Формування економічного механізму енергозбереження сільськогосподарськими підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 330.131:620.91:338.43

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристичні підприємства

та підприємства рекреаційного комплексу)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО

МЕХАНІЗМУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Афонченкова Тетяна Миколаївна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки Європейського університету (м. Київ)

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Благодатний Володимир Іванович, Європейський університет, завідувач кафедри економіки та менеджменту (м. Херсон)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бельтюков Євген Афанасійович, Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємств

кандидат економічних наук, доцент Мухіна Ірина Анатоліївна, Херсонський Державний аграрний університет, доцент кафедри організації виробництва та агро бізнесу.

Захист відбудеться 18 грудня 2008 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 26.063.01 у Європейському університеті за адресою: 03115, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 16-а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Європейського університету за адресою: 03115, м. Київ, вул. Депутатська, 15/17.

Анотації

Афонченкова Т.М. Формування економічного механізму енергозбереження сільськогосподарськими підприємствами. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристичні підприємства та підприємства рекреаційного комплексу). - Європейський університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню удосконалення економічного механізму енергозбереження сільськогоподарських підприємств, а також у науковому обґрунтуванні практичних розробок впровадження відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), що забезпечують підвищення ефективності їх використання. Одним з напрямків енергозбереження є впровадження технологій на основі нетрадиційних та ВДЕ. В дисертації обґрунтовується ефективність впровадження комбінованої автономної енергосистеми як додаткового джерела виробництва електроенергії сільськогосподарськими виробниками. Запропонована імітаційна модель оцінки ефективності інвестицій і розрахунок основних техніко-економічних показників проекту з урахуванням екологічної складової як одного з чинників, що дозволить без надання додаткових пільг та субсидій стимулювати впровадження енергетичних систем з ВДЕ для виробництва електроенергії сільськогосподарськими підприємствами.

Ключові слова: економічний механізм енергозбереження, енергопостачання автономного сільськогосподарського споживача, відновлювані джерела енергії, комбінована автономна енергосистема, екологічна складова енергозберігаючого проекту, економічні втрати, економічний еквівалент природоохоронної дії.

Афонченкова Т.Н. Формирование экономического механизма энергосбережения сельскохозяйственными предприятиями. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (машиностроение, агропромышленный комплекс, туристические предприятия и предприятия рекреационного комплекса). - Европейский университет, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию усовершенствования экономического механизма энергосбережения сельскохозяйственных предприятий, а также в научном обосновании практических разработок внедрения возобновляемых источников энергии (ВИЭ), обеспечивающих повышение эффективности их использования.

В диссертационной работе обобщены научно-теоретические аспекты процесса энергосбережения в деятельности предприятий, раскрыта экономическая сущность и особенности энергосбережения в сельском хозяйстве, рассмотрены составляющие экономического механизма энергосбережения для сельскохозяйственных предприятий, определены методические подходы обоснования выбора источника электроснабжения сельскохозяйственного производителя.

В диссертационной работе представлен анализ основных тенденций развития возобновляемой энергетики в странах-членах ЕС, проведен анализ схем государственной поддержки внедрения и использования фотоэнергетических систем в форме льгот и субсидий на примере индивидуальных хозяйств Германии и Нидерландов, рассмотрены перспективы использования ВИЭ в Украине и Херсонской области.

Дана оценка энергопотребления и энергосбережения сельскохозяйственных предприятий Чаплынского района Херсонской области за период 2005-2007г.г. Анализ статистических данных уровня энергетической обеспеченности исследуемых хозяйств показал, что увеличился объем потребления энергетических ресурсов, в том числе выросла доля электрической энергии в структуре затрат сельхозпредприятий на основное производство. Эта тенденция свидетельствует, что с целью экономии хозяйства стали переходить на более экономичные электротехнологии. енергозбереження економічний сільськогоподарський

Проанализированы технический и экономический потенциалы ресурсов ветро-, гелио- и биоэнергетики для Херсонской области, а также возможности их применения сельскохозяйственными производителями. Определены основные факторы, сдерживающие использование альтернативных возобновляемых источников энергии и предложены рекомендации по их комплексному внедрению в энергетическое хозяйство сельхозпредприятий.

Предложена экономическая модель оценки разных систем электроснабжения сельскохозяйственных предприятий с использованием традиционных источников и ВИЭ. Выбор вариантов энергоснабжения с учетом природно-климатических условий, стоимостных характеристик энергетического оборудования и существующих цен на энергоносители базируется на сравнительном экономическом анализе затрат на производство энергии с учетом влияния инфляции. Определены параметры, влияющие на экономическую эффективность распределения мощностей установок в составе комбинированной автономной энергосистеме (КАЭС). Рассмотрены два варианта финансирования инвестиционного проекта: из собственных средств и с помощью кредитования.

Разработана имитационная модель оценки эффективности инвестиций в комбинированную автономную энергосистему на основе ВИЭ. Имитационная модель реализована в пакете Excel и состоит из четырех частей: расчет эффективности при изменении макроэкономических показателей, при нормативном сроке окупаемости энергообъектов с учетом изменения основных макроэкономических показателей, при разных схемах финансирования проекта, при введении в структуру тарифа экологической составляющей и экономии топливных ресурсов как факторов удешевления электроэнергии от ВИЭ. В результате проведенных расчетов при помощи программы, созданной на основе предложенной экономической модели оценки эффективности инвестиционного проекта в энергетике, получены основные экономические показатели по годам расчетного периода для КАЭС-10 и КАЭС-100.

Предложена методика расчета основных показателей эффективности инвестиционного проекта КАЭС с введением экологической составляющей, как одного из факторов, который позволит без предоставления дополнительных льгот и субсидий стимулировать внедрение энергетических систем на основе ВИЭ для производства электроэнергии сельскохозяйственными предприятиями.

Для оценки эколого-экономической эффективности инвестиционного проекта по учетом сокращения выбросов "парниковых" газов в формулу расчета коэффициента эффективности капитальных вложений предложено ввести показатель экономического эквивалента природоохранного действия, который определяется с учетом минимальной удельной стоимости единицы сокращенных выбросов СО 2, и отображает стоимость этих выбросов по конкретному инвестиционному проекту.

Ключевые слова: экономический механизм энергосбережения, энергоснабжение автономного сельскохозяйственного потребителя, возобновляемые источники энергии, комбинированная автономная энергосистема, экологическая составляющая энергосберегающего проекта, экономические потери, экономический эквивалент природоохранного действия.

Afonchenkova T.M. The Formation of Economic Mechanism of Energy Saving by the Enterprises of Agricultural Enterprises. Manuscript.

The thesis for achieving a scientific degree of Ph.D. in Economics under the specialty 08.00.04 - Economics and Business Management (according to the sphere of activity). - European University, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to examination of improving of economic mechanism of energy saving by the agricultural enterprises and scientific rationalization of practical studies concerning introduction of renewable energy recourses which provides effectivization of its usage. One of the way of energy saving is a technology which is based on the non-traditional and renewable energy recourses. In the thesis the efficiency of introduction of the combined self-contained power system as an additional source of electricity generation by the agricultural enterprises is rationalized. The suggested simulated model of investment efficiency valuation and calculation of main economical and technical indexes of the project with accounting of ecological constituent as one of the factor which allows additional privileges and grants rendering can stimulate introduction of power systems with renewable energy recourses for electricity generation by the agricultural enterprises.

Key words: economic mechanism of energy saving, energy supply for autonomous consumer, renewable energy recourses, combined self-contained power system, ecological constituent of energy saving project, economic losses, economic equivalent of environment protection action.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Розширення сільськогосподарського виробництва неможливо без збільшення споживання електричної енергії. Застосування електроенергії у виробництві сільськогосподарської продукції дозволяє інтенсифікувати технологічні процеси, забезпечує їх автоматизацію та високу точність регулювання, що веде до значного росту продуктивності праці, скороченню витрат матеріальних ресурсів та підвищенню якості продукції. Однак використання енергетичних ресурсів у сільському господарстві має бути економним і раціональним, тобто повинні виконуватися основні положення політики енергозбереження в АПК.

У рамках реалізації енергозбереження сільськогосподарськими підприємствами однією з ключових проблем є удосконалення економічного механізму і фінансування енергозбереження. Формування економічного механізму енергозбереження аграрними підприємствами передбачає застосування нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Проблеми використання ВДЕ знаходять відображення в більшості регіональних програм енергозбереження. Розробляються проекти законів України, що визначають політику в галузі екологічно чистої електроенергії.

Питання ефективного використання енергетичних ресурсів сільськогосподарськими споживачами, а також проблеми впровадження ВДЕ у сферу енергобізнесу вивчались багатьма вітчизняними і закордонними вченими-економістами. Це: Антоненко Л.А., Арєфьєва О.В., Бельтюков Є.А., Борисов Р.І., Благодатний В.І., Гавріш В.І., Гладій М.В., Горда А.С., Гришко В.В., Гуткевич С.О., Діяк І.В., Кудря С.О., Мартиросов С.Н., Медведовський О.К., Мороз О.В., Мухіна І.А., Надворняк Я.М., Перебийніс В.І., Рабштина В.М., Саблук П.Т., Суходоля О.М., Стребков Д.С., Шидловський А.К. та ін.

Проте, окремі питання вимагають детальнішого опрацювання. Одним з напрямків підвищення ефективності застосування обладнання на основі ВДЕ є поєднання різних видів відновлюваних джерел як між собою, так і з традиційними джерелами енергії. З позицій економічної та екологічної ефективності енергосистеми недостатньо розглянуто питання оптимального співвідношення потужності енергоустановок, що входять до складу комбінованої автономної енергосистеми (КАЕС) з точки зору енергетичної доцільності та ефективності експлуатації. Недостатньо опрацьовані питання впливу інвестиційної діяльності у сфері енергопостачання на екологію регіону, країни. Неврахування екологічної складової в інвестиційних енергопроектах знижує їх суспільну ефективність.

Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня методична розробленість обумовили вибір теми дисертації, її структури та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Європейського університету "Наукові основи економічної адаптації підприємства в умовах трансформації економіки" (номер державної реєстрації 0101U007350) та "Управління довгостроковим розвитком сільськогосподарських підприємств та АПК" (номер державної реєстрації 0107U002008).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розвитку теоретичних концепцій і методичних рекомендацій щодо удосконалення економічного механізму енергозбереження на аграрних підприємствах, а також у науковому обґрунтуванні практичних розробок впровадження відновлюваних джерел енергії, що забезпечують підвищення ефективності їх використання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- визначити сутність економічного механізму енергозбереження, економічної ефективності інвестицій та проаналізувати методичні підходи до обґрунтування вибору джерела електропостачання сільськогосподарського підприємства;

- систематизувати методичні підходи до обґрунтування вибору джерела електропостачання сільськогосподарського споживача;

- проаналізувати стан розвитку і тенденції використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в світі, в Україні і в Херсонській області;

- розробити методичні підходи оцінки економічної ефективності інвестицій для комбінованої автономної енергосистеми електропостачання сільськогосподарських підприємств;

- рекомендувати імітаційну модель оцінки ефективності інвестицій і розрахунку основних техніко-економічних показників;

- запропонувати методику розрахунку основних показників ефективності проекту з введенням екологічної складової як чиннику здешевлення електричної енергії від ВДЕ.

Об'єктом дослідження є процес енергозбереження з застосуванням енергетичних систем на основі відновлюваних джерел енергії для електропостачання сільськогосподарських споживачів.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти активізації стимулювання розробок і впровадження енергозберігаючих систем на основі відновлюваних джерел енергії на сільськогосподарських підприємствах в сучасних умовах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень слугують діалектичні закони пізнання економічних процесів, теоретичні положення сучасної економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з досліджуваної проблеми.

У процесі досліджень використовувались наступні методи: абстрактно-логічний (при узагальненні теоретико-методологічних підходів стосовно визначення поняття економічної ефективності інвестицій, її кількісних і якісних характеристик та при формуванні висновків), статистико-економічний (при аналізі стану розвитку і тенденцій використання ВДЕ і його ресурсного потенціалу для різних підприємств), економіко-математичний (при розробці імітаційної моделі оцінки ефективності інвестицій та алгоритму розрахунку основних показників ефективності проекту з введенням екологічної складової), графічний метод.

Інформаційною базою досліджень виступили законодавчі акти України, Укази Президента України, Постанови і Програми Кабінету Міністрів України, інші нормативні документи міністерств і відомств України з питань розвитку енергетики та енергозбереження в сучасних умовах. В роботі використано статистичні та аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, окремих енергетичних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дослідження, що отримані особисто здобувачем, містять наукову новизну та практичну цінність і виносяться на захист, належать такі:

вперше:

- розроблено імітаційну модель оцінки ефективності інвестицій і розрахунку основних техніко-економічних показників, що враховує чинне податкове законодавство, встановлені тарифи на електроенергію, динаміку інфляції, відображає найвірогідніший стан середовища і дає більш достовірну оцінку ефективності інвестицій в будівництво комбінованої автономної енергосистеми (КАЕС);

удосконалено:

- підхід до визначення допустимих меж співвідношення потужностей вітроелектричної (ВЕУ) та фотоелектричної (ФЕУ) установок у складі комбінованої автономної енергосистеми (КАЕС) для альтернативних проектів з урахуванням технічних та економічних чинників, що впливають на вибір системи електропостачання автономних сільськогосподарських споживачів, який запропоновано у розробленої автором моделі;

- методику оцінки інвестиційних проектів із урахуванням екологічної складової як чинника, що впливає на зменшення тарифу електроенергії, отриманої від енергосистем на основі ВДЕ, і визначення впливу цього показника на прогнозовані грошові потоки підприємства;

- оцінку еколого-економічної ефективності інвестиційного проекту з урахуванням скорочення викидів "парникових" газів в регіоні при реалізації і-го проекту з використанням відновлюваних джерел енергії, для чого запропоновано показник економічного еквіваленту природоохоронної дії (епр), що застосовується для розрахунку коефіцієнта ефективності капітальних вкладень;

набули подальший розвиток:

- методика розрахунку розміру щорічних грошових надходжень від реалізації інвестицій у відновлювані джерела енергії, де пропонується його визначення через економію, що отримана від виробництва електроенергії власною комбінованою автономною енергосистемою у порівнянні з тарифом на електроенергію, отриману від традиційного енергоджерела пропорційно обсягу споживання електричної енергії сільськогосподарським підприємством.

Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення дисертації, що знайшли відображення у методичних узагальненнях і практичних рекомендаціях, дозволяють мати удосконалений економічний механізм енергозбереження в становленні та широкому розвитку сільськогосподарських підприємств, що виробляють електроенергію з власних джерел.

Запропонована імітаційна модель оцінки ефективності інвестиційних проектів з використанням ВДЕ, рекомендована методика розрахунку основних показників проекту з введенням екологічної складової можуть бути застосовані на будь-якому рівні господарювання (країни, регіону, малого підприємства). Методичні рекомендації щодо застосування економічної моделі оцінки різних систем енергопостачання сільськогосподарських споживачів з використанням традиційних та альтернативних джерел енергії, оптимальні межі співвідношення різних енергоджерел у складі КАЕС схвалені та прийняті до впровадження відділом з питань паливно-енергетичного комплексу Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 41 від 11.03.2008р.).

Наукові розробки по темі дисертації використовуються також в навчальному процесі при викладанні дисциплін "Економіка підприємства" та "Економіка природокористування" в Херсонській філії Європейського університету (довідка № 54 від 11.03.2008р).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, розробки, висновки та практичні рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження і положення дисертаційної роботи доповідалися і були схвалені на таких наукових конференціях: Міжнародна науково-практична конференція "Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції" (Київ, НАУ, 2003р.); Всеросійська науково-технічна конференція "Енергосистема: управління, якість, конкуренція" (Росія, Єкатеринбург: ГОУ ВПО УГТУ-УПИ, 2004р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференції, присвячена 45 річниці Полтавського університету споживчої кооперації України "Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти" (Полтава: ПУСКУ, 2006р.); IX Всеукраїнська науково-практична конференція "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (Київ, Європейський ун-т, 2006р.); Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки" (Кременчук: КІ ДУЕП, 2007р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 14 наукових працях, з них 9 - у фахових виданнях, 5 - у матеріалах та тезах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт складає 4,3 аркушів, з яких особисто автору належать 3,5 друк. аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків, викладена на 208 сторінках, містить 31 таблицю, 14 рисунків, 4 додатка. Список використаних джерел нараховує 165 найменувань.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Науково-методичні засади формування економічного механізму енергозбереження" автором узагальнено дослідження з економіки енергозбереження в діяльності підприємств, визначено сутність та складові економічного механізму енергозбереження, проаналізовано методичні підходи до обґрунтування вибору джерела електропостачання сільськогосподарського споживача.

Енергозбереження є процесом, під час якого зменшується потреба в паливно-енергетичних ресурсах на одиницю кінцевого корисного ефекту при їхньому використанні. Оскільки в процесі виробництва матеріальних благ і послуг споживається тільки та частина енергії, що спроможна виконувати роботу, то енергозбереження зводиться як до заощадження паливно-енергетичних ресурсів, так і до забезпечення максимальної ефективності їх використання.

Однак поняття "енергозбереження" є економічно обмеженим, воно недостатньо для формування енергетики господарської системи на макрорівні. Енергозбереження правомірно віднести до інтенсифікації процесів виробництва та споживання енергії. Тому, на думку автора, на сучасному етапі вирішення проблеми економії, більш раціонального та ефективного використання енергії доцільно вживати поняття "енергоефективність", яке описує також і якісні процеси в енергетиці.

Одним з найбільших споживачів енергії є АПК, зокрема сільськогосподарські підприємства. В умовах економічної та енергетичної кризи найважливішим напрямком виходу сільського господарства з кризового стану є впровадження в практику сільськогосподарського виробництва ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

В аграрному секторі, поряд з іншими видами енергії, широко використовується електроенергія, особливо актуальним є вивчення можливостей застосування в АПК та сільському господарстві нетрадиційних і альтернативних джерел енергії, оскільки в наявності такі джерела в Україні є, але використання їх поки що мінімальне.

Економічний механізм енергозбереження - це сукупність заходів, що забезпечують максимально ефективне використання енергетичного потенціалу при мінімальних питомих витратах енергії на виробництво одиниці продукції. Він повинен мати яскраво виражений стимулюючий характер, з використанням економії коштів, яка досягається у результаті підвищення енергоефективності виробництва сільськогосподарської продукції.

Формування ефективного економічного механізму енергозбереження в АПК передбачає виконання комплексу певних заходів (рис. 1).

Показниками економічної ефективності енергозберігаючих технологій виступають: економія енергетичних ресурсів, комерційний економічний ефект, термін окупності капіталовкладень в енергозберігаючу технологію, коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень, порівняльний економічний ефект за розрахунковий період, середньорічний економічний ефект.

Размещено на http://www.allbest.ru/

.

Рис. 1. Економічний механізм енергозбереження в АПК

Поряд з економічним ефектом застосовується й показник енергетичного ефекту. Енергетичний ефект на рівні сільськогосподарського підприємства визначається порівнянням з тією технікою та технологією, що заміняються. Окрім економічного та енергетичного ефектів енергозбереження у сільському господарстві виділяють екологічний (соціальний) ефект енергозбереження, який полягає в покращенні стану навколишнього середовища в наслідок зменшення витрат енергоносіїв у розрахунку на одиницю продукції.

Ефективність застосування електроенергії підвищується у комбінованих системах електропостачання - при сполученні мережного електропостачання з іншими енергоносіями (сонячної, вітрової та ін.).

Основним показником економічної оцінки використання результатів нового енергетичного обладнання виступає річний економічний ефект, що отримується у господарствах у вигляді чистого дисконтованого доходу від приросту виробленої сільськогосподарської продукції, покращення її якості або зменшення збитку. Формула для розрахунку чистого дисконтованого доходу від реалізації інвестиційного проекту (NPV) у формування матеріальної бази для збільшення споживання електроенергії має наступний вигляд:

(1)

де Втр - вартість електроенергії при електропостачанні, що забезпечується традиційними джерелами енергії, грн./кВт·год; Вальт - вартість електричної енергії від ВДЕ, грн./кВт·год; Wt - обсяг виробітку електричної енергії, кВт·год; К - сума капіталовкладень, грн.; d - ставка дисконтування, відн. од.; Т - горизонт розрахунку, років; t - крок розрахунку, років; kзаб.ел. - коефіцієнт забезпеченості електроенергією, що показує відношення фактично виробленої електроенергії до максимально можливого виробітку електроенергії нетрадиційною електростанцією.

У другому розділі "Оцінка використання енергоресурсів сільськогосподарськими підприємствами" розглянуто стан розвитку і тенденції використання відновлюваних джерел енергії у світі та в Україні, зроблена оцінка енергозабезпеченості сільськогосподарського виробництва та ресурсного потенціалу ВДЕ в Херсонській області, надано економіко-організаційні напрямки підвищення ефективності інвестицій в енергозбереження.

Індустріально розвинуті держави мають і послідовно впроваджують програми енергозбереження на національному, регіональному та галузевому рівнях. Узгодженість різнорівневих державних програм з раціонального споживання та економії енергоресурсів з іншими стратегічними документами економічного розвитку забезпечують позитивний довгостроковий ефект реалізації енергозберігаючої політики. Одним з основних напрямків політики енергозбереження є сприяння розвитку малої та альтернативної енергетики, когенерації енергії, а також впровадження економічних та фінансових механізмів підтримки енерго- та екоіноваційних технологій.

Використання ВДЕ у енергетиці різних країн світу викликано наступними причинами: забезпеченням енергетичної безпеки; зниженням шкідливого впливу традиційних електростанцій на навколишнє середовище; завоюванням світових ринків обладнанням для нетрадиційної енергетики; збереженням запасів власних енергоресурсів; збільшенням споживання сировини для неенергетичного використання вуглеводню. Всі перелічені причини притаманні й Україні.

Відповідно до програми розвитку ВДЕ у країнах ЄС ("Біла Книга"), відновлювані джерела покриють 12% загального споживання первинних енергоресурсів у 2010р., у тому числі біомаса - близько 74% загальної частки ВДЕ (табл. 1).

Таблиця 1 Виробництво тепла та електроенергії з відновлюваних джерел енергії в країнах ЄС

Тип відновлюваного джерела енергії	Виробництво енергії	Загальні інвестиції у 1997-2010р.р., $ млрд.	Скорочення викидів СО 2 до 2010р., млн. т/рік
	1995	2010
	млн. т н.е.	%	млн. т н.е.	%
Вітрова енергія	0,35	0,5	6,9	3,8	34,56	72
Гідроенергія	26,4	35,5	30,55	16,8	17,16	48
Фотоелектрична енергія	0,002	0,003	0,26	0,1	10,8	3
Біомаса	44,8	60,2	135	74,2	100,8	255
Геотермальна енергія	2,5	3,4	5,2	2,9	6	5
Сонячні теплові колектори	0,26	0,4	4	2,2	28,8	19
Усього	74,3	100	182	100	198,12	402

Джерело: Энергетика Украины 2006. Генерирующие компании // ИФК "Арт-капитал". http: // www.art-capital.com.ua

Україні слід знайти свою модель розвитку альтернативної енергетики, в якій було б закладено механізми фінансування. На перших етапах розвитку відновлюваної енергетики достатньо врахувати в чинному законодавстві наступне: гнучку амортизаційну політику; звернення до податкових пільг для третіх сторін, що фінансують таку енергетику; умови виділення субсидій для створення нових підприємств і нових робочих місць; фінансове стимулювання споживачів для купівлі устаткування і послуг у відновлюваній енергетиці. Необхідно впроваджувати інші фінансові методи стимулювання розвитку ВДЕ, що добре себе зарекомендували в деяких країнах-членах ЄС. Так, виконаний автором аналіз схем державної підтримки використання фотоенергетичних систем у формі пільг і субсидій для індивідуальних господарств Голландії і Німеччини показав, що така форма підтримки може бути рекомендована для розвитку альтернативної енергетики не тільки на Херсонщині, а й в інших регіонах України.

Статистичні дані щодо споживання енергетичних матеріалів підприємствами Херсонської області свідчать, що сільське господарство знаходиться на другому місці щодо використання паливно-енергетичних ресурсів на виробничо-експлуатаційні потреби за видами економічної діяльності.

Для аналізу споживання енергетичних матеріалів були взяті сільськогосподарські підприємства Чаплинського району Херсонської області: СТОВ "Мрія", СВК "Шевченко", СВК "Світоч", ТОСГК "Чаплинський", ПОП "Перемоги", СТОВ "Мічуріна". За результатами аналізу техніко-економічних показників господарської діяльності досліджуваних сільгоспвиробників за три періоди, проведених розрахунків фондо- та енергозабезпеченості, а також рівня електрифікації цих господарств зроблено висновок, що важливою характеристикою рівня розвитку продуктивних сил є рівень споживання електричної енергії.

Збільшення питомої ваги витрат на електричну енергію в структурі витрат на енергетичні ресурси сільськогосподарських підприємств за останні три роки показує, що сільгоспвиробникам вигідно збільшувати споживання електричної енергії й знижувати споживання дорогих нафтопродуктів і палива за допомогою використання економічних електротехнологій у сільськогосподарському виробництві.

Вирішення питання зниження енергоємності сільськогосподарської продукції має бути за рахунок поступового збільшення виробництва та використання в економіці власних ВДЕ, особливо в тваринництві; зростання ефективності споживання енергоресурсів в господарствах області за рахунок втілення у виробництво енергозберігаючих технологій та заходів щодо економії ПЕР; прийняття економічних та законодавчих заходів відносно вдосконалення юридичної бази і створення економічного механізму щодо розробки та впровадження енергозберігаючих технологій.

Херсонська область належить до регіонів України, потенціал ВДЕ якої можна вважати одним з найбільших в державі (табл. 2).

Таблиця 2 Потенціал природних енергоресурсів Херсонщини

Найменування енергоресурсів	Обсяг
- природний потенціал енергії вітру	приблизно 3000 кВтгод/рік
- сумарний річний потенціал сонячної енергії	38,4 109 МВт·год/рік
- гідроенергетичний потенціал малих рік	2 млн. кВт·год/рік
- потенціал геотермальної енергії (тепловий термальних вод)	4230 МВт або 2900 т у. п./рік
потенціал біомаси, за рахунок відходів тваринництва	627 млн. т/рік або 501 тис. т у. п./рік
- потенціал рослинної сільськогосподарської біомаси	близько 5000 МВт·год/рік (біомаса зернобобових культур, соняшника, відходів кукурудзи й овочів)

Джерело: власні дослідження

Найбільш перспективними джерелами є вітрова, сонячна та енергія біогазу. Область також має інфраструктуру і достатній потенціал для виробництва установок з використанням ВДЕ. Однак для забезпечення потреб у зростаючому електроспоживанні необхідно створення сприятливого інвестиційного клімату для розширення інвестиційних можливостей сільськогосподарських підприємств.

Існує декілька чинників, які сприяють підвищенню економічної ефективності енергосистем на основі ВДЕ: прибуток від проданої електроенергії; заміщення потужності в період проходження максимуму навантажень; зниження втрат електроенергії в енергопостачальній компанії; екологічна складова тарифу на електроенергію.

Оскільки енергетичний ринок для незалежного виробника ще не відкритий, неможливо взяти на себе забезпечення інших споживачів. Тому енергія, що отримана від ВДЕ використовується для власного споживання або для продажу надлишків. Вже в цьому випадку є два різних розрахунку за кВт·год для однієї і тієї ж установки. Хоча за подану у мережу енергію сплачується надбавка, власник установки отримує менший ефект, чим він отримав, використовуючи надлишок у власному господарстві. Чим вище енергоспоживання, тим нижче вартість 1 кВт год. Розглядаючи питання про тариф на електричну енергію, слід мати на увазі, що енергетичні об'єкти, що працюють на ВДЕ, виходять на ринок з особливим товаром - екологічно чистою енергією, тому при інвестиційних розрахунках необхідно порівнювати економічні характеристики такої електроенергії. Для екологічно чистої енергії необхідно встановити єдиний "зелений" тариф незалежно від способу її генерації.

У третьому розділі "Удосконалення економічного механізму енергозбереження аграрними підприємствами" проведена оцінка доцільності використання комбінованої автономної енергосистеми на основі ВДЕ; запропоновано імітаційну модель оцінки ефективності інвестицій, а також методику розрахунку основних показників ефективності енергозберігаючого проекту з введенням екологічної складової.

Вибір найефективнішої як в технічному, так і в економічному значенні системи енергопостачання сільськогосподарського споживача повинен бути всебічним і базуватися на порівняльному техніко-економічному аналізі всіх переваг та недоліків різних варіантів який містить наступні напрямки: технічний, економічний, фінансовий та соціально-екологічний аналізи.

У технічному відношенні всі способи електропостачання, як традиційні, так і на основі ВДЕ, у даний час здійсненні. Вибір варіантів базується безпосередньо на порівняльному економічному аналізі витрат на виробництво енергії. Проведенню економічного аналізу передує вибір пріоритетної системи електропостачання автономного об'єкту споживання. Із цією метою можливо наступний розподіл переваг: підключення до централізованої енергетичної мережі й можливі автономні системи електропостачання; система на основі ВДЕ та традиційних ПЕГ; вітро-фотоелектрична комбінована система й одиночна ФЕУ або ВЕУ; комбінована енергосистема (гібрид), що складається із традиційної одиночної ЕУ і установок на базі ВДЕ.

КАЕС представляє комбінацію пристроїв, які виробляють електричну енергію за допомогою вітро-, фотоенергетичних та біогазових установок, або комбінацію пристроїв, які перетворюють ВДЕ у електричну та теплову енергію; перетворювачів підстанцій для узгодження параметрів електричної та теплової енергії з загальними параметрами енергії в електричних та теплових мережах.

В пропонованій моделі визначення оптимального співвідношення енергетичних компонентів у складі КАЕС як основний енергоперетворювач використовується ВЕУ, а як допоміжний - ФЕУ, що дозволяє при необхідності отримувати додаткову електроенергію.

Величина загальних капіталовкладень у випадку фінансування проекту із власних коштів (проект 1) визначається вартістю системи, що включає суму загальної вартості енергетичного устаткування, витрат на доставку устаткування, витрат на монтаж та наладку системи. У випадку фінансування проекту з позикових коштів (проект 2) загальні капітальні вкладення будуть визначатися відповідно до величини щорічних виплат по кредиту, розмір якого визначається необхідним для покупки, доставки й установки системи електропостачання початковим капіталом.

На підставі економічного аналізу цих двох проектів електропостачання автономного споживача, можна запропонувати наступні варіанти фінансування.

Проект 1 для автономних систем електропостачання:

, (2)

та при підключенні до централізованої енергетичної мережі:

(3)

Проект 2 для автономних систем енергопостачання:

, (4)

та в умовах підключення до централізованої енергомережі:

, (5)

де б - коефіцієнт, що характеризує вартість доставки й установки устаткування енергетичної системи; в - коефіцієнт, що характеризує річні експлуатаційні витрати; г - коефіцієнт, що характеризує витрати на капітальний ремонт; м - коефіцієнт, що характеризує розмір залишкової вартості устаткування наприкінці економічного терміну дії проекту електрифікації; p - коефіцієнт, що характеризується співвідношенням

,

де с - річна ставка плати за кредит, n - термін позики; Ld - коефіцієнт, що характеризується співвідношенням

,

де d - ставка дисконтування; Взаг - загальна вартість енергетичного устаткування; Впалив - витрати, що включають доставку, зберігання й використання палива протягом року t; Вмереж - витрати на проведення мережі електропередач; Всплат - величина річних виплат енергетичної компанії за використання електроенергії.

Модель оптимального співвідношення потужностей ВЕУ та ФЕУ у складі КАЕС заснована на мінімізації цільової функції приведених витрат ().

У результаті розрахунків було отримано, що оптимальна частка ФЕУ у КАЕС складає 12,46 %, що відповідає Результати розрахунків інших систем наведено у таблиці 3.

Розроблений загальний алгоритм дозволяє потенційним сільськогосподарським споживачам визначати доцільність використання різних способів електрифікації та їх основні техніко-економічні і соціально-екологічні характеристики для автономного об'єкта при наявності мінімального набору вихідних даних.

Таблиця 3 Результати розрахунків приведених витрат для досліджуваних систем енергопостачання з урахуванням експлуатаційних витрат (потужність 10 кВт)

Тип	Вприв $
МЕРЕЖА (віддаленість від мереж ЄЕС 10 км)	12246,0
ПЕГ	70681,0
BEУ	45200,0
ФЕУ	80000,0
КАЕС	44560,0

Джерело: власні дослідження

Оцінка ефективності об'єкту здійснюється з використанням імітаційної моделі. Задача дослідження формується наступним чином: на основі фіксованих та інтервально заданих даних інвестиційного проекту КАЕС розрахувати інтервальні значення основних показників його економічної ефективності та знайти граничні значення негативного результату.

Пропонована імітаційна модель реалізована в пакеті Excel і складається з чотирьох частин, розташованих на різних листах: розрахунок ефективності при зміні основних макроекономічних показників; при нормативному терміні окупності енергооб'єктів з урахуванням зміни основних макроекономічних показників; при різних схемах фінансування проекту; при введенні до тарифу екологічної складової та економії паливних ресурсів як чинників здешевлення електроенергії від ВДЕ.

Чотири частини імітаційної моделі складаються з 8 однотипних блоків: макроекономічне оточення проекту, показники виробничої діяльності підприємства, інвестиційні витрати, основні виробничі фонди, експлуатаційні витрати, фінансові показники, формування грошових потоків, показники ефективності проекту.

У результаті проведених розрахунків за допомогою програми, що створена на основі запропонованої методики оцінки ефективності інвестиційного проекту в енергетиці, отримані основні економічні показники та показники ефективності по роках розрахункового періоду для КАЕС-10 та КАЕС-100 (табл. 4).

В сучасній літературі, присвяченій оцінці інвестиційних проектів, підкреслюється необхідність обліку екологічного результату від пропонованого проекту. Даний чинник може стати стимулом для впровадження енергозберігаючих систем на основі ВДЕ для сільськогосподарських виробників, тому що він буде сприяти зменшенню тарифу на електроенергію, що отримана від ВДЕ, на частку екологічної складової. Однак для цього необхідно удосконалення законодавства у сфері контролю за навколишнім середовищем та стимулюванням виробництва екологічно чистої електроенергії.

В дисертаційній роботі пропонується економічна модель оцінки ефективності інвестиційного проекту з урахуванням екологічної складової з розрахунком величини тарифної ставки та інших показників ефективності проекту енергозбереження.

Таблиця 4 Ефективність проекту КАЕС-100 при ставці кредиту 10% (СТОВ "Мрія")

Показники ефективності проекту	Ставка дисконту 13%	Ставка дисконту 15%
	з ПДВ	без ПДВ	з ПДВ	без ПДВ
	10 років	15 років	10 років	15 років	10 років	15 років	10 років	15 років
Виручка від реалізації електроенергії, грн.	306844,5	316142,8	238656,8	244855,7	319242,3	325441,2	247955,2	254154,0
Тарифна ставка, грн./кВт•год	0,99	1,01	0,77	0,79	1,03	1,05	0,8	0,82
Чистий доход проекту, грн.	603987	5200683	6059964	5071264	7450473	6256979	7442390	6365708
Чистий дискон-тований доход, грн.	18004,70	61746,38	23315,86	27531,72	23156,26	32929,21	21355,57	57152,35
Індекс прибутковості інвестицій	1,0154	1,0526	1,0199	1,0235	1,0197	1,0281	1,0182	1,0487
Індекс доходності дисконтованих інвестицій	0,1312	0,1352	0,1316	0,1323	0,1518	0,1532	0,1517	0,1554
Простий термін окупності, рік	10	15	10	15	10	15	10	15
Дисконтований термін окупності, рік	19	19	19	19	19	19	19	19
Сумарні питомі дисконтовані витрати, грн./кВт•год	0,64	0,63	0,50	0,49	0,60	0,59	0,47	0,46

Автор вводить поняття "екологічного збитку навколишньому середовищу" для традиційних енергоджерел і "економічних втрат, яких уникли в результаті вироблення енергії за допомогою ВДЕ" для нетрадиційних:

(6)

де kti - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу і-ї шкідливої речовини у році t; Нti - норматив плати за викиди в атмосферу 1 т і-ї шкідливої речовини у році t; kаt - коефіцієнт, що враховує територіальні та соціально-економічні умови та особливості у районі розміщення підприємства у році t; Мti - (т/рік) маса викиду і-ї шкідливої речовини в атмосферу, що виробляється під час роботи енергооб'єкту на органічному паливі у році t.

Ввівши цей показник у розрахунок ефективності інвестиційного проекту отримаємо для енергооб'єктів, що виробляють енергію з традиційних джерел:

, (7)

де Rt - результати, що досягаються на t-му кроці розрахунку; Вt - витрати, що здійснені на тому ж кроці;

та для енергооб'єктів, що виробляють енергію з ВДЕ:

 . (8)

В цілому розглянутий проект повинен задовольняти системі критеріїв:

(9)

Розрахунки показників NPV та IRR, які виконані з урахуванням економічних втрат, що їх уникли у результаті впровадження електростанцій на основі ВДЕ, проведені на основі запропонованої імітаційної моделі і представлені у таблиці 5.

Для оцінки еколого-економічної ефективності інвестиційного проекту з використанням джерел на основі ВДЕ для врахування величини скорочення викидів "парникових" газів автор вважає за доцільне запропонувати показник економічного еквіваленту природоохоронної дії (епр):

, (10)

де ViT - обсяг скорочення викидів СО 2 при реалізації і-го проекту; впит - вартість заходів зниження викидів 1т СО 2; N-1 - коефіцієнт, що показує співвідношення питомих вартостей ВЕС та КАЕС.

Ввівши показник економічного еквіваленту природоохоронної дії у формулу розрахунку коефіцієнта ефективності капітальних вкладень (Еі), одержимо наступний вираз:

, (11)

де С 0 - вартість енергії, що виробляється, $/кВт·год; Wti - виробництво електроенергії за і-м проектом в році t; кВт•год.

Таблиця 5 Ефективність проекту з урахуванням екологічної складової для сільськогосподарських підприємств при інфляції 12% (без ПДВ)

Показники ефективності проекту	КАЕС-10	КАЕС-100
	13%	15 %	13%	15 %
Виручка від реалізації електроенергії, грн.	19526,85	20146,75	164270	170469
Тарифна ставка, грн./кВт•год	0,63	0,65	0,53	0,55
Чистий доход проекту, грн.	599108	745785	4963308	6335871
Чистий дисконтований доход, грн.	9381,75	4954,24	79706,5	67947,1
Індекс прибутковості інвестицій	1,0189	0,9874	1,0107	1,0006
Індекс доходності дисконтованих інвестицій	0,1367	0,1539	0,1368	0,1563
Простий термін окупності, рік	8	8	8	8
Дисконтований термін окупності, рік	18	18	18	19
Економічні втрати, яких уникли у результаті впровадження ВДЕ, грн.	6720	6720	67200	67200

Джерело: власні дослідження

Таким чином, еколого-економічна оцінка ефективності стає реальним стимулом для впровадження екологічно безпечних технологій з власних відновлюваних джерел енергії сільськогосподарськими виробниками.

Висновки

Узагальнюючи результати дисертаційного дослідження з теоретичних, методичних і практичних питань щодо формування економічного механізму енергозбереження в сільськогосподарських підприємствах, зроблені наступні висновки:

1. Енергозбереження - це процес, під час якого зменшується потреба в паливно-енергетичних ресурсах на одиницю кінцевого корисного продукту, і має велике значення для всіх напрямків сільськогосподарського виробництва. У той же час енергозбереження правомірно віднести до інтенсифікації процесів виробництва та споживання енергії. Більш точним поняттям, що описує також і якісні процеси в енергетиці, є енергоефективність.

2. Стратегія енергозбереження в сільському господарстві припускає зменшення споживання енергії та енергоносіїв на тонну виробленого продукту та використання альтернативних ВДЕ. Економічний механізм енергозбереження складається з сукупності заходів, що забезпечують максимально ефективне використання енергетичного потенціалу при мінімальних питомих витратах енергії на виробництво одиниці продукції. Його формування в АПК передбачає комплексний підхід від державного регулювання аграрного енергоспоживання до удосконалення організаційних та економічних механізмів господарювання. Джерелами коштів для функціонування економічних механізмів стимулювання вітчизняних програм, проектів та заходів з підвищення енергоефективності можуть бути кошти державного та місцевих бюджетів, отримані від встановлення податків, штрафів та підвищеної плати за енергоресурси; власні кошти підприємств; кредитні кошти та залучені інвестиції.

3. Основним показником економічної оцінки використання результатів нового енергетичного обладнання виступає річний економічний ефект, що отримується у господарствах у вигляді чистого дисконтованого доходу від приросту сільськогосподарської продукції, покращення її якості або зменшення збитку. При інвестуванні у електроспоживання фінансовий результат слід розраховувати як економію, що виникла у результаті різниці між вартістю електроенергії при традиційному електропостачанні та вартістю електроенергії, що отримується від альтернативного джерела електропостачання помножену на кількість споживаної електроенергії.

Окрім економічного та енергетичного ефектів у господарстві виділяють екологічний (соціальний) ефект енергозбереження, який полягає в покращенні стану навколишнього середовища в наслідок зменшення витрат енергоносіїв у розрахунку на одиницю продукції.

4. Стан використання енергетичних матеріалів за видами економічної діяльності у Херсонській області за період 2004-2007 р.р. показав, що аграрні підприємства є другим крупним споживачем енергії після промисловості.

Аналіз статистичних даних рівня енергетичної забезпеченості сільськогосподарських підприємств Чаплинського району Херсонської області показує, що збільшився обсяг споживання енергетичних ресурсів, у тому числі виросла частка електричної енергії в структурі витрат сільських господарств на основне виробництво, зокрема, в тваринництві. Ця тенденція свідчить, що з метою економії сільгосппідприємства стали переходити на більш економічні електротехнології.

5. Формування економічного механізму енергозбереження передбачає застосування ВДЕ. Для зниження енергоємності продукції, що виробляється, сільському господарству області необхідно більш ефективно використовувати традиційні види енергії, а також поступово нарощувати потенціал ВДЕ. Ефективність виробництва електроенергії підвищується при комбінованих системах електропостачання - при сполученні мережного електропостачання з іншими енергоносіями (сонячної, геотермальної, вітрової і т.п.), але їхнє використання повинне бути економічно виправданим. Найбільш перспективним є застосування КАЕС і малих ВЕУ потужністю від 10 до 100 кВт, які змогли б використовуватися для електропостачання сільськогосподарських виробників різних форм господарювання

6. Інвестування у сільське господарство області дасть можливість реалізувати проекти з впровадження енергозберігаючих технологій. Новими джерелами інвестицій повинні стати сфери створення економічного ефекту від діяльності в альтернативній енергетиці: бюджетні відрахування; відрахування з частини тарифних ставок (витрат); продаж акцій; будь-які інвестори, привернуті в результаті тендерів, виставок, конкурсів і т.п.; продаж патентних ліцензій на нові технології і пристрої; продаж готових установок альтернативної енергетики і устаткування, що комплектує до них; відрахування з екологічних фондів; прибуток від виробництва і реалізації енергії; біржові опціони і ф'ючерси на продаж енергії.

7. Розроблена та запропонована модель розрахунку вибору варіанту електропостачання найбільш ефективного в умовах даної місцевості. Модель дозволяє визначити оптимальне співвідношення енергетичних компонентів у складі КАЕС. Розроблений загальний алгоритм дозволяє потенційним сільськогосподарським споживачам визначати доцільність використання різних способів електрифікації та їх основні техніко-економічні і соціально-екологічні характеристики для автономного об'єкта при наявності мінімального набору вихідних даних.

8. Розрахунок показників ефективності інвестиційних проектів для КАЕС сільськогосподарського підприємства "Мрія" потужністю від 10 до 100 кВт реалізовано у вигляді імітаційної моделі у пакеті Excel, у якої відображається динаміка макроекономічних показників, елементів витрат, фінансових показників, з урахуванням податкових виплат, та показників ефективності об'єкту по роках експлуатації. При цьому можливе моделювання ситуацій з урахуванням темпу інфляції, зміни ставки дисконтування та різних схем фінансування проектів.

9. Запропоновано методику розрахунку основних показників ефективності інвестиційного проекту КАЕС з введенням екологічної складової, як одного з чинників, що дозволить без надання додаткових пільг та субсидій стимулювати впровадження енергетичних систем з ВДЕ для виробництва електроенергії сільськогосподарськими підприємствами. Оцінка еколого-економічної ефективності інвестиційного проекту проводилась при порівнянні КАЕС та ТЕС, що виробляє електроенергію для СТОВ "Мрія". При введенні величини економічних втрат, що їх уникли у результаті впровадження електростанцій на основі ВДЕ, зменшилася тарифна ставка та збільшилися показники NPV та IRR.

...