Пріоритети ефективної підприємницької діяльності в агроформуваннях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Пріоритети ефективної підприємницької діяльності в агроформуваннях

Марцишевська Ю.Л.

08.00.04 - економіка і управління підприємствами

Київ - 2009

Вступ

Актуальність теми. Перехід України до ринкових відносин вимагає розробки нових підходів до стратегії аграрної політики, спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетність розвитку сільського господарства, докорінну перебудову економічних, соціальних і правових відносин в аграрній сфері, свободу підприємництва та конкуренції.

З переходом аграрного сектору до ринкових відносин виникли принципово нові форми господарювання. Донедавна пріоритет надавався державній формі власності, другорядна роль відводилась кооперативній, а приватна власність цілком заперечувалась. Однією з вирішальних передумов переходу до ринку є вибір ефективної стратегії розвитку агроформувань незалежно від форм господарювання.

Становлення й розвиток підприємництва в Україні неможливі без відповідних передумов, а саме: економічної свободи підприємця; орієнтації підприємницької діяльності на одержання прибутку; відповідальності за результати підприємництва; високого ступеня ризику; комерційної таємниці; конкуренції; формуванні в суспільній свідомості позитивного ставлення до підприємництва та підприємця.

Таке розуміння суті проблеми дає змогу пояснити важливу особливість розвитку сучасної аграрної економіки - дедалі зростаючу необхідність визначення пріоритетів ефективної підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. Вагомий внесок у дослідження цих питань зробили ряд провідних вітчизняних вчених, серед яких В.П. Галушко, В.К. Збарський, М.М. Ільчук, С.М. Кваша, І.А. Коновал, М.Й. Малік, Б.Й. Пасхавер, Л.В. Романова, В.К. Савчук, В.К. Терещенко, О.В. Шкільов, О.М. Шпичак, Г. Штрьобель та інші. Проте з огляду на тривалість кризових процесів у сільському господарстві проблема ще не є вирішеною і потребує невідкладного дослідження.

З цієї точки зору актуальність дослідження проблеми визначення пріоритетів ефективної підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах зумовлена об'єктивною необхідністю практики ринкових перетворень економіки України, а також недостатньою опрацьованістю відповідних теоретичних розробок і прикладних методів визначення й оцінки підприємницької діяльності в сільськогосподарському виробництві у нестабільних ринкових умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося у відповідності з науково-дослідною тематикою кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою: "Економічна стратегія АПК України: трансформація пріоритетів і механізмів їх реалізації" (номер державної реєстрації 0106U007369).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обгрунтування і розробка пропозицій щодо визначення пріоритетів ефективної підприємницької діяльності сільськогосподарських підприємств як передумови стабілізації соціально-економічного розвитку сільських територій.

Відповідно до мети наукового дослідження в дисертації були поставлені та вирішені такі завдання:

узагальнено теоретичні положення щодо сутності підприємницької діяльності у сільськогосподарському виробництві в умовах розвитку ринкових відносин;

обґрунтовано методи та методичні підходи до визначення пріоритетів ефективної підприємницької діяльності в умовах нестабільного ринку;

визначено особливості пріоритетів ефективної підприємницької діяльності в агроформуваннях;

проаналізовано сучасний стан розвитку підприємницької діяльності в агроформуваннях різних організаційно-правових форм господарювання;

визначено напрями формування підприємницьких моделей господарювання з урахуванням фінансово-кредитного забезпечення;

запропоновано механізм реалізації економічних пріоритетів підприємницької діяльності фермерських господарств;

обґрунтовано роль держави у забезпеченні пріоритетного розвитку аграрного виробництва.

Об?єктом дослідження є виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти визначення пріоритетів ефективної підприємницької діяльності за умов розвитку ринкових відносин у сільськогосподарському виробництві.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою проведених у дисертації досліджень були праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених, методологія і загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень. У процесі дослідження використовувалися методи: монографічний - при зборі, обробці та систематизації наукової й економічної інформації з досліджуваної проблеми; теоретичного узагальнення - у процесі розкриття сутності підприємницької діяльності; спостереження, порівняльних переваг, економічного аналізу, економіко-статистичний із застосуванням аналітичних групувань - при оцінюванні сучасного стану та тенденцій розвитку підприємницької діяльності сільськогосподарських підприємств; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення і формування висновків; аналізу та синтезу - при поєднанні складових економічних явищ в єдиному процесі; розрахунково-конструктивний, графічний і табличний - для побудови таблиць, графіків і діаграм; порівняльний - зіставлення економічних показників у динаміці та по організаційно-правових формах господарювання; економіко-математичного моделювання - для прогнозування результативної підприємницької діяльності та при розробці моделі оптимізації виробничих процесів у сільськогосподарських підприємств.

Основними джерелами інформації у процесі дослідження були: теоретичні та методичні розробки вчених, статистичні дані Головного управління статистики в Хмельницькій області, Державного комітету статистики України, нормативні довідники, звітність виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств Хмельницької області, матеріали особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. При виконанні дисертаційної роботи отримані наступні результати:

вперше:

розроблено й обґрунтовано методику формування пріоритетів підприємницької діяльності на ринку сільськогосподарської продукції, яка враховує прибутковість та виробничі витрати, що дає можливість прогнозувати варіативні ситуації розвитку агроформувань різних організаційно-правових форм та визначати оптимальні параметри виробничих процесів (С. 6, 9-10);

удосконалено:

методологічні підходи до визначення пріоритетів ефективної підприємницької діяльності в умовах нестабільного ринку, які на відміну від діючих враховують варіативні інноваційні технології виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням фінансово-кредитного забезпечення підприємств, що дає можливість приймати оптимальні управлінські рішення в реальних умовах (С. 11);

методичні підходи до оцінки ефективності формування пріоритетів підприємницької діяльності в сільськогосподарському виробництві на основі розрахунку точки беззбитковості виробничих процесів і рівня ресурсного забезпечення агроформувань, що дає змогу опрацьовувати оптимальні ефективні стратегії розвитку підприємств (С. 8);

дістали подальший розвиток:

обґрунтовані пріоритетні напрями використання земельних ресурсів підприємств в умовах обмеженого фінансово-кредитного та ресурсного забезпечення, які базуються на визначенні оптимальних підприємницьких моделей ведення господарської діяльності в умовах нестабільного ринку на основі застосування економіко-математичних методів (С. 11-13);

механізм реалізації економічних пріоритетів підприємницької діяльності фермерських господарств, в основі якого лежить запропонована модель функціональних зв'язків, що враховує кліматичні умови, нормативно-правову базу, соціально-економічну ситуацію в регіоні, демографічний стан, кон'юнктуру споживчого ринку, купівельну спроможність і рівень доходів населення (С. 13-14);

з урахуванням зарубіжного досвіду державної підтримки малого бізнесу в сільському господарстві запропоновано обов'язкову наявність трьох складових: виділення спеціальних банків, наділених ліцензіями для роботи із суб'єктами малого бізнесу з використанням державних пільг і державної підтримки; державне сприяння організації кредитних кооперативів, в яких статутами закріплюється субсидована відповідальність членів кооперативів за кредити, що взяті їхніми партнерами по кооперативах; створення спеціальних гарантійних фондів, які забезпечуватимуть проблему застави (С. 14).

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання результатів дослідження як наукової основи для вирішення проблем створення нових форм господарювання на селі, які б найбільшою мірою використали переваги ефективного підприємництва. Результати досліджень реко-мендовані до практичного застосування сільськогосподарськими підприємствами та агроформуваннями Віньковецького району Хмельницької області та впроваджені Управлінням агропромислового розвитку Віньковецької районної державної адміністрації в Хмельницькій області (довідка № 250 від 05.06.2009 р.). Методика визначення пріоритетів ефективної підприємницької діяльності апробована та знайшла застосування в діяльності ПОП "Росія" (довідка № 11 від 05.05.2009 р.) та СГК "Осламово" (довідка № 15 від 03.06.2009 р.) Віньковецького району Хмельницької області.

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації знайшли застосування в навчальному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України при викладанні дисциплін "Кількісні методи прийняття рішення" і "Економічний ризик та методи його вимірювання" і можуть використовуватись у вищих і спеціальних навчальних закладах України (акт від 09.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження є самостійною роботою.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи доповідались, обговорювались й одержали схвалення на Міжнародному форумі молодих вчених "Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 19-20 квітня 2007 р.); на Міжнародних науково-практичних конференціях "Удосконалення управління ресурсами підприємств в умовах глобалізації економіки" (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 26-27 листопада 2008 р.) та "Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні" (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 9-10 квітня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,4 др.арк. у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел із 139 найменувань. Робота викладена на 243 сторінках комп'ютерного тексту, з яких 195 - основний текст, містить 46 таблиць, 36 рисунків та 17 додатків.

1. Основний зміст

У вступі подано загальну характеристику дисертації, обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет, методи й інформаційну базу дослідження, сформульовано наукову новизну, наведено практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - "Теоретичні аспекти формування пріоритетів підприємницької діяльності" - розкрито історичні та сучасні погляди на сутність підприємницької діяльності в аграрному секторі, визначено чинники та передумови розвитку підприємництва, досліджено методологічні принципи планування при здійсненні ефективної підприємницької діяльності.

В аграрному секторі метою організації підприємницької діяльності є забезпечення узгодженості щодо впливу природних факторів законів розвитку суспільства і взаємодії працівників, які беруть участь у виробництві. Факторами, що впливають на підприємницьку діяльність в аграрній сфері економіки, є: зменшення попиту на продовольчі продукти внаслідок зниження реальних доходів; придбання дешевих продуктів, які дають підприємствам менші доходи; високі ціни на промислову продукцію, транспорт і енергоносії; низька ціна робочої сили.

Економічна та організаційна творчість і новаторство - це серцевина підприємництва, тому можна запропонувати наступне визначення цього поняття. Підприємництво - це певна система функціонування підприємства, основу якої становлять демократичні форми його економічної діяльності, забезпечення для нього права ініціативи у виборі сфер, форм і методів господарювання, економічної, організаційної та технічної творчості і новаторства. В центрі даної системи знаходиться підприємець - компетентний менеджер, здатний забезпечити організацію ведення господарства на базі новітніх досягнень економічної і технічної науки.

Кожне підприємство, незалежно від масштабів і виду діяльності, кожна підприємницька структура в умовах ринкового господарювання займається плануванням. Відсутність планів спричиняє помилкові рішення, несвоєчасну зміну ситуації, що призводить до втрати позицій на ринку, нестійкого фінансового стану, банкрутства підприємств.

Планування сільськогосподарського виробництва - це науково обґрунтоване визначення рівнів економічного та соціального розвитку сільськогосподарських підприємств на певний період через систему якісних і кількісних показників та визначення комплексу заходів, необхідних для досягнення передбачених рівнів розвитку.

Практика господарювання свідчить про те, що планування створює для суб'єктів господарювання важливі переваги: забезпечує підготовку до використання майбутніх сприятливих для підприємства умов; попереджує про можливі проблеми; стимулює управлінський персонал до реалізації своїх рішень у подальшій діяльності; поліпшує координацію дій управлінського персоналу підприємства; сприяє раціональному використанню ресурсів на підприємстві.

Ефективність діяльності підприємницької структури та визначення пріоритетності даної галузі досягається тільки в рівноважній системі, а оцінка її можлива у рамках конкретної організаційної структури (табл. 1). Дослідження свідчать, що показники оцінки ефективності організації підприємницьких структур обґрунтовуються доцільністю вибраної форми з прибутковістю та можливістю збитків.

Протиріччя, що виникають між перерахованими показниками і рівнем рентабельності при їх зіставленні в просторі та часі вирішуються на користь прибутку на одиницю земельної площі, на 1 голову худоби, який враховує специфіку сільського господарства і можливості агроформувань щодо розширеного відтворення виробництва в умовах ринкової економіки.

Допоміжними показниками визначення економічної ефективності виробничої діяльності підприємницьких структур агробізнесу слід вважати маржинальний дохід; беззбитковий обсяг виробництва і реалізації продукції; проектний розрахунок урожайності культур та обсягів виробництва продукції рослинництва, а також продуктивності тварин для отримання певного розміру прибутку.

Пріоритети - це ті елементи (явища, процеси) у сфері виробництва, які лежать в основі його конкурентоспроможності (прибутковості). В дослідженні сформовано пріоритети ефективної підприємницької діяльності у виробництві сільськогоспо-дарської продукції за допомогою економіко-математичних моделей для визначення оптимальної структури посівних площ основних сільськогосподарських культур, спеціалізації і поєднання галузей в сільськогосподарських підприємствах.

Таблиця 1 Система показників для визначення пріоритетності сільськогосподарсь-кого виробництва в умовах ринкових відносин

При визначенні пріоритетності вирощування окремих культур слід враховувати вплив конкуруючих факторів на вирощуванні різних культур, оскільки виробничі фактори (земельна площа, робоча сила, капітал) в агроформуваннях обмежені. При цьому пропонується визначати рівноважну врожайність, реалізаційну ціну та прибуток як конкуруючі фактори у сільськогосподарському виробництві. Тоді рівноважна врожайність за прибутком розраховується за формулою (1):

Поглиблення спеціалізації і підвищення концентрації забезпечує можливість ведення великого виробництва з невеликою кількістю товарних галузей або їх окремих стадій, реорганізації багатогалузевих і однотипних за виробничою структурою господарств у спеціалізовані підприємства.

Розвиток сільського господарства в сучасних умовах потребує дедалі більшого поглиблення спеціалізації і підвищення концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації, що відкриває широкі можливості для ведення високотоварного, механізованого виробництва.

У другому розділі - "Сучасний стан розвитку підприємницької діяльності в агроформуваннях Хмельницької області" - досліджено стан розвитку галузей рослинництва і тваринництва у різних організаційно-правових формах господарювання в Хмельницькій області, проведено порівняльну характеристику економічної ефективності виробництва пріоритетної сільськогосподарської продукції в області, визначено точку беззбитковості вирощування пріоритетної продукції рослинництва в регіоні.

Серед основних товаровиробників Хмельницької області, які забезпечують суттєві обсяги виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, домінуючими організаційно-правовими формами господарювання є господарські товариства (49,5 %), фермерські господарства (20 %), та приватні підприємства (21,7 %). Частка державних підприємств становить лише 7,2 % (табл. 2).

Таблиця 2 Наявність діючих сільськогосподарських товаровиробників за організаційно-правовими формами господарювання у Хмельницькій області, од

У 2008 р. на одне господарство в середньому припадало 702 га посівних площ основних сільськогосподарських культур, що в 1,6 рази перевищувало площу посівів 2002 р. (430 га). Найбільше посівних площ у 2008 р. припадало на виробничі кооперативи, в середньому на одне господарство - 1057 га, на одне господарське товариство - 701,8 га, на приватне підприємство - 397 га і найменше посівних площ було зосереджено у державних підприємствах (у середньому на 1 підприємство - 265 га).

У Хмельницькій області для сільськогосподарських підприємств традиційно прибутковим є виробництво продукції рослинництва. Рівень рентабельності даної галузі становив у 2008 р. 31,1 %, що в 2,6 раза більше, ніж у 2006 р. Зокрема, прибутковість виробництва зернових культур у 2008 р., на які припадає майже половина загальних обсягів реалізації продукції рослинництва, досягла 45,7 %. Виробництво соняшнику та овочів відкритого ґрунту в 2008 р. на відміну від 2006 р. було прибутковим (відповідно 53,9 % і 30,2 % рентабельності проти 0,8 % та 11,2 % збитковості у 2006 р.), рентабельність вирощування картоплі зросла до 28,1 %, проте цукрових буряків (фабричних) - зменшилась майже в 4 рази до 6,2 %, плодів - до 14,2%.

Залишається збитковим виробництво продукції тваринництва. У 2008 р. рівень збитковості галузі був 13,3 %, проте це майже вдвічі менше проти 2006 р. Порівняно з 2006 р. стало прибутковим виробництво молока і молочних продуктів (15,2 % проти 0,8 % збитковості у 2006 р.). Рентабельним, хоча з меншим рівнем, ніж у 2006 р., залишилось виробництво яєць (4,2 % проти 4,3 %) та м'яса птиці (2,2 % проти 7,3 %).

При плануванні прибутку від операційної діяльності важливим є визначення точки беззбитковості, яка відповідає такому обсягу продажу, за якого надходження від реалізації продукції дорівнюють витратам на виробництво і реалізацію цієї продукції. В табл. 3 визначено точку беззбитковості пріоритетних культур у господарствах різних форм господарювання в Хмельницькій області.

Таблиця 3 Визначення точки беззбитковості виробництва пріоритетної продукції рослинництва у господарствах різних форм господарювання в Хмельницькій області, 2008 р.

Для того щоб успішно розв'язати завдання стабільного виробництва продовольчого зерна та цукрових буряків, необхідно використати наявний потенціал продуктивності. В цьому аспекті важливе місце посідає раціональне використання генетичного потенціалу сортових ресурсів даних культур. За своєю економічною суттю сорт, як засіб виробництва, поряд із технологією, є могутнім заходом впливу на природу, ефективного використання землі й залежно від рівня врожайності формує реальну потенційну родючість ґрунту та його віддачу. В ситуації, що нині склалася, у товаровиробників при вирощуванні зернових цей фактор може забезпечити не тільки збільшення врожаю зерна, а й підвищення ефективності його виробництва. Вагомим фактором підвищення ефективності сортів є створення умов для їх вирощування, насамперед, ефективне використання добрив.

Оцінку пріоритетів конкурентоспроможності порівняно з іншими культурами та ефективності вирощування за даної технології в конкретній місцевості або господарстві доцільно визначати на основі внеску на покриття виробничих витрат (Вв) або розрахункового прибутку на 1 га (П) (рис. 1).

Пріоритетні культури в порядку відшкодування виробничих витрат за виробничим фактором "площа", розрахункового прибутку і урожайності в ПОП "Росія" Віньковецького району Хмельницької області у 2008 р. Цукрові буряки поступаються всім досліджуваним культурам по прибутковості, оскільки вимагають більше витрат на машини і заробітну плату на вирощування цієї культури та внаслідок неврівноважених закупівельних цін, тому не можуть конкурувати з іншими зерновими.

З метою визначення пріоритетності конкуруючих культур у ПОП "Росія" були проведені дослідження по визначенню рівноважної врожайності по відношенню до більш прибуткових культур, у даному випадку ячменю пивоварного (табл. 4).

Із даних табл. 4 видно, що для досягнення прибутковості ячменю пивоварного в ПОП "Росія" урожайність конкуруючих культур слід підвищити (розрахунки за формулою (1)): ярої пшениці - до 41,1 ц/га, жита - до 69,6, кукурудзи на зерно - до 63,7, вівса - до 84,7 і цукрових буряків - до 466,3 ц/га. Із врахуванням витрат на виробництво продукції ці дані значно зміняться (табл. 4, розрахунки за формулою (2)). Зазначимо, що розрахунки пріоритетів вирощування конкурентних культур можуть вестись також за фактичними та плановими показниками.

Таблиця 4 Розрахунок рівноважної врожайності конкуруючих культур з ячменем у ПОП "Росія" Віньковецького району Хмельницької області

Таким чином, при використанні існуючих технологій найбільш конкурентоспроможною культурою в ПОП "Росія" в порівнянні з пивоварним ячменем може бути яра пшениця. Всі інші культури будуть конкурентоспроможними порівняно з ячменем пивоварним при зміні технологій, які дозволять підвищити урожайність, або покращенні ситуації на ринку продукції АПК в бік збільшення закупівельних цін, зокрема це відбулось із цукровим буряком в 2009 р., що вплине на прибутковість виробництва.

В ресурсному потенціалі підприємства, як правило, фактори виробництва незбалансовані, деякі з них більш дефіцитні. У цьому випадку необхідно враховувати дефіцитність ресурсів на основі величини маржинального доходу на одиницю обмеженого ресурсу.

У третьому розділі - "Шляхи реалізації економічних пріоритетів підприємницької діяльності аграрних формувань" - розроблено й обґрунтовано з використанням економіко-математичних методів систему формування пріоритетів підприємницької діяльності на ринку сільськогосподарської продукції, яка враховує цінову ситуацію та ресурсний потенціал товаровиробників, фінансово-кредитне забезпечення, визначено потребу в техніці та засобах виробництва, обґрунтовано роль державної підтримки у забезпеченні пріоритетного розвитку агоформувань. Запропоновано оптимальну виробничо-галузеву структуру фермерського господарства "Гіпаніс" та ПОП "Росія" Віньковецького району Хмельницької області.

В ринковому середовищі одержання прибутку від реалізації виробленої сільськогосподарської продукції є однією з умов ефективного функціонування аграрного підприємства. Оптимальний план розвитку галузей можна розробити на основі лінійної економіко-математичної моделі визначення пріоритетності виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням фінансово-кредитного забезпечення шляхом зміни традиційної узагальненої моделі. При цьому важливо враховувати всі умови виробництва, що залежать від впливу ринкових процесів. Тому співвідношення галузей в аграрному підприємстві та його спеціалізація мають передбачати попит на вироблену продукцію й одночасно використовувати всі види ресурсів господарства.

Запропонована в дисертаційній роботі методика моделювання розвитку пріоритетів агроформувань доповнює існуючі економіко-математичні моделі (Курносов А.П., Браславець М.Е., Блаж І.Д. та ін.) умовами рівнянь, які враховують варіативні технології вирощування сільськогосподарських культур залежно від фінансово-кредитного та ресурсного забезпечення, а також кон'юнктури ринку.

При розрахунках пріоритетів розвитку підприємницької діяльності в ПОП "Росія" враховано різний рівень фінансово-кредитного та ресурсного забезпечення: підприємницька структура забезпечена коштами на 100% та 80 % від оптимальної потреби (табл. 5).

Таблиця 5 Пріоритети розвитку підприємницької діяльності залежно від фінансово-кредитного забезпечення в ПОП "Росія" Віньковецького району Хмельницької області на 2015 р.

У найкращій ситуації (оптимістична стратегія розвитку, рівень фінансово-кредитного забезпечення - 100 %) підприємство отримає 6499,4 тис. грн прибутку, тобто у порівнянні з фактичним станом в 5,7 рази більше. При 80 % ресурсному та фінансово-кредитному забезпеченні підприємства земля використовується повністю, проте господарство переорієнтовується на менш витратні та більш прибуткові галузі.

Така розбіжність наведених результатів пояснюється різною виробничою структурою. Так площі посіву цукрових буряків зменшується з 242 га до 17 га за рахунок збільшення посіву таких товарних культур, як яра та озима пшениця, кукурудза на зерно.

Порівняно із фактичною програмою виробництва сільськогосподарської продукції у ФГ "Гіпаніс" згідно з оптимальним планом пріоритети надаються вирощуванню продукції рослинництва на основі скороченої сівозміни з можливістю застосування інноваційних технологій та високопродуктивної новітньої техніки як вітчизняного виробництва, так і провідних фірм світу. Рівень рентабельності виробництва планується в умовах 35-55 % залежно від кон'юнктури ринку зернових культур. Економічний аналіз плану виробництва та реалізації продукції показав, що основними культурами в рослинництві у ФГ "Гіпаніс" у 2015 році можуть бути озима пшениця - 23,9 %, ярий ячмінь - 26,1 %, кукурудза на зерно - 26,1 % і ріпак - 23,9 %, тобто існує чотири види господарської діяльності - виробництво зерна озимої пшениці, ярого ячменю, кукурудзи і ріпаку. Орієнтація на такий конкретний тип діяльності в господарстві зумовлює особливості управлінських процесів, технології, мети розвитку і потреб ринку. Виробництво продукції тваринництва не передбачається.

Таблиця 6 Оптимальний план виробництва та реалізації продукції ФГ "Гіпаніс" Віньковецького району Хмельницької області на 2015 р

Встановлено, що сформована у фермерському господарстві структура виробництва відповідає наявному ресурсному потенціалу, про це свідчить завантаженість більшої частини технологічного обладнання (трактори, комбайни тощо).

Розвиток підприємництва на селі в основному базується на результатах діяльності фермерських та особистих селянських господарств, які на сучасному етапі формують інфраструктуру в сільській місцевості. Виявлено, що ускладнення ситуації у технічній базі сільського господарства пов'язано із вибуттям з виробничого циклу сільськогосподарської техніки. Зокрема, за 2008 р. вибуло 18 % тракторів, 21 % зернозбиральних комбайнів і в межах 15-26 % інших видів техніки.

На основі проведених досліджень визначено основні шляхи отримання сільськогосподарської техніки підприємствами аграрного сектору, якими є купівля нової техніки, а також техніки, яка була у використанні, фінансовий лізинг, довгострокові кредити та оренда.

Агропромислове виробництво вимагає більш радикального й дійового державного регулювання та підтримки в умовах ринку порівняно з іншими галузями національного господарства, що зумовлено негативним впливом на розвиток сільського господарства різних дестабілізуючих чинників: природних, економічних, соціальних.

Відсутність ефективного організаційно-економічного механізму державного регулювання, переоцінка можливостей ринку у саморегулюванні виробництва, послаблення контролю з боку державних органів за здійсненням економічних реформ, недостатня обґрунтованість державних заходів щодо стабілізації кризових процесів і стратегії розвитку АПК призвели до занепаду економіки у цій сфері національного господарства. Запропоновано механізм державної підтримки сільського господарства, який здійснюється за такими основними напрямами: державна фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників; здешевлення комерційних кредитів; доплати за продане молокопереробним заводам екологічно чисте молоко для виготовлення продуктів дитячого харчування; часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки; фінансування програм "Селекція в рослинництві" та "Селекція в тваринництві"; особливий режим справляння податку на додану вартість для сільгосптоваровиробників; фінансування розвитку комунального господарства в сільській місцевості; відшкодування по кредитах у національній валюті; податкові пільги.

Висновки

підприємницький аграрний економічний фермерський

1.Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств для забезпечення продовольчої безпеки України в сучасних умовах неможливе без докорінного удосконалення пріоритетних галузей, які формують економічну політику державного впливу на довготривалий період. Наукове обґрунтування механізму прибуткового господарювання в агропромисловому комплексі повинно ґрунтуватись на єдиних принципах і орієнтуванні всіх його сфер на досягнення високоефективних результатів виробництва. Він має забезпечувати своєчасне і гнучке реагування на зміни внутрішнього і зовнішнього середовища, а також максимальну зацікавленість усіх працівників якнайповніше використовувати наявні виробничі ресурси.

2.Хмельницька область як аграрна має необхідні умови для розвитку агропромислового виробництва. Тенденції виробництва основних видів сільськогосподарської продукції позначились на обсягах реалізації продукції галузі. Сільськогосподарськими підприємствами області по всіх каналах у 2008 р. було реалізовано продукції на суму 1108,8 млн. грн. (в фактичних цінах), у тому числі продукції рослинництва - на 778,7 млн. грн., тваринництва - на 330,1 млн. грн. Загальний обсяг реалізованої ними продукції зріс порівняно з 2006 р. на 39,6 %, у тому числі рослинницької - на 42,8 %, тваринницької - на 32,7 %. Водночас має місце деформація структури виробництва, більшість валової продукції сільського господарства області виробляється в господарствах населення, які неспроможні формувати необхідні товарні партії високонкурентної продукції відповідно до потреб внутрішнього і особливо зовнішнього ринків.

3.Однією із найпроблемніших у сільськогосподарському виробництві Хмельницької області залишається галузь тваринництва, яка в умовах переходу до ринкових відносин опинилась у найбільш скрутному становищі. Занепало свинарство, якому слід надати, зважаючи на його господарсько-економічні та біологічні особливості, пріоритетного значення у розв'язанні проблеми постачання населенню м'ясної продукції. Вихідною методологічною основою стратегії розвитку ринку свинини є досягнення високої рівня питомої ваги продукції свинарства в структурі м'ясного балансу, яка може бути доведена до 45 - 50%, що визначить ключову роль свинини у забезпеченні населення м'ясними ресурсами. Згідно з нашими дослідженнями розраховано мінімальну ціну свинини, яка відшкодовує витрати на її виробництво і має становити 1220,3 грн/ц.

4.У процесі досліджень запропоновано методику формування пріоритетів підприємницької діяльності на ринку сільськогосподарської продукції, яка враховує прибутковість та витрати на виробництво продукції, що дає можливість розробляти варіативні ситуації розвитку агроформувань різних форм господарювання та визначати оптимальні параметри виробничих процесів. Так, пріоритетними культурами в галузі рослинництва для Хмельницької області можуть бути озима та яра пшениця, ярий ячмінь і цукрові буряки, в галузі тваринництва - виробництво молока та свинини.

5.Запропонована економіко-математична модель дозволяє оптимізувати пріоритети розвитку галузей залежно від стану забезпеченості господарств власними та позичковими коштами (100 %, 80 %, 70 % та 50 %), що дає можливість визначити найбільш ефективну стратегію підприємницької діяльності на перспективу. Так за умови повного забезпечення (100 %) для ПОП "Росія" Віньковецького району Хмельницької області найефективнішим буде вирощування таких культур, як озима пшениця, ячмінь пивоварний, ріпак і кукурудза на зерно та утримання 300 корів, що дає можливість реалізувати 1200 т молока і 35 т яловичини. При 80 % фінансово-кредитному забезпеченні змінюється структура сівозмін в напрямку вирощування менш затратних культур, таких як: озима та яра пшениця, ячмінь пивоварний, ріпак та кукурудза на зерно, та значно зменшуються посіви під цукровими буряками до 17 га. При 80% товарності вирощування культур пріоритетним є утримання 300 умовних голів молочного стада.

6.Проведене економіко-математичне моделювання пріоритетних напрямів підприємницької діяльності показує, що в умовах обмеженого фінансово-кредитного та ресурсного забезпечення й нестабільного ринку пріоритетами ведення конкурентоздатного сільськогосподарського виробництва є застосування прогресивних інноваційних технологій при необов'язковому використанні всієї землі. Аналіз пріоритетів розвитку галузей рослинництва та тваринництва свідчать, що у тваринництві найбільш ефективним є виробництво молока, яке дає можливість швидко повертати обігові кошти.

7.Визначено, що існуючі методологічні підходи до використання землі не враховують умови фінансово-кредитного забезпечення. В дисертації запропоновано методику моделювання економічних процесів ведення підприємницької діяльності в умовах нестабільного ринку, яка враховує фінансово-кредитне та ресурсне забезпечення підприємств, а також кон'юнктуру ринку. Дана методика дає можливість обґрунтовувати оптимістичний та песимістичний варіанти розвитку господарювання в агроформуваннях.

8.Становлення фермерського підприємництва є об'єктивно необхідним процесом, який реалізується на основі майнової відповідальності фермерів-власників. У зв'язку з цим фермерське підприємництво розглядалося як система виробничих відносин, у тому числі організаційно-економічних. Фермерство на селі слід характеризувати з двох сторін: фермери є товаровиробниками сільськогосподарської продукції, хоча на малих площах вони не можуть бути конкурентоспроможними порівняно з великотоварним формуванням; фермерство формує ефективну інфраструктуру та надає допомогу соціальному розвитку села.

9.Запропонований механізм реалізації економічних пріоритетів підприємницької діяльності фермерських господарств, в основі якого лежить модель функціональних зв'язків, враховує кліматичні умови, нормативно-правову базу, соціально-економічну ситуацію в регіоні, демографічний стан, кон'юнктуру споживчого ринку, купівельну спроможність та рівень доходів населення. Дослідженнями встановлено, що фермерство, як особлива сільська соціальна група, фундамент ефективної аграрної економіки є продуктом високого рівня суспільства, еволюції селянства. Перетворення фермерства з індивідуально-локального в масове явище - процес тривалий і складний.

10.На основі проведених досліджень визначено основні шляхи отримання сільськогосподарської техніки підприємствами аграрного сектору, якими є купівля нової техніки, а також техніки, що була у використанні, фінансовий лізинг, довгострокові кредити та оренда. У Хмельницькій області 55,8 % господарств, які є прибутковими, мають змогу отримувати техніку на умовах фінансового лізингу та купують нову техніку вітчизняного та закордонного виробництва, збиткові підприємства, яких в області налічується 30,1 %, орендують та купують техніку, що була у використанні. Певний прошарок господарств, за даними досліджень, покращує свій фінансовий стан (14,1 % підприємств), вони отримують техніку за допомогою довгострокових кредитів та на умовах фінансового лізингу.

11.Запропонований механізм державної фінансової підтримки агроформу-вань, який враховує зарубіжний досвід державної підтримки малого бізнесу в сільському господарстві, передбачає обов'язковість присутності трьох складових: виділення спеціальних банків, наділених ліцензіями для роботи із суб'єктами малого бізнесу з використанням державних пільг і державної підтримки; державне сприяння організації кредитних кооперативів, в яких статутами закріплюється субсидована відповідальність членів кооперативів за кредити, взяті їх партнерами; створення спеціальних гарантійних фондів, які забезпечуватимуть проблему застави, повернення позик і стабілізацію сільського господарства України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Марцишевська Ю. Л. Особливості формування земельних відносин на сучасному етапі / Ю. Л. Марцишевська // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка: Економічні науки. -Харків: ХНТУСГ, 2007. - Вип. 50. - С. 224-228.

2. Марцишевська Ю. Л. Тенденції розвитку фермерства у країнах з розвинутою економікою / Ю. Л. Марцишевська // Науковий вісник Національного аграрного університету - К., 2007. - Вип. 110. - Ч.1. - С. 343-347.

3. Марцишевська Ю.Л. Ефективність функціонування агроформувань Хмельницької області / Ю.Л. Марцишевська // Всеукраїнський науково-виробничий журнал "Інноваційна економіка". - Тернопіль, 2009. - № 1 (11). - С. 119-124.

4. Марцишевська Ю. Л. Роль фінансово-кредитного забезпечення підприємств аграрного сектору / Ю. Л. Марцишевська // Економіка АПК. - 2009. - № 5. - С. 98-100

5. Марцишевська Ю. Л. Механізм реалізації економічних пріоритетів підприємницької діяльності в агроформуваннях з урахуванням забезпеченості технічними засобами / Ю. Л. Марцишевська // Науковий вісник НУБіП України. - К., 2009. Вип. 142. - Ч. 2. - С. 161-167.

6. Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ["Консалтингова підтримка підприємницької діяльності агроформувань в Україні"], (Полтава, 26-27 лист. 2008 р.) / - Полтава: ПДАА, 2008. - С. 211-212.

Размещено на Allbest.ru