Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності: методологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 330.339(477)

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та

історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Коршунова Ганна Степанівна

Донецьк 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Дмитриченко Лілія Іванівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії (м. Донецьк).

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор Кривенко Лариса Володимирівна, Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи» Національного банку України, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки (м. Суми);

кандидат економічних наук, доцент Хімченко Андрій Миколайович, Макіївський економіко-гуманітарний інститут Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри фінансів (м. Макіївка).

Захист дисертації відбудеться 23 грудня 2009 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 21 листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.С. Овечко



АНОТАЦІЯ

Коршунова Г.С. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності: методологічний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009. зовнішньоекономічний капітал державний

Розроблено концепцію сучасного механізму зовнішньоекономічної діяльності держави, що передбачає активізацію міжнародної торгівлі, інвестиційної діяльності та сприяння розвитку підприємництва.

Виявлено сучасні тенденції зовнішньоекономічної діяльності України й запропоновано механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі України, спрямований на поліпшення її світової і регіональної геоекономічної структури.

Досліджено позитивні й негативні наслідки сучасного механізму міжнародного руху капіталів. Зроблено висновок щодо необхідності регіональної й галузевої структурної перебудови економіки й формування її конкурентних переваг. Доведено, що підґрунтям розвитку зовнішньоекономічної діяльності є розвиток підприємництва, формування міжнародних конкурентних переваг, державна підтримка створення транснаціональних компаній. Обґрунтовано стратегічну програму розвитку зовнішньоекономічних відносин України, що орієнтується на забезпечення її національної економічної безпеки і обумовлює інтеграцію національної економіки в європейські і світові господарські об'єднання й організації.

Ключові слова: механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, міжнародна торгівля, інвестиційна діяльність, структурна перебудова економіки, конкурентні переваги, національна економічна безпека.



АННОТАЦИЯ

Коршунова А.С. Механизм государственного регулирования внешнеэкономической деятельности: методологический аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

В диссертации разработана концепция современного механизма государственного регулирования внешнеэкономической деятельности. Концепция базируется на развитии механизмов регулирования внешней торговли, активизации инвестиционной деятельности экономических субъектов и развитии предпринимательства.

Выявлены современные тенденции внешнеэкономической деятельности Украины, на основе чего предложен механизм государственного регулирования внешней торговли, направленный на обеспечение мировой и региональной геоэкономической структуры и таким образом - на обеспечение равномерного развития страны.

Доказано, что для современной Украины важно сохранение и использование традиционных экспортно-импортных рынков при одновременной поддержке и наращивании отечественного производства, постепенном укреплении его конкурентоспособности. Актуальными остаются и такие направления развития механизма внешнеэкономической деятельности, как сокращение непроизводственного и рациональное использование производственного импорта, максимальная диверсификация рынка стратегически важных товаров (энергоносителей, сырья и других ресурсов). Сохраняет значение регулирование экспорта в целях обеспечения положительного внешнеторгового баланса и получения валютных средств оплаты критического импорта на основе активизации экспорта.

Предложенный в диссертации механизм регулирования внешнеэкономической деятельности в Украине обеспечит сбалансированность экономики и равновесие внутреннего рынка, стимулирование прогрессивных структурных сдвигов в экономике и формирование благоприятных условий для вхождения страны в систему международного разделения труда и приближения её экономики к рыночным структурам развитых стран мира.

В рамках концепции установлено, что одним из ведущих направлений внешнеэкономической деятельности является международное движение капитала, в частности, инвестиционная внешнеэкономическая деятельность. Показано, что национальная система государственного регулирования международного движения капитала представлена двумя основными направлениями: регулированием поступления иностранных инвестиций в национальную экономику (масштабов, форм, территориальных и отраслевых пропорций), а также регулированием вывоза капитала из страны.

Систематизированы методы государственного регулирования движения капитала (инвестиционной внешнеэкономической деятельности), которые включают: денежно-кредитную политику; дефляционную политику; политику девальвации; валютные ограничения; бюджетные субсидии экспортерам; протекционистское повышение импортных пошлин; отмену налога на проценты, выплачиваемые иностранным владельцам ценных бумаг с целью притока капиталов в страну.

При обосновании современного механизма международного движения капитала выявлены его позитивные и негативные последствия для стран экспортеров и стран-импортеров капитала. Сделан вывод о необходимости региональной и отраслевой структурной перестройки экономики и формирования её конкурентных преимуществ, что обеспечит гармоничное развитие, как стран-экспортеров, так и стран-импортеров товаров, услуг и капитала.

В рамках общей концепции современного механизма государственного регулирования внешнеэкономической деятельности обоснован механизм активизации предпринимательской деятельности экономических субъектов. Интеграция экономики Украины в систему международного разделения труда обусловливает увеличение присутствия украинских предприятий на мировом рынке. Таким образом, развитие всех форм предпринимательства - основа развития внешнеэкономической деятельности страны.

Уточнены концептуальные основы совершенствования государственного регулирования предпринимательской внешнеэкономической деятельности: развитие институциональной среды внешнеэкономической деятельности, формирование международных конкурентных преимуществ, государственная поддержка создания транснациональных компаний.

Обоснована стратегическая программа развития внешнеэкономической деятельности Украины, ориентированная на сохранение её национальной экономической безопасности. Такая программа предусматривает формирование мощного экспортного потенциала страны, либерализацию импорта, укрепление и обеспечение конвертируемости национальной валюты, привлечение иностранных инвестиций, формирование свободных экономических зон, формирование системы внешнеэкономического менеджмента, гибкую налоговую, ценовую, депозитную, кредитную, финансовую и валютную политику и обусловливает постепенную интеграцию Украины в мировое экономическое пространство.

Ключевые слова: механизм государственного регулирования внешнеэкономической деятельности, международная торговля, инвестиционная деятельность, структурная перестройка экономики, конкурентные преимущества, национальная экономическая безопасность.



SUMMARY

Korshunova A.S. The State's mechanism regulation of foreign economic activities: methodological aspect. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Economic sciences on specialty 08.00.01 - Economic Theory and History of Economical Thought. Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2009.

This degree is a new concept of the modern mechanism the State regulation of foreign economic activities. It based at the active of foreign trade, investment activities and assistance to development of enterprise.

Exposed modern tendencies Ukrainian foreign economic activities and proposed mechanism the State regulation of foreign trade.

Described positive and negative sides of mechanism foreign capital movement. Made the conclusion about reformation of national economy structure, forming national economic competition advantage and development enterprises, State's supporting of transnational corporations forming.

Ground the strategic program of development Ukrainian foreign economic activities, direct integration Ukraine into world economy and national economic security.

Key words: State's mechanism regulation of foreign economic activities, foreign trade, investment activities, reformation of national economy structure, competition advantage, national economic security.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Приєднання України до світового ринкового господарства, її інтеграція в європейські й міжнародні структури потребує дослідження механізмів зовнішньоекономічної діяльності держави (ЗЕД). За роки незалежності Україна досягла високого рівня відкритості своєї економіки. Якщо у 1992 році частка експорту товарів та послуг у структурі ВВП складала 24%, то у 2003 - 58,6%, а на початок 2008 року - 69,1%, що майже втричі перевищує середньостатистичні показники в світі. Тільки за 2000-2008 роки більш, ніж у 4,3 рази зріс імпорт Але за такими позитивними показниками криється низка суперечностей і проблем, що загострюються у зв'язку с сучасною світовою кризою і негативно впливають на подальший розвиток зовнішньоекономічних відносин України. Серед них - недосконалість торговельних відносин, відсутність підтримки національних галузей виробництва з боку держави, відсутність прогресивних програм для залучення іноземних інвестицій, невідповідність правової системи до міжнародних норм права, нерозвиненість інфраструктури державної підтримки вітчизняного підприємництва, політична ситуація в країні, тощо. Усунення цих проблем та створення сприятливих умов з боку держави для розвитку зовнішньоекономічних відносин потребує розробки нових механізмів їх регулювання, які повинні враховувати особливості національної економіки й міжнародних ринкових відносин

Вагомий внесок у розвиток теорії та практики регулювання соціально-економічних відносин зробили відомі закордонні автори, серед яких - В.Алонсо, П.Аткінс, Дж.Годдард, П.Гувер, Дж. К. Гелбрейт, М.Голдсміт, Дж.М.Кейнс, Дж.Клайн, А.Петерс, М.Портер, Б.Рід, Дж.Робінсон, Дж.Фрідмен, Дж.Чандлер, Е.Хансен, М.Хант, С.Харріс.

Методологічні аспекти державного регулювання економіки в цілому та окремих її сегментів досліджували вітчизняні вчені: А.Гальчинський, В.Геєць, О.Головінов, С.Дзюбик, Л.Дмитриченко, Т.Ковальчук, Л.Кривенко, Д.Лук'яненко С.Наливайченко, М.Туріянська, А. Філіпченко, В.Шаповал, М.Чумаченко та ін. Проте, питання щодо державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності потребують подальшого дослідження і розробки удосконалених методів управління. Необхідність їх вирішення визначило актуальність та обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до комплексного плану науково-дослідницької роботи Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за держбюджетною темою «Проблеми стійкого розвитку України: економічне зростання і соціалізація» (номер державної реєстрації 0106U007014, 2004-2008 рр.). Автором розроблено рекомендації з удосконалення державної політики щодо системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності; запропоновано також пріоритетні напрямки державного регулювання підприємницької діяльності, що активізує зовнішньоекономічну діяльність.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концепції сучасного механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Для досягнення мети в дисертації поставлено і вирішено такі завдання:

розглянуто еволюцію ролі держави в економічному просторі;

визначено місце і роль державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у загальній системі державного регулювання економіки;

досліджено світові тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності й місце України в системі зовнішньоекономічних зв'язків;

розроблено концепцію сучасного механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, що базується на розвитку міжнародної торгівлі, активізації міжнародного руху капіталів, пожвавленні інвестиційної діяльності, а також - на розвитку підприємництва як підґрунтя зовнішньоекономічної діяльності;

розроблено рекомендації щодо удосконалення механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі України;

дано оцінку стану розвитку механізму державного регулювання зовнішньоекономічної інвестиційної діяльності в Україні й запропоновано рекомендації щодо його удосконалення;

обґрунтовано концептуальні засади й визначено стратегічні напрямки щодо удосконалення механізму державної підтримки зовнішньоекономічного підприємництва: розвиток інституціональної системи ЗЕД, формування міжнародних конкурентних переваг, транснаціоналізація підприємницької діяльності;

визначено шляхи запобігання економічній небезпеці країни в аспекті зовнішньоекономічної діяльності.

Об'єктом дослідження є процеси формування сучасного механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Предметом дослідження є економічні відносини, що пов'язані з механізмом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стало вивчення і творче переосмислення основних досягнень закордонної та вітчизняної економічної науки з проблем державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Для реалізації поставленої в дисертаційній роботі мети застосовувалися наступні наукові методи: діалектичний метод - для дослідження соціально-економічної сутності зовнішньоекономічних зв'язків; метод логічного узагальнення - для уточнення наукових положень щодо механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; компаративний метод - для порівняння розвитку зовнішньоекономічної діяльності у різних регіонах і країнах; метод причинно-наслідкових зв'язків - при обґрунтуванні необхідності державної підтримки становлення та розвитку зовнішньоекономічних відносин; економіко-статистичні методи порівняння, угрупувань, динамічних рядів - для аналізу тенденцій зовнішньоекономічних відносин.

Інформаційну базу дослідження складають Закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у обґрунтуванні концепції механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що відповідає сучасним вимогам забезпечення розвитку національної економіки.

Вперше:

розроблено концепцію сучасного механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що ґрунтується на визначенні взаємозалежності всіх елементів механізму регулювання і ураховує зовнішньоторговельний, інвестиційний механізми зовнішньоекономічної діяльності та розвиток підприємництва як підґрунтя такої діяльності. Впровадження концепції в практику забезпечить сталий розвиток України і гідне місце у світовому просторі.

Удосконалено:

науково-методичний підхід до аналізу механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі, що базується на поліпшенні її світової і регіональної геоекономічної структури й спрямований на забезпечення рівномірного розвитку країни;

механізм державного регулювання інвестиційної діяльності, спрямований на структурну перебудову економіки і на цьому підґрунті - на гармонійний розвиток як країн-експортерів, так і країн-імпортерів;

Набули подальшого розвитку:

концептуальні засади щодо удосконалення державного регулювання підприємницької зовнішньоекономічної діяльності, зокрема щодо розвитку інституціональної системи ЗЕД, формування міжнародних конкурентних переваг, державної підтримки створення транснаціональних компаній, що зміцнює зовнішньоекономічні відносини, підвищує конкурентоспроможність українських виробників товар і послуг;

стратегія забезпечення суверенітету й зовнішньоекономічної безпеки України, основними елементами якої є: створення потужного експортного сектору, лібералізація імпорту; зміцнення і забезпечення конвертованості національної валюти; залучення іноземних інвестицій, створення вільних економічних зон; формування системи зовнішньоекономічного менеджменту; гнучка податкова, цінова, депозитна, кредитна, фінансова і валютна політика, що обумовлює поступову інтеграцію національної економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій з підвищення ефективності національної політики організаційної й економічної підтримки та розвитку зовнішньоекономічних відносин. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних узагальнень і рекомендацій, які дозволяють підвищити ефективність розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Практичне значення має розробка алгоритму дій державних органів стосовно підтримки підприємницької діяльності в зовнішньоекономічній сфері.

Теоретичні надбання автора використовуються у викладацькій роботі в курсах економічної теорії, макро- і мікроекономіки.

Розроблені в дисертації пропозиції щодо розвитку механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності були впроваджені в практику, про що свідчать довідки Міжнародного центру ділових контактів (№286-09 від 16.09.09), Філії «КиївСіті» ПриватБанку (№711 від17.09.09), Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (№7-423 від 15.09.09).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень автора. Теоретичні розробки, обґрунтування, висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, отримані автором самостійно на основі вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного і практичного матеріалу з проблем зовнішньоекономічної діяльності держави.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації докладалися на 6 науково-практичних конференціях, а саме:

- на VIII Міжнародній науковій конференції «Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми» (Донецьк, 2006);

- на VII Міжнародній науковій конференції молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (Донецьк, 2006);

- IV Міжнародній науково - практичній конференції «Науковий простір Європи - 2008» (Софія, 2008);

- на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми соціально-економічного розвитку промисловості в сучасних умовах» (Краматорськ, 2008);

- на І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічна теорія в умовах глобалізації економіки» (Донецьк, 2009);

- на І Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (Макіївка, 2009).

Публікації. За темою дисертаційної роботи надруковано 9 наукових праць, загальним обсягом 4,0 д.а., з яких автору належить 3,8 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 233 сторінки, зокрема 210 сторінок основного тексту. У дисертації 7 таблиць, 33 рисунки та 3 додатка. Список використаних джерел містить 172 найменування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, відбито наукову новизну та практичну значимість одержаних результатів і пропозицій.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження механізму зовнішньоекономічної діяльності держави» досліджено еволюцію ролі держави в економічному просторі, світові тенденції зовнішньоекономічної діяльності держави, а також загальний механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

В дисертації здійснено критичний аналіз концепцій зовнішньоекономічної діяльності держави - меркантилізму, класичної школи, німецької історичної школи, інституціоналізму, кейнсіанства, неокласичних концепцій і доведено, що на сучасному етапі доцільно використовувати різноманітні варіанти сполучання кейнсіанських та неокласичних (неоліберальних і монетариських) концепцій, що обумовлює виникнення різних моделей регулювання економіки, які визначаються особливостями національних економік країн світу і світовими тенденціями розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Щодо сучасних тенденцій зовнішньоекономічної діяльності, то вони такі:

1. Міждержавне співробітництво базується на територіальній близькості партнерів (регіоналізація економіки). З початку нового століття активізуються зовнішньоекономічні зв'язки країн східно-азіатського регіону. В процесі інтеграції одну з основних ролей відіграє Японія. Змінилися географія її прямих іноземних інвестицій: до 2002 року 44% інвестицій припадало на Північну Америку (42% - США), 19% - на Європу. На всі країни Азії припадало 16,5% капіталовкладень (з них на Гонконг, Південну Корею, Сінгапур, Тайвань - 10%). Важливими об'єктами інвестування були Австралія, Нова Зеландія та Південно-Африканська Республіка. На даний момент на Північну Америку припадає тільки 29,0% інвестицій, збільшилися їх обсяги в Азію (35,6%), з них більше третини припадає на Китай.

2. Суттєво активізували зовнішньоекономічну діяльність Китай та Індія. Залучаючи нові технології й іноземні інвестиції, створюючи спільні підприємства (співзасновники яких надають вітчизняним підприємствам новітні технології, “ноу-хау”, основні фонди й устаткування), ці країни підняли реальний рівень виробництва, а також забезпечили підвищення економічного зростання й, як наслідок, обсяги зовнішньоторговельних постачань. Наприклад, індійський експорт щорічно зростає на 10-13%.

3. Вирішальну роль у зовнішньоекономічних зв'язках країн світу відіграють транснаціональні корпорації. Понад 90% з них розташовані у розвинутих країнах. 30% наймогутніших належать США, 10% - Японії. Вони розміщують за кордоном 30-50% активів, контролюють понад 40% промислового виробництва, більше 50% світової торгівлі, майже 80% патентів на нову техніку й технологію й 80% обсягів її продажів.

4. Зовнішньоекономічна політика розвинутих країн ґрунтується на принципах відкритої міжнародної торгівлі й подальшої її лібералізації. Наприклад, для більшості товарів зовнішня торгівля Великобританії й Німеччини здійснюється без обмежень, а основний наголос робиться на розвиток торговельно-економічних відносин з країнами ЄС, США і Японією. Щодо США, то їхнім ключовим завданням в області зовнішньоекономічної політики є використання власного впливу для забезпечення відкритої світової економіки, поглиблення переваг глобалізації, активної підтримки зовнішньоекономічної діяльності малих і середніх підприємств.

5. Всі держави використовують адміністративні методи обмеження дій конкурентів своїх національних фірм, наприклад, перешкоджання їхньому проникненню на внутрішній ринок, більш жорсткі умови для їхнього функціонування, заборони, підвищені екологічні вимоги тощо. Активно використовуються політичні засоби. Поширюється арсенал використання замаскованих засобів для підтримки своїх експортерів.

6. Залишається залежність країн колишньої соціалістичної системи від економіки розвинутих країн. У зв'язку з цим уряд цих країн має опікуватися захистом національних інтересів значно більшою мірою, ніж він робить це сьогодні.

В умовах жорсткої світової конкуренції і сучасного економічного стану України, вона посідає 75 місце за показником державної закупівлі високотехнологічної продукції і 73 місце із 131 країн за показником конкурентоспроможності продукції. Їй належить тільки 0,06% світового обсягу фінансування науково-дослідних робіт, а частка експорту високих технологій у загальному промисловому експорті становить 3,3%. Отже активізація зовнішньоекономічної діяльності можлива в разі удосконалення відповідних механізмів як підприємств, так і держави.

Концепцію сучасного загального механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відбито на рис. 1. Воно (державне регулювання) має забезпечувати: захист національних економічних інтересів країни; створення рівних можливостей для всіх суб'єктів цієї діяльності, розвиток всіх видів підприємництва; ліквідацію монополізму в сфері ЗЕД.

Прийняття рішення щодо будь-якого об'єкту зовнішньоекономічних відносин має базуватися на виборі об'єкту, обґрунтуванні політики щодо реалізації відносин, виборі інструментів впливу на них, на відповідності міжнародним стандартам і нормам, на обґрунтуванні валютної політики.

Як інструменти регулювання держава має використовувати експортні ліцензії, експортні субсидії, імпортні квоти, добровільне обмеження експорту, антидемпінгове мито, акциз і податок на додану вартість.

Принципами ЗЕД держави мають бути: суверенітет народу, свобода ЗЕД, юридична рівність і недискримінація, верховенство закону, захист інтересів суб'єктів ЗЕД, еквівалентність обміну, неприпустимість демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів, гарантування безпеки країни.

У другому розділі «Концепція сучасного механізму зовнішньоекономічної діяльності держави» обґрунтовано механізм міжнародної торгівлі в системі зовнішньоекономічної діяльності, механізм міжнародного руху капіталу в аспекті інвестиційної зовнішньоекономічної діяльності, проаналізовано розвиток підприємництва як підґрунтя ЗЕД.

1. Тенденція зростання сукупного обсягу зовнішньоторгового обороту товарів. Сукупний обсяг торгівлі товарами в Україні у 2007 році складав 109914,1 млн. дол., що на 38,5% більш, ніж у 2000 році і майже на 13,2% більш, ніж у попередньому році. За 1996-2007 роки загальний рівень експорту товарів збільшився у 3,42 рази, а імпорту товарів - більш, ніж у 3,44 рази.

2. Тенденція стійкої частки експорту українських товарів у країни СНД та в Європу при зростанні загальних обсягів експорту у інші країни світу. На початок 2008 року частка експорту до країн СНД та Європи становила більше 67%; до країн Азії - 21% (проти 18,8% у 1996 році); до країн Африки - 5,6% (проти 1,4% у 1996 році); до Америки - 5,4%. Експорт до Австралії і Океанії характеризується розбіжністю в 4,1 - 45,1 млн. дол.

3. Тенденція зростання загального обсягу імпорту товарів в Україну при зміні структури експорту-імпорту товарів. У 2007 році загальний обсяг імпорту товарів сягав 60618,0 млн. дол., зростання до попереднього року - 13,4%. (Відповідно до 2000 року зростання становило 43,4%)

4. Тенденція до прискореного розвитку торгівлі послугами. У 2007 році сукупний обсяг української міжнародної торгівлі послугами становив 14019,5 млн. дол. (втричі більше рівня 2000 року і на 25% - рівня 2006 року).

5. Тенденція значних регіональних розбіжностей щодо сукупного обсягу експорту-імпорту товарів і послуг. Основна частина експорту-імпорту товарів припадає на Донецьку, Дніпропетровську області та м. Київ (експорт складає 53,7 %, а імпорт - 57,4 %).

6. Тенденція великого відсотку Росії в експорті українських товарів (68% від експорту у країни СНД у 2006 і 2007 роках) при стабільному характері експорту товарів до інших країн.

7. Тенденція збільшення обсягів експорту товарів з України і їх імпорту з Європейського Союзу. Експорт товарів до країн ЄС порівняно з 2005 роком збільшився на 18,1%, імпорт - на 31,5%. У загальному обсязі експорту доля ЄС становила 28,3%, імпорту - 34,7% (у 2005 році відповідно 26,9% і 32,9%).

8. Тенденція збільшення експорту-імпорту послуг України до країн ЄС (питома вага експорту послуг до країн ЄС у загальному обсязі складала 29,6%, імпорту - 49% (у 2005році відповідно 28,1% і 43,8%).

9. Тенденція стійкої високої ча стки сировинних товарів і продукції з низьким рівнем переробки і вичер пуючими можливостями екстенсивного нарощування експорту. Близько 70% експорту чорної металургії визнається неконкурентоспроможним (енерговитрати і витрати матеріалів у 2-3 рази перевищують ці показни ки в розвинутих країнах), 60% продукції вироб ляється на морально застарілому устаткуванні.

10. Стійка тенденція обмеженості обсягів торгівлі України патентами і ліцензіями, продукцією інтелектуальної праці.

В дисертації обґрунтовано механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі і пропозиції щодо його удосконалення, а саме: оптимальне збереження і використання традиційних експортних і імпортних ринків, підтримка і нарощування вітчизняного виробництва, поступове зростання його конкурентоспроможності; скорочення невиробничого і раціональне використання виробничого імпорту, максимальна диверсифікація ринків стратегічно важливих товарів (енергоносіїв, сировинних та інших ресурсів).

Головним завданням регулювання експорту в цих умовах є підтримання зовнішньоторговельного балансу і одержання валютних коштів для сплати критичного імпорту шляхом сприяння розвитку експорту, що неможливо без розроблення Державної програми розвитку експортного потенціалу України.

Одним з провідних напрямів зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний рух капіталу, зокрема інвестиційна зовнішньоекономічна діяльність. Домінування експорту капіталу у міжнародній міграції капіталу обумовлене процесом монополізації виробництва, появою ТНК, що зосередили у своїх руках величезний капітал і шукають шляхи його найбільш прибуткового вкладення. Так, у середині 90-х років норма прибутку американських ТНК у країнах, що розвиваються, була у два рази вище, ніж усередині країни. Причиною цього є дешева робоча сила, сировина тощо.

Станом на 01.01.2008 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становив 29489,4 млн. дол., або 635 дол. на одну особу проти 518,6 дол. на 01.01.2007 року (що складає 11-16 відсотків від рівня країн Центральної Східної Європи). Найбільший відсоток прямих іноземних інвестицій спрямовано у промисловість (24,9%), у фінансову сферу (14,5%) і в торгівлю (10,3%).

В умовах політичної нестабільності основним джерелом фінансування капітальних вкладень залишаються власні кошти підприємств - 56,5% (за рахунок держбюджету фінансується 5,6% інвестицій в основний капітал; за рахунок коштів іноземних інвесторів - лише 3,5%, що на 2,4% більше рівня 1997 року, але майже на стільки ж (на 2,1%) менше рівня 2000 року).

Обсяг прямих інвестицій в економіку України з країн ЄС на 01.01.2007 становив 75,2% загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну. Головними країнами-інвесторами, на які припадає 83,5% загального обсягу інвестицій з ЄС, є Німеччина - 35,3% загального обсягу інвестицій з країн ЄС, Кіпр - 18,9%, Австрія - 10,1%, Сполучене Королівство - 9,8%, Нідерланди - 9,4%.

Обсяг інвестицій з України в економіку країн ЄС на 01.01.2007 склав 66,3 млн. дол. США, що становить 29,9% загального обсягу інвестицій з України. Найбільші обсяги інвестицій спрямовано в Польщу - 36,4% загального обсягу інвестицій в країни ЄС, Сполучене Королівство - 20,9%, Іспанію -20,9%, Кіпр -6,6% та Латвію - 5,3%.

Щодо регіональної структури розподілу прямих іноземних інвестицій, то провідні місця посідають: м. Київ - 30,9%, Дніпропетровська область - 9,8 %, Харківська область - 4,7 % , Донецька область - 4,1 %, Київська область - 3,9% та Одеська область - 3,1%.

Виходячи з ситуації в інвестиційній діяльності, в дисертації розроблено механізм її державного регулювання. Доведено, що національне державне регулювання міжнародного руху капіталу, зокрема інвестиційної діяльності, має бути представлено двома основними напрямками: регулюванням надходження іноземних інвестицій у національну економіку (з погляду масштабів, форм, територіального й галузевого розподілу) і регулюванням вивозу капіталу із країни. Зроблено висновок, що Україна поки що не може забезпечити надходження іноземних інвестицій саме до тих галузей економіки, які є пріоритетними, як не може вона дати гарантій та створити сприятливі умови для іноземного інвестора. Потрібна цілеспрямована й системна державна політика, яка б розглядала іноземні інвестиції як один з інструментів структурної перебудови народного господарства й ефективне використання якого неможливе без державного стимулювання вітчизняного інвестування. Широке залучення іноземних інвестицій в економіку по винно здійснюватися на основі цільових інвестиційних про грам. Такі програми мають бути складовою загально національної програми з відновлення економіки.

Важливою умовою функціонування ринкової економіки є наявність і взаємодія економічних суб'єктів - великих, середніх і малих підприємств, а також їх оптимальне співвідношення. Отже розвиток підприємництва - підґрунтя розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а відтак - країни у цілому. В механізмі державного сприяння підприємницькій діяльності необхідно ураховувати дві основні моделі зовнішньоекономічної діяльності підприємства - зовнішньоторговельну та виробничо-інвестиційну.

Організаційно-функціональна структура зовнішньоеко номічної діяльності залежить від багатьох чинників: масштаби ЗЕД; витрати, пов'язані з виробництвом за кордоном або з продажем продукції на зовнішніх ринках; складність продукції; досвід зовнішньоекономічної діяльності за кордо ном; контроль над гнучкістю бізнесу, прибутки і повод ження у конкурентному середовищі; економічна свобода; присутність у країні; ризики.

Ефективною формою спільної підприємницької діяльності між українськими суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності є створення спільних підприємств (СП).Держава використовує безліч форм впливу й механізмів для безпосереднього або опосередкованого впливу на суб'єктів підприємницької діяльності. У взаєминах з підприємцями держава може виступати як покупець, власник, менеджер економіки. Функцію підтримки підприємництва держава має виконує за допомогою субсидій й інших форм фінансової допомоги, податковим і митним регулюванням сприяння окремим галузям промисловості, регіонам країни, а іноді й окремим підприємцям.

У третьому розділі «Стратегія державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності» розглянуто розвиток інституціональної системи зовнішньоекономічної діяльності, державну політику формування міжнародних конкурентних переваг, транснаціоналізацію зовнішньоекономічної діяльності в аспекті запобігання економічній небезпеці країни.

Розвиток інституціональної системи будь-якої діяльності - це прерогатива держави. Щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності, то воно має бути не тільки винятковою компетенцією держави в особі його органів, але здійснюватися іншими органами управління економікою, зокрема товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, союзами й іншими організаціями координаційного типу (які функціонують відповідно до їхніх статутних документів у всіх регіонах країни), а також безпосередньо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на основі відповідних координаційних угод, укладених між ними. Зовнішньоекономічну діяльність мають регулювати також і місцеві органи. Для реалізації комплексного впливу на зовнішньоекономічну діяльність необхідно чітко розмежувати й законодавчо закріпити його напрями і форми за усіма суб'єктами регулювання.

Одним із стратегічних напрямків державної зовнішньоекономічної політики є формування конкурентних переваг українських товарів і послуг. Головною умовою забезпечення конкурентноздатності країни на світовому ринку є підвищення якості продукції й послуг. Окрім того, в механізмі забезпечення конкурентних переваг слід використовувати наступні заходи: перешкоджання проникненню іноземних конкурентів на внутрішній ринок, створення більш жорстких умов їх функціонування, обмеження на репарацію прибутків та капіталу, підвищення екологічних вимог тощо.

Світова практика доводить, що для підтримки національних експортерів активно використовуються політичні засоби, а також арсенал замаскованих засобів підтримки власних експортерів. Посилюється також роль багатосторонньої регламентації міжнародних зв'язків - домовленостей в рамках міжнародних організацій системи ООН.

Стратегія забезпечення конкурентоспроможності національних підприємств передбачає також поступову інтеграцію до ЄС; укріплення партнерських відносин з Росією; використання можливостей створення політичної противаги Росії шляхом участі у «безросійських» об'єднаннях (наприклад, ГУАМ); використання переваг вільної торгівлі в межах СОТ; забезпечення економічної незалежності, економічної безпеки країни.

Важливий напрям стратегії розвитку зовнішньоекономічних відносин - формування конкурентоспроможних, фінансово потужних транснаціональних корпорацій. Глобальні процеси перерозподілу світового ринку зачіпають різні галузі, де домінують ТНК. Вони виступають основним суб'єктом іноземного інвестування у світовій економіці. Щоб взаємодіяти з ТНК як в Україні, так і на світових ринках, потрібно створювати власні українські транснаціональні структури. Досвід свідчить, що національний капітал здатний витримувати конкуренцію з ТНК тільки у випадку, якщо він сам формується в потужні фінансово-промислові утворення.

В дисертації пропонується створювати корпорації повного замкнутого циклу, які б займалися видобутком сировини, його переробкою, виготовленням з нього продукції і її реалізацією. Йдеться про можливість створення в енергетичній галузі державної вертикально-інтегрованої компанії "Нафта України" на базі "Укрнафти", ЗАТ "Укртатнафта" і НПК "Галичина". Впритул до створення вітчизняної ТНК - інтегрованої нафтової компанії з усіма елементами технологічного ланцюжка "видобуток - переробка - збут" підійшли Приватбанк і Укрсиббанк. Структури Приватбанку володіють найбільшою в Україні мережею АЗС "Сентоза", контрольним пакетом акцій НПЗ "Нафтохімик Прикарпаття" і більше 30% акцій НПК "Галичина". Певні успіхи у плані транснаціоналізації бізнесу має корпорація "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД), що побудувала вертикально інтегровані холдінги по ланцюжку "вугілля - кокс - метал". Близька до створення ТНК повного циклу донецька "Систем Кэпитал Менеджмент", що зосередила контроль над такими гігантами, як "Азовсталь", Єнакіївський металургійний завод, Авдіївський коксохімзавод, який володіє великими пакетами акцій Керченського меткомбінату, Харцизького трубного заводу, об'єднання "Запоріжкокс".

Створення українських ТНК сприятиме подальшому розвитку українських господарських структур, інтернаціоналізації їхнього виробництва й капіталу, інтеграції України у світову економіку.

Нерівномірність розвитку різних країн і нерівноцінний інтерес до їхньої участі в міжнародних економічних відносинах створюють можливість загрози економічній безпеці країни. Стратегічна програма розвитку ЗЕД має базуватися на забезпеченні суверенітету і національної безпеки країни. Пропонуються наступні способи її забезпечення: стримування небажаних дій за допомогою різних засобів тиску, застосування проти порушника безпеки практичних засобів впливу на рівні окремих держав (наприклад, політичний процес, що запобігає, завершує або доповнює силові дії, оформлює їх й узаконює в правовому відношенні); створення рівноваги сил шляхом організації різного роду об'єднань і блоків на регіональному й міжнародному рівнях. (Зауважимо, що сила стає менш діючим засобом примушення.)

Основним питанням безпеки взагалі є економічний потенціал країни. Саме він визначає здатність держави діяти у світовій економічній системі. Головними елементами механізму забезпечення економічної безпеки країни щодо ЗЕД є: створення потужного експортного сектору, зміцнення і забезпечення конвертованості національної валюти; залучення іноземних інвестицій; створення вільних економічних зон та інших форм спільного підприємництва; формування системи зовнішньоекономічного менеджменту; гнучка податкова, цінова, депозитна, кредитна, фінансова і валютна політика; поступова інтеграція економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації.



ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В дисертації поставлено й вирішено актуальну наукову проблему теоретико-методологічного обґрунтування концепції сучасного механізму зовнішньоекономічної діяльності держави. Одержано наступні основні результати:

1. Концепція сучасного механізму зовнішньоекономічної діяльності держави визначається системою стратегічних цілей зовнішньоекономічної політики країни і передбачає перш за все (як підсистеми) механізм активізації міжнародної торгівлі, механізм активізації інвестиційної діяльності та механізм сприяння розвитку підприємництва. Такий висновок зроблено на підґрунті дослідження еволюції ролі держави в економічному просторі, концепцій державного регулювання та місця механізму державного регулювання ЗЕД в загальному механізмі державного регулювання економіки.

2. Центральною ланкою в системі міжнародних економічних зв'язків залишається міжнародна торгівля товарами і послугами. Виявлено основні сучасні тенденції зовнішньоекономічної діяльності України. На такому підґрунті запропоновано механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі України, спрямований на поліпшення її світової і регіональної геоекономічної структури і таким чином - на забезпечення рівномірного розвитку країни.

Удосконалення механізму регулювання зовнішньоторговельних відносин міститься у оптимальному збереженні і використанні традиційних експортних і імпортних ринків, підтримці і нарощуванні вітчизняного виробництва, поступовому зростанні його конкурентоспроможності. Актуальним є скорочення невиробничого і раціональне використання виробничого імпорту, максимальна диверсифікація ринків стратегічно важливих товарів (енергоносіїв, сировинних та інших ресурсів). Головним завданням регулювання експорту в цих умовах є підтримка зовнішньоторговельного балансу і одержання валютних коштів для сплати критичного імпорту шляхом сприяння розвитку експорту.

3. Одним з провідних напрямів зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний рух капіталу, зокрема інвестиційна зовнішньоекономічна діяльність. Доведено, що національне державне регулювання міжнародного руху капіталу представлено двома основними напрямками: регулюванням надходження іноземних інвестицій у національну економіку (з погляду масштабів, форм, територіального й галузевого розподілу) і регулюванням вивозу капіталу із країни.

Методи такого регулювання - дефляційна політика; девальвація; валютні обмеження; бюджетні субсидії експортерам; протекціоністське підвищення імпортних мит; скасування податку з відсотків, виплачуваних іноземним власникам цінних паперів з метою припливу капіталу в країну; грошово-кредитна політика.

При обґрунтуванні сучасного механізму міжнародного руху капіталів виявлено його позитивні й негативні наслідки як для країн-експортерів, так і для країн-імпортерів капіталу. Зроблено висновок щодо необхідності регіональної й галузевої структурної перебудови економіки й формування її конкурентних переваг, що забезпечить гармонійний розвиток як країн-експортерів, так і країн-імпортерів товарів, послуг і капіталів.

4. Інтеграція економіки України в систему міжнародного поділу праці обумовлює збільшення присутності українських підприємств на світовому ринку. Отже розвиток всіх форм підприємництва - підґрунтя розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни.

Концептуальні засади щодо удосконалення державного регулювання підприємницької зовнішньоекономічної діяльності містяться в розвитку інституціональної системи ЗЕД, формуванні міжнародних конкурентних переваг, державній підтримці створення транснаціональних компаній, що сприяє розвитку зовнішньоекономічних відносин, підвищує конкурентоспроможність українських виробників товар і послуг і таким чином обумовлює економічну безпеку країни.

5. Стратегічна програма розвитку зовнішньоекономічних відносин України має орієнтуватися на гарантування її національної безпеки, що передбачає створення потужного експортного сектору, лібералізацію імпорту; зміцнення і забезпечення конвертованості національної валюти; залучення іноземних інвестицій, створення вільних економічних зон; формування системи зовнішньоекономічного менеджменту; гнучку податкову, цінову, депозитну, кредитну, фінансову і валютну політику та обумовлює поступову інтеграцію національної економіки в європейські і світові господарські об'єднання й організації.



ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

1. Коршунова Г.С. Аналіз сучасних тенденцій державної політики формування міжнародних конкурентних переваг /Г.С.Коршунова // Схід: Аналітично-інформаційний журнал. - 2006. - № 3 (75). - С. 36-39.

2. Коршунова Г.С. Правова основа функціонування системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності / Г.С.Коршунова //Схід: Аналітично-інформаційний журнал. - 2006. - № 5 (77). - С. 49-54.

3. Коршунова Г.С. Еволюція ролі державного регулювання в економічному просторі /Г.С.Коршунова //Схід: Аналітично-інформаційний журнал. - 2007. - № 3 (81). - С. 53-58.

4. Коршунова Г.С. Розвиток державного регулювання в розрізі ефективності інвестиційної стратегії в Україні /Г.С.Коршунова // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. - 2008. - № 2 (12). - С. 155-158.

5. Дмитриченко Л.І., Коршунова Г.С. Державне регулювання підприємництва: визначення функцій та принципів /Л.І.Дмитриченко, Г.С.Коршунова / Економіка: проблеми теорії та практики:. Збірник наукових праць. - Випуск 237: В 6 т. - Т.V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - 291 с. - С.1134-1142. (Особистий внесок автора: обґрунтування методології державного регулювання підприємництва);

за матеріалами конференцій:

6. Коршунова Г.С. Теоретичні засади державного регулювання економіки /Г.С.Коршунова //Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми. Тези доповідей і виступів VІІІ міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених /Заг. ред. д-ра економ. наук, проф. Єгорова П.В. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. - 3412 с. - С. 104-106.

7. Коршунова Г.С. Сучасна система зовнішньоекономічної діяльності: забезпечення сталого розвитку України /Г.С.Коршунова //Економічна теорія в умовах глобалізації економіки. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Донецьк: ДонНУ, 2008. - 356 с. - С. 334-337.

8. Коршунова Г.С. Стан зовнішньої торгівлі у промисловій галузі України /Г.С.Коршунова //Материали за 4-а международна научна практична конференція «Научно пространство на Європа». - Т.2. Икономики. София: Бял ГРАД -БГ, 2008. - 112 с. - С. 28-31.

9. Коршунова Г.С. Методологічні підходи до визначення механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності /Г.С.Коршунова //Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. Т.ІІІ. - Макіївка, 2009. - 110-113.

Размещено на Allbest.ru

...