Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Спеціальність 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Тема:

Макроекономічний аналіз змін у системі національного багатства України

Квак Марія Віталіївна

Львів - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки України імені М. Туган-Барановського Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Гринів Лідія Святославівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економіки України імені М.І. Туган-Барановського.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Веклич Оксана Опанасівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, провідний науковий співробітник відділу просторового розвитку та земельних відносин;

кандидат економічних наук, доцент Рібун Любомир Володимирович, Національний лісотехнічний університет України, завідувач кафедри економічної теорії.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, в. Драгоманова, 5.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доц. Стасишин А.В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах посилення глобалізаційних процесів змінюється роль такого макроекономічного агрегату як національне багатство, яке має постійно відтворюватись та примножуватись для задоволення потреб суспільства та розвитку національної економіки. Значимість національного багатства полягає в тому, що воно є передумовою наступних циклів розширеного відтворення національної економіки.

Розгортання сучасної фінансово-економічної кризи та загострення еколого-економічних, демографічних та ресурсо-енергетичних проблем у світовій економіці, дедалі більша дефіцитність невідтворюваних природних ресурсів вказують на те, що вичерпуються окремі фактори економічного зростання, що потребує детальнішого макроекономічного дослідження змін у системі національного багатства кожної країни. Водночас структурні зміни у вітчизняній економіці супроводжуються кількісними та якісними змінами в системі національного багатства. Це викликає необхідність дослідження змін у національному багатстві з метою окреслення напрямів підвищення ефективності його використання.

Однак на сьогоднішній день дослідження цієї проблеми не носять системного характеру. Нині вивчено лише її окремі аспекти і не досліджуються системні зміни, що відбуваються в національному багатстві. Необхідність макроекономічного аналізу цієї проблеми також підсилює пошук ренти в різних сферах економіки. Саме цим обумовлена актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертації використані при виконанні таких науково-дослідних тем кафедри економіки України імені М. Туган-Барановського Львівського національного університету імені Івана Франка: “Наукові основи розвитку національної економіки і регіональної політики в Україні на початку ХХІ століття”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0105U007450) та “Теоретико-прикладні засади сталого розвитку національної економіки в Україні” (номер державної реєстрації 0108U008917). Роль автора полягала у розробленні національної стратегії використання та заощадження національного багатства в системі сталого розвитку економіки України.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Головною метою є макроекономічний аналіз змін у системі національного багатства України.

Для досягнення цієї мети у дисертаційному дослідженні поставлено такі наукові завдання:

- здійснити теоретичний аналіз наявних підходів до визначення категорії “національне багатство” та уточнити його сутність;

- дослідити та вдосконалити теоретико-методичні підходи до структуризації національного багатства;

- виокремити функції національного багатства держави в розвитку економіки;

- розкрити сутність поняття “зміни в системі національного багатства” та провести класифікацію цих змін і чинників, що їх обумовлюють;

- проаналізувати зміни в системі національного багатства України та його окремих компонентах;

- обґрунтувати необхідність поділу національного багатства на абсолютне і відносне; виявити особливості змін в абсолютному багатстві та визначити потенційні загрози його втрат у вітчизняній економіці;

- проаналізувати ефективність наявного механізму макроекономічного регулювання національного багатства у вітчизняній економіці;

- окреслити напрями вдосконалення макроекономічного регулювання національного багатства в Україні;

- розробити теоретичну модель національної стратегії використання та заощадження національного багатства в Україні.

Об'єктом дослідження є зміни в системі національного багатства України.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади, особливості та закономірності макроекономічного регулювання системи національного багатства України.

Методи дослідження. У процесі підготовки дисертаційної роботи використовувалися загальнонаукові методи наукового пізнання, застосування яких дало змогу досягти поставленої мети. До них належать: історичний - для розкриття еволюції підходів щодо вивчення національного багатства та його структури; наукового абстрагування - для узагальнення понятійного апарату системи національного багатства; методи аналізу та синтезу - для визначення екзогенних та ендогенних чинників впливу на зміни в системі національного багатства.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії з проблем національного багатства, теорії національної економіки, теорія фізичної економії С. Подолинського, ноосферного вчення В. Вернадського, теорія енергії прогресу М. Руденка, теорія сталого (збалансованого) розвитку світу, теорія збалансованого розвитку екосоціосистем та сучасної еколого-економічної теорії.

Дисертаційне дослідження базується на системному підході до вивчення ролі національного багатства та механізмів його макроекономічного регулювання у національній економіці. Для узагальнення результатів аналізу у роботі було використано методи побудови таблиць, графіків та діаграм, метод системного аналізу, метод кореляційно-регресійного аналізу застосовувався для оцінки змін у системі національного багатства України.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали ООН та Світового банку, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних учених, статистичні збірники, інформаційні матеріали періодичних видань України та інших країн, а також матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- обґрунтовано та введено в науковий обіг категорію “зміни в системі національного багатства” і проведено класифікацію їх різновидів, що дало змогу поглибити методологію дослідження національного багатства як макроекономічного агрегату;

- виявлено вплив основних екзогенних та ендогенних чинників на параметри системи національного багатства, що дало змогу встановити причини негативних змін, що відбуваються у структурі національного багатства України та окреслити заходи щодо їх усунення;

удосконалено:

- логіко-історичну систематизацію теорій національного багатства світової та вітчизняної економічної думки стосовно сутності, змін та його структуризації, що дало можливість узагальнити методологічні підходи до дослідження системи національного багатства та його відтворення;

- інструментарій дослідження причинно-наслідкових покомпонентних взаємозв'язків у національному багатстві України на основі кореляційно-регресійного аналізу, що дало змогу спрогнозувати зміни його обсягу та окреслити напрями макроекономічного регулювання національного багатства в умовах формування екологічно збалансованої економіки;

- теоретико-методичні засади формування організаційно-управлінських механізмів запобігання втратам національного багатства, зокрема механізмів державного ризик-менеджменту з метою виявлення потенційних джерел його втрат;

набули подальшого розвитку:

- система критеріїв класифікації змін у компонентах національного багатства, що дало змогу обґрунтувати вплив на них експортоорієнтованих галузей вітчизняної економіки, коливань параметрів світової економіки, забруднення природного середовища, відпливу людського капіталу, перебігу відтворювальних процесів у вітчизняній економіці, її переструктуризації, інституційних, нормативно-правових чинників, макроекономічної стабільності та рівня капіталізації вітчизняного господарства;

- теоретичне моделювання чинників ефективного використання та заощадження компонентів національного багатства, що дало можливість розробити теоретичну модель національної стратегії використання та заощадження національного багатства України;

- методи аналізу та оцінки використання національного багатства, що дозволило систематизувати організаційно-економічні інструменти державного регулювання його ефективного використання.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні макроекономічного аналізу та оцінки змін у системі національного багатства, дослідженні його інструментарію, та вдосконаленні макроекономічного регулювання використання та заощадження компонентів національного багатства в Україні.

Отримані теоретичні положення, а також нові методичні підходи можна використовувати у процесі викладання економічних дисциплін, при підготовці навчальних посібників.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні пропозицій та рекомендацій щодо поліпшення аналізу та оцінки, а також механізмів макроекономічного регулювання національного багатства в системі вітчизняної економіки. Отримані результати можуть бути використані для формування національної стратегії використання та заощадження національного багатства, для розробки державних та регіональних цільових програм.

Основні висновки та практичні рекомендації роботи використовуються у навчальному процесі економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка під час викладання навчальних дисциплін: „Економіка України”, „Економічна теорія”, „Екологічна економіка” (Довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи №2342-Н від 15.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Викладені у дисертації наукові результати одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2006-2009), на Міжнародній науково-практичній конференції “Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій” (Чернівці, 2007), на Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції “Нові обрії економічної науки” (Львів, 2007), на VІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2007), на Восьмій міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених: “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2007), на Міжнародній науково-практичній конференції “Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики” (Харків, 2007), на V ювілейній міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 2008), на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано шістнадцять наукових праць, з них - вісім наукових статей у фахових виданнях, що визнаються положенням ВАК України та вісім тез наукових доповідей у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій. Автор прийняла участь у написанні колективної монографії (0,86 д.а.). Загальний обсяг публікацій, які відображають основний зміст дисертації і належать особисто авторові, становить 6,1 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладений на 198 сторінках машинописного тексту. Робота містить 35 таблиць та 14 рисунків. Двадцять три додатки розміщено на 35 сторінках. Список використаної літератури налічує 263 джерела.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, визначено мету і завдання, конкретизовано об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано теоретичне та практичне значення результатів дисертації, її наукову новизну, ступінь апробації одержаних результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретико-методологічні підходи до аналізу системи національного багатства та його змін”, який містить три параграфи, розкрито та уточнено економічну сутність поняття “національне багатство”, виокремлено його функції, введено категорію “зміни в системі національного багатства”, проведено теоретичний аналіз сучасного інструментарію дослідження національного багатства та його макроекономічного регулювання.

Здійснений в дисертації аналіз структури та окремих елементів національного багатства дає підстави стверджувати, що національне багатство є складною структурою, яка містить компоненти різної природи. Це дозволило трактувати її як синергетичну систему, що має такі ознаки: взаємопов'язаність та взаємозалежність її підсистем, коеволюційність розвитку природної, соціальної та економічної компонент, відкритість, що обумовлює її нерівноважні стани, а також здатність до самоорганізації. Цій синергетичній системі властивий динамізм, що проявляється в кількісних та якісних змінах.

Узагальнення положень наукових шкіл світової та вітчизняної економічної думки стосовно змісту, структуризації національного багатства та змін, що відбуваються в ньому, засвідчують, що національне багатство в науковій літературі розглядається як статичний показник і дослідження змін у системі національного багатства мають помітні прогалини і перебувають в полі зору представників лише окремих шкіл. Дисертант виокремлює п'ять основних методологічних підходів до дослідження національного багатства, а саме: неокласичний, неокейнсіанський, інституційний, неомальтузіанський, фізико-економічний (табл. 1).

Економічна наука другої половини ХХ - початку ХХІ ст. враховує загострення еколого-економічних, демографічних та ресурсо-енергетичних проблем у світовій економіці, дефіцитність невідтворюваних природних ресурсів, що свідчить про втрату значної частини національного багатства держав як потенціалу зростання їх економік. Це вимагає глибшого макроекономічного дослідження змін у системі національного багатства кожної країни та застосування ефективних механізмів макроекономічного регулювання задля запобігання його втратам. Водночас необхідним є розмежування різних підсистем національного багатства для проведення їх адекватної оцінки.

Дисертант розвиває положення представників української школи фізичної економії щодо необхідності поділу національного багатства на абсолютне і відносне (рис.1).

На думку дисертанта, абсолютне багатство, до якого належить людська і природно-ресурсна компоненти національного багатства, є базою для створення відносного - матеріально-речової та нематеріальної компоненти національного багатства. Тому структуру національного багатства потрібно розглядати дещо укрупнено за такими компонентами: людська, природно-ресурсна, нематеріальна або неречова та матеріально-речова.



Таблиця 1

Основні підходи до визначення сутності та структуризації національного багатства

Часові межі	Школи політичної та аналітичної економії	Представники	Підходи до визначення сутності та структуризації категорії “національне багатство”
Друга половина ХІХ-ХХ ст.	Неокласичні теорії	А. Маршал, В. Менгер, Л. Вальрас, Л. Кларк, К Вілен, Г. Фрімен, М. Барб'єр	Застосовано системний аналіз у дослідженні компонентів національної економіки, а отже і національного багатства; природний капітал як фундаментальну частину національного багатства розглядають як зовнішній чинник впливу на господарські системи, який не належить до економічних категорій.
Друга половина ХХ ст.	Неокейнсіанство	Р. Гарод, Дж. Гікс; Є.Домар	Розвинуто державне регулювання системи національного багатства в короткостроковому періоді, зокрема з'ясовано державні, соціальні, екологічні, міждержавні механізми регулювання системи національного багатства.
Кін. ХІХ-ХХ ст.	Інституціоналізм	Т. Веблен, У. Мітчел, Дж. Комонс, А. Берлі, Е. Богарт, У. Гамільтон	Проблеми національного багатства запропоновано розв'язувати за допомогою створення системи інститутів: законодавство, органи спостереження і контролю, стандарти і т.д.
Кін. ХІХ-ХХІ ст. Пост-некласичний напрям - економічна теорія сталого розвитку	Нео-мальтузіанство	Г. Дейлі, Н. Джорджеску-Роген, Р. Костанза, К. Боулдинг, Г. Айрес, Л. Кохрсен, Р. Хютинг	Запропоновано змінити мету економічної діяльності, що спрямована на зростання доходів; економіка має прямувати до стаціонарного стану, де населення і національне багатство є сталими величинами. Поєднано термодинаміку з економікою довкілля, проблему вичерпності природних ресурсів з біофізичною перспективою дедалі більшого зниження їх якості; досліджується взаємозв'язок між економічним зростанням і пошкодженням екологічних функцій довкілля.
	Українська школа фізичної економії	С. Подолинський, В. Вернадський, М. Руденко, С. Злупко, Ю. Туниця, Л. Гринів, В. Шевчук	Увагу зосереджено на зміні ціннісних орієнтирів до агрегування національного багатства та необхідності удосконалення методології його оцінювання. Національне багатство країни, згідно з фізичною економією, розмежовується на абсолютне і відносне. Абсолютне багатство є джерелом створення абсолютної мінової вартості, формування якої повинно супроводжуватись зменшенням ентропії та максимальною ефективністю соціально-економічних процесів.

Такий поділ дає змогу полегшити розрахунок його однорідних і порівняльних елементів і вдосконалити статистичний облік та інвентаризацію національного багатства за елементами і в цілому.

Зміни в системі національного багатства передбачають як нагромадження національного багатства, так і його втрати. Раптові зміни у структурі національного багатства можуть відбуватись внаслідок поєднання деяких деструктивних явищ у процесі відтворення у національній економіці, зокрема збільшення зовнішньої економічної залежності, розгортання тіньового сектора та посилення пошуку ренти. Значною мірою зміни в національному багатстві сьогодні спричиняються поглибленням глобалізаційних процесів, що супроводжуються необмеженим рухом усіх видів капіталу між державами, тінізацією, нарощуванням зовнішньої заборгованості, що призводить до значних втрат національного багатства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура національного багатства

Зміни в національному багатстві мають кількісні і якісні ознаки і впливають на перебіг еколого-соціоекономічних процесів. Автор пропонує класифікувати зміни у компонентах національного багатства за такими ознаками: експортне спрямування розвитку галузей економіки, коливання параметрів світової економіки, зниження обсягу природного капіталу, відплив людського капіталу, перебіг відтворювальних процесів у національній економіці, її переструктуризація, інституційні, нормативно-правові чинники, макроекономічна стабільність та рівень капіталізації національного господарства. Такий підхід до класифікації різновидів змін у системі національного багатства (рис. 2) дає змогу чіткіше визначати пріоритети при формуванні національної стратегії використання та заощадження національного багатства. У розділі показано, що загальні зміни у системі національного багатства можна вимірювати з допомогою інтегральної оцінки впливу екзогенних та ендогенних чинників на систему національного багатства.

У дисертації обґрунтовано, що існує два типи впливів, що індукують зміни в системі національного багатства: тип конструктивних дій та тип деструктивних дій державних інститутів, ринкових структур і ділових одиниць та їхніх організацій. До конструктивних дій, що впливають на зміни у системі національного багатства, на думку дисертанта, можна віднести нагромадження та збереження національного багатства, а до деструктивних - середовище, що руйнує систему національного багатства (зовнішня економічна залежність країни, пошук ренти, тіньовий сектор) та ведуть до звуженого відтворення національного багатства.

Рис. 2. Класифікація різновидів змін у системі національного багатства

На основі проведеного дослідження дисертант виокремила низку функцій національного багатства. В умовах інтернаціоналізації господарського життя та глобалізації економічних процесів національне багатство має постійно відтворюватись для задоволення потреб суспільства та безперервності розвитку національної економіки, а тому повинно трактуватись як потенційний портфель активів (резервна функція). Дані про темпи змін обсягу елементів національного багатства є вирішальним критерієм щодо вибору того чи іншого напряму державної економічної політики. Тобто можна виділити прикладну функцію національного багатства. За допомогою прогнозування всіх компонентів національного багатства можна ефективно управляти економічним життям держави, що сприятиме зменшенню втрати значної його частини та відповідатиме вимогам національної безпеки (прогностична функція).

У дисертації здійснено теоретичний аналіз інструментарію дослідження системи національного багатства в історико-економічному аспекті, охарактеризовано методики оцінки окремих компонентів національного багатства України, а також проведено порівняльний аналіз цих методик.

Завершується розділ дослідженням внеску українських учених у формування і розвиток системи національного багатства, особливо його природної компоненти. У цьому контексті особливо актуальними є положення української школи фізичної економії, що започаткована С. Подолинським та розвивається сучасними українськими вченими. Застосування концептуальних підходів цієї школи дає можливість використовувати запобігаючі механізми щодо попередження втрат природного національного багатства.

У другому розділі дисертаційної роботи “Макроекономічна оцінка змін у системі національного багатства України”, який містить три параграфи, проаналізовано вітчизняну систему національного багатства України та зміни, що в ній відбуваються.

Аналіз динаміки національного багатства засвідчив, що сьогодні відбуваються несприятливі зміни в системі національного багатства України, особливо в абсолютному національному багатстві (рис. 3). Це зумовлює необхідність визначення загроз його втрат.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Зміни в структурі національного багатства України, включаючи прогнозні дані

У реферованому розділі проаналізовано основні чинники, що впливають на ці зміни, зокрема до ендогенних чинників, на думку автора, слід віднести рівень економічного зростання; рівень доходів населення; рівень тінізації економіки; рівень конкурентоспроможності національної економіки; інституційні чинники; недосконалість вітчизняного законодавства, а до екзогенних - розгортання світової фінансової кризи; обсяг зовнішніх інвестицій; структуру торговельного балансу; стан навколишнього природного середовища; зовнішній борг України.

Одним із найважливіших чинників, що впливає на зміни в системі національного багатства, на думку автора, є стан основних параметрів макроекономічної стабільності, такі як рівень безробіття та загальний рівень цін. Побудована в дисертаційній роботі кореляційно-регресійна модель (табл. 2) засвідчила, що збільшення рівня безробіття спричинить зменшення обсягу національного багатства. Зростання рівня інфляції призведе до збільшення величини національного багатства у поточних цінах.

Таблиця 2

Кореляційно-регресійна залежність національного багатства від показників макроекономічної стабільності в 2000-2007 роках

Модель	у = 11,7721 - 0,5945 х1 + 0,0255 х2, де у - національне багатство України, трлн. грн.; х1 - рівень безробіття, %; х2 - індекс споживчих цін, % до попереднього року.
Коефіцієнт регресії	-0,5945
Коефіцієнт кореляції	0,8996

Дані цієї моделі визначено на підставі матеріалів Державного комітету статистики України та експертних оцінок обсягу національного багатства. Як видно з рисунку 3, з 2000 року і до цього часу в Україні простежується зменшення обсягів абсолютного національного багатства. Визначальними чинниками, які зумовлюють такі несприятливі зміни у вітчизняній економіці, на думку дисертанта, є:

- відсутність національної стратегії використання та заощадження національного багатства, пріоритети якої враховувались би у довгострокових програмах розвитку вітчизняної економіки;

- відсутність системи визначення економічних активів країни з врахуванням вартості природного та людського капіталу;

- відсутність єдиного державного банку даних щодо оцінки різновидів національного капіталу України;

- відсутність нормативів екологічно збалансованого використання природного капіталу;

- недосконалість відображення в структурі національного багатства країни питомої ваги природного капіталу;

- відсутність системи визначення збитків від нераціонального використання природного капіталу; розробки нормативів економічного стимулювання підприємств і організацій за поліпшення використання природного капіталу, його збереження, і економічних санкцій за порушення норм раціонального природокористування; розумного і об'єктивного оподатковування;

- низький рівень бюджетного фінансування освіти та науки (недостатній відсоток ВВП, що виділяють на розвиток освіти й науки);

- низький рівень вітчизняних та іноземних інвестицій у систему освіти та їх неефективне використання;

- низький рівень якості освіти, що потребує інновацій та нововведень;

- низький рівень здоров'я дітей - майбутніх носіїв людського капіталу;

- необхідність підвищення заробітної плати як джерела ефективного відтворення та нагромадження людського капіталу в усіх сферах економіки, оскільки низька заробітна плата унеможливлює якісне відтворення робочої сили не лише у нинішньому, а й у майбутніх поколіннях;

- відсутність системи довго- і короткострокового прогнозування та визначення на цій основі пріоритетних напрямів заощадження національного багатства.

У цьому контексті дослідження причинно-наслідкових покомпонентних взаємозв'язків у національному багатстві України на основі кореляційно-регресійного аналізу (табл. 3) дало змогу дисертантові зробити прогноз змін його обсягу та окреслити напрями макроекономічного регулювання національного багатства в умовах формування екологічно збалансованої економіки.

Таблиця 3

Кореляційно-регресійна залежність між компонентами національного багатства та їх основними чинниками

Модель 1	у1 = -0,0801 + 0,2422 х1 - 0,1702 х2, де у1 - людський капітал України; х1 - кількість зайнятих; х2 - кількість безробітних (за методологією Міжнародної організації праці).
Модель 2	у2 = 0,7643 + 0,0066 х3, де х3 - величина інвестицій в основний капітал; у2 - величина основного капіталу України.
Модель 3	у3 = 1,4369 + 0,0316 х4, де у3 - природний капітал; площа відтворених лісів (х4)
Модель 4	у4 = -0,0316 + 0,0028 х5 - 0,0018 х6 + 0,0014 х7, де фінансовий капітал України (у4); величина грошової маси (х5), обсяги вимог банків за наданими кредитами (х6) та величина доходів Зведеного бюджету України (х7)
Модель 5	у5 = -0,0199 + 0,0011 х8, де х8 - величина доходів зведеного бюджету України; у5 - величина резервних активів.

Провівши економетричний аналіз розглянутих чинників, дисертант виявила причинно-наслідкові покомпонентні взаємозв'язки в національному багатстві України та вплив найбільш значущих чинників на зміну складових системи. Між всіма складовими системи національного багатства України існує тісний прямий кореляційний зв'язок. При цьому найтісніший зв'язок простежується між такими компонентами національного багатства України, як фінансовий капітал та резервні активи (r₄₅ = 0,9946), основний капітал та фінансовий капітал (r₂₄ = 0,9860), основний капітал та резервні активи (r₂₅ = 0,9829). Людський капітал як складова національного багатства України тісно пов'язаний із фінансовим капіталом (r₁₄ = 0,9812), природним капіталом (r₁₃ = 0,9735) та основним капіталом (r₁₂ = 0,9622).

Використання такого підходу дає змогу систематично оцінювати зміни національного багатства та прогнозувати їх з метою підвищення рівня ефективності управлінської діяльності. Крім того, це захищатиме від втрат національного багатства і, отже, відповідатиме вимогам національної безпеки України.

У третьому розділі “Напрями вдосконалення макроекономічного регулювання національного багатства в Україні”, що містить три параграфи, визначено негативні тенденції щодо зменшення обсягів національного багатства, окреслено перспективні напрями збереження абсолютного національного багатства України, розроблено рекомендації щодо поліпшення інституційного середовища та удосконалення макроекономічного регулювання системи національного багатства в Україні.

У реферованому розділі з'ясовано, що макроекономічне регулювання національного багатства в Україні ще не набуло системного характеру, що спричиняє його втрати. У зв'язку з цим доцільно, на думку автора, прогнозувати обсяги національного багатства на основі відповідних кореляційно-регресійних залежностей.

Зважаючи на специфічні умови, що склалися у вітчизняній економіці, потрібно основну увагу сьогодні зосередити на збалансованому використанні всіх компонентів національного багатства, і, передовсім, компонентів абсолютного національного багатства. Перш за все необхідно змінити стратегічний державний менеджмент щодо використання та збереження національного багатства, який має базуватись на якісно новому організаційно-управлінському механізмі (рис. 4). Це, на думку дисертанта, сприятиме покращенню його структури.

Автор пропонує створити нові підрозділи в системі управління збалансованим використанням національного багатства на державному та регіональному рівнях. Створення такої організаційної структури дасть змогу суттєво поліпшити оперативність державного управління у сфері ресурсокористування. Цьому сприятиме:

- оперативний аналіз та оцінка доцільності експлуатації природних ресурсів локальних територій;

- наявність інформаційних баз даних про природні та культурно-мистецькі об'єкти, що потребують особливого нагляду за обсягом їх господарського використання;

- забезпечення інформаційно-управлінського взаємозв'язку всіх гілок влади;

- підготовка оптимальних варіантів рішень для уникнення екологічних та соціальних ризиків у зв'язку з можливим пошуком ренти, що супроводжується втратами національного багатства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Організаційна структура управління збалансованим використанням національного багатства

Дисертант обґрунтовує необхідність зміщення пріоритетів державної економічної політики з ресурсо- та природокористування, яка має спрямовуватися не на екстенсивне використання компонентів національного багатства, а на запобігання некоректних управлінських рішень у цій сфері.

У реферованому розділі обґрунтовано доцільність використання сучасних методів макроекономічного регулювання щодо збереження національного багатства, розкрито необхідність ширшого залучення механізмів державного ризик-менеджменту задля запобігання втратам національного багатства. Запропоновано здійснити розробку національної стратегії використання та заощадження національного багатства (рис. 5) та сформувати національну систему інвентаризації, еколого-економічного обліку та оцінки національного багатства.

Впровадження в практику господарювання національної стратегії використання та заощадження національного багатства в Україні дасть можливість поліпшити ситуацію стосовно його використання та заощадження і досягти значних конкурентних переваг, що полягають у поліпшенні інформаційного забезпечення, ефективному використанні природного капіталу, сприянні соціалізації національної економіки, підвищенні рівня капіталізації національної економіки, збільшенні обсягу внутрішніх інвестицій та капіталотворчих процесів, зменшенні відпливу національного багатства за межі країни через скорочення обсягу тіньових схем, зменшенні еколого-економічних ризиків та їх наслідків, гарантуванні дотримання вимог нинішнього і майбутнього законодавства.

Національна конкурентна стратегія використання та заощадження національного багатства в Україні.

Рис. 5. Послідовність етапів формування національної стратегії використання та заощадження національного багатства в Україні

На основі макроекономічного аналізу, проведеного у другому розділі та викладеного прогнозу структурних змін у національному багатстві України, дисертант виокремила перспективні напрями заощадження і нагромадження національного багатства в Україні крізь призму інноваційної, соціально орієнтованої та екологічно збалансованої моделей розвитку вітчизняної економіки. зміна національний багатство

Окреслене коло цих перспективних напрямів заощадження і нагромадження національного багатства в Україні дозволило дисертантові виявити шляхи вдосконалення макроекономічного регулювання національного багатства, що покликане створити сприятливі умови для забезпечення гарантій стабільності, збалансованості та підтримання конкурентоспроможності національної економіки.

Дисертант виходить з того, що необхідність реалізації концепції сталого (збалансованого) розвитку, що супроводжується сьогодні зміною антропоцентричної світоглядної системи на біоцентричну (екоцентричну), вимагає адекватного відображення природної компоненти національного багатства в макроекономічному аналізі. На підставі функції екологічної пропозиції, що запропонована сучасними українськими вченими у системі ноосферної моделі розвитку екологічно збалансованої економіки і яка базується на фізико-економічному моделюванні природного локального ринку наземних екологічних систем, дисертант здійснила агрегування показників цієї функції для визначення допустимої межі споживання національного природного капіталу. Автор обґрунтовує доцільність застосування такої моделі використання економікою природного багатства держави, яка дасть змогу в процесі здійснення господарської діяльності заощадити ту його частину, яка необхідна для збереження національного природного капіталу на стійкій основі. З іншого боку, використання в практиці господарювання саме цієї моделі споживання природного багатства дає можливість запобігати його подальшим втратам на основі превентивних, а не компенсаційних механізмів.

Прогнозування кількісних та якісних змін у системі національного багатства дало змогу автору окреслити пріоритетні напрями використання сучасних методів макроекономічного регулювання, як сукупності інструментів впливу на збереження національного багатства. До них автор відносить:

- зниження рівня диференціації доходів населення і підтримка формування середнього класу;

- зниження процентної ставки за кредитами на реалізацію екологічних програм та розвиток екологічно-інноваційного підприємництва;

- оподаткування ресурсопотоків з природного довкілля;

- збільшення бюджетних видатків на екологічну безпеку;

- запровадження свопових операцій як взаємовигідних механізмів заліку зовнішніх боргів країни в обмін на природоохоронні програми та заходи.

Дисертант приходить до висновку, що в сучасних умовах основним завданням поліпшення макроекономічного регулювання слід вважати всебічне запобігання втратам національного багатства, оскільки збитки, яких зазнає країна, підривають підвалини національної безпеки і не відповідають вимогам концепції сталого розвитку.

Підвищення ефективності макроекономічного регулювання використання та заощадження усіх елементів національного багатства на засадах збалансованого розвитку є пріоритетним завданням української нації у ХХІ столітті.



ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання - макроекономічного аналізу змін у системі національного багатства України. Проведене дослідження дало можливість сформулювати такі висновки.

1. Національне багатство ? важливий макроекономічний агрегат та капітальний запас нації, результат постійно відтворюваного процесу використання та заощадження людського, природно-ресурсного, нематеріального та матеріально-речового елементів для задоволення потреб нації та розвитку національної економіки. Водночас це надзвичайно складна, динамічна, багаторівнева, багатокомпонентна, відкрита система, яка складається з певної кількості різноманітних підсистем. Вони доволі ієрархічно складні за своєю структурою, взаємопов'язані і взаємодіють між собою, впливають одна на одну, утворюючи єдину синергетичну систему, яка підлягає регулюванню та ефективному керуванню. Кожна підсистема національного багатства має великий потенціал, що дозволяє йому виходити на значно вищий рівень розвитку.

2. Зміни в системі національного багатства є складним вектором і включають різноманітні нові явища і процеси, які виникають у системі національного багатства та обумовлені екзогенними та ендогенними чинниками. Загальні зміни в системі національного багатства мають вимірюватись з допомогою інтегральної оцінки впливу екзогенних та ендогенних чинників на систему національного багатства. Зміни в системі національного багатства обумовлюються конструктивними та деструктивними діями ендогенних та екзогенних чинників впливу на розвиток вітчизняної економіки. У зв'язку з цим дослідження макросередовища національного багатства набуває особливої важливості. Головними структурними підрозділами цього середовища автор вважає: інституційне та політичне середовище, економічне середовище, природно-ресурсне та екологічне середовище, міжнародне політико-економічне середовище, соціально-культурне та демографічне середовище.

3. Системний підхід у дослідженні змін у національному багатстві передбачає врахування взаємозалежності моделей його використання з базовими економічними параметрами держави (політична та макроекономічна стабільність, економічне зростання, структура економіки та її платіжний баланс, зайнятість населення, експортні потоки, валютний курс, реальні відсоткові ставки тощо). Особливо важливим є врахування взаємозалежності змін національного багатства з параметрами макроекономічної стабільності держави.

4. На основі порівняльного теоретичного аналізу положень і висновків наукових шкіл світової та вітчизняної економічної думки стосовно змісту та структуризації національного багатства, можна виокремити п'ять методологічних підходів до дослідження національного багатства (неокласичний, неокейнсіанський, інституційний, неомальтузіанський, фізико-економічний). Особливого значення в сучасних умовах еколого-економічної кризи набувають положення української школи фізичної економії.

5. Національне багатство країни можна, згідно з положеннями школи фізичної економії, розмежувати на абсолютне (людська і природно-ресурсна компоненти національного багатства) і відносне (нематеріальна і матеріально-речова компоненти національного багатства). Відносне багатство перебуває у функціональній залежності від абсолютного. Абсолютне багатство є джерелом створення абсолютної мінової вартості, формування якої повинно супроводжуватись зменшенням ентропії та максимальною ефективністю соціально-економічних процесів.

6. Сьогодні оцінка національного багатства України значно занижена, що впливає на конкурентоздатність національної економіки. Неповна оцінка національного багатства, що супроводжується сировинною орієнтацією експорту, підтримує відплив національного капіталу з держави. Проведене дослідження показує, що точних методів оцінки обсягу національного багатства поки що не існує. Всі вони мають свої переваги та недоліки. Адже національне багатство підлягає аналізу не лише у формі нагромадженого запасу, що вичерпується, але і у формі фонду держави, який спрацьовується (особливо у матеріально-речовій частині). Згідно з СНР, у статистичній звітності не передбачено обліку втрат різних компонентів національного багатства, що суперечить вимогам національної безпеки держави.

7. В умовах зменшення обсягу абсолютного національного багатства - людської та природно-ресурсної компонент - у системі національного багатства потрібно раціонально та ефективно використовувати їх як джерело добробуту нації і чинник збалансованого економічного розвитку. З 1993 р. і до теперішнього часу простежуються суттєві структурні зміни у системі національного багатства України, які є наслідком екзогенних та ендогенних чинників. Кореляційно-регресійний аналіз причинно-наслідкових міжкомпонентних взаємозв'язків у системі національного багатства України дав змогу оцінити їх вплив на його динаміку. Між усіма складниками системи національного багатства України існує тісний прямий кореляційний зв'язок. При цьому найтісніший зв'язок простежується між такими компонентами національного багатства України, як фінансовий капітал та резервні активи, основний капітал та фінансовий капітал, основний капітал та резервні активи. Людський капітал як складова національного багатства України тісно пов'язаний із фінансовим капіталом, природним капіталом та основним капіталом.

8. Ефективність функціонування національної економіки в майбутньому перебуває в прямій залежності від нинішньої державної політики використання і заощадження національного багатства. Особливо гострою залишається проблема раціонального використання національного багатства на регіональному рівні. Державна підтримка раціонального використання національного багатства полягає у визначенні першочергових пріоритетів щодо застосування ресурсоощадних технологій та моделей природокористування та заміни сировинно-орієнтованих експортних потоків на експортування готової продукції. Цьому сприятиме розробка національної стратегії використання та заощадження національного багатства та формування національної системи інвентаризації, еколого-економічного обліку та оцінки національного багатства.

9. Основним завданням поліпшення макроекономічного регулювання слід вважати всебічне запобігання втратам національного багатства, оскільки втрати, яких зазнає країна, суперечать вимогам національної безпеки і не відповідають вимогам концепції сталого розвитку. Політика екологічно збалансованого (сталого) розвитку держави ґрунтується передовсім на ідеї збалансованого відтворення національного багатства. З огляду на особливі умови, що склалися у вітчизняній економіці, потрібно основну увагу зосередити на збалансованому використанні усіх компонентів національного багатства, і передовсім абсолютному національному багатстві.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Участь у колективній монографії:

1. Квак М.В. Національне багатство України: проблеми та перспективи / М.В. Квак // Економіка України: національна стратегія розвитку: монографія. - Львів: Видавничий центр Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2008. - 444с. - §1.3 - С.44-61.

У фахових наукових виданнях, які внесені до переліку ВАК:

2. Квак М.В. Трактування національного багатства у сучасній економічній літературі / М.В. Квак // України син: зб. матеріалів на пошану д.е.н., заслуженого діяча науки і техніки України, проф. С. Злупка. - Львів, 2006. - С.607-614.

3. Квак М.В. Еволюція поглядів учених на національне багатство (XVI-XIX ст.) / М.В. Квак // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць Національного лісотехнічного університету України. - Львів, 2006.- Вип. 16.6. - С. 315-323.

4. Квак М.В. Теоретичний аналіз структуризації національного багатства: проблеми та завдання / М.В. Квак // Вісник Львівського університету. Серія економічна: зб. наук. праць Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка. - 2007. - Вип. 37(1). - С. 525-529.

5. Квак М.В. Інтелектуальний потенціал - головний чинник економічного розвитку України / М.В. Квак // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ресурсне забезпечення інтелектуально-інноваційного розвитку регіону: зб. наук. праць Інституту регіональних досліджень НАНУ. - Львів, 2007. - Вип. 3(65). - С.71-83.

6. Квак М.В. Національне багатство України: стан та перспективи / М.В. Квак // Вісник Тернопільського національного економічного університету. Науковий журнал. - 2008. - Вип.1. - С. 29-36.

7. Квак М.В. Національне багатство - ціннісний показник життєзабезпечення держави / М.В. Квак // Вісник Львівського університету. Сер. економічна : зб. наук. праць Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка. - 2008.- Вип. 39 (1). - С.201-205.

8. Квак М.В. Національне багатство в системі формування екологічно збалансованого розвитку економіки України / М.В. Квак // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: наук. зб. Прикарпатського нац. ун-ту ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2008. - Вип. IV, Т.2. - С.257-264.

9. Квак М.В. Внесок українських вчених у теорію національного багатства / М.В. Квак // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: економіка. - 2008. - Вип. 22. - С. 17-21.

В інших виданнях:

10. Квак М.В. Природно-ресурсна складова національного багатства як важливий фактор відтворення регіонально-господарського комплексу / М.В. Квак // Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (Чернівці, 22-23 лютого 2007 р.). - Чернівці: Буковинський університет, 2007. - С. 277-286.

11. Квак М.В. Проблеми обліку природно-ресурсної складової національного багатства в системі екологічно збалансованої економіки / М.В. Квак // Нові обрії економічної науки: матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, (Львів, 11-12 травня 2007 р.). - Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2007. - С. 103-104.

12. Квак М.В. Збереження національного багатства - важлива умова збалансованого (сталого) розвитку національної економіки / М.В. Квак // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції, (Черкаси, 26-28 жовтня 2007 р.). - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - С. 516-519.

13. Квак М.В. Роль національного багатства у реформуванні економічної системи України / М.В. Квак // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: матеріали VIII міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених, (Донецьк, 11-14 грудня 2007 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2007. - С. 303-305.

14. Квак М.В. Оцінка національного багатства України - проблема сьогодення / М.В. Квак // Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (Харків, 20-21 листопада 2007 р.). - Харків: Харківський національний економічний університет, 2007. - С. 50-53.

15. Квак М.В. Водні ресурси України - один з важливих компонентів національного багатства / М.В. Квак // Ресурси природних вод Карпатського регіону (проблеми охорони та раціонального використання): матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції, (Львів, 24-25 травня 2007 р.). - Львів: ЛвЦНТЕІ, 2007. - С. 243-248.

16. Квак М.В. Національне багатство крізь призму забезпечення національної економічної безпеки України / М.В. Квак // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації: матеріали V ювілейної міжнародної науково-практичної конференції молодих учених, (Тернопіль, 21-23 лютого 2008 р.). - Тернопіль: Тернопільський національний економічний університет, 2008. - С. 295-297.

17. Квак М.В. Деякі аспекти правового регулювання процесів збереження національного багатства / М.В. Квак // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.). - Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. - С. 20-21.



АНОТАЦІЯ

Квак М.В. Макроекономічний аналіз змін в системі національного багатства України. - Рукопис

...