Монетизація трансформаційної економіки: методологія дослідження, зміст і фактори

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 338.23:336.74

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МОНЕТИЗАЦІЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ: МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ

Альошина Ірина Вікторівна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Гриценко Андрій Андрійович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри економічної теорії та економічних методів управління

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Лагутін Василь Дмитрович, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри економічної теорії та конкурентної політики

- кандидат економічних наук Синюченко Майя Іванівна, Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України", м. Суми, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки

Захист відбудеться "12" вересня 2008 року о "14" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.

Із дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий "07" серпня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв

Анотаціяї

Альошина І.В. Монетизація трансформаційної економіки: методологія дослідження, зміст і фактори. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню суті, змісту, етапів та чинників монетизації економіки. У роботі розглядається специфіка умов функціонування банківської системи України у період економічної трансформації в аспекті проблеми нарощування кредитної активності банків для забезпечення інвестиційних потреб реального сектору економіки.

Автором досліджуються механізми впливу параметрів грошової пропозиції на динаміку основних макроекономічних показників; аналізуються проблеми слабкої диверсифікації національної платіжної системи, гіпертрофованого готівкового обороту та динаміки капітальних інвестицій в Україні.

На основі кореляційного та факторного аналізу поглиблено досліджуються сутнісні характеристики динаміки монетизації в Україні та систематизуються фактори, що впливають на неї. Автором розв'язується завдання щодо отримання регресійного рівняння, яке дозволяє кількісно оцінити міру впливу на монетизацію всієї сукупності макроекономічних параметрів, які розглянуто.

У роботі виявлено особливості застосування класичних інструментів опосередкованого грошово-кредитного регулювання в Україні, а також на основі апарату регресійного аналізу досліджується кількісний вплив, який вони здійснюють на показник монетизації економіки. Пропонуються шляхи нарощування ресурсної забезпеченості економічного росту в Україні.

Ключові слова: економічна трансформація, етапи монетизації, фактори монетизації, грошова пропозиція, платіжна система, готівковий обіг, інструменти грошово-кредитного регулювання.

Алёшина И.В. Монетизация трансформационной экономики: методология исследования, содержание и факторы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена исследованию сущности, содержания, этапов и факторов монетизации экономики. В качестве объективной основы понятия монетизации рассматриваются денежные агрегаты, их структура и динамика значений для Украины за период с 1996 г. по 2007 г. Обосновывается позиция автора в отношении выбора наиболее адекватного монетарного агрегата для расчета показателя монетизации экономики. Анализируется состояние национального денежного рынка; характеризуются причины, по которым он не является действенным инструментом мобилизации и межотраслевого перераспределения капитала.

На основе изучения значительного числа научных публикаций диссертантом углубленно анализируются и обобщаются теоретические взгляды на изучаемый феномен, предлагается авторское определение монетизации экономики. Рассматривается наличная и безналичная формы монетизации, определяется содержание процессов ремонетизации и демонетизации. Автором выявляются недостатки, присущие формуле для расчета показателя монетизации, критически изучаются позиции отечественных и зарубежных специалистов по вопросу возможных путей ее оптимизации.

Диссертантом формулируются основные особенности динамики денежного предложения в Украине, характерные для периода ее независимости; анализируются проблемы слабой диверсифицированности национальной платежной системы и гипертрофированного оборота наличности; приводится расширенная статистическая информация по показателям монетизации стран с развитой и трансформационной экономикой; формируется представление о состоянии монетарной зрелости Украины. Предлагается периодизация системообразующего процесса монетизации, включающая в себя следующие этапы: монетизацию дефицита денежных средств или "догоняющую" монетизацию, монетизацию структурных сдвигов и монетизацию социального благополучия.

В диссертационной работе раскрывается содержание и движущие силы монетизации экономики; изучается механизм действия денежного мультипликатора в отечественной экономике и его взаимосвязь с динамикой монетизации; рассматривается специфика условий функционирования банковской системы Украины в период экономической трансформации в аспекте проблемы наращивания кредитной активности банков для обеспечения инвестиционных потребностей реального сектора. Решается задача отыскания коэффициентов эластичности и кросс-эластичности элементов трансформации сбережений в инвестиции в Украине.

Автором изучаются механизмы воздействия параметров денежного предложения на динамику основных макроэкономических показателей и формулируются условия, при которых деньги способны генерировать изменения в воспроизводственных процессах.

Диссертантом подвергается критическому переосмыслению базовое уравнение количественной теории денег, уточняется экономический смысл входящих в него компонент и предлагаются некоторые методологические подходы по его корректировке. На основе статистических данных по Украине графически иллюстрируется цикличность скорости денежного обращения в зависимости от фазы экономической конъюнктуры.

Автором всесторонне рассматривается механизм реализации инфляционных процессов в экономической системе с несовершенной конкуренцией. Предлагается авторское видение причин монетарного и институционального характера, обуславливающих развертывание в Украине как инфляции спроса, так и инфляции предложения. Изучается влияние, оказываемое на монетизацию экономики компенсаторными механизмами инфляции и механизмами инфляционных потерь.

На основе корреляционного и факторного анализа углубленно исследуются сущностные характеристики динамики монетизации в Украине и систематизируются факторы, оказывающие на нее влияние. Автором решается задача получения регрессионного уравнения с латентными переменными, позволяющего количественно оценивать меру воздействия на монетизацию всей совокупности рассматриваемых макроэкономических параметров и прогнозировать ее будущий тренд.

В диссертационной работе выявляются особенности применения классических инструментов денежно-кредитного регулирования в Украине, а также на основе аппарата регрессионного анализа исследуется количественное влияние, оказываемое ими на показатель монетизации экономики. Оценивается эффективность процентной политики, реализуемой отечественной банковской системой. Предлагается комплекс мер денежно-кредитного и бюджетно-налогового характера по наращиванию ресурсной обеспеченности экономического роста в Украине.

Ключевые слова: монетарные агрегаты, денежное предложение, денежный мультипликатор, скорость денежного обращения, эластичность монетизации, инфляция, латентный фактор монетизации, инструменты денежно-кредитного регулирования.

Alyoshina I.V. The Monetization of transformation Economy: Researching Methodology, Contents and Factors. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Economics by specialіty 08.00.01 - economic theory and history of economical doctrines. The Kharkiv National University named after V. N. Karazin, Kharkiv, 2008.

Thesis is devoted to the researching of essentiality, contents, phases and factors of the monetization. In the thesis the specifics of function conditions of banking system in Ukraine in the period of the economic transformation is researched in the aspect of the credit activity increasing for providing of the investment needs of the real economics.

The influence mechanism of the money supply parameters on the dynamics of the basic macroeconomic indicators is analyzed; such problems as poor divarication of the payment system, hypertrophied part of the cash flow and capital investment dynamics in Ukraine are researched.

By means of correlation and factor analyze the essentiality characteristics of the monetization dynamics in Ukraine are deeply researched and the systematization of influence factors is made. The author solves the problem of getting the regression quotation which makes possible to estimate quantitatively the extent of all macroeconomic indicators' influence.

In the thesis the application properties of the mediate monetary regulation instruments in Ukraine are analyzed and by means of the regression analyze their quantitative estimation on the monetization level is researched. Some ways of the recourse supply increasing for the economic growth in Ukraine are offered.

Key words: economic transformation, phases of the monetization, factors of the monetization, money supply, payment system, cash flow, monetary regulation instruments.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. На сьогодні монетарна політика багато в чому зумовлює характер глобальних процесів, що мають місце в усіх сферах функціонування сучасного суспільства. Це пояснюється тим, що ефективність організації фінансових потоків у державі впливає на забезпечення потреб її громадян не меншою мірою, ніж наявність у ній тих чи інших матеріальних, трудових та природних ресурсів. Адже в разі їх обмеження чи повної відсутності завжди існує можливість придбати їх за кордоном, утім, лише за умови, що для цього є в розпорядженні адекватний запас грошових коштів.

Грошовий обіг є, водночас, і важливою характеристикою, і модулятором стану ринкової кон'юнктури. Якщо в обігу більше грошей, ніж потребує процес виробництва, то це приводить до їх знецінення - зниження купівельної спроможності грошової одиниці. У такому разі деформується провідна економічна ланка ринкових відносин - ціновий механізм, який відображає реальні витрати виробництва. У той же час надзвичайне скорочення грошової маси викликає кризу неплатежів. Отже, умови підтримання стабільності грошової сфери економіки та її реального сектору залежать від відповідності двох факторів: рівня реальної потреби в грошових коштах для здійснення господарчої діяльності та обсягу їх фактичного надходження до обігу. Тому для економіки будь-якої держави визначення оптимальної кількості грошей, яка має знаходитися в обороті, має дуже важливе значення.

В аспекті трансформації економіки України питання ремонетизації також надзвичайно актуальне й гостро стоїть на порядку денному. Адже зростання рівня монетизації є однією з домінантних умов забезпечення вчасної та повної реалізації виробленого валового внутрішнього продукту, формування фондів загальнодержавного призначення, нарощування збережень та подальшої трансформації їх в інвестиції, розвитку фінансового ринку та банківського сектору, а також мінімізації обсягів заборгованостей суб'єктів господарювання. Саме цьому вельми важливо відстежувати трансформаційні процеси у фінансовій сфері, стимулюючи формування їхніх продуктивних конфігурацій, а також розв'язувати завдання щодо формування окремого блоку монетарного аналізу з метою управління перебудовою емісійного та трансмісійного механізмів монетарної політики.

Ступінь дослідження проблеми. Фундаментальні дослідження в галузі теорії грошей містяться в працях багатьох класиків економічної теорії, які є представниками різноманітних наукових шкіл. Серед них слід особливо виділити роботи К. Бруннера, К. Варбюртона, К. Вікселя, Ф. Грехема, Дж. Енджелла, Дж. Кейнса, Б. Клейна, Дж. Локка, Р. Лукаса, Р. Манделла, К. Маркса, А. Мелтзера, В. Петі, Ф. Пулона, Р. Селдена, Дж. Тобіна, И. Фішера, М. Фрідмена, Ф. Хайека, Л. Харріса, Р. Харрода, Дж. Хікса, Б. Шмідта та інших.

Сучасний погляд на принципи грошово-кредитної політики, який слугував методологічною основою цього дослідження, відображений у працях Д. Ван-Хуза, Л. Кідуелла, Г. Лінвуда, Р. Міллера, Ф. Мишкіна, В. Нордхауса, Д. Патінкіна, Р. Петерсона, Дж. Сакса, П. Самуельсона, Д. Стігліца, С. Фішера та інших. Утім, далеко не весь потенціал знань, накопичений зарубіжними авторами в галузі вивчення грошово-кредитних відносин, може бути беззастережно застосований в умовах трансформаційних перетворень економіки України.

У зв'язку із цим значна увага з боку провідних вітчизняних учених приділяється дослідженню характерних для перехідного періоду закономірностей грошового обігу. Питанням оптимальності обсягу та структури грошової маси в Україні присвячували свої праці А. Гальчинський, В. Геєць, Н. Гребеник, А. Гриценко, О. Дзюблюк, А. Єпіфанов, І. Жиляєв, Т. Кричевська, В. Лагутін, С. Льовочкін, В. Лисицький, І. Лютий, М. Макаренко, В. Міщенко, В. Найдьонов, С. Науменкова, П. Нікіфоров, В. Опарін, Ю. Пахомов, Н. Савлук, А. Сігайов, В. Стельмах, В. Федосов, П. Юхименко, В. Ющенко, О. Яременко та інші.

Однак, дотепер в економічній науці не існує єдиного погляду на розробку дієвих механізмів оптимізації стану національного грошово-кредитного ринку та визначення магістральних напрямків ремонетизації економіки України. Розв'язання цієї проблеми ускладнюється тим, що незавершеність процесу формування вітчизняної грошово-кредитної системи, а також наявність певних інституційних пустот, що деформують фінансово-економічний простір в Україні, значною мірою послаблюють ефекти та підвищують ризики регуляторної діяльності монетарної влади.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії та історії економічної думки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна "Інституційна динаміка в умовах ринкової трансформації економіки України" (номер державної реєстрації 0107U000688).

Мета і завдання дослідження. Провідною метою дослідження є виявлення сутнісних характеристик та особливостей динаміки монетизації перехідної економіки на основі реалізації системного підходу у вивченні проблем грошового обігу, що є характерними для трансформаційного періоду.

Відповідно до сформульованої мети були поставлені такі завдання дослідження:

1) розкрити сутність та визначити форми монетизації економіки, виявити її сумісно-розділену природу;

2) обґрунтувати необхідність врахування особливостей, притаманних трансформаційній економіці, при зіставленні показників монетизації за різними країнами; представити періодизацію процесу монетизації перехідної економіки та відзначити умови, за яких гроші спроможні генерувати зміни в реальних макроекономічних показниках;

3) схарактеризувати особливості грошової пропозиції в Україні та оцінити еластичність приросту монетизації вітчизняної економіки за елементами процесу трансформації заощаджень в інвестиції з використанням удосконаленої методики розрахунку досліджуваного показника;

4) показати взаємозв'язок монетизації та інфляції в трансформаційній економіці й з'ясувати співвідношення монетарної та немонетарної природи інфляційних процесів в Україні;

5) класифікувати та систематизувати фактори монетизації економіки;

6) отримати математичну залежність, що описує динаміку монетизації в Україні та дозволяє прогнозувати її майбутній тренд;

7) визначити найбільш дієві інструменти національної монетарної політики в аспекті впливу, який вони здійснюють на монетизацію; оцінити ефективність відсоткової політики вітчизняної банківської системи та виділити магістральні напрямки грошово-кредитного регулювання у вирішенні проблеми грошового насичення економіки України.

Об'єктом дослідження є процес грошового насичення трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є сутність, зміст і фактори монетизації трансформаційної економіки.

Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність отриманих результатів дисертації забезпечується використанням адекватної методології дослідження, що містить у собі як загальнотеоретичні, так і специфічні методи. Базовими серед них є методи сходження від абстрактного до конкретного, аналізу та синтезу, дедукції та індукції.

Діалектичний метод вивчення соціально-економічних явищ використовувався в межах дослідження сутності, сумісно-розділеної природи та етапів монетизації економіки. Системно-структурний метод дозволив систематизувати та класифікувати фактори монетизації трансформаційної економіки. За допомогою функціонального моделювання та багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу отримано рівняння, яке має прогнозні властивості щодо майбутнього тренду монетизації економіки України; досліджено еластичність динаміки монетизації залежно від рівня депонування та кредитування у вітчизняній економіці.

Логіко-історичний підхід використано при формулюванні дефініції монетизації. Метод порівняльних характеристик слугував основою формування доказової бази щодо необхідності врахування особливостей, притаманних трансформаційній економіці, при зіставленні показників монетизації за різними країнами. Статистичний метод застосовано для оцінки дієвості класичних інструментів грошово-кредитного регулювання й ефективності відсоткової політики вітчизняної банківської системи в аспекті розв'язання проблеми ремонетизації економіки України.

Теоретичною основою дисертаційної роботи є праці зарубіжних та вітчизняних учених щодо проблем монетизації економіки та регуляторної діяльності органів державної влади в галузі грошово-кредитних відносин.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, дані науково-дослідних установ Національної академії наук України, законодавчі та нормативно-правові акти в галузі національної грошово-кредитної політики, а також монографії та наукові статті зарубіжних і вітчизняних авторів із питань грошового насичення економіки.

Наукова новизна отриманих результатів. Здійснене дослідження дозволило доповнити та систематизувати загальнотеоретичні уявлення про сутність, форми та етапи монетизації економіки, виявити сукупність її детермінантів та залежностей, що їх об'єднують, а також обґрунтувати комплекс заходів щодо управління динамікою монетизації трансформаційної економіки.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, такі.

І. Уперше:

1. Виявлено сумісно-розділену природу монетизації економіки, яка полягає в розділеності та інтегрованості широких монетарних агрегатів, що відображають рух і трансформацію грошових коштів в національному господарстві; проявляється в тому, що монетарні агрегати поєднують у собі різні за ступенем ліквідності, законами обігу, а також функціональним навантаженням представники вартості та поглиблюється тим, що одні й ті ж самі грошові кошти здатні водночас виконувати різні функції: слугувати і засобом нагромадження вартості, становлячи для власника депозитного рахунку капітал, і звичайним засобом обігу для одержувача кредиту.

2. Запропоновано періодизацію системоутворювального процесу монетизації, що складається з таких етапів: 1) монетизації дефіциту грошових коштів або "доганяльної" монетизації; 2) монетизації структурних зрушень, що характеризується часткою грошової маси, яка опосередковує відтворювальні процеси в офіційному секторі економіки, динамікою капітальних інвестицій, а також рівнем капіталовіддачі того чи іншого технологічного устрою; 3) монетизації соціального добробуту, що пов'язана із зростанням життєвого рівня й соціальної захищеності населення країни.

3. Кількісно виражено закономірності в динаміці монетизації трансформаційної економіки України на основі використання кореляційного та факторного аналізу й отримано регресійне рівняння, яке за допомогою латентних змінних, що агрегують у собі певний набір стандартних макроекономічних показників, дозволяє прогнозувати майбутній тренд монетизації як відгук на зміни її базових детермінант:

"Рівень монетизації економіки за агрегатом М 3" = 1,238 +

+ 0,459* "Капіталогенерація господарської діяльності" +

+ 0,083* "Оптимальність керуючої активності державної влади" -

- 0,102* "Нагромаджений дефіцит грошових коштів в економіці".

ІІ. Дістали подальшого розвитку:

4. Визначення монетизації економіки як інтегрального макроекономічного поняття, що відображає представлену грошима частку вартості, створеної в економічній системі впродовж певного періоду; як поліструктурного процесу, що формує грошовий попит та пропозицію в економіці, а також як індикатора стану грошового середовища, що відбиває: 1) інституційно-зумовлені абсорбційні властивості господарської системи по відношенню до грошей, що надходять до неї; 2) відносну збалансованість товарних та грошових потоків у країні; 3) рівень розвитку та перерозподільної активності фінансового сектору держави; 4) затребуваність грошових коштів суб'єктами економіки в межах загальногосподарської кон'юнктури, що склалася, та дії принципу монетарного арбітражу; 5) ступінь довіри економічних агентів до національної валюти та до політики монетарної влади;

5. Обґрунтування щодо необхідності врахування при зіставленні рівня монетизації економіки України з аналогічними показниками в розвинених країнах таких особливостей трансформаційної економіки, як: 1) паралельна циркуляція у платіжному обороті кількох валют; 2) невисокий рівень економічної культури суб'єктів господарювання та населення в аспекті використання переваг співпраці з банківською системою; 3) недостатня прозорість бюджетно-податкової політики, що зумовлює "тінізацію" реального сектору й актуалізує операції з готівковими коштами; 4) слабка розвиненість фінансового ринку; 5) значна питома вага монопольного ціноутворення та інше;

6. Характеристика міри впливу на монетизацію економіки України елементів процесу трансформації заощаджень в інвестиції. На підставі отримання коефіцієнтів еластичності та крос-еластичності макропараметрів у ланцюжку "заощадження > депозити > кредити > монетизація" з використанням удосконаленої методики розрахунку досліджуваних показників показано, що найменшою є еластичність монетизації за строковими депозитами, у той час як заощадження економічних агентів, що становлять потенціал формування ресурсів банківської системи, а також рівень кредитування реального сектору, як інвестиційний важіль економічної трансформації, здійснюють більший і майже однаковий за силою вплив на монетизацію.

ІІІ. Удосконалено:

7. Класифікацію факторів монетизації трансформаційної економіки у напрямку розширення їхнього кола та розподілення залежно від механізму формування (інституційно-зумовлені, індивідуально-мотиваційні), сфери належності (монетарні, немонетарні), форми вияву (прямої дії, опосередкованої дії), принципу вимірюваності (кількісні, якісні), а також характеру (стимулюючі, стримуючі), стадії (первинні, вторинні) та терміну (короткострокові, довгострокові) їхнього впливу;

8. Оцінку ефективності відсоткової політики вітчизняної банківської системи в аспекті розв'язання проблеми ремонетизації економіки України шляхом визначення порогової величини банківської маржі між відсотковими ставками за депозитами та кредитами, перевищення якої відповідно до отриманої математичної залежності здатно призводити до зниження темпів зростання монетизації.

Практичне значення одержаних результатів. Ця робота є систематизованим дослідженням феномену монетизації економіки. Логіка аналізу розкриває як теоретичні, так і практичні аспекти процесу грошового насичення трансформаційної економіки.

Отримані результати виявляють сутнісні характеристики, а також найбільш узагальнені залежності в динаміці явища, що розглядається, і мають слугувати концептуальною основою:

· підвищення ефективності капіталогенеруючої діяльності національної банківської системи;

· удосконалення регуляторного інструментарію монетарної влади;

· розширення комплексу заходів щодо управління монетизацією трансформаційної економіки.

Окремі висновки та положення дисертаційної роботи можуть бути використані:

· у рамках наукових досліджень різноманітних аспектів функціонування монетарної сфери;

· у процесі розробки законодавчих та нормативно-правових актів із питань регулювання грошово-кредитних відносин;

· у вищих навчальних закладах при підготовці навчальних посібників та читанні курсів "Основи економічної теорії", "Макроекономіка", "Державне регулювання економіки", "Фінанси", "Грошовий обіг", "Основи банківської справи".

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені автором на 5 конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень" (м. Харків, квітень 2004 р.); Міжнародних Ліберманівських читаннях "Сучасний стан і тенденції економічного розвитку в Україні" (м. Харків, листопад 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічний розвиток України в актуальному просторі та часі" (м. Харків, жовтень 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Оптимум - 2006: дослідження та оптимізація економічних процесів" (м. Харків, листопад 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України" (м. Суми, листопад 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 9 одноосібних статей у фахових наукових виданнях загальним обсягом 6,0 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (що містять сім підрозділів), висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації становить 199 сторінок, основний зміст роботи викладено на 170 сторінках. Дисертація містить в основному тексті 21 таблицю, 10 графіків, 5 рисунків та 2 діаграми, які займають 19 сторінок. Список використаних джерел налічує 173 найменування на 16 сторінках.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження та її зв'язок із науковими програмами, планами, темами економічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна; визначено стан розробки наукової проблеми; подано характеристику об'єкта, предмета й методології дослідження та сформульовано його мету й завдання; розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення; представлено інформацію про апробацію результатів дисертації та їх публікацію.

Перший розділ "Методологічні основи дослідження монетизації економіки" присвячено розширенню та удосконаленню теоретико-методологічної бази вивчення процесу грошового насичення економіки. Зокрема, в цьому розділі розглянуто специфіку феномену грошових агрегатів як об'єктивної основи поняття монетизації економіки, проаналізовано стан грошового ринку в Україні та досліджено питання відповідності структури грошової маси особливостям функціонування вітчизняної економічної системи. Установлено, що за низкою ознак грошовий ринок в Україні дотепер не виступає дієвим інструментом мобілізації та міжгалузевого перерозподілу капіталу. Перш за все, це пов'язано з обертанням у вітчизняній економічній системі гіпертрофованої частки готівки, яка, незважаючи на своє зменшення за період з 1996 року в 1,5 рази, аж до кінця 2007 року складала трохи менше третини від загальної маси національних грошових коштів, залишаючись непідвладною регулятивним діям Національного банку, а отже, становлячи перешкоду на шляху зміцнення банківської системи, нарощування її ресурсного потенціалу й активізації інвестиційної діяльності в державі.

На підставі розгляду та поглибленого аналізу існуючих поглядів на категорію монетизації економіки подано тлумачення сутності цього явища, сформульовано дефініцію монетизації та перелічено ознаки грошового середовища, які вона безпосередньо характеризує. Підкреслено, що всі трактування монетизації економіки, які відштовхуються від визначення її лише як попиту на гроші, у повній мірі не відповідають дійсності, оскільки не приймають до уваги існування незадоволеного грошового попиту у вигляді дебеторсько-кредиторської заборгованості, бартеру та сурогатного обігу, а також обминають при аналізі екзогенну компоненту грошової пропозиції.

Розглянуто готівкову форму монетизації, яка визначає рівень забезпеченості платіжного обороту готівковими коштами, та її безготівкову форму, динаміка якої відбиває масштаби використання безготівкового типу взаєморозрахунків у межах відповідної економічної системи. Запропоновано визначення процесу ремонетизації як зростання тренду монетизації економіки, що відображає збільшення рівня забезпеченості грошовими коштами процесу виробництва та перерозподілу ВВП, а також демонетизації економіки, яка, навпаки, характеризується убиваючою динамікою насиченості платіжного обороту грошовими засобами в їхньому реальному вимірі.

Виявлено сумісно-розділену природу монетизації економіки, яка полягає в тому, що гроші, які функціонують в національному господарстві як засіб обігу, одночасно можуть становити потік капіталу, та реалізується через суперечність функцій, що виконують різні представники вартості, в єдності їхніх агрегатів, які створюють рух та трансформацію ліквідності в економічній системі.

Окреслено недоліки, які притаманні існуючій формулі для розрахунку рівня монетизації економіки та не дозволяють у повній мірі об'єктивно оцінити монетарну ситуацію в країні, що полягають у: 1) некоректному зіставленні грошової маси як запасу та валового внутрішнього продукту як потоку вартості; 2) використанні ВВП замість, наприклад, показника випуску, що містить проміжний та кінцевий продукти й здатен точніше відбивати потребу у грошових коштах; 3) врахуванні у складі показника ВВП сум залікових та бартерних операцій; частки товарів та послуг, які реалізуються в межах країни за інвалюту й інших складників доданої вартості, які не передбачають грошових трансакцій та не мають щільного зв'язку з широким грошовим агрегатом; 4) врахуванні валютних заощаджень суб'єктів господарювання в складі агрегату М 3, у той час як іноземна валюта не має в Україні вільного обігу, а отже, її легальне використання обов'язково випереджається обміном на національну. З метою удосконалення методики розрахунку показника монетизації проаналізовано позиції вітчизняних і зарубіжних учених щодо можливих шляхів коригування загальновідомого співвідношення грошової маси й ВВП.

Відтворено історичну хронологію подій, що слугували причинами монетарного колапсу в Україні у першій половині 90-х років. Для отримання розширеного уявлення про стан монетарної зрілості вітчизняної економіки сформовано таблицю, у якій представлено країни від авангарду до периферії світової господарчої системи в порядку зниження їхніх показників монетизації. Шляхом аналізу наведених даних отримано висновок, що існують механізми, використання яких дозволяє досягати значних показників монетизації як в умовах низької, так і в умовах порівняно високої інфляції. Сформульовано докази щодо необхідності врахування особливостей, притаманних трансформаційній економіці, при зіставленні показників монетизації за різними країнами. Обґрунтовано, що виокремлені особливості, з одного боку, об'єктивно зумовлюють заниженість рівня монетизації вітчизняної економіки, а, з іншого боку, перешкоджають активізації в ній процесу ремонетизації.

Представлено періодизацію процесу монетизації трансформаційної економіки, що складається з таких етапів, як монетизація дефіциту грошових коштів або "доганяльна" монетизація, монетизація структурних зрушень, монетизація соціального добробуту.

Окреслено місце монетизації в системі факторів ринкової трансформації та сформульовано умови, за яких гроші здатні генерувати зміни в реальних макроекономічних показниках. Показано, що темпи росту ВВП в Україні не завжди відповідали імпульсу нарощування грошової компоненти національної економіки, оскільки не вся грошова маса опосередковувала відтворювальні процеси на макрорівні, частково направляючись на покриття внутрішнього боргу, обслуговування тіньового обігу, а також формування фіктивного капіталу. Шляхом зіставлення статистичних даних доведено, що відчутний приріст ВВП спостерігається у періоди, коли темпи росту капітальних інвестицій перевищують, або сумірні з темпами росту грошової маси.

Другий розділ "Зміст і рушійні сили монетизації трансформаційної економіки" стосується проблем взаємодії в останній грошового попиту й пропозиції. Зокрема, в цьому розділі приділено увагу особливостям формування грошової пропозиції в Україні з точки зору її екзогенної та ендогенної компонент і зроблено акцент на недоліках сучасних джерел поповнення ліквідності у вітчизняній економічній системі.

Окреслено особливості динаміки грошової пропозиції у період стабілізації та початку економічного зростання в країні, що враховують: 1) її достатньо високі темпи; 2) низький початковий рівень, зумовлений розгортанням процесів гіперінфляції на ранньому етапі економічної трансформації; 3) відсутність у неї щільного зв'язку з динамікою інфляції. Розглянуто механізм дії грошового мультиплікатора в аспекті його модулюючого впливу на монетизацію.

Схарактеризовано причини, що зумовлюють невисоку інвестиційну активність національної банківської системи. Зокрема, розглянуто динаміку коефіцієнту депонування як відношення готівки в обігу до депозитних коштів, який, становлячи 0,3 у 1991 році, в період до 1998 року зазнав більш ніж семиразове збільшення, а в 2007 році складав 1,54, що також не є задовільним та свідчить про недостатній рівень довіри населення до банківської системи. Побудовано економетричну модель оцінки ефективності процесу трансформації заощаджень в інвестиції в аспекті проблеми ремонетизації вітчизняної економіки й отримано коефіцієнти еластичності та крос-еластичності приросту відповідних макропараметрів у ланцюжку "заощадження > депозити > кредити > монетизація"(табл. 1).

Здійснено аналіз базового рівняння кількісної теорії грошей щодо практичного тлумачення його компонент, принципової можливості його використання для розрахунку потрібної в обороті грошової маси, а також існуючих методологічних підходів стосовно способів його модифікування.

Зроблено акцент на доцільності врахування в рівнянні Фішера: 1) дефлятора ВВП як узагальнюючого показника інфляції замість індексу споживчих цін; 2) диференціації впливу, який здійснюють окремі компоненти грошової маси на протікання економічних процесів, замість оперування величиною широкого монетарного агрегату; 3) циклічності швидкості грошового обігу залежно від фази економічної кон'юнктури, оскільки автором дослідження встановлено, що найбільш значущим сплескам значень ВВП в Україні відповідає якщо не зростання, то відчутне уповільнення зниження швидкості обороту грошей.

Таблиця 1. Коефіцієнти еластичності та крос-еластичності (контрастний шрифт) елементів механізму трансформації заощаджень в інвестиції в Україні

	Монетизація	Кредити	Депозити	Заощадження
Монетизація	1
Кредити	0,8012	1
Депозити	0,6982	0,8714	1
Заощадження	0,8162	1,0187	1,1690	1

Усебічно розглянуто механізм реалізації інфляційних процесів в економічній системі з недосконалою конкуренцією. Розкрито причини, що зумовлюють розгортання в Україні як інфляції попиту, так й інфляції пропозиції, яка, між іншим, свідчить про наявність чинників деформації вітчизняного ринкового середовища. Серед грошово-кредитних чинників формування інфляційного потенціалу виокремлено кредитну природу сучасних платіжних засобів, особливості існуючої техніки банківської справи, значну питому вагу соціального фінансування в структурі витрат держбюджету та інше; серед чинників деформації вітчизняного ринкового середовища - слабку розвиненість системи страхування ризиків господарської діяльності, маломіцність фондового ринку, надмірність податкового тиску, монополізованість ринків збуту, мультивалютність грошової системи, політичну нестабільність та інше. Показано, що внаслідок залежності інфляції від інституційних особливостей трансформаційної економіки, характер її впливу на монетизацію визначається співвідношенням між дією компенсаторних механізмів інфляції, які обумовлюють однаково спрямовану динаміку номінального та реального ВВП, і дією механізмів інфляційних втрат, які формують їх протилежно спрямовані тренди.

У третьому розділі "Фактори монетизації трансформаційної економіки та підходи щодо управління її динамікою" сконцентровано увагу на виявленні та математичному вираженні закономірностей процесу грошового насичення економіки, яка знаходиться у стадії ринкових перетворень.

Зокрема, в цьому розділі представлено концепцію класифікації факторів монетизації трансформаційної економіки. До факторів сфери тактики та стратегії господарювання запропоновано віднести макропоказники, які відображають можливості економічної системи щодо створення грошей відповідно до фундаментальних концепцій "грошової бази" та "потоку фондів", у той час як до сфери базових умов господарювання включено фактори, які відбивають умови загальногосподарської кон'юнктури в державі (рис. 1). З метою систематизації виокремлених факторів монетизації розроблені та теоретично обґрунтовані критерії, відповідно до яких вони відрізняються за механізмом формування, сферою належності, формою вияву, принципом вимірюваності, а також характером, стадією та терміном їхнього впливу на показник, що підлягав дослідженню.

Рис. 1. Модель дослідження монетизації трансформаційної економіки

На підставі кореляційного та факторного аналізу отримано регресійне рівняння з латентними змінними, що дозволяє прогнозувати динаміку монетизації як відгук на флуктуації її базових детермінант. Отримані латентні змінні не є безпосередньо вимірюваними, при цьому кожен з них поєднує у собі певний набір початково виокремлених кількісно вимірюваних факторів монетизації (рис. 1). Із застосуванням програмного забезпечення автором дослідження отримано фундаментальне рішення щодо розподілу факторних навантажень моделі, а потім, шляхом ортогонального обертання відповідно до найбільш розповсюдженого алгебраїчного критерію простоти структури Varimax normalized, його перетворено у повернене. Результати останнього етапу роботи з моделлю щодо пошуку коефіцієнтів регресії, перевірки їхньої значущості, а також значущості моделі в цілому представлені в табл. 2.

Таблиця 2. Статистики моделі дослідження монетизації трансформаційної економіки

Коефіцієнти	Значення коефіцієнтів	Стандартні похибки	t-статистики Ст'юдента	Критерій Фішера, F	Коефіцієнт детермінації, R2
b0	1,238	1,579	0,784	1357,7	0,991
b1	0,459	0,037	12,404
b2	0,083	0,033	2,543
b3	-0,102	0,028	-3,636

Досліджено ефективність використання класичного інструментарію монетарної політики, що містить встановлення норм обов'язкового резервування, проведення операцій на відкритому ринку, а також варіювання обліковою ставкою НБУ з точки зору міри впливу, який згадане здійснює на динаміку монетизації. Відповідно до результатів економетричного аналізу установлено, що найбільш суттєво монетизація корелює з динамікою відсоткової ставки за кредитами, яка, у свою чергу, кореспондує із динамікою облікової ставки НБУ, оскільки ступінь її привабливості для суб'єктів господарювання є "спусковим гачком" успішної капіталотворчої діяльності банківської системи. Крім того, доведено, що для формування оптимальної відсоткової політики банків у аспекті впливу, який вона здійснює на монетизацію, особливо актуальною на сьогодні є проблема поступового скорочення маржі між депозитними та кредитними ставками до рівня, притаманного розвиненим країнам.

Наведено приклади сучасних найбільш радикальних підходів щодо розв'язання проблеми неплатежів та ремонетизації економіки, яка знаходиться в перехідному стані. Запропоновано комплекс заходів грошово-кредитного та бюджетно-податкового регулювання, що спроможні забезпечити бажану динаміку грошового насичення трансформаційної економіки України, серед яких: створення спеціалізованих банківських установ для підтримки підприємств інноваційної спрямованості, формування умов для залучення іноземного капіталу, розширення можливостей рефінансування комерційних банків із метою вирішення проблеми неплатежів та заборгованостей, здійснення дедоларизації вітчизняної економіки, зокрема, за рахунок підвищення привабливості формування суб'єктами господарювання гривневих активів, використання механізмів пільгового кредитування споживачів продукції вітчизняного виробництва, забезпечення диференційованого підходу до оподаткування банківських операцій та інше.

Висновки

капітальний інвестиція диверсифікація платіжний

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання з розробки теоретико-методологічних засад формування грошово-кредитної політики, спрямованої на підвищення рівня монетизації трансформаційної економіки, та створення відповідних науково-практичних рекомендацій.

1. Рівень монетизації економіки має складну функціонально-інституційну зумовленість і в загальному вигляді відображає ступінь пружності монетарного середовища, здатного до оперативної передачі монетарних імпульсів від одних інституційних блоків економічної системи до інших. При цьому монетизацію необхідно розглядати не лише як індикатор стану грошового ринку на певну дату, а й як процес. У цьому випадку, окрім критеріїв розширення грошової пропозиції, на перший план також висуваються проблеми формування оптимального інституційного середовища та використання відповідних ринкових інструментів і механізмів, що сприяють активізації процесів капіталогенерації в економічній системі.

Динаміка монетизації становить складний, непервинний процес, який потребує виключно опосередкованих заходів управління, причому головним економічним регулятором змін у обсязі грошової маси, що обертається в країні, є зміни у створенні й розподілі реальної доданої вартості. Попит та пропозиція грошей становлять рушійні сили монетизації як процесу грошового насичення економіки, а їхнє співвідношення та взаємодія в кожний момент еволюції економічної системи визначають внутрішній зміст цього процесу.

2. Будь-які засоби коригування найбільш розповсюдженої математичної формалізації показника монетизації як відношення грошової маси до ВВП мають низку недоліків. Зокрема, уведення до складу грошової маси дебеторсько-кредиторської заборгованості та бартеру необґрунтовано з точки зору того факту, що сурогати не мають домінантної характеристики грошей - властивості ліквідності; вилучення їх з обсягу реалізації не дає уявлення про повну потребу суб'єктів господарювання в коштах, а уточнення ВВП на суму валового продукту, що був вироблений у тіньовому секторі, характеризується значною похибкою розрахунків унаслідок відсутності надійного засобу оцінки останнього.

3. Незважаючи на те, що динаміка широкого грошового агрегату М 3 характеризується більшою стабільністю та зазнає меншого впливу з боку відсоткової та валютно-курсової політики, аніж динаміка вузьких грошових агрегатів, його використання для розрахунку показника монетизації національної економіки пов'язане з неминучим викривленням об'єктивної монетарної ситуації внаслідок урахування при цьому валютного складника грошової пропозиції. Тому в разі здійснення поглибленого аналізу стану грошового ринку доцільно оперувати показниками готівкової та безготівкової монетизації, які розраховуються стосовно відповідних компонентів грошової маси в національній валюті.

4. Процес монетизації перехідної економіки складається з трьох етапів. Монетизація дефіциту грошових коштів зумовлена необхідністю усунення наслідків гіперінфляції, що супроводжує ранню стадію переходу від адміністративно-командної системи до ринкових заходів господарювання, і спрямована на скорочення рецесивного розриву між сукупним попитом і потенційним ВВП.

Монетизація структурних зрушень пов'язана з властивістю ненейтральності грошей, їхньою здатністю до каталізації механізмів перебудови матеріально-речових пропорцій в економічній системі, що знаходить своє віддзеркалення у зростанні потенційного ВВП як індикатору приросту виробничого потенціалу країни. При цьому здатність грошей прискорювати структурні зрушення на макрорівні визначається часткою грошової маси, що опосередковує процеси виробництва в офіційному секторі економіки, динамікою капітальних інвестицій, а також рівнем капіталовіддачі, який є характерним для того чи іншого технологічного устрою.

Монетизація соціального добробуту виражається в перетворенні "кількості в якість" і спрямована на усунення суперечностей, притаманних першим двом етапам грошового насичення економіки, тобто на деполяризацію суспільства за доходами, соціальну захищеність і високий рівень життя всіх верств населення.

5. Поповнення ліквідності з опором на такі джерела, як експортна виручка та міжнародні кредити, не повинно розглядатися як базовий канал грошової емісії, оскільки це, по-перше, робить національну систему господарювання залежною від світової економічної та політичної

кон'юнктури, по-друге, позбавляє монетарну владу мобільності у проведенні грошово-кредитної політики і, по-третє, консервує сировинну орієнтацію вітчизняного експорту.

6. Швидкість грошового обігу, як феномен не стільки монетарний, скільки інституційний, характеризується певною циклічністю, що пов'язана з чергуванням фаз економічної кон'юнктури. При цьому її зростання, яке відповідає пожвавленню ділової активності, має визначені межі, при досягненні яких недостатні темпи зростання грошової маси пригнічують дію грошового мультиплікатору та стримують зростання ВВП.

7. Інфляція в трансформаційній економіці є віддзеркаленням об'єктивно існуючих диспропорцій та нестабільності економічної системи, оскільки має, крім загальних, такі специфічні джерела виникнення, як корумпованість бюрократичного апарату, бартеризація господарчих зв'язків, широка розгалуженість нелегального сектору економіки, слабкість, а в деяких випадках узагалі несформованість ринкових інституцій.

Утім, зіставлення показників монетизації за країнами свідчить про відсутність жорсткої кореляції між ними та показниками інфляції, що набувають значення в діапазоні від 0% до 20%. Отже, в Україні для монетарної влади актуалізується пошук та розробка механізмів, які дозволяють досягати значних показників монетизації на тлі помірних інфляційних процесів, що є характерними для економіки в перехідному стані.

8. Сукупність факторів монетизації трансформаційної економіки містить у собі як фактори, що забезпечують можливості економічної системи щодо створення грошей, так і фактори, що відбивають об'єктивні умови господарювання конкретної держави. Утім, характер впливу кожного з її факторів загалом може бути оцінений досить умовно, тому для достовірного та повного аналізу треба розглядати детермінанти монетизації як систему з деякою суперпозицією різноспрямованих сил. Причому, відповідно до результатів економетричного моделювання, реальні процеси в економіці впливають на монетизацію значно відчутніше, ніж політика монетарної влади.

9. За відсутності інституційних реформ та негативних шоків економічне зростання може підтримуватися простим нарощуванням сукупного попиту, тобто монетизацією економіки. Однак, у цьому разі фіксується не лише оптимальний рівень інфляції, але й межа економічної динаміки. Розв'язання завдання щодо прискорення останньої є можливим лише за умови проведення структурних реформ, націлених на усунення ринкових деформацій та зростання мобільності факторів виробництва.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

1. Алёшина И.В. Проблемы формирования предложения денег на современном этапе экономической трансформации в Украине // Вчені записки Харківського інституту управління. - Вип. 18. - Харків, 2005. - С. 151 - 161. - 0,6 д.а.

2. Алёшина И.В. Рычаги монетарного стимулирования экономического роста в Украине // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Економічна. - Вип. 719. - Харків, 2006. - С. 3 - 8. - 0,7 д.а.

...