Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підвищення ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі функціонування ринкової економіки в Україні сервісні та сільськогосподарські підприємства потребують компетентного і оперативного управління. В аграрному сервісі прояв його загальних рис відбувається через особливу, специфічну організацію, пов'язану з природним середовищем, сезонністю процесу виробництва і структурою виробничого обслуговування підприємств в залежності від земельних і виробничих відносин, місцеположенням земельних ділянок. У цих умовах при управлінні та регулюванні діяльності агросервісних підприємств слід враховувати існуючий тісний зв'язок між обсягом послуг, які надаються сільськогосподарським підприємствам та природно-ресурсними умовами виробництва. У зв'язку з цим агросервісним підприємствам доцільно мати у своєму розпорядженні виробничі потужності, які дадуть можливість збільшити обсяги наданих послуг з метою підвищення прибутковості даних формувань. Це дозволить надавати послуги високої якості, у встановлені терміни, з оптимальним розподілом ресурсного потенціалу. Слід зазначити, що виробничі потужності агросервісних підприємств використовуються не раціонально, що призводить до додаткових матеріальних та фінансових витрат і, як наслідок, збитковості окремих видів виробничих послуг та зниження рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва в цілому.

Виходячи з важливості вказаних проблем, виникає необхідність проведення спеціального наукового дослідження щодо вдосконалення напрямів підвищення ефективності функціонування підприємств агросервісу. Теоретичні і практичні проблеми формування та функціонування аграрного сервісу в сільському господарстві відображено в дослідженнях відомих вітчизняних вчених: В.П. Алферова, Я.К. Білоуська, Є.А. Бузовського, П.І. Гайдуцького, В.А. Горемикіна, Б.М. Данилишина, А.А. Демка, П.А. Денисенка, В.І. Кравчука, Г.А. Лісовського, М.Г. Лобаса, В.Я. Лимарева, М.Й. Маліка, Л.О. Мармуль, П.М. Макаренка, М.В. Молодика, П.О. Мосіюка, Г.М. Підлісецького, П.Т. Саблука, В.І. Топіхи, І.Н. Топіхи, І.І. Червена та інших вчених. Відзначаючи вагомість отриманих наукових результатів у сфері теорії та практики організації аграрного сервісу, слід зауважити, що в даний період залишились недостатньо розкритими питання, пов'язані з визначенням необхідного рівня агросервісного обслуговування сільського господарства у тому або іншому регіоні; взаємоузгодженого розміщення та функціонування агросервісних підприємств; методичними засадами оцінки економічної ефективності розвитку підприємств агросервісу. Враховуючи регіональну специфіку, поглибленого вивчення вимагають організація діяльності підприємств агрохімічного, меліоративного, технічного, науково-інформаційного і рекламного, кредитно-фінансового, енергетичного, будівельного та зооветеринарного аграрного сервісу. Подальших розробок потребує забезпечення ефективного механізму функціонування агросервісу в сільськогосподарському виробництві з урахуванням природно - та виробничо-ресурсного потенціалу, спеціалізації та диверсифікації виробництва, екологічної ситуації. Актуальність окресленого кола проблем, недостатнє їх дослідження та висвітлення в економічній літературі зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її теоретичну та практичну значимість.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з темою науково-дослідних робіт економічного факультету Херсонського державного аграрного університету «Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування» - номер державної реєстрації 0102U003197 (в її межах автором визначено організаційно-економічний механізм функціонування підприємств аграрного сервісу в АПК Херсонської області та розроблені пропозиції щодо напрямів їх ефективного розвитку).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних рекомендацій та практичних пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування підприємств регіонального аграрного сервісу.

Для досягнення мети в роботі було вирішено наступні завдання:

- узагальнити економічну сутність функціонування системи підприємств аграрного сервісу та обґрунтувати її функції, умови і принципи розвитку;

- визначити організаційно-економічні чинники функціонування підприємницьких структур технічного, агрохімічного та меліоративного сервісу в сільському господарстві за умови високої землезабезпеченості та недостатнього водоресурсного забезпечення з метою виявлення особливостей формування оптимальної пропозиції на ринку агросервісних послуг;

- обґрунтувати методичні підходи оцінки ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу;

- проаналізувати сучасний стан та ефективність функціонування підприємств аграрного сервісу на рівні регіону;

- обґрунтувати напрями посилення державної підтримки аграрного сервісу регіону для підвищення конкурентоспроможності продукції сільськогосподарських підприємств;

- удосконалити систему управління та організаційно-економічні принципи функціонування техніко - технологічного, меліоративного та агрохімічного сервісу в сільському господарстві;

- обґрунтувати потенційні еколого-економічні резерви розвитку кормовиробництва.

Об'єктом дослідження є процеси функціонування і розвитку підприємств аграрного сервісу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів підвищення ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу на регіональному рівні.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведених досліджень є положення економічної теорії розробки вітчизняних і зарубіжних вчених щодо проблем удосконалення та підвищення ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу, нормативно-правова база, що регулюють економічні відносини між суб'єктами ринку агросервісних послуг. У процесі виконання роботи використовувались наступні методи дослідження: індукції та дедукції (теоретичні узагальнення в аналітичній частині роботи, а також при формулюванні висновків), статистико-економічний (встановлення кількісного впливу окремих факторів на результат, виявлення чинників максимального впливу на ефективність діяльності агросервісних формувань), прямого розрахунку та укрупнення (визначення оптимальної кількості складових агросервісних формувань), монографічний та метод системного аналізу (дослідження причинно-наслідкових зв'язків розвитку агросервісних формувань), розрахунково-конструктивний (прогнозування та планування виробництва підприємств агросервісу), експериментальний (обґрунтування доцільності теоретичних рекомендацій), абстрактно-логічний (на всіх стадіях дослідження), математичного моделювання (оптимізація структури визначеної комбікормової суміші),

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства агарної політики України, Головного управління статистики в Херсонській області, Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, довідково-аналітичні матеріали і наукова література за темою дослідження, матеріали річної звітності підприємств, результати власних спостережень і досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному обґрунтуванні та поглибленні теоретичних положень; у розробці та підтвердженні доцільності запропонованих напрямів підвищення ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу. Наукову новизну дисертаційної роботи визначають такі теоретичні та практичні результати:

вперше:

- запропоновано і обґрунтовано загальну систему ведення агросервісної служби, яка характеризується: виконанням укладених з сільськогосподарськими підприємствами угод на матеріально-технічне забезпечення і виробниче обслуговування; поглибленням спеціалізації та концентрації виробництва, які гарантують впровадження інноваційних технологій; забезпеченням взаємозв'язку складових аграрного сервісу; економічно ефективним та екологічно безпечним використанням виробничого потенціалу агросервісних структур; пом'якшенням впливу при використанні ресурсного потенціалу служби агросервісу та забезпеченням підвищення його оборотності; організацією виробництва в такий спосіб, щоб гарантувати прибуткове ведення агросервісного господарства;

удосконалено:

- класифікацію підприємств і організацій аграрного сервісу регіону за різними видами виробничих послуг, які надаються сільськогосподарським підприємствам;

- структуру організаційно-економічного механізму функціонування та розвитку агросервісних формувань, зокрема, адаптації його складових (виробничої, фінансово-кредитної, інвестиційної, інноваційної, екологічної) до конкурентного ринкового середовища;

- організацію матеріально-технічного забезпечення та сервісного обслуговування за рахунок створення мережі регіональних технічних центрів для координування діяльності районних агросервісних підприємств та регулювання міжгалузевих та міжгосподарських економічних відносин;

набули подальшого розвитку:

- положення щодо вдосконалення заходів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування агросервісу на основі розвитку меліоративного і агрохімічного обслуговування сільськогосподарських підприємств регіону ризикованого землеробства;

- перспективи відновлення та ефективного формування інноваційного екологічно безпечного зрошення, яке призведе до збільшення обсягів валового виробництва сільськогосподарської продукції та зумовить прискорення окупності витрат та капіталовкладень аграрних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розробці та впровадженні науково-обґрунтованих напрямів підвищення ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу регіону. Основні положення, висновки і пропозиції дисертації прийняті Головним управлінням економіки Херсонської обласної державної адміністрації до впровадження та використані при розробці «Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року до розділу «Операційна ціль 1.3. Розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу та зрошуваного землеробства»» (довідка №300-24/575-02 від 10.09.2008 р.). Пропозиції здобувача щодо розробки моделей ефективного функціонування підприємств аграрного сервісу використано Головним Управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка №9-700-4/545 від 25.09.2008 р.). Пропозиції щодо впровадженя моделі оптимізації структури комбікормової суміші використані на ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» (довідка №488/13 від 28.10.2008 р.). Результати досліджень використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» при викладанні дисциплін «Основи наукових досліджень», «Економіка підприємства», «Економіка сільського господарства», «Інфраструктура аграрного ринку», «Управління потенціалом підприємства», при написанні курсових та дипломних робіт (довідка №66-24 від 30.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, автором використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистого наукового внеску.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2008 р.); «Стратегія економічної безпеки: держава, регіон, підприємство» (м. Херсон, ХДУ, 2008 р.); «Наука: теорія та практика - 2008» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); «Актуальні проблеми сучасних наук - 2008» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи» (м. Херсон, 2007 р.); щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДВНЗ «Херсонський ДАУ» (м. Херсон, 2006-2008 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,0 друк. арк., в тому числі 5 - у фахових виданнях (з них 4 одноосібні) обсягом 2,0 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 187 сторінок комп`ютерного тексту, містить 16 формул, 27 таблиць, які займають 12 сторінок, 6 рисунків - 5 сторінок. Список використаних джерел включає 194 найменування та займає 22 сторінки, 11 додатків - 13 сторінок.

Основний зміст роботи

економічний підприємницький сільський управління

У першому розділі «теоретико-методичні основи управління та регулювання підприємств аграрного сервісу» розкрито економічну сутність узагальнено та обґрунтовано основні принципи функціонування підприємств аграрного сервісу; досліджено організаційні, правові та економічні аспекти діяльності агросервісних формувань в ринкових умовах. Розкрито та обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефективності розвитку підприємств аграрного сервісу.

Основним завданням підприємств аграрного сервісу є надання сільськогосподарським товаровиробникам виробничих послуг для підвищення ефективності та прибутковості основних видів їх діяльності. Структуру аграрного сервісу сільськогосподарського виробництва характеризують види та напрями його виробничого обслуговування.

Такий поділ обумовлений різноманітністю видів виробничо-господарської діяльності сільгосппідприємств, які обслуговує агросервіс. До основних функцій підприємств аграрного сервісу належать: організація вивчення попиту на різні види товарів і послуг, динаміки споживчого ринку; реалізація різних видів товарів і послуг; визначення суспільно прийнятних цін на товари і послуги; боротьба з монополізмом у системі ціноутворення на сільськогосподарську продукцію; здійснення логістичних послуг; запобігання та боротьба з порушеннями паритету цін на товари та послуги. Вказані функції підприємств аграрного сервісу є різноплановими, так як, обслуговують різні етапи та ланки аграрного виробництва - від виробництва до реалізації аграрної продукції. Тому важливе значення має класифікація підприємств аграрного сервісу, що дозволить обґрунтувати та вдосконалити організаційно-економічний механізм їх функціонування.

Основою ефективного функціонування підприємств агросервісу є формування та дотримання наступних принципів: необмеженості прогресу; оптимальності; кооперування; періодичності; зниження енергетичної ефективності природокористування; принцип упорядкованості заповнення простору та просторово-тимчасової визначеності; відповідності між рівнем розвитку продуктивних сил і природно-ресурсним потенціалом.

Крім того, ми вважаємо, що характерними рисами раціональної системи матеріально-технічного забезпечення і виробничого обслуговування сільськогосподарських підприємств є виконання укладених з сільськогосподарськими підприємствами угод на матеріально-технічне забезпечення і виробниче обслуговування; поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва, які гарантують впровадження інноваційних технологій; забезпечення взаємозв'язку складових аграрного сервісу; економічно ефективне та екологічно безпечне використання виробничого потенціалу агросервісних структур; пом'якшення впливу при використанні ресурсного потенціалу служби агросервісу та забезпечення підвищення його оборотності.

Отже, система аграрного сервісу має бути побудована у відповідності до прийнятого в виробничих структурах поєднання галузей та спеціалізації виробництва, яке б сприяло ефективній діяльності їх внутрішньогосподарських підрозділів, раціональному поєднанню економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників та обслуговуючої сфери. В зв'язку з цим галузева й організаційна структури аграрного сервісу повинні мати такі напрями, які б забезпечували комплексність та гарантували високу ефективність роботи усіх складових виробничого процесу.

У методиці дослідження діяльності підприємств аграрного сервісу використано комплексних підхід до їх оцінки. Для досягнення максимального економічного та науково-технічного ефекту було сформовано і проаналізовано різні групи показників, з метою визначення напрямів підвищення ефективності функціонування агроформувань. При цьому дотримувались принципів автономності та відповідності ефекту (очікуваного результату) факторам впливу на нього. Проте єдиного інтегрального показника не існує, тому нами були використані показники: рентабельності, продуктивності, фондозабезпеченості, фондовіддачі, рівня спеціалізації, концентрації та рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств регіону послугами агросервісу. При цьому слід враховувати, що дані показники за своєю значимістю для проведення об'єктивної оцінки ефективності підприємств не є рівноцінними, але дозволяють визначити економічну ефективність діяльності окремого суб'єкта господарювання.

У другому розділі «Сучасний стан та рівень ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу в Херсонської області» досліджено сучасний стан та здійснено оцінку економічної ефективності агрохімічного та меліоративного обслуговування сільськогосподарських підприємств; визначено особливості організації та ефективності функціонування агротехсервісного обслуговування; проаналізовано особливості організації постачання комбікормів і кормових добавок в регіоні.

У структурі підприємств аграрного сервісу Херсонської області виділяються, насамперед, агрохімічне, меліоративне, агротехсервісне обслуговування та кормозабезпечення тваринництва. Найбільшу питому вагу у виробничих послугах сільському господарству займає агрохімічне обслуговування.

Динаміка внесення добрив під сільськогосподарські культури аграрними підприємствами Херсонської області

Як показують дані табл. 1, динаміка внесення мінеральних добрив має позитивний характер. Проте у 2006 р. частка удобреної площі досягла лише 44,3%, натомість, внесення органічних добрив за останні роки суттєво зменшилася і складає 0,6% від загальної величини, що пов'язано із практичною ліквідацією тваринницьких галузей в регіоні. В цих умовах зростає значення діяльності агросервісних структур з метою збільшення внесення мінеральних добрив та рівномірного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств. Проте, як показують наші дослідження, спостерігаються значні диспропорції у їх використанні, не зважаючи на аналогічну спеціалізацію та специфіку виробництва. У 2006 р. найбільш забезпеченими мінеральними добривами були сільськогосподарські підприємства м. Нова Каховка (93,9% загальної посівної площі), Горностаївського (65,2%), Великолепетиського (60,9%), Нововоронцовського (59,0%), Каховського (55,8%), Високопільського (55,3%), Голопристанського (53,3%) та Новотроїцького (53,1%) районів, а найменш - Верхньорачицького (17,4%), Нижньосірогозького (24,5%), Іванівського (26,5%), Скадовського (27,9%) та Бериславського (29,1%) районів. Органічні добрива не вносилися взагалі у сільськогосподарських підприємствах Великолепетиського, Голопристанського, Горностаївського, Каланчацького, Нижньосірогозького, Нововоронцовського, Скадовського районів. Така ситуація свідчить про зниження культури землеробства, наявність від'ємного балансу елементів живлення, недостатній рівень агрохімічного обслуговування та його нераціональне розміщення.

Для розвитку ринку агрохімічного сервісу пріоритетним є вдосконалення відносин між виробником і споживачем шляхом його диверсифікації, що передбачає: поставку мінеральних добрив, пестицидів та інших агрохімікатів; забезпечення машинами та обладнанням для їх внесення; пропозицію виробничих послуг фермерам; кредитування, надання технічної та наукової допомоги сільгоспвиробникам. З розширенням агрохімічного обслуговування слід враховувати вітчизняний досвід вирощування сільськогосподарських культур, за технологіями, що знижують потребу в мінеральних добривах та засобах захисту рослин, з метою одержання екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Одним з головних напрямів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є меліорація. Зрошуваний фонд Херсонської області становить 425,9 тис. га, або 21,6% до наявних сільськогосподарських угідь. В області функціонує 12 зрошувальних систем, з них найбільш потужні - Новотроїцька (72,7 тис. га), Каховська (61,7 тис. га), Краснознам'янська (38,9 тис. га) та Інгулецька (18,3 тис. га). За 2006 р. в господарствах області полито 275 тис. га, або 100% до річного завдання виконано 812,8 тис. гектарополивів, кратність поливу склала З рази. Завдання по впровадженню краплинного зрошення виконано на 133%, полито 8,1 тис. га. Позитивною тенденцією є впровадження господарствами області високоекономічного крапельного зрошення овоче-плодово-ягідних культур, площа якого у 2006 р. досягла 8,1 тис. га, в т.ч. при розширенні та оновленні площ виноградників.

Загальнодержавні меліоративні фонди (канали, гідроспоруди, насосні станції), які знаходяться на балансі водогосподарських організацій, мають справний технічний стан та можуть подати воду для поливу сільськогосподарських культур на площі понад 384,5 тис. га. В 2006 р. проведено робіт з поточного ремонту міжгосподарських меліоративних систем на суму 2700 тис. грн. та капітального - 870 тис. грн. Відремонтовано 289 гідротехнічних споруд, проведено обкошування 2337 км дамб, каналів на площі 1778 га, виконано бетонних робіт в обсягах 210 куб. м, очищено від мулу каналів - 72,8 млн. куб. м. Для підтримання належного гідромеліоративного стану в області побудовані дренажні системи на загальній площі 139,7 тис. га.

аналіз екологічного стану навколишнього середовища Херсонської області свідчить, що при найбільшій в Україні площі поливних земель, зрошення стає одним з найбільш суттєвих негативних факторів антропогенного впливу, що призводить до підвищення рівня та мінералізації підґрунтових вод, при цьому, засоленість, солонцюватість і осолодіння цих ґрунтів зростає. В області солонцюватість ґрунтів спостерігається на площі сільськогосподарських угідь - 786,6 тис. га або 40% від їх загальної площі, при цьому 260,4 тис. га угідь (13,2%) складають засолені ґрунти. Із загальної площі сільськогосподарських угідь 140,3 тис. га (7,1%) займають перезволожені ґрунти і 1,1 тис. га (0,1%) - заболочені. При цьому, ґрунт, який характеризується незадовільними агромеліоративними властивостями (засолені, солонці, солонцюваті, кам'янисті, заболочені) за допомогою агромеліоративного впливу можна перетворити у високопродуктивні угіддя і одержувати на них високі врожаї зернових, кормових і овочевих культур.

Актуальною проблемою аграрного сектора є забезпечення механізованого виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції. У зв'язку із становленням вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, насиченням господарств різноманітною вітчизняною і зарубіжною технікою, істотними змінами в землекористуванні, практично повним фізичним зносом та значним скороченням наявного машинно-тракторного парку проблема експлуатації сільськогосподарської техніки стала однією з вирішальних у подальшому розвитку сільськогосподарського виробництва. Для цього треба довести кількісний та якісний склад машино-тракторного парку до науковообгрунтованої технологічної потреби, за якої всі операції будуть виконуватися в оптимальні агротехнічні строки з високою якістю та низькими затратами коштів і матеріально-технічних ресурсів.

Проте, наявний машино-тракторний парк не відповідає сучасними вимогам аграрного виробництва. В аграрному секторі області використовується 6156 тракторів (46,6% порівняно з 2000 р.), зернозбиральних комбайнів 1240 (55,0% порівняно з 2000 р.). Так, рівень забезпеченості аграрних підприємств регіону у основних сільськогосподарських машинах є низьким, при цьому, наявна техніка лише частково (на 40 - 48%) задовольняє потреби виробників сільськогосподарської продукції. Крім того, відсутність необхідних коштів на закупівлю запасних частин не дозволяє виконувати потрібний обсяг ремонту наявної техніки, а тому готовність тракторів до відповідних сезонів польових робіт знижується в цей період до 70%, зернозбиральних комбайнів до 55%. Через незадовільний технічний стан в процесі виробництва не використовується близько 25% сільськогосподарської техніки. Слід зауважити, що лише 10% техніки, що залишилася в господарствах використовується в межах нормативних строків експлуатації.

На заміну відпрацьованої техніки у 2006 р. сільськогосподарськими підприємствами Херсонської області придбано 70 зернозбиральних комбайнів, 6 кормозбиральних комбайнів, значну кількість ґрунтообробної та посівної техніки та 396 сучасних тракторів (у 2004 р. було придбано 198 од. тракторної техніки та у 2005 р. - 246 од.). За 2004-2006 рр. збільшилась також і питома частка техніки, придбаної з частковою компенсацією вартості за рахунок держави, відповідно за вказані роки 25, 69 та 98 од. Відзначимо, що темпи оновлення сільськогосподарської техніки в регіоні збільшуються, проте не задовольняють виробничих потреб аграрних підприємств-товаровиробників.

В останні роки збільшується кількість недержавних посередницьких структур з надання агротехсервісних послуг сільськогосподарським підприємствам. Серед них машинно-технологічні станції (МТС), обслуговуючі кооперативи, пункти прокату, обмінні пункти, кооперація суб'єктів господарювання з використання складної техніки та відновлення зношених засобів виробництва. На початок 2006 р. в Україні функціонувало близько 900 МТС, а в Херсонській області - 26. Ці підприємницькі структури створені з метою надання послуг усім категоріям товаровиробників для своєчасного і якісного проведення механізованих робіт на базі прогресивних технологій вирощування та збирання сільськогосподарських культур; ефективного використання та обслуговування машинно-тракторного парку; придбання, відновлення і прокату техніки для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та одержання прибутку від цих видів діяльності.

Розвитку та зміцненню кормовиробництва варто приділити значну увагу, як пріоритетному чиннику підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва сільськогосподарськими підприємствами. На кінець 2006 р. в Україні налічувалося 94 підприємства, спеціалізованих на виробництві комбікормів загальною річною потужністю 11,2 млн. т розсипних комбікормів (36,5 тис. т на добу); в Херсонській області функціонує 9 підприємств такого типу, загальною річною потужністю виробництва - 87999 ц корм. од. (табл.).

Структура та динаміка виробництва комбікормів в Херсонській області

Найбільшими з них є ВАТ «Племінний птахівничий радгосп «Придніпровський» та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», загальною річною потужністю виробництва 62294 ц, при цьому вони концентрують 70,6% загального виробництва комбікормів в регіоні.

Крім державних і міжгосподарських комбікормових заводів у сільськогосподарських підприємствах України функціонує понад 900 комбікормових цехів з технологічним обладнанням потужністю від 15 до 50 т комбікормів за зміну. Для виробництва комбікормів господарства використовують власне фуражне зерно та білкові, мінеральні, вітамінні добавки. При використанні комбікорму на 20% зменшуються затрати всіх кормів на одиницю продукції, знижується її собівартість, як наслідок, підвищується рентабельність кінцевої продукції. Використання комбікормів у раціоні тварин дозволяє змінити технологію їх годівлі та значно підвищити рівень механізації роздачі кормів на фермах.

В Херсонській області функціонує 25 обслуговуючих багатофункціональних агросервісних формувань, основними напрямами діяльності яких є надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам з обробки земель, ремонту техніки, забезпечення паливно-мастильними матеріалами, виробництва, заготівлі та реалізації борошна і круп. Важлива роль в організації ринку кормів належить біржам, торговим домам, аукціонам, фірмовим магазинам.

У третьому розділі «Напрями вдосконалення розвитку підприємств аграрного сервісу» обґрунтовано основні напрями державної підтримки та регулювання розвитку меліоративного і агрохімічного обслуговування сільськогосподарських підприємств, визначено основні проблеми підвищення ефективності їх технічного-технологічного обслуговування, а також запропоновано економіко-екологічні та організаційно-технологічні резерви підвищення ефективності виробництва та використання кормів в регіоні.

Для ефективного функціонування агросервісних підприємств важливе значення має вирішення проблем розробки та введення в дію механізму державної підтримки та регулювання економічних взаємовідносин у сфері гідромеліорації і водного господарства. Цей механізм є складовою державної аграрної інвестиційної політики і передбачає: застосування системи прямих та непрямих важелів державного регулювання і фінансової підтримки розвитку меліоративного і агрохімічного сервісу, у тому числі через впровадження пільгового оподаткування та кредитування, прямих державних інвестицій, ефективної амортизаційної політики; розробку і законодавче закріплення механізму економічних взаємовідносин між сільськогосподарськими підприємствами і меліоративним сервісом; фінансування за рахунок бюджету на рівні нормативної потреби заходів з експлуатації зрошувальних систем та придбання нової дощувальної техніки агромеліоративним сервісом; фінансування капітальних вкладень на будівництво нових зрошувальних систем та реконструкцію існуючих виключно під конкретні інвестиційні проекти; відшкодування за рахунок бюджету частини відсотків за кредити, одержані агромеліоративним сервісом на будівництво; реконструкцію та технічну модернізацію господарської мережі зрошувальних систем; введення в дію обов'язкового страхування зрошення земель; бюджетне фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектно-пошукових робіт для розробки енерго - та ресурсозберігаючих технологій зрошення і поливної техніки.

В умовах адаптації підприємств техніко-технологічного сервісу до сучасних умов господарювання пріоритетним завданням є ефективне використання сільськогосподарської техніки. Для цього необхідно: посилення державного регулювання агросервісної діяльності; удосконалення політики формування цін на матеріально-технічні ресурси та сільськогосподарську продукцію в напрямі досягнення паритетності та механізму державної підтримки при придбанні техніки; розширення субсидій при купівлі сільськогосподарської техніки у лізинг; часткового відшкодування державою вартості енергоносіїв; використання конкурсних форм залучення кредитів банків і кредитних союзів; підтримки розвитку машинно-технологічних станцій; розвитку різних форм кооперації в сфері техніко-технологічного сервісу; екологізації машинно-тракторного парку, що зумовлює зменшення техногенного навантаження на ґрунт і навколишнє середовище. Також важливим є: обґрунтування та прогнозування технічної політики держави; розробка наукових основ раціонального комплектування та ефективного використання техніки в сучасних умовах господарювання; підготовка науково обґрунтованих рекомендацій щодо ефективного застосування сільськогосподарських машин в конкретних виробничих умовах; розробка нової концепції і методології формування системи машин, яка передбачають перехід від системи машин до системи технологій і машин, що забезпечить виробництво конкурентоздатної продукції рослинництва за рахунок ресурсоощадних технологій, підвищення технічного рівня і конкурентоздатності вітчизняної техніки, відновлення і подальший розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Впровадження вищезазначених розробок дозволяє підвищити денну продуктивність наявної техніки в середньому у 1,5 рази, а її сезонний виробіток у 3-5 разів, що дає можливість виконувати польові роботи у кращі агротехнічні строки, збільшити валовий збір сільськогосподарської продукції на 30-50%, і, як наслідок, значно знизити її собівартість.

Необхідною умовою успішного розвитку галузі тваринництва у сільськогосподарських підприємствах є раціональна організація кормової бази, яка пов'язана з інтересами розвитку рослинницьких і тваринницьких галузей, оптимального їх поєднання, що дає можливість ефективно використовувати побічну продукцію рослинництва продуктивними тваринами та відходи тваринництва в землеробстві. В структурі собівартості продукції тваринництва витрати на корми складають 50-60%. Таким чином, вони мають прямий вплив на формування її ціни. При сучасному рівні продуктивності та собівартості продукції кормовиробничої та тваринницької галузей - кінцевий продукт вітчизняних сільськогосподарських підприємств неконкурентоспроможний у порівнянні з дешевою імпортною продукцією. Отже, агросервісні підприємства, як постачальники кормів та сільськогосподарські підприємства, як їх споживачі повинні бути поєднані територіально та організаційно в єдиний комплекс (табл. 3).

Нами було здійснено оптимізацію виробництва комбікормів на прикладі ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», яке інвестувало придбання тваринницьких ферм, закупівлю високопродуктивного племінного поголів'я свиней і реконструкцію та модернізацію основних фондів. За рахунок використання кращого світового генофонду, впровадження новітніх технологій господарство за декілька років стало лідером виробництва свинини на Херсонщині, а його племінна продукція відома не лише в Україні, а й за її межами.

Суттєво впливає на фінансові результати діяльності підприємства зростання собівартості виробництва комбікормової продукції. Тому виникає необхідність пошуку шляхів її зниження. Одним із резервів підвищення ефективності виробництва і використання кормів є оптимізація складу комбікормових сумішей, яка досягається при використанні методу економіко-математичного моделювання. До складу кожного виду комбікорму входять різні компоненти, їх питома вага в структурі кормової суміші може коливатися у визначених межах.

Рівень забезпечення та прогноз потреби кормів у господарствах усіх форм власності Херсонської області

В ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» виготовляється понад двадцять видів комбікормів. Нами розроблено економіко-математичну модель оптимізації складу комбікормової суміші для підсосних і супоросних свиноматок, при її впровадженні у виробництво - досягнуто зниження собівартості комбікормів в структурі витрат виробництва. Економіко-математична модель розроблена та вирішена на ЕОМ оптимізації складу комбікорму для підсосних і супоросних свиноматок.

Критерієм оптимальності даної задачі прийнято мінімум собівартості, вхідною інформацією є поживність кожного виду компоненту даної комбікормової суміші, нижня та верхня межі вмісту відповідних компонентів комбікормової суміші визначено на підставі зоотехнічних рекомендацій з питань годівлі худоби. На основі вхідної інформації розроблено числову матрицю задачі, яка розв'язується на ЕОМ за допомогою пакету лінійного програмування РLР 88. В результаті нами отримано оптимальний план комбікормової суміші, що забезпечує зниження її собівартості на суму 36,55 грн.

Одночасно із впровадженням у виробництво зазначеного складу комбікормової суміші нами пропонується як напрям зниження собівартості - виробництво комбікормів на основі давальницької сировини. Це значно збільшить кількість замовлень на їх виробництво, оскільки виробництво комбікормів з покупних сировинних компонентів призводить до зростання їх вартості. Доведено, що використання у виробництві давальницької сировини з урахуванням розробленої моделі оптимізації суміші дозволить знизити собівартість у 1,5 рази (42,8%). Зниження собівартості комбікорму відповідно призводить до зниження ціни його реалізації.

Висновки

У дисертації викладено теоретичні положення та обґрунтовано нові напрями підвищення ефективності функціонування підприємств аграрного сервісу. Результати роботи дають підстави для наступних висновків:

1. Аграрний сервіс розуміється як організація комплексного виробничого обслуговування та матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств у відповідності з технологіями виробництва продукції, гарантування найбільш ефективного та екологічно безпечного використання в аграрній сфері виробничих ресурсів. Його сучасна система складається з багатьох видів і форм виробничої діяльності. Вона включає: ремонт і технічне обслуговування сільськогосподарської техніки та устаткування тваринницьких ферм, матеріально-технічне забезпечення, транспортно-експедиційне, агрохімічне і зооветеринарне обслуговування, надання різних видів послуг сільськогосподарським підприємствам.

2. Підприємства аграрного сервісу виконують ряд функцій: вивчення технологічного попиту на матеріально-технічні засоби, пошук та аналіз чинників збільшення обсягів пропозиції, виконання науково-дослідної роботи, опрацювання інструктивних та методичних матеріалів про використання новітніх ресурсозберігаючих технологій, розробка стратегії та політики сільськогосподарських підприємств.

3. До раціональної системи матеріально-технічного забезпечення і виробничого обслуговування сільськогосподарських підприємств ставляться такі основні вимоги: виконання укладених з сільськогосподарськими підприємствами угод на матеріально-технічне забезпечення і виробниче обслуговування; поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва, які гарантують впровадження інноваційних технологій; забезпечення взаємозв'язку складових аграрного сервісу; економічно ефективне та екологічно безпечне використання виробничого потенціалу агросервісних структур; пом'якшення впливу при використанні ресурсного потенціалу служби агросервісу та забезпечення підвищення його оборотності; організацією виробництва в такий спосіб, щоб гарантувати прибутковість надання агросервісних послуг.

4. Базовими принципами організації та діяльності аграрного сервісу є принцип необмеженості прогресу, принцип оптимальності, принцип кооперування принцип періодичності принцип зниження енергетичної ефективності природокористування, принцип упорядкованості та принцип відповідності між рівнем розвитку продуктивних сил і природно-ресурсним потенціалом

5. У методиці дослідження діяльності підприємств аграрного сервісу використано комплексних підхід до їх оцінки. Для досягнення максимального економічного та науково-технічного ефекту було сформовано і проаналізовано різні групи показників, з метою визначення напрямів підвищення ефективності функціонування агроформувань. При цьому дотримувались принципів автономності та відповідності ефекту (очікуваного результату) факторам впливу на нього. Проте єдиного інтегрального показника не існує, тому нами були використані показники: рентабельності, продуктивності, фондозабезпеченості, фондовіддачі, рівня спеціалізації, концентрації та рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств регіону послугами агросервісу, при цьому слід враховувати, що дані показники за своєю значимістю для проведення об'єктивної оцінки ефективності підприємств не є рівноцінними, але дозволяють визначити економічну ефективність діяльності окремого суб'єкта господарювання.

6. Найбільшу питому вагу у виробничих послугах сільському господарству Херсонської області займає агрохімічне обслуговування, техніко-технологічний та меліоративний сервіс і кормовиробництво.

7. Одним з головних напрямків інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є меліорація. Для покращення еколого-меліоративного стану зрошуваних ландшафтів необхідна, в першу чергу, реконструкція існуючих, зрошувальних і дренажних систем (в тому числі і рисових зрошувальних систем), також необхідним заходом є розробка та впровадження нових конструкцій мобільної дощувальної техніки, яку можна використовувати і в умовах фермерських господарств. При цьому важливо зазначити, що фермерські господарства широко не використовують зрошення на своїх землях. З урахуванням цих обставин повинен здійснюватись розвиток фермерських та реорганізованих господарств на зрошуваних землях. В даній ситуації, провідна роль відводиться агросервісним підприємствам, які постачають послуги по зрошенню та меліорації.

8. Важливим чинником підвищення ефективності функціонування техніко-технологічного сервісу є: удосконалення технічної політики держави; розробка нової концепції і методології формування системи машин, яка передбачають перехід від системи машин до системи технологій і машин, що забезпечить виробництво конкурентоздатної продукції рослинництва за рахунок ресурсоощадних технологій; зростання технічного рівня і конкурентоздатності вітчизняної техніки; відновлення і подальший розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Також, пріоритетним завданням є створення умов для покращення інвестиційного клімату регіону Слід зазначити, що важливим заходом стабілізації ринку техніко-технологічних послуг на аграрному ринку є зміцнення його матеріально-технічної бази, в тому числі, за рахунок придбання техніки з частковою компенсацією її вартості, на умовах лізингу та за пільговими кредитами, нерівномірне за кількісними і вартісними показниками, що обумовлене відповідними преференціями.

9. Доцільним є об'єднання великих аграрних підприємств з комбікормовими заводами, створення комбікормових цехів технологічною потужністю від 15 до 50 т комбікормів за зміну у складі підприємств-виробників зернових, які в наступному інтегруються з виробниками тваринницької продукції. Інтеграція виробників зернових і комбікормових підприємств необхідна для виробництва високоякісних комбікормів для тваринництва та надання агросервісних послуг малотоварним сільськогосподарським підприємствам (що дозволить повністю використовувати їх виробничі потужності, скоротити витрати на транспортування). Основним економічним принципом організації ринку кормів є забезпечення між інтегрованим виробником та кінцевим споживачем біполярної структури.

10. Важливим стабілізаційним заходом при формуванні ефективного економічного механізму агросервісних структур є державне регулювання, цієї сфери. Державна підтримка аграрного сервісу, побудована на паритетних засадах, дозволить стимулювати нарощування обсягів виробництва якісної та екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, регулювати темпи розвитку окремих галузей, заохочувати сільськогосподарських товаровиробників оновлювати частіше технічні засоби з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу (на умовах часткової компенсації її вартості або лізингу), активізувати діяльність підприємств галузі машинобудування, агрохімії та кормовиробництва шляхом державних преференцій та субвенцій, активізувати виробничу діяльність та посилити мотивацію праці робітників обслуговуючої сфери, зробити прозорою виробничу і маркетингову діяльність агросервісних структур, запобігти монополізації при наданні виробничих послуг.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Грановська В.Г. Адаптація аграрного сервісу до ринкових умов / В.Г. Грановська // Бізнес-навігатор: Науково-виробничий журнал. - Херсон, 2007. - Вип. 2. - С. 52 - 56.

2. Грановська В.Г. Стратегічні напрями розвитку техніко-технологічного сервісу агропромислових підприємств регіону / В.Г. Грановська // Стратегія економічної безпеки: держава, регіон, підприємство: Зб. наук.-метод. праць. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. - С. 59 - 62.

3. Мармуль Л.О. Перспективи підвищення ефективності транспортного обслуговування аграрних підприємств регіону / Л.О. Мармуль., В.Г. Грановська // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 241. - Т.1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 59 - 66.

4. Грановська В.Г. Організаційно-економічні проблеми та напрями розвитку техніко-технологічного сервісу аграрних підприємств / В.Г. Грановська // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. - Харків: ХНТУСГ, 2008. - Вип. 72. - С. 126 - 132.

5. Грановська В.Г. Державна підтримка та регулювання розвитку меліоративного й агрохімічного обслуговування сільськогосподарських підприємств / В.Г. Грановська // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Вип. 59. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 311 - 315.

6. Аграрні об'єднання, як шлях інтеграції до європейської системи господарювання: Материалы II международной научно-практической конференции [«Европейская наука XXI века - 2007»], (Днепропетровск, 16-31 мая, 2007 г.) - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - Т.3. - 72 с.

7. Кредитування розвитку підприємств агросервісу: зб. тез за за матеріалами всеукраїнської наук.-практ. конф. [«Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи»], (Херсон, 19 - 20 квітня, 2007 р.) / М-во аграрної політики України, Херсонський держ. аграрн. ун-т., 2007. - 140 с.

8. Перспективи розвитку техніко-технологічного сервісу агропромислових підприємств України: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених [«Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації»], (Тернопіль, 21 - 23 лют., 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Терноп. нац. економ. ун-т., 2008. - 388 с.

9. Стратегічні напрями розвитку техніко-технологічного сервісу агропромислових підприємств регіону: зб. наук.-метод. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. [«Стратегія економічної безпеки: держава, регіон, підприємство»], (Херсон, 13-15 березня 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Херсонський держ. ун-т., 2008. - 158 с.

10. Statistic observation as the basis for the accumulation of the materials for the economic researches: Materiaіy IV miкdzynarodowej naukowi-praktyczmej konferencji [«Aktualne problemy nowoczesnych nauk»], (Przemyњl, 16 - 31 czerwca, 2008 r.) - Przemyњl: Nauka i studia, 2008. - T.6. - 72 s.

11. Стратегія та перспективи розвитку техніко-технологічного сервісу аграрних підприємств регіону: Materiбly IV mezinбrodni vмdecko-praktickб konfe-rence [«Vмda: teorie a praxe - 2008»], (Praha, 16 - 31 srpna, 2008 r.) - Praha: Education and science, 2008. - D. 3. - 88 s.

Размещено на Allbest.ru