Підвищення економічної ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет

імені В.В. Докучаєва

УДК [631.16:658.155]:635.21.002.2

підвищення економічної Ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Драгунцов Валерій Валерійович

Харків - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України.

Наукові керівники: доктор економічних наук, професор Мартьянов Віктор Павлович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

кандидат економічних наук, доцент Токар Анатолій Васильович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, доцент кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Калінчик Микола Володимирович, ННЦ «Інститут землеробства» УААН, завідувач відділу економіки кандидат економічних наук, доцент Мех Лариса Михайлівна, Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, доцент кафедри економіки і менеджменту

Захист відбудеться «13» січня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корпус 1, к. 221.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корпус 1.

Автореферат розісланий «11» грудня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський



Анотація

Драгунцов В.В. Підвищення економічної ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, м. Харків, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні аспекти економічних основ та практичних засад формування ефективного виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах, а також обгрунтовано стратегію щодо його підвищення. сільськогосподарський картопля економічний

Проаналізовано теоретичні аспекти сутності економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, методологічні основи оцінки технологій та визначення еквівалентної ціни виробництва сільськогосподарської продукції, стан виробництва картоплі в Україні за період 1990-2007 рр. та визначено її економічну ефективність.

Досліджено сучасний стан, проблеми і тенденції розвитку галузі картоплярства у Чернігівській області, проаналізовано ефективність виробництва картоплі у розрізі типів господарських формувань, визначено ефективність виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення. В роботі розглянуто основні чинники ефективного виробництва картоплі, здійснено економіко-енергетичну оцінку технологій вирощування, розраховано еквівалентну ціну 1 т картоплі, за допомогою ЕОМ визначено оптимальну сортову структуру картоплі.

Ключові слова: еквівалентна ціна, економіко-математична модель, економічна ефективність, енергетична ефективність, картоплярство, концентрація, рівень рентабельності.



Аннотация

Драгунцов В.В. Повышение экономической эффективности производства картофеля в сельскохозяйственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, г. Харьков, 2009.

В диссертационной работе исследованы теоретические аспекты экономических основ и практических принципов формирования эффективного производства картофеля в сельскохозяйственных предприятиях, а также обоснована стратегия относительно его повышения.

Проанализированы теоретические аспекты сущности экономической эффективности производства сельскохозяйственной продукции, методологические основы оценки технологий и определения эквивалентной цены производства сельскохозяйственной продукции, основные тенденции производства картофеля в Украине за период 1990-2007 гг. и определена ее экономическая эффективность.

Экономическую эффективность в диссертационной работе предлагается рассматривать как экономическую категорию, в которой проявляются взаимодействие и взаимозависимость между производительными силами и производственными отношениями, что в конечном итоге отображается в результативности функционирования природных, материальных и трудовых ресурсов растениеводства, получении дополнительной стоимости определенного качества на единицу использованных ресурсов.

В результате анализа установлено, что комплексная экономико-энергетическая оценка технологий выращивания сельскохозяйственных культур будет способствовать более достоверной оценке фактических результатов аграрного производства и должна быть направлена на сокращение энергозатрат.

Установлено, что основным производителем на рынке картофеля являются хозяйства населения, часть которых в последние годы составляет до 98 % валового сбора. Исследованы основные причины сосредоточения производства картофеля в хозяйствах населения.

В диссертационной работе исследованы проблемы и тенденции развития рынка картофеля в Черниговской области, проанализирована эффективность производства картофеля в разрезе типов хозяйственных формирований, определена эффективность производства картофеля в сельскохозяйственных предприятиях и хозяйствах населения.

В процессе исследования современного состояния производства картофеля установлено, что в функционировании рынка картофеля имеют место такие негативные факторы и тенденции, как недостаточное развитие инфраструктуры, несоблюдение технологий выращивания, недостаточный уровень семеноводческой работы и защиты растений.

В процессе анализа региональных особенностей развития производства картофеля установлено, что в сельскохозяйственных предприятиях Черниговской области наблюдается концентрация производства в отдельных районах, которые характеризуются лучшими природно-климатическими условиями для выращивания.

Анализ эффективности производства и реализации картофеля показал ряд позитивных тенденций, в частности повышение размера прибыли и уровня рентабельности. Проведенные группирования показали, что в условиях Полесья эффективное производство картофеля возможно при концентрации и специализации производства в крупных сельскохозяйственных предприятиях с площадью посадки картофеля свыше 50 га. Наивысшая эффективность выращивания картофеля наблюдается в хозяйствах с урожайностью более 200 ц/га и площадью посадки свыше 50 га.

Результаты выборочного статистического обследования хозяйств населения Черниговской области установили две группы хозяйств: одна группа выращивает картофель ручным способом, другая применяет механизацию. Установлено, что внедрение механизации, даже на небольших земельных участках, обеспечивает повышение урожайности и качества картофеля, предопределяет снижение себестоимости продукции и повышение эффективности производства.

В работе выявлены основные пути эффективного производства картофеля, в частности: увеличение части площадей посадки картофеля в сельскохозяйственных предприятиях Черниговской области, развитие семеноводческой отрасли, соблюдение технологий выращивания картофеля. Выбор технологии должен проводиться в соответствии с критерием эффективности и наличием материальных и финансовых ресурсов.

Осуществлена экономико-энергетическая оценка технологий выращивания. Отмечено, что усовершенствование механизма ценообразования на картофель должно осуществляться путем определения минимально допустимой цены, рассчитанной на основе определения нормативной себестоимости картофеля. Рассчитана эквивалентная цена 1 т картофеля в зависимости от запланированной нормы прибыли. С помощью экономико-математических методов и ЭВМ определена оптимальная сортовая структура картофеля.

Отмечено, что только товарное производство картофеля на базе новейших технологий с одновременным развитием технологий селекционного процесса создаст надлежащие предпосылки для развития картофелеводства в Украине.

Ключевые слова: эквивалентная цена, экономико-математическая модель, экономическая эффективность, энергетическая эффективность, картофелеводство, концентрация, уровень рентабельности.



SUMMARY

Draguntsov V.V. Increase of economic efficiency of production of potato in agricultural enterprises. . - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 - Economy and management enterprises (after the types of economic activity) is the Kharkov national agrarian university named by V.V. Dokuchaeva, Kharkov, 2009.

In dissertation work investigational theoretical aspects of economic bases and practical principles of forming of effective production of potato in agricultural enterprises, and also strategy is grounded in relation to his increase.

The theoretical aspects of essence of economic efficiency of production of agricultural goods, methodological bases of estimation of technologies and determination of equivalent cost of production of agricultural goods, are analyzed, consisting of production of potato of Ukraine for period 1990-2007 and certainly it economic efficiency.

Investigational modern consisting, problems and progress of market of potato trends of the Chernigov area, efficiency of production of potato is analyzed in the cut of types of the economic forming, efficiency of production of potato is certain in agricultural enterprises and economies of population. The basic factors of effective production of potato are in-process examined, the economics power estimation of technologies of growing is carried out, and the equivalent cost of potato is expected, by PC certainly optimum of high quality structure of potato.

Keywords: equivalent price, economic-mathematical model, economic efficiency, power efficiency, concentration, level of profitability.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Пpoблeмa збільшeння oбсягів і підвищeння стaбільнocті виpoбництвa картоплі та картоплепродуктів є oднією з ключoвих y нaціoнaльній aгpapній пoлітиці. Її вирішення мaє чiткo виpaжeний peгioнaльний хapaктep, щo oбумoвлeнo зpoстaючoю вiдпoвiдaльнiстю peгioнiв зa зaбeзпeчeння нaceлeння пpoдуктaми хapчyвaння. Гoлoвнi пpiopитeти poзвиткy кapтoплeпpoдуктoвoгo пiдкoмплeкcy Чернігівської oблacтi нa нaйближчий пepioд - зaбeзпeчeння нapoщyвaння виpoбництвa виcoкoякicнoї картoплі, стpимyвaння нeгaтивних пpoцeсiв, щo мaють мiсце y сфepi рeaлiзaцiї тa пpocyвaння тoвapy дo спoживaчa, нapoщyвaння екcпopтнoгo пoтeнцiaлу як кaртoплянoї, тaк і картоплепepepoбнoї галузей. Для цьoгo є вci нeoбхiдні yмoви: poдючі ґрyнти, cпpиятливi клiмaтичнi yмoви, нaявнicть виcoкoвpoжaйних copтiв, нeoбхiдна бaзa пepepoбки і збepiгaння пpoдyкції.

Проблема ефективності агровиробництва завжди була актуальною і залишається такою в сучасних умовах дефіциту ресурсів, високої їх вартості та низької платоспроможності агровиробників. Питанням ефективності аграрного виробництва присвячені дослідження В.Г. Андрійчука, Л.М. Анічина, М.О. Бєсєдіна, І.М. Бойчука, В.К. Горкавого, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогунцова, М.В. Калінчика, І.І. Лукінова, М.Й. Маліка, В.П. Мартьянова, В.Я. Месель-Веселяка, Л.І. Михайлової, С.В. Мочерного, О.В. Олійника, П.Т. Саблука, М.Ф. Соловйова, О.В. Ульянченка, В.Й. Шияна та інших провідних учених України. Окремі проблеми ефективного виробництва картоплі та шляхи їх вирішення висвітлені в роботах Ю.В. Баранчука, Ю.Б. Білана, Н.М. Буняк, Л.У. Ігнатченка, Л.М. Мех, А.О. Погорілого, В.М. Положенця, Ю.А. Цимбалюка та інших вчених.

Недостатньо вивчені проблеми формування собівартості, прибутку, рентабельності та інших показників ефективності виробництва картоплі під впливом різноманітних чинників, а також забезпечення їх підвищення в сучасних умовах трансформації економіки. Це стосується, зокрема, питань оцінки економічної ефективності картоплярства при вирощуванні за різними технологіями; раціонального використання ресурсів та інтенсифікації картоплярства.

Незважаючи на низьку питому вагу картоплі, яка виробляється сільськогосподарськими підприємствами, актуальними залишаються питання дослідження економічної ефективності виробництва цієї культури у цих господарствах та обґрунтування напрямів її підвищення.

Актуальність, наукове і практичне значення, недостатнє вивчення та необхідність пошуку шляхів підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах зумовили вибір теми цієї дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою тематики науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва на 2006-2010 рр., зокрема наукової тематики кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу: «Розробка пропозицій по удосконаленню економічного механізму та підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу в реформованих сільськогосподарських підприємствах» (№ державної реєстрації 0107U010373). В межах цієї теми роль автора полягала у дослідженні сучасного стану та розробці рекомендацій підвищення економічної ефективності виробництва картоплі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних та практичних засад ефективного виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах.

Досягнення поставленої мети реалізується через вирішення таких завдань:

- визначення та аналіз основних тенденцій виробництва картоплі в Україні;

- визначення ефективності виробництва картоплі у Чернігівській області товаровиробниками різних форм власності;

- дослідження стану ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення Чернігівської області;

- обгрунтування принципів раціонального природокористування через впровадження у господарську діяльність сільськогосподарських підприємств економіко-енергетичного аналізу технологій виробництва картоплі;

- обґрунтування методичних основ визначення нормативної собівартості та розрахунку еквівалентної ціни виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах;

- визначення основних чинників впливу на урожайність картоплі в Чернігівській області;

- розроблення економіко-математичної моделі виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах при вирощуванні за різними технологіями.

Об'єктом дослідження є процес формування економічної ефективності виробництва картоплі.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти підвищення економічної ефективності виробництва картоплі сільськогосподарськими підприємствами.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження був діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення економічних процесів, теоретичні моделі та принципи функціонування ринкової економіки.

Для вирішення поставлених завдань при проведенні дисертаційного дослідження використано такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків), факторний аналіз (дослідження зв'язків між явищами, що впливають на ефективність виробництва картоплі), анкетного опитування (при дослідженні ефективності виробництва картоплі господарствами населення), кореляційно-регресійного аналізу (при вивченні впливу факторів на обсяги виробництва картоплі), монографічний (при поглибленому вивченні технології й організації виробництва картоплі у окремих сільськогосподарських підприємствах), економіко-математичного моделювання (при розрахунку моделі виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах) та інші економічні методи дослідження.

Інформаційною базою дослідження були закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, інші нормативні акти, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, управління статистики Чернігівської області, матеріали річних звітів сільськогосподарських підприємств, наукові розробки вітчизняних та закордонних учених, матеріали наукових конференцій, семінарів, наукові публікації, матеріали преси та власні емпіричні дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і практичних аспектів механізму підвищення ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах, а саме:

вперше:

- обгрунтовано авторську концепцію розвитку виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах зони Полісся в пореформенний період на основі розрахунку еквівалентної ціни та економіко-енергетичного аналізу вирощування картоплі.

удосконалено:

- підходи щодо формування еквівалентної ціни на продукцію картоплярства, що створить передумови для розширеного відтворення та інтенсивного розвитку галузі;

- багатофакторну кореляційну модель залежності урожайності картоплі у зоні Полісся від ряду факторів до яких пропонується включати зрошення, рівень та спосіб внесення доз добрив, сорт картоплі;

отримало подальший розвиток:

- пропозиції щодо впровадження у господарську діяльність сільськогосподарських підприємств Чернігівської області економіко-енергетичного аналізу технологій, який сприяє більш достовірній оцінці фактичних результатів аграрного виробництва та спрямований на скорочення енерговитрат;

- напрями підвищення ефективності виробництва картоплі в сучасних умовах з урахуванням застосовуваних у господарстві сортів і технологій на базі економіко-математичної моделі;

- обгрунтування основних складових ведення картоплярського господарства на основі інтенсифікації виробництва та узагальнення досвіду кращих сільськогосподарських підприємств з вирощування картоплі.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження результатів дослідження у виробництво сприятиме більш ефективному використанню природно-економічного потенціалу підприємств - виробників картоплі, прискоренню формування ринку картоплі та удосконалення економічного регулювання галузі картоплярства.

Результати досліджень були використані у розробці та реалізації програми розвитку селекційно-насінницької галузі картоплярства, освоєнні науково обгрунтованих сівозмін та оптимальної структури посівних площ, структури сортового складу насаджень, пройшли виробничу перевірку та схвалені спеціалістами Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації (довідка № 08-08/2513 від 20 жовтня 2009 р.) та управління агропромислового розвитку Сосницької райдержадміністрації (довідка № 08-03-05/314 від 16 вересня 2009 р.).

Наукові розробки та рекомендації автора, направлені на підвищення ефективності й удосконалення технології виробництва картоплі, схвалені та впроваджені у виробництво у ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» Чернігівського району Чернігівської області (довідка № 73 від 03 березня 2009 р.), фермерського господарства «Хутірське» Сосницького району Чернігівської області (довідка № 52 від 17 вересня 2009 р.), ТОВ «Біотех ЛТД» Бориспільського району Київської області (філія с. Змітнів Сосницького району Чернігівської області, довідка № 55 від 18 вересня 2009 р.)

Основні теоретичні розробки дисертаційної роботи знайшли практичне відображення у навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва при викладанні дисциплін «Організація виробництва», «Планування діяльності підприємств» та «Бізнес-планування» (довідка № 1119 від 16 вересня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У дисертації використані положення і висновки, що є результатами особистих розробок автора. Результати наукового дослідження висвітлені у дев'яти одноосібних публікаціях.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування доповідались і одержали позитивну оцінку на наукових та науково-практичних конференціях: міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки» (м. Харків, 2008 р.); ХХІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (м. Бєлгород, 2009.); першій міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика менеджменту, маркетингу та дорадництва у формуванні конкурентоспроможного АПВ на інноваційній основі (соціально-економічні аспекти)» (м. Мелітополь, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора», (Харків, 2009 р.) та підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів ХНАУ (2006-2009 рр.)

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 9 наукових працях у наукових журналах та матеріалах науково-практичних конференцій, загальним обсягом 2,1 ум.-друк. арк., з них 5 статей - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку літературних джерел, який налічує 200 найменувань на 19 сторінках. Дисертація містить 52 таблиці, 8 рисунків, 33 додатки.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання, предмет і об'єкт, зазначено методи дослідження, інформаційну базу та зв'язок з науковою програмою, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, викладено результати їх апробації та особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретичні засади забезпечення ефективності картоплярства у ринкових умовах» досліджено теоретичні аспекти сутності економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, методологічні основи оцінки технологій та визначення еквівалентної ціни виробництва сільськогосподарської продукції, проаналізовано стан виробництва картоплі в Україні за 1990-2008 рр. та визначено її економічну ефективність.

Термін «ефективність» трактується як результативність певного процесу, дії. Але сам по собі ефект (результат) не може повною мірою характеризувати ступінь такої результативності, оскільки він не дає відповіді на запитання про те, якою ж ціною одержаний цей ефект. Тому категорію ефективності можна визначити як результативність певного процесу або дії, яка вимірюється співвідношенням між результатом і витратами (ресурсами), що його зумовили. Більш розширено категорію ефективності можна тлумачити як досягнення максимального ефекту при фіксованих, наперед визначених обсягах ресурсів або ж досягнення заданого результату при мінімальних витратах ресурсів. Обидва ці економічні завдання є економічно коректними як з погляду поставленої мети, так і з погляду реальних можливостей її досягнення.

Економічну ефективність ми пропонуємо розглядати як економічну категорію, в якій проявляються взаємодія і взаємозалежність між продуктивними силами і виробничими відносинами, що в кінцевому підсумку відображується в результативності використання природних, матеріальних і трудових ресурсів рослинництва, отриманні додаткової вартості визначеної якості.

У сільському господарстві використовують різні технології вирощування і збирання сільськогосподарських культур, які забезпечують збільшення виробництва продукції, зниження її собівартості, економію ресурсів, скорочення втрат продукції, підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. У той же час економічна оцінка технологій вирощування, збирання і зберігання сільськогосподарської продукції не забезпечує визначення в повному обсязі доцільності та окупності капіталовкладень на придбання потрібної техніки або обладнання. Тому поряд із загальновідомими показниками ефективності слід здійснювати енергетичну оцінку.

Введення до економічної теорії та практики узагальнюючої категорії наявної для окремої економічної системи фактичної та потенційної енергії, обґрунтування показників її виміру та ефективності використання дозволить на цій основі розробляти та впроваджувати у виробництво заходи, спрямовані на стимулювання ефективного використання та заощадження всіх енергоносіїв, тому що на величину і достовірність енергетичних показників не впливають інфляційні процеси, диспаритет цін тощо.

Основною причиною незбалансованості кількісного і якісного співвідношення матеріальних ресурсів, їх невідповідності технологічним вимогам виробництва є зниження платоспроможності сільськогосподарських підприємств, що пов'язано з порушенням паритету цін. У зв'язку з цим у сільському господарстві необхідно вирішити проблему формування ефективної моделі ціни, яка враховує інтереси держави, виробника і споживача, тобто головним завданням є обґрунтування розміру ціни, яка забезпечить еквівалентність обміну. Рівень ціни виробника залежить від технологічних параметрів, нормативів витрат ресурсів та їхньої вартості за видом продукції, норми прибутку й нормативної собівартості виробництва. Еквівалентну ціну картоплі пропонується визначати шляхом врахування орендної плати та частки капіталу - землі, на основі потреби ресурсів на виробництво певної продукції при заданій урожайності та обраній технології.

Специфіка галузі картоплярства в Україні пов'язана із зосередженням виробництва у господарствах населення, частка яких у 2008 р. становила 97,8 %. Спостерігається тенденція до постійного скорочення площ насадження картоплі при щорічному зростанні рівня урожайності культури, що дає змогу стабілізувати обсяги виробництва продукції на рівні 19 млн. т.

Займаючи третє місце у світі за валовим виробництвом картоплі, Україна не має достатньо організованого ринку цього продукту. Характерною рисою внутрішнього ринку картоплі в Україні є нестабільність попиту і пропозиції, суттєве коливання валового збору, подорожчання виробництва тощо. Технологічна ефективність виробництва картоплі в Україні є дуже низькою порівняно з провідними виробниками (Нідерланди, Франція, Німеччина), урожайність картоплі в яких перевищує 400 ц/га.

Істотне скорочення крупного товарного виробництва продовольчої картоплі в спеціалізованих сільськогосподарських підприємствах та дрібно-ділянкове розміщення насаджень у господарствах населення в не контрольованій ні державою, ні ринковими законами економічній ситуації призвели до різкого скорочення платоспроможного попиту в елітному та репродукційному насіннєвому матеріалі, обов'язковими споживачами якого були сільськогосподарські підприємства. Організація ринку європейського зразка потребує насамперед відродження системи вітчизняного насінництва.

У другому розділі «Аналіз економічної ефективності галузі картоплярства Чернігівської області» досліджено сучасний стан, проблеми і тенденції розвитку ринку картоплі у регіоні, проаналізовано ефективність виробництва картоплі у розрізі типів господарських формувань, визначено ефективність виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення.

В Україні картоплю вирощують по всіх областях, але найбільші площі зосереджені у Чернігівській, Львівській, Вінницькій, Київській, Хмельницькій, Рівненській, Житомирській областях. Чернігівська область завдяки своїм землеробським традиціям і ґрунтово-кліматичним умовам є лідером з виробництва картоплі в Україні.

У 2008 р. основну частину картоплі у Чернігівській області (94,6 %) вироблено господарствами населення, які зібрали 1,4 млн. т картоплі. Сільськогосподарськими підприємствами вироблено 5,4 %, однак урожайність картоплі в сільськогосподарських підприємствах на 22,2 % вища, ніж у господарствах населення. Розрахунки показують, що за період з 1990 по 1999 рр. валовий збір картоплі у Чернігівській області знижувався, а з 2000 р. має тенденцію до підвищення. Основним фактором, який зумовлює підвищення валового збору картоплі у сільськогосподарських підприємствах, є постійне зростання її урожайності, незважаючи на зменшення посівних площ, які відводяться під неї.

Аналіз даних показує, що до 1998 р. урожайність картоплі в господарствах населення була на 30-60 % вище, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Починаючи з 1998 р., цей розрив скорочується, і у 2008 р. урожайність картоплі в сільськогосподарських підприємствах була вище, ніж у господарствах населення. Це відбувається в результаті того, що господарства населення вирощують картоплю в монокультурі, в ґрунті накопичуються шкідливі речовини, не застосовується сортооновлення, порушується технологія вирощування.

У 2008 р. порівняно з 1990 р. площа насаджень картоплі в усіх категоріях господарств скоротилася на 70,6 тис. га, або 45,6 %, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - у 23 рази, а в господарствах населення, навпаки, зросла на 22,9 %. У 2008 р. порівняно з 2007 р. посівна площа під картоплею у всіх категоріях господарств скоротилася на 2,7 тис. га, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах вона зросла на 15,2 %, а у господарствах населення скоротилася на 3,8 %.

Аналіз статистичних даних свідчить про тенденцію підвищення матеріально-грошових витрат на виробництво картоплі. У 2008 р. порівняно з 1996 р. з розрахунку на 1 га картоплі витрачалося у 8,4 раза більше коштів, а з розрахунку на 1 ц - у 4,9 раза більше. На ефективність виробництва картоплі значний вплив має реалізаційна ціна, яка за досліджуваний період підвищилася в чотири рази. За досліджуваний період виробництво картоплі у Чернігівській області протягом п'яти років було збитковим, а протягом восьми років - прибутковим. Рівень рентабельності коливався в межах від (-) 38,9 % у 1999 р. до (+) 41,1 % у 2008 р. Підвищення виробництва товарної картоплі в господарствах у 2008 р. порівняно з 1996 р. було досягнуто завдяки сумарній дії декількох факторів.

По-перше, з 2006 р. значно зросли середні закупівельні ціни на картоплю. Середня ціна 1 ц картоплі у 2008 р. становила 102,02 грн, що в чотири раза вище порівняно із середньою реалізаційною ціною за 1996 р.

По-друге, господарства у 2008 р. в середньому отримали врожай картоплі на 10% вищий, ніж у 1996 р. Однак рентабельність виробництва товарної картоплі перебуває в залежності не тільки від рівня середніх цін і врожайності, а й від собівартості її виробництва. Собівартість виробництва картоплі за досліджуваний період зросла з 18,27 грн/ц у 1996 р. до 72,29 грн/ц у 2008 р.

Оцінюючи ефективність виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах, можна зробити висновок про незадовільну її тенденцію, тобто не спостерігається стійкої тенденції щодо підвищення показників економічної ефективності як у розрізі окремих господарсько-правових форм, так і в розрізі окремих господарств.

Урожайність картоплі в усіх категоріях господарств у 2008 р. порівняно з 2005 р. зросла на 35,8 %, а порівняно з 2007 р. знизилася на 3,3 %. Серед сільськогосподарських підприємств вищу урожайність у 2008 р. отримали фермерські господарства - 226,2 ц/га; урожайність картоплі в державних підприємствах становила 161,9 ц/га, що є найнижчим рівнем урожайності серед досліджуваних категорій господарств. Протягом 2005-2008 рр. найвищу середню урожайність отримували у фермерських господарствах - 207,5 ц/га, найнижчу - у державних підприємствах - 141,5 ц/га.

У сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області у 2008 р. витрати на виробництво 1 ц картоплі становили 62,10 грн, що на 17,67 грн більше, ніж у 2005 р., і на 4,57 грн - ніж у 2007 р. Найнижчі витрати на виробництво 1 ц картоплі у державних підприємствах - 47,07 грн, що на 1,7 % та 64,8 % більше порівняно з 2005 та 2007 рр. відповідно. Серед недержавних підприємств найменші витрати на виробництво 1 ц картоплі становили 63,42 грн у сільськогосподарських виробничих кооперативах. Найвищі витрати на виробництво 1 ц картоплі були у фермерських господарствах - 86,25 грн (порівняно з 2005 та 2007 рр. вони зросли на 346,4 % та 42,7 % відповідно).

Найвищу ефективність виробництва картоплі у 2008 р. мають господарські товариства за рахунок високої врожайності та низької собівартості. За досліджуваний період лише приватні підприємства та фермерські господарства, незважаючи на різкі коливання рівня рентабельності, були стабільно прибутковими.

Роздрібненість площ під картоплею виключає використання переваг концентрації виробництва, яка значно розширює можливості застосування прогресивних технологій, більш інтенсивного і раціонального використання засобів виробництва. Переваги концентрації виробництва в картоплярстві проявляються у підвищенні продуктивності праці та зниженні собівартості продукції на основі раціональної організації виробництва та ефективного застосування нової досконалої техніки, досягнень науки і передового досвіду.

Підтверджено положення про те, що концентрація та інтенсифікація є чинниками, що сприяють зростанню ефективності виробництва картоплі. Проведені нами дослідження показали, що високоефективне ведення галузі картоплярства в умовах Чернігівської області можливе при концентрації та спеціалізації виробництва у великих сільськогосподарських підприємствах з площею насаджень картоплі понад 50 га.

Господарства четвертої групи, найбільш ефективно використовуючи виробничі ресурси, змогли отримати високі врожаї картоплі і за рахунок цього знизити її собівартість. Так, при середній урожайності картоплі по області 186,2 ц/га у господарствах цієї групи вона становила 240,3 ц/га, а собівартість 1 ц - 45,44 грн, що на 12 грн менше, ніж у цілому по області, та на 34 грн менше, ніж у господарствах першої групи.

Порівняно з господарствами першої групи, які мали 828 грн збитків на 1 га насаджень картоплі, господарства четвертої групи мали 4116 грн прибутку; по області прибуток на 1 га насаджень картоплі становив 2362 грн. Відповідно найвищий рівень рентабельності - 54,9 % - мали господарства четвертої групи, у середньому по області - 22,9 %, а господарства першої групи мали найвищий рівень збитковості - 28,1 %. Найвища ефективність вирощування картоплі спостерігається у господарствах четвертої групи із середньою площею збирання 72,8 га. Подальше збільшення площі призводить до зниження рівня рентабельності. Найвища ефективність вирощування картоплі спостерігається у господарствах з урожайністю 200-250 ц/га та площею збирання 50-100 га.

Відсутність системи обліку витрат на виробництво картоплі у господарствах населення не дає змоги визначити ефективність її виробництва, тому нами було здійснено анкетне опитування 62 господарств населення Коропського, Менського та Сосницького районів Чернігівської області. Подальше опрацювання отриманих матеріалів показало, що виробництво картоплі у господарствах населення економічно вигідне. У 2007 р. рівень рентабельності становив 177,8 %. У структурі собівартості найбільшу питому вагу займають витрати на оплату праці, вартість посадкового матеріалу та органічних добрив. Характерною особливістю виробництва картоплі у господарствах населення є високий рівень витрат (понад 9000 грн/га) на її вирощування.

Проведені розрахунки вказують на те, що виробництво картоплі у господарствах населення в цілому рентабельне, однак з анкетного опитування випливає, що селяни здебільшого не ставлять собі за мету одержання прибутку. На зміну господарствам населення мають приходити потужні спеціалізовані сільськогосподарські підприємства різних форм власності, які мають високі мотиваційні стимули і здатні виробляти конкурентоспроможну продукцію.

У третьому розділі «Основні напрями підвищення економічної ефективності галузі картоплярства у ринкових умовах» визначено основні чинники ефективного виробництва картоплі, здійснено економічну та енергетичну оцінку технологій вирощування, розраховано еквівалентну ціну 1 т картоплі, розроблено економіко-математичну модель вирощування картоплі з урахуванням застосовуваних у господарстві сортів і технологій.

Досвід вирощування картоплі у передових господарствах Чернігівської області засвідчує, що організація інтенсивного виробництва цієї культури та розумна маркетингова політика дають змогу швидко окупити засоби, вкладені у картоплярство. Основними складовими ефективного виробництва картоплі є: висока культура землеробства, тобто створення умов для якнайповнішої реалізації потенційних можливостей рослини; застосування високоякісного насіннєвого матеріалу; інтенсивне використання добрив та інтегрованої системи захисту рослин; комплексна механізація технологічних процесів під час обробітку картоплі, збирання й зберігання врожаю.

Обраний Україною шлях до світового економічного простору вимагає підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних аграрних підприємств. Основою її забезпечення є якість виробленої сільськогосподарської продукції, яка в останній час має низький рівень. Під якістю розуміють не тільки стан виробленої продукції, а й ефективність функціонування підприємства, рівень системи управління якістю, націленої на постійне самовдосконалення.

У сучасних умовах економічна оцінка технологій вирощування, збирання і зберігання сільськогосподарської продукції не забезпечує визначення у повному обсязі їх доцільності й окупності капіталовкладень на придбання потрібної техніки або обладнання. Поряд із загальноприйнятими методами економічної оцінки дедалі більшого поширення набуває енергетична оцінка рівня інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції. Введення енергетичних еквівалентів до аналізу дає змогу всі види праці й матеріально-технічні засоби звести до єдиного показника (ккал чи Дж) і з його допомогою визначити активну частину кожного елемента, фактора родючості у технологічному процесі, його внесок у формування врожаю.

За допомогою коефіцієнта енергетичної ефективності за енергоємністю технологічного процесу нами порівняно технології вирощування картоплі, які використовує ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» Чернігівського району Чернігівської області. При однаковому рівні урожайності картоплі (200 ц/га) підвищення коефіцієнта енергетичної ефективності технології фірми «Крафт» порівняно з голландською технологією досягнуто за рахунок зниження затрат енергії (у розрахунку на 1 га) на: працю - 992 МДж проти 1253 МДж, добрива - 20688 МДж проти 24476 МДж та засоби захисту рослин - 7232 МДж проти 7565 МДж відповідно. Сукупні затрати енергії на вирощування картоплі зменшилися на 4,8 % з 61948 МДж (голландська технологія без зрошення) до 59006 МДж (технологія фірми «Крафт»).

Найбільші витрати енергії у досліджуваних технологіях припадали на добрива (від 31,9 % у голландській на зрошенні до 39,5 % у голландській без поливу), посадковий матеріал (від 25,0 % у голландській на зрошенні до 32,5 % у технології фірми «Крафт») та засоби захисту рослин (від 9,8 у голландській на зрошенні до 12,3 % у технології фірми «Крафт»). Застосовуючи голландську технологію із зрошенням картоплі, ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» на вирощування врожаю витрачає на 24,0 % більше енергії порівняно з технологією без зрошення: механізми - на 70,9 %, пальне - 146,8 %, працю - 88,4 %. Однак за рахунок вищого врожаю, голландська технологія (на зрошенні) є найбільш енергоощадною серед застосовуваних у цьому господарстві.

Застосування методики енергетичної оцінки машинних технологій при вирощуванні картоплі у ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» Чернігівського району показало, що в структурі енергетичних витрат найбільша частка припадає на садіння картоплі: залежно від застосовуваної технології вона коливається від 57,8 % (голландська технологія на зрошенні) до 71,7 % (голландська технологія без поливу) та при догляді за посівами: від 16,4 % (голландська технологія без поливу) до 27,3 % (голландська технологія на зрошенні).

В результаті порівняльного енергетичного аналізу використовуваних у господарстві технологій встановлено, що коефіцієнт енергетичної ефективності становив від 1,17 (голландська технологія без поливу) до 1,91 (голландська технологія на зрошенні). Це свідчить про енергоощадність застосовуваних у господарстві технологій.

Комплексна економіко-енергетична оцінка більш повно відображає принципи раціонального природокористування. Подальший економіко-енергетичний аналіз технологій вирощування сільськогосподарських культур має спрямовуватися на скорочення енерговитрат. Це сприятиме більш достовірній оцінці фактичних результатів аграрного виробництва.

Виробництво сільськогосподарської продукції має бути прибутковим, тому всеохоплюючою проблемою у формуванні прибутку товаровиробників є собівартість, особливо за умов відсутності міжгалузевого балансу економічних інтересів і нееквівалентності обміну. Для сільськогосподарського товаровиробника важливо отримати ціну, еквівалентну понесеним витратам і можливості для відтворення активів. Така ціна повинна відшкодовувати витрати на виробництво картоплі та забезпечувати норму прибутку, достатню для розширеного відтворення галузі.

У сільському господарстві функціонують ціни підтримки, тому розробка і впровадження методології ціноутворення сприятиме запровадженню еквівалентних цін. Визначення еквівалентної ціни виробництва картоплі полягає в обґрунтуванні нормативної собівартості виробництва і збуту продукції та маси прибутку на авансований капітал, на основі фіксованої норми прибутку для національної економіки. З метою формування джерела фінансування заходів, направлених на відтворення родючості ґрунтів та раціональне використання наявних земельних угідь, пропонується при формуванні цін на картоплю у вартість спожитого капіталу включати частку капіталу - землі - на основі 3 % норми капіталізації.

У роботі розраховано еквівалентну ціну картоплі у базових господарствах Чернігівської області, яка залежно від запланованої норми прибутку, забезпечить рівень рентабельності від 9,1 % до 20,1 %. Основною функцією цієї ціни буде забезпечення інтересу виробника виробляти продукцію, що стане вихідною базою у системі управління цінами на продовольство у державі.

Одним із шляхів підвищення ефективності виробництва у рослинництві є впровадження в практику управління методів математичного моделювання. Науковий досвід дозволяє впроваджувати в практику досконалі методики і методи, які мають відповідати умовам господарювання, особливостям різних станів процесу становлення та розвитку ринкових відносин; ураховувати специфіку діяльності об'єктів планування й різноманітність засобів і шляхів досягнення основної підприємницької мети - збільшення прибутку. Все це можливо на базі використання економіко-математичного моделювання та ЕОМ.

При обробітку наукової інформації стосовно технологій виробництва картоплі в зоні Полісся ми провели розрахунки та побудували багатофакторну кореляційну модель залежності урожайності картоплі у Чернігівській області від впливу таких факторів, як: зрошення, дози та спосіб внесення добрив, строк збирання тощо. Визначено, що на приріст урожайності картоплі найбільший вплив має зрошення, строки збирання сорту; дози мінеральних добрив.

На підставі отриманих даних за умовами ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» Чернігівського району Чернігівської області було розраховано економіко-математичну модель вирощування картоплі різних сортів і строків збирання відповідно до застосовуваних у господарстві технологій.

Для розрахунку моделі в ролі критерію оптимальності нами обрано максимум прибутку при врахуванні всіх планових показників витрат і ресурсів на вирощуванні картоплі у господарстві (варіант 1). Поряд із врахуванням усіх планових показників витрат і ресурсів при вирощуванні картоплі у господарстві було проведено розрахунки без врахування обмежень щодо витрат добрив та затрат трудових ресурсів за критерієм максимуму прибутку (варіант 2). Результати розрахунків дозволяють провести детальний аналіз результатів розміщення сортів картоплі у господарстві та намітити шляхи підвищення їх ефективності на перспективу, вибрати найбільш правильний шлях розвитку сільськогосподарського виробництва.

Доход по підприємству при розміщенні сортів картоплі за першим варіантом становитиме 24931,5 тис. грн. За рахунок оптимального розміщення сортів картоплі відповідно до використовуваних технологій можливо отримати 10583,9 тис. грн прибутку, рівень рентабельності становитиме 73,8 %.

При розміщенні сортів картоплі за другим варіантом дохід по підприємству складе 31559,8 тис. грн. Економічний аналіз одержаних результатів показав, що за рахунок оптимального розміщення сортів картоплі відповідно до використовуваних технологій можливо отримати 16058,1 тис. грн прибутку, рівень рентабельності становитиме103,6 %.

Вирощування картоплі за другим варіантом дасть змогу господарству додатково отримати 5474,2 тис. грн прибутку, рівень рентабельності при цьому підвищиться і становитиме 103,6 %. Для досягнення такої ефективності ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» додатково потрібно буде залучити у процес виробництва картоплі 1154,1 тис. грн.

Отримані показники економічної ефективності виробництва картоплі у господарстві при різних варіантах використання ресурсів характеризують і ефективність спеціалізації та концентрації виробництва картоплі за умов, що склалися у цьому господарстві. Серед сортів, прийнятих нами для розрахунків, рекомендується за технологією фірми «Крафт» вирощувати сорти Зов, Чернiгiвська рання, Луговська, Ракурс; за голландською технологією без поливу сорти: Cвiтaнoк Київський, Явір, Придеснянська; за голландською технологією на зрошенні Невська, Луговська, Teтepiв.

Проведені розрахунки дозволять у кожній природній зоні, у кожному районі, сільськогосподарському підприємстві виявити і вирощувати тільки ті сорти картоплі, які дають змогу отримувати максимальну кількість якісної продукції з одиниці земельної площі при технологічно обґрунтованих витратах на її виробництво.



Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукової задачі, що полягає у розробці науково обґрунтованих пропозицій і практичних рекомендацій стосовно підвищення економічної ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах. Отримані результати дають змогу зробити такі висновки:

1. Оцінено стан виробництва картоплі в Україні. Спостерігається тенденція до постійного скорочення площ картоплі при щорічному зростанні рівня урожайності культури, що дає змогу стабілізувати обсяги виробництва продукції на рівні 19 млн т. Основним виробником картоплі в Україні є господарства населення, частка яких у 2008 р. становила 97,8 %. Переробка картоплі зростає, але в той же час продовжує залишатися незначною, становлячи 7 % від загального виробництва. Картопля - єдиний вид сільськогосподарської продукції, валове виробництво якої у державі порівняно з 1990 р. не скоротилося.

2. У 2008 р. основну частину картоплі в Чернігівській області (94,6 %) вироблено господарствами населення, які зібрали 1,4 млн т картоплі, сільськогосподарськими підприємствами вироблено 5,4 %, однак урожайність картоплі в сільськогосподарських підприємствах на 22,2 % вища за господарства населення. Протягом 2005-2008 рр. найвищу середню урожайність отримували у фермерських господарствах - 207,5 ц/га, найнижчу - у державних підприємствах - 141,5 ц/га. Оцінка ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах, свідчить про суттєві коливання показників економічної ефективності як у розрізі окремих господарсько-правових форм, так і у розрізі окремих господарств. За період 2000-2008 рр. лише приватні підприємства та фермерські господарства, не зважаючи на різкі коливання рівня рентабельності, були стабільно прибутковими.

3. Доведено, що високоефективне ведення галузі картоплярства в умовах Полісся можливе при концентрації та спеціалізації виробництва у великих сільськогосподарських підприємствах з площею насаджень картоплі понад 50 га. Найвища ефективність вирощування картоплі спостерігається у господарствах з урожайністю 200-250 ц/га та площею збирання 50-100 га.

4. Установлено, що характерною особливістю виробництва картоплі у господарствах населення є високий рівень витрат на її вирощування (понад 9000 грн/га). У структурі собівартості найбільшу питому вагу займають витрати на оплату праці, посадковий матеріал та добрива. Виробництво картоплі у господарствах населення в цілому рентабельне, однак з анкетного опитування випливає, що селяни здебільшого не мають на меті одержання прибутку. Як виробники товарної картоплі вони вичерпують свій потенціал, на зміну їм повинні приходити потужні спеціалізовані сільськогосподарські підприємства різних форм власності, які мають високі мотиваційні стимули і здатні виробляти конкурентоспроможну продукцію.

5. Обґрунтовано доцільність впровадження у господарську діяльність сільськогосподарських підприємств Чернігівської області економіко-енергетичного аналізу технологій, що сприятиме більш достовірній оцінці фактичних результатів аграрного виробництва і має бути спрямоване на скорочення енерговитрат. Принципи раціонального природокористування більш повно відображатиме комплексна економіко-енергетична оцінка технологій вирощування сільськогосподарських культур. Порівняння енергоємності технологій вирощування картоплі, які використовує ЗАТ НВО «Чернігівеліткартопля» Чернігівського району, за допомогою коефіцієнта енергетичної ефективності свідчить про енергоощадність виробництва картоплі. Цей коефіцієнт становить від 1,17 (голландська технологія без поливу) до 1,91 (голландська технологія на зрошенні).

6. Доведено доцільність удосконалення механізму ціноутворення на картоплю, який має здійснюватися шляхом визначення мінімально допустимої ціни, розрахованої на основі визначення нормативної собівартості картоплі при заданій урожайності й обраній технології. У роботі розраховано еквівалентну ціну картоплі, яка забезпечить рівень рентабельності від 9,1 % до 20,1 %. З метою формування джерела фінансування заходів відтворення родючості ґрунтів та раціонального використання наявних земельних угідь пропонується при формуванні цін на картоплю у вартість спожитого капіталу включати частку капіталу - землі - на основі 3 % норми капіталізації.

7. За допомогою розрахунків та побудови багатофакторної кореляційної моделі залежності урожайності картоплі з урахуванням основних чинників виявлено, що в Чернігівській області найбільший вплив на приріст урожайності картоплі мають такі фактори: зрошення, строки збирання, дози внесення мінеральних добрив.

...