Економічні та організаційні методи удосконалення лізингу в становленні технічної бази підприємств АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний аграрний університет

УДК 330.332.63 (043)

Економічні та організаційні методи удосконалення лізингу в становленні технічної бази підприємств АПК

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Бабак Юрій Миколайович

Луганськ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

член-кореспондент УААН

Ткаченко Валентина Григорівна

ректор Луганського національного

аграрного університету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник,

член-кореспондент УААН

Підлісецький Гліб Макарович

завідувач відділу цін на матеріальні ресурси,

ННЦ „Інститут аграрної економіки”

кандидат економічних наук, доцент

Орлова-Курилова Ольга Володимирівна

Луганський національний аграрний університет

Захист відбудеться 27 листопада 2009 р. о 1000 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ, ЛНАУ, головний корпус, ауд. Г-202.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, бібліотека ЛНАУ.

Автореферат розісланий „ 23 ” жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Богачов

лізинг аграрний сільськогосподарський

АНОТАЦІЯ

Бабак Ю.М. Економічні й організаційні методи удосконалення лізингу в становленні технічної бази підприємств АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2009.

У дисертації розглянуті питання розвитку лізингових відносин як одного з найважливіших напрямків, які сприяють модернізації виробництва і прискоренню трансформації капіталу з позичкового у функціонуючий. Визначено види лізингу і переваги кожного виду. Розглянуто джерела фінансування лізингових угод. Дано теоретичне обґрунтування лізингових відносин як економічної категорії. Розглянуто відмітні риси лізингових і орендних відносин. Проведено аналіз забезпечення технікою сільськогосподарських підприємств регіону. Установлено, що на сучасному етапі розвитку економіки найбільш прийнятні форми реалізації лізингових відносин - це зворотна і міжнародна форми лізингу. Зроблено висновки, що в умовах нерозвиненого фондового ринку і високих процентних ставок банків за кредитами, особливо довгостроковою, найоптимальнішою формою зовнішнього фінансування потреб сільськогосподарських підприємств є лізинг. У дисертації запропоновані шляхи мінімізації ризиків

Ключові слова: сільське господарство, лізинг, лізинговий відсоток, відплатне володіння, зворотність, амортизація, оренда.

АННОТАЦИЯ

Бабак Ю.Н. Экономические и организационные методы усовершенствования лизинга в становлении технической базы предприятий АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2009.

В диссертации рассмотрены вопросы развития лизинговых отношений, как одного их важнейших направлений способствующих модернизации производства и ускорению трансформации капитала из ссудного в функционирующий.

Дано определение лизинговой платы, как экономической категории, представляющей собой иррациональную цену лизинга и выполняющую функции воспроизводства лизингового капитала, эффективного его использования, а также гарантии сохранности и возвратности стоимости взятого в лизинг имущества.

Определены виды лизинга: внутренний лизинг, внешний лизинг, оперативный лизинг, финансовый лизинг, лизинг с неполной окупаемостью, лизинг с полной окупаемостью, лизинг недвижимости, лизинг движимого имущества, возвратный лизинг, раздельный лизинг, косвенный лизинг, прямой лизинг, генеральный лизинг, револьверный лизинг, срочный лизинг, частичный лизинг, полный лизинг, чистый лизинг и особенности каждого вида. Рассмотрены источники финансирования лизинговых сделок. Дано теоретическое обоснование лизинговых отношений, как экономической категории. Выявлены отличительные особенности лизинговых и арендных отношений. Проведен анализ обеспечения техникой сельскохозяйственных предприятий региона.

Исследования показали, что наиболее существенными выгодами от получения оборудования по лизингу являются следующие: возможность применения механизма ускоренных в три раза амортизационных отчислений; сокращение налога на имущество, налогооблагаемой базой для которого является быстро уменьшаемая остаточная стоимость оборудования; отнесение лизинговых платежей на себестоимость продукции (работ, услуг) лизингополучателя. Это позволяет снизить налогооблагаемую базу по налогу на прибыль, тогда как при покупке оборудования за счет полученного кредита выплата процентов за пользование финансовыми ресурсами более, чем наполовину, осуществляется за счет прибыли предприятия, остающейся после налогообложения.

Выявлен ряд проблем, основными предпосылками которых является не только несовершенство нормативно-законодательной базы лизинга, но и общая экономическая ситуация в Украине.

Первая из проблем - малое количество "надежных" лизингополучателей. Недостаточное понимание сущности лизинга широким кругом предпринимателей с точки зрения его преимуществ. В основном в кампанию обращаются предприятия, испытывающие финансовые затруднения и на этом фоне пытающиеся произвести диверсификацию своего производства. У руководителей успешно работающих предприятий, имеющих достаточно средств для расширения и обновления производственных мощностей, крайне редко возникает мысль воспользоваться услугами лизинга.

Вторая проблема касается налогообложения: доступность лизинга для лизингополучателя определяется в первую очередь размером лизинговых платежей. Если лизинговая компания получит льготы по налогам на прибыль, на добавленную стоимость, на имущество, то она сможет снизить лизинговые платежи для лизингополучателя.

Следующая проблема - трудности с взысканием лизингодателем переданного оборудования при несоблюдении лизингополучателем условий договора. Не существует безусловного права на возврат взятого в лизинг оборудования. Решение данного вопроса возможно через арбитраж, но это как правило занимает длительный период времени. За этот период лизингодатель несет большие убытки из-за приостановления лизинговых платежей.

Установлено, что на современном этапе развития экономики наиболее приемлемые формы реализации лизинговых отношений - это возвратная и международная формы лизинга. Сделаны выводы, что в условиях неразвитого фондового рынка и высоких процентных ставок банков по кредитам, особенно долгосрочным, наиболее оптимальной формой внешнего финансирования потребностей сельскохозяйственных предприятий является лизинг. В диссертации предложены пути минимизации рисков

Ключевые слова: сельское хозяйство, лизинг, лизинговый процент, возмездное владение, возвратность, амортизация, аренда.

ANNOTATION

Babak Y.M. Economic and organizational methods of leasing improvement in formation of technical base of agroindustrial complex enterprises. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Economic Science in specialty 08.00.04 - Economics and Business Administration (economics of agriculture and agroindustrial complex). - Lugansk National Agrarian University, Lugansk, 2009.

Issues of leasing development are examined as one of the most important areas contributing to the production modernization and accelerating the transformation of capital from the loan into functioning in the dissertation. Types of leasing and advantages of each type are determined. The sources of leasing transactions financing are considered. The theoretical justification for leasing as an economic category is given. Distinctive features of leasing and lease are considered. An analysis of techniques providing of agricultural enterprises in the region is made. It's considered, that in the modern stages of economics development the most appropriate forms of leasing realizations are inverse and international forms of leasing. Conclusions are made, that in the conditions of undeveloped capital market and high interest rates on bank credit, particularly long-term, leasing is the most appropriate form of external financing of agrarian enterprises needs.

Key words: agriculture, leasing, lease rate, retributive possession, repayment, amortization, lease.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне функціонування сільськогосподарських підприємств є важливою передумовою сталого розвитку аграрного сектору економіки, і продовольчої безпеки країни. Нажаль в сучасних складних умовах, у яких опинилася більша частина вітчизняних товаровиробників через кризові явища в економіці та згортання виробництва, важко сподіватися на очікуване підвищення економічної ефективності їх діяльності без модернізації виробництва на основі своєчасного відновлення основного капіталу.

Одним із важливих напрямків, що сприяє поновлювальним процесам і прискоренню трансформації капіталу з позичкового у функціонуючий, є лізинг.

Лізингоодержувач за допомогою лізингу вирішує виробничі завдання без придбання техніки та устаткування у власність, а лише тимчасово використовуючи. Лізинг найбільш ефективний стосовно дорогої, з великим ризиком морального старіння техніки.

Виробникові і споживачеві техніки вдалося залучити до свого тандема банк, аби розділити з ним відповідальність і ризики. Але наївно думати. що в українських умовах спаду виробництва, високих і несталих кредитних ставок, очікуваних банкрутств підприємств лізинг може зняти проблему фінансування за рахунок залучення коштів банків. Зняти цю проблему він не може, а ось істотно поліпшити - так. Лізинг стає одним зважливих джерел задоволення інвестиційних потреб підприємства наближаючись, за своєю економічною суттю до довгострокового банківського кредиту.

Вагомий внесок у вирішення проблем відтворення ресурсного потенціалу і зокрема розробку теорії лізингових відносин внесли: Я.К. Білоусько, В.І. Богачов, В.М. Гончаров, О.В. Крисальний, І.І. Лукінов, М.Г. Лобас, Г.Є. Мазнєв, О.М. Онищенко, Г.М. Підлісецький, П.Т. Саблук, В.Г. Ткаченко, В.К. Терещенко, О.В. Шкільов, В.В. Юрчишин та інші.

Коло дослідників лізингу представлене також закордонними економістами, такими, як: П. Балтус, В.Ф. Вершиніна, А.А. Воронова, В.Д. Газман, В.Ф. Комаров, А.Б. Крутік, Е.В. Колуга, Б. Майджер, С.Е. Пивоварова, В.М. Рутгайзера, Х. Хеймел, Е.Н. Чекмарьова, Х.Й. Шпіттлер, А.Т. Юсупова.

Однак використання лізингової схеми фінансування виробництва у вітчизняному АПК не отримало належного розвитку.

Офіційне визнання лізингу в Україні, як універсальної форми господарських зв'язків між підприємствами, відкриває нові можливості для фінансування структурної перебудови, виробництва і здійснення конверсійних програм, диктуючи необхідність створення відповідних механізмів щодо становлення ринку лізингових послуг.

Недостатність розробки у вітчизняній літературі проблеми використання лізингової форми матеріально-технічного забезпечення і фінансування виробництва, а також практичне значення ринку лізингових послуг для інвестиційної активності підприємств у нових умовах господарювання визначають актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету за темою „Забезпечення економічної безпеки в умовах трансформації АПК регіону” (номер державної реєстрації 0104U005400). У межах даної теми розроблені методичні основи аналізу й оцінки ефективності лізингової діяльності.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в дослідженні економічної сутності лізингових відносин і розробці практичних рекомендацій, які стосуються можливості регулювання інвестиційних процесів за допомогою лізингу.

Відповідно до загальної мети в дисертаційній роботі окреслені такі завдання, котрі визначили її логіку і внутрішню структуру:

- досліджено соціально-економічну сутність лізингових відносин і особливості їх прояву в сучасних економічних умовах;

- обґрунтовано економічну природу і складові частини лізингової плати;

- проаналізовано теоретичні підходи до формування ринку лізингових послуг;

- оцінено стан і узагальнено вітчизняний на закордонний досвід застосування лізингових операцій в аграрному секторі;

- проведено аналіз та визначено фактори впливу на технічну забезпеченість сільськогосподарських підприємств;

- визначено шляхи ефективного розвитку лізингових відносин в АПК при нинішньому рівні розвитку інвестиційних процесів в Україні.

Об'єктом дослідження є економічні процеси забезпечення технікою і сучасними засобами механізації виробничих процесів АПК у межах технологічної потреби за рахунок формування власних, інвестиційних і позикових коштів, а також ринок лізингових послуг, що зароджується в економіці України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень, методичних рекомендацій і практичних питань, пов'язаних із процесом забезпечення технічними засобами сільськогосподарських підприємств за допомогою лізингу.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою роботи є дослідження процесів лізингових відносин вітчизняними і зарубіжними вченими. При написанні дисертаційної роботи використовувалися наступні методи дослідження: історичний (при аналізі еволюції і визначенні сутності лізингових відносин); метод наукової абстракції (при вивченні наукових робіт вітчизняних і зарубіжних вчених); методи статистичний, групування. Вибіркового спостереження, аналізу (при характеристиці матеріально-технічної бази і постачання техніки аграрним підприємствам); графічний (при побудові діаграм і рисунків).

Для теоретичної основи дисертаційної роботи були використані основні положення економічної теорії, матеріали міжнародних конвенцій, господарські і нормативно-правові документи.

Інформаційною базою були матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики Луганської області, НАК «Украгролізинг», дані річних звітів районних державних адміністрацій, а також монографічні праці і наукові статті з досліджуваної проблеми вітчизняних і закордонних економістів.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

вперше:

- викладено соціально-економічну сутність лізингових відносин в АПК, як економічної категорії, що розкриває виробничі відносини з приводу використання елементів основного капіталу, та лізингу, як однієї з форм інвестицій капіталу;

- розкрито зміст і особливості лізингових відносин в АПК, які проявляються у тимчасовому платному володінні і користуванні об'єктами лізингу;

удосконалено:

- механізм лізингу з забезпечення сільськогосподарських підприємств технікою на основі створення державних лізингових компаній, компенсації процентних ставок і державному поручительстві;

- класифікацію основних видів лізингу з урахуванням їх особливостей, засновану на комплексному підході та можливості системного вивчення лізингових відносин;

одержали подальший розвиток:

- дослідження особливостей і видів ризиків, властивих лізинговим відносинам, та методів їх мінімізації;

- основні напрямки розвитку лізингу в технічному забезпеченні сільгосптоваровиробників на основі удосконалення законодавчої бази і сучасного інформаційного забезпечення;

- обґрунтування системи заходів державного регулювання лізингової діяльності на основі формування і розвитку логістичних структур у всіх регіонах України;

Практична значимість результатів дисертаційного дослідження полягає в тім, що запропоновані автором розробки можуть бути використані для корегування державної політики з проблем функціонування ринку лізингових послуг, а також у діяльності створюваних лізингових компаній з метою розв'язання проблем відновлення технічної бази сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації економіки.

Пропозиції автора були використані в практиці роботи Біловодської та Слов'яносербської районних державних адміністрацій Луганської області при складанні планів забезпечення технікою сільськогосподарських підприємств (відповідно довідки № 201 від 25.08.2009 р. та 142 від 28.08.2009 р.), а також у роботі фермерського господарства ПП. “Мухін” Новоайдарського району Луганської області (довідка від 16.03. 2009р.).

Матеріали дисертації також використані у процесі викладання окремих розділів дисциплін «Економічна теорія», «Міжнародні економічні відносини», «Макроекономіка» й «Організація і фінансування інвестицій», «Економіка підприємств» в Луганському національному аграрному університеті (довідка №01/1249-2 від 27.08.2009 р.).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій обґрунтовано удосконалення основ забезпечення і технічного переоснащення аграрних підприємств. Наукові положення та рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, одержані здобувачем особисто. З колективних монографій кафедри економічної теорії і маркетингу ЛНАУ та опублікованих праць використано тільки особистий внесок здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались і обговорювалися на щорічних звітних науково-практичних конференціях за підсумками роботи професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету (2002-2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції ,,Ринкова трансформація АПК'' (Харківський державний технічний університет сільського господарства, м. Харків, листопад 2002 р.); Міжнародній науковій конференції з економіки „Рыночные отношения в странах СНГ: проблемы, тенденции, перспективы” (Кубанський державний аграрний університет, м. Краснодар, травень 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Концептуальні напрями стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ, травень 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку АПК у контексті вступу України до СОТ” (Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ, травень 2008 р.);

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових робіт загальним обсягом 11,83 друк. арк., з яких 9 статей - у спеціалізованих наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,81 друк. арк., а також розділи у 4 колективних монографіях, з яких особисто авторові належить 8,62 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Структура дисертаційної роботи підпорядкована темі та меті дослідження і визначається їх межами. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 210 найменування, 5 додатків. Основна частина викладена на 181 сторінці тексту, містить 20 таблиць, 6 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, а також визначено наукову новизну та практичне значення результатів, їх апробацію, відображення в опублікованих роботах.

Перший розділ «Теоретичні основи суті, змісту та розвитку лізингових відносин» розкриває організаційно-економічний механізм лізингу, його сутнісні елементи у вигляді орендних відносин, які успішно застосовувалися практично на всіх етапах розвитку людства при різних способах виробництва.

У світовому економічному співтоваристві поняття "лізинг" використовується досить широко. Міжнародне застосування цього терміна аж ніяк не виключає розходжень при його застосуванні в різних країнах. Вітчизняна економічна література лізинг трактує по-різному: як оренду, довгострокову оренду, середньострокова оренду, різновид орендних операцій, єдине господарське боргове відношення, специфічна форма кредиту, майновий кредит, складна торгово-посередницька операція тощо.

В ході досліджень нами визначено, що лізинг - це один зі способів організації фінансування інвестицій у специфічній формі товарного кредиту, у результаті якого відбувається інвестування тимчасово вільних або залучених фінансових коштів. Зовні ж ці відносини проявляються у кредитній формі. Лізинг містить деякі властивості, які присутні в кредитних відносинах. Однак між ними існують і принципові відмінності. Насамперед, це стосується відносин власності при товарному кредиті і лізингу. При товарному кредитуванні з передачею у тимчасове користування товарів одночасно передається і право власності на об'єкт угоди, тобто на товар, у власність надходить споживна вартість товарів, оплата яких на даний момент неможлива і відстрочена в часі.

Таким чином, лізинг як економічна категорія виражає певну внутрішню структуру економічних відносин, які обумовлюють його специфічні відмінності від інших аналогічних категорій, таких як оренда, різні форми комерційного кредиту.

Відмінність між орендою і лізингом полягає в тому, що оренда - це більш простий господарський механізм, який обмежується тільки передачею об'єкту в тимчасове володіння і користування і не потребує спеціалізованих організацій - орендодавців. Лізинг пропонує широкий перелік додаткових послуг, а лізингодавець це спеціалізована організація.

Залежно від об'єктів, на наш погляд, можна розрізняти лізинг рухомого майна (мобільний лізинг), лізинг нематеріальних активів. Головним критерієм у визначенні того, яке майно може бути здане в лізинг, є те, що предмет лізингу має бути придатним після закінчення терміну лізингу або для продажу його лізингодавцем, або для подальшої передачі в лізинг. На наш погляд, властивістю об'єктів лізингу є рухомість майна і високий ступінь технологічності. Різниця між об'єктами лізингу і оренди полягає в механізмі надання в тимчасове користування майна. На нашу думку, економічна суть лізингу якнайкращим способом реалізується в операціях з об'єктами рухомого майна, оскільки він мобільніший ( на відміну від оренди).

Відповідно об'єктом лізингу в першу чергу буде техніка і технологічне устаткування, яке дозволить лізингоодержувачу мати прибуток і здійснювати лізингові платежі. У процесі свого розвитку лізинг став проникати у сферу обслуговування населення; сьогодні, об'єктами лізингу в Європі, здебільшого, є автомобілі. В Україні ж лізинг перебуває в стадії становлення, відповідно затребуваним об'єктом є машинобудівне, технологічне устаткування, а також сільськогосподарська техніка, що дозволяє лізингоодержувачу використовувати його у своїй основній діяльності, тобто для виробництва продукції.

У лізингових операціях не існує однозначної переваги між довгостроковим чи короткостроковим періодом дії договору. Це питання вирішується в кожній конкретній угоді окремо, але той факт, що об'єктом лізингових відносин є високотехнологічне устаткування, надає своєї специфіки. Таке устаткування більш підвладне високому ступеню морального старіння, крім того, на ринок постійно надходить устаткування, в якому застосовані останні досягнення науки і техніки. Відповідно, лізингоодержувач у більшості випадків буде обмежувати максимальний термін лізингового договору для того, щоб мати можливість використовувати у своїй основній діяльності сучасне устаткування.

Найбільша кількість лізингових угод укладається терміном на 5-10 років, за цей термін і відбувається істотна модернізація високотехнологічного устаткування. Ця тенденція однаково простежується як в Європі, так і в Україні. Виходячи із цього, можна зробити такі висновки: терміни лізингових угод не залежать від ступеня розвитку лізингових відносин. У першу чергу, на нашу думку, тривалість лізингових договорів залежить від їх об'єктів, тобто від виду устаткування.

У другому розділі «Стан і напрямки лізингових відносин у сільськогосподарських підприємствах в умовах аграрних реформ» проведений аналіз стану матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, яка є складовою частиною аграрного сектора і визначає ефективність господарювання, тому забезпечення необхідною кількістю матеріально-технічних ресурсів є першочерговим завданням кожного сільськогосподарського підприємства. Надана оцінка розвитку та ролі лізингу в забезпеченні технікою сільськогосподарських підприємств.

В умовах, коли вітчизняний агропромисловий комплекс використовується як інвестиційний донор розвитку інших галузей, капітал переливається в інші галузі через свідомо встановлений принцип: нееквівалентний обмін, диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, одночасно з відносно низькою заробітною платою в сільськогосподарській галузі. Це негативно позначається на ефективності сільськогосподарського виробництва та скорочує можливість придбання техніки.

У результаті закупівля нової техніки скоротилася в десятки разів, а випуск окремих її найменувань узагалі припинився. Рівень забезпеченості агровиробництва необхідним устаткуванням і технікою продовжує залишатися на низькому рівні і тепер. При цьому можливості відновлювального ремонту увесь час зменшуються, а його вартість зростає, що призводить до підвищення навантаження на машини, збільшення термінів збирання врожаю і, як результат, до його недобору.

У першу чергу це пов'язано з неможливістю відновлення матеріально-технічної бази цих підприємств через високу вартість основних засобів. Технічне оснащення аграрного виробництва досягло критичної межі. Аграрні підприємства України основною сільськогосподарською технікою на сьогодні забезпечені на 40-50%, майже 90% якої відпрацювала свій амортизаційний строк. Близько 43 тис. фермерських господарств мають тільки 28 тис. тракторів і 6,5 тис. зернозбиральних комбайнів. Навантаження на один трактор збільшилося із 66 га ріллі в 1990 році до 134,6 га у 2007 році, на один зернозбиральний комбайн -відповідно зі 113 га зернових культур до 274 га. В Україні на 1000 га ріллі припадає 9,4 трактора, забезпеченість зернозбиральними комбайнами на 1000 га посівів зернових в Україні у 4-5 разів нижча за необхідну кількість.

Наразі сільському господарству України потрібно майже 420 тис. тракторів, у той час, як їх налічується близько 200 тис. і 27% з них підлягають списанню впродовж трьох найближчих років, а близько 65% уже відпрацювали свій амортизаційний строк. При річній потребі 45 тис. тракторів реальне надходження їх у сільське господарство - не більше 5 тис. одиниць.

Усе це негативно позначається на розвитку вітчизняної галузі машинобудування для АПК, зокрема послужило причиною значного спаду виробництва тракторів, сільськогосподарської техніки і обладнання.

Необхідно провести оновлення машинно-тракторного парку на основі техніки нового покоління, яка матиме підвищений моторесурс 12-14 років замість 3-10 років, забезпечений ефективною системою технічного сервісу. Використання таких сільськогосподарських машин дозволить проводити агротехнічні роботи меншою кількістю техніки.

Починаючи з 1998 року основним постачальником техніки сільськогосподарським підприємствам являється НАК “Украгролізинг”. На протязі 1998-2009 рр. вона передала в лізинг понад 19,6 тис одиниць техніки на суму 1632,8 млн. грн. (табл.1) Але компанія працює нестабільно, показники темпів росту різко коливаються. Кількість поставленої техніки сільськогосподарським товаровиробникам з кожним роком зменшується, а вартість збільшується. Фінансування лізингу надходить із бюджету, проте обсяги фінансування недостатні і не можуть задовольнити сільськогосподарських виробників.

Таблиця 1 Динаміка поставок техніки в лізинг сільськогосподарським підприємствам України НАК “Украгролізинг”, 1998-2009 рр.

Рік	Кількість всього, од..	в т.ч. трактори	Вартість, млн. грн.	Темпи росту, %
				Послідовний	Базовий (1998р.=100%)
				кількість техніки	вартість техніки	кількість техніки	вартість техніки
1998	2042	797	73,4	-	-	100	100
1999	5782	2216	276,5	183,2	276,7	183,2	276,7
2000	487	23	30,1	-91,6	-89,1	-76,2	-59,0
2001	1920	677	143,9	294,7	378,1	-5,9	94,7
2002	963	250	55,6	-49,8	-61,6	-52,8	-24,3
2003	1922	437	114,8	99,6	108,1	-5,9	56,4
2004	2765	516	323,9	44,0	181,8	35,6	341,3
2005	1289	447	161,1	-53,3	-50,3	-36,7	119,5
2006	327	51	53,3	-74,1	-66,9	-84,0	-27,4
2007	1505	432	246,7	360,2	362,9	-26,3	236,1
2008	475	106	106,3	-68,4	-75,5	-76,7	44,8
2009 за 6 міс.	183	89	47,2	-	-	-	-

У Луганській області також склалася наразі важка ситуація із забезпеченням сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними засобами (табл. 2).

Таблиця 2 Наявність основних видів техніки в сільськогосподарських підприємствах Луганської області, од.

Види техніки	Роки	2008р. до 2000р. %
	2000	2005	2006	2007	2008
Трактори	11371	9241	7580	7246	6325	0,56
Зернозбиральні комбайни	2339	1640	1577	1528	1336	0,57
Кукурудзозбиральні комбайни	422	252	231	225	165	0,39
Бурякозбиральні комбайни	143	39	33	30	24	0,17
Картоплезбиральні комбайни	61	12	4	1	1	0,02
Культиватори	5207	4470	4448	4390	4381	0,84
Дискові борони	713	634	627	609	527	0,74
Лущильники	523	182	161	129	137	0,26
Плуги	3182	2543	2532	2520	2503	0,79
Сівалки	3270	3805	3774	3741	3472	0,83

Як бачимо, з кожним роком кількість техніки у господарствах області неухильно зменшується. У 2008 році, порівняно з 2000 роком, удвічі знизилась кількість основних видів техніки, а картоплезбиральних комбайнів майже не залишилось.

Як свідчать дослідження у лізинговій угоді існує цілий ряд переваг, з урахуванням яких формується позиція лізингоодержувача та лізингодавця на переговорах (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Взаємозв'язок переваг лізингових відносин в АПК

Для підприємства-лізингоодержувача великою перевагою є можливість використання необхідного устаткування й іншої техніки без одноразового витрачання власних коштів на їх придбання. У той час, коли придбання товарно-матеріальних цінностей відбувається з використанням банківського кредиту, завжди призводить до значної заборгованості покупця.

Перевагами лізингу для продавця в порівнянні з іншими формами господарських відносин, на думку автора, є наступні:

- лізинг дозволяє форсувати темпи оновлення продукції;

- зручність розрахунку: продавцеві не доводиться вдаватися до комерційного кредиту, і він може одержати всю суму безпосередньо після здійснення угоди;

- лізинг знімає ризик можливого неплатежу;

- лізинг дає можливість отримати кошти, не вдаючись до послуг фінансово-кредитних організацій;

- лізинг дає можливість на якийсь час позбутися майна, що не використовується;

- лізинг - це ефективна реклама та засіб активного маркетингу, що допомагає встановленню каналів зворотного зв'язку.

Як і будь-якому видові підприємницької діяльності, лізинговим відносинам властивий ризик. Лізингоодержувач і лизингодавець здійснюють свою діяльність заради одержання максимального прибутку, але що більший прибуток, то вищий і ступінь ризику.

В роботі запропоновано мінімізувати ризики лізингової угоди за рахунок:

- страхування суми залишкової вартості у страхових компаніях;

- організації спеціально підготовлених груп комерційних працівників, у функцію яких входить термінова реалізація майна у разі виникнення непередбачуваних обставин;

- завчасного налагодження контактів з потенційними споживачами, а також посередниками, що спеціалізуються на торгівлі майном, яке було у використанні;

- налагодження тісних зв'язків з виробниками майна (лізингові фірми, завдяки зв'язкам з виробниками, більш ефективні у питаннях відновлення, техобслуговування і скорочення витрат, що виникають при перепродажу майна);

- організації спільних проектів з метою розподілу ризиків.

Досягти мінімізації можливо технічними (неекономічними) та економічними способами. До першої групи автор відносить способи, основані на впровадженні різних технічних пристроїв, а також ті, що спираються на загальні (неекономічні) принципи і правила, вироблені практикою.

Це запобігання ризикам, тобто спроба їх усунення, поглинання ризиків, тобто визнання можливого збитку в разі неможливості використання інших методів мінімізації ризиків або у разі малої імовірності шкідливого впливу та деякі інші.

Серед економічних способів основними визначені: страхування, неустойка (штраф, пеня), поручительство (гарантія повторної реалізації, подальшого викупу, відшкодування, сумарного поручительства), завдаток. Правильне комплексне застосування даних методів на практиці дозволить істотно знизити рівень підприємницьких ризиків.

Крім економічних підстав, що пояснюють зростання кількості лізингових контрактів, відзначимо і підстави, характерні для конкретних галузей, згідно з якими у цілому ряді галузей, наприклад пасажирському і вантажному транспорті, науково-технічній сфері, застосування лізингу відповідає специфіці виробництва (рис.2).



Рис. 2 Розподіл ринку лізингових послуг за галузями економіки України, 2008р.%

Наразі в Україні операції внутрішнього лізингу в класичному розумінні цього терміна трапляються досить рідко. Однак варто насамперед створити умови для розвитку внутрішнього лізингу.

У третьому розділі ”Роль і значення лізингу в зміцненні матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств” визначені перспективи розвитку лізингових відносин у забезпеченні технікою сільськогосподарських підприємств; розроблені пропозиції щодо удосконалення механізму державної підтримки лізингу в аграрному секторі; запропонована класифікація основних видів лізингу, розроблена комплексна оцінка переваг лізингу.

Відносини аграрних виробників з виробниками засобів виробництва є одними з ключових у розвитку сільськогосподарського виробництва. Реальне економічне становище більшості сільськогосподарських підприємств у зв'язку з відносно низькою платоспроможністю обмежує їх здатність у придбанні сучасних видів техніки, тому автор шукає нові, адекватні ринковим умовам, підходи до покращення забезпечення технікою сільськогосподарського товаровиробника. З цією метою в роботі обґрунтовано систему заходів державного регулювання лізингової діяльності на основі формування і розвитку державних лізингових компаній у всіх регіонах України. З метою подальшого розширення лізингових відносин запропоновано систему податкових і амортизаційних пільг для всіх учасників лізингових операцій, що дозволить зробити лізинг, як вид фінансування, більш привабливим.

Лізингові операції є дієвим і реальним капіталозберігаючим способом фінансування виробництва, тож лізинг наразі є найперспективнішим фінансовим інструментом, здатним ефективно сприяти розвитку виробництва, активізувати інвестиційний процес у державі.

Проведені дослідження доказують, що перспективи розвитку лізингових відносин засновані перш за все на економічній необхідності. Наскільки економічна необхідність лізингу відповідає тенденціям і основним закономірностям розвитку економіки країни, настільки лізинг буде затребуваний об'єктивною економічною реальністю.

Розрахунки, зроблені в дисертаційній роботі, показують, що фінансовий лізинг вигідніший спосіб придбання устаткування в порівнянні з його покупкою за рахунок одержаного кредиту або власних засобів.

Для подальшого розвитку лізингових операцій з фермерськими та іншими, невеликими за масштабами діяльності підприємствами і зміцнення їх матеріально-технічної бази стимулювання обслуговування цих господарських суб'єктів лізингодавцями повинне бути значнішим, ніж великих і середніх. Цей чинник повинен враховуватися при розробці державної аграрної політики, яка повинна враховувати наступне:

- лізингові операції вимагають особливих стимулюючих заходів;

- коло лізингоотримувачів повинно бути чітко визначеним (з урахуванням пріоритетних напрямів селективної політики держави);

- повинна бути розроблена взаємопов'язана система заходів щодо стимулювання залучення інвестицій в малий бізнес.

Таким чином, нинішня економічна ситуація в Україні, як підтверджують результати дисертаційного дослідження, сприяє лізингу. Форма лізингу примиряє суперечності між підприємством, у якого немає засобів на модернізацію, і інвестором, який неохоче надасть цьому підприємству фінансові кошти, оскільки не має достатніх гарантій їх повернення.

Дослідженнями доведено, що найістотнішими вигодами від отримання техніки по лізингу є наступні: можливість застосування механізму прискорених в три рази амортизаційних відрахувань; скорочення податку на майно, базою оподаткування для якого є швидко зменшувана залишкова вартість техніки; віднесення лізингових платежів на собівартість продукції (робіт, послуг) лізингоодержувача, що дозволяє знизити базу оподаткування по податку на прибуток, тоді як при покупці устаткування за рахунок одержаного кредиту виплата відсотків за користування фінансовими ресурсами більш, ніж наполовину, здійснюється за рахунок прибутку підприємства, що залишається після оподаткування.

Для подальшого розвитку лізингових відносин в економіці необхідно більше уваги приділяти регулюванню інвестиційної політики з боку держави. З метою подальшого розширення лізингових відносин автором пропонується прийняти систему податкових і амортизаційних пільг для всіх учасників лізингових операцій, що дозволить зробити лізинг, як вид фінансування, більш привабливим.

Слід визнати суб'єктами малого підприємництва лізингові компанії, діяльність яких у сфері лізингу формується на 70 і більше відсотків за рахунок лізингових договорів, укладених із суб'єктами малого підприємництва, що дасть їм можливість бути звільненими від сплати ПДВ.

Сьогодні в аграрному секторі України діє “класична” схема надання техніки й устаткування в лізинг, але ця схема, незважаючи на певні переваги, має ряд недоліків, головний з яких - величина лізингових платежів, занадто висока для виробників сільськогосподарської продукції в сучасних умовах. У зв'язку із цим доцільною була б діяльність Державної лізингової компанії. Через неї здійснювалися б усі державні програми з підтримки лізингу, у тому числі і надання техніки за пільговими лізинговими ставками, і яка б працювала для відновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських товаровиробників, а не заради одержання прибутку.

Робота Державної лізингової компанії була б оптимальною з погляду сільгосптоваровиробників.

Але з огляду на складну економічну ситуацію в країні і постійний брак коштів у державному бюджеті в найближчі роки неможливо обійтися без участі недержавних лізингових компаній.

У зв'язку із цим автором пропонується перехідний механізм забезпечення сільськогосподарських підприємств технікою й устаткуванням у лізинг (рис. 3)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Фінансове забезпечення лізингу за участю Державного лізингового фонду

Важливим елементом цього механізму є Державний лізинговий фонд, через який буде забезпечуватися компенсація високих ринкових лізингових ставок і придбання техніки й устаткування сільськогосподарськими підприємствами за пільговими ставками.

Крім цього, однією з функцій Державного лізингового фонду повинно стати забезпечення поручительства для підприємств АПК і у разі їх неплатоспроможності, надання безпроцентних кредитів для погашення заборгованості перед недержавними лізинговими компаніями.

ВИСНОВКИ

В ході дослідження основну увагу було приділено визначенню соціально-економічної сутності лізингових відносин і особливостей їх прояву в сучасних умовах та обґрунтуванню шляхів забезпечення сприятливих економічних умов для ефективного розвитку лізингових відносин в АПК при нинішньому рівні розвитку інвестиційних процесів в Україні. На основі виконаного дослідження можна сформулювати такі висновки:

1. Проведений аналіз сутності лізингових відносин в сучасних умовах дозволяє стверджувати про недосконалість даного трактування. На основі цього автором було запропоноване удосконалене трактування лізингу, як економічної категорії, що виражає певну внутрішню структуру економічних відносин між суб'єктами з приводу організації і фінансування інвестицій у специфічній формі товарного кредиту, які зумовлюють трансформацію капіталу з позичкового у функціонуючий.

2. Дослідження показали, що технічне оснащення аграрного виробництва досягло критичної межі. Аграрні підприємства України основною сільськогосподарською технікою сьогодні забезпечені на 40-50%, близько 90% з якої відпрацювала свій амортизаційний строк. Більше 43 тис. фермерських господарств мають лише 28 тис. тракторів і 6,5 тис. зернозбиральних комбайнів. Наразі сільському господарству України необхідно майже 420 тис. тракторів, у той час, як їх налічується близько 200 тис. і з них 27% підлягає списанню впродовж трьох найближчих років, а майже 65% уже відпрацювали свій амортизаційний строк. При цьому можливості відновлювального ремонту надалі зменшуватимуться, а його вартість зростатиме, що призводитиме до підвищення навантаження на машини, збільшення термінів збирання врожаю і, як результат, до його недобору.

3.Дослідженнями встановлено, що важливим джерелом забезпечення аграріїв технікою є машини, що були вже у використанні. В Україні ринок техніки, яка була у використанні, не розвинений. В зв'язку з цим в дисертаційній роботі запропоновано розробку відповідних нормативних документів які б обумовлювали становлення такого ринку та подальший розвиток машинно-технологічних станцій для ремонтно-технічного забезпечення всіх категорій виробників, а також дилерської мережі, яка б дозволила забезпечити оптимальне використання сільськогосподарської техніки.

4. В роботі узагальнено комплекс переваг лізингових відносин в АПК в порівнянні з іншими господарськими відносинами з урахуванням яких буде формуватися позиція лізингоодержувача та лізингодавця на переговорах з укладання лізингової угоди - це податкові пільги, можливість розширити виробництво без великих одноразових витрат і залучення позикових засобів, одержання пільгового права на придбання майна, даного в лізинг, після закінчення контрактного терміну, можливість оперативно реагувати на ринкову кон'юнктуру, що змінюється.

5. З метою мінімізації ризиків лізингової діяльності запропоновано ряд заходів: страхування суми залишкової вартості у страхових компаніях; організація спеціально підготовлених груп комерційних працівників, у функцію яких входить термінова реалізація старого майна у разі виникнення непередбачуваних обставин; завчасне налагодження контактів з потенційними споживачами, а також посередниками, котрі спеціалізуються на торгівлі бувшим в ужинку майном; налагодження тісних зв'язків з виробниками майна (лізингові фірми, зв'язані з виробниками, більш ефективні у питаннях відновлення, техобслуговування і скорочення витрат, пов'язаних з перепродажем майна); організація спільних проектів з метою розподілу ризиків. Правильне застосування вище перелічених заходів дозволить істотно знизити рівень підприємницьких ризиків і одержати максимальний прибуток.

6. Обґрунтовано систему заходів державного регулювання лізингової діяльності на основі формування і розвитку державних лізингових компаній у всіх регіонах України. З метою подальшого розширення лізингових відносин запропоновано систему податкових і амортизаційних пільг для всіх учасників лізингових операцій, що дозволить зробити лізинг, як вид фінансування, більш привабливим.

7. В дисертаційній роботі запропоновано перехідний (від приватних та змішаних до переважно державних лізингових компаній) механізм забезпечення сільськогосподарських підприємств технікою й устаткуванням у лізинг. Важливим елементом розробленого механізму є робота Державного лізингового фонду, через який буде забезпечуватися компенсація високих ринкових лізингових ставок і придбання техніки й устаткування сільськогосподарськими підприємствами за пільговими ставками. Крім цього, однією з функцій Державного лізингового фонду має стати забезпечення поручительства для підприємств АПК.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Бабак Ю.Н. Формы и методы экономического регулирования рыночных отношений в сельском хозяйстве /Ю.Н.Бабак//Аграрной реформе комплексное решение: моногр. /[Ткаченко В.Г., Богачев В.И. и др.] ; под общ. ред. проф. В.Г. Ткаченко и проф. В.И. Богачева. - Луганск, 2001. - Гл. 5. - С. 84-95.

2. Бабак Ю.Н. Государственная поддержка кредитного обеспечения сельскохозяйственных предприятий/ Ю.Н. Бабак //Продовольственная безопасность Украины: состояние, механизм обеспечения, проблемы: моногр./ [Ткаченко В.Г., Богачев В.И. и др.]; под общ. ред. проф.В.Г. Ткаченко и проф. В.И. Богачева. - Луганск, 2004 - Разд. 5 - С. 120-167.

3. Бабак Ю.Н. Научный и инновационный потенциал аграрного сектора экономики/ Ю.Н. Бабак // Аграрная реформа в Украине: результаты, проблемы, перспективы завершения: моногр./ [Ткаченко В.Г., Богачев В.И. и др.]; под общ. ред. проф. В.Г. Ткаченко и проф. В.И. Богачева. - Луганск, 2006 - Разд. 2 - С. 50-102.

4. Бабак Ю.Н. Государственная стратегия обеспечения экономической безопасности Украины / Ю.Н. Бабак // Экономическая безопасность Украины в условиях трансформационных процессов: моногр./ [Ткаченко В.Г., Богачев В.И. и др.]; под общ. ред. проф. В.Г. Ткаченко и проф. В.И. Богачева. - Луганск, 2007 - Разд. 6 - С. 176-203.

Публікації в наукових фахових виданнях:

5. Бабак Ю.Н. Факторы риска лизинговой сделки в условиях трансформируемой экономики / Ю.Н. Бабак// Ринкова трансформація економіки АПК/ за ред. П.Т. Саблука. - Київ, 2002 - С. 226-228.

6. Бабак Ю.Н. Материально-технические ресурсы АПК: роль, состояние и проблемы обеспечения/ Ю. Н. Бабак// Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ Луганськ: ЛНАУ, "Элтон-2", 2002. - № 14(26). Т. 1 - С. 304-308.

7. Бабак Ю.М. Становлення вільних економічних зон в Україні / Ю.М. Бабак// Збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування Донецький державний університет економіки та торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського/ Донецьк, 2002 - С. 71-75.

8. Бабак Ю.Н. Неэквивалентность межотраслевого обмена в рамках АПК / Ю.Н. Бабак // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2004. - №33/45 - С. 137-140.

9. Бабак Ю.Н. Теоретические особенности диспаритета цен при межотраслевом обмене. / Ю.Н. Бабак, О.Н. Колесова// Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ, 2004. - №38/50 - С. 22-26.

10. Бабак Ю.Н. Ценообразование как инструмент государственного регулирования экономики/ Ю.Н Бабак// Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: ЛНАУ, 2005. - №51/74 - С. 15-18.

11. Бабак Ю.Н. Роль лизинга в восстановлении материально-технической базы сельскохозяйственных производителей/ Ю.Н Бабак// Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: ЛНАУ, 2006. - №60/83 - С. 420-426.

12. Бабак Ю.Н Роль заработной платы в улучшении материального благосостояния работников села/ Ю.Н Бабак, А.П. Богуненко// Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: ЛНАУ, 2006. - №62/85 - С. 23-26.

13. Бабак Ю.Н. Повышение роли лизинга в техническом обеспечении сельскохозяйственных предприятий/ Ю.Н. Бабак //Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Елтон-2, 2008. - №85 / - С. 179-186.

Публікації в інших наукових виданнях:

14. Бабак Ю.Н. Перспективы развития лизинговых отношений в агропромышленном комплексе/ Ю.Н. Бабак// Актуальные проблемы экономической теории и практики: сб. науч. трудов/ Кубан. гос. аграр. ун-т; под ред. В.А. Сидорова. - Краснодар, 2008. - С. 68-73.

Размещено на Allbest.ru

...