентів (як у межах певного регіонального ринку, так і між агентами різних ринків) та тим самим встановити перспективи для формування єдиного ринкового інформаційного простору.

На загальнодержавному рівні спостерігається інформаційна нерівномірність розвитку регіонів. Так, за даними Державного комітету статистики України, у 2008 р. найбільше суб'єктів господарської діяльності зосереджено у м. Києві (20,8 % загальної кількості), у Донецькій (8,49 %), Харківській (7,4 %) та Дніпропетровській (7,29 %) областях, найменше - у м. Севастополі (0,23 %), Тернопільській (1,22 %), Чернівецькій (1,33 %) та Кіровоградській (1,38 %) областях. Щодо показника кількості активних користувачів мережі Інтернет, то лідерами тут також є м. Київ (59,33 % усієї кількості користувачів), а також Дніпропетровська (5,52 %), Донецька (5,13%), Харківська (4,61 %), Одеська (6,52 %) та Львівська (3,51 %) області. Ці ж області лідирують за показниками електронної комерції та інформатизації регіональних органів влади. В інших регіонах ці процеси протікають із значним відставанням. Така ситуація є негативною, бо стримує формування єдиного національного інформаційного простору, у рамках якого має розвиватися ринкова інформаційна інфраструктура.

Обґрунтовано, що процеси функціонування ринкової інформаційної інфраструктури обумовлені специфікою певного територіального утворення. В умовах високоурбанізованого регіону з потужний виробництвом і розгалуженою системою ринків, яким є Донецька область, ці процеси особливо очевидні.

Проведений аналіз інформатизації підприємств Донецького регіону дозволив виявити зростання кількості одиниць обчислювальної техніки за останні 9 років майже в 3,5 раза (рис. 1). Однак спостерігається дисбаланс в інформаційному розвитку різних сфер економіки регіону (рис. 2), що ускладнює обмін інформацією між економічними агентами.

Встановлено, що активними темпами проходить медіатизація підприємств області, що проявляється в активному розвитку телекомунікаційної інфраструктури регіону. Усі суб'єкти сфери телекомунікацій працюють стабільно і є прибутковими. За 2008 р. ними надано послуг на суму 2240 млн. грн. У порівнянні з 2007 р. обсяг послуг збільшились на 17,4 %. Зросли доходи від послуг комп'ютерного зв'язку - на 48,8 %, мобільного - на 27,9 %, телеграфного - на 23,7 % і спеціального зв'язку - на 25,7 %.

Сфера інформаційних технологій у Донецькому регіоні перебуває у стані активного становлення. Загальний обсяг доходів, отриманих на ринку інформаційних технологій у 2009 р., на 4 % вище, ніж у 2008 р. Найбільша частка доходів припадає на реалізацію засобів обчислювальної техніки та обладнання - 80,4 %. Розробка програмного забезпечення становить 15,4 %, консультування з питань інформатизації - 1,4 %, оброблення даних - 1,0 %, ремонт і технічне обслуговування офісної та електронно-обчислювальної техніки - 1,7 %.

На основі проведеного аналізу було встановлено, що в ринковому середовищі Донецького регіону функціонують підприємства та організації, які є елементами дієвої інформаційної інфраструктури: це генератори інформації (рекламні агентства, бібліотеки, центри НТІ, засоби ділової інформації); виробники формалізованої інформації (консалтингові фірми, науково-дослідні установи, агентства нерухомості, органи статистики); інформаційні посередники (біржі, центри зайнятості, бізнес-центри); підприємства, що технічно забезпечують інформаційний обмін (оператори зв'язку, Інтернет-провайдери, розробники інфокомунікаційних технологій). Активного розвитку набуває об'єднання підприємств та організацій в регіональні асоціації і спілки для співпраці і розв'язання спільних проблем.

У дослідженні з'ясовано, що попри позитивні моменти у формуванні ринкової інформаційної інфраструктури, існують істотні труднощі, пов'язані з незбалансованим характером її розвитку в системі різних регіональних ринків. Інформаційна інфраструктура товарного ринку розвивається хаотично, без єдиного координаційного центру, вона слабко інтегрована з інформаційними інфраструктурами інших ринків; через відсутність єдиної системи інформаційного забезпечення агентів ринку нерухомого майна інформаційний обмін між ними є роз'єднаним, неузгодженим і часто носить несистематичний характер; інфраструктура фінансового ринку характеризується низьким рівнем професійного аналізу, істотними труднощами щодо можливості доступу фізичних осіб до його інформаційних ресурсів; розвиток інформаційного забезпечення ринку праці ускладнений відсутністю єдиної системи оцінки стану зайнятості в регіоні та перспектив її розвитку.

Означені проблеми ускладнюється тим, що розвиток інформаційної інфраструктури різних за типом регіональних ринків здійснювався окремо, що знижує ефективність їх взаємодії в рамках єдиного ринкового простору. На подолання цих «вузьких місць» повинна бути спрямована система інститутів інформаційного забезпечення.

Аналіз системи інститутів як державної, так і ринкової координації функціонування інформаційної інфраструктури ринків Донецького регіону довів, що процеси регулювання взаємодії агентів ускладнюються недосконалістю нормативно-законодавчої бази з питань інформаційного обміну, нерозвиненою системою координуючих органів, слабкою інноваційною активністю ринкових суб'єктів (особливо у галузі інфокомунікаційних технологій), низьким рівнем ділової культури, відсутністю інструментів моніторингу трансакційних витрат підприємств та низкою інших вагомих проблем.

За таких умов поширення процесів об'єднання складових інформаційної інфраструктури різних ринків регіону в цілісний інформаційний простір, вдосконалення інституціональних засад та моделей фінансування розвитку інтегрованої інформаційної інфраструктури є провідними науковими завданнями.

У третьому розділі «Удосконалення процесів розвитку регіональної ринкової інформаційної інфраструктури» обґрунтовано засади поширення інтегрування елементів ринкової інформаційної інфраструктури, розроблено модель процесів інвестування в неї, проведено апробацію моделі на прикладі ринку нерухомого майна Донецького регіону, запропоновано напрями вдосконалення організаційного забезпечення інформаційної інфраструктури.

У рамках проведеного дослідження виявлено, що нові реалії економічного розвитку та поступове формування інформаційної економіки стимулюють появу нових рівнів інформаційної взаємодії агентів економічних відносин. Якщо раніше активізація таких відносин відбувалася в межах певного ринку, то сьогодні постає питання розвитку інтегрованих її форм в єдиній системі регіональних ринків. Це, у свою чергу, потребує розробки концептуальних основ формування інформаційного простору.

Доведено, що інформаційна інфраструктура виконує роль конструктивного елемента, що зв'язує компоненти інформаційного простору регіональних ринків (економічні агенти, інформаційне середовище, інфокомунікаційні технології, інститути координації ринкової взаємодії) та має спрямовуючий для їх розвитку характер. При цьому інформаційна інфраструктура представлена як інтегрована система окремих взаємозв'язків регіональних ринків, своєрідна проекція інформаційних образів економічних агентів в упорядкованій системі координат.

Розвиток інформаційної інфраструктури вимагає залучення значних матеріальних та фінансових ресурсів. Це потребує цільового використання інвестиційних коштів, але водночас виникає суттєве питання: яку саме частку повинні складати інвестиції в регіональну ринкову інфраструктуру в загальному обсязі інвестицій. Для розв'язання цього питання в роботі розроблено модель процесів інвестування розвитку інформаційної інфраструктури на прикладі ринку нерухомості Донецького регіону, загальну схему якої наведено на рис.3.



На основі аналізу зв'язків процесів, відображених на схемі, розроблено імітаційну модель, яку виражено системою рівнянь:

У дисертаційній роботі практичну реалізацію запропонованої моделі було здійснено за допомогою пакету прикладних програм «PowerSim», що дозволило на основі процесів-аналогів провести цілеспрямоване дослідження структури й функцій інвестування в інформаційну інфраструктуру регіонального ринку нерухомості.

На базі цієї моделі в середовищі «PowerSim» здійснено імітаційні експерименти з різними значеннями керуючого параметра (частки інвестицій у розвиток інфраструктури), які дозволили спрогнозувати показники на період до одного року і встановити найбільш ефективний рівень інвестицій в інформаційну інфраструктуру ринку нерухомого майна.

Так, за результатами експериментів було встановлено, що найбільший прибуток (2664 тис.грн.) суб'єкти ринку отримують за умови, що частка інвестицій у розвиток інформаційної інфраструктури в загальній структурі регіональних інвестицій складає 20 %. При цьому питомі трансакційні витрати дорівнюють 5,8 тис.грн., що є мінімумом із усіх набутих значень (рис. 4).

Таким чином, доведено, що для отримання найвищих показників економічного зростання регіонального ринку нерухомості необхідно інвестувати в розвиток інформаційної інфраструктури 20 % усіх наявних інвестиційних коштів. З використанням цього управляючого параметра в роботі було проведено імітаційний експеримент, результати якого відображено на рис. 5.

Експеримент дозволив встановити, що за умови інвестування в розвиток інформаційної інфраструктури 20 % загального обсягу інвестицій на регіональному ринку нерухомості, зростає кількість угод на ньому. При цьому збільшуються трансакційні витрати на здійснення операцій, проте темп їх зростання нижчий за темп зростання доходів, що спричиняє зниження питомих трансакційних витрат. Також збільшується прибуток суб'єктів ринку, за умовами експерименту 67 % якого залишається в регіоні. Частина даного прибутку (за умовами експерименту 28 %) у вигляді заощаджень спільно із зовнішнім фінансуванням інвестується в розвиток інформаційної інфраструктури ринку, що сприяє подальшому збільшенню кількості угод на ньому. Дана ситуація свідчить про наявність за означених умов стабільного економічного зростання основних показників регіонального ринку нерухомого майна.

Рис.5. Результати імітаційного експерименту при інвестуванні в розвиток інформаційної інфраструктури 20 % загального обсягу інвестицій на регіональному ринку нерухомості

Запропонована імітаційна модель дає можливість оцінити інвестиційну забезпеченість регіональної ринкової інфраструктури, а також може бути основою для прийняття та реалізації адекватних управлінських рішень, направлених на підвищення показників регіонального розвитку. При цьому на її основі стає можливим розробити аналогічні моделі для інших регіональних ринків, і, таким чином, упорядкувати систему інформаційних процесів. Це, у свою чергу, створює сприятливі умови для інтеграції інформаційних інфраструктур різних ринків в єдиний простір.

Практична реалізація запропонованої моделі саме на мезорівні забезпечує оперативність регіонального управління в цілому. Для ефективного використання отриманої інформації доцільним є створення певних організацій, які б спеціалізувалися на наданні комплексної інформаційної підтримки агентам регіонального ринку. У дисертації запропоновано створити Центр інформаційної підтримки розвитку регіональних ринків, засновниками якого виступатимуть органи влади та місцевого самоврядування. Через реалізацію своїх основних функцій (рис. 6) Центр стане головним компонентом інтегрованої інформаційної інфраструктури регіональних ринків, здійснюватиме активну інформаційну підтримку їх учасників, координуватиме їх інформаційну взаємодію та буде провідним інститутом аналізу їх перспектив.



Рис. 6. Функції Центру інформаційної підтримки розвитку регіональних ринків

Активна діяльність Центру надасть можливість підвищити ефективність управління процесами розвитку ринків за рахунок оперативності і достовірності інформації, поліпшити обмін шляхом оптимізації і впорядковування потоків даних, забезпечити надійний облік, аналіз, контроль усіх інформаційних потоків, їх об'єктів і джерел, скоординувати в необхідному напрямі процес управління інвестиційними заходами з метою оптимального використання бюджетних коштів, спрямованих на розвиток підприємницької активності.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні удосконалення засад розвитку ринкової інформаційної інфраструктури регіону. Головними науковими і практичними результатами є розробка пропозицій з удосконалення процесів інституціоналізації ринкової інформаційної інфраструктури та визначення її впливу на інформаційні трансакції в регіоні.

На основі проведеного дослідження сформовано такі висновки.

1. Процеси розвитку ринкової інформаційної інфраструктури мають стрімкий характер як на рівні світової, так і в межах національних та регіональних економік. Сталий характер та ефективність функціонування регіональних господарських комплексів потребує визначення та науковообґрунтованого дослідження не лише різноманітних станів та показників регіональних ринків, а й визначення регіональної ринкової інформаційної інфраструктури, що є нагальною потребою в умовах входження України до світового інформаційного середовища.

2. Узагальнено та систематизовано теоретичні підходи до визначення ринкової інфраструктури з позиції теорій регіональних ринків. Доведено, що регіональна ринкова інфраструктура є підсистемою загальнонаціональної ринкової інфраструктури, яка характеризується високим ступенем розгалуженості в межах територіального контуру, відрізняється певною завершеністю і тому цілком може досліджуватися автономно.

На основі аналізу підходів до структурування регіональної ринкової інфраструктури запропоновано власну класифікацію, в основу якої покладено функціональний принцип. За даною класифікацією, інфраструктура поділяється на такі підсистеми: посередницько-розподільча, фінансово-кредитна, інформаційна, правова, сервісна, транспортна, зовнішньоекономічна, кадрова, науково-дослідна, а також окремо виділено підсистему регулювання і сприяння розвитку.

3. Виявлено особливості функціонування ринкової інформаційної інфраструктури регіону та обґрунтовано її пріоритетну роль як відособленої підсистеми взаємодії учасників ринку, яка функціонує в нерозривному зв'язку з усіма елементами ринкової інфраструктури і забезпечує рух інформації в процесі виконання цими елементами своїх завдань. Визначені основні компоненти - інформаційні ресурси, інфокомунікаційні технології і канали зв'язку, організації, які надають інформаційну підтримку учасникам ринку, а також інститути регулювання інформаційного обміну - формують інформаційну інфраструктуру та сприяють активізації ринкових відносин, забезпечують їх здійснення на якісно новому рівні взаємодії.

Доведено, що інформаційні контакти між учасниками регіональних ринків здійснюються у формі інформаційних трансакцій - конкретних проявів інформаційної взаємодії у процесі укладання та здійснення комерційних угод. Інформаційні трансакції реалізують комунікативну активність економічних агентів, узгоджують їх інтереси, формують пріоритети співробітництва.

4. Обґрунтовано та доведено необхідність інституціоналізації процесів інформаційного обміну між учасниками різних регіональних ринків у межах ринкової інформаційної інфраструктури. Проаналізовано інститути функціонування інфраструктури, виявлено внутрішній і зовнішній їх вплив на ринкову взаємодію економічних агентів.

Інституціональна складова інфраструктури поєднує різні за змістом, функціями і за характером прояву елементи. Однак усі вони покликані створювати сприятливі умови для активізації відносин у системі ринків певного регіону. Дослідження інститутів регулювання інформаційної інфраструктури дозволяє розкрити механізми її впливу на ринкові процеси, проаналізувати умови та перспективи розвитку регіональних ринків. Потреби у даному виді досліджень сформовані як у межах державного та регіонального управління, так і у підприємницькому секторі.

5. Окреслено та проаналізовано характерні риси функціонування таких ринків Донецького регіону, як товарний, нерухомого майна, фінансовий і ринок праці, та формування інформаційної інфраструктури. Так, за роки розвитку ринкових відносин в Україні поступово формувалися нові компоненти інформаційного забезпечення даних ринків, вдосконалювалися форми здійснення інформаційних трансакцій. Однак розвиток інформаційної інфраструктури різних за типом регіональних ринків здійснювався окремо, що ускладнює їх ефективну взаємодію в рамках регіонального ринкового простору.

6. Проаналізовано ключові проблеми формування інститутів ринкової інформаційної інфраструктури, серед яких виділено дисбаланс в інформаційному розвитку різних сфер економіки регіону, територіальну нерівномірність інформатизації як у самому регіоні, так і в межах національного інформаційного простору, повільні темпи оновлення інфокомунікаційних технологій, недостатнє кадрове забезпечення процесів інформатизації та ін. Подолання означених проблем забезпечить появу новітніх стимулів розвитку інфраструктури регіону на якісно новому технологічному рівні.

Формування ринкової інформаційної інфраструктури Донецького регіону як комплексної системи сприяння здійсненню інформаційних трансакцій агентами регіональних ринків стримується проблемами інституціонального характеру. Це спричиняє необхідність вдосконалення інституціональної складової інформаційної інфраструктури, поширення її впливу на процеси розвитку інформаційної взаємодії економічних агентів.

7. На основі комплексного дослідження особливостей інформаційного забезпечення ринку нерухомого майна Донецького регіону розроблено імітаційну модель процесів інвестування розвитку його інформаційної інфраструктури. Модель відображає взаємозв'язок між трансакційними витратами економічних агентів ринку й обсягом інвестицій у розвиток інформаційної інфраструктури. Це дозволяє розширити інструментарій моніторингу та діагностування ринку нерухомого майна, проаналізувати стан його інформаційного забезпечення, встановити необхідний рівень інвестицій у розвиток інформаційної інфраструктури в загальному обсязі інвестиційних ресурсів ринку.

На базі даних статистичної звітності було проведено імітаційні експерименти, у результаті яких встановлено, що найбільший прибуток суб'єктів ринку нерухомості Донецького регіону буде отриманий за умови інвестування у розвиток інформаційної інфраструктури 20 % загального обсягу регіональних інвестицій.

На основі запропонованої моделі стає можливим розроблення аналогічних моделей для інших регіональних ринків, і, таким чином, упорядкувати систему інформаційних процесів на регіональному рівні в межах єдиного інформаційного простору.

8. Запропоновано шляхи удосконалення організаційних засад розвитку регіональної ринкової інформаційної інфраструктури та рекомендовано створити Центр інформаційної підтримки розвитку регіональних ринків, який виконуватиме роль інституту комплексного інформаційного забезпечення економічних агентів. Обґрунтовано організаційні засади створення даного центру, розроблено його оргструктуру та систему інформаційного забезпечення аналітичної діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Зінченко О.А. Розвиток ринку нерухомості України та проблеми його інформаційного забезпечення / О.А. Зінченко, О.Л. Єрьоменко, О.В. Фінагіна // Модели управления в рыночной экономике: сб. науч. трудов Донецкого нац. ун-та., вип. 10. - Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 253-260.

Особистий внесок здобувача: досліджено специфіку функціонування та інформаційного забезпечення ринку нерухомості Донецького регіону.

2. Зінченко О.А. Інформатизація діяльності підприємств як складова національної політики інформатизації / О.А. Зінченко // Зб. наук. праць Донецького держ. ун-ту управління «Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки»: серія «Економіка» - Т. VIIІ, вип. 91. - Донецьк: ДонДУУ, 2007. - С.105-109.

3. Зінченко О.А. Інформатизація в контексті теорії інституціонального розвитку / О.А. Зінченко, О.В. Фінагіна // Регіональн. зб. наук. праць з економіки «Прометей», вип. 3 (27) - Донецьк: ДЕГІ, 2008. - С.158-164.

Особистий внесок здобувача: виявлено особливості розвитку процесів інформатизації та подолання інформаційної асиметрії в контексті теорії інституціоналізму.

4. Зінченко О.А. Роль та місце ринкової інформаційної інфраструктури регіону в антикризових заходах влади / О.А. Зінченко // Вісник економіки транспорту і промисловості: зб. наук.-практич. статей Української держ. академії залізничного транспорту, вип. 28. - Харків: УкрДАЗТ, 2009 - С. 240-243.

5. Зінченко О.А. Інституціональний підхід до формування інформаційної моделі регіонального ринку / О.А. Зінченко, Д.А. Зінченко // Моделювання регіональної економіки: зб. наук. праць Прикарпатського нац. ун-ту ім. В. Стефаника, вип. 1 (15). - Івано-Франківськ: Плай, 2010. - С. 12-19.

Особистий внесок здобувача: розроблено інформаційну модель регіонального ринку.

6. Зинченко О.А. Моделирование жизнеспособной системы управления инвестиционными процессами региона / О.А. Зинченко, Д.А. Зинченко // Вісник Донецького держ. ун-ту управління «Менеджер», вип. 2 (57). - Донецьк: ДонДУУ, 2010 - С.94-99.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано застосування системного підходу при моделюванні інвестиційних процесів на регіональному рівні.

7. Зінченко О.А. Інституціональний аспект розвитку ринкової інформаційної інфраструктури та проблеми його поширення у регіонах / О.А. Зінченко // Зб. наук. праць Чорноморського держ. ун-ту ім. П. Могили: серія «Економічні науки», вип.113. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ, 2010. - С.137-141.

Матеріали наукових конференцій

8. Зінченко О.А. Інформаційна підтримка державної житлової політики в Україні: шляхи вдосконалення та перспективи / О.А. Зінченко // Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практич. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки». - Луганськ: ПП «Ільков», 2007. - С. 349-352.

9. Зинченко О.А. Возможности применения экспертных информационных систем при разработке инвестиционных проектов по управлению недвижимостью / О.А. Зинченко // Материалы 1-й Всеукр. студ. науч.-технич. конф. «Информационные процессы и технологии. Информатика - 2007». - Севастополь: СевНТУ, 2007. - С. 8-10.

10. Zinchenko O. Modern tendencies in Ukrainian real estate market development / O. Zinchenko // Матеріали XV Міжнародної наук. конф. молодих науковців «Наука і вища освіта». - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007. - Ч.1 - С.285-286.

11. Зінченко О.А. Особливості та перспективи інформатизації транспортної галузі України / О.А. Зінченко // Матеріали Всеукр. наук.-практич. конф. «Розвиток соціально - економічної інфраструктури України в умовах євроінтеграції». - Полтава: ПІБ МНТУ, 2008. - С. 232-234.

12. Зінченко О.А. Регіональний аспект розвитку інформаційної економіки / О.А. Зінченко // Матеріали міжнародної наук.-практич. конф. «Наука в інформаційному просторі». - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2009. - С. 79-81.

13. Зінченко О.А. Подолання інформаційної асиметрії в розвитку регіонів / О.А. Зінченко // Матеріали VI Всеукр. наук.-практич. конф. «Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні». - Донецьк-Святогірськ: ДонДУУ, 2009. - С. 122-123.

14. Зінченко О.А. Інтеграційні засади розвитку ринкової інформаційної інфраструктури регіону / О.А. Зінченко // Матеріали міжнародної наук.-практич. конф. «Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації». - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2010. - С. 77-80.

АнотаціЯ

Зінченко О.А. Розвиток ринкової інформаційної інфраструктури в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Донецьк, 2011.

Дисертацію присвячено питанням розробки наукових положень та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо розвитку ринкової інформаційної інфраструктури. Проведено дослідження специфіки формування інформаційної інфраструктури як відокремленої підсистеми ринкової інфраструктури регіону, здійснено її структуризацію, проаналізовано інституціональні аспекти розвитку.

Досліджено специфіку формування та функціонування ринкової інформаційної інфраструктури на регіональному рівні, розроблено теоретико-методичні та практичні засади її інституціоналізації. Проаналізовано проблеми функціонування інститутів регулювання ринкової інформаційної інфраструктури, виявлено характер їх впливу на інформаційні процеси в регіоні.

Запропоновано напрями удосконалення процесів розвитку ринкової інформаційної інфраструктури на основі інтеграції її окремих компонентів та формування організаційних засад взаємодії. Обґрунтовано залучення інвестицій у розвиток інфраструктури та визначено необхідний їх рівень на основі використанням методів імітаційного моделювання.

Ключові слова: регіональний ринок, ринкова інфраструктура, ринкова інформаційна інфраструктура, інституціоналізація, інформаційне забезпечення, інформаційна трансакція, трансакційні витрати, інтеграційні процеси, імітаційна модель процесів інвестування розвитку інформаційної інфраструктури.

Аннотация

Зинченко О.А. Развитие рыночной информационной инфраструктуры в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки, молодёжи и спорта Украины, Донецк, 2011.

Диссертация посвящена обоснованию научных положений и разработке практических рекомендаций по вопросам развития рыночной информационной инфраструктуры.

Систематизированы теоретические подходы к определению рыночной инфраструктуры, доказано, что она является подсистемой взаимодействия агентов региональных рынков, характеризуется высокой степенью разветвленности в пределах определённой территории и полностью может быть исследована автономно.

Обосновано, что методологические аспекты развития региональной рыночной инфраструктуры и ее формирования как самостоятельного научного понятия нашли отображение в теориях региональных рынков, что обусловлено четко выраженным территориальным характером функционирования рыночной инфраструктуры.

Проведена структуризация рыночной инфраструктуры, исследованы отдельные её компоненты. Доказано, что особую роль в составе инфраструктурного обеспечения взаимодействия рыночных агентов занимает информационная составляющая, благодаря которой происходит циркуляция потоков информации между подсистемами региональных рынков.

Исследованы предпосылки становления рыночной информационной инфраструктуры, закономерности её развития, состав и функции. Проведена структуризация, выделены такие основные компоненты, как информационные ресурсы; инфокоммуникационные технологии и каналы связи; организации, предоставляющие информационную поддержку участникам рынка; институты, регулирующие информационный обмен.

Проанализированы проблемы функционирования компонентов информационной инфраструктуры в условиях высокоурбанизированного региона с развитой промышленной базой. Доказано, что сложность и динамичность развития рыночной информационной инфраструктуры способствуют формированию отрицательных тенденций в качественных и количественных параметрах информационных трансакций. Это негативно влияет на развитие деловой активности, препятствует информационной прозрачности бизнеса, затрудняет эффективное взаимодействие участников региональных рынков. Для разрешения данных проблем сформулированы научно-методические и практические аспекты институционализации развития информационной инфраструктуры на основе упорядочения разрозненных процессов информационного обмена между экономическими агентами.

С целью формирования эффективных подходов к оценке институциональных преобразований в системе региональных рынков проведена структуризация институтов координации рыночной информационной инфраструктуры по уровню и характеру их влияния (рыночные и государственного регулирования; внутренние и внешние). Систематизированы проблемы функционирования институтов на региональном уровне, выявлены особенности их воздействия на информационные процессы.

Предложены направления усовершенствования функционирования информационной инфраструктуры на основе интеграции разрозненных инфраструктур региональных рынков в единое информационное пространство. Обоснована необходимость развития сетевых форм взаимодействия экономических агентов.

В рамках практической реализации концептуальных основ функционирования рыночной информационной инфраструктуры предложено создание Центра информационной поддержки развития региональных рынков, координирующего информационные потоки между экономическими агентами и регулирующего их деятельность путём оказания консультационной помощи. Доказано, что посредством предоставления широкого спектра услуг и возможности реализации своих функций в различных сферах деятельности Центр станет главным компонентом информационной инфраструктуры, ведущим институтом ее координации. Разработаны организационные основы создания данного центра, предложены его оргструктура и система информационного обеспечения аналитической деятельности.

Обоснована необходимость привлечения инвестиций в развитие региональной рыночной информационной инфраструктуры. Разработана имитационная модель процессов инвестирования, позволяющая на основе установления взаимосвязи между трансакционными издержками участников региональных рынков и инвестициями в развитие информационной инфраструктуры определить необходимый их уровень, а также оценить степень развития предпринимательской активности. Рекомендованная модель дает возможность расширить инструментарий мониторинга и диагностики региональных рынков, провести анализ их информационного обеспечения.

...