Економічний механізм управління інтелектуальною власністю на підприємствах радіоелектронної промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

"КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

УДК [658:621.396.6]:[347.77:005] (043.3)

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Павленко Тетяна Володимирівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Яловий Гаррі Кирилович, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут",завідувач кафедри теоретичної і прикладної економіки

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гончарова Наталія Петрівна Київський Національний економічний університет ім. В. Гетьмана, професор кафедри економіки підприємств

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Шкворець Юрій Филимонович, Міжнародна академія фінансів та інвестицій при торгово-промисловій палаті України, доцент

Захист відбудеться 18 січня 2010 р. о 1400 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.002.23 у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" за адресою: Україна, 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37, корпус 1, ауд.163.

З дисертацією можна ознайомитися у Науково-технічній бібліотеці ім. Денисенка Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" за адресою: Україна, 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37.

Автореферат розіслано грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Зозульов

Анотації

Павленко Т.В. Економічний механізм управління інтелектуальною власністю на підприємствах радіоелектронної промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Національний технічний університет України "КПІ", Київ, 2010.

Дисертацію присвячено проблемам удосконалення економічного механізму управління інтелектуальною власністю на підприємствах радіоелектронної промисловості. інтелектуальний управління власність

Визначено зміст поняття "економічний механізм управління інтелектуальною власністю підприємства" та уточнено визначення категорії "інтелектуальна власність" як системи економіко-правових відносин власності щодо результатів творчої діяльності працівників. Розроблено і впроваджено концепцію управління інтелектуальною власністю промислового підприємства на основі моделі проблемно-діагностичного моніторингу пріоритетних напрямів досліджень, яка підвищить раціоналізацію економічної поведінки підприємства в умовах обмеженості ресурсів за рахунок спрямування активності творчих працівників у найбільш перспективні напрями розвитку науки і техніки. Удосконалено теоретичні положення про економічну природу та зміст структурних елементів системи управління інтелектуальною власністю промислового підприємства. У дисертаційному дослідженні удосконалено процедуру оцінювання ефективності реалізації економічного механізму управління інтелектуальною власністю промислового підприємства, а саме: виокремлено перелік показників стратегічного та оперативного управління інтелектуальною власністю.

Теоретично обґрунтовано вплив об'єктів права інтелектуальної власності на підвищення конкурентоспроможності підприємства, що сприятиме підвищенню усвідомлення ролі інтелектуальної власності як стратегічного активу, який є основою набуття сталих конкурентних переваг підприємства.

Запропоновано методичні рекомендації щодо удосконалення економічного механізму управління інтелектуальною власністю промислового підприємства, які ґрунтуються на проблемно-діагностичному моніторингу пріоритетних напрямів досліджень, що дозволить підвищити раціоналізацію економічної поведінки підприємства в умовах обмеженості ресурсів за рахунок спрямування активності творчих працівників у найбільш перспективні напрями розвитку науки і техніки.

Ключові слова: інтелектуальна власність, економічний механізм управління, результати науково-технічної творчості, наукоємні підприємства.

Павленко Т.В. Экономический механизм управления интеллектуальной собственностью на предприятиях радиоэлектронной промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Национальный технический университет Украины "КПИ", Киев, 2010.

Диссертация посвящена проблемам усовершенствования экономического механизма управления интеллектуальной собственностью на предприятиях радиоэлектронной промышленности.

На основании обобщения теоретических положений раскрыта сущность понятия "экономический механизм управления интеллектуальной собственностью предприятия" и уточнено определение категории "интеллектуальная собственность" как системы экономико-правовых отношений собственности относительно результатов творческой деятельности сотрудников. Разработана и внедрена концепция управления интеллектуальной собственностью промышленного предприятия на основе модели проблемно-диагностического мониторинга направлений исследований, которая позволит повысить рационализацию экономического поведения предприятия в условиях ограниченности ресурсов за счет направления активности творческих сотрудников в наиболее перспективные направления развития науки и техники. Усовершенствованы теоретические положения об экономической природе и содержании структурных элементов системы управления интеллектуальной собственностью, а именно, определено, что объектами управления являются творческие сотрудники, результаты их научно-технической деятельности и объекты права интеллектуальной собственности. Это позволит адекватно производить управленческое воздействие на упомянутые объекты на протяжении всего жизненного цикла наукоемкой продукции. В диссертационном исследовании усовершенствовано процедуру оценки эффективности реализации экономического механизма управления интеллектуальной собственностью промышленного предприятия, а именно: выделен перечень показателей стратегического и оперативного управления интеллектуальной собственностью.

Теоретически обосновано влияние объектов права интеллектуальной собственности на повышение конкурентоспособности предприятия, что позволит усилить осознание роли интеллектуальной собственности как стратегического актива, который является основой приобретения устойчивых конкурентных преимуществ предприятия.

Предложены методические рекомендации по усовершенствованию экономического механизма управления интеллектуальной собственностью промышленного предприятия, которые основаны на проблемно-диагностическом мониторинге приоритетных направлений исследований, что позволит повысить рационализацию экономического поведения предприятия в условиях ограниченности ресурсов за счет направления активности творческих сотрудников в наиболее перспективные направления развития науки и техники.

Ключевые слова: интеллектуальная собственность, экономический механизм управления, результаты научно-технического творчества, наукоемкие предприятия.

Pavlenko T.V. Economic mechanism of intellectual property management at radio-electronic industry enterprises.

Dissertation to acquire scientific degree of candidate of economic science in specialty 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (by the types of economic activity). National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to the issues of improvement of economic mechanism of intellectual property management at radio-electronic industry enterprises . Based on theoretical statements summary essence of the notion "economic mechanism of intellectual property management of an enterprise" has been disclosed. The concept of intellectual property management of an industrial enterprise has been developed and implemented based on the model of problem-diagnostic monitoring of research trends. The procedure of efficiency evaluation of realization of economic mechanism of intellectual property management of an industrial enterprise has been improved, namely the list of indexes of strategic and operational intellectual property management has been singled out. It has been theoretically proved that the objects of intellectual property rights do influence elevation of company's competitiveness. That helps to reinforce awareness of the role of intellectual property as of a strategic asset, that is the basis of attaining of steady competitive advantages for a company.

Procedural recommendations on improvement of economic mechanism of intellectual property management at an industrial enterprise, that are based on problem-diagnostic monitoring of priority research trends, are introduced. That will make it possible to raise rationalization of economic activity of a company, when resources are scarce, due to directing of activity of creative employees into most promising development areas of science and technology.

Keywords: intellectual property, economic mechanism of management, scientific-technical work results, science intensive enterprises.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ресурси розвитку економіки за рахунок простого розширення обсягу виробництва і пов'язаного з цим дедалі більшого споживання природних ресурсів у більшості країн близькі до вичерпання, тому на передній план виходить такий невичерпний ресурс соціально-економічного розвитку як нове знання, створення та господарське використання якого є рушійною силою інноваційного перетворення виробництва та суспільного життя. Характерною рисою сучасного економічного розвитку є стійке зростання значення інтелектуальної власності, що зумовлює збільшення частки нематеріальних активів у складі вартості підприємства, сприяє підвищенню його ринкової вартості та отриманню сталих переваг за рахунок набуття тимчасового монопольного становища на ринку. Від ефективного управління інтелектуальною власністю залежить конкурентоспроможність підприємств на ринках високотехнологічної та наукомісткої продукції. Проте у вітчизняній економіці управління інтелектуальною власністю реалізується недостатньо ефективно, про що свідчить низький рівень інноваційної активності в технологічно-інтенсивних галузях національної економіки, які визначають стратегічні перспективи її розвитку. Так, структурна частка виробництва апаратури для радіо, телебачення та зв'язку у 2008 р. склала лише 0,2 % від обсягу реалізованої продукції промисловості України, а відповідна частка у загальному обсязі витрат на інноваційну діяльність не перевищила 0,4 %. Тому в сучасних умовах посилення конкуренції на вітчизняному та світовому ринках є потреба у ґрунтовному вивченні та удосконаленні системи управління інтелектуальною власністю підприємства. Актуальність вирішення окресленої проблеми обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Вагомий внесок у дослідження проблематики інтелектуальної власності як основи економічного розвитку здійснили такі відомі вітчизняні та зарубіжні науковці, як: Ю. Бажал, О. Бутнік-Сіверський, С. Валдайцев, О. Гавриш, В. Герасимчук, Н. Гончарова, І. Дахно, Б. Малицький, В. Дроб'язко, Л. Едвінсон, М. Єрмошенко, С. Козаченко, В. Зінов, Б. Леонтьєв, О. Новосельцев, П. Перерва, О. Підопригора, А. Святоцький, Л. Смоляр, В. Соловйов, Д. Стеченко, Л. Федулова, Ю. Шкворець, Т. Щедріна, Г. Яловий та інші.

Проте питання використання інтелектуальної власності на рівні конкретних підприємств певної галузі національної економіки потребує подальшого вивчення. Більш того, дослідження практичного матеріалу здатне в свою чергу сформувати запит на подальші фундаментальні дослідження економічної теорії. Ці обставини й обумовлюють необхідність взаємодії дослідження концептуальних положень управління інтелектуальною власністю з аналізом виробничо-технологічного розвитку підприємств галузі, що зумовило структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планами наукових досліджень Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" за комплексною науковою темою кафедри теоретичної і прикладної економіки: "Дослідження напрямів формування промислового потенціалу в трансформаційній економіці" (0107U001810 від 2007 р.) - особисто автором досліджено особливості економічного механізму управління інтелектуальною власністю як складовою промислового потенціалу.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних засад, методичних та практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму управління інтелектуальною власністю промислового підприємства.

Відповідно до зазначеної мети, в роботі поставлено та вирішено наступні завдання:

– визначити сутність поняття економічний механізм управління інтелектуальною власністю" та уточнити економічну сутність категорії "інтелектуальна власність";

– узагальнити світовий досвід у сфері управління інтелектуальною власністю;

– визначити складові економічного механізму управління інтелектуальною власністю промислового підприємства;

– дослідити вплив об'єктів інтелектуальної власності на підвищення конкурентоспроможності підприємства;

– проаналізувати поточний стан управління інтелектуальною власністю та визначити особливості патентно-ліцензійного забезпечення підприємств радіоелектронної промисловості;

– обґрунтувати концепцію управління інтелектуальною власністю промислового підприємства;

– удосконалити процедуру оцінювання ефективності реалізації економічного механізму управління інтелектуальною власністю підприємства;

– обґрунтувати науково-практичні рекомендації щодо удосконалення системи управління інтелектуальною власністю промислового підприємства.

Об'єктом дослідження є процес управління інтелектуальною власністю промислового підприємства.

Предметом є теоретичні та методичні засади формування економічного механізму управління інтелектуальною власністю на підприємствах радіоелектронної промисловості.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи: наукової абстракції та системного підходу - для уточнення сутності категорії "інтелектуальна власність" та "економічний механізм"; порівняння, аналізу та синтезу - для узагальнення світового досвіду у сфері управління інтелектуальною власністю та оцінювання стану патентно-ліцензійного забезпечення радіоелектронної галузі України; експертного опитування - для вивчення проблем управління інтелектуальною власністю підприємств радіоелектронної галузі; методи експертних оцінок - для визначення перспективних напрямів створення і використання об'єктів права інтелектуальної власності промислового підприємства; економіко-математичного моделювання - для формалізації прийняття рішень щодо управління інтелектуальною власністю промислового підприємства; логічного узагальнення - при формулюванні висновків.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері управління інтелектуальною власністю, законодавчі та нормативно-правові акти у сфері інтелектуальної власності, матеріали державної статистичної звітності, Міністерства промислової політики України, Державного департаменту інтелектуальної власності, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, інформація з мережі Інтернет, результати анкетних опитувань керівників підприємств радіоелектронної галузі.

Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні теоретичних та науково-методичних засад реалізації економічного механізму управління інтелектуальною власністю на підприємствах радіоелектронної промисловості, а саме:

вперше:

– визначено зміст поняття "економічний механізм управління інтелектуальною власністю", яке в основі орієнтоване на економічні відносини і включає технологічно взаємопов'язану сукупність методів та інструментів управління щодо господарського використання результатів науково-технічної творчості, що дасть можливість здійснювати ефективне управління інтелектуальною власністю як стратегічним активом наукоємного підприємства на засадах поєднання процесного та функціонального підходів в рамках теорії трансакційних витрат;

– обґрунтовано концепцію управління інтелектуальною власністю промислового підприємства на основі моделі проблемно-діагностичного моніторингу пріоритетних напрямів досліджень, яка підвищить раціоналізацію економічної поведінки підприємства в умовах обмеженості ресурсів за рахунок спрямування активності творчих працівників у найбільш перспективні напрями розвитку науки і техніки;

удосконалено:

– теоретичні положення про економічну природу та зміст структурних елементів системи управління інтелектуальною власністю промислового підприємства, зокрема визначено, що об'єктами управління є творчі працівники, результати їх науково-технічної діяльності та об'єкти права інтелектуальної власності. Це дасть змогу адекватно здійснювати управлінський вплив на означені об'єкти протягом всього життєвого циклу наукоємної продукції;

– визначення категорії "інтелектуальна власність" як системи економіко-правових відносин власності щодо результатів творчої діяльності працівників, яке на відміну від наявних підходів зосереджує увагу на відносинах притаманних реалізації даного виду власності, і сприяє удосконаленню процесу управління інтелектуальними активами підприємства;

– процедуру оцінювання ефективності реалізації економічного механізму управління інтелектуальною власністю промислового підприємства, а саме: виокремлено перелік показників стратегічного та оперативного управління інтелектуальною власністю, що дасть можливість контролювати результативність управлінських рішень щодо інтелектуальної власності у короткостроковому та довгостроковому періоді, вчасно коригувати стратегію розвитку наукоємного підприємства та підвищити адаптивність його до змінних економічних умов;

отримали подальший розвиток:

– класифікація трансакційних витрат управління інтелектуальною власністю підприємства, що дозволить зменшити такі типи витрат, як витрати інформаційного пошуку, який має виняткове значення для обґрунтування перспективних напрямів науково-виробничої діяльності підприємств;

– обґрунтування впливу об'єктів права інтелектуальної власності на підвищення конкурентоспроможності підприємства, що сприятиме підвищенню усвідомлення ролі інтелектуальної власності як стратегічного активу, який є основою набуття сталих конкурентних переваг підприємства.

Практичне значення. Наукові та практичні здобутки дисертації використовуються у навчальному процесі в НТУУ "КПІ" (акт впровадження № 107 від 01.06.2009). Реалізація запропонованого науково-методичного підходу на підприємствах радіоелектронної галузі довела їх практичну значущість та ефективність для удосконалення системи управління інтелектуальною власністю підприємства (акт про впровадження НВП "Квант-Ефір" № 253 від 30.04.2009). Процедуру оцінювання ефективності реалізації економічного механізму управління інтелектуальною власністю було використано ВАТ НВП "Сатурн" (акт про впровадження № 01-2/2892 від 07.07.2009). Запропонований науково-методичний підхід до управління інтелектуальною власністю підприємства було схвалено науково-технічною радою ДП "Український інститут промислової власності" (довідка № 1244/01 від 30.04.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, в якій ідеї та розробки щодо вирішення проблем управління інтелектуальною власністю підприємства належать особисто автору. З наукових робіт, написаних у співавторстві, використано лише ті результати досліджень, які отримані особисто. Внесок автора у колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були схвалені на: шостій всеукраїнській науковій студентській конференції "Актуальні питання менеджменту в сучасних умовах" (м. Донецьк, 2007), VI Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління" (м. Київ 2007), International Scientific Dual-Conference "Towards Knowledge-Based Economy & Enterprise Management: Diagnostics, Strategy, Effectiveness" (Riga, 2007), XVI Міжнародній науково-практичній конференції "Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність" (м. Таллін, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції Міжнародне науково-технічне співробітництво (м. Київ, 2009), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління" (м. Київ, 2009), XIV міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми інтелектуальної власності" (м. Ялта, 2009).

Публікації. За темою опубліковано 10 одноосібних робіт та 2 - у співавторстві. З них: 5 статей у наукових фахових виданнях, що входять до переліку № 1 ВАК України [1-5], 7 тез наукових конференцій [6-12] загальним обсягом 3,15 д. а. У наведених опублікованих роботах викладено основні результати авторського дослідження.

Структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел з 188 найменувань, 8 додатків на 9 сторінках. Вона містить 29 рисунків та 23 таблиці. Основний текст дисертації викладено на 165 сторінках.

Основний зміст дисертаційного дослідження

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено проблемні питання, що потребують досліджень і розробок, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження інтелектуальної власності на підприємствах" розглянуто сутність та зміст понять "інтелектуальна власність" та "економічний механізм управління інтелектуальною власністю", а також досліджено досвід управління інтелектуальною власністю в Україні та за кордоном.

Аналіз наявних підходів до визначення інтелектуальної власності як економічної категорії дозволив дати комплексне визначення інтелектуальної власності як системи економіко-правових відносин власності щодо результатів творчої діяльності людини. Під час розгляду об'єктів права інтелектуальної власності, наведених у вітчизняному та іноземному законодавстві, авторську увагу було приділено саме тим об'єктам, що мають вагоме значення для підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, знаки для товарів і послуг). При цьому було проаналізовано інтереси суб'єктів правовідносин у сфері інтелектуальної власності та визначено, що найбільш успішними на ринку можуть бути товари, виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, які враховують інтереси суспільства, замовників (як проміжних споживачів), творців об'єктів права інтелектуальної власності та кінцевих споживачів продукції.

У розділі було розглянуто сутність системи та економічного механізму управління інтелектуальною власністю на рівні підприємства. Під системою управління інтелектуальною власністю підприємства слід розуміти сукупність взаємопов'язаних елементів спрямованих на досягнення мети функціонування підприємства (максимізація прибутку, зайняття та розширення певного сегменту ринку, підвищення ринкової вартості підприємства) за рахунок створення та ефективного використання результатів науково-технічної творчості, найповнішої реалізації інтелектуального потенціалу працівників підприємства.

Економічним механізмом управління інтелектуальною власністю підприємства слід вважати логічно та технологічно пов'язану сукупність методів та інструментів здійснення управлінської діяльності щодо господарського використання інтелектуальної власності.

Економічний механізм управління інтелектуальною власністю підприємства функціонує у правовому полі регулювання відносин інтелектуальної власності. Головні проблемні області правового регулювання економічних відносин наступні: регулювання взаємодії внутрішнього та міжнародного ринків інтелектуальної власності; передача на комерційній основі прав на об'єкти інтелектуальної власності; неконтрольований відтік нових технологій за кордон; захист комерційної інформації підприємств та ноу-хау; оцінювання вартості об'єктів права інтелектуальної власності; облік об'єктів права інтелектуальної власності; процедури охорони та захисту інтелектуальної власності.

Узагальнюючи світовий досвід у сфері управління інтелектуальною власністю, можна зробити висновок, що без цілеспрямованої державної підтримки стан наукомістких галузей України не буде відповідати їх потенціалу. Основними напрямами державного впливу на управління інтелектуальною власністю є визначення пріоритетних напрямів розвитку, їх фінансова підтримка, податкове стимулювання, створення інфраструктури інноваційного підприємництва, інформаційно-аналітична підтримка та регулювання наслідків НТП шляхом узгодження інтересів держави і суспільства, створення належної системи захисту прав інтелектуальної власності. На рівні підприємств основними особливостями управління інтелектуальною власністю є розуміння її значення для реалізації стратегії перспективного розвитку підприємства, системний підхід до управління, здійснення управління інтелектуальною власністю у тісному взаємозв'язку з патентними та маркетинговими дослідженнями.

Другий розділ "Інтелектуальна власність як основа наукоємного виробництва" присвячено дослідженню радіоелектронної промисловості в аспектах поточного стану та тенденцій її патентно-ліцензійного забезпечення, на основі чого було вивчено формування та реалізацію економічного механізму управління інтелектуальною власністю на підприємствах галузі.

Наукоємні галузі, де матеріалізується основна частина результатів НДДКР, відіграють провідну роль у розвитку економіки та соціальної сфери країни тому, що масштаби практичного використання високих технологій визначають науково-технічний та економічний потенціал. Слід зазначити, що віднесення певних галузей, виробництв та технологій до наукоємних не є однозначним, оскільки галузі не є сукупністю гомогенних виробництв та технологій. Ознаками наукоємних галузей є підвищений рівень видатків на НДДКР, зайнятого в них персоналу, значна частка доданої вартості в обсязі виробленої продукції, інтенсивна інноваційна діяльність. Питомі обсяги НДДКР на виконавця у радіопромисловості та виробництві засобів зв'язку майже на 30 % більше, ніж в цілому у машинобудуванні, відношення обсягу НДДКР до виробленої продукції та до інноваційних витрат в них теж значно перевищує середні показники по машинобудуванню та обробній промисловості в цілому. Отже, радіоелектронна промисловість безперечно відноситься до наукоємних галузей. Це підтверджує й сучасне групування видів економічної діяльності за рівнем наукоємності, яке використовується Організацією економічного співробітництва та розвитку.

У розділі розглянуто кількісну динаміку та якісні особливості патентно-ліцензійного забезпечення радіоелектронної промисловості. При загальному збільшенні кількості поданих заявок та виданих охоронних документів, в досліджуваній галузі спостерігається повільне зменшення цих показників, починаючи 2003 р. Значне збільшення кількості заявок на винаходи у 1993 р. можна пояснити прийняттям в Україні базових законодавчих актів у сфері інтелектуальної власності. Введення в дію законів підштовхнуло винахідників до офіційного оформлення накопичених результатів науково-технічної творчості за новими процедурами, тому сукупність з 289 заявок у галузі радіоелектроніки є наслідком прагнення до захисту розробок, які були виконані протягом попередніх років. Отже, об'єктивною динамікою реальної кількості нових розробок можна вважати статистичні дані, накопичені із середини 1990-х рр.

У період з 1997 по 2003 рр. спостерігається позитивна динаміка кількості поданих заявок як на винаходи, так і на корисні моделі. Стабілізація кількості заявок на корисні моделі у 2004-2008 рр. пов'язана з припиненням прийому заявок на деклараційні патенти на винаходи, які видавалися терміном на шість років і потребували лише формальної експертизи та експертизи на локальну новизну. Слід також зробити висновок про повільне зменшення привабливості українського ринку й для іноземних заявників.

За даними Державного департаменту інтелектуальної власності (Держдепартамент) в цілому спостерігається позитивна динаміка видачі охоронних документів, але поглиблений розгляд патентування в розрізі окремих класів міжнародної патентної класифікації (МПК), що належать до радіоелектронної галузі, свідчить про негативну динаміку.

Автором проведено анкетування 8 радіоелектронних підприємств та патентні дослідження у відкритих електронних базах Держдепартаменту, згідно з яким оформлені об'єкти права інтелектуальної власності наявні лише на підприємствах ВАТ НВП "Сатурн", НВП ТОВ Квант-Ефір, ДП НОВАТОР, ТОВ НВФ "Тензор", ДП НДІ "Квант-радіолокація", КП НВК "Іскра". Дію переважної більшості охоронних документів на даний момент припинено, але може бути поновлено у 12-и місячний термін зі збільшенням платежу на 50 %. Основними причинами відмови від продовження дії патентної охорони є фінансові труднощі, падіння обсягів збуту, недостатнє усвідомлення ролі інтелектуальної власності в науково-технологічному розвитку підприємств у стратегічній перспективі.

Результати анкетування свідчать, що хоча на всіх досліджених підприємствах є результати науково-технічної творчості, у більшості випадків їх не реєструють і не ставлять на баланс підприємства. Причинами відмови від реєстрації є достатність внутрішньої системи захисту інформації, непередбачуваність можливості комерціалізації об'єкта права інтелектуальної власності, нестача часу на патентування та фінансів для підтримки дії охоронних документів. На всіх підприємствах немає відповідальної особи чи відділу з управління інтелектуальною власністю. Особливістю сучасного стану управління інтелектуальною власністю на підприємствах радіоелектронної промисловості є поширення стилю прийняття рішень щодо управління інтелектуальною власністю підприємства переважно на основі особистого досвіду та інтуїції керівництва, частково аналізу загальних світових тенденцій, без систематичних маркетингових та патентних досліджень. Це пояснюється тим, що мотивації кінцевих споживачів продукції радіоелектронної галузі важко дослідити, адже у деяких випадках споживачі не усвідомлюють своїх потреб (на практиці споживачів найчастіше ознайомлюють з новими технологіями та привчають до вже готового продукту). Тому підприємства галузі неохоче реєструють результати своїх досліджень та не надають їм статусу об'єктів права інтелектуальної власності. Це пов'язано зі швидкою, порівняно з іншими виробництвами, зміною поколінь радіоелектронної техніки та пануванням на переважній більшості ринків галузі іноземних виробників, що призводить до недоцільності формалізованого захисту власних позицій національних товаровиробників в межах України.

У дослідженні доведено, що методи управління перебувають у взаємодії і виокремлювати лише економічні методи та інструменти управління без урахування організаційних та соціально-психологічних недоцільно. Автором запропоновано та обґрунтовано алгоритм реалізації економічного механізму управління інтелектуальною власністю промислового підприємства. У процесі управління інтелектуальною власністю керівництво підприємства має прийняти рішення про доцільність реєстрації і правової охорони результатів досліджень. Якщо розробку у виробничій діяльності підприємства використовувати недоцільно, слід розглянути можливість передачі права користування чи розпорядження цією інтелектуальною власністю іншим суб'єктам господарювання. Для здійснення передачі майнових прав на результати науково-технічної діяльності підприємства їх потрібно зареєструвати, тобто отримати охоронний документ. Зареєстрована розробка підприємства набуває статусу об'єкта права інтелектуальної власності (за наявності ознак новизни, винахідницького рівня та промислової придатності).

Для подальшої передачі прав на об'єкт інтелектуальної власності його необхідно оцінити. У зв'язку з цим в розділі також було проведено аналіз основних підходів щодо визначення вартості об'єктів права інтелектуальної власності в аспекті їх прийнятності для радіоелектронної промисловості України, визначено фактори, що впливають на оцінку, та надано пропозиції щодо удосконалення алгоритму оцінювання об'єктів права інтелектуальної власності. Оскільки на ринку є два суб'єкти - продавець та покупець, які мають свої інтереси (що часто не збігаються) і хочуть отримати прибуток від комерціалізації об'єкта права інтелектуальної власності, то можна зробити висновок, що продавці (розробники) будуть віддавати перевагу методам витратного підходу, а споживачі - доходного. Натомість ринковий підхід враховує як інтереси продавця, так і покупця. В удосконаленому автором алгоритмі оцінювання акцент зроблено на ітераційному коригуванні протилежних підходів для узгодження інтересів продавця та покупця. Це оптимально в умовах інформаційної неповноти, яка є типовою для вітчизняного ринку продукції радіоелектронної промисловості.

У третьому розділі "Напрями удосконалення економічного механізму управління інтелектуальною власністю на підприємствах України" досліджено організаційне забезпечення удосконалення економічного механізму управління інтелектуальною власністю, здійснення інформаційної підтримки прийняття рішень щодо управління інтелектуальною власністю та оцінювання ефективності реалізації економічного механізму управління інтелектуальною власністю підприємства.

Прогнозування розвитку перспективних напрямів досліджень пропонується реалізувати за допомогою моделі проблемно-діагностичного моніторингу пріоритетних напрямів досліджень. Фінансове забезпечення передбачає визначення джерел фінансування НДДКР. Оцінювання вартості об'єктів права інтелектуальної власності підприємства включає алгоритм, підходи та методи оцінювання. Комерціалізація передбачає вибір оптимального методу використання результатів науково-технічної творчості та об'єктів права інтелектуальної власності у господарській діяльності підприємства. Складовими економічного стимулювання створення та використання результатів науково-технічної творчості є система мотивації працівників підприємства та створення сприятливого клімату для інноваційного розвитку.

Важливою проблемою радіоелектроніки як наукоємної галузі є обґрунтування пріоритетних напрямів розробок. При цьому майбутня наукоємна продукція, що надійде на товарний ринок, має бути не тільки конкурентоспроможною, але й захищеною правами інтелектуальної власності. У зв'язку з необхідністю більш раціонального використання обмежених ресурсів підвищується важливість формалізації вибору пріоритетних напрямів досліджень, особливо в умовах обмеженого часу для прийняття рішень. Прогнозування розвитку технологій має здійснюватись у взаємозв'язку інженерів та маркетологів.

Для визначення перспективності напряму науково-технічної діяльності пропонується використовувати показник її рівня:

Q = щPmУ Pm+ щPntУ Pnt+ щPrУ Pr,

де Q - рівень перспективності напряму науково-технічної діяльності;

щPm - ваговий коефіцієнт імовірності сприйняття ринком;

Pm - імовірність сприйняття ринком нової розробки;

i - кількість параметрів, що визначають імовірність сприйняття ринком нової розробки;

щPnt, - ваговий коефіцієнт науково-технічної значущості розробки;

Pnt - науково-технічна значущість розробки;

j - кількість параметрів, що визначають науково-технічну значущість розробки;

щPr - ваговий коефіцієнт достатності ресурсів для реалізації проекту.

Pr - достатність ресурсів для реалізації проекту (створення і доведення розробки до комерціалізації);

l - кількість параметрів, що визначають достатність ресурсів для реалізації науково-технічного проекту;

Запропонована модель проблемно-діагностичного моніторингу пріоритетних напрямів досліджень передбачає, що пріоритетність розробок залежить від низки факторів, серед яких слід виокремити ймовірність сприйняття інновації ринком, науково-технічна значущість розробки та достатність ресурсів підприємства. Вплив факторів у більшості випадків залежить від стадії науково-виробничого циклу, на якій перебуває розробка, проте інколи швидкість протікання цього циклу визначається актуалізованою потребою ринку (концепції "science-push" та "demand-pull") та оцінюється експертним шляхом. Темно-сірим кольором позначено третій рівень пріоритетності напрямів науково-технічної діяльності, світло-сірим - другий, білим - перший (найбільш пріоритетний).

Для прийняття управлінського рішення щодо вибору методу комерціалізації результатів науково-технічної діяльності в умовах невизначеності було вирішено використати критерій Гурвіца. Розрахунки свідчать, що нову розробку науково-виробничого підприємства "Квант-Ефір" (універсального пристрою: цифрового DVB-T збуджувача для модернізації аналогових передавачів та цифрового передавача потужністю до 10 Вт) найбільш доцільно використовувати у власному виробництві, можливо, разом із наданням одиничної ліцензії.

На думку автора, під час оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю промислового підприємства доцільно розрізняти стратегічне та оперативне управління і використовувати для них різні показники. Що стосується стратегічного управління, то пропонується використовувати такі критерії, як ринкова вартість компанії, темпи зростання ринкової вартості, частка ринку (в абсолютних одиницях та у відносних порівняно з найближчими конкурентами). В якості критеріїв оцінювання ефективності оперативного управління інтелектуальною власністю обрано такі:

– кількість чинних об'єктів права інтелектуальної власності;

– відсоток результатів науково-технічної творчості використовуваних у господарській діяльності підприємства;

– відсоток продажу нових або вдосконалених продуктів у загальному обсязі продажу;

– частка заощаджень внаслідок використання нових або вдосконалених процесів і технологій у загальних витратах на НДДКР;

– витрати на реалізацію управління інтелектуальною власністю.

За цими критеріями було проведено розрахунки ефективності управління інтелектуальною власністю на науково-виробничому підприємстві "Сатурн" після впровадження запропонованих заходів. За допомогою експертних оцінок критеріям присвоєно вагові коефіцієнти. Інтегральний показник ефективності управління інтелектуальною власністю () розраховано за формулою:

=,

де kвi - коефіцієнт вагомості і-го параметру, kзм j - коефіцієнт зміни.

Для науково-виробничого підприємства "Сатурн" розрахунок набуває вигляду:

= 0,096•0,875 + 0,21•1,21 + 0,175•1,14 + 0,145•1,185 + 0,155•1,2 + 0,22•1,2 =1,158,

Оскільки > 1, то реалізація економічного механізму управління інтелектуальною власністю науково-виробничого підприємства "Сатурн" здійснюється ефективно. Застосований науково-методичний підхід до удосконалення управління інтелектуальною власністю на цьому підприємстві може бути використаний на більшості науково-виробничих підприємств галузі.

Як показало проведене опитування відповідальних осіб НВП, саме створення та використання винаходів, корисних моделей та промислових зразків дає цьому підприємству можливість покращувати якість продукції та створювати продукцію з унікальними характеристиками. Надалі випуск унікальної продукції вирізнятиме підприємство у свідомості споживача, забезпечуючи йому сталі конкурентні переваги. Наявність сукупності об'єктів права інтелектуальної власності надаватиме підприємству можливість легально тимчасово монополізувати визначений сегмент ринку. Що стосується комерційних позначень, то використання торгової марки сприятиме диференціації підприємства серед конкурентів.

Висновки

Основним результатом проведених наукових досліджень є розроблення науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення економічного механізму управління інтелектуальною власністю промислового підприємства. Проведене дослідження дає змогу запропонувати такі висновки і рекомендації:

1. На основі аналізу підходів до визначення інтелектуальної власності як економічної категорії уточнено економічну сутність поняття "інтелектуальна власність" і визначено, що інтелектуальна власність - це система економіко-правових відносин власності щодо результатів творчої діяльності людини. На відміну від наявних підходів це визначення зосереджує увагу на відносинах притаманних реалізації даного виду власності, що дає змогу удосконалити процес управління інтелектуальними активами підприємства.

2. Економічний механізм управління інтелектуальною власністю підприємства в основі орієнтований на економічні відносини і включає технологічно взаємопов'язану сукупність методів та інструментів управління щодо господарського використання результатів науково-технічної творчості, що дасть можливість здійснювати ефективне управління інтелектуальною власністю як стратегічним активом наукоємного підприємства на засадах поєднання процесного та функціонального підходів в рамках теорії трансакційних витрат. Для визначення складових економічного механізму варто представити його як систему управління інтелектуальною власністю підприємства, тобто сукупність взаємопов'язаних елементів, спрямованих на досягнення мети підприємства (максимізацію прибутку, зайняття та розширення певного сегмента ринку, підвищення ринкової вартості компанії) за рахунок створення та ефективного використання результатів науково-технічної творчості, найповнішої реалізації інтелектуального потенціалу працівників підприємства. У дослідженні визначено, що об'єктом управління на різних етапах послідовно виступає винахідник (на етапі постановки завдання, протягом мотивації наукової діяльності, розроблення), результати науково-технічної діяльності (на етапі прийняття рішення про реєстрацію та охорону), об'єкти права інтелектуальної власності (на етапі оцінювання, формування портфелю, комерціалізації). Основну увагу в дослідженні було приділено об'єктам права інтелектуальної власності, що мають виключне значення для діяльності підприємств радіоелектронної промисловості, зокрема винаходам, корисним моделям, промисловим зразкам, топографіям інтегральних мікросхем та комерційним фірмовим найменуванням.

3. Узагальнюючи світовий досвід у сфері управління інтелектуальною власністю, можна зробити висновок, що без державної підтримки стан розвитку наукомістких галузей України не буде відповідати їх потенціалу. Основними напрямами державного регулювання управління інтелектуальною власністю є визначення пріоритетних напрямів розвитку, податкове стимулювання, створення інфраструктури інноваційного підприємства, створення належної системи захисту інтелектуальної власності та її інформаційно-аналітична підтримка. На рівні підприємств основними особливостями управління інтелектуальною власністю є розуміння її значення для реалізації стратегії підприємства, системний підхід до управління, здійснення управління інтелектуальною власністю у тісному взаємозв'язку з патентними та маркетинговими дослідженнями.

4. Особливостями патентно-ліцензійного забезпечення радіоелектронної галузі є негативна динаміка поданих заявок та виданих охоронних документів, починаючи з 2003р. Незначне зниження кількості заявок від національних заявників, можна пояснити їх частковим перетоком у заявки на корисні моделі, адже саме тут національні заявники демонструють значні темпи росту. Процедура отримання патенту на корисну модель є менш затратною, швидкою та простою, що у вітчизняних умовах економіко-правових відносин має суттєву роль. До тог ж заявку на корисну модель може бути при бажанні перетворено на патент на винахід.

В сучасних ринкових умовах, коли патент стає суттєвим фактором комерційного успіху, заявники стають більш прагматичними і не бажають марно використовувати зусилля, кошти та час на процедури, які є безперспективними з економічної точки зору.

5. Дослідження стану управління інтелектуальною власністю вітчизняних підприємств радіоелектронної промисловості виявило основні проблеми: недостатнє усвідомлення ролі інтелектуальної власності як стратегічно важливого активу підприємства; прийняття рішень щодо перспективного напряму діяльності виключно на основі досвіду та інтуїції керівництва; труднощі з оцінюванням вартості результатів науково-технічної творчості; відсутність відповідальної особи, яка б координувала управлінські дії щодо інтелектуальної власності, несприятливе середовище для творчої діяльності (направлення зусиль на виживання); низький рівень мотивації співробітників підприємства та їх обізнаності у сфері створення й використання у господарській діяльності об'єктів інтелектуальної власності.

6. Запропонована концепція управління інтелектуальною власністю промислового підприємства на основі моделі проблемно-діагностичного моніторингу пріоритетних напрямів досліджень сприяє підвищенню раціоналізації економічної поведінки підприємства в умовах обмеженості ресурсів за рахунок спрямування активності творчих працівників у найбільш перспективні напрями розвитку науки і техніки. Запропонована модель проблемно-діагностичного моніторингу напряму науково-технічної діяльності передбачає, що пріоритетність розробок залежить від низки факторів, серед яких слід виділити ймовірність сприйняття інновації ринком, науково-технічний рівень розробки та достатність ресурсів підприємства.

7. Удосконалено процедуру оцінювання ефективності управління інтелектуальною власністю промислового підприємства передбачає виокремлення показників стратегічного та оперативного управління інтелектуальною власністю, розрахунок коефіцієнтів зміни параметрів, коефіцієнтів вагомості параметрів та інтегрального показника ефективності управління інтелектуальною власністю. Що стосується стратегічного управління, то пропонується використовувати такі критерії, як ринкова вартість підприємства, темпи зростання ринкової вартості, частка ринку (в абсолютних одиницях та у відносних порівняно з найближчими конкурентами). В якості критеріїв оцінювання ефективності оперативного управління інтелектуальною власністю обрано такі: кількість чинних об'єктів права інтелектуальної власності; відсоток результатів науково-технічної творчості використовуваних у господарській діяльності підприємства; відсоток продажу нових або вдосконалених продуктів у загальному обсязі продажу; частка заощаджень внаслідок використання нових або вдосконалених процесів і технологій у загальних витратах на НДДКР; витрати на реалізацію управління інтелектуальною власністю.

8. Визначено головні напрями впливу об'єктів інтелектуальної власності на підвищення конкурентоспроможності підприємства, серед яких: дохід шляхом збільшення обсягів продажу та частки ринку, продаж ліцензій та франчайзинг. Це дозволить підвищити усвідомлення ролі інтелектуальної власності як стратегічного активу, який є основою набуття сталих конкурентних переваг підприємства..

9. Науково-практичними рекомендаціями щодо удосконалення управління інтелектуальною власністю промислового підприємства є врахування системного характеру управління інтелектуальною власністю; здійснення процесу управління в тісному взаємозв'язку з маркетинговими та патентними дослідженнями; призначення відповідальної особи, що координуватиме виконання функцій управління інтелектуальною власністю як внутрішніми підрозділами підприємства, так і зовнішніми організаціями; формування портфелю об'єктів права інтелектуальної власності згідно стратегії підприємства; оцінювання сукупності об'єктів права інтелектуальної власності, а не окремого об'єкту; розвиток внутрішньої системи захисту інформації; усвідомлення впливу інтелектуальної власності на підвищення конкурентоспроможності підприємства; формування інноваційного клімату на підприємстві (мотивація персоналу).

10. Результати дисертаційного дослідження для розгляду і використання можна рекомендувати Держдепартаменту інтелектуальної власності, Міністерству промислової політики, підприємствам радіоелектронної промисловості для формування системи управління інтелектуальною власністю з метою підвищення конкурентоспроможності наукоємних підприємств.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Козьякова Т.В. (Павленко Т.В.) Сутність інноваційної політики / Т.В. Козьякова // Економічний вісник НТУУ "КПІ". - 2006. - № 3. - С. 221-224. - 0,33 д. а.

2. Козьякова Т.В. (Павленко Т.В.) Інтелектуальна власність як складова інноваційного процесу / Т.В. Козьякова // Економічний вісник НТУУ "КПІ". - 2007. - № 4. - С. 101-104. - 0,35 д. а.

3. Козьякова Т.В. (Павленко Т.В.) Інтелектуальна власність як економічна категорія / Т.В. Козьякова // Економічний вісник НТУУ "КПІ". - 2008. - № 5. - С. 20-25. - 0,35 д. а.

4. Павленко Т.В. Економічний механізм управління інтелектуальною власністю промислового підприємства / Т.В. Павленко // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 4. - С. 124-129. - 0,55 д. а.

5. Павленко Т.В. Система управління інтелектуальною власністю / Т.В. Павленко // Науково-технічна інформація. - 2009. - № 1. - С. 18-22. - 0,6 д. а

6. Kozyakova T. V. (Павленко Т.В.), Kluchnikova M. V. The nature of intellectual property management International Scientific Dual-Conference "Towards Knowledge-Based Economy"& "Enterprise Management: Diagnostics, Strategy, Effectiveness" April 12-13, 2007 Riga, Latvia, p.85-87. (Особисто автору належить визначення сутності процесу управління інтелектуальною власністю промислового підприємства). - 0,15 д. а.

7. Козьякова Т.В. (Павленко Т.В.) Управління інтелектуальною власністю: сутність, складові, принципи // Матеріали VI Міжнародної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління", 19-21 квітня 2007, К. 2007. - С. 126-127. - 0,12 д. а.

...