Економічна інтеграція як засіб посилення конкурентоспроможності невеликих підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Хмельницький національний університет

УДК 334.76: 339.137:334.012.64

економічна інтеграція як засіб посилення конкурентоспроможності невеликих підприємств

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління

підприємствами (машинобудування)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ДИБАЧ ІННА ЛЕОНІДІВНА

Хмельницький 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова (м. Миколаїв).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Парсяк Володимир Никифорович, Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, Міністерство освіти і науки України, декан інженерно-економічного факультету.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Романова Лідія Василівна, Міжрегіональна академія управління персоналом, Інститут міжнародної економіки та інформаційних технологій, Міністерство освіти і науки України, професор кафедри маркетингу;

доктор економічних наук, доцент Лук'янова Валентина В'ячеславівна, Хмельницький національний університет, Міністерство освіти і науки України, професор кафедри економіки підприємства і підприємництва.

Захист відбудеться “29” жовтня 2009 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.70.052.01 у Хмельницькому національному університеті за адресою: 29016 м. Хмельницький, вул. Інститутська 11, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 110.

Автореферат розісланий “12” вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Гончар

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформаційні процеси в українській економіці та наслідки, якими вони супроводжуються, обумовлюють невпинне зростання зацікавленості вчених до підприємництва як сфери реалізації підприємницького потенціалу країни. З одного боку, вони забезпечують відкриття нових джерел вагомих внесків у обсяги ВВП, створення нових робочих місць, а з іншого - є засобом гармонізації соціальних відносин у суспільстві. Тому важливим завданням власників та менеджменту підприємств є забезпечення динамічного розвитку бізнесу, особливо в контексті вступу нашої держави у ВТО та прагнень приєднатися до європейської спільноти. Ці твердження стосуються й невеликих машинобудівних підприємств, зона діяльності яких відрізняється запеклим конкурентним протистоянням. Чинниками, які сприяють загостренню конкурентної боротьби є: швидкі темпи зносу виробничого обладнання й технологій, обмеженість джерел інвестицій, подорожчання матеріальних ресурсів, посилення світової фінансової кризи, брак кваліфікованих кадрів робітничих професій тощо.

Визначити за допомогою відповідного наукового апарату шляхи вирішення зазначених актуальних проблем, запропонувати дієві методи посилення конкурентних позицій вітчизняних товаровиробників машинобудівної продукції з категорії невеликих на внутрішньому та зовнішніх сегментах ринку стало науковим завданням дисертаційної роботи.

Слід відзначити, що окремим аспектам розвитку підприємництва присвячено чимало ґрунтовних публікацій. Так, наприклад, загальнометодологічні питання інтерпренерства викладено у працях З. Варналія, Н. Галана, С. Дем'яненка, Ю. Долгорукова, В. Іохни, В. Козака, І. Комарницького, З. Ларичева, О. Муравйова, О. Орлова. Розробці теоретичних та методологічних питань конкуренції присвячені змістовні труди Г. Азоєва, Є. Песоцької, Р. Фатхутдинова, А. Юданова. У роботах І. Ансоффа, А. Воронова, Т. Марченко, І. Должанського, В. Лук'янової, В. Рибінцева, Л. Романової, Н. Тренера узагальнено чинники, під впливом яких змінюється конкурентоспроможність невеликих підприємств. Дослідженню теоретичних засад розвитку інтеграційних процесів на виробничих підприємствах, включаючи машинобудування, присвячені публікації І. Ансоффа, Г. Антонова, П. Буряка, М. Войнаренка, О. Зав'ялова, В. Захарченко, А. Матицина, В. Парсяка, С. Савчука та ін. Однак, поза увагою більшості вчених залишається визначення сутності та методичних засад щодо майбутнього економічної інтеграції як противаги ринковій стихії і відповідним викликам глобалізації. Деякі із запропонованих висновків та рекомендацій не стільки розв'язують актуальні задачі, скільки напружують перебіг дискусій, які точаться навколо них.

Виходячи з вищевикладеного, було сформульовано похідну наукову гіпотезу: в умовах соціально-економічних зрушень кардинально змінюються вимоги до управління конкурентоспроможністю невеликих машинобудівних підприємств, що спричиняє потребу в застосуванні їх менеджментом стратегій, які мають інтеграційне підґрунтя.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана за планами науково-дослідної роботи на 2005-2009 рр. лабораторії “Економічні проблеми розвитку малого (середнього) підприємництва” інженерно-економічного факультету Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (теми: “Підвищення конкурентоспроможності малого підприємства за рахунок використання економічної інтеграції”, держ. реєстр. № 0106U010237; “Визначення ефективності економічної інтеграції НП”, держ. реєстр. № 0108U000737; “Застосування економічних методів управління економічною інтеграцією невеликих підприємств”, держ. реєстр. № 0108U000738).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад економічної інтеграції та прикладних аспектів підвищення на її підвалинах конкурентоспроможності невеликих машинобудівних підприємств. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

- визначити економічну сутність невеликих підприємств (НП) й окреслити критерії віднесення до них суб'єктів господарювання;

- виявити місце та розкрити роль невеликих машинобудівних підприємств у розвитку економіки Україні;

- уточнити сутність і передумови економічної інтеграції невеликих підприємств з огляду на особливості середовища, в якому вона відбувається;

- систематизувати види та форми економічної інтеграції в сфері, яка розглядається;

- розробити методичні основи кількісного вимірювання конкурентної спроможності невеликих підприємств;

- визначити принципи, на яких ґрунтується економічна інтеграція, та запропонувати модель процесу її організаційного оформлення;

- розкрити передумови й послідовність вимірювання ефективності економічної інтеграції невеликих машинобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження обрано економіко-організаційні складові процесу нарощування потенціалів невеликих машинобудівних підприємств України засобами економічної інтеграції.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів застосування власниками та менеджментом невеликих підприємств економічної інтеграції як способу підвищення їхньої конкурентної спроможності.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, комплексний підхід до осмислення шляхів посилення ринкових позицій НП в умовах поглиблення конкурентного протистояння. У роботі над дисертацією використані наступні методи: історико-економічний - при з'ясуванні поглядів на зміст, місце невеликих підприємств у зростанні та розвитку господарських систем; структурно-функціональний - при вивченні передумов застосування економічної інтеграції в підприємницькій сфері; економіко-логічного аналізу - при систематизації видів і форм конкуренції та економічної інтеграції; системного аналізу - при створенні концептуальної моделі економічної інтеграції, узагальненні підходів до її проведення; статистично-економічні - при аналізі генезису НП в Україні; економіко-математичні - при визначенні конкурентної позиції підприємства та резервів її посилення; графічних побудов - для візуалізації окремих результатів досліджень. Для вирішення зазначених та інших завдань, обумовлених метою дослідження, використовувалися також методи аналогії, класифікації, типології тощо.

Інформаційною базою досліджень є Закони України; Укази Президента України; звітність Державного комітету статистики, Головного управління статистики Миколаївської області; монографії вітчизняних і зарубіжних учених, публікації у фахових наукових періодичних виданнях; результати опитувань та експертних досліджень, здійснених за спеціально розробленою методикою на більш як 150 НП Миколаївщини; відомості, розміщені у мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну одержаних результатів становить теоретичне обґрунтування та розробка методичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності невеликих підприємств за рахунок використання потенціалу економічної інтеграції. Найважливішими результатами, що містять наукову новизну є:

а) вперше запропоновано для поширення у науковому обігу категорію “невеликі підприємства” як узагальнене визначення підприємницьких структур, що опинилися за межами великого бізнесу (с. 12-13), та розкрито їх роль в економіці України (с. 62-63, 67-68);

б) удосконалено:

- визначення сутності конкуренції. Виділено її найважливіші прояви: як інституціональної умови розвитку ринку, як змагальності між його операторами, як елемента зовнішнього оточення підприємства (с. 30-33);

- систему взаємозв'язків між поняттями “конкурентоспроможність маркетингу”, “конкурентоспроможність менеджменту” та “конкурентоспроможність виробництва” при з'ясуванні сутності категорії “конкурентоспроможність підприємства” (с. 40-43);

- категоріально-понятійний апарат використання економічної інтеграції. Зокрема, визначено сутність, окреслено передумови та систематизовано цілі її застосування невеликими машинобудівними підприємствами для підвищення своєї конкурентноздатності (с. 50, 52, 57). Запропоновано класифікацію видів і форм економічної інтеграції у середовищі невеликого бізнесу (с. 53);

- теоретичні основи організаційного оформлення економічної інтеграції як засобу посилення ринкових позицій невеликих підприємств. Ці засади використано для побудови алгоритму її впровадження, зважаючи на особливості партнерів невеликих машинобудівних підприємств (с. 125-126);

в) набули подальшого розвитку підходи щодо:

- оцінювання конкурентоспроможності невеликих підприємств з огляду на здобутки у ключових сферах успіху для деталізації резервів посилення їх потенціалу в боротьбі за прихильність споживачів (с. 107);

- визначення критеріїв віднесення підприємств до категорії невеликих, в основі якого - врахування кількісних показників розвитку особливих груп невеликих підприємств (с. 25-26);

- оцінки ефективності економічної інтеграції невеликих машинобудівних підприємств із послідовністю впровадження, що ґрунтується на визначених стадіях її життєвого циклу (с. 139-141).

Практичне значення отриманих результатів полягає в доведенні основних теоретичних розробок дисертації до рівня практичних рекомендацій, прийнятих до впровадження рядом невеликих підприємств. Зокрема, методичні рекомендації: “Дослідження конкурентоспроможності підприємства та визначення резервів її підвищення” - на підприємстві “Авто” (акт про впровадження № 18 від 11.03.2009 р.); “Опрацювання процедур організаційного оформлення економічної інтеграції підприємств” - на підприємстві “Мікроелектронні системи” (акт № 21 від 20.02.2009 р.); “Підвищення конкурентоспроможності малого підприємства за рахунок використання економічної інтеграції” - у ВАТ БМУ “Спецжитлобуд” (акт № 39 від 6.07.2007 р.); “Застосування економічних методів управління економічною інтеграцією підприємств” - на ВАТ “Миколаївський завод мастильного та фільтруючого обладнання” (акт № 2 від 5.01.2009 р.); щодо визначення перспектив економічної інтеграції в контексті посилення конкурентної спроможності невеликих машинобудівних підприємств Миколаївської області та розробки методичних рекомендацій щодо її імплементації й оцінки ефективності - у Миколаївському регіональному центрі підтримки бізнесу (акт № 12 від 15.05.2009 р.).

Окремі положення знайшли застосування у навчальному процесі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, у тому числі при формуванні навчальних та тематичних планів, робочих програм за спеціальностями “Економіка підприємства”, “Менеджмент організацій” (довідка № 547/69-11 від 19.02.2009 р).

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні цілісного комплексного дослідження теоретико-методичних засад використання економічної інтеграції як інструменту посилення конкурентоспроможності невеликих машинобудівних підприємств та суміжних галузей. Наукові результати, висновки, пропозиції, винесені на захист, одержані самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських наукових конференціях і семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції (НПК) “Наука та інновації - 2005” (м. Дніпропетровськ, 17-31.10.2005 року), Міжвузівській НПК “Економічні проблеми розвитку регіону” (м. Миколаїв, 19-21.04.2006 року), Міжнародній НПК “Науковий потенціал світу - 2006” (м. Дніпропетровськ, 18-29.09.2006 р.), Міжнародній НПК “Наука та практика - 2007” (м. Полтава, 11-15.02.2007 року), Міжнародній НПК “Перспективные инновации в науке, производстве и транспорте 2007” (м. Одеса, 1-15.06.2007 року), Міжнародній науковій конференції “Современные достижения в науке и в образовании” (м. Натанія, Ізраїль, 9-17.09.2007 року), Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих учених і студентів “Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 5-6.06.2008 року), Всеукраїнських науково-економічних читаннях “Розвиток економічної науки та практики в умовах світових трансформацій” (м. Миколаїв, 17-20.06.2008 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Бъдещето проблемите на световната наука” (м. Софія, Болгарія, 17-25.02.2008 року), Всеукраїнській НПК “Формування ефективного механізму корпоративного управління - сучасний стан та перспективи” (м. Миколаїв, 23.04.2009 року).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 17 наукових працях. В тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях; 10 матеріалах НПК. Загальний обсяг публікацій - 5,29 друк. арк., з яких 5,15 друк. арк. належать особисто автору.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 156 сторінках та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (178 найменувань), 25 додатків; містить 28 таблиць, 40 рисунків (із них 2 займають повну сторінку) і 28 формул.

Основний зміст дисертаційної роботи

машинобудівний підприємство конкурентоспроможність економіка

У першому розділі “Теоретико-методичні основи економічної інтеграції невеликих машинобудівних підприємств” розглянуто природу та роль невеликих підприємств як специфічної складової ринкової економіки, особливості конкуренції та конкурентоспроможності в сфері їх діяльності, перспективи таких підприємств у контексті економічної інтеграції.

Характерною рисою пореформеної економіки України є виникнення та налагоджування відносин між окремими групами інвесторів, які не є однорідними і, від того, по-різному сприймають шляхи та наслідки перетворень. Ці носії певного роду діяльності відрізняються, перш за все, рівнем концентрації капіталу в межах того чи іншого підприємницького проекту та здатністю самостійно вирішувати поточні та довгострокові проблеми й завдання на шляху до мети, визначеної його ініціаторами. У політико-правовому та науковому сенсі носіями відносин, про які згадувалося, виступає чимала кількість організацій, що не належать до групи великих. У спеціалізованих джерелах і господарській практиці для їх ідентифікації набуло широкого вжитку словосполучення “малі та середні підприємства”. Проте воно не відбиває явищ, пов'язаних з існуванням у реальному секторі економіки інших суб'єктів виробництва, згадування про які містять українські та закордонні законодавчі акти. Йдеться, зокрема, про мікропідприємства. Вважаємо цю невідповідність суттєвою і далеко небезвинною.

По-перше, тому, що вона вступила у протиріччя зі структурним аспектом системного підходу, який розкриває організаційну будову системи, спосіб взаємодії компонентів, з яких вона складається. І це у той час, коли середні, малі та мікропідприємства мають низку спільних характеристик, які кардинально відрізняють їх від великих операторів. По-друге, законодавець, а за ним і уповноважені органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зазвичай створюють особливі умови ведення бізнесу для численного кола підприємств, які знаходяться за межами великих.

Тож, для того щоб точніше розподілити підприємства за загальними ознаками з утворенням певної системи їхніх класів, запобігти помилкам, пов'язаним із нерозповсюдженням відповідних преференцій на деякі з них, узагальнено визначити підприємницькі структури, які опинилися за межами великого бізнесу, вважаємо за доцільне запропонувати для поширення у фаховому обігу нову категорію - “невеликі підприємства”. Це родове поняття має застосовуватися до підсистеми, що складається з трьох складових. Для кожної з них характерна власна специфіка, на яку треба зважати.

Аналіз різноманітних підходів до визначення НП став підставою для таких висновків: а) критеріями, за якими підприємства належать до цієї категорії, є чисельність працюючих та обсяг обігу; б) вони мають піддаватися періодичному корегуванню за результатами співставлення відповідних показників у нашій країні та країнах Європейського союзу. Для цього використовується наступна формула:

,

де , - відповідно середньорічний обіг малих підприємств в Україні та ЄС, грн, євро; , - відповідно, частка малих підприємств у обсягах ВВП України та ЄС, %; k - курс євро по відношенню до національної валюти, грн/євро.

На закладеному теоретичному підґрунті визначено межі невеликих підприємств, графічна інтерпретація яких зображена на рис. 1.

Принципові відмінності сучасних умов підприємництва окреслюють для НП ряд позитивних та негативних перспектив. Найсуттєвішою серед останніх є загострення конкуренції. Ретроспективний аналіз поглядів на цей феномен виявив доцільність тлумачення конкуренції з точки зору трьох її проявів. По-перше, як функціональну умову розвитку ринку. По-друге, як суперництво господарюючих суб'єктів за платоспроможний попит споживачів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

По-третє, як елемент зовнішнього оточення під-приємства, що безпосередньо впливає на рішення, які приймають власники та менеджмент НП. Похідною від конкуренції є категорія “конкурентоспроможність”. У цьому контексті актуальним є з'ясування сутності терміна “конкурентоспроможність під-приємства”. За результатами аналізу чисельних публікацій виявлено три підходи до цього питання. У межах першого спостерігається його ототожнення з “конкурентоспроможністю продукції”. Другий - ґрунтується на порівняльній характеристиці фірми з найближчими супротивниками. Конкурентоспроможність як узагальнююча оцінка конкурентних переваг по всьому спектру проблем управління підприємством - третій підхід до дефініції. Ми ж пропонуємо наступне визначення: конкурентоспроможність підприємства - це системна категорія, яка відображає його здатність одержати та утримувати переваги над суперниками шляхом організації оптимальної взаємодії виробництва, маркетингу та менеджменту.

Джерелом посилення конкурентоспроможності НП є економічна інтеграція. Підтвердженням цього виступає наступне: майже 60 % із 150 учасників анкетування, проведеного серед власників та менеджерів НП, погодилося з тим, що підвищення та підтримання на достатньому рівні здатності підприємства протистояти зовнішнім загрозам і викликам можливі за умов об'єднання зусиль підприємницьких структур.

Дотримуючись постулатів системного підходу вважаємо за доцільне виділити декілька відносно самостійних елементів, з яких складається сутність економічної інтеграції: мотивацію, передумови та послідовність її реалізації. Економічна інтеграція в сфері, що розглядається, знаходить прояви у налагодженні виробничо-технологічних та управлінських зв'язків шляхом консолідації зацікавлених сторін, що приводить до спільного використання ресурсів, об'єднання капіталів, збуту виробленої продукції заради створення сприятливих умов ведення бізнесу з урахуванням інтересів кожного учасника.

У другому розділі “Аналіз стану та методів оцінки конкурентоспроможності невеликих машинобудівних підприємств у контексті економічної інтеграції” досліджено динаміку та структуру їх розвитку в економіці України, систематизовано форми економічної інтеграції та проаналізовано методи оцінки рівня конкурентоспроможності НП.

Невід'ємна складова загального процесу демократизації суспільства, обумовлена переходом від командно-адміністративного управління єдиним народногосподарським комплексом до ринкової економіки, - стрімке зростання інтерпренерської ініціативи, яка відповідно позначилася на змінах кількості невеликих підприємств. У 2007 р. у порівнянні з 1991 р. вона збільшилася більше ніж у шість разів. Аналіз НП за видами економічної діяльності виявив, що близько 34 % від їх загального числа зайняті безпосередньо або опосередковано у сфері матеріального виробництва. Серед них найбільша частка працює у промисловості (близько 16 %). Максимальна кількість невеликих промислових підприємств стабільно зосереджена на машинобудуванні - майже 21 %. Це означає, що вони знайшли для себе й успішно утримують відповідні ринкові ніші - плацдарм для поширення присутності серед конкурентної товарної пропозиції.

Свідченням впливу невеликого бізнесу на економіку країни є показники його розвитку. Аналітичний огляд показує: безперервно зростає чисельність НП у розрахунку на 10 тис. наявного населення нашої держави, розширилося коло персоналу, залученого до роботи на невеликих фірмах (у 2007 р., у порівнянні з 1999 р., - на 44 %). Водночас, від'ємну динаміку виявляє частка виробленої продукції НП в її загальному обсязі - у 2007 р. вона зменшилася на 17 % у порівнянні з 2004 р. Це стало наслідком погіршення підприємницького клімату, збільшення залежності вітчизняного ринку від імпорту, що у свою чергу викликало посилення відтоку кадрів зі сфери невеликого бізнесу: в середньому на 3 % щорічно, починаючи з 2004 р.

Дослідження обсягів реалізації продукції за видами економічної діяльності засвідчило, що за останні шість років у сфері матеріального виробництва частка обсягів реалізованої продукції збільшилася на 7,15 % і складає майже 43 % від значення цього показника для НП у цілому. Близько 14 % - це продукція невеликих промислових підприємств, а на машинобудування припадає трохи більше 3 % усієї промислової продукції. Тобто резерви їх подальшого поширення є ще далеко невичерпаними.

Спостереження за практикою виявило два вектори в розвитку економічної інтеграції. Перший з них передбачає коопераційну схему взаємодії - встановлення зв'язків між операторами з метою підвищення ефективності їхньої діяльності з підписанням відповідних договорів та збереженням повної самостійності кожного учасника. Форми інтеграції на засадах кооперації узагальнені на рис. 2. Другий вектор пов'язаний з корпоративною консолідацією потенціалів зацікавлених учасників. Вона ґрунтується на статутних відносинах, а відтак передбачає об'єднання підприємницьких активів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльностей для вирішення спільних завдань, пов'язаних з підвищенням ефективності господарської діяльності. Формами корпоративної інтеграції є: ассоціації, корпорації, фінансово-промислові групи (ФПГ), концерни, холдинги, консорціуми, трести, конгломерати тощо.

Передумовою вибору оптимальної форми економічної інтеграції невеликих машинобудівних підприємств є оцінка їх бажаності для підприємств, що належать до різних категорій підприємництва з точки зору масштабів ведення бізнесу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Так, консолідація НП, орієнтована на інноваційний та інтелектуальний розвиток, най-вірогідніше відбуватиметься в межах ФПГ. У той же час, при налагодженні зв'язку для досягнення тієї ж мети, але з промисловим гігантом доцільно використовувати венчурне фінансування.

В умовах загострення протистояння в боротьбі за прихильність споживачів нагаль-ною проблемою для керівництва невеликого машинобудівного підприємства є визначення рівня конкурентоспроможності опікуваного ним бізнесу. Аналітичний огляд методик її оцінювання засвідчив: кожна з них визначає конкурентоспро-можність підприємства лише на момент проведення дослідження, за межами запропонованих технологій залишаються резерви підвищення конкурентного статусу оператора ринку, виникають також сумніви щодо реальності їх практичного застосування з огляду на специфіку ведення господарської діяльності НП. Менеджмент цих суб'єктів потребує використання оперативних методів оцінки. Виходячи із цього сформульовано окреме наукове завдання - запропонувати методичні підходи до розробки таких процедур, які б надали менеджменту можливість визначитися із резервами посилення конкурентних позицій бізнесу з мінімальними витратами часу і коштів.

Третій розділ “Удосконалення управління економічною інтеграцією” присвячено розробці інструментів вимірювання конкурентної позиції НП та резервів її посилення, формуванню процедур організаційного оформлення економічної інтеграції та визначенню її ефективності менеджментом невеликих машинобудівних підприємств.

На підставі узагальнення специфіки ведення підприємницької справи окреслено критерії, яким має відповідати спосіб визначення конкурентоспроможності невеликого суб'єкта господарювання. Одночасне їх дотримання видається неможливим, бо в певній частині вони - суперечливі. Відтак запропоновано комбінований підхід до аналізу конкурентної спроможності НП, який складається із трьох блоків. При розв'язанні першого застосовано метод оцінки, в основі якого - порівняння чинників, що обумовлюють успіх підприємства у конкурентній боротьбі. Для ідентифікації найвпливовіших з них, розроблено класифікацію факторів впливу на позицію НП у ринковому просторі, їх рейтингову оцінку та відповідну шкалу. В залежності від місця розташування оператора в її межах конкурентний стан може бути визнано: а) сильним; б) задовільним; в) слабким; г) безнадійним.

Зміст наступного блоку процедури аналізу полягає у діагностиці спроможності підприємства до ефективного конкурентного протиборства за окремими ключовими складовими господарської діяльності. Для цього запропоновано послідовність розпізнавання впливів ключових елементів конкурентного успіху (маркетингу, виробництва та менеджменту) на загальний рівень конкурентоспроможності НП. За допомогою методу послідовного парного порівняння всіх відомих узагальнюючих індикаторів, які застосовуються під час планування, обліку та звітності про результати господарської діяльності, обрано три показники для визначення конкурентоспроможності: собівартість виготовленої продукції (щодо виробництва), обсяг збуту продукції (щодо маркетингу), прибуток (щодо менеджменту).

Третій блок процедури передбачає визначення потенціалу підвищення конкурентоспроможності підприємства. Передумова його реалізації - визначення щільності зв'язку окреслених складових конкурентного успіху підприємства. Показники, між якими виявлений найпомітнішій зв'язок, - “дороговказ” для пошуку прихованих резервів підвищення конкурентного статусу фірми.

Встановлено, що консолідація відповідатиме очікуванням сторін за умов дотримання менеджментом невеликих машинобудівних підприємств наступних принципів: добровільність вибору партнера, виду та доцільної форми інтеграції; об'єднання за ініціативою самих господарчих суб'єктів без будь-якого тиску ззовні; організаційне проектування й безперервний розвиток усіх аспектів інтеграційної взаємодії; інформаційна відкритість співпрацюючих сторін; їх орієнтація на кінцевий результат та соціальна відповідальність; функціональна мотивація власників і персоналу.

Оскільки процес економічної інтеграції НП складний, визнано за необхідне поділити його на певні стадії: передінтеграційну, безпосередньо інтеграційну та післяінтеграційну. Першочерговим завданням, яке вирішується при реалізації першої з них, визнано формулювання місії майбутньої взаємодії - орієнтиру щодо окреслення мотивів та сфер об'єднання зусиль, цілей інтеграційного курсу, діапазону взаємних обов'язків. Наступне завдання передінтеграціної стадії - визначення потенційного бізнес-партнера. Якщо невелике машинобудівне підприємство де-факто вже співпрацює з тим чи іншим господарюючим суб'єктом, відбувається лише формалізація їхніх взаємин. Для протилежного випадку розроблено процедуру ідентифікації стратегічного партнера, що виходить з поставленої мети економічної інтеграції, галузевої направленості НП та результатів його аутодіагностики.

Зміст другої стадії полягає у розробці та впровадженні організаційно-економічних заходів, націлених на налагодження та ефективне функціонування міжгосподарських відносин. Із цією метою запропоновано алгоритм моделювання зв'язку між підприємствами-партнерами з урахуванням наступного: їх сукупних економічних інтересів, обумовлених консолідацією власності, рівня самостійності, ступеня запланованої інтеграції, обсягів трансакційних витрат. Розроблено також матрицю селекції альтернатив економічної інтеграції невеликих машинобудівних підприємств для вибору її організаційної форми.

Остання стадія передбачає окреслення напрямів руху НП до фундаментальних довгострокових цілей, вирішення актуальних поточних задач та виявлення засобів, які забезпечують безперервність і позитивну динаміку його зростання, а також розвиток конкурентної спроможності. У цьому контексті опрацьовано послідовність розробки стратегії економічної інтеграції. Її підґрунтям є встановлений конкурентний потенціал кожного учасника та врахування подій, що відбуваються у зовнішньому середовищі. Здійснено типізацію організаційних структур з огляду на перспективи реформування практики ведення бізнесу, вдосконалення маркетингової політики, розвиток методів менеджменту та кадрової політики, модернізацію технологічної бази, поліпшення механізмів мотивації персоналу.

Цінністю для власників невеликого бізнесу є не сам процес економічної інтеграції, а його очікуваний кінцевий результат. Саме тому набуває актуальності вимірювання економічних наслідків міжфірмового співробітництва. В його підґрунтя закладено особливості прояву ефективності взаємодії підприємств. Вони обумовлюють необхідність аналізу результатів упровадження економічної інтеграції на всіх етапах її життєвого циклу (ЖЦЕІ) та урахування обраного способу об'єднання зусиль, дослідження не лише вже досягнутого успіху, але й спроможності подальшого функціонування об'єднання.

На створених теоретичних засадах розроблено алгоритм оцінки ефективності економічної інтеграції невеликих машинобудівних підприємств, наведений на рис 3.

Важливим елементом оцінки ефективності спільної діяльності НП є виявлення небезпек, які супроводжують її впровадження. При цьому варто оцінити вагу загроз, а також визначити чинники, що впливають на процес організації та функціонування знов створених структур. Спостереження за практикою ведення бізнесу невеликими підприємствами призвело до їхньої класифікації за сферою та характером впливу на кінцеву результативність. Так, за характером впливу розрізняють екзогенні та ендогенні фактори. Найголовнішими серед першої групи визнано стан антимонопольного регулювання в країні та інституціональний рівень захисту економічної конкуренції. Ендогенні фактори охоплюють обмеження й можливості, спричинені безпосереднім веденням бізнесу НП та обумовлені рівнем їх внутрішньофірмового розвитку. Ураховуючи чинники, що класифіковані за сферою впливу, важливо визначити їх взаємозалежність: організаційні обмеження щодо тих чи інших заходів, передбачених проектом інтеграції, викликають формування певного відношення до неї органів виконавчої влади, впливають на громадську думку та двох- або багатосторонні стосунки в межах самої інтеграційної структури.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Алгоритм оцінки економічної ефективності інтеграції невеликих машинобудівних підприємств

Тому запобіжне передбачення напрямку дії зазначених чинників відкриває перспективи встановити найімовірніші ризики, які здатні вплинути на ефективність інтеграційного процесу та мінімізувати їх прояви ще на початку і впродовж ЖЦЕІ.

Окремою процедурою його реалізації є з'ясування доцільності співробітництва операторів, особливість якої полягає у визначенні синергетичного ефекту - народження нових властивостей, функцій та механізмів функціонування інтеграційного об'єднання. Його економічна сутність полягає у перевищенні наслідків консолідованої співпраці суб'єктів господарювання над сумою результатів, які вони отримували під час їх незалежної діяльності. Таким чином, загальний синергетичний ефект від взаємодії підприємств, складається з його часток, отриманих кожним учасником інтеграційного утворення:

,

де - синергетичний ефект, отриманий від участі в економічній інтеграції і-м підприємством, грн; - синергетичний ефект від оптимізації масштабів виробництва та взаємодоповнення ресурсів, грн; - синергетичний ефект на ринку капіталів, грн; - синергетичний ефект, отриманий від скорочення трансакційних витрат, грн; - синергетичний ефект від колективного застосування спільних маркетингових стратегій, грн; - синергетичний ефект за рахунок усунення дублюючих функцій та економії поточних витрат, грн; - синергетичний ефект унаслідок диверсифікації (підвищення попиту на товари оптимізованого асортименту, збільшення обсягів збуту за рахунок використання нових каналів збуту товарів), грн; k - кількість сфер, в яких виникає синергетичний ефект, од.

Очікуваним наслідком економічної інтеграції є посилення конкурентоспроможності НП. З метою її кількісного вимірювання запропоновано обчислювати індекс конкурентоспроможності, який характеризує динаміку надбання окремого невеликого машинобудівного підприємства щодо покращання його змагальних позицій:

,

де та - відповідно середній рейтинг підприємства після та до проведення економічної інтеграції.

А у випадку, коли економічна інтеграція НП має наслідком створення нової юридичної особи, розраховується за наступною формулою:

,

де , - ринкова вартість нового та i-го підприємства, відповідно.

Безпосереднє впровадження розробленого плану економічної інтеграції має супроводжуватися постійним моніторингом її наслідків із внесенням коректив у відповідності до змін, які відбуваються ззовні та в середині об'єднання. Із цією метою запропоновано комбінований підхід, який передбачає використання як якісних, так і кількісних показників. У першому випадку досліджуються: а) рівень розвитку системи взаємодії підприємства (взаємних поставок та збуту, обміну фінансовими, кадровими, інформаційними ресурсами, спільної системи внутрішньоінтеграційного планування); б) ступінь відповідності господарських суб'єктів внутрішній організації інтегрованої структури та спільній корпоративній культурі; в) рівень соціальної ефективності - задоволення працівників об'єднаних підприємств умовами праці, створеними для них; г) перспективи впровадження нових технологій та товарних інновацій, і, як наслідок, - проникнення на нові сегменти ринку.

Кількісний підхід передбачає обчислення крім синергетичного ефекту також фінансових результатів діяльності інтеграційної структури та її учасників.

Висновки

Проведені дослідження, виконані на підґрунті наукових здобутків попередників, первинній інформації, для узагальнення якої залучалися відповідні методи, а також досвід пілотного впровадження отриманих результатів на практиці мають результатом наступні висновки:

1. Одним із визначальних наслідків ринкових реформ в Україні стало стрімке зростання обсягів та інтенсивності проявів інтерпренерства у його найрізноманітніших формах. У тому числі таких, які супроводжувалися створенням підприємств - юридично й економічно незалежних суб'єктів господарювання, що мають визначений відповідно до чинного законодавства статус, займаються окремим видом господарської діяльності з метою отримання прибутку, не завдаючи при цьому шкоди споживачам їх продукції та навколишньому середовищу. Важливе місце серед них посідають невеликі машинобудівні підприємства, кількість яких складає 21 % від загальної чисельності невеликих промислових підприємств. Вони використовують завойовані ринкові ніші як стартові позиції для збільшення пропозиції своїх товарів, не зважаючи на інтенсифікацію конкурентного протистояння.

2. Підприємства, які за визначеними законодавцем критеріями не належать до категорії великих, мають неоднорідну структуру і складаються з трьох відносно самостійних груп з низкою загальних рис. Це дає підстави стверджувати, що до них доцільно застосовувати термін “невеликі”. Запропонована новація уточнює об'єкт державного регулювання економічних відносин у підприємницькому середовищі, а також створює умови для спростування хибного уявлення про значне відставання України від держав, які активно сприяють розвитку бізнес-ініціативи своїх громадян. Виходячи з рухомості значень кількісних покажчиків належності підприємств до розряду невеликих, доцільно з певною періодичністю корегувати розміри відповідних показників при віднесенні за їх допомогою того чи іншого підприємства до групи “мікро-”, “середніх” або “малих”.

3. Конкуренція - складне явище, яке в залежності від погляду на нього має різноманітні прояви. Здатність підприємства одержати та утримати конкурентні переваги над бізнес-опонентами шляхом організації оптимальної взаємодії виробництва, маркетингу та менеджменту складає зміст конкурентоспроможності, яка одночасно є метою підприємства. Рух до неї забезпечує досягнення будь-якої іншої цілі, що формулює власник чи уповноважений ним менеджмент. Глибина взаємопроникнення названих складових характеризує здатність невеликого машинобудівного підприємства до ефективного ведення конкурентної боротьби.

4. Перспективи посилення конкурентоспроможності невеликих машинобудівних підприємств відкриваються при умові їх звернення до економічної інтеграції. Остання, в даному контексті, представляє собою процес налагодження та підтримання виробничо-технологічних й управлінських зв'язків шляхом консолідації зацікавлених сторін на основі визначених принципів, що призводить до спільного використання ресурсів, об'єднання капіталів, каналів збуту виробленої продукції для створення сприятливих умов ведення бізнесу з урахуванням інтересів кожного з учасників.

5. Окреслені передумови та визначені цілі, які прагне досягти менеджмент невеликого машинобудівного підприємства, вдаючись до економічної інтеграції, є підґрунтям для селекції виду взаємодії з потенційним чи наявним бізнес-партнером. Сукупність економічних інтересів учасників інтеграційного процесу, розмах їх господарської діяльності, періодичність та тривалість співробітництва між ними визначають вибір на користь однієї з двох схем консолідації: кооперативної чи корпоративної.

6. Критеріям, яким має відповідати оптимальний метод оцінки конкурентної спроможності невеликого машинобудівного підприємства, притаманна суперечність. Тому для її проведення доцільно використати комбінований підхід. Процедура його реалізації пов'язана з визначенням положення НП у ринковій системі координат у співставленні із суперниками; дослідженням показників - індикаторів успіху в ключових сферах господарської діяльності; оцінкою впливу чинників конкурентоспроможності на загальний її рівень та окресленням резервів посилення ринкових позицій.

7. Застосування економічної інтеграції з метою підвищення конкурентоспроможності невеликих машинобудівних підприємств потребує дотримання визначених умов: добровільності вибору партнера, організаційного проектування спільної діяльності, динамізму розвитку взаємодії, інформаційної відкритості та цільової орієнтації співпраці. Дотримання зазначених домінант забезпечується послідовним проходженням трьох стадій процесу економічної інтеграції. Розроблений алгоритм першої з них - передінтеграційної - відкриває перспективи до визначення пріоритетного виду взаємодії, спираючись на поточні умови функціонування підприємства. У межах другого етапу - безпосередньо інтеграційного - відбувається узгодження форми консолідації та оформлення організаційно-економічного забезпечення майбутньої співпраці. На постінтеграційній фазі опрацьовують стратегії щодо управління інтеграційним утворенням.

8. Економічна інтеграція невеликих машинобудівних підприємств - це процес, оцінка результативності якого повинна враховувати наступне: стадію життєвого циклу, на якій перебуває економічний союз; обраний спосіб об'єднання зусиль учасників; ризики несправдження їхніх сподівань, включаючи інституціональні обмеження, встановлені чинним законодавством. На запропонованому методичному підході до кількісного вимірювання наслідків упровадження інтеграційних стратегій розроблено відповідну процедуру, яка складається з обчислення синергетичного ефекту бізнес-альянсів та індексів, що характеризують динаміку посилення конкурентних позицій залучених до них сторін.

Перелік ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Дибач І. Л. Методика визначення конкурентної позиції невеликого підприємства / І. Л. Дибач // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць Наук.-дослід. екон. ін-ту, м. Київ. 2009. Вип. 2 (93). С. 10-14 (0,44 друк. арк.).

2. Дибач І. Л. Систематизація форм економічної інтеграції невеликих підприємств / І. Л. Дибач // Актуальні проблеми економіки. 2009. № 2 (92). С. 70-78 (0,58 друк. арк.).

3. Дибач І. Л. Невеликі підприємства України в умовах глобальних економічних перетворень / І. Л. Дибач // Збірник наукових праць Національного університету кораблебудування, м. Миколаїв. 2008. № 3 (420). С. 109-114 (0,36 друк. арк.).

4. Дибач І.Л. Особливості економічної інтеграції невеликих підприємств / І. Л. Дибач // Наук. праці Миколаїв. держ. гуманіт. ун-ту: Наук.-метод. журн. Економічні науки. 2008. Т. 89. Вип. 76. С. 95-103 (0,81 друк. арк.).

5. Дибач І. Л. Природа конкуренції та особливості її проявів в сфері малого підприємництва / І. Л. Дибач // Наук. праці Миколаїв. держ. гуманіт. ун-ту: Наук.-метод. журн. Економічні науки. 2007.- Т. 64. Вип. 51. С. 135-141 (0,56 друк. арк.).

6. Дибач І. Л. Невеликі підприємства - особлива складова ринкової економічної системи / І. Л. Дибач // Наук.-теорет. фаховий журн. “Вісник аграрної науки Причорномор'я” Миколаїв. держ. аграр. ун-ту. 2007. Вип. 1 (39). С. 126-132 (0,36 друк. арк.).

7. Дибач І. Л. Планування конкурентної спроможності малого підприємства / В. Н. Парсяк, І. Л. Дибач // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць Дніпропетр. нац. ун-ту. 2005. Вип. 206: В 4 т. Т. І. С. 247-254 (0,31 друк. арк.). Здобувачем окреслені шляхи отримання конкурентних переваг та структура планових рішень, які перебувають у розпорядженні менеджменту.

Матеріали конференцій, тези доповідей:

8. Дибач І. Л. Оцінка ефективності економічної інтеграції невеликих підприємств / І. Л. Дибач // Формування ефективного механізму корпоративного управління - сучасний стан та перспективи: тези доп Всеукраїн. наук.-практ. конф., 23 квіт. 2009 р. Миколаїв: НУК, 2009. С. 59-60 (0,1 друк. арк.).

9. Дибач І. Л. Застосування комплексного підходу до визначення конкурентоспроможності невеликих підприємств / І. Л. Дибач // Бъдещето проблемите на световната наука: материали 4-а международна научна практична конференция на икономики, София, 17-25 декември 2008. София: “Бял ГРАД-БГ” ООД, 2008. 112 с. С. 10-14 (0,21 друк. арк.).

10. Дибач І. Л. Аналіз розвитку невеликих підприємств в Україні / І. Л. Дибач // Розвиток економічної науки та практики в умовах світових трансформацій: зб. матеріалів наук.-практ. конф., м. Миколаїв, 17-20 черв. 2008 р. Миколаїв: НУК, 2008. С. 14-16 (0,11 друк. арк.).

11. Дибач І. Л. Передумови здійснення економічної інтеграції невеликих підприємств / І. Л. Дибач // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери: збірник матеріалів Міжнар. наук.-теорет. конф. молодих учених і студентів, м. Донецьк, 5-6 черв. 2008 р. Т. 1. Донецьк: ДВНЗ “ДНТУ”, 2008. С. 207-210 (0,12 друк. арк.).

12. Дибач І. Л. Розробка критерії віднесення суб'єктів господарювання до категорії невеликих підприємств / І. Л. Дибач // Современные достижения в науке и в образовании: сб. трудов Международ. науч. конф., г. Натания (Израиль), 9-17 сент. 2007 г. Хмельницкий: ХНУ, 2007. С. 153-158 (0,25 друк. арк.).

13. Дибач І. Л. Економічна інтеграція в сфері невеликих підприємств / І. Л. Дибач // Перспективные инновации в науке, производстве и транспорте 2007: сб. науч. тр. Международ. НПК., г. Одесса, 1-15 июня 2007 г. Т. 7. Экономика. Одесса: Черноморье, 2007. С. 55-61 (0,33 друк. арк.).

14. Дибач І. Л. Роль невеликих підприємств у формуванні ринкової економічної системи / І. Л. Дибач // Наука та практика - 2007: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., м. Полтава, 11-15 лютого 2007 р. Полтава: Громадська асоціація “АНП”. 2007. С. 70-72 (0,25 друк. арк.).

15. Дибач І. Л. Конкуренція - найважливіший фактор ринкової економіки / І. Л. Дибач // Науковий потенціал світу - 2006: збірник матеріалів ІІІ Між нар. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 18-29 верес. 2006 р. Т. 5: Економічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. С. 46-50 (0,19 друк. арк.).

16. Дибач І. Л. Визначення ефективних форм економічної інтеграції малих підприємств / І. Л. Дибач // Економічні проблеми розвитку регіону: тези доп. Міжвуз. наук.-практ. конф., м. Миколаїв, 19-21 квіт. 2006 р. Миколаїв: НУК, 2006. С. 159-164 (0,2 друк. арк.).

17. Дибач І. Л. Планові рішення щодо підвищення конкурентоспроможності малого підприємства / В. Н. Парсяк, І. Л. Дибач // Наука та інновації - 2005: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 17-31 жовт. 2005 р. Т. 10: Економічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. С. 60-63 (0,19 друк. арк.). Здобувачем визначено роль конкурентоспроможності в ринковій економіці.

Анотація

Дибач І. Л. Економічна інтеграція як засіб посилення конкурентоспроможності невеликих підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (машинобудування). - Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2009.

Розкрито особливості та роль невеликих підприємств в економіці України. Визначено їх економічну сутність та ідентифіковано критерії віднесення до зазначеної категорії. Уточнено визначення термінів “конкуренція”, “конкурентоспроможність” та “економічна інтеграція”. Розроблено методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності НП, що передбачає комплексне дослідження позицій підприємства на ринку та є основною передумовою прийняття рішення про його економічну інтеграцію. Запропоновано теоретичні засади її застосування невеликими машинобудівними підприємствами з метою посилення їх конкурентоспроможності. Визначено теоретичні основи оцінювання наслідків реалізованих заходів, які дозволяють врахувати специфіку інтеграційних процесів невеликих машинобудівних підприємств.

Ключові слова: підприємництво, невеликі підприємства, конкуренція, конкурентоспроможність підприємства, оцінка конкурентоспроможності підприємства, економічна інтеграція.

Аннотация

Дыбач И. Л. Экономическая интеграция как средство увеличения конкурентоспособности небольших предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (машиностроение). - Хмельницкий национальный университет, Хмельницкий, 2009.

Установлено, что фундаментальные преобразования, происходящие в экономике Украины, обозначили перед экономической наукой ряд актуальных проблем, связанных с развитием интерпренерства. Особое значение приобретает разработка механизмов повышения конкурентоспособности небольших машиностроительных предприятий, зона деятельности которых отличается особенно тяжелыми условиями ведения конкурентной борьбы, быстрыми темпами физического и морального износа производственной техники и технологий, ограниченностью эндогенных и экзогенных источников инвестиций, недостатком квалифицированных кадров, стремительным подорожанием материально-технических и топливно-энергетических ресурсов.

Обоснована целесообразность использования экономической категории “небольшие предприятия” как совокупности средних, малых и микропредприятий, а также разработаны критерии их определения. Выявлено, что для таких предприятий одним из негативных проявлений преобразований, происходящих в отечественной экономике, является ужесточение конкуренции. Обнаружена неоднозначность трактовки этого термина, связанная с тем, что конкуренция - сложное явление, которое в зависимости от точки зрения проявляет различные свои стороны. Поэтому предложено рассматривать конкуренцию как функциональное условие развития социально-рыночного хозяйства как такового, как соперничество рыночных субъектов и как один из элементов внешней среды предприятия.

...