Економіко-методичні основи реструктуризації морських торгівельних портів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук україни

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 338.47: 656.61: 65.011.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Економіко-методичні основи реструктуризації морських торгівельних портів України

Мінакова Світлана Михайлівна

Одеса - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Одеському національному морському університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Онищенко Світлана Петрівна, Одеський національний морський університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри системного аналізу і логістики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Вінніков Володимир Васильович, Одеська національна морська академія Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту та економіки морського транспорту кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Липинська Олена Андріївна Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу ринку транспортних послуг

Захист дисертації відбудеться “ 17 ” червня 2009 р. о 12 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “ 15 ” травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степанов В.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Після прийняття у 2008 р. Постанови КМ України про стратегію розвитку морських торговельних портів набуває особливої наукової й господарчої значущості завдання з реструктуризації підприємств портової діяльності України спрямованої на приведення у відповідність новим формам підпорядкування, цілеполягання та функціонального призначення структурних підрозділів зазначених підприємств. Одночасно, поглиблення фінансово-економічної кризи у значній мірі підвищує конкуренцію на ринках портової діяльності і вимагає приведення у відповідність розвиненого портового господарства режиму найбільшої економії, тобто оптимізації витрат на виконання звичайних портових функцій з результатами, які вони обумовлюють. На сьогоднішній день не існує обґрунтованого наукового інструментарію який дозволив би вирішити це наукове завдання щодо підприємств портової діяльності, враховуючи як специфіку її реалізації в Україні, так і специфіку самого транспортного процесу як такого.

Питання реструктуризації підприємств, у тому числі транспортних розглядали багато українськх та іноземних науковців, зокрема Амоша О.І., Буркинський Б.В., Бутенко А.І., Ванденборг М.В., Вінніков В,В., Геець В.М.,Ковальов А.І, Котлубай О.М., Мазур І.І., Чекаловець В.І., Шапіро В.Д. та багатьма іншими. Проте, саме теоретичні та методичні аспекти специфіки портової діяльності у контексті виконання державою міжнародних угод та завдань суто комерційної діяльності; оцінка наслідків реструктуризації, які б враховували лаг фінансових результатів зміни вантажної бази у перспективі та необхідність пов'язання їх з тим, чи іншим рівнем фінансової стійкості порту та його окремих самостійних підрозділів не отримали до сьогодні аніякого рішеня. Таким чином необхідність розв'язання саме цих найважливіших та інших завдань реструктуризації підприємств портової діяльності обумовили вибір теми дослідження, мету завдання та логічну побудову дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає вимогам Закону України “Про комплексну програму затвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках” та виконане відповідно до планів науково-дослідних робіт Одеського національного морського університету.

Дисертаційна робота виконувалась в рамках науково-дослідних робіт “Розробка теоретичних основ функціонування морського транспорту України в ринкових умовах (економічний аспект)” (номер державної реєстрації 0101U001486, 2004 - 2005 рр.), де здобувач приймала участь у розділі “Основні поняття конкурентних відносин на підприємствах морського транспорту”; “Розробка методологічних основ формування цін на продукцію морських торговельних портів і судноплавних компаній в умовах жорсткої конкуренції на світовому ринку транспортних послуг” (номер державної реєстрації 0103U003591, 2003 - 2005 рр.), де здобувач приймала участь у виконанні розділів “Особливості виробничо-економічної діяльності морських торговельних портів, підприємств портової діяльності та судноплавних компаній” і “Сутність, класифікація, групування та облік витрат”; “Технологія розвитку і функціонування підприємств морського транспорту” (номер державної реєстрації 0106U003475, 2006 - 2008 рр.), де автором розроблено розділ “Методичні підходи до реструктуризації підприємств портової діяльності” .

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка економіко-методичних основ здійснення реструктуризації морських портів України.

Для реалізації мети, в дисертації вирішуються такі основні задачі:

- оцінити сучасний стан і перспективу розвитку підприємств портової діяльності;

- узагальнити досвід реструктуризації підприємств;

- оцінити сучасні трансформації поняття та видів реструктуризації підприємств;

- сформувати дерево мети та механізм реструктуризації підприємств портової діяльності;

- обґрунтувати методичні підходи до моделювання динаміки показників реструктуризації підприємства;

- обґрунтувати методичні підходи до проведення комплексної діагностики стану підприємства;

- обґрунтувати загальні схеми проведення комплексної діагностики стану підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси реструктуризації морських портів України.

Предметом дослідження є економічний інструментарій реструктуризації морських портів.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є системний підхід до економіко-методичних основ реструктуризації, наукові праці провідних вітчизняних і закордонних учених і фахівців з економіки морського транспорту.

У дисертаційній роботі використовувались методи економічного аналізу результатів і ретроспективи (дослідження особливостей стану морського підприєства), логіко-аналітичний (трансформація ролі держави у формуванні та реалізації процесу реструктурізації), наукового абстрагування (введення і розкриття змісту понять і визначень), економіко-математичного моделювання (моделювання оптимізації процесу реструктурізації морського порта за критерієм максимізації прибутку) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. В розробці наукових положень головним досягненням є те, що автор дисертаційної роботи зробила теоретичне узагальнення сутності реструктуризації підприємств портової діяльності, виявила галузеві особливості його здійснення та розробила методичні основи здійснення реструктуризації, що дозволяють урахувати галузеві, місцеві особливості та різний рівень розвитку підприємств портової діяльності.

Загалом, автором розроблено теоретико-методичні основи реструктуризації підприємств портової діяльності України, які враховують конкурентоспроможність на регіональному ринку транспортних послуг, що дозволяє сформувати стратегію подальшого розвитку портового господарства України. У дисертаційній роботі автором використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистого наукового внеску.

Науковим результатом дослідження є наукове узагальнення матеріалів, що складають теоретичну і методологічну основу забезпечення реструктуризації портових підприємств України. До основних елементів наукового внеску здобувача у досліджувану проблематику, які отримані ним особисто, мають різний рівень новизни і виносяться на захист, є:

вперше:

- застосовано універсальний комплексний динамічний підхід, який полягає у врахуванні лагу фінансових результатів та зміни вантажної бази, управління фінансовими ризиками на всьому етапі життєвого циклу кожного варіанту реструктуризації та можливості варіювати обмежувальними факторами в залежності від особливостей окремого портового підприємства;

удосконалено:

- поняття реструктуризації як процесу перетворень техніко-технологічного базису та (або) організаційно-правової надбудови з метою підвищення ефективності використання обмежених ресурсів, або їх надлишку, для створення результату діяльності, спроможного задовольняти потребам суспільства;

дістало подальший розвиток:

- систематизація основних напрямків реструктуризації як сукупність техніко-технологічних та організаційно-правових перетворень підприємства;

- методичні підходи до проведення комплексної діагностики портових підприємств за рахунок введення фактору перспективи та оцінки еластичності фінансової стійкості за виділеними факторами;

- економіко-математичне моделювання процесу реструктуризації підприємств портової діяльності за рахунок використання факторів часу та фінансової стійкості.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на підставі запропонованих методичних підходів і практичних рекомендацій, дозволяють підвищити ефективність функціонування і розвиток морських торговельних портів України в сучасних умовах.

Обгрунтування і пропозиції, які містяться в дослідженні, використовуються в навчальному процесі Одеського національного морського університету при викладанні дисциплін: “Внутрішній економічний механізм підприємства”, “Економічна безпека підприємств морського транспорту”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до забезпечення реструктуризації морських торговельних портів України.

Всі наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором самостійно. З праць, опублікованих в співавторстві, приводяться тільки ті ідеї і положення, які є результатом її особистої роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися і дістали схвалення на наступних наукових конференціях і семінарах: конференціях професорсько-викладацького складу і наукових співробітників Одеського національного морського університету (2002 - 2008 рр.); Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих учених (м. Донецьк, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та інновації - 2008” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові дослідження - 2006” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції “Современные порты Украины - проблемы и решения” (м. Одеса, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи та одержані результати були опубліковані у 8 наукових працях, з них 3 статті - у збірниках наукових праць, 1 стаття - у науковому журналі, 4 - у матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літературних джерел та додатків. Повний обсяг роботи складає 163 сторінки, включаючи 151 сторінку основного тексту; текст містить 18 таблиць, 23 рисунки. Обсяг використаних джерел - 110 найменувань на 10 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та задачі дослідження, охарактеризовано наукову новизну і практичну цінність роботи.

У першому розділі “Аналіз основних напрямків реструктуризації підприємства” виконано аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку транспортного комплексу і портової системи України.

Транспорт, як одна з головних галузей економіки, покликаний задовольняти потреби населення та всіх видів суспільного виробництва у перевезенні. Транспортний комплекс України є складною галуззю народного господарства, що містить у собі залізничний, автомобільний, морський, річковий, авіаційний та трубопровідний транспорт. Він відіграє роль своєрідної "кровоносної" системи економіки держави.

До складу морського транспорту Укрморрічфлоту входять 19 морських портів. Порти забезпечують вантажні операції з сухими та наливними вантажами, а також обслуговування пасажирів у внутрішньому та закордонному сполученні; виконання допоміжних операцій (буксируванння суден, відстоювання транспортних, службово-допоміжних суден та інших плавзасо-бів; постачання на судна провізії, палива, мастила і т. ін., ремонт суднового обладнання і т. ін.).

Крім того, морські порти здійснюють: наглядові функції, відносно безпеки мореплавання та захисту навколишнього природнього середовища; контроль за дотриманням положень міжнародних конвенцій, Кодексу Торговельного Мореплавання України, норм, положень і правил портової влади.

Порти на сучасному етапі є основною ланкою морського транспорту Укрморрічфлоту й, в цілому, стабілізували своє виробництво та економічне положення, почали обновляти свій виробничий потенціал й нарощувати обсяги вантажообігів, розширили номенклатуру послуг, що надаються та їх якість.

Незважаючи на широке обговорення проблеми реструктуризації підприємств в економічній літературі 90х років, єдине визначення цієї категорії роблено не було.

Існуюча множинність, а іноді й суперечливість підходів до формування сукупності видів реструктуризації, властива різним авторам, дозволила виділити в дисертації ключові посилання для формування авторського поняття та структури реструктуризації.

Так, реструктуризація, і це в принципі саме собою зрозуміло, становить процес перетворень, об'єктом якого є деяка відносно відокремлена господарська одиниця, що має закінчений виробничий цикл, результат якого здатний задовольняти певні суспільні потреби. Вся діяльність, яка не вписується в ці межі, не повинна належати до категорії реструктуризація, а пов'язана просто з певними удосконаленнями та перетвореннями окремих аспектів господарської діяльності.

В цьому зв'язку в дисертації господарський суб'єкт, або окремі підрозділи, що користуються його правами, з його відмітними особливостями розглянуті з точки зору неокласичної, інституціональної й еволюційної теорій. Це дозволило уявити даний суб'єкт як свого роду “системний інтегратор”, тобто ціннісний економічний суб'єкт, що поєднує в часі й просторі різноманітні соціально-економічні процеси для досягнення економічної вигоди шляхом використання системних мультиплікативних ефектів.

Таким чином, з одного боку, є техніко-технологічний процес перетворення обмежених ресурсів у суспільно корисний продукт, якому властиві перетворення, направлені на підвищення ефективності цього процесу. Це один вид реструктуризації, тобто заміна обладнання, застосування нових технологій, їх різноманітні комбінації.

З іншого боку, є певна організаційна єдність, яка охоплює техніко-технологічний процес та формує системний об'єкт, що визначає закінченість виробничого циклу, якому притаманні вхід, вихід, процес, обмеження та зворотний зв'язок, що являє собою організаційно-правову надбудову над техніко-технологічним процесом.

Можна провести аналогію, коли техніко-технологічний процес ототожнюється з виробничими силами, а організаційно-правова надбудова - з виробничими відносинами. При такому погляді перетворення, тобто реструктуризацію виробництва, можна уявити як процес перетворень, еволюцію суспільства.

Інакше кажучи, необхідність ефективного використання обмежених ресурсів вимагає нових рішень у розвитку виробничих сил (техніко-технологічна реструктуризація), а останні - нових відношень, тобто нової надбудови.

Звідси маємо існування двох основних напрямків (різновидів) реструктуризації: у техніко-технологічні перетворення й організаційно-правове перетворення. Все інше, на що посилаються автори, є критеріями, показниками, які ніяким чином не можна назвати видами реструктуризації.

Насправді, що таке рентабельність, витрати, ліквідність, платоспроможність і тому подібне - ні що інше як показники, що відображають певний рівень стану виробничих сил та виробничих відношень, а їх рівень - мету, яку необхідно досягти в результаті удосконалення останніх.

Таким чином, під реструктуризацією слід розуміти процес перетворення, техніко-технологічного базису та (або) організаційно-правової надбудови з метою підвищення ефективності використання обмежених ресурсів для створення результату діяльності, що здатний задовольняти зростаючі потреби суспільства та дозволяють виробництву успішно функціонувати в умовах ринкової економіки.

Основним інструментарієм здійснення реструктуризації на теперішній час по суті є тільки лише проектний менеджмент, який, визначаючи процес перетворень як певний проект, сформований у часі й просторі, дозволяє сформувати оптимальну програму досягнення кінцевого результату, не даючи проте відповіді на цілий ряд питань, пов'язаних з вибором та формулюванням цілі, обґрунтуванням критеріїв та обмежень щодо її досягнення. реструктуризація підприємство портовий фінансовий

У другому розділі “Теоретичні основи реструктуризації портових підприємств” подані цілі, види і механізм здійснення реструктуризації, складені програми, проекти реструктуризації, виконано моделювання нової організаційно-економічної структури підприємства.

Реструктуризація підприємств виступає, з одного боку, важливою складовою частиною трансформаційного процесу, а з іншого боку, може розглядатися як одна з кінцевих цілей цього процесу, за ступенем реалізації якої можна у переважній більшості судити про успіх трансформації в цілому та є достатньо довгим процесом, який розвивається разом із ринковою трансформацією в цілому. На початкових етапах трансформаційного процесу підприємства спочатку займають позицію очікування, яка поступово переростає в слабку адаптаційну діяльність, якщо зміни макросередовища мають необоротний характер.

Реструктуризація може застосовуватися в 3-х основних ситуаціях:

- по-перше, в умовах, коли організація знаходиться в стані глибокої кризи, зупинило виробництво або його продукція в силу асортименту, якості не знаходить попиту на ринку, що є характерним для багатьох промислових вітчизняних підприємств;

- по-друге, в умовах, коли поточне положення підприємства можна вважати задовільним, проте прогнози його подальшої діяльності є несприятливими;

- по-третє, реструктуризацію можуть зазнавати підприємства, що успішно працюють, з метою підвищення рівня власної конкурентоспроможності.

Портовій системі України як раз властиві всі три вказані ситуації. Є група портів, виробничі потужності яких використовуються менше, ніж на 50%, існує група портів, прогнози подальшої діяльності яких несприятливі, у зв'язку з переформатуванням вантажопотоків, і існує група успішно функціонуючих портів, подальше підвищення конкурентоспроможності яких стримується системою господарських взаємовідношень, що складалися, в цій сфері діяльності. Дана обставина вказує на необхідність проведення системної реструктуризації в портовій сфері України.

Наказом Президента України № 463/2008 року “ Про заходи із забезпечення розвитку України як морської держави”, Стратегією розвитку портової системи України до 2015 року визначено створення Державної адміністрації на базі існуючого урядового органу державного управління (Укрморрічфлоту), приведення її структури у відповідність функціям державного управління портами та іншими підприємствами морського та річкового транспорту, державною системою забезпечення безпеки судноплавства. Виконання зобов'язань України за її міжнародними договорами в галузі судноплавства, інші функції Морської адміністрації України у визначеному порядку будуть здійснюватися Мінтрансзв'язком через Державну адміністрацію морського та річкового транспорту, а основна виробнича функція портів - обробка та обслуговування транспортних засобів підлягає повній поступовій комерціалізації. Дана обставина дозволяє зробити висновок про необхідність системної реструктуризації підприємств портової діяльності України, що охоплює всі її види (рис.1)

Проведення заходів з реструктуризації для кожного суб'єкта господарювання вимагає власних засобів рішення завдань, відносно ставлення мети та вибору засобів її досягнення з урахуванням особливостей підприємств портової діяльності як суб'єктів господарювання.

Морський торговельний порт слід розглядати як виробничо-економічну систему, що має певну організаційно-економічну структуру. Якщо кожний системний об'єкт - центр відповідальності економічної системи, в свою чергу володіє організаційно-економічною структурою, між центрами відповідальності таких системних об'єктів, встановлені вертикальні або горизонтальні господарські зв'язки, то така економічна система володіє організаційно-економічною структурою.

Такий підхід до розуміння організаційно-економічної структури дозволяє охарактеризувати процес реструктуризації виробничо-економічної системи (організаційно-економічну) як оптимізацію в часі та просторі логічно завершеної сукупності економічних відношень, між системними об'єктами (відносно відокремленими господарськими суб'єктами - центрами відповідальності), організованими за певною формою, з встановленими відношеннями власності, організаційною структурою та відношеннями управління, що забезпечує досягнення найкращого економічного результату або іншого заданого критерію на всьому етапі життєвого циклу.

Важливим моментом при формуванні програми (проекту) реструктуризації є вибір критерію, за допомогою якого буде оцінюватися успішність заходів, що здійснюються.

В якості основних критеріїв оцінки результатів реструктуризації, як правило, використовуються такі показники:

- вартість бізнесу S;

- прибуток П;

- фінансова стійкість;

- рентабельність IR.

Особливістю морських портів є те, що технологічні рішення, як правило, є відомими, а питання полягає в залученні інвестицій у розвиток портового господарства. Тому в якості критерію реструктуризації доцільно розглядати інвестиційну привабливість структури.

Для реалізації вказаних посилань у дисертації розроблена економіко-математична модель оптимізації процесу реструктуризації морського порту за критерієм максимізації прибутку:

max (1)

(i = 1; n), (2)

(3)

Qit, (i = 1; n), (t = 1, Т_jⁱ ), (4)

(i = 1; n), (5)

Xij = 0, 1, (i = 1; n, j = 1, m) (6)

A_t (ti = 1, Tj) (7)

У виразах (1)- (7) прийняті такі позначення:

Xij - параметр управління, що забезпечує вибір того чи іншого варіанту

реструктуризації j = 1, m, для кожної i - ої сукупності бізнес-одиниць

(СБО), i = 1, n;

П_ij t_jⁱ - прибуток за варіантам j для і -ої СБО у проміжок часу t_jⁱ = 1, Т_jⁱ;

К - можливості з фінансування;

k_ij - витрати сумарні на j - й варіант реструктуризації для i - ої СБО;

T_i - строк окупності, максимально припустимий для i - ої СБО;

Т - період життєвого циклу реструктуризації (або весь життєвий цикл), що

розглядається

Т Т_jⁱ ,

Т_jⁱ - період життєвого циклу (або життєвий цикл), що розглядається,

для j - ого варіанту реструктуризації для i - ої СБО.

l - ставка дисконтування;

Q_it - обмеження з попиту для для i -ої СБО в інтервалі часу t,

t = 1, Т_jⁱ ;

P_ijt - виробнича потужність i - ої СБО у відповідності з j - им варіантом у

проміжок часу t;

- обрана для розрахунків модель прогнозування банкрутст

ва, у якій - виражається через прибуток відпо

відний СБО, f - й параметр моделі прогнозування банкрут

ства, a_f -значення вагового коефіцієнта для f-го параметра;

A_t - прийняте значення мінімального розміру всіх активів для t- го інтервалу часу.

Дана математична модель дозволяє здійснити вибір одного з множинності альтернативних варіантів реструктуризації з урахуванням обмежень, що пов'язаних зі станом зовнішнього середовища (попиту на продукцію кожної СБО) та внутрішнього середовища (можливості з фінансування реструктуризації), а також умов за строком окупності для кожної СБО. Отриманий у результаті рішення оптимальний варіант реструктуризації (комплексне рішення перетворення вихідної множинності СБО) забезпечує сумарний ефект для підприємства в цілому, при цьому, для кожної окремо узятої СБО, досягнення локального ефекту не є обов'язковим.

Відзначимо, що крім умови (3) по обмеженню капітальних вкладень у цілому за всіма структурними підрозділами, можна ввести обмеження по фінансуванню для кожної СБО, тобто:

(i = 1, n). (3*)

Більше того, при інформації, що є про динаміку фінансових вкладень для кожного варіанта реструктуризації, можна ввести обмеження по кожному часовому проміжкові:

(t = 1, Т_jⁱ ). (3**)

Таким чином, в залежності від ступеня агрегування вихідної інформації за варіантами реструктуризації, можна використовувати або обмеження (3), або (3) і (3*), або всі три (3, 3*, 3**). Аналогічним чином може бути представлено й обмеження (7).

Крім того, у випадку складності розрахунків параметрів обмеження (7), забезпечити фінансову стійкість можна шляхом окремого прогнозування показників фінансового стану підприємства та перевірки для оптимального варіанту виконання умов, що базується, наприклад, на відомій моделі Альтмана (див. формулу (8)). Це дозволить забезпечити більш високий рівень стійкості отриманого варіанту реструктуризації.

За розробленою моделлю виконані розрахунки, які показали її математичну коректність та можливість практичної реалізації.

У третьому розділі “Методичні основи реструктуризації морських портів України” подано загальну схему проведення комплексної діагностики морських портів.

Комплексна діагностика дозволяє виявити ключові проблеми, які мають бути вирішені в межах реструктуризації. При цьому однією з основоположних проблем є оцінка еластичності фінансової стійкості системи (морського порту) та її окремих системних об'єктів за відношенням до внутрішніх структурних змін та зовнішніх впливів як ізольовано, так і в сукупності. Даний розділ підлягає включенню до комплексу діагностики як надто важливий, оскільки дозволяє в процесі реструктуризації, на різних етапах життєвого циклу, управляти ризиками, припускаючи, наприклад, відносно більш високі ризики та отримуючи, при цьому, більш високі кінцеві результати.

Комплексна діагностика включає такі традиційні види аналізу та оцінок:

- ситуаційний аналіз;

- організаційно-управлінський аналіз;

- фінансово-економічний аналіз;

- виробничо-господарський аналіз;

- аналіз кадрового потенціалу;

- оцінку бізнесу та компанії.

Оцінка еластичності фінансової стійкості відбувається на підставі результатів традиційного аналізу та являє собою розрахунок коефіцієнтів еластичності фінансової стійкості порту та його системних об'єктів за основними та критичних факторами, що виділяються, в процесі традиційних видів аналізу. Для розрахунку коефіцієнтів еластичності пропонується використовувати одну з існуючих моделей банкрутства, що, проте, не виключає й побудову індивідуальної моделі для окремо узятого порту.

Відомо два основних підходи до передбачання банкрутства. Перший базується на фінансових даних і включає оперування деякими коефіцієнтами: Z-коефіцієнтом Альтмана, що набуває все більшої відомості, коефіцієнтом Таффлера, (Великобританія), та іншими. Другий засновується на даних про збанкрутілі аналогічні компанії та порівнює їх з відповідними даними досліджуваної.

При використанні моделі Альтмана, після проведення певних перетворень, одержуємо вираз:

(1,823 П + 0,552 Ч + 0,331 С + 0,773 П + 0,663 С ) - A_ijt,= F_ijt, (8)

де: F_ijt - рівень фінансової стійкості для i - го системного об'єкта при j - й сукупності факторів ( j = 0;J) в t -й момент періоду, що аналізується;

С^об - оборотний капітал;

П^н - нерозподілений прибуток;

П^в - операційний прибуток;

С^а - ринкова вартість акцій;

Ч^в - виручка;

A - всі активи відповідного системного об'єкта.

Базовою сукупністю факторів є j = 0, для якої встановлюється базове значення F_ijt.

Тоді коефіцієнт еластичності фінансової стійкості -го системного об'єкта по - му фактору (сукупності факторів) за - й момент періоду, що аналізується, буде визначатися за формулою:

, (9)

де усі позначення відповідають раніше наведеним.

Висновки

У дисертації, на підставі теоретичного узагальнення отримано нове рішення важливої наукової та практичної задачі з розробки організаційно-методичних основ реструктуризації морських портів України, яке полягає у поглибленні теоретичних положень, новому комплексному підході та удосконаленні методичних основ проведення реструктуризації підприємств портової системи України. У результаті проведених досліджень сформульовані такі основні висновки:

1.На підставі проведених досліджень сучасного стану та перспектив розвитку портової системи України автором встановлено, що перетворення в Мінтрансзв'язку України, які змінили структуру державного управління морською галуззю, вимагають проведення реструктуризації всіх без винятку підприємств портового комплексу України.

2.Узагальнення досвіду реструктуризації підприємств, яке виконано у дисертації, дозволило автору зробити висновок про використання винятково статичних підходів до рішення даної задачі, що не дозволяло досягнути необхідного рівня наукової обґрунтованості результатів, що було, а інколи призводило й до свідомо помилкових рішень.

3. Автором встановлено значні розходження в понятійному апараті реструктуризації, в результаті чого багато категорій, що використовуються, не відображають або перекручено відображають ключові дефініції, які застосовуються, та обгрунтовано авторські трактування суті реструктуризації й основних напрямків її проведення.

Автор виявила, що практично для всіх сфер економічної діяльності відсутній формалізований інструментарій, який би був методологічною та нормативною базою обгрунтованого прийняття рішень у процесі підготовки та здійснення реструктуризації й обгрунтувала доцільність застосування апарату цілочисельного динамічного програмування в процесі реструктуризації морських портів України.

4. У процесі формування дерева цілей та механізму реструктуризації, автором встановлено, що особливістю реструктуризації портових підприємств є висока динамічність процесу, як наслідок удосконалення адаптаційних можливостей підприємства після реструктуризації, та нарощування його конкурентоспроможності відбуваються поступово й не обов'язково відразу співпадають у часі із зростання прибутковості (нові вантажопотоки приходять з певним лагом).

5. Обгрунтована автором висока динамічність процесу реструктуризації портів обумовила у результаті вимогу обов'язкового використання у процесі проведення реструктуризації динамічних моделей фінансового стану господарських суб'єктів з кожного варіанту реструктуризації на всьому етапі їх життєвого циклу.

6. Аналіз існуючих та використовуваних на практиці методичних підходів до проведення діагностування підприємства, що передує реструктуризації, виявив їх обмежений характер, пов'язаний з відсутністю оцінки зв'язку між фінансовою стійкістю суб'єкта реструктуризації та його системних об'єктів з внутрішніми та зовнішніми факторами, які змінюють характер свого впливу в процесі та після проведення реструктуризації.

7. Виконаний в дисертації аналіз методичних підходів до оцінки імовірності банкрутства господарських суб'єктів дозволив автору обгрунтувати, в якості одного з основних показників передреструктуризаційного діагностування морських портів, коефіцієнт еластичності фінансової стійкості за основним та критичним фактором, що виділяються на традиційних етапах діагностики.

Результати виконаних автором досліджень зведені у методичні положення з оптимізації процесу реструктуризації морського порту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Минакова С.М. Диагностика предприятия в рамках процесса реструктуризации [Текст] / С.М. Минакова. Методи та засоби управління розвитком транспортних систем. Зб. наук. праць. Вип. 4. - Одеса: ОНМУ, 2002. - С. 123 - 133.

2. Минакова С.М. Реструктуризация как эффективное средство повышения конкурентоспособности. Методи та засоби управління розвитком транспортних систем [Текст]: Зб. наук. Праць - Вип. 3 / Светлана Михайловна Минакова. - Одеса: ОНМУ, 2002. - 156 - 161с.

3. Минакова С. М. Реструктуризация в портовом комплексе Украины // Экономические инновации [Текст] : Сб. науч. работ. Вып. 32 / Светлана Михайловна Минакова ; Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, - Одеса, 2007. - 233 - 238с.

4. Онищенко С.П. Виды, цели и процесс формирования программы реструктуризации // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті [Текст] / С.П. Онищенко, Світлана Михайлівна Мінакова. - Зб. наук. праць. Вип. 27. - Одеса: ОНМУ, 2008. -110 - 129с. (Особистий внесок здобувача - формування програми реструктуризації).

Праці, які додатково відбивають наукові результати дисертації:

5. Минакова С.М. Реструктуризация как эффективное средство повышения конкурентоспособности / С.М. Мінакова // Наука і освіта - 2002: v Міжнародна науково-практична конференція, 05-07 березня 2002 р.: тези доповідей. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 18-19.

6. Минакова С.М. Диагностика предприятия в рамках процесса реструктуризации / С.М. Мінакова // Україна наукова - 2002: Друга всеукраїнська науково-практична конференція, 10-24 травня 2002 р.: тези доповідей. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 50.

7. Мінакова С.М. Види, цілі та процес формування програми реструктуризації / С.М. Минакова, С.П. Онищенко // 60 науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, 22-24 травня 2007 р.: тези доповідей. - Одеса, 2007. - С. 19-20 (Особистий внесок здобувача - формування програми реструктуризації).

8. Мінакова С.М. Практика здійснення та ефективність реструктуризації портів / С.М. Мінакова // 61 науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, 20-22 травня 2008 р.: тези доповідей. - Одеса, 2008. - С. 7-9.

Анотація

Мінакова С.М. Економіко - методичні основи реструктуризації морських торгівельних портів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2009.

У дисертації, на підставі оцінки сучасного стану і перспектив розвитку підприємств портової діяльності обґрунтовано необхідність проведення їх реструктуризації. Узагальнено досвід реструктуризації підприємств різних видів економічної діяльності, надана оцінка сучасних трансформацій поняття та видів реструктуризації підприємств та сформульовані їх авторські тлумачення. Обґрунтовано методичні підходи до: моделювання динаміки показників реструктуризації; загального алгоритму комплексної діагностики та показників оцінки впливу ключових зовнішніх та внутрішніх факторів на рівень фінансової стійкості; розроблено: математичну модель реструктуризації підприємств портової системи України. Обгрунтовано методичні підходи до проведення комплексної діагностики стану підприємств портової діяльності, За розробленим методичним апаратом виконано розрахунки, які підтвердили його коректність та працездатність.

Ключові слова: реструктуризація портових підприємств; види та напрямки реструктуризації; математичне моделювання; економічна діагностика.

Аннотация

Минакова С.М. Экономико - методические основы реструктуризации морских торговых портов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04. - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2009.

В диссертационной работе исследованы теоретические и методические вопросы реструктуризации морских портов Украины и на основе оценки современного состояния и перспектив развития предприятий портовой деятельности обоснована необходимость проведения их реструктуризации.

Обобщение опыта реструктуризации предприятий, выполненное в диссертации, позволило автору сделать вывод об использовании до настоящего времени исключительно статических подходов к решению данной задачи, что не позволяет достигнуть необходимого уровня научной обоснованности имевшихся результатов, а иногда приводило и к заведомо ошибочным решениям.

Установлены значительные расхождения в понятийном аппарате реструктуризации, в результате чего многие используемые категории не отображают или искаженно отображают ключевые дефиниции, применяемые в теории реструктуризации для устранения которых обоснованы авторские трактовки сущности реструктуризации и основных направлений ее проведения. Доказана высокая динамичность процесса реструктуризации портов, обусловливающая в результате требование обязательного использования в процессе проведения реструктуризации динамических моделей финансового состояния хозяйственных субъектов по каждому варианту реструктуризации на всем этапе их жизненного цикла. Разработана математическая модель целочисленного программирования для оптимизации выбора варианта реструктуризации портовых предприятий Украины.

Модель позволяет комплексно учитывать перспективы функционирования объекта реструктуризации по всем возможным её вариантам проведения. Модель позволяет учитывать лаг между финансовым результатоми изменением бъёмов структуры грузопотоков, наступающим в результате достигнутого повышения конкурентоспособности, привлекательности для клиентуры и т. п. Использование в модели элементов оценки вероятности банкротства предприятий позволяет осуществлять тот или иной уровень управления финансовой устойчивостью в рамках каждого варианта реструктуризации через ограничение по степени вероятности банкротства, которые могут устанавливаться дифференцировано как по системным объектам, так и периодам реструктуризации жизненного цикла каждого её варианта. Приведен анализ существующих и использующихся на практике методических подходов к проведению диагностики предприятия, предшествующей реструктуризации который выявил их ограниченный характер, связанный с отсутствием оценки связи между финансовой устойчивостью субъекта реструктуризации и его системных объектов с внутренними и внешними факторами, изменяющими характер своего воздействия в процессе и после проведения реструктуризации.

Выполненный анализ методических подходов к оценке вероятности банкротства хозяйственных субъектов позволил автору обосновать, в качестве одного из основных показателей предреструктуризационной диагностики морских портов, коэффициент эластичности финансовой устойчивости по основным и критическим факторам, выделенным на традиционных этапах диагностики. На основе разработанного методического аппарата выполнены расчеты, которые подтвердили его корректность и работоспособность.

Ключевые слова: реструктуризация портовых предприятий; виды и направления реструктуризации; математическое моделирование; экономическая диагностика.

Summary

Minakova S.M. Economic-methodical bases of restructuring of trade marine ports of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences from specialization 08.00.04. is an economy and management enterprises (after the types of economic activity). It is Institute of problems of market and economic-ecological researches of the Academy of Sciences of Ukraine, 2009.

The theoretical and methodical questions of restructuring of marine ports of Ukraine are explored in dissertation work.

In dissertation, on the basis of estimation of the modern state and prospects of development of enterprises of port activity the necessity of conducting of their restructuring is grounded. Generalized experience of restructuring of enterprises of different types of economic activity, the estimation of modern transformations of concept and types of restructuring of enterprises is given and their interpretations of authors are formulated. The tree of aims is built and the mechanism of restructuring of enterprises of port activity is formed. Grounded methodical approaches to the design of dynamics of indexes of restructuring of enterprise, the mathematical model of restructuring of enterprises of the port system of Ukraine is developed. Grounded methodical approaches to conducting of complex diagnostics of the state of enterprises of port activity, general algorithm of complex diagnostics and the indexes of estimation of influencing of key external and internal factors are offered on the level of financial firmness of enterprises of port activity and their objects of the systems.

After the developed methodical vehicle calculations which confirmed his correctness and capacity are executed.

Keywords: restructuring of port enterprises; kinds and directions of restructuring; mathematical design; economic diagnostics.

Размещено на Allbest.ru

...