Механізм управління фінансово-господарськими результатами діяльності машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

ЧАЛАПКО ЛІДІЯ ДМИТРІВНА

Запоріжжя - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

фінансовий машинобудівний платоспроможність ліквідність

Актуальність теми. В умовах сучасних бізнес відносин особливе місце займають процеси, пов'язані з пошуком принципово нових підходів до підвищення фінансово-господарських результатів діяльності підприємства.

Фінансовий менеджмент на вітчизняних підприємствах має реактивну форму, в той час як динамічність середовища функціонування вимагає ефективного фінансового менеджменту для управління механізмом фінансово-господарських результатів діяльності. Тому це, як правило, вимагає перебудови всього організаційно-економічного механізму управління на вітчизняних підприємствах машинобудівної галузі.

Найбільшу цікавість у теорії і практиці фінансового менеджменту викликають праці зарубіжних учених К. Бірмана, Е.А. Бригхема, Л. Гапенські, К. Шим Джей, Г. Сигел Джоела, Л. Чедвіка, К. Хеддервіка, С. Майєрса, Дж. Ван Хорн, Р. Холта та інших авторів. Ними сформульовані основоположні принципи фінансового менеджменту на підприємстві. Дослідженням проблеми управління фінансово-господарськими результатами займались також ряд вітчизняних авторів, серед яких можна виділити І.Т. Балабанова, В.А. Ткаченка, С.Я. Салигу, Р.Б. Тяна, І.С. Стоянову, О.О. Терещенка, І.О. Бланка, В.П. Савчука, А.Н. Поддерьогіна, В.Н. Гриньову та інших.

Віддаючи належне науковій і практичній значимості робіт вище названих авторів, необхідно зазначити, що специфічні умови розвитку сучасних господарських бізнес одиниць вимагають уточнення і подальшого розвитку теоретичних і практичних основ функціонування фінансового менеджменту на підприємстві, оскільки конкурентне протистояння практично на всіх ринках сьогодні зумовлює активний пошук і використання найменших резервів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексних науково-дослідних тем Дніпропетровського університету економіки та права: «Організаційно-економічні основи розвитку технологічного і методичного забезпечення систем управління промисловими підприємствами в умовах ринкових відносин» (державний реєстраційний номер 0100U000948) та «Науково-методичне забезпечення соціально-економічних процесів виробничо-господарської діяльності промислових підприємств України в умовах ринкових відносин» (державний реєстраційний номер 0100U000949), де особисто автором обґрунтовано теоретичні і методологічні підходи щодо вдосконалення процесу управління фінансово-господарськими результатами як підсистеми фінансового менеджменту, що є однією із складових єдиної системи управління машинобудівними підприємствами.

Мета дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення механізму управління фінансово - господарськими результатами діяльності машинобудівних підприємств.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

розробити методичні рекомендації, спрямовані на організацію системи управління фінансово-господарськими результатами на машинобудівних підприємствах, в основу яких покладено процесний підхід в управлінні, орієнтований на побудову системи управління фінансовою підсистемою підприємства навколо бізнес-процесів;

визначити зміст, методичну основу і сучасні тенденції фінансового аналізу на вітчизняних підприємствах для отримання потрібних фінансово-господарських результатів;

розробити методичний підхід щодо діагностики платоспроможності і ліквідності підприємства відповідно до сучасних вимог бізнес діяльності;

розробити механізм управління результатами діяльності з метою фінансування стратегії зростання машинобудівних підприємств;

запропонувати розподіл поняття «фінансовий леверидж» і введення в теорію і практику управління нових понять «тактичний фінансовий леверидж» і «стратегічний фінансовий леверидж»;

запропонувати організаційно-економічний механізм розробки фінансової стратегії машинобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси управління фінансово - господарською діяльністю підприємств в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є механізм управління фінансово-господарськими результатами діяльності машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення теорії фінансового менеджменту, сучасні концепції організації і управління фінансово-господарськими результатами машинобудівних підприємств в умовах конкурентних відносин.

У процесі дослідження було використано такі загальнонаукові і спеціальні методи: теоретичного узагальнення - для визначення сутності фінансового-господарських результатів, ролі фінансового менеджменту в системі управління підприємством (розділ 1); загальної теорії систем - для створення загальної концепції фінансового розвитку підприємств (розділ 3); системно-структурний - для вдосконалення методичного підходу щодо фінансового аналізу і діагностики платоспроможності і ліквідності підприємства (розділ 2); графічного й аналітичного моделювання - для розробки адаптованої системи фінансового менеджменту (розділ 3).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці механізму управління фінансово-економічними результатами діяльності машинобудівних підприємств:

вперше:

запропоновано розподіл поняття «фінансовий леверидж» за рахунок введення в теорію і практику управління нових понять: «тактичний фінансовий леверидж» і «стратегічний фінансовий леверидж» та визначено основні фактори, що впливають на формування допустимої межі фінансового левериджу;

удосконалено:

методичний підхід щодо діагностики платоспроможності і ліквідності машинобудівного підприємства, орієнтований на оцінку і аналіз потенціалу даних показників, що на відміну від існуючих передбачає перехід від розрахунків за залишками активів на певний момент часу до розрахунків за потоками з корегуванням на оборотність активів;

механізм фінансування зростання машинобудівних підприємств і оптимізації структури капіталу, що на відміну від існуючих припускає встановлення пропорцій у структурі капіталу, виходячи з технологічних і фінансових циклів підприємства і машинобудівної галузі;

модель адаптованого фінансового аналізу, яка на відміну від існуючих передбачає системний управлінський підхід, орієнтований на поетапний розрахунок показників фінансового стану, в основу якого покладено рух грошових коштів підприємств і співставлення джерел і напрямів використання фінансових ресурсів для отримання потрібних фінансово-господарських результатів;

механізм формування та узгодження фінансового стратегічного набору підприємства, що на відміну від існуючих є сукупністю стратегій, структурованих за принципом «джерела фінансових ресурсів > напрями використання»;

набули подальшого розвитку:

методичні рекомендації з організації системи управління фінансово-господарськими результатами на машинобудівних підприємствах, в основу яких покладено процесний підхід в управлінні, орієнтований на побудову системи управління фінансовою підсистемою підприємства навколо бізнес-процесів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо вдосконалення системи менеджменту для отримання потрібного фінансово-господарського результату машинобудівних підприємств. Практичне значення мають методичний підхід щодо діагностики його платоспроможності і ліквідності, механізм формування фінансової стратегії, її узгодження з іншими елементами стратегічного набору, модель визначення безризикової межі зростання підприємства, методичні рекомендації з організації системи управління фінансово-господарськими результатами підприємства відповідно до процесного підходу. Розроблені елементи системи управління дозволяють підприємствам машинобудівної галузі підвищити ефективність фінансово-господарських результатів діяльності в стратегічному аспекті.

Підтвердженням практичної значущості результатів є використання розробок і рекомендацій дисертаційного дослідження на підприємствах Дніпропетровської і Полтавської областей, а саме: ВАТ «Завод «Дніпропрес» - договір №1 от 10.11.2005 року «Надання замовнику інформаційно-маркетингових послуг та розробка рекомендацій щодо удосконалення системи управління ВАТ «Завод «Дніпропрес» (довідка № 145/11 від 20.11.2008 р.), ВАТ «Кременчуцький завод дорожних машин» (довідка № 42/02 від 25.02.2009 р.).

Основні теоретичні положення дисертаційних досліджень знайшли своє застосування в навчально-методичному процесі в Кременчуцькому інституті Дніпропетровського університету економіки та права (довідка № 047-ДУЕП від 02 березня 2009 р.), в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій і управління (довідка № 001/601 від 21 грудня 2008 р.) при викладанні дисциплін «Фінанси підприємств», «Фінансовий аналіз», «Фінансовий аналіз і планування діяльності підприємства», «Фінансовий менеджмент», «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання» та в Придніпровській державній академії будівництва і архітектури (довідка № 12/01 від 21 січня 2009 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою роботою. Сукупність отриманих наукових результатів, викладених у дисертації - це власний авторський підхід до формування ефективного механізму управління фінансово-господарськими результатами діяльності машинобудівних підприємств, спрямованих на підвищення ефективності використання його фінансових ресурсів. Особистий внесок здобувача викладений в роботах, опублікованих самостійно та в співавторстві, що вказано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні концептуальні положення, методичні розробки і висновки відносно виконаних досліджень були апробовані автором на наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, а саме: VI Міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми ефективного регіонального і корпоративного управління в умовах невизначеності і динамічності зовнішнього середовища» (м. Дніпропетровськ, 2001 р.); V Науково-практичній конференції студентів та молодих науковців (м. Кременчук, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Економіка, менеджмент, маркетинг: глобалізація і інтернаціоналізація» (м. Херсон, 2004 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми побудови і функціонування операційних систем в умовах невизначеності і динамічності зовнішнього середовища» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів та студентів «Регіональні аспекти економіки і освіти» (м. Кременчук, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові ресурси регіону, організація та управління» (м. Івано-Франківськ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, молодих учених та науковців «Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки» (м. Кременчук, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні економічні перспективи в умовах сталого розвитку» (м. Кіровоград, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, молодих учених та науковців «Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки» (м. Кременчук, 2009 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 18 наукових робіт, які відображають основний зміст дисертації, загальним обсягом 6,4 друк. арк., у тому числі 8 статей у наукових фахових виданнях та 10 тез за матеріалами конференції, де особисто автору належить 4,8 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладений на 196 сторінках. Робота містить 10 таблиць, 49 рисунків та 7 додатків. Список використаних джерел налічує 191 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, предмет та об'єкт і методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - «Теоретичні основи управління фінансово-господарськими результатами підприємства» - розглядається сутність, склад і механізм управління процесом формування фінансово-господарських результатів; здійснюється комплексний аналіз фінансової діяльності і фінансової роботи в умовах сучасних відносинах господарювання.

Сьогодні фінансово-господарські результати підприємства - це показник його життєздатності і конкурентоздатності, а значить і самостійності. Це показник перспектив його розвитку. Багатство суб'єкта господарської діяльності визначається не наявністю майна, сировини, працівників і т.д., а здатністю створювати додаткову вартість і реалізовувати цю вартість на ринку. Отримати потрібні результати сьогодні можливо тільки за умов правильної постановки процесу фінансового менеджменту на підприємстві.

Передумовою виникнення прибутку є здатність підприємства здійснювати реалізацію своїх активів, або іншими словами - здатність безупинно трансформувати активи з однієї форми в іншу в процесі виробництва і доводити їх до кінцевої грошової форми.

Фінансовий менеджмент являє собою механізм управління рухом ресурсів підприємства, які виражені у грошовій формі та орієнтований на управління кругообігом капіталу за допомогою організації фінансових відносин, що виникають між суб'єктами господарської діяльності. Кінцева мета такого управління відповідає цільовій функції підприємства - одержання прибутку, тобто потрібного фінансово-господарського результату.

Відповідно до сучасних вимог, управління на підприємстві потребує корінних змін. Тому суть фінансово-господарського результату розглядається за джерелами його формування в розрізі основних видів діяльності підприємства: операційної, інвестиційної та фінансової. У процесі управління керівник не спостерігає фізичних перетворень, що відбуваються в процесі виробництва. Він бачить лише інформаційне відображення, і від того, наскільки адекватно буде це відображення, багато в чому залежить ефективність прийнятих ним рішень. Усі ресурси, всі витрати, вся виготовлена продукція, весь дохід при цьому мають єдиний вимірник - грошові одиниці. Складність проблеми полягає в тому, що не має єдиного показника, який би давав повну оцінку фінансово-господарського стану підприємства. На практиці існує певна система показників, які характеризують окремі напрямки діяльності промислового підприємства Управління вітчизняними підприємствами сьогодні характеризується ознаками системної дезорганізації: надлишок несуттєвої і нестача необхідної оперативної управлінської інформації, тимчасовий контроль в усіх напрямах діяльності підприємства, значна інерція в реалізації управлінських рішень.

Таким чином, на перший план при формуванні потрібного фінансово-господарського результату виходить постановка цивілізованого фінансового менеджменту й управління його інформаційно-аналітичним забезпеченням.

У роботі зазначається, що до об'єктів фінансового менеджменту слід відносити не тільки джерела формування фінансових ресурсів і відносин, але й процеси формування фінансово-господарського результату діяльності підприємства, а також причинно-наслідкові ланцюжки, що формують кінцевий результат та управління фінансовими ризиками, що супроводжують підприємство при веденні господарської та фінансової діяльності.

Дослідження показують, що для досягнення потрібних фінансово-господарських результатів, при перебудові механізмів управління підприємством з урахуванням вимог фінансів, слід пам'ятати про те, що фінанси - це лише відображення реальних процесів та їх наслідків на підприємстві. Фінансовий механізм служить для обслуговування процесів виробництва і реалізації продукції.

У другому розділі - «Дослідження механізму управління фінансово-господарськими результатами діяльності на підприємствах машинобудівної галузі» - розглядається сутність, значення та основні завдання сучасного аналізу результатів фінансово-господарської діяльності підприємств; розроблено методичний підхід щодо діагностики платоспроможності і ліквідності, орієнтованої на оцінку й аналіз потенціалу даних показників і припускає перехід від розрахунків за залишками активів на певний момент часу до розрахунків за потоками грошових ресурсів; отримано результати розрахунків за звітністю машинобудівних підприємств; запропоновано методичні підходи щодо формування фінансової стратегії підприємства та вплив процесу управління фінансово-господарськими результатами на ефективність діяльності підприємств.

Фінансово-господарські результати відображають фінансовий стан підприємства, що визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відбивають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан суб'єкта господарської діяльності - це характеристика його фінансового потенціалу.

Процес проведення фінансового аналізу, як і будь-який інший, складний процес, повинен мати свою технологію, тобто послідовність кроків, спрямованих на виявлення причинно-наслідкових зв`язків зміни стану підприємства.

В результаті проведених досліджень, встановлено, що виконання класичних аналітичних процедур в практиці виділяє такі основні проблеми:

не достатня глибина аналізу з констатацією фактів і кінцевих результатів;

неадекватність первинної інформації через ряд об'єктивних і суб'єктивних причин;

надмірне використання фінансових коефіцієнтів;

фінансовий аналіз багато в чому страждає статичністю;

через специфіку фінансових відносин і бізнес-циклів вітчизняних підприємств використання зарубіжних інтегральних показників не дає об'єктивної оцінки.

В роботі запропоновано, модель адаптованого традиційного фінансового аналізу. Ії використання показало, що вона краще відповідає сучасним вимогам, що ставляться до аналізу фінансово-господарського стану. Специфічною рисою такої моделі є системний управлінський підхід, орієнтований на пошук проблемних сфер діяльності підприємства.

Зазначимо, що запропонована модель дозволяє отримувати оцінку ефективності фінансової діяльності підприємства і фінансової роботи, що здійснюються в контексті загальної діяльності для отримання ним потрібних фінансово-господарських результатів.

Проведеними дослідженнями встановлено, що проблеми і труднощі, які виникають у фінансовому стані підприємства, зрештою проявляються у двох напрямах:

низька ліквідність (дефіцит коштів);

недостатня віддача на вкладений у підприємство капітал (низька рентабельність).

Перша проблема - це наслідок недосягнення тактичних цілей підприємства, друга - стратегічних. Головним тактичним завданням для фінансового менеджера є створення балансу грошових потоків за напрямом і обсягом, які повинні забезпечувати поточну платоспроможність підприємства і ліквідність його активів.

Крок перший повинен дати відповідь на питання - звідки підприємство брало фінансові ресурси і куди їх направляло; крок другий і третій - наскільки ефективна структура вкладень фінансових ресурсів і поточне управління активами підприємства; крок четвертий - наскільки підприємство стійке в тактичному плані і наскільки воно здатне реагувати на ринкові коливання (поточна фінансова мобільність); крок п'ятий - наскільки поточна діяльність зорієнтована і ефективна в довгостроковій перспективі; крок шостий - наскільки підприємство фінансово стійке і може проводити незалежну і цілеспрямовану фінансову політику. Аналітик, таким чином, рухається від загального до конкретного.

В роботі запропоновано вдосконалений методичний підхід щодо аналізу ліквідності і платоспроможності підприємства. Зокрема зазначається, що дані показники мають певний економічний зміст на конкретний досить обмежений відрізок часу. В основі тривалості цього періоду лежить операційний цикл виготовлення і реалізації продукту. Ідеальним варто визнати розрахунок цих показників наприкінці кожного операційного дня. Такий інтервал встановлюється з огляду на те, що коли ми говоримо про платоспроможність підприємства, то насамперед йдеться про кількість днів, необхідних для виконання своїх фінансових зобов'язань перед постачальниками ресурсів, працівниками, органами державної влади, кредиторами тощо.

Проведені дослідження на вітчизняних підприємствах машинобудівної галузі свідчать про те, що найбільш доцільно розглядати проблему ліквідності і платоспроможності підприємства в контексті з оборотністю активів, оскільки ці показники взаємно доповнюють один одного, тим самим компенсуючи або підсилюючи вплив іншого. Коригування показників платоспроможності і ліквідності на показник оборотності дозволяє говорити про їх потенціал, котрий необхідно розглядати як один з ключових елементів усього фінансового потенціалу підприємства.

Зазначено, що основним критерієм ефективності фінансово-господарських результатів в сучасних бізнес-умовах є не тільки отримання прибутку, а також при розробці фінансової стратегії вартість підприємства на ринку, що є інтегральним відображенням фінансово-економічного потенціалу підприємства. Найважливішою передумовою досягнення високих фінансово-господарських результатів є налагодженість управлінських процесів, які можна розподілити на три великі групи:

Процес прийняття ключових рішень (стратегічне планування).

Процеси забезпечення.

Основні операційні процеси.

Перебудова управлінських процесів повинна починатися з визначення того, де і як створюється або втрачається вартість, наскільки ефективно працюють елементи ланцюжка вартості і як результати підрозділів підприємства співвідносяться з показниками основних конкурентів.

У третьому розділі - «Напрями вдосконалення формування фінансово-господарських результатів діяльності на підприємствах машинобудівної галузі» - розглядаються концептуальні підходи управління фінансово-господарськими результатами діяльності з метою фінансування зростання машинобудівних підприємств, фактори, що впливають на результати фінансово-господарської діяльності та організаційно-економічний механізм фінансової стратегії підприємств цієї галузі.

Стратегія фінансування діяльності підприємства починається з вибору керівництвом загальної ділової стратегії, націленої на максимізацію її фінансово-господарських результатів, що реалізується через інвестиції, які забезпечують рух у заданому напрямку. Однак одержання необхідних коштів у потрібному обсязі в потрібний час далеко не завжди можливе навіть, якщо в підприємства є прибуток. Дослідження показують, що підприємства з високими темпами зростання також досить часто терплять банкрутство, як і підприємства, що розвиваються дуже повільно. Якщо останні, як правило, не можуть розв'язати проблему - що випускати і кому продавати; то перші - як фінансувати зростання.

Оптимальна стратегія фінансування повинна вирішувати найважливіше завдання фінансового менеджменту - забезпечення довгострокового зростання вартості підприємства і забезпечення ліквідності поточної діяльності.

Щоб вирішити проблему зростання обсягів виробництва і продажів, необхідно з'ясувати, наскільки воно може бути профінансоване без ризику зниження фінансового потенціалу підприємства. Це можливо, якщо встановити межі й оптимальне співвідношення власних і запозичених коштів, і в майбутньому чітко дотримуватись даної пропорції.

Встановлено, що існуючі методи визначення граничного обсягу приросту доходу підприємства мають загальне суто теоретичне значення. Критичною проблемою в цьому питанні постає визначення нормального рівня показника співвідношення запозичених і власних коштів. Дослідження показують, що таке співвідношення повинно здійснюватися з урахуванням операційних, фінансових циклів підприємства і галузі, поточного стану фінансового потенціалу підприємства, механізму розподілу прибутку тощо

Крім того, на нашу думку, існує необхідність поділення поняття «фінансового левериджу» на дві складові: тактичний фінансовий леверидж і стратегічний фінансовий леверидж. В результаті досліджень встановлено, що система стратегічного управління за своїми цілями, завданнями і спрямованістю істотно відрізняється від операційної діяльності, тому в стратегічному управлінні класичний показник фінансового левериджу не цілком відповідає вимогам практичної діяльності.

Виходячи з цього, стратегічний фінансовий леверидж має бути націлений на мінімізацію загального ділового ризику підприємства, формула

,

де СФЛ - стратегічний фінансовий леверидж;

RОА - рентабельність активів, грн.;

О_ПА - оборотність поточних активів, к-ть об.;

Ц_ЗК - середньозважена вартість запозичених коштів, %.;

К_ОП - коефіцієнт оподаткування;

ЗК - середньорічна сума запозиченого капіталу, грн.;

ВК - середньорічна сума власного капіталу, грн.

Тактичний фінансовий леверидж орієнтований на оптимальне поточне співвідношення ризик-доход з ухилом убік доходу формула (3):

,

де ТФЛ - тактичний фінансовий леверидж;

RS - рентабельність продажів, %;

ЗКК - середньорічна сума запозиченого короткострокового капіталу, тис. грн.

Принципова різниця полягає в тому, що підприємство може мати позитивну різницю RS х О_ПА > Ц_ЗК, але при цьому негативну ROA х О_ПА > Ц_ЗК . Це говорить про те, що в поточній діяльності підприємство генерує ріст власного капіталу, але в перспективі в нього намічаються серйозні проблеми через нераціональну структуру вкладень коштів (показник ROA).

Для того, щоб вирішити, який рівень стратегічного фінансового левериджу можна вважати оптимальним, необхідно врахувати певні чинники, що впливають на підсумковий показник: ефективність бізнесу, якість менеджменту, ризикованість бізнесу, довгострокові перспективи платоспроможності. Серед чинників, що впливають на визначення оптимального рівня тактичного фінансового левериджу можна відзначити: рентабельність операційної діяльності, оборотність оборотних активів, ліквідність і платоспроможність підприємства, структура і склад кредиторської заборгованості.

Визначено, що основою цілеспрямованого формування фінансово-господарських результатів є фінансова стратегія, що є складовою частиною стратегічного набору підприємства і повинна бути адекватна йому за цілями і завданнями. Вироблення стратегії розвитку має забезпечувати ефективний розподіл і використання всіх ресурсів.

В результаті проведено аналізу науково-методичної літератури встановлено, що існуючий сьогодні підхід до формування фінансової стратегії не відповідає сучасним вимогам з організації системи управління підприємством. Адже при цьому фінанси і фінансова функція стає самоціллю, що руйнує дієвість системи управління підприємством. Виходячи з цього запропоновано формування фінансової стратегії підприємства, що ґрунтується на принципах процесного підходу.

Дослідження практики вітчизняних машинобудівних підприємств, показує, що найбільш доцільним є перехід у побудові системи управління підприємством навколо основних процесів і операцій, а не навколо завдань або людей. Визначено, що фінансовий або технологічний процес, а не функція, повинен пов'язувати суміжні завдання на виробництво і реалізацію продукції і супутні їм операції. Процеси є ключем до створення ефективної організаційної структури загалом. Блок активних стратегій та кожен його елемент повинен містити в собі наступні положення стосовно того, як підприємство використовуватиме фінансові ресурси: пріоритети вкладень; принципи розподілу; механізм використання; припустимі межі вкладень; критерії оцінки ефективності вкладень фінансових ресурсів.

Блок пасивних стратегій та кожен його елемент орієнтований на управлінські рішення в області залучення фінансових ресурсів і відбиває такі аспекти, як: пріоритети в джерелах фінансування; припустимі межі в співвідношеннях різних джерел; механізми залучення фінансових ресурсів; критерії вибору джерел фінансування.

ВИСНОВКИ

Фінансово-господарські результати визначаються сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використовування фінансових ресурсів підприємства. Це наслідок господарської діяльності підприємства, окремих його операцій і характеристика його фінансової конкурентоспроможності.

1. В результаті дослідження змісту, методичної основи і тенденцій фінансового аналізу результатів діяльності та факторів впливу на їх ефективність на вітчизняних підприємствах машинобудівної галузі встановлено основні проблеми в цій області досліджень і як наслідок низькі або взагалі відсутні позитивні фінансово-господарські результати. На практиці фінансовий аналіз зводиться до розробки, розрахунку і поверхневого використовування явно надмірної кількості фінансових коефіцієнтів, які до того ж знаходяться у функціональній залежності між собою. При цьому відсутня єдина цільова і методична спрямованість процесу аналізу, а основний упор зроблений саме на розрахунку деякої сукупності показників, але не на пошуку істинних причин ситуації, що склалася. Глибина дослідження обмежується, в кращому випадку, констатацією тенденції покращення або погіршення.

В роботі запропоновано методичний підхід щодо проведення аналізу фінансового стану та результатів діяльності підприємства заснований на тому, що основне завдання фінансового менеджера полягає в ефективному використовуванні фінансового механізму для забезпечення безперебійного фінансування виробничо-господарської діяльності підприємстві, для отримання ефективних фінансово-господарських результатів.

2. Встановлено, що в загальнотеоретичному плані існує два напрями виникнення проблем у фінансовому стані підприємства: відсутність потенційних можливостей зберігати прийнятний рівень фінансового стану і нераціональне управління фінансово-господарськими результатами діяльності. Проблеми, що виникають у фінансовому стані, зрештою мають два принципові прояви: низька ліквідність (дефіцит грошових коштів) і недостатня віддача на вкладений в підприємство капітал (низька рентабельність). Перша проблема - це наслідок недосягнення тактичних цілей підприємства, друга - стратегічних цілей.

3. Запропоновано як ключовий показник ефективності фінансової роботи і досягнення тактичної мети фінансового менеджера, використовувати показник «потенціалу ліквідності і платоспроможності» підприємства. Визначено, що загальнотеоретичне поняття платоспроможності в умовах сучасних управлінських технологій втратило свою значущість, тому в контексті забезпечення стабільних і стійких фінансово-господарських результаті роботи підприємства доцільно розглядати дану проблему в комплексі з урахуванням ліквідності, платоспроможності і оборотності активів. Всі три складових можуть як підсилювати, так і знижувати дію інших показників.

4. Одним із ключових завдань стратегічної мети підприємства є його зростання і збереження збалансованості в своїй діяльності. При цьому ключовим завданням зростання підприємства в даному контексті є формування оптимального складу і структури джерел фінансування.

Запропоновано встановлення оптимального індикативного рівня показника гранично допустимої величини співвідношення запозичених і власних коштів, яка дозволяє зберігати ризиковану діяльність підприємства в межах природного рівня ризику, що повинно здійснюватися з урахуванням операційних циклів підприємства і галузі, фінансових циклів, поточного стану фінансового потенціалу підприємства, механізму розподілу прибутку за цільовими фондами.

5. В роботі пропонується розділення поняття «фінансовий леверидж» на стратегічний фінансовий леверидж і тактичний фінансовий леверидж. Такий розподіл зв'язаний з тим, що система стратегічного управління за своїми цілями, завданнями істотно відрізняється від операційної діяльності. Стратегічний фінансовий леверидж повинен бути націлений на мінімізацію ділового ризику підприємства, при цьому на прийнятний рівень даного показника впливають ефективність бізнесу, якість управління бізнесом, ризик бізнесу, довгострокові і короткострокові перспективи платоспроможності. Тактичний фінансовий леверидж орієнтований на оптимальне співвідношення ризик дохід з нахилом у бік доходу. При цьому основною складовою допустимого рівня даного показника є оборотність оборотних активів підприємства, яка у свою чергу залежить від виробничих, маркетингових і фінансових процесів на підприємстві.

6. При розробці фінансових стратегій підприємства в роботі пропонується перейти на принципи процесної організації системи управління підприємством в цілому і фінансового менеджменту зокрема. Такий підхід обумовлює необхідність розробки двох принципових блоків фінансової стратегії: блок активних стратегій і блок пасивних стратегій. Блок активних стратегій повинен містити в собі інформацію про те, як підприємство використовуватиме фінансові ресурси, блок пасивних стратегій орієнтований на управлінські рішення в області залучення фінансових ресурсів.

Активні стратегії тісно пов'язані і забезпечують операційні стратегії, маркетингові, стратегії пасивного блоку є наслідком активних стратегій, тобто забезпечують реалізацію активних стратегій.

7. Організація системи управління фінансово-господарськими результатами на машинобудівних підприємствах, в основу яких покладено процесний підхід в управлінні, орієнтований на побудову системи управління фінансовою підсистемою підприємства навколо бізнес процесів і операцій, а не навколо завдань або людей. В остаточному підсумку, фінансовий процес, а не функція, повинний зв'язувати суміжні завдання на виробництво продукції і супутні їм операції. Процеси є ключем до створення ефективної фінансової структури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

Чалапко Л.Д. Основные принципы анализа и управление риском на предприятиях в переходной период / Л.Д. Чалапко // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського регіонального університету ім. Ю. Кондратюка. - 2004. - № 2(3). - С. 106-113.

Чалапко Л.Д. Особливості фінансового менеджменту для підприємств різних форм власності в умовах переходу до ринку / Л.Д. Чалапко // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського регіонального університету ім. Ю. Кондратюка. - 2005. - № 2(5), С. 147 - 150.

Чалапко Л.Д. Механізм фінансового левериджу і його практичне використання / Л.Д Чалапко, В.О. Привалов // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 204, том V. - 2005. - С.1190 - 1195. Особистий внесок автора полягає у розробці нових поглядів на вплив механізму фінансового левериджу на результати діяльності підприємства.

Чалапко Л.Д. Формирование системы финансового менеджмента на предприятии / Л.Д. Чалапко, В.А. Ткаченко, С.И. Чимшит, Д.В. Пинчук // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського регіонального університету ім. Ю. Кондратюка. - 2006. - № 4(11). - С. 7-14. Особистий внесок автора полягає у розробці нових підходів до системи фінансового менеджменту на підприємстві.

Чалапко Л.Д. Методика диагностики платежеспособности и ликвидности деятельности предприятия / Л.Д Чалапко, И.С. Грабовский // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 222. - том І - 2007. - С.154 - 166. Особистий внесок автора полягає у запропонованому методичному підході щодо діагностики платоспроможності і ліквідності.

Чалапко Л.Д. Финансово-экономические результаты деятельности предприятия и проблемы его роста / Л.Д Чалапко, Р.Б. Тян, С.И. Чимшит // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського регіонального університету ім. Ю. Кондратюка. - 2008. - №4 (19). - С. 78-84. Особистий внесок автора полягає у тому, що запропоновано розподіл поняття «фінансовий леверидж» і введення в теорію і практику управління нових понять «тактичний фінансовий леверидж» і «стратегічний фінансовий леверидж».

Чалапко Л.Д. Організаційно-економічний механізм розробки фінансової стратегії / Л.Д.Чалапко, Р.Б. Тян, С.И. Чимшит // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - 2009. - Випуск 248, том IV - С. 734-742. Особистий внесок автора полягає у тому, що запропоновано організаційно-економічний механізм розробки фінансової стратегії машинобудівних підприємств.

Чалапко Л.Д. Теоретические аспекты формирования механизма управления результатами деятельности в целях финансирования роста предприятия / Л.Д.Чалапко, Р.Б. Тян, И.С. Грабовский // Економіка: проблеми теорії та практики Збірник наукових праць. - 2009. - Випуск 248, том IV - С. 743-755. Особистий внесок автора полягає у тому, що запропоновано розробити механізм управління результатами діяльності з метою фінансування стратегії зростання машинобудівних підприємств.

Публікації матеріалами конференцій:

Чалапко Л.Д. Фінансові ризики в ринковій економіці / Л.Д. Чалапко, Т.І. Єфименко // Матеріали VI Міжвузівської наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: Наука й освіта, 2001. - С. 44.

Чалапко Л.Д. Роль финансово-экономического анализа в рыночной экономике / Л.Д. Чалапко, Ю.Ю. Терещенко // V наук.-практ. конф. КІ ДУЕП 2003р. - С. 64.

Чалапко Л.Д. Финансово-экономический механизм в рыночных условиях / Л.Д. Чалапко, О.А. Чекуркова // V наук.-практ. конф. КІ ДУЕП 2003р. - С. 66.

Чалапко Л.Д. Стратегічне управління як необхідна умова конкурентоспроможності підприємства / Л.Д. Чалапко // Межвузовская науч.-практ. конф. «Проблемы построения и функционирования операционных систем в условиях неопределенности и динамичности внешней среды». - г. Днепропетровск, 2005 г. - С. 85.

Чалапко Л.Д. Усовершенствование методики управления платежеспособности и ликвидности в деятельности предприятия / Л.Д. Чалапко, А.О. Савельєв // Міжнар. наук.-практ. конф. «Регіональні аспекти економіки та освіти», КІДУЕП 2006. - С. 194.

Чалапко Л.Д. Постановка фінансового менеджменту на підприємствах в умовах ринкових конкурентних відносин / Л.Д. Чалапко, М.О. Ткаченко // Міжнар. наук.-практ. конф. «Регіональні аспекти економіки та освіти», КІДУЕП 2006. - С. 180-182.

Чалапко Л.Д. Механізм финансирования роста предприятия и оптимизации структуры капитала / Л.Д. Чалапко, И.С. Грабовский // Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки», Кременчук, 2007. - С.116

Чалапко Л.Д. Фінансова стратегія підприємства як складова частина стратегічного управління підприємством в конкурентних умовах господарювання/ Л.Д. Чалапко, С.І. Чимшит // ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференція «Сучасні економічні перспективи в умовах сталого розвитку», Кіровоград, 2008. - С. 88.

Чалапко Л.Д. Финансово-экономические результаты деятельности предприятия и проблемы его роста / Л.Д. Чалапко, Р.Б. Тян, С.І. Чимшит // ІV Міжнар. наук.-практ. конференція «Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки», Кременчук, 2009. - С.131.

Чалапко Л.Д. Некоторые аспекты управления результатами / Л.Д. Чалапко, Р.Б. Тян, І.С. Грабовський // ІV Міжнар. наук.-практ. конференція «Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки» Кременчук, 2009. - С. 203.

АнотацІя

Чалапко Л.Д. Механізм управління фінансово-господарськими результатами діяльності машинобудівних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2009.

У дисертаційній роботі розглядаються нові підходи і теоретичні положення щодо механізму управління фінансово-господарськими результатами на підприємствах машинобудівної галузі. У роботі особлива увага приділяється розробці збалансованої стратегії фінансування виробничо-господарської діяльності машинобудівних підприємств. Розглядаються питання проведення комплексного фінансового аналізу. Розроблено нові методичні підходи щодо визначення рівня платоспроможності підприємства з урахуванням його ліквідності та обіговості оборотних активів.

Запропоновано рекомендації, що дозволяють удосконалити механізм фінансового менеджменту на підприємстві в умовах ринкових відносин, спрямованого на підвищення ефективності фінансово-господарських результатів.

Ключові слова: фінансово-господарські результати, фінансові ресурси, фінансова стратегія, позикові кошти, обігові засоби, фінансовий аналіз, фінансовий менеджмент, фінансовий потенціал, управління вартістю підприємства.

Аннотация

Чалапко Л.Д. Механизм управления финансово-хозяйственными результатами деятельности машиностроительных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Классический приватный университет, Запорожье, 2009.

В диссертационной работе рассматриваются новые подходы и теоретические положения относительно формирования системы финансово-хозяйственных результатов деятельности предприятий машиностроительной отрасли.

Определено, что общетеоретическое понятие платежеспособности в условиях современных управленческих технологий утратило свою значимость, поэтому в контексте обеспечения стабильной и устойчивой работы предприятия целесообразнее рассматривать данную проблему в комплексе с учетом ликвидности и оборачиваемости активов. Все три составляющих могут как усиливать, так и снижать воздействие других показателей. Показатель должен непрерывно рассчитываться в динамике, на протяжении достаточного временного промежутка, при этом частота расчетов определяется длительностью деловых циклов (прежде всего операционного) на предприятии. Разработаны методические рекомендации по диагностике платежеспособности и ликвидности предприятия, которая ориентирована на оценку и анализ потенциала данных показателей и предполагает переход от расчетов по остаткам активов на определенный момент времени к непрерывным расчетам по потокам активов предприятия, выраженных в денежной форме.

Предложено разделение понятия «финансовый леверидж» и введение в теорию и практику управления понятий «тактический финансовый леверидж» и «стратегический финансовый леверидж». Такое разделение связано с тем, что система стратегического управления по своим целям, задачам и направленности существенно отличается от операционной деятельности. Стратегический финансовый леверидж должен быть нацелен на минимизацию делового риска предприятия, при этом на приемлемый уровень данного показателя влияют эффективность бизнеса, качество управления бизнесом, рискованность бизнеса, долгосрочные и краткосрочные перспективы платежеспособности. Тактический финансовый леверидж ориентирован на оптимальное соотношение риск доход с уклоном в сторону дохода. При этом основной составляющей допустимого уровня данного показателя является оборачиваемость оборотных активов предприятия, которая в свою очередь зависит от производственных, маркетинговых и финансовых процессов на предприятии.

Разработан механизм финансирования роста предприятия и оптимизации структуры капитала, который предполагает установление пропорций в структуре капитала, исходя из финансовых и технологических циклов предприятия и отрасли.

Предложена модель адаптированного финансового анализа, который ориентирован на оценку причинно-следственных связей, находящихся в зоне контроля и досягаемости финансового менеджера. Предложенный подход предполагает на каждом последующем этапе детализацию той или иной проблемы и дает возможность получить оценку эффективности финансовой деятельности предприятия и финансовой работы, которые осуществляются в контексте общей деятельности предприятия.

Предложен механизм формирования финансового стратегического набора, который представляет собой совокупность стратегий, структурированных по принципу «источники направления использования».

Предложенные рекомендации позволяют усовершенствовать механизм финансового менеджмента на предприятии в условиях рыночных отношений, направленного на повышение эффективности использования финансово-хозяйственных результатов.

Ключевые слова: финансово-хозяйственные результаты, финансовые ресурсы, финансовая стратегия, заемные средства, оборотные средства, финансовый анализ, финансовый менеджмент, финансовый потенциал, управление стоимостью предприятия.

ANNOTATION

Chalapko L. D. Mechanism of management by financial-economic results of activity of machine-building enterprises. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific graduate degree of candidate of economic sciences on specialty 08.00.04 is economy and management by enterprises (after the types of economic activity), Classic private university, Zaporozhia, 2009.

New approaches and theoretical positions in relation to the mechanism of management by financially-economic results at the enterprises of machine-building industry are examined in the dissertation work. Special attention is paid to development of the balanced strategy of financing of production and economic activity at machine-building enterprises. The questions conducting complex financial analysis are examined. New methodical approaches are developed in relation to determination of the enterprises of level of solvency taking into account its liquidity and circulating assets.

Recommendations, which allow to perfecting the mechanism of financial management at the enterprise in terms conditions of market relations, use of financial resources directed on the increase of efficiency, are offered.

Keywords: financial resources, financial strategy, loan facilities, circulating assets, financial analysis, financial management, financial potential, value cost management of the enterprise.

Размещено на Allbest.ru

...