Підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 637.1: 339.13

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МОЛОКОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РУДЬ ІННА ЮРІЇВНА

МИКОЛАЇВ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Євчук Людмила Анатоліївна, Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Пархомець Микола Кирилович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри аграрного бізнесу і обліку;

кандидат економічних наук, доцент Шиян Наталія Іванівна, Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, доцент кафедри менеджменту організацій.

Захист відбудеться «16» жовтня 2009 року о 9⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий « » вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Молокопродуктовий підкомплекс як складова аграрного сектора економіки відіграє важливу роль у формуванні продовольчої безпеки країни. Несприятливі умови зовнішнього оточення для його суб'єктів і слабкий рівень їх менеджменту (особливо сільськогосподарських виробників) стали передумовою скорочення обсягів виробництва продукції та спаду ефективності функціонування більшості підприємств. Недостатній рівень державної уваги щодо регулювання ринкових процесів заважає швидкому подоланню кризового стану економічних суб'єктів. Якщо не прийняти кардинальні заходи в таких умовах, то глобалізаційні процеси лише посилюють фактори негативного впливу на ефективність функціонування підприємств аграрного сектора. Тож розробка та реалізація стратегічних програм підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу є важливим завданням, що потребує підвищеної уваги на всіх рівнях економіки.

Дослідженню функціонування молокопродуктового підкомплексу присвячені праці В.М.Бондаренка, С.В.Васильчак, Д.Т.Винничука, В.І.Бойка, О.А.Козак, М.П.Коржинського, В.Г.Кудлай, В.О.Пабата, М.К.Пархомця, П.Т.Саблука, Д.К.Семенди, В.І.Топіхи, І.Н.Топіхи, Н.Г.Фатюхи, В.П.Чагаровського, Н.І.Шиян, В.М.Яценка та інших науковців. Проблеми продовольчої безпеки суб'єктами забезпечення якої є підприємства під комплексу, досліджені вченими О.А.Гойчук, О.Ю.Єрмаковим, Л.О.Мармуль, Р.П.Мудраком, І.І.Червеном, О.В.Шебаніною та іншими. Питання маркетингових оцінок, конкурентоспроможності і стратегічного планування економічних суб'єктів обґрунтовано в роботах зарубіжних учених І.Ансоффа, П.Дойля, П.Друкера, М.Портера, Р.А.Фатхутдінова, А.Юданова. Дану проблему досліджували і вітчизняні фахівці: О.Д.Гудзинський, Л.А.Євчук, С.М.Кваша, М.Й.Малік, О.А.Нужна, М.П.Сахацький, О.О.Школьний та інші вчені.

Цими науковцями детально обґрунтовано зміст засад ефективного розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу, але основний наголос в їх працях робиться на фактори організації виробництва, удосконалення міжгалузевих зв'язків. Оцінка конкурентоспроможності підприємств і продукції здійснюється шляхом порівняння позицій різних виробників та їх продукції.

Однак мало дослідженими залишаються проблеми щодо функціонування та організації взаємовідносин сільськогосподарських виробників і переробних підприємств, торгівлі, особливостей розвитку об'єднань суб'єктів молокопродуктового підкомплексу, організації системи маркетингу, характеристики споживчих оцінок молочної продукції. Динамічність розвитку зовнішнього середовища, трансформаційні процеси на багатьох ринках, у т. ч. молокопродуктовому, вимагають коригування вектора стратегічних зусиль.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною плану наукових досліджень кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївського державного аграрного університету за напрямами: «Забезпечення економічного зростання і конкурентоспроможності суб'єктів аграрного сектора економіки» (державний реєстраційний номер 0106U005793). у рамках якої автором обґрунтовано систему маркетингових заходів щодо поліпшення позиціювання та просування готової молочної продукції; «Стратегія становлення та ефективного розвитку продовольчого підкомплексу регіонального АПК» (державний реєстраційний номер 0106U005794), в якій автором розроблена економіко-математична модель оптимальної виробничої структури молокопродуктового підкомплексу Миколаївської області.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних положень та практичних розробок стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Названа мета зумовила необхідність розгляду і вирішення таких завдань:

- дослідити (розвинути) теоретико-методичні аспекти конкурентоспроможності підприємств та особливості прояву конкурентних чинників у молокопродуктовому підкомплексі;

- проаналізувати сучасний стан підприємств з виробництва й переробки молока та виявити тенденції їх розвитку;

- провести економічну оцінку рівня якості молокосировини та готової молочної продукції;

- визначити рівень конкурентоспроможності молока і молочної продукції з позицій виробників та покупців;

- оцінити рівень конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу;

- дослідити рівень організації взаємовідносин підприємств молокопродуктової вертикалі на всіх етапах технологічного циклу (від виробництва і збуту сировини до реалізації готової продукції кінцевому споживачу);

- оцінити сучасний стан та розробити пропозиції щодо посилення маркетингової роботи на молокопереробних підприємствах;

- обґрунтувати основні стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Об'єктом дослідження є конкурентна ситуація на ринку молока і молокопродуктів та конкурентні позиції основних його суб'єктів - сільськогосподарських виробників і молокопереробних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ і процесів.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використовувалися такі методи дослідження: монографічний - для висвітлення поглядів учених на проблеми, що розглянуті в роботі; вивчення розвитку позицій суб'єктів дослідження, а також вітчизняного і зарубіжного досвіду в цій сфері; абстрактно-логічний - для узагальнення теоретичних викладок, формулювання висновків і пропозицій; статистико-економічний - для вивчення розвитку й оцінки сучасного стану підприємств з виробництва і переробки молока; емпіричний - для спостереження та порівняння поведінки суб'єктів конкурентного середовища молочного ринку; кореляційно-регресивний - для дослідження зв'язку між показниками продуктивності корів, їх поголів'я та ефективністю продажу молока; математичного моделювання - для розробки економіко-математичної моделі оптимальної виробничої структури молокопродуктового підкомплексу Миколаївської області; експертних оцінок - для вивчення вподобань споживачів щодо молочної продукції; графічний - для дослідження динаміки і структурних змін у діяльності молокопереробних підприємств, вивчення ступеня задоволення готової молочної продукції споживчих уподобань; соціологічний - для обґрунтування соціальних наслідків дій суб'єктів ринку молока і молокопродуктів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- запропоновано і науково обгрунтовано класифікацію стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктової вертикалі за ознакою трьох фаз кругообігу капіталу (заготівля сировини й матеріалів, виробництво, реалізація продукції);

вдосконалено:

- механізм забезпечення належної якості продукції підприємств молокопродуктового підкомплексу, головним елементом якого є дієвий державний контроль за відповідністю продукції вимогам стандартів;

- систему контролю з боку молокопереробних підприємств за просуванням продукції до споживачів та дотриманням торговельними структурами умов її зберігання;

дістали подальший розвиток:

- методичні підходи до горизонтального об'єднання молокопереробних підприємств на засадах координації/інтеграції, що дає можливість задовольняти запити споживачів щодо пропозиції в торгівлі широкого асортименту молочної продукції при одночасному зменшенні витрат цих підприємств за рахунок спеціалізації кожного на обмеженому переліку продукції;

- пропозиції з поліпшення маркетингової роботи на підприємствах шляхом проведення комплексного дослідження ринку молочної продукції та прогнозування ринкової ситуації, формування асортименту на підставі специфіки регіональних уподобань споживачів, організації прямого продажу, розробки і пропозиції на ринку нових видів продукції преміум-сегменту, стандарт-класу, економ-класу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у науковому обґрунтуванні й розробці змісту стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників молока та підприємств по його переробці. Результати дисертаційного дослідження та запропоновані рекомендації дозволяють забезпечити ефективне функціонування і розвиток сировинної бази, а також сфери переробки молока й виробництва готової молочної продукції.

Отримані результати роботи автора використовуються у практичній діяльності головного управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації (довідка № 108/01-02/09.01.29/09 від 16.01.2009р.); закритого акціонерного товариства «Баштанський сирзавод» (довідка № 659 від 25.12.2008р.).

Результати теоретичних наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні дисциплін «Організація виробництва», «Планування діяльності підприємств» (довідка № 460 від 13.03.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати дисертаційної роботи одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати, викладені в дисертації, доповідалися й обговорювалися на: Міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум - 2006» (Суми, 2006р.); П'ятій міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (Мелітополь, 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика» (Миколаїв, 2007р.); Причорноморській регіональній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу (Миколаїв, 2008р., 2009р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоздатності підприємств АПК» (Полтава, 2008р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 2,9 д.а. (з яких особисто автору належить 2,5 д.а.), у тому числі: 7 статей у наукових фахових виданнях (2,2 д.а.), 6 тез доповідей на конференціях (0,7 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 257 сторінок, з них 175 сторінок основного тексту. Робота містить 28 таблиць (21 сторінка), 24 рисунки (16 сторінок), 22 додатки (62 сторінки). Список використаних джерел нараховує 186 найменувань і викладений на 17 сторінках.

молокопереробний конкурентоспроможність маркетинговий підприємство

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні та методичні основи формування конкурентоспроможності підприємств аграрного сектора» узагальнено сутність конкуренції та конкурентоспроможності об'єктів, розкрито методичні основи різних підходів її оцінки, визначено фактори формування конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Дано визначення та оцінку суспільної значимості явища конкуренції. Розкрито особливості прояву п'яти чинників галузевої конкуренції: суперництво існуючих виробників; загроза виробництва замінників; загроза входження нових виробників; вплив покупців та вплив постачальників. Обґрунтовано, що на сільське господарство справляють тиск лише покупці й постачальники, переробні ж підприємства відчувають вплив усіх п'яти чинників.

Конкурентоспроможність є багатогранною економічною категорією, що розглядається на різних рівнях. Суб'єктами конкурентної боротьби можуть бути різні об'єкти: продукція, підприємства, корпорації, галузі, окремі країни та їх групи. Основними об'єктами оцінки конкурентоспроможності є продукція та підприємство.

Одна з важливих рис конкурентоспроможності - її відносність. Конкурентоспроможність може бути виявлена та оцінена тільки в рамках групи аналогічних об'єктів, з якими проводять порівняння. В межах однієї множини досліджуваний об'єкт може бути визнаний конкурентоспроможним, а в межах іншої - ні.

Дослідженнями встановлено, що чинниками формування конкурентоспроможності підприємств є їх фінансовий стан, рівень менеджменту та конкурентоспроможність продукції (рис. 1). Конкурентоспроможність продукції визначається її якістю, собівартістю, ціною реалізації, конкурентоспроможністю підприємства. Всі елементи є між собою взаємозалежними і взаємовпливовими.

Подано характеристику впливу даних факторів на конкурентоспроможність сільськогосподарських виробників молока та підприємств його переробки.

Нами досліджувалися місце різні методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності продукції та підприємства. В роботі наведено ті, що на наш погляд, найбільше заслуговують на увагу. Дуже вдалу методику подала С.С.Гаркавенко, за якою моніторинг проводиться за трьома узагальнюючими групами параметрів: нормативні, технічні (параметри якості), економічні. Для харчової продукції розпочинати дослідження необхідно з порівняння характеристик товару з вимогами стандартів. У разі невідповідності нормативним параметрам продукція визнається неконкурентоспроможною і подальше її дослідження не проводиться.

Особливість аналізу молокосировини полягає в тому, що оцінка її технічних параметрів проводиться за нормативними. Показником економічних параметрів є вартість доставки молока на переробку.



Рис. 1 Чинники формування конкурентоспроможності підприємств

Аналіз конкурентоспроможності підприємства варто проводити на підставі методик: «теорії ефективної конкуренції» (автор Й.Шумпетер); через визначення стратегічної та фактичної конкурентоспроможності підприємства (автор Р.А.Фатхутдінов); методу різниць, методу рангів, методу балів. Систему оціночних показників при цьому доцільно будувати за чинниками, що забезпечують формування конкурентоспроможності підприємства.

У другому розділі «Сучасний стан конкурентоспроможності та розвиток підприємств молокопродуктового підкомплексу Миколаївської області» на основі використання теоретичних положень дається економічна оцінка стану і тенденцій на сировинному молочному ринку, молокопереробних підприємствах, досліджено рівень конкурентоспроможності молочної сировини, її вплив на конкурентоспроможність молочної продукції, проведено діагностику фінансового стану підприємств молокопродуктового підкомплексу, зроблено узагальнення висновків щодо їх конкурентоспроможності.

За останні роки виробництво молока всіма категоріями господарств суттєво скоротилося. Його валовий надій в Україні та Миколаївській області в 2007 році порівняно з 1990 зменшився наполовину (рис. 2). З 2000 по 2004 рік мала місце нестійка тенденція до нарощування обсягів, потім почалося щорічне зниження.

Скорочення виробництва молока негативно позначилося на зниженні його пропозиції й пояснюється зменшенням чисельності дійного стада. Поголів'я корів в усіх категоріях господарств Миколаївської області скоротилося у 2007р. порівняно з 1990р. на 180,4 тис. голів, або у 2,8 раз, що сталося внаслідок суттєвого зниження ефективності його утримання. Продуктивність худоби в області за цей період зросла на 37,8%, а порівняно з 2000 роком - на 74,9%.

Рис. 2 Динаміка обсягів виробництва молока, тис. тонн

Виявлено, що крім скорочення валових надоїв, негативний вплив ситуації в молочному скотарстві на розвиток молокопереробних підприємств полягає у переміщенні сировинної зони в приватний сектор. Частка господарств населення у виробництві молока по Україні зі 21,5% у 1990 році збільшилася до 82,2% у 2007 році, у Миколаївській області - до 91,8%. Аналогічні зміни відбулися і в структурі поголів'я корів. Зі 22,7% питомої ваги в області у 1990 році вона зросла до 89,5% у 2007 році. В Україні за останній рік досліджень доля приватної худоби становила 78,3%.

Досліджена збитковість виробництва молока в області, що зумовлена низьким рівнем організації виробництва в галузі. Виявлено, що 80,9% сільськогосподарських підприємств, які утримували у 1997 році корів, досягли продуктивності менше 3500 кг молока на рік. Прибуток від його продажу отримали 36,2% господарств. Це у цілому засвідчує низький рівень сировинної бази в області.

Аналіз роботи сфери переробки показав, що на даний час найбільшими молокопереробними підприємствами у Миколаївській області є ЗАТ «Баштанський сирзавод» і ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв». На їх долю у 2007 році припадало, відповідно, 31,3% і 39,3% від загального обсягу прийнятого в області молока. Незважаючи на тенденції скорочення виробництва сировини, заводи щорічно збільшують її заготівлю за рахунок закупівель у інших регіонах. У 2007 році частка ввезеного із-за меж області молока на ЗАТ «Баштанський сирзавод» була 85,2% від загальних заготівель, на ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» - 95,2%.

З метою дослідження рівня якості молокосировини ми порівняли між собою вимоги різних заводів. Установлено, що ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» за основними параметрами, що визначають ґатунок молока - бактеріальній забрудненості й кількості соматичних клітин, - ставить нижчі вимоги, ніж ЗАТ «Баштанський сирзавод».

Аналіз структури заготівель молока у розрізі ґатунків виявив незначні її коливання за чотири роки на ЗАТ «Баштанський сирзавод» (табл. 1). У 2007 році частка вищого ґатунку була невеликою і становила 28,4%, першого ґатунку - 31,7%, несортового - 0,04%. Найбільшою була питома вага молока другого ґатунку - 39,8%. На ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» сортова структура щорічно змінюється. За останній рік понад 60% прийнятого молока було визнано лабораторією вищим ґатунком. Вищий рівень якості закупок тут може пояснюватися необ'єктивними оцінками заводу.

Таблиця 1

Динаміка та структура сортового складу молока, прийнятого на молокопереробні підприємства Миколаївської області, %

Ґатунки	Фізичні обсяги заготівлі в 2007р. у % до даних:	Структура
	2004р.	2005р.	2006р.	2004р.	2005р.	2006р.	2007р.
ЗАТ «Баштанський сирзавод»
Вищий	142,0	99,7	111,7	25,7	33,4	31,2	28,4
Перший	122,7	133,5	160,9	41,7	35,0	30,3	39,8
Другий	125,4	117,9	101,0	32,5	31,5	38,5	31,7
Несортове	117,6	25,8	524,1	0,05	0,2	0,01	0,04
Разом	128,6	117,1	122,5	100,0	100,0	100,0	100,0
ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»
Вищий	94,0	82,2	178,1	93,8	87,7	43,6	61,4
Перший	1267,9	361,9	91,7	3,4	9,6	40,9	29,7
Другий	1222,0	819,0	141,9	0,5	0,7	4,1	4,6
Несортове	271,0	242,7	47,1	2,3	2,1	11,5	4,3
Разом	143,6	117,2	126,3	100,0	100,0	100,0	100,0

Досліджувані молокопереробні підприємства відрізняються високими вимогами до сировини. Інші заводи менш прискіпливо ставляться до закупівель, тому сортова структура в них має значно гірші показники.

Причини низької якості продукції на сировинному молочному ринку полягають у зосередженні значної частки її виробництва в приватному секторі. Заводи, щорічно збільшуючи заготівлі у сільськогосподарських підприємствах, зменшують питому вагу приватного молока, проте вона все одно залишається значною. У 2007 році на обох аналізованих молокопереробних підприємствах доля господарств населення становила половину заготовленого молока.

Визначено, що якість молокосировини - це основа якості готової молочної продукції. Низький рівень першої стає передумовою для незадовільних оцінок готової продукції.

Оцінка вартісних параметрів, як складова аналізу конкурентоспроможності молока, виявила незадовільні позиції у сільськогосподарських постачальників (збитковість виробництва, яку мали 63,8% господарств) та покупців якісної продукції (висока вартість доставки). Має місце зменшення вигідності виробництва молочної продукції для молокопереробних підприємств, що спричинено зростанням її собівартості. Усе це свідчить про низький рівень конкурентоспроможності молокосировини та готової молочної продукції.

Аналіз фінансового стану визначив нестійкі позиції сільськогосподарських виробників молока, багато з яких є на межі банкрутства, та різний його рівень на молокопереробних підприємствах (одні стійкі, інші слабкі).

За результатами досліджень зроблено висновок про незадовільний рівень конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників молока. Молокопереробні підприємства здебільшого конкурентоспроможні, проте позиції їх є нестійкими.

У третьому розділі «Стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу» визначено зміст основних напрямів розвитку виробників молока та підприємств його переробки, обґрунтовано роль у цих процесах агропромислової координації та інтеграції, розроблено модель оптимальної виробничої структури підкомплексу, проведено порівняльний аналіз конкурентоспроможності молочної продукції, обґрунтовано підходи до удосконалення асортиментної політики та поліпшення якості готової продукції, систематизовано розроблені стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу за трьома ознаками класифікації.

Розробку стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу систематизовано за трьома ознаками класифікації (рис. 3).

При обґрунтуванні стратегічних напрямів у розрізі елементів системи молокопродуктового підкомплексу доведено, що відправною точкою перетворень має бути відродження сировинної бази. Розвиток молочного скотарства лежить у площині її інтенсифікації, чинниками якої є: міцна кормова база, технологія догляду за тваринами, зокрема ресурсоощадна технологія, цілеспрямована селекційно-племінна робота, інтенсивне відтворення стада, налагодження інтеграційних стосунків з молокопереробними підприємствами. Наголошено, що реструктуризація сировинної бази передбачає її переміщення в сектор суспільного виробництва.

Розроблена економіко-математична модель оптимальної виробничої структури молокопродуктового підкомплексу Миколаївської області. Розрахунки показали збільшення загальних обсягів виробництва молочної продукції у проектному 2012 році порівняно з фактичними даними за 2007 рік на 16,3 тис. тонн або 24,7%, що відбудеться за рахунок зростання надходження молока на переробку. Прибуток молокопереробних підприємств у проектному році збільшиться на 25,6% до 59,1 млн. грн. (рис. 4). Виручка від реалізації молока сільськогосподарськими виробниками всіх категорій господарств зросте вдвічі. Джерелом приросту стане збільшення поголів'я худоби у суспільному виробництві, а також зростання продуктивності корів.



Рис. 3 Класифікація стратегій підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу

Досліджено, що нееквівалентність міжгалузевих відносин у молокопродуктовому підкомплексі, як причина скорочення галузі молочного скотарства, полягає в опортуністичній поведінці обох партнерів: сільськогосподарських виробників та переробних підприємств, а не лише останніх.

Обґрунтовано, що найкращою формою задоволення економічних інтересів технологічно та функціонально взаємопов'язаних галузей аграрного сектора є вертикальна інтеграція. Спільне функціонування підприємств однієї продуктової вертикалі дає можливість взаємного досягнення економічної вигоди всіх її суб'єктів. Забезпечує вигоду в певних випадках і горизонтальне об'єднання суб'єктів одного виду діяльності.

Рис. 4 Динаміка фінансових результатів основних суб'єктів молокопродуктового підкомплексу Миколаївської області, млн. грн

Поліпшить якість готової продукції та підвищить вигідність співпраці введення до об'єднаної структури оптової й роздрібної торгівлі. Це забезпечить збереження якості молочної продукції на шляху від складу виробника до столу споживача.

Оцінки за нормативними параметрами виявили невідповідність більшості молочної продукції, що є на ринку, встановленим вимогам, а це підтверджує повну її неконкурентоспроможність. Успішний збут такої продукції зумовлений технологічною безграмотністю більшості населення та відсутністю дієвого державного контролю за дотриманням стандартів і технічних умов.

Оцінка відповідності технічних параметрів продукції споживчим уподобанням проводилася за основними видами кисломолочної продукції і молоком. Анкетне опитування покупців роздрібних магазинів м. Миколаєва показало, що при виборі молочної продукції вони звертають увагу на: якість, смакові властивості, привабливість упаковки, зручність розфасування, зовнішній вигляд продукції, престижність торгової марки, ціну. Перевагу в попиті має продукція торгових марок «President», «Славія», «Веселий пастушок», «Веселий молочник», «Данон» та «Щодня». Значення інтегрального показника конкурентоспроможності (табл. 2), розрахованого на підставі оцінок технічних та економічних параметрів, що за окремими позиціями значно менше одиниці, свідчить про значну невідповідність характеристик такої продукції споживчим запитам. Покупці визнали найкращим за групою параметрів: молоко торговельної марки «Славія», кефір «Веселий пастушок», ряжанку та сметану - інших торгових марок. За сукупністю всієї досліджуваної продукції найвищі споживчі вподобання має продукція інших торговельних марок, безпечність для здоров'я людини якої викликає у технологів нарікання.

Таблиця 2

Інтегральні показники конкурентоспроможності основних видів молочної продукції за торговими марками

Торгові марки	Молоко	Кефір	Ряжанка	Сметана	У середньому
«President»	0,431	0,412	0,256	0,699	0,450
«Славія»	0,884	0,668	0,206	0,905	0,666
«Веселий пастушок»	0,349	0,796	0,666	0,617	0,607
Інші («Данон», «Веселий молочник», «Щодня»)	0,623	0,690	0,966	0,981	0,815

Визначений інтегральний показник доводить, що виробникам якісних товарів необхідно звернути увагу на маркетингову роботу і, зокрема, позиціювання продукції.

За допомогою методики гребінцевого аналізу визначено ступінь задоволення споживчих уподобань молочної продукції виробниками Миколаївської області, а також інших торгових марок. Установлено, що за більшістю критеріїв якість продукції перевищувала очікування споживачів. Необхідною є робота молокопереробних підприємств над пошуком шляхів зниження собівартості та ціни реалізації готової продукції без втрати її якості.

Для підвищення конкурентоспроможності продукції молокопродуктового підкомплексу, а також її виробників першочерговими заходами мікрорівня є запровадження систем менеджменту якості підприємств, зміст яких полягає в комплексному управлінні якісним виконанням усіх технологічних, організаційних та збутових процесів. На макрорівні необхідне встановлення дієвого державного контролю за дотриманням визначених стандартами вимог.

Доведено економічну невигідність для молокопереробного підприємства пропозиції широкого асортименту продукції. Одночасно задовольняти запити споживачів і забезпечувати ефективність виробництва здатна горизонтальна координація/інтеграція молокопереробних підприємств. Спеціалізація окремих заводів такого об'єднання на певній частині асортиментної лінійки продукції надає можливість представляти в торгівлі широкий асортиментний ряд кожного виду продукції без надлишкового збільшення собівартості.

Удосконалення асортиментної політики доцільно доповнити такими напрямами: розробкою і пропозицією на ринку нових видів продукції преміум-сегменту, стандарт-класу і економ-класу, проведенням коригування асортименту відповідно до вподобань населення тих регіонів, куди здійснюється реалізація товару.

В якості другого підходу розробки стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу використано обґрунтовані М.Портером стратегії подолання п'яти чинників конкуренції: найменші сукупні витрати, диференціація, зосередження. Визначено, що у складених умовах економічного середовища вертикальна інтеграція та горизонтальні об'єднання найоптимальніше забезпечують спрацювання всіх трьох конкурентних стратегій.

За третім підходом обґрунтування стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу здійснено у розрізі стадій кругообігу капіталу, зміст яких включає: заготівля молока - організацію стабільних поставок достатнього обсягу якісної сировини; виробництво - застосування оптимальних технологій; реалізація молочної продукції - забезпечення найкращих позицій збуту.

Стратегії формування конкурентних переваг щодо забезпечення потужностей сировиною полягають у розвитку сировинної бази, що вимагає значних сум капіталовкладень. Єдиним реальним джерелом їх є інвестиції, якими володіють, або які можуть отримати вертикально інтегровані структури.

Підвищення конкурентоспроможності підприємств у сфері виробництва передбачає використання технологій, що забезпечують здешевлення виробництва на всіх стадіях технологічного циклу кругообігу капіталу по вертикалі. Вагому роль у досягненні цього відіграє перехід на сучасні інтенсивні та малозатратні технології сільськогосподарського виробництва і переробки молока, у тому числі корисне використання молочних відходів.

Формування конкурентних переваг у збуті продукції передбачає перехід усіх підприємств молокопродуктового підкомплексу від виробничої орієнтації діяльності на маркетингову. Сільгоспвиробники мають виробляти не те, що вони хочуть/можуть (низькоякісне молоко за високого рівня собівартості), а продукт, який задовольняє потреби покупців - переробних підприємств. Останні повинні приділяти маркетингу значно більше уваги.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо обґрунтування стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу. В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. Конкурентоспроможність підприємств формується за допомогою таких чинників як рівень фінансового стану, а також менеджменту, конкурентоспроможності продукції. Остання визначається її якістю, собівартістю, ціною продажу та конкурентоспроможністю підприємства. Всі фактори між собою є взаємозалежними і взаємовпливовими. Прояв кожного з них у молокопродуктовому підкомплексі має свої галузеві особливості.

2. Основними учасниками молокопродуктового підкомплексу виступають сільськогосподарські та переробні підприємства. Належність їх до одного технологічного ланцюга зумовлює пряму взаємну залежність ефективності діяльності кожного від досягнутих позицій іншого. Опортуністична поведінка обох партнерів зумовили незадовільний рівень конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників молока та нестійкі конкурентні позиції переробних підприємств.

3. Стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу систематизовано за трьома ознаками класифікації: за елементами системи підкомплексу, видами конкурентних стратегій М.Портера, у розрізі стадій кругообігу капіталу.

4. Причиною скорочення обсягів галузі молочного скотарства в Україні та Миколаївській області є збитковість виробництва молока, зумовлена низьким рівнем організації процесів у галузі. У Миколаївській області відсутні великі молочнотоварні ферми. Із 94-х сільськогосподарських підприємств, що утримують корів, лише 6 мають поголів'я понад 300 голів, найвищий розмір дійного стада - 660 голів, 80,9% господарств досягли продуктивності менше 3500 кг молока на рік. Це створює загрозливу ситуацію на сировинному молочному ринку області. Формування надійної сировинної бази полягає в інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та переміщенні її в суспільний сектор.

5. Більшість молока, що надходить на переробку, не має належного рівня якості через зосередженість сировинної бази в приватному секторі. Це примушує провідні заводи організовувати поставки молока із сільськогосподарських підприємств інших регіонів. Питома вага заготівель поза межами Миколаївської області на ЗАТ «Баштанський сирзавод» становить 85,2%, на ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» - 95,2%. Інші переробні підприємства не ставлять високих вимог до сировини. Вони закуповують низькоякісне молоко через відсутність іншого.

Результатом є низький рівень конкурентоспроможності молока з боку більшості продавців (сільгоспвиробників), а також з позицій покупців для тих молокопереробних підприємств, що намагаються досягати високої якості своєї готової продукції за рахунок якісної сировини. У цілому це створює низьку конкурентоспроможність молокосировини.

6. З метою проектування розвитку молокопродуктового підкомплексу Миколаївської області нами розроблена економіко-математична модель оптимальної виробничої структури. Розрахунки показали збільшення загальних обсягів виробництва молочної продукції у проектному 2012 році порівняно з фактичними даними за 2007 рік на 16,3 тис. тонн або 24,7%, що відбудеться за рахунок зростання надходження молока на переробку. Прибуток молокопереробних підприємств у проектному році збільшиться на 25,6% до 59,1 млн. грн. Виручка від реалізації молока сільськогосподарськими виробниками всіх категорій господарств зросте вдвічі. Джерелом приросту стане збільшення поголів'я худоби у суспільному виробництві, а також зростання продуктивності корів.

7. Невідповідність більшості молочної продукції вимогам державних стандартів, високий ступінь її бактеріальної та хімічної забрудненості зумовлює повну неконкурентоспроможність. Проте має місце успішний збут готової молочної продукції на роздрібному ринку, зумовлений технологічною безграмотністю більшості населення та відсутністю контролю за дотриманням прийнятих державних стандартів. Для підвищення якості продукції до необхідного стану заходами мікрорівня є запровадження систем менеджменту якості на всіх підприємствах молокопродуктового підкомплексу. На макрорівні необхідне встановлення дієвого державного контролю за дотриманням визначених стандартами вимог. Тільки на підставі цього наближення вітчизняних стандартів до зарубіжних вимог буде мати практичний сенс.

8. Окремої уваги заслуговує вдосконалення стосунків між суб'єктами молокопродуктової вертикалі, в тому числі й торгівлі, у напрямі дотримання економічних інтересів партнерів. Єдність інтересів забезпечить вертикальне об'єднання підприємств молокопродуктового підкомплексу на засадах координації чи інтеграції. В умовах української економіки доцільним буде об'єднання суб'єктів під однією власністю (інтеграція). Додатково може мати місце і горизонтальне об'єднання.

Поліпшить якість готової продукції та підвищить ефективність співпраці введення до об'єднаної структури оптової й роздрібної торгівлі. Це забезпечить збереження якості молочної продукції на шляху від складу виробника до столу споживача. Низку вигід має горизонтальна координація/інтеграція молокопереробних підприємств у сфері просування та продажу готової продукції з іншими виробниками.

9. Значно підвищить ефект виробничої діяльності поліпшення рівня маркетингової роботи на молокопереробних підприємствах. Основними напрямами мають бути: проведення комплексного дослідження ринку молочної продукції та прогнозування ринкової ситуації, формування асортименту на підставі специфіки регіональних уподобань споживачів, куди здійснюється збут, широке застосування реклами та інтернет-ресурсів, розробка і пропозиція на ринку нових видів продукції преміум-сегменту, стандарт-класу, економ-класу.

10. На підставі проведеного дисертаційного дослідження зовнішнього середовища та внутрішніх характеристик підприємства нами розроблено основні стратегічні напрями розвитку і підвищення конкурентоспроможності ЗАТ «Баштанський сирзавод». Стратегічні заходи подано у розрізі напрямів дій: заготівля сировини, ресурси, виробництво, маркетинг.

11. Макроекономічними факторами забезпечення стійких конкурентних позицій підприємств молокопродуктового підкомплексу є державний протекціонізм та регулювання економічних процесів. Існуюча система дотацій і підтримки тваринницьких галузей є малодієвою, що вимагає більш виваженого підходу до цього питання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Рудь І. Ю. Окремі проблеми конкурентоспроможності підприємств молочного підкомплексу / І. Ю. Рудь // Вісник Сумського національного аграрного університету: Серія «Економіка та менеджмент». 2006. № 3-4. С. 277-280.

2. Рудь І. Ю. Оцінка фінансового стану аграрних підприємств молокопродуктового підкомплексу / І. Ю. Рудь // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. 2007. № 55. С. 278-283.

3. Рудь І. Ю. Стан та тенденції розвитку молочного скотарства у Миколаївській області / І. Ю. Рудь // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. 2007. № 66. С. 130-134.

4. Рудь І. Ю. Особливості формування конкурентного середовища у молокопродуктовому підкомплексі / І. Ю. Рудь // Вісник аграрної науки Причорномор'я: Економічні науки. 2008. № 3. С. 128-132.

5. Рудь І. Ю. Оцінка конкурентоспроможності молочної продукції / І. Ю. Рудь // Агросвіт. 2009. № 6. С. 39 - 42.

6. Рудь І. Ю. Формування міжгалузевих відносин підприємств молокопродуктової вертикалі / Л. А. Євчук, І. Ю. Рудь // Вісник аграрної науки Причорномор'я: Економічні науки. 2009. № 1. С. 45-50 . Особистий внесок: автору належить обґрунтування змісту опортуністичної поведінки сільськогосподарських виробників молока.

7. Рудь І. Ю. Основні стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу / Л. А. Євчук, І. Ю. Рудь // Економіка: проблеми теорії та практики : Зб. наук. праць. Вип. 249 : В 6 т. Т. 4. Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. С. 839-844. Особистий внесок: автору належить обґрунтування змісту стратегічних заходів формування конкурентних переваг у збуті молочної продукції.

Праці в інших виданнях:

8. Рудь І. Ю. Окремі проблеми конкурентоспроможності підприємств молочного підкомплексу : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Аграрний форум - 2006»], (Суми, 25-29 верес. 2006 р.). Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. С. 209.

9. Рудь І. Ю. Стан та тенденції розвитку молочного скотарства у Миколаївській області : Матеріали п'ятої міжнародної науково-практичної конференції [«Ринкова трансформація економіки АПК»], (Мелітополь, 13-15 черв. 2007 р.) / Харк. нац. техн. ун-т. сільського госп-ва. Харків: ХНТУСГ, 2007. С. 125-127.

10. Рудь І. Ю. Аналіз розвитку молочного скотарства в Миколаївській області : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика»], (Миколаїв, 26-28 верес. 2007 р.) / Миколаїв. держ. аграр. ун-т. Миколаїв, 2007. С. 183-188.

11. Рудь І. Ю. Якість молочної сировини як основа забезпечення конкурентоспроможності переробних підприємств: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Формування конкурентоздатності підприємств АПК»], (Полтава, 21-22 трав. 2008 р.) / М-во аграр. політики, Полтав. держ. аграр. акад. Полтава: Довкілля-К, 2008. С. 128-129.

12. Рудь І. Ю. Конкурентоспроможність молочної продукції : Матеріали Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, (Миколаїв, 9-11 квіт. 2008р. / Миколаїв. держ. аграр. ун-т. Миколаїв, 2008. С. 73-74.

13. Рудь І. Ю. Стратегічні напрями розвитку молокопродуктового підкомплексу : Матеріали Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, (Миколаїв, 15-17 квіт. 2009р. / Миколаїв. держ. аграр. ун-т. Миколаїв, 2009. С. 28-29.

АНОТАЦІЯ

Рудь І.Ю. Підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню рівня конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу й обґрунтуванню стратегічних напрямів її підвищення.

Досліджено незадовільний рівень конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників молока й хиткі позиції молокопереробних підприємств.

Основою стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств підкомплексу є відродження сировинної бази на засадах інтенсифікації з перенесенням її у сектор суспільного виробництва, що вимагає значних сум капіталовкладень. В умовах, що склалися, єдиним реальним джерелом їх є інвестиції, якими володіють, або які можуть отримати вертикально інтегровані структури. На молокопереробних підприємствах додатково значну увагу необхідно приділяти посиленню маркетингової роботи.

Ключові слова: галузева конкуренція, конкурентоспроможність, молокопродуктовий підкомплекс, оцінка якості продукції, стратегії.

АННОТАЦИЯ

Рудь И.Ю. Повышение конкурентоспособности предприятий молокопродуктового подкомплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2009.

Диссертационная работа посвящена оценке уровня конкурентоспособности предприятий молокопродуктового подкомплекса и обоснованию стратегических направлений ее повышения.

На основании анализа существующих экономических взглядов представлены трактовки понятий «конкуренция», «конкурентоспособность», характеристика факторов, формирующих конкурентоспособность продукции и предприятий молокопродуктового подкомплекса. Раскрыты основные методические оценки конкурентоспособности продукции и предприятий.

В диссертационной работе даётся экономическая оценка состояния и тенденций на сырьевом молочном рынке и развития молокоперерабатывающих предприятий. Сопоставлены растущие потребности последних в объеме и качестве молока с ухудшением всех позиций его предложения. Анализируются причины дисбаланса и путей решения молокозаводами образовавшихся проблем.

На основании использования теоретических положений по теме исследования систематизирована и проведена оценка конкурентоспособности молока (как сырья), а также готовой молочной продукции. Установлено несоответствие параметров большей части молока и молочной продукции требованиям нормативных документов, что согласно методике свидетельствует о полной их неконкурентоспособности. Но высокий спрос на молоко и молочную продукцию создает необходимость осуществления последующих этапов оценки. Её результаты показали низкий уровень конкурентоспособности молочного сырья и готовой молочной продукции.

Дополняя исследования диагностикой финансового состояния и уровня менеджмента на сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий, автор пришел к выводу о неудовлетворительном уровне конкурентоспособности производителей молока и неустойчивых позициях молокоперерабатывающих предприятий.

При обосновании стратегических направлений повышения конкурентоспособности подходы к их разработке были систематизированы по трём признакам: элементам системы молокопродуктового подкомплекса (основные субъекты - сельскохозяйственные поставщики и перерабатывающие предприятия, взаимоотношения между ними, ассортиментная политика и политика качества); стадиям кругооборота капитала (приобретение ресурсов, производство, реализация); классическим конкурентным стратегиям М.Портера (лидерство за счет экономии на издержках, дифференциация и фокусирование).

Отмечено, что повышение конкурентоспособности предприятий подкомплекса целесообразно начинать с возрождения сырьевой базы на условиях интенсификации, указаны ее основные направления. С целью проектирования развития молокопродуктового подкомплекса Николаевской области разработана экономико-математическая модель оптимальной производственной структуры. Результаты модели показывают повышение экономического эффекта функционирования подкомплекса.

В направлении усовершенствования взаимоотношений между предприятиями одной технологической цепочки подчеркивается целесообразность образования вертикальных интеграционных структур на основе объединения собственностью. Отношения координации (регулируемые договорами) показали свою эффективность в горизонтальных объединениях молокоперерабатывающих предприятий.

В работе обоснован ряд стратегических направлений повышения качества продукции, а также усовершенствования ассортиментной политики молокоперерабатывающих предприятий. Используя метод гребешкового анализа, представлена оценка соответствия параметров молочной продукции (которую производят предприятия области) предпочтениям потребителей.

Для повышения конкурентоспособности продукции и предприятий молокопродуктового подкомплекса первоочередными мерами микроуровня является внедрение систем менеджмента качества экономических субъектов. На макроуровне необходимо установление действенного государственного контроля над соблюдением принятых стандартов.

Сделан вывод, что развитие сырьевой базы требует значительных сумм капиталовложений, источником которых в сложившейся ситуации может быть лишь вертикально интегрированная структура. Повышение конкурентоспособности в сфере производства предусматривает использование технологий, обеспечивающих удешевление на всех стадиях технологического цикла. Обоснована необходимость усиления маркетингово-сбытовой работы на перерабатывающих предприятиях.

На основании исследования внешней среды и внутренних характеристик ЗАО «Баштанский сырзавод» разработаны основные стратегические направления развития и повышения конкурентоспособности молокоперерабатывающих предприятий.

Отмечено, что макроэкономическими факторами обеспечения устойчивых конкурентных позиций молокопродуктового подкомплекса является государственный протекционизм и регулирование экономических процессов.

Ключевые слова: конкурентоспособность, молокопродуктовый подкомплекс, отраслевая конкуренция, оценка качества продукции, стратегии.

SUMMARY

Rud I. The Rise of Competitiveness in Milk and Food Enterprises Subcomplex. - Manuscript.

The dissertation on obtaining a candidate's degree in economics on the speciality 08.00.04 - economy and management of the enterprises (agricultural and agro-industrial complex economy). - Mykolaiv State Agrarian University, Mikolaev, 2009.

The dissertation is devoted to the research of the competitiveness level of enterprises in milk and food subcomplexes and reasoning of strategic directions of its increase.

The unsatisfactory level of competitiveness of agricultural milk producers and the unstable positions of milkprocessing enterprises are diagnosed. The basis of the strategic directions for increasing competitiveness of enterprises in the subcomplex is a revival of a raw material base on the principles of intensification with its movement to the sector of public production that requires significant capital investments. Under such conditions the investments that are owned or can be obtained by vertically integrated structures are their only practicable source. Much more attention should be paid to marketing research at the milkprocessing enterprises.

Key words: branch competitiveness, competitiveness, milk and food subcomplex, quality evaluation of production, strategy.

Размещено на Allbest.ru

...