Актуальність теми. Буряково-цукровий підкомплекс - це пріоритетна продуктова вертикаль, яка є важливою складовою частиною не лише АПК, а й економіки країни в цілому. Вона традиційно визначає ефективність розвитку агропромислового виробництва, оскільки цукор є одним із основних сировинних джерел розвитку харчової, кондитерської, спиртової промисловості. Його ефективний розвиток повинен забезпечити становлення стабільного внутрішнього ринку цукру, стати значним джерелом валютних надходжень до бюджету, а відтак і забезпечити стабілізацію, а в подальшому й ріст ефективності всієї аграрної економіки.

Буряково-цукровий підкомплекс в Україні повинен відродитись і зайняти чільне місце в структурі продукції сільського господарства. Для цього є сприятливі ґрунтово-кліматичні та економічні умови, історичні традиції та великий досвід. Проте за останні роки досліджувана галузь у державі перетворилась з експортно-стратегічної в дотаційну, а для виробництва - в збиткову. Україну витіснили із зовнішніх ринків збуту цього товару. Система оптової торгівлі розбалансована, а економічні відносини в Буряково-цукровому виробництві опинились на засадах бартеру й давальницької схеми переробки сировини. Тому проблема подолання кризової ситуації в Буряково-цукровому підкомплексі, досягнення конкурентоспроможної участі держави на світовому ринку цукру є надзвичайно актуальною, і вона повинна вирішуватись на макро - і на мікрорівнях. Саме це й зумовило вибір теми наукового дослідження.

Питання стану Буряково-цукрового підкомплексу, його ефективності, регулювання та вдосконалення економічних відносин вивчались багатьма вченими економістами-аграрниками і висвітлені у публікаціях В.Р. Боєва, О.М. Варченко, О.С. Зайця, М.Ю. Коденської, В.П. Мартянова, В.І. Пиркіна, М.В. Роїка, П.Т. Саблука, В.Д. Слюсаря, О.М. Шпичака та інших. Проблемами розвитку цієї галузі займались такі провідні вчені-економісти, як О.С. Багатаренко, М. Барабаш, А.Ф. Бурик, С.М. Валявський, О.М. Варченко, О.П. Довбах, А.С. Заяць, М.Ю. Коденська, В.В. Лазня, О.М. Онищенко, В.Г. Поплавський, П.Т. Саблук, В.Д. Слюсар та ін., а також практики - Є.В. Імас, М.М. Ярчук та ін. Однак низка проблем залишається малодослідженою і потребує подальшої поглибленої розробки стосовно підвищення економічної ефективності Буряково-цукрового підкомплексу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою наукової тематики економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2001-2005 роки "Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК" (номер державної реєстрації 0100U002332) і на 2006-2010 рр. "Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону" (номер державної реєстрації 0108U002073). Участь здобувача у виконанні й апробації дослідження відображена у наукових звітах кафедри статистики та аналізу за 2000-2006 рр.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробленні теоретико-методичних основ і прикладних рекомендацій щодо вдосконалення економічного механізму функціонування Буряково-цукрового підкомплексу.

Для досягнення поставленої мети визначені такі основні завдання:

– узагальнити розроблені вітчизняними і зарубіжними вченими наукові основи дослідження ефективності Буряково-цукрового підкомплексу;

– розробити систему показників оцінки ефективності функціонування Буряково-цукрового підкомплексу;

– обґрунтувати сучасні методологічні основи дослідження Буряково-цукрового підкомплексу;

– провести оцінку сучасного стану Буряково-цукрового підкомплексу та формування ринку цукру;

– окреслити сировинні зони цукрових заводів з урахуванням попиту і пропозиції на ринку цукру;

– розробити практичні рекомендації щодо запровадження сучасних технологій вирощування, заготівлі і переробки цукросировини;

– розробити шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування Буряково-цукрового підкомплексу;

– обґрунтувати напрями розвитку інтеграційних процесів і відродження зовнішнього та внутрішнього ринків цукру.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, які формуються у процесі функціонування і розвитку Буряково-цукрового підкомплексу АПК.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів розвитку Буряково-цукрового підкомплексу в умовах ринку.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, а також законодавчі акти, що формують особливості становлення й розвитку Буряково-цукрового підкомплексу в ринкових умовах.

Під час виконання розрахунків у роботі використовувались такі методи дослідження: економіко-статистичний - для вивчення динаміки і розвитку, групування, порівняння і наочного зображення тенденцій змін площ посіву, урожайності цукрових буряків, валових зборів, впливу чинників на відхилення; дослідження взаємозв'язків між виходом продукції, чинниками, затратами, доходами; методи теоретичного узагальнення і порівняння - для виявлення змісту та сутності основ понятійного апарату теорії ефективності Буряково-цукрового підкомплексу; системний підхід - для обґрунтування пропозицій з удосконалення взаємовідносин товаровиробників сировини і переробників; розрахунково-конструктивний - для прогнозу балансу попиту і пропозиції цукру на перспективу; графічний - для розробки схем ринкової структури Буряково-цукрового підкомплексу, наповнення ринку цукру, маркетингової служби; метод SWOT-аналізу - для стратегічного позиціонування цукропереробного підприємства в зовнішньому і внутрішньому середовищі.

Інформаційною базою дослідження є офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Тернопільській області, управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, Національної асоціації цукровиків України "Укрцукор", особисті спостереження автора, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

– розроблено систему регулювання ринкових економічних відносин агроформувань і переробних підприємств цукросировини, побудованих на принципах рівноправності і паритетності, встановлення справедливих розрахункових цін;

– обґрунтовано раціональні межі сировинних зон для кожного цукрового заводу, що можуть стати науковою основою розробки диференційованих підходів в аграрній політиці регіонів, формування інтегрованих агропромислових структур;

удосконалено:

– наукові засади комплексної оцінки стану Буряково-цукрового підкомплексу, його підприємств і систематизовано показники економічної ефективності, які, на відміну від існуючих враховують регіональні особливості розвитку;

– прогнозні параметри виробничих, інтеграційних, затратних і цінових показників функціонування регіонального ринку цукру, що забезпечать достовірну оцінку та обґрунтованість перспектив забезпечення населення області та постачання на експорт;

набули подальшого розвитку:

буряковий цукровий підкомплекс ринок цукор

– напрями вдосконалення техніко-технологічної системи вирощування сировини, її заготівлі та продажу переробним підприємствам через формування прямих взаємовідносин між виробниками і переробниками;

– теоретичні і методичні підходи до формування попиту і пропозиції на ринку цукру, розробки системи індикаторів, балансів, меж виробництва, попиту і споживання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення, пропозиції і рекомендації можна використати для об'єктивного вивчення умов та результатів діяльності виробників і переробників цукросировини та їх взаємовідносин, розробки заходів на перспективу. Одержані в результаті досліджень висновки та пропозиції можна буде використати для прийняття рішень щодо подальшого розвитку Буряково-цукрового підкомплексу. Основні положення і результати дослідження знайшли своє практичне застосування в діяльності Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 9-01-30 від 30.05.2008 р.), управління агропромислового розвитку Зборівської районної державної адміністрації (довідка № 113 від 21.05.2008 р.), враховані у розробці Стратегії розвитку Буряково-цукрового підкомплексу Тернопільської області (довідка № 14-3/6-36 від 25.09.2008 р.) і Стратегії розвитку ВАТ "Чортківський цукровий завод" (довідка № 3/1601 від 25.08.2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у комплексному дослідженні розвитку Буряково-цукрового підкомплексу в умовах різних форм власності виробників і переробників сировини, розкритті чинників впливу на рівень ефективності в регіоні з високим рівнем їх концентрації, розробці раціонально організованих сировинних зон цукрових заводів та пропозицій щодо вдосконалення взаємовідносин між економічними партнерами. Усі наукові результати, викладені в дисертації і винесені на захист, отримані автором особисто і опубліковані в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів проведених досліджень доповідались на міжнародних науково-теоретичних конференціях: "Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" (м. Тернопіль, 2006 р.), "Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, 2007 р.), "Наука в економічному просторі" (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інвестиційної діяльності" (м. Тернопіль, 2007 р.), а також на наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету у 2005-2007 рр.

Публікації. З теми дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,38 друк. арк., з них у наукових фахових виданнях 6 праць обсягом 2,06 друк. арк., 3 праці - у матеріалах наукових конференцій обсягом 0,32 друк. арк. В опублікованих працях викладені основні положення дисертації.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 227 сторінках комп'ютерного тексту, з них 186 сторінок основного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Вона містить 28 таблиць, 29 рисунків,19 додатків і список використаних джерел (173 найменування).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання, відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - "Теоретичні і методичні основи розвитку Буряково-цукрового підкомплексу" - розкрито суть, значення і особливості функціонування Буряково-цукрового підкомплексу; визначено критерії його ефективності, розроблено методологічні основи дослідження.

Ефективність є категорією ринкової економіки і використовується для характеристики учасників ринкового процесу. Як відомо, у сільському господарстві - основній ланці АПК - паралельно функціонують принципово відмінні два види виробників продукції - сільськогосподарські підприємства та особисті господарства населення. Основна якісна відмінність між ними полягає в тому, що перші - це, головним чином, підприємства ринкового типу, а другі - натурального. Господарська діяльність сільськогосподарських підприємств зосереджена насамперед на постачанні продукції на агропродовольчий ринок, а діяльність особистих господарств - на забезпеченні продовольчих потреб їх власників. Тому основні характеристики ефективності підкомплексів АПК формуються в секторі сільськогосподарських підприємств. Оскільки саме вони активно включені в ринковий процес, то тенденції в цьому секторі відображають ефективність як Буряково-цукрового підкомплексу, так і всього АПК.

Існує два підходи до оцінки ефективного господарювання: цільовий і системний. З огляду на системний підхід існує дещо інше трактування ефективності. Передусім тому, що організації є системами відкритими і зв'язаними багатьма зв'язками з оточенням, прагнучими до збереження своєї інтегральності і запевненням свого розвитку, які намагаються оптимізувати процеси пошуку і використання засобів, а також пошуку й утримання своєї конкурентної позиції стосовно інших елементів середовища. Відповідно до такого підходу інтерпретація ефективності виражається в тріаді "витрати на вхід до системи - процес трансформації - ефекти на виході із системи" (рис.1).

Безпосередньо ефективність Буряково-цукрового виробництва вимірюється кількістю виробленої продукції, продуктивністю праці, виходом продукції на один гектар, витратами на виробництво продукції та одержаним прибутком. Передусім доцільно з'ясувати урожайність цукрових буряків, оцінити зміни в динаміці та визначити залежність валового виробництва цукрових буряків від урожайності та посівних площ.

Особливу увагу треба звертати на чинники, які формують урожайність цукрових буряків - природні, агротехнічні та організаційні. Основними чинниками, які впливають на урожайність цукрових буряків, є якість насіння та технологія вирощування культури, застосування належної кількості органічних і мінеральних добрив. Значна увага має бути приділена таким показникам, як витрати праці на один гектар та одиницю виробленої продукції, що, з одного боку, повинно засвідчити рівень продуктивності праці, а з другого - економію використання живої праці. З цих позицій важливим є і показник окупності затрат, як відношення кількості та вартості продукції буряківництва до затрат виробництва.

Окремо варто звернути увагу на деякі особливості дослідження ефективності роботи переробних підприємств - цукрозаводів. Підхід загалом аналогічний, як і для товаровиробників сировини, хоча є й деякі специфічні особливості. Внаслідок цього треба застосувати й специфічні показники: обсяг перероблених цукрових буряків, тривалість сокодобування, кількість виробленого цукру, ступінь вилучення цукру з буряків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Характеристика підходів до оцінки ефективності функціонування підприємств Буряково-цукрового підкомплексу АПК.

Основні характеристики ефективності формуються в секторі сільськогосподарських підприємств, оскільки саме вони активно включені в ринковий процес. Тенденції в цьому секторі відображають ефективність як окремого підкомплексу, так і всього АПК. Економічні взаємовідносини між виробниками сировини та цукровими заводами формуються під впливом низки чинників, які нами визначені і класифіковані: за стадіями процесу відтворення; за чинниками виробничого процесу; за галузями економічної діяльності; за рівнем управління; за територіальною ознакою. Нами наведено класифікацію показників, які характеризують функціонування Буряково-цукрового підкомплексу на національному, регіональному і локальному рівнях.

У другому розділі - "Організаційно-економічні основи та стан Буряково-цукрового підкомплексу" - проведено оцінку діяльності та економічної ефективності Буряково-цукрового підкомплексу, досліджено зміни в ринкових умовах господарювання, здійснено аналіз взаємовідносин виробників і переробників цукросировини та визначено соціально-економічні чинники їх регулювання.

Показник урожайності сільськогосподарських культур - центральна, головна ознака рівня розвитку, взаємодії і взаємозв'язку техніки і технології, економіки, організації та управління виробництвом. У цьому знаходить своє вираження ціла сукупність чинників науково-технічного прогресу. Спостерігаються значні коливання рівня врожайності цукрових буряків у Тернопільській області за роками і в розрізі адміністративних районів, окремих господарств. Загалом у всіх категоріях господарств області протягом 2001-2007 рр. вона зросла з 201 до 350 ц/га.

Наукові дослідження та практика аграрних формувань, що займаються крупним і високотоварним виробництвом, переконливо доводять переваги концентрації засобів і праці. Для практичних розрахунків добирається числовий виразник концентрації виробництва, яким для буряківництва найкраще обрати площу посівів під цукровими буряками (табл. 1).

У дисертації пропонується нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності функціонування Буряково-цукрового підкомплексу. Для вирішення поставленої проблеми проведене комплексне дослідження, що дозволило зробити такі висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування.

1. Цукробурякове виробництво потенційно економічно вигідне, оскільки при належно поставленій роботі забезпечує великі суми грошових надходжень і прибутків товаровиробникам сировини й переробним підприємствам. Цим зумовлений певний інтерес зарубіжних бізнесменів, що формує потенційні можливості залучення прямих інвестицій або через створення спільних підприємств типу "Укрінтерцукор". Соціальна роль підкомплексу полягає як у розширенні зайнятості робочої сили протягом року й у сезонні періоди, так і через матеріальне стимулювання працівників, заробіток яких тут вищий проти середнього в галузі.

2. Дія низки об'єктивних і суб'єктивних чинників за останні роки негативно вплинула на розвиток галузі, зокрема зменшувались посіви цукрових буряків, знизилась урожайність. Скорочення поставок сировини призвело до простоїв цукрових заводів, різкого зменшення виробництва цукру. Буряково-цукровий підкомплекс опинився у незадовільному стані, що зумовлений перекосами в приватизації, впровадженням натуральної форми розрахунків, виникненням численних посередників і каналів реалізації, недоліками законодавчої та наукової бази.

3. Тернопільська область нагромадила значний досвід і ресурсний потенціал Буряково-цукрового виробництва. Під посіви цукрових буряків у 2007 р. відведено 59,6 тис. га, або 8,5% усіх посівних площ. Питома вага посівів цукрових буряків у загальній структурі засіяної площі постійно зменшується. За період 1990-2007 рр. рівень урожайності не мав чіткої тенденції. Його вирівнювання показало тенденцію до підвищення у середньому на 4,5 ц/га в рік. Урожайність цукрових буряків відзначається високою варіацією у районах області. У процесі аналізу виявлено суттєвий взаємозв'язок між концентрацію посівних площ і рівнем урожайності. При питомій вазі 10-11% цукрових буряків у структурі посівів, яку забезпечує лише 23,5% районів, рівень урожайності вищий на 39 ц/га від середньообласного. Нераціональним і нечостатнім є застосування органічних і мінеральних добрив, проведення селекційної роботи. В області намітилась тенденція до збільшення питомої ваги виробництва цукрових буряків у високотоварних сільськогосподарських підприємствах, і до зменшення - у підсобних господарствах населення. Головна перевага крупних високотоварних господарств у тому, що вони більш ефективні щодо використання земельних ресурсів.

4. У процесі дослідження ефективності виробництва цукрових буряків встановлено деяке поліпшення фінансових результатів у 2007 р., яких досягнуто насамперед за рахунок зростання обсягів реалізації у три рази. Однак протягом 2003-2007 рр. спостерігалося зростання собівартості цукрових буряків - на 22,8%, або 5,7% щорічно. Основним чинником стало зростання питомої ваги витрат на покупні матеріально-технічні ресурси, яке становило від 47,1% до 70,6%. Натомість питома вага оплати праці у сумі затрат знизилась до 15,8%, що свідчить про вкрай низький її рівень, відсутність реальної матеріальної зацікавленості працівників. Важливим для бурякосійних підприємств області є зростання виручки від реалізації в 4,2 раза проти зростання собівартості реалізованих буряків у 3,7 раза, що дозволило досягти рівня рентабельності 17,8%.

5. Негативну роль у розвитку підкомплексу відіграли недосконале законодавство, зокрема положення про встановлення квот і мінімальної ціни на цукрові буряки, цукор, а також недосконала система розрахунків з постачальниками сировини. Квотування повинно відігравати гальмівну роль в умовах надвиробництва цукру, а не стимулюючу, яка потрібна Україні. Встановлення ж мінімальних цін на сировину і цукор обмежує товаровиробників у перспективному зростанні виробництва продукції й пожвавлює діяльність та стимулює інтереси посередницьких комерційних структур. Давальницька система розрахунків заводів з виробниками сировини призвела як до неможливості збуту вирощеного врожаю через затримку з розрахунками, так і до втрати обігових коштів у партнерів.

6. Розробка конкретних шляхів виходу з кризового стану, обґрунтування проектних параметрів розвитку Буряково-цукрового підкомплексу на перспективу вимагає розробки раціональної та глибоко продуманої концепції. Для умов досліджуваного регіону це: збільшення обсягів виробництва сировини; забезпечення виробництва цукру для максимальних надходжень на внутрішній і зовнішній ринки; застосування нормативного способу планування й управління; раціоналізація взаємовідносин між економічними партнерами; удосконалення організації та функціонування внутрішнього й зовнішнього ринків цукру та їх маркетингове забезпечення. Можливості та потреби Тернопільської області в цукросировині визначались за критичною і раціональною межами, необхідним і проектним рівнями. Останній, обґрунтований на рівні виробництва 240 і 270 тис. т цукру, передбачає виділення 45,2 тис. т продукту на внутрішнє споживання і 139,8 та 165,8 тис. т на зовнішній (за межі області й експорт) ринок відповідно на 2010 і 2015 роки. Досягнення всіх проектних показників вимагає відведення під посіви цукрових буряків 62,6 тис. га землі, або 9,0% у структурі посівних площ.

7. Відродження, стабілізація й вихід підгалузі на проектний рівень вимагає вдосконалення технології вирощування цукрових буряків. Тут потрібна певна регулятивна допомога держави щодо вирівнювання диспаритету цін на техніку, пальне і мастила, добрива та на цукрові буряки й цукор. Зі свого боку, товаровиробникам необхідно запроваджувати прогресивні технологічні рішення на основі вітчизняної системи машин. Упорядкування сировинних зон наявних заводів на основі вертикальної інтеграції з урахуванням віддалі доставки у межах 27 км та транспортної мережі дозволить забезпечити підвищення цукристості на 1,5%, вихід цукру на 1,49%, зростання коефіцієнта завантаження на 32,4%, виробництва цукру на 49,3%

8. Досягнення перспективних параметрів розвитку Буряково-цукрового підкомплексу можливе лише за умови вдосконалення взаємовідносин між товаровиробниками сировини і її переробниками. Пропонується створити цілісний цукробуряковий підкомплекс АПК області на основі угод про взаємини, поставки й розрахунки, якісні параметри діяльності, джерела фінансування. Розподіл кінцевих результатів слід визначати за питомою вагою витрат виробника сировини та переробника у собівартості 1 тонни білого цукру. Інтеграція партнерів призведе до кооперації засобів і коштів, створення спільних підприємств і машинно-технологічних станцій, створить привабливий мікроклімат для фінансування та залучення інвестицій. Ефективне функціонування економічних взаємовідносин вимагає реалізації таких заходів: удосконалення податкової політики, спрямованості бюджету на матеріальний і соціальний захист виробника, цільового використання виділених сум підтримки.

9. Ефективне функціонування Буряково-цукрового підкомплексу, відродження внутрішнього і зовнішнього ринків цукру потребують вдосконалення його структури з метою задіяння всіх ланок, без чого його механізм не запрацює в потрібному ритмі. Особливе значення має функціонування маркетингової служби Буряково-цукрового об'єднання.

Список опублікованих праць за темою дисертації