Вплив стратегії європейської інтеграції України на функціонування податкової системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

УДК 339.923: 061.1+339.7

Автореферат

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії Центральної спілки споживчих товариств України. податковий європейський конвергенція

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Шевчук Віктор Олексійович, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ВАРНАЛІЙ Захарій Степанович, Науково-дослідний центр з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України, начальник

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник РИБАК Сергій Олександрович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник відділу зовнішньоекономічних досліджень

Захист дисертації відбудеться 17 березня 2009 р. о 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 16 лютого 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н. А.С. Аблов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Кардинальні зміни в геополітичному і геоекономічному становищі України після здобуття незалежності та особливості сучасного етапу світогосподарських трансформацій істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Проголошена стратегія європейської інтеграції України, яка спирається на об'єктивні передумови та сучасні глобалізаційні процеси з їх перевагами та загрозами, обумовлює необхідність вироблення ефективних напрямів її реалізації, включно з адаптацією вітчизняної податкової системи до умов країн Європейського Союзу (ЄС), де в останні роки активізувалися процеси гармонізації податкового законодавства.

Узгодження вітчизняного податкового законодавства із вимогами ЄС не лише сприятиме поглибленню курсу на європейську інтеграцію, а й стане важливою передумовою підвищення рівня конкурентоспроможності економіки нашої країни у процесі інтеграції до світового господарства. Саме в контексті стратегічних євроінтеграційних прагнень України набуває особливої актуальності питання забезпечення ефективності та конкурентноспроможності податкової системи, яка не лише виконує функцію головного джерела наповнення бюджетів усіх рівнів, а й відіграє провідну роль у державному регулюванні економічних процесів, щоправда лише за умови ефективного використання податкових важелів задля забезпечення збалансованого економічного зростання, оптимального використання господарських ресурсів, стимулювання інвестицій та підприємницької активності у пріоритетних для суспільства напрямах. Окрім того, конкурентноспроможна податкова система здатна підвищити ефективність міжнародного обміну факторами виробництва.

Теоретичні аспекти функціонування і гармонізації податкових систем країн ЄС дістали належне висвітлення в численних публікаціях відомих зарубіжних вчених, як А.Афонсо, С.Буковецький, Р.Варсано, Р.Вебер, Д.Вілдасін, Д.Вілсон, І.Галі, У.Гейл Флет, З.Гіловськa, Д.Даймонд, М.Деверо, Е.Джанеба, Д.Зодров, М.Кін, А.Клем, С.Коліньйон, М.Котлебургер, Б.Крижаньяк, С.Крогструп, К.Найкел, В.Оутс, Л.Палат, Р.Перротті, Г.Табелліні, В.Танзі, Г.Таубер, М.Уайт, Р.Хол, У.Штибер. Проблематика реформування вітчизняної податкової системи предметно аналізувалася В.Андрущенкoм, З.Варналієм, О.Василикoм, В.Геєцeм, І.Іващук, Т.Єфименко, В.Козаченкoм, П.Мельникoм, В.Нусіновим, С.Рибакoм, І.Тарановим, А.Соколовською, Н.Хорошаєвим. Міжнародні аспекти фінансово-кредитної політики України розглядалися у працях Л.Антонюк, О.Білоруса, В.Будкіна, В.Вергуна, М.Дудченка, В.Єременка, Л.Кістерського, Д.Лук'яненка, Г.Мар'яновича, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, А.Румянцева, І.Сергієнка, С.Сіденко, В.Шевчука та ін. Проте вказані дослідження більшою мірою зорієнтовані на аспекти стратегічного характеру і недостатньо розкривають пріоритетну роль системи оподаткування у реалізації стратегії економічного розвитку в глобальному середовищі, яке відрізняється підвищеною конкурентністю загалом та загостренням податкової конкуренції зокрема.

Аналітична оцінка академічного доробку, заходів передбачених низкою державних документів (Програмою інтеграції України до ЄС, Планом дій Україна-ЄС, Стратегією економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр. “Шляхом європейської інтеграції”) та здійсненого реформування вітчизняної податкової системи, дозволяє констатувати потребу в подальшому її вдосконаленні та підвищенні конкурентоспроможності. З метою забезпечення економічної складової випереджального розвитку України залишаються нерозв'язаними принципові проблеми щодо реалізації стратегічних напрямів вдосконалення податкової системи загалом та окремих її елементів (бажаний орієнтир перерозподілу доходу через ВВП, ставки окремих податків, навантаження на фонд заробітної плати, підходи до стимулювання інвестиційної діяльності тощо), що вимагає нових теоретико-методичних підходів до вивчення проблем ефективного оподаткування. Крім того, до сьогодні не існує науково обґрунтованих висновків щодо наслідків можливого зниження податкового тиску як елемента конвергенції вітчизняної податкової системи з країнами ЄС та чинника заохочення припливу капіталу. Усе це і зумовило вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії в межах наукової теми “Рівновага платіжного балансу під час реалізації моделі інноваційно-інвестиційного розвитку” (2008 р. державний реєстраційний № 0108U00444). Внесок дисертанта полягає у розробці механізмів підтримки позитивного сальдо поточного рахунку при зниженні податкового навантаження в Україні у контексті загальноєвропейської тенденції до конвергенції податкових систем.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка методико-практичних рекомендацій щодо вдосконалення податкової системи України задля подальшої її конвергенції з податковими системами країн ЄС, враховуючи загальноєвропейські тенденції розвитку податкових систем.

Досягнення мети дослідження зумовило необхідність розв'язання таких завдань:

- розкрити сутнісні характеристики еволюції податкових систем країн ЄС;

- проаналізувати теоретико-методичні підходи до формування сучасної податкової системи;

- визначити напрями і критерії гармонізації податкових систем країн ЄС;

- окреслити особливості гармонізації систем оподаткування в країнах “нової” Європи;

- проаналізувати функціональні зв'язки систем оподаткування;

- здійснити компаративний аналіз вітчизняної та європейських податкових систем, зокрема країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ);

- визначити стратегічні напрями вдосконалення системи оподаткування України в контексті реалізації національної стратегії європейської інтеграції;

- розробити методичні підходи щодо адаптації вітчизняної податкової системи до вимог країн ЄС.

Об'єктом дослідження є трансформація податкових систем країн ЦСЄ, а також України, у процесі євроінтеграції.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади адаптації податкової системи України до вимог ЄС в умовах конвергенції європейських податкових систем під час реалізації стратегії євроінтеграції.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною базою дослідження є фундаментальні положення теорій міжнародних економічних відносин (МЕВ), неоінституціоналізму, міжнародної торгівлі та міжнародної економічної інтеграції, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань оподаткування. У дисертації використано широкий спектр методів наукового пізнання, а саме: метод логічної абстракції (для здійснення теоретичної інтерпретації різноманітних макро- і мікроекономічних ефектів фіскальної політики, що визначають підходи до реформування податкових систем, а також при дослідженні теоретичних засад побудови податкової системи України - підрозділ 1.2; 2.3); історичний підхід (при аналізі розвитку європейської соціально-орієнтованої моделі та еволюції податкових систем під час становлення спільного економічного простору - підрозділ 1.1; 1.3; 2.1); методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу (для дослідження особливостей процесу гармонізації податкових систем країн ЄС, компаративного аналізу адаптації вітчизняної та європейських (країни ЦСЄ) податкових систем); методи багатовимірного статистичного аналізу і економічного моделювання, зокрема лінійна регресія (для встановлення зв'язку між податковими надходженнями та такими макроекономічними показниками, як промислове виробництво, сальдо бюджету та ін. - підрозділ 2.1); багатофакторний регресійний аналіз (для визначення функціональних залежностей динаміки ВВП та ефектів запровадження лінійного податку в країнах ЦСЄ та Україні - підрозділи 2.1; 2.2); метод найменших квадратів (OLS) (для встановлення впливу підвищення „податкового тиску” на показники динаміки ВВП, інвестицій, інфляції, монетизації економіки, процентної ставки та зовнішнього боргу - підрозділ 2.2); векторної авторегресії (VAR) (для ідентифікації залежності припливу капіталу від податкового тиску, а також визначення взаємозв'язку між потоками і рівнем оподаткування); тест Гренджера (для виявлення взаємної причинності сальдо бюджету і надходжень до бюджету в Україні та країнах ЦСЄ - підрозділ 2.1, а також для встановлення наявності податкової конкуренції зі сторони країн ЄС-10 у відношенні до країн ЄС-15 - підрозділ 2.1).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розширенні теоретичних положень та розробці прикладних рекомендацій для формування стратегічних пріоритетів і тактичних засобів щодо вдосконалення податкової системи України в контексті реалізації євроінтеграційної стратегії. Зокрема в роботі:

вперше:

- визначено чинники фіскальної конвергенції на підставі аналізу підходів до формування податкової політики в країнах ЄС (на етапах становлення спільного економічного простору, фінансування зростаючих державних видатків та податкової конкуренції), зокрема такі як фіскальний федералізм, фіскальні трансферти, посилення соціальної орієнтації, інфляційні процеси, обмеження державного боргу, розширення ЄС, підвищення мобільності капіталу та інноваційність, що дозволяє країні, яка інтегрується до ЄС, орієнтуючись на перераховані чинники, сформувати ефективну фіскальну політику;

- виявлено податкові інструменти, характерні для процесу євроінтеграції, такі як зниження податкового тиску і запровадження принципу лінійного оподаткування; доведено, що не існує податкової конкуренції між країнами ЦСЄ та ЄС, а зниження офіційних ставок оподаткування прибутку корпорацій у країнах ЦСЄ відбувається під впливом відповідного процесу в країнах ЄС, який відображає тенденції європейської інтеграції та мотивацію до підвищення конкурентоспроможності європейських економік у глобальному середовищі, а також ідентифіковано позитивний вплив запровадження лінійного оподаткування на прискорення динаміки ВВП, гальмування інфляції та зниження процентної ставки;

удосконалено:

- методологічні підходи до вивчення макроекономічного впливу податків за допомогою модифікації традиційної моделі IS-LM-BP, до якої включено залежності мобільності капіталу від податкового тиску та фіскальних обмежень, що дозволяє враховувати взаємозв'язок системи оподаткування при здійсненні макроекономічної політики;

- теоретичні підходи до аналізу ролі податків у відкритій економіці, зокрема, окрім традиційних макроекономічних моделей та моделей “податкової конкуренції”, запропоновано на основі розширення моделей “нової економічної географії” враховувати залежності структури видатків, податкової бази та мобільності капіталу від агломераційних ефектів, що дає можливість мінімізувати соціально-економічні деформації та диспропорції в регіональному розрізі;

- методичні підходи до оцінки впливу „Маастрихтських критеріїв” на економічну політику країн-учасниць ЄС, зокрема показано, що для ґрунтовнішої оцінки економічної політики держави доцільно враховувати такі фактори, як цикл ділової активності, політичні процеси, міжнародне розміщення виробництва та характер потоків капіталу за умов європейської інтеграції, що дозволяє підвищити ефективність формування фіскальної політики;

набули подальшого розвитку:

- оцінка впливу податкового тиску на макроекономічні показники, що дозволило спростувати гіпотезу про його вплив на формування дефіциту бюджету (зниження податкового тиску має сприятливий вплив на сальдо бюджету, однак це відбувається за рахунок обмеження інвестицій в умовах української економіки через зменшення податкових надходжень, що приводить до істотного зниження державних видатків на розвиток промислового виробництва, інфраструктуру, інновації і, таким чином, частково нівелює переваги від зниження податків);

- підходи до аналізу мікро- та макроекономічних характеристик лінійного податку, що дозволило показати, крім таких його характеристик, як здатність впливати на споживання, інвестиції та заощадження, можливість виконання ним функції автоматичного стабілізатора в умовах відсутності макроекономічної рівноваги, який також впливає на структурні зрушення шляхом скорочення „тіньової” економіки, акумуляції людського капіталу та підвищення інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть становити практичний інтерес для органів державної влади різних гілок та рівнів при формуванні й реалізації заходів із забезпечення євроінтеграційного курсу.

Так, отримані автором результати використані у роботі Управління міжнародних зв'язків Державної податкової адміністрації України (пропозиції щодо напрямів гармонізації вітчизняної податкової системи до стандартів країн ЄС - довідка №12-0218/182а від 08.11.06 р.), Департаменту податкової та митної політики Міністерства фінансів України (довідка б/н від 03.11.08 р.), Головного управління економіки Львівської обласної державної адміністрації (довідка №6-61-761 від 25.03.08 р.).

Окремі положення дослідження використано при розробці рекомендацій науково-практичних конференцій “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (довідка №68-14-714 від 14.05.07 р.) та “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (довідка №3/1793 від 18.05.06 р.), ХІІ міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (довідка №09-01/7.9.7-134 від 27.01.06 р.).

Окремі положення та результати дисертаційної роботи використано в навчальному процесі кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії при викладанні дисциплін „Грошово-кредитна політика”, „Світові фінанси” та „Світова фінансова система” (довідка №1248/01-1.08 від 31.10.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Усі наукові результати та висновки, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, отримані і сформульовані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ідеї та положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації апробовано автором у виступах на наступних науково-практичних конференціях і семінарах: міжнародній науково-практичній конференції “Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва” (Ірпінь, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір” (Львів, 2007 р.); науково-практичній конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (Львів, 2007 р.); науково-практичній конференції “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 2006 р.); ХІІ міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк, 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 10 наукових статтях (8 підготовлено автором одноосібно), в тому числі 7 статей у провідних наукових фахових виданнях (зокрема 3 в наукових журналах і 4 в збірниках наукових праць), 2 статті в інших виданнях та 1 тези виступу на конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків на 30 стор. та переліку використаних джерел із 282 найменувань. Основний зміст роботи викладений на 198 стор. та містить 14 таблиць на 14 стор. та 27 рисунків на 27 стор.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладені мета, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти функціонування податкової системи в країнах Європейського Союзу” проаналізовано системні ознаки еволюції податкових систем ЄС, теоретичні інтерпретації макро- та мікроекономічних ефектів фіскальної політики, що визначають підходи до реформування податкових систем, а також розглянуто критерії й напрями гармонізації податкових систем країн ЄС.

Функціонування податкових систем країн ЄС демонструє тенденцію до їх гармонізації впродовж трьох етапів еволюції фіскальної політики ЄС: під час становлення спільного економічного простору (1950-60-ті роки), розвитку соціально-орієнтованої моделі (1970-80-ті роки) та її поступового реформування (від початку 1990-х років), яке співпало в часі з розширенням ЄС. Гармонізація податкових систем країн ЄС слугує засобом забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили, а її індикаторами можуть вважатися офіційна та ефективна ставки оподаткування або частка податків у ВВП.

Становлення спільного економічного простору країн ЄС супроводжувалося істотним збільшенням урядових видатків, проте з початку 1990-х років домінує погляд, що для підвищення конкурентоспроможності європейських економік необхідно знижувати податковий тиск і відмовлятися від надмірних урядових видатків. Водночас, у зниженні ставок оподаткування європейських країн, яке співпало у часі з розширенням ЄС (рис. 1), вбачалася загроза деструктивної податкової конкуренції. Країни ЄС загалом і країни ЦСЄ зокрема становлять підвищений інтерес для вивчення питань функціонування сучасної податкової системи, оскільки, по-перше, реалії інтеграційного утворення високого рівня сприяють гостроті податкової конкуренції, а по-друге, країни-учасниці такого інтеграційного утворення пов'язані умовами фіскальних трансфертів у межах ЄС, що вимагає більшого обсягу податкових надходжень і перешкоджає зниженню податкового тиску.

Рис. 1. Cередня офіційна ставка податку на прибуток підприємств
у країнах ЄС-25, 1995-2007 рр.

Примітка: використано незважене середнє значення

У роботі виокремлено три основних типи моделей відкритої економіки, які по-різному враховують вплив податків: 1) традиційні (кейнсіанські, класичні, з включенням кривої Філіпса); 2) оптимізаційні та 3) нової економічної географії (або агломераційні). Якщо упродовж післявоєнного часу домінували різноманітні варіанти кейнсіанської IS-LM моделі, де податки негативно впливають на обсяги приватного споживання та інвестицій, то у пізніших моделях не заперечується експансійний ефект (модель Манківа-Саммерса, портфельна модель). У неокейнсіанських моделях з ефективною заробітною платою моделі відбувається зниження добробуту мірою підвищення мобільності капіталу, але протилежне стверджується переважною більшістю моделей податкової конкуренції, а також популярними останнім часом агломераційними моделями.

Гармонізація податкових систем країн ЄС передбачає: 1) уніфікацію ставок ПДВ та акцизів, нарахувань на фонд оплати праці (або коштів праці), ставок податку на доходи фізичних і юридичних осіб; 2) єдині правила оподаткування інвестиційного доходу; 3) узгоджене адміністрування податкової системи. Практично, це призвело до зменшення прогресивності оподаткування доходів фізичних осіб, зниження ставок податку на прибуток підприємств, але з одночасним скороченням податкових пільг, підвищення ролі непрямих податків, створення спільної системи податків, що стягуються у джерела доходу, вдосконалення загальних підходів до екологічного податку, податку на енергоносії і з власників транспортних засобів тощо. Гармонізація податкових систем залишається складною і політично дискусійною проблемою, оскільки значні відмінності зберігаються не тільки щодо ставок оподаткування доходу чи соціального страхування, інфляційної індексації податкових зобов'язань, а стосуються набагато більш широкого переліку питань: бази оподаткування (індивідуальний платник чи сім'я, відрахування, податкові кредити), трактування інвестиційного доходу (оподаткування банківських відсотків, дивідендів, доходу від вторинних цінних паперів), способів оподаткування індивідуальних підприємців, визначення резидентства платників податків.

У другому розділі „Відповідність податкової системи України критеріям європейської інтеграції” проаналізовано особливості процесу гармонізації податкових систем країн ЄС, досліджено теоретично і протестовано за допомогою економетричних методів засадничі функціональні зв'язки податкової системи, а також здійснено порівняльний аналіз податкових систем країн ЦСЄ та України з метою встановлення відповідності вітчизняної податкової системи загальноєвропейським тенденціям гармонізації податкового законодавства.

Оцінки за допомогою тесту Гренджера заперечують гіпотезу, що розширення ЄС сприяло зниженню ставок оподаткування у країнах „старої” Європи (таблиця 1) Тут і далі по тексту до країн ЄС-10 (або „нової” Європи) належать: Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Кіпр, Мальта. Група країн ЄС-15 (або „старої” Європи) - це Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Іс-па--нія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція. . Таким чином, зниження ставок податку на прибуток корпорацій (CIT) у країнах ЄС-15 відображає реалії європейської інтеграції та мотивацію до підвищення конкурентоспроможності у глобальному середовищі, а не податкову конкуренцію з боку країн „нової” Європи.

Таблиця 1 Взаємна причинність офіційних ставок оподаткування у країнах ЄС, 1995-2007 рр.

Примітка: * означає статистичну значущість на рівні 1% (**- 5%, ***- 10%).

Вагому роль відіграє запровадження окремими країнами ЦСЄ єдиної ставки оподаткування (або лінійного податку) як засобу підвищення конкурентоспроможності своїх економік. Найважливішою перевагою лінійного податку стає зниження рівня витрат на оплату праці та супутнє збільшення інвестицій (рис. 2). Також слід очікувати скорочення „тіньової економіки” та підвищення привабливості для іноземних інвесторів. Подібно впливатиме зростання доходів багатших груп населення з підвищеною схильністю до заощаджень, тоді як приватне споживання бідніших прошарків населення збільшуватиме сукупний попит. Певні ризики може створювати погіршення поточного рахунку і збільшення дефіциту бюджету, якщо надходження від скорочення обсягів „тіньової економіки” будуть меншими, ніж податкові втрати від зниження ставки оподаткування.

Проведений емпіричний аналіз виявив позитивний вплив зниження податкового тиску (TAXt) на стимулювання виробництва, збільшення сукупного попиту та залучення іноземних інвестицій, що одночасно поліпшує платіжний баланс (таблиця 2). Від зниження податкового тиску на рівні 5% від ВВП можна очікувати прискорення щорічного темпу зростання ВВП на 1%, що узгоджується з теоретичними результатами, які передбачають збільшення припливу капіталу внаслідок послаблення податкового тиску. Використання єдиної ставки оподаткування (FLAT) прискорює динаміку ВВП на 1,7%. Збільшення податкових надходжень супроводжується підвищенням процентної ставки (Rt), що відображає обмеження припливу капіталу, тоді як у традиційній інтерпретації підвищення податків обмежує сукупний попит і, таким чином, знижує процентну ставку. Запровадження лінійного податку зменшує зовнішній борг (DEBTt), що підвищує стійкість до несприятливих макроекономічних шоків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз податкових систем країн ЄС та України свідчить, що корисним для економічної системи є зниження податкового тиску, перенесення тягаря оподаткування з юридичних на фізичних осіб, а також гармонізація ПДВ та податку на прибуток. Всупереч стереотипним уявленням про наслідки зниження податків у країнах ЦСЄ, з кінця 1990-х років частка надходжень до бюджету залишається стабільною - на рівні 32-33 % від ВВП. В Україні відповідне співвідношення лише в 2005-2006 рр. поступово наблизилося до значень країн „нової” Європи, тому проблема полягає не стільки у зменшенні податкового тиску, скільки в його перерозподілі задля збільшення інвестицій та стимулювання зайнятості. Вдалим кроком було запровадження єдиної ставки податку з доходів фізичних осіб, однак в Україні не досягнуто двох головних цілей: 1) зменшення детінізації економіки та 2) підвищення стимулів до праці, а головною причиною стала відсутність змін щодо нарахувань на фонд оплати праці.

Важливим джерелом податкових надходжень країн ЄС є акцизні збори, які у Франції та Німеччини разом із ПДВ забезпечують близько половини, а у Великій Британії - більше третини надходжень до бюджету. Гармонізація акцизних зборів стосується загальних умов (так звана „горизонтальна директива”), руху підакцизних товарів між державами-членами ЄС та структури акцизних зборів (мінеральні масла, алкогольні напої та тютюн). На сьогодні вітчизняну систему акцизного оподаткування можна охарактеризувати як сформовану відповідно до європейських зразків за структурними характеристиками, однак вітчизняні ставки акцизних зборів є заниженими та існують певні проблеми щодо їх стягнення.

Таблиця 2 Чинники динаміки макроекономічних показників у країнах ЦСЄ, 1995-2007 рр. (квартальні дані)

Примітка: Yt - дохід (%); Rt - процентна ставка(%); DEBTt - зовнішній борг (% від ВВП); Pt - інфляція (%); TAXt - податкове навантаження (% від ВВП); FLAT - лінійний податок (1 - використовується, 0 - не використовується).

Країни ЄС широко застосовують занижені ставки ПДВ на рівні 2-10 % для продовольчих, медичних та інших соціально значущих товарів і послуг, тоді як стандартні (основні) ставки на рівні 12-23 % застосовуються до промислових та інших товарів і послуг. Хоча українські ставки податку на прибуток підприємств (25%) і ПДВ (20%) не виглядають завищеними за європейськими мірками, діюча система оподаткування не сприяє підвищенню конкурентоспроможності через надмірне оподаткування фонду оплати праці, низьку ефективність ПДВ, чисельні податкові пільги, довготривалі адміністративні процедури.

У третьому розділі “Основні напрями адаптації системи оподаткування України до вимог Європейського Союзу” сформульовано стратегічні напрями й тактичні засоби вдосконалення податкової системи України, що відрізняються максимально повним врахуванням особливостей відкритої економіки та ґрунтуються на використанні адекватного теоретичного інструментарію (розділ 1), а також предметному аналізі особливостей гармонізації податкового законодавства під час європейської інтеграції (розділ 2).

Проведений аналіз доводить, що орієнтуючись на динамічний розвиток економіки, заохочення припливу іноземного капіталу, активізацію інноваційної діяльності, а також необхідні для процесу євроінтеграції реформи вітчизняної податкової системи, доцільно враховувати наступні макроекономічні особливості для економіки України:

1. Можливість погіршення сальдо поточного рахунку внаслідок припливу іноземного капіталу після зниження податкового тиску (рис. 3а); супутнє поліпшення динаміки промислового виробництва або ВВП (рис. 3б) за рахунок погіршення сальдо поточного рахунку (рис. 3в). Заходи щодо послаблення податкового тиску повинні супроводжуватися зниженням частки видатків у ВВП, адже погіршення сальдо поточного рахунку і такі його наслідки, як девальвація гривні та прискорення інфляції, можуть нівелювати сприятливий ефект від зниження податкового тиску у довгостроковій перспективі.

а) прямі іноземні інвестиції; б) динаміка доходу; в) поточний рахунок;

Рис. 3. Вплив податкового тиску на окремі макроекономічні показники

2. Зниження податкового тиску зменшує інвестиції з лагом у рік і цей вплив не коригується у довгостроковій перспективі. Не виявлено передбачуваного прямопропорційного зв'язку між пожвавленням промислового виробництва та збільшенням інвестицій, що лише посилює значення податкових інструментів фіскальної політики як чинника інвестиційного процесу. Оскільки вищі податкові надходження означають збільшення інвестицій, слід мінімізувати оподаткування капіталу, який знаходиться в обороті.

3. Відсутність прямого зв'язку між пожвавленням виробництва та податковими надходженнями, навіть за умови сприятливого стимулювання реального сектора зниженням податкового тиску. При цьому, поточне зниження податків може супроводжуватися дефіцитом бюджету, який матиме порівняно самостійний вплив на параметри цінової і грошової стабільності. Оскільки зниження податкового тиску сприятиме збільшенню вільних коштів у розпорядженні підприємств, але значно скоротить доходи бюджету в короткостроковому періоді, це зменшить можливості впливу держави на процес реформування економічної системи і суспільства загалом.

4. Доречність для конкретних умов економіки України тривалої фіскальної дисципліни як чинника підтримання макроекономічної рівноваги. Зниження податкового тиску повинно супроводжуватися залученням додаткових фінансових ресурсів не лише для компенсації втрат бюджету, а й для виконання соціальних та інвестиційних функцій. У такому випадку видається недоцільним підтримання навіть перехідного дефіциту бюджету.

Запропоновані напрями вдосконалення вітчизняної податкової системи не передбачають її докорінного перегляду, а лише вдосконалення за такими основними напрямами: співвідношення між прямими і непрямими податками, виробництвом і споживанням, доходами фізичних і юридичних осіб, доцільність диференціації податкових ставок, можливість надання податкових пільг. Оскільки надходження до державного бюджету на рівні 31-32 % від ВВП цілком відповідають показникам країн ЦСЄ, коригування сальдо бюджету повинне відбуватися передусім за рахунок обмеження видаткової частини бюджету, а також перерозподілу структури видатків на користь інвестицій. Для України залишається актуальним: а) скорочення адміністративних видатків; б) скорочення чисельності адміністративних органів влади; в) обмеження взаємозаліків; г) підвищення ефективності діяльності податкової служби. Зростання видатків на громадські та соціальні послуги може спричинити певні ускладнення, оскільки в Україні значно нижчий рівень оплати праці в порівнянні з загальноєвропейським, а значний тіньовий сектор об'єктивно занижує реальне значення податкового тиску.

Вдосконалення податкової системи України повинно відбуватися шляхом спрощення механізму оподаткування, підвищення ефективності системи адміністрування, чіткого визначення прав і обов'язків платників податків, а також забезпечення всіх учасників податкових відносин повною інформацією про сплату податків. В Україні очікуваний позитивний ефект від податкової реформи може бути значно сильнішим, ніж у країнах ЄС. Зокрема, послаблення податкового тиску на фінансові ресурси підприємств, що спрямовуються на розвиток, сприятиме активізації інвестиційних чинників зростання, а спрощення податкової системи - зменшенню витрат на адміністрування податків.

У процесі вдосконалення вітчизняної податкової системи проблеми створює не так вибір ставок оподаткування, як приведення у відповідність до європейських вимог загальних елементів податкової системи, передусім порядку надання пільг та контролю за платниками податків. Запропоновані підходи до адаптації податкової системи України зорієнтовані на створення зручних умов для іноземних інвесторів через: а) забезпечення відповідності законодавства європейському Кодексу оподаткування підприємницької діяльності (доцільно задіяти надання суб'єктам господарювання, що впроваджують інвестиційні проекти, в тому числі в межах СЕЗ/ТПР, безвідсоткового інвестиційного податкового кредиту терміном на два роки - фактично йдеться про перенесення в часі сплати аналізованого податку); б) удосконалення системи ПДВ, яке повинно передбачати зниження ставки до 15% (з одночасним її диференціюванням за показником капіталоозброєності окремих галузей); в) зниження навантаження на фонд оплати праці (до 25%) та перехід до нижчої ставки податку на прибуток, надходження від яких можна компенсувати розширенням бази оподаткування, обмеженням кількості податкових пільг, радикальним підвищенням ставок акцизних зборів, запровадженням податків на нерухомість, предмети розкошу та банківські депозити, модифікацією спрощеної системи оподаткування, яка все частіше використовується для мінімізації податкових зобов'язань, збільшенням надходжень від природоресурсних платежів; г) посилення антициклічної дії податкових механізмів через запровадження податків на нерухомість та предмети розкошу, а також підвищення до європейського рівня ставок акцизного збору на нафтопродукти (це сприятиме проведенню стабілізаційної політики, оскільки відповідні ставки можна регулювати залежно від фази циклу ділової активності); д) поступові зміни існуючого податкового законодавства, адже одномоментна зміна може призвести до зростання видатків на функціонування податкової системи; е) поетапне зниження податкового навантаження, яке є, перш за все, фактором зростання сукупного споживання, що дозволяє мінімізувати вплив збільшення попиту на поточне підвищення цін та процентних ставок (крім того, зменшення непрямого податкового навантаження покращуватиме грошово-платіжну ситуацію і знижуватиме ризики кредитування, що сприятиме зниженню відсоткових ставок).

Втілення запропонованих рішень дозволяє: 1) розширити сукупний попит, що сприятиме довгостроковому зростанню ВВП (найвагоміший результат реформи); 2) збільшити кредитно-інвестиційні потоки; 3) створити конкурентні переваги для здійснення підприємницької діяльності в Україні, що сприятиме залученню продуктивних іноземних інвестицій і запобігатиме “втечі” капіталу; 4) стримати зростання цін та процентних ставок; 5) покращити умови міжнародної торгівлі; 6) розширити базу оподаткування, підвищити рівень сплачуваності податків і прискорити зростання доходів бюджету.

Висновки

Аналіз загальних тенденцій поглиблення європейської інтеграції показав, що в силу економічних і політичних чинників система оподаткування не лише зберегла функцію головного джерела наповнення бюджетів, а й посилила свій вплив на міжнародне розміщення виробництва, міграцію трудових ресурсів та потоки капіталу. Збереження відмінностей у проведенні фіскальної політики окремими країнами Співтовариства може призводити до виникнення податкової конкуренції між країнами, однак фіскальна конвергенція, яка передбачає також гармонізацію податкових систем країн ЄС, покликана підвищувати конкурентоспроможність європейських економік у глобальному середовищі. Проголошені євроінтеграційні прагнення України, закріплені у низці державних документів супроводжуються тривалою перебудовою вітчизняної податкової системи та гармонізацією податкового законодавства з європейським, але по сьогодні не завершено пошук оптимальної моделі, яка була б близькою за своїм складом та структурою до європейських зразків та враховувала б вітчизняні реалії. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Моделі відкритої економіки (Манделла-Флемінга, Манківа-Саммерса, міжчасового споживання, неокейнсіанська, ендогенного зростання) передбачають вплив податків на наступні показники: мобільність податкової бази (капіталу або промислових компаній); взаємодоповнюваність видатків в окремих регіонах; особливості поведінки „великих” регіонів, які впливають на вартість чинників виробництва в межах інтеграційного утворення; вартість інвестиційних ресурсів.

2. Еволюція ЄС демонструє процес гармонізації податкових систем, що передбачає: а) уніфікацію ставок ПДВ та акцизів, нарахувань на фонд заробітної плати (або коштів праці), а також ставок податку на доходи фізичних і юридичних осіб; б) єдині правила оподаткування інвестиційного доходу; в) узгоджене адміністрування податкової системи. Доведено, що гармонізація податкових систем не є реакцією на розширення ЄС за рахунок країн ЦСЄ, а зумовлена необхідністю підвищення конкурентоздатності європейських економік.

3. Реформування податкових систем країн ЦСЄ базується на досягненні загальноприйнятих європейських стандартів із пошуком нових рішень щодо підтримання конкурентоспроможності. За допомогою тесту Гренджера доведено нейтральний вплив зниження ставок податків у країнах ЄС-10 на показники країн ЄС-15, що засвідчує відсутність підстав для податкової конкуренції. Зниження офіційних ставок податку на прибуток корпорацій у країнах „нової” Європи відбувається під впливом відповідного процесу в країнах „старої” Європи, який, своєю чергою, відображає реалії європейської інтеграції та мотивацію підвищення конкурентоспроможності у глобальному середовищі.

4. Підтверджено наступні функціональні залежності для країн ЦСЄ: а) зниження податкового тиску є корисним для економічного зростання і сприяє збільшенню припливу капіталу та зниженню процентної ставки, що узгоджується з результатами здійсненого теоретичного аналізу; б) запровадження лінійного податку підвищує темп зростання ВВП; в) зовнішній борг не залежить від податкового тиску, але одночасно простежується обернена залежність цього показника від лінійного податку, подібні наслідки має прискорення інфляції, що можна пояснити обмеженням можливостей для зовнішніх запозичень у випадку погіршення макроекономічної стабільності; г) позитивна взаємна кореляція між податковим тиском та інвестиціями може відображати підвищену залежність економік ЦСЄ від інвестицій державного сектора, які необхідні для розвитку інфраструктури та соціальної сфери.

5. Стратегія реформування податкової системи України із врахуванням досвіду країн ЄС повинна враховувати: а) можливість погіршення сальдо поточного рахунку внаслідок припливу іноземного капіталу, який заохочено зниженням податкового тиску; б) залежність інвестиційного процесу від видатків державного бюджету, а відповідно - від податкових надходжень; в) відсутність негайного прямого зв'язку між пожвавленням виробництва та податковими надходженнями, навіть за умови сприятливого стимулювання реального сектора зниженням податкового тиску; г) доречність тривалої фіскальної дисципліни як чинника підтримання макроекономічної рівноваги.

6. З метою забезпечення стійкого припливу капіталу задля зростання економіки України та її інтеграції в економічну систему ЄС, необхідно, з врахуванням загальноєвропейських тенденції функціонування податкових систем, реформувати вітчизняну податкову систему шляхом: а) запровадження обмеженої кількості обґрунтованих пільг щодо сплати ПДВ і податку на прибуток підприємств; б) збільшення ставок акцизного збору на алкогольну продукцію, тютюнові вироби та нафтопродукти; в) диференціації ставок ПДВ (із зниженою ставкою на рівні 7-9% для товарів першої необхідності); г) зниження ставки податку на прибуток підприємств до 22-20% (з одночасним запровадженням прискореної амортизації об'єктів основних засобів або можливості використання податкових вирахувань сум видатків на здійснення науково-дослідної чи інноваційної діяльності); д) диференціації ставки податку на прибуток для розподіленого і нерозподіленого капіталу; е) запровадження оподаткування доходу від цінних паперів і депозитів у банківських установах на рівні 15%; є) поступового перенесення податкового навантаження зі сплати внесків до цільових фондів за рахунок зменшення ставки для юридичних осіб до 25% та її збільшення для фізичних осіб до 20%; ж) скасування „нерентабельних” податків (збір за геологорозвідувальні роботи, комунальний податок); з) запровадження податку на нерухоме майно і товари розкошу зі ставкою 1-3%; і) запровадження альтернативного мінімального податку зі ставкою 3% на невиробниче споживання, пов'язане з утриманням апарату управління та іншими важко контрольованими загальногосподарськими витратами; к) встановлення жорсткішої системи контролю за платниками податків із запровадженням більших розмірів штрафних санкцій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Римарська Р.Ю. Стратегічні напрями вдосконалення податкової системи України в контексті реалізації національної стратегії європейської інтеграції / Р.Ю.Римарська // Науковий збірник Національного університету державної податкової служби України (Економіка, право). - 2008. - №4(43). - С. 135.

2. Римарська Р.Ю. Гармонізація податкового законодавства у країнах ЄС: досвід для України / Р.Ю.Римарська, В.О.Шевчук // Стратегічні пріоритети. - 2008. - №3(8). - С. 100-111 (Особистий внесок автора складає 0,55 з 1,13 авт. арк.: проаналізовано податкове законодавство у країнах ЄС в частині уніфікації ставок прямих і непрямих податків).

3. Римарська Р.Ю. Факторний аналіз європейських систем оподаткування в контексті взаємовідносин України та Європейського Союзу / Р.Ю.Римарська // Вісник ЛКА. - Серія економічна, вип. 26. - Львів : ЛКА, 2007. - С. 409.

4. Римарська Р.Ю. Лінійний податок: причини популярності, економічні засади та потенційні обмеження / Р.Ю.Римарська // Економіст. - 2007. - №12. - С. 56-59.

5. Римарська Р.Ю. Уніфікація податкових систем країн Європейського Союзу як критерій поглиблення інтеграції / Р.Ю.Римарська, В.О.Шевчук // Фінанси України. - 2007. - №12. - С. 49-59. (Особистий внесок автора складає 0,52 з 0,84 авт. арк.: систематизовано напрями уніфікації податкових систем у країнах ЄС-15 та ЄС-10).

6. Римарська Р.Ю. Електронна звітність як одна з умов успішного функціонування податкової системи України: досвід розвинутих європейських країн / Р.Ю.Римарська, Н.І.Римарська // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : Зб. наук. пр. - Львів : Національний університет “Львівська політехніка”, 2007. - №576. - С. 446-449. (Особистий внесок автора становить 0,35 з 0,53 авт. арк.: узагальнено досвід країн ЄС у сфері використання електронної звітності).

7. Римарська Р.Ю. Дилема податкових та неподаткових стимулів для регіонального розвитку / Р.Ю.Римарська // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект : Зб. наук. праць. - Донецьк : ДонНУ, 2006. - С. 1188.

В інших виданнях:

8. Римарська Р.Ю. Етапи становлення сучасної податкової системи Європейського Союзу / Р.Ю.Римарська // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво : Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців. - Луцьк : ЛНУ ім. Л.Українки, 2006. - С. 187-191.

9. Римарська Р.Ю. Вдосконалення податкової системи України з метою інтеграції до Європейського Союзу / Р.Ю.Римарська // Перехідні економічні системи : Зб. наук. праць студентів і викладачів. Випуск IV. - Львів : ЛКА, 2001.- С.137-138.

10. Римарська Р.Ю. Напрямки розвитку харчової промисловості України / Р.Ю.Римарська // Перехідні економічні системи : Зб. наук. праць аспірантів і викладачів. Випуск ІІІ. - Львів, 2000. - С.45-49.

Анотація

Римарська Р.Ю. Вплив стратегії європейської інтеграції України на функціонування податкової системи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2009.

У дослідженні розкрито системні риси еволюції податкових систем країн Європейського Союзу (ЄС) під час становлення спільного економічного простору, розвитку європейської соціально-орієнтованої моделі і її поступового реформування, яке співпало з розширенням ЄС. Визначено умови виникнення фіскальної конвергенції в країнах ЄС під час його еволюції. Узагальнено теоретичні інтерпретації різних макро- і мікроекономічних ефектів фіскальної політики. Розглянуто напрями і критерії гармонізації податкових систем, як складової фіскальної конвергенції в країнах ЄС і, у цьому контексті, значна увага приділена податковій конкуренції.

Окреслено особливості гармонізації податкових систем в країнах ЄС-25, зокрема визначено податкові інструменти, характерні для процесу євроінтеграції країн ЦСЄ: зниження податкового тиску і запровадження лінійного податку. Проаналізовано функціональні зв'язки системи оподаткування в Україні і країнах ЄС. Здійснено компаративний аналіз адаптації вітчизняної і європейських податкових систем. Визначено стратегічні напрямки вдосконалення податкової системи України в контексті реалізації національної стратегії європейської інтеграції. Розроблено методичні підходи до адаптації податкової системи України.

Ключові слова: податкова система, лінійний податок, євроінтеграція, фіскальна конвергенція, гармонізація податкової системи.

Аннотация

Рымарская Р.Ю. Влияние стратегии европейской интеграции Украины на функционирование налоговой системы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений Национальной академии наук Украины, Киев, 2009. В исследование раскрыты системные черты эволюции налоговых систем стран Европейского Союза (ЕС) во время становления общего экономического пространства, развития европейской социально-ориентированной модели и ее постепенного реформирования, которое совпало с расширением ЕС. Определены условия возникновения фискальной конвергенции в странах ЕС во время его эволюции. Обобщены теоретические интерпретации разных макро- и микроэкономических эффектов фискальной политики. Рассмотрены направления и критерии гармонизации налоговых систем, как составляющей фискальной конвергенции в странах ЕС и, в этом контексте, уделено внимание налоговой конкуренции.

Очерчено особенности гармонизации налоговых систем в странах ЕС-25, в частности, определено налоговые инструменты, которые характерны для процесса евроинтеграции стран Центрально-Восточной Европы (ЦВЕ): снижение налогового давления и внедрение линейного (плоского) налога. Проанализировано функциональные связи системы налогообложения в Украине и странах ЕС. Проведен компаративный анализ адаптации отечественной и европейских налоговых систем. Определено стратегические направления улучшения системы налогообложения Украины в контексте реализации национальной стратегии европейской интеграции. Разработано методичные подходы к адаптации налоговой системы Украины.

Ключевые слова: налоговая система, линейный налог, евроинтеграция, фискальная конвергенция, гармонизация налоговой системы.

Annotation

Rymars'ka R.Y. The influence of Ukraine's euro integration strategy on the tax system. - Manuscript.

Dissertation for acquiring Degree of a candidate of economic sciences with major 08.00.02 - world economy and international economic relations. - Institute of World Economy and International Relations of NAS of Ukraine, Kyiv, 2009.

Systemic features of the EU national tax systems development are studied, with an emphasis given to the evolution of the tax policies through the stages of common economic area formation (1950-60s) build-up of the European social-oriented model (1970-80s) and its subsequent gradual dismantlement (since the beginning of 1990s) that coincided with the EU accession of the CEE countries. Important factors behind the fiscal convergence have been detected, based on the analysis of individual countries tax policies aimed at better adjustment to secular domestic and external economic conditions. Most important theoretical interpretations of the fiscal policy effects on either micro- or macro-level, with a stress laid upon the latter, are generalized for the purpose of finding out main directions and general criteria of the EU tax harmonization. In that context, the phenomenon of tax competition is given a particular attention. Within the context of European tax harmonization in general and EU accession-driven tax competition in particular, important policy implications for the Ukraine's case are elaborated.

Harmonization of the EU-25 tax systems is viewed as intertwined combination of a union-wide decrease in the tax burden and implementation of radical solutions like a flat tax in the CEE countries. It is proven empirically that there is no reason to blame tax competition from the CEE countries for a tendency to decrease corporate tax rates in the countries of the so-called “old” Europe, as France or Germany, which appears to be a response to stronger global competition than a reaction for EU accession of countries with more liberal tax regimes. Based on the panel data estimations, it is established that for CEE countries a decrease in the tax burden as measured by the tax-GDP ratio contributes to higher growth rate and decrease in interest rate and inflation. All these effects are further strengthened by an introduction of the flat tax. Similar results are obtained from the estimations of Ukraine's time series data.