Моделювання процесів просування інноваційної продукції у вертикально-інтегрованих структурах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моделювання процесів просування інноваційної продукції у вертикально-інтегрованих структурах

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В теперішній час у структурі української економіки домінують переважно сировинні галузі. Так, частка середніх та великих підприємств, що реалізують інноваційну продукцію, склала у 2008 році 11%, частка підприємств, що самостійно розробляють інноваційну високотехнологічну продукцію, дорівнює тільки 6%. В той же час, Україна володіє значним науково-технічним потенціалом. На базі більш ніж 500 науково-дослідницьких інститутів, лабораторій, вищих навчальних закладів та інших наукових установ розробляються технології та прототипи продуктів, що потенційно можуть конкурувати з іноземними аналогами.

Для реалізації наукових розробок у інноваційну продукцію з високим ринковим потенціалом необхідним є створення розвиненої системи комерціалізації високотехнологічних інновацій, як на державному, так і на корпоративному рівні. Однак у теперішній час система загальнодержавного управління просуванням інноваційної продукції в Україні повноцінно не функціонує. На комерційній основі ринок інновацій є добре розвиненим переважно в низькотехнологічному сегменті, що не вимагає високого рівня фінансування та організаційної підтримки.

Відсутність розвиненої маркетингової інфраструктури, значного фінансування, відповідних організаційних структур та суттєва пролонгованість отримання прибутку від інноваційної продукції призвели до критично низького рівня розвитку високотехнологічних галузей національної економіки. Як наслідок, у загальному обсязі реалізованої промислової продукції українського виробництва тільки 6,5% продукції мають ознаки інноваційності, в той час, як в європейських країнах цей показник сягає 35-55%.

Вирішення проблеми активізації процесів просування інновацій полягає у створенні інтегрованих комплексних структур з комерціалізації наукових розробок та просування інноваційної продукції та технологій.

Доведено, що просування інноваційної продукції на базі великих вертикально-інтегрованих структур, в межах яких є можливою реалізація повного циклу комерціалізації, виробництва та просування наукових розробок, є одним з найбільш ефективних засобів реалізації високотехнологічних інновацій. До того ж, на світових ринках високотехнологічних інновацій відбувається стійка активізація інтеграційних процесів, що потребує адекватної реакції і від України.

В той же час у зв'язку з відсутністю такої практики в Україні існує необхідність щодо створення методології проектування вертикально-інтегрованих структур з просування високотехнологічних інновацій з оптимізацією процесів управління всією структурою та її основними підсистемами, яка базувалась би на використанні методів економіко-математичного моделювання та сучасних інформаційних технологій.

Проблемам управління інноваціями присвячено роботи І. Альтшуллера, Ю. Аніськіна, Р. Купера, Д. Крістенсена, Д. Маркидеса, С. Мединського, Б. Мільнера, Х. Такеучі, Р. Хемела, Ф. Янсена та ін. Особливості побудови вертикально-інтегрованих структур викладено в роботах С. Беренса, М. Богуславського, П. Віленського, А. Нікконена, Ю. Шокі, К. Ерроу та ін. Питанням управління процесами просування продукції та управління проектам присвячено роботи таких вчених, як В.М. Геєць, В.Я. Заруба, М.М. Іванов, М.М. Лепа, Р.М. Лепа, Ю.Г. Лисенко, М.В. Румянцев, Л.Н. Сергєєва, В.М. Тимохин та ін.

Таким чином, існуючий рівень розробки моделей процесів просування інноваційної продукції не може бути визнано достатнім для вирішення подібних завдань у вертикально-інтегрованих структурах, що визначає актуальність теми дослідження, його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках держбюджетної теми Донецького національного університету Г-07/32 «Моделювання проектного управління складними економічними об'єктами» (номер державної реєстрації 0107U004650) та в рамках госпдоговірної теми №07-213-02 від 01.01.2007 «Дослідження інвестиційної привабливості інноваційних проектів у галузі технологій надтвердих матеріалів та сплавів» (номер державної реєстрації 0107U006603).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й розробка концепції моделювання процесів просування інноваційної продукції у вертикально-інтегрованих структурах, що оптимізує організаційну, фінансову та маркетингову складові реалізації інновацій.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі було поставлено та вирішено такі задачі:

досліджено та формалізовано основні економічні, соціальні та законодавчі чинники формування інноваційного простору України;

доведено необхідність координації та визначено основні передумови централізованого управління процесами просування інноваційної продукції;

розроблено концепцію моделювання процесів просування інноваційної продукції у вертикально-інтегрованих структурах;

розроблено імітаційну модель визначення параметрів потенційного ринку інноваційної продукції;

розроблено модель механізму формування і оцінки ефективності функціонування вертикально-інтегрованих структур в окремій галузі економіки;

розроблено модель координації процесів просування інноваційної продукції у вертикально-інтегрованій структурі;

проведено реалізацію розроблених моделей та методів управління процесами просування інноваційної продукції у НТЦ «Реактивелектрон» Національної Академії наук України;

здійснено оцінку ефективності формування вертикально-інтегрованої структури у НТЦ «Реактивелектрон» Національної Академії наук України.

Об'єктом дослідження є процеси просування інноваційної продукції та комерціалізації наукових розробок.

Предметом дослідження є економіко-математичне моделювання процесів управління просуванням інноваційної продукції у вертикально-інтегрованих структурах.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в дисертації мети використано системний підхід для аналізу процесів управління просуванням високотехнологічної продукції, конкретизований за рахунок використання методів статистичного та порівняльного аналізу, методів економіко-математичного моделювання. В процесі розробки та формалізації моделі управління процесами просування інноваційної продукції було використано метод проектного управління. Конструювання моделі координації процесів просування інноваційної продукції було проведено з використанням синтезу методів прийняття багатокритеріальних рішень. Інформаційною базою дослідження є довідкові дані Держкомстату України, дані зарубіжних та вітчизняних наукових періодичних видань, видання Європейського інноваційного табло. Основні положення в галузі інноваційного законодавства було одержано з відповідних законодавчих актів: Господарського кодексу України, ухвал КМУ, Указів Президента України та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

вперше:

розроблено концепцію моделювання процесів просування інноваційної продукції у вертикально-інтегрованих структурах, яка ґрунтується на методах системного аналізу та маркетингу, що дозволяє збалансувати просування інноваційної продукції на кожному етапі згідно з цілями усіх його учасників та підвищити ефективність всього інноваційного процесу в цілому;

розроблено імітаційну модель визначення параметрів потенційного ринку інноваційної продукції із застосуванням методу системної динаміки, що дозволяє визначити основні його параметри, та на теоретичному та функціональному рівнях визначити тенденції розвитку ринку та забезпечити таким чином практичне значення цілеспрямованості інвестування інноваційних проектів;

отримала подальшого розвитку:

модель координації процесів просування інноваційної продукції, яку засновано на синтезі методів прийняття багатокритеріальних рішень, що дозволяє знизити організаційні витрати підприємства у вертикально-інтегрованих структурах;

удосконалено:

модель механізму формування та оцінки ефективності функціонування вертикально-інтегрованих структур в окремій галузі економіки, яка базується на методі багатокритеріальної оптимізації та дозволяє підвищити ефективність оцінки доцільності формування в межах окремої галузі вертикально-інтегрованих структур з просування інноваційної продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що отримані результати може бути використано для розробки і впровадження проекту зі створення конкретної вертикально-інтегрованої структури з просування інновацій. Зокрема, аналіз існуючої бази науково-дослідницьких інститутів НАН України з оцінкою їх наукового потенціалу дозволяє спростити процес ідентифікації множини суб'єктів для включення у вертикально-інтегровану структуру. Основні результати дослідження використано в рамках реалізації інноваційної продукції науково-технологічного центру «Реактивелектрон» Національної академії наук України.

Економічний ефект від впровадження запропонованих моделей в НТЦ «Реактивелектрон» НАН України становить 110 тис. грн.

Теоретичні висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при вдосконаленні програм в системі підготовки і перепідготовки економічних кадрів.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які представлені в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише матеріали, що належать особисто автору.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на 5 науково - практичних конференціях і семінарах: на ХІ Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики», 2-4 жовтня 2006 р. (м. Алушта, пгт. Партеніт); на підсумковій науковій конференції Донецького національного університету за період 2005-2006 рр. «Проблеми і перспективи розвитку економічної кібернетики в Україні» (м. Донецьк, квітень 2007 р.); на ХІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики» (3-5 жовтня 2007 р. м. Львів); на ХІІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики», 2-6 жовтня 2008 р. (м. Алушта, пгт. Партеніт); на VI Міжнародній науково-практичній конференції «Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі ефективного державного управління», 29-30 травня 2008 р. (Київ, УКРІНТЕІ).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт загальним обсягом 1,6 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 134 найменувань та 3 додатків. Роботу викладено на 192 сторінках. Текст дисертації містить 35 рисунків, 18 таблиць.

Основні положення дисертаційної роботи

інноваційний просування інтегрований

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено його об'єкт і предмет, відображено наукову новизну та практичну значимість отриманих результатів і розроблених рекомендацій.

У першому розділі «Теоретичні основи моделювання процесів просування інноваційної продукції» розглянуто особливості розвитку ринків інноваційної продукції та технологій, систематизовано та формалізовано основні фактори в рамках просування інновацій, як в Україні, так і на світовому рівні; обґрунтовано необхідність координації процесів просування високотехнологічних інновацій та визначено основні передумови централізації управління процесами просування інноваційної продукції; розроблено концепцію управління процесами просування інноваційної продукції у вертикально-інтегрованих структурах.

Конкурентоспроможність країни у значній мірі визначається рівнем інноваційного розвитку її економіки. Україна володіє потужним науковим потенціалом, науково-технічною базою з диверсифікованою структурою, високим потенціалом фундаментальних досліджень, великою кількістю об'єктів інтелектуальної власності, висококваліфікованих кадрів. Ці передумови визначають високий потенційний рівень інноваційності України. Однак, недоліки системного управління інноваційними процесами в економіці з боку держави, недостатній рівень супроводження при комерціалізації наукових розробок призвели до низької якості її інноваційної інфраструктури (рис. 1).

Окрім того, що в Україні не є достатнім існуючий рівень інноваційної інфраструктури, рис. 1 демонструє також відсутність тенденцій до збільшення кількості таких її суб'єктів, як технопарки або інноваційні фонди, що є основними рушійними силами інноваційного розвитку розвинених країн.

Негативний вплив на якість інноваційного простору України збільшується також за рахунок нерозвиненості та суперечливості законодавчої бази. Так, Законом України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні» визначається велика кількість дрібних, не пов'язаних між собою та не узгоджених з ресурсним потенціалом країни, її людським капіталом пріоритетів інноваційного розвитку. В цих умовах логічним є посилення ролі приватного сектору економіки в активізації інноваційної діяльності в країні.

Централізована комерціалізація та просування наукових розробок потребує концентрації в межах одного підприємства значних обсягів фінансових та організаційних ресурсів, тому ефективна реалізація інноваційних проектів не може бути проведена на рівні малих підприємств. До того ж, аналіз процесів розвитку національної економіки наочно демонструє стійкість саме великих корпоративних структур з достатнім ступенем диверсифікації.

Тому актуальним для процесів просування інновацій є рівень вертикально-інтегрованих структур (ВІС), в межах яких об'єднуються вхідні та вихідні ланки технологічного ланцюга створення інноваційної продукції.

В дисертаційному дослідженні під вертикально-інтегрованою структурою було визначено корпоративну структуру, в межах якої забезпечується інтеграція підприємств різних форм власності з метою просування інноваційної продукції. Обмежений теоретичний та практичний досвід управління процесами просування інновацій у ВІС обумовив необхідність проведення в межах концепції моделювання процесів просування інноваційної продукції комплексного та послідовного аналізу ефективності комерціалізації та реалізації інновацій. Так, на макрорівні аналізується якість всього інноваційного простору України. Мезорівень дослідження містить в собі розрахунок ефективності вертикальної інтеграції в межах окремої галузі економіки та на мікрорівні аналізується ефективність формування вертикально-інтегрованої структури в межах реалізації конкретної інновації (рис. 2).

Система економіко-математичних моделей, що конкретизує запропоновані в межах даної концепції етапи та рівні дослідження, складається з таких елементів, як: моделювання основних параметрів потенційного ринку збуту інновацій в Україні з урахуванням показників якості інноваційного простору за допомогою методів системної динаміки; моделювання потенційної ефективності формування вертикально-інтегрованих структур з просування інноваційної продукції в окремій галузі економіки; моделювання процесів просування інновацій на рівні окремої ВІС щодо цілей усіх її учасників за допомогою методів багатокритеріальної оптимізації.

В сучасних умовах концепція моделювання процесів просування інноваційної продукції у ВІС, що базується на системному аналізі ефективності інтеграційних процесів щодо основних чинників інноваційного простору, відповідає об'єктивним реаліям української економіки та в стратегічному аспекті орієнтована на загальне оновлення науково-технічного та експортного потенціалу промисловості України за рахунок централізованого управління.

У другому розділі «Моделювання процесів просування інноваційної продукції підприємства» розроблено комплекс моделей з аналізу ефективності просування інноваційної продукції у вертикально-інтегрованих структурах згідно з цілями учасників реалізації інноваційних проектів, а саме: розроблено імітаційну модель визначення параметрів потенційного ринку інноваційної продукції; розроблено модель механізму формування оцінки ефективності ВІС в окремій галузі економіки; розроблено модель координації процесів просування інноваційної продукції у ВІС.

Доведено, що просування інновацій не є лінійним процесом, тому необхідним є врахування комплексного впливу на нього економічних, соціальних та законодавчих факторів. Тому, з метою підвищення адекватності впровадження результатів моделювання, первинним в даному дослідженні є етап аналізу параметрів, умов та факторів інноваційності української економіки. Відповідно до наведеного у концепції аналізу чинників інноваційного простору України для розробки імітаційної моделі визначення параметрів потенційного ринку інновацій було сформовано множину екзогенних змінних. Вона використовувалася для аналізу теоретичних та функціональних параметрів якості інноваційності української економіки.

Множину екзогенних змінних сформовано відповідно до п'ятьох основних груп Індикаторів Європейського інноваційного табло та міжнародної системи оцінки інноваційності країн ЄС з їх адаптацією до сучасних українських соціально-економічних умов. Так, при моделюванні індексу інноваційності української економіки було використано показники таких груп факторів, як: умови для розвитку інновацій, інвестиції в знання, інновації та підприємництво, застосування інновацій, інтелектуальна власність.

Діаграму причинно-наслідкових зв'язків моделі визначення параметрів потенційного ринку інноваційної продукції представлено на рис. 3.

Основними ендогенними змінними моделі є індекс внутрішньої інноваційності економіки України (І_Index) та обсяг потенційного попиту на інноваційну продукцію (P_Demand). Індекс внутрішньої інноваційності економіки України - І_Index - є абсолютним показником якості її інноваційного простору. Він може бути розрахований як для рівня країни, так і для рівня окремої галузі, та характеризує інтегральне значення сукупного впливу чинників якості українського інноваційного простору. В якості кількісного значення впливу екзогенних змінних на І_Index розглядаються тренди незалежних змінних щодо кожної групи екзогенних чинників моделі. З метою адекватного використання основних чинників моделі їхні значення було стандартизовано наступним чином:

,

де х_it - i-е значення екзогенної змінної в період часу t.

Індекс внутрішньої інноваційності економіки України має наступний вигляд:

(1)

Функцію розвитку інноваційності економіки України можна записати, як:

(2)

де a_m, b_m, h_m - параметри трендів стандартизованих екзогенних змінних моделі, а х визначається параметром І_Index.

Параметр І_Index має як теоретико-концептуальне, так і практичне значення і враховується у розрахунках функції змінення обсягів потенційного попиту на інноваційну продукцію, що може бути знайдений як для загального потенційного попиту на інновації в країні, так і на рівні окремої галузі. У теоретичному значенні індекс інноваційності змінюється в межах інтервалу .

Розрахований показник якості інноваційного простору І_Index було використано в моделі механізму формування оцінки ефективності функціонування ВІС в окремій галузі економіки (рис. 4):

Критеріальні функції моделі мають такий вигляд:

, (3)

де - значення і-го показника галузі,

- інтегральний критерій доцільності формування ВІС у галузі.

, (4)

де - показник готовності до включення j потенційного суб'єкту у ВІС.

В межах моделі механізму формування оцінки ефективності вертикально-інтегрованих структур в окремій галузі економіки було обґрунтовано необхідність включення наступних етапів:

оцінка потенційної ефективності вертикальної інтеграції у відповідній галузі економіки, в основі якої проведено комплексний аналіз якісних та кількісних параметрів галузі. Ці параметри можуть бути використані як важелі управління при активізації інноваційного потенціалу та реалізовані відповідною ВІС;

оцінка потенційних об'єктів до включення у вертикально-інтегровану структуру підприємств для визначення оптимального складу учасників з метою реалізації в її межах технологічного циклу комерціалізації, виробництва, маркетингу та реалізації інноваційної продукції.

На кожному етапі аналізу в моделі механізму формування і оцінки ефективності функціонування ВІС в окремій галузі економіки було включено критеріальні функції , які оптимізують результати процесу прийняття рішення на відповідному етапі дослідження.

Співвідношення критеріальних функцій має наступний вигляд:

(5)

де - значення критеріальної функції по n-му потенційному суб'єкту з i-го показника ефективності ВІС в окремій галузі.

Результатом реалізації моделі механізму формування оцінки ефективності вертикально-інтегрованих структур є визначення ефективності вертикально-інтегрованої структури, яке результує рівень доцільності створення вертикально-інтегрованої структури у окремій галузі.

Модель координації процесів просування вирішує задачу управління просуванням інноваційної продукції на мікрорівні, а саме - на рівні окремої вертикально-інтегрованої структури, оптимальний склад якої було визначено на попередньому етапі дослідження.

Модель вирішує задачу управління просуванням інновацій за різними схемами з окремими інвесторами, до яких належать: державні органи інноваційної підтримки, інноваційні фонди інноваційного розвитку, венчурні підприємства, недержавні фонди та асоціації, великі промислові корпорації. Взаємодія інноватора та інвестора в даному випадку відбувається за допомогою створення ВІС з реалізації інноваційних проектів або в межах кооперації суб'єктів на правах аутсорсингу.

Метою даної моделі є оптимізація управління процесами реалізації інноваційної продукції відносно суб'єктів реалізації, ресурсів, необхідних для реалізації інноваційного проекту, та кінцевих результатів. Тобто, основним завданням є досягнення мети інноватором в процесі взаємодії з одним з суб'єктів, за всіма виділеними параметрами відносно всіх учасників інвестиційного процесу в межах вертикально-інтегрованих структур.

В моделі враховується також отримання зовнішніх результатів. Для інноватора це - якісне поліпшення внутрішньої інфраструктури розробки інноваційної продукції та технологій. Для інвестора - розширення частки ринку, зниження собівартості, нові джерела більш якісної сировини та інше.

В якості показників ефективності процесу просування інновацій розглядаються планові показники. Множина показників для учасників процесу реалізації інноваційного проекту - , множина результатів - .

Модель координації процесів просування інновацій виглядає наступним чином:

, (6)

де - функція, що описує зв'язки між планом реалізації інвестиційної продукції для інноватора;

- функція, що описує зв'язки між планом реалізації інвестиційної продукції для інвестора - функція результату:

, (7)

- функція, що зв'язує план реалізації інновацій з ефектом для інноватора;

- множина планових показників реалізації інноваційної продукції;

- множина результатів реалізації інноваційної продукції;

- функція, що зв'язує план реалізації інвестиційних проектів з ефектом для інвесторів - цільова функція за планом:

(8)

де - множина показників ефекту реалізації інноваційної продукції.

Функція за результатом для інноватора та інвесторів є оптимізаційною відносно основних параметрів моделі:

(9)

де - оптимальний варіант взаємодії інноватора з потенційними інвесторами.

Цільові функції за планом для інноватора та інвесторів:

(10)

де - ітеративна система задач моделі, яка має вигляд:

(11)

де - множина задач, взаємодій інноватора та інвестора,

- задача r, сукупний ефект від взаємодій між інноватором та i-м інвестором з усіх цілей,

- вектор початкових параметрів задачі (плановий період окупності проекту, сума вкладу, необхідного для ініціації проектів та ін.),

- координаційна матриця задачі,

- рішення задачі на -му етапі реалізації інноваційного проекту,

- рішення задачі (сукупний ефект від загальної схеми фінансування інноватора інвестором (-ами)), ,

- коефіцієнт координації задачі, ,

- шаг ітерації (етап реалізації інноваційного проекту, період інвестування).

Модель координації процесів просування інновацій у ВІС отримала подальшого розвитку за рахунок формування варіантного коридору схеми фінансування процесу просування інноваційної продукції, виходячи зі специфіки можливих типів інвесторів (форма власності, тип та ін.), варіантів інвестування інноваційного проекту, цілей потенційних інвесторів, можливих схем фінансування, та належності прав на патенти.

Для розробки даного варіантного коридору множину потенційних інвесторів, джерела фінансової та організаційної підтримки процесу просування інновацій, було згруповано у чотири основні групи: державні фонди, недержавні фонди та асоціації, державні органі розвитку інноваційної діяльності в країні, венчурні українські та зарубіжні підприємства та великі промислові корпорації.

, (12)

де - варіант взаємодії з одним із типів потенційних інвесторів,

- сукупна множина цілей інноватора та інвестора або інвесторів, в залежності від варіанту взаємодії.

Таким чином, модель координації процесів просування інновацій дозволяє оптимізувати процеси просування інновацій відповідно до цілей інноватора та потенційних інвесторів в залежності від основних типів джерел інвестування та ресурсів, необхідних для реалізації інноваційних високотехнологічних проектів.

У третьому розділі «Реалізація системи управління процесами просування інноваційної продукції Науково-технологічного центру «Реактивелектрон» НАН України» наведено процедуру синтезу системи управління процесами просування інноваційної високотехнологічної продукції у вертикально-інтегрованих структурах; проведено реалізацію розроблених економіко-математичних моделей.

Проведений імітаційний експеримент з моделюю визначення параметрів потенційного ринку інноваційної продукції дозволив отримати такі результати дослідження: індекс інноваційності національної економіки на сучасному етапі є дуже низьким і складає 0,2, що за максимального значення, що дорівнює 1, свідчить про низьку якість інноваційного простору України.

Прогнозування даного показника засвідчило наявність слабкої тенденції до збільшення у найближчі 5 років. До цього приводить вплив таких основних факторів, як: недосконалість законодавчого поля України, відсутність повноцінної практики реалізації повномасштабних інноваційних проектів, фактори неструктурованості підтримки інноваційного підприємництва.

Після проведення імітаційного експерименту було отримано наступні результати для ендогенних змінних моделі (рис. 5.).

Результати імітаційного моделювання демонструють, що рівень інноваційності України є низьким з незначною тенденцією до збільшення та подальшим спадом до сучасного рівня.

Моделювання впливу таких чинників, як створення системи технопарків, формування державної системи пільгового кредитування інноваційних проектів довело необхідність кардинальних змін в цьому сегменті екзогенних показників моделі з метою зміни знаку свого впливу на якість інноваційного простору української економіки з негативного на позитивний.

Оцінка рівня комерціалізації наукових розробок НТЦ «Реактивелектрон» НАН України (м. Донецьк), а саме - розрахунок потенційного попиту на інновації, які було розроблено спеціалістами даного центру, свідчить про стабільний потенційний рівень попиту у найближчі п'ять років з незначними коливаннями за умови їх повноцінної комерціалізації та просування у ВІС з великими металоторговельними збутовими мережами на комерційній основі.

Реалізацію моделі механізму формування і оцінки ефективності функціонування ВІС в окремій галузі економіки було проведено на прикладі проекту просування на всеукраїнський та закордонні ринки накладок пантографів електровозів НМГ-1200, що було розроблено на базі НТЦ «Реактивелектрон» НАН України. Її результати свідчать про високу ступінь необхідності створення інтегрованих структур в даній галузі.

Таким чином, на основі побудованої імітаційної моделі аналізу інноваційності економічного простору України було проведено імітаційні експерименти, верифікацію моделі та перевірено модельні гіпотези, що було висунуто в процесі побудови концептуальної моделі.

Результати дисертаційного дослідження було реалізовано в межах НТЦ «Реактивелектрон» НАН України (м. Донецьк), а саме:

концепція управління процесами просування інноваційної продукції підприємства у вертикально-інтегрованих структурах була використана в процесі розробки проекту НТЦ «Реактивелектрон» в межах реалізації окремих видів високотехнологічних інновацій, що являються науковими розробками НТЦ;

модель координації процесів просування інноваційної продукції була використана в процесі аналізу формування організаційних механізмів управління ВІС для реалізації інноваційної продукції;

модель механізму формування оцінки ефективності вертикально-інтегрованої структури для інноваційних проектів в галузі високотехнологічних інновацій була використана при розробці проекту по просуванню інноваційної продукції даного науково-технологічного центру, а саме, щодо збуту такої інноваційної продукції, як накладки пантографів електровозів НМГ-1200.

За рахунок чинників, що наведено в табл. 1, розрахунковий економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослідження склав 110 тис. грн.

Висновки

У дисертації на теоретичному, методологічному та інструментальному рівнях запропоновано вирішення нової актуальної науково-практичної задачі управління процесами просування інноваційної продукції у вертикально-інтегрованих структурах, при цьому було отримано такі основні наукові і практичні результати.

1. З метою визначення основних параметрів та змінних предметної області дослідження - процесів комерціалізації та просування інновацій у вертикально-інтегрованих структурах - було проаналізовано та формалізовано основні соціально-економічні та законодавчі чинники інноваційного простору, було визначено кількісні характеристики інноваційної інфраструктури України.

Оцінка чинників економічного ефекту від впровадження результатів дослідження в межах НТЦ «Реактивелектрон» НАН України (м. Донецьк)

№	Джерело економічного ефекту	Результат	Значення (тис. грн.)
1.	Підвищення ефективності управління підприємст-вом за рахунок підвищення якості організації робіт	Підвищення про-дуктивності праці	10
2.	Підвищення якості та оперативності управлінських рішень в межах реалізації інноваційних проектів	Відносна економія коштів	25
3.	Оптимізація схеми роботи зі споживачами продукції	Зростання обсягів продажу	60
4.	Удосконалення координації елементів організаційної структури підприємства	Зниження матеріальних витрат	15
Загальний економічний ефект	110,0

2. Обґрунтування необхідності координації та основних передумов централізованого управління процесами просування інноваційної продукції дозволило дійти висновку про доцільність розробки комплексу методів щодо просування інновацій у ВІС у високотехнологічному сегменті економіки.

3. З метою розробки ефективної системи управління вертикально-інтегрованою структурою з комерціалізації інновацій було розроблено концепцію моделювання управління процесами просування інноваційної продукції у ВІС. Вона базується на використанні методів системного аналізу та маркетингу та дозволяє збалансувати процеси просування інноваційної продукції на кожному етапі відносно цілей усіх його учасників та підвищити ефективність всього процесу в цілому;

4. За допомогою розробленої імітаційної моделі визначення параметрів потенційного ринку інноваційної продукції відповідно до концепції було проведено кількісну оцінку інноваційності економіки України. Результати використання даної моделі довели, що рівень інноваційності української економіки є низьким, що обумовлено такими основними факторами, як відсутність необхідної інноваційної інфраструктури та невизначеність в політиці щодо пріоритетів інноваційного розвитку.

5. Для оцінки доцільності формування в межах окремої галузі ВІС з просування інновацій на основі методів багатокритеріальної оптимізації з прийняття рішень щодо великої кількості цілей при моделюванні складних процесів було розроблено модель механізму формування і оцінки ефективності функціонування вертикально-інтегрованих структур в окремій галузі економіки. Її використання показало доцільність розробленого варіантного коридору схем фінансування інноваційного проекту.

6. В межах синтезу системи управління процесами просування інноваційної високотехнологічної продукції було визначено основні параметри, схеми та структурні елементи окремої ВІС з реалізації інноваційного проекту НТЦ «Реактивелектрон» НАН України (м. Донецьк).

7. Проведено практичну реалізацію комплексу моделей з управління процесами комерціалізації та просування інновацій у ВІС. Було обґрунтовано ефективність розробленого комплексу моделей за допомогою оцінки ефективності формування вертикально-інтегрованої структури в межах реалізації проекту з просування інноваційної продукції НТЦ «Реактивелектрон». Ефект від впровадження моделей становить 110 тис. грн.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

1. Полякова П.А. Моделирование процессов продвижения продукции предприятия // Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч. тр.) Общ. ред. и предисл. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун-т. - Донецк: ДонНУ, 2006. - Вып. 9. - С. 223 - 229.

2. Полякова П.А. Финансовый механизм процесса продвижения инновационной продукции // Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч. тр.) Общ. ред. и предисл. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун-т. - Донецк: ДонНУ, 2007. - Вып. 10. - С. 38-43.

3. Полякова П.О., Мандра Н.Г. Моделювання фінансових потоків в межах інноваційних проектів // Збірник наукових праць «Економіка: проблеми теорії та практики». - Вип. 234: в 4 т. - Т. 1. Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 212 - 217. (Особистий внесок здобувача: запропоновано концепцію управління процесами комерціалізації та просування інновацій).

4. Полякова П.А. Организационный механизм продвижения инноваций в рамках вертикально-интегрированных структур // Вестник Восточноукраинского национального университета имени В. Даля. - №3 (121). - Луганск, 2008. - С. 257-260.

5. Полякова П.А. Моделирование проектов внедрения инновационной продукции // Новое в экономической кибернетике: (Сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун-т. // Модели проектного менеджмента. - Донецк: ДонНУ, 2008. - №1. - С. 113 - 125.

6. Полякова П.О. Моделювання процесів просування продукції підприємства // Тези доповідей. ХІ Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблемі економічної кібернетики», 2-4 жовтня 2006 р. м. Алушта, смт. Партеніт. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. - С. 93-94.

7. Полякова П.О. Механізм планування просування продукції на основі прогнозування кон'юнктури ринку // Тези доповідей. ХІІ Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблеми економічної кібернетики», 3-5 жовтня 2007 р. - Львів, 2007. - С. 100-101.

8. Полякова П.О. Інформаційна модель процесів просування інновацій // Тезі доповідей. ХІ Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблемі економічної кібернетики», 2-6 жовтня 2008 р. м. Алушта, смт. Партеніт. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. - С. 20-22.

9. Полякова П.О. Моделювання процесів просування інноваційної продукції // Матеріали підсумкової наукової конференції Донецького національного університету за період 2005-2006 рр. «Проблеми та перспективи розвитку економічної кібернетики в Україні» (м. Донецьк, квітень 2007 р.). - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. - С. 52-53.

10. Полякова П.О. Моделювання системи управління фінансовими потоками в межах комерціалізації високотехнологічних інновацій // Тези доповідей VI Міжнародної науково-практичної конференції «Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі ефективного державного управління», 29-30 травня 2008.Ч. 2. - К.: УкрІНТЕІ, 2008. - С. 101-102.

Размещено на Allbest.ru

...