Рис. 2 Динаміка кількості збиткових підприємств у сільському, мисливському та лісовому господарствах України і суми збитку

Використавши підхід «золотого правила» для аналізу ділової активності сільськогосподарських підприємств у 2007 р., порівняно з попереднім роком, встановлено, що темп росту виручки від реалізації більший від темпу росту вартості майна (умова дотримується: 146,4% >123,7%), темп зміни прибутку випереджає темп росту виручки від реалізації (умова виконується: 279% >146,4%). Це свідчить про ефективніше використання капіталу підприємств і зниження витрат виробництва та обігу. Показники зміни вартості необоротних активів та запасів, обсяги виручки від реалізації продукції сільського господарства у 2007 р. відносно попереднього року також більше 100 %, тобто умова ділової активності про щорічне зростання аналізованих показників теж виконуються.

За сучасних умов господарювання здійснюється ряд заходів підтримки розвитку підприємництва на селі: спрощення реєстрації суб'єктів господарської діяльності, розвиток мікрокредитування, розповсюдження інформаційних мереж щодо аграрного виробництва, а також створення дорадчих служб. На державному рівні підтримується ідея вертикальної та горизонтальної інтеграції агровиробників через об'єднання, кооперацію, корпоратизацію, адже саме великі господарства більш конкурентоспроможні та інвестиційно привабливі. Однією з можливих форм інтеграції є створення господарств або перехід їх в статус відокремлених підрозділів, причому інтегратором та інвестором виступає підприємство, яке в більшості випадків не пов'язане прямо з аграрним виробництвом.

Поглиблене дослідження механізму, шляхів та резервів активізації діяльності сільськогосподарських підприємств здійснено на матеріалах навчально-дослідних господарств та дослідних станцій - відокремлених підрозділів Національного університету біоресурсів і природокористування України. Зважаючи на те, що головною метою діяльності навчально-дослідних господарств - відокремлених підрозділів НУБіП України є навчання студентів, створення умов для проведення науково-дослідних робіт, впровадження наукових розробок у виробництво, визначального значення набуває саме кадровий потенціал господарств, які формують базу для підготовки висококваліфікованих фахівців.

Основними ознаками активізації економіко-виробничої діяльності сільськогосподарського та лісогосподарських напрямків діяльності відокремлених підрозділів НУБіП України у 2007 р., порівняно із показниками 2006 р., є: збільшення кількості поголів'я великої рогатої худоби та свиней; підвищення валового збору зернових та зернобобових за рахунок зростання їхньої врожайності на 17%; збільшення обсягів виробництва молока на 11% та м'яса великої рогатої худоби - на 6%; виробництва м'яса птиці - майже вдвічі; зростання обсягів чистого доходу - на 18,2%, що сприяло збільшенню виручки від реалізації продукції тваринництва на 28% (це, головним чином, пов'язано зі збільшенням обсягів реалізації молока, яловичини) та продукції рослинництва на 66,5% (за рахунок збільшення обсягів реалізації зернових та зернобобових).

При формуванні методики діагностування внутрішньосистемного механізму забезпечення активізаційної діяльності підприємств за обґрунтованою системою показників вивчено досвід діяльності Державного підприємства «Навчально-дослідного племінного птахівничого заводу ім. Фрунзе» НАУ. Аналіз результатів ділової активності та рентабельності вкладених засобів здійснено на засадах поділу показників економічної діяльності підприємства на чотири блоки: оцінки ефективності основної діяльності підприємства; оцінки ефективності операційної та звичайної діяльності; оцінки стану, оборотності та ефективності активів та блоку оцінки фінансового стану підприємства. В ході дослідження виявлено, що проблемними напрямами розвитку підприємства (що характерно для досліджуваних навчально-дослідних господарств) є: низькі ціни реалізації деяких видів продукції; необґрунтовано високі витрати, які формують повну собівартість продукції; недоліки внутрішнього обліку, який забезпечує інформаційно-аналітичну складову процесу прийняття управлінських рішень; висока питома вага запасів у складі оборотних активів. Надано пропозиції щодо виявлення резервів підвищення активізації діяльності підприємства, як для модельного господарства: пошук нових каналів реалізації продукції, удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення управління активізацією через впровадження в господарську практику сучасних методів управління витратами підприємства (складання бюджетів виробництва кожного виду продукції та використання методики аналізу витрат за ланцюжком цінностей продукту), удосконалення соціальної інфраструктури господарства.

Таблиця 1

Аналіз динаміки ділової активності навчально-дослідних господарств - відокремлених підрозділів НУБіП України

NZ* - негативне значення темпу змін, оскільки у попередньому році був отриманий збиток від звичайної діяльності, а у базовому, навпаки, - прибуток.

NZ** - негативне значення темпу змін, оскільки у попередньому році був отриманий прибуток від звичайної діяльності, а у базовому, навпаки, - збиток.

NZ *** - темп зміни збитку за цей рік у ВП НУБіП України «НДГ «Комунар» склав 289,7%.

NZ**** - неможливо розрахувати темп зміни прибутку від звичайної діяльності до оподаткування для базового року, оскільки у 2005 р. прибуток дорівнював нулю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

У дисертаційній роботі проведено порівняльну рейтингову оцінку ділової активності та соціальної сфери діяльності навчально-дослідних господарств за основними виробничо-економічними показниками, які комплексно характеризують активізаційні процеси підприємств.

Для оцінки ділової активності підприємств використано підхід «золотого правила», яке характеризує економічну діяльність підприємства. Дані табл. 1 свідчать, що за аналізований період у жодному році не дотримувалися вимоги «золотого правила» у Відокремленому підрозділі НУБіП України «Навчально-дослідне господарство «Комунар» та Відокремленому підрозділі НУБіП України «Навчально-дослідне господарство «Ворзель», у решті досліджуваних господарств мають місце активізаційні процеси, зумовлені ефективним використанням їхніх виробничих ресурсів.

В ході аналізу впливу на активізацію діяльності підприємств чинників зовнішнього середовища визначено, що обсяги дотацій та доплат збільшуються щорічно. Бюджетні видатки на заходи розвитку (сільських територій, дослідження, освіту та навчання, державні запаси, консультаційні послуги, контроль якості та безпеки продовольчої продукції, здешевлення вартості страхових внесків, програм селекції тощо), котрі за правилами СОТ прирівняні до «зеленої скриньки», залишаються незмінними. Тому наголошено на необхідності удосконалення стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій, враховуючи вимоги СОТ.

Для вирішення питання ефективного використання бюджетних коштів запропоновано використовувати такий резерв активізації діяльності підприємства, як удосконалення інформаційно-аналітичної системи організації з урахуванням методології управлінського обліку.

Згідно неї підприємства повинні здійснювати аналітичний облік таким чином, щоб керівництво могло прозоро прослідкувати динаміку таких показників, як структура доходів господарств - відокремлених підрозділів; напрями отримання бюджетних коштів; структура виробничої собівартості продукції рослинництва та тваринництва; зміни у вартості основних засобів; капітальні інвестиції; фінансові результати від реалізації продукції.

У третьому розділі «Основні напрями активізації діяльності сільськогосподарських підприємств» обґрунтовано доцільність розробки дерева цілей як засобу забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств; досліджено фактори внутрішнього і зовнішнього середовища, які забезпечують стійкий розвиток господарств; розроблено напрями формування системи інформаційного забезпечення активізації діяльності суб'єктів господарювання в сучасних ринкових умовах.

У процесі дослідження на основі SWOT-аналізу одержано співвідношення сильних і слабких сторін навчально-дослідних господарств, визначено стратегічні управлінські рішення щодо вибору напрямів активізації виробничої діяльності господарств; завдяки використанню інструментів матриці БКГ обґрунтовано підходи до фінансування та позиціонування продуктових напрямів на ринку. На основі аналізу підтверджено потребу моніторингу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, що сприятиме удосконаленню стратегічного управління господарствами. Для збереження збалансованого продуктового портфеля господарств наголошено на прискореному розвитку тісних інтеграційних зв'язків у галузі виробництва і переробки молока та молочних продуктів, зернових й зернобобових, м'яса великої рогатої худоби та свинини.

У контексті дослідження розроблено архітектуру дерева цілей та сфер забезпечення розвитку активізаційної діяльності навчально-дослідних господарств (рис. 3). Сукупність шляхів активізації систематизовано за цілями по видах діяльності підприємства: цілі виробничої діяльності, фінансової, маркетингової, навчальної, управлінської, науково-інноваційної, екологічної та соціальної діяльності. В межах цілей кожного виду діяльності відображено сфери, де розроблятимуться активізаційні стратегії та визначатимуться відповідні підцілі й цілі наступних рівнів.

За результатами проведеного аналізу розроблено напрями здійснення антикризових заходів для навчально-дослідних господарств. Перший - спрямований на пошук власних джерел зміцнення виробничого потенціалу завдяки використанню нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції, врахуванню особливостей таких технологій відповідно вимог міжнародних стандартів, (наприклад, впровадження ґрунтозахисної біологічної системи землеробства, орієнтованої на мінімізацію обробітку ґрунту та зменшення використання мінеральних добрив).

По-друге, це - розвиток каналів збуту кінцевому споживачу через створення власної торговельної мережі та громадського харчування шляхом виїзної торгівлі, через ларьки та студентські їдальні. Результативним шляхом підвищення попиту на готову продукцію повинна стати розробка власної торгівельної марки.

Третій напрямок антикризових заходів - управлінський, який передбачає низку змін функціональних обов'язків у структурі управління на рівні керівництва господарств. Структурно-функціональні зміни повинні вирішувати питання інтеграційних процесів та сприяти активізації діяльності у науково-інноваційній та господарській діяльності досліджуваних підприємств.

Розробка та реалізація загальної стратегії активізації діяльності навчально-дослідних господарств має ґрунтуватись на принципах стратегічного менеджменту, підходах антикризового управління та включати такі дії: впровадження нових та удосконалення існуючих технологій; оптимізацію продуктового портфелю господарств, розвиток каналів реалізації, раціональну цінову політику; оптимізацію грошових потоків, контроль за виконанням планових показників; бізнес-планування та удосконалення організаційної структури за принципом побудови продуктових вертикалей (спеціалізованих продуктових технологічних ланцюгів).

Проведена діагностика внутрішньосистемного механізму створила підґрунтя для виявлення факторів прямого та опосередкованого впливу на активізацію діяльності досліджуваних господарств. За допомогою статистичних методів виявлено найбільш впливові факторні ознаки, які є основою для планування активізаційних процесів виробничо-збутової діяльності за двома напрямами: видом конкретного продукту і по підприємству в цілому.

Сукупність обраних чинників внутрішнього середовища підприємств охоплює усі їх сфери діяльності: виробничу - це показники обсягів виробництва та реалізації продукції, показники виробничого потенціалу господарства - продуктивність, вартість тварин, кількість поголів'я; збутову - обсяги реалізації продукції; соціальну - кількість працівників; управлінсько-фінансову - залишкова вартість основних засобів, обсяги валового доходу, показники собівартості й прибутковості продукції та інші.

Як результативну ознаку в ході управління процесами активізації обрано показники валового прибутку, оскільки вони найповніше відображають частку кожного чинника діяльності підприємства та дають змогу складати перспективні прогнози беззбиткових обсягів виробництва та продажу, планувати суми балансового та чистого прибутку по продуктах і підприємству в цілому. Розмір валового прибутку за видами продукції є критерієм оптимізації продуктового асортименту підприємств.

За допомогою кореляційного аналізу встановлено залежність між валовим прибутком підприємств та їх зовнішніми і внутрішніми факторами. Розрахунок багатофакторної регресії здійснювався за допомогою комп'ютерної програми StatSoft. На основі аналізу отримано рівняння (формула (1)):

у = - 253,68 + 0,47х₁ + 0,20х₂ + 0,18х₃, (1)

де у - валовий прибуток господарства, тис. грн; х₁ - сума бюджетних дотацій та доплат, отриманих господарством за рік, тис. грн; х₂ - обсяги реалізації молока, т; х₃ - обсяги реалізації зернових та зернобобових, т.

Достовірність аналізу та силу взаємозв'язку обраних факторів підтверджують коефіцієнти множинної кореляції, який становить 0,84 та множинний коефіцієнт детермінації, який дорівнює 0,71. Статистична надійність та адекватність моделі підтверджується розрахунком фактичного F-критерія Фішера (F_р), який дорівнює 8,86, що більше табличного значення 3,11. Така модель допоможе керівникам підприємств приймати обгрунтованіші управлінські рішення з приводу оптимізації обсягів реалізованої продукції та ефективнішого використання бюджетних дотацій.

У ході дослідження нами запропоновано два напрями формування адаптивної системи інформаційного забезпечення активізаційної діяльності навчально-дослідних господарств. Перший - передбачає розробку заходів з удосконалення системи інформаційного забезпечення активізаційної діяльності підприємств, що включає стандартизацію системи внутрішньої звітності, забезпечення якості та коректності стастичної (зовнішньої) звітності навчально-дослідних господарств, удосконалення аналітичного обліку та внутрішньої звітності господарств на засадах управлінського обліку. Другий напрям включає дії з підтримки інтеграційних процесів на базі навчально-дослідних господарств: формування структури управління продуктовими підкомплексами, розробку системи міжгосподарських контрактів та договорів, формування цінової політики міжгосподарського товарообміну, розробку стратегії перерозподілу кінцевого прибутку між учасниками продуктової вертикалі.

Система інформаційного забезпечення активізаційної діяльності навчально-дослідних господарств підвищить їх інвестиційну привабливість, оскільки дасть змогу розробляти обґрунтовані бізнес-плани для фінансово-кредитних установ з точки зору ефективного використання виробничого потенціалу господарств, та створить сприятливі можливості отримання релевантної, прозорої інформації.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично обґрунтовано та запропоновано практичні рекомендації щодо ефективного використання інструментів управління діловою активністю аграрних підприємств в умовах кризових явищ економіки України. Результати дисертаційної роботи дали змогу сформулювати висновки, що відображені в таких положеннях.

1. Уточнено і конкретизовано сутність понять «ділова активність» і «активізація діяльності» підприємств. Ділову активність підприємства розглянуто через систему якісних та кількісних критеріїв: широта ринку збуту продукції, репутація підприємства, наявність довгострокових договорів купівлі-продажу, імідж підприємства, торгова марка, обсяги реалізації, прибуток, майновий потенціал. Процес активізації діяльності в роботі визначено як основу прискореного розвитку підприємств, спонукання до активності через посилення діяльності, спрямованої на вдосконалення напрямів їхнього функціонування, підпорядкованого резуль-тативному вирішенню поставлених завдань.

2. У дослідженні обґрунтовано підхід щодо формування механізму активізації діяльності підприємств, який відображає рух, пов'язаний з процесом внутрішньоорганізаційних змін. Розроблено алгоритм аналізу змін, який охоплює всі підсистеми підприємства, а також його виробничу, фінансову, інвестиційно-інноваційну, управлінську, соціальну та екологічну діяльність; враховує особливості чинників зовнішнього середовища безпосереднього та непрямого впливу; а також результати діяльності підприємства: продукцію, послуги, імідж підприємства та його стратегічну позицію.

3. У контексті динамічного розвитку сільськогосподарських підприємств оцінено вплив трансформаційних процесів на організаційні форми суб'єктів господарювання, досліджено хід та перспективи активізації аграрних підприємств з кінця ХІХ ст. і донині, визначено характерні риси основних форм господарювання, що забезпечує можливість запозичення їхнього позитивного досвіду у виробничо-збутову діяльність сучасних підприємств.

4. У процесі дослідження встановлено, що важливе значення має активізація діяльності навчально-дослідних господарств, як бази підготовки висококваліфікованих працівників для сільського господарства, які є визначальним фактором пожвавлення діяльності підприємств. Структуризація видів діяльності підприємств в окремі блоки (ефективність основної діяльності; ефективність операційної та звичайної діяльності; стан, оборотність та ефективність активів; фінансове становище підприємства) сприяє комплексній оцінці етапів формування кінцевого показника результативності господарської діяльності, а також оцінці фінансової діяльності як з точки зору ефективності виробництва та реалізації продукції, так і з боку ділової співпраці учасників інтегрованої структури із зовнішніми партнерами.

5. У ході дослідження виявлено основні ознаки активізації діяльності сільськогосподарських підприємств України: збільшення за аналізований період вартості продукції сільського господарства, виручки від реалізації технічних культур, живої маси тварин та птиці; збільшення питомої ваги площ, під які внесено добрива; зростання частки продукції сільського господарства, виробленої сільськогосподарськими підприємствами, з 30% у 2003р. до 40% у 2007р.; позитивна тенденція зростання в динаміці показників рентабельності операційної діяльності, підвищення середньомісячної заробітної плати у сільському господарстві, зменшення кількості збиткових підприємств у сільському, мисливському та лісовому господарствах.

6. Підтверджено необхідність управління активізацією сільськогосподарських підприємств. Особливо рельєфно це прослідковується за результатами діяльності навчально-дослідних господарств, в яких є проблеми у сфері аграрного виробництва, зокрема: збільшення суми чистого збитку на тлі отримання валового прибутку від основної та операційної діяльності, що свідчить про незбалансованість високих фінансових витрат виробництва і цінового відшкодування; неефективність обраних каналів реалізації, необґрунтованість високих адміністративних витрат та витрат на збут; недосконалість управлінського обліку тощо. На основі результатів рейтингової оцінки діяльності підприємств, комплексної оцінки активізації діяльності та оцінки ділової активності навчально-дослідних господарств з використанням методики «золотого правила» визначено результативність використання необоротних активів, запасів господарств та ефективність виробництва і реалізації продукції.

7. Рекомендовано методичний підхід до розробки дерева цілей забезпечення активізації виробничої, фінансової, маркетингової, навчальної, управлінської, науково-інноваційної, екологічної та соціальної діяльності навчально-дослідних господарств, що сприятиме формуванню конкретних індивідуальних заходів щодо пожвавлення кожного виду діяльності підприємств у межах поставлених цілей.

8. Запропоновано систему заходів, яка допомагає запобігти проявам кризових явищ (удосконалення виробничого потенціалу підприємств, освоєння виробництва нових продуктів, розвиток каналів збуту кінцевого продукту, розробка власної торгової марки, конкретизація стратегії з удосконалення управлінської сфери тощо) і підвищує конкурентоспроможність продукції та ефективність господарювання.

9. Виявлено найвпливовіші факторні ознаки для планування активізаційних процесів виробничо-збутової сфери стосовно певного продукту або визначеної сукупності господарств. Розроблені в ході дослідження багатофакторні моделі є методичною базою аналізу ділової активності підприємств, яка ґрунтується на системному підході та є практичним інструментом прийняття ефективних управлінських рішень щодо активізації діяльності підприємств.

10. У роботі запропоновано адаптивну систему інформаційного забезпечення посилення діяльності підприємств, що гнучко реагує на законодавчо-правові зміни стосовно регулювання діяльності підприємств аграрної галузі, бюджетних установ, а також на вимоги кон'юнктури ринку. В межах такої системи сформульовано напрями з її вдосконалення: перший передбачає поліпшення системи інформаційного забезпечення активізаційної діяльності підприємств, другий - підтримку інтеграційних процесів. Використання таких підходів до формування системи інформаційного забезпечення сприяє ефективному управлінню формування прибутку і витрат підприємств, забезпеченню усіх ланок управлінського процесу релевантною інформацією.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРСТАЦЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Троян А.В. Вплив управління на внутрішні зміни в організації /А.В. Троян // Науковий вісник НАУ. 2007. Вип. 111. С. 118-120.

2. Троян А.В. Напрямки активізації діяльності с.г. підприємств в умовах інтеграції економіки України до СОТ / А.В. Троян // Науковий вісник НАУ. 2008. Вип. 120. С. 49-53.

3. Троян А.В. Активізація діяльності сільськогосподарських підприємств як умова соціально-економічного розвитку села / А.В. Троян // Науковий вісник НАУ. 2008. Вип. 124. С. 326-331.

4. Троян А.В. Вплив факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на активізацію діяльності підприємств / А.В. Троян // Вісник ЖДТУ / Економічні науки. 2009. №2 (48). С. 162-163.

Матеріали конференції:

5. Троян А.В. Формування діяльності підприємства в умовах трансформації економіки / А.В. Троян: Матеріали наук.-практ. конфер. [«Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України»], (м. Київ, 7 червня 2006 р.) / ІПК ДСЗУ: К.: ІПК ДСЗУ, 2006. С. 246-252.

6. Троян А.В. Резерви активізації діяльності сільськогосподарських підприємств / А.В. Троян: праці Восьмої міжнародної наукової конференція студентів та молодих учених [«Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання»], (м. Донецьк, 11-14 грудня 2007 р.) / Донецький національний університет: Донецьк: ДонНУ, 2007. С. 266-268.

АНОТАЦІЯ