Ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 631.11:334.7:330.131.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Дорошенко Андрій Петрович

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Писаренко Володимир Вікторович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ульянченко Олександр Вікторович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

кандидат економічних наук, професор Турченко Михайло Михайлович, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, професор кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту

Захист відбудеться 23 грудня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 при Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в „Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, ауд. 1-221.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в „Комуніст-1”

Автореферат розісланий „5„ листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

сільськогосподарський продукція аграрний прибутковість

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ступінь економічного розвитку країни значною мірою визначається рівнем розвитку та ефективності основних галузей національної економіки. В зв'язку з цим важливе значення для зростання економічного потенціалу України має розвиток аграрного сектору, як одного з найбільш важливих та водночас найбільш проблемних сфер економіки. Структурні перетворення в сільському господарстві, що відбуваються починаючи з 1991 року та мають масовий характер з 2000 року виявили ряд ключових проблем як законодавчого так і організаційного характеру, без вирішення яких неможливе ефективне функціонування сільськогосподарських підприємств.

Одним з основних шляхів забезпечення ефективності аграрного виробництва є трансформація відносин в сільському господарстві на основі рівноправного функціонування всих суб'єктів сільськогосподарського виробництва, а також суттєва законодавча та фінансова підтримка з боку держави. Поряд з цим необхідно виділити стратегічні напрями розвитку всіх існуючих в аграрному секторі організаційних форм з метою найбільш повного задоволення інтересів власників, працівників та місцевої територіальної громади на основі подальшого реформування аграрного сектора економіки, розвитку різноманітних організаційно-правових форм, підвищення їх ефективності.

Методологічні, теоретичні та методичні аспекти реформування агро-промислового комплексу, становлення та розвиток різноманітних організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві досить широко розглянуті в працях В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, П.С. Березівського, І.М. Бурдейного, П.І. Гайдуцького, М.В. Гладія, О.Д. Гудзинського, А.С. Даниленка, І.І. Лукінова, Ю.О. Луценка, М.Й. Маліка, В.І. Мацибори, В.Я. Месель-Веселяка, І.Р. Михасюка, О.М. Онищенка, В.В. Прядка, П.Т. Саблука, В.К. Савчука, М.Ф. Соловйова, Г.В. Черевка, М.М. Федорова, О.М. Шпичака. Дослідження організаційних та фінансових проблем функціонування підприємств знайшло відображення у наукових працях М.Я. Дем'яненка, С.І. Дем'яненка, А.В. Македонського, О.В. Олійника, Б.Й. Пасхавера, В.В. Писаренка, В.П. Ситника, М.М. Турченка, О.В. Ульянченка, В.Й. Шияна. Питання розвитку кооперації та процесу становлення інтегрованих формувань організації виробництва досліджували В.І. Бойко, І. В. Бурачек, В.В. Зіновчук, П.М. Макаренко, В.О. Проценко, В.В. Юрчишин та ін.

Однак певна частина проблем залишається невирішеною та потребує подальшого дослідження з метою формування стратегічних напрямів розвитку підприємств різних організаційно-правових форм та забезпечення зростання їх ефективності, розв'язання яких дозволить доповнити теоретичні та методичні основи формування сільськогосподарських виробничих структур різних організаційно-правових форм та підвищити ефективність їх функціонування в аграрному секторі. Усе це зумовило вибір теми проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою наукової теми Полтавської державної аграрної академії „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550). Роль автора полягає у розробці стратегічних напрямів розвитку підприємств різних організаційно-правових форм та шляхів підвищення ефективності виробництва продукції в аграрному секторі економіки.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних та методичних підходів до визначення поняття ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, розробці методичних і практичних рекомендацій щодо стратегічних напрямів подальшого розвитку підприємств різних організаційно-правових форм та визначення шляхів підвищення ефективності виробництва продукції в аграрному секторі економіки.

Для досягнення поставленої мети визначені такі основні завдання:

- вивчити та узагальнити теоретичні та методичні основи формування і розвитку підприємств різних організаційно-правових форм;

- дослідити економічну сутність категорії „ефективність сільськогосподарського виробництва” та основні підходи щодо її оцінки;

- проаналізувати стан та здійснити оцінку ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в регіоні;

- проаналізувати ефективність виробництва сільськогосподарської продукції підприємствами різних організаційно-правових форм;

- визначити переваги та недоліки підприємств різних організаційно-правових форм;

- обґрунтувати стратегічні напрями розвитку та шляхи зростання ефективності сільськогосподарських виробничих структур різних організаційно-правових форм;

- розробити шляхи вдосконалення економічного механізму відносин аграрних підприємств з зовнішнім середовищем для забезпечення їх прибутковості.

Об'єктом дослідження є процес і механізми становлення та забезпечення ефективності розвитку сільськогосподарських виробничих структур різних організаційно-правових форм.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування стратегічних напрямів розвитку та ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є основні положення економічної теорії, методи та принципи загальносистемного економічного аналізу, законодавчо-нормативна база з питань реформування АПК й регулювання виробничих відносин.

У процесі написання дисертаційної роботи використані такі методи дослідження: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення, розробка організаційно-економічного механізму підвищення ефективності організаційно-правових форм господарювання, формування висновків і пропозицій); графічний (наочне зображення схем розвитку трансформаційних перетворень та ефективності сільськогосподарського виробництва); розрахунково-конструктивний (обґрунтування і розрахунок стратегічних напрямів розвитку аграрних підприємств); експериментальний (при розробці шляхів підвищення ефективності виробництва в агропромисловому підкомплексі) тощо.

Інформаційною базою дослідження були економічна і спеціальна література з питань дослідження ефективності аграрного виробництва, відповідні нормативні акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики в Полтавській області, дані Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, матеріали періодичних видань та особисті спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні стратегічних напрямів розвитку та забезпечення ефективності підприємств різних організаційно-правових форм господарювання. До найбільш вагомих результатів дисертаційного дослідження належать:

вперше

- в результаті комплексного дослідження ефективності сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм регіону встановлено ключові напрями зростання їх прибутковості на основі використання їх організаційних особливостей та забезпечення оптимальних співвідношень між наявними ресурсами;

удосконалено:

- визначення сутності поняття „ефективне сільськогосподарське виробництво”, як таке, що дає змогу не лише отримувати максимальний ефект при заданому рівні витрат, а й, на відміну від існуючих поглядів, забезпечує виробництво грошовими коштами у розмірах необхідних для здійснення розширеного відтворення, та одночасно забезпечує оптимальне співвідношення між ключовими засобами виробництва;

- механізм забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств за рахунок використання їх експортного потенціалу, використовуючи елеваторні потужності та юридичну підтримку Державної акціонерної компанії „Хліб України”;

набули подальшого розвитку

- теоретичні та методичні основи формування та розвитку сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм, з урахуванням досвіду східноєвропейських постсоціалістичних країн на відповідних етапах трансформаційних процесів, що дозволить прогнозувати майбутні структурні перетворення в агропромисловому комплексі України;

- використання інтегральної оцінки ефективності для порівняння результатів діяльності сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм на основі створення матриці рейтингових оцінок підприємств всіх форм господарювання;

- формування перспектив та напрямів розвитку сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм враховуючи їх правові особливості та здатність задовольняти потреби різних учасників виробничо-господарського процесу;

- організаційні моменти функціонування аграрних формувань на основі створення вертикально інтегрованих структур з повним циклом (виробництво-зберігання-переробка-збут) з метою забезпечення їх прибутковості.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості на основі використання запропонованих напрямів розвитку підприємств аграрного сектору економіки підвищити ефективність їх функціонування та забезпечити стабільний розвиток сільськогосподарського виробництва. Запропоновані напрями ґрунтуються на основі використання специфічних конкурентних переваг кожної організаційно-правової форми та широкому використанні інтеграційних зв'язків між всіма учасника сільськогосподарського виробництва.

Результати дисертаційного дослідження та пропозиції щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва за рахунок оптимізації засобів виробництва та використання переваг конкретної організаційно-правової форми заслухані, схвалені й рекомендовані до впровадження спеціалістами Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 01-24/65 від 09 квітня 2009 року), управління агропромислового розвитку Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області (довідка № 01-14/38 від 7. 02. 2009 р.).

Наукові рекомендації автора щодо напрямів підвищення ефективності господарської діяльності знайшли схвалення і прийняті до впровадження у виробництво у ТОВ „Стоколос” Лубенського району Полтавської області (довідка № 11-19 від 10.03. 2009 р.) та Лубенської філії ЗАТ НВП „Райз-агро” (довідка № 10/25 від 3.03. 2009 р.)

Окремі теоретичні розробки з теми дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисциплін „Економічний аналіз” та „Фінансовий аналіз” (довідка №8-01-257 від 13.04.2009 року).

Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки та рекомендації, що містяться у дисертаційній роботі, є особистим здобутком дисертанта. З наукових праць, написаних у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. У науковій статті за № 1, виконаній у співавторстві, автору належить вивчення особливостей трансформаційних процесів в сільському господарстві в східноєвропейських постсоціалістичних країнах, за № 3 - аналіз тенденції розвитку підприємств різних організаційно-правових форм в Полтавській області, за № 6.- визначення методики оцінки фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження, доповідались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств” (Полтава, ПДАА, 12-13 жовтня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Державна політика та стратегія реформування економіки України у ХХІ сторіччі” (Полтава, ПДАА, 27 березня 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток агробізнесу: міжнародний досвід” (Полтава, ПДАА, 17-18 квітня 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки” (Полтава, ПДАА, 26-27 листопада 2008 р.); всеукраїнській науково-практичній Інтернет - конференції „Соціум. Наука. Культура” (Київ, Інститут наукового прогнозування, http://www.intconf.org, 28-30 січня 2009 р.); міжвузівській науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів і студентів „Вирішення економічних проблем в наукових здобутках молодих вчених” (Полтава: ПДАА, 15 квітня 2009 р.). Результати дослідження відображені у щорічних наукових звітах кафедри економічної теорії та економічних досліджень Полтавської державної аграрної академії та апробовані на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу (2006-2009 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображені у 13 публікаціях загальним обсягом 3,3 ум. друк. арк. у журналах і збірниках наукових праць та у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Із них 5 публікацій, в тому числі 3 одноосібних - у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2,1 ум. друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Результати дисертаційного дослідження викладені на 163 сторінках основного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Вона містить 35 таблиць, 18 рисунків і 5 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 183 найменувань і міститься на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукового завдання, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - „Організаційні форми господарювання в агробізнесі” - розглядаються теоретичні аспекти формування підприємств різних організаційно-правових форм та проаналізовано методичні підходи до визначення їх ефективності.

Процес становлення ринкових відносин у сільському господарстві України виявив досить низький рівень ефективності вітчизняного аграрного сектору економіки. Тому на сучасному етапі розвитку агробізнесу надзвичайно важливим є виявлення найбільш ефективних організаційно-правових форм господарювання, які змогли б якнайкраще використовувати наявні економічні та трудові ресурси, і одночасно визначення основних факторів, що впливають на результативність виробничої діяльності в сільському господарстві, а також визначення перспективних напрямів їх розвитку

Здійснення аграрної реформи змінило економічну ситуацію на селі, сформувало якісно нове економічне середовище, яке вплинуло на формування вільного товаровиробника, як реального власника, та розвиток підприємницької діяльності.

Як свідчить досвід східноєвропейських держав успіх у подоланні економічної кризи, зумовленої перехідним періодом, значною мірою визначається розвитком підприємницької діяльності. Однією з основних передумов розвитку підприємництва є вдосконалення форм власності і господарювання. На практиці цей процес полягає в розвитку різних типів аграрних формувань. Від результатів роботи реформованих господарств залежить успіх розвитку галузі. Для розвитку ринкових відносин в аграрному секторі економіки необхідна певна кількість підприємств різних форм власності та господарювання, що забезпечить конкурентне середовище та буде основним підґрунтям зростання ефективності сільськогосподарського виробництва.

Автор відмічає, що на початковому етапі трансформаційних перетворень відбулося значне скорочення розмірів землекористування аграрних підприємств та знищення їх технічної бази, що спричинило негативний вплив на динаміку їх ефективності.

З початком процесу реформування аграрного сектору економіки важливою для сільського господарства залишається проблема підвищення його ефективності, як неодмінна складова виходу з кризи.

Обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефективності господарської діяльності та зазначено практичні напрями їх використання.

Існує безліч підходів щодо визначення ефективності сільськогосподарського виробництва, що ґрунтуються як на використанні системи показників, так і одного інтегрованого. В роботі автором констатовано, що доцільним є використання окремих показників, що дають різнопланову характеристику діяльності підприємства та здійснення на цій основі остаточних експертних висновків. До таких характеристик слід віднести виробництво валової продукції на одиницю затрачених ресурсів, чистий прибуток в розрахунку на 100 га ріллі та рівень рентабельності підприємства.

Комплексна оцінка діяльності сільськогосподарських підприємств, крім з'ясування питань про закономірності розвитку, тенденції руху тощо, може бути використана і як система пошуку резервів. Для їх якомога повнішого виявлення показники аналізують за кілька періодів. Системний підхід до вивчення економічного стану підприємства передбачає аналіз взаємозв'язку основних з цих показників у різних періодах.

Акцентовано увагу, що важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт, - від робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому.

Визначено, що до категорії ефективне сільськогосподарське виробництво слід включати не лише його здатність отримувати максимальний результат на одиницю затрачених ресурсів, а також і можливість ним створювати фінансові джерела у розмірах, що є достатніми для постійного оновлення затрачених ресурсів та дозволить здійснити розширене відтворення.

Відмічено, що сподіватися на перспективи й позитивні результати діяльності сільськогосподарських підприємств, незалежно від форми їх господарювання, можна лише за умови удосконалення економічного механізму в народногосподарському комплексі, та дотримуванням принципу паритетності у відносинах між різними секторами економіки.

У другому розділі - „Сучасний розвиток організаційно-правових форм та їх ефективність в аграрній сфері Полтавської області” - проаналізовано стан розвитку сільськогосподарського виробництва в Полтавській області та рівень його ефективності. Окремо досліджено динаміку та ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм за 2004-2007 роки.

Сільське господарство є одним з найважливіших секторів народного господарства України. Від його стану багато в чому залежить політична та соціально-економічна ситуація в суспільстві. Одним із важливих завдань стабілізації економіки галузей є вибір науково обґрунтованих форм господарювання. У процесі суцільної реорганізації КСП і більшості радгоспів у підприємства, засновані на засадах приватної власності, відбувся розвиток підприємств різних організаційно-правових форм (табл. 1). Протягом подальших років відбулися певні зміни у структурі та чисельності новостворених підприємств.

Таблиця 1. Кількісні показники зміни підприємств різних організаційно-правових форм господарювання в Полтавській області

Організаційно-правові форми	Роки	Відхилення (+,-)
	2002	2003	2004	2005	2006	2007
							аболю-тне	відно-сне, %
Всього підприємств у т. ч	2673	2433	2449	2137	2149	2336	-337	-12,6
Господарські товариства	543	438	434	419	411	397	-146	-26,9
Приватні підприємства	286	262	239	230	225	214	-72	-25,2
Виробничі кооперативи	62	60	49	42	41	39	-23	-37,1
Фермерські господарства	1531	1525	1396	1330	1322	1540	+9	+0,6
Державні підприємства	47	25	19	19	21	20	-27	-57,4
Підприємства інших форм господарювання	204	123	112	97	129	126	-78	-38,2

Джерело: розраховано за даними Держкомстату України та Головного управління статистики в Полтавській області

Проведений нами аналіз свідчить, що у Полтавській області протягом 2002-2007 рр. відбулося скорочення чисельності підприємств майже всих організаційно-правових форм господарювання, окрім фермерських господарств, що пояснюється природним процесом пристосування до нових ринкових умов. Загальна кількість підприємств в сільському господарстві Полтавської області скоротилася на 337 одиниць або на 12,6 %. Найшвидшими темпами відбулося скорочення державних підприємств (на 57,4%), та підприємств інших форм господарювання (на 38,2%). Найменші темпи скорочення мають приватні підприємства (25,2 %) та господарські товариства (26,9%), при цьому питома вага підприємств даних організаційних форм в загальному підсумку залишається майже незмінною. За досліджуваний період чисельність фермерських господарств зросла на 9 одиниць, або 0,6 %.

Важливим показником ефективності діяльності будь-якого підприємства є обсяг виробництва ним валової продукції. В 2007 році в досліджуваних господарствах 46,9 5% валової продукції було вироблено господарськими товариствами, приватні підприємства виробили 14,3 %, виробничі кооперативи - 22,3 %.

Серед основних організаційно-правових форм найкращі показники за рівнем забезпеченості основними виробничими фондами мають виробничі кооперативи далі приватні підприємства. Господарські товариства та державні підприємства за цим показником значно відстають від підприємств вищенаведених організаційно-правових форм. За показником фондооснащеності лідируючу позицію також займають виробничі кооперативи та приватні підприємства.

Поряд з абсолютним показником виробництва валової продукції важливою характеристикою дієздатності нових аграрних формувань є показник виробництва сумарної вартості основних видів сільськогосподарської продукції у розрахунку на одиницю наявних ресурсів (табл. 2).

За показниками виробництва валової продукції на 1 середньорічного працівника найкращі результати мають сільськогосподарські товариства, далі приватні підприємства та сільськогосподарські кооперативи у яких даний показник за 2007 рік становив 31,7 тис. грн. За показником виробництва валової продукції на 100 га с.-г. угідь сільськогосподарські виробничі кооперативи посідають перше місце поряд з цим приватні підприємства зменшили даний показник на 19,2 тис. грн. Найбільш суттєве зниження відбулося на підприємствах інших організаційно-правових форм та приватні підприємства, хоча вони і займають лідируючу позицію.

Обґрунтування оптимальних розмірів сільськогосподарських підприємств важливе завдання в комплексі основних напрямків розвитку зруйнованого сільського господарства, та його наступного економічного зростання. Нове покоління працівників сільського господарства, висококваліфікованих керівників та спеціалістів тепер згодні жити та працювати тільки там де створені нормальні умови праці та заробітної плати. Всього цього можна досягти тільки в оптимальних по розмірах сільськогосподарських угідь та обсягах виробництва господарствах. В таких господарствах можлива організація великомасштабного та високоефективного виробництва продукції. Проведені розрахунки свідчать про чітку залежність між рівнем прибутковості господарств та обсягом їх землекористування. Характерно, що серед господарств з площею ріллі понад 2600 га, які займають лідируючі позиції по показникам ефективності немає збиткових господарств, також спостерігається чітка тенденція до збільшення чисельності збиткових господарств та зменшення розміру с.-г. угідь, що припадає на 1 господарство.

До основних переваг великих підприємств також можна віднести збереження цілісності великих масивів земельних угідь, включаючи систему сівозмін; складність фізичного розподілу великих майнових об'єктів, обмеженої кількості технічних засобів виробництва; збереження функціонування меліоративних та ґрунтозахисних систем; забезпечення функціонування об'єктів соціальної сфери; потенційна можливість повернення накопичених КСП боргів, в тому числі по заробітній платі.

Таблиця 2. Показники ефективності діяльності досліджуваних підприємств Семенівського, Лубенського, Новосанжарського, Хорольського та Великобагачанського районів Полтавської області

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення в 2007 р. від 2004 р.
Вироблено валової продукції у порівнянних цінах 2005 р. на 1 працівника, тис. грн.
Господарські товариства	23,9	26,2	29,8	34,5	+10,6
Приватні підприємства	28,5	34,8	29,0	33,4	+4,9
Виробничі кооперативи	16,9	20,3	23,1	31,7	+14,8
Державні підприємства	22,0	24,6	24,9	28,8	+6,9
Підприємства інших форм господарювання	24,6	32,1	31,7	31,2	+6,6
Вироблено валової продукції у порівнянних цінах 2005 р. на 100 га с-г угідь, тис. грн.
Господарські товариства	150,7	168,7	153,8	164,2	+13,5
Приватні підприємства	160,6	170,9	120,2	141,4	-19,2
Виробничі кооперативи	123,7	134,2	143,9	181,4	+57,7
Державні підприємства	111,3	118,2	115,7	127,3	+16,0
Підприємства інших форм господарювання	141,9	164,1	154,2	147,9	+6,0
Вироблено валової продукції у порівнянних цінах 2005 р. на 100 грн. затрат, тис. грн.
Господарські товариства	97,8	97,3	85,3	59,3	-38,5
Приватні підприємства	126,1	124,7	92,8	73,4	-52,6
Виробничі кооперативи	98,0	77,7	72,9	50,1	-47,9
Державні підприємства	114,3	98,7	89,0	74,6	-39,7
Підприємства інших форм господарювання	154,5	140,5	101,0	70,6	-83,9
Отримано чистого прибутку на одного працівника, тис. грн.
Господарські товариства	6,4	2,9	7,2	43,3	+36,9
Приватні підприємства	2,2	4,3	6,5	16,6	+14,4
Виробничі кооперативи	1	3,5	3,9	32,6	+31,6
Державні підприємства	2,1	3,4	1,7	10,6	+8,5
Підприємства інших форм господарювання	0,9	-0,1	3,1	8,5	+7,6
Рентабельність діяльності, %
Господарські товариства	25,6	11,0	20,5	40,1	+14,5
Приватні підприємства	9,6	15,4	20,7	36,4	+17,2
Виробничі кооперативи	5,7	13,2	12,3	15,3	+9,6
Державні підприємства	11,0	13,4	6,0	19	+8
Підприємства інших форм господарювання	5,4	-0,3	10,2	22,6	+17,2

Джерело: розраховано автором за даними Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації

У третьому розділі - „Стратегія розвитку та шляхи підвищення ефективності підприємств різних організаційно-правових форм” - розроблені та запропоновані стратегічні напрями розвитку підприємств різних організаційно-правових форм на основі врахування їх особливостей та ступеня задоволення інтересів і потреб їх працівників та керівництва. При виборі тієї чи іншої організаційної структури господарюючого суб'єкта для селян найбільше значення мають рівень виплачуваної заробітної плати та обсяг виплат за орендовані земельні паї (табл. 3).

Таблиця 3. Зміна рівня заробітної та орендної плати в підприємствах різних організаційно-правових форм Семенівського, Лубенського, Новосанжарського, Хорольського та Великобагачанського районів Полтавської області, грн.

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2007 р. у % до 2004 р.
Господарські товариства
Середньомісячна заробітна плата 1 працівника, грн.	397,2	541,5	669,6	921,3	232,0
Виплачена орендна плата в розрахунку на 1 га орендованої ріллі, грн.	129,4	140,1	120,2	154,0	119,0
Виробничі кооперативи
Середньомісячна заробітна плата 1 працівника, грн.	290,9	413,4	530,7	773,9	266,0
Виплачена орендна плата в розрахунку на 1 га орендованої ріллі, грн.	120,9	126,0	135,6	155,9	128,9
Приватні підприємства
Середньомісячна заробітна плата 1 працівника, грн.	323,2	417,2	479,9	602,0	186,2
Виплачена орендна плата в розрахунку на 1 га орендованої ріллі, грн.	139,3	138,7	165,4	170,4	122,3
Підприємства інших організаційно-правових форм
Середньомісячна заробітна плата 1 працівника, грн.	307,2	443,2	543,1	670,2	218,1
Виплачена орендна плата в розрахунку на 1 га орендованої ріллі, грн.	234,1	207,9	221,5	206,1	88,0

Джерело: розраховано за даними Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації

За 2007 рік найвища середньомісячна заробітна плата виплачувалася господарськими товариствами і становила 921,3 грн., що в 2,3 рази більше порівняно з 2004 роком. На другому місці знаходяться виробничі кооперативи, в яких даний показник за період дослідження зріс в 2,7 рази і на кінець 2007 року становив 773,9 грн. Приватні підприємства за даним показником займали останнє місце (602 грн. за 2007 р.), а темп його зростання був найнищим серед підприємств наведених організаційних форм.

Стосовно рівня виплат орендної плати в розрахунку на 1 га ріллі то за даним показником ситуація має майже протилежний характер. В 2007 році найвищу орендну плату виплачували підприємства інших організаційно-правових форм, хоч її рівень і зменшився на 12 %. На другому місці знаходилися приватні підприємства, що в 2007 році виплатили по 170,4 грн. в розрахунку на 1 га ріллі, що на 22,3 % більше порівняно з 2004 роком. Найменше виплачували господарські товариства - 154 грн. на 1 га, що на 19 % більше порівняно з 2004 роком.

Зростання рівня конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва необхідна і важлива задача, що стоїть як перед керівництвом держави, так і окремих підприємств. Головною складовою даного процесу є забезпечення поступового зростання рівня ефективності сільськогосподарського виробництва на основі оптимізації основних факторів, що її забезпечують.

Важливе значення для ефективності діяльності має обсяг затрат на виробництво. Розрахунки підтверджують, що підприємства з рівнем витрат від 4212 грн. до 5023 грн. на 1 га мають найвищий рівень чистого прибутку на 100 га с.-г. угідь та рентабельності - 47,3%.

Одночасно зі зростанням навантаження сільськогосподарських угідь на 1 працівника до 30 га відбувається зростання рівня рентабельності підприємства та розміру чистого прибутку в розрахунку на 100 га угідь та одночасне зменшення виробництва валової продукції на 100 га угідь. Збільшуючи навантаження угідь на працівників необхідно дотримуватися оптимальних співвідношень, при досягнутому рівні механізації виробничих процесів.

Сучасні тенденції розвитку аграрного сектору економіки засвідчують в більшості випадків низьку ефективність господарської діяльності підприємств аграрного сектору економіки через відокремленість сфери виробництва від сфери переробки та збуту. Проте в умовах певного покращення ситуації в аграрній сфері, підприємства, що мають високі показники ефективності виробництва та значні джерела для залучення інвестицій, починають створювати повні цикли виробництва на основі будівництва власних переробних потужностей чи налагодження тісних інтеграційно-економічних зв'язків з уже існуючими. Підприємства, що мають значні обсяги виробництва намагаються отримати у свою повну власність або стати акціонерами більш потужних виробничих об'єктів: цукрових заводів, комбікормових заводів, молокозаводів чи олійно-екстракційних заводів, або ж проводити з ними активну співпрацю на паритетних та взаємовигідних умовах, що дозволить, на нашу думку, підвищити загальний рівень ефективності сільськогосподарського виробництва

Зазначено, що ефективне сільськогосподарське виробництво може бути здійснено лише при умові застосування якомога повнішого циклу, що має включати в себе виробництво продукції, її зберігання, переробку та збут. Значна частина витрат підприємств іде на оплату послуг елеваторів за зберігання, відвантаження та доробку сільськогосподарської продукції. Незважаючи на те, що серед елеваторів існує жорстка конкуренція офіційна рлата за зберігання інколи доходить до 12% вартості зерна, крім цього існує ймовірність її зростання ще на 5-7% за рахунок маніпуляцій із вологістю та класністю прийнятого збіжжя.

На основі прикладу Лубенської філії ЗАТ НВП „Райз-Агро”, яке витратило на послуги ДП ДАК „Хліб України Лубенський насіннєобробний завод” близько 2 млн. 612 тис. грн., що становить близько 15% всих витрат підприємства, було доведено ефективність будівництва власних зберігаючих потужностей. Витрати на будівництво та експлуатацію власного елеватора на 20 тис. т. при рівні завантаженості 65 % окупляться за 13 років.

Більшість дрібних товаровиробників змушені продавати сільськогосподарську продукцію за тими цінам, що їм диктують посередники, оскільки в переважній частині випадків вони обтяжені терміновими кредитними зобов'язаннями та не мають власних потужностей для зберігання чи переробки. За таких складних умов важливе завдання, яке стоїть перед керівництвом держави, є створення ефективного організаційно-економічного механізму функціонування сільськогосподарських товаровиробників та складових зовнішнього середовища на основі паритетності, потужної державної підтримки та надання можливості всім підприємствам, незалежно від їх розміру та організаційно-правової форми, отримувати прибутки від реалізації власної продукції.

Даний механізм передбачає створення ряду ключових структур, що будуть координувати функціонування зв'язків між усіма учасниками виробничого процесу з метою забезпечення їх ефективності.

Основним елементом даного механізму має стати Державна акціонерна компанія „Хліб України” до складу якої входять 33 елеватори, в тому числі Одеський припортовий. Дана структура має забезпечити укладання договорів прямих поставок продовольства на зовнішні ринки, складські потужності для тимчасового зберігання продукції, фінансові ресурси для часткової передоплати отриманої продукції сільськогосподарським підприємствам, своєчасне виконання договірних зобов'язань та повний розрахунок з сільськогосподарськими виробниками, співпраця лише з безпосередніми виробниками на основі відповідних підтверджуючих документів, юридичний супровід експортних операцій, забезпечення перевалочних потужностей на припортових елеваторах (рис. 1).

Прибуткове функціонування аграрних підприємств неможливе без забезпечення ефективного внутрішньогосподарського механізму. Для підприємств різних організаційно-правових форм у зв'язку з певними особливостями в організаційній структурі притаманні певні специфічні особливості напрямів розвитку виробничих відносин.

Виробництво продукції в великих підприємствах характеризується взаємодією значної кількості людей і механізмів, які створюють організаційні одиниці, що вносить певні складності в процес управління виробництвом і може стати причиною зниження ефективності господарської діяльності. Загальним напрямом поліпшення «керованості» об'єкта є максимально можливе спрощення його організаційної структури. Воно досягається як скороченням кількості елементів системи, так і спрощенням зв'язків між ними, а також підвищенням стабільності функціонування системи.

Рис. 1. Організаційно-економічний механізм підвищення прибутковості суб'єктів аграрного виробництва

Розвиток виробничих та організаційних структур підприємства не можна розглядати ізольовано від структур управління, тому що виробнича та організаційна структури - це лише об'єкт управління. Раціональна структура апарату управління є основою планомірного та ритмічного функціонування виробничої та організаційної структури.

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичні узагальнення та вирішено наукове завдання, пов'язане із визначенням напрямів розвитку сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм та забезпечення зростання їх ефективності. За результатами проведеного нами дослідження можна зробити такі висновки:

1. Проведені етапи трансформації колективних сільськогосподарських підприємств у формування ринкового типу засвідчують, що у більшості випадків процес реорганізації носив формальний підхід без врахування особливостей кожної організаційно-правової форми та її можливостей задовольняти інтереси конкретної територіальної громади. В зв'язку з цим узагальнюючи теоретичні підходи, практику та світовий досвід стосовно аграрних перетворень можна зпрогнозувати подальші трансформаційні перетворення сільськогосподарських підприємств (хоча і не такі активні) у формування нового типу, що зможуть краще задовольняти вимоги як керівництва так і працівників.

2. Економічну сутність категорії „ефективне сільськогосподарське виробництво” слід розуміти не лише як його здатність отримувати максимальний результат на одиницю витрачених ресурсів, але й можливість накопичувати грошові кошти у розмірах, що є необхідними для здійснення розширеного відтворення та забезпечення оптимального співвідношення між наявними виробничими ресурсами.

3. Негативним наслідком початкових етапів трансформаційних перетворень в аграрному секторі економіки стало руйнування в більшості випадків матеріально-технічної бази колишніх колективних підприємств та одночасне створення значної кількості дрібних аграрних формувань, які в подальшому мали недостатній рівень ефективності та низьку життєздатність.

4. Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в підприємствах Полтавської області має позитивну динаміку. У 2007 році порівняно з 2002 роком валова продукція сільського господарства у порівнянних цінах 2005 року зросла на 22,6%. В тому числі виробництво продукції рослинництва збільшилося на 35,9%, а тваринництва - на 0,6%. Стосовно показників рентабельності, то за 2002-2007 рр. відбулося зростання рівня рентабельності виробництва зерна на 13,2 відсоткових пунктів, насіння соняшнику - 39,6 відсоткових пунктів, виробництво цукрових буряків за 2007 рік має рівень збитковості 16,4 %. Поряд з цим за весь період дослідження виробництво овочів відкритого ґрунту, м'яса великої рогатої худоби, м'яса овець та птиці і вовни є збитковим..

5. Серед досліджених підприємств різних організаційно-правових форм вищі результати за показниками забезпеченості основними виробничими фондами досягли виробничі кооперативи, далі йдуть приватні підприємства, сільськогосподарські товариства та державні підприємства. За показником фондооснащеності лідируючу позицію також займають виробничі кооперативи та приватні підприємства. За показниками виробництва валової продукції на 1 середньорічного працівника найкращі результати мають сільськогосподарські товариства, які за останні 3 роки збільшили даний показник з 23,9 тис. грн. до 34,5 тис. грн., далі приватні підприємства - 33,4 тис. грн. та сільськогосподарські кооперативи у яких даний показник за 2007 рік становив 31,7 тис. грн. За показником виробництва валової продукції на 100 га с.-г. угідь сільськогосподарські виробничі кооперативи посідають перше місце поряд з цим приватні підприємства зменшили даний показник на 19,2 тис. грн. Найбільш суттєве зниження відбулося на підприємствах інших організаційно-правових форм та приватні підприємства, хоча вони і займають лідируючу позицію. В 2007 р. господарськими товариствами було отримано 43,3 тис. грн. чистого прибутку на одного середньорічного працівника, що є найвищим показником серед підприємств різних організаційно-правових форм. Також господарські товариства мають найвищий рівень рентабельності.

Інтегральний показник оцінки ефективності підприємств різних організаційно-правових форм засвідчує, що протягом 2004-2007 рр. господарські товариства займали лідируючі позиції (окрім 2005 року), далі йдуть приватні підприємства та виробничі кооперативи. Одночасно разом з цим за період дослідження ми спостерігаємо, що державні підприємства показують найнищий рівень ефективності.

6. Визначено, що за 2007 р. найвища середньомісячна заробітна плата виплачувалася господарськими товариствами і становила 921,3 грн., що в 2,3 рази більше порівняно з 2004 р. На другому місці знаходяться виробничі кооперативи в яких даний показник на кінець 2007 року становив 773,9 грн. Приватні підприємства за даним показником займають останнє місце (602 грн. на кінець 2007 р.), а динаміка його зростання є найнищою серед наведених організаційних форм. Стосовно рівня виплат орендної плати в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь то за даним показником в 2007 р. найбільші виплати орендної плати здійснювали підприємства інших організаційно-правових форм, хоч її рівень і зменшився на 8,5 %. На другому місці знаходяться приватні підприємства, що в 2007 р. виплатили по 189 грн. в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, що на 29,1 % більше порівняно з 2004 р. Найменше виплачували виробничі кооперативи - 122,7 грн. на 1 га., що на 23,7 % більше порівняно з 2004 р.

7. Прогнозується, що саме господарські товариства стануть найбільш ефективною організаційно-правовою формою господарювання та за рахунок значних інвестиції будуть основою для розвитку великого землекористування. Проте в результаті таких перетворень існує реальна загроза абстрагування керівництва та зовнішніх інвесторів від соціальних проблем конкретного регіону.

Перспективи розвитку державних підприємств вбачаються у 2-х напрямах:

- розвиток аграрних підприємств у складі наукових аграрних установ;

- розвиток державних аграрних підприємств, що вироблятимуть основну продукцію харчування і будуть основними джерелами забезпечення держаного резерву.

Основним недоліком приватних підприємств є низька інвестиційна привабливість, що не дозволить їм досить швидко досягти оптимальних розмірів землекористування та на цьому фоні зростання ефективності господарської діяльності. Основним джерелом зростання площі їх землекористування будуть залишатися неефективні фермерські господарства.

Прогнозується, що у зв'язку з низькою мотивацією працівників та невисокою інвестиційною привабливістю виробничих кооперативів матиме місце поступове зменшення їх ефективності та, як наслідок, чисельності. Важливою складовою розвитку даної організаційно-правової форми є адекватна підтримка з боку держави в напрямку пільгового кредитування та оподаткування, що дасть змогу їм розвивати багатопрофільність та забезпечувати соціальні та економічні потреби населення конкретних територій. Поряд з цим важливим фактором зростання їх ефективності є наявність оптимальних розмірів землекористування та обсягу продуктивних витрат в розрахунку на 1 га ріллі.

8. Пропонується на основі елеваторних потужностей Державної акціонерної компанії „Хліб України” та за активної законодавчої та фінансової підтримки держави створити механізм доступу дрібних товаровиробників до зовнішніх ринків збуту сільськогосподарської продукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Дорошенко А.П. Досвід проведення аграрної реформи у східноєвропейських постсоціалістичних країнах / А.П. Дорошенко, В.В. Писаренко // Економіка і регіон. - 2006. - №3(10). - С. 92-95.

2. Дорошенко А.П. Ефективність діяльності аграрних підприємств різних організаційно-правових форм / А.П. Дорошенко // Вісник ХНТУСГ. - № 64. - Харків.: ХНТУСГ, 2007. - С. 68-74.

3. Дорошенко А.П. Становлення та розвиток організаційно-правових форм господарювання в полтавській області / А.П. Дорошенко, В.В. Писаренко // Таврійський науковий вісник. Випуск 48. - Херсон. - 2007. - С. 262-266.

4. Дорошенко А.П. Вплив ресурсного потенціалу на ефективність господарської діяльності підприємств аграрної сфери / А.П. Дорошенко // Вісник ХНТУСГ. - № 72. - Харків.: ХНТУСГ, 2008. - С. 151-157.

5. Дорошенко А.П. Обґрунтування оптимальних розмірів сільськогосподарських підприємств в контексті підвищення їх ефективності / А.П. Дорошенко // „Економічний простір” Зб. наукових праць. - №20/2. - Дніпропетровськ, ПДАБ. - 2008. - С. 236-241.

В інших виданнях

6. Дорошенко А.П. Аналіз фінансової стійкості як необхідна умова забезпечення стабільності функціонування підприємств / А.П. Дорошенко, Л.О. Дорогань, Л.Т. Процько // Вісник Полтавської державної агарної академії. - 2007. - №4. - С. 157-161.

7. Дорошенко А.П. Організаційні форми підприємництва та їх значення для ефективного господарювання / А.П. Дорошенко // Тези звітної нуково-практичної конференції викладачів факультету за 2005 рік. Факультет економіки та менеджменту. - Полтава, 2006. - С. 29-30.

8. Дорошенко А.П. Розвиток організаційних форм господарювання в процесі аграрної реформи в Україні / А.П. Дорошенко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств”. - Полтава: ПДАА, 2006. - С. 212-214.

9. Дорошенко А.П. Основні тенденції в змінах організаційної структури агро бізнесу економічно розвинених країн. / А.П. Дорошенко // Державна політика та стратегія реформування економіки України у ХХІ сторіччі. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава.: ПДАА, 2007. - С. 90-91.

10. Дорошенко А.П. Проблеми визначення ефективності діяльності суб'єктів господарювання / А.П. Дорошенко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток агробізнесу: міжнародний досвід”. - Полтава: РВВ ПДАА, 2007. - С. 22-23.

11. Дорошенко А.П. Значення ресурсного потенціалу для ефективності господарської діяльності підприємств аграрної сфери / А.П. Дорошенко // Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки. Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. - Полтава.: ПД ПДАА, 2008. - С. 129-131.

12. Дорошенко А.П. Стратегія та перспективи розвитку підприємств різних організаційно-правових форм / А.П. Дорошенко // Матеріали всеукраїнської науково-практичній Інтернет - конференції „Соціум. Наука. Культура”. - Київ, Інститут наукового прогнозування, http://www.intconf.org, 2009. - С. 35-37.

13. Дорошенко А.П. Переваги та недоліки підприємств різних організаційно-правових форм / А.П. Дорошенко // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів і студентів. Вирішення економічних проблем в наукових здобутках молодих вчених. - Полтава.: ПДАА, 2009. - С. 138-140.

АНОТАЦІЯ

Дорошенко А.П. Ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, м. Харків, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню та узагальненню теоретичних і методичних засад, розробці практичних рекомендацій щодо стратегічних напрямів розвитку підприємств різних організаційно-правових форм з метою підвищення їх ефективності.

Розглянуто теоретичні й методичні аспекти формування підприємств різних організаційно-правових форм, досягнутий рівень їх ефективності в сучасних умовах та систему показників визначення результативності їх діяльності. Досліджені тенденції аграрного виробництва в Полтавській області та рівень його ефективності. Окремо проаналізовано рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств в розрізі різних організаційно-правових форм основними виробничими фондами та ступінь результативності їх діяльності. Виявлено основні чинники, що впливають на ефективність сільськогосподарського виробництва.

Розроблено та запропоновано стратегічні напрями розвитку підприємств різних організаційно-правових форм на основі використання їх конкурентних переваг та фактичної результативності фінансово-господарської діяльності за останній період. Визначено вплив інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на рентабельність діяльності, що є суттєвим резервом їх зростання ефективності. Запропоновано модель розвитку організаційно-економічних відносин сільськогосподарських товаровиробників на основі використання можливостей Державної акціонерної компанії „Хліб України”.

Ключові слова: ефективність, організаційно-правова форма, комплексна оцінка, організаційна структура, розмір землекористування, організаційно-економічний механізм, забезпеченість засобами виробництва.

АННОТАЦИЯ

Дорошенко А.П. Эффективность функционирования сельськохозяйственных предприятий разных организационно-правовых форм. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена исследованию и обобщению теоретических и методических принципов, разработке практических рекомендаций относительно стратегических направлений развития предприятий разных организационно-правовых форм с целью повышения их эффективности.

С учетом опыта аграрных превращений в восточноевропейских постсоциалистических странах рассмотрены теоретические и методические особенности формирования предприятий разных организационно-правовых форм, уровень их эффективности в современных условиях и их преимущества и недостатки для конкретных участников производственно-хозяйственного процесса. Осуществлено исследование сущности понятия „эффективность”, проанализированы существующие подходы к ее оценке и определенна система ключевых показателей определения результативности хозяйственной деятельности. Сакцентировоно внимание на том, что негативным аспектом начальных этапов трансформационных изменений в аграрном секторе экономики стало разрушение (в большинстве случаев) материально-технической базы прежних коллективных предприятий и одновременное создание значительного количества мелких аграрных формирований, которые в дальнейшем показали недостаточный уровень эффективности и низкую жизнеспособность.

...