Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький державний університет управління

УДК 336.148

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Брюшкова Наталія Олексіївна

Донецьк 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення ринкової економіки в Україні протягом періоду незалежності супроводжувалося недостатньою увагою до розвитку соціальної сфери, до забезпечення соціальних результатів як наслідків позитивної економічної динаміки. На сучасному етапі, коли економіка України щорічно демонструє досить високі темпи економічного зростання в базових галузях промисловості, актуалізувалася проблема гармонічного соціально-економічного розвитку, що ставить завдання трансформації результатів розвитку економіки в соціальний капітал. Визначене завдання може бути вирішене шляхом удосконалення системи управління соціально-економічним розвитком країни за рахунок послідовної і погодженої реалізації державної політики, стратегії соціально-економічного розвитку і бюджету як головного фінансового інструменту, що забезпечує їх виконання. Єдність стратегічних цілей і оперативних завдань соціально-економічного розвитку країни покликана забезпечити цілеспрямований і прогнозований рух суспільства до нового якісного стану свого розвитку, обґрунтованого в процесі стратегічного цілепокладання.

Через те, що основним напрямком державного регулювання, який сприяє перерозподілу результатів економічного зростання, є бюджетна політика, виникла потреба у істотній оптимізації управління формуванням і реалізацією видаткової частини державного бюджету. Сучасна теорія сформувала комплекс методів і технологій управління фінансовими потоками, що забезпечує їх адекватність поставленим стратегічним і оперативним цілям організації, інтегрованим у рамках фінансового контролінгу. Тому теоретичний і практичний базис контролінгу доцільно використовувати для формування методологічного підходу до реалізації державного бюджетування, спрямованого на трансформацію результатів економічного зростання в соціальний капітал.

Основою запропонованого підходу є поняття стратегії соціально-економічного розвитку країни і бюджету як фінансового інструменту її реалізації. Питанню аналізу і розробки стратегії розвитку присвячені роботи Г.Атаманчука, Г.Мінцберга, Дж.Куінна, С. Гошала.

Стратегія соціально-економічного розвитку країни, у свою чергу, в значній мірі визначає структуру державного бюджету, особливо його видаткової частини. Дослідженню питання взаємозв'язку і взаємовпливу стратегії і бюджету держави присвячені роботи Ю.Пасічника, М.Сивульського, І.Януля, К.Павлюка, О.Шарипової, Г.Чабакаурі, І.Малярчука, В.Базилевича.

Питанням теорії і практики контролінгу присвячені дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених, серед яких слід відмітити роботи зарубіжних фахівців: П.Хорвата, Й.Вебера, Х.Куппера, Т.Райхманна, Д.Хана, Д.Шнайдера, Э.Майера, Б.Штайгмайера, Р.Манна, К.Реннера, Х.Фольмута, Х.Штиглера, Р.Хофмайстера, А.Дайле, а також українських і російських вчених і економістів: С.Голова, Н.Данілочкіної, С.Фалька, A.Кармінського, О.Ананькіної, Л.Малишевої, О.Якименка.

Неможливо підійти до розгляду питання забезпечення соціально-економічного розвитку без аналізу досліджень, у яких визначені пріоритети економічного і соціального розвитку України. Серед таких досліджень слід зазначити роботи Я.Жалила, Я.Базилюка, Я.Белинської, Т.Канєвої, З.Варналія, Л. Чернюка, Д. Клинового, О.Поважного, Р.Ларіної, І.Петенко. Ці дослідження і їх результати повністю не вирішують проблеми соціально-економічного розвитку як трансформації результатів економічного зростання у соціальний капітал з урахуванням пріоритетних стратегічних цілей. Однак, вони складають теоретичний і методологічний базис для розробки підходу до державного бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу як основи системи управління соціально-економічним розвитком країни.

Вищевикладене обумовило вибір теми, мети, завдань і структури цього дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в рамках теми „Фінансовий механізм державного управління економікою України” (2006 р., номер державної реєстрації 0104U008798). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до вирішення задачі управління економікою України в сучасних умовах.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методологічного підходу до реалізації державного бюджетування з використанням фінансового контролінгу.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено такий комплекс завдань:

· проведено аналіз сутності соціально-економічного розвитку країни, визначено теоретичні основи управління цим процесом на основі взаємозв'язку державної політики, стратегії і державного бюджету;

· розглянуто процес взаємодії стратегії і структури бюджету, визначено основні положення цієї взаємодії;

· удосконалено принципи формування бюджету з метою забезпечення взаємозв'язку державного бюджету з цілями і пріоритетами, сформульованими в стратегії соціально-економічного розвитку країни;

· проведено історико-економічний аналіз системи фінансового контролінгу і визначено її місце в системі державного управління фінансовими потоками;

· сформульовано основні положення системи фінансового контролінгу, що застосовуються для організації державного бюджетування;

· запропоновано метод „автоматичного” визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку на основі застосування закономірностей збереження гомеостазу складних відкритих систем;

· удосконалено організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком країни на основі застосування методів фінансового контролінгу;

· сформульовано принципи вибору бюджетних пріоритетів соціально-економічного розвитку країни;

· розроблено рекомендації щодо визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів і галузей економіки України, а також рекомендації щодо організації і використання в процесі державного управління системи моніторингу соціально-економічного розвитку керованих об'єктів.

Об'єкт дослідження - процеси державного бюджетування як основа управління соціально-економічним розвитком країни.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні положення щодо державного бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу.

Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові і спеціальні методи, що дозволили розробити методологічний підхід до реалізації державного бюджетування з використанням фінансового контролінгу. Зокрема, були використані методи: історико-економічного аналізу - для визначення місця системи фінансового контролінгу в процесі державного управління; системного підходу - для визначення принципів вибору бюджетних пріоритетів соціально-економічного розвитку; порівняльного аналізу - для аналізу структури бюджетів різних країн, у тому числі - України; аналізу даних соціальної й економічної статистики - для визначення рівня соціально-економічного розвитку регіонів України і галузей національної економіки. А також спеціальні методи: аналіз за допомогою матриці БКГ (Бостонської Консалтингової Групи), адаптований до дослідження соціально-економічного розвитку регіонів і галузей економіки; аналіз структури бюджету; аналіз процесів державного стратегічного й оперативного планування і бюджетування.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні і зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані вторинних джерел щодо реалізації бюджетного процесу в Україні, законодавство України, що регулює організацію бюджетного процесу і процесу державного програмування економічного і соціального розвитку, результати досліджень, які здійснено провідними науковими організаціями України, а також безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці методологічного підходу до реалізації державного бюджетування з використанням стратегічного і оперативного контролінгу, які включають функції аналізу і прогнозу фінансових потоків, планування, обліку і контролю руху бюджетних коштів, та спрямовані на забезпечення реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни.

Цей результат розкривається в наступних положеннях:

уперше:

· розроблено методологічний підхід до реалізації державного бюджетування з використанням стратегічного і оперативного контролінгу як основи управління соціально-економічним розвитком країни;

· сформульовано принципи та обґрунтовано метод вибору бюджетних пріоритетів соціально-економічного розвитку на основі застосування закономірностей збереження гомеостазу складних відкритих систем та матриці БКГ (Бостонської Консалтингової Групи), адаптованої до аналізу стану галузей та регіонів як центрів фінансової відповідальності;

удосконалено:

· поняття соціально-економічного розвитку складної відкритої системи, що характеризує трансформацію економічного зростання в соціальний капітал, реалізований при безпосередній участі системи державного управління;

· методи і організаційні підходи до застосування системи фінансового контролінгу в державному бюджетуванні: сформульовано функції стратегічного й оперативного державного контролінгу, запропоновано класифікації витрат державного бюджету і центрів фінансової відповідальності;

· положення реалізації програмно-цільового методу планування і управління витратами державного бюджету на основі введення об'єктно-орієнтованих програм і забезпечення їх взаємозв'язку з процесом стратегічного цілепокладання;

· організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком України, який включає використання методів фінансового контролінгу і передбачає введення додаткових структурних підрозділів, а також посади державного фінансового контролера;

дістали подальшого розвитку:

· принципи формування бюджету України, доповнені з урахуванням взаємозв'язку процесів формування державного бюджету і стратегічного управління державою;

· рекомендації щодо організації системи моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів України і галузей економіки, які включають індикатори соціально-економічного розвитку, що відображують результат трансформації економічного зростання об'єкта моніторингу в соціальний капітал.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження складають організаційно-функціональний і методологічний аспекти удосконалення системи управління соціально-економічним розвитком країни. Організаційно-функціональний аспект полягає в необхідності впровадження фінансових контролерів в органах державного управління, які забезпечують взаємозв'язок цілей і пріоритетів стратегії соціально-економічного розвитку із процесом формування і реалізації бюджетних витрат та приймають участь у бюджетному процесі. Методологічний аспект включає принципи і методи фінансового контролінгу, які рекомендуються для використання в процесі формування і реалізації державного бюджету. Рекомендації щодо необхідності взаємозв'язку і взаємодії положень стратегії соціально-економічного розвитку і державного бюджету на всіх рівнях його деталізації, а також методи фінансового контролінгу, які забезпечують цю взаємодію, прийняті до впровадження керівництвом Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (довідка про впровадження №247 від 15.11.2007 р.). Основні наукові положення та практичні рекомендації використовуються в навчальному процесі кафедри фінансів Донецького державного університету управління при викладанні курсу «Державні фінанси» (довідка №01-12/5 від 09.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним і самостійним науковим дослідженням та містить отримані автором особисто результати в галузі національної економіки, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо розробки методологічного підходу до реалізації державного бюджетування з використанням стратегічного і оперативного контролінгу. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на: І Міжнародній науково-практичній конференції „Ефективні інструменти сучасних наук - 2007” (м.Дніпропетровськ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Управлінський потенціал у системі економічного розвитку» (м. Луганськ, 2007 р.), конференції «Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення» (м. Київ, 2005 р.) а також на щорічних наукових конференціях Донецького державного університету управління (м. Донецьк, 2006-2008 рр.).

Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 робіт: 5 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, а також 1 стаття в збірнику матеріалів конференції, з них 5 статей у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 2,50 д.а., з них 2,07 д.а. належать особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 182 сторінках друкованого тексту, у тому числі 5 таблиць і 25 рисунків, які наведено на 17 сторінках, список використаних джерел із 130 найменувань (приведений на 12 сторінках), два додатки (на двох сторінках).

Основний зміст дисертації

У розділі 1. «Управління соціально-економічним розвитком країни: політика, стратегія, бюджет» проведено аналіз сутності соціально-економічного розвитку країни, визначено теоретичні основи управління цим процесом на основі взаємозв'язку державної політики, стратегії і державного бюджету; розглянуто процес взаємодії стратегії і структури бюджету, визначено основні положення цієї взаємодії; удосконалено принципи формування бюджету з метою забезпечення взаємозв'язку державного бюджету з цілями і пріоритетами, сформульованими в стратегії соціально-економічного розвитку країни.

В процесі теоретичного аналізу сутності соціально-економічного розвитку було визначено, що економічна система знаходиться в тісному взаємозв'язку із соціальною, а їх динаміка є взаємообумовленою. І соціальна, і економічна системи піддаються циклічним коливанням. При цьому характер взаємодії цих циклів є унікальним і індивідуальним для окремого суспільства. Крім того, різні теоретичні напрямки по-різному оцінюють першопричину соціальних і економічних циклічних коливань.

Так, з погляду політичної економії, економічний прогрес нерозривно пов'язаний із соціальним, складає основу останнього і служить йому. Кінцевою метою економічного прогресу є не господарські досягнення самі по собі, а їх вплив на умови громадського життя. Продуктом і кінцевим результатом суспільного прогресу є суспільство у всім багатстві і різноманітті його життєдіяльності, а конкретним вираженням - багатство умов розвитку особистості.

При цьому, між економічним і соціальним прогресом, що характеризуються відомою самостійністю, завжди існують визначені, часом дуже гострі протиріччя. Взаємозв'язок економічного і соціального прогресу, їх єдність і протиріччя у вирішальному ступені залежать від характеру суспільного ладу, від мети, що він ставить перед розвитком виробництва. Таким чином, суспільний лад, і, як наслідок, відповідна йому система державного управління в значній мірі визначають не тільки можливість соціального й економічного прогресу, але й характер їх взаємозв'язку і взаємодії.

В ідеалі, коли вектори економічного і соціального розвитку в суспільстві погоджені, узагальнюючий якісний критерій економічного і соціального прогресу складається в розвитку особистості, багатстві і розмаїтості її здібностей і потреб. Виділяють і кількісні критерії соціально-економічного розвитку.

Так, в економіці існує базовий індикатор соціально-економічного розвитку, що відображує якість життя населення. Крім того, використовуються порівняльні оцінки: ВВП на душу населення, індекс людського розвитку і т.ін. (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Показники соціально-економічного розвитку

Доведено, що місце, яке займає та чи інша країна світу по показнику індексу людського розвитку, найчастіше істотно відрізняється від її місця в списку країн, що проражирувані по величині ВНП (чи ВВП) на душу населення. Існування різниці між рангами країн по індексу людського розвитку і по доходу на душу населення свідчить про те, що в різних країнах результати економічного зростання перетворюються в зростання якості життя їх населення з неоднаковим успіхом.

У цілому, інтегральні показники соціально-економічного розвитку спрямовані на визначення результуючого впливу показників економічної динаміки на розвиток суспільства як соціальної системи. По суті, вони відображують ефективність системи соціально-економічного управління, метою якої є необхідна для стійкого розвитку суспільства трансформація економічного капіталу у соціальний.

У зв'язку з цим під соціально-економічним розвитком країни розуміється процес трансформації економічного зростання в соціальний капітал, що реалізується при безпосередній участі системи державного управління. У свою чергу, індикатори соціально-економічного розвитку повинні відображати результат цієї трансформації.

Слід зазначити, що відповідно до положень теорії систем, ефективне функціонування однієї з частин системи не обов'язково свідчить про ефективне функціонування системи в цілому. Тому темпи економічного зростання далеко не завжди супроводжуються розвитком суспільства як соціальної системи. Виходячи з цього, узгодження векторів економічного і соціального розвитку суспільства - одна з основних задач внутрішньої політики держави.

Це завдання реалізується за допомогою системи соціально-економічного управління, що функціонує в рамках певного концептуального підходу, з урахуванням обраних цілей соціально-економічного розвитку, які втілюються в життя за допомогою адекватних методів, технологій, механізмів. Процес ефективного управління передбачає чітку відповідність процесів концептуального визначення розвитку, стратегічного і тактичного цілепокладання, а також методологічного підходу. Держава, як суб'єкт управління, може впливати на соціально-економічні процеси в країні за допомогою бюджетної політики, яка реалізується із застосуванням бюджетного механізму. Бюджетний процес та його стадії є обумовленими якісними характеристиками процесу державного забезпечення соціально-економічного розвитку (рис. 2).

Бюджетний процес є однією з частин процесу державного забезпечення соціально-економічного розвитку. За допомогою бюджетної політики, бюджету як фінансового плану і бюджетного механізму відбувається перерозподіл частини ВВП у суспільстві, тобто забезпечується узгодження векторів економічного і соціального розвитку, а також процес трансформації економічного зростання в соціальний капітал.

Далі на основі аналізу взаємозв'язку стратегії соціально-економічного розвитку країни та державного бюджету визначено, що тип соціально-економічного розвитку формується з урахуванням частки бюджету у ВВП країни та структури доходної і видаткової частин бюджету. На сучасному етапі існують три відомі моделі фінансових відносин, класифіковані за рівнем централізації національного продукту: американська, західноєвропейська та скандинавська. Країни з перехідною економікою в більшому ступені використовують американську модель фінансових відносин, яка визначається низьким рівнем державних видатків у ВВП, що виявляється в хитливих відносинах держави і суспільства, які генерують певний рівень корупції, тіньової економіки, ухиляння від оподатковування і т.ін. Для України доцільним є перехід до більш поміркованої, західноєвропейської моделі, що дасть можливість проводити нагальні економічні та соціальні реформи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Взаємодія етапів процесу забезпечення соціально-економічного розвитку і бюджетного процесу

державний бюджетування фінансовий контролінг

Розгляд процесу формування державного бюджету в системі стратегічного управління державою дозволив удосконалити принципи формування бюджету та доповнити їх наступними:

1) принципом системності бюджету як механізму в системі державного управління, що забезпечує ефективність досягнення поставлених цілей і політики, яка проводиться державою;

2) принципом відповідності бюджету стратегії розвитку суспільства, розробленої, згідно з положеннями Конституції України, Верховною Радою України, і реалізованої Кабінетом Міністрів України. Цей принцип реалізується за допомогою метода дерева цілей та його фінансового забезпечення;

3) принципом гуманізму, який передбачає, що збір і розподіл бюджетних коштів не може відбуватися шляхом скривдження певних соціальних груп, для чого необхідно активізувати громадський контроль за формуванням державного бюджету з реальними важелями впливу громадськості на розподіл бюджетних коштів.

Відповідність бюджетного процесу зазначеним принципам дозволить встановити жорсткий взаємозв'язок між соціально-економічною стратегією розвитку держави та державним бюджетом, що підвищить його прозорість та результативність.

У розділі 2. «Методологічний підхід до реалізації державного бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу» проведено історико-економічний аналіз системи фінансового контролінгу і визначено її місце в системі управління соціально-економічним розвитком країни. Розроблено основні положення фінансового контролінгу, які застосовуються для організації бюджетного процесу на рівні держави. Запропоновано метод „автоматичного” визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку на основі застосування закономірностей збереження гомеостазу складних відкритих систем.

В роботі визначено, що державний фінансовий контролінг становить систему управління фінансовими потоками на рівні держави, основне призначення якої полягає у забезпеченні досягнення цілей соціально-економічного розвитку шляхом встановлення взаємодії стратегічного цілепокладання (стратегії соціально-економічного розвитку) і фінансового аспекту його реалізації (державного бюджету). У запропонованій системі контролінгу виділяється стратегічна й оперативна складові, що відрізняються по періодичності і характеру функцій.

Так, оперативний контролінг реалізує функції обліку доходів і витрат державного бюджету, а також контролю фінансових потоків. Необхідність впровадження функцій оперативного контролінгу полягає у забезпеченні план-фактного контролю коштів, які направляються на досягнення цілей планового періоду. Функції оперативного контролінгу є «технічними» і реалізуються щодня.

Стратегічний контролінг спрямований на реалізацію функцій аналізу і прогнозу, а також планування фінансових потоків державного бюджету. Ці функції відрізняються своєю аналітичною домінантою, вони реалізуються періодично (раз у звітний період) і за вимогою керівництва.

Задачі контролінгу на рівні державного управління можуть бути визначені так: основна задача стратегічного контролінгу складається в забезпеченні взаємозв'язку стратегії і бюджету на етапі їх розробки - планування; основною задачею оперативного контролінгу є підтримка взаємодії стратегії і бюджету на етапі їх реалізації, що передбачає можливість взаємокорекції у вигляді „зворотного зв'язку” (рис. 3).

Контролінг має свою концептуальну основу, яка включає принципи управління фінансовими потоками, спрямовані переважно на забезпечення чіткої аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень. Стосовно системи державного бюджетування, адаптація концепції контролінгу передбачає наступне:

· розгляд Державного бюджету України в контексті обліку сум покриття;

· трансформацію галузевого і регіонального аспектів державного бюджетування в управління по центрах відповідальності (центрам прибутку і центрам витрат);

· жорстке узгодження програмно-цільового підходу з управлінням фінансовими потоками: по пріоритетах, термінах і обсягах фінансування.

Стосовно системи державного бюджетування принцип управління по сумах покриття означає наступне. У процесі оперативного розподілу витрат державного бюджету, згідно із запропонованою класифікацією, існують: 1) захищені статті, 2) пріоритетні, відповідно до стратегії соціально-економічного розвитку, статті, відображені в бюджетних програмах 3) інші. Якщо щомісячні обов'язкові виплати вважати „постійними” витратами державного бюджету, то інші виплати можуть бути розглянуті як маржинальний доход чи сума покриття.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Види, функції і задачі державного контролінгу

Важливість алгоритмізації процесу використання суми покриття державного бюджету на рівні операційного управління визначається впливом цього процесу на реалізацію задач, сформульованих у стратегії соціально-економічного розвитку. По-перше, пріоритетні задачі повинні бути вирішені в зазначений термін, і, по-друге, необхідно виключити можливість „ручного” управління витратами бюджету саме в частині суми покриття.

Як правило, після забезпечення „постійних” виплат, саме сума покриття чи маржинальний дохід державного бюджету може бути використаним на фінансування цільових програм, спрямованих на розвиток тих чи інших центрів фінансової відповідальності. І саме сума покриття, оскільки з неї виключені постійні й обов'язкові витрати, є фінансовим ресурсом, що забезпечує реалізацію пріоритетних стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку країни. Процес розподілу суми покриття, чи видатків, що залишилися після виплати обов'язкових щомісячних витрат, розглядається в контексті програмно-цільового управління видатками державного бюджету.

Згідно з положеннями теорії менеджменту, процеси цілепокладання і планування тісно пов'язані. У випадку ж з реалізацією програмно-цільового методу планування витрат державного бюджету України, як було визначено в процесі аналізу, цей зв'язок не встановлений. Причому, це не означає, що запропоновані для бюджетного фінансування програми не мають чітко заданих цілей. Проблема в тім, що самі цілі не є погодженими, упорядкованими, не приводять до трансформації об'єкта управління (суспільства чи його частини) з поточного стану в необхідний. Крім того, не задана пріоритетність досягнення цілей, і не погоджені ресурси для їх досягнення.

Для усунення зазначених протиріч, запропоновано доповнити програмно-цільовий метод планування витрат бюджету об'єктно-орієнтованим, що враховує стратегічне цілепокладання з чітким визначенням пріоритетів і їх рангів. Іншими словами, послідовність дій повинна бути наступною: стратегія соціально-економічного розвитку - цілі (дерево цілей, при необхідності) - пріоритети (галузеві, регіональні) - державні бюджетні програми, сформовані відповідно до цілей і пріоритетів їх фінансування, і спрямовані на розвиток чітко заданих галузей чи регіонів.

Для організації об'єктно-орієнтованого підходу розподілу суми покриття запропонована класифікація центрів фінансової відповідальності державного бюджету на: центри прибутку (податкові, фінансові), центри витрат (соціальні, адміністративні, галузеві, регіональні).

Зв'язок бюджетних програм з процесом стратегічного планування запропоновано реалізувати на основі методики „автоматичного” визначення пріоритетів та їх ранжирування для кожного бюджетного періоду. Методика заснована на понятті гомеостазу складних відкритих систем и передбачає пряме державне регулювання об'єктів (регіонів, галузей економіки, соціальних груп) у випадку порушення їх здатності до самостійного відтворення. Цей факт визначається на основі системи моніторингу, яка за допомогою моделі життєвого циклу системи та матриці БКГ, як її похідного елементу, дозволяє класифікувати об'єкти згідно з їх здатністю підтримувати гомеостаз (стан динамічної рівноваги).

У розділі 3 «Рекомендації щодо удосконалення системи управління соціально-економічним розвитком країни» удосконалено організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком країни за рахунок використання методів фінансового контролінгу в процесі державного бюджетування. Сформульовано принципи вибору бюджетних пріоритетів соціально-економічного розвитку. Розроблено рекомендації з визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів і галузей економіки України, а також надано рекомендації по організації і використанню в процесі державного управління системи моніторингу соціально-економічного розвитку об'єктів державного регулювання.

В процесі аналізу, проведеного на заключному етапі бюджетного планування, виявлено невідповідність стратегії, пріоритетів соціально-економічного розвитку і реального розподілу фінансових потоків у бюджетному процесі України. Відзначено, що нечіткість визначення пріоритетів і дає можливість застосування „ручного” управління витратами бюджету і, відповідно, підмінює процес досягнення цілей суспільства цілями тих груп, що мають можливість впливу на процес розподілу бюджетних коштів.

Для усунення цих негативних чинників визначено за доцільне:

1) встановити чіткий взаємозв'язок на етапі планування між стратегією соціально-економічного розвитку країни і державним бюджетом;

2) забезпечити взаємодію стратегічних цілей і руху фінансових потоків у реальному часі за допомогою: а) ранжирування бюджетних програм за рівнем пріоритетності; б) системи оперативного контролінгу, що відслідковує відхилення фактичних показників бюджетного фінансування від планових;

3) удосконалити законодавство України, що визначає процес стратегічного цілепокладання країни. Зокрема, доцільно визначити: структуру стратегії соціально-економічного розвитку; часовий горизонт планування; „вихідні” дані, обов'язкові для використання в інших планових документах: Програмі Кабінету Міністрів України на рік, Державному бюджеті України, стратегіях соціально-економічного розвитку регіонів, стратегіях розвитку окремих галузей економіки.

Вирішення зазначених задач доцільно реалізувати шляхом відповідної організації системи управління соціально-економічним розвитком країни (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком країни, заснований на використанні методів контролінгу

Функції стратегічного контролінгу - аналіз, прогноз, моніторинг об'єктів державного регулювання, планування бюджетних витрат на основі цілей і пріоритетів, виділених у стратегії соціально-економічного розвитку, виконуються відділом стратегічного контролінгу.

Функції оперативного контролінгу - облік і контроль фінансових потоків по термінах і обсягах, запланованих для досягнення розвитку пріоритетних об'єктів державного регулювання, - виконуються Рахунковою палатою України, Державним казначейством України і Контрольно-ревізійною службою України. Для них пропонується впровадження відділів оперативного контролінгу, що реалізують контроль відхилень фінансових потоків від планового стану в режимі реального часу і контроль ефективності (у тому числі - результативності) використання коштів державного бюджету.

Далі у розділі проведено класифікацію регіонів України за критеріями „темпів економічного зростання - індексу людського розвитку”, яка дозволила виявити 4 типи соціально-економічного розвитку: гармонічний (11 регіонів), соціальний (3), економічний (4), слаборозвинений (9 регіонів). Визначено, що процес державного регулювання діяльності регіонів має відповідати цим типам розвитку (табл.1).

Таблиця 1. Тип розвитку регіону і вибір державних пріоритетів

Тип соціально-економічного розвитку	Характер регулювання	Рівень пріоритету	Заходи
Гармонічний	Моніторинг	-	-
Соціальний	Рекомендаційний, моніторинг	Регіональний економічний	Підвищення конкурентноздатності економіки регіону
Економічний	Рекомендаційний, моніторинг	Регіональний соціальний	Впровадження соціально-відповідального менеджменту, регіональні соціальні програми
Слаборозвинений	Прямий	Державний регіональний	Розробка стратегії і річної програми відновлення соціально-економічного розвитку регіону, при необхідності - бюджетне фінансування програми

Аналогічний метод запропоновано для визначення пріоритетних галузей економіки України, що потребують державного фінансування. Порівняння комплексних показників економічного і соціального розвитку галузі дозволить визначити тип її розвитку, виділити пріоритети і сформувати адекватний управлінський вплив.

Висновки

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці методологічного підходу до реалізації державного бюджетування з використанням стратегічного і оперативного контролінгу, які включають функції аналізу і прогнозу фінансових потоків, планування, обліку і контролю руху бюджетних коштів, та спрямовані на забезпечення реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни.

1. Аналіз теоретичних основ управління соціально-економічним розвитком країни показав, що під соціально-економічним розвитком суспільства розуміється процес трансформації економічного зростання в соціальний капітал, реалізований при участі системи державного управління. Узгодження векторів економічного і соціального розвитку суспільства - одне з основних завдань внутрішньої політики держави, що у значній мірі реалізується в рамках бюджетної політики.

Процес соціально-економічного розвитку суспільства включає етапи визначення державної політики, розробки стратегії і тактики і реалізації механізмів управління соціально-економічним розвитком суспільства. Процес ефективного управління передбачає чітку відповідність процесів концептуального визначення розвитку, стратегічного і тактичного цілепокладання, а також методологічного підходу.

2. Доведено, що взаємодія стратегії і структури бюджету повинна бути забезпечена не тільки на етапі стратегічного цілепокладання, але й у процесі оперативного управління, що вимагає розробки і впровадження відповідних методів управління соціально-економічним розвитком. Основне питання методологічної складової системи управління соціально-економічним розвитком країни полягає в пошуку методів і технологій управління, які змогли б забезпечити процеси: 1) взаємозв'язку стратегії і бюджету на етапі їх розробки; 2) взаємодії стратегії і бюджету на етапі їх реалізації, що передбачає можливість взаємокорекції у вигляді „зворотного зв'язку”.

3. Дослідження процесу формування державного бюджету в системі стратегічного управління державою довело необхідність удосконалення принципів формування бюджету за рахунок доповнення їх наступними: 1) принципом системності бюджету як механізму в системі управління соціально-економічним розвитком; 2) принципом відповідності бюджету стратегії соціально-економічного розвитку суспільства; 3) принципом гуманізму стосовно соціальних груп, що фінансуються з бюджету країни.

4. Встановлено, що, знаходячись на перетинанні обліку, інформаційного забезпечення, контролю і координації, контролінг займає особливе місце в управлінні організацією: він зв'язує воєдино всі ці функції, інтегрує і координує їх, причому не підмінює собою управління, а переводить його на новий якісний рівень. Загалом - це аналітична система планування та оперативного контролю. Еволюція контролінгу проходила від зародження в статусі державного управління фінансовими потоками до великих промислових корпорацій. В цей час, будучи системою, що застосовується на підприємствах будь-якого розміру і виду власності, контролінг збагатився теоретичним і методологічним змістом. Підхід до управління фінансовими потоками з погляду контролінгу знову є актуальним для застосування в процесі державного бюджетування.

5. Контролінг має свою концептуальну основу, що складається в підході до процесу управління фінансовими потоками. Стосовно системи державного бюджетування, застосування концепції контролінгу передбачає наступне: розгляд Державного бюджету в контексті обліку сум покриття; трансформацію галузевого і регіонального аспектів державного бюджетування в управління по центрах відповідальності (центрах прибутку і центрах витрат); жорстке узгодження програмно-цільового підходу з управлінням фінансовими потоками: по пріоритетах, термінах і обсягах фінансування.

Державний фінансовий контролінг - це система управління фінансовими потоками на рівні держави, основне призначення якої складається в забезпеченні досягнення цілей соціально-економічного розвитку шляхом встановлення взаємодії стратегічного цілепокладання (стратегії соціально-економічного розвитку) і фінансового аспекту його реалізації (державного бюджету).

6. Розроблено метод „автоматичного” розподілу суми покриття державного бюджету, згідно з яким передбачається: 1) визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку (економічного розвитку і трансформації результатів економічного зростання в соціальний капітал); 2) визначення рангів сформованих пріоритетів у часі (протягом певного періоду ранги пріоритетів повинні бути чітко визначені).

Застосування концептуального базису теорії систем дозволило визначити, що складна відкрита система, будь-то економіка в цілому, галузь економіки, або регіон розвивається циклічно і характеризується здатністю до самовідтворення. У випадках, коли ця характеристика системи порушена чи ще не сформована, вона потребує зовнішньої підтримки, у випадку із соціально-економічними системами - державного регулювання. Здатність системи до відтворення заснована на її здатності підтримувати динамічну рівновагу у взаємодії із зовнішнім середовищем - гомеостаз. Дослідження гомеостатичних процесів передбачає виділення: 1) параметрів, значні зміни яких порушують нормальне функціонування системи; 2) границь припустимої зміни цих параметрів під впливом умов зовнішнього і внутрішнього середовища; 3) сукупності конкретних механізмів, що починають функціонувати при виході значень перемінних за ці границі. Запропонований підхід до реалізації державного бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу заснований на використанні типу механізмів, властивих складним відкритим системам, що дозволяють зберегти гомеостаз системи в цілому і її окремих частинах. Механізм діє через виділення систем з порушеним чи несформованим гомеостазом у ряд пріоритетних об'єктів економічного регулювання і шляхом адекватної організації бюджетного процесу.

7. Обґрунтовано, що організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком України ґрунтується на внесенні додаткових функцій у реалізацію бюджетного процесу, які забезпечують взаємозв'язок і взаємодію стратегії соціально-економічного розвитку і бюджету країни. Організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком країни запропоновано удосконалити шляхом введення додаткових організаційних підрозділів в органи державної влади, які є учасниками бюджетного процесу, що забезпечить виконання функцій системи фінансового контролінгу, покликаної установити взаємодію цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку країни з процесом їх бюджетного забезпечення.

Функції стратегічного контролінгу виконуються відділом стратегічного контролінгу, який запропоновано сформувати в Міністерстві фінансів України. У Бюджетному Комітеті Верховної Ради України також доцільне введення посади фахівця з контролінгу, що виконує функцію корекції діяльності відділу контролінгу виконавчої гілки державної влади.

Функції оперативного контролінгу виконуються Рахунковою палатою України, державним Казначейством України і Контрольно-ревізійною службою України. Для них рекомендоване впровадження відділів оперативного контролінгу, що реалізують контроль відхилень фінансових потоків від планового стану в режимі реального часу і контроль ефективності (у тому числі - результативності) використання коштів державного бюджету.

8. Розроблено принципи вибору бюджетних пріоритетів соціально-економічного розвитку, сформульовані відповідно до закономірностей збереження гомеостазу складних відкритих систем, включають наступні положення:

· принцип відсутності гомеостазу: пріоритетної державної підтримки потребують ті галузі економіки, регіони, соціальні категорії населення, що не можуть самостійно забезпечити процес власного відтворення;

· принцип моніторингу гомеостазу об'єктів регулювання: для кожного об'єкта державного регулювання повинні бути розроблені критерії моніторингу його здатності до самовідтворення і встановлені граничні значення цих критеріїв;

· принцип автоматичного пріоритету: досягнення об'єктом державного регулювання граничного значення за критерієм моніторингу автоматично визначає державне регулювання даного об'єкта в якості пріоритетного;

· принцип якісної відмінності пріоритетів: об'єкти, не здатні до самостійного відтворення власного потенціалу, можуть бути двох типів: (відповідно до класифікації БКГ) - "собаки" - потребуючі реформування, і "важкі діти" - потребуючі цілеспрямованого інвестування. Тип об'єктів визначається тенденцією їх розвитку;

· принцип обов'язкового ранжирування пріоритетів: група пріоритетних напрямків державної підтримки ранжирується за ступенем важливості цих об'єктів державного регулювання для виживання і розвитку суспільства;

· принцип автоматичного розподілу бюджетних коштів: сума покриття державного бюджету розподіляється автоматично по об'єктах державного регулювання виходячи з рангів сформованих пріоритетів.

9. Класифікація регіонів України за критеріями „темпів економічного зростання - індексу людського розвитку” дозволила виявити чотирі типи соціально-економічного розвитку: гармонічний, соціальний, економічний, слаборозвинений. Процес державного регулювання діяльності регіонів повинний відповідати цим типам розвитку.

Для визначення пріоритетів розвитку галузей економіки України запропонована система моніторингу соціальних і економічних показників їх розвитку, що включає 1) економічні показники: темп розвитку галузі, ступінь зношеності основних фондів, рівень капітальних інвестицій, рівень інновацій; 2) соціальні показники: рівень заробітної плати в галузі, відсоток витрат на оплату праці в собівартості продукції, рівень професійної захворюваності і смертності в галузі, умови праці на підприємствах галузі, наявність галузевої соціальної інфраструктури. Порівняння комплексних показників економічного і соціального розвитку галузі дозволить визначити тип її розвитку, виділити пріоритети і сформувати адекватний управлінський вплив.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Брюшкова Н.О. Порівняльне дослідження структури бюджету України в контексті державного стратегічного цілепокладання / Н.О. Брюшкова // Особливості регулювання в державному секторі економіки: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2006. - т. VII, вип. 73, серія „Економіка”. - С.94-101.

2. Брюшкова Н.О. Визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку країни як наслідок стратегічного і бюджетного планування / Н.О.Брюшкова // Менеджер. - 2007. - №4(42). - С.8-15.

3. Брюшкова Н.О. Соціально-економічний розвиток регіонів України / Н.О.Брюшкова // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2007. - т.VIII, вип. 85, серія „Економіка”. - С. 4-16.

4. Брюшкова Н.О. Принципи формування державного бюджету / О.С.Поважний, Н.О.Брюшкова // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2008. - т.IX, вип. 103, серія „Економіка”. - С. 5-14.

Особистий внесок: в рамках системного підходу удосконалено принципи, на яких ґрунтується Бюджетна система України.

5. Брюшкова Н.О. Формування державного бюджету: зв'язок структури і стратегії / Н.О.Брюшкова // Держава та регіони. - 2008. - №5. - С.5-7.

6. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції „Ефективні інструменти сучасних наук - 2007" (м. Дніпропетровськ, 2007 р.). [Електронний ресурс] Брюшкова Н.О. Державний бюджет як інструмент реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/9._EISN_2007/Economics/ 21336.doc.htm. - Назв. з екрану.

Анотація

Брюшкова Н.О. Державне бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено розробці методологічного підходу до реалізації державного бюджетування з використанням фінансового контролінгу. У роботі проведено аналіз сутності соціально-економічного розвитку країни, визначено теоретичні основи управління цим процесом на основі взаємозв'язку державної політики, стратегії і державного бюджету. Удосконалено принципи формування державного бюджету. Проведено історико-економічний аналіз системи фінансового контролінгу і визначено її місце в системі державного управління фінансовими потоками. Сформульовано основні положення системи фінансового контролінгу, що застосовуються для організації державного бюджетування. Запропоновано метод автоматичного визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку на основі застосування закономірностей збереження гомеостазу складних відкритих систем. Розроблено рекомендації по визначенню пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів і галузей економіки України, а також - по організації і використанню в процесі державного управління системи моніторингу соціально-економічного розвитку керованих об'єктів.

Ключові слова: державне бюджетування, соціально-економічний розвиток, методи фінансового контролінгу, пріоритет розвитку, гомеостаз, моніторинг.

Аннотация

Брюшкова Н.А. Государственное бюджетирование с применением методов финансового контроллинга. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена разработке методологического подхода к реализации государственного бюджетирования с применением финансового контроллинга.

В работе проведен анализ сущности социально-экономического развития страны, определены теоретические основы управления данным процессом на основе взаимосвязи государственной политики, стратегии и государственного бюджета. Определено, что под социально-экономическим развитием общества понимается процесс трансформации экономического роста в социальный капитал, реализуемый при непосредственном участии системы государственного управления. Согласование векторов экономического и социального развития общества - одна из основных задач внутренней политики государства, которая в значительной степени реализуется в рамках бюджетной политики. Процесс социально-экономического развития общества включает этапы определения государственной политики, разработки стратегии и тактики и реализации системы управления социально-экономическим развитием общества. Процесс эффективного управления предполагает четкое соответствие процессов концептуального определения развития, стратегического и тактического целеполагания, а также методологического подхода. Рассмотрен процесс взаимодействия стратегии и структуры бюджета, определены основные положения данного взаимодействия.

Усовершенствованы принципы формирования бюджета с целью обеспечения взаимосвязи государственного бюджета с целями и приоритетами, сформулированными в стратегии социально-экономического развития страны. Рассмотрение процесса формирования государственного бюджета в системе стратегического управления государством позволило усовершенствовать принципы формирования бюджета и дополнить их следующими: 1) принципом системности бюджета как механизма в системе управления социально-экономическим развитием; 2) принципом соответствия бюджета стратегии социально-экономического развития общества; 3) принципом гуманизма по отношению к социальным группам, финансируемым из бюджета страны.

Проведен историко-экономический анализ системы финансового контроллинга и определено ее место в системе государственного управления.

Разработаны основные положения системы финансового контроллинга, применяемые для организации бюджетного процесса на уровне государства. Определено, что контроллинг имеет свою концептуальную основу, которая состоит в подходе к процессу управления финансовыми потоками. Применительно к системе государственного бюджетирования, использование концепции контроллинга предполагает следующее: 1) рассмотрение Государственного бюджета Украины в контексте учета сумм покрытия; 2) трансформацию отраслевого и регионального аспектов государственного бюджетирования в управление по центрам ответственности (центрам прибыли и центрам затрат); 3) жесткое согласование программно-целевого подхода с управлением финансовыми потоками: по приоритетам, срокам и объемам финансирования.

Государственный финансовый контроллинг определен как система управления финансовыми потоками на уровне государства, основное предназначение которой состоит в обеспечении достижения целей социально-экономического развития путем установления взаимодействия стратегического целеполагания (стратегии социально-экономического развития) и финансового аспекта его реализации (государственного бюджета).

Предложен метод «автоматического» определения приоритетов социально-экономического развития на основе учета закономерностей сохранения гомеостазиса сложных открытых систем. Для обеспечения «автоматического» распределения суммы покрытия государственного бюджета необходимо: 1) определение приоритетов социально-экономического развития (экономического развития и трансформации результатов экономического роста в социальный капитал); 2) определение рангов сформированных приоритетов во времени (в течение заданного периода ранги приоритетов должны быть четко определены).

Усовершенствован организационно-функциональный аспект системы управления социально-экономическим развитием страны, основанный на применении методов финансового контроллинга. Сформулированы принципы выбора бюджетных приоритетов социально-экономического развития.

...