Організаційно-економічний механізм управління витратами на підприємствах промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Приазовський державний технічний університет

УДК 658.8.001

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність: 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КОНОНЕНКО ГРИГОРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Маріуполь - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому університеті економіки та права (м. Донецьк).

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Берсуцький Антон Якович, Донецький університет економіки та права, перший проректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Салига Сергій Якович, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент Прокопович Леонід Борисович, Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, МОН України (м. Миколаїв), доцент кафедри обліку і економічного аналізу.

Захист відбудеться «22» квітня 2009 р. о «13⁰⁰» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України

за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий «18» березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок



АНОТАЦІЯ

Кононенко Г. М. Організаційно-економічний механізм управління витратами на підприємствах промисловості - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.00.04 - Економіка й управління підприємствами. - Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2009. економічний управління собівартість облік

У дисертаційній роботі обґрунтовуються нові підходи й теоретичні положення щодо підвищення ефективності функціонування організаційно-технологічного механізму управління витратами на підприємствах машинобудівного комплексу.

Запропоновано системний організаційно-технічний підхід до проектування й створення ефективних соціально-економічних механізмів управління витратами виробничо-господарської діяльності на промислових підприємствах на основі формування цільової собівартості з обліком бізнес процесів, що формують цінність товару, стратегічного позиціонування, системи факторів, що формують витрати.

Ключові слова: система управління витратами, цільова собівартість, управлінський облік, внутрішній економічний механізм підприємства.



АННОТАЦИЯ

Кононенко Г. Н. Организационно-экономический механизм управления затратами на предприятиях промышленности - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями. - Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2009.

В диссертационной работе обосновываются новые подходы и теоретические положения относительно повышения эффективности функционирования организационно-технологического механизма управления затратами на предприятиях машиностроительного комплекса.

Предложен системный организационно-технический подход к проектированию и созданию эффективных социально-экономических механизмов управления затратами производственно-хозяйственной деятельности на промышленных предприятиях на основе формирования целевой себестоимости с учетом бизнес процессов, формирующих ценность товара, стратегического позиционирования, системы затратообразующих факторов.

Разработана методика моделирования внутреннего механизма предприятия с использованием факторной, целевой и функциональной моделей, которая позволяет определять оптимальную социально-экономическую структуру предприятия.

Предложена методика разработки, обоснования эффективных подходов и определения методов формирования систем управления производственными затратами;

Предложены методологические подходы к формированию оптимальной структуры системы управления затратами производственно-хозяйственной деятельности предприятий перерабатывающей промышленности на основе концепции стратегического управления затратами и управления целевой себестоимостью.

Усовершенствован критерий оценки эффективности внутреннего механизма предприятия, который характеризует эффективность использования потенциала предприятия и точки зрения затрат на ведение хозяйственной деятельности.

Основные положения диссертационной работы представляют собой рекомендации, которые позволяют проектировать системы управления затратами на промышленных предприятиях позаказного (единичного) или мелкосерийного производства.

Ключевые слова: система управления затратами, целевая себестоимость, управленческий учет, внутренний экономический механизм предприятия.



ANNOTATION

Kononenko G. N. Organizational-economic mechanism of management expenses on the enterprises of industry. It is Manuscript.

Dissertation on the competition of scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 08.00.04 is Economy and management enterprises. - Priazovskiy state technical university of Ukraine's Ministry of education and science, Mariupol, 2009.

In dissertation work new approaches and theoretical positions are grounded in relation to the increase of efficiency of functioning of организационно-технологического mechanism of management expenses on the enterprises of machine-building complex.

Organizationally-technical approach of the systems is offered to planning and creation of effective socio-economic mechanisms of management the expenses of производственно-хозяйственной activity on industrial enterprises on the basis of forming of having a special purpose prime price with an account business of processes, forming the value of commodity, strategic positioning, system of costmaiking factors.

Keywords: control the system by expenses, having a special purpose prime price, administrative account, internal economic mechanism of enterprise



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Функціонування промислових підпри ємств в сучасних ринкових умовах характеризується наявністю значних невідповідностей між кінцевими результатами їх діяльності та господарськими витратами. Рівень виробничих витрат вітчизняних товаровиробників займає значно більшу питому вагу на гривню доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в порівнянні з зарубіжними конкурентами і вимагає від них реального вдосконалення методів управління всіма видами витрат. В основі традиційних процесів виробничо-господарської і підприємницької діяльності промислових підприємств лежить організаційне управління з тим або іншим ступенем деталізації окремих елементів. Саме розробка системи побудови, функціонування і технології організаційного та економічного управління витратами містять в собі суть операційного менеджменту та розкриває зміст оперативного управління виробничими витратами на сучасному етапі розвитку.

Формування витрат в оптимальних розмірах вирішує головне економічне питання підприємств і надає їм можливості забезпечити необхідну ефективність господарювання за рахунок втілення організаційного та економічного механізму управління витратами, всіма видами ресурсів в процесі розробки, освоєння та виробництва нових видів продукції.

Порушеним питанням особливу увагу приділено в наукових працях та публікаціях зарубіжних вчених: Дж. Вебера, К. Друрі, Х. Купера, Дж. Эванса, Э. Мейра, Т. Стоуна і інших, а також вітчизняних: О.І. Амоші, М.Г. Білопольського, Я.Г. Берсуцького, О.В. Войчака, В.М. Гриньової, П.В. Гудзя, Р.Р. Ларіної, А.Ф. Павленка, В.А. Ткаченка, А.М. Ткаченко, М.Г. Чумаченка, М.В. Шегди й інших.

Віддаючи належне роботам названих учених і усвідомлюючи, що управління витратами виробничо-господарської діяльності промислових підприємств виступає як сукупність складних соціально-економічних і організаційно-методичних процесів дії управляючої системи на конкретний керований об'єкт, здійснюваного за допомогою системи підходів, принципів та методів, технічних засобів і організаційних механізмів з метою досягнення керованою системою заданих техніко-економічних і соціальних показників. Залишаються неопрацьованими проблеми управління такого роду, як: інноваційного розвитку, досягнення високого ступеня конкурентоспроможності, управління витратами, оперативного регулювання господарських відносин на дії навколишнього ринкового середовища. Це і визначило актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження, а також головну мету досліджень та необхідність вирішення цих задач.

Сучасне ринкове середовище господарювання породжує перед промисловими підприємствами сукупність невирішених завдань нового порядку, суть яких полягає не в мінімізації витрат як таких в окремих тимчасових і просторових рамках, а в оптимізації витратного і відповідного йому організаційного та економічного механізмів в цілому в процесі досягнення стратегічних цілей господарюючими суб'єктами.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах наукових досліджень Дніпропетровського й Донецького університетів економіки й права в області їхньої науково-технічної співдружності з ВАТ «Завод «Дніпропрес» за темами: «Організаційно-економічні основи розвитку технологічного й методичного забезпечення систем управління промисловими підприємствами в умовах ринкових відносин» (державний реєстраційний номер 0100U000948); «Проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкового середовища» (державний реєстраційний номер 0104U008832); «Надання замовнику інформаційно-маркетингових послуг та розробка рекомендацій щодо удосконалення системи управління ВАТ «Завод «Дніпропрес» (дог. №1 від. 10.11.2005 р.).

Дисертант брав участь у виконанні науково-дослідних робіт як співвиконавець та технічний керівник за дог. № 1 від 10.11.2005 р. Ним проведені техніко-економічні обґрунтування виробничої діяльності підприємства, проведено аналіз фінансової діяльності й використання виробничого, трудового й фінансового ресурсів, а також брав безпосередню участь у розробці заходів щодо стратегічного розвитку системи управління підприємством.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення й обґрунтування методичних підходів і розробка практичних рекомендацій зі створення й функціонування організаційно-економічного механізму управління витратами промислового підприємства одиничного та дрібносерійного типу виробництва в умовах подальшого розвитку ринкових відносин і трансформацій економіки.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було виконати наступні завдання:

- визначити сутність господарських витрат та складові частки механізму управління їх видами в умовах звичайної діяльності підприємств;

- провести комплексний аналіз сучасних організаційних і економічних умов функціонування діючих систем управління витратами на промислових підприємствах з метою їх удосконалення, розвитку та пристосування до ринкових умов господарювання;

- дослідити та систематизувати методичні положення з метою розробки, обґрунтування ефективних підходів і визначення методів формування систем управління господарськими витратами на сучасному етапі;

- сформулювати системний організаційно-економічний підхід до проектування й створення ефективного механізму управління витратами виробничо-господарської діяльності промислових підприємств у ринкових умовах;

- визначити та запропонувати перелік економічних критеріїв оцінки ефективності функціонування механізму управління витратами на промислових підприємствах;

-створити й обґрунтувати систему принципів і підходів до формування витрат конкретного замовлення в умовах функціонування організаційно-економічного механізму управління витратами в процесі операційної діяльності залежно від основного стратегічного позиціювання підприємства в зовнішньому ринковому середовищі;

- запропонувати та сформувати системний підхід до оцінки ефективності використання механізму управління витратами операційної, фінансової та інвестиційної діяльності промислових підприємств.

Об'єктом дослідження є організаційно-методичні та економічні складові процесів управління виробничо-господарськими витратами на промислових підприємствах.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм управління витратами на промислових підприємствах в умовах розвитку ринкових відносин і трансформації економіки.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційних досліджень є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення теорії управлінського й фінансового обліку, сучасні концепції управління витратами й контролінгу.

У процесі дослідження були використані такі загальнонаукові й спеціальні методи: теоретичного узагальнення - для класифікації витрат на виробництво й реалізацію продукції; загальної теорії систем - для розробки системи управління витратами промислового підприємства в сучасних ринкових умовах; економіко-математичні методи - для розробки критерію ефективності внутрішнього економічного механізму підприємства (питомих сукупних витрат); системно-структурний - для розробки моделей побудови внутрішнього економічного механізму промислових підприємств і інші.

Інформаційну базу досліджень склали законодавчі акти й нормативні матеріали, сучасні методики проектування й аналізу систем управління витратами на підприємствах, офіційні статистичні дані, звіти підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному обґрунтуванні теоретичних та методичних підходів до розробки організаційно-економічного механізму управління витратами на промислових підприємствах й зводиться до наступного:

вперше:

- розроблено новий системний організаційно-економічний підхід до методів проектування й створення механізму упереджуючого управління витратами в процесі виробничо-господарської діяльності промислових підприємств, основним підгрунтям якого є оцінка ефективності використання усіх видів ресурсів в умовах їх звичайної діяльності підприємств за допомогою показників питомих сукупних витрат, що сприяє конкурентоспроможності та стратегічному позиціюванню суб'єктів господарювання на зовнішньому та внутрішньому ринках;

одержали подальший розвиток:

- методи моделювання внутрішнього механізму управління витратами на підприємствах з використанням факторної, цільової й функціональної моделей, що дозволяє визначати оптимальну економічну структуру витрат та сприяє зниженню навантаження накладних витрат на окремі види продукції;

- методи та підходи до моделювання механізму управління витратами в умовах операційної, фінансової та інвестиційної діяльності з використанням організаційних та економічних факторів, які дозволяють визначити оптимальну господарську структуру підприємства та проектувати процеси управління витратами на всіх рівнях;

- концепція формування системи упереджуючого управління господарськими витратами за рахунок введення показників сукупних питомих витрат по кожному з видів звичайної діяльності промислових підприємств, що забезпечує можливості та надає їм підстави для отримання планових показників рівня економічної ефективності їх загальної виробничо-господарської діяльності;

- методичні підходи до формування оптимальної структури витрат, котрі забезпечують споживчі властивості продукту в процесі виробничо-господарської діяльності підприємства в діючих ринкових умовах на основі концепції стратегічного управління витратами й управління цільовою собівартістю через систему взаємопов'язаних аналітичних показників для планування, контролю та аналізу ефективності використання операційних витрат;

удосконалено:

- критерій оцінки ефективності використання механізму, що характеризує позиціювання підприємства в зовнішньому ринковому середовищі на основі гнучкої цінової політики за рахунок контролю за ходом калькулювання собівартості кожного виду продукції та формування підстав збільшення прибутку за рахунок ефективного використання всіх видів ресурсів, залучених підприємством;

- принципи побудови організаційно-економічного механізму управління витратами на підприємстві, які полягають в обґрунтуванні підходів щодо оцінки рівня цільових операційних витрат в процесі виробництва продукції для прийняття оптимальних управлінських рішень з урахуванням ринкової ситуації і контролю за її собівартістю.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення дисертаційної роботи являють собою рекомендації, які дозволяють проектувати системи управління витратами на промислових підприємствах на основі стратегічного позиціонування підприємства в зовнішньому середовищі й критеріїв оцінки ефективності функціонування внутрішньогосподарського механізму.

Підтвердженням практичного значення отриманих результатів є використання основних розробок і рекомендацій дисертаційного дослідження на Відкритому акціонерному товаристві «Завод «Дніпропрес» (акт впровадження №214 від 15.04.08); ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (акт впровадження №54 від 19.06.08), ЗАТ «Елста» (акт впровадження №16 від 12.06.08).

Крім того, теоретичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського університету економіки і права (№ 1206 від 17.10.2008 р.) та Донецького університетів економіки і права (№ 15/03 від 21.04.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Автору належать наукові ідеї роботи, що складаються в обґрунтуванні нових практичних підходів і теоретичних положень щодо підвищення ефективності функціонування організаційно-економічного механізму управління витратами на промислових підприємствах одиничного та дрібносерійного типу виробництва.

Особистий добуток здобувача у наукових працях, опублікованих у співавторстві, представлений в списку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні концептуальні положення, методичні розробки й висновки щодо виконаних досліджень були апробовані автором на наукових і науково-практичних конференціях, семінарах. В тому числі: на V науково-практичній конференції «Системність на полі невизначеності» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); Межвузовской научно-практической конференции «Проблемы построения и функционирования операционных систем в условиях неопределенности и динамичности внешней среды» (г. Днепропетровск, 2005г.); VI науково-практичній конференції «Проблеми ефективного регіонального та корпоративного управління в умовах невизначеності зовнішнього середовища» (м. Дніпропетровськ, 2006р.); Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування механізму інноваційного розвитку сучасних соціоекономічних систем» (м. Донецьк, 2007 р.); науково-практичній конференції «Регіональні аспекти економіки та освіти» (м. Кременчук, 2007 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі «Проблемы конкурентоспособности экономики в условиях евроинтеграции: региональные аспекты» (м. Запоріжжя, 2008 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 10 наукових праць, з них 9 - у фахових виданнях загальним обсягом 5,03 ум. др. арк., з яких особисто авторові належить 3,7 ум. др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 188 сторінках, списку використаних джерел із 175 найменувань на 19 сторінках та 5 додатків на 5 сторінках. Загальний обсяг дисертації 213 сторінок, включаючи 13 таблиць на 12 сторінках та 33 рисунки на 28 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичні аспекти і механізми управління витратами на промислових підприємствах” розглядаються на підставі критичного огляду методологічні підходи до: визначення економічної сутності витрат як економічної категорії в умовах звичайної господарської діяльності промислових підприємств; теоретичних засад управління витратами, що існують на цей час і направлені на створення умов ефективної організації господарювання промислових підприємств; визначення та оцінки економічної ефективності витрат в процесі їх діяльності. А також методологічні основи та підходи до калькуляції собівартості продукції й розподілу витрат як окремих складових часток єдиного бізнес процесу, організаційно-методичні аспекти побудови системи управління витратами на підприємстві та інших.

Критерій економічної ефективності лежить в основі матеріально-структурної, системної й функціональної характеристик господарської діяльності підприємства. Проведений аналіз діяльності промислових підприємств дає змогу зробити висновки, що на сьогодні не має вичерпного визначення управління витратами. На підприємствах використовуються лише окремі сторони цього питання, котрі в більшій мірі торкаються виробничої діяльності, без комплексного урахування дієвості управлінських рішень, спрямованих на оптимізацію усіх видів витрат та і їх можливостей.

За результатами теоретичного аналізу, пропонується визначення, що для досягнення економічної ефективності виробництва підприємству необхідно одержати максимальний господарський результат при мінімумі витрат та раціональному використанні наявних обмежених виробничих ресурсів. У найбільш загальному вигляді, економічна ефективність виробництва являє собою кількісне співвідношення двох величин - результатів господарської діяльності й виробничих витрат. Сутність проблеми підвищення економічної ефективності виробництва складається в збільшенні економічних результатів на кожну одиницю витрат у процесі використання наявних ресурсів, створенні та збереженні стійкого функціонування суб'єкта господарської діяльності та зростання його конкурентоспроможності в умовах швидких змін зовнішнього ринкового середовища.

В економічній літературі вченими-економістами значно більше уваги приділено питанням порядку формування витрат відповідно з діючими нормативними матеріалами, проведення аудиту їх використання, відповідності їх бухгалтерського та податкового обліку. Проте майже зовсім не дослідженими залишилися питання комплексної оцінки рівня витрат в процесі конкретної інвестиційної, фінансової та операційної діяльності промислових підприємств з урахуванням вище викладеної точки зору, як відношення витрат на одиницю кінцевого їх результату. Тому питання управління витратами є досить актуальними для промислових підприємств.

Під час досліджень було виявлено, що у теорії й практиці бухгалтерського й управлінського обліку управління витратами розглядається як регулювання щорічної загальної суми витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей на виробництво, витрат на утримання матеріальних запасів, що забезпечують безперебійну роботу підприємства та інші. Ціль узагальнення витрат - спостереження за процесом їх формування по двох основних напрямках: продукту - для оцінки запасу; центрам відповідальності - з метою контролю за рівнем матеріальних витрат та управління послідніми.

Виходячи з трактувань сучасних авторів з позицій управлінських технологій - процес управління витратами на підприємстві може бути визначений у такий спосіб: управління витратами - цілеспрямований вплив на склад, структуру й механізм формування витрат з метою одержання найвищого кінцевого результату. Послідовність і зв'язок етапів процесу прийняття управлінських рішень.

Це дає можливість промисловим підприємствам вирішити існуючі три головні проблеми: побудови такого механізму управління витратами, котрий здатний був би функціонувати в умовах невизначеності ринкових відносин; розподілу витрат в умовах обмежених наявних ресурсів з метою їх ефективного використання; прийняття ефективних рішень, здатних адаптувати механізм управління витратами до змін зовнішнього середовища.

Ключовим елементом системи управління витратами на підприємстві є вимір і контроль у всіх його проявах: поточний контроль (установка принципів, пріоритетів і норм); - заключний (аналіз). Істотною частиною цієї системи управління є спільний аналіз двох факторів: виробничих можливостей підприємства (внутрішній фактор), цін і потреб ринку (зовнішній фактор).

Стратегія управління витратами дає змогу промисловому підприємству виробити загальний напрям і спосіб використання витрат в умовах наявних обмежених ресурсів для досягнення поставленої перспективної кінцевої мети, а тактика - здійснити вибір найбільш оптимального рішення господарських питань, що склалися в умовах дії конкретної ринкової ситуації.

У другому розділі «Аналіз сучасних концепцій і механізмів управління витратами на промислових підприємствах» аналізуються сучасні технології управління витратами виробництва на підприємстві, розглядаються методологічні підходи до формування системи контролю на підприємстві, основи управління витратами залежно від стратегічного ринкового позиціонування підприємства, система управління цільовою собівартістю на промислових підприємствах і механізм її реалізації.

Складність процесу управління полягає в тому, що найчастіше менеджмент підприємства має досить віддалене практичне уявлення про реальні господарчі витрати. Причина криється у відсутності ефективної інформаційної системи управлінського обліку.

Особливе місце в системі управлінського обліку займає підсистема контролю. Сьогодні в ринкових умовах, призначення й утримування даної підсистеми потребує істотних змін.

По-перше, в умовах сучасних бізнес-відносин і використання управлінських технологій істотно розширилося наповнення самого терміну контроль. Це вже не тільки порівняння поточного результату з планом (нормою) і прийняття відповідних рішень, а процес, що охоплює безліч господарських завдань у минулому, сьогоденні й майбутньому, що необхідно враховувати підприємствам в сьогоденні.

По-друге, якщо спочатку управлінський контроль на промислових підприємствах вважався функцією топ-менеджменту та середньої ланки, то в період трансформації економіки його сфера значно розширилася безпосередньо аж до виконавців.

По-третє, управлінський контроль в інтерпретації перших його дослідників є занадто зосередженим на даних бухгалтерського обліку, які краще можливо використовувати для прийняття рішень, пов'язаних з поточною діяльністю підприємства, тобто для оперативного управління, а не в умовах стратегічного ринкового його позиціювання.

По-четверте, інструментарій традиційного управлінського контролю на підприємствах вже не відповідає вимогам сучасного менеджменту.

В результаті досліджень отримано висновок, що управлінська методологія, спрямована на підтримку працездатності системи управління на вітчизняних підприємствах, концептуально повинна базуватися на принципах, які закладені в сучасній концепції управління витратами - контролінгу, що представляє собою спеціальну саморегулюючу систему методів і інструментів, орієнтованих на функціональну підтримку менеджменту підприємства в ринкових умовах й водночас включає в себе інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль, регулювання й внутрішній консалтинг, котрі складають єдиний внутрішній господарський механізм управління витратами.

В умовах глобалізації й жорсткості конкуренції для сучасного великого промислового підприємства, операційна система якого настроєна на виконання індивідуальних замовлень, основу системи управління витратами можуть скласти: концепція стратегічного управління витратами, управління по цільовій собівартості, таргет-костінг та кайзен-костінг, як функції підтримки досягнення даної величини витрат, котра наглядно представлена на рис.3. Така система управління витратами дозволяє організовано й цілеспрямовано здійснювати політику комплексного зниження собівартості, раціонально інвестувати кошти в освоєння нових видів продукції, координувати трудову діяльність великої кількості людей, залучених у виробничий процес, і спільними зусиллями домагатися досягнення поставлених цілей.

Система управління за цільовою собівартістю, на відміну від традиційних методів ціноутворення, передбачає розрахунок собівартості виробу, виходячи з попередньо встановленої ринкової ціни реалізації. Ідея управління по цільовій собівартості досить проста: впроваджувати в виробництво тільки ті види продукції, розрахункова собівартість яких не перевищує цільову собівартість. При проектуванні продукту виникає необхідність пошуку технологічних й технічних рішень, які дозволяють зберегти припустимий рівень споживчої цінності товару не виходячи за рамки допустимого рівня витрат. Управління господарськими витратами за допомогою систем таргет-костінг і кайзен-костінг вирішують практично одне й те саме завдання, але на відповідних стадіях життєвого бізнес- циклу продукту з використанням різних методів і підходів до вирішення цього питання. Обидві концепції призначені для зниження рівня окремих статей витрат і собівартості кінцевого продукту в цілому до деякого прийнятного рівня. Але якщо розділити життєвий цикл продукту на дві частини - стадію планування й розробки, й стадію виробництва, то таргет-костінг вирішує дане завдання на першій стадії, а кайзен-костінг - на другій. Разом обидві системи дають промисловому підприємству досить цінні конкурентні переваги, що складаються в досягненні більше низького, стосовно конкурентів, рівня собівартості виробництва продукції й можливості мати зручну цінову політику на зовнішньому та внутрішньому ринках. Особливо це важливо для промислових підприємств дрібносерійного та одиничного типу виробництва, де кожне замовлення носить індивідуальний характер зі своїми технічними та споживчими властивостями, що потребує від товаровиробника інноваційних підходів в процесі розробки, освоєння та виготовлення продукції.

Розглянута адаптована система управління витратами найбільш актуальна для підприємств, які лягли в основу досліджень. Фактично управління за цільовою собівартістю і система підтримки за цільовою собівартістю можуть знайти своє найбільше застосування на підприємствах, діяльність яких може бути описана як сукупність інноваційних проектів виробництва та реалізації продукції замовникам.

Таким чином, при виробництві кожної одиниці товару може бути використаний запропонований адаптивний підхід управління витратами за цільовою собівартістю з точки зору процесного підходу при формуванні витрат в ході їх виробництва через запропонований показник граничного рівня питомих витрат при визначенні рівня цільової собівартості продукту.

У третьому розділі «Концептуальні аспекти побудови й функціонування внутрішньогосподарського організаційно-економічного механізму управління витратами на промислових підприємствах» розглядаються особливості управління витратами в процесі діяльності промислових підприємств в ринкових умовах та їх позиціювання в постійно змінному зовнішньому середовищі на основі системи критеріїв, оцінок визначення розміру витрат і контролю показників, характеризуючи рівень витрат в звичайних умовах господарювання підприємств ; концептуальні аспекти та практичні підходи до побудови й функціонування організаційно-економічного механізму управління витратами промислового підприємства.

Побудова ефективного внутрішнього механізму управління витратами на промислових підприємствах, з точки зору організаційного підходу, включає три основних блоки питань:

- створення інформаційного простору, необхідного для визначення впливів управлінських рішень на рівень господарських витрат;

- розробка управлінських рішень та можливостей автоматизованого їх прийняття;

- створення форматів (у тому числі програмних) подання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень, впровадження обґрунтованих виконавчих дій з цього питання.

Як економічний критерій ефективності внутрішнього механізму управління витратами на промислових підприємствах, пропонується показник питомих сукупних витрат, який за своєю суттю являє собою оцінку ефективності використання сукупних витрат на одиницю чистого доходу від операційної, фінансової та інвестиційної видів діяльності промислового підприємства, як кінцевого результату господарювання підприємства (без урахувань надзвичайних подій).

Виходячи з вище наведених міркувань, кінцева формула визначення показника питомих сукупних витрат (ПСВ) запропонована та здобуває наступний вигляд:

ПСВ = , (1)

де В_оп, В_фін, В_інв - відповідно витрати від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства, тис. грн.;

ЧД_оп, Д_фін.д., Д_інв. - відповідно чистий дохід від операційної та доходи від фінансової і інвестиційної діяльності підприємства, тис. грн.;

ПР_зв.д. - прибуток від звичайної діяльності, котрий підлягає оподаткуванню відповідно з діючим податковим законодавством, тис. грн.;

N - діюча ставка оподаткування прибутку (фінансового результату) звичайної діяльності, у відносних одиницях.

В більш розгорнутому вигляді даний показник можливо запропонувати у вигляді:

ПСВ = (2)

де С - собівартість реалізованої продукції, тис. грн.;

В_адм.в. - адміністративні витрати, тис. грн.;

В_зб - витрати на збут готової продукції, тис. грн.;

В_ін.оп. - інші операційні витрати, тис. грн.

Запропонований метод аналітичних розрахунків зазначених чинників створює систему показників питомих витрат, котра визначає кількісну оцінку ефективності використання витрат як для різних видів, так і рівнів господарської діяльності промислових підприємств в ринкових умовах.

Окрім того, в процесі досліджень було визначено вплив державної податкової системи на економічну діяльність підприємств. Звісно, що законодавчими актами України регулюються як порядок, ставки оподаткування, так і ведення податкового обліку. За допомогою вище викладених показників можливо просто розрахувати прибуток, котрий залишається підприємству після оподаткування (ЧП_р.зв.д.):

ЧП_р.зв.д. = ЧД_зв.д. - В_сук (3)

Таким чином, загальний рівень показника питомих сукупних витрат надає кількісну оцінку ефективності використання витрат у відношенні до кінцевого результату господарювання промислового підприємства, який можна представити в узагальнюючому вигляді:

ПСВ = , (4)

де ЧД_зв.д. - чистий доход підприємства від звичайної діяльності, тис. грн.;

В_сук - сукупні витрати звичайної діяльності підприємства, тис. грн.

Даний узагальнюючий показник надає відповіді на головні питання діяльності підприємства - оцінку рівня ефективності використання витрат з метою одержання максимального кінцевого результату окремого суб'акта господарювання, а в порівнянні з аналогічними показниками конкурентів - його стратегічне позиціювання в зовнішньому ринковому середовищі.

Крім того, можлива оцінка кожного з видів діяльності, так наприклад - операційної, шляхом розрахунку показника питомих сукупних витрат операційної діяльності підприємства (ПСВ_оп.д.):



ПСВ_оп.д. = , (5)

Для апробації запропонованого показника питомих сукупних витрат (ПСВ) та інших вказаних показників з метою рішення завдань поточного аналізу пропонується використовувати дані форми №2 «Звіт про фінансові результати» та форми №1 «Баланс» суб'єкта господарювання за відповідний період. В дисертаційній роботі надані розрахунки приведених показників на базі статистичних даних ВАТ «Завод «Дніпропрес» за 2003 - 2007 рр.

З метою управління витратами за цільовою собівартістю, пропонується практично обґрунтований підхід до попередньої оцінки та визначення рівня цільових витрат, їх регулювання при проведенні розрахунків в процесі формування цільової собівартості конкретного продукту (замовлення) за допомогою розрахункових показників питомих сукупних витрат операційної діяльності, що дуже важливо в умовах жорсткої конкурентної боротьби промислових підприємств за сфери впливу в зовнішньому ринковому середовищі. Виходячи з вище викладених розрахунків, показник питомих сукупних витрат операційної діяльності підприємства можливо надати у вигляді:

ПСВ_оп.д. = , (6)

Факторна модель, як одна з часток організаційної складової механізму управління витратами, в своїй основі містить механізм формування прибутку, як показника оцінки кінцевого результату діяльності підприємства з наступною деталізацією різних факторів зниження всіх видів витрат у відповідному часовому просторі. Для узагальнення та спрощення за основу подається цільова функція прибутку у наступному вигляді:



y = kx + b, (7)

де: y - підсумковий прибуток підприємства в умовах звичайної діяльності;

kх - динаміка зростання прибутку (де:k >= 0 - коефіцієнт зниження різних видів (х-видів) витрат, як співвідношення кількісних величин витрат до та після дії прийнятих рішень по управлінню витратами);

b - показник рівня прибутку підприємства в залежності від його зовнішнього ринкового позиціювання;

х - кількість фактрів зниження витрат.

В основі організаційного підходу до побудови механізму управління витратами підприємства на основі функціональної моделі лежить поділ діяльності підприємства на складові функціональні напрямки. Функціональна модель будується навколо завдань, які необхідно виконати підприємству для нормального його господарювання. При цьому, загальне масштабне завдання розбивається на певну кількість дрібних функціональних завдань, які становлять основу для вертикального й горизонтального поділу праці в процесі їх виконання. Кожний напрямок є функція деякої кількості завдань, підлеглих тільки єдиному завданню функціонального підрозділу, якісне вирішення яких буде відображатися на загальній ефективності роботи цього напрямку.

Окрім факторної та функціональної систем, як складових організаційної сторони механізму управління витратами важливо, на нашу думку, також розглянути і цільовий підхід до побудови даного механізму. В основі такої моделі лежить система цілей підприємства, що являє собою багаторівневу ієрархію. Перший і другий рівні системи цілей виникають при створенні підприємства й існують разом з нею та надають даній моделі деяку умовну об'єктивність і стабільність. Цілі третього рівня є організаційними цілями, які вишиковує топ-менеджмент підприємства для реалізації рішень організаційно-економічного механізму управління витратами.

Паралельно системі цілей вибудовується система завдань і технологія управління, як система способів рішення даних завдань по управлінню витратами на промислових підприємствах за допомогою організаційно-економічного механізму. Цільова модель у своєму розвитку і як окремий випадок може бути побудована аналогічно функціональній або факторній й у деяких випадках ліквідує, або зм'якшить їхні недоліки.

Побудова організаційно-економічного механізму управління витратами на промислових підприємствах за допомогою запропонованих науково обгрунтованих методів та практичних підходів, надає обґрунтовану відповідь на підняті питання в дисертаційній роботі і має прикладне значення в процесі якісного управління витратами в умовах операційної та інших видів та рівнів звичайної діяльності суб'єктів господарювання, а запропонована система показників питомих сукупних витрат може бути використана при визначення поточних та кінцевих результатів їх господарювання.



ВИСНОВКИ

У дисертації, на базі проведених наукових досліджень, вирішено питання, що полягають у визначенні практичних підходів до створення дієвого організаційно-економічного механізму управління витратами на підприємствах в ринкових умовах, обгрунтовано методичні підходи до визначення критеріїв розробки узагальнюючого показника, та системи показників оцінки ефективності використання всіх рівнів та видів витрат у відповідності з результатами звичайної господарської діяльності промислових підприємств, головні висновки якої зводяться до наступного:

1. Основою вимірювання якості управлінських рішень у сфері господарсько-економічної діяльності на промислових підприємствах є економічна ефективність - складний і багатогранний показник матеріально-фінансової, організаційно-структурної, системно-функціональної характеристики цієї діяльності, що і визначає її оцінні показники, в яких знаходять своє адекватне відображення результати, властиві успішній господарсько-економічній діяльності.

2. Витрати на виробництво промислової продукції плануються і враховуються по первинних економічних елементах і статтях витрат. Угрупування по первинних економічних елементах дозволяє розробити кошторис витрат на виробництво, в якому визначаються загальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах, сума амортизації основних фондів, витрати на оплату праці і інші грошові витрати підприємства. Це угрупування витрат використовується також для формування та узгодження плану собівартості підрозділам, для планування обігових коштів і контролю за їх використанням. По ним не можливо, як правило, визначити собівартість одиниці продукції, тому поряд з ними плануються і враховуються витрати по статтях калькуляції, які дають можливість відслідковувати витрати за їх місцем виникнення і призначенням.

3. Механізм управління витратами на підприємстві може бути визначений таким чином: управління витратами - є цілеспрямована дія на склад, структуру і механізм формування витрат з метою отримання найвищого результату; це уміння раціонально розподілити ресурси з метою максимізувати віддачу від них, тобто отримати прибутковий кінцевий результат; це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їх видів, місць і носіїв при постійному контролі рівня витрат і стимулювання їх зниження.

4. Ідея організаційних та економічних витратоутворюючих чинників, котрі складають основу системи управління витратами полягає в тому, що при їх аналізі слід піднятися на вищий рівень причин появи тих чи інших витрат. За своєю суттю ці носії витрат є всього лише наслідком того або іншого господарського рішення. Тому, формально, сутність класичної системи управлінського обліку зводиться до системи управління наслідками, що викликають ті або інші витрати. Такий підхід до створення механізму управління витратами в стратегічному аспекті дає можливість, ухваливши правильне управлінське рішення на верхньому рівні, позбавитися від великої кількості чинників нижнього рівня, що впливають на рівень витрат (виробничих або комерційних). З точки зору структури чинників, котрі впливають на створення механізму управління витратами на підприємствах, існує багато напрямів вибору методів та підходів до вирішення питань оптимізації складу і структури витрат, які виникають в процесі виробництва і реалізації продукції на підприємстві.

5. Запропонована до розгляду адаптована методика управління витратами, на нашу думку, найбільш актуальна для підприємств, котрі виготовляють одиничну продукцію по індивідуальним замовленням. При цьому, кожна одиниця продукції унікальна в своєму виробництві, в своїх споживчих властивостях, виробничому процесі (як сукупності операцій) і витратному механізмі. Це означає, що при проектуванні товару розробник повинен запропонувати такий шлях організаційно-технічних та економічних рішень, щоб, з одного боку, забезпечити споживчі властивості продукції, а з іншої - «вписатися» у вже задану собівартість. При цьому, необхідно відзначити, що ключове місце займають структурні виртатоутворюючі чинники. Таким чином, при виробництві кожної одиниці товару може бути використаний запропонований адаптивний підхід управління витратами за цільовою собівартістю.

6. Як критерій стійкого стану внутрішнього соціально-економічного механізму підприємства доцільно прийняти показник «питомих сукупних витрат», який за своєю суттю є узагальнюючим вартісним виразом рівня витрат на одиницю кінцевого результату звичайної діяльності підприємства і служить інструментарієм настройки внутрішнього механізму управління витратами, націленого на вирішення підприємством задачі максимізації прибутку. Для успішного вирішення цього завдання необхідні абсолютно нові підходи до механізму управління витратами підприємства на основі удосконалення підсистем обліку, аналізу, регулювання, нормування, моральної і матеріальної мотивації, а також контролю ефективного використання ресурсів: матеріальних, трудових і фінансових, - в кожній одиниці кінцевих результатів діяльності. Запропонований показник (критерій) дозволяє не тільки оцінити економічний і фінансовий стан підприємства, але і швидкими темпами - шляхом управління витратами - мінімізувати виробничі втрати.

7. Моделювання внутрішнього організаційно-економічного механізму управління витратами промислових підприємств з використанням однієї з запропонованих в даній роботі моделей, покликане вирішувати одну принципову задачу - надати керівництву промислового підприємства такий управлінський інструмент, за допомогою якого можливо визначити граничні витратні орієнтири на одиницю продукту, оскільки саме зовнішнє ринкове середовище визначає рівень цільової собівартості на виробництво та реалізацію продукції та принципи настройки господарської діяльності підприємства.

8. Запропонована факторна модель побудови механізму управління витратами і оцінка результатів діяльності підприємства носить алгоритмічний характер, де практично всі управлінські рішення підпорядковані вертикальним зв'язкам. Ефективність управління витратами підприємства, побудованої по даній моделі, можливо встановити з достатньою точністю, оскільки такі критерії чітко визначені і задані за допомогою системи показників питомих витрат на всіх рівнях господарської його діяльності. В процесі побудови моделі, автоматично шикується система оперативного та кінцевого контролю витратами, з допомогою якої можливо достатньо чітко визначити вплив на оптимізацію витрат дії кожного елементу організаційно-економічного механізму управління витратами, виявити, котрий з них спрацював найуспішніше, або найменш успішно, а також мати оцінку ефективності того чи іншого рівня управління цим процесом, відповідне стимулювання його персоналу за внесок в кінцеві результати господарської діяльності промислового підприємства.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Кононенко Г.М. Оцінка соціального ризику в натуральному виразі / О.В. Буткевіч, Г.М. Кононенко // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Вип. 204, т. V. - С. 1196 - 1202.

Особистий внесок здобувача: запропоновано підхід до оцінки соціального ризику в натуральному виразі та визначення соціальних витрат за допомогою концепції потенційного вимірювання.

2. Кононенко Г.М. Управління інтелектуальною власністю в умовах інноваційного оновлення виробництва / І.П. Близнюк, Г.М. Кононенко, С.М. Воронін // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Вип. 205, т. IV. - С. 1014 - 1020.

Особистий внесок здобувача: розкрито переваги виробництва конкурентоспроможної продукції за рахунок використання інноваційних технологій та управління інтелектуальною власністю в ринкових умовах.

3. Кононенко Г.М. Концептуальні аспекти мотивації праці в Україні / Д.М. Ядранський, С.М. Воронін, Г.М. Кононенко // Академічний огляд: - Дніпропетровськ: ДУЕП, 2006. - №1. - С. 129 - 135.

Особистий внесок здобувача: розглянуто практичні проблеми мотивації праці в сучасних умовах економічних змін в державі.

4. Кононенко Г.Н. Комплекс мероприятий по повышению эффективности управления на предприятиях, в учреждениях, фирмах / Г.Н. Кононенко, Е.Е. Козлов // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Вип. 213, т. VI. - С. 1355 - 1365.

Особистий внесок здобувача: запропоновано окремі перебудови функціональних модулів управління на промисловому підприємстві з метою досягнення більш вагомого господарського результату за рахунок зростання ефективності управління підприємством.

5. Кононенко Г.М. Концептуальний погляд щодо удосконалення системи управління ефективністю виробництва / В.А. Грекова, Г.М. Кононенко // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Вип. 222, т. I. - С. 96 - 102.

Особистий внесок здобувача: піддано аналізу основні об'єкти виробничого обліку та особливості пристосування деяких моментів інноваційної діяльності при заміні основних фондів.

6. Кононенко Г.Н. Объективные условия роста промышленного производства и совершенствование систем оперативного управления / Г.Н. Кононенко // Академічний огляд: - Дніпропетровськ: ДУЕП, 2006. - №2. - С. 76 - 81.

Особистий внесок здобувача: розкрито та досліджено причини спаду виробництва на промислових підприємствах та запропоновано деякі підходи щодо стабілізації та відродження їх стану.

7. Кононенко Г.М. Процеси трансформаційної економіки України як фактор розвитку / С.М. Воронін, Г.М. Кононенко, О.А. Теряник // Економічний вісник Донбасу. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2006. - № 2-3 (4-5). - С. 63-71.

Особистий внесок здобувача: розглянуто поняття перехідного процесу в економіці країни та викладено окремі напрямки трансформаційних переходів від адмінистративного до ринкового типу в управлінні господарскими процесами на підприємствах.

8. Кононенко Г.Н. Концептуальные аспекты построения и функционирования социально-экономического механизма управления затратами / Г.Н. Кононенко, А.В. Ластенко // Економічний вісник Донбасу. - Луганськ, 2007. - №1-2 (7-8). - С. 100-106.

Особистий внесок здобувача: запропоновано аспекти побудови і функціонування організаційно-економічного механізму управління витратами на промислових підприємствах одиничного та дрібносерійного типів виробництва.

9. Кононенко Г.Н. Инновационный проект технического перевооружения и развития завода ОАО «Завод «Днепропресс»: / Г.Н. Кононенко, Я.Н. Деревянко, А.В. Ластенко // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ; ДНУ, 2008. - Спец. видання № 236. - С. 37-49.

Особистий внесок здобувача: розкрито формування та приведено опис іноваційного проекту технічного переозброєння ВАТ «Завод «Дніпропрес» на основі методології інноваційно-інвестиційної діяльності.

За матеріалами конференцій

10. Кононенко Г.М. Природні витоки розвитку теорії оперативного управління: Матеріали міжнародної науково практичної конференції.- Дніпропетровськ: ДУЕП, 2006 р. - С.45-46.

Размещено на Allbest.ru

...