Регіональні особливості проблем екологізації сільськогосподарського землекористування (на прикладі Закарпатської області)

Размещено на http://www. allbest. ru/

Державний вищий навчальний заклад

УДК 631. 4:631. 11

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08. 00. 05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Регіональні особливості проблем екологізації сільськогосподарського землекористування (на прикладі Закарпатської області)

Балаж Надія Йосипівна

Ужгород - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Закарпатському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук України

Науковий керівник: доктор економічних наук, член-кор. УААН Балян Ануш Валеріївна, Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Бистряков Ігор Костянтинович Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом просторового розвитку та земельних відносин кандидат економічних наук, доцент Мілашовська Ольга Іванівна, Мукачівський державний університет МОН України, кафедра туризму і готельного господарства.

Захист відбудеться “06” липня 2009 р. о 14. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61. 051. 02 в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університету» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна,9. Автореферат розісланий “02” червня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Чубарь О. Г.

???????? ?????????????? ??????

Актуальність теми. В Україні, як правило питання землекористування розглядаються в межах традиційної системи ведення сільського господарства і соціально-економічного розвитку сільських територій. В умовах зміни форм власності на землю, трансформації форм господарювання екологічний характер землекористування практично не змінюється, і навпаки стає ще більш споживацьким. Про це свідчить, той факт, що за різними оцінками понад 40% сільськогосподарських земель нашої країни піддані деградації, а рівень сільськогосподарського використання земель є одним з найнижчих в Європі. Таким чином, постає необхідність пошуку нових шляхів розвитку землекористування. У цьому зв'язку, на наш погляд особливого значення набуває нова орієнтація аграрної політики на екосоціальне сільське господарство, яке поряд з соціально-економічним розвитком сільських територій спрямоване на формування еколого-орієнтованого землекористування.

Після набуття незалежності в нашій державі, головний пріоритет управління земельними ресурсами полягав у здійсненні ефективної земельної реформи і приватизації землі. Проте зроблено дуже небагато під час приватизації землі в екологічному контексті. Крім того, землеохоронні заходи призупинені через недостатній рівень фінансового забезпечення і відсутність ринкових механізмів охорони земель. Державні установи з управління й охорони земельних ресурсів (у сфері землеустрою, меліорації і т. д. ) практично припинили охоронну діяльність. Таким чином, нині постає нагальна потреба в пошуку нових шляхів формування збалансованого еколого-орієнтованого землекористування. В практиці регіонального сільського господарства в Закарпатській області більш важливим є формування збалансованого землекористування в гірських районах, оскільки в останні роки у зв'язку із негативними природними явищами та нераціональним веденням лісового, водного і сільського господарства зросла екологічна небезпека регіону.

Специфікою екологічного стану навколишнього середовища Закарпатської області з-поміж областей України є зокрема, наявність численних джерел цілющих мінеральних та термальних вод, унікальних запасів корисних копалин, багатий рослинний і тваринний світ, гористість, високий індекс лісистості, ландшафти з вертикальною зональністю, сприятливі для розвитку рекреації і міжнародного туризму, наявність потужної гідрологічної мережі. Водночас наявними є і певні екологічні проблеми, насамперед, той факт, що Закарпатська область є малоземельною, ерозія земельних площ її сільськогосподарських угідь через високий рівень їх розораності, більшість площ має певну крутизну схилів, і як наслідок - зниження якості земель, негативний вплив на водні ресурси. Проблемою є також і забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь хімічними токсикантами внаслідок неправильного використання добрив, препаратів захисту рослин, а також через аварії та невпорядкований скид відходів підприємствами.

Важливим фактором еколого-економічного господарювання є підвищення лісистості гірських площ, особливо водозбору р. Тиса, покращення вікової і породної структури лісів, отже і підвищення водорегулюючої, водозатримуючої, ґрунтозахисної функцій лісу.

Слід зазначити, що останнім часом активізувалися наукові пошуки ефективних і еколого-безпечних підходів до використання і охорони земель, відтворення родючості ґрунтів, зокрема у 2004-2005 роках завдяки науковим роботам вітчизняних вчених в Україні розроблені два законопроекти загальнодержавних програм в сфері охорони і раціонального використання земель. Вагомий внесок у розробку наукових основ охорони земель внесли провідні вітчизняні вчені, а саме: С.Ю. Булигін, І.К. Бистряков, С.М. Волков, Д.С. Добряк, С.І. Дорогунцов, В. І. Кірюшин, В.В. Медведєв, Л.Я. Новаковський, Б.С. Прістер, В.Ф. Сайко, О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчук, А. М. Третяк, М.М. Федоров, М.К. Шикула та ін. Проблематиці економічного стану, а також вивченню проблем сільськогосподарського землекористування присвячені роботи відомих вчених Закарпаття: А.В. Балян, М.В. Газуди, М.А. Лендєла, О. Г. Матвієця, В.І. Ніколайчука, С.С. Поп.

Узагальнення і предметний аналіз результатів вітчизняних досліджень з охорони сільськогосподарських земель дають підстави зробити висновок, що вони зосереджені в основному на розвитку наукових аспектів відтворення родючості ґрунтів та подолання наслідків ерозії земель. На наш погляд, в умовах приватної власності на сільськогосподарські землі, а також відсутності фінансового забезпечення охорони земель виникає потреба у подальшому розвитку теоретичних і прикладних досліджень щодо збалансованого економічно ефективного та еколого-орієнтованого сільськогосподарського землекористування, особливо в гірських регіонах. Крім того, важливим є узагальнення та опрацювання передового досвіду міжнародної спільноти в сфері сталого розвитку як вихідної бази для екологізації сільськогосподарського землекористування в Україні, та удосконалення агроекологічної політики на державному і регіональному рівні.

Фундаментальні принципи охорони земель також розглядаються міжнародним співтовариством і організаціями: відділом Світового Банку з земельної політики та адміністрування, Організацією ООН з питань продовольства і сільського господарства, Економічною Європейською Комісією та ін. Так, сільське землекористування ЄС останнім часом розвивається виходячи з концепції мультифункціональності сільського господарства, згідно з якою загальноєвропейська сільськогосподарська політика передбачає значну частину видатків на сільський розвиток територій та реалізацію агроекологічних програм щодо впровадження екологічно орієнтованих методів та практик господарювання, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, розвиток ринків екологічно-чистої продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження автора безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з темами: ІІІ-8-08 (92), державний реєстраційний номер теми:0108U004428 «Просторові аспекти формування та оцінки ефективності функціонування сучасних землегосподарських систем регіонів України».

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних основ екологізації сільськогосподарського землекористування, і на цій основі обґрунтування основних напрямів удосконалення агроекологічної політики на державному і регіональному рівнях, а також розробки системи заходів з еколого-орієнтовного використання та охорони сільськогосподарських земель на прикладі Закарпаття.

Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішені наступні основні завдання:

узагальнити теоретичні основи сутності поняття екологізації землекористування виходячи з концепції сталого розвитку та обґрунтувати теоретико-методологічні підходи до екологізації сільськогосподарського землекористування;

визначити методологічні особливості розвитку альтернативних систем землеробства, як невід'ємної складової екологізації сільськогосподарського землекористування;

провести еколого-економічну оцінку сільськогосподарських земель та визначити основні проблеми сільськогосподарського землекористування в Закарпатській області;

розробити основні напрями екологізації сільськогосподарського землекористування на регіональному рівні на прикладі Закарпатської області;

визначити і обґрунтувати заходи щодо збереження і підвищення родючості ґрунтів та забезпечення еколого-орієнтовного використання сільськогосподарських земель;

здійснити удосконалення механізму економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель та розробити пропозиції щодо його практичної реалізації на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження є процес екологізації сільськогосподарського землекористування, удосконалення правових, економічних, екологічних механізмів та інструментів агроекологічної політики.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, методичні та практичні основи екологізації сільськогосподарського землекористування на державному та регіональному рівнях.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є економічна теорія, теорії економічної рівноваги, економічного відтворення, сталого розвитку тощо. Концептуальною основою теоретико-методологічних основ екологізації землекористування є загальноприйнята концепція сталого розвитку (гл. 10,14,15,18,19 Програми дій «Порядок денний на XXI століття», розділ Земельні ресурси і стале сільське господарство «Програми дій з подальшого впровадження Порядку денного на XXI століття»).

З методологічної точки зору, дисертаційне дослідження базується на кількісних і змішаних (якісних і кількісних) методах дослідження, а саме: обґрунтування теоретичних засад екологізації землекористування здійснювалося за допомогою монографічного, порівняльного методів та структурного аналізу; узагальнення регіональних особливостей використання земельних ресурсів в Закарпатській області на основі економіко-математичних, графічного і індексного методів; ідентифікація соціально-економічних та екологічних проблем землекористування та визначення основних напрямів екологізації землекористування в Закарпатській області на основі SWOT-аналізу і складання “дерева цілей”; розробка інструментарію, комплексу заходів щодо екологізації сільськогосподарського землекористування Закарпаття на основі логіко-структурних, абстрактно-логічного методів тощо. Як один із найважливіших методологічних і методичних підходів у роботі застосовано системний підхід з урахуванням міждисциплінарного характеру дослідження.

Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові акти та матеріали законодавчих і виконавчих органів влади України, щорічні звіти, методичні та статистичні матеріали Держкомстату України, управління статистики Закарпатської області, Державного комітету України по земельних ресурсах, управління екології та природних ресурсів, а також управлінь земельних, водних та лісових ресурсів в Закарпатській області, інших відомств, матеріали досліджень міжнародних організацій з проблем використання і охорони земель.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше:

запропоновано напрями регулювання екологізації землекористування на регіональному рівні щодо посилення правових, економічних, екологічних та інституційних інструментів і механізмів охорони земель;

розроблено комплекс заходів з екологізації сільськогосподарського землекористування Закарпаття з обґрунтуванням їх ресурсного забезпечення, тривалості досягнення, та ідентифікацією основних учасників реалізації;

Удосконалено:

комплексну еколого-економічну оцінку сільськогосподарських земель Закарпаття з урахуванням агроландшафтних чинників, що дозволяє більш обґрунтовано визначити пріоритети агроекологічної політики на регіональному рівні;

способи вдосконалення механізму економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель стосовно запровадження партнерських механізмів, здійснення землеохоронних заходів, та запропоновано види та форми стимулювання раціонального землекористування і охорони земель на регіональному рівні;

Дістали подальшого розвитку:

теоретична сутність поняття екологізація сільськогосподарського землекористування як процесу еколого-орієнтованого і економічно вигідного використання сільськогосподарських земель, збереження, відтворення і поліпшення їх екологічного стану на державному, регіональному і господарському рівнях;

теоретико-методологічні підходи щодо екологізації сільськогосподарського землекористування, зокрема визначено необхідність застосування екосистемного, ландшафтного, басейнового підходів при організації раціонального землекористування та агроохоронного підходу при веденні сільського господарства;

засади виявлення відмінностей між традиційним і альтернативними різновидами землеробства, які диференційовані залежно від рівня інтенсивності землекористування в межах цільових установок і сфери їх використання.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблені дисертантом положення щодо екологізації сільськогосподарського землекористування на регіональному рівні відкривають можливість відповідним державним органам застосовувати ці результати при вирішенні важливих проблем, зокрема при: вдосконаленні економіко-правових механізмів стимулювання охорони земель, створення додаткових джерел фінансування охорони та відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель. Запропонована дисертантом система напрямів і заходів з охорони земель Закарпатською області створює передумови підвищення ефективності використання і охорони сільськогосподарських земель.

Наукові результати комплексного дослідження з екологізації сільськогосподарського землекористування покладено в основу системи пріоритетних заходів щодо переорієнтації господарського комплексу гірської частини Закарпаття в бік розвитку екологічно-безпечних видів діяльності, зокрема розширення рекреаційного використання лісів та збільшення площі природно-заповідних територій.

Практична цінність дисертаційного дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних рекомендацій для екологізації сільськогосподарського землекористування Закарпаття. Зокрема, результати комплексного дослідження еколого-економічного стану, ефективності використання та охорони земель Закарпатської області використовуються регіональними органами виконавчої влади, зокрема Закарпатським обласним управлінням земельних ресурсів тощо. Так, практичне втілення результатів дисертаційного дослідження має місце в «Програмі земельної реформи Закарпатської області» (довідка Закарпатського обласного управління земельних ресурсів (довідка № 01/09/342 від 12. 02. 2009 р. ).

Окремі положення дисертаційного дослідження використані при підготовці лекційних курсів (довідка ВСП НАУ «Мукачівський аграрний коледж» № 652 від 03. 11. 2008 р. ), а також при розробці навчально-методичних рекомендацій для проведення лабораторно-практичних робіт з даних дисциплін (довідка ВСП НАУ «Мукачівський аграрний коледж» № 654 від 03. 11. 2008 р. ).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Викладені в дисертації та авторефераті результати дослідження належать авторові.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях, симпозіумах: “Україна-Австрія, Сільське господарство: наука і практика” (м. Чернівці, 2000 р. ), “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Львів, 2002 р. ), “Проблеми розвитку земельних відносин на засадах нового Земельного кодексу” (Київ, 2002 р. ), “Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки” (м. Львів, 2004 р. ), “Україна-Австрія, Сільське господарство: наука і практика” (м. Київ, 2004 р. ), “Відродження шовкового шляху” (м. Мукачево - Чоп, 2005), “Стратегічне планування розвитку Закарпаття” (м. Ужгород, 2006), “Можливості створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС та можливі наслідки для економіки України” (м. Ужгород, 2008), “Поглиблення транскордонної та євро-регіональної співпраці у рамках Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на 2007-2015 рр. ” (м. Ужгород, 2008), “Сучасний стан та напрямки активізації транскордонного співробітництва України з країнами Європейського Союзу” (Свалява, 2008), “Агротуризм та екологічне землеробство на Україні” (м. Ужгород, 2008).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових публікація - у журналах і збірниках наукових праць, в тому числі п'ять статей - у фахових виданнях України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків (повний обсяг 205 сторінок), у тому числі 21 таблиці і 7 рисунків, а також додатків, списку використаних джерел, який налічує 163 найменувань на 12 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт та предмет дослідження. Висвітлено наукову новизну одержаних результатів та практичне значення роботи, наведені дані про апробацію основних положень.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи екологізації землекористування регіону” - досліджено особливості сталого розвитку як передумови екологізації землекористування; узагальнено теоретико-методологічні підходи як до екологізації сільськогосподарського землекористування, так і стосовно еколого-економічної оцінки сільськогосподарських земель; розкрито сутність альтернативних систем землеробства.

Узагальнення теоретичних основ сталого розвитку та проблем природокористування, дозволило визначити, що концепція сталого розвитку, екологізація сільськогосподарського землекористування в широкому розумінні означає екологічне оздоровлення навколишнього середовища при одночасному забезпеченні продовольчої безпеки. У вузькому розумінні екологізація сільськогосподарського землекористування - означає використання земель на основі комплексного підходу до планування і раціонального використання земель як основного засобу виробництва, основи екосистем і просторового ресурсу. Такий комплексний підхід до планування і раціонального використання земель передбачає розробку і впровадження системи технологічних, економічних і правових заходів щодо економічно вигідного використання сільськогосподарських земель, і збереження, а також відтворення їх продуктивного потенціалу. Для цього необхідно створити сучасний комплекс взаємопов'язаних між собою правових, організаційно-господарських, науково-технічних і, безсумнівно, державних заходів щодо екологізації сільськогосподарського землекористування, недопущення деградації земель.

На основі аналізу автор дисертації дійшла висновку, що на сучасному етапі розвитку суспільства питання екологізації сільськогосподарського землекористування можна визначити як процес, що охоплює комплекс правових, економічних, екологічних і інституціональних інструментів, методів, технологій і механізмів спрямованих на забезпечення економічно ефективного і еколого-орієнтованого використання сільськогосподарських земель, збереження, відтворення і поліпшення їх екологічного стану на державному, регіональному і господарському рівнях.

Доведено, що концепція сталого розвитку має бути основою екологізації сільськогосподарського землекористування в Україні, позаяк невід'ємною умовою сталого розвитку є соціально-економічний і екологічний розвиток землекористування на основі цілісного комплексного підходу, в рамках якого систематично встановлюються економічні й екологічні потреби, визначаються можливості і варіанти змін, розробляються заходи щодо забезпечення раціонального землекористування та охорони земель.

В процесі дослідження теоретичного, практичного, світового і вітчизняного досвіду, встановлено, що виходячи з положень офіційних програмних документів із сталого розвитку, екологізація сільськогосподарського землекористування повинна бути зорієнтована на реалізацію саме трьох напрямів:

1) запровадження комплексного підходу до планування і раціонального використання земельних ресурсів;

2) сприяння сталому веденню сільського господарства та розвитку сільських районів;

3) охорону земель, зокрема запобігання деградації земель у вразливих екосистемах.

Відзначено, що на відміну від традиційного землеробства цільові установки альтернативних систем землеробства спрямованні на одержання екологічно чистої сільськогосподарської продукції і використання внутрішніх саморегулюючих чинників природи, при цьому зовнішні ефекти у вигляді штучних енергетичних ресурсів в альтернативному землеробстві зведено до мінімуму (таблиця 1). Розвиток нових наукових уявлень про альтернативні системи землеробства відбувається в напрямку більш повного врахування природних властивостей, екологічних і біологічних процесів, що відбуваються в природному середовищі, побудові замкнених мініагросистем в гармонії з природою, мінімізації негативного антропогенного впливу.

Таблиця 1 Особливості альтернативних систем землеробства