Державна стратегія управління процесами природокористування приморських регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький державний університет управління

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Тема:

Державна стратегія управління процесами природокористування приморських регіонів

Демченко Віктор Іванович

Донецьк - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат наук з державного управління, доцент Шкрабак Ірина Володимирівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри маркетингу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, профессор Черніченко Геннадій Олександрович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), декан економічного факультету

кандидат наук з державного управління Шафоростова Марина Миколаївна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри природоохоронної діяльності

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Природні ресурси і природні умови є основою матеріального виробництва і життєдіяльності населення території. Пріоритет довгострокового соціального благополуччя населення поряд з технологічним прогресом і економічним зростанням вимагає активізації процесу переходу України і її регіонів до стійкого, екологічно безпечного розвитку.

Приморські території України мають унікальний комплекс фізико-географічних, ландшафтних, гідрологічних і інших параметрів, що сприяло формуванню значної кількості видів і обсягів природних ресурсів. Однак переважно екстенсивне природокористування мірою зростання абсолютної і відносної обмеженості енергетичних і матеріальних ресурсів, накопичення відходів, зменшення можливостей природного самовідновлення оточуючого середовища, формально-декларативний і половинчастий підходи до формування концепції екологічно стійкого розвитку приморських територій практично вичерпали себе.

Формування і здійснення державної стратегії України щодо охорони оточуючого природного середовища і забезпечення стійкого розвитку передбачає створення ефективного механізму регулювання процесів природокористування і ресурсозбереження приморських регіонів, удосконалення правового регулювання природоохоронної діяльності і природокористування, розвиток інформаційно-аналітичної бази моніторингу їх екологічного стану.

Суттєвий внесок у формування теоретичних і методичних засад стійкого розвитку територій, раціонального природокористування і ресурсозбереження своїми працями внесли такі вітчизняні і зарубіжні науковці, як Т. Акимова, Є. Борщук, Т. Галушкіна, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, Н. Коніщева, Л. Мельник, І. Потравний, В. Пілюшенко, О. Ральчук, П. Семенченко, С. Харичков, О. Шапоренко та інші дослідники. Однак і сьогодні залишаються недостатньо розробленими науково-теоретичні, методичні і прикладні засади стратегічного планування і програмування стійкого розвитку регіонів, ефективної організації взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування і спеціальних уповноважених органів державного управління у сфері охорони оточуючого природного середовища і раціонального природокористування приморських територій. Розробка концептуальних засад, розвиток теоретико-методологічних основ і інноваційних підходів до формування державної стратегії управління процесами природокористування приморських регіонів, удосконалення інформаційного забезпечення стратегічного державного управління у сфері раціонального природокористування і охорони природного середовища є важливою науковою задачею сьогодення, що визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління, затвердженої на засіданні вченої ради ДонДУУ, в межах наукової теми: “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер державної реєстрації 0100U003067). В рамках виконання теми автором розроблено інноваційний підхід до управління природокористуванням приморських антропогенно і техногенно перевантажених територій на основі ціннісно-орієнтованого інтегрованого управління на принципах соціального партнерства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне і науково-методичне обґрунтування засад формування стратегії державного управління процесами природокористування приморських регіонів на основі принципів стійкого розвитку територій і удосконалення механізмів регіонального і державного цільового програмування ресурсозбереження і раціонального природокористування.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено теоретичні та практичні завдання:

розкрити роль і значення раціонального природокористування як фактору забезпечення стійкого розвитку регіонів України;

визначити основні проблеми екологічного стану Азовського моря і природоохоронної діяльності на антропогенно трансформованих приморських територіях на рівні району і промислового міста;

виявити закономірності взаємодії ресурсних і екологічних циклів на урбанізованих приморських територіях як об'єктах державного управління з метою удосконалення методів моделювання і прогнозування розвитку соціоекосистем;

обґрунтувати інноваційні підходи до управління природокористуванням приморських територій на засадах ціннісно-орієнтованого методу;

розробити концептуальні засади формування механізму державного стратегічного управління природокористуванням приморських регіонів на принципах інтегрованого управління;

поглибити інформаційні засади удосконалення механізму прогнозування і планування екологічно стійкого розвитку приморських регіонів;

розробити принципові положення стратегії державного управління сталим розвитком приморських регіонів.

Об'єктом дослідження є процеси державного управління сталим розвитком приморських регіонів.

Предметом дослідження обрано теоретичні і методичні засади стратегічного планування державного управління природоохоронною діяльністю і природокористуванням приморських регіонів.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження виступають концептуальні положення державного управління у сфер охорони природного середовища і раціонального природокористування, місцевого самоврядування, соціального управління, стратегічного планування стійкого розвитку територій, методичні підходи до організації взаємодії органів державної влади, регіонального управління і місцевого самоврядування у процесі програмування і управління місцевим розвитком.

В роботі використовувалися методи узагальнення, критичного аналізу, індукції і дедукції, комплексний підхід при дослідженні принципів, методів, теоретичних та практичних засад управління стійким розвитком територій і раціонального природокористування, природоохоронної законодавчої і нормативно-правової бази.

Для аналізу екологічного стану Азовського моря і приморських територій на рівні адміністративного району і промислового міста, природоохоронних заходів застосовано методи статистичного аналізу, порівняння, програмно-цільового управління. Методи логічного аналізу і синтезу, математичного моделювання, метод ціннісно-орієнтованого управління, комплексний і системний підходи використані при формуванні інноваційних підходів до управління природоохоронною діяльністю і природокористуванням приморських регіонів.

Системний і комплексний підходи покладено в основу удосконалення інформаційного забезпечення, створення принципових положень і методичних засад формування державної стратегії управління природокористуванням приморських територій.

У дослідженні використана значна статистична, законодавча і нормативно-правова база у сфері охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних науково обґрунтованих принципів і концептуальних положень формування державної стратегії раціонального природокористування приморських регіонів на основі ціннісно-орієнтованого планування їх розвитку на засадах екологічних циклів. Він розкривається в наступних нових наукових результатах.

Вперше:

обгрунтовано застосування принципів соціальної екології для визначення цілей соціально-економічного розвитку регіонів з високим рівнем техногенного навантаження на природні екосистеми;

сформульовано поняття поглинаючої екологічної ємності антропогенно трансформованої екосистеми регіону як гранічно допустимого антропо- і техногенного навантаження, яке не призводить до розриву її природного рівноважного замкнутого екологічного циклу.

Удосконалено:

принципові підходи до формування державної стратегії сталого розвитку регіонів на засадах соціального партнерства держави і суспільства, інтегрованого управління, екологічної відповідальності та екологічного аудиту;

методичні основи формування регіональних і державних цільових програм раціонального природокористування приморських територій шляхом формулювання місії органів управління різних груп організацій.

Дістали подальшого розвитку:

теоретико-методичні засади прогнозування розвитку антропогенно перетворених соціоекосистем на основі математичного моделювання із застосуванням орграфів екологічних і природноресурсних циклів;

організаційно-методичні основи комплексного стратегічного планування сталого розвитку територій на засадах екосистемного підходу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у діяльності органів державної влади, регіонального управління і місцевого самоврядування усіх рівнів при розробці стратегії охорони природного середовища і природокористування, програм соціально економічного розвитку приморських регіонів, державних і місцевих цільових програм у сфері природоохоронної діяльності, узгодження взаємодії учасників природокористування на території приморських регіонів.

Практичну цінність мають розроблені методичні рекомендації щодо застосування орграфів у процесі прогнозування і програмування стійкого екологічно збалансованого розвитку приморських регіонів і оцінювання наслідків антропогенного впливу.

Концептуальні засади, стратегічні підходи і рекомендації, сформульовані у дисертації, використовувалися у практичній діяльності Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області при формуванні стратегії соціально-економічного розвитку Першотравневого району на 2008 рік (довідка №02/17-1358 від 02.09.2008 р.), Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради при розробці Програми економічного і соціального розвитку міста Маріуполя (довідка №01-1188-03 від 04.09.2008 р.) і відділом екології Маріупольської міської ради (довідка №11/105 від 02.09.2008 р.). Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні дисципліни “Екологічний маркетинг”, “Маркетинг вторинних ресурсів” (довідка №05-12/ 486 від 24.11.2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в розробці концептуальних засад, методичних положень, складу інформаційного забезпечення і порядку стратегічного планування стійкого розвитку приморських регіонів на основі ціннісно-орієнтованого планування й інтегрованого управління територіями на засадах екологічних циклів. Внесок у сумісні роботи поданий у списку опублікованих автором праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки і пропозиції, викладені в дисертаційної роботі, обговорювалися і отримали схвалення на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління в 2003-2008 роках, Міжнародній науково-практичній конференції «Экологические проблемы индустриальных мегаполисов» (Донецьк-Авдіївка, 2004 р), VII Міжнародній науково-технічній конференції ВАТ «ММК ім. Ілліча» (м. Маріуполь, 2008 р.), Х Міжнародній науково-технічній конференції «Азовсталь-2008» (м. Маріуполь, 2008 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані у 9 роботах, з яких 2 статті у науковому журналі і 7 в збірниках наукових праць. Загальний обсяг публікацій 4,5 друк. арк., з них автору належить 3,2 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 217 сторінок, у тому числі 7 таблиць і 16 рисунків, 4 додатки на 8 сторінках, список використаних джерел з 143 найменувань на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Теоретичні засади раціонального природокористування. У розділі розглянуто еволюцію теоретичних уявлень про поняття і принципи стійкого розвитку територій, законодавчу базу природоохоронної діяльності в Україні і роль раціонального природокористування як складової частини стійкого розвитку регіонів.

Аналіз теоретичних підходів до визначення поняття і змісту стійкого розвитку територій показав, що він має передбачати збереження і відтворення високої якості оточуючого природного середовища з одночасним включенням у природні процеси господарської діяльності людини для забезпечення необхідного і достатнього людського розвитку існуючого і майбутніх поколінь. До компонентів життєвого середовища людини поряд з природним, перетвореним людиною природним середовищем, середовищем, створеним людиною, входить соціальне середовище, яке охоплює соціальні взаємовідносини між людьми і виникає у результаті суспільного життя. Граничні прояви незбалансованості системи “суспільство - природа” характерні для великих промислово розвинених міст та інших територіальних форм організації суспільного господарства, які характеризуються високою концентрацією і локалізацією промислових виробництв, високою щільністю населення, розвиненою інфраструктурою тощо. Включення людини у природну систему не як біологічного виду, а як соціальної істоти вимагає вивчення і обов'язкового врахування особливостей взаємодії, зв'язків між людським суспільством та оточуючим середовищем, тобто застосування положень і принципів соціальної екології для обґрунтування пріоритетів соціального й економічного розвитку територій. У дослідженні різноманіття явищ, пов'язаних з суспільним виробництвом, це зумовлює перехід від системи «суспільство» до системи «суспільство - природне середовище», тобто від моделі економічної системи до моделі системи еколого-економічної.

Визначення принципів стійкого розвитку еколого-економічних систем і аналіз стратегічних завдань України із забезпечення стійкого розвитку дозволили дійти висновку, що головні причини еколого-економічного конфлікту на мезорівні полягають у неадекватному виборі механізмів реалізації екологічних рішень на рівні регіону. Соціально-економічні процеси можуть бути обмежені адміністративними кордонами, однак вони можуть бути значно ширшими, якщо розглядати екологічну складову як одну з невід'ємних частин сталого розвитку.

Правове регулювання природоохоронної діяльності і природокористування в Україні спрямоване на регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності. Розподіл повноважень між державними, регіональними органами влади і управління, місцевого самоврядування, уповноваженими державними органами виконавчої влади у сфері охорони природного середовища і раціонального природокористування не виключає їх перетинання і дублювання функцій. Слабкість фінансової бази органів місцевого самоврядування ставить під загрозу можливість реалізації не тільки їх виключних повноважень у сфері охорони природного середовища і раціонального природокористування, але й делегованих органами державної влади і управління. Законодавче визначення терміну «територія» відповідає адміністративно-територіальній одиниці, а не екосистемі, ареал якої може не співпадати з адміністративними кордонами, що не відповідає вимогам збереження цілісності природних екосистем. Законодавчо встановлюється програмно-цільовий метод реалізації екологічної політики України, який може виступати лише одним з шляхів забезпечення цілісного управління розвитком природних об'єктів і комплексів, зокрема охорони і відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, заснованого на басейновому підході до природокористування

Територіальний аспект виводить на перший план проблему виділення регіонального рівня управління природокористуванням і природоохоронними заходами. Найбільш адекватним з позицій концепції стійкого розвитку, для якої є характерними принципи раціонального використання природно-ресурсного потенціалу, є підхід до регіону як до соціуму. Він є значно ширшим за економічний і включає культурні, освітні, медичні, соціально-психологічні, політичні та інші аспекти життя, а також їх синтез. При формуванні нового типу еколого-економічної взаємодії на засадах концепції стійкого розвитку територій природні ресурси мають розглядатися не тільки як елементи природи, що використовуються у господарській діяльності, але як засоби існування людського суспільства, що надає нового значення і суспільної ваги неутилітарним формам ставлення до природних ресурсів: адаптивній, інтимній та естетичній. Проявом такого ставлення до природних ресурсів є концепція їх раціонального використання. Одним з основних шляхів суспільного розв'язання соціально-економічних і екологічних проблем є забезпечення чіткого функціонування механізму охорони довкілля і раціоналізації природокористування. Особливої гостроти питання набуває мірою переходу до управління раціональним природокористуванням територій, межі яких не відповідають кордонам адміністративних одиниць територіального поділу країни, зокрема приморських регіонів.

Розділ 2. Обґрунтування методичних підходів до забезпечення стійкого розвитку приморських регіонів. Розділ присвячений формуванню інноваційних підходів до методів управління природокористуванням приморських територій на основі дослідження параметрів стану антропо- техногенно трансформованої приморської території Донецької області і визначення закономірностей і взаємозв'язків виробничих і екологічних циклів. екологічний інноваційний природокористування азовський

Основну проблематику екологічного стану Азовського моря складають: високий рівень забруднення води; загроза непоправної втрати біорізноманіття і біоресурсів моря; зменшення обсягів вилову риби і заготівлі морепродуктів; зниження якості морських рекреаційних ресурсів; деградація і руйнування земель прибережної смуги; відсутність системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі. Такий стан зумовлений техногенним і антропогенним навантаженням, що утворюється внаслідок господарської діяльності на прилеглих до узбережжя територій суходолу. Дослідженням виявлено: обмеженість ресурсів прісної води; залягання радіоактивних монацитових руд; підтоплення і зменшення родючості ґрунтів; зниження рекреаційно-оздоровчого потенціалу; зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і недостатньо очищених вод у водойми; зростання промислових і побутових відходів та територій стихійних сміттєзвалищ. Погіршення якості природного середовища існування позначається на стані здоров'я населення: зростає загальна захворюваність, кількість захворювань органів дихання, системи кровообігу, нервової системи, органів травлення, алергічні реакції.

Аналіз забезпеченості програм соціально-економічного розвитку м. Маріуполь за позицією «Охорона оточуючого природного середовища» показав щорічне зростання видатків за усіма джерелами фінансування, однак виконання передбачених заходів має значні відхилення від плану (рис. 1), в результаті чого неодноразово переносяться строки виконання природоохоронних заходів.

Починаючи з 2003 року поряд з невиконанням ряду складових програми має місце перевищення планових завдань програми у цілому за рахунок реалізації заходів, що не були раніше передбачені програмою, однак мають суттєве значення для досягнення її генеральних цілей. Додаткові заходи здійснювалися як органами місцевого самоврядування, так і підприємствами-учасниками.

Дослідженням установлено, що основною причиною дисбалансу соціально-економічного і екологічного розвитку території є розрив природних екологічних циклів, здатних до самооновлення, росту і розвитку. Безперервність екологічного циклу заснована на синхронізації темпів перебігу процесів виробництва продукції і утилізації відходів. Природний замкнутий екологічний цикл при включенні у нього нерівноважних технологічних процесів отримує розрив, певний ресурс випадає з циклового каналу і у подальшому не бере участі у природних трансформаціях речовин. Якщо він не має механізму природної трансформації поза циклом, відбувається його накопичення, яке представляє собою забруднення оточуючого середовища.

Рис. 1. Динаміка фінансування природоохоронних заходів Маріуполя за планом і фактом, тис. грн.

Сучасною основою раціоналізації природокористування на рівні галузі або території виступають ресурсні цикли, під якими розуміють сукупність перетворень і просторових переміщень природних речовин у процесі природокористування і повернення у природу після використання. Ресурсозбереження передбачає неодноразове використання ресурсів. Відходи виробництва технічної системи (підприємства) не можуть бути реалізовані у цій же системі, оскільки є продуктами технологічного відторгнення і не сприймаються нею в існуючому стані. Тоді функція виведення з експлуатації частини елементів природного ресурсу має покладатися на іншу технологічну систему або екологічну систему вищого рівня. У цьому зв'язку найбільш перспективним напрямом зниження техногенного навантаження на природну екосистему є зменшення сукупної бази відходів на засадах використання принципів екомаркетингу, який має розглядатися як перехід до етичного маркетингу, сумісного зі стійким розвитком.

Контур управління стійким розвитком території не може розривати контурів екологічного циклу з урахуванням поглинаючої екологічної ємності антропогенно трансформованої екосистеми території, яка визначена у роботі як гранично допустиме антропо- і техногенне навантаження, що не призводить до розриву її природного рівноважного замкнутого екологічного циклу. Модель прийняття управлінських рішень у сфері раціонального природокористування приморських територій побудована на основі теорії орграфів і дозволяє визначати зміни параметрів екосистеми внаслідок управлінських дій. Розуміння регіону як соціуму, цивілізаційні процеси у якому мають відповідати концепції стійкого розвитку територій, вимагає створення передумов зміни екологічної свідомості у суспільному середовищі, формування нової парадигми розвитку регіону як основи стратегії вибору критеріїв оптимізації управління в області раціонального природокористування.

Невідповідність програмно-цільового методу управління задачам природоохоронної діяльності приморських регіонів зумовлює перехід від проблемного до ціннісного підходу в управлінні соціально-економічним розвитком територій. В ідеології стійкого розвитку система цінностей має одночасно виступати як основа цілепокрадання і як глобальний критерій ефективності управління, що може бути забезпечено на основі методу ціннісно-орієнтованого програмного управління природокористуванням, який є характерним для організацій органічного типу і активує передпосилання до синергетичних тенденцій, орієнтує на саморозвиток і застосування нестандартних організаційних структур, розвиток суб'єкт-суб'єктних відносин у процесі управління життєдіяльністю територій. У найбільш загальному сенсі модель взаємодії соціальних сил суспільства, заснована на узгодженні і захисті інтересів усіх учасників, досягненні компромісу, консенсусу з актуальних проблем в усіх сферах суспільного життя, добровільності і взаємовизнання прав сторін-партнерів відповідає концепції соціального партнерства і його основоположним принципам соціальної справедливості, соціальної солідарності, соціальної відповідальності. Створення системи інтегрованого управління природокористуванням і охороною оточуючого природного середовища на засадах ціннісно-орієнтованого методу потребує надання соціальному партнерству диверсифікованого характеру. Соціальний діалог має розповсюджуватися не тільки на тріаду «держава - бізнес - громадянин», але на усі рівні соціально-економічних відносин. Ціннісно-орієнтоване управління сталим розвитком приморських регіонів на принципах соціального партнерства усіх його учасників при створенні системи інтегрованого управління процесами природокористування на основі ресурсних і екологічних циклів вимагає актуалізації таких функцій державного управління як цілепокладання, координація і контроль.

Розділ 3. Формування стратегії державного управління процесами природокористування приморських територій. Розділ присвячено поглибленню концептуальних засад формування механізму державного стратегічного управління природокористуванням на основі удосконалення його інформаційної складової і розробленню базової стратегії управління сталим розвитком приморських регіонів.

За умов поступового переходу до ціннісно-орієнтованого управління при формуванні механізму державного стратегічного управління природокористуванням приморських регіонів на засадах концепції сталого розвитку виключного значення набуває формулювання місії організаційних структур управління будь-якого рівня, які можуть бути згруповані у три великі групи на основі цільового і функціонального їх розмежування:

- органи влади і управління: державні, регіональні, місцеві; органи місцевого самоврядування усіх рівнів; галузеві органи управління і органи управління підприємств; органи управління недержавними і громадськими організаціями та об'єднаннями;

- тимчасові організаційні структури, створені для управління програмами соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних утворень;

- тимчасові організаційні структури, створені для управління програмами екологічної і природоохоронної спрямованості.

Особливості формулювання місії окремих груп організацій зумовлюються тим, що споживачами кінцевого продукту діяльності організацій першої групи є населення певної території, а організацій другої і третьої груп - формальні і неформальні інституції як учасники формування і реалізації різного роду програм. Відповідно до функцій сучасної соціальної держави і рівня соціальної відповідальності держави у системі соціального партнерства, місія державних органів влади і управління усіх рівнів має відображати задоволення потреби людини і наступних поколінь в гарантованому створенні для неї у системі «людина - суспільство - природа» умов безпечної життєдіяльності та розвитку відповідно до національних інтересів та міжнародних норм.

На органи місцевого самоврядування при формуванні своєї місії має покладатися задача узгодження бачення її з позицій громади, об'єднання громад і відображення змісту місії державного управління. Формування місії галузевих органів управління має виходити з позицій відображення змісту місії державного управління і специфіки функціонування галузі у руслі сталого розвитку територій і регіонів. Місія підприємства не може вступати у протиріччя з місіями державного управління, місцевого самоврядування, галузевого управління і має відображати специфічні умови і напрями діяльності підприємства, його ринкові орієнтири тощо у руслі концепції стратегічного екологічного менеджменту.

Тимчасові організаційні структури, створені для формування і реалізації програм соціального й економічного розвитку адміністративно-територіальних утворень та програм екологічної і природозахисної спрямованості, представляють собою систему управління відповідною програмою, що має бути відображено у їхній місії. Виходячи з мети конкретної програми, її спрямованості у місії таких органів доцільно закріпити ключові напрями: організація, координація діяльності учасників програми, контроль виконання на основі принципів сталого розвитку і соціального партнерства. Система управління програмою, створена виключно у рамках органів державного управління або місцевого самоврядування, має чітко відокремлювати місію самого органу від місії створеної на його основі тимчасової структури.

На засадах ціннісно-орієнтованого програмування екологічно спрямованого соціального і економічного розвитку територій система інтегрованого управління процесами природокористування приморських регіонів має засновуватися на принципах, зведених у три групи:

загальносистемні (принципи системності, комплексності, доцільності, мінімізації рівнів і безперервності управління, ієрархічної упорядкованості рівнів управління);

підтримання властивостей системи інтегрованого управління (багатофункціональності, адаптованості, сталості і стабільності управління, наукової обґрунтованості, інформаційно-комунікаційної забезпеченості, ефективності, оптимальності, узгодженості цілей і несуперечливості управлінських рішень);

зумовлені специфікою процесів природокористування приморських регіонів як об'єкта управління (комбінований підхід до організації управління на основі басейнового підходу, територіальних комплексних схем охорони природи і ТВК; ціннісно-проблемна орієнтація управління; програмно-цільовий метод реалізації управлінських рішень; превентивність у вирішенні еколого-економічних проблем; соціальне партнерство і консолідованість у прийнятті управлінських рішень; міжнародне еколого-економічне співробітництво; різноманітність і диверсифікованість організаційних форм управління і взаємодії у процесі управління; багатовекторність узгодження економічного, екологічного, соціального, політичного аспектів управління).

Таким чином, механізм державного управління процесами природокористування на засадах сталого розвитку приморських регіонів потребує подальшого розвитку у таких напрямах: інтеграційний, наглядовий, ринковий, екоінфраструктурний, інформаційно-комунікаційний.

На підставі викладеного, розроблена структура складових концепції державного управління сталим розвитком приморських регіонів (рис. 2).

Удосконалення інформаційної складової механізму прогнозування і планування екологічно стійкого розвитку приморських регіонів має передбачати проектування бази даних. На етапі інфологічного проектування запропоновано представити усю сукупність предметних областей бази даних у вигляді двох блоків: забезпечувального (правове регулювання з під областями загальної законодавчої і нормативно-правової бази, природоохоронної нормативно-правової бази, нормативно-виробничої, нормативно-довідкової, планово-програмної бази; методичне забезпечення; патентно-ліцензійна; наукова; область інституціональної організації) і фактографічного (області природно-ресурсного потенціалу територій приморських регіонів і моніторингу природних ресурсів). На етапі даталогічного проектування має бути виконані: вибір конкретної системи управління базами даних, абстрактне моделювання предметних областей на мові обраної системи управління базами даних, формування концепції системи підтримки прийняття рішень і вибір її програмної і апаратної реалізації.

Відповідно до визначених у роботі концептуальних засад, розроблено логіко-структурну схему і положення базової стратегії державного управління сталим розвитком приморських регіонів (рис. 3).

Рис. 3. Логіко-структурна схема стратегії державного управління сталим розвитком приморських регіонів

Основним методом практичної реалізації стратегії державного управління природокористуванням приморських регіонів має виступати програмно-цільовий метод із забезпеченням консолідації фінансових ресурсів усіх джерел фінансування.



ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволило визначити ряд теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на формування концептуальних засад стратегічного державного управління процесами природокористування антропогенно і техногенно навантажених приморських регіонів на основі принципів стійкого розвитку територій і переходу до ціннісно-орієнтованого програмного управління з урахуванням природних екологічних циклів. У процесі дослідження були зроблені наступні висновки.

1. Виснаження ресурсної бази приморських регіонів, накопичення промислових і побутових відходів, зменшення можливості природного самовідновлення оточуючого середовища потребують розвитку теоретико-методичних основ і інноваційних підходів до формування державної стратегії управління процесами природокористування приморських регіонів на засадах стійкого розвитку територій.

2. Охорона і відтворення оточуючого природного середовища життєдіяльності людини є невід'ємною складовою процесу стійкого розвитку, що має забезпечити прогресивне зростання соціально-економічних показників території і підтримання природного середовища у стані, який дозволяє досягти необхідного і достатнього рівня розвитку людського потенціалу не тільки існуючого, але й майбутніх поколінь. Показано, що сукупність виникаючих у соціоекосистемі взаємозв'язків між суспільством та оточуючим природним середовищем, вимагає урахування положень соціальної екології у теорії і практиці управління гармонійним розвитком суспільного і природного. Законодавчо закріплене поняття території відповідає поняттю адміністративно-територіальної одиниці, кордони якої не збігаються з межами існування природних екосистем, тому управління природоохоронною діяльністю не забезпечує цілісності природних об'єктів.

3. Дослідження стану антропогенно трансформованої природної території Донецької області показало, що зростання обсягів фінансування природоохоронних заходів не супроводжується поліпшенням стану природного середовища через існуючі розриви екологічних циклів. В роботі виведено поняття поглинаючої екологічної ємності антропогенно трансформованої екосистеми регіону як гранично допустимого антропо- і техногенного навантаження, яке не призводить до розриву її природного рівноважного замкнутого екологічного циклу, і обґрунтовано застосування принципів екомаркетингу для зменшення техногенного навантаження на природну екосистему до рівня її поглинаючої екологічної ємності.

4. На основі концепції екологічних циклів запропоновано модель прийняття управлінських рішень стосовно прогнозування і планування розвитку антропогенно трансформованих екосистем із застосуванням теорії орграфів, які дозволяють відображати існування, напрямок і потужність взаємозв'язків ресурсних циклів виробничо-господарської діяльності і екологічних циклів природного середовища.

5. При формуванні інноваційних підходів до управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю приморських регіонів обґрунтовано необхідність створення передумов нової парадигми цивілізаційного розвитку на основі управління екологічною свідомістю у суспільстві, що передбачає актуалізацію суб'єкт-суб'єктної взаємодії в управлінні розвитком приморських регіонів, соціальної справедливості, соціальної солідарності і соціальної відповідальності. На підставі визначеного обґрунтовано необхідність переходу до ціннісно-орієнтованого програмного управління процесами природокористування приморських регіонів на засадах соціального партнерства держави і суспільства.

6. На основі цільового і функціонального розмежування організаційних структур управління розвитком приморських регіонів на три групи - органи влади і управління, тимчасові оргструктури з формування і реалізації програм соціально-економічного розвитку і програм екологічної спрямованості - у роботі доведено необхідність чіткого визначення їх місії у процесі управління і сформульовано вимоги щодо формування місій різних груп організацій. Удосконалено методичну складову механізму формування державних і регіональних цільових програм раціонального природокористування на основі сформульованих у роботі принципів інтегрованого управління, які утворюють три групи: загальносистемні; забезпечення властивостей системи інтегрованого управління; зумовлені специфікою об'єкта управління. Визначено пріоритетні напрями розвитку механізму державного управління процесами природокористування на засадах екологічних циклів, інтегрованого управління і ціннісно-орієнтованого програмування: інтеграційний, наглядовий, ринковий, екоінфраструктурний, інформаційно-комунікаційний.

7. У роботі розроблена структура складників концепції державного управління сталим розвитком приморських регіонів, яка має складати організаційно-методичну основу формування і реалізації стратегії державного управління сталим розвитком і включає такі основні блоки: формулювання головної мети сталого розвитку приморського регіону; складові сталого розвитку; принципи сталого розвитку приморського регіону; методи управління і контролю параметрів розвитку; інструменти реалізації; напрями розвитку механізму державного управління природокористуванням; очікувані результати.

8. Удосконалення інформаційної складової механізму державного управління стійким розвитком приморських регіонів досягнуто шляхом визначення предметних областей бази даних автоматизованої інформаційної системи, які згруповані у забезпечувальний блок (правове регулювання; методичне, патентно-ліцензійне забезпечення; науково-дослідна підтримка; інституціональна організація управління) і фактографічний блок інформації (природно-ресурсний потенціал регіону; моніторинг природних ресурсів).

9. Відповідно до визначених у роботі концептуальних засад, розроблено логіко-структурну схему і положення базової стратегії державного управління сталим розвитком приморських регіонів, яка включає: вступну частину з визначенням загальних положень і термінів; формулювання головної мети і завдань стратегії; опис етапу створення умов екологічної оптимізації території за рахунок раціонального природокористування, збереження екологічної рівноваги, забезпечення техногенної безпеки; науково-інноваційного розвитку природокористування приморських регіонів; реформування політики економічного розвитку приморських регіонів;

опис етапу забезпечення подальшого сталого розвитку приморських регіонів на основі економічного зростання шляхом переорієнтації економічної політики; створення умов для динамічного сталого розвитку приморських регіонів і територіальних громад, ефективного використання їх ресурсного потенціалу; активізації державної політики соціального партнерства; наукового й інформаційного забезпечення управління сталим розвитком;

прикінцеві положення з визначенням поетапних завдань і шляхів реалізації стратегії.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Демченко В.И. Экологические проблемы побережья Азовского моря / В.И. Демченко // Державне регулювання економічного розвитку: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2003. - т.IV, вип. 29, серія «Державне управління». - С. 210-215.

2. Демченко В.І. Застосування теорії орграфів до моделювання задач природокористування приморських територій / В.І. Демченко // Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2004. - т. V, вип. 42, серія «Державне управління». - С.253-260.

3. Демченко В.И. Об экологической ответственности за загрязнение зоны приморских регионов / В.И. Демченко // Державне регулювання галузей економіки: зб. наук. праць Донецького лдержавного університету управління. - Донецьк, 2004. - т. V, вип. 35, серія «Державне управління». - С. 277-283.

4. О концепции эколого-технологических производств / В.С. Кармаза, В.И. Демченко, Л.Н. Шварц // Менеджер. - 2004. - №4. - С. 170-174. Особистий внесок здобувача: розробка принципової схеми еколого-технологічного виробництва у сфері промислової переробки відходів.

5. Шкрабак І.В. Маркетинг у природокористуванні приморських територій / І.В. Шкрабак, В.І. Демченко // Державна політика в сфері управління: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2005. - т. VI, вип. 55, серія «Державне управління». - С.208-214. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано зростання регулюючих функцій держави на основі впровадження принципів соціального маркетингу регіону в управлінні розвитком приморських територій.

6. Демченко В.І. Проблеми еколого-територіального регулювання природокористування приморського міста / В.І. Демченко // Фінансовий механізм державного управління економікою України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2005. - т. VI, вип. 56, серія «Державне управління». - С.33-41.

7. Демченко В.І. Обґрунтування шляхів оптимізації природокористування на мезорівні / В.І. Демченко, М.Д. Яременко // Управління соціально-економічним розвитком територій та підприємств: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2006. - т. VII, вип. 64, серія «Державне управління». - С. 142-149. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано принципові підходи до планування і програмування природокористування приморських територій.

8. Пілюшенко В.Л. Основи соціальної екології території / В.Л. Пілюшенко, П.М. Семенченко, В.І.Демченко // Менеджер. - 2007. - №4. - С. 187-191. Особистий внесок здобувача: сформульовано функції соціальної екології.

9. Демченко В.І. Формування концепції державного управління природокористуванням приморських регіонів / В.І. Демченко // Державне регулювання розвитку країни, регіону, галузі України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2008. - т. IХ, вип. 114, серія «Державне управління». - С.249-259.



АНОТАЦІЯ

Демченко В.І. Державна стратегія управління процесами природокористування приморських регіонів. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України. - Донецьк, 2009.

У дисертації вирішено завдання теоретичного обґрунтування і формування стратегії державного управління процесами природокористування приморських регіонів на основі принципів стійкого розвитку і удосконалення механізмів регіонального і державного програмування природокористування.

Узагальнено сучасні наукові погляди на стійкий розвиток територій. Виявлено, що сучасне управління природоохоронною діяльністю не забезпечує збереження цілісності природних комплексів і об'єктів. Проаналізовано стан антропогенно трансформованих приморських територій Донецької області. Визначено закономірності існування і взаємодії ресурсних і екологічних циклів. Обґрунтовано необхідність переходу до ціннісно-орієнтованого програмного управління природокористуванням приморських регіонів на засадах соціального партнерства. Розвинуто принципи інтегрованого управління, на основі чого удосконалено методичну складову механізму формування державних і регіональних програм раціонального природокористування. Розроблено структуру концепції державного управління та інформаційної складової механізму прогнозування і планування екологічно збалансованого стійкого розвитку.

Ключові слова: стійкий розвиток, раціональне природокористування, державне управління природокористуванням, приморський регіон, ціннісно-орієнтоване управління, інтегроване управління, концепція, стратегія державного управління стійким розвитком.

АННОТАЦИЯ

Демченко В.И. Государственная стратегия управления процессами природопользования приморских регионов. - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины. - Донецк, 2009.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и методических основ стратегического государственного управления процессами природопользования антропогенно и техногенно перегруженных приморских регионов на базе принципов устойчивого развития территорий и методов целевого программирования рационального использования природных ресурсов.

Обосновано, что общецивилизационная значимость экологически сбалансированного территориального развития обусловливает поддержание окружающей природной среды в состоянии, обеспечивающем как физическое выживание человека биологического, так и духовное развитие человека социального, что требует применения принципов социальной экологии при определении целей социального и экономического развития приморских регионов. Установлено, что природоохранное законодательство Украины закрепляет понятие «территория», исходя из административно-территориального деления страны, а не границ существования экосистем, что не обеспечивает сохранения целостности природных комплексов и объектов. Показано, что понимание региона как социума в наибольшей степени отвечает концепции устойчивого развития и рационального природопользования, актуализируя неутилитарные формы отношения общества к природным ресурсам.

Исследовано экологическое состояние комплекса «воды - прибрежная полоса - суша» приморских территорий Донецкой области и выявлены основные проблемы природопользования и охраны окружающей среды на примере Першотравневого района и крупного промышленного города Мариуполя. Установлено, что ежегодное увеличение объемов финансирования природоохранных мероприятий не сопровождается улучшением показателей природной среды. Определено, что основной причиной дисбаланса социально-экономического и экологического развития приморских территорий является разрыв естественных экологических циклов, способных к самовосстановлению, из-за искусственно созданных человеком ресурсных циклов промышленного производства и других видов природопользования. Сформулировано понятие поглощающей экологической емкости территории как предельно допустимого антропо- и техногенного давления, не приводящего к разрыву естественного равновесного замкнутого экологического цикла территории. Предложены методические подходы к прогнозированию состояния социоэкосистем на основе моделирования с использованием теории орграфов.

Обоснован переход к ценностно-ориентированному методу управления природопользованием приморских территорий как органическому продолжению детерминированного и программно-целевого методов, способному стимулировать развитие нестандартных организационных структур и целенаправленное взаимодействие субъекта и объекта управления рациональным природопользованием. Установлено, что характер взаимодействия государственных, отраслевых, территориальных органов управления, органов местного самоуправления, негосударственных организаций, предприятий и населения, основанный на социальной ответственности, социальной солидарности и социальной справедливости, соответствует модели социального партнерства в сфере ресурсосбережения и охраны окружающей среды и составляет основу внедрения интегрированного управления природопользованием приморских регионов. Обосновано повышение значения таких функций государственного управления, как целеполагание, координация и контроль.

Предложено совершенствование методов управления природопользованием приморских регионов на основе соединения бассейнового подхода, территориальных комплексных схем охраны природы и формирования территориально-производственных комплексов.

Разработаны рекомендации по формулированию миссии разных типов организационных структур управления программами социально-экономического развития приморских регионов и программами экологической направленности. Развиты методические принципы интегрированного управления природопользованием с выделением общесистемных, поддерживающих свойства системы интегрированного управления и принципов специфики объекта управления. Определены основные направления развития механизма государственного управления природопользованием приморских регионов: интеграционное, надзорное, рыночное, экоинфраструктурное, информационно-коммуникационное.

Разработаны рекомендации по совершенствованию информационного обеспечения процесса управления природопользованием с выделением двух блоков предметных областей базы данных: обеспечивающего и фактографического. Предложена структура составляющих концепции государственного управления устойчивым развитием приморских регионов.

Разработана базовая стратегия государственного управления устойчивым развитием приморских регионов, которая предусматривает два этапа реализации: этап создания условий для экологической оптимизации региона на основе обеспечения рационального природопользования и этап обеспечения дальнейшего устойчивого развития приморского региона.

Ключевые слова: устойчивое развитие, рациональное природопользование, государственное управление природопользованием, приморский регион, ценностно-ориентированное управление, интегрированное управление, концепция, стратегия государственного управления устойчивым развитием.



ANNOTATION

Demchenko V.I. State strategy of administration of processes of nature management of seashore region. - Manuscript

Thesis for a Candidate Degree in State Administration. Specialty 25.00.02 - mechanisms of state administration. - Donetsk state university of management of Department of education and science of Ukraine. - Donetsk, 2009.

In thesis the problem of theoretical and scientifical methodical ground of principles of forming the strategy of state administration of nature process management of seashore regions is decided comprehensively on the basis of principles of steady development of territories and improvement of mechanisms of the regional and state special purpose programming of resource - saving and rational nature management.

...