Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

"КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

(економіка сільського господарства і АПК)

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна, Херсонський державний аграрний університет, проректор з міжнародних зв'язків, завідувач кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Ганганов Володимир Миколайович, Миколаївський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук, Майданевич Петро Миколайович, Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет", завідувач кафедри економіки і підприємництва.

Захист відбудеться 26 жовтня 2009 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 у Південному філіалі Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет" за адресою: 95000, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1, ауд. 105.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет" за адресою: 95000, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1.

Автореферат розісланий 26 вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент С.Я. Дементьєва

Анотації

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет", Сімферополь, 2009.

Дисертація присвячена питанням розвитку інвестиційних процесів в сільськогосподарських підприємствах. Викладено сутність інвестиційного процесу його регулювання з боку держави та визначенні методи оцінки ефективності інвестиційної діяльності, які використовуються у сільськогосподарських підприємствах. Здійснений моніторинг сучасного стану інвестиційної діяльності в Херсонській області, джерела та напрямки фінансування інвестицій, проаналізована економічна ефективність інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств. На основі побудованої моделі був визначений впливу на продуктивність праці та фондовіддачу таких факторів, як інвестиції в обладнання, в будівельно-монтажні роботи та інвестиції по введенню у дію основних засобів. Визначенні пріоритетні види сільськогосподарського виробництва для здійснення інвестиційної діяльності в Херсонській області за допомогою стандартизації показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських товаровиробників.

Ключові слова: сільськогосподарські підприємства, інвестиції, інвестиційний процес, фінансування, економічна ефективність, інвестиційна привабливість. інвестиційний сільськогосподарський фондовіддача

Рубан Р.И. Развитие инвестиционных процессов сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Южный филиал Национального университета биоресурсов и природопользования Украины "Крымский агротехнологический университет", Симферополь, 2009.

Диссертация посвящена вопросам развития инвестиционных процессов в сельскохозяйственных предприятиях. В диссертации обобщены теоретические аспекты понятий "инвестиции" и "инвестиционный процесс" в аграрном секторе экономики. Проанализированные различные концепции и категории инвестиций как авторов советского периода, так и зарубежных авторов по сегодняшний день.

Рассмотрены основные направления инвестиций и их классификация в соответствии с данными направлениями. Отображены такие источники финансирования инвестиций, как собственные, привлеченные, кредитные и бюджетные. Важнейшим направлением в активизации инвестиционного процесса предприятий является необходимость создания благоприятной сферы хозяйствования, увеличение частных источников финансирования капиталовложений в экономику на основе дальнейшего улучшения норм законодательной базы.

Для формирования эффективных стратегических и тактических программ сельскохозяйственных предприятий необходимо постоянно проводить диагностику инвестиционных проектов и направлять их, в первую очередь, на перспективу. Качество диагностического анализа зависит от выбранных критериев оценки принятия инвестиционных решений, то есть насколько существенным является комплекс факторов, который используется во время исследований и насколько правильно учитывается его влияние на принятие конкретного инвестиционного решения.

На данном этапе экономического развития необходимо использовать не только такие общепринятые методы, как расчет коэффициентов эффективности, срок окупаемости, определение точки безубыточности, балансовая рентабельность и другие, а также использовать в совокупности с ними интегральные показатели экономической эффективности инвестиционных проектов предприятий.

Проведено исследование основных перспективных сельскохозяйственных предприятий Херсонской области. Данное исследование было осуществлено с помощью использования методики стандартизации таких показателей как: валовой сбор основных сельскохозяйственных культур, производство продукции животноводства по категориям действующих хозяйствующих субъектов, уровень рентабельности основных видов продукции сельского хозяйства в сельскохозяйственных предприятиях, реализация продукции сельского хозяйства в сельскохозяйственных предприятиях, показатель среднего уровня рентабельности основных видов продукции сельского хозяйства в сельскохозяйственных предприятиях и средней реализации продукции сельского хозяйства сельскохозяйственными предприятиями.

В результате исследования была определена отрасль производства, которая должна стать стратегической и инвестиционно привлекательной - это зернопроизводство. Построена модель с помощью которой было определено влияние на продуктивность труда и фондоотдачу таких факторов, как инвестиции в оборудование, строительно-монтажные работы и инвестиции по вводу в действие основных средств.

Ключевые слова: сельскохозяйственные предприятия, инвестиции, инвестиционный процесс, финансирование, экономическая эффективность, инвестиционная привлекательность.

Ruban R. I. The development of investment processes agribusinesses. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in economics. Area of specialization -Economics and business management (08.00.04) - Southern branch of National University of bioresearches and wildlife management of Ukraine "the Crimean Agrotechnological University". Simferopol, 2009.

The thesis is devoted to the issues of developing investment processes in agribusinesses. It identifies the essence of investment processes, considers ways of government regulation of such processes, and determines specific methods for evaluating the efficiency of the investment activity in agribusinesses. The work also monitors the current state of the investment activity in the Kherson region, determines sources and directions of investment financing, makes an analysis of the investment activity in agribusinesses. On the basis of the model developed, the effect of such factors as investment in equipment and construction work, fixed capital expenditures on labor productivity and returns on assets is examined. Priority kinds of agricultural production for investment in the Kherson region are specified with the use of standardized indices reflecting the performance of agricultural producers.

Key words: agribusinesses, investment, investment process, financing, economic efficiency, investment attractiveness.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Метою інвестиційної політики в сільському господарстві є забезпечення стабільного функціонування та розвитку аграрного виробництва на основі якісного оновлення основних і оборотних фондів сільськогосподарських підприємств. Досягнення такої мети потребує не лише нарощування інвестиційних ресурсів, а й підвищення економічної й соціальної ефективності їх використання. Кожне надходження інвестицій має давати економічний ефект - збільшувати обсяг продукції і кількість робочих місць, знижувати собівартість продукції й поліпшувати її якість, підвищувати рентабельність виробництва, поліпшувати умови праці та збільшувати її продуктивність. Для України це особливо актуально, оскільки інтеграція економіки у світову систему господарювання можлива лише за умов випереджаючого розвитку, фінансово - стійких підприємств.

Проте інвестиційні ресурси аграрної сфери не достатні. Вони не забезпечують розширеного відтворення. Зношеність основних фондів у галузях АПК досягає 50% - 60%. Підприємства мають застарілу матеріально-технічну базу, більшість обігових коштів спрямовується не на оновлення устаткування, а на його ремонт. Звужує інвестування й криза платежів (сума простроченої заборгованості між підприємствами перевищує 100 млн. грн.), й загальна світова економічна криза.

Питання теорії і практики інвестиційної діяльності в сільськогосподарських підприємствах досліджували: В.Г. Андрійчук, В.А. Беспалов, П.І. Гайдуцький, Б.В. Губський, М.І. Кісіль, П.М. Макаренко, Л.О. Мармуль, М.Й. Малік, Л.Ю. Мельник, П.Т. Саблук, Г.М. Підлісецький, В.І. Топіха, В.Г. Федоренко, А.В. Чупіс, Ю.М. Новиков та інші. Незважаючи на значні наукові та практичні розробки з цих проблем недостатньо вивченими залишаються умови інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств в окремих регіонах, чинники підвищення ефективності інвестиційних процесів та впровадження механізмів і заходів активізації інвестиційної діяльності. Актуальність проблеми, її теоретичне та практичне значення обумовили необхідність здіснення даного дослідження, визначили тему дисертації її наукову цінність, наукові та практичні результати.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності до тематики з науково-дослідною темою Херсонського державного аграрного університету "Організаційно - економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування" (номер державної реєстрації 0102U003197) (у її межах автором досліджено механізм формування системи оплати праці та посилання мотивації працівників аграрних підприємств).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення наукових засад та розробка практичних заходів щодо активізації інвестиційних процесів у сільськогосподарських підприємствах. Реалізація поставленої мети вимагала вирішення таких задач:

- поглибити теоретичні засади здійснення інвестиційних процесів та виявити їх особливості у сільськогосподарських підприємствах;

- визначити форми і механізми економічного регулювання інвестиційної діяльності в аграрній сфері;

- обґрунтувати методичні засади оцінки економічної ефективності інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств;

- провести моніторинг інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств;

- визначити інвестиційно привабливі галузі сільськогосподарського виробництва в регіоні;

- оцінити вплив економічних факторів на ефективність інвестицій у сільськогосподарських підприємствах;

- обґрунтувати перспективні напрями і заходи щодо активізації інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси організації та розвитку інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств регіону.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів організації інвестиційних процесів підприємств аграрного сектору.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання економічної діяльності та положення економічної теорії з інвестування, системний підхід до вивчення процесів інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

В процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), монографічний (вивчення методів оцінки інвестиційної діяльності), розрахунково-конструктивний та порівняння (порівняння результатів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств), кореляційно-регресивний (встановлення провідних чинників та їх вплив на ефективність інвестицій), дисперсний (достовірність побудованої регресійної моделі), багатомірний порівняльний аналіз (рейтинг інвестиційної привабливості) та інші загальноприйняті статистичні методи.

Інформаційною базою є річні звіти аграрних підприємств Херсонської області, бухгалтерська звітність, статистичні збірники Херсонського обласного управління статистики і Державного комітету статистики України, матеріали науково-практичних конференцій, літературні джерела, особисті обстеження та спостереження.

Наукова новизна отриманих результатів. Положення, висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, містять певні елементи наукової новизни:

вперше:

- розроблено модель оцінки впливу на продуктивність праці та фондовіддачу таких факторів, як інвестиції в обладнання, в будівельно-монтажні роботи та інвестиції по введенню у дію основних засобів;

- визначені пріоритетні види сільськогосподарського виробництва для здіснення інвестиційної діяльності в Херсонській області за допомогою стандартизації показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських товаровиробників;

удосконалено:

- методичні засади визначення економічної ефективності оцінки інвестиційної діяльності з використанням не тільки загальноприйнятих показників, а й в комплексі з інтегральними показниками економічної ефективності інвестиційних проектів.

дістали подальшого розвитку:

- основні складові та чинники формування інвестиційного клімату в сільському господарстві (спеціалізація, рівень товарності, прибутковість, окупність, рентабельність продукції, фінансово - економічна стійкість аграрних підприємств, ємкість продовольчого ринку);

- напрями державної підтримки розвитку сільськогосподарських підприємств та інвестиційної діяльності, які повинні відображатися в законодавстві, політичній діяльності, джерелах та методах інвестування та враховувати не тільки загальнодержавні, а й регіональні пріоритети.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи було використано Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації при оцінці та прогнозуванні інвестиційної діяльності аграрних підприємств Херсонської області за допомогою економічних показників стандартизації, що відображають їх функціонування. Використані дані аналізу інвестиційної привабливості, визначені джерела та напрями фінансування сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовані перспективні напрями поліпшення та розвитку інвестиційної діяльності аграрних підприємств. У роботі органів управління АПК використані розрахунки щодо обсягів надходження інвестиційних ресурсів в аграрні підприємств різних форм власності (довідка № 2-700-4/262 від 30.06.2009 р.).

Пропозиції щодо залучення інвестицій, в т.ч. іноземні з метою виконання цільових виробничих програм впроваджені Головним управлінням економіки Херсонської обласної державної адміністрації при розробці "Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" (операційні цілі: 1.1. "Підвищенні рівня інвестиційної привабливості, розвиток інноваційної діяльності, активізація зовнішньоекономічних відносин", 1.3. "Розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу та зрошуваного землеробства" розділу ІІ "Стратегічні цілі розвитку Херсонської області") (довідка № 367-4/228-01 від 30.06.2009 р.). Результати розробленого бізнес-плану "Впровадження інновацій у виробництво зернових культур" щодо інвестиційного забезпечення інновацій (фінансування придбання нових сортів та гібридів зернових, застосування крапельного зрошення, придбання основних засобів) впроваджено у практичну діяльність ВАТ "Кам'янський" Бериславського району Херсонської області (довідка № 176/07 від 02.07.2009 р.).

Результати і висновки роботи використовуються в навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету при викладанні дисциплін: "Аналіз господарської діяльності", "Організація агробізнесу", "Планування діяльності підприємств", "Економіка підприємства" (довідка № 67-05/13а від 22.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, висновки й рекомендації одержані автором самостійно та знайшли відображення в одноосібних наукових роботах.

Апробація результатів дослідження. Розробки, рекомендації і висновки виконаної дисертаційної роботи доповідались, обговорювалися і одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji "Strategiczne pytania swiatowej nauki" (Przemysl, 15-28 lutego 2008 r); Miedzynarodni vedecko - prakticka konference "Zpravy vedecke ideje" (Praha 27-05 listopadu 2008 r.); Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji "Perspektywiczne opracowania nauki i techniki" (Przemysl 07-15 listopada 2008 r.); Miedzynarodni vedecko - prakticka konference "Moderni vymozenosti vedy" - (Praha. 27-05 unora 2009 r.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 11 наукових праць, з них 7 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 4,8 ум. друк. арк., з яких 4,8 ум. друк. арк. належать особисто автору.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертаційна робота відповідає її цільовій спрямованості, визначеним завданням і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 179 сторінок, 4 рисунки, 38 таблиць, 10 додатків. Список використаних літературних джерел має 185 найменувань на 16 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, мету і завдання дослідження, визначено його об'єкт, предмет, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретико-методичні засади здійснення інвестиційних процесів у сільськогосподарських підприємствах" поглиблені теоретичні засади інвестиційних процесів, обґрунтовані економічні особливості регулювання інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств, основи методики оцінки економічної ефективності інвестиційної діяльності.

Економічну природу інвестицій в аграрній сфері економіки зумовлюють закономірності процесів розширеного відтворення. Вона полягає у використанні додаткової частки суспільного продукту, національного доходу для збільшення кількості та якості елементів продуктивних сил суспільства. Поняття "інвестиції" виступає категорією, яка є базою побудови ієрархії решти категорій, що відображають відтворення основного та оборотного капіталу.

Пріоритетними для здійснення інвестицій є ті галузі та виробництва, яким притаманний істотний мультиплікативний ефект. Завдяки такому ефекту їх розвиток справляє позитивний вплив на економічне зростання суміжних галузей і виробництв. Повною мірою це стосується сільського господарства. Сільськогосподарські підприємства з метою ефективного функціонування здійснюють інвестиційну діяльність як сукупність практичних дій щодо реалізації інвестицій. Будучи її суб'єктом, сільськогосподарські підприємства самостійно визначають напрями, види й обсяги інвестицій, а також приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених фінансових, майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Вони можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців і учасників інвестиційної діяльності.

Економічне зростання сільськогосподарських підприємств відбувається тоді, коли чисті капіталовкладення мають позитивне значення, оскільки за цих умов здійснюється розширене відтворення основних засобів. Чим більше це значення, тим, за однакових інших умов, підприємство швидше зміцнює свою матеріально-технічну базу, здійснює технічне переозброєння виробництва. За нульового значення чистих капіталовкладень здійснюється просте відтворення, а за від'ємного - втрачається можливість здійснювати навіть просте відтворення.

При цьому неефективна політична та законодавча системи можуть зробити збір та аналіз інформації про конкретні підприємства відносно незначним чинником для прийняття рішення про інвестування в їх акції. Із розвитком ринкової економіки функції прямого впливу держави на інвестиційний процес будуть звужуватися, що дозволить більше уваги зосередити на методах опосередкованого впливу, які держава реалізує через свої інститути як учасник інвестиційного процесу. До них належать: державне кредитування; державні позики; роздержавлення та приватизація; податкове регулювання; амортизаційна політика; державний лізинг; ліцензування і квотування; антимонопольні заходи; стандартизація.

Важливим є захист національного інвестиційного ринку, який здійснюється за допомогою: високих митних зборів на товари, що імпортуються; податків на іноземні інвестиції; обмеження або заборону ввозу окремих товарів; заохочення розвитку національного товаровиробника; субсидіювання національного інвестора. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в аграрній сфері відбувається на основі податкових пільг чи канікул; пільгових кредитів; державних субсидій; заохочення створення підприємств з іноземними інвестиціями. Це сприятиме усуненню негативних явищ аграрної інвестиційної діяльності через відновлення механізму простого відтворення основних фондів у сільському господарстві; розширеного відтворення основних фондів з прибутків виробників; створити залучення в галузь зовнішніх інвестицій.

Аналіз інвестиційних процесів, які відбуваються в агробізнесі економічно розвинутих країн, свідчить, що вони значно залежать від кон'юнктури ринку, особливостей економіки, пов'язаних із відмінностями в розмірах і джерелах фінансування капіталовкладень. З метою удосконалення державної інвестиційної політики в аграрній сфері слід визначити та законодавчо затвердити державні інвестиційні пріоритети, запровадити гарантії стабільності бюджетного фінансування галузевих і спеціальних цільових інвестиційних програм в аграрній сфері. Необхідно розробити законодавчу базу щодо створення умов для залучення приватних інвестицій; впровадити механізм інвестиційної підтримки особистих підсобних господарств; збільшити обсяги приватизації об'єктів незавершеного будівництва в аграрній сфері шляхом їх продажу з аукціонів або за конкурсом.

Роль держави у заохоченні іноземного інвестування АПК полягає як у створенні загального сприятливого інвестиційного клімату в країні (через стабілізацію всіх сфер економічної діяльності), так і в реалізації системи конкретних заходів щодо стимулювання надходження іноземного капіталу (пошук для потенційних інвесторів ґрунтовних інвестиційних проектів, удосконалення податкової і митної політики тощо). В умовах ринкової економіки вирішальним чинником розвитку і стійкої життєздатності підприємства будь-якого профілю є ефективність вкладення капіталу в той чи інший інвестиційний проект. Будь-яка схема оцінки інвестицій повинна базуватися на класифікації типів інвестицій. Різні інвестиційні проекти вирішують певні проблеми аграрного підприємства, мають різну відносну важливість, і для їх оцінки вимагається персонал відповідної кваліфікації.

Теорія і практика інвестиційних розрахунків налічує багато різноманітних методів та практичних прийомів оцінки ефективності інвестицій, які можна розподілити на два основні підходи: статистичні, котрі не завжди враховують різну ціну грошей в різні періоди часу; динамічні, котрі базуються на принципі дисконтування. Проте, на практиці, використовуючи значення даних показників не можна однозначно надати перевагу певному проекту. Тому доцільно розраховувати інтегральний показник економічної ефективності інвестиційних проектів.

Реалізація інвестиційних проектів передбачає, як правило одержання прибутку в майбутньому. Складність прийняття рішень щодо довгострокових активів полягає в прогнозуванні грошових потоків на значний період часу, а також в оцінці відсоткової ставки. Оскільки у господарстві можуть здійснюватися декілька інвестиційних проектів, то для визначення ефективності його інвестиційної діяльності необхідно застосовувати макроекономічні показники.

У другому розділі "Моніторинг інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств Херсонської області" досліджено сучасний стан, проблеми та тенденції розвитку інвестиційної діяльності; розглянуті джерела та напрями її фінансування; здійснений аналіз економічної ефективності інвестиційних процесів.

При аналізі розвитку сільськогосподарських підприємств виділяють три головні функції, які виконують інвестиції у процесі розширеного відтворення: по-перше, інвестиційні ресурси забезпечують економічне зростання та якісне оновлення основних фондів на принципово новій, конкурентоспроможній основі на рівні як окремого підприємства, так і аграрної економіки у цілому; по-друге, за рахунок інвестиційних ресурсів здійснюються прогресивні структурні зміни в сільськогосподарському виробництві, які зачіпають найважливіші галузі спеціалізації; по-третє, за допомогою інвестицій реалізуються досягнення науково-технічного прогресу і здійснюється підвищення на цій основі ефективності виробництва як на мікро-, так і на макрорівні. Серед цих функцій істотне значення має оптимізація найважливішої макроекономічної пропорції - співвідношення нагромадження і споживання. Від неї залежать темпи зростання виробництва, рівень споживання населення і ефективність суспільного відтворення.

Аналіз інвестиції в основний капітал в Україні за останні роки показує деяке зменшення інвестицій (рис. 1).

Рис. 1. Інвестиції в основний капітал, у % до відповідного періоду попереднього року, за 2005-2007 рр.

Аналіз динаміки інвестиції в основний капітал сільськогосподарських підприємств Херсонської області за 2001-2007 рр. їх певний ріст. Так, у 2007 р. обсяг інвестицій в основний капітал склав 1,5 млн. грн., що на 1,2 млн. грн. більше у порівнянні з 2001 р., тобто збільшення відбулося в 5,31 разів. Але незважаючи на позитивні зрушення в цілому, збільшення інвестицій в основний капітал відбувалося за рахунок аграрних підприємств Бериславського, Білозерського, Генічеського, Голопристанського районів та міст Каховка, Нова Каховка, Херсон.

Частка даних районів та міст складає приблизно 76 % у загальному обсязі інвестицій в основний капітал. Це пояснюється зосередженням у вказаних районах підприємств харчової промисловості, транспорту, соціальної інфраструктури. До депресивних районів по показнику інвестиційної активності відносяться Верхньорогачицький, Іванівський, Великолепетиський та Чаплинський. У період з 2001 р. по 2007 р. спостерігається суттєва зміна галузевої структури інвестицій в основний капітал. У 2007 р. інвестиції в основний капітал сільського господарства складали 0,3 млн. грн. В порівнянні з 2001 р. вони збільшилися на 0,2 млн. грн., що свідчить про збільшення основного капіталу у сільськогосподарських товаровиробників. Сільське господарство, мисливство та лісове господарство займає друге місце після промисловості за інвестиціями в основний капітал.

Іноземні інвестиції надходять переважно у переробні підприємства та оздоровчо - рекреаційні заклади. Тому значна їх частка зосереджується у м. Херсон (майже 33%), м. Каховка (25,9%) та Білозерський, Генічеський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський райони (частка майже 28%). При цьому сільськогосподарські підприємства іноземними інвестиціями практично не охоплені. Виняток становлять лише ВАТ "Чумак", "Фрід ін Фарм". Світова практика економічного розвитку та досвід країн, які успішно здійснили ринкові перетворення, свідчать, що процеси оновлення й темпи економічного зростання значною мірою визначаються розмірами та структурою інвестицій, їх цільовим використанням. Необхідність постійного вдосконалення системи управління інвестиційною діяльністю, визначає межі втручання держави в інвестиційну сферу. Найістотнішим фактором інвестиційної діяльності є наявність фінансових ресурсів. Це перша умова формування інвестиційних проектів і, водночас, основне їх обмеження. З оцінювання обсягів наявних ресурсів починається інвестиційне планування, і за цими ресурсами перевіряється реальність уже розробленої інвестиційної стратегії.

Можливими джерела фінансування інвестицій є: позики, змішане фінансування, кошти дрібних інвесторів, оренда майна, кошти бюджету, амортизаційний фонд, прибуток. В Херсонській області фінансова допомога відбувається за допомогою дотацій та доплат сільськогосподарським підприємствам. Основними видами дотаційної продукції сільськогосподарських підприємств є молоко 4742 тис. грн. та свинина 2166,6 тис. грн. Стосовно доплат перші місця займають доплати на свиней - 1300,0 тис. грн. та велику рогату худобу - 451,6 тис. грн. Загалом по області спостерігається збільшення чистого прибутку в період з 2005 р. по 2007 р. Так, чистий прибуток сільськогосподарських підприємств за цей період підвищився з 38485,0 тис. грн. у 2005 р. до 68515,2 тис. грн. у 2007 р., зростання приблизно становить 56 %. Але якщо порівнювати з 2005 р., то чистий прибуток знизився з 74841,6 тис. грн. до 68515,2 тис. грн., - падіння становить приблизно 10% до попереднього року. Це ще раз підтверджує те, що аграрна галузь Херсонської області розвивається скачкоподібно.

Сума амортизаційних відрахувань у 2005 - 2007 рр. зросла з 31890,3 тис. грн. до 46556 тис. грн. Сума нарахованої амортизації в цілому збільшується лінійно, що свідчить про застосування переважно однакових методів її нарахування за умов незначного підвищення вартості об'єктів. Водночас спостерігається щорічне зниження кількості тракторів, зернозбиральних комбайнів та вантажних автомобілів сільськогосподарських підприємств. За період 2003-2007 рр. НАК "Украгролізинг" надало у лізинг 152 одиниці техніки на суму 25,7 млн. грн. При цьому, якщо протягом 2002 - 2004 рр. обсяг лізингових операцій становив лише близько 5 млн. грн., то в 2006 - 2007 рр. вже більше 20 млн. грн., або в 4 рази більше, що є позитивним моментом.

Додатковим показником ефективності інвестицій в основний капітал сільського господарства Херсонської області є економічна ефективність капітальних вкладень. Вона визначається шляхом відношенням приросту валового або чистого доходу до створивших його додаткових вкладень. В період з 2007 по 2008 рр. приріст валового доходу знизився з 0,1 грн. у 2007 р. до 0,02 грн. у 2008 р. на кожну гривню додаткового капіталовкладення. Аналізуючи коефіцієнт вибуття основних засобів за видами економічної діяльності, зазначимо, що його показник за період з 2001 р. по 2007 рр. коливається в межах від 1,0 до 3,0%. Так, у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (включаючи вартість худоби) цей коефіцієнт на протязі 6 років коливався від 0,7% у 2005 р. до 3% у 2001 р. та 2007 рр. За період з 2001 по 2007 рр. у більшості видів економічної діяльності спостерігається від'ємне значення коефіцієнту приросту основних засобів. У підприємствах сільського господарства, мисливства та лісового господарства даний коефіцієнт коливався від -0,03 у 2001 р. до -0,003 у 2007 р. Це ще раз підтверджує те, що в агарній сфері Херсонської області приріст основних засобів менший, ніж їх вибуття, що свідчить про нестачу інвестицій, які спрямовуються на оновлення основних засобів.

В період з 2003 по 2007 рр. спостерігалися переважно негативні зрушення у показниках фондоозброєності і фондозабезпеченості. Так, лише у сільськогосподарських підприємствах двох із 18 районів і м. Нова Каховка фондозабезпеченість збільшилася. Решта 16 районів мали за вказаний період зниження показника фондозабезпеченості. Разом з тим, за вказаний період спостерігається зростання фондоозброєності праці у 11 районах і м. Херсоні. У зв'язку з цим, з метою вирішення проблеми економічної ефективності інвестицій в аграрній сфері, пропонуємо здійснити наступні заходи макро- та мікроекономічного характеру.

Серед макроекономічних заходів слід виокремити: оптимізацію структури економіки країни, загальне пожвавлення секторів промисловості, активізацію інноваційного розвитку. У даному напрямку до заходів, які обумовлюють державну політику в галузі інвестицій можна віднести: стабільність законодавчої бази, державну підтримку інвестиційних, інноваційних проектів та професійного зростання працівників сільськогосподарських підприємств. Відповідно серед мікроекономічних заходів визначені: покращення чинників екстенсивного, інтенсивного, екстенсивно-інтенсивного використання основних засобів у виробництві та соціальних заходів. При цьому до першої групи заходів належать: підвищення змінності роботи сільськогосподарської техніки, оптимальність співвідношень між робочою силою та устаткуванням, а також суміщення професій. До другої - зменшення кількості застарілого устаткування, прогресивні методи організації виробництва, нові технології як передумова ефективного використання основних засобів. До третьої - освоєння проектних показників та введення в дію нових технологічних агрегатів, що обумовлюють істотні резерви екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів. До складу соціальних заходів належать: створення відповідної ритмічності забезпечення робочих місць, що впливає на своєчасність доставки продукції; оптимальний рівень медичного обслуговування, харчування; рівень кваліфікації працівників, адже від цього залежить продуктивність та ефективність їх роботи; механізм оплати праці та нарахування інших доходів, так як саме вони виступають основним стимулюючим механізмом для робітника.

У третьому розділі "Напрями підвищення ефективності інвестиційних процесів в сільськогосподарських підприємствах" визначені інвестиційно привабливі галузі сільськогосподарського виробництва; здійснені оцінка та прогноз факторів, які впливають на ефективність інвестицій; висвітлені напрями поліпшення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств.

Вибір інвестиційного проекту потребує докладного обґрунтування, щоб забезпечити зниження ризику під час прийняття управлінських рішень. Для цього необхідний науково обґрунтований інструментарій обробки інформаційних потоків. Елементами такого інструментарію в аналітичних дослідженнях можливих варіантів є економічні методи і процедури. Одним із них є метод стандартизації показників досліджуваних явищ. Наші дослідження проводилися на основі методики стандартизації показників. Основним завданням цього методу є доведення різнорідних показників до порівняльності, що є базою для їх подальших досліджень. Окрім цієї ролі, даний метод може виконувати окремі функції. Якщо показники після стандартизації підсумувати, провести ранжування і поділити на класи, тоді така процедура дасть змогу виявити наявність (чи відсутність) великої різниці в досліджуваних явищах та потребу в застосуванні інших методів виміру наявних відмінностей і їх причинно-наслідковий зв'язок. Результатом стандартизації може бути відповідь на питання, який із досліджуваних об'єктів має найвищі параметри досліджуваного явища, а який із них знаходиться аж у кінці проведеного ранжованого ряду.

Методом стандартизації показників аналізується на основі побудови рядів аналітичних та розрахункових таблиць і визначення за їх допомогою: різниці між фактичним значенням показника та середньою величиною; середньоквадратичного відхилення; стандартного показника. Для більш точного аналізу розраховуємо середнє значення перерахованих показників за період з 2001 по 2007 рр. Необхідні дані для розрахунків наведенні у відповідних таблицях: валовий збір основних сільськогосподарських культур, виробництво продукції тваринництва за категоріями господарств, рівень рентабельності основних видів продукції сільського господарства у сільськогосподарських підприємствах, реалізація продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами, показники середнього рівня рентабельності основних видів продукції сільського господарства у сільськогосподарських підприємствах та середня реалізація продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами. Звівши усі одержані результативні показники до єдиного середнього значення та здійснивши ранжування за ними галузі агарної сфери, ми поділили їх на чотири зони інвестиційної привабливості (табл. 1).

Таблиця 1 Ранжування галузей сільського господарства Херсонської області за середнім інтегральним показником інвестиційної привабливості

Застосування методу стандартизації галузей дало можливість зіставити їх, а отже, визначити найпривабливіші галузі агарного сектору Херсонської області. На основі ранжування ми визначили, щодо зони стратегічної інвестиційної привабливості належить - зерновиробництво, а найменш привабливими є виробництво м'яса, винограду, яєць, овочів та цукрових буряків. Таким чином, пріоритетними видами сільськогосподарського виробництва для здійснення інвестиційної діяльності в Херсонській області є переважно галузі рослинництва, а точніше вирощування зернових культур, таких як пшениця, ячмінь, рис, зернобобові та інші.

Для будь-якого об'єкта інвестування важливою умовою розвитку є ефективність вкладення капіталу в інвестиційні проекти. Оцінка ефективності інвестицій, це найважливіший етап у процесі прийняття інвестиційних рішень. З усієї сукупності можливих показників ефективності інвестицій були відібрані: фондовіддача (у 1) та продуктивність праці працівників, тобто виробництво продукції на одного робітника в аграрному секторі (у 2). З метою вивчення сумісності факторів та результативних ознак у кореляційних моделях, нами була проведена попередня статистична обробка даних. Факторними показниками, які відображають інвестиційну діяльність аграрної сфери Херсонської області, є: інвестиції в аграрну сферу (Х 0); інвестиції в обладнання (Х 1); інвестиції в будівельно-монтажні роботи (Х 2); інвестиції по введенню у дію основних засобів (Х 3). Для вивчення взаємозв'язку результативних та факторних ознак використовується кореляційно-регресивний метод аналізу. Визначаючи залежність фондовіддачі від розміру інвестицій, рівняння регресії має вигляд:

у 2 = 0,708 - 0,012 х 0 (1)

Для вивчення факторів (складових інвестицій), які здійснюють безпосередній вплив на продуктивність праці, була визначена криволінійна багатофакторна кореляція, де в якості узагальнюючого показника використовується показник продуктивності праці, а у якості факторів: інвестиції в обладнання (Х 1); інвестиції в будівельно-монтажні роботи (Х 2); інвестиції по введенню у дію основних засобів (Х 3). Результати розрахунків засвідчили те, що такі показники як інвестиції в будівельно-монтажні роботи та інвестиції по введенню у дію основних засобів мають негативний плив на продуктивність праці, а інвестиції в обладнання позитивний. Виходячи з цього, рівняння регресії має вигляд:

у 1 = 55,468 + 1,274х 1 - 0,353 х 2 - 1,627 х 3 (2)

Для визначення впливу на фондовіддачу таких факторів як: інвестиції в обладнання (Х 1), інвестиції в будівельно-монтажні роботи (Х 2), інвестиції по введенню у дію основних засобів (Х 3). У результаті розрахунків отримано наступне рівняння регресії:

у 2 = 0,755 + 0,072х 1 - 0,014 х 2 - 0,024 х 3 (3)

Дане рівняння показує, що із збільшенням вартості обладнання на 1 млн. грн. фондовіддача збільшується на 0,072 грн. Всі інші фактори мають негативний вплив на фондовіддачу. Розрахунки здійснювалися таким чином, щоб на підставі їх на кожному етапі з моделі виключати фактори, які здійснюють найменший вплив. Так, виходячи з регресивного рівняння (3) можна виключити такі фактори як інвестиції в будівельно-монтажні роботи та інвестиції по введенню у дію основних засобів, які мають від'ємний вплив на фондовіддачу. В результаті отримуємо лінійне рівняння парної регресії:

у 2 = 0,56 + 0,03х 1 (4)

Виходячи з даного рівняння можна зробити висновок, що із збільшенням інвестицій в устаткування збільшується фондовіддача. Результати розрахунків показали, що основним фактором, який впливає на фондовіддачу, є інвестиції в обладнання. Таким чином, ефективність інвестицій визначається тими вкладеннями, які, по-перше, можуть бути використані, а по-друге, тими, які дають найліпше їх використання. Це, у першу чергу, інвестиції в обладнання переробних галузей, ремонтно-обслуговуючі підприємства, трактори та комбайни, інше обладнання.

Отримані результати свідчать, що тільки цілеспрямовано вкладені інвестицій дозволяють уникнути незавершеного будівництва та отримати економічну ефективність. При цьому слід зазначити, що інвестиції необхідно здійснювати не в усі аграрні підприємства, а із урахуванням їх економічного стану. Для поліпшення інвестиційної привабливості аграрного виробництва необхідно досягти зростання експорту, підвищення конкурентоспроможності продукції, збільшення зайнятості й добробуту громадян, забезпечення мікроекономічної стабільності. Для досягнення інвестиційної привабливості необхідно вдосконалювати законодавство й регуляторну політику, створити умови для залучення іноземних інвестицій. Реалізація державної інвестиційної політики повинна здійснюватися за такими напрямами: реформування діючої амортизаційної системи, створення економічних, правових та організаційних засад амортизаційної системи, орієнтованої на прискорення технічного прогресу, інвестиційний розвиток та фінансове зміцнення аграрних підприємств. Удосконалення нормативно-правової бази інвестиційної діяльності і забезпечення на цій основі надійного інституційного захисту прав інвесторів, створення рівних умов господарювання для вітчизняних та іноземних інвесторів. Стимулювання нарощування обсягів заощаджень громадян та збільшення їхньої інвестиційної складової, посилення ролі в цьому інституційних інвесторів - страхових та пенсійних фондів.

Ситуація, що склалася, настійно вимагає прискореного утвердження і розширення фондового ринку, підвищення його ролі в залученні інвестицій та перерозподілі капіталу в національній економіці, забезпечення випереджального розвитку вторинного ринку й ринку корпоративних цінних паперів, освоєння емісії середньо- і довгострокових цінних паперів цільового інвестиційного призначення. У формуванні інвестиційного потенціалу особливу роль відіграють відновлення інвестиційної діяльності держави, щорічне виділення централізованих капіталовкладень у розмірі не менше 3% від ВВП, спрямування бюджетних коштів на фінансування державних цільових програм і використання їх лише на конкурсних засадах через механізми кредитування Державного банку реконструкції та розвитку. Впровадження економічних стимулів пріоритетного залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність шляхом створення системи пільгового рефінансування комерційних банків у разі надання ними пільгових кредитів для реалізації інвестиційних проектів з розроблення і впровадження високотехнологічного устаткування та іншої інноваційної продукції, розширення практики пільгового кредитування під заставу майна суб'єктів господарської діяльності, створення пайових інвестиційних фондів для реалізації великих інвестиційних проектів, розширення форм кредитування інноваційних підприємств шляхом здійснення лізингових, факторингових та інших операцій.

Надання всебічної підтримки створенню агропромислово-фінансових груп з наступним спрямуванням їхніх ресурсів на реалізацію довгострокових інвестиційних проектів та проектів, що вимагають значних обсягів інвестицій за рахунок корпоративного фінансування цих проектів вітчизняними та зарубіжними суб'єктами. Підвищення інвестиційної привабливості територій і населених пунктів, забезпечення ефективного функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності та депресивних територій, запровадження для цього відповідних економічних стимулів. Необхідною умовою реалізації завдань економічного та соціального розвитку є істотне збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій. За наявними оцінками, продуктивність праці в агарних підприємствах з іноземним капіталом у декілька разів вища, ніж на інших. Для активізації припливу іноземних інвестицій необхідно застосувати додаткові макроекономічні та адміністративно-правові стимули і механізми, які б відповідали довготривалим національним інтересам України і не суперечили б пріоритетності розвитку національного капіталу.

У сфері інвестиційної політики аграрних підприємств обґрунтовані наступні пріоритетні інституціональні заходи: спрощення процедур виділення землі у довгострокове користування для інвесторів, що мають намір будувати в Україні нові сучасні та високотехнологічні підприємства з переробки сільськогосподарської продукції; встановлення прозорих процедур щодо тендерів в аграрній сфері, допуску до них усіх зацікавлених сторін, публікації тендерних пропозицій, включно із тією, що перемогла; покращення умов інвестування в аграрний сектор; прийняття нової програми прозорої і відкритої приватизації державних агропідприємств з умовами однаковими як для українських, так і іноземних інвесторів; вирішення питання виділення землі для будівництва сучасних транспортних коридорів автомобільного та швидкісного залізничного транспорту з подальшою передачею в концесію на 49 років для залучення інвестицій транснаціональних корпорацій; фіскальне стимулювання політики реінвестування доходів; зниження бар'єрів входження на фінансовий ринок, забезпечення вільного руху капіталів і прибутків; створення нормативної бази для заохочення вкладення довгострокових фінансових інвестицій; спрощення режиму реєстрації іноземних та українських інвестицій.

Важливе значення має розробка нормативного забезпечення спільного (консорціумного) кредитування великих інвестиційних проектів декількома комерційними банками; розбудова національної депозитарної системи, запровадження міжнародних стандартів обліку прав власності на цінні папери та розвиток системи обігу цінних паперів; впровадження нормативно-методичного інструментарію емісії інвестиційних цінних паперів аграрних підприємств для роздрібного продажу індивідуальним інвесторам; забезпечення законодавчого врегулювання емісії боргових цінних паперів на муніципальному рівні з цільовим спрямуванням коштів на реалізацію цілей розвитку аграрної сфери; розширення систем обов'язкового страхування з визначенням чітких гарантій відповідальності страхових компаній та механізмів спрямування їхніх коштів на інвестиційні цілі; створення інститутів трансферу технологій з науково-технічного сектору в аграрну сферу, формування інфраструктури інноваційної взаємодії для розвитку кооперативних відносин між сільськогосподарським виробництвом та державним науково-технічним сектором; ухвалення спільного нормативно-правового акту щодо спрощеного порядку здійснення валютних операцій з інвестиціями, які спрямовуються у цінні папери українських сільгоспвиробників та їх перебування в обігу на фондових біржах в Україні.

Висновки

1. Під інвестиційною діяльністю сільськогосподарського підприємства слід розуміти сукупність його дій по передпроектній оцінці, проектуванню, програмуванню і плануванню інвестицій, оцінці інвестиційних проектів і заходів, здійсненню організаційних, фінансових, управлінських, контрольних, виробничих, екологічних, соціальних та інших заходів з метою отримання прибутку, соціальних й інших результатів та раціонального використання ресурсів, зокрема землі, води, рослин та інших біологічних організмів.

2. Основою оцінок ефективності інвестиційних проектів сільськогосподарських підприємств повинна стати методологія проектного аналізу, яка ґрунтується зокрема на таких фінансових коефіцієнтах як: період окупності інвестицій, коефіцієнт ефективності, точка беззбитковості, рентабельності інвестицій, чистої теперішньої вартості, норми рентабельності, модифікованої внутрішньої норми рентабельності в сукупності з інтегральними показниками економічної ефективності інвестицій.

3. З метою більшого залучення іноземних інвестицій потрібно: ввести державні гарантії для реалізації найбільш ефективних проектів, які виконуються із залученням іноземних інвестицій; розробити комплексну програму стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій в аграрній сфері; вирішити питання щодо права власності на земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти інвестування; створити державний реєстр іноземних інвесторів та банк даних про об'єкти іноземного інвестування; визначити перелік пріоритетних галузей, виробництв та підприємств, яким надано пільговий режим інвестування; запровадити податкові пільги для великих іноземних та національних інвесторів за зроблені ними інвестиції відповідно до державних пріоритетів.