Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

ефективність та пріоритети подальшого розвитку фермерства в регіоні

БАБИЧ Михайло Миколайович

Миколаїв - 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із перспективних напрямів створення конкурентно-ринкового середовища є розвиток малого підприємництва, найбільш вагомою складовою якого в сільському господарстві є фермерські господарства. Сьогодні цілком очевидно, що успіх ринкових перетворень в аграрному секторі великою мірою визначається тим, як вдається реалізувати потенціал фермерства.

У ході реформування вітчизняного аграрного сектору фермерські господарства практично стали засновниками нової системи господарювання. Проте, не зважаючи на досить сприятливі умови для становлення фермерства, особливо на початковому етапі, внутрішні можливості його розвитку розкриті ще далеко не повністю.

Проблемі ефективності та визначення стратегічних приорітетів подальшого розвитку фермерства взагалі та України, зокрема, присвячено роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених економістів: Беккера М., Блегборна С., Блюма А., Власова В.Д., Грищенко О.В., Єрмакова О.Ю., Збарського В.К., Ігнатова В.Д., Крисального О.В., Месель-Веселяка В.Я., Пиріг Г.І., Саблука П.Т., Скрипник С.В., Топіхи І.Н., Чаянова О.В., Червена І.І., Шебаніної О.В. та ін.

Віддаючи належне науковцям, які займаються питаннями теорії, методології організації та ефективного розвитку фермерських господарств, слід зазначити, що в сучасній економічній думці і досі існують різні погляди щодо значимості та сутності цих формувань. Більшість досліджень зосереджена на вивченні окремих проблем функціонування фермерських господарств, без урахування особливостей їх розвитку в умовах нових економічних відносин, специфіки окремих регіонів та динамічності зміни як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Недостатньо висвітленими залишаються проблеми правового регулювання фермерства та узагальнення світового досвіду ринкової організації аграрного сектора з метою визначення принципів, умов формування та ефективного функціонування фермерських господарств в Україні. Усе це й зумовило вибір теми дослідження, визначило мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри економіки сільського господарства Миколаївського державного аграрного університету по темі “Розробити пропозиції з організації ефективного виробництва у господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації 0102U00259).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування наукових рекомендацій і розробка практичних заходів по підвищенню ефективності діяльності фермерських господарств та визначення пріоритетних напрямків їх подальшого розвитку.

Для досягнення мети в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:

- розкрити сутність і соціально-економічне значення фермерства;

- дослідити нормативно-правове забезпечення функціонування фермерських господарств;

- уточнити методику оцінки ефективності та прогнозування розвитку фермерських господарств (критерії та показники оцінки ефективності виробництва);

- дослідити сучасний стан та тенденції розвитку фермерства на Миколаївщині;

- встановити вплив факторів на показники розвитку та ефективності господарювання фермерських господарств регіону;

- вивчити і узагальнити досвід розвитку фермерства в зарубіжних країнах;

- визначити пріоритетні напрями подальшого розвитку фермерства;

- розробити методику та перспективну модель розвитку фермерських господарств;

- обґрунтувати рекомендації по удосконаленню економічних механізмів регулювання фермерства.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку та ефективності функціонування фермерських господарств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень щодо формування економічно ефективного фермерства в регіоні.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є базові положення економічної теорії, наукові розробки та публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми розвитку та ефективності функціонування фермерських господарств, законодавчі та нормативно-правові акти країни.

У процесі дослідження використовувалось широке коло економічних методів, серед яких: історичний (при вивченні тенденцій розвитку фермерства в регіоні); монографічний (при опрацюванні наукових праць з питань формування фермерських господарств в умовах нових земельних відносин); абстрактно-логічний (при узагальнені та формуванні висновків); індексний (при визначенні інтегрального індексу економічної ефективності виробництва продукції); розрахунково-конструктивний (при визначенні порівняльної ефективності використання землі в основних категоріях господарств Миколаївської області); кореляційно-регресійний та графічний (при визначенні впливу окремих факторів на кількість фермерських господарств в

Миколаївській області); групування (при визначенні впливу урожайності на економічну ефективність виробництва продукції рослинництва, залежності прибутку від рівня витрат на 1 га, групування фермерських господарств за рівнем рентабельності виробництва зерна та соняшнику); економіко-математичного моделювання (при складанні пронозу розвитку галузі рослинництва в фермерських господарствах з урахуванням концентрації та спеціалізації виробництва, інвестиційної та інноваційної діяльності, рівня освіти та кваліфікації управлінського персоналу).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- обґрунтовано методичні підходи та розроблено систему прогнозних показників розвитку виробництва у фермерських господарствах, в основу яких покладено стратегічне планування (ґрунтується на аналізі основних показників розвитку господарств та темпів їх змін) та оперативне регулювання (враховує величини відхилень у результативному показнику під впливом факторних ознак);

удосконалено:

- методику визначення показників (продуктивності людського капіталу, працевіддачі) та оцінку ефективності діяльності фермерських господарств за методом DAE (для конкретного господарства пропонується будувати криву виробничих можливостей замість побудови кривої на основі даних групи кращих формувань);

- механізм створення вертикальної системи кредитної кооперації за принципом «знизу до гори» (місцеві кредитні кооперативи, регіональні кооперативні спілки та центральний кооперативний банк), у сферу діяльності яких має входити забезпечення здійснення ними лізингових операцій;

- порядок організації дорадчої діяльності в сільському господарстві із залученням до співробітництва в ній аграрних закладів освіти;

отримали подальший розвиток:

- система критеріїв класифікації аграрних господарств за організаційно-економічним, соціально-економічним та організаційно-правовим аспектами;

- принципи та умови, що забезпечують формування та сталий розвиток фермерських господарств;

- інституційне забезпечення ефективного розвитку фермерських господарств регіону (дорадчі системи, спілки тощо);

- визначення та систематизація проблем розвитку кредитних спілок України (пов'язані з недосконалістю нормативно-правовою бази, особливостями організації, нестабільністю фінансового ринку, соціальними проблемами).

Практичне значення одержаних результатів полягає у підвищенні ефективності діяльності та визначенні пріоритетних напрямків розвитку фермерства регіону. Результати дисертаційного дослідження можуть

використовуватися у практичній діяльності державних органів управління, асоціацій фермерів та приватних землевласників обласного та районних рівнів, кредитних спілок, аграрних вищих навчальних закладів.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації (довідка №443/1/01-02/09-01-29/08 від 27.11.2008р.), Асоціацією фермерів та приватних землевласників Миколаївської області (довідка №01/06-10-08 від 06.10.2008р.), Асоціацією фермерів “Відродження” в Баштанському районі Миколаївської області (довідка №3 від 08.10.2008р.), Асоціацією фермерів та приватних замлевласників в Єланецькому районі Миколаївської області (довідка №02/06-10-08 від 06.10.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовані і обґрунтовані автором особисто. З 9 наукових публікацій дисертанта 8 самостійні. Із статті, що опублікована у співавторстві, в дисертації використана та її частина, яка належить особисто автору.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на щорічній науково - методичній конференції “Могилянські читання 2001” (м. Миколаїв, 2001р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика” (м. Миколаїв, 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування конкурентноздатності підприємств АПК” (м. Полтава, 2008р.); на наукових конференціях профессорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Миколаївського державного аграрного університету за підсумками наукових досліджень (м. Миколаїв, 2006 - 2008рр.).

Публікації результатів дослідження. Основні результати дослідження по темі дисертації висвітлені у 9 наукових працях. 7 праць опубліковано у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 2,56 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 208 сторінок, із них 165 сторінок основного тексту, містить 34 таблиці (21 сторінка), 10 рисунків (6 сторінок) і 14 додатків (27 сторінок). Список використаних джерел нараховує 171 найменування (16 сторінок).

Основний зміст роботи

У першому розділі дисертації “Теоретико-методичні аспекти організації і ефективного розвитку фермерських господарств” розглянуто сутність і соціально-економічне значення розвитку фермерських господарств, методичні аспекти оцінки ефективності та прогнозування їх розвитку, а також досвід розвитку фермерства в зарубіжних країнах.

Одним із перспективних напрямів створення конкурентно-ринкового середовища є розвиток малого підприємництва, найбільш вагомою складовою якого в сільському господарстві є фермерські господарства. Сьогодні цілком очевидно, що успіх ринкових перетворень в аграрному секторі великою мірою визначатиметься тим, як вдасться реалізувати потенціал фермерства. Ринковий механізм господарювання, забезпечуючи свободу економічного вибору, реалізацію власного економічного інтересу, взаємоузгодженість інтересів ринкових суб'єктів та реалізацію підприємницького потенціалу, мобілізацію самостійної ініціативи господарського суб'єкта ідентифікує фермерство як рушійну силу соціально-економічного розвитку.

Фермерські господарства стали однією з признаних і рівноправних форм господарювання на селі, яка базується на приватній власності. Саме вони, як свідчить світовий досвід, найбільш пристосовані до ринкових умов, тому що в них найбільш повно реалізуються інтереси виробника і споживача. І сьогодні фермерський рух в Україні розширюється, не дивлячись на сукупність різних причин, які гальмують його.

Аналіз досвіду розвитку фермерства в США свідчить про його поетапність. В цілому, залежно від пріоритетів та механізмів їх досягнення, можна виділити п'ять періодів розвитку фермерства в США. Кожен період має свою специфіку, спільною для всіх етапів є ознака високого ступеню державного регулювання фермерства через систему субсидування та пільг.

Поряд із спільними закономірностями розвитку фермерського виробництва в окремих розвинутих країнах, в Україні існують суттєві відмінності, пов'язані з характером використання праці, умовами землекористування, рівнем індустріалізації сільськогосподарського виробництва, його спеціалізацією та рівнем товарності. Аналіз досвіду країн з ринковою економікою та особливостей розвитку фермерства в Україні дозволяє стверджувати, що діяльність фермерських господарств повинна відбуватись на основі визначених принципів, оскільки вони забезпечують не лише їх формування, а й сталий розвиток фермерства в регіоні.

У процесі дослідження автором було виділено різні методичні підходи до оцінки ефективності суспільного виробництва в цілому і фермерства зокрема, науковим підґрунтям до яких є: конкретизація сутності категорії “ефективність виробництва”; деталізація критеріїв ефективності за її видами; систематизація показників ефективності та методів їх розрахунку з урахуванням як специфіки сільськогосподарського виробництва, так і особливостей розвитку фермерства України на макро- та мікро рівнях.

Автор прийшов до висновку, що категорію ефективності слід тлумачити як досягнення максимального ефекту за мінімальних витрат ресурсів. З метою

найповніше висвітлити зміст категорії "ефективність виробництва" є сенс виділяти види технологічної, економічної, соціальної ефективності. Вказані види ефективності характеризуються відповідними критеріями:

- критерій технологічної ефективності сільськогосподарського виробництва відображає міру освоєння системи ведення сільського господарства і характеризується показниками врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності сільськогосподарських тварин;

- критерій економічної ефективності - це можливість самофінансування для забезпечення розширеного відтворення (відображається рівнями рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності);

- критерій соціальної ефективності характеризується мірою досягнення нормативного рівня розвитку сільського населення, тобто демографічними, економічними і соціальними показниками рівня життя людей.

Ефективність діяльності фермерських господарств слід визначати за системою показників, розподілених на: показники продуктивності виробничих ресурсів, показники рентабельності виробничих ресурсів, показники рентабельності обороту (продажу), показники ефективності за методом DEA. Оцінку ефективності за методом DEA є сенс використовувати лише на макрорівні. На мікрорівні для забезпечення достовірності, практичної цінності та наукової обґрунтованості такого підходу криву виробничих можливостей слід будувати на основі даних економіко-математичного моделювання.

Прогнозування діяльності фермерських господарств слід здійснювати через складання бізнес-плану з урахуванням особливостей сільського господарства та ґрунтового покриву на принципах оптимізації діяльності.

У другому розділі “Ретроспектива та сучасний стан розвитку фермерських господарств регіону” висвітлено становлення і розвиток фермерських господарств Миколаївщини, організацію та ефективність їх діяльності.

Аналіз розвитку фермерських господарств показав, що у порівнянні з початком 90-х років їх кількість суттєво збільшилась (рис.1). При цьому за час свого існування українське фермерство пройшло складний шлях. Умовно його можна поділити на три етапи. Перший етап практично збігається у часі з початком земельної та аграрної реформ. Нарощування кількості фермерських господарств відбувалось досить швидко і досягло піку на початку 1996 року, проте вироблена фермерами продукція у загальному обсязі виробництва сільгосппродукції займала незначну частку. Виробництво в цей період відбувалося в основному на базі власних земель.

З початку 1996 року розпочався другий етап розвитку фермерства, який характеризувався деяким скороченням кількості фермерських господарств в Миколаївській області та нижчими, порівняно з сільгосппідприємствами, показниками ефективності виробництва. Основною причиною такого стану було незадовільне забезпеченя фермерських господарств сільгосптехнікою та дрібноземелля (середні розміри фермерського господарства в 1999 році становили 26,5 га сільгоспугідь (табл. 1).

Рис. 1. Динаміка кількості фермерських господарств по Україні та Миколаївській області

Головними ознаками третього періоду розвитку фермерства Миколаївщини (з 2000 року) є значний ріст забезпеченості фермерських господарств сільськогосподарськими угіддями при незначному збільшенні їх кількості (середній темп приросту фермерських господарств 2,2%). Основну частину земель фермерів у цей період складають орендовані угіддя, хоча переважна їх частина знаходиться в короткостроковій оренді (67,5%). Більшість із господарств спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва, обсяги якої поступово зростають.

Як показав аналіз, у 2007р. відбувся спад показників економічної ефективності функціонування фермерських господарств Миколаївської області (табл. 2), що в значній мірі пов'язано з несприятливими погоднімі умова. Найбільш ефективними видами продукції у фермерських господарствах виділяють зерно і насіння соняшнику. Причому, найвищі показники ефективності вирощування зерна і соняшнику досягнуто господарствами господарствами Первомайського та Врадіївського районів.

Дослідженням було встановлено, що на рівень рентабельності виробництва зернових та соняшнику в господарствах Миколаївської області впливає багато факторів. Через побудову поліномів, що описують залежність одержаного прибутку на 1 га зернових та соняшнику від рівня витрат на 1 га у фермерських господарствах, було визначено граничні витрати на виробництво цих продуктів, які становлять відповідно 1650,00 та 1850,00 грн. на 1 га.

Таблиця 1. Забезпеченість сільгосппідприємств та фермерських господарств Миколаївської області виробничими ресурсами

Таблиця 2. Економічна ефективність діяльностіфермерських господарств Миколоаївській області

Формування та розвиток національного фермерства значною мірою залежать від створення відповідної правової бази, яка стимулювала би підприємницьку активність та добросовісну конкуренцію. Сьогодні правове регулювання фермерства здійснюється численними нормативно-правовими актами як загального, так і спеціального характеру. Однак низька ефективність діяльності фермерських господарств, уповільнення темпів зростання їх кількості, чисельності зайнятих на них свідчить про недостатність і недосконалість нормативно-правової бази розвитку фермерства, яка має бути першоосновою, фундаментом (базою - у повному розумінні цього слова) формування та розвитку фермерства.

У третьому розділі “Пріоритетні напрямки розвитку фермерства та підвищення його ефективності” було складено перспективну модель розвитку фермерських господарств та розроблені конкретні пропозиції по підвищенню ефективності діяльності фермерської системи господарювання в Миколаївської області. Підвищення ефективності діяльності фермерських господарств передбачає ряд заходів, найважливішим з яких є розроблення і використання відповідних прогнозів. Автором був розроблений прогноз розвитку рослинництва фермерських господарств Миколаївської області. Прогнозні показники забезпеченості фермерських господарств сільгоспугіддями та ріллею, а також урожайності сільськогосподарських культур на першому етапі визначалися за допомогою лінійного програмування методом найменших квадратів. За період з 2009 по 2013 роки планується підвищення врожайності зернових на 15,4%, соняшнику - на 13,2%, овочів - на 31,4% (табл 3).

Таблиця 3. Прогноз урожайності і виходу валової продукції рослиництва у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь по фермерських господарствах Миколаївської області

Рис.3. Схема організації дорадчої діяльності в Миколаївській області (проект)

Роботу всіх партнерів спрямовує координаційний відділ проекту, що знаходиться у Вінниці, під керівництвом представників американської та української сторін.

Висновки

1. Сутність та значення фермерства полягають у тому, що воно є рушійною силою аграрного сектора економіки, становить основу дрібнотоварного виробництва, здійснює структурну перебудову економіки, забезпечує насичення ринку продовольчими товарами, реалізацію інновацій, створює додаткові робочі місця, має високу мобільність, раціональні форми управління, формує новий соціальний прошарок підприємців-власників та сприяє розвитку конкуренції.

2. Головними ознаками фермерського господарства з економічної точки зору є: приватна власність на засоби та результати праці; самостійність власника господарства у вирішенні організаційних, економічних, маркетингових та інші питань виробництва; підприємницький тип господарства, головне призначення якого виробництво товарної продукції; з юридичної точки зору: господарюючий суб'єкт - юридична особа.

3. Класифікувати фермерські господарства можна за організаційно-економічним, соціально-економічним та організаційно-правовим критеріями. Якісні особливості фермерства порівняно з іншими організаційно-правовими формами господарювання в аграрному секторі та порівняно з малими підприємницькими структурами інших галузей економіки найповніше проявляються через соціально-економічний, економіко-виробничий та соціально-психологічний аспекти.

4. Законодавча база, яка забезпечує розвиток та регулювання фермерства в Україні, перебуває на заключній стадії, проте все ще недостатніми є правові гарантії усіх форм власності та захисту приватної власності як основної умови розвитку фермерства, відсутній дієвий механізм реалізації політики державної підтримки фермерства.

5. Розвиток фермерства Миколаївської області умовно можна поділити на три етапи: І етап характеризується значним нарощуванням кількості фермерських господарств (в основному на власних землях) та незначною їх часткою у загальному обсязі виробленої сільськогосподарської продукції; ІІ етап відзначається скороченням кількості фермерських господарств в Миколаївській області та нижчими, порівняно з сільгосппідприємствами, показниками ефективності виробництва (через низький рівень забезпеченості фермерських господарств сільгосптехнікою та дрібноземелля); ознаками ІІІ періоду є значний ріст забезпеченості фермерських господарств сільгоспугіддями, основна частина яких знаходиться в короткостроковій оренді, при незначному зростанні їх кількості, практично всі господарства спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва, що сприяє значному зростанню її обсягів.

6. Дослідження інтегральної ефективності виробництва зернових та соняшнику показало, що найвищі показники досягнуто господарствами Первомайського та Врадіївського районів відповідно. Формування рівня рентабельності виробництва зернових та соняшнику в фермерських господарствах Миколаївської області обернено залежить від собівартості, прямо - від реалізаційної ціни. Однак, між рівнем рентабельності виробництва вказаних культур і показниками їх врожайності та рівня витрат в розрахунку на 1 га не встановлено прямолінійної залежності. В зв'язку з цим, через побудову поліномів, які описують залежність одержаного прибутку зернових та соняшнику від рівня витрат у фермерських господарствах, було визначено граничні витрати на виробництво зернових та соняшнику, які становлять відповідно 1650,00 та 1850,00 грн. на 1 га.

7. В Україні, поряд із спільними закономірностями розвитку фермерського виробництва порівняно з іншими країнами, існують суттєві відмінності, пов'язані з характером використання праці, умовами землекористування, рівнем індустріалізації сільськогосподарського виробництва, його спеціалізацією та рівнем товарності. Це дозволяє стверджувати, що діяльність фермерських господарств повинна відбуватись на основі визначених принципів, оскільки вони забезпечують не лише їх формування, а й сталий розвиток фермерства в регіоні.

8. Підвищення ефективності діяльності фермерських господарств передбачає ряд заходів, найважливішим серед яких є розроблення і використання відповідних прогнозів. На основі запропонованої автором методики розроблено прогноз розвитку галузі рослинництва фермерських господарств Миколаївської області. З метою оперативного коригування плану розроблено економіко-математичну модель визначення залежності виходу валової продукції рослинництва в розрахунку на 1 га від ряду факторів. Впровадження в практику розробленого прогнозу дозволить збільшити вихід валової продукції на 1 га сільгоспугідь.

9. На мікрорівні важливими напрямами ефективного розвитку фермерських господарств Миколаївської області є: поглиблення інтеграції та кооперації виробництва; підвищення рівня інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема через лізинг та специфічні форми кредитування (створення кредитних кооперативів); вирішення проблеми перекваліфікації та надання інформаційних послуг для фермерських господарств через організацію дорадництва.

10. На макрорівні для формування стійкого кредитно-фінансового обслуговування фермерських господарств слід забезпечувати фінансування створення кредитних кооперативів, механізм кредитування готової продукції за гарантованими цінами, створення фонду кредитної підтримки сільгоспвиробників; з метою забезпечення стабільного розвитку ринку сільгосппродукції та отримання фермерами гарантованих доходів необхідно створювати інтервенційні фонди по більшості видів продукції; розробляти і впроваджувати програми мінімальних цін на окремі види продукції.

Література

У наукових фахових виданнях:

1. Бабич М.М. Земельні ресурси та діяльність селянських (фермерських) господарств Миколаївської області / М.М. Бабич // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2001 - С. 36-40.

2. Бабич М.М. Сучасний стан та перспективи розвитку фермерських господарств на Миколаївщині / М.М. Бабич // Економіка АПК. - 2001. - №7. - С. 33-36.

3. Бабич М.М. Сутність і особливості класифікації фермерських господарств / М.М. Бабич // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2007 - С. 87-92.

4. Бабич М.М. Становлення і розвиток фермерства Миколаївщини / М.М. Бабич // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2007 - С. 116-121.

5. Бабич М.М. Світовий досвід розвитку фермерства / М.М. Бабич // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2007 - С. 1281-1291.

6. Бабич М.М. Нормативно-правове забезпечення функціонування фермерських господарств / М.М Бабич // Економіка АПК. - 2007. - №12. - С. 68-74.

7. Топіха І.Н. Ефективність діяльності фермерських господарств Миколаївської області / І.Н Топіха, М.М. Бабич // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2008 - С. 704-717.

В інших виданнях:

8. Бабич М.М. Особливості розвитку фермерства України та США / М.М.Бабич // Наукові праці: Науково - методичний журнал. Вип. 6. Економічні Науки - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім П.Могили, 2002 - С. 87-89.

9. Бабич М.М. Принципи розвитку фермерства в Україні / М.М.Бабич // Формування конкурентноздатності підприємств АПК: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 21-22 травня 2008 р.- Полтава: Довкілля-К, 2008. - С. 30-32.

Размещено на Allbest.ru