Регіональні механізми розвитку домашніх господарств (на матеріалах Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Ужгородський національний університет

УДК 338.48:378:[332.1+316.3]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Регіональні механізми розвитку домашніх господарств (на матеріалах Закарпатської області)

Чакій Ольга Іванівна

Ужгород 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі економічної теорії ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Пітюлич Михайло Іванович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», завідувач кафедри економічної теорії, м. Ужгород

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, член-кореспондент УААН Балян Ануш Валеріївна, Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, директор інституту, с. В.Бакта, Берегівський район, Закарпатська область кандидат економічних наук, доцент Папп Василь Васильович, Закарпатська обласна державна адміністрація, головне управління економіки, заступник начальника головного управління - начальник управління зведеного аналізу та стратегічного розвитку, м. Ужгород

Захист відбудеться «27» січня 2010р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доцент О.Г. Чубарь.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Невід'ємною умовою існування ринкової економіки є наявність різноманітних суб'єктів господарювання, субстанцію яких формують домашні господарства, підприємницький сектор та держава. Їх взаємодія через систему ринків супроводжується розвитком різноманітних організаційно-правових форм господарювання, що об'єктивно формує підґрунтя для конкуренції.

В структурі ринкових суб'єктів господарювання особливо важлива роль відводиться домогосподарствам, оскільки саме тут реалізуються основні функції, зв'язані з відтворенням людського потенціалу, що в кінцевому результаті формує пропозицію праці в країні та її регіонах, здійснюється виробництво товарів та надання різного виду послуг, що сприяє зростанню доходів населення і підвищенню його життєвого рівня. Із цього слідує, що процеси відтворення на рівні домогосподарств забезпечують відтворення засобів виробництва, так і трудового потенціалу. Саме цим пояснюється їх важливість та економічна необхідність функціонування в системі ринкових відносин.

Домогосподарства, яким у недалекому минулому традиційно відводилася роль споживчої ланки суспільства, в умовах ринку поступово відновлюють виробничу функцію, трансформуючись у самостійних товаровиробників - власників індивідуальних, колективних та кооперативних підприємств, без яких ринкова економіка неможлива. На їх основі формується соціальний прошарок дрібних товаровиробників, функціонування яких є важливим економічним і соціальним фактором стабілізації суспільства. Саме через такі форми господарювання стає можливим підвищувати соціальну активність населення шляхом включення його в сферу підприємницької діяльності, формувати ринкову свідомість і стандарти поведінки господарюючих суб'єктів, адекватні новим економічним умовам.

З поглибленням ринкових відносин домогосподарства як суб'єкти ринкових відносин опинилося в нових умовах функціонування, суттєво розширилася сфера їх діяльності в таких галузях, як житлово-комунальне господарство, торгівля, транспортні перевезення, надання різного роду послуг. Однак особливо важливою є їх роль в аграрному секторі економіки. Сьогодні особистим селянським господарствам (ОСГ) належить провідна роль у виробництві основних видів продукції сільського господарства, формуванні доходів сільського населення, зниженні напруги на локальних ринках праці.

Незважаючи на важливу економічну і соціальну роль ОСГ на сучасному етапі реформування національної економіки, вони вимагають глибокого переосмислення, подолання існуючого підходу до їх перспектив у ринкових умовах. Такі господарства вивчені дуже поверхово, а наукові доробки, напрацьовані в процесі реформи, не доведені до рівня практичного використання. В результаті до цього часу не визначено їх правовий статус, не впорядковано систему закупок продукції, вони недостатньо інтегровані в кооперативні зв'язки та внутрішні ринки.

В працях А.Балян, О.Бородіної, А.Гайдуцького, П.Гайдуцького, М.Гладія, М.Зубця, М.Лендєла, М.Маліка, В.Мікловди, О.Онищенка, І.Прокопа, П.Саблука, В.Трегобчука, А.Юзефовича, В.Юрчишина, К.Якуби та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти реформування аграрного сектору економіки, становлення нових суб'єктів господарювання та їх роль у складних соціально-економічних процесах у зазначеній сфері. Разом з тим, динамічні зміни в мінливому ринковому середовищі вимагають глибокого наукового аналізу процесів, які відбуваються в структурі домогосподарств, їх ролі в агропромисловому секторі, розв'язанні проблеми зайнятості, формуванні стандартів життя населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмою наукових досліджень Державного вищого навчального закладу „Ужгородський національний університет” „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації” (номер державної реєстрації 0105U004082), темою Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України „Наукове забезпечення формування людського потенціалу інноваційного розвитку Закарпаття” (номер державної реєстрації 0109U006225).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засад становлення і функціонування домогосподарств як суб'єкта ринкових відносин. Досягнення цієї мети вимагає розв'язання низки завдань, а саме:

- висвітлити теоретичні підходи до дослідження сутності домогосподарств як суб'єкта ринкових відносин;

- обґрунтувати теоретичні засади формування економічного середовища функціонування домогосподарств;

- розкрити сутність економічних інструментів регулювання розвитку домогосподарств;

- з'ясувати механізм формування та специфіку функціонування домашніх господарств Закарпатської області;

- проаналізувати ефективність роботи особистих селянських господарств Закарпатської області як базового елементу домашніх господарств на селі;

- дати оцінку впливу ефективності функціонування домашніх господарств на рівень життя сільського населення;

- запропонувати методичні підходи до формування організаційно-економічного механізму розвитку і підтримки домогосподарств;

- дослідити адаптивні стратегії розвитку домогосподарств в умовах посилення їх товарного характеру;

- узагальнити досвід підтримки домогосподарств у країнах з розвинутими ринковими відносинами та можливості його використання в Україні.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси розвитку і підтримки домашніх господарств як суб'єкта ринкових відносин у Закарпатській області. Предметом дослідження є формування організаційно-економічного механізму підтримки і розвитку домашніх господарств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є фундаментальні положення концепцій постіндустріалізму, неоінституціоналізму, конкурентних переваг М.Портера, теорії мотивації А.Маслоу та К.Альдерфера, теорії життєвого циклу товару М.Познера та Р.Вернера.

У процесі дослідження використано метод наукової абстракції (при дослідженні домогосподарств за критерієм їх товарності), групування і класифікації (для систематизації факторів регулювання розвитку домогосподарств), статистичного аналізу (для оцінки тенденцій розвитку і економічної ефективності функціонування домогосподарств), соціологічного дослідження (при вивченні адаптаційних стратегій сімей), теоретичного порівняння, узагальнення (при вивченні досвіду підтримки і регулювання розвитку домогосподарств).

Емпіричною і фактологічною базою дослідження слугували праці зарубіжних та українських вчених з проблем розвитку домогосподарств, стимулювання підприємницької діяльності, активізації соціального потенціалу та ефективного його використання, законодавчі акти, програмні документи, експертне опитування домогосподарств сільської місцевості Закарпатської області.

Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методичні і практичні результати:

вперше:

- з позиції системного підходу досліджено соціально-економічну сутність домогосподарства як ринкового суб'єкта господарювання, що функціонує на основі принципів свободи вибору форм, способів і методів організації економічної діяльності, володіє самостійністю у прийнятті рішень і несе економічну відповідальність за результати господарювання. Відмічені принципи забезпечують стійкість, самовідтворюваність та високу адаптативність домогосподарств у динамічному ринковому середовищі, що повинно враховуватися при формуванні регіональної стратегії їх розвитку;

удосконалено:

- підходи до формування організаційно-економічного механізму регулювання розвитку домогосподарств, що передбачає фінансову підтримку економічно сильних господарств, використання лізингу, надання податкових преференцій на певний термін;

- підходи до розробки регіональних програм розвитку і підтримки перспективних домашніх господарств, що включають чотири основні блоки - аналітичний, цільовий, ресурсний та організаційний, які в сукупності забезпечують цілісність і системність регулювання розвитку суб'єкта управління;

набули подальшого розвитку:

- типологізація адаптаційних стратегій особистих селянських господарств, що матеріалізується в трьох основних формах - активна ринкова стратегія, компенсаційна та пасивно-очікувальна, що при формуванні регіональної стратегії розвитку домогосподарств вимагає диференційованого підходу до їх підтримки;

- теоретичне обґрунтування концептуальних підходів до взаємодії домогосподарств з первинним і вторинним ринком, функціональними інституціями, налагодження кооперативних зв'язків та агропромислової інтеграції, що дозволяє їм знаходити найбільш раціональні й ефективні форми і способи пристосування до умов ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані теоретичні та науково обґрунтовані практичні результати, узагальнений досвід створюють підґрунтя для розробки і реалізації ефективної регіональної політики регулювання розвитку домогосподарств як важливого суб'єкта ринкової економіки. Результати наукових досліджень використані головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації (довідка Закарпатської обласної державної адміністрації № 01/417 від 25.06.2006), у навчальному процесі при викладанні дисциплін „Основи регіональної економіки” та „Національна економіка” (довідка ДВНЗ «Ужгородський національний університет» № 01-10/1671 від 01.10.2009).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих автором дисертаційної роботи у співавторстві, використані лише ті положення, які є особистим науковим доробком здобувача. Конкретний внесок автора в роботах, виконаних у співавторстві, вказаний у списку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій» (смт Славське, Львівська область, 2006 р.), „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки” (м. Ужгород, 2007 р.), трьох наукових конференціях професорсько-викладацького складу в ДВНЗ „Ужгородський національний університет” (м. Ужгород, 2007, 2008 та 2009 р.). Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 наукових праць, з них 2 монографії і 4 статті у фахових виданнях загальним обсягом 2,4 д.а., з них особисто автору належить 2,1 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (177 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки тексту, включає 27 таблиць і 6 рисунків.

Основний зміст дисертації

У першому розділі «Теоретичні основи регулювання розвитку і підтримки економіки домогосподарств» з'ясовується суть і особливості функціонування домогосподарства як суб'єкта ринкового господарства, обґрунтовано теоретичні підходи до формування ефективного економічного середовища його функціонування як самостійного товаровиробника, запропоновано економічний інструментарій регулювання розвитку і підтримки економічно перспективних домогосподарств.

Ринкова економіка є полісистемним утворенням. Його структура визначається об'єктами і суб'єктами ринкових відносин. Об'єктами цих відносин є продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання, послуги, житло, наукові ідеї, інформація тощо), праця, цінні папери, валюта. Основними суб'єктами ринкової економіки є домашні господарства, бізнес і уряд. В їх структурі домінуюча роль належить домашнім господарствам, оскільки в нових умовах господарювання вони є власниками і постачальниками економічних ресурсів. Володіючи факторами виробництва, значна частина домогосподарств здійснює господарську діяльність, тобто функціонує в якості самостійних виробників, діяльність яких спрямована на виробництво товарів і надання послуг.

Враховуючи товарний характер функціонування значної кількості домогосподарств, у роботі здійснено аналіз основних організаційно - правових форм їх діяльності - одноосібного володіння та партнерства, розкрито їх переваги і недоліки. В процесі дослідження виявлено істотні відмінності функціонування домогосподарств у міській і сільській місцевості. Вони обумовлені структурою економіки локальних територіальних утворень, розвинутістю ринкової інфраструктури, інвестиційною активністю, розвитком нових форм господарювання, а також структурою доходів і витрат населення. Відмічені фактори впливають на динаміку і структуру домогосподарств у сільській і міській місцевостях. Особливо інтенсивного розвитку набули домогосподарства у міських поселеннях, переважна більшість яких зайнята у секторі торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, готельно-ресторанному бізнесі, транспортних перевезеннях та операціях з нерухомістю. Аналіз їх діяльності дозволив зробити висновок, що з поглибленням економічних реформ, зокрема комунальної, роль міських домогосподарств буде зростати, оскільки розвиток інфраструктури міської території є джерелом економії або переваг у витратах.

Значна увага в дисертації приділена аналізу діяльності домогосподарств сільської місцевості, які сьогодні є основними товаровиробниками в аграрному секторі економіки.

В роботі обґрунтовується теза, що в сучасних умовах економічного розвитку перспективні ОСГ потребують активної підтримки з боку уряду. Це пояснюється існуванням об'єктивних причин, які гальмують їх економічну діяльність, що передусім проявляється в:

- існуванні нерівних можливостей при доступі до кредитних ресурсів, внаслідок чого збільшуються витрати виробництва домогосподарств і зменшується конкурентоздатність їх продукції на ринку;

- відсутності економії на масштабах виробництва у порівнянні з середніми і великими підприємствами;

- вузькій внутрішній спеціалізації, внаслідок чого домогосподарства пропонують обмежений асортимент продукції, а також позбавлені можливості здійснювати глибоку переробку сировини;

- зростанні трансакційних витрат, що пов'язані безпосередньо з виробництвом (пошук інформації, отримання ліцензій на здійснення підприємницької діяльності, отримання дозвільних документів тощо). В основному це постійні витрати, які розподіляються на меншу кількість одиниць продукції, і тому в цьому аспекті домогосподарства програють великому бізнесу.

В дисертації обґрунтовано теоретичні підходи до формування організаційно-економічного механізму регулювання розвитку економічно перспективних домогосподарств, під якими розуміється та їх частина, що поступово нарощує обсяги виробництва товарів та їх реалізацію. Саме цей сегмент домогосподарств створює реальне підґрунтя для розвитку підприємництва на селі не тільки у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, але і переробки, зберігання, реалізації та розширення сфери обслуговування населення.

З цією метою в роботі обґрунтовуються перспективні шляхи внутрігосподарської кооперації домогосподарств, поглиблення їх виробничих зв'язків з середнім бізнесом, системою споживчої кооперації з іншими підприємствами і організаціями. Розвиток кооперації створить об'єктивне підґрунтя для поглиблення спеціалізації домогосподарств. Через економічно перспективні домогосподарства може успішно функціонувати і розвиватися фермерство.

У другому розділі «Економічна ефективність функціонування домогосподарств Закарпатської області» проаналізовано основні тенденції в розвитку домогосподарств регіону, здійснено економічний аналіз ефективності функціонування сільських домашніх господарств, що мають товарний характер виробництва, на основі моніторингу сільського населення досліджено рівень життя та добробуту зайнятих у сфері домашнього підприємництва. домогосподарство аграрний економіка ринок

Теоретичний аналіз сутності домогосподарств у ринковому середовищі дозволив з'ясувати, що їх становлення як суб'єктів економічних відносин слід розглядати як перманентний процес, що включає кілька взаємозв'язаних між собою етапів, на кожному з яких реалізуються певні цілі, а саме:

- реформування відносин власності, несучу конструкцію яких формує приватна власність на засоби виробництва;

- інституціоналізація нових організаційно-правових форм господарювання, законодавча зміна їх статусу, функцій та ролі і визнання їх рівноправності;

- розширення меж економічної свободи та підвищення відповідальності суб'єктів господарювання за результати діяльності.

З цих теоретико-методологічних засад у дисертації зроблена спроба здійснити аналіз діяльності домогосподарств Закарпатської області, функціонування яких має свою історію, специфіку та просторові особливості.

Дослідження сектору домашніх господарств у регіоні дозволило виявити ряд важливих тенденцій в їх розвитку. Зокрема спостерігається стала тенденція до скорочення їх чисельності (табл. 1).

З даних, наведених у таблиці 1, видно, що протягом аналізованого періоду в області кількість домашніх господарств зменшилась на 7,1 відсотка. Щорічні темпи скорочення числа домогосподарств становили 0,89 відсотка, або 3,2 тис. В основному скорочення домогосподарств відбулося за рахунок зменшення їх кількості в сільській місцевості на 2,3 відсотка.

Аналіз кількісного складу членів сімей домогосподарств відображає загальні тенденції демографічного розвитку населення області, що характеризується позитивною динамікою порівняно з аналогічними показниками по країні. Так, середній розмір домогосподарств у 2007 р. по Україні становив 2,6 особи, а по Закарпатській області - 3,41, або на 31,2 відсотка вище. Порівняно з 2000 р. зменшення кількісного складу членів

Таблиця 1 Динаміка кількості домогосподарств Закарпатської області, їх територіальне розміщення та чисельний склад

	2000	2004	2005	2006	2007
Всього домогосподарств, тис.	386,3	365,5	363,5	360,9	360,8
Їх питома вага у загальній кількості по Україні, %	2,2	2,1	2,1	2,1	2,1
з них знаходяться, тис.
у міських поселеннях	148,7	148,4	147,6	147,2	147,2
З них у малих містах у великих містах	107,4 41,3	110,7 37,7	108,3 39,3	108,0 39,2	107,9 39,3
у сільській місцевості	237,6	217,1	215,9	213,7	213,6
Із загальної кількості домо-господарства без дітей, тис.	175,2	175,9	173,4	170,4	170,1
з них домогосподарства з однієї особи, тис.	54,3	35,6	39,4	45,8	40,9
з них, тис.у працездатному віці	18,6	13,2	13,6	16,0	14,7
у непрацездатному віці	35,7	22,4	25,8	29,8	26,2

домогосподарств по Україні склало 7,1 відсотка, а по Закарпатській області цей показник зріс на 4,3 відсотка. Значно меншим у регіоні є навантаження числа непрацюючого населення на одного зайнятого, що в цілому дозволяє зробити висновок про наявність потенціалу в розвитку домогосподарств.

Особливістю домогосподарств Закарпатської області є їх просторове розміщення, зокрема 59,2 відсотка з них функціонує в сільській місцевості, що значною мірою обумовлює специфіку їх господарської діяльності, що відображено в таблиці 2.

З даних, наведених у таблиці 2, чітко простежується тенденція до збільшення числа домогосподарств регіону, які забезпечують товарний характер виробництва. Аналіз їх економічної діяльності показав, що в умовах реформування аграрних відносин, тривалості і складності процесу становлення нових суб'єктів господарювання в аграрній сфері економіки роль особистих селянських господарств (ОСГ), які становлять фундамент сектору домогосподарств на селі, як найбільш гнучкої, достатньо стійкої

Таблиця 2 Характеристика домогосподарств, які здійснюють господарську діяльність (ГН) у 2007 році

	Україна	Закарпатська область
Кількість домогосподарств, тис.	17341,1	360,8
із загальної кількості, %
частка домогосподарств, які утримують худобу, птицю, бджіл	32,4	58,8
частка домогосподарств, які мають земельні ділянки	56,8	73,9
Середня площа землі, яку використовує одне домогосподарство, соток	167,5	57,2
Розподіл земельної площі, яка знаходиться у користуванні домогосподарства, за видом її використання, %
для вирощування продукції лише для власних потреб	15,7	42,4
для вирощування продукції для власних потреб і для продажу	10,4	43,2
здається в оренду	72,4	14,2
для відпочинку	0,0	-
Почали освоювати, інше	1,5	0,2

Організаційно-правової форми у виробництві сільськогосподарської продукції, суттєво зросла, що відображено у таблиці 3.

Сьогодні ОСГ забезпечують 95,7% виробництва м'яса, 98,3% - молока, 98,3% - картоплі, 98,5% - овочів, 91,7% - соняшнику, 77,1% - зернових. Це означає, що ОСГ в нинішніх умовах господарювання є oсновним виробником сільськогосподарської продукції в регіоні.

Економічна ефективність діяльності ОСГ підтверджується динамікою виробництва валової продукції сільського господарства в розрахунку на одну особу.

Так, наприклад, якщо в 1990 році ними вироблялося продукції на 1072 грн. (у порівняльних цінах 2005 року), то у 2007 році цей показник становив 1602 грн.

В роботі здійснено економічний аналіз діяльності господарств населення в розрізі природно-економічних зон Закарпатської області та на 100 га валової продукції, запропоновано розрахунок за коефіцієнтом

Таблиця 3 Виробництво валової продукції сільського господарства Закарпатської області (у порівняльних цінах 2005 р., млн. грн.)

	1990	1995	2000	2005	2006	2007
Господарства усіх категорій
Продукція сільського господарства	2362,7	1880,6	1834,4	2103,1	2096,3	2076,5
продукція рослинництва	1017,5	810,1	807,4	956,7	98,6	985,7
продукція тваринництва	1345,2	1070,5	1027,0	1137,4	1109,8	1090,8
Сільськогосподарські підприємства
Продукція сільського господарства	1012,5	280,9	99,0	95,2	92,4	84,3
продукція рослинництва	460,9	144,8	66,6	64,7	58,1	50,8
продукція тваринництва	551,6	136,1	32,4	30,%	34,3	33,5
Особисті селянські господарства
Продукція сільського господарства	1350,2	1599,7	1735,4	2007,9	2003,9	1992,2
продукція рослинництва	556,6	665,3	740,8	901,0	928,4	934,9
продукція тваринництва	793,6	934,4	994,6	1106,9	1075,5	1057,3

навантаження кількості наявного населення на одне домогосподарство за формулою:

(2.2)

де КН_{на 1 ГН} - коефіцієнт навантаження кількості наявного населення на одне господарство;

ВП_СГ - валова продукція сільського господарства;

ЧГН_О - чисельність господарств населення області;

НН_О - чисельність наявного населення області.

Розрахунок коефіцієнта навантаження показав на зростання економічної ефективності домогосподарств області. Так, наприклад, у 1990 році одне селянське господарство забезпечувало продукцією власного виробництва 4,9 особи, 1995 р. - 4,3, 2000 р. - 4,3, 2007 році - 5,1 особи. За критерієм економічної ефективності в роботі здійснено ранжування домашніх господарств на три групи: до першої відносяться господарства, що мають товарний характер, другу групу формують натурально-товарні господарства і третю - сільські садиби, які забезпечують власні потреби у продуктах харчування. Прикладний аспект запропонованих підходів до ранжування домогосподарств полягає у необхідності здійснення диференційованої політики з боку держави щодо розвитку, зокрема підтримки економічно перспективних домогосподарств, які ще тривалий час будуть відігравати важливу роль в аграрній сфері економіки.

Значна увага в роботі приділена аналізу соціальної значимості домашніх господарств. У дисертації обґрунтовано тезу, що діяльність економічно перспективних домогосподарств сприяє отриманню навиків економного й ефективного господарювання, формуванню у сільського населення соціальних якостей, адекватних ринковій економіці, таких, як діловитість, самостійність у прийнятті господарських рішень і повна економічна відповідальність за результат своєї роботи. Із цього робиться висновок, що домогосподарства є економічною необхідністю, сприяють формуванню суб'єктів господарювання нового типу і вимагають активної підтримки з боку держави.

Враховуючи високу частку домогосподарств, що забезпечують товарний характер виробництва, вкрай важливим завданням органів державної влади та місцевого самоврядування є забезпечення нормальних умов функціонування локальних господарюючих суб'єктів, які сьогодні, по суті, є чи не єдиними точками економічного росту для значної частини сільських поселень регіону. Зроблений висновок підтверджується реальними процесами, які незаперечно доводять, що дрібноареальні точкові прояви економічної та соціальної активності сьогодні стають стійкою тенденцією, відбиваючи регіональні особливості та специфіку трансформації просторових територіальних економічних систем.

У третьому розділі «Вдосконалення регіонального організаційно-економічного механізму регулювання розвитку і підтримки домашніх господарств»обґрунтовано теоретичні підходи до вдосконалення фінансово-кредитного стимулювання господарської діяльності, на основі соціологічних досліджень обґрунтовуються господарські стратегії і форми їх адаптації до ринкових методів господарювання, узагальнено світовий досвід підтримки сектору домогосподарств і на цій основі дано конкретні пропозиції щодо його використання в Україні.

Проведений аналіз економічної діяльності домогосподарств Закарпатської області показав, що основним гальмівним чинником їх ефективності є відсутність системної підтримки з боку уряду та нерозвинутість фінансово-кредитних інститутів сприяння розвитку домашнього підприємництва. Це в першу чергу проявляється в недосконалості обслуговуючої інфраструктури, низькій питомій вазі операцій фінансового лізингу, незначних обсягах кредитування кредитними спілками, нерозвинутій мережі кооперативних банків, невизначеності правил поведінки для ефективної діяльності гарантійних, страхових та інвестиційних компаній в сукупності з нерозвинутістю форвардної і ф'ючерсної торгівлі продукцією, що є серйозним бар'єром на шляху функціонування повноцінного фінансового сільгоспобслуговування домогосподарств.

Подальше підвищення ефективності фінансово-кредитного регулювання діяльності господарств населення, що мають товарний характер виробництва, в дисертації пов'язується з підвищенням дієвості державної підтримки цього сегменту аграрної економіки, розв'язанням проблем регулювання відносин власності на землю, якісним розвитком фінансової інфраструктури, що передбачає створення мережі кооперативних банків, кредитних спілок, лізингових та страхових інституцій. Система кредитування економічно сильних домогосподарств, які з часом трансформуються у нові організаційно-правові форми господарювання, повинна бути гнучкою, з широким діапазоном фінансових важелів впливу, що передбачає застосування пільгового кредитування, зниження ставок по кредиту, переорієнтацію кредитної політики із короткотермінової на довгострокову, розвиток іпотечного кредитування, оптимізацію оподаткування. В сукупності відмічені інститути створюють підґрунтя для ефективної фінансово-кредитної підтримки діяльності домогосподарств. Ефективність функціонування фінансово-кредитних механізмів підтримки домогосподарств значною мірою підсилюється заходами організаційного порядку. В роботі організаційний механізм розглядається в двох площинах. З одного боку - це організаційні заходи, спрямовані на підвищення ефективності функціонування домогосподарств у мінливому конкурентному середовищі. А з іншого - формування суб'єктів регулювання їх розвитку, під яким розуміється система органів і інститутів, покликаних функціонально забезпечити цілісність об'єкта управління, його відтворюваність, формування оптимальних господарських зв'язків, координацію виробничої діяльності.

Саме ця ланка в системі регіонального управління є недостатньо розвинутою. Сьогодні вона не склалася ні організаційно, ні функціонально, що значною мірою знижує ефективність функціонування регіональної економіки. Відмічене підтверджується аналізом адаптаційних стратегій домогосподарств, що відображено на рис. 1.

Здійснена типологізація господарств населення за критеріями, що включають вибір організаційно-правової форми господарювання, характером та спеціалізацією виробництва і рівнем рентабельності, має важливе прикладне значення для здійснення диференційованої політики щодо їх підтримки та розвитку.

Таблиця Господарські стратегії і форми адаптації ОСГ

Типологіза-ція госпо-дарств населення	Форма адаптації	Організаційно-правова форма господарюва-ння	Характер виробництва	Спеціалізація виробництва	Рівень рен-табельності
Тип №1	Активна ринкова стратегія	Фермерські господарства, ОСГ	Товарний	Диверсифіко-ване виробництво	Високий
Тип №2	Компенса-ційна стратегія	Фермерські господарства, ОСГ	Змішаний натурально- товарний	Вузька спеціалізація, що не виключає переробку продукції	Середній рі-вень рентабе-льності та не-обхідність от-римання дохо-дів від вторин-ної зайнятості
Тип №3	Пасивно-очікуваль-на	ОСГ	Нетоварний, самозабезпе-чення	Моноспеціалі-зація виробництва	Низький рівень, виживання та пошук додатко-вих джерел доходів

Особливої уваги потребують господарства, зорієнтовані на пасивно-очікувальну стратегію, оскільки вони мають високу питому вагу в структурі сільських домогосподарств і є реальним резервом включення широких верств населення у сферу активної підприємницької діяльності. Вирішення цієї проблеми в роботі пов'язується з підвищенням освітньо-кваліфікаційного капіталу сільського населення. Реалізація цього ресурсу в умовах економічної трансформації ускладнюється тим, що профіль і спрямованість отриманої раніше освіти значної частини населення не відповідає вимогам часу. А це вимагає розробки територіальних освітніх програм, що включають основи бізнесу, маркетингу, менеджменту, економіки, психологічних та правових знань, які допоможуть людям успішно справитися з новими викликами та швидко адаптуватися до мінливого ринкового середовища.

Метою освітньої політики на селі є становлення і розвиток культурно-освітнього середовища, яке б відповідало потребам різних вікових груп і соціальних верств сільського населення, ситуації на локальних ринках праці та перспективним структурним змінам економіки територіальних господарських одиниць.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє зробити ряд висновків і пропозицій:

1. У ринковій економіці домашні господарства функціонують в якості однієї з основних структурних ланок економіки країни, діяльність яких спрямована на постачання факторів виробництва (земля, праця, капітал і підприємницький талант або здібності). Отримані від продажу ресурсів доходи формують матеріальний добробут, а неспожита частина доходу - заощадження. Таким чином, домашні господарства виступають в якості самостійних суб'єктів господарювання, що забезпечують відтворювальні процеси.

2. Важливою функцією домашніх господарств є виробнича, суть якої полягає у виробництві товарів і наданні послуг. Основними організаційно-правовими формами підприємницької діяльності домогосподарств є приватні, підприємства сімей та партнерства. На відміну від великого і середнього бізнесу, вони характеризуються значною гнучкістю та оперативністю, швидкою реакцією на кон'юнктурні коливання ринку. Саме ці домінантні ознаки забезпечують стійкість їх функціонування, самовідтворюваність та саморегуляцію.

3. Аналіз структурних змін в економіці країни та її регіонах дозволяє зробити висновок, що здійснення житлово-комунальної реформи, розвиток виробничої і соціальної інфраструктури та сфери послуг, туристично-рекреаційного комплексу суттєво розширює можливості для діяльності домогосподарств у містах як у формі одноосібної власності, так і партнерства.

4. У структурі домогосподарств сільської місцевості провідна роль належить особистим селянським господарствам, що мають товарний характер виробництва. Сьогодні вони забезпечують виробництво переважної більшості валової продукції сільського господарства, беруть активну участь у розвитку виробничої та соціальної інфраструктури на селі, частково знімають соціальну напругу на локальних ринках праці шляхом розширення сфери її докладання в різних секторах сільської економіки.

5. Сектор сільських домашніх господарств області забезпечує виробництво переважної частини сільськогосподарської продукції. Це підтверджується даними, що характеризують загальні показники обсягів виробництва продукції сільського господарства та її виробництва на душу населення. Так, наприклад, якщо в 1990 році ОСГ виробляли на одну особу продукції на суму 1072 грн., то на кінець 2007 року - 1602 грн. Подальше підвищення ефективності господарювання вимагає їх включення у сферу кооперативних зв'язків, агропромислової інтеграції, зняття бар'єрів для виходу ОСГ на первинний та вторинний ринки.

6. Оцінка діяльності домогосподарств сільської місцевості Закарпатської області показала, що сьогодні вони є основним резервуаром зайнятості на селі. Із 144,4 тисячі осіб, зайнятих у сільському господарстві, 132,1 тисячі зайнята в ОСГ. На цьому тлі кількість працюючих на сільгосппідприємствах має тенденцію до скорочення. У фермерських господарствах у 2007 році працювало 4,2 тисячі осіб. Отже, ОСГ сьогодні є основною сферою докладання праці на селі, що вимагає створення необхідних умов для мотивації господарської діяльності сільських працівників. Для цього повинні запрацювати економічні стимули, зв'язані з поліпшенням трудової діяльності, та розроблена система заходів щодо підтримки їх діяльності.

7. Підвищення ефективності діяльності домогосподарств як суб'єкта ринкових відносин вимагає глибокого наукового аналізу причин, які знижують результативність їх господарювання. В процесі дослідження виявлено основні фактори, що гальмують їх розвиток, а саме:

- нерівні можливості порівняно з іншими суб'єктами господарювання у доступі до економічних ресурсів;

- відсутність цінового паритету на продукцію промисловості і сільського господарства;

- високі трансакційні витрати, зв'язані з їх відірваністю від внутрірегіональних ринків;

- відсутність механізму розумного поєднання колективних форм господарювання з приватною ініціативою, орієнтації на збалансований розвиток дрібного, середнього і великого бізнесу.

Усунення окресленого кола проблем вимагає активної підтримки домогосподарств з боку органів державної влади та місцевого самоврядування.

8. Фінансово-кредитне регулювання дрібнотоварного виробництва, що в основному забезпечується домашніми господарствами, повинно включати: виділення державних субсидій на реалізацію територіальних програм розвитку суб'єктів мікробізнесу; селекційну підтримку економічно сильних домогосподарств, що дозволить перейти від політики загального протекціонізму до точкового фінансування перспективних форм господарювання; правову захищеність зайнятих у сфері домашнього підприємництва (врахування трудового стажу, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, безробіття, медичне забезпечення).

9. Важливою умовою підвищення ефективності діяльності домогосподарств є підприємницька культура населення. Це вимагає вдосконалення системи професійної освіти, діяльність якої повинна бути синхронізована з темпами розвитку нових форм господарювання. Звідси випливає необхідність зміщення акценту в площину економічної, фінансової, юридичної освіченості населення, формування у нього навиків управління виробництвом, вміння впроваджувати у виробничий процес інновації, передові технології. Для цього необхідно суттєво поліпшити роботу курсів з підготовки та перепідготовки кадрів, центрів профорієнтації, консультативних пунктів, бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, метою діяльності яких повинно бути формування економічного світогляду широких верств населення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії:

1. Чакій О.І. Домогосподарства: соціально-економічні трансформації (регіональний аспект дослідження): монографія / М.М.Пітюлич, О.І.Чакій. - Ужгород: ВАТ «Патент», 2009. - 168 с. Особистий внесок автора: розкрито економічну ефективність функціонування домашніх господарств Закарпатської області.

2. Чакій О.І. Соціальні ресурси регіону: активізація трудового потенціалу: монографія / В.П.Мікловда, М.І.Пітюлич, С.В.Сембер, В.В.Мікловда, М.М.Пітюлич, П.П.Гаврилко, М.Ю.Лалакулич, М.В.Маргіта, Г.Г.Губані, Ю.Й.Штробля, О.І.Чакій. -Ужгород: Карпати, 2008. - 246 с. Особистий внесок автора: досліджено рівень життя та соціальна адаптація особистих господарств населення в новому соціально-економічному просторі (соціологічний аналіз трансформаційних процесів).

Публікації у фахових виданнях:

3. Чакій О.І. Домашні господарства в структурі господарського комплексу регіону / М.М.Пітюлич, В.І.Варцаба, О.І.Чакій // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія «Економіка». - Випуск 21. - 2007. - С. 87-92. Особистий внесок автора: значну увагу приділено виробничій функції господарств, на основі аналізу їх діяльності обґрунтовано значення сільського домогосподарств як рівноправної форми ведення аграрного виробництва.

4. Чакій О.І. Домашні господарства : важлива складова підприємницької діяльності на селі / О.І.Чакій // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія «Економіка». - Випуск 22. - 2007. - С. 77-80.

5. Чакій О.І. Теоретичні основи розвитку економіки домогосподарств / В.А.Шинкар, О.І.Чакій // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія «Економіка». - Випуск 26. - 2008. - С. 6-10. Особистий внесок здобувача: зроблено спробу дати теоретичне обґрунтування сутності та специфіки розвитку економіки домогосподарств.

6. Чакій О.І. Домашні господарства як суб'єкт ринкових відносин на селі / О.І. Чакій // Konkurencieschopnosќ a regionбlny rozvoj. - Presov, 2007. - C. 207-213.

Анотація

Чакій О.І. Регіональні механізми розвитку домашніх господарств (на матеріалах Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України. - Ужгород, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико - методичних проблем формування регіональних механізмів регулювання розвитку і підтримки домашніх господарств в умовах економічної трансформації.

В роботі розвинуто і поглиблено теоретичні та методичні засади сутності домашніх господарств як суб'єкта ринкових відносин. Особлива увага приділена сільським домашнім господарствам, що здійснюють економічну діяльність і забезпечують товарний характер виробництва. Сформульовано концептуальні підходи до формування організаційно-економічного механізму регулювання розвитку економічно перспективних домогосподарств, що включає фінансово - кредитну підтримку, інфраструктурне забезпечення, організаційні важелі впливу, спрямовані на підвищення економічної ефективності їх діяльності. Досліджено адаптаційні стратегії домашніх господарств в умовах поглиблення ринкових відносин в аграрній сфері економіки.

Ключові слова: домашні господарства, механізм, регулювання, розвиток, фінансово-кредитна підтримка, інфраструктура, адаптація.

Аннотация

Чакий О. И. Региональные механизмы развития домашних хозяйств (на материалах Закарпатской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. - ГВУЗ "Ужгородский национальный университет" МОН Украины. - Ужгород, 2009.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и методических проблем формирования региональных механизмов развития и поддержки домашних хозяйств в условиях экономической трансформации на анализе структурных изменений в хозяйственном комплексе Закарпатской области и их адаптации к рыночным условиям.

Акцент сделан на раскрытии роли домашних хозяйств как субъектов хозяйствования, неотъемлемую часть существования рыночных отношений.

В рыночной экономике домашние хозяйства функционируют в качестве одного из основных структурных звеньев экономики страны, деятельность которого направлена на снабжение факторов производства (земля, труд, капитал и предпринимательский талант или способности). Полученные от продажи ресурсов доходы формируют материальное благосостояние. Таким образом, домашние хозяйства выступают в качестве самостоятельного субъекта ведения хозяйства, обеспечивающего воспроизводительные процессы. Их взаимодействие через систему рынков в создании конечного продукта приводит к реализации экономических функций по воспроизведению человеческого потенциала, что в конечном итоге определяет спрос труда в государстве и его регионах.

В работе развиты и отражены теоретические и методологические принципы сущности домашних хозяйств как субъекта рыночных отношений, определены их роль и место в этом процессе. Дана оценка влияния эффективности функционирования домашних хозяйств на уровень жизни сельского населения, а также методов подхода к формированию организационно-экономического механизма развития и поддержки домохозяйств. Важным в исследовании домохозяйств как экономического начала субъекта хозяйствования стало доказательство их возникновения как звена человеческой жизнедеятельности от простых форм хозяйствования до установления кооперативных связей и агропромышленной интеграции с целью изыскания наиболее рациональных и эффективных форм и способов адаптации к рыночным условиям, что подтверждает экономическую теорию развития экономических отношений в целом.

Особое внимание уделено сельским домашним хозяйствам как звену в формировании экономических отношений в их начальной стадии деятельности и обеспечении товарного характера производства. В работе отражена свобода выбора форм, способов и методов организации и реализации экономической деятельности домохозяйств в принятии решений и конечной ответственности за результаты своей деятельности. Сформулирован концептуальный подход к формированию организационно-экономического механизма регулирования развития экономически перспективных домохозяйств, который включает финансово-кредитную поддержку и инфраструктурное обеспечение. Отмечена недостаточность организационных рычагов влияния, в том числе и государственных, направленных на повышение экономической эффективности. Качественное развитие домохозяйств как товаропроизводителей зависит от эффективности государственной экономической регуляторной политики с использованием прямых и непрямых методов их развития и поддержки. Подчеркнуто, что эта деятельность должна быть направлена на расширение возможности производства продукции и предоставления услуг в этом сегменте экономики. Указаны возможные, более оптимальные пути поддержки домохозяйств государством через анализ их функционирования местными органами власти, разработку и внедрение совместных программ деятельности и развития. Реализация этого задания требует разработки не только общегосударственных, но и региональных программ содействия домохозяйствам в городах и сельских поселениях. Исследована стратегия адаптации домашних хозяйств и условий их углубления в рыночные отношения аграрной сферы экономики.

В ходе научного исследования обращено внимание на необходимость повышения предпринимательской культуры населения, что требует усовершенствования работы системы профессионального образования, деятельность которого должна быть синхронизирована с темпами развития новых форм хозяйствования. Из этого вытекает необходимость смещения акцентов в плоскость экономической, финансовой, юридической грамотности населения, формирования у него управленческих навыков, умения внедрять в производственный процесс инновации, прогрессивные технологии. Для этого необходимо существенно улучшить работу курсов подготовки и переподготовки кадров, центров профориентации, консультативных пунктов, бизнес-центров, бизнес-инкубаторов, целью которых должно быть формирование экономического мировоззрения у широких слоев населения.

Ключевые слова: домашние хозяйства, механизм, регулирование, развитие, финансово-кредитная поддержка, инфраструктура, адаптация.

Summary

Chakij O. I. The regional mechanism of the household (on the material of Transcarpathia). - Manuscript.

The dissertation is for the obtaining a scientific degree of candidate of economics by specialization 08.00.05. - Development of productive forces and regional economic. - SHEE “Uzghorod National University”, Uzghorod 2009.

Dissertation is devoted to investigation of theoretical and methodical problems of the formation of regional mechanisms of development regulation and household support under the conditions of economic transformation.

The work elaborates and broadens theoretical and methodical basis of household as the subject of market relations. Much attention has been paid to the rural household, which undertakes economic activity and ensures goods character of the production. The conceptual approaches towards the formation of organizational and economical mechanism of economical long - term household regulation, including financial and credit support, infrastructure supply, have been formulated. Organizing means of influence are directed to the increase of economical efficiency of their activity. Adaptation strategies of household under the conditions of market relations extension in the agrarian sphere of the economy have been researched as well.

Key words: household, mechanism, regulation, development, financial-credit support, infrastructure, adaptation.

Размещено на Allbest.ru

...