У першому розділі „Наукові засади соціальної діяльності аграрних підприємств" узагальнено функції, принципи, умови та особливості здійснення соціальної діяльності аграрних підприємств; визначені складники організаційно - економічного механізму її здійснення та сформовано методичні засади оцінки ефективності соціально - економічної діяльності.

Проведене дослідження дає змогу визначити соціальну діяльність аграрних підприємств як механізм, за допомогою якого сільськогосподарські виробники, на регіональному рівні, здійснюють комплекс заходів щодо захисту життєвих інтересів сільського населення, задоволення його матеріальних і духовних потреб з метою посилення або відродження здатності селян до соціального функціонування. З огляду на мету соціальної діяльності виділено основні соціальні функції аграрних підприємств (рис.1): формальні (освітянська, охорони здоров'я, демографічна, культурна, функція зайнятості сільського населення, забезпечення житлом і комунікаціями); неформальні (створення різних культурних і соціальних фондів, об'єднань за інтересами тощо; створення сільських побутових закладів; регулятивна функція; відтворення і безперервності суспільних відносин; інтеграційна функція; комунікативна функція, інноваційна). Формальні соціальні функції є найбільш характерними для сільськогосподарських виробників. Формальні соціальні функції передбачають здійснення соціальної діяльності аграрними підприємствами на чітких принципах (правових актах, законах, указах, регламентах, інструкціях), на підставі санкцій, пов'язаних із заохоченням і покаранням.

Специфічні аспекти, притаманні соціальній діяльності саме аграрних підприємств, а також її багатогранний вплив на різні сфери життєдіяльності національної економіки, обумовлюють поступовий перегляд ролі та сутності соціальної роботи у суспільній системі в цілому, і в сільській місцевості зокрема. Це дозволяє виявити можливості її використання для формування мотиваційного механізму господарювання з метою підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських виробників. Створення ефективної системи соціальних заходів, що втілюються аграрними підприємствами, потребує впровадження, на базі попереднього поглибленого дослідження питання, діючого організаційно-економічного механізму, що зможе функціонувати в умовах недостатності інформаційного забезпечення і нестабільної соціально-економічної ситуації. Під час розробки цього механізму було визначено його основні елементи, а саме: державний фінансовий механізм (кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету); фінансово - кредитний механізм (банківське кредитування, інвестиції); організаційний механізм (маркетинг соціальної сфери, соціально - економічний аналіз розвитку соціальної сфери села); механізм планування (державні програми економічного та соціально - екологічного розвитку сільського населення, регіональні програми розвитку соціальної сфери села, інформаційно-аналітичне забезпечення планування); механізми регулювання і управління (формування структури органів управління соціальним розвитком села, рейтингова оцінка, правові форми і методи регулювання діяльності соціальної сфери села).

Рис. 1. Класифікація соціальних функцій аграрних підприємств

Оцінка ефективності соціальної діяльності є необхідним процесом, який дозволяє виявити спроможність закладів соціальної інфраструктури залучити необхідні, для повноцінного функціонування, кошти і здійснити їх цільове витрачання, яке призведе, з часом, до необхідного результату. Важкість такої оцінки полягає в тому, що не можна протягом короткого часу після початку фінансування соціальної діяльності аграрними підприємствами, відчути його вплив на соціальний стан мешканців сільської місцевості. Віддача спостерігається через деякий час. Для того, щоб виміряти вплив соціальної діяльності на певні групи сільського населення різних часових проміжках цього процесу, необхідно використати такі методи оцінки ефективності, як нормативний, програмно - цільовий, статистичний.

Нормативний спосіб оцінки ефективності соціальної діяльності передбачає проведення певних розрахунків, що характеризують використання коштів для забезпечення нормальних умов функціонування закладів соціальної інфраструктури сільської території. Всі розрахунки, що здійснюються під час використання такого методу, проводяться у відповідності з Формулою розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом і місцевими бюджетами. Розглянемо такі розрахунки детальніше.

Програмно - цільовий метод передбачає розробку та впровадження як на державному, так і на регіональному рівнях різнопланових програм, спрямованих на вирішення соціальних проблем сільського населення. На державному рівні такими нормативно - правовими документами є: постанови КМУ „Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року”; „Про затвердження Державної цільової програми реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2011 року”; „Про затвердження Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2009 року”; „Про схвалення Концепції проекту Загальнодержавної цільової соціальної програми „Молодь України" на 2009-2015 роки”; наказ Міністерства аграрної політики України „Про затвердження Цільової програми формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві на 2005-2009 роки”. На регіональному рівні - Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року.

Статистичний метод оцінки ефективності соціальної діяльності багатогранний та об'ємний. Це пов'язано з тим, що статистичний метод містить велику кількість форм, видів та способів спостереження за здійсненням соціальної діяльності аграрних підприємств, і залежить від того, яку саме її сферу ми хочемо дослідити. Нині поширені три організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.

У другому розділі „Соціально-економічна ефективність функціонування аграрних підприємств регіону" досліджено ефективність виробничої діяльності та дохідність аграрних формувань Херсонської області, визначено основні проблеми формування зайнятості та доходів їх працівників, здійснено оцінку участі сільськогосподарських товаровиробників в облаштуванні соціальної інфраструктури сільських територій.

Головним завданням аграрних підприємств в умовах ринкових відносин є всебічне задоволення потреб національної економіки, в цілому, і окремих громадян, зокрема, у його продукції, роботах та послугах з високими споживчими властивостями і якістю при мінімальних витратах; збільшення вкладу в прискорення соціального розвитку країни. Для здійснення цього завдання аграрне підприємство повинно підвищувати ефективність власної виробничої діяльності.

Розрізняють наступні види ефективності: технологічну (показники: врожайність культур з одиниці посівної площі, основні параметри якості рослинницької продукції, продуктивність худоби і птиці, основні параметри якості тваринницької продукції); економічну (показники: собівартість продукції, рентабельність, продуктивність праці, фондовіддача виробничих фондів, використання авансованого капіталу), і соціальну (показники: покращення умов праці та побуту, поліпшення зовнішнього довкілля, підвищення рівня зайнятості і безпеки життя людей, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати, ліквідація важкої фізичної праці тощо).

виробничий аграрний соціальний село

Станом на 1.01.2009 р. у 656 селах Херсонської області функціонувало 634 аграрних підприємства (рис.2), з них: 350 - господарські товариства, 183 - приватні підприємства, 56 - підприємства державної форми власності,19 - виробничі кооперативи, 26 - підприємства інших форм господарювання. Кількість збиткових сільськогосподарських підприємств на кінець 2008 р. складала 197 одиниць, що на 46 менше, ніж було зафіксовано у 2007 р., і становила 31 % від загального числа аграрних виробників. В цілому, починаючи з 2003 р., спостерігається поступове зменшення кількості збиткових аграрних підприємств.

Рис. 2. Динаміка прибуткових та збиткових аграрних підприємств Херсонської області протягом 2000 - 2008 рр.

Так, якщо у 2003 р. їх було 355, у 2004 р. - 239, у 2005 р. - 226, то вже у 2006 р. - 199, у 2008 р. - 197. Скорочення збиткових і збільшення прибуткових аграрних підприємств відбувається, переважно, за рахунок виробників сільськогосподарської продукції рослинництва. Так, їх частка у загальній кількості підприємств складає 93,7 %. Різке, більш ніж на третину, зменшення збиткових аграрних підприємств області у 2008 р. стало можливим лише завдяки позитивній динаміці інвестицій в агропромисловий комплекс регіону, яка спостерігається в останні роки і складає: у 2004 р. - 110918 тис. грн., у 2005 р. - 187159 тис. грн., у 2006 р. - 284795 тис. грн., у 2007 р. - 364809 тис. грн., у 2008 р. - 466956 тис. грн.

Більшість сільськогосподарських виробників регіону - переважно фермерські господарства - мають земельні ділянки сільськогосподарського призначення розміром від 20,1 до 50,0 га. Але на них припадає всього 48,3 тис. га. Натомість, крупні аграрні підприємства, які потрапляють до категорії власників земельних ділянок розміром від 1000,0 до 3000,0 га, складають лише 5,2 % від загальної кількості сільськогосподарських виробників, хоча на них припадає 28,6 % від загальної площі сільськогосподарських угідь аграрних підприємств Херсонської області.

Аграрні підприємства регіону здійснювали свою господарську діяльність за допомогою основних засобів, вартість яких становила: у 2004 р. - 1066760,7 тис. грн., у 2005 р. - 1074383,1 тис. грн., у 2006 р. - 1089387,9 тис. грн., у 2007 р. - 1292245,4 тис. грн., у 2008 р. - 1729511,7 тис. грн. При цьому, частка основних фондів, що належать аграрним підприємствам рослинницької орієнтації складала 81 %, а частка основних фондів підприємств тваринницької орієнтації, відповідно,19 %. Аграрними підприємствами регіону, як рослинницької, так і тваринницької орієнтації, у 2008 р. було вироблено продукції на загальну суму 3684,6 млн. грн. (табл.1). З неї 73,5 % або 2706,7 млн. грн. припадало на виробництва рослинницької орієнтації, 26,5 % або 996,5 млн. грн. - на виробників м'яса, м'ясопродуктів та іншої продукції тваринництва.

Виручка аграрних підприємств Херсонської області від реалізації сільськогосподарської продукції у 2008 р., не дивлячись на економічну кризу, сягнула свого найвищого показника і склала 1638,4 млн. грн. З них 1381,8 млн. грн. або 84,3 % від загальної суми - це виручка від реалізації продукції рослинництва і 256,6 млн. грн. або 15,7 % - виручка від реалізації продукції тваринництва. Повна собівартість продукції рослинництва аграрних підприємств Херсонщини у 2008 р. склала 1174,7 млн. грн., а продукції тваринництва - 243,7 млн. грн., що відповідно, на 75,7 % та 53,1 % більше, ніж у 2007 р.

У загальних витратах сільськогосподарських підприємств відрахування на соціальні потреби станом на 1.01.2009 р. складали, в середньому, 11,3 %. Якщо співставляти з попередніми роками, то необхідно відмітити, що у порівнянні з 2000 р. цей показник збільшився у 4,5 - 5 разів. Але досліджуючи статистичні дані більше раннього періоду, необхідно відзначити, що відрахування на соціальні заходи у 1989 - 1990 рр. складали близько 85 - 92 % у загальній структурі витрат аграрних підприємств. Сьогодні, із загального обсягу витрат, що здійснюють сільськогосподарські виробники для підтримки сільських територій та їх населення, 55,7 % спрямовується на задоволення потреб сільських шкільних та дошкільних закладів; 26,2 % отримують заклади охорони здоров'я; 10,1 % забезпечують функціонування сільських будинків культури, клубів, бібліотек, будинків побуту; 4,3 % відводиться на будівництво житла; 1,39 % направляється на благоустрій сіл; 0,49 % призначається для навчання, підготовку та перепідготовку кадрів аграрних підприємств; за рахунок 0,4 % фінансування здійснюється матеріальна допомога малозабезпеченим громадянам і виплати на поховання; 0,23 % забезпечують

Таблиця 1

Динаміка та структура виробництва продукції сільських підприємств Херсонської області (всіх категорій), млн. грн.

безперебійну роботу водопровідно-каналізаційного господарства; 0,13 % спрямовані на виплату одноразових допомог ветеранам ВВВ; 1,06 % виділяється на всі інші соціальні заходи.

Зайнятість, як економічна категорія, виражає виробничі відносини із приводу включення працівника (окремої соціальної групи) у конкретну кооперацію праці з метою задоволення попиту на робочу силу. До зайнятого населення відносяться, в першу чергу, найманні працівники, а також особи, що самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю і т.д. Станом на 1.01.2009 р. у Херсонській області налічувалось 505,7 тис. осіб зайнятого населення, що на 1,1 тис. осіб більше, ніж у 2007 р. З них 162,8 тис. осіб або 32,2 % від загальної кількості зайнятих регіону працювало у сільському господарстві. Серед цих працівників 36,7 тис. осіб або 13,9 % були найманими робітниками, а 126,1 тис. осіб, або 86,1 % працювали на себе.

Заробітна плата є основним видом доходів, який отримують селяни регіону за свою працю поза власних домогосподарств: станом на 1.01.2009 р. її частка сягнула 37 %. Але її низький рівень, у порівнянні з іншими галузями економіки Херсонської області, уповільнює розвиток виробництва знижує його обсяги; зменшує розміри прибутку, що отримує аграрне підприємство; скорочує ефективність роботи, створює соціальні проблеми. Якщо раніше на розвиток і вдосконалення виробництва, а також до соціальної сфери спрямовували 75 - 85 % прибутку, то зараз - тільки 17,5 %. У фондах споживання раніше оплата праці становила 85 %, матеріальні заохочення - 15 %, а тепер, відповідно, 97 і 3 %. У сільському господарстві заборгованість із заробітної плати становить 2052,1 тис. грн., або на 34 % менше порівняно з початком 2008 р. (19 місце по Україні).

В третьому розділі „Шляхи посилення соціальної спрямованості функціонування аграрних підприємств" обґрунтовано необхідність розвитку аграрного туризму, як однієї з перспективних форм підвищення зайнятості населення; активізацію використання трудоресурсного потенціалу аграрних підприємств; визначено основні напрямки подальшого підвищення рівня життя сільських жителів.

Тенденція до падіння основних економічних показників сільськогосподарського сектора України, що склалася на початок 2000-х років, примусила звернути на себе увагу загрозливою перспективою руйнації всієї аграрної сфери; втратою продовольчої безпеки країни, і, як наслідок, знищенням достатньо хиткої соціальної стійкості в державі. За відсутності стратегії розвитку села і зниження рівня життя у сільській місцевості необхідні дієві механізми, що здатні у стислі терміни та при відносно невеликих інвестиційних вкладеннях позитивно вплинути на складну ситуацію у галузі. Але всупереч наявності комплексу проблем, які обумовлюють розвиток кризових складових аграрного ринку, він має великі потенційні можливості та перспективи.

Розвиток сільського туризму може стати одним з ключових чинників, що зможуть використати потенціал сільськогосподарських територій і населення та вплинути на стабілізацію ситуації у сільському господарстві. Станом на 1.01.2009 р. у Херсонській області функціонувало 15 аграрних підприємств, одним із видів діяльності яких був аграрний туризм, і 25 офіційно зареєстрованих садиб селян, які займалися виключно сільським туризмом. Незважаючи на давню культуру землеробства, багаті національні традиції та унікальні рекреаційні можливості, із 18 районів області та двох міст обласного підпорядкування лише 7 районів та деякі села, що відносяться до Херсонської міської ради, охоплені сільським туризмом. Так, Бериславський район представлений 1 садибою; Білозерський - 1; Голопристанський - 8; Каланчацький - 4; Скадовський - 1; Цюрупинський - 1; Чаплинський - 4; села, що, відносяться до Херсонської міської ради - 5 садибами. Необхідно відмітити, що таке нерівномірне розташування об'єктів сільського туризму пов'язане з наявністю, у вище перелічених місцевостях, розгалуженої соціальної інфраструктури та курортів. На територіях, з неповноцінною соціальною та комунальною інфраструктурою віддалених від обласного центру, курортних місцевостей, і розташованих, переважно, у степу, сільський туризм ще не отримав розвитку. Дохід, який було отримано у 2008 р. приватними підприємствами та фізичними особами від надання послуг сільського туризму, склав 697,5 тис. грн. В тому числі, аграрними підприємствами було отримано 287,3 тис. грн., приватними садибами - 410,2 тис. грн.

До переваг розвитку сільського туризму можна віднести: створення нових робочих місць для сільського населення; розвиток виробництва екологічної чистих продуктів харчування; приток інвестицій до соціальної інфраструктури села; збільшення добробуту сільського населення; підвищення інтелектуального рівня сільських жителів на базі отримання спеціальної освіти, направленої на придбання нових сервісних професій; розвиток ремесел; професійна переорієнтація з сільськогосподарської праці на обслуговування туристів; збільшення надходжень до місцевого та державного бюджетів за рахунок податків.

Глобальне перетворення соціально - економічного та політичного устрою України вимагає принципових змін у кадровому забезпеченні аграрних підприємств, і, як наслідок, необхідності оновлення системи та змісту освіти в аграрних вищих навчальних закладах. Станом на 1.01.2009 р. у системі Міністерства аграрної політики фахівців для агропромислової галузі України готували 23 вищі навчальні заклади III-IV рівня акредитації та 118 вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, що становило 16 % від усіх вищих навчальних закладів України. У Херсонській області аграрна освіта представлена одним вищим навчальним закладом III-IV рівня акредитації та 3 навчальними закладами I-II рівня акредитації. Науковими і науково - технічними роботами займалися 14 докторів сільськогосподарських наук, один з них є академіком УААН, 67 кандидатів наук, 688 працівників аграрних підприємств області. На фінансування вищезгаданих розробок у 2008 р. було витрачено 16981,4 тис. грн., з них 10378,9 тис. грн. - за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, 5151,5 тис. грн. - за рахунок вітчизняних аграрних підприємств, 1451,0 тис. грн. - за рахунок іноземних інвесторів.

Одним з основних питань соціальної напруженості у сільській місцевості є рівень наявності та обладнаності сільського житлового фонду. Відносно будівництва нового житла ситуація протягом останніх років поступово нормалізується. Якщо до 2003 р. загальна площа житла у сільській місцевості зменшувалася і у 2003 р. досягла позначки у 22787 мІ, то вже у 2004 р. цей показник становив 37847 мІ, у 2005 р. - 41330 мІ, у 2006 р. - 44353 мІ, у 2007 р. - 56422 мІ, у 2008 р. - 67431 мІ. Фінансування будівництва житла у сільській місцевості на 74,8 % відбувалось за рахунок коштів аграрних підприємств; 8,9 % від загальної суми коштів належало обласному та місцевим бюджетам; 16,3 % - склали кошти населення.

Найгірше складається ситуація із обладнанням сільського житлового фонду. Загальний середній відсоток його обладнанності (таблиця 2) основними комунікаціями складає всього лише 30,8 %, у той час, коли такий же показник по міському житловому фонду дорівнює 62,6 %. Найгіршим, у сільській місцевості, є забезпечення житлового фонду електроплитами - всього 0,2 %, найкращім - природним газом - 95,8 %, що перевищує, навіть, показники по міських поселеннях. Електрична енергія використовується лише для задоволення потреб в освітленні. Та частина сільських поселень Херсонської області, до яких ще не було проведено газ, газифікована балонним. Водопостачання сільського житлового будинку забезпечується, найчастіше, з колодязів або водозабірних стовпчиків. Гострим питанням благоустрою сільського житлового фонду є його опалення. Традиційне грубне опалення вимагає регулярного постачання сільському населенню твердого палива.

Таблиця 2

Обладнання сільського житлового фонду Херсонської області, %

* Розраховано за даними Херсонської державної обласної адміністрації.

Було розроблено програму соціального розвитку с. Плодове на 2009 р., яка повинна реалізовуватись за рахунок державного аграрного підприємства „Дослідне господарство "Новокаховське". Програма соціального розвитку передбачає фінансування таких заходів, як: діяльність дошкільних закладів - 686202 грн.; фельдшерсько - акушерських пунктів - 301300 грн.; різного роду соціальні адресні допомоги громадянам - 4500 грн.; соціальний захист ветеранів війни та праці - 1500 грн.; ремонт водопровідно - каналізаційного господарства - 2500 грн.; функціонування клубу - 116143 грн.; благоустрій території - 16000 грн.

Розвиток сільських територій Херсонської області ускладнюється не тільки матеріальним, а моральним зубожінням сільського населення, яке відбувалось протягом багатьох років. Тому сьогодні одним із шляхів підвищення добробуту та соціальної захищеності селян є повернення до впровадження місцевими, обласними та державними органами влади моральних стимулів. Такими стимулами можуть стати: проведення ярмарок, виставок, презентацій; залучення окремих домогосподарств до участі у сільських конкурсах на кращій благоустрій садиб; участь сіл у державних та обласних конкурсах благоустрою сільських територіальних одиниць; проведення Днів урожаю; організація культурно - спортивних заходів; створення та утримання дорослих і дитячих колективів, придбання для них костюмів та інструментів; проведення конкурсів серед працівників аграрних підприємств з метою виявлення кращого за професією (кращій механізатор, краща доярка і т.д.).

Висновки

В результаті здійснення дисертаційного дослідження були отримані важливі теоретичні, методичні та практичні результати щодо активізації соціальної діяльності аграрних підприємств. В результаті чого було сформовано наступні висновки:

1. Соціальна діяльність аграрних підприємств - це механізм, за допомогою якого сільгоспвиробники здійснюють комплекс заходів щодо захисту життєвих інтересів селян, задоволення їх матеріальних і духовних потреб. Основною метою соціальної діяльності аграрних підприємств є поліпшення матеріального становища і умов життя сільського населення, виконання конституційних прав в області праці, освіти, культури і т.п.

2. Аграрні підприємства можуть виконувати соціальні функції, які поділяються на дві групи: формальні та неформальні Формальні соціальні функції передбачають здійснення соціальної діяльності аграрними підприємствами на чітких принципах (освітянська, охорони здоров'я, демографічна, культурна, функція зайнятості сільського населення, забезпечення житлом і комунікаціями), Неформальні соціальні функції не мають чіткої нормативної бази - взаємодія у межах них є результатом соціальної творчості аграрних підприємств та волевиявлення окремих громадян (створення культурних і соціальних фондів, об'єднань за інтересами; створення сільських побутових закладів; регулятивна функція; відтворення і безперервності суспільних відносин; інтеграційна функція; комунікативна функція, інноваційна).

3. Важливими складовими частинами організаційно - економічного механізму соціальної діяльності аграрних підприємств як на рівні національної, так і регіональних економік є: державний, фінансово - кредитний, організаційний механізми, а також механізми планування і регулювання та управління.

4. Оцінка ефективності соціальної діяльності дозволяє виявити спроможність закладів соціальної інфраструктури залучити необхідні для повноцінного функціонування кошти і здійснити їх цільове витрачання, яке призведе, з часом, до необхідного результату. Для того, щоб виміряти вплив соціальної діяльності на певні групи сільського населення різних часових проміжках цього процесу необхідно використати такі методи оцінки ефективності, як нормативний, програмно - цільовий, статистичний.

5. Станом на 1.01.2009 р. у 656 селах Херсонської області функціонувало 634 аграрних підприємства, з них: 350 - господарські товариства, 183 - приватні підприємства, 56 - підприємства державної форми власності,19 - виробничі кооперативи, 26 - підприємства інших форм господарювання. Кількість збиткових сільськогосподарських підприємств на кінець 2008 р. складала 197 одиниць, що на 46 менше, ніж було зафіксовано у 2007 р., і становила 31 % від загального числа аграрних виробників. Ними у 2008 р. було вироблено продукції на загальну суму 3684,6 млн. грн. З неї 73,5 % або 2706,7 млн. грн. припадало на виробництва рослинницької орієнтації, 26,5 % або 996,5 млн. грн. - на виробників м'яса та м'ясопродуктів.

6. Ключовими проблемами у роботі вищих і середніх спеціальних установ аграрної освіти є: недостатній рівень практичних вмінь та навичок студентів і учнів, розрізненість знань і умінь в області сучасних технологічних процесів сільськогосподарського виробництва. Одним з напрямків рішення вищезазначених проблем стала б організація системи трьох рівнів практичної підготовки: (І рівень - учбово - дослідні господарства вищих і середніх спеціальних закладів освіти; ІІ рівень - регіональні учбово - виробничі центри практичного навчання на базі вищих закладів освіти та передових аграрних підприємств; ІІІ рівень - аграрні підприємства та установи, куди направляються випускники).

7. Одним із альтернативних методів підвищення рівня зайнятості і добробуту селян є розвиток сільського туризму. Станом на 1.01.2009 р. у Херсонській області функціонувало 15 аграрних підприємств, одним із видів діяльності яких був аграрний туризм, і 25 офіційно зареєстрованих садиб селян, які займалися виключно сільським туризмом.

8. Рівень життя сільського населення визначається розвитком соціального забезпечення та ступенем задоволення основних людських потреб. Протягом 2008 - 2009 навчального року в області здійснювали освітню діяльність 567 загальноосвітніх шкіл, з них 400 або 70,5 % були розташовані у сільській місцевості; система охорони здоров'я у сільській місцевості області була представлена: лікарнями (24), амбулаторіями (78), фельдшерсько - акушерськими пунктами (407); у селах нараховувалось 370 бібліотек при селищних радах і 292 бібліотеки при сільських закладах освіти; функціонувало 20 спортивних клубів та секцій. Станом на 1.01.2009 р.247 або 38 % із 656 населених пунктів сільської місцевості Херсонської області мали водопровідні мережі; 8 або 1,2 % - каналізацію; 131 село або 20 % було газифіковано. З усіх складових соціальної сфери сільських територій, найбільше потребує фінансових вливань система житлово - комунального господарства.

9. Основними напрямками соціальної діяльності аграрних підприємств повинні стати: освіта; медичне обслуговування; розвиток культурно-дозвільної діяльності у сільській місцевості, збереження і розвиток традиційної культури територій; поліпшення побутового обслуговування сільського населення; розвиток фізичної культури і спорту на селі; розвиток транспортного сполучення та зв'язку; удосконалення інженерної інфраструктури; житлове будівництво та комунальне господарство.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових наукових виданнях:

1. Коваленко В.І. Підвищення рівня використання трудоресурсного потенціалу працівників аграрних підприємств / В.І. Коваленко // Бізнес - навігатор: наук. - вироб. журн. - Вип.17. - Херсон: МУБіП, 2008. - С.5 - 9.

2. Коваленко В.І. Сутність та функції соціальної діяльності аграрних підприємств / В.І. Коваленко // Економіка АПК: Міжнар. наук. - вироб. журн. - 2008. - № 10. - С.116 - 124.

3. Коваленко В.І. Формування зайнятості та доходів працівників аграрних підприємств / В.І. Коваленко // Ученые записки Крымского инженер. - пед. - ин-та: Зб. наук. праць. - Вип.14. - Сімферополь, 2009. - С.112 - 118.

4. Коваленко В.І. Організаційно - економічний механізм соціальної діяльності аграрних підприємств / В.І. Коваленко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип.65. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 207 - 216.

5. Коваленко В.І. Ефективність виробничої діяльності та дохідність аграрних формувань Херсонської області / В.І. Коваленко // Культура народів Причорномор'я: наук. - вироб. журн. - 2009. - № 163. - С.17 - 21.

В інших виданнях:

6. Коваленко В.І. Основні складові мотивації праці / В.І. Коваленко // Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств: Всеукраїнська наук. - практ. конф., 16 - 17 квітня 2007 р. - Херсон: Айлант, 2007. - Т.2. - С.34 - 36.

7. Коваленко В.І. Підвищення рівня життя сільських жителів / В.І. Коваленко // Функціонування суб'єктів господарювання в умовах сучасної економічної кризи: І міжрегіональна наук. - практ. - конф., 27-28 квітня 2009 р. - Нова Каховка, 2009. - С.5-8.

8. Коваленко В.І. Участь сільськогосподарських товаровиробників в облаштуванні соціальної інфраструктури сільських територій / В.І. Коваленко // Новини наукового прогресу - 2009: ІІ міжнар. наук. - практ. конф., 17 - 25 серпня 2009 р. - Софія: „Бял Град” ОДД, 2009. - Том 2. - С.63 - 66.

Анотація

Коваленко В.І. Підвищення ролі аграрних підприємств у соціальному розвитку сільських територій. - Рукопис.