Підвищення економічної ефективності виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Підвищення економічної ефективності виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сільськогосподарський виноград ціноутворення

Актуальність теми. Виноградарство й виноробство завжди були візитною карткою Криму. Однак за період ліберальних реформ ці галузі опинилися в глибокій економічній кризі. Різке зниження платоспроможного попиту на їх продукцію обмежило самофінансування цих галузей. Під впливом диспаритету цін і незначної державної підтримки ускладнилися умови функціонування підприємств, особливо виноградарських. Більшість із них стали збитковими й замінили виноградарство на менш енергоємні й трудомісткі виробництва. Така деформація обумовила скорочення площ під виноградниками в сільськогосподарських підприємствах з 65,5 тис. га у 1990 р. до 31,0 тис. га у 2007 р.

Погіршення якісного складу виноградників стало причиною зниження конкурентоспроможності вітчизняної виноградарсько-виноробної продукції на світовому ринку. Сформована кон'юнктура ринку сприяла збільшенню цін й імпорту винограду.

В умовах приєднання країни до системи міжнародної торгівлі основним напрямом розвитку виноградарства буде висока економічна ефективність його виробництва. Для досягнення цієї мети потрібен обґрунтований підхід держави до вирішення проблем галузі, особливо пов'язаних з активізацією інноваційно-інвестиційних процесів, а також впровадження підприємствами передових технологій і методів організації виробництва винограду.

Підвищення ефективності виробництва винограду є досить складною проблемою, розробці якої присвячені численні дослідження вітчизняних вчених. Вагомий внесок у дослідження факторів підвищення ефективності виробництва винограду в ринкових умовах зробили А.М. Авідзба, А.М. Бузні, О.М. Гаркуша, С.Ю. Дженєєв, Г.М. Кулешова, Р.І. Магійович, П.М. Майдане-вич, Л.О. Миргородська, А.В. Рибалко, І.І. Червен та ін. Ними розроблені загальні методичні підходи щодо оцінки ефективності функціонування виноградарства й концепції його подальшого розвитку.

Однак детального дослідження вимагають особливості функціонування виноградарських підприємств в умовах ринку, визначення шляхів підвищення інтенсифікації й алокативної ефективності виробництва винограду, удосконалення ціноутворення на виноград. Ці обставини й визначили актуальність обраної теми дослідження, структурну побудову дисертаційної роботи, наукове й практичне значення проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до плану науково-дослідної роботи Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету за темою «Наукове забезпечення переходу галузей агропромислового комплексу Криму на ринкові відносини» (номер державної реєстрації 0107U001317). У межах наукової програми автором розроблені напрями підвищення економічної ефективності виробництва винограду в аграрних підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методичних основ економічної ефективності у виноградарстві і розробка практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності виробництва винограду в ринкових умовах. Для досягнення мети в роботі були поставлені і вирішені наступні завдання:

- уточнити сутність економічної ефективності виробництва винограду;

- обґрунтувати методичні підходи й уточнити систему показників для оцінки економічної ефективності виробництва винограду;

- оцінити сучасний стан виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах;

- оцінити економічну ефективність виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах, встановити фактори, які її обумовлюють;

- визначити резерви підвищення ефективності виробництва винограду за рахунок росту його інтенсифікації;

- удосконалити систему ціноутворення на виноград;

- дати обґрунтовані пропозиції щодо підвищення алокативної ефективності виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах.

Об'єктом дослідження є процес економічного розвитку й організації ефективного виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах АР Крим.

Предметом дослідження виступають теоретико-методичні основи й практичні підходи щодо підвищення ефективності виробництва винограду в підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний та аналітичний методи пізнання, а також системний підхід до аналізу економічних проблем виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, у яких розкриваються теоретичні й практичні проблеми підвищення економічної ефективності виробництва винограду.

У ході виконання дослідження використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні економічні методи, зокрема: абстрактно-логічний метод пізнання - при узагальненні теоретичних і методологічних положень економічної ефективності виробництва і формулюванні висновків; монографічний метод - при висвітленні поглядів учених на досліджувані у роботі проблеми, вивчення розвитку виробництва винограду в регіоні; статистичні методи - при аналізі залежності ефективності виробництва від факторів, що її визначають (економічне групування), при обробці даних взаємозв'язку залежності врожайності винограду від витрат факторів виробництва для розробки виробничих функцій і дослідження їх поведінки (кореляційно-регресійний аналіз); економіко-математичні методи - при ідентифікації факторів та резервів підвищення ефективності виробництва винограду (метод оболонки даних) і науковому прогнозі ефективності виробництва винограду (метод імітаційного моделювання).

Інформаційною базою дослідження стали закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи Міністерства аграрної політики України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в АР Крим, Державного комітету земельних ресурсів АРК, Національного банку України, бухгалтерська та статистична звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, опубліковані в періодичних виданнях і розміщені в мережі Інтернет, а також аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів у своїй сукупності вирішує важливе науково-прикладне завдання вдосконалення теоретико-методичних і практичних основ підвищення економічної ефективності виробництва винограду. Основними науковими результатами, які визначають рівень і характер новизни дослідження, є наступні:

вперше:

- запропоновано методичний підхід до визначення оптимального рівня витрат на виробництво винограду з використанням цін на виноград і ресурси, критерієм якого є максимізація прибутку на 1 га плодоносних насаджень (в основу покладено закон спадної віддачі від наступних вкладень);

- розраховані параметри кінетичної виробничої функції Коба-Дугласа для оцінки алокативної та прогнозування економічної ефективності виробництва винограду;

удосконалено:

- систему показників дослідження економічної ефективності виробництва винограду шляхом використання показників методу DEA, що дозволяє виділити технологічну й алокативну ефективності виробництва;

- індекс структурних змін для оцінки ефективності структурних зрушень у регіональному розвитку виноградарства за рахунок застосування показників результативності й ефективності виробництва;

- методичні підходи до розрахунку оптимальної ціни на виноград з урахуванням науково-обґрунтованої націнки й цінової еластичності попиту;

набули подальшого розвитку:

- обґрунтування розмірів концентрації, спеціалізації й інтенсифікації виробництва винограду на підставі критерію зниження середніх довгострокових витрат;

- обґрунтування міри впливу зміни екзогенних (непідконтрольних та слабо контрольованих підприємством) факторів на економічну ефективність виробництва винограду на підставі розробленої виробничої функції і на цій основі виділені пріоритетні напрями її підвищення.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання у підприємствах розроблених пропозицій і рекомендацій з підвищення економічної ефективності виробництва винограду. Теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути використані органами виконавчої влади для розробки ефективної економічної галузевої політики розвитку виноградарства Криму.

Методика розрахунку індексу ефективності структурних зрушень у регіональному розвитку виноградарства, результати прогнозування ефективності виробництва винограду за можливими сценаріями і першочергові заходи щодо протидії негативним тенденціям у галузі, основні напрямки державної політики із приводу підвищення економічної й алокативної ефективності виробництва винограду передані для реалізації в Міністерство економіки АРК (довідка №010/1077 від 27.11.2008).

Розрахунки щодо оптимальної концентрації та спеціалізації виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах, основні напрямки регіональної політики щодо підвищення алокативної та економічної ефективності виробництва винограду у Бахчисарайському районі передані для реалізації до Бахчисарайської районної державної адміністрації (довідка №02.1-27/1865 від 19.12.2008).

Рекомендації щодо ціноутворення на продукцію виноградарства, рекомендації щодо підвищення алокативної ефективності виробництва винограду за рахунок інноваційної складової, методику розрахунку оптимального рівня витрат на виробництво винограду в залежності від сформованих на ринку цін на виноград, методологію DEA для оцінки ефективності діяльності бригад підприємства та пошуку резервів її підвищення передані для реалізації в ЗАСТ «Агрофірма «Чорноморець» Бахчисарайського району АР Крим (довідка №1436 від 19.12.2008).

Методика розрахунку й планування оптимального рівня витрат на виробництво винограду з урахуванням його прогнозних цін і рекомендації щодо ціноутворення на продукцію виноградарства передані для реалізації в ТОВ «Завод Первомайський» Сімферопольського району АР Крим (довідка №117/25 від 25.11.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є результатом особистого наукового осмислення та пошуку. Наведені в дисертації положення, висновки і пропозиції є самостійним здобутком дисертанта. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатами власних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали позитивну оцінку на 4-х регіональних науково-практичних конференціях, що відбулися у Південному філіалі «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету (у 2007 - 2008 рр.), а також на 2-х міжнародних науково-практичних конференціях: «Наукові дні - 2008» (Софія, 2008 р.), «Теорія і практика економіки та підприємництва» (Алушта, 2008 р.)

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, у тому числі 7 статей у фахових виданнях ( з них 5 - одноосібних) та 2 тези на конференції загальним обсягом 4 др. арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, який налічує 170 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 205 сторінок. Основний зміст викладено на 166 сторінках друкованого тексту. Робота містить 33 таблиці (на 19 сторінках), 17 рисунків (на 10 сторінках) і 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, обґрунтовано необхідність його проведення, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, відображено їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретичні та методичні аспекти ефективності виробництва винограду» виявлено сутність економічної ефективності виробництва і особливості її визначення у виноградарстві, виділені фактори та умови ефективного виробництва винограду. У роботі сформована система методів і критеріїв оцінки стану, ефективності та тенденцій розвитку виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах.

В умовах обмеженості ресурсів і турбулентності навколишнього середовища, на наш погляд, кожний суб'єкт господарювання прагне діяти раціонально, а саме так, щоб досягти оптимальних для себе співвідношень між витратами й результатами. Тому ефективність виробництва треба тлумачити як прагнення суб'єктів господарювання домагатися оптимальних значень діяльності, що забезпечують мінімальне співвідношення між витратами й результатами.

У дисертаційній роботі встановлено, що для оцінки економічної ефективності виробництва винограду слід використати наступні показники: собівартість 1 ц винограду, прибуток на 1 ц винограду і на 1 га насаджень, рівень рентабельності. Такі показники, як врожайність і трудомісткість характеризують технологічну ефективність. Усі зазначені показники оцінюються статично, тобто як результат процесу виробництва. Тому поряд з ними слід застосовувати відносні показники методу «аналізу оболонки даних» (DEA), орієнтованого на вхід (тобто на ресурси).

За цим методом технологічно ефективними (дорівнює 1) будуть ті підприємства, що мають найменшу ресурсомісткість виробництва та формують виробничу функцію F (рис. 1). Алокативно ефективними є підприємства, що розподіляють фактори виробництва за критерієм найменшої собівартості виробництва - перехід від комбінації факторів Р₂ з розміром витрат І₂ до Р з меншим рівнем витрат І₁. Економічно ефективними (дорівнює 1) вважаються ті підприємства, що досягають одночасно технологічної й алокативної ефективності та мають найменшу собівартість виробництва. Зіставлення показників діяльності підприємств галузі з економічно ефективними дозволяє ідентифікувати фактори підвищення ефективності виробництва.

Встановлено, що висока економічна ефективність виробництва винограду в підприємствах зумовлюється особливостями його вирощування та тими можливостями, які їм надає ринок. Залежність від природних умов, сезонність та висока капіталоємність і трудомісткість зумовлюють ризикованість і високі витрати на виробництво винограду. Цінова еластичність та обмеженість диверсифікації продукції виноградарства не дозволяють виробникам у достатній мірі впливати на процес ціноутворення. Формування монопсонії призводить до погіршення економічної ефективності виробництва винограду та спонукає виробників винограду і переробних підприємств вертикально інтегруватися для розвитку в цілому ринку винопродукції.

Для аналізу структурних змін у виробництві винограду запропоновано використання індексу ефективності структурних змін. Якісна зміна структурних зрушень у виноградарстві по районах чи підприємствах буде досягнута у випадку , де и - відсоткова частка і-го району чи підприємства в загальному показнику, відповідно, результату та витрат по галузі. При цьому можливі наступні варіанти ефективних змін: випереджувальне зростання результатів над витратами, скорочення витрат при фіксованому результаті, випереджувальне скорочення витрат над результатами. Інші комбінації характеризують неефективність структурних зрушень у галузі.

У другому розділі «Сучасний стан виробництва винограду та його економічної ефективності в сільськогосподарських підприємствах АР Крим» висвітлено результати ретроспективного аналізу виробництва винограду в регіоні, наведено аналіз територіального розміщення виноградників та сучасного стану виробництва винограду в агроформуваннях різного типу, дана технологічна й економічна ефективність виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах.

У дисертаційній роботі виділено вісім етапів розвитку виноградарства у Криму: І етап (X століття до н.е. - XVІІ століття н.е. ) - зародження виноградарства й формування потреби в його продукції; ІІ етап (XVІІІ століття - 1914 рік) - формування необхідної інфраструктури для розвитку виноградарства; ІІІ етап (1914 - 1930 рр.) - деградація через військові (Перша світова війна) і політичні (Лютнева й Жовтнева революції) причини, відновлення галузі; ІV етап (1930 - 1941 рр.) - розвиток виноградарства і перетворення в рентабельну галузь; V етап (1941 - 1953 рр.) - деградація через Другу світову війну й післявоєнне відновлення галузі; VІ етап (1953 - 1960 рр.) - стрімкий розвиток і перетворення виноградарства в одну із провідних галузей народного господарства Криму; VІІ етап (1960 - 1984 рр.) - пік розвитку і прояв негативних факторів скорочення масштабів виробництва винограду; VІІІ етап (1985 - 1992 рр.) - «антиалкогольна» кампанія й спроби стабілізації галузі; ІX етап (1992 рік - теперішній час) - трансформаційний (сучасний).

За допомогою індексного аналізу (базисний рік - 1991) визначено, що до 2000 р. зниження валових зборів виробництва винограду у Криму відбувалося за рахунок низької врожайності. Сьогодні обмежуючим фактором росту валових зборів на 40-50% є скорочення площ виноградників.

Встановлено, що сучасний стан виробництва винограду в підприємствах багато в чому залежить від інерції його попереднього розвитку. Ті підприємства, що спеціалізувалися на виробництві винограду й мали необхідну інфраструктуру, концентрували свої зусилля на виноградарстві як основній галузі, змогли зберегти свої виробничі потужності. Підприємства, де виробництво винограду було додатковою галуззю, що не приносить очікуваного доходу, мають запущені виноградники. Це підтверджує результат проведеного аналізу на основі методики структурних зрушень регіонального розвитку виноградарства «ресурс-випуск». Найбільш ефективними виноградарськими зонами є землі міст Ялта, Судак, Алушта і Феодосія. У структурі виробництва винограду в цілому по Криму частка господарств даних зон зростає швидше, ніж частка в загальній площі виноградників. Тому сьогодні розвиток виноградарства в республіці обмежується тільки вузькоспеціалізованими районами, де можливе стійке виробництво високоякісної продукції.

У 2002-2006 близько 50% площ виноградників було сконцентровано у 18 підприємствах, що дали близько 70% всього врожаю, врожайність становила 40 ц/га. У 16 підприємствах врожайність склала менше 20 ц/га, тому в перспективі варто очікувати скорочення цих площ (4,3 тис. га) і відмову від виноградарства підприємств цієї групи. Така ж ситуація може бути характерною і для 11 підприємств (близько 7 тис. га) із врожайністю від 20 до 40 ц/га, якщо не з'явиться діюча мотивація у збереженні й розширенні виробництва.

Застосування методу DEA для підприємств VІ ґрунтово-кліматичної зони дозволило розрахувати індекс Малмквіста, який демонструє підвищення ресурсоємності виробництва винограду в підприємствах на 19,6% у 2006 р. у порівнянні з 2002 р. Істотно впливає на загальну продуктивність технічний регрес, що позначається у зменшенні адаптованості виробництва до мінливих кліматичних умов (16,4%), та погіршення технологічного менеджменту (3,2%) через брак обігових коштів.

Вагомим чинником рівня економічної ефективності виробництва винограду у Криму є висока технологічна ефективність його виробництва, яка може бути охарактеризована показником врожайності (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив урожайності на економічну ефективність виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах АР Крим, 2002-2006 рр.¹

Найбільша економічна ефективністю виробництва винограду є в сільськогосподарських підприємствах Південного берега та передгірного регіону АР Крим, де прибуток на 1 га плодоносних насаджень у 2002-2006 рр. досягав відповідно - 3625 і 5014 грн, а рівень рентабельності - 103,4 та 49,6%.

Для досягнення показників продуктивності таких передових підприємств, як ЗАСТ «Агрофірма «Чорноморець», ЗАТ «Агрофірма Таврида», ЗАТ «Бурлюк», ЗАТ «Софії Перовської», ДП «Садівник» іншим виробникам виноградарської продукції в залежності від цільової установки можливо:

мінімізувати витрати ресурсів у середньому на 20,3% при незмінному обсязі виробництва винограду;

збільшити обсяги виробництва винограду на 16,4% при скороченні споживання ресурсів у середньому на 11,3%.

Статистичне групування 45 сільськогосподарських підприємств АР Крим показало, що найбільш ефективним виробництво винограду, з точки зору окупності витрат (рівень рентабельності склав 84,9%), є в товариствах з обмеженою відповідальністю, що засновані на колективній формі власності. Найбільш ефективне використання землі під виноградниками (4262,8 гривень прибутку на 1 га плодоносних насаджень) у державних підприємствах - радгосп-заводах НВАО «Масандра». Найменш ефективними - сільськогосподарські виробничі кооперативи - близько 400 грн гривень прибутку на 1 га плодоносних насаджень.

У третьому розділі «Основні напрями підвищення економічної ефективності виробництва винограду у сільськогосподарських підприємствах» визначено вплив основних організаційно-економічних чинників на підвищення економічної ефективності виробництва винограду, розглянуто вплив цінового фактора на рівень інтенсивності виробництва винограду, запропоновано підходи щодо ціноутворення на виноград, обґрунтовано напрямки підвищення алокативної ефективності виробництва винограду та державного управління розвитком виробництва винограду.

Дослідженнями економічної ефективності виробництва винограду залежно від питомої ваги виноградних насаджень у загальній площі сільськогосподарських угідь, концентрації насаджень, інтенсифікації виробництва виявлено ряд закономірностей. Так, для степової зони найвищі показники економічної ефективності зумовлені відповідно такими параметрами - 10%, 500-900 га, не менше 1,5 тис. грн.; для передгірної зони відповідно - більше 40%, у межах 900-1300 га, більше 3 тис. грн.; для південної зони відповідно - більше 80%, до 500 га, у межах 9-12 тис. грн.

У ринкових умовах інтенсифікація виробництва винограду не обмежується лише взаємодією «фактор-результат», а охоплює такий момент, як «умова - темп розвитку». «Умовою» виступає рівень цін на виноград, а «темпом розвитку» - рівень інтенсивності виробництва й відповідно врожайності винограду. З цього приводу нами розроблено формулу розрахунку оптимального рівня витрат для забезпечення максимального прибутку на 1 га виноградників при існуючому на ринку рівні цін на виноград, ставці позичкового відсотка і сформованих параметрів технології виробництва:

де Зт - оптимальний рівень витрат на 1 га, тис. грн; Р - ціна 1 ц винограду, тис. грн; a - прискорення приросту врожайності від збільшення витрат на виробництво винограду (від'ємна величина через закон спадної граничної продуктивності змінного фактора виробництва); b - лінійний приріст урожайності від збільшення витрат на виробництво винограду; і - альтернативна вартість використовуваних коштів, коефіцієнт.

Розрахунки проведені для ДП «радгосп-завод П. Осипенко» свідчать, що максимально можливий рівень прибутку (4231 грн/га) можна одержати при 9954,2 грн. виробничих витрат на 1 га плодоносних виноградників. При альтернативній вартості використання ресурсів на рівні 51% за критерієм Г.К. Сьоміна витрати на гектар не повинні бути в межах 6438 грн/га, у наслідок чого врожайність зросте до 72,5 ц/га, а прибуток до 3700 грн/га.

Вагомим чинником підвищення економічної ефективності виробництва винограду є удосконалення ціноутворення на виноград. Дослідження системи ціноутворення дозволило розробити алгоритм формування ціни на виноград.

Доведено, що при формуванні як ринкової ціни, так і ціни виробництва винограду слід брати до уваги середні змінні витрати та обґрунтовану націнку до них. Якщо розраховується ціна виробництва, то націнку до змінних витрат треба розраховувати за формулою

,

де - бажаний обсяг прибутку на 1 га, грн; - постійні витрати на 1 га, грн.; - змінні витрати на одиницю продукції, грн; У - урожайність винограду, ц/га. Необхідний рівень прибутку може розраховуватися за допомогою коефіцієнтів дохідності авансованого капіталу чи інвестицій. За інших однакових умов такий коефіцієнт повинен бути на рівні, який запобігав би переведенню факторів виробництва та інвестиції в іншу сферу можливого їх використання. У якості такої найменшої альтернативної цінності у процесі виробництва винограду може бути ставка депозитного відсотка.

Проведені розрахунки для ЗАСТ «Агрофірма «Чорноморець» свідчать, що розрахована на основі найменшої дохідності інвестицій (на рівні ставки банків АР Крим по депозитах для суб'єктів господарювання у 2007 р.) ціна виробництва винограду Мускат Янтарний та Ркацетелі у 1,5-2 рази вище, ніж розрахована на основі тієї ж дохідності авансованого капіталу у виробництво. Тому перший підхід слід застосовувати, коли розглядається інвестиційна привабливість виробництва винограду, другий - коли розглядається питання збереження виробництва винограду.

При розрахунку ринкової ціни підприємство, яке максимізує прибуток та має достатню ринкову владу, повинно враховувати еластичність попиту на виноград. Якщо попит на виноград еластичний за ціною, то коефіцієнт націнки до середніх змінних витрат розраховується за формулою

,

де - коефіцієнт цінової еластичності попиту (. Встановлено, що тільки з 2005 року попит на виноград є еластичним за ціною, тому є можливість ураховувати цінову еластичність попиту для розрахунку цін реалізації.

Встановлено, що при розрахунку як ринкових цін, так і внутрішньогосподарських цін слід застосовувати критерій Г.К. Сьоміна, за яким рівень націнки до собівартості виробництва винограду повинен бути у діапазоні 51-200%. Вихід за межі діапазону веде до деструктивних наслідків розвитку виноградарства. Також для стимулювання виробників до підвищення якості винограду доцільно диференціювати ціну залежно від сорту та якості винограду (цукристість, наявність роздавлених ягід, хворих та зіпсованих ягід).

Вагомим чинником підвищення економічної ефективності виробництва винограду є підвищення алокативної (розподілу ресурсів) ефективності. Визначено, що у 2005 році за рахунок низької алокативної ефективності підприємства передгірної зони втратили 9,44 млн. грн. З метою розробки напрямів підвищення алокативної ефективності виробництва винограду використана кінетична виробнича функція Коба-Дугласа. Невідомі параметри функції були визначені на підставі емпіричних досліджень витрат ресурсів на виробництво винограду у підприємствах передгірної зони у 2002-2006 рр. за допомогою регресійного аналізу табличного редактора MS Excel (функція ЛИНЕЙН) попередньо побудувавши адитивну модель за допомогою логарифмування. Для підвищення достовірності моделі вартісні показники витрат основних засобів та матеріалів за 2003-2006 рр. були приведені до рівня 2002 року за допомогою індексів споживчих цін і цін виробників. Розроблена кінетична виробнича функція має такий вигляд (R²=0,74):

де Y - врожайність винограду, ц/га; Т - витрати праці на 1 га, люд.-год.; М - матеріальні витрати на 1 га, грн.; К - амортизація з розрахунку на 1 га, грн., - математична константа (2,71828).

Параметри виробничої функції свідчать про зростаючу віддачу від додаткового застосування факторів виробництва та вирішальну роль забезпечення підприємства основними засобами у формуванні врожайності виноградників. Значно впливає на зростання врожайності обсяг залучених у виробництво матеріалів та використаної праці: підвищення їх залучення у виробництво на 1% призводить до зростання врожайності винограду на 0,98% і 0,82% відповідно. Однак критичні значення залучення останніх у виробництво складають 325 люд.-год./га і 5533 грн/га.

Порівняння граничної вартості використаних факторів виробництва із граничною вартістю готової продукції дозволило нам встановити дефіцитність або надмірність їх застосування. Визначено, що, незалежно від розмірів виробництва, підприємства відчувають надмірність фактора праці і тому не готові до різкого зростання середнього рівня заробітної плати в сільському господарстві. Для їх ефективної роботи при існуючих технологіях праця повинна коштувати як мінімум у 1,5 раза дешевше (2,9-4 грн/людино-година). Щодо матеріалів та основних засобів, то відчувається істотний дефіцит даних ресурсів для підприємств.

Імітаційне моделювання різних ситуацій щодо підвищення алокативної ефективності дозволило визначити, що політика держави спрямована лише на компенсацію витрат на закладку виноградників без заходів, спрямованих на підтримку доходів підприємств, не ефективна. Забезпечивши підприємства додатковими площами виноградників, останні не мають засобів на подальшу їх обробку й, як результат, ефективність державних вкладень у виноградарство знижується.

Використання кінетичної виробничої функції Коба-Дугласа у сукупності з цільовою функцією максимізації прибутку на 1 га плодоносних виноградників дозволило визначити чутливість прибутку до негативних змін екзогенних (непідконтрольних та слабо контрольованих) факторів і запропонувати напрями їх нейтралізації (табл. 2).

Таблиця 2. Обмежуючі фактори підвищення економічної ефективності і напрями їх нейтралізації

Дослідження перспективи змін економічної ефективності виробництва винограду за рахунок найвищої алокативної ефективності і з урахуванням мінливості цін на фактори виробництва і виноград за різними сценаріями свідчить про її підвищення до 2012 р. у середньому на 11% (до 19,6 тис. грн прибутку на 1 га плодоносних виноградників). Однак у зв'язку зі складною фінансовою кризою в економіці України, підвищується ймовірність настання песимістичного сценарію, за яким до 2012 року прибуток може скоротитися на 69% до 3,7 тис. грн/га. За умови низької алокативної ефективності розподілу ресурсів, жорсткості фіскальної політики, підвищення вартості кредитів можлива навіть збитковість вирощування винограду.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми підвищення економічної ефективності виробництва винограду в ринкових умовах, що полягає у розробці теоретико-методичних підходів до оцінки рівня економічної ефективності виробництва винограду, напрямів підвищення інтенсивності та алокативної ефективності виробництва винограду, удосконалення ціноутворення на виноград. Основні висновки і пропозиції полягають у наступному.

1. У дисертаційній роботі ефективність виробництва винограду визначено як прагнення суб'єктів господарювання домагатися оптимальних значень діяльності, що забезпечують мінімальне співвідношення між витратами й результатами. Якщо витрати та (або) результати мають вартісний вигляд, то слід використовувати термін «економічна ефективність».

2. У дисертації обґрунтована доцільність використання системи методів для дослідження ефективності виробництва винограду у сільськогосподарських підприємствах. Нами запропоновано, що для оцінки економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств та виробництва винограду в ринкових умовах, окрім традиційних показників (собівартість 1 ц винограду, прибуток на 1 ц винограду й на 1 га насаджень, рівень рентабельності) доцільно використовувати показники ефективності виробництва методу DEA. Запропонована система показників економічної ефективності виробництва винограду характеризує ступінь його результативності й забезпечує можливість здійснення порівняльної оцінки в динаміці або по конкретних підприємствах.

3. Проведені дослідження розвитку виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах АР Крим (2002-2006 рр.) свідчать про те, що у силу політичних і економічних причин перехідного періоду площі виноградників за останні 25 років скоротилися на 53 тис.га, врожайність по деяким господарствам впала у 2-2,5 рази, зрідженість досягає 50% і більше. Підсилюється зональна концентрація виробництва винограду: більше 80% виноградників зосереджені в підприємствах південної, передгірної і степової ґрунтово-кліматичних зон. Основний обсяг виробництва винограду сконцентровано у 18 великомасштабних підприємствах: близько 50% площ виноградників та до 70% всього врожаю АР Крим, середня врожайність вище 40 ц/га.

4. Проведені дослідження економічної ефективності виробництва винограду в сільськогосподарських підприємствах АР Крим (2002-2006 рр.) свідчать про те, що виноградарство є прибутковою галуззю, що характерно в основному для великих підприємств. Висока економічна ефективність виноградарства залежить від високої врожайності, низької собівартості винограду й організаційно-правової форми підприємства. Встановлено, що підвищення врожайності на 32 ц/га у передгірній зоні призводить до зменшення витрати праці у 2 рази, а собівартості - на 30%. Стримуючими факторами високої економічної ефективності є підвищення ресурсоємності виробництва в підприємствах на 19,6% через зменшення адаптованості виробництва до мінливих кліматичних умов (16,4%) та погіршення технологічного менеджменту (3,2%) через брак обігових коштів.

5. Проведені дослідження свідчать, що економічна ефективність виробництва винограду підвищується за рахунок зростання інтенсивності та поліпшення організаційно економічних чинників виробництва. Розраховано, що найвищі показники економічної ефективності зумовлені такими параметрами: для степової зони - виноградники у площі сільськогосподарських угідь займають більше 10%, площа плодоносних виноградників у межах 500-900 га, рівень виробничих витрат не менше 1,5 тис. грн.; для передгірної зони відповідно - більше 40%, у межах 900-1300 га, більше 3 тис. грн.; для південної зони відповідно - більше 80%, до 500 га, у межах 9-12 тис. грн. Встановлено, що використання запропонованого рівняння визначення оптимального рівня витрат на виробництво з урахуванням ринкових цін на виноградарську продукцію дозволяє підвищити економічну ефективність виробництва винограду більше, ніж у 2 рази.

6.Нами доведено, що ціноутворення на виноград у ринкових умовах доцільно здійснювати на основі змінних витрат. Процес формування ціни необхідно здійснювати в наступній послідовності: розрахунок ціни виробника на основі необхідного виробникові або інвесторові прибутку, розрахунок ринкової ціни на підставі цінової еластичності попиту, зіставлення рівня націнки із критерієм Г.К. Сьоміна (діапазон 51-200%), обґрунтування відхилень від базової ціни, уточнення ціни з урахуванням її психологічного сприйняття.

7.Доведено, що для обґрунтування стану й перспектив підвищення алокативної ефективності виробництва винограду доцільно використати кінетичну виробничу функцію Коба-Дугласа. Встановлено, що у короткостроковій перспективі можливо у два рази підвищити алокативну та економічну ефективність виробництва винограду за рахунок повної забезпеченості підприємств оборотними коштами. У довгостроковій перспективі підвищення алокативної ефективності вимагає інноваційної політики держави. Враховуючи зміну цін на фактори виробництва та виноград за синтетичним сценарієм при досягненні високої алокативної ефективності у 2012 р. економічна ефективність виробництва винограду зросте на 11% до 19,6 тис. грн/га прибутку. Однак посилення фінансової кризи в економіці України може привести до скорочення прибутку до 3,7 тис. грн/га, що при низькій алокативній ефективності рівнозначно збитковості виробництва винограду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Дятел В.М. Вплив ефективності розподілу ресурсів на економічну ефективність виробництва винограду/ В.М. Дятел // Вісник ЖДТУ: економічні науки. - Житомир: ЖДТУ,2006. - №2 (36) - С. 201-205.

2. Дятел В.Н. Состояние и перспективы развития виноградарства Крыма/ М.М. Караман, В.Н. Дятел // Вісник ЖДТУ: економічні науки. - Житомир: ЖДТУ, 2007. - №1 (39). - С. 292-301. (особистий внесок здобувача: розробка індексу структурних змін та оцінка ефективності структурних зрушень у регіональному розвитку виноградарства).

3. Дятел В.Н. Особенности ценообразования на продукцию виноградарства/ В.Н. Дятел // Економічні науки: наук. праці ПФ «КАТУ» НАУ.- Сімферополь, 2007. - Вип. 99. - С. 169 - 178.

4. Дятел В.Н. Особенности построения и анализа производственной функции в виноградарстве / В.Н. Дятел // Економічні науки: наук. праці ПФ «КАТУ» НАУ.- Сімферополь, 2007. - Вип. 103. - С. 122-130.

5. Дятел В.Н. Механизм образования земельной ренты и цены земли на основе предельных показателей в виноградарстве / В.Н. Дятел // Економічні науки: наук. праці ПФ «КАТУ» НАУ.- Сімферополь, 2007. - Вип. 106. - С. 207-214.

6. Дятел В.Н. Экономическая эффективность интенсификации производства винограда в АР Крым/ М.М. Караман, В.Н. Дятел //Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Випуск 239: в 5 т. - Т ІІ. - С. 443-457. (особистий внесок здобувача: виявлення рівня впливу зросту інтенсивності та поліпшення організаційно економічних чинників виробництва на економічну ефективність виробництва винограду, розробка методики визначення оптимального рівня витрат на виробництво винограду).

7. Дятел В.Н. Идентификация факторов повышения технологической эффективности производства винограда/ В.Н. Дятел// Економічні науки: наук. праці ПФ «КАТУ» НАУ.- Сімферополь, 2008. - Вип. 115. - С. 29-36.

8. Дятел В.Н. Теоретические основы развития виноградарских предприятий в рыночных условиях хозяйствования/ В.Н. Дятел // Научни дни - 2008: материали за 4-а международна научна практична конференция. - София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2008. - Том 5. Икономика. - С. 29-33.

9. Дятел В.Н. Институциональные основы повышения эффективности производства винограда/ В.Н. Дятел //Теория и практика экономики и предпринимательства: материалы 5-й Юбилейной Международной научно-практической конференции: Алушта, 5-7 мая 2008. - Симферополь, 2008. - С. 106-107.

Размещено на Allbest.ru