Науково-прикладні засади збалансованого розвитку курортної території

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ТА

КУРОРТНОГО БУДІВНИЦТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Науково-прикладні засади збалансованого розвитку курортної території

Спеціальність 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони

навколишнього середовища

Мельнікова НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Сімферополь - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бережна Ірина Вікторівна,

Національна академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки підприємства (м. Сімферополь)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Степанов В'ячеслав Миколайович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, завідуючий відділом економіко-екологічних проблем приморських регіонів (м. Одеса)

кандидат економічних наук, доцент

Казачковська Галина Володимирівна,

Азовський регіональний інститут управління Запорізького національного технічного університету, доцент кафедри менеджменту готельного, курортного і туристичного сервісу

(м. Бердянськ)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку визначаються посиленням конкуренції на мікро- і макрорівні і виявляються в активізації виробничої діяльності, заснованій на масштабному використанні природних ресурсів, що дестабілізує загальний стан природного середовища і визначає необхідність пошуку напрямків запобігання кризовим ситуаціям. У зв'язку з цим на даний час актуальним є вирішення проблем еколого-економічного розвитку територіальних утворень, що дозволить видозмінити систему природокористування, підвищити рівень екологічної культури, а також збалансувати процеси взаємодії всіх форм життєдіяльності суспільства.

Процеси адаптації в Україні сучасних інноваційних моделей соціально-економічного розвитку територіальних систем, з одного боку, створюють реальні передумови для економічного зростання, а з іншого - підвищують рівень соціального дискомфорту, що є наслідком дестабілізації соціально-еколого-економічного розвитку території. Разом з тим Україна володіє унікальними природними комплексами і територіями, які мають природоохоронне, культурно-історичне і рекреаційне значення, збереження потенціалу яких дозволить реалізувати основний імператив соціально-економічного розвитку держави, що полягає у визнанні здоров'я кожної людини як головної соціальної цінності суспільства. Саме тому в рамках регіональних досліджень активно вивчаються соціально-екологічні проблеми економічного розвитку курортних територій, в рамках яких організовані процеси життєдіяльності населення та існує потенціал для здійснення рекреаційної діяльності.

Разом з тим згідно з Концепцією національної екологічної політики України до 2020 року визначальним є обмеження антропогенного навантаження на навколишнє середовище, що дозволить стабілізувати стан екосистеми, оптимізувати експлуатаційний характер природокористування, значно скоротити рівень забруднення елементів природно-ресурсного потенціалу і природних об'єктів. Слід зазначити, що активізація уваги держави до цих проблем багато в чому зумовлюється стрімким погіршенням в Україні демографічної ситуації, яка обумовлена процесами урбанізації суспільства, зниженням якості навколишнього середовища, а також значним збільшенням психофізичних навантажень.

У зв'язку з цим вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням збалансованого розвитку курортних територій, набуває виключно важливого значення і є неможливим без державного регулювання соціально-еколого-економічних процесів щодо підвищення якості життя населення і створення умов для відтворення основного економічного ресурсу - людського капіталу.

Актуальність і теоретико-практичне значення проблем збалансованого розвитку регіональних суспільних систем відображено у працях таких вчених, як Багров М.В., Бережна І.В., Боков В.А., Буркинський Б.В., Волошин В.В., Герасимчук З.В., Голіцин Г.С., Гудзь П.В., Гречановська І.Г., Данилішин Б.М., Долішний М.І., Єфремов О.В., Казачковська Г.В., Мекуш Г.Е., Мельнік Л.Г., Папенов К.В., Реймерс М.Ф., Руденко Л.Г., Степанов В.М., Стеченко Д.М., Тарасенко В.С., Харичков С.К., Чумаченко Н.Г., Шостак Л.Б..

Проте, враховуючи високий динамізм процесів взаємодії соціальної, екологічної та економічної складових регіональної суспільної системи, ряд науково-прикладних аспектів збалансованого розвитку курортної території потребує подальшої розробки та уточнення, що знайшло відображення у цій дисертаційній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи отримано під час науково-дослідної роботи в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва відповідно до теми: «Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформації економіки» (№ 0101U002980). Внесок автора полягає у формалізації підходу до забезпечення збалансованого розвитку курортної території, а також у розробленні методичних рекомендацій щодо виявлення чинників, які дестабілізують соціально-еколого-економічний розвиток курортної території.

Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є розвиток науково-прикладних засад збалансованого розвитку курортної території з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку регіональної суспільної системи.

Для досягнення мети в роботі визначено такі завдання:

§ уточнити понятійний апарат засад еколого-економічної теорії в контексті розвитку регіональної суспільної системи;

§ систематизувати теоретичні дослідження проблем соціально-еколого-економічного розвитку території з метою розроблення підходу до забезпечення збалансованого розвитку курортної території;

§ уточнити класифікацію чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території;

§ виконати оцінку основних компонентів природно-ресурсного потенціалу курортних територій АР Крим щодо можливості ефективної організації рекреаційної діяльності;

§ формалізувати підхід до оцінки чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території;

§ розробити і апробувати методику визначення рівня збалансованого розвитку курортної території;

§ структурувати цілі і завдання збалансованого розвитку курортних територій АР Крим з метою забезпечення соціально-еколого-економічної безпеки регіону.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення збалансованого розвитку регіональної суспільної системи.

Предметом дослідження є науково-прикладні засади збалансованого розвитку курортної території.

Методи дослідження. Теоретичну і методичну основу дослідження складають фундаментальні положення еколого-економічної теорії, для систематизації яких використано метод логічного аналізу (при визначенні суті понять «збалансований розвиток регіону», «курортна територія», «збалансований розвиток курортної території», підрозділи 1.1, 1.2); метод асоціацій та аналогій (при дослідженні основних детермінант, що впливають на збалансований розвиток курортної території, підрозділ 1.2); метод системно-структурного аналізу (при формуванні структури багатоешелонної ієрархічної системи курортної території, при систематизації чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території, підрозділи 1.2, 1.3); статистичні і графічні методи (при оцінці компонентів природно-ресурсного потенціалу курортної території, підрозділ 2.1); метод парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання (при визначенні ступеня впливу чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території, підрозділ 2.2); метод кореляційно-регресійного аналізу (при оцінці соціально-економічного чинника як основного дестабілізатора збалансованого розвитку курортної території, підрозділи 2.3, 3.1).

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що на базі запропонованих теоретичних положень, висновків і рекомендацій вирішується важливе науково-прикладне завдання щодо вдосконалення концептуальних засад збалансованого розвитку курортної території.

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше:

- запропоновано підхід до забезпечення збалансованого розвитку курортної території, що дозволяє розглядати глобальну екологічну систему як ієрархічну систему, виділяючи при цьому як ешелон першого рівня - територіальну підсистему, а як ешелон другого рівня - соціально-економічну підсистему курортної території;

уточнено:

- сутність понять «збалансований розвиток регіону», «курортна територія» і «збалансований розвиток курортної території», що дозволило вдосконалити понятійно-термінологічний апарат еколого-економічної теорії в контексті розвитку регіональної суспільної системи;

- класифікацію чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території, за допомогою використання чинника спеціалізації економічної діяльності, врахування якого дозволяє конкретизувати характер природокористування щодо пріоритетної спеціалізації господарського комплексу регіону;

отримали подальший розвиток:

- підхід до оцінки чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території, який дозволяє визначити ступінь дії природно-кліматичного, техногенно-екологічного, соціально-економічного чинників і чинника спеціалізації економічної діяльності на функціонування екологічної системи і соціально-економічної підсистеми курортної території;

- підхід до оцінки соціально-економічного чинника як основного дестабілізатора збалансованого розвитку курортної території, що дозволяє виявити можливі загрози, а також спрогнозувати ступінь їх впливу на збалансований розвиток курортної території.

Практичне значення отриманих результатів пов'язане з можливістю і доцільністю їх використання при розробленні програм соціально-економічного розвитку регіону в частині конкретизації пріоритетів природоохоронної та ресурсозберігаючої політики.

Результати наукового дослідження проблем збалансованого розвитку курортних територій також можуть бути використані в рамках реалізації концепції сталого розвитку регіонів України та інтегрованого управління природоохоронною діяльністю.

Основні результати дослідження підготовлено до практичного використання у формі документів і методичних рекомендацій, затверджених та апробованих Кримською академією наук (довідка про особистий внесок здобувача від 12.12.2008 р., підписана президентом Кримської академії наук Тарасенком В.С.) та адміністрацією Ялтинського міськвиконкому (довідка про особистий внесок здобувача від 20.01.2009р., підписана заступником міського голови Ялтинського міськвиконкому Чирковим А.В.):

§ методика оцінки рівня збалансованого розвитку курортної території, яка передбачає розрахунок інтегрального показника, що відображає гостроту соціально-еколого-економічних проблем курортної території з урахуванням характеру природокористування і потенціалу для ефективної організації рекреаційної діяльності, - використана адміністрацією Ялтинського міськвиконкому у документі «Комплексна еколого-геохімічна і санітарно-гігієнічна оцінка території Великої Ялти», розділи 1.2 - 1.4, від 20.01.2009 р.;

§ результати систематизації сукупності чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території, використання яких дозволить конкретизувати характер соціально-еколого-економічних проблем, враховуючи пріоритетну спеціалізацію господарського комплексу регіону - використані Кримською академією наук у документі «Комплексна еколого-геохімічна і санітарно-гігієнічна оцінка території Великої Ялти», том 2 «Створення потенціалу для сталого розвитку курортополісу Велика Ялта», розділ 12.1, від 12.12.2008 р.;

§ результати оцінки основних компонентів природно-ресурсного потенціалу курортних територій АР Крим щодо можливості ефективної організації рекреаційної діяльності, використання яких дозволить визначити конкурентні переваги курортної території з урахуванням особливостей регіонального ринку рекреаційних послуг, - використані Кримською академією наук у документі «Комплексна еколого-геохімічна і санітарно-гігієнічна оцінка території Великої Ялти», том 2 «Створення потенціалу для сталого розвитку курортополісу Велика Ялта», розділ 12.1, від 12.12.2008 р.;

§ результати оцінки ступеня впливу чинників зовнішнього середовища на збалансований розвиток курортної території, використання яких дозволить конкретизувати характер деструктивної дії різних елементів регіональної суспільної системи на рівень соціально-еколого-економічної стабільності курортної території, - використані адміністрацією Ялтинського міськвиконкому у документі «Комплексна еколого-геохімічна і санітарно-гігієнічна оцінка території Великої Ялти», том 1 «Стан економіки, соціуму і природно-технічних систем Великої Ялти», розділи 1.2 - 1.4, від 20.01.2009 р.;

§ схема структуризації цілей і завдань збалансованого розвитку курортної території, яка відображає основні організаційно-технічні та організаційно-економічні заходи, що реалізуються в рамках соціально-економічного розвитку регіональної суспільної системи. Адаптація запропонованої схеми створить умови для підвищення рівня соціально-еколого-економічної безпеки регіону, а також дозволить посилити конкурентні переваги та підвищити імідж курортних територій АР Крим на міжнародному ринку рекреаційних послуг - використані Кримською академією наук у документі «Комплексна еколого-геохімічна і санітарно-гігієнічна оцінка території Великої Ялти», том 2 «Створення потенціалу для сталого розвитку курортополісу Велика Ялта», розділ 12.1, від 12.12.2008 р.

Особистий внесок автора. Всі наукові положення, розробки, висновки і рекомендації отримані автором самостійно. У спільно опублікованих наукових працях дисертанту належить аналіз теоретичних підходів до формування концептуальних основ еколого-економічної теорії.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати досліджень щодо теми дисертації доповідалися та були обговорені на наукових конференціях: II Всекримська наукова конференція «Проблеми наукового росту молодих вчених», 27 жовтня 2006 р. - Сімферополь; VII Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми економічної сталості підприємств санаторно-курортного комплексу», 1 - 2 грудня 2006 р. - Ялта; Науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, студентів та аспірантів факультету економіки і менеджменту за підсумками діяльності НАПКБ у 2006 - 2007 рр., 22 - 24 квітня 2007 р. - Сімферополь; III Всекримська наукова конференція «Молода наука Криму - 2007», 19 жовтня 2007 р. - Сімферополь; VIII Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми економічної сталості підприємств України», 30 листопада - 1 грудня 2007 р. - Сімферополь; Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми і шляхи їх вирішення у науці, транспорті, виробництві та освіті`2007», 15 - 25 грудня 2007 р. - Одеса; Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні напрями теоретичних і прикладних досліджень`2008», 15 - 25 березня 2008 р. - Одеса; Науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, студентів та аспірантів факультету економіки і менеджменту за підсумками діяльності НАПКБ у 2007 - 2008 рр. «Соціально-економічний розвиток АР Крим: проблеми і перспективи», 22 - 24 квітня 2008 р. - Сімферополь; Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми і шляхи їх вирішення у науці, транспорті, виробництві та освіті`2008», 15 - 25 грудня 2008 р. - Одеса; IV Всекримська наукова конференція «Молода наука Криму - 2008», 24 жовтня 2008 р. - Сімферополь.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 22 наукові роботи, з них 12 наукових робіт - у спеціалізованих виданнях, зареєстрованих ВАК України, 10 публікацій - в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 5,79 друк. арк., у яких особисто автору належить 5,48 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які викладено на 200 сторінках друкованого тексту, у тому числі 38 таблиць і 21 малюнок, які наведено на 37 сторінках. Список використаних джерел складається зі 190 найменувань і представлений на 19 сторінках, а також 37 додатків на 44 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, представлено їх апробацію, розглянуто публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ «Наукові положення збалансованого розвитку курортної території». Соціально-економічний розвиток регіональних суспільних систем багато в чому зумовлюється зростанням промислового виробництва, впровадженням наукоємних технологій, що, з одного боку, створює передумови для підвищення якісного рівня життя населення, а з іншого - є основним чинником, що посилює антропогенне навантаження на природне середовище. У зв'язку з цим у дисертації обгрунтовано необхідність вдосконалення основ еколого-економічної теорії в контексті розвитку регіональної суспільної системи, що дозволило розробити теоретичні положення і практичні рекомендації щодо забезпечення збалансованого розвитку території з урахуванням пріоритетної спеціалізації господарського комплексу регіону.

Враховуючи існуючі в економічній науці концепції соціально-економічного розвитку суспільства, засновані на балансі взаємовідносин Людства і природи, уточнено суть понять «збалансований розвиток регіону», «курортна територія» і «збалансований розвиток курортної території» як основних дефініцій, що розкривають економічний зміст предмету дослідження. Так, під збалансованим розвитком курортної території запропоновано розуміти динамічну взаємодію елементів соціально-економічної підсистеми території з екологічним середовищем, за якої можливою є ефективна організація рекреаційної діяльності і збереження навколишнього середовища.

Грунтуючись на системному підході до дослідження проблем збалансованого розвитку курортної території, запропоновано розглядати глобальну екологічну систему як ієрархічну багатоешелонну систему, яку утворює сукупність територіальних підсистем (ешелон першого рівня) і соціально-економічних підсистем (ешелон другого рівня). Це дозволяє визначити взаємозв'язки основних елементів соціально-економічної підсистеми курортної території та елементів глобальної екологічної системи, враховуючи характер природокористування, особливості розміщення продуктивних сил, а також рівень соціально-економічних проблем території.

Зважаючи на необхідність гармонізації розвитку соціально-економічної підсистеми курортної території щодо глобальної екологічної системи, автором сформульовано визначальні умови збалансованого розвитку курортної території. До них запропоновано відносити відповідність характеру використання природно-ресурсного потенціалу курортної території критеріям раціонального природокористування, адекватність нормативно-правової бази сучасним умовам організації рекреаційної діяльності, можливість реалізації програмно-цільових проектів регіонального розвитку з урахуванням екологічних імператив. Таким чином, основна мета збалансованого розвитку курортної території полягатиме в досягненні узгодженості соціальних, економічних та екологічних інтересів регіональної суспільної системи за допомогою збереження екологічної місткості біосфери.

Враховуючи різноманіття теоретичних підходів до систематизації чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території, в роботі обгрунтовано необхідність їх уточнення щодо зовнішнього і внутрішнього, просторового і часового аспектів. Оскільки характер використання компонентів природно-ресурсного потенціалу території зумовлюється перш за все особливостями організації і функціонування різних видів економічної діяльності господарського комплексу регіону, автор розширила цю класифікацію за допомогою введення чинника спеціалізації. Доцільність врахування чинника спеціалізації економічної діяльності зумовлюється необхідністю конкретизації характеру впливу рекреаційної діяльності як пріоритетного напряму соціально-економічного розвитку регіону на збалансований розвиток курортної території. У зв'язку з цим запропоновано вплив природно-кліматичного, техногенно-екологічного, соціально-економічного та інституційного чинників, а також чинника спеціалізації економічної діяльності, що впливають на збалансований розвиток курортної території, характеризувати сукупністю певних параметрів (рис.1).

Таким чином, використання представленої класифікації чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території, створить умови для визначення найбільш деструктивних процесів, які впливають на її еколого-економічне середовище, дозволить скоротити антропо-техногенне навантаження на біосферу курортної території за допомогою коректування екологічного навантаження на природні комплекси, а також мінімізувати суперечності між соціально-економічними потребами регіональної суспільної системи та екологічною безпекою регіону.

Обгрунтування доцільності використання розробленого автором підходу до забезпечення збалансованого розвитку курортної території потребувало формалізації методичних положень, які дозволяли б здійснити оцінку компонентів природно-ресурсного потенціалу регіональної суспільної системи щодо можливості ефективної організації рекреаційної діяльності в рамах курортних територій, а також виявити основні чинники, що дестабілізують еколого-економічне середовище.

Другий розділ «Методичні підходи до оцінки збалансованого розвитку курортної території на прикладі АР Крим». Грунтуючись на існуючих в сучасній економічній науці теоретико-методичних підходах до оцінки природно-ресурсного потенціалу території, в роботі проведено аналіз якісних і кількісних характеристик компонентів природних ресурсів курортних територій АР Крим щодо можливості ефективної організації рекреаційної діяльності. Апробація даного підходу потребувала визначення курортних територій АР Крим щодо наявності рекреаційних ресурсів, санаторно-курортних і туристських об'єктів, а також об'єктів інфраструктури. Грунтуючись на цьому, в роботі запропоновано виділити Західну, Південно-Східну і Південнобережну курортні території АР Крим як території, що мають значний природно-ресурсний та економічний потенціали, необхідні для створення рекреаційних послуг.

Разом з тим виявлено деструктивний характер соціально-еколого-економічних процесів у курортних територіях АР Крим, що значною мірою зумовлюється нераціональним природокористуванням, перевищенням гранично припустимих норм антропо-техногенного навантаження, недостатністю саморегенерації природних ресурсів, руйнуванням і нецільовим використанням ландшафтних комплексів та іншими чинниками, що впливають на збалансований розвиток курортної території.

У зв'язку з цим автором розроблено підхід, реалізація якого передбачає проведення економіко-математичних досліджень агрегованих індикаторів, що характеризують соціально-економічний, техногенно-екологічний, природно-кліматичний чинники, а також чинник спеціалізації економічної діяльності, що впливають на взаємодію елементів екологічної системи і соціально-економічної підсистеми, яка функціонує в рамках курортної території. Як економіко-математичний інструментарій даного підходу використано метод парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання, що передбачає оцінку простих і комплексних показників, які характеризують чинники, що впливають на збалансований розвиток курортної території. Реалізація цього завдання передбачала:

· формування багатовимірної матриці парних порівнянь:

(1)

де А₁, А₂ ..., А_N - комплексні показники, які характеризують кожен чинник, що впливає на збалансований розвиток курортної території;

а, а₁₂ ..., а_1N - числові значення, отримані в результаті попарного порівняння показників, що характеризують чинники, які впливають на збалансований розвиток курортної території;

n - величина сукупності, яка відображає кількість порівнюваних комплексних показників, що характеризують чинники, які впливають на збалансований розвиток курортної території, яка визначає розмір матриці.

· визначення геометричної середньої для кожного комплексного показника, що характеризує відповідний чинник, який впливає на збалансований розвиток курортної території:

= (2)

де - геометрична середня;

- порядковий номер кожного комплексного показника;

- величина сукупності, що відображає кількість порівнюваних комплексних показників;

а, а₁₂ ..., а_1N - числові значення, отримані в результаті попарного порівняння комплексних показників.

· визначення ступеня впливу кожного комплексного показника, що характеризує відповідний чинник, який впливає на збалансований розвиток курортної території:

(3)

де Z - ступінь впливу комплексного показника, що характеризує відповідний чинник, який впливає на збалансований розвиток курортної території;

- сумарне значення геометричних середніх;

- геометрична середня комплексного показника, що характеризує відповідний чинник, який впливає на збалансований розвиток курортної території;

- порядковий номер кожного комплексного показника, представленого в багатовимірній матриці, який характеризує відповідний чинник, що впливає на збалансований розвиток курортної території.

В результаті оцінки ступеня впливу чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території, визначено, що найбільш значущим є соціально-економічний чинник - 37,6%, чиннику спеціалізації економічної діяльності відповідає 32,8%, техногенно-екологічному - 20,9% і природно-кліматичному чиннику - 8,7% (табл.1).

Таблиця 1

Результати оцінки ступеня впливу чинників, що діють на збалансований розвиток курортної території

Чинники	Комплексний показник	Супінь впливу комплексного показника, %	Ступінь впливу чинника, %
1	2	3	4
Соціально-економічний чинник	Динаміка чисельності постійного населення	1,9	37,6
	Показники розвитку автотранспортного комплексу	6,5
	Зайнятість населення	1,3
	Рівень та умови життя населення	5,9
	Криміногенна обстановка в регіоні	3,4
	Санітарно-епідеміологічна обстановка в регіоні	3,1
	Забезпеченість населення об'єктами соціальної інфраструктури	4,8
	Рівень продовольчої безпеки регіону	5,3
	Рівень розвитку підприємництва	5,4
Чинник спеціалізації економічної діяльності	Рівень розвитку санаторно-курортного комплексу	8,3	32,8
	Рівень розвитку отельного бізнесу	6,6
	Рівень розвитку ресторанного комплексу	2,3
	Інтенсивність використання санаторно-курортного комплексу	7,5
	Інтенсивність використання отелів	5,3
	Інтенсивність використання ресторанного комплексу	2,8
Техногенно-екологічний чинник	Динаміка забруднення атмосфери	2,7	20,9
	Наявність небезпечних відходів	2,7
	Динаміка забруднення стічних вод	2,7
	Інтенсивність використання лісоматеріалів	1,5
	Динаміка лісових пожеж	1,7
	Інтенсивність використання сільгоспугідь	1
	Рівень розвитку земель природоохоронного призначення	2
	Динаміка лісооновлення	1,5
	Рівень розвитку фауни	1,2
	Утилізація небезпечних відходів	2,4
	Динаміка екологічних сборів	1,5
Природно-кліматичний чинник	Кліматичні особливості курортного сезону	2,8	8,7
	Відносна вологість повітря у високий сезон	1,6
	Середньомісячна кількість опадів у високий сезон	2,7
	Забезпеченість регіону мінеральними ресурсами	0,9
	Забезпеченість регіону підземними водами	0,7
Всього		100	100

Таким чином, найбільш деструктивна дія на збалансований розвиток курортної території надає соціально-економічний чинник, а найбільш важливий позитивний вплив відповідає природно-кліматичному чиннику .

В результаті апробації цього підходу для кожного чинника визначено комплексний показник, що активує його деструктивну дію на збалансований розвиток курортної території. Так, для соціально-економічного чинника - комплексний показник, що характеризує вплив автотранспортного комплексу регіону; для техногенно-екологічного чинника - комплексний показник, що відображає вплив стану атмосфери, стічних вод і небезпечних відходів; для природно-кліматичного чинника - комплексний показник, що характеризує кліматичні особливості курортного сезону; для чинника спеціалізації економічної діяльності визначальне значення має комплексний показник, що відображає рівень розвитку санаторно-курортного комплексу регіону. Слід зазначити, що підхід до оцінки ступеня впливу чинників, які впливають на збалансований розвиток курортної території, набув розвитку в розробленні практичних рекомендацій щодо забезпечення збалансованого розвитку курортних територій АР Крим.

Третій розділ «Практичні аспекти забезпечення збалансованого розвитку курортної території на прикладі АР Крим». Формалізація практичних рекомендацій щодо забезпечення збалансованого розвитку курортної території потребувала розробки і апробації методики прогнозування можливих загроз, визначення рівня збалансованого розвитку курортної території, а також структуризації цілей і завдань розвитку курортних територій АР Крим.

Грунтуючись на результатах оцінки впливу соціально-економічного чинника як основного дестабілізатора збалансованого розвитку курортної території, в дисертації набула подальшого розвитку методика визначення і прогнозування можливих загроз, що дозволяє обгрунтувати необхідність регламентації розвитку елементів автотранспортного комплексу регіону. Апробація даної методики дозволила визначити рівень і спрогнозувати динаміку забруднення атмосферного повітря курортних територій АР Крим. Встановлено, що атмосферне повітря Західної, Південно-східної і Південнобережної курортних територій АР Крим характеризується досить низьким рівнем якості, що підтверджується значним перевищенням гранично припустимої концентрації забруднюючих речовин.

Зважаючи на високий динамізм процесів взаємодії соціально-економічної підсистеми курортної території і глобальної екологічної системи, необхідною умовою забезпечення збалансованого розвитку курортної території є моніторинг її соціально-еколого-економічного середовища. З цією метою в дисертації розроблено методику, яка дозволяє розрахувати інтегральний показник, що відображає вплив соціально-економічного, природно-кліматичного, техногенно-екологічного чинників, а також чинника спеціалізації економічної діяльності на збалансований розвиток курортної території.

Розрахунок інтегрального показника збалансованого розвитку курортної території здійснювався за допомогою побудови інтегральної чотирисекторної моделі за такою формулою:

(4)

де І - інтегральний показник, що відображає рівень збалансованого розвитку курортної території;

- кількість чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території;

- кількість комплексних показників, що характеризують чинники, які впливають на збалансований розвиток курортної території;

- кількість простих показників, що характеризують комплексні показники збалансованого розвитку курортної території.

В результаті апробації методики розрахунку інтегрального показника збалансованого розвитку курортної території на прикладі АР Крим та Одеського регіону виявлено, що Західній, Південно-Східній і Південнобережній курортним територіям відповідають досить низькі значення інтегрального показника (12,57%, 12,31%, 10,9% відповідно). Разом з тим, порівнюючи значення інтегральних показників, що відображають рівень збалансованого розвитку АР Крим (19,27%) та Одеського регіону (16,45%) як приморської території, слід зазначити необхідність вдосконалення регіональної політики щодо стабілізації соціально-еколого-економічного розвитку і підвищення рівня збалансованого розвитку цих регіонів (табл.2).

курортний соціальний екологічний економічний

Таблиця 2

Значення інтегрального показника, що відображає рівень збалансованого розвитку курортних територій АР Крим

Територіальне утворення	Сукупний інтегральний показник території, %	Інтегральний показник соціально-економічного чинника, %	Інтегральний показник чинника спеціалізації економічної діяльності , %	Інтегральний показник техногенно-екологічного чинника, %	Інтегральний показник природно-кліматичного чинника, %
АР Крим	19,27	29,08	17,01	12,28	2,23
Західна курортна територія АРК	12,57	15,21	12,35	12,78	1,54
Південно-Східна курортна територія АРК	12,31	13,86	15,38	8,86	2,36
Південнобережна курортна територія АРК	10,9	13,95	12,22	6,82	2,56
Одеський регіон	16,45	15,64	18,07	19,79	5,79

Забезпечення збалансованого розвитку курортної території передбачає структуризацію його цілей і завдань, реалізація яких потребує вдосконалення методів державного регулювання (консервативні і прогресивні) розвитку рекреаційної діяльності, що сприятиме оздоровленню населення і збереженню унікального природно-ресурсного потенціалу території. Так, в якості об'єкта регулювання збалансованого розвитку курортної території запропоновано розглядати екологічні і соціально-економічні процеси регіонального розвитку. При цьому основними цілями слід вважати необхідність збереження екологічного балансу навколишнього середовища, регенерацію життєвих сил людини, а також забезпечення її соціального розвитку. Досягнення головної мети збалансованого розвитку курортної території передбачає вирішення інституційних, правових, технологічних завдань, а також підвищення статусу курортної території (рис.2).

Таким чином, розроблені науково-прикладні засади збалансованого розвитку курортної території дозволять вирішити важливе наукове завдання щодо вдосконалення основ еколого-економічної теорії в контексті розвитку регіональної суспільної системи.

ВИСНОВКИ

Головний результат дисертації полягає у розвитку науково-прикладних засад збалансованого розвитку курортної території з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку регіональної суспільної системи.

1. Проведені дослідження концептуальних основ еколого-економічної теорії дозволили автору дійти висновку про необхідність вдосконалення теоретичних підходів до збалансованого розвитку курортної території в контексті соціально-еколого-економічного розвитку регіональної суспільної системи з метою забезпечення адекватності пріоритетів економічної діяльності і суспільних інтересів у сфері природокористування.

2. У роботі запропоновано підхід до забезпечення збалансованого розвитку курортної території, який дозволяє враховувати особливості взаємодії екологічної системи і соціально-економічної підсистеми, яка функціонує в рамках курортної території, характер природокористування, а також чинники, що впливають на процеси соціально-еколого-економічного розвитку регіональної суспільної системи. Це дозволило представити глобальну екологічну систему як багатоешелонну ієрархічну систему, сформулювати цілі кожного ешелону, формалізувати способи і структурувати етапи їх досягнення, виділяючи при цьому як ешелон першого рівня територіальну підсистему, а як ешелон другого рівня - соціально-економічну підсистему курортної території, створюючи, таким чином, передумови для ефективного соціально-економічного розвитку території.

3. Зважаючи на динамічність процесів соціально-економічного розвитку регіональної суспільної системи, обгрунтовано необхідність систематизації і уточнення чинників, дію яких зумовлює збалансованість розвитку курортної території щодо зовнішнього і внутрішнього, просторового і часового аспектів. При цьому запропоновано враховувати вплив чинника спеціалізації економічної діяльності, що дозволить конкретизувати характер природокористування щодо пріоритетної спеціалізації господарського комплексу регіону.

4. З метою оцінки стану природно-ресурсного потенціалу курортної території в контексті збалансованого розвитку в роботі запропоновано підхід, що передбачає оцінку компонентів природно-ресурсного потенціалу території щодо можливості ефективної організації рекреаційної діяльності. Даний підхід дозволить визначити конкурентні переваги курортної території з урахуванням особливостей регіонального ринку рекреаційних послуг, які зумовлюються наявністю рекреаційних ресурсів, їхніми якісними характеристиками і рівнем екологічної стабільності території. Результати оцінки природно-ресурсного потенціалу курортних територій АР Крим дозволили виділити Західну, Південно-Східну і Південнобережну курортні території, виявити тенденції природокористування і антропо-техногенного навантаження, а також визначити можливості саморегенерації природних ресурсів.

5. З метою оцінки ступеня впливу чинників, що впливають на збалансований розвиток курортної території, використано інтегральний підхід, який передбачає проведення економіко-математичних розрахунків агрегованих індикаторів, що характеризують соціально-економічний, техногенно-екологічний, природно-кліматичний чинники і чинник спеціалізації економічної діяльності, що дозволяє визначати найбільш деструктивні чинники, а також виявляти групи комплексних показників, які є їхніми активаторами. В цілому результати оцінки ступеня впливу чинників створюють передумови для виявлення можливих загроз збалансованого розвитку курортної території і розроблення регламентуючих заходів у контексті розвитку пріоритетних видів економічної діяльності господарського комплексу регіону.

6. Оцінка рівня збалансованого розвитку курортної території зумовила необхідність розроблення методики, яка дозволяє агрегувати ступінь впливу соціально-економічного, природно-кліматичного, техногенно-екологічного чинників і чинника спеціалізації економічної діяльності, а також обгрунтувати величину гранично припустимого антропогенного і техногенного навантаження на екологічне середовище регіону за допомогою розрахунку інтегрального показника.

7. Результати значень інтегрального показника, що характеризує рівень збалансованого розвитку курортної території, можуть бути підставою для розроблення комплексу організаційно-економічних заходів, направлених на скорочення негативної дії на навколишнє середовище за допомогою регламентації розвитку видів економічної діяльності регіональної економіки щодо необхідності забезпечення еколого-економічного балансу курортної території.

8. Результати апробації методики розрахунку інтегрального показника збалансованого розвитку курортної території на прикладі Одеського регіону і АР Крим як приморських територій підтверджують необхідність вдосконалення регіональної політики щодо стабілізації соціально-еколого-економічної політики за допомогою структуризації цілей і завдань збалансованого розвитку курортної території, що забезпечить гармонізацію екологічної і соціально-економічної імператив розвитку регіональної суспільної системи.

9. Враховуючи необхідність забезпечення збалансованого розвитку курортної території, запропоновано використовувати сукупність консервативних і прогресивних методів державного регулювання, що реалізуються в рамках вирішення інституційних, правових і технологічних завдань з метою розвитку пріоритетних видів економічної діяльності, що створить умови для збереження екологічного балансу, ефективного розвитку рекреаційної діяльності, а також регенерації життєвих сил людини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

1. Мельникова Н.В. Теоретические подходы к формированию основ экономико-экологической теории / Мельникова Н.В., Михуринская Е.А. // Экономика и управление. - 2006. - №2-3. - С. 143-148. Особистий внесок автора: проаналізовані теоретичні підходи к формуванню засад економіко-екологічної теорії.

2. Мельникова Н.В. Подходы к формированию основ региональных эколого-экономических систем / Мельникова Н.В., Михуринская Е.А. // Экономика и управление. - 2006. - №5. - С. 18-25. Особистий внесок автора: структуровані підходи к формуванню засад еколого-економічних систем.

3. Мельнікова Н.В. Дослідження впливу автотранспортного комплексу регіону на стійкість еколого-економічного розвитку курортної території / Мельнікова Н.В. // Держава та регіони. - 2008. - №5. - С. 108-112.

4. Мельникова Н.В. Методический поход к расчету концентрации загрязняющих веществ в атмосферном воздухе курортной территории / Мельникова Н.В. // Экономика и управление. - 2008. - №5. - С. 112-117.

5. Мельникова Н.В. Организация системы факторов устойчивого эколого-экономического развития курортной территории / Мельникова Н.В. - Економіка розвитку. - 2008. - №2. - С. 50-51.

6. Мельнікова Н.В. Особливості формування еколого-економічних систем курортних територій / Мельнікова Н.В. // Держава та регіони. - 2008. - №1. - С. 105-110.

7. Мельнікова Н.В. Оцінка еколого-економічного розвитку курортної території як метод ефективного управління стійким розвитком / Мельнікова Н.В. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №3. - С. 129-137.

8. Мельникова Н.В. Теоретические подходы к формированию факторов устойчивого эколого-экономического развития курортных территорий / Мельникова Н.В. // Культура народов Причерноморья. - 2007. - №108. - С. 46-50.

9. Мельникова Н.В. Теоретико-методические подходы к определению уровня эколого-экономической устойчивости курортной территории / Мельникова Н.В. // Экономика и управление. - 2008. - №1. - С. 95-100.

10. Мельнікова Н.В. Теоретична характеристика основних методичних підходів до проведення оцінки природно-ресурсного потенціалу курортної території / Мельнікова Н.В. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №10. - С. 111-114.

11. Мельникова Н.В. Практические аспекты к обеспечению устойчивого эколого-экономического развития курортной территории / Мельникова Н.В. // Культура народов Причерноморья. - 2008. - №149. - С. 77-80.

12. Мельнікова Н.В. Екологічна регламентація як чинник стійкого еколого-економічного розвитку курортної території / Мельнікова Н.В. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - №1 (92). - С. 151-154.

Матеріали, тези конференцій:

13. Мельникова Н.В. Эколого-экономические системы - сущность и особенности / Мельникова Н.В. [II Всекрымская научная конференция „Проблемы научного роста молодых ученых”, 27 октября 2006 г., Симферополь]. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства. - 2006. - С. 242-243.

14. Мельникова Н.В. Эконология - ее роль в социально-экономическом развитии общества / Мельникова Н.В. [VII Всеукраинская научно-практическая конференция „Проблемы экономической устойчивости предприятий санаторно-курортного комплекса”, 1-2 декабря 2006 г., Ялта]. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства. - 2006. - С. 67-68.

15. Мельникова Н.В. Этапы экологической регламентации развития автотранспортного комплекса региона / Мельникова Н.В. [Научно-практическая конференция профессорско-преподавательского состава, студентов и аспирантов факультета экономики и менеджмента по итогам деятельности НАПКС в 2007 - 2008 учебном году „Социально-экономическое развитие АР Крым: проблемы и перспективы”, 22 - 24 апреля 2008 г., Симферополь]. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства. - 2008. - С. 15-16.

16. Мельникова Н.В. Дефиниции эколого-экономической теории / Мельникова Н.В. [Международная научно-практическая конференция „Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2007”, 15 - 25 декабря 2007 г., Одесса]. --- Научно-исследовательский проектно-конструкторный институт морского флота Украины, Морской учебно-консультационный центр «MarinECC», Одесский национальный морской университет. - 2007. - С. 82-85 с.

17. Мельникова Н.В. Императивы развития эколого-экономических систем курортных территорий / Мельникова Н.В. [VIII Всеукраинская научно-практическая конференция „Проблемы экономической устойчивости предприятий Украины”, 30 ноября - 1 декабря 2007 г., Симферополь]. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства. - 2007. - С. 77-79.

18. Мельникова Н.В. Методические подходы к определению уровня воздействия эколого-экономических факторов на устойчивость развития курортной территории / Мельникова Н.В. [Международная научно-практическая конференция „Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2008”, 15 - 25 декабря 2008 г., Одесса]. - Научно-исследовательский проектно-конструкторный институт морского флота Украины, Морской учебно-консультационный центр «MarinECC», Одесский национальный морской университет. - 2008. - С. 91-92.

19. Мельникова Н.В. Методы экономической оценки природно-ресурсного потенциала курортной территории / Мельникова Н.В. [III Всекрымская научная конференция „Молодая наука Крыма - 2007”, 19 октября 2007 г., Симферополь]. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства. - 2007. - С. 137-138.

20. Мельникова Н.В. Теоретико-методические основы оценки уровня эколого-экономической устойчивости курортной территории / Мельникова Н.В. [Международная научно-практическая конференция „Современные направления теоретических и прикладных исследований 2008”, 15-25 марта 2008 г., Одесса]. - Научно-исследовательский проектно-конструкторный институт морского флота Украины, Морской учебно-консультационный центр «MarinECC», Одесский национальный морской университет. - 2008. - С. 87-89.

21. Мельникова Н.В. Теоретические подходы к системе факторов, определяющих устойчивое эколого-экономическое развитие курортной территории / Мельникова Н.В. [Научно-практическая конференция профессорско-преподавательского состава, студентов и аспирантов факультета экономики и менеджмента по итогам деятельности НАПКС в 2006 - 2007 учебном году, 22 - 24 апреля 2007 г., Симферополь]. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства. - 2007. - С. 17-18.

22. Мельникова Н.В. Подходы к управлению устойчивым эколого-экономическим развитием курортных территорий / Мельникова Н.В. [IV Всекрымская научная конференция „Молодая наука Крыма - 2008”, 24 октября 2008 г., Симферополь]. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства. - 2008. - С. 15-16.

АНОТАЦІЯ

Мельнікова Н. В. Науково-прикладні засади збалансованого розвитку курортної території. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, Сімферополь, 2009.

Дисертаційна робота присвячена питанням вдосконалення концептуальних засад збалансованого розвитку курортної території з урахуванням характеру природокористування, спеціалізації економічної діяльності і рівня соціально-екологічних проблем регіону. У роботі уточнено суть понять «збалансований розвиток регіону», «курортна територія» і «збалансований розвиток курортної території». З метою формалізації підходу до забезпечення збалансованого розвитку курортної території в дисертаційній роботі систематизовано чинники, що впливають на збалансований розвиток курортної території.

Вперше запропоновано підхід до забезпечення збалансованого розвитку курортної території. Отримали подальший розвиток підхід до оцінки чинників, які впливають на збалансований розвиток курортної території і підхід до оцінки соціально-економічного чинника як основного дестабілізатора збалансованого розвитку курортної території, що дозволяє виявити можливі загрози, а також спрогнозувати ступінь їх впливу на збалансований розвиток курортної території.

Апробовано методику оцінки рівня збалансованого розвитку курортної території, результати якої дозволили визначити гостроту соціально-еколого-економічних проблем курортної території з урахуванням характеру природокористування і потенціалу для ефективної організації рекреаційної діяльності. Також розроблена схема структуризації цілей і завдань збалансованого розвитку курортної території.

Ключові слова: регіональна суспільна система, курортна територія, екологічна система, соціально-економічна підсистема курортної території, збалансований розвиток курортної території, природно-ресурсний потенціал.

Мельникова Н.В. Научно-прикладные основы сбалансированного развития курортной территории. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства, Симферополь, 2009.

Диссертационная работа посвящена вопросам совершенствования концептуальных основ сбалансированного развития курортной территории с учетом характера природопользования, специализации экономической деятельности и уровня социально-экологических проблем региона. В работе уточнена сущность понятий «сбалансированное развитие региона», «курортная территория» и «сбалансированное развитие курортной территории». С целью формализации подхода к обеспечению сбалансированного развития курортной территории, в диссертационной работе систематизированы факторы, влияющие на сбалансированное развитие курортной территории.

Впервые предложен подход к обеспечению сбалансированного развития курортной территории, а также получили дальнейшее развитие подход к оценке факторов, влияющих на сбалансированное развитие курортной территории, позволяющий определить степень воздействия природно-климатического, техногенно-экологического, социально-экономического факторов и фактора специализации экономической деятельности на функционирование экологической системы и социально-экономической подсистемы курортной территории, и подход к оценке социально-экономического фактора, как основного дестабилизатора сбалансированного развития курортной территории, позволяющий выявить возможные угрозы, а также спрогнозировать степень их влияния на сбалансированное развитие курортной территории.

Апробирована методика оценки уровня сбалансированного развития курортной территории, результаты которой позволили определить остроту социально-эколого-экономических проблем курортной территории с учетом характера природопользования и потенциала для эффективной организации рекреационной деятельности. Результаты диссертационного исследования явились основой для структуризации целей и задач сбалансированного развития курортной территории, посредством формализации основных организационно-технических и организационно-экономических мероприятий, реализуемых в рамках социально-экономического развития региональной общественной системы с целью повышения уровня социально-эколого-экономической безопасности региона.

...