Методичне забезпечення процесу прийняття інвестиційних рішень на підприємствах суднобудування

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ на підприємствах суднобудування

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Пащенко Олексій Вікторович

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті кораблебудування ім. адм. Макарова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент КАРАСЬ Петро Миколайович, Національний університет кораблебудування ім. адм. Макарова, професор кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор БУТЕНКО Анатолій Іванович, Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, завідувач відділу розвитку підприємництва;

кандидат економічних наук, доцент ЧЕРКАСОВА Тетяна Ігорівна, Одеський національний політехнічний університет, доцент кафедри економіки підприємств.

Захист відбудеться «26» листопада 2009 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “_22_” жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степанов В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Суднобудування має велике значення для соціально-економічного розвитку України і слугує одним з індикаторів рівня розвитку економіки держави, оскільки, акумулюючи в своїй продукції досягнення великого числа суміжних видів економічної діяльності, стимулює їх ефективний розвиток. У висококонкурентних умовах міжнародного суднобудівного ринку, а також домінування окремих держав у виробництві суден певного типу українські суднобудівні підприємства зіткнулися з гострою необхідністю підвищення інвестиційної привабливості та формування раціонального портфеля замовлень.

Внаслідок нестабільності світового суднобудівного ринку має місце високий ризик неотримання подальших суднобудівних замовлень, що неминуче призведе до вимушеної зупинки суднобудівних підприємств. Крім того, у більшості випадків, у процесі пошуку замовлень, ці підприємства вимушені проводити ретельну оцінку економічної привабливості будівництва судна, тобто вирішувати, в процесі опрацювання контрактів, задачу розробки та реалізації ефективної системи управління інвестиційною діяльністю. В даний час актуальною є задача вивчення умов й перспектив підвищення якості інвестиційних рішень українських суднобудівних підприємств, розробки відповідних механізмів і систем управління інвестиційною діяльністю, а також їх ефективної реалізації.

Дослідження, присвячені аналізу стану підприємств суднобудування та проблемам адаптації організаційно-економічного механізму їх функціонування до ринкових умов, знайшли віддзеркалення в роботах вчених багатьох наукових шкіл України. В той же час багато теоретичних і прикладних аспектів управління інвестиційною діяльністю в суднобудуванні, пов'язаних із уточненням його специфічних особливостей та проблем реалізації інвестицій на вітчизняних суднобудівних підприємствах, у сучасних умовах залишаються недостатньо розробленими та потребують подальших досліджень. Об'єктивна необхідність комплексного аналізу завдання обґрунтування інвестиційних рішень в суднобудуванні України обумовила актуальність теми, мету та задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах науково-дослідної роботи Національного університету кораблебудування Міністерства освіти і науки України за темою: “Моделі, методи та інформаційні технології управління програмами розвитку наукомістких виробництв” (номер державної реєстрації 0108U001167 від 01.01.2008 р.) - особисто автором було виконано аналіз стану та напрямків розвитку інвестиційних процесів у суднобудуванні; проведено дослідження чинників ефективності інвестиційних рішень; запропоновано підходи до вдосконалення організаційно-економічного механізму формування інвестиційних програм суднобудівних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою проведення дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу прийняття інвестиційних рішень у суднобудуванні на основі аналізу його специфічних особливостей та основних проблем розробки й реалізації інвестиційних проектів і програм на українських суднобудівних підприємствах.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішено низку послідовних задач:

- виявлено характерні особливості інвестиційної діяльності в суднобудуванні, що впливають на процес прийняття інвестиційних рішень, на основі аналізу сучасного стану, проблем та перспектив інвестицій у суднобудування в Україні;

- обґрунтовано критерій ефективності інвестиційних рішень у суднобудуванні, на основі порівняльної характеристики методичних підходів до їх прийняття;

- виявлено проблеми і суперечності в процесі прийняття інвестиційних рішень, притаманні суднобудівним підприємствам;

- виявлено особливості застосування існуючих методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості для суднобудівних підприємств на основі порівняльного аналізу цих підходів;

- оцінено ефективність інвестиційних рішень в суднобудуванні на основі аналізу рівня та динаміки показників інвестиційної діяльності суднобудівних підприємств;

- обґрунтовано вибір економічного інструментарію прийняття інвестиційних рішень;

- удосконалено методику оцінки інвестиційної привабливості суднобудівних підприємств;

- розроблено методичний підхід до прийняття інвестиційних рішень на основі нечіткої логіки та досліджено його адекватність для суднобудування.

Об'єктом дослідження є процес прийняття інвестиційних рішень на суднобудівних підприємствах, проблеми і протиріччя, що впливають на його ефективність.

Предметом дослідження є система інструментального і методичного забезпечення процесу прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні у мінливому зовнішньому середовищі.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних і закордонних учених з проблем прийняття інвестиційних рішень, системний підхід до аналізу особливостей інвестиційної діяльності в суднобудуванні, процесний підхід до вдосконалення механізму прийняття інвестиційних рішень. Для порівняння підходів щодо оцінки економічної ефективності інвестицій та інвестиційної привабливості використовувались методи деталізації та синтезу; для аналізу рівня та динаміки показників - економіко-статистичні методи (порівняння, аналіз динамічних рядів та графічний аналіз). У процесі формалізації та розв'язання поставлених завдань застосовано теорію нечітких множин, методи експертних оцінок, використана програма аналізу і обробки даних MS Excel фірми Microsoft. Розроблена модель прийняття інвестиційних рішень, для зручності її практичного застосування, формалізована у комп'ютерній програмі.

Інформаційну базу дослідження склали матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики в Миколаївській області, статистична інформація та звітність суднобудівних підприємств, законодавчі акти та нормативно-правові документи органів державного та регіонального рівнів влади України, а також періодичні видання, публікації та науково-дослідні розробки.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в проведенні теоретичного обґрунтування та розробці рекомендацій щодо вдосконалення процесу прийняття інвестиційних рішень у суднобудуванні.

Вперше:

- запропоновано методичний підхід до обґрунтування рішень щодо найбільш ефективного використання інвестиційних ресурсів, який базується на теорії нечіткої логіки та дозволяє врахувати тенденції розвитку і особливості суднобудування, із застосуванням моделі прийняття інвестиційних рішень;

удосконалено:

- економічний зміст категорії „інвестиції в суднобудування” на основі визначення специфічних особливостей суднобудування, а також уточнення класифікаційних ознак і видів інвестиційної діяльності суднобудівних підприємств;

- економічний інструментарій прийняття інвестиційного рішення, який забезпечує більш повне врахування впливу кількісних і якісних чинників ефективності інвестицій в суднобудуванні;

- методичний підхід до розрахунку показників економічної ефективності інвестиційних проектів, які є вхідними параметрами моделі прийняття інвестиційних рішень, з урахуванням специфічних особливостей суднобудування;

- методику оцінки інвестиційної привабливості суднобудівних підприємств шляхом систематизації чинників інвестиційної привабливості, встановлення вагомості їх впливу на інтегральний показник та визначення критерію типізації підприємств за рівнем інвестиційної привабливості;

одержало подальший розвиток:

- розуміння чинників, які обумовлюють динаміку інвестиційних процесів в суднобудуванні, що дало змогу обґрунтувати адекватність теорії нечітких множин як бази моделювання процесів прийняття інвестиційних рішень суднобудівних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані методичні рекомендації щодо оцінки інвестиційної привабливості та прийняття інвестиційних рішень у діяльності суднобудівних підприємств. Практичне застосування запропонованих рекомендацій дозволяє підвищити ефективність використання потенціалу підприємств суднобудування за рахунок застосування критеріїв, які в більшій мірі відтворюють особливості інвестиційних процесів цієї сфери діяльності.

За результатами дисертаційного дослідження розроблено методичний підхід до прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні на основі нечіткої логіки, що знайшло практичне застосування у діяльності Миколаївської міської ради у процесі формування інвестиційного портфелю м. Миколаєва - акт впровадження від 15.01.2009 р., ДП ЦКБ „Чорноморець” (м. Севастополь) - акт впровадження від 05.01.2009 р., Науково-дослідного центру кораблебудування НУК (м. Миколаїв) - акт впровадження від 19.01.2009 р.

Теоретичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова при викладанні дисциплін “Економічне обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків” та „Фінансово-економічна діагностика” - акт впровадження від 14.01.2009 р.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок здобувача у колективно опублікованих працях відображено у переліку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Головні положення та висновки дисертації доповідались та отримали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських конференціях: Міжнародна науково-практична конференція „Фондовий ринок і його роль у розвитку економіки держави” (Миколаїв, 2004); V Всеукраїнська науково-практична конференція „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2004); І та ІІ науково-технічні конференції „Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів” (Первомайськ, 2005-07); Міжвузівська науково-практична конференція аспірантів, студентів та молодих вчених „Економічні проблеми розвитку регіонів” (Миколаїв, 2006); Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві і транспорті» (Одеса, 2007); Науково-практична конференція „Розвиток економічної науки та практики в умовах світових трансформацій” (Миколаїв, 2008).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано в 9 наукових працях, з яких 2 статті - у наукових журналах, 3 - у збірниках наукових праць, 4 - у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 2,32 ум.-друк. арк., у тому числі автору особисто належить 1,72 ум.-друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку; викладена на 185 сторінках, в т.ч. 36 таблиць на 48 сторінках, 15 рисунків на 15 сторінках. Список використаних джерел містить 142 найменування на ___ сторінках.

інвестиційний суднобудівний рішення привабливість

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми досліджень, сформульовано ціль і завдання роботи, визначені методика досліджень, теоретичне та практичне значення, наведено основні наукові результати і рівень їх наукової новизни.

Перший розділ роботи «Теоретичні аспекти інвестицій та їх вплив на розвиток суднобудування» присвячено дослідженню сучасного стану інвестиційної діяльності в суднобудуванні.

Виняткова важливість і першочергова необхідність поглибленого опрацювання проблем вітчизняного суднобудування як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках обумовлюються тим, що суднобудування є стимулюючою ланкою економічного розвитку економіки країни, оскільки разом із збільшенням зайнятості населення (на суднобудівних підприємствах зайнято більш ніж 70 тис. працівників), активна діяльність суднобудівних підприємств забезпечує транспортну та економічну безпеку країни. При цьому сьогодні розвиток світової суднобудівної промисловості характеризується високою залежністю від процесів глобалізації ринкової економіки, зокрема, від регіональної концентрації виробництва суден певних типів. Сучасне суднобудування є високотехнологічним бізнесом, який передбачає розвиток і впровадження у виробництво науково-технічних досягнень. Особливо це стосується крупних суднобудівних підприємств м. Миколаєва, тому що вони створені і налаштовані на одиничне будівництво. На відміну від основних конкурентів - суднобудівних заводів Кореї й Китаю, які налаштовані на серійне виробництво, що дає їм перевагу у зниженні собівартості, українські підприємства мають економічний і науковий потенціал для створення нових високотехнологічних суден. Причому основна перевага українських підприємств полягає в тому, що вони орієнтовані, в першу чергу, на вирішення складних інженерних завдань, а не на серійність виробництва.

Тлумачення поняття «інвестиції» часто є неоднозначним. Перш за все, через відсутність чіткого розмежування фінансових інвестицій і капітальних - реальних інвестицій. Ряд економістів ототожнюють інвестиції з капіталовкладеннями, але капіталовкладення - це лише частина інвестицій, тому що інвестиції здійснюють в основні фонди і оборотні активи, фінансові інструменти і нематеріальні активи (ліцензії, ноу-хау, патенти тощо), а капіталовкладення здійснюють лише в основні фонди. Також часто інвестиції ототожнюють з довгостроковим вкладенням грошей у придбання споживчих товарів, що не призводить до зростання прибутку (якщо відсутній їх перепродаж). Однак таке тлумачення суперечить основній меті інвестицій. Частими помилками у розумінні інвестицій є їх ототожнення з грошовими коштами, але інвестиції можуть бути майнові й у вигляді майнових прав.

Проведені дослідження свідчать, що необхідно розглянути та уточнити поняття «інвестиції у суднобудування», під цим поняттям автор розуміє вкладення капіталу у відтворення основних засобів, у нематеріальні активи підприємств суднобудівної промисловості, у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інші об'єкти інвестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності цих підприємств, в результаті якої створюється прибуток (дохід). Через те, що у діяльності суднобудівних підприємств є певні особливості, пов'язані зі специфікою продукції, сировинною базою, технологічним циклом, періодом, на який залучаються інвестиції, різний за довжиною, тому необхідно поділяти інвестиції на довгострокові, середньострокові та короткострокові.

Суднобудівна промисловість має високу фондо- та ресурсомісткість продукції. Значно більш висока, на той же обсяг продукції, потреба в обігових фондах на підприємствах суднобудування, в порівнянні з машинобудівними й приладобудівними підприємствами, обумовлена тим, що цикл будівництва судна набагато триваліше, ніж цикли виготовлення машин і приладів. За специфікою, будівництво суден не може відноситися до масового виробництва, відтак, через індивідуалізацію продукції суднобудування, потребує значних витрат ще на початкових етапах технологічного циклу при розробці технічної документації. В Україні існують державні програми розвитку суднобудування, які зазначають, що підвищення конкурентних можливостей промислового виробництва, розширення ринків можливо лише за рахунок входження до пріоритетних і найбільш ефективних для національної економіки секторів світового ринку (суднобудівного, транспортного машинобудування та ін.) та задоволення потреб внутрішнього ринку високих технологій за рахунок вітчизняного виробництва.

Отже, у висококонкурентних умовах міжнародного суднобудівного ринку, а також домінування окремих держав у виробництві суден певного типу, українські суднобудівні підприємства зіткнулися з гострою необхідністю підвищення інвестиційної привабливості.

Українське суднобудування має серйозний потенціал, реалізація якого забезпечила б розвиток вітчизняної економіки. В той же час в країні, внаслідок браку коштів, як у державному бюджеті, так і власних коштів підприємств, спостерігається недостатність відповідних досліджень, відсутність узгодженої співпраці науково-дослідних і проектних організацій та підприємств суднобудування, що негативно впливає на конкурентоспроможність і якість продукції, що виробляється вітчизняними підприємствами. В цілому, стан українського суднобудування сприятливий для залучення інвестицій, але динаміка ринку збуту така, що на сьогоднішній день він є ненасиченим, хоча основні судноверфі знаходяться на етапі пожвавлення і є конкурентоспроможними на світовому ринку суднобудування.

Традиційні методи оцінки кількісних показників ефективності мають суттєві недоліки та спірні моменти, що викликає необхідність модифікувати їх з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку економіки. Якість діагностичного аналізу залежить від обраних критеріїв оцінки прийняття інвестиційних рішень, тобто, наскільки вагомим є комплекс факторів, що використовуються під час досліджень, і наскільки правильно враховується їх можливий вплив на прийняття конкретного інвестиційного рішення. При використанні в якості кількісного показника ефективності показника модифікованої внутрішньої норми доходності усувається існуючий конфлікт між традиційною внутрішньою нормою доходності та чистим приведеним доходом при аналізі взаємовиключних проектів. Розгляд факторів ефективності інвестиційних рішень свідчить, що їх діагностика матиме найбільші результати, якщо охопить комплекс усіх факторів -- як якісних, так і кількісних.

В другому розділі «Тенденції та проблеми прийняття інвестиційних рішень у суднобудуванні» проведено дослідження існуючих підходів до процесу прийняття інвестиційних рішень, виявлено проблеми застосування існуючих методик оцінки інвестиційної привабливості для суднобудівних підприємств, і здійснено оцінку ефективності інвестиційної діяльності суднобудівних підприємств Миколаївщини.

У зв'язку з тим, що основною метою управління інвестиціями є забезпечення максимального ефекту для підприємства, що досягається за рахунок зростання його ринкової вартості, головний критерій відбору альтернатив має бути пов'язаний з показниками їх ефективності, що відбивають темп або обсяг приросту капіталу в процесі інвестиційної діяльності. Використання як основного критерію внутрішньої норми доходності зручно тим, що інформація про ефективність та приріст капіталу отримується у відносному виразі від суми вкладеного капіталу. Для суднобудівних підприємств принципове значення має граничний обсяг доступних інвестиційних ресурсів. Для забезпечення фінансування будівництва суден (особливо обіговим капіталом) необхідно залучати кошти на тривалий термін, що ускладнюється загальноекономічною ризиковою ситуацією в країні. Тому, при формуванні інвестиційної програми в межах обраної стратегії, існує потреба в удосконаленні механізму прийняття рішень в частині відбору їх для фінансування та обґрунтування пріоритетності реалізації.

Серед джерел забезпечення фінансово-господарської діяльності суднобудівних підприємств значне місце посідає власний капітал. Аванси, які надаються суднобудівним підприємствам, також відносяться до залучених коштів, однак, вони мають суто цільове призначення та авансуються в обгові фонди. Потреба суднобудівних підприємств у залученні коштів зумовлена особливостями будівництва суден, яке триває, в більшості випадків, декілька років, та одномоментністю реалізації продукції, що призводить до нерівномірного надходження і витрати коштів. Прийняття рішення інвестора про фінансування виробничої діяльності підприємства базується на дослідженні фінансових показників діяльності підприємства. Найбільш поширеними на сьогодні є система фінансового аналізу «Дюпон» (the Du Pont system of analisis); методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій, затверджена згідно з наказом голови Агентства запобігання банкрутству від 23.02.98 р. № 22; методика оцінки приросту реальної вартості; методика складання рейтингу інвестиційної привабливості підприємств «АК&M» (Росія). Результати проведеного порівняльного дослідження цих методик свідчать про достатню їх об'єктивність, проте вони не достатньо адекватні саме для підприємств суднобудування. Таким чином, існує необхідність опрацювання методики оцінки інвестиційної привабливості, яка б враховувала особливості суднобудівних підприємств, а саме: циклічність попиту, нерівномірність витрат і результатів у часі.

Суднобудування є пріоритетним видом діяльності економіки міста Миколаєва. У місті зосереджено 48,5% суднобудування, 83,5% судового машинобудування та 70,7% галузевої науки України. Суднобудування Миколаївщини включає випуск багато- та малотоннажних суден, плавучих кранів, доків. Основними факторами розміщення суднобудування є приморське розташування, наявність кваліфікованих трудових ресурсів і науково-дослідних і конструкторських організацій.

За даними Головного управління статистики в Миколаївській області, можна прослідкувати динаміку обсягів реалізованої продукції суднобудування у порівнянні з обсягами машинобудування і промисловості в цілому за останні п'ять років (табл. 1).

Таблиця 1. Структура обсягів реалізованої промислової продукції Миколаївського регіону

Слід відзначити, що структурні зрушення, відображені зменшенням частки машинобудування в продукції промисловості міста, не позначилися на вагомості продукції суднобудування. Так, питома вага продукції суднобудування в промисловій продукції міста постійно зростала і в 2006 році набула найвищого значення 7,8%. Певні труднощі, з якими зіткнулися суднобудівні підприємства після скасування пільг, зумовили зменшення частки їх продукції у 2007 році до 6,2%, але це є теж досить високим показником. В структурі продукції машинобудування суднобудування посідає значне місце (близько третини загального обсягу). Доля продукції суднобудування в загальному обсязі виробництва і реалізації машинобудівної продукції постійно зростає. Це дозволяє зробити висновок, що суднобудування відіграє вкрай важливу роль в розвитку економіки. Миколаївські суднобудівники досягли значних обсягів експорту своєї продукції, що впливає на розвиток як економіки регіону, так і всієї вітчизняної економіки. В товарній структурі зовнішньої торгівлі міста частка продукції суднобудування складає 10% і поступається лише продукції хімічної промисловості та зерновим культурам. В структурі капітальних інвестицій спостерігається значне переважання обсягів інвестицій в основний капітал (капітальні вкладення) над іншими видами. Протягом всього періоду інвестиції в основний капітал складають не менше 86% їх загального обсягу.

За останні п'ять років обсяги інвестицій в суднобудування постійно зростають, але темпи зростання зменшуються. Проаналізувавши структуру капітальних інвестицій в розрізі діяльності окремих підприємств, можна помітити, що лідером в освоєнні інвестицій є ВАТ „Вадан Ярдс Океан”. Дослідження відтворюваної структури інвестицій в основний капітал у суднобудуванні в 2007 році показало, що переважна більшість інвестицій в основний капітал суднобудівних підприємств спрямована на технічне переоснащення і реконструкцію, менша частина - на нове будівництво.

Оцінка ефективності інвестиційної діяльності проводилася автором на основі аналізу динаміки основних фінансово-економічних показників суднобудування та їх взаємозалежності з динамікою обсягів інвестицій. Для такого аналізу доцільно використовувати коефіцієнти випередження, які відображатимуть залежність зміни економічних і фінансових результатів діяльності від обсягів інвестицій (табл. 2).

Таблиця 2. Аналіз динаміки та взаємозалежності основних фінансово-економічних показників суднобудування

За результатами аналізу можна зробити висновок, що майже в усіх періодах темпи зростання обсягів реалізації продукції випереджають темпи зростання обсягів інвестицій в основний капітал. Це свідчить про підвищення віддачі на вкладений капітал, зростання і освоєння виробничих потужностей в суднобудуванні. Не спостерігається залежності зміни фінансових результатів від операційної діяльності та зміни обсягів інвестицій. Причиною цього є те, що при зростанні обсягів виробництва і реалізації продукції, діяльність суднобудівних підприємств залишається збитковою, а, відповідно, відсутній кінцевий ефект від реалізації інвестицій.

В третьому розділі «Удосконалення процесу прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні» розроблено економічний інструментарій прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні, запропоновані шляхи вдосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості суднобудівних підприємств та розроблена модель прийняття інвестиційних рішень на основі нечіткої логіки.

Найбільш узагальнену характеристику інвестиційних процесів в суднобудуванні забезпечує оцінка інвестиційного клімату, а ступінь його сприятливості визначається сукупним впливом множини факторів. Стан інвестиційного клімату визначається інвестиційною привабливістю конкретного суднобудівного підприємства, який характеризується системою показників, що відображають як результативність роботи підприємства, так і його економічний потенціал.

Інший аспект підготовки до прийняття рішення полягає в тому, що необхідно мати інформацію безпосередньо про інвестиційний проект, для реалізації якого залучаються кошти. В умовах обмеженості інвестиційних ресурсів постає важливе завдання необхідності забезпечення найбільшого прибутку на вкладений капітал, тобто потрібна інформація про економічну ефективність проекту.

Використання нечіткої логіки при підготовці та прийнятті інвестиційних рішень дозволить поєднати як об'єктивні фактори, які виражаються кількісними показниками, так і суб'єктивне ставлення осіб, що приймають рішення або можуть впливати на цей процес. Для формування моделі прийняття інвестиційних рішень за допомогою нечіткої логіки в якості результату використовується поняття інвестиційної привабливості рішення, як комплексне поняття, що враховує: інвестиційну привабливість підприємства, на якому цей проект передбачається реалізувати, рівень економічної ефективності проекту, виражений показником модифікованої внутрішньої норми доходності, і термін реалізації проекту.

Якісним критерієм ефективності інвестиційної діяльності підприємств є їх привабливість. Для порівняння інвестиційної привабливості окремих підприємств автором сформована система чинників, які впливають на рівень інвестиційної привабливості, що включає: інвестиційну активність підприємства; економічний потенціал підприємства; результативність діяльності підприємства; фінансову стійкість підприємства. Критерій віднесення суднобудівного підприємства до певної групи за рівнем привабливості визначається як багатовимірна середня нормованих значень всіх показників за групами факторів.

При побудові моделі оцінки інвестиційної привабливості рішення в суднобудуванні використана система лінгвістичних змінних, яка була сформована за результатами експертно-логічного аналізу інвестиційних процесів на суднобудівних заводах Миколаївської області. Під час дослідження було проведено опитування 104 експертів. Вихідним показником, що буде використовуватися для прийняття інвестиційного рішення, є показник інвестиційної привабливості рішення, який буде визначатися трьома перерахованими вище вхідними параметрами моделі. Завдання моделювання полягає в тому, щоб кожному сполученню значень параметрів поставити у відповідність одне з рішень: «проект слід прийняти» або «від проекту слід відмовитися». Крім того, вихідний показник інвестиційної привабливості рішення має отримати значення для ранжування рішень за ступенем привабливості.

Модель прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні на основі нечіткої логіки можна представити в такий спосіб (рис. 1).

Загальний вигляд моделі, який дозволяє враховувати при прийнятті інвестиційних рішень будь-яку кількість вхідних параметрів, такий:

, (1)

де Y - показник інвестиційної привабливості проекту, який змінюється в діапазоні від 0 до 1 і відображає вирішальне правило прийняття інвестиційного рішення;

М - кількість лінгвістичних правил в нечіткій базі знань;

щ - питома вага чисельності експертів, згодних прийняти рішення, у загальній чисельності експертів;

N - кількість вхідних параметрів;

Xi - значення і-го вхідного параметру, де і = ;

- нечіткий терм, який оцінюється вхідним параметром Xi в правилі р, де р = .

Узагальнення результатів опитування експертів здійснюється у формі визначення ступеню належності () окремих елементів до певних терм, що дозволяє побудувати функції належності нечітких термів для кожної лінгвістичної змінної, щоб забезпечити фазифікацію вхідних даних у кількісному виразі.

Для того, щоб забезпечити нечіткий логічний вивід інформації про прийняття або відхилення інвестиційного рішення, необхідно сформувати набір правил. При формуванні правил шляхом опитування експертів встановлювався нечіткий логічний вивід для кожного сполучення параметрів у вигляді питомої ваги чисельності експертів, згодних прийняти рішення, у загальній кількості, що схильні до прийняття інвестиційного рішення при такому сполученні параметрів.

За результатами опитування експертів та розрахунків ступенів належності елементів лінгвістичних змінних побудовано функції належності нечітких термів для кожної лінгвістичної змінної, щоб забезпечити фазифікацію вхідних даних у кількісному виразі. Функція належності відображає елементи множини кожної лінгвістичної змінної на множині чисел в інтервалі [0, 1], які вказують ступінь належності кожного елементу до різних якісних термів. Фактично задано для кожної лінгвістичної змінної п'ять нечітких підмножин з трапецієподібною функцією належності.

На основі функції (1) сформоване нечітке логічне рівняння для підприємств суднобудування, що враховуватиме визначені вхідні параметри. Це рівняння побудоване на основі нечіткої бази знань і функцій належності термів. Використання даної моделі необхідно для проведення процедури дефазифікації, тобто отримання висновку про прийняття інвестиційного рішення. Сформована в такий спосіб база знань з використанням експертних висновків та виведене нечітке логічне рівняння дозволяє оцінити альтернативи і обрати з них найкраще рішення, яке буде відповідати найбільшому значенню функції належності. У випадку, коли функція належності дорівнює нулю, проект має бути відхилений. Також результати дефазифікації можуть бути використані для ранжування незалежних інвестиційних проектів, якщо передбачається можливість реалізовувати одночасно декілька з них. Таким чином запропонований підхід дозволяє не лише приймати інвестиційні рішення щодо окремих проектів, а й формувати інвестиційні програми як на рівні підприємств, так і на рівні регіону.

Отримані за розрахунками значення інвестиційної привабливості проектів є основою для прийняття інвестиційного рішення та ранжування проектів. Результати такої оцінки зведені в табл. 3.

За результатами оцінки інвестиційної привабливості суднобудівних проектів визначено, що проект „Модернізація та розвиток суднобудівного виробництва” має бути відхилений. В загальному випадку, чим ближче значення інвестиційної привабливості проекту до одиниці, тим привабливіший він для інвестора.

Таблиця 3. Результати оцінки інвестиційної привабливості проектів суднобудування Миколаївського регіону

Запропонований автором метод прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні враховує найвагоміші фактори, що впивають на ефективність інвестиційної діяльності, та відповідає вимогам, необхідним для побудови на його базі комплексної системи прийняття і підтримки інвестиційних рішень. Результати розробки моделі мають практичну цінність як у вигляді методології моделювання інвестиційних процесів, так і вигляді розробки практичних дій щодо вдосконалення даних процесів на рівні окремих підприємств чи регіону в цілому.

ВИСНОВКИ

У дисертаційні роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, що полягає в обґрунтуванні теретико-методичних засад щодо доцільності прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні.

Одержані наукові результати дозволяють сформулювати автору такі висновки і рекомендації:

1. В дисертаційній роботі автором доведено, що сучасний стан суднобудування характеризується високою залежністю від процесів глобалізації, регіональної концентрації виробництва суден окремих типів, нестабільності світового суднобудівного ринку. Українське суднобудування має значний експортний потенціал, реалізація якого стримується відсутністю зовнішніх інвестицій, браком власних коштів підприємств, відсутністю єдиної лінії державної політики відносно регулювання і підтримки суднобудування. Автор охарактеризував загальні особливості суднобудування, які є чинниками ефективності інвестиційних процесів, а саме, великий рівень ресурсо- і фондомісткості, тривалий цикл виготовлення суднобудівної продукції, нерівномірність наростання витрат у процесі будівництва. На базі консолідації існуючих розробок автором запропоновано класифікацію інвестицій у суднобудування, адаптовану до особливостей сучасних тенденцій його розвитку.

2. В ході аналізу факторів ефективності інвестиційних рішень автором встановлено, що їх діагностика матиме найбільші результати, якщо охопить комплекс усіх факторів -- як якісних, так і кількісних. Традиційні методи оцінки кількісних показників ефективності мають суттєві недоліки та спірні моменти, що викликає необхідність модифікувати ці показники з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку економіки. Так, пропонується використовувати в якості кількісного показника ефективності модифіковану внутрішню норму доходності, яка є відносним показником ефективності проектів і дозволяє усунути існуючий конфлікт між традиційною внутрішньою нормою доходності та чистим приведеним доходом при аналізі взаємовиключних проектів.

3. Аналіз принципів та послідовності процесу прийняття інвестиційних рішень дозволив автору обґрунтувати для суднобудівних підприємств вибір в якості основного критерію внутрішню норму доходності, яка відображає інформацію про приріст капіталу у відносному виразі від суми вкладеного капіталу. Основним обмежуючим показником рішення визначено прогнозний період здійснення інвестицій, що дозволяє врахувати ризик його реалізації. Для суднобудівних підприємств принципове значення має граничний обсяг доступних інвестиційних ресурсів, тому при формуванні інвестиційної програми в межах обраної стратегії необхідно застосовувати процесний підхід до прийняття рішень в частині відбору їх для фінансування та обґрунтування пріоритетності реалізації.

4. За результатами порівняльного аналізу методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості здобувачем обґрунтовані основні показники, що мають входити до інтегрального показника, згруповані за чотирма ознаками: інвестиційна активність підприємства; економічний потенціал підприємства; результативність діяльності підприємства; фінансова стійкість підприємства. Також запропоновано вводити в розрахунок нормативні значення окремих показників або середні їх значення.

5. Проведений автором аналіз інвестиційної активності та ефективності інвестиційної діяльності суднобудівних підприємств показав, що в загальному стані суднобудування Миколаївщини намітилися позитивні тенденції, проте існує високий ризик цієї сфери діяльності, що стримує її інвестиційну діяльність, зумовлений як макроекономічними чинниками, так і внутрішніми проблемами - високим рівнем зношення, низьким рівнем використання основних фондів, недосконалістю процесу управління в частині організаційно-економічного механізму реалізації інвестицій.

6. Здобувачем обґрунтовано доцільність використання теорії нечіткої логіки для прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні, що дозволить поєднати як об'єктивні фактори, які виражаються кількісними показниками, так і суб'єктивне ставлення осіб, що приймають рішення або можуть впливати на цей процес. Для формування моделі прийняття інвестиційних рішень за допомогою нечіткої логіки в якості результату буде використовуватися показник інвестиційної привабливості рішення.

7. Автором пропонується для оцінки інвестиційної привабливості підприємств згрупувати усі часткові показники в чотири групи чинників, для кожної з яких встановлено вагомість впливу на рівень привабливості. Результатом оцінки має бути рейтинг підприємств за інвестиційною привабливістю, в якому підприємств згруповані відповідно до її рівня. Рейтинг формується за інтегральним показником, який визначається як багатовимірна середня часткових показників за кожною групою чинників.

8. В дисертаційній роботі автором при побудові моделі прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні використана система лінгвістичних змінних, яка була сформована за результатами експертно-логічного аналізу інвестиційних процесів на суднобудівних заводах Миколаївщини і є вхідними параметрами моделі. До кожної лінгвістичної змінної наведено відповідні їй терми, що використовуються для оцінки змінних, та їхній діапазон. З метою формалізації моделі побудовані функції належності нечітких термів для кожної лінгвістичної змінної, щоб забезпечити фазифікацію вхідних даних у кількісному виразі. Суть моделі, побудованої на основі нечіткої логіки, полягає в тому, що кожному сполученню значень вхідних параметрів ставиться у відповідність одне з рішень: «проект слід прийняти» або «від проекту слід відмовитися». Для цього використовується вихідний параметр - інвестиційна привабливість рішення, який дозволяє не тільки прийняти формальне рішення, а й порівнювати альтернативні рішення між собою.

9. Узагальнення отриманих в дисертації положень дозволило здобувачу розробити практичні рекомендації, які дозволять підвищити обґрунтованість інвестиційних рішень на підприємствах суднобудування та при формуванні регіональних програм за рахунок застосування критеріїв, які більш об'єктивно відтворюють особливості інвестиційних процесів в суднобудуванні. Запропонований в дисертації метод прийняття інвестиційних рішень був формалізований у комп'ютерній програмі, яка дозволяє, використовуючи сформовану базу даних, приймати ефективні інвестиційні рішення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Пащенко О.В. Методика ранжування регіонів за ступенем ризику інвестиційної діяльності / Г.В. Єфімова, О.В. Пащенко // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - Т. 3, Ч. 2, №5. - С. 99 - 101. (0,4 д.а.) Особистий внесок здобувача: досліджено фактори інвестиційної привабливості регіонів, запропоновано використання багатовимірної середньої як узагальнюючого показника рейтингової оцінки. (0,24 д.а.)

2. Пащенко О.В. Фактори ризику регіональних інвестицій // Національний університет кораблебудування: Зб. наук. праць: статті / О.В. Пащенко. - Миколаїв, 2005. - №6 (405). - С. 180-184 (0,25 д.а.)

3. Пащенко О.В. Ранжування районів Миколаївської області за рівнем розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності / О.В. Пащенко // Економіст. - 2006. - №8. - С. 62-64 (0,24 д.а.)

4. Пащенко О.В. Оцінка інвестиційної привабливості будівельних підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць: статті / О.В. Пащенко, К.О. Калашніков. - Дніпропетровськ, 2008. - Т. IV, № 237. - С. 995-1001 (0,46) Особистий внесок здобувача: визначено систему основних чинників та запропоновані показники, які характеризують рівень інвестиційної привабливості підприємства. (0,29 д.а.)

5. Пащенко О.В. Прийняття інвестиційних рішень у суднобудуванні на основі нечіткої логіки // Національний університет кораблебудування: Зб. наук. праць: статті / О.В. Пащенко. - Миколаїв, 2008. - №3. - С. 118-122 (0,25 д.а.)

Тези доповідей на конференціях

6. Пащенко О.В. Класифікація ризиків високотехнологічних інвестиційних проектів / О.В. Пащенко, П.М. Карась // Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України: V Всеукраїнська наук.-практ. конф., 26 жовтня 2004р.: тези доп. - Дніпропетровськ, 2004. Т. ІІІ. - С. 126-127 (0,12 д.а.) Особистий внесок здобувача: досліджено особливості реалізації високотехнологічних інвестиційних проектів та на цій основі сформовано класифікацію їх ризиків (0,09 д.а.).

7. Пащенко О.В. Оцінка ризику регіональних інвестицій / О.В. Пащенко // Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів: наук.-техн. конф., 2-3 червня 2005 р.: тези доп. - Первомайськ, 2005 - С. 92-96 (0,25 д.а.)

8. Пащенко О.В. Особливості інвестиційного клімату суднобудування України та перспективи його покращання / О.В. Пащенко, Н.В. Марущак // Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте: междунар. науч.-практ. конф., 1-15 июня 2007г.: тезисы докл. - Одесса, 2007. Т. 6. - С. 56-60 (0,3 д.а.) Особистий внесок здобувача: визначено специфічні особливості суднобудування, які впливають на прийняття інвестиційних рішень, проведено оцінку сучасних умов діяльності суднобудівних компаній на світовому ринку. (0,18 д.а.)

9. Пащенко О.В. Використання нечітких множин при прийнятті інвестиційних рішень / О.В. Пащенко // Розвиток економічної науки та практики в умовах світових трансформацій: наук.-практ. конф., 17-20 червня 2008р.: тези доп. - Миколаїв, 2008. - С. 18-20 (0,16 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Пащенко О.В. Методичне забезпечення процесу прийняття інвестиційних рішень на підприємствах суднобудування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. - Одеса, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене удосконалення управління інвестиційною діяльністю суднобудівних підприємств в частині прийняття інвестиційних рішень. Проаналізовано сучасний стан інвестицій в суднобудування в Україні, визначено основні проблеми та перспективи його розвитку. Проаналізовано методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості суднобудівних підприємств України і визначено основні фактори її зростання. На основі аналізу ефективності інвестиційної діяльності суднобудівних підприємств Миколаївщини, узагальнено тенденції розвитку суднобудування, особливості інвестиційних процесів, фактори ефективності цих процесів. Розроблені пропозиції щодо удосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості суднобудівних підприємств, а саме, обґрунтовано систему показників, на основі яких проводиться розрахунок інтегрального показника. Обґрунтовано доцільність використання теорії нечіткої логіки для моделювання процесу прийняття інвестиційних рішень в суднобудуванні. Для вхідних параметрів моделі визначені лінгвістичні терми та побудовані функції належності. На базі експертних оцінок встановлено критерій вихідного параметру, за яким приймається формальне рішення. Ключові слова: суднобудування, інвестиційне рішення, інвестиційна привабливість підприємств, інвестиційна привабливість рішення, модифікована внутрішня норма доходності, період реалізації рішення, функція належності, нечіткий логічний вивід, лінгвістичний терм, нечітка база знань.

АННОТАЦИЯ

Пащенко О.В. Методическое обеспечение процесса принятия инвестиционных решений на предприятиях судостроения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - Одесса, 2009.

Диссертационное исследование посвящено усовершенствованию управления инвестиционной деятельностью судостроительных предприятий в части принятия инвестиционных решений. Объектом исследования является процесс принятия инвестиционных решений на судостроительных предприятиях Николаевщины, проблемы и противоречия, которые влияют на его эффективность. Предметом исследования является система инструментального и методического обеспечения процесса принятия инвестиционных решений в судостроении в условиях изменяющейся внешней среды.

Проанализировано современное состояние инвестиций в судостроение в Украине, определены основные проблемы и перспективы его развития. Определены специфические особенности судостроения, которые позволяют сформировать экономическое содержание категории „инвестиции в судостроение”, а также уточнить классификационные признаки и виды инвестиций, что дало возможность учесть особенности инвестиционной деятельности в условиях глобализации экономики. Сравнительная характеристика методических подходов к оценке экономической эффективности инвестиционных решений позволила обосновать критерии, которые являются наиболее приемлемыми для выбора проектов в судостроении. Обосновано в качестве количественного показателя эффективности решения применение модифицированной внутренней нормы доходности, а в качестве ограничения принятия решения показателя срока окупаемости, что позволит учесть ограниченность периода привлечения ресурсов для его реализации.

Проанализированы методические подходы к оценке инвестиционной привлекательности судостроительных предприятий Украины и определены основные факторы ее роста, на основании чего отобраны показатели, которые необходимо учитывать при оценке привлекательности судостроительных предприятий. Проведен анализ инвестиционной активности и эффективности инвестиционной деятельности судостроительных предприятий Николаевского региона, на основе чего обобщены тенденции развития судостроения, особенности инвестиционных процессов, факторы эффективности этих процессов.

Разработаны предложения по усовершенствованию методики оценки инвестиционной привлекательности судостроительных предприятий, а именно, обоснована система показателей, на основе которых проводится расчет интегрального показателя, который является критерием отнесения предприятия к той или другой группе. Каждой группе факторов, влияющих на значение интегрального показателя, присвоена весомость в зависимости от степени влияния, что позволяет учитывать особенности судостроения при проведении оценки. Уровень инвестиционной привлекательности предприятия предлагается определять как многомерную среднюю величину значений всех показателей по группам факторов.

Обоснована целесообразность использования теории нечеткой логики для моделирования процесса принятия инвестиционных решений в судостроении, что позволит учесть качественные и количественные критерии альтернатив. Модель принятия инвестиционных решений предполагает использование двух количественных входящих параметров, к которым применяется процедура фазификации, и одного качественного параметра. Количественные параметры являются характеристиками инвестиционного решения, а качественный - отражает уровень привлекательности предприятия, для которого принимается данное решение. Для входящих параметров модели определены лингвистические термы и построены функции принадлежности. При построении модели используется нечеткая база знаний, которая формируется путем опроса экспертов. На базе экспертных оценок определен критерий исходящего параметра - показателя инвестиционной привлекательности решения, по которому принимается формальное решение.

Ключевые слова: судостроение, инвестиционное решение, инвестиционная привлекательность предприятий, инвестиционная привлекательность решения, модифицированная внутренняя норма доходности, период реализации решения, функция принадлежности, нечеткий логический вывод, лингвистический терм, нечеткая база знаний.

summary

Paschenko O.V. Methodical providing of investment process decisions acceptance at the shipbuilding enterprises. - Manuscript.