Залучення іноземних інвестицій в економіку країн через створення територій зі спеціальним режимом інвестування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

УДК 330.222:339:658.1

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Залучення іноземних інвестицій в економіку країн через створення територій зі спеціальним режимом інвестування

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Хотнянська Ольга Леонідівна

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Громенкова Світлана В'ячеславівна, Донецький національний університет МОН України, доцент кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бузько Ірина Романівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України, завідувач кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Беззубченко Ольга Анатоліівна, Маріупольський державний гуманітарний університет МОН України, доцент кафедри міжнародної економіки.

Захист дисертації відбудеться «10» липня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «05» червня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., доцент С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Міжнародний рух капіталу, його активна міграція між країнами виступає найважливішою складовою частиною і формою міжнародних економічних відносин. Зростаюча залежність успішного розвитку національних економічних систем від оптимальної участі в міжнародних інвестиційних процесах зумовлює необхідність забезпечення високої інвестиційної активності як національних, так і міжнародних інвесторів в пріоритетних секторах матеріального виробництва і соціальної сфери. Інвестиції формують виробничий потенціал на новітній науково-технічній базі і визначають конкурентні позиції країни на світових ринках.

Гостра потреба у внутрішніх і зовнішніх капіталовкладеннях в економіку, недостатній рівень припливу іноземних інвестицій спонукали багато країн світу до пошуку нових механізмів залучення зовнішніх інвестицій. Як свідчить світовий досвід, стимулювати надходження іноземних інвестицій у найкоротший термін можна шляхом створення особливих територіальних формувань у вигляді вільних економічних зон, які розглядаються також як елементи інвестиційної політики держави, в яких можуть бути апробовані нові механізми управління економікою, що визначають інноваційний, ресурсозберігаючий, соціально-орієнтований характер економіки.

Істотний внесок в дослідження питань розвитку міжнародної інвестиційної діяльності зробили відомі вітчизняні вчені-економісти: В. Будкін, І. Бузько, І. Бураковський, В. Геєць, Б. Губський, М. Дудченко, А. Кредісов, Б. Луців, Ю. Макогон, В. Новицький, А. Поручник, Є. Савельєв, С. Сіденко, А. Філіпенко, Т. Циганкова, І. Школа, О. Шнирков та інші.

Дослідженню питань аналізу міжнародних інвестиційних відносин присвячено праці Б. Беласси, В. Кордена, В. Леонтьєва, П. Ліндерта, М. Портера, П. Самуельсона, Л. Скотта та ін.

Незважаючи на значну кількість робіт зарубіжних і вітчизняних учених з досліджуваної проблематики, слід відзначити, що питання стимулювання економічного зростання країн за рахунок використання можливостей спеціального режиму інвестування потребують подальшого дослідження, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети і задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за держбюджетними темами: «Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій щодо її активізації» (номер теми Г-96/93, номер державної реєстрації - 0196U021119), у рамках якої запропоновано механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України через створення СЕЗ і ТПР; «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер теми Г-01/3, номер державної реєстрації - 0101U005723), у рамках якої здійснено аналіз діяльності спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розвиток теоретико-методологічних основ дослідження процесів іноземного інвестування у світовій економіці та розробка науково-практичних рекомендацій щодо активізації залучення іноземних інвестицій в економіки країн на основі використання переваг спеціального режиму інвестиційної діяльності.

Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити теоретичні основи іноземного інвестування;

- охарактеризувати інституційну структуру та інструменти ринку іноземних інвестицій;

- визначити роль територій зі спеціальним режимом інвестування в стимулюванні залучення іноземних інвестицій;

- дослідити тенденції залучення іноземних інвестицій на світовому ринку капіталу;

- проаналізувати функціонування спеціальних економічних зон у світі;

- здійснити аналіз залучення іноземних інвестицій в економіку України через спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку;

- запропонувати напрями удосконалення політики стимулювання залучення іноземних інвестицій;

- розробити модель інвестиційних очікувань в спеціальних економічних зонах;

- визначити перспективи функціонування спеціальних економічних зон в Україні.

Об'єктом дослідження є процес залучення іноземних інвестицій в економіку країн через території зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади й організаційно-економічний механізм залучення і використання іноземних інвестицій на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань розвитку міжнародної інвестиційної діяльності.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: методи системного аналізу, теоретичного узагальнення, синтезу (для дослідження теоретичних основ іноземного інвестування); класифікації (для систематизації видів спеціальних економічних зон, розробки критеріїв групування СЕЗ); структурний метод, метод статистичного аналізу (для дослідження тенденцій залучення та відтоку іноземних інвестицій, аналізу основних показників функціонування територій зі спеціальним режимом інвестування) та ін. Обробка статистичного матеріалу проводилась з використанням методів економічного аналізу, методу табличного аналізу, порівняльного, індексного методів, методів групування, графічного аналізу, прогнозування.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, матеріали Держкомстату України, періодичні видання, матеріали вітчизняних і міжнародних конференцій, інформація мережі Internet.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні теоретичних та науково-методичних основ дослідження впливу територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності на економічний розвиток країн і удосконаленні організаційно-економічних засад залучення іноземних інвестицій в економіку країн через використання переваг територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Конкретні наукові результати, які характеризують новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

розроблено модель інвестиційних очікувань в спеціальних економічних зонах, використання якої дозволяє розрахувати очікувані податкові надходження до державного і регіонального бюджетів за умови оптимальної поведінки інвестора при створенні нового промислового об'єкту в спеціальній економічній зоні з урахуванням факторів невизначеності;

удосконалено:

теоретичні основи дослідження іноземного інвестування через виділення наслідків впливу територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності на розвиток економіки країн, а саме: позитивних наслідків (сприяння більш раціональному використанню місцевих природних ресурсів; одержання нової технології; розвиток виробництва в межах зони; структурна перебудова економіки регіону; підвищення зайнятості місцевого населення; покращення добробуту місцевого населення, більш високий рівень доходів, більш повне задоволення внутрішніх потреб у високоякісних товарах; нові можливості для підвищення рівня кваліфікації зайнятих; розширення доступу до нових джерел фінансування); негативних наслідків (часто новостворена у ВЕЗ вартість є нижчою за середній показник по країні; менший фактичний валютний виторг від експорту у ВЕЗ (за винятком вартості імпортних компонентів); відтік капіталу з інших регіонів приймаючої країни на територію ВЕЗ);

механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України через створення СЕЗ і ТПР за рахунок таких складових: визначення соціально-економічних й інноваційно-технічних ефектів, ступеня досконалості інвестиційного середовища, введення яких дозволяє оцінити інвестиційну привабливість вітчизняних спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку;

отримали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат міжнародної економіки, а саме під інвестиційною політикою держави запропоновано розуміти комплекс цілеспрямованих заходів, що проводяться державою для створення сприятливих умов для всіх суб'єктів господарювання з метою активізації інвестиційної діяльності і підйому національної економіки, підвищення ефективності інвестицій і вирішення соціальних проблем;

теоретико-методичні засади регулювання діяльності територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, а саме визначено напрями покращення умов функціонування СЕЗ і ТПР України: удосконалення і розвиток нормативної бази спеціального режиму інвестиційної діяльності; удосконалення правової бази щодо державного стимулювання розвитку інфраструктури; фінансування та розвиток інфраструктури територій спеціальних зон; зайнятість та створення робочих місць; підвищення професійного рівня здійснення економічної політики щодо функціонування СЕЗ; використання яких створює передумови забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників інвестиційного процесу на території СЕЗ і ТПР.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення дисертаційної роботи створюють основу активізації економічної діяльності економік країн через використання важелів спеціальних економічних зон.

Результати дослідження використано у практичній діяльності Головного управління економіки Донецької облдержадміністрації (довідка №45/05 від 18.04.2008 р.) - механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України через створення СЕЗ і ТПР; відділення Swedbank у м. Донецьку (довідка №05/65-3 від 21.05.2008 р.) - обґрунтування необхідності врахування факторів невизначеності при визначенні податкових пільг в СЕЗ; Філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (довідка №40/04 від 07.05.2008 р.) - результати оцінки функціонування СЕЗ і ТПР у Донецькому регіоні; в діяльності АТ «Норд» (м. Донецьк) (довідка №259/7-5 від 22.07.2008р.) - економіко-математична модель раціонального поводження інвестора при створенні нового промислового підприємства на території зі спеціальним режимом інвестування; ТОВ «Донецький завод газової і електричної побутової апаратури» (довідка №317 від 04.01. 2009р.) - економіко-математична модель раціонального поводження інвестора при створенні нового промислового підприємства на території зі спеціальним режимом інвестування.

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використані в навчальному процесі у Донецькому національному університеті - при викладанні дисциплін «Міжнародна економіка», «Розвиток економічних зв'язків і спеціальні економічні зони», «Міжнародна економічна діяльність України» (довідка № 283/01 - 26.6.9.0 від 19.01.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих автором працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на 9 міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк - м. Святогірськ, 2004-2009 рр.); «Проблеми і перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ» (м. Одеса - 2008 р., м. Албена - 2006р., м.Свіштов - 2004 р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження одноосібно опубліковано 9 наукових робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,6 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 210 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 186 стор., включаючи 18 таблиць на 14 сторінках, 32 рисунки на 15 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи залучення іноземних інвестицій через створення територій зі спеціальним режимом інвестування» досліджено теоретичні основи іноземного інвестування; інституційну структуру та інструменти ринку іноземних інвестицій; визначено роль територій зі спеціальним режимом інвестування в стимулюванні залучення іноземних інвестицій.

Дослідження теоретичних основ іноземного інвестування (Т. Манн, Д. Юм, Дж. Ло, А. Сміт, Д. Рікардо, Е. Хекшер, Б. Олін, Р. Нурксе, К. Іверсен, К. Менгер, Є. Бем-Баверк, Ф. Візер, Дж. Кларк, К. Віксель, Г. Касеель, Ж.Б. Сей, Т. Мальтус, Н. Сеніор, Д. Ст. Мілль, Ч. Кері, А. Пігу, Дж. М. Кейнс, К. Коджима, К. Маркс, Р. Гільфердінг та ін.) дозволило зробити висновок, що усуспільнення та ускладнення господарського механізму потребує регулювання процесів інвестування економіки на загальнодержавному рівні. При зовнішніх розбіжностях та різних підходах (кейнсіанська та монетаристська моделі тощо) до визначення об'єкту регулювання (платоспроможний попит, пропозиція ресурсів) досліджені економічні теорії розглядають єдиний об'єкт регулювання - інвестиційний ринок (стимулюючи інвестиційну пропозицію, держава стимулює й попит на ресурси).

Доведено, що інвестиційна діяльність значною мірою залежить від чіткості інвестиційної політики держави, що є складовою частиною економічної політики, яка проводиться на макро- і мікрорівні у вигляді визначення структури та масштабів інвестицій, напрямів їх використання, джерел одержання з урахуванням необхідності відновлення основних засобів і підвищення технічного рівня останніх. Обґрунтовано, що в кризових умовах значення державного регулювання інвестиційних процесів і формування інвестиційного середовища значно зростає. При цьому одним з найважливіших елементів, що характеризує інвестиційне середовище (інвестиційний клімат) в державі і від якого залежать економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності, що істотно впливають на рівень прибутковості, ризику й ліквідності інвестицій, виступає рівень правового регулювання інвестиційної діяльності.

Запропоновано під інвестиційною політикою держави розуміти комплекс цілеспрямованих заходів, що проводяться державою для створення сприятливих умов для всіх суб'єктів господарювання з метою активізації інвестиційної діяльності і підйому національної економіки, підвищення ефективності інвестицій і вирішення соціальних проблем.

В результаті узагальнення існуючих підходів до класифікації інвестицій (за джерелами простого і розширеного відтворення, за об'єктами вкладання коштів, за формами власності, залежно від мети інвестиційного процесу та ін.) розроблено схему основних групувальних ознак класифікації інвестицій.

На основі дослідження зарубіжного досвіду встановлено, що організаційно оформленою і достатньо апробованою в світовій практиці передумовою активізації міжнародної інвестиційної діяльності, розвитку підприємництва, поглиблення інтеграційних економічних процесів, є території ці спеціальним режимом інвестиційної діяльності. За даними UNKTAD, в світі нараховується 839 ВЕЗ у 102 країнах (у США - 213, Китаї - 124, Мексиці - 107), які створено за єдиним принципом - стимулювання певних видів діяльності на основі вибіркової лібералізації інвестиційного клімату.

Виділено позитивний (сприяння більш раціональному використанню місцевих природних ресурсів; одержання нової технології; розвиток виробництва в межах зони; структурна перебудова економіки регіону; підвищення зайнятості місцевого населення; покращення добробуту місцевого населення, більш високий рівень доходів, більш повне задоволення внутрішніх потреб у високоякісних товарах; нові можливості для підвищення рівня кваліфікації зайнятих; розширення доступу до нових джерел фінансування) та негативний (часто новостворена у ВЕЗ вартість є нижчою за середній показник по країні; менший фактичний валютний виторг від експорту у ВЕЗ (за винятком вартості імпортних компонентів); відтік капіталу з інших регіонів приймаючої країни на територію ВЕЗ) вплив територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності на розвиток національної економіки.

У другому розділі «Аналіз залучення іноземних інвестицій в економіку країн через створення територій зі спеціальним режимом інвестування» досліджено тенденції залучення іноземних інвестицій на світовому ринку капіталу; проаналізовано функціонування спеціальних економічних зон у світі; здійснено аналіз залучення іноземних інвестицій в економіку України через спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку.

Результати аналізу тенденцій залучення іноземних інвестицій на світовому ринку капіталу свідчать, що капіталопотоки в світі розширюються швидше, ніж зростає ВВП.

Сучасний стан міжнародного руху капіталу характеризується зростанням як прямих, так і портфельних інвестицій у країнах з різним рівнем економічного розвитку. Проте основні обсяги інвестицій залишаються в розвинутих країнах: якщо обсяги іноземних інвестицій в розвинутих країнах протягом 1990-2000 рр. зросли більш ніж на 1 трлн. дол., то у країнах, що розвиваються, - лише на 217 млрд. дол., портфельні інвестиції, відповідно - на 1,2 трлн. дол. і 60 млрд. дол. У 2000р. в країнах «золотого мільярда» на душу населення припадало близько 2,6 тис. дол. іноземних інвестицій на рік, тоді як у країнах, що розвиваються - 60 дол., що зумовлено, зокрема, впливом науково-технічного прогресу у сфері розробки науко- і капіталомістких технологій при посиленні кооперації виробництва між розвинутими країнами. Зазначені тенденції збереглись і після 2000 р. (табл. 1).

Таблиця 1 Щорічний притік прямих іноземних інвестицій, млрд. дол., 1995-2005рр.

Країни	1995р.	1998р.	2000р.	2003р.	2005р.
В цілому по світу	332	680	1140	557	916
Розвинуті	206	480	890	359	542
Ті, що розвиваються	110	177	218	175	334
З транзитивною економікою	16	23	32	24	40

Зростання обсягів потоків капіталу було зафіксовано в усіх основних регіонах світу. Основою причиною збільшення розмірів капіталопотоків було зростання транскордонних злиттів і поглинань, особливо між розвинутими державами.

Встановлено, що головними інвесторами (87%) та головними отримувачами (70%) іноземних інвестицій виступають індустріально розвинуті країни. Основними реципієнтами виступають США - 193 млрд. дол. у 2005р., Велика Британія - 171 млрд. дол., Франція - 123 млрд. дол. Країни Євросоюзу у цілому залучили 531 млрд. дол. сукупного капіталу нерезидентів; на країни, що розвиваються, припадає в цілому 27% імпорту інвестицій і 12% експорту, на Східну Європу - 2,5% і 1% відповідно. Країни Азії залучили 260 млрд. дол. (половина всіх інвестицій в економіку країн, що розвиваються), країни Латинської Америки - 126 млрд. дол., країни Південно-Східної Європи та СНД - 98 млрд. дол., з них Росія - 49 млрд. дол.

Найбільш масштабні потоки капіталу спостерігаються в секторі послуг (особливо фінансових), у секторах телекомунікацій і нерухомості при різкому зниженні частки виробництва й надмірному зростанні ПІІ в сировинний сектор, особливо в нафтову промисловість.

Встановлено, що на зростання обсягів іноземних інвестицій протягом 1995-2005рр. впливали такі групи факторів: макроекономічні; мікроекономічні (корпоративні); інституціональні, серед яких основним є лібералізація режиму ведення бізнесу і залучення іноземних інвестицій.

Результати оцінки функціонування спеціальних економічних зон у світі свідчать, що в них виробляється 15% світового торговельного обороту; найважливішою метою їх функціонування є інтегрування держав до світового господарства. На основі проведеного дослідження здійснено оцінку розвитку експортно-орієнтованих зон у світі (табл. 2).

Таблиця 2 Результати оцінки розвитку експортно-орієнтованих зон у світі

Показники	1975р.	1986р.	1997р.	2002р.	2006р.
Кількість країн з експортно-орієнтованими зонами	25	47	93	116	180
Кількість зон	79	176	845	3000	3500
Кількість працівників, в т.ч.:	н/д	н/д	22,5	43	66
в Китаї	н/д	н/д	18	30	40
в інших країнах	0,8	1,9	4,5	13	26

Аналіз залучення іноземних інвестицій в економіку України через спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку свідчить, що в Україні наявними є ряд сприятливих факторів для залучення іноземних інвестицій. Разом з тим, низка структурних показників свідчить про внутрішню суперечливість даного чинника економічної динаміки: протягом 2004-2007 рр. спостерігалась стійка тенденція до зменшення в сумарному обсязі інвестування частки промисловості, транспорту та зв'язку (з 37,2% до 34,7%) і зростання частки вкладень в операції з нерухомістю та торгівлю (з 32,5% до 23,4%).

Відбулось зменшенням частки власних коштів підприємств і організацій у структурі фінансування інвестицій з 68,6% у 2000 р. до 56,5% у 2007 р., насамперед, внаслідок зростання частки позичкових коштів за вказаний період з 1,7% до 16,6%, що свідчить про значний вплив банківської системи на розвиток економічної активності в державі.

Разом з тим, встановлено, що відбувається послаблення інвестиційної орієнтованості банківського кредитування в Україні: частка довгострокових кредитів комерційних банків інвестиційного спрямування в Україні має тенденцію до зниження: у 2005р. інвестиції в основний капітал за рахунок позикових коштів становили 15,5% наданих вітчизняними банками довгострокових кредитів, у 2006р. - 12,2%, 2007р. - 10,6%. Встановлено, що дане зменшення відбувалось на фоні зростання обсягів зовнішніх довгострокових кредитів, отриманих небанківським сектором, порівняно з 2006 р. - у 1,6 рази.

На основі проведеного дослідження зроблено висновок щодо необхідності пошуку нових альтернативних форм залучення іноземних інвестицій для покращення економіко-соціального стану країни, зокрема - через створення екстериторіальних формувань - територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності - СЕЗ і ТПР.

До березня 2005р. на території України було утворено 11 СЕЗ у 8 областях і 72 ТПР у 9 областях, суб'єкти господарювання яких користувались рядом податкових пільг та інших преференцій.

У 2007 р. інвестиції в території СЕЗ і ТПР надійшли з 19 країн світу та з ЄБРР. Найбільший обсяг іноземних інвестицій залучено з Німеччини - 33%, Австралії - 11%, Польщі - 9%, Сполучених Штатів Америки - 5%. Разом з тим, у порівнянні з минулими роками, спостерігається відсутність позитивної динаміки внаслідок змін в економіко-правовому середовищі держави: ланцюгове зниження обсягу інвестицій в основний капітал підприємств становило у 2006р. 4,2%, у 2007р. - 25%.

Встановлено, що незважаючи на зниження інвестиційної активності на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, показники реалізації та експорту продукції суб'єктами СЕЗ і ТПР продовжують зростати, що свідчить про розвиток конкурентоспроможного виробництва, спрямованого як на зовнішні ринки, так і на задоволення потреб внутрішнього ринку. Так, в 2007 р. у СЕЗ та ТПР реалізовано продукції (товарів, робіт, послуг) на 20,2% більше, ніж у 2006 р. В той же час, експорт продукції у 2007р. на 28% перевищив показник 2006 р. (у 2007 р. експортовано продукції на 10,6 млрд. грн., у 2006 р. - на 8,3 млрд. грн.).

У галузевій структурі залучених інвестицій 92,7% загального обсягу залучених інвестицій (389,0 млн. дол.) спрямовано у 6 галузей: металургійну, вугільну, хімічну, будівництво, видобуток неенергетичних матеріалів та харчову промисловість.

Здійснено економіко-математичний аналіз впливу обсягу залучених інвестицій на кількість інвестиційних проектів, кількість робочих місць на досліджуваних територіях, обсяги надходження до бюджету. Зроблено висновок, що спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку забезпечують належні правові й економічні умови для концентрованого залучення іноземних інвестицій, інтенсивного впровадження передових технологій, удосконалення галузевої структури виробництва і соціально-економічного розвитку територій, збільшення валютних надходжень, підготовки кваліфікованих кадрів і т.п.

Встановлено, що в Україні практично не реалізується потенціал технологічних парків («Інститут монокристалів», «Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона», «Укрінфотех», «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна теплофізика», «Київська політехніка» та ін.). Зокрема, діяльність технологічних парків, створених у формі юридичних осіб, не націлена на створення умов для надання відповідної підтримки суб'єктам малого інноваційного підприємництва.

У третьому розділі «Напрями і перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку країн через створення територій зі спеціальним режимом інвестування» запропоновано напрями удосконалення політики стимулювання залучення іноземних інвестицій, розроблено модель інвестиційних очікувань в спеціальних економічних зонах, визначено перспективи функціонування спеціальних економічних зон в Україні.

На основі анілізу використання засобів стимулювання іноземних капіталовкладень, запропонованих UNKTAD (фіскальні пільги, фінансові стимули, інші пільги) і важелів державного регулювання іноземних інвестицій (створення та регулювання умов для іноземних інвестицій в економіку країни, податкове законодавство, амортизаційна політика, законодавче забезпечення прав іноземних інвесторів і їх захист, грошово-кредитна політика, регулювання ринку цінних паперів) запропоновано заходи державної політики щодо регулювання іноземних інвестицій.

В процесі дослідження обґрунтовано, що з метою створення сприятливих передумов залучення іноземного капіталу, в Україні мають бути вирішені такі завдання: створення сприятливого інвестиційного клімату; вирішення проблеми інвестиційного валютного курсу в ході залучення іноземних інвестицій; створення рівних стартових умов для українського й іноземного капіталу; розробка підходів до визначення ступеня участі іноземних інвесторів у розвитку певних галузей і регіонів та ін. Доведено необхідність створення Центру моніторингу інвестиційного клімату.

Запропоновано напрямки удосконалення Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки: визначення принципів економічної політики стосовно іноземних інвестицій; забезпечення використання механізму обліку і контролю надходження коштів нерезидентів; створення для іноземних інвесторів інформаційної бази, що включала б дані про об'єкти інвестиційної діяльності та правові умови останньої.

Запропоновано форми стимулювання іноземної інвестиційної діяльності в Україні (фінансово-кредитне стимулювання, податкове стимулювання, стимулювання інфраструктурного забезпечення, стимулювання конкретних інвестиційних проектів, протекціоністські заходи) та відповідні інструменти.

Обґрунтовано необхідність посилення контролю доцільності отримання та ефективності використання закордонних кредитних надходжень, насамперед, даних під державні гарантії; необхідність активізації інвестиційного співробітництва з Росією, Казахстаном, Узбекистаном, Білоруссю.

Враховуючи значення територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності для залучення і ефективного використання іноземних інвестицій, на основі моделі МакДональда - Зігеля розроблено модель інвестиційних очікувань в спеціальних економічних зонах, використання якої дозволяє розрахувати очікувані приведені податкові надходження в державний (Тf) і регіональний (Тr) бюджети при оптимальній поведінці інвестора:

(1)

(2)

де µ - трудомісткість проекту;

Ю - податок на землю;

н - податок на прибуток;

н з = max (н, з);

p* - оптимальний порог інвестування;

p - ставка дисконту;

гі - податок на прибуток (державна ставка , регіональна ставка);

І0 - заданий початковий стан інвестування;

.- заданий початковий стан;

(- речове число);

в - загальна волатильність проекту;

К - капіталовкладення;

H - норма прибутку.

Запропоновано механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України через створення СЕЗ і ТПР.

Визначено напрями покращення умов функціонування СЕЗ і ТПР України: удосконалення і розвиток нормативної бази спеціального режиму інвестиційної діяльності (диференціація пільг в залежності від виду діяльності та суми капіталовкладень; встановлення найбільш прийнятних для суб'єктів СЕЗ термінів сплати податків); удосконалення правової бази щодо державного стимулювання розвитку інфраструктури СЕЗ (введення у СЕЗ пільгового оподаткування при будуванні об'єктів інфраструктури; створення на місцевому рівні фондів розвитку інфраструктури; введення уніфікованих спрощених правил надання інвесторам земельних ділянок під об'єкти інфраструктури); фінансування та забезпечення розвитку інфраструктури територій спеціальних зон (надання окремих незабудованих територій у довготермінову оренду на пільгових умовах; створення будівельних компаній з розбудови необхідної інфраструктури і надання її в оренду інвесторам); зайнятість та створення робочих місць; підвищення професійного рівня здійснення економічної політики щодо функціонування СЕЗ (укладання договору з інвестором, який передбачає обов'язкову норму щодо працевлаштування працівників; обмеження кількості вітчизняних фахівців, консультантів, викладачів, які матимуть змогу впливати на подальшу долю СЕЗ і ТПР на професійному рівні). При цьому необхідно досягти збалансованості інтересів всіх учасників інвестиційного процесу на території зони.

Визначено основні методи підвищення ефективності функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в національній економіці: удосконалення нормативної бази в області СЕЗ і ТПР, не скасовуючи вже наданих пільг, а усуваючи конкуруючі поняття і правовий вакуум, що існує на даний момент (зокрема, дотепер немає правового визначення понять «інвестиційний проект», «мета інвестиційного проекту», «місце реалізації інвестиційного проекту» і т. ін.); внесення змін в методичні матеріали з експертизи бізнес-планів (методика, затверджена спільним наказом Мінекономіки і з питань Європейської інтеграції, Мінфіну, Мінпромполітики і ДПАУ, містить ряд положень, що суперечать одне одному); для покращення інвестиційного клімату необхідно розвивати спеціальний режим інвестиційної діяльності не тільки на місцевому рівні.

Висновки

В результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методологічних основ залучення іноземних інвестицій в національні економіки та розробки напрямків активізації міжнародної інвестиційної діяльності на основі використання переваг територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

1. В результаті дослідження теоретичних основ іноземного інвестування зроблено висновок, що в кризових умовах значення державного регулювання інвестиційних процесів і формування інвестиційного середовища значно зростає.

2. Розроблено схему основних групувальних ознак класифікації інвестицій, надано визначення інвестиційної політики держави як комплексу цілеспрямованих заходів, що проводяться державою для створення сприятливих умов для всіх суб'єктів господарювання з метою активізації інвестиційної діяльності і підйому національної економіки, підвищення ефективності інвестицій і вирішення соціальних проблем.

3. Виділено позитивні і негативні наслідки впливу територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності на розвиток національної економіки. До позитивних належать такі: сприяння більш раціональному використанню місцевих природних ресурсів; одержання нової технології; розвиток виробництва в межах зони; структурна перебудова економіки регіону; підвищення зайнятості місцевого населення; покращення добробуту місцевого населення, більш високий рівень доходів, більш повне задоволення внутрішніх потреб у високоякісних товарах; нові можливості для підвищення рівня кваліфікації зайнятих; розширення доступу до нових джерел фінансування; до негативних - такі: часто новостворена у ВЕЗ вартість є нижчою за середній показник по країні; менший фактичний валютний виторг від експорту у ВЕЗ (за винятком вартості імпортних компонентів); відтік капіталу з інших регіонів приймаючої країни на територію ВЕЗ.

4. Результати дослідження тенденцій залучення іноземних інвестицій на світовому ринку капіталу свідчать, що капіталопотоки в світі розширюються швидше, ніж зростає ВВП. Зростання обсягів потоків капіталу було зафіксовано в усіх основних регіонах світу, при цьому основні обсяги інвестицій залишаються в розвинутих країнах. Найбільш масштабні потоки капіталу спостерігаються в секторі послуг (особливо фінансових), у секторах телекомунікацій і нерухомості при різкому зниженні частки виробництва й надмірному зростанні ПІІ в сировинний сектор, особливо в нафтову промисловість. На зростання обсягів іноземних інвестицій протягом 1995-2005рр. впливали такі групи факторів: макроекономічні; мікроекономічні (корпоративні); інституціональні, серед яких основним є лібералізація режиму ведення бізнесу і залучення іноземних інвестицій.

5. Результати оцінки функціонування спеціальних економічних зон у світі свідчать, що в них виробляється 15% світового торговельного обороту; найважливішою метою їх функціонування є інтегрування держав до світового господарства.

6. Аналіз залучення іноземних інвестицій в економіку України через спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку свідчить, що в Україні наявними є ряд сприятливих факторів для залучення іноземних інвестицій при одночасній суперечливості структурних показників. Встановлено також, що відбувається послаблення інвестиційної орієнтованості банківського кредитування в Україні: частка довгострокових кредитів комерційних банків інвестиційного спрямування в Україні має тенденцію до зниження.

7. Встановлено, що незважаючи на зниження інвестиційної активності на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, показники реалізації та експорту продукції суб'єктами СЕЗ і ТПР продовжують зростати, що свідчить про розвиток конкурентоспроможного виробництва, спрямованого як на зовнішні ринки, так і на задоволення потреб внутрішнього ринку. Переважна більшість (92,7% загального обсягу) залучених інвестицій спрямована у 6 галузей: металургійну, вугільну, хімічну, будівництво, видобуток неенергетичних матеріалів та харчову промисловість.

8. На основі економіко-математичного аналізу впливу обсягу залучених інвестицій на кількість інвестиційних проектів, кількість робочих місць на досліджуваних територіях, обсяги надходження до бюджету, зроблено висновок, що спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку забезпечують належні правові й економічні умови для концентрованого залучення іноземних інвестицій, інтенсивного впровадження передових технологій, удосконалення галузевої структури виробництва і соціально-економічного розвитку територій, збільшення валютних надходжень, підготовки кваліфікованих кадрів і т.п. При цьому встановлено, що в Україні практично не реалізується потенціал технологічних парків.

9. Розроблено заходи державної політики щодо регулювання іноземних інвестицій, запропоновано напрямки удосконалення Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки: визначення принципів економічної політики стосовно іноземних інвестицій; забезпечення використання механізму обліку і контролю надходження коштів нерезидентів; створення для іноземних інвесторів інформаційної бази, що включала б дані про об'єкти інвестиційної діяльності та правові умови останньої.

10. Розроблено модель інвестиційних очікувань в спеціальних економічних зонах, використання якої дозволяє розраховувати очікувані податкові надходження в державний і регіональний бюджети при оптимальній поведінці інвестора і створює передумови залучення і ефективного використання іноземних інвестицій на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Запропоновано механізм залучення іноземних інвестицій в економіку України через створення СЕЗ і ТПР.

11. Визначено напрями покращення умов функціонування СЕЗ і ТПР України з метою досягнення збалансованості інтересів всіх учасників інвестиційного процесу на території зони: удосконалення і розвиток нормативної бази спеціального режиму інвестиційної діяльності; удосконалення правової бази щодо державного стимулювання розвитку інфраструктури; фінансування та забезпечення інфраструктурою територій спеціальних зон; зайнятість та створення робочих місць; підвищення професійного рівня здійснення економічної політики щодо функціонування СЕЗ.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Воловик О.Л. Створення та розвиток технологічних парків України на сучасному етапі / Воловик О.Л. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2009. - Ч.2 - С.778-784 (0,4 д.а.).

2. Воловик О.Л. Розвиток зовнішніх економічних відносин Донецької області на засадах використання механізму територій зі спеціальним режимом інвестування / Воловик О.Л. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2008. - Ч.1 - С.256-265 (0,4 д.а.).

3. Воловик О.Л. Залучення іноземних інвестицій в економіку країн-членів ОЧЕС через створення територій зі спеціальним режимом інвестування (на прикладі України) / Воловик О.Л. // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. трудов. - Одеса-Донецк, 2008. - Т.1. - С. 215-219 (0,4 д.а.).

4. Воловик О.Л. Влияние государства на деятельность СЭЗ и ТПР / Воловик О.Л. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2007. - Ч.2 - С.732-736 (0,4 д.а.).

5. Воловик О.Л. Методика анализа функционирования свободных (специальных) экономических зон / Воловик О.Л. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2006. - Ч.2 - С. 619-623 (0,4 д.а.).

6. Воловик О.Л. Некоторые аспекты инвестиционного и торгового сотрудничества Украины и Турции, стран-членов ОЧЭС / Воловик О.Л. // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. трудов. - Свиштов-Донецк, 2006. - Т.1. - С. 136-140 (0,4 д.а.).

7. Воловик О.Л. Влияние инвестиционного имиджа страны на поступление иностранных инвестиций в экономику / Воловик О.Л. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2005. - Ч.3 - С.916-920 (0,4 д.а.).

8. Воловик О.Л. Некоторые аспекты реализации инвестиционных проектов в Донецкой области / Воловик О.Л. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2004. - Ч.1 - С.446-449 (0,4 д.а.).

9. Воловик О.Л. Сотрудничество Украины и Армении в рамках ОЧЭС / Воловик О.Л. // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. трудов. - Свищов-Мариуполь-Донецк, 2004. - Т.1. - С. 224-228 (0,4 д.а.).

Анотація

Хотнянська Ольга Леонідівна. Залучення іноземних інвестицій в економіку країн через створення територій зі спеціальним режимом інвестування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методологічних основ дослідження світового руху капіталу та розробці науково-практичних рекомендацій щодо залучення іноземних інвестицій в економіки країн з використанням спеціального режиму інвестування.

Досліджено теоретичні основи іноземного інвестування; інституційну структуру та інструменти ринку іноземних інвестицій; визначено роль територій зі спеціальним режимом інвестування в стимулюванні залучення іноземних інвестицій.

Досліджено тенденції залучення іноземних інвестицій на світовому ринку капіталу; проаналізовано функціонування спеціальних економічних зон у світі; здійснено аналіз залучення іноземних інвестицій в економіку України через спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку.

Запропоновано напрями удосконалення політики стимулювання залучення іноземних інвестицій, розроблено модель інвестиційних очікувань в спеціальних економічних зонах, визначено перспективи функціонування спеціальних економічних зон в Україні.

Ключові слова: іноземні інвестиції, спеціальний режим інвестування, світовий ринок капіталу, території зі спеціальним режимом інвестування, спеціальні економічні зони, території пріоритетного розвитку, ринок іноземних інвестицій.

Аннотация

Хотнянская Ольга Леонидовна. Привлечение иностранных инвестиций в экономику стран посредством создания территорий со специальным режимом инвестирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена развитию теоретико-методологических основ исследования мирового движения капитала и разработке научно-практических рекомендаций относительно привлечения иностранных инвестиций в экономики стран с использованием специального режима инвестирования.

Исследованы теоретические основы иностранного инвестирования; институциональная структура и инструменты рынка иностранных инвестиций; определена роль территорий со специальным режимом инвестирования в стимулировании привлечения иностранных инвестиций.

Предложено определение инвестиционной политики государства, разработана схема основных группировочных признаков классификации инвестиций. Выделено позитивное и негативное влияние территорий со специальным режимом инвестиционной деятельности на развитие национальной экономики.

Исследованы тенденции привлечения иностранных инвестиций на мировом рынке капитала; проанализировано функционирование специальных экономических зон в мире; осуществлен анализ привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины через специальные экономические зоны и территории приоритетного развития.

Установлены причины увеличения размеров потоков капитала. Установлены факторы влияния на рост объемов иностранных инвестиций. Осуществлена оценка развития експортно ориентированных зон в мире.

Предложены направления совершенствования политики стимулирования привлечения иностранных инвестиций, разработана модель инвестиционных ожиданий в специальных экономических зонах, определены перспективы функционирования специальных экономических зон в Украине.

Предложены меры государственной политики по регулированию иностранных инвестиций. Предложено создание центра мониторинга инвестиционного климата. Разработаны направления совершенствования Концепции регулирования инвестиционной деятельности. Разработан механизм привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины посредством создания СЭЗ и ТПР.

Ключевые слова: иностранные инвестиции, специальный режим инвестирования, мировой рынок капитала, территории со специальным режимом инвестирования, специальные экономические зоны, территории приоритетного развития, рынок иностранных инвестиций.

Summary

Khotnianska Olga Leonidivna. Bringing in of Foreign Investments in the Economy of Countries by Means of Creation of Territories with the Special Mode of Investing. - It is Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2009.

Dissertation is devoted development of theoretical and methodological bases of research of world capital flow and development of scientific - practical recommendations in relation to bringing in of foreign investments in the economies of countries with the use of the dedicaded mode of investing.

Theoretical bases of the foreign investing are explored; institutional structure and instruments of market of foreign investments; the role of territories of special mode of investing in stimulation of bringing in of foreign investments.

The tendencies of bringing in of foreign investments are explored in the world capital market; functioning of the special economic areas is analysed in the world; the analysis of bringing in of foreign investments is carried out in the economy of Ukraine through the special economic areas and territories of priority development.

Directions of perfection of policy of stimulation of bringing in of foreign investments are offered, the model of investment expectations is developed in the special economic areas, рrospects of functioning of the special economic areas in Ukraine are certain.

Keywords: foreign investments, special mode of investing, world capital market, territories with the special mode of investing, special economic areas, territories of priority development, market of foreign investments.

Размещено на Allbest.ru

...