Методологічні основи формування і розвитку туристичної діяльності на промисловій території

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Тема:

Методологічні основи формування і розвитку туристичної діяльності на промисловій території

Данильчук Валентин Федорович

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор, академік НАН України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор інституту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, академік НАН України Буркинський Борис Володимирович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (м. Одеса), директор;

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Саломатіна Лілія Миколаївна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач лабораторії соціально-економічних проблем інноваційного розвитку;

доктор економічних наук, професор Єфремов Олексій Володимирович, Національна академія природоохорони і курортного будівництва (м. Сімферополь), завідувач кафедри економіки і організації виробництва.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83017, Донецьк, б. Шевченка, 30.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин у економіці України докорінно змінює як структуру національного господарства країни в цілому, так і безпосередньо його виробничі ланки - підприємства та їх галузі. До цих трансформаційних процесів економіки країни, у першу чергу, відноситься становлення такої екологічно чистої та соціально направленої високоефективної галузі національного господарства, як туризм. Указані процеси з об'єктивною необхідністю вимагають виявлення та врахування особливостей господарювання і невикористаних можливостей цієї галузі та обґрунтування нової методології як сукупності засобів дослідження до формування, розвитку та управління туристичною діяльністю на різних територіях країни.

Особливо важливе значення формування та становлення туристичних господарюючих суб'єктів має для промислових територій, розвиток яких буде сприяти відродженню як навколишнього природного середовища, так і підвищенню зайнятості населення та його оздоровлення. Поняття «промислова територія» у роботі розглядається у загальному виді як земельний простір з визначеними межами, який має виробничий комплекс, що включає до свого складу підприємства великого індустріального виробництва, частка яких у валовому внутрішньому продукті території та структурі зайнятих складає більш половини всіх господарюючих суб'єктів.

Теоретичні питання формування та управління різними формами діяльності господарюючих суб'єктів одержали розвиток у роботах зарубіжних учених: Л.І. Абалкіна, А.Г. Аганбегяна, Р. Акоффа, І. Ансоффа, М. Аоки, М. Бехта, Р. Вішні, Д.М. Гвішіані, П. Друкера, Л.В. Конторовича, Ф. Котлера, Ф. Лопес де Сіланеса, Б.З. Мільнера, Х. Монтанер - Монтехано, Р. Ла Порта, П.Г. Олдака, Г.Х. Попова, У. Суота, А. Шивдасані, А. Шлейфера та ін.

Значний внесок у вдосконалення методів формування і управління діяльністю різних галузей національного господарства та їх організаційно-економічних механізмів, регіонів і країни в цілому внесли вітчизняні вчені: О.М. Азарян, Г.М. Алейнікова, О.І. Амоша, С.С. Аптекар, Л.В. Балабанова, М.Г. Білопольский, І.П. Булєєв, Б.В. Буркинський, Н.А. Гаврилишин, В.М. Геєць, Г.К. Губерна, М.І. Долішній, В.К. Євдокіменко, О.В. Єфремов, Т.Д. Косова, Л.М. Кузьменко, І.І. Лукінов, В.К. Мамутов, О.Ф. Новікова, Є.Г. Панченко, О.О. Папаіка, А.А. Садєков, Л.М. Саломатіна, Г.М. Скудар, В.М. Хобта, О.Б. Чернега, Л.Г. Червова, М.Г. Чумаченко, О.О. Шубін та ін.

В Україні проблемами розвитку туристичної діяльності на території країни та її бізнесу займається чимало науковців та практиків: О.О. Бейдик, О.В. Виноградова, І.П. Гаврилишин, В.Г. Герасименко, В.Ф. Кифяк, Н.І. Коніщева, М.П. Мальська, Ф.Ю. Поклонський, Т.І. Ткаченко, М.М. Туріянська, В.В. Худо, В.І. Цибух, І.М. Школа, Л.М. Шульгіна та ін.

Результати аналізу та узагальнення теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних авторів із формування та розвитку туризму і світового досвіду діяльності господарюючих суб'єктів туристичної галузі свідчать про те, що становлення цієї сфери підприємництва, її підприємств на різних територіях, формування та управління ними, у порівнянні з іншими галузями та формами господарювання, має декілька важливих переваг. Для промислових територій ця проблема - використання потенційних переваг - ще не вирішена. Для використання указаних потенційних переваг галузі, в її розвитку, необхідно дослідити трансформаційні процеси, які відбуваються у економіці України та на її території, виявити особливості становлення ринкових відносин, узагальнити передовий досвід туристичної діяльності на територіях зарубіжних країн та урахувати зміни, які проходять у зовнішньому та внутрішньому середовищах вітчизняних господарюючих суб'єктів при удосконаленні їх організаційно-економічних механізмів формування та розвитку. За результатами проведеного дослідження, згідно з адекватними умовами, що склалися, слід розробити методологічні положення, організаційно-екологічні та економічні підходи і науково-практичні рекомендації з удосконалення організаційно-економічного механізму формування та розвитку туристичної діяльності на території України. Указане й обумовило актуальність обраної теми дисертації, її наукове та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України «Удосконалення організаційно-економічного механізму управління рекреаційною діяльністю» (2007-2008 рр., номер державної реєстрації 0106U012630) та Донецького інституту туристичного бізнесу «Виявлення, дослідження, комплексна оцінка рекреаційної території для розвитку сталого туризму в межах Донецької області» (2001-2003 рр., номер державної реєстрації 0105U001925) і «Дослідження умов та розробка рекомендацій щодо розвитку туризму і утворення туристичних центрів у Донецькому регіоні» (2004-2007 рр., номер державної реєстрації 0105U001926). У цих дослідженнях автор як виконавець обґрунтував наукову концепцію формування та розвитку туристичних підприємств на промислових територіях, здійснив теоретичне узагальнення еволюції становлення як вітчизняних, так і зарубіжних господарюючих суб'єктів туризму, виявив особливості методів їх управління в залежності від природно-кліматичних, економічних і політичних умов території, обґрунтував пропозиції з удосконалення методології формування та управління ними на промислових територіях України та Донецькій області.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методології, організаційно-екологічних і економічних підходів та науково-практичних рекомендацій із адаптації організаційно-економічного механізму формування та розвитку туристичної діяльності до умов промислової території та інституціональних перетворень економіки в Україні.

Для досягнення мети дисертаційної роботи поставлено та вирішено такі завдання:

аналіз теоретичних та практичних світових надбань у сфері формування і розвитку туристичної діяльності на промислових територіях;

дослідження особливостей поняття «туристичної діяльності підприємства на території» та його змісту;

визначення економічних, соціальних та екологічних передумов для створення вітчизняних туристичних господарюючих суб'єктів на промислових територіях;

обґрунтування наукової концепції формування та розвитку туристичної діяльності на території та її принципів як засад адаптації ланок та елементів її організаційно-економічного механізму за допомогою урахування виявлених передумов, тенденцій, особливостей та рекреаційних можливостей;

розробка методології оцінки рекреаційних територій для розміщення та організації туристичних господарюючих суб'єктів;

визначення впливу тенденцій розвитку різних форм туризму на формування туристичних підприємств території та їх використання в практиці;

обґрунтування напрямів удосконалення організації інфраструктури туристичних підприємств територій і системи обслуговування;

розробка моделі визначення вільного часу населення як основи менеджменту туристичної діяльності;

формування системи моделей визначення пріоритетних для відновлення рекреаційних можливостей територій та їх об'єктів;

визначення та урахування особливостей планування діяльності туристичних підприємств промислових територій;

формування системи розробки та відбору варіантів диверсифікації туристичного бізнесу;

визначення особливостей напрямків розвитку туризму на території Донецького регіону;

розробка методичних підходів щодо формування регіональних систем рекреаційних зон туристсько-екскурсійних ресурсів території;

обґрунтування методичних підходів щодо розвитку туризму від регіонального до міжнародного;

обґрунтування шляхів створення та використання ландшафтних ресурсів території у рекреаційних цілях.

Об'єкт дослідження - процес формування та розвитку туристичної діяльності на промислових територіях.

Предмет дослідження - особливості становлення та розвитку туристичної діяльності на промислових територіях України, методологія взаємодії та взаємозв'язку ланок і елементів її організаційно-економічного механізму.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали положення економічної теорії, закономірності розвитку туристичної діяльності підприємств території, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України з питань формування та розвитку господарюючих туристичних суб'єктів територій.

Методологічними інструментами є системний та комплексний підходи при дослідженні напрямів формування та розвитку туристичної діяльності на території у діалектичній єдності з розвитком економіки України в цілому.

У дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи, що дозволило розкрити результати взаємозв'язку та взаємодії ланок і елементів організаційно-економічного механізму формування та розвитку туристичної діяльності на території. Зокрема, при виявленні умов і можливостей для створення туристичних підприємств території використано методи історико-економічного аналізу та системного підходу; при визначенні напрямів удосконалення методології оцінки рекреаційних територій для розміщення туристичних господарюючих суб'єктів - методи комплексного системного аналізу та узагальнення; при дослідженні вільного часу населення та визначенні рекреаційних можливостей промислових територій - методи моделювання; при виявленні закономірностей розвитку зон відпочинку в промисловому регіоні - методи статистичного аналізу та синтезу.

Вітчизняні та зарубіжні публікації, в яких відображено результати теоретичних і методичних розробок з формування, становлення та розвитку туристичної діяльності регіонів; закони і нормативні матеріали України, що регламентують діяльність господарюючих суб'єктів туристичної сфери; виробнича, статистична, бухгалтерська та фінансова звітність зарубіжних та вітчизняних туристичних підприємств територій; результати наукових досліджень вітчизняних дослідних інститутів і вузів, а також безпосередньо автора стали інформаційною базою проведеного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є комплексним дослідженням умов розвитку туристичної діяльності на промисловій території, в якій запропоновано методологічні підходи щодо оцінки та використання природних, екологічних, матеріальних та фінансових можливостей території для формування господарської діяльності туристичних підприємств.

Одержані результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

розроблено методологію комплексної оцінки привабливості розвитку туристичної діяльності на промисловій території, яка включає методичні підходи до вибору та оцінки рекреаційних територій для створення туристичних підприємств, їх розміщення та визначення пропускного потенціалу природних туристичних ресурсів та передбачає складання попередніх планів розвитку, розрахунок економічних показників, визначення пріоритетів розвитку;

розроблено концепцію формування та розвитку туристичних підприємств на промислових територіях, сутність якої полягає в необхідності і можливості одержання синергетичного ефекту, який виникає в процесі взаємодії та взаємозв'язку вітчизняних туристичних підприємств території і господарюючих суб'єктів інших галузей та регіонів як нашої країни, так і зарубіжних на засаді реалізації взаємовигідних економічних і соціальних інтересів вітчизняних виробників туристичних послуг і товарів та їх суміжників, та її принципи (екологічна стійкість і забезпеченість, організаційна забезпеченість, економічна стійкість і забезпеченість, державно-правова забезпеченість і сталість та соціально-культурна забезпеченість), які дозволяють урахувати виявлені передумови при адаптації ланок і елементів організаційно-економічного механізму формування і розвитку туристичної діяльності на території;

обґрунтовано методичний підхід до забезпечення реалізації виявлених потенційних можливостей формування та стимулювання діяльності місцевих туристичних підприємств за допомогою використання результатів моніторингу змін тенденцій розвитку різних форм туризму (в'їздний, виїзний, внутрішній) на промислових територіях;

удосконалено:

економіко-математичну модель вільного часу населення, що враховує особливості суб'єктів суспільства, які належать до різних соціально-культурних утворень (працююче населення, непрацююче, ті, що навчаються, діти до 7 років), застосування якої забезпечує структурування, кількісну оцінку та проектування потоків рекреантів та створення механізму управління цими потоками;

методологію активного розвитку диверсифікаційних процесів туристичної діяльності на промисловій території, за допомогою якої розкрито диверсифікаційні можливості туристичних підприємств в залежності від їх величини та розроблено моделі горизонтальної (розвиток однотипної діяльності) та вертикальної (створення технологічного ланцюжка) форм їх диверсифікації;

методичні підходи до обґрунтування напрямків розвитку туризму від регіонального до міжнародного шляхом створення міжнародних туристичних центрів (наприклад, в Донецькій області на території регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик» та Приазов'я) на засаді реалізації умов привабливості для іноземних туристів і дотримання таких вимог як екологічно чиста територія, атмосфера доброзичливості, різноманітності послуг та розваг, раціональна цінова політика;

науковий підхід до обґрунтування основних шляхів створення та використання ландшафтних ресурсів промислової території в рекреаційних цілях. Зокрема, аргументовано необхідність удосконалення існуючого традиційного туристичного продукту та формування нового, який не тільки розкриває саме різноманітні сфери людських інтересів (історія, культура т. ін.), а і естетичну привабливість місцевості (ландшафту);

дістали подальшого розвитку:

визначення передумов активізації формування і розвитку туристичних зон і центрів та їх туристичних підприємств в Україні, які засновано на результатах використання удосконалених методів виявлення та реалізації потенційних природних, матеріальних та фінансових можливостей регіонів і зростаючої всебічної державної підтримки господарської діяльності суб'єктів цієї галузі для забезпечення стабільної економіки країни в цілому;

поняття «туристична діяльність підприємства на території» за допомогою включення до його змісту та функцій не тільки самостійності підприємств, а й розподілу їх діяльності на створюючі та посередницькі (туроператори та агентства), транспортні, готельно-оздоровчі, розважальні, історично-науково-пізнавальні та ін., при цьому суб'єкти туристичної діяльності, як правило, є складовими частинами великих виробничо-господарських комплексів та виконують, поряд з виробничою функцією та функцією одержання максимуму прибутку, екологічну та соціальну функції;

організаційні підходи до визначення напрямків з удосконалення інфраструктури туристичних підприємств територій та системи обслуговування, які включають комплекс заходів: по забезпеченню комфортності проживання; підвищенню рівня розваг; підготовці кваліфікованих кадрів, визначенню привабливої цінової політики, використанню зваблюваної реклами, формуванню регіонального центру підвищення кваліфікації кадрів туристичних підприємств, використання яких активізує створення їх сучасного рівня та підвищує ефективність;

система економіко-математичних моделей, що включає моделі структурування поставленого завдання та моделі визначення рекреаційної цінності території, що аналізується, та її складових, реалізація якої створює передумови для визначення пріоритетних для відновлення рекреаційних можливостей території промислового регіону та її об'єктів;

науково-методичний підхід до планування туристичної діяльності на промислових територіях на засадах синтезу системного, комплексного, адаптаційного, стратегічного підходів з урахуванням екологічних, соціально-культурних та економічних особливостей території розміщення господарюючих суб'єктів туризму, реалізація яких дозволяє сформувати можливості одержання синергетичного ефекту як результату планової діяльності;

науково-методична система інформаційного формування туристичного центру «Рекреаційно-туристичні ресурси Донецької області (РТРДО) - Мій Донбас», з виокремленням таких підсистем: збір даних (модуль збору інформації), ресурсно-рекреаційний каркас баз даних, ресурсно-рекреаційні дані, екологічна інформація, відображення картографічних даних, інформація щодо туристсько-екскурсійних маршрутів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені у дисертації методичні підходи до удосконалення ланок і елементів організаційно-економічного механізму формування і розвитку туристичної діяльності на промислових територіях та методологія оцінки рекреаційних територій для розміщення та організації туристичних підприємств сприяють формуванню нових та розширенню діючих господарюючих суб'єктів сфери туризму та її інфраструктури.

Найбільшу практичну цінність мають: методологія комплексної оцінки привабливості розвитку туристичної діяльності на промисловій території; економіко-математична модель вільного часу населення; методологія активного розвитку диверсифікаційних процесів туристичної діяльності на промисловій території; система економіко-математичних моделей (модель структурування поставленого завдання та модель визначення рекреаційної цінності території); науково-методична система інформаційного формування туристичного центру.

Практичне значення результатів дисертації та використання її висновків і рекомендацій в господарській діяльності підтверджено відповідними документами. Так, пропозиції з розробки методологічних засад формування і розвитку туристичних підприємств на промисловій території використано ТОВ ПЕС «Донбас-Азов'є, ХХI вік» при обґрунтуванні «Схеми перспективного використання природних ресурсів у прибережній смузі Азовського моря у межах Донецької області» розділу «Перспектива розвитку сталого туризму в Ялті, Донецька область», а також етапу «Планування використання природних ресурсів прибережної смуги Азовського моря (Новоазовський и Першотравневий райони)» (довідка №1871 від 06.06.2007 р.). Пропозиції, щодо удосконалення діяльності підприємств по розміщенню туристів, інфраструктури відпочинку та дозвілля, освоєння нових туристичних маршрутів, використовуються у діяльності Виконавчого комітету Святогірської міської ради м. Слов'янська Донецької області (довідка №1750-02-31 від 23.10.2007 р.). Наукові положення та науково-методичні рекомендації використовувались Донецькою обласною державною адміністрацією для оцінки ефективності програм розвитку і курортно-рекреаційної галузі на відповідних територіях. Зокрема, запропоновано і розроблено туристські проекти, пов'язані з розвитком територій ландшафтних парків «Клебан-Бик», «Донецький Кряж», заказника «Великоанадольский», та прийнято рішення сприяти залученню інвестицій для реалізації такого пріоритетного проекту як створення тематичного парку «Легенди Приазов'я» (довідка №01-014/1210 від 06.12.2007 р.)

Теоретичні розробки та практичні рекомендації, які викладено у дисертації, використовуються у навчальному процесі Донецького інституту туристичного бізнесу при викладенні дисциплін «Системи технологій» та «Світовий ринок послуг турбізнесу» (довідка про впровадження №690/1 від 29.12.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням, у якому обґрунтовано авторський підхід до розробки методології, організаційно-екологічних і економічних положень та науково-методичних рекомендацій із адаптації організаційно-економічного механізму формування та розвитку туристичної діяльності на промисловій території. Внесок автора в колективно виконані та опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й одержані результати дослідження доповідались і були схвалені на 17 наукових конференціях:

міжнародних: «Розвиток сфери розваг - основа сучасної концепції підвищення ефективності туристичного бізнесу» (2006 р., м. донецьк); «Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків» (2005 р., м. Донецьк); Sustainable tourism development: tendencies, experience, possibilities Collection of articles of International Scientific Conference (2003 р., м. Рига); «Туризм и региональное развитие» (2002 р., м. Смоленськ); «Туристический феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия» (2002 р., м. Донецьк); «Особенности создания туристических центров в Украине» (2001 р., м. Київ); «Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування» (2000 р., м. Київ); «Туризм на порозі ХХI століття: освіта, культура, екологія» (1999 р., м. Київ); «Развитие туризма - важное направление подъема экономики Украины» (1999 р., м. Донецьк); «Туризм - высокорентабельная отрасль национальной экономики» (1997 р., м. Донецьк);

всеукраїнських: «Туризм, курорты и наука» (2004 р., м. Симферополь); «Туризм, курорты и наука» (2003 р., м. Алушта); «Теорія та практика управління у трансформаційний період» (2001 р., м. Донецьк); «Економічна підготовка фахівців у непрофільних вищих навчальних закладах» (2000 р., м. Львів);

регіонального рівня: «Міжбюджетні відносини та політика в Україні» (2004 р., м. Донецьк); «Экология и безопасность жизнедеятельности, инновационные процессы в науке, технологиях и образовании» (2001 р., м. Донецьк); «Туризм - перспективная отрасль экономики Украины» (1995 р., м. Донецьк).

Публікації. Основні ідеї, положення і результати дослідження опубліковано у 42 наукових працях, з яких 2 монографії (одна індивідуальна), 23 статті у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 17 матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 57,7 д.а., з яких автором особисто підготовлено 40,2 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (379 найменувань) на 36 с. Основний текст викладено на 369 с., робота містить 36 таблиці та 43 рисунків на 39 с. та 9 додатків на 16 с.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційної роботи, викладено зв'язок з науковими програмами, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - «Теоретичні передумови формування туристичної діяльності на території» - розглянуто значення туристичних підприємств у розвитку національних економік, умови та можливості їх створення, сутність і зміст основних чинників розвитку туризму на промисловій території та економічну, соціальну і екологічну сутність туристичних підприємств території.

Трансформація суспільства створила умови для лібералізації економіки України, обумовила виникнення і становлення не тільки нових форм підприємств різних форм власності, але й активізувала процеси формування та розвитку нових галузей національного господарства, в першу чергу, туризму. Матеріали виконаного дослідження свідчать, що в теперішній час туризм та його індустрія є однією із розвинутих форм міжнародної торгівлі. За різними прогнозними розрахунками у 2010 р. туризм стане передовою експортною галуззю у світі. У багатьох країнах Європи та світу на частку туризму у 2008 р. припадало в середньому 10,4% валового внутрішнього прибутку.

Основною ланкою туризму та його індустрії є туристичні підприємства, під якими розуміються самостійно господарюючі статутні суб'єкти будь-якої форми, структури та власності, які володіють правами юридичної особи та здійснюють туристичну діяльність, завданням якої є досягнення поставлених економічних та соціальних цілей. Необхідність формування та розвитку туристичної діяльності на промислових територіях обумовлено тим, що в теперішній час в Україні частка туризму в доході держави ще дуже низька - не досягає і 2,0%. Разом з тим згідно з даними Державної служби туризму і курортів України протягом 2007 р. чинними були 3833 ліцензії на туристичну діяльність, що на 18,4% більше ніж у 2006 р. Середньооблікова кількість працівників у 2006 р. зросла на 3%, а в 2007 р. на 4,5%, що свідчить про зростання темпу приросту. Обсяг наданих туристичних послуг суб'єктами туристичної діяльності в Україні в 2006 р. зріс на 37%, а в 2007 р. у порівнянні з 2006 р. на 44% і становив 5,5 млрд. грн. Платежі до бюджету ліцензіатів у 2007 р. збільшилися порівняно з 2006 р. на 32,5%, а продуктивність праці підвищилась на 38%. Крім того функціонування цієї галузі та її підприємств забезпечує одержання ефекту взаємодії (синергетичного ефекту): нових джерел валютних надходжень для країни, ріст зайнятості, сприяє диверсифікації економіки, створенню галузей, які обслуговують сферу туризму, зростанню прибутку населення, розширенню внесків у платіжній баланс та валовий національний продукт і в цілому - підвищення рівня добробуту нації.

Використання результатів систематизації еволюції зародження, становлення та розвитку туристичної діяльності, як складових рекреаційної галузі ряду країн світу, створюють теоретичні та методологічні передумови для прискореного формування та функціонування сучасних туристичних господарюючих суб'єктів України, які ґрунтуються на природних, економічних та соціальних можливостях територій національного господарства країни. В умовах трансформації економіки країни, коли відчувається гостра необхідність у інвестиціях, зароблених з використанням внутрішніх джерел, держава змушена використовувати один із найбільш можливих чинників її економічного росту - розвиток туристичної галузі та її підприємств, тобто активно підтримувати становлення туристичного бізнесу.

Як показало дослідження рівня ефективності діяльності зарубіжних туристичних підприємств та умов їх формування, для адекватної реакції на розвиток світового туризму - «феномену кінця ХХ століття», державі доцільно використовувати всі наявні природні, матеріальні та фінансові потенційні можливості регіонів країни, в тому числі промислових територій. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що Україна, її регіони, в тому числі і Донецька область, як територія, яка займає провідне місце не тільки як промислова область, а й за кількістю і якістю рекреаційних ресурсів, мають відповідний туристичний потенціал і підготовлених спеціалістів для створення нових туристичних підприємств, туристичних центрів і зон, які своєю діяльністю зроблять значний внесок у підвищення рівня економіки країни.

За допомогою факторного аналізу виявлено особливості формування та функціонування суб'єктів туристичної діяльності на території, їх економічну, соціальну та екологічну сутності. Поряд з тим, що вони являють собою самостійні господарюючі суб'єкти, вони розподіляються на створюючі та посередницькі, які розробляють та продають туристичний продукт (туроператори та агентства подорожей), транспортні (види та форми доставки туристів), готельно-оздоровчі (готелі, пансіонати та ін.), харчування (ресторани, їдальні та ін.), розважальні, історично-науково-пізнавальні, з подання ділових та страхових послуг, рекламно-інформаційні та ін.

Результати порівняльного аналізу свідчать про те, що суб'єкти туристичної діяльності території мають такі особливості:

1) кожне з них є, як правило, складовою частиною (елементом) великих виробничо-господарських комплексів із надання туристичних послуг та виробництва туристичних товарів, які утворюють як внутрішньодержавні об'єднання (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, картелі, синдикати, трести, холдингові компанії, промислово-фінансові групи), так і міжнародні (транснаціональні корпорації);

2) їх сутність і зміст, поряд з виробничою функцією та функцією отримання максимуму прибутку, включає також екологічну та соціальну функції.

Особливості форм суб'єктів туристичної діяльності території в залежності від видів надання послуг обумовили необхідність організації первинного та вторинного ринків туристичних послуг. На первинному ринку продавцями виступають підприємства туристичних послуг, які сформувались у різних дестинаціях, та підприємства засобів доставки, страхування та інших послуг, а покупцями - спеціалізовані туристичні підприємства - туроператори та турагенти, які створюють комплекс туристичних послуг. На вторинному ринку вони виступають у ролі продавців, а в ролі покупців - безпосередньо туристи як індивідуали. Взаємодія суб'єктів туристичної діяльності території та укріплення зв'язків між ними забезпечують одержання синергетичного ефекту.

У процесі узагальнення теоретичних положень із формування та розвитку суб'єктів туристичної діяльності територій та результатів аналізу зарубіжного досвіду доведено, що використання розробленої наукової концепції і таких її основних принципів як екологічна стійкість і забезпеченість, організаційна забезпеченість, економічна стійкість і забезпеченість, державно-правова забезпеченість і сталість та соціально-культурна забезпеченість гарантує сталий розвиток туризму.

У роботі доведено, що ці принципи можуть бути реалізовані за допомогою адаптованого організаційно-економічного механізму формування та розвитку туристичної діяльності на території, взаємодії та взаємозв'язку його ланок та елементів до інституціональних перетворень економіки в Україні.

Згідно з концепцією кожна ланка та елемент механізму націлені на реалізацію указаних принципів. Спираючись на викладене, організаційно-економічний механізм формування та розвитку туристичної діяльності території у загальному виді являє собою систему ланок і елементів (екологічної забезпеченості, організаційної забезпеченості, економічної забезпеченості, державно-правової забезпеченості та сталості, соціально-культурної забезпеченості), використання потенціалу природних, виробничих та економічних ресурсів, діючих законодавчих актів та виявлених напрямів рішення питань стабільної діяльності господарюючих суб'єктів туризму, адаптованих до умов внутрішнього та зовнішнього економічного середовища. Ефективність обґрунтованого адаптованого механізму забезпечується результатами реалізації розробленої наукової концепції формування та розвитку туристичної діяльності на території.

У другому розділі - «Методологія оцінки рекреаційних територій для розміщення суб'єктів туристичної діяльності» - проведено вибір і оцінку рекреаційних територій для створення туристичних підприємств, розкрито особливості методичного підходу до оцінки рекреаційних територій промислового регіону для розміщення туристичних господарюючих суб'єктів та методичного підходу до визначення пропускного потенціалу природних туристичних ресурсів.

Як свідчать результати аналізу, наведених у літературі різних поглядів до формування та розвитку туристичних підприємств, вихідною передумовою для їх створення є вибір та оцінка рекреаційних територій, методи обґрунтування і адаптації яких до умов економічних відносин, що склалися в Україні, вимагають свого удосконалення. В теперішній час досліджено поодинокі сторони оцінки рекреаційних територій, результати яких не дозволяють стверджувати, що сформульовані методи і методологія з комплексної оцінки рекреаційних ресурсів адаптовано до умов ринкових відносин. Виникла необхідність проведення додаткових досліджень, які ураховують трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України. Тому автором обґрунтовано методологію оцінки рекреаційної території для розміщення туристичних підприємств, яка включає організаційно-екологічні, економічні підходи до комплексної оцінки придатності території та їх об'єктів для рекреаційних цілей, та методи, реалізація яких створює передумови для збереження навколишнього природного середовища при функціонуванні господарюючих суб'єктів туризму і забезпечення більш повного задоволення потреб рекреантів.

Загальним у методології оцінки території туристичного призначення є визначення ряду характеристик, які мають важливе значення для здійснення порівняльної оцінки. Зокрема, для промислової території в методології оцінки Донецького інституту туристичного бізнесу (ДІТБ), обґрунтованої під керівництвом автора, запропоновано ураховувати 66 чинників (параметрів), об'єднаних у вісім блоків: рельєф, водний об'єкт, рослинний покрив, естетичний потенціал, культурно-освітні об'єкти, культові об'єкти, установи відпочинку, техногенні параметри. Порівняльна оцінка об'єктів і територій туристичного призначення з метою створення або відновлення привабливого турпродукта, тобто вибору пріоритетних для інвестування туристичних об'єктів має важливе значення. При цьому основними об'єктами оцінки мають бути туристичні ресурси та об'єкти інфраструктури. У роботі наведено порядок розрахунку комплексного інтегрального показника, який узагальнює методи дослідження та аналізу із вибору пріоритетних туристичних об'єктів та територій для організації туристичних підприємств.

Результати застосування розробленої методології оцінки рекреаційної території для розміщення та організації туристичних господарюючих суб'єктів за такими напрямами як: аргументування методологічних підходів до вибору і оцінки рекреаційних територій для створення туристичних підприємств, урахування особливостей методичного підходу до оцінки рекреаційних територій промислового регіону для розміщення туристичних господарюючих суб'єктів та удосконалення методичного підходу до визначення пропускного потенціалу природних туристичних ресурсів створюють передумови для ефективного використання екологічної, організаційної та економічної ланок організаційно-економічного механізму формування та розвитку туристичної діяльності на території.

У третьому розділі - «Організаційно-екологічні та економічні умови формування туристичних підприємств на промислових територіях» - на підставі аналізу організаційно-екологічних та економічних умов формування туристичних підприємств на промислових територіях виявлено вплив в'їздного, виїзного та внутрішнього туризму на формування туристичних підприємств, розкрито організацію їх інфраструктури та системи обслуговування, розроблено модель вільного часу населення як основи менеджменту туристсько-рекреаційної діяльності та систему моделей визначення пріоритетних для відновлення рекреаційних можливостей території та їх об'єктів.

На 01.01.2008 р. в Україні надано 3833 ліцензії суб'єктам туристичної діяльності. На цих підприємствах зайнято понад 22600 працівників. В Україні дослідження потоків туристів ведеться за статистикою Держприкордонслужби і Державною службою туризму і курортів України (форма звітності ТУР-1). Результати аналізу в'їзного та виїзного туризму (по даним Держприкордонслужби) показали, що з 1995 р. по 2007 р. структура туристичних потоків була неоднорідна за роками, але, в цілому, змінювалась у бік збільшення (в'їзного зарубіжного туризму в середньому щорічно на 22,5%, а виїзного на 11,1%), причому виїзний потік перевищував в'їзний до 2004 р. Згодом картина змінилася і в 2007 р. кількість в'їздів іноземних громадян склало 23,1 млн., а виїзних туристів 17,3 млн. Спостерігається також зміна мотивації в'їзду іноземних громадян: зниження службових поїздок (з 21,6 до 4%) і організованого туризму (з 51,3 до 7%) та збільшення приватних поїздок (з 27,1 до 89% в 2007 р.).

Внутрішній туризм (по даним Держслужби туризму і курортів України) поступово зростав (з 2000 р. по 2004 р. в середньому щорічно на 17,8%) із падінням в 2004-2005 рр., в подальшому різко зріс і в 2007 р. збільшив свою частку в загальному потоці обслуговуваному туристичними підприємствами України до 75%.

Таким чином, за період становлення ринкових відносин в Україні спостерігаються стійкі тенденції розвитку складових структури різних форм туризму. Звідси, розвиток як в'їзного, так і внутрішнього туризму викликає необхідність підвищення рівня якості як інфраструктури, так і послуг туристичних об'єктів, що вимагає активізації використання потенційних можливостей територій та залучення крупних вітчизняних та зарубіжних інвесторів.

Спираючись на результати аналізу, в дисертації доведено, що найважливішою передумовою становлення туристичних підприємств території, як складової економічної ланки організаційно-економічного механізму формування та розвитку туристичної діяльності з виявлення та використання місцевих потенційних рекреаційних можливостей, є необхідність здійснення постійного моніторингу змін тенденцій функціонування різних форм туристичних потоків (в'їзного, виїзного та внутрішнього) на промислових територіях з метою урахування їх впливу на діяльність виробничих туристичних систем. Цю координаційну та моніторингову функцію може виконувати на рівні регіону обласна координаційна рада з питань розвитку туризму (наприклад у Донецькій області утворена розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 24.04.2005 р. №136), що одночасно, поряд з затвердженими повноваженнями з координації діяльності виконавчих комітетів міських рад та райдержадміністрацій, може здійснювати моніторинг, тобто наглядати за станом господарської діяльності туристичних підприємств, надавати допомогу з виявлення та реалізації потенційних рекреаційних можливостей території, сприяти стимулюванню стабілізації та розвитку їх діяльності.

Дослідження національних форм організації інфраструктури туристичних підприємств України та системи обслуговування показало, що вони сформовані в умовах командно-адміністративної системи управління і не відповідають сучасному світовому рівню. Виявлено, що привабливість туристичних центрів та їх туристичних підприємств в Україні може бути досягнута за умови забезпечення європейського рівня комфорту та обслуговування, створених за рахунок більш дешевої робочої сили та туристичних товарів.

У дисертаційній роботі аргументовано, що для успішного розвитку сучасного туризму в Україні та її промислових регіонах таких як Донбас, який має свою унікальність, самобутню історію та величезну можливість для розвитку туризму, необхідно активізувати будівництво сучасних висококласних готелів, корпусів та номерів на базах відпочинку і перш за все, підготовку професійних спеціалістів для сфери туризму у вигляді трьох кваліфікаційних рівнів (першого, середнього та вищого, управлінського). Крім того для підвищення ефективності діяльності туристичних підприємств України необхідно створити Південно-східний регіональний центр післядипломної освіти та підвищення кваліфікації кадрів туристичних підприємств, незалежно від форми власності, різного рівня у сфері туризму таких категорій: екскурсоводи, гіди-перекладачі, провідні спеціалісти, начальники відділів. Діяльність цього центру необхідно поширити перш за все на Донецьку, Луганську, Запорізьку, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Це буде сприяти розвитку в'їзного та внутрішнього туризму як результат реалізації науково-дослідних робіт при вивченні стану та прогнозування розвитку рекреаційних ресурсів і інфраструктури в різних регіонах України.

Результати дослідження показали, що при плануванні діяльності туристичних підприємств необхідне урахування сукупності процесів визначення вільного часу населення як основи менеджменту туристичної рекреаційної діяльності та пріоритетних для відновлення рекреаційних можливостей території та її об'єктів. У дисертації визначення цих процесів представлено у вигляді моделей.

Спираючись на те, що в теперішній час домінує тенденція до гедонізації вільного часу, коли споживання матеріальних благ не є самоціллю, а заради насолоди життям, модель вільного часу населення включає до себе взаємодію вільного часу суб'єктів, які належать до різних соціально-культурних утворень (працездатних і непрацездатних суб'єктів у робочі, неробочі та у відпускні дні), чисельності населення (К), річного фонду вільного часу всіх груп населення (Т) та цільової функції F (К; Т), яка для людського суспільства природним образом є максимізацією річного фонду вільного часу.

Загальна форма моделі вільного часу (D) має вигляд:

(1)

де - характеризує працездатне населення, учнів та дітей до 7 років;

- структура добового фонду суб'єкта.

Апробація розробленої моделі на матеріалах дослідження туристичної діяльності м. Донецька свідчить, що збільшення вільного часу супроводжується одночасними змінами прямих і непрямих доходів населення та розширенням його можливостей для найкращого використання свого вільного часу, наприклад, в сфері туризму, спорту, розваг.

Застосування моделі вільного часу створює засади до визначення, структурування, кількісної оцінки та моделювання потоків рекреантів і формування моделей щодо управління цими потоками. Запропонована модель вільного часу є складовою економічної та соціально-культурної ланок організаційно-економічного механізму формування та розвитку туристичної діяльності на території, яка забезпечує вирішення багатокритеріальних завдань менеджменту в пошуку шляхів досягнення найбільшої ефективності туристично-рекреаційної галузі.

Виходячи з того, що рекреаційна діяльність припускає пошук раціональних співвідносин між освоєнням природних ресурсів, збереженням їх якості та задоволенням потреб людини у відпочинку, рішення цього завдання зводиться до виявлення та оцінки з урахуванням вагових коефіцієнтів якісних і кількісних характеристик, пріоритетних для відновлення рекреаційних можливостей територій та їх об'єктів, які дозволяють науково обґрунтувати їх придатність для рекреаційних цілей і пропозиції із збереження природних ресурсів.

У розробленій методології оцінки рекреаційних територій, яка дозволяє оцінити природні об'єкти та території, виявити характеристики, що потребують покращення чи відновлення, знаходять оптимальне співвідношення характеристики, які показують на можливість використання об'єкту або території для рекреаційних цілей. Основа методології - якісна та кількісна оцінка окремих характеристик і блоків рекреаційних територій і об'єктів. Наявність таких оцінок є засадою для створення системи організаційно-математичних моделей, які описують методологію визначення пріоритетних для відновлення рекреаційних територій та їх об'єктів.

Система економіко-математичних моделей включає до себе модель «Структурування завдання» і моделі «Рекреаційна цінність». Модель має такий вигляд:

(2)

де q^l - характеристики блоків; l - порядковий номер характеристики; - множина ; - множина якісних характеристик; - сприятливо; - відносно сприятливо; - несприятливо; - множина кількісних характеристик; r₁ = 3, r₂ = 2, r₃ = 1 - кількісні оцінки в балах; - експертна оцінка вагомості множини ; і - номер блоку; j - місце характеристики усередині блоку; - порядковий номер експертів; - місце характеристики у блоку, визначене експертом ; - ваговий коефіцієнт характеристики ; А - множина вагових коефіцієнтів повного набору характеристик.

За допомогою цієї моделі вирішується структурування завдання, визначається місце характеристик туристичного об'єкту в блоці (території).

На основі результатів використання моделі за допомогою моделі здійснюється оцінка підготовленості підприємств відпочинку для прийняття туристів і визначення пріоритетних для відновлення рекреаційних територій та їх об'єктів. Модель D₂ включає до себе два етапи. Перший етап - формалізація процедури вибору пріоритетних для відновлення окремих характеристик територій або їх об'єктів у цілому проводиться за допомогою функції переваги (F) і розраховується за формулою:



, (3)

де - значення функції переваги F.

Другий етап - реалізація вибору пріоритетних для відновлення окремих характеристик чи об'єктів території в цілому здійснюється згідно до правила:

пріоритетним для відновлення чи покращання є об'єкт з найгіршими значеннями функції F

, (4)

де - мінімальне значення функції F.

Для наочного відображення результатів використання системи моделей в якості прикладу визначення пріоритетних для відновлення рекреаційних можливостей розглядались установи відпочинку, згруповані з наступних рекреаційних зон, освоєних на узбережжі Азовського моря у межах Донецької області: Ялтинської, Мелекінської (Першотравневий район), а також Маріупольської та Новоазовської (Новоазовський район). Усього аналізувались дані з 331 підприємства відпочинку.

За результатами використання системи моделей визначено (табл. 1), що найкращою з підготовки до прийняття туристів є Урзуфська зона, найгірша - Ялтинська (Першотравневий район). При цьому остання найменше підготовлена з характеристик «Наявність об'єктів харчування» та «Відповідність сучасним містобудівним нормам», які і є по правилу вибору пріоритетними для відновлення (покращання). Створена система моделей слуговує засадою для подальшого дослідження рекреаційних територій та їх об'єктів, в першу чергу, виявлення з них, пріоритетних для інвестування на базі урахування вартості поновлюваних робіт.

У четвертому розділі - «Планування та управління туристичної діяльності на території» - виявлено особливості планування туристичної діяльності на території, обґрунтовано напрямки диверсифікаційної діяльності в туристичній сфері та розкрито особливості перспектив розвитку курортно-рекреаційного туризму в Донецькій області.

Таблиця 1

Розрахунок значень функції переваги характеристик підприємств відпочинку за зонами на основі моделей и

Значення fij функції F за зонами	Характеристика qij
	відповідність сучасним містобудівним нормам (i=1, j=1)	наявність об'єктів харчування (i=1, j=2)	розташування по відношенню до морського узбережжя (i=1, j=3)	наявність цегляних споруд(i=1, j=4)
Урзуфська	1,771	1,793	1,820	2,083
Мелекінська	1,029	1,405	1,448	1,893
Ялтинська	0,655	1,255	1,340	1,389
Маріупольська	1,180	1,486	1,521	2,411
Новоазовська	1,273	1,495	1,605	2,223

У результаті аналізу наукових і прикладних розробок зі здійснення планування та управління туристичними підприємствами територій промислових регіонів виявлено, що ця проблема потребує вивчення, розробки та обґрунтування нових методичних підходів щодо урахування екологічних, організаційних, економічних, державно-правових та соціально-культурних особливостей конкретної території для розміщення господарюючих суб'єктів туризму. Сутність методичних підходів до планування у даній галузі полягає в необхідності забезпечення реалізації найважливіших теоретичних концепцій та методологічних основ планування, до яких відноситься: планування туризму як комплексної системи, планування стійкого розвитку туризму, довгострокове та стратегічне планування та участь органів місцевої влади та громадськості в плануванні. При цьому, в першу чергу, це стосується розробки організаційної політики розвитку туристичних підприємств, їх структур, можливостей рекреаційних об'єктів, інституційних чинників та елементів оперативного управління. Системне узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду формування туристичних підприємств на промислових територіях аналізуємих регіонів та теоретичні положення їх розвитку дозволили обґрунтувати напрямки з елементів економічного (планування), організаційного (диверсифікація) і екологічного (особливості розвитку туризму в промисловому регіоні) ланок організаційно-економічного механізму формування і розвитку туристичної діяльності на промисловій території.

...