Розвиток локальних соціальних ресурсів прикордонних територій в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів (на матеріалах Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ЛОКАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ (на матеріалах Закарпатської області)

Маргіта Михайло Васильович

Ужгород - 2009

Анотація

Маргіта М.В. Розвиток локальних соціальних ресурсів прикордонних територій в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України, Ужгород, 2009.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних основ дослідження локальних соціальних ресурсів прикордонних районів Закарпатської області в умовах поглиблення транскордонного співробітництва і відкритості національної економіки. Обґрунтовано теоретичні підходи до аналізу сутності локальних соціальних ресурсів та запропоновано механізм регулювання їх розвитку. Розкрито поняття „локальні соціальні ресурси” та з'ясовано їх компонентну будову з позиції системного підходу. Здійснено аналіз та дано оцінку основних тенденцій в режимах відтворення населення прикордонних районів регіону. Значна увага приділена функціонуванню СЕЗ „Закарпаття”, територій пріоритетного розвитку, діяльності підприємств з іноземним капіталом, оскільки саме вони здійснюють активний вплив на використання соціально-трудового потенціалу. Запропоновано моделі та пріоритетні сфери зайнятості населення прикордонних районів регіону.

Ключові слова: локальні соціальні ресурси, прикордонні райони, транскордонне співробітництво, нові форми господарювання, трудова міграція, інноваційний розвиток, модель зайнятості, економічне зростання.

Аннотация

Маргита М.В. Развитие локальных социальных ресурсов приграничных территорий в условиях расширения евроинтеграционных процессов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. ГВУЗ «Ужгородский национальный университет» Министерства образования и науки Украины, Ужгород, 2009.

Диссертационное исследование посвящено теоретико-методологическим и методическим проблемам воспроизводства и использования локальных социальных ресурсов приграничных районов Закарпатской области. Под локальными социальными ресурсами подразумеваются наличные человеческие ресурсы, ограниченные определённой территорией - села, города, района - со свойственными для них режимами воспроизводства населения, образовательно-квалификационной структурой кадрового потенциала, системой занятости, сложившимися историческими традициями в сфере труда, мотивацией трудовой деятельности. Локальный социальный потенциал имеет свою структуру и является подсистемой регионального социально-трудового потенциала.

В работе значительное внимание уделено характеристике локальных социальных ресурсов приграничных территорий области, а также выявлению факторов их развития, среди которых в частности, - этносоставляющая, лингвистическая компоненты, родственные связи, традиции в сфере трудовой деятельности, мотивация и мобильность рабочей силы.

В диссертации аргументированно доказано, что на эффективность использования социальных ресурсов приграничных районов существенное влияние оказывают пять основных факторов - функционирование СЭЗ «Закарпатье», территорий приоритетного развития, деятельность предприятий с использованием иностранных инвестиций, трудовая миграция, развитие новых форм хозяйствования. Дана оценка эффективности их функционирования, а также влиянию на использование локальных социальных ресурсов, ситуацию на субрегиональных рынках труда.

Значительное внимание уделено анализу трудомиграционных потоков, в частности межгосударственной их форме. Даны конкретные предложения по формированию регионального механизма регулирования трудовой миграции. На основании расчёта коэффициента трудовой миграции произведено ранжирование районов области на три группы - с высокой, средней и низкой интенсивностью миграции. Выявлено, что приграничные территории занятости экономически активного населения в значительной степени определяются интенсивностью и масштабами трудовой миграции.

Особое внимание уделено развитию новых форм хозяйствования, в частности микробизнеса, самозанятости, малого предпринимательства, их влиянию на эффективное использование социально-трудового потенциала, уровень жизни населения приграничных территорий. Даны рекомендации по повышению эффективности новых форм хозяйствования.

Углублено понимание сущности инновационной модели развития человеческих ресурсов, а также обоснована взаимосвязь экономики знаний, инвестиций в человеческие ресурсы и экономических целей.

На основании качественных характеристик локальных социальных ресурсов приграничных территорий, их производственного и ресурсного потенциала обоснованы три основные модели занятости - индустриальная, аграрная и смешанная, в структуре которых определены приоритетные сферы приложения труда. Сделанные выводы и рекомендации могут быть использованы при разработке территориальных программ социально-экономического развития.

Ключевые слова: локальные социальные ресурсы, приграничные территории, приграничное сотрудничество, новые формы хозяйствования, трудовая миграция, инновационное развитие, модель занятости, экономический рост.

Summary

Мargita M.V. The development of local social resources of border areas in terms of deepening the European integration processes. - Manuscript.

Thesis for a Ph.D. degree in economics, specializing 08.00.05 - The development of productive forces and the regional economy.DVNZ «Uzhgorod National University» Ministry of Education and Science of Ukraine, Uzhgorod, 2009.

The thesis is devoted to substantiation of the theoretical foundations of the study of local social resources of border areas of the Transcarpathian region in terms of deepening cooperation and openness transformational national economy. Proved theoretical approaches to analyze the nature of local social resources and proposed mechanism of regulation of its development. Explores the concept of “local social resources”, and clear them from the component structure of the system approach.Analyzed and an assessment of major trends in the play mode of border areas in the region.Much attention is paid to the efficient functioning of FEZ “Transcarpathia”, territories of priority development activities of enterprises with foreign capital, because they have an active impact on the social and employment potential.Were calculated migration rate in terms of border areas and their grouping by intensity and volume trudomihratsiynyh flows. Depth theoretical framework of innovation models of social development of local resources.The proposed model and the priority areas of employment frontier areas in the region.

Keywords: local social resources, reproduction and use, transboundary cooperation, new forms of management, labor migration, the development of an innovative model of employment growth.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Пошук нових шляхів соціально-економічного розвитку в післякризовий період перетворюється сьогодні на ключову проблему, вирішення якої в перспективі визначатиме майбутнє України, її місце і роль у системі світогосподарських зв'язків. У прикладному аспекті це означає, чи буде Україна продовжувати курс на посилення економічної залежності від міжнародних фінансових інститутів та світових ресурсних ринків, чи проводитиме політику, спрямовану на глибокі структурні зміни в економічному базисі та модернізованій системі взаємовідносин економічного центру, регіонів і територій, здатну згармонізувати інтереси суспільства, влади і бізнесу. Саме така модель економічного розвитку відкриває простір для включення в процес ринкових реформ регіонів та їх територіально-адміністративних утворень і створює реальне підґрунтя для реалізації точок економічного зростання з метою досягнення високих стандартів життєдіяльності населення та соціально-економічної стабільності. Активізація соціально-економічних процесів, локалізованих рамками села, міста, району, обумовлена багатьма факторами, головними з яких є необхідність підвищення соціальної активності населення шляхом включення його в сферу підприємницької і комерційної діяльності, розвиток перспективних форм господарювання, адекватних ринковій економіці. Це особливо важливо для локальних соціальних ресурсів прикордонних районів Закарпатської області, на розвиток яких, крім внутрішніх факторів, активний вплив здійснюють процеси глобалізації, проникнення транснаціональних корпорацій в економіку регіону, поглиблення міжнародного поділу та кооперації праці.

Ці та ряд нових явищ викликають значний інтерес науки до аналізу процесів, які відбуваються в структурі трудового потенціалу прикордонних територій регіону і здійснюють активний вплив на його функціонування і розвиток. У працях А. Балян, В. Будкіна, П. Бєлєнького, М. Долішнього, Б. Дяченка, М. Дурана, С. Жулканича, С. Злупка, Є. Кіш, Е. Лібанової, М. Лендєла, Ю. Макогона, Н .Мігули, С. Мітряєвої, С. Пирожкова, Ю. Пахомова, С. Сембера, В. Сіденко, С. Слави, С. Устича, А. Чухна та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти розвитку транскордонного співробітництва, організаційно-фінансового забезпечення та системи управління міжнародною діяльністю територій, формування регіональної політики розвитку прикордонних зв'язків.

Що стосується проблем, пов'язаних з розвитком локальних соціальних ресурсів прикордонних територій в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів, то цій проблемі незаслужено приділяється мало уваги. В той же час на місцевому рівні реалізуються процеси відтворення трудового потенціалу, його ефективного використання та розвитку. В цьому контексті принципово нового підходу вимагає методологія реалізації локального соціального потенціалу прикордонних територій, формування ефективних механізмів регулювання трудоміграційних процесів, політика інноваційного розвитку людських ресурсів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною бюджетної теми «Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України» (номер державної реєстрації 0103U007900), яка виконувалася в Ужгородському національному університеті, а також теми «Наукове забезпечення формування людського потенціалу інноваційного розвитку Закарпаття» (номер державної реєстрації 0109U006225), що виконувалася в Закарпатському регіональному центрі соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних та методичних основ розвитку локального соціального потенціалу прикордонних територій в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів.

Для досягнення означеної мети в роботі розв'язані такі завдання:

- проаналізовано теоретичні основи дослідження локальних соціальних ресурсів;

- розкрито соціально-економічну природу та структуру локальних соціальних ресурсів;

- досліджено вплив інституціональних факторів на розвиток локального соціального потенціалу;

- проаналізовано основні тенденції розвитку населення прикордонних районів Закарпатської області;

- розкрито вплив процесів глобалізації на ефективність функціонування локальних соціальних ресурсів прикордонних районів;

- вивчено причини і запропоновано механізми регулювання трудоміграційних процесів у прикордонних територіях;

- оцінено вплив нових форм господарювання на зайнятість населення прикордонних районів регіону;

- поглиблено сутність інноваційного розвитку локального соціального потенціалу;

- запропоновано моделі та пріоритетні сфери трудової діяльності в розрізі прикордонних адміністративно-територіальних районів.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси розвитку локальних соціальних ресурсів прикордонних районів Закарпатської області в умовах поглиблення європейської інтеграції та економічної трансформації територіальних господарств. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади дослідження локальних соціальних ресурсів та механізми підвищення ефективності їх використання.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою проведеного дослідження є фундаментальні положення теорії ринкової економіки, інституціоналізму, теорії людського капіталу, економіки знань, а також загальноекономічні методи - індукції, дедукції, синтезу, аналізу, економіко-математичного моделювання, системного підходу.

Для досягнення поставленої мети в роботі застосовувались такі методи: системного підходу при з'ясуванні суті та компонентної будови локальних соціальних ресурсів та сукупності факторів, що впливають на їх розвиток; соціологічних досліджень при вивченні ціннісних орієнтацій підприємців, освітньо-кваліфікаційного рівня етноменшин; експертних оцінок при вивченні масштабів трудоміграційних процесів та їх основних потоків; аналізу при дослідженні основних тенденцій в режимах відтворення населення прикордонних районів; порівняльний - при вивченні ефективності нових форм господарювання та їх впливу на соціально-трудові відносини; моделювання - при обґрунтуванні моделей зайнятості у пріоритетних видах трудової діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що:

вперше:

- запропоновано концептуальні підходи до використання локальних соціальних ресурсів прикордонних територій з урахуванням впливу екзогенних факторів - процесів глобалізації, проникнення транснаціональних корпорацій в економіку регіону, динаміки залучення іноземних інвестицій, розвитку нових форм господарювання та активізації трудової міграції. Викладені підходи можуть бути використані при формуванні регіональної політики розвитку локальних соціальних ресурсів прикордонних територій;

удосконалено:

- поняття „локальні соціальні ресурси”, яке сформульовано на системних засадах і трактується як наявні людські ресурси, окреслені межами певної території - села, міста, адміністративного району з властивим для них режимом відтворення, освітньо-професійною структурою кадрів, системою зайнятості, історичними і трудовими традиціями в сфері праці, мобільністю та мотивацією трудової діяльності;

- методику розрахунку коефіцієнта трудової міграції, що дозволяє здійснити ранжування прикордонних районів за рівнем трудової мобільності та інтенсивністю трудових переміщень;

набули подальшого розвитку:

- теоретичне обґрунтування інституціональних факторів розвитку локальних соціальних ресурсів, їх структуризація на системні, тобто базові, регулюючі та функціональні, які в сукупності забезпечують флексибілізацію трудових відносин, систему зайнятості, адаптацію населення до кон'юнктурних коливань на ринку праці;

- наукові підходи до обґрунтування локальних моделей зайнятості, функціонування яких вимагає точкової концентрації економічних ресурсів на пріоритетних формах трудової діяльності;

- конкретизація напрямів формування інноваційного типу розвитку людських ресурсів, що базується на економіці знань, інвестиціях у людський розвиток, формуванні освітнього, наукового, професійно-кваліфікаційного та підприємницького потенціалу, які забезпечують інноваційну модель розвитку локальних соціальних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати розкривають і поглиблюють теорію розвитку людського капіталу і його підсистеми - локального соціального потенціалу.

Основні результати дослідження були використані Закарпатською обласною держадміністрацією при розробленні Програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області на 2008 рік (довідка Закарпатської обласної державної адміністрації від 25.06.2009 № 01/416). Окремі результати наукових досліджень використані у навчально-методичній роботі викладачів для підготовки та перепідготовки фахівців зі спеціальності „Економіка підприємства” та навчальному процесів для вдосконалення навчальних дисциплін (довідка Ужгородського навчального центру Київського національного торговельно-економічного університету від 1.07.2009 № 188).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих автором дисертаційної роботи у співавторстві, використані лише ті положення, які є особистим науковим доробком здобувача. Конкретний внесок автора в роботах, виконаних у співавторстві, вказаний у списку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на міжнародних та всеукраїнських конференціях, зокрема: «Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій» (смт Славське, Львівська область, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку національних систем кваліфікацій в європейському просторі вищої освіти” (м. Ужгород - м. Сніна (Словаччина), 2006 р.), „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки” (м. Ужгород, 2007 р.), науковій конференції професорсько-викладацького складу ДВНЗ „Ужгородський національний університет” (м. Ужгород, 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 3,2 д.а., з них 1 монографія у співавторстві, 5 публікацій у фахових виданнях, з них особисто автору належить 2,9 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (154 найменування). Повний обсяг дисертації становить 183 сторінки тексту, включає 15 таблиць і 18 рисунків.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі «Науково-методичні засади дослідження локальних соціальних ресурсів та факторів їх розвитку» поглиблено теоретичні основи дослідження соціально-економічної природи локальних соціальних ресурсів, розкрито їх суть, структуру, обґрунтовано підходи до їх регулювання, проаналізовано інституціональні фактори їх розвитку.

Зміщення акценту наукових досліджень на локальний рівень (лат. localis - місцевий) з одного боку свідчить про наближеність науки до проблем економічних трансформацій, що відбуваються на рівні села, міста, району, які є безпосереднім полігоном реформ, а з іншого - про зростання їх прикладного характеру внаслідок того, що на основі цих напрацювань формується методологічна база дослідження сутності соціально-економічної природи локальних соціальних ресурсів та факторів їх розвитку.

Під локальними соціальними ресурсами розуміються наявні людські ресурси, окреслені межами певної території - села, міста, адміністративного району, з властивим для них режимом відтворення, освітньо-професійною структурою кадрів, системою зайнятості, історичними і трудовими традиціями у сфері праці, мобільністю та мотивацією трудової діяльності. Основу, несучу конструкцію локальних соціальних ресурсів формує економічно активне населення. В роботі здійснена структуризація локальних соціальних ресурсів по відношенню до трудової діяльності -дотрудова, трудова та післятрудова. Запропонована класифікація має важливе прикладне значення, оскільки в складі локальних соціальних ресурсів виділяється системоутворююча компонента, субстанцію якої становить економічно активне населення, а також виявляються реальні та потенційні ресурси праці, якими володіє таксономічна одиниця в різному часовому лазі.

Вихідною позицією відтворення соціальних ресурсів, що може бути застосована до будь-якого ієрархічного рівня господарювання, включаючи і локальний, є розуміння того, що в ринковій економіці економічні ресурси, включаючи працю як основний вид ресурсу, перебувають у власності домашніх господарств. Це означає, що саме цей суб'єкт ринкової економіки є базовим елементом формування соціальних ресурсів локального рівня, вимагаючи через це розробки регіональних та субрегіональних програм розвитку сім'ї, зміцнення здоров'я населення, забезпечення матеріального добробуту, створення рівних стартових умов для реалізації людських здібностей.

Ефективність функціонування локальних соціальних ресурсів в дисертації розглядається в тісній ув'язці з розвитком ринкових інститутів - приватної власності на засоби виробництва, свободою підприємництва і вибору, інтересами, ринковим ціноутворенням, конкуренцією та механізмами державного регулювання. Враховуючи різноспрямований вектор їх дії та вплив на трудові відносини, систему зайнятості, мотивацію трудової діяльності, в дисертації класифіковано ринкові інститути на системні, що мають здебільшого макроекономічну спрямованість і формують державну політику зайнятості та механізми соціального захисту населення, регулюючі, що здійснюють активний вплив на розвиток сфери докладання праці, зайнятість населення, умови праці, її оплату, та функціональні, що реалізують функції, зв'язані з ефективним використанням праці, сприянням у пошуку роботи тимчасово незайнятим, здійснюють підготовку та перепідготовку кадрів, надають консультативні послуги тощо. Забезпечення синхронізації в розвитку базових, регулюючих та функціональних інститутів є важливою умовою ефективного використання та відтворення соціальних ресурсів.

У другому розділі «Відтворення і використання локального соціального потенціалу прикордонних районів Закарпатської області» здійснено аналіз основних тенденцій в режимах відтворення населення, досліджено вплив процесів глобалізації на ефективність використання соціальних ресурсів прикордонних територій, з'ясовано вплив трудової міграції на їх розвиток та досліджено основні трудоміграційні потоки, дано оцінку впливу нових форм господарювання на зайнятість населення прикордонних районів області.

В прикордонних районах Закарпатської області станом на 1.01.2008 року проживало 833,8 тис. осіб, що становить 67,1 відсотка від загальної чисельності наявного населення краю. За період з 1989 по 2007 роки чисельність населення на прикордонних територіях скоротилася на 25,6 тис. осіб, або майже на 3 відсотка при загальнообласному показнику 0,8 відсотка. Середньорічні темпи скорочення чисельності населення в досліджуваних районах становлять 0,75 відсотка.

Порівняльний аналіз визначальних характеристик динаміки розвитку населення прикордонних районів дозволив виявити певні відмінності в режимах відтворення населення, зумовлені специфікою природного, механічного та соціального руху. Проведений аналіз дозволив здійснити ранжування та виявити три групи районів за темпами природного приросту населення: території зі стійкими темпами приросту населення - Чоп (3,5), Рахівський (3,0) та Тячівський (2,8) райони; з середніми темпами - міста Ужгород (0,8) і Хуст (0,3), Виноградівський (1,6) та Хустський (0,8) райони. Критеріальним показником віднесення цих адміністративних одиниць до групи середніх є загальнообласний коефіцієнт природного приросту населення. Третю групу з високими темпами депопуляції формують Великоберезнянський (-6,8), Берегівський (-5,3), Перечинський (-2,6) та Ужгородський (-4,8) райони. В роботі здійснено аналіз демографічних змін у структурі етноменшин прикордонних районів за період з 1930 по 2001 роки.

Вирішальний вплив на розвиток та використання локальних соціальних ресурсів прикордоння здійснюють три основні фактори, що в основному зумовлені процесами глобалізації та інтеграції регіону у світогосподарські зв'язки. Проведено аналіз діяльності СЕЗ „Закарпаття” та її впливу на зайнятість населення.

Роль ТПР як інструменту підвищення зайнятості населення поступово знижується. Так, наприклад, якщо за період з 2000 по 2005 роки середньооблікова чисельність працівників, зайнятих на території пріоритетного розвитку, зросла на 1,1 відсотка, то у 2007 році їх кількість зменшилася в 1,8 раза. Дані про кількість працюючих на ТПР корелюються з показником створених і збережених робочих місць. Якщо в 2000 році їх тут було створено 2077, то в 2007 році лише 584. Існуюча ситуація значною мірою пояснюється відміною певних пільг, якими користувалися території пріоритетного розвитку.

Аналіз даних вказує на прямий кореляційний зв'язок між обсягами залучених прямих іноземних інвестицій та кількістю зайнятих на них працівників. За аналізований період сума прямих іноземних інвестицій в економіку області зросла в 3,7 раза і становила 345345 тис. дол. США, а кількість зайнятих на підприємствах з іноземним капіталом - на 184,4 відсотка. Найвищі темпи залучення іноземних інвестицій за аналізований період зафіксовано у Перечинському районі - у 16, Тячівському - у 9, Ужгородському районах - у 10,4 раза. Позитивна динаміка залучення іноземних інвестицій зберігається у всіх гірських прикордонних районах, що є важливим фактом їх економічного зростання. Ріст обсягів залучення іноземних інвестицій є одним із важливих чинників підвищення рівня зайнятості населення. Так, наприклад, якщо в 2000 році чисельність зайнятих на підприємствах з іноземним капіталом становила 18 688 осіб, то в 2007 році їх кількість зросла до 34 463 особи. Аналогічна ситуація має місце і в прикордонних районах.

Дослідження впливу іноземних інвестицій на трудові відносини в прикордонних районах показало, що вони є важливим фактором розвитку сфери докладання праці. По-перше, під їх впливом відбувається диверсифікація зайнятості, що робить її менш вразливою в умовах економічної нестабільності; по-друге - чітко виділились ряд районів-лідерів, економічне зростання яких, а відповідно і ситуація в сфері трудових відносин значною мірою залежать від обсягів залучених іноземних інвестицій; по-третє - відмічено їх концентрацію переважно в містах та районних центрах та необхідність активізації роботи щодо залучення іноземного капіталу в аграрний сектор економіки, лісове господарство та рекреаційну індустрію.

В дисертації значна увага приділена проблемі ризиків, зумовлених поглибленням процесів глобалізації, активізацією транскордонної співпраці, лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності, та необхідності вжиття превентивних заходів щодо нейтралізації їх негативних наслідків.

Трансформація економіки прикордонних територій супроводжується масштабною трудовою міграцією. Це один з визначальних чинників, що впливає на характер трудових відносин, формує ситуацію на локальних ринках праці, зайнятість та рівень добробуту населення. Дослідження проблеми трудової міграції дозволило виявити низку нових процесів і явищ, що характеризують механічний рух населення. Змінилися масштаби та вектор трудової міграції (він змістився в площину міждержавної міграції), контингент трудових мігрантів, мотивація трудових переміщень. Стимулюють міждержавну трудову міграцію в прикордонних районах, крім економічних чинників, етноскладова трудових мігрантів, лінгвістичний фактор, родинні зв'язки, культура праці, трудові традиції, тобто соціоментальні чинники. Із цього зроблено висновок прикладного характеру, що мотивацію трудових переміщень визначає не якийсь окремий чинник, а їх сукупність, що повинно враховуватись при формуванні механізму регулювання трудоміграційних процесів.

Враховуючи просторові відмінності масштабів трудових міграцій та інтенсивність міграційних потоків, у роботі здійснено розрахунок коефіцієнта трудової міграції з урахуванням обох форм - міждержавної та міжрегіональної - за формулою:

(1)

де ЧТМ_З - чисельність зовнішніх трудових мігрантів,

ЧТМ_Р - чисельність трудових мігрантів, включених у сферу міжрегіональних трудових переміщень,

ЧПН - чисельність працездатного населення.

На основі проведених розрахунків здійснено ранжування прикордонних районів області за інтенсивністю трудових переміщень та їх впливом на рівень зайнятості і ситуацію на локальних ринках праці.

До групи з високим коефіцієнтом трудової міграції відносяться Рахівський, Тячівський та Хустський райони. Коефіцієнт трудових переміщень по цій групі районів становить 0,239, що є значно вищим, ніж у цілому по прикордонних територіях. З високою ймовірністю можна стверджувати, що в цих районах трудова міграція здійснює активний вплив на зайнятість населення.

До другої групи з середнім рівнем трудових переміщень відносяться Виноградівський, Берегівський та Великоберезнянський райони з коефіцієнтом трудової міграції 0,075. Незважаючи на те, що в цій групі районів масштаби трудової міграції є значно нижчими, вона розглядається в якості важливого інструменту, що нівелює розрив між попитом і пропозицією праці. Третю групу формують м. Ужгород, Ужгородський та Перечинський райони, де коефіцієнт трудової міграції коливається від 0,005 до 0,035. Принаймні це означає, що в цій групі трудова міграція не здійснює значного впливу на сферу зайнятості.

Розрахунок коефіцієнта трудової міграції та групування прикордонних територій за його величиною має важливе прикладне значення для формування регіональної політики регулювання трудоміграційних процесів, оптимізації міграційних потоків, їх масштабів, що дозволить впливати на режими відтворення населення на рівні села, району та міста з урахуванням перспективи їх розвитку.

У дисертації значна увага приділена дослідженню впливу нових організаційно-правових форм господарювання на ефективність функціонування локальних соціальних ресурсів прикордонних районів та з'ясуванню основних факторів мотивації підприємницької діяльності (рис. 2).

В третьому розділі „Стратегічні напрями розвитку локальних соціальних ресурсів в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів” обґрунтовано основні напрями розвитку інноваційної компоненти людських ресурсів, основні моделі та пріоритетні сфери зайнятості в розрізі прикордонних районів області.

Вирішальний вплив на соціальні ресурси в постіндустріальному суспільстві здійснює інноваційна складова їх розвитку. Інтенсифікація відтворювальних процесів на інноваційній основі значною мірою визначається темпами і масштабами розвитку пріоритетних напрямів науки і техніки, рівнем підготовки та оптимальністю складу працівників усіх кваліфікаційних рівнів, ступенем прогресивності засобів наукової організації праці, що забезпечує прискорену реалізацію інноваційних проектів, обсягами інвестицій, вкладених у людський розвиток.

Компонентну будову інноваційного типу розвитку становлять якісні параметри соціальних ресурсів - знання, кваліфікація, навики, нагромаджений досвід, мобільність та відповідальність. Окреслене коло домінантних ознак у сукупності формує інноваційну модель працівника, його здатність не тільки сприймати, але і використовувати нововведення і генерувати їх як ключовий фактор економічного зростання в умовах посилення конкуренції.

В моделі інноваційного розвитку людських ресурсів ключова роль відводиться знанням. А це означає необхідність адаптації регіональної освітньої системи до технологічних змін виробництва, які здійснюють вирішальний вплив на розвиток людських ресурсів.

У роботі значна увага приділена дослідженню інноваційного потенціалу населення прикордонних районів області з урахуванням таких індикаторів, як освіта, професія, кваліфікація, інформаційно-культурний рівень та капітал соціальних зв'язків. Проведений аналіз показав, що недооцінка інноваційної складової розвитку локальних соціальних ресурсів посилює:

- субрегіональні диспропорції в економічному розвитку, що значно поглибилися за останній час;

- прогресуюче відставання окремих прикордонних районів, особливо гірської природно-економічної зони, через відсутність будь-яких реально значних передумов інноваційної активності;

- домінування в структурі вакансій робочих місць з низьким рівнем заробітної плати та створення нових робочих місць, що не потребують високої кваліфікації.

Існуюча ситуація зумовлює необхідність відображення інноваційної складової розвитку локальних соціальних ресурсів у територіальних програмах соціально-економічного розвитку та здійснення суворого контролю за їх виконанням.

Враховуючи існуючий кадровий потенціал, ситуацію, що склалася в сфері зайнятості населення прикордонних територій, в роботі обґрунтовано три моделі зайнятості - індустріальну, аграрну та змішану. В межах цих моделей формуються пріоритетні сфери трудової діяльності, що забезпечують диверсифікацію праці та флексибілізацію зайнятості населення.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і представлено авторський варіант вирішення важливого наукового та прикладного завдання - розроблення теоретико-методичних і практичних підходів до розвитку локальних соціальних ресурсів прикордонних територій транскордонного регіону в умовах відкритості національної економіки та поглиблення євроінтеграційних процесів.

1. Зміщення акценту в реалізації ринкових реформ на регіональний рівень управління підвищує роль і відповідальність органів державної влади на місцях за ефективне використання людських ресурсів. У цьому контексті особливо важливого значення набуває дослідження локальних трудових потенціалів, серед яких важливе місце посідає трудовий потенціал прикордонних територій. Виділення його в самостійний об'єкт дослідження зв'язано з дією об'єктивних і суб'єктивних факторів, що суперечливо впливають на його використання і розвиток. Прикордонні території області першими відчули на собі наслідки відкритості та лібералізації транскордонного співробітництва, виклики глобалізації. Відмічені процеси в першу чергу вплинули на використання і формування трудових ресурсів. Значно активізувалася трудова міграція в сусідні країни.

2. Під локальними соціальними ресурсами розуміються наявні людські ресурси, окреслені межами певної території - села, міста, адміністративного району, з властивим для них режимом відтворення, освітньо-професійною структурою кадрів, системою зайнятості, історичними і трудовими традиціями, що склалися у сфері праці, мотивацією трудової діяльності. Локальний соціальний потенціал має свою структуру і є підсистемою регіонального трудового потенціалу.

3. Ефективність функціонування локальних соціальних ресурсів значною мірою залежить від розвинутості інститутів ринку. Вирішальний вплив на функціонування локальних соціальних ресурсів здійснюють базові інститути, які відкривають простір для множинності форм трудової діяльності, свободи підприємництва, розвитку конкуренції. Функціональні інститути забезпечують реалізацію політики зайнятості, здійснюють активний вплив на формування структури економіки з урахуванням просторових тенденцій розвитку - локальних територіальних утворень, міжтериторіальних кооперативних зв'язків. Розвинутість та ступінь зрілості інститутів є визначальним щодо ефективності функціонування локальних систем трудовикористання.

4. Аналіз основних тенденцій в режимах відтворення населення прикордонних районів області показує на відносну стабільність його чисельності, однак темпи природного приросту населення значно уповільнилися. Особливо високими темпами йде процес скорочення природного приросту населення в м. Ужгороді - з 9,2 чол. у 1989 році до 0,8 - у 2007 році, Рахівському районі - відповідно 10,3 та 3,0, Хустському районі - 8,0 та 0,8 (на 1000 осіб наявного населення). Ще складнішою є ситуація в Берегівському, Великоберезнянському та Ужгородському районах, де намітилася стійка тенденція до депопуляції населення. Така ситуація дозволяє зробити висновок, що уже в найближчій перспективі переважна більшість прикордонних районів буде позбавлена такого важливого чинника економічного зростання, як приріст робочої сили. А це означає, що перспективний економічний розвиток прикордонних територій повинен пов'язуватися з чинниками інтенсивного зростання.

5. Скорочення природного приросту населення екстраполюється на пропозицію праці. В усіх без винятку прикордонних районах за останні роки пропозиція праці зберігає тенденцію до скорочення. Скорочення пропозиції праці корелюється з природним приростом населення та зростанням обсягів трудової міграції.

Неоднозначні процеси мають місце і в попиті на працю. У п'яти прикордонних районах попит на працю зменшився. Найвищі темпи зниження потреби підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць спостерігалися у Великоберезнянському, Виноградівському та Рахівському районах. Наслідком цього є зростання навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію. У Великоберезнянському та Хустському районах цей показник перевищував у 2008 році загальнообласний у 5,7 раза, Рахівському - у 5,2 раза. Існуюча ситуація вимагає активізації з боку органів місцевого самоврядування роботи з розвитку сфери докладання праці, поєднання колективних форм господарювання з приватною ініціативою населення, орієнтації на збалансований розвиток пріоритетних сфер трудової діяльності.

6. Вирішальний вплив на розвиток та ефективне функціонування соціально-трудового потенціалу прикордонних районів області здійснюють СЕЗ „Закарпаття”, території пріоритетного розвитку, підприємства з іноземними інвестиціями та суб'єкти нових форм господарювання на селі.

Негативний вплив на діяльність СЕЗ „Закарпаття” та територій пріоритетного розвитку має тимчасове припинення пільгового режиму інвестиційної діяльності. Як наслідок, протягом 2000-2007 років кількість укладених договорів на реалізацію інвестиційних проектів скоротилася з 51 до 9, а на територіях пріоритетного розвитку - відповідно 49 і 23.

7. Економічні трансформації локальних господарських комплексів прикордонних районів області супроводжуються масштабною трудовою міграцією, в структурі якої переважає міждержавна. Основними чинниками, що генерують інтенсифікацію трудоміграційних процесів, є економічні, серед яких виділяються два - значно вищий рівень оплати праці в сусідніх країнах та можливість працевлаштування. Значний вплив на активізацію трудової міграції, крім економічних чинників, здійснюють національна належність трудових мігрантів, лінгвістичний чинник, родинні зв'язки, культура праці, трудові традиції, тобто соціоментальні фактори.

8. Аналіз розвитку та ефективності функціонування суб'єктів підприємницької діяльності в прикордонних районах області (малі підприємства, фермерські господарства, особисті селянські господарства) показує на необхідність проведення відбору об'єктів диференційованої інвестиційної підтримки за рахунок бюджетних коштів на основі врахування результатів факторного аналізу та всебічного моніторингу соціально-економічного становища просторових господарських одиниць з урахуванням регіональних та державних інтересів. Відбір об'єктів необхідно проводити на основі визначення суб'єктів господарювання, найбільш перспективних з точки зору економічного зростання, розв'язання локальних і регіональних завдань. Депресивним територіям необхідно надавати пряму інвестиційну підтримку під безпосереднім контролем держави.

соціальний економічний прикордонний ресурс

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії:

1. Маргіта М.В. Соціальні ресурси регіону: активізація трудового потенціалу: Монографія / В.П. Мікловда, М.І. Пітюлич, С.В. Сембер, М.В. Маргіта. - Ужгород: Карпати, 2008. - 248 с. / Особистий внесок автора: розкрито інституціональні фактори розвитку локальних соціальних ресурсів.

Статті у фахових виданнях:

2. Маргіта М.В. Людський фактор інноваційного розвитку прикордонних територій Закарпатської області / М.В. Маргіта // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - Серія «Логістика». - № 623. - 2008. - С. 150-154.

3. Маргіта М.В. Соціальні ресурси прикордонних територій Закарпатської області та ефективність їх використання / М.В. Маргіта // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія «Економіка». - Випуск 24. - 2007. - С. 65-70.

4. Маргіта М.В. Трудові відносини: інституціональний підхід до їх аналізу / М.В. Маргіта // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія «Економіка». - Випуск 25. - 2008. - С. 32-36.

5. Маргіта М.В. Теоретичні підходи до аналізу сутності та регулювання розвитку локальних соціальних ресурсів / М.В. Маргіта М.В. // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія «Економіка». - Випуск 26. - 2008. - С. 26-29.

6. Маргіта М.В. Освітньо-професійна компонента адаптивного потенціалу етноменшин Закарпаття в умовах поглиблення ринкових реформ / В.П. Мікловда, М.В. Маргіта // Konkurencieschopnosќ a regionбlny rozvoj. - Preљov, 2008. - C. 257-261. / Особистий внесок автора: запропоновано методику аналізу освітнього капіталу етноменшин.

Матеріали конференцій:

7. Маргіта М.В. Розвиток локального трудового потенціалу прикордонних районів Закарпаття в контексті економічної глобалізації / В.П. Мікловда, М.В. Маргіта // Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів: Мат. наук.-практ. конференції. -Чернівці, 2008. - С. 140-142. / Особистий внесок автора: здійснено класифікацію факторів активізації трудової міграції.

Размещено на Allbest.ru