Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКООПСПІЛКА

Полтавський університет споживчої кооперації України

УДК 334.735:339.137.2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

БОЇН ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Полтава 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Полтавському університеті споживчої кооперації України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Тягунова Наталія Михайлівна, Полтавський університет споживчої кооперації України, декан товарознавчо-комерційного факультету, професор кафедри комерційної діяльності і підприємництва.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Момот Володимир Євгенійович, Дніпропетровський університет економіки та права, проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук, доцент Качмарик Ярослав Дмитрович, Львівська комерційна академія, доцент кафедри економіки підприємства.

Захист відбудеться “24“ грудня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 44.877.01 у Полтавському університеті споживчої кооперації України за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Коваля, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Полтавського університету споживчої кооперації України за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Коваля, 3.

Автореферат розісланий “23” листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Куценко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Активне реформування споживчої кооперації України на ринкових засадах зумовлює необхідність формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств. Особливо гостро зазначена проблема постала перед підприємствами роздрібної торгівлі системи споживчої кооперації. Незважаючи на те, що в даний час споживча кооперація перейшла від стратегії виживання і стабілізації до стратегії збалансованого розвитку, торгівля, яка є основним елементом її багатогалузевого господарства і суттєво впливає на виконання системою соціальної місії, як і раніше характеризується досить низьким рівнем конкурентоспроможності. У зв'язку з цим виникає необхідність науково обґрунтованого підходу до вдосконалення організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі системи споживчої кооперації з урахуванням їх внутрішніх особливостей і динамічності зовнішнього середовища.

Наукових праць, присвячених питанням конкурентної боротьби, конкурентних переваг, конкурентоспроможності й управління нею, опубліковано багато як вітчизняними, так і закордонними науковцями, серед яких Г. Азоєв, І. Ансофф, І. Герчикова, О. Горбашко, Ю. Іванов, Ф. Котлер, І. Лошенюк, В. Павлова, М. Портер, А. Томпсон, Ч. Стрікленд, А. Юданов. Проте необхідно врахувати особливості діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України в розробці програми вдосконалення їх конкурентоспроможності. Теоретичні та прикладні основи особливостей функціонування організацій і підприємств системи споживчої кооперації, її становлення та ролі, заклали дослідники: І. Абдукарімов, М. Аліман, В. Апопій, С. Бабенко, О. Березін, В. Гончаренко, Я. Качмарик, І. Маркіна, М. Макарова, В. Момот та інші. Однак питання підвищення ефективності функціонування підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації шляхом удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку конкурентоспроможності їх діяльності залишаються дискусійними. Недостатньо уваги приділено чинникам та факторам, що формують організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торгівельних підприємств системи споживчої кооперації.

Актуальність і об'єктивна необхідність подальшого дослідження вказаних проблем визначили вибір теми, мету і завдання дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено з урахуванням Стратегії розвитку споживчої кооперації України (2004-2015 рр.) та Закону України «Про споживчу кооперацію» № 2265 ? XII від 10.04.1992 р. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Полтавського університету споживчої кооперації України в межах тем: «Пріоритетні напрямки розвитку комерційної діяльності споживчої кооперації України» (номер державної реєстрації 010U80004052), «Організаційно-економічний механізм формування стратегій розвитку суб'єктів господарювання» (номер державної реєстрації 0105U008952) та «Управління споживчою кооперацією як соціально-економічною системою» (номер державної реєстрації 0105U003904). Дисертант брав участь у наукових дослідженнях як виконавець і розробив рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю діяльності торговельних підприємств споживчої кооперації України як складових соціально-економічної системи.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних і методичних основ формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства системи споживчої кооперації України.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі сформульовано та вирішено такі завдання:

визначено соціально-економічну сутність конкурентоспроможності торговельних підприємств споживчої кооперації України;

досліджено концептуальні положення щодо управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації;

проведено моніторинг соціально-економічного розвитку підприємств системи споживчої кооперації України;

досліджено теоретичні аспекти організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації; управління конкурентоспроможність торговельний підприємство

розроблено методичний підхід щодо оцінки функціонування, можливостей удосконалення та формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації;

досліджено можливості удосконалення організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств системи споживчої кооперації України;

здійснено оцінку змін організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації;

обґрунтовано методику формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств системи споживчої кооперації України.

Об'єктом дослідження є процес управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства системи споживчої кооперації України.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства системи споживчої кооперації України.

Методи дослідження. При проведенні дослідження використовувалися такі загальнонаукові прийоми і методи дослідження: структурно-логічний і семантичний аналіз (при визначенні концептуальних положень щодо управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств на засадах системного підходу); аналізу та синтезу (при формуванні базових принципів, функцій, цілей управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств); статистичних порівнянь (при інтерпретації результатів проведеного дослідження); ситуаційного аналізу (при діагностиці організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі); організаційного моделювання (при розробці методичних підходів щодо формування оптимальної структури організаційно-економічного механізму управління конкуренто-спроможністю підприємств роздрібної торгівлі); експертних і бальних оцінок, середніх і відносних величин (при проведенні комплексної інтегральної оцінки конкурентоспроможності діяльності торговельних підприємств споживчої кооперації); узагальнення та наукової абстракції (при обґрунтуванні концепції організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств).

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі менеджменту, маркетингу, в сфері розвитку споживчої кооперації. Правові засади забезпечили законодавчі та нормативні документи з питань регулювання діяльності підприємств споживчої кооперації. У ході дослідження, аналізу та узагальнення отриманих результатів використано дані статистичної звітності, результати анкетного опитування, матеріали засобів масової інформації та мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу питань щодо формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства системи споживчої кооперації України. Основні положення дисертації, які визначають її наукову новизну та винесені на захист, полягають у наступному.

Вперше:

запропоновано методичний підхід щодо формування, можливостей удосконалення та оцінки функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства системи споживчої кооперації України на основі методу комплексної інтегральної оцінки шляхом розробки оптимізаційної моделі, що дозволило виявити проблеми функціонування механізму, визначити напрями та розробити програму його вдосконалення.

Удосконалено:

концептуальні положення управління конкурентоспроможністю діяльності підприємств споживчої кооперації, що полягають в обґрунтуванні необхідності визначення суб'єкта та об'єкту, функціонального змісту, формування мети і завдань, деталізації принципів, функцій, цілей управління конкурентоспроможністю підприємств, що дозволило комплексно розкрити сутність управління конкурентоспроможністю кооперативних торговельних підприємств;

методичний підхід до оцінки функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств на основі використання методів кількісного аналізу та економічного прогнозування, який полягає в розробці критеріїв та напрямків оцінки функціонування зазначеного механізму на оперативному, тактичному та стратегічному рівнях управління;

організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації України на засадах організаційного моделювання, що передбачає конкретизацію напрямків управління конкурентоспроможністю та підвищення оперативності в проведенні оцінки діяльності підприємств, що дозволило забезпечити адекватність запропонованого механізму стратегічним напрямам розвитку системи споживчої кооперації України;

методичний підхід щодо формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації, з використанням методів аналізу, синтезу та комплексного підходу, яка передбачає управління організаційним забезпеченням розвитку конкурентоспроможності підприємства; врахування факторів, що формують зазначений механізм; поетапну діагностику організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю; оцінку фінансових та нефінансових показників діяльності підприємства; моніторинг стратегічних напрямів діяльності підприємства, що дозволило оптимізувати діючий механізм і забезпечити досягнення мети його функціонування.

Набуло подальшого розвитку:

визначення соціально-економічної сутності конкурентоспроможності торговельних підприємств на засадах діалектичного підходу, методів історичного та логічного, що дозволило трактувати її як здатність торговельного підприємства сформувати та використовувати у довгостроковій перспективі сукупний потенціал, що забезпечить підприємству стійке ринкове положення, економічні та конкурентні переваги у порівнянні з іншими господарюючими суб'єктами ринку та реалізацію його пріоритетних цілей;

розкриття сутності поняття «організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю підприємства» на основі методів аналізу та синтезу, що дозволило в подальшому розглядати його як сукупність управлінських елементів, що зумовлюють встановлення та підтримку взаємовигідних відносин підприємства з контактними аудиторіями через застосування раціональних важелів його функціонування;

дослідження теоретико-практичних засад розвитку підприємств системи споживчої кооперації України на основі використання економіко-статистичних методів через визначення проблем, тенденцій і перспектив функціонування споживчої кооперації в цілому та її торговельної галузі зокрема, що дозволило обґрунтувати необхідність раціоналізації організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства системи споживчої кооперації України. Основні наукові положення роботи доведено до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практиці господарювання споживчої кооперації України. Практичне впровадження результатів дослідження сприяє зміцненню ринкових позицій торговельних підприємств системи споживчої кооперації України, ефективному використанню їх потенціалу, підвищенню соціальної та економічної ефективності діяльності.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі: обґрунтування методичного підходу щодо оцінки функціонування, можливостей удосконалення та формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств системи споживчої кооперації України; розробка методичного підходу щодо формування механізму управління конкурентоспроможністю зазначених підприємств; використання системи показників управління конкурентоспроможністю кооперативних торговельних підприємств роздрібної торгівлі та механізм поєднання запропонованих показників.

Обґрунтовані в дисертації висновки та рекомендації схвалені та прийняті до впровадження в практичну діяльність Черкаської облспоживспілки (акт впровадження №27-43/751 від 22.12.2008 р.), Луганської облспоживспілки (акт впровадження №35-18/820 від 19.02.2009 р.) та системи споживчої кооперації України (акт впровадження №16-2/245 від 06.04.2009 р.).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Полтавського університету споживчої кооперації України при розробці навчально-методичних комплексів та в процесі викладання дисциплін «Організація торгівлі», «Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг», «Менеджмент підприємства», «Маркетинг підприємства» (акт впровадження № 45-90/14 від 31.08.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням. Основні положення і висновки, що виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, висновки, рекомендації та пропозиції, які є результатом особистої праці автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дослідження за темою дисертації доповідалися та схвалені на 6 науково-практичних конференціях, у тому числі: І, II та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 2004, 2006, 2008 рр.), III Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетингові дослідження в Україні» (м. Луганськ, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Споживча кооперація XXI століття: уроки трансформаційних реформ і перспективи розвитку» (м. Полтава, 2008 р.), «Vedecky prumysl evropskeho kontinentu - 2008» (м. Прага, 2008 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,6 д.а., в тому числі 7 одноосібних, з яких 5 ? у наукових фахових виданнях. Особисто автору належить 3,2 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 234 найменування, і 7 додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 169 сторінок, містить 23 таблиці та 23 рисунки (з них 4 таблиці та 4 рисунки ? на 18 окремих сторінках).

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, предмет, об'єкт дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано інформацію про апробацію та публікації, відомості про структуру роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи управління конкуренто-спроможністю торговельних підприємств» проведено гносеологічний та онтологічний аналіз понять «конкуренція», як системної категорії та процесу, «конкурентна перевага», «конкурентоспроможність»; на основі аналітичних досліджень наукових джерел визначено особливості конкуренції у торговельній галузі, суб'єктів та об'єкти конкурентних відносин; конкретизовано, систематизовано й узагальнено основні принципи, цілі та завдання управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств; досліджено теоретичні аспекти організаційно-економічного механізму управління конкуренто-спроможністю підприємств споживчої кооперації; удосконалено методичні підходи до оцінки функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств.

Аналіз наукових праць дозволив визначити, що конкурентоспроможність ? це здатність торговельного підприємства сформувати та використовувати у довгостроковій перспективі сукупний потенціал, що забезпечить підприємству стійке ринкове положення, економічні та конкурентні переваги у порівнянні з іншими господарюючими суб'єктами ринку та реалізацію його пріоритетних цілей. Властивості конкурентоспроможності доцільно розглядати лише для об'єктів, яким притаманна певна мета і які прагнуть її реалізувати у процесі свого функціонування з метою досягнення поставлених цілей.

У дослідженні запропоновано застосування основних принципів конкурентоспроможності торговельних підприємств, а саме: комплексний характер формування управлінських рішень; інтегрованість методів функціонального управління; врахування специфічних умов функціонування конкретного торговельного підприємства; високий динамізм управління; варіативність підходів щодо розробки окремих управлінських рішень; орієнтованість на стратегічні цілі розвитку торговельного підприємства. З урахуванням зазначених принципів, визначено загальні цілі управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств, серед яких: максимізація прибутку торговельного підприємства; мінімізація трансакційних витрат; максимізація об'єму продажу; максимізація темпів стійкого зростання підприємства; забезпечення конкурентних переваг; максимізація додаткової вартості підприємства; максимізація ринкової вартості підприємства.

Доведено, що управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства є багатоаспектною категорією, що включає ряд взаємопов'язаних та взаємоузгоджених елементів ? інформаційний, управлінський, маркетинговий, фінансовий потенціал тощо. Досягнення пріоритетів по кожному із зазначених напрямків забезпечує певні переваги підприємства у конкурентній боротьбі. Це стає можливим при наявності спеціального і оптимального для кожного торговельного підприємства механізму управління конкурентоспроможністю.

У проведеному дослідженні автором визначено структуру механізму управління діяльністю торговельного підприємства споживчої кооперації, яка представлена наступними елементами: державне нормативно-правове регулювання торговельної діяльності підприємства, ринковий механізм регулювання торговельної діяльності, внутрішній механізм регулювання окремих аспектів господарської діяльності підприємства, система методів розробки управлінських рішень, система методів контролю за реалізацією управлінських рішень діяльності торговельного підприємства системи споживчої кооперації.

Результати дослідження дозволили довести, що основна мета механізму управління конкурентоспроможністю діяльності випливає з сутності зазначеного поняття і полягає у забезпеченні цілеспрямованого оперативного регулювання діяльності за напрямками управління конкурентоспроможністю для забезпечення відповідності фактичного стану підприємства заданим параметрам.

У роботі зазначено, що завдання механізму управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства полягають у наступному: формування умов найбільш повного задоволення попиту споживачів на товари в рамках обраного сегменту обслуговування споживчого ринку; забезпечення високого рівня торговельного обслуговування споживачів; забезпечення достатньої економічності здійснення торговельно-технологічного та торговельно-господарського процесів на підприємстві; максимізація чистого прибутку та забезпечення його ефективного використання; мінімізація рівня ризиків, пов'язаних з діяльністю торговельного підприємства; забезпечення постійної фінансової рівноваги торговельного підприємства у процесі його розвитку; забезпечення можливостей швидкого реінвестування капіталу при зміні внутрішніх та зовнішніх умов функціонування торговельного підприємства.

Досліджено, що заходи реалізації завдань механізму управління конкурентоспроможністю діяльності підприємства характеризуються високою організаційно-економічною складністю, взаємопов'язаністю та взаємозумовленістю. Відповідно до цього, даний механізм має володіти характеристиками складної системи, а саме: цілісністю, складністю структури та поведінки. Беззаперечними вимогами реалізації системності функціонування та розвитку зазначеного механізму управління є комплексність, безперервність та наукове обґрунтування процесу управління ним.

Визначено, на підставі проведеного дослідження, що організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства споживчої кооперації ? це сукупність управлінських елементів, що зумовлюють встановлення та підтримку взаємовигідних відносин підприємства з контактними аудиторіями через застосування раціональних економічних важелів його функціонування (рис. 1).

Зазначений механізм повинен забезпечувати: вдосконалення методики та техніки підготовки і прийняття управлінських рішень; раціональне використання трудових, фінансових, матеріальних ресурсів торговельного підприємства; розробку та впровадження системи показників забезпечення бажаного рівня конкурентоспроможності торговельного підприємства; реалізацію системи заходів, що сприятимуть підвищенню конкурентних можливостей підприємства, зміцненню його конкурентних позицій на ринку, забезпеченню сталого розвитку. Раціонально сформований організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю дозволить визначати існуючий рівень конкурентоспроможності торговельного підприємства споживчої кооперації та вдосконалювати його з урахуванням чинників і факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.

У другому розділі «Оцінка організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств торгівлі системи споживчої кооперації України» подано результати моніторингу соціально-економічного розвитку споживчої кооперації за основними галузями діяльності; проведено діагностику функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі; визначено зовнішні та внутрішні фактори і чинники, які впливають на функціонування механізму, що досліджується, та здійснено оцінку можливостей його вдосконалення.

Проведений в дисертаційній роботі аналіз конкурентоспроможності торговельних підприємств споживчої кооперації свідчить про її низький рівень. Але, аналізуючи господарсько-фінансову звітність вищеозначених ринкових суб`єктів, стає очевидним значне позитивне зрушення економічних процесів даної сфери діяльності. Так, загальний обсяг товарообороту споживчої кооперації в 2008 році збільшився у порівняних цінах на 5,7 % до показника 2007 року. Роздрібний товарооборот зріс на 14,5 % у діючих цінах. Питома вага споживчої кооперації в товарообороті України за 2008 рік становила 1,9 % проти 2,4 % у 2007 році, та проти 3,9 % у 2002 році.

Визначено, що ринковими можливостями підприємств споживчої кооперації є наступні: формування асортименту товарів та послуг з урахуванням попиту споживачів сільських районів; звільнення від нерентабельних галузей діяльності і господарських підрозділів; розширення мережі кооперативних підприємств, з урахуванням міського населення; постійний моніторинг та аналіз ринкового середовища і конкурентів тощо. Ринковими загрозами сфери споживчої кооперації є: нестабільність ринкового середовища; недосконалість законодавчої бази споживчої кооперації; фінансова нестійкість підприємств споживчої кооперації; низька матеріальна зацікавленість пайовиків; низька платоспроможність попиту сільського населення; міграція сільського населення в міста.

Аналізуючи господарсько-фінансові показники діяльності споживчої кооперації за досліджуваний період, слід зазначити, що кожна її галузь у процесі функціонування набула певних можливостей та загроз. Зокрема, для торговельної галузі ринковими можливостями є збільшення ринкової частки за рахунок прогнозування попиту і застосування нових методів обслуговування населення; загрозами є невизначеність ринкового середовища і поведінка споживачів. Ринкові загрози доцільно нейтралізувати шляхом постійного моніторингу ринку, аналізу і прогнозування попиту, переваг і поведінки споживачів.

За результатами проведеного дослідження виявлено, що у системі споживчої кооперації України функціонує зовнішній (на рівні облспоживспілок), та внутрішній (на рівні торговельного підприємства) організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі.

Зовнішній організаційно-економічний механізм управління конкуренто-спроможністю торговельних підприємств враховує: фінансово-економічне управління облспоживспілок, управління торгівлі та ресторанного господарства ОСС, відділи кадрів ОСС. Управління відбувається на обласному рівні за щоквартальними та щорічними результатами господарсько-фінансової діяльності підприємств і стосується покращення таких індикаторів: рентабельність торговельних підприємств; ефективність використання капітальних вкладень; забезпечення ритмічності роботи торговельних підприємств; оптимізація рівня реалізованого накладання; зниження рівня витрат; уповільнення вибуття основних фондів; підвищення якості матеріально-технічної бази підприємств; підвищення кваліфікаційного рівня працівників; збільшення кількості пайовиків; збільшення пайового капіталу.

Управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств системи споживчої кооперації України на мікрорівні здійснюється безпосередньо структурними підрозділами підприємств, а саме: відділом комерційної діяльності, відділом маркетингу та логістики, фінансово-економічним відділом, відділом кадрів. У свою чергу, фінансово-економічний та кадровий відділи відповідають за звітність перед вищим керівництвом облспоживспілок щодо рівня конкурентоспроможності за основними показниками господарсько-фінансової діяльності торговельних підприємств. Організаційно-економічний механізм управління конкуренто-спроможністю на рівні торговельних підприємств характеризує можливості й динаміку пристосування даних підприємств до умов конкурентного середовища.

Методичною базою вирішення проблем управління конкурентоспроможністю на досліджуваних підприємствах є системний підхід, що передбачає дослідницькі етапи: збір та обробка інформації щодо поставленого завдання; дослідження за допомогою певних моделей механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств; визначення конкурентних переваг власного торговельного підприємства; аналіз рівня конкурентоспроможності інших торговельних підприємств регіону; прогнозування рівня конкурентоспроможності підприємств.

Автором визначено, що управління механізмом конкурентоспроможності торговельних підприємств дозволяє сформувати конкурентні переваги, що мають вагомість як для керівників зазначених підприємств (асортиментна пропозиція, імідж, рівень цін на товари та послуги, матеріально-технічна база, інформаційні технології, кваліфікація персоналу, фінансова стійкість), так і для їх споживачів (асортиментна пропозиція, рівень цін, територіальна доступність, сервісна політика, кваліфікація персоналу, умови придбання товарів/послуг).

Досліджено, що важливим елементом забезпечення функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю є фактори внутрішньої діяльності торговельних підприємств споживчої кооперації, що формують стратегічний потенціал конкурентних переваг. До них відносяться бізнес-процеси під якими автор розуміє горизонтальний процес, що включає певні види діяльності (інтегровані операції), які забезпечують ключові фактори успіху торговельного підприємства на ринку, формують організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю і безпосередньо впливають на створення цінності для споживача та максимізацію прибутку для підприємства, серед яких: відбір, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів; розробка та реалізація комплексу маркетингу; моніторинг ринку; форма торгівлі; вибір постачальників; транспортування, приймання та складування товарів; організація, збереження, підготовка товарів до продажу; метод обслуговування.

Завдяки ефективному управлінню зазначеними бізнес-процесами повинні досягатися поставлені ринкові цілі, що, у свою чергу, забезпечить набуття конкурентних переваг та ефективне функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації. Розробка ефективної стратегії діяльності в рамках організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства споживчої кооперації передбачає, по-перше, детальне осмислення позиції підприємства на ринку товарів та послуг; по-друге, визначення місії, системи цілей, стратегії та комплексу заходів для їх досягнення; по-третє, об`єднання всіх відокремлених планів в єдиний; по-четверте, реалізацію та оцінку стратегічних напрямів розвитку.

Щодо зовнішніх факторів, слід розмежовувати їх на фактори, які виникають на макрорівні (рівень розвитку та тенденції економіки країни, фактори державного регулювання, неправові адміністративні дії, криміногенна ситуація, природне середовище, форс-мажорні обставини тощо), та фактори безпосереднього оточення (дії конкурентів, постачальників, посередників, кредиторів, партнерів по бізнесу).

У третьому розділі «Удосконалення організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації» обґрунтовано складові організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації України та розроблено стратегічну карту його управління; вдосконалено методичні підходи щодо оцінки конкурентоспроможності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації; запропоновано напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації на засадах маркетингу.

У процесі реалізації завдань дослідження автором сформульовано, що управління організаційно-економічним механізмом розвитку конкуренто-спроможності торговельних підприємств споживчої кооперації базується на організаційному забезпеченні функціонування підприємства, формується за рахунок основних бізнес-процесів, залежить від тенденцій ринків збуту, ґрунтується на фінансових та нефінансових показниках функціонування та узгоджується зі стратегічним напрямом діяльності підприємства. На підставі визначеного була запропонована стратегічна карта організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації (рис. 2).

Визначено, що управління діяльністю торговельного підприємства споживчої кооперації стосується: адаптації підприємства до мінливих умов зовнішнього конкурентного середовища ринків його діяльності в довгостроковій перспективі; прийняття продуманих рішень і здійснення цілеспрямованих дій щодо концептуальних питань його функціонування та розвитку, пов'язаних з вибором напрямів діяльності, типу конкурентної поведінки на основі комплексних довгострокових планів. Базовими стратегічними напрямками діяльності торговельного підприємства запропоновано наступні: концентрація зусиль на існуючому ринку; розширення ринку; горизонтальна інтеграція ? стратегія поглинання конкурентів; вертикальна інтеграція; спільне підприємництво ? об'єднання з іноземним капіталом; концентрична диверсифікація; зменшення витрат; частковий розпродаж майна.

На основі вищезазначеного в дисертації доведено, що важливою умовою функціонування організаційно-економічного механізму управління конкуренто-спроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації виступає оптимізація використання та покращення бізнес-процесів. Запропоновано досліджувати конкурентоспроможність основних бізнес-процесів, що формують організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств системи споживчої кооперації України, методом комплексної інтегральної оцінки конкурентоспроможності господарюючих об'єктів з використанням формул 1 ? 9.

= , (1) = , (2)

P= , (3) E = - , (4)

= dj/ , (5) , (6)

, (7) , (8)

, (9)

де Pij - частка кожного бізнес-процесу у загальній сумі;

dj - внутрішня (функціональна) значимість бізнес-процесів;

- приведена величина внутрішньої (функціональної) значимості бізнес-процесів;

- зовнішня (суб'єктивна) значимість бізнес-процесів;

- узагальнену значимість бізнес-процесів;

- приведена величина узагальненої значимості бізнес-процесів;

Qi - загальна інтегральна кількісна оцінка конкурентоспроможності бізнес-процесів кожного досліджуваного об'єкту;

- приведена узагальнена величина зовнішньої та внутрішньої значимості бізнес-процесів кожного досліджуваного об'єкту;

- розраховане ідеальне значення стану визначених бізнес-процесів.

За результатами здійсненого аналізу розроблено оптимізаційну модель, факторами якої визначено бізнес-процеси. Приведена експертна оцінка бізнес-процесів подана за результатами дослідження автором організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств дев'яти обласних споживчих спілок України. Кращими характеристиками моделі є максимальне значення факторів. Значення цільової функції Z має наступний вигляд (формула 10):

Z = y1 + y2 + y3 + y4 + y5 + y6 + y7 + y8, (10)

де: y1 - вибір постачальників; y2 - моніторинг ринку; y3 - розробка та реалізація комплексу маркетингу; y4 - організація форми торгівлі; y5 - організація методів обслуговування споживачів; y6 - організація, збереження, підготовка товарів до продажу; y7 - відбір, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів; y8 - транспортування, приймання та складування товарів. У вагових коефіцієнтах значення функції Z дорівнює 1 при наступних обмеженнях:

0,8y1 + 0,78y2 + 0,44y3 + y4 + y5 + y6 + 0,9y7 + 0,9y8 <= 1
0,6y1 + 0,56y2 + y3 + 0,8y4 + 0,5y5 + 0,44y6 + 0,5y7 + 0,3y8 <= 1
0,9y1 + y2 + 0,67y3 + 0,8y4 + 0,8y5 + 0,78y6 + 0,6y7 + 0,9y8 <= 1
0,8y1 + y2 + 0,56y3 + 0,9y4 + 0,7y5 + y6 + y7 + y8 <= 1
0,9y1 + 0,89y2 + 0,78y3 + 0,7y4 + 0,9y5 + 0,78y6 + 0,6y7 + 0,8y8 <= 1
y1 + 0,89y2 + 0,78y3 + 0,6y4 + y5 + y6 + 0,8y7 + 0,7y8 <= 1
0,7y1 + 0,67y2 + 0,56y3 + 0,4y4 + 0,5y5 + 0,78y6 + 0,4y7 + 0,5y8 <= 1
0,9y1 + 0,89y2 + 0,67y3 + 0,8y4 + 0,7y5 + 0,89y6 + 0,9y7 + 0,8y8 <= 1
0,8y1 + 0,78y2 + 0,33y3 + 0,7y4 + 0,7y5 + 0,67y6 + 0,7y7 + 0,6y8 <= 1

Для обчислення оптимального значення автором використано програму Пошук рішення... MS Excel. Отримано наступні результати: Z = 1 при наступних значеннях вагових коефіцієнтів: с1 = 0,03; с2 = 0,04; с3 = 0,51; с4 = 0,24; с5 = 0,01; с6 = 0,03; с7 = 0,13; с8 = 0,01.

На основі дослідження визначено, що найбільш вагомими факторами у даній моделі є: y3 - розробка та реалізація комплексу маркетингу (0,51), y4 - організація форми торгівлі (0,24) та y7 - відбір, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів (0,13). Проведеними розрахунками визначена частка кожного бізнес-процесу у загальній системі розвитку торговельних підприємств споживчої кооперації.

За умови дотримання поданих рекомендацій, розробка та реалізація комплексу маркетингу є визначальним фактором удосконалення організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю, який повинен базуватися на маркетинговому потенціалі торговельних підприємств споживчої кооперації. Комплексний маркетинговий потенціал являє собою сукупний потенціал маркетингових ресурсів (трудові, фінансові, матеріальні, інноваційні та інформаційні) і сукупний потенціал маркетингових зусиль (маркетингова інформаційна система, маркетингові дослідження, управління маркетинговими інструментами, контроль маркетингу, управління ризиками), ефективне використання якого забезпечить торговельним підприємствам споживчої кооперації досягнення корпоративних цілей з метою удосконалення організаційно-економічного механізму управління їх конкурентоспроможністю.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв'язання актуального наукового та практичного завдання ? розробки теоретико-методичних і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства системи споживчої кооперації в сучасних умовах. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки:

1. Проаналізовано соціально-економічну сутність поняття «конкуренто-спроможність», доведено відмінність наукових поглядів на дану категорію, зазначено, що вона являє собою здатність досягати певних ринкових цілей, являється показником ефективності діяльності господарюючого суб'єкта, та є можливістю збереження і утримання підприємством конкурентних переваг для розвитку власного ринкового потенціалу.

2. Досліджено концептуальні положення управління конкуренто-спроможністю діяльності підприємств споживчої кооперації на засадах системного підходу, визначено функціональний зміст, сформовано мету, цілі та завдання управління. Серед основних принципів управління конкурентоспроможністю зазначено: комплексний характер формування управлінських рішень, інтегрованість методів функціонального управління торговельним підприємством, врахування специфічних умов функціонування конкретного торговельного підприємства, високий динамізм управління, варіативність підходів щодо розробки окремих управлінських рішень, орієнтованість на стратегічні цілі розвитку торговельного підприємства.

3. У результаті дослідження теоретичних аспектів організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств системи споживчої кооперації як сукупності управлінських елементів, що зумовлюють встановлення та підтримку взаємовигідних відносин підприємства з контактними аудиторіями через застосування раціональних важелів його функціонування, було запропоновано алгоритм діагностики функціонування визначеного механізму на основі методу комплексної інтегральної оцінки та оптимізаційної моделі. Визначено, що використання зазначеного методу дозволяє проводити діагностику не лише на основі кількісних, але й якісних параметрів.

4. Проведено дослідження теоретико-практичних засад розвитку підприємств системи споживчої кооперації в цілому та торговельної галузі зокрема, яке визначило існуючі проблеми, тенденції та перспективи функціонування. За результатами аналізу доведено, що серед галузей споживчої кооперації активно діючою та домінуючою є торгівля. Разом з тим, незважаючи на суттєву приорітетність, її можливості в окремих обласних споживчих товариствах використовуються не в повній мірі, розвиток підприємств відбувається повільними темпами і потребує змін. Визначено, що причиною негативних результатів є недосконалий організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств.

5. Проведено діагностику функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації України, за допомогою якої було виявлено ринкові можливості та загрози, сильні та слабкі сторони діяльності даних підприємств, досліджено зовнішній організаційно-економічний базис управління конкурентоспроможністю, визначено основні фактори, що формують зазначений механізм на рівні торговельних підприємств, серед яких: відбір, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів; розробка та реалізація комплексу маркетингу; моніторинг ринку; форма торгівлі; вибір постачальників; транспортування, приймання та складування товарів; організація, збереження, підготовка товарів до продажу; метод обслуговування.

6. За результатами діагностики діючого організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств системи споживчої кооперації України здійснено оцінку можливостей його вдосконалення за допомогою методики комплексної інтегральної оцінки конкурентоспроможності ринкових об'єктів, з урахуванням значення ентропії (рівня впорядкованості) та внутрішньої функціональної значимості обраних елементів. Надані рекомендації дозволили експертним шляхом визначити конкурентну позицію діючого механізму, виявити переваги та недоліки управлінських зусиль у порівнянні з ідеальним їх станом. На підставі результатів комплексної інтегральної оцінки побудовано оптимізаційну модель активізації факторів, що формують організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації. Розраховано, що найбільш вагомими факторами у даній моделі є: розробка та реалізація комплексу маркетингу (вагомість фактору - 0,51), організація форми торгівлі (вагомість фактору - 0,24), відбір, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів (вагомість фактору - 0,13). Таким чином, визначено питому вагу кожного бізнес-процесу в загальній системі розвитку торговельних підприємств споживчої кооперації, в процесі удосконалення організаційно-економічного механізму управління їх конкурентоспроможністю.

7. Обґрунтовано методику управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації України, що передбачає побудову стратегічної карти організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств, яка складається з наступних елементів: управління основними показниками організаційного забезпечення функціонування підприємств, фактори розвитку конкурентоспроможності, ринок збуту, показники функціонування (фінансові, нефінансові), стратегічний напрям діяльності підприємства (концентрація зусиль на існуючому ринку, розширення ринку, горизонтальна інтеграція, вертикальна інтеграція, спільне підприємство, концентрична диверсифікація, зменшення витрат, частковий розпродаж).

8. Запропоновано методичний підхід щодо оцінки функціонування, можливостей удосконалення та формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств системи споживчої кооперації України, який дозволив виявити проблеми функціонування механізму, визначити напрями і розробити програму його вдосконалення. У дисертації визначено критерії оцінки досягнення мети функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю досліджуваних підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Тягунова Н.М. Конкурентоспроможність торговельних підприємств як умова ефективного функціонування в ринкових умовах / Н.М. Тягунова, В.О. Боїн // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Економічні науки. Чернівці: Книги-XXI, 2008. Вип. ІІ. С. 171-175. [Особистий внесок здобувача полягає у визначенні концептуальних положень щодо управління конкурентоспроможністю діяльності торговельних підприємств споживчої кооперації].

2. Боїн В.О. Персонал як чинник підвищення ефективності комерційної діяльності роздрібних торговельних підприємств / В.О. Боїн // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. Вип. 237. С. 467-471.

3. Боїн В.О. Підвищення конкурентоспроможності маркетингового потенціалу торговельних підприємств споживчої кооперації України / В.О. Боїн // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. Хмельницький: ХНУ, 2008. Т. 2. С. 59-63.

4. Боин В.А. Комплексная оценка конкурентоспособности бизнес-процессов торговых предприятий потребительской кооперации Украины / В.А. Боин // Бізнес Информ: научно-информационній журнал. Х.: АО «Бізнес Информ». 2009. № 1. С. 152-156.

5. Боїн В.О. Управління організаційно-економічним механізмом розвитку конкурентоспроможності торговельних підприємств споживчої кооперації / В.О. Боїн // Науковий вісник. Одеса: Одеський державний економічний університет, 2009. № 4. С. 71-76.

В інших виданнях

6. Боїн В.О. Методичні підходи до визначення факторів конкурентоспроможності торговельних підприємств споживчої кооперації / В.О. Боїн // Схід: аналітично-інформаційний журнал: економіка, історія, філософія. Донецьк: Українсько-культурний центр, 2009. № 1(92). С. 16-20.

7. Тягунова Н.М. Стратегічне управління маркетинговим потенціалом підприємства / Н.М. Тягунова, В.О. Боїн // Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, 15-16 травня 2008 р. Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. С. 139-140. [Особистий внесок здобувача полягає у розробці методики формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств споживчої кооперації].

8. Тягунова Н.М. Маркетингові дослідження як основа побудови стратегії розвитку підприємств споживчої кооперації / Н.М. Тягунова, В.О. Боїн // Маркетингові дослідження в Україні: Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції: тези доповідей, 22-23 травня 2008 р. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. С. 264-266. [Особистий внесок здобувача полягає у визначенні соціально-економічної сутності конкурентоспроможності торговельних підприємств].

9. Боїн В.О. Теоретичні аспекти підвищення конкурентоспроможності підприємств споживчої кооперації / В.О. Боїн // Споживча кооперація XXI століття: уроки трансформаційних реформ і перспективи розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 20-21 листопада 2008 р. Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. С. 47-50.

10. Боїн В. О. Дослідження чинників, що визначають конкурентні стратегії торговельних підприємств споживчої кооперації / В. О. Боїн // Vedecky prumysl evropskeho kontinentu - 2008: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, 27 листопадп - 5 грудня 2008 р. Прага: Publ. House «Education and Science», 2008. Т. 4. 2008. С. 16-20.

АНОТАЦІЯ

Боїн В.О. Організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю торговельного підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Полтавський університет споживчої кооперації України. - Полтава, 2009.

Дисертація присвячена вирішенню недостатньо розроблених теоретичних і практичних завдань управління конкурентоспроможністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України. У дисертації поглиблено теоретичні засади поняття «конкурентоспроможність»; удосконалено концептуальні положення управління конкурентоспроможністю діяльності підприємства; визначено зміст і склад організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю діяльності підприємства; розроблено алгоритм діагностики його функціонування на основі методу комплексної інтегральної оцінки. У дисертації проведено дослідження соціально-економічного розвитку підприємств системи споживчої кооперації в цілому та торговельної галузі зокрема. Здійснено діагностику функціонування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації та проведено оцінку можливостей його вдосконалення за опрацьованим методичним підходом. Розроблено напрями вдосконалення та методику формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю діяльності підприємств роздрібної торгівлі споживчої кооперації України.

Ключові слова: система споживчої кооперації України, конкуренто-спроможність, підприємство роздрібної торгівлі, бізнес-процеси торговельного підприємства, управління конкурентоспроможністю підприємства, організаційно-економічний механізм.

АННОТАЦИЯ

Боин В.А. Организационно-экономический механизм управления конкурентоспособностью торгового предприятия. - Рукопись.

...