Організаційно-економічний механізм об’єднання промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-економічний механізм об'єднання промислових підприємств

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Прискорення перетворень у навколишньому економічному середовищі, гостра конкурентна боротьба, інтернаціоналізація бізнесу, інтенсивний розвиток інформаційних мереж та інші причини привели до різкого зростання значення забезпечення стійкого економічного розвитку промислових і в тому числі вугледобувних підприємств України. У сучасних умовах вітчизняні виробники розробляють довгострокову стратегію розвитку, що дозволяє їм адаптуватися до постійних змін зовнішнього середовища. Однією з перспективних стратегій розвитку підприємств є інтеграція у вигляді об'єднання, злиття і поглинання, що пояснюється не тільки прагненням до укрупнення капіталу в умовах глобалізації, але й потребою поліпшити становище підприємства в конкурентному середовищі, підвищити його економічну стійкість за рахунок синергетичного ефекту. Процеси об'єднання добувних підприємств обумовлені складними природними й організаційними умовами видобутку вугілля, високим рівнем собівартості вуглевидобутку, пошуком ефективних форм функціонування.

Теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з інтеграційними процесами підприємств різних галузей економіки, досліджувались у роботах провідних зарубіжних учених: І. Ансоффа, Р. Коуза, С. Маєрса, Д. Марчанда, У. Стеджера. Значний внесок у розвиток підходів до оцінки економічної ефективності об'єднання підприємств зробили вітчизняні вчені: О.М. Алимов, О.І. Амоша, А.І. Акмаєв, Є.М. Братков, І.П. Булєєв, О.С. Галушко, Ф.І. Євдокимов, В.А. Забродський, М.О. Кизим, О.Є. Кузьмін, Л.М. Саломатіна, Л.І. Федулова, М.Г. Чумаченко, Р.В. Шуляр. Питанням економічної стійкості підприємств присвячені роботи: М. Блаута, А.Е. Воронкової, Т.Л. Керанчук, М.Н. Крейніної, Л.А. Костирко, В.П. Федько. Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури показав, що питання, які виникають при інтеграції, дуже складні й дотепер загальноприйнятої методики оцінки економічної ефективності об'єднання підприємств не існує. Найбільш розроблені методи оцінки ефективності інвестиційних проектів UNIDO призначені для умов нових проектів і не враховують характеристик діючих вітчизняних підприємств. Особливо це стосується вугледобувних підприємств, які здебільшого є збитковими. Це потребує розробки методичного підходу до оцінки ефективності інтеграційних процесів, адаптованого до сучасних умов функціонування шахт.

Отже, системне дослідження процесів інтеграції підприємств є важливим у теоретичному і практичному плані. У зв'язку із цим актуальною стає задача розробки організаційно-економічного механізму оцінки об'єднання як прибуткових, так і збиткових промислових підприємств, що обумовило вибір теми дисертації, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» за темами: «Оцінка соціально-економічної ефективності злиття / поглинання підприємств: методологічний аспект» (номер державної реєстрації 0106U008420, 2006-2009 рр.), у межах якої автором проаналізовано форми злиття і поглинання зарубіжних і вітчизняних підприємств, обґрунтовано методичний підхід до оцінки ефективності злиття підприємств; «Оцінка економічної безпеки підприємства: концептуальний аспект» (номер державної реєстрації Н-10-03, 2003-2006 рр.), при виконанні якої автором надано пропозиції щодо використання методу нечітких множин при оцінці ризиків і строку окупності інвестиційних проектів підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних основ і обґрунтування організаційно-економічного механізму об'єднання промислових підприємств.

Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

узагальнено теоретичні аспекти і методологічні основи інтеграції промислових підприємств в умовах глобалізації;

визначено доцільність вибору інтеграційної стратегії як чинника стійкого економічного розвитку промислових підприємств;

визначено основні етапи розвитку інтеграційних структур у національній і світовій економіці й у добувній галузі України;

узагальнено і систематизовано зарубіжний і вітчизняний досвід із питань об'єднання, злиття і поглинання підприємств;

проаналізовано економіко-правові особливості функціонування підприємств, що обумовлюють доцільність і можливість їх інтеграції в рамках чинної правової бази;

проаналізовано існуючі наукові підходи до оцінки економічної ефективності об'єднання промислових підприємств;

обґрунтовано методичний підхід до визначення витрат на злиття підприємств, що базується на функціонально-вартісному аналізі;

запропоновано методичний підхід до вибору підприємств-кандидатів в інтеграцію на основі ієрархії потенціалів;

обґрунтовано критерій оцінки організаційно-економічного механізму об'єднання промислових підприємств;

запропоновано методичний підхід до визначення оптимальної кількості об'єднуваних підприємств на основі критерію збалансованості граничного доходу і граничних витрат.

Об'єктом дослідження є процес формування об'єднань промислових підприємств у сучасних умовах господарювання.

Предмет дослідження - методи оцінки економічної ефективності інтеграції промислових прибуткових і збиткових підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали положення економічної теорії, економічні закони й закономірності економічного розвитку, праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів із питань оцінки інвестиційних проектів. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі акти Верховної Ради України; постанови Кабінету Міністрів України; статистичні дані Державного комітету статистики України; накази та розпорядження Міністерства вугільної промисловості України, Антимонопольного комітету України.

Для досягнення мети і вирішення завдань використовувалися загальнонаукові методи пізнання, формальної та діалектичної логіки, якісного аналізу й синтезу (при уточненні поняття: «економічна стійкість підприємства», «інтеграція підприємств», «організаційно-економічний механізм об'єднання»); методи структурно-логічного й економічного аналізу (при визначенні економіко-правових особливостей процесів інтеграції промислових підприємств); історизму (при дослідженні еволюційних етапів розвитку процесів злиття й поглинання у світі й Україні); методи управління витратами підприємства, функціонально-вартісного аналізу (для обґрунтування методичного підходу до визначення витрат на злиття підприємств); методи кореляційно-регресійного аналізу, математичної статистики (для обґрунтування й вибору факторів і критеріїв оцінки стратегічного потенціалу підприємств); методи системного аналізу (при розробці організаційно-економічного механізму об'єднання промислових підприємств); методи оптимізації (при визначенні оптимальної кількості інтегрованих підприємств).

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в розвитку теоретичних і науково-методичних основ формування організаційно-економічного механізму об'єднання промислових підприємств.

До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну, належать такі:

уперше:

запропоновано механізм оцінки ефективності об'єднання промислових підприємств, який ґрунтується на методичному підході до визначення оптимальної кількості об'єднуваних підприємств на основі ранжування потенціалів підприємств і критерію максимізації прибутку (або мінімізації витрат), що обумовлюється рівністю граничних витрат і граничного доходу. Прийнятий критерій дозволяє оцінювати доцільність інтеграції як прибуткових, так і збиткових підприємств;

розроблено методичний підхід до оцінки стратегічних потенціалів, який дозволяє проводити ранжування підприємств, що інтегруються, за допомогою правила Фішберна;

удосконалено:

використання функціонально-вартісного підходу до визначення витрат, для виконання якого в роботі обґрунтовано ієрархію функцій управлінської діяльності методом Т. Сааті;

класифікацію видів об'єднань щодо типу інтеграції, національної приналежності, засобу об'єднання потенціалу, відношення колективів підприємств до об'єднання, механізму угоди злиття задля вдосконалення проведення інтеграційних процесів;

поняттєвий і термінологічний апарат, що стосується процесів об'єднання підприємств, з уточненням на даній основі поняття «інтеграція підприємств» як альтернативної стратегії розвитку промислових підприємств, відкриття й використання нових резервів діяльності, що містить процеси поєднання й установлення взаємозв'язків в організаційній структурі підприємств задля підвищення рентабельності, розширення сфер діяльності, одержання більшого прибутку, зниження витрат, знаходження стратегічно сильних потенціалів подальшого розвитку, упровадження інвестиційних проектів;

дістали подальшого розвитку:

теорія оптимізації інвестиційних проектів щодо розширення критеріальних показників виробничої, соціально-економічної та ринкової складових стратегічного потенціалу підприємств-кандидатів до об'єднання;

використання методу FAST як інструменту функціонального підходу для оптимізації структури функцій управління інтеграційного процесу, що дозволяє мінімізувати витрати на виконання управлінських функцій, пов'язаних із плануванням, організацією, координацією, регулюванням, обліком та контролем при проведенні об'єднання промислових підприємств;

концепції управління витратами залежно від виду об'єднання підприємств з урахуванням основних мотивів реалізації угоди щодо злиття та поглинання. Визначено основні джерела економії на витратах для інтегрованого підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні розробленого організаційно-економічного механізму оцінки ефективності об'єднання промислових підприємств при обґрунтуванні стратегії їх розвитку, що підтверджується відповідними документами: ДП «Донецька Вугільна Енергетична Компанія» (довідка №6-94 від 03.06.2008 р.); Міністерство вугільної промисловості України (довідка №08/78-302 від 29.05.2008 р.); ПП РІА «Макінфо» (довідка №02/82-2750 від 04.06.2008 р.).

Положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України (довідка №29/51-9 від 03.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення наукового завдання щодо формування організаційно-економічного механізму об'єднання промислових підприємств у вугільній промисловості. Науково-методичний, теоретичний і практичний внесок автора в колективні наукові роботи конкретизовано у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень обговорювалися й одержали схвалення на таких конференціях: ІІІ Міжнародна конференція молодих учених-економістів «Экономика III тысячелетия» (м. Донецьк, 2000 р.); І Міжнародна ІІ Всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих учених (м. Донецьк, 2001 р.); ІІІ, V-XI Міжнародні наукові конференції студентів і молодих учених «Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі» (м. Донецьк, 2002-2008 рр.); Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми забезпечення економічного розвитку промислових підприємств» (м. Донецьк, 2005 р.); IV Міжнародна науково-практична конференція «Теория и практика экономики и предпринимательства» (м. Алушта, 2007 р.); ІІІ-V Міжнародні науково-теоретичні конференції молодих учених «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 2006-2008 рр.); Міжрегіональна науково-практична конференція «Організація самодостатності промислового регіону: проблеми ринку, економіки і бізнесу», (м. Луганськ, 2007 р.); V Регіональна науково-практична конференція «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (м. Рівне, 2007, 2008 р.); Міжнародна наукова конференція «Проблеми економічного і правового забезпечення менеджменту суб'єктів, що господарюють», (м. Донецьк, 2008 р.).

економіка злиття поглинання промисловий

У дисертації запропоновано організаційно-економічний механізм об'єднання промислових підприємств, що ґрунтується на використанні показника ієрархії потенціалів підприємств і розрахунку оптимальної кількості інтегрованих підприємств, за критерієм рівності граничного доходу і граничних витрат інтегруючого підприємства.

У розділі 1 «Теоретичні основи інтеграції промислових підприємств» узагальнено й обґрунтовано зміст, сутність, особливості, принципи та методичні основи формування інтеграційної стратегії розвитку промислових підприємств; проаналізовано зарубіжний і вітчизняний досвід злиття і поглинання підприємств різних галузей економіки, а також правові аспекти й особливості реалізації інтеграційних проектів в Україні.

Для багатьох підприємств боротьба за виживання й розвиток в умовах глобального ринку стає найважливішим стратегічним фактором, що обумовлює активність у сфері злиттів і поглинань. Для здійснення стратегічного зростання, забезпечення економічної стійкості промисловим під-

приємствам необхідні додаткові фінансові й матеріальні ресурси, упровадження новітніх технологій і наукових розробок, тому їх об'єднання як по горизонталі, так і по вертикалі надають нові перспективні можливості.

Однією з альтернативних стратегій розвитку промислових підприємств, відкриття й використання нових резервів діяльності є інтеграція, яка включає процеси поєднання й установлення взаємозв'язків в організаційній структурі підприємств задля підвищення рентабельності, розширення сфер діяльності, одержання більшого прибутку, зниження витрат, знаходження стратегічно сильних потенціалів подальшого розвитку, упровадження інвестиційних проектів.

У даний час спостерігається активізація процесів інтеграції підприємств.

В останнє десятиріччя злиття та поглинання підприємств поширились і в Україні у вигляді утворення різноманітних об'єднань: асоціацій, корпорацій, концернів, консорціумів, товариств, холдингів, фінансово-промислових груп.

Посилення інтеграційних процесів в Україні пов'язане з формуванням корпоративних відносин, зміцненням приватної власності та зростанням іноземного інвестування. Це підтверджують дані Антимонопольного комітету України за період із 2002 по 2007 р.

До основних мотивів об'єднань, злиття підприємств відносять: розширення можливостей економічного розвитку, охоплення географічних активів, збільшення частки ринку; обмеження конкуренції; збільшення можливостей для інноваційного розвитку за рахунок злиття капіталів, техніко-технологічної та наукової баз; позитивний вплив ефекту масштабу виробництва. Метою такого процесу є одержання економії шляхом ліквідації дублювання функцій управління (при горизонтальних злиттях); зменшення податків і митних платежів; виникнення синергетичного ефекту.

Найпоширенішою формою інтеграції підприємств в Україні стали фінансово-промислові групи. За даними Державної податкової інспекції в Україні існує 66 фінансово-промислових груп, найбільш відомі з них - «SCM» - більше 200 підприємств, «Приват» - 86, «ІСД» - близько 100, «Інтерпайп» - 77, «Фінанси і кредит» - 50. Ефективність функціонування зазначених фінансово-промислових груп свідчить про доцільність інтеграції підприємств різних сфер діяльності. Об'єднання фінансового капіталу банків і промислових підприємств надає багато можливостей розвитку в усіх напрямах.

Активізація процесів об'єднання підприємств в Україні потребує розгляду важливих питань, пов'язаних із методами оцінки доцільності інтеграції. Аналіз робіт зарубіжних і вітчизняних учених із проблем оцінки економічної ефективності інтеграції підприємств показав, що розглядаються окремі питання, однак загальноприйнятого методичного підходу не існує.

У законодавчих документах України і в зарубіжній літературі розглядаються головним чином правові аспекти інтеграції. У законодавчих актах не знаходить висвітлення методологія оцінки соціально-економічної спрямованості інтеграційних процесів, не враховані фінансові показники, економічна ефективність, соціальні параметри, скорочення кількості робочих місць, відношення колективу до процесу злиття тощо.

Збитковість вугледобувних підприємств потребує розробки методичного підходу до оцінки ефективності інтеграційних процесів, адаптованого до сучасних умов функціонування українських шахт. Критерії, розроблені на основі порівняння прибутків, не можуть використовуватися в цьому випадку. Високий рівень собівартості вугілля, відсутність ефективних механізмів ціноутворення в галузі вказують на необхідність вибору й обґрунтування показників, які об'єктивно зможуть оцінювати доцільність об'єднання вугледобувних підприємств, й обумовлюють необхідність розробки організаційно-економічного механізму об'єднання промислових підприємств.

У розділі 2 «Особливості організаційно-економічного механізму об'єднання промислових підприємств» проаналізовано існуючу методологічну базу оцінки економічної ефективності інтеграційних процесів; запропоновано використання функціонально-вартісного підходу до визначення витрат на інтеграцію підприємств; обґрунтовано критерії та розроблено комплексну оцінку потенціалу підприємств-кандидатів в інтеграцію.

Детальний аналіз існуючих у міжнародній економіці та в Україні методичних підходів до оцінки ефективності інтеграційних процесів свідчить про необхідність їх удосконалення. Це обумовлено декількома аспектами:

застосовувані в зарубіжній практиці методи оцінки ефективності злиття підприємств не можуть бути використані для вітчизняних підприємств без певного коригування;

процеси інтеграції підприємств почалися в Україні порівняно недавно (близько 10 років), тому вітчизняна наука ще не виробила методології оцінки інтеграції промислових підприємств;

інтегроване підприємство відіграє роль фінансового інвестора, тому необхідно вирішити ряд організаційно-методологічних завдань;

відомі методи оцінки ефективності інвестиційних проектів ґрунтуються на застосуванні методики UNIDO, критеріальними показниками якої є приведена вартість проекту, внутрішня норма рентабельності, строк окупності капітальних вкладень. Однак при інтеграції підприємств виникає необхідність урахування впливу на економічну ефективність проекту ряду варіативних внутрішніх і зовнішніх факторів, кількість і ширина варіювання яких має значну невизначеність інформації. Усе це обумовлює необхідність пошуку нових методичних підходів до оцінки соціально-економічної ефективності об'єднань підприємств.

Процес інтеграції в узагальненому виді подано у вигляді схеми, яка об'єднує декілька етапів.

Визначення ефективності об'єднання підприємств потребує вдосконалення у двох напрямах - комплексної оцінки потенціалу підприємств, що поєднуються, і визначення результатів їх інтеграції.

Об'єднання підприємств є досить складним процесом. У зв'язку із цим оцінка економічного стану кожного з об'єктів, що прийняли рішення змінити свій статус, потребує глибокого економічного аналізу. Проблеми виникають як у підприємств-ініціаторів інтеграції, так і у претендентів на інтеграцію. Першочерговою задачею є обґрунтування мотиву й цілей інтеграції, оцінки її ефективності. Важливим етапом при розробці інтеграційної політики стає не тільки оцінка потенціалу підприємства, а й відношення персоналу підприємства до цього процесу. Це питання до цього часу ще не поставлено.

У даному дослідженні визначення потенціалу підприємств, які беруть участь у процесі інтеграції, здійснюється у три етапи. На першому етапі визначається методологічна основа, на якій базується оцінка. Для розробки офіційних стандартів і нормативів до складу індикаторів, які оцінюють економічну ефективність злиття й поглинання, включені фактори, визначені «Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 26 січня 2001 р. за №49/121. Додатково до переліку факторів включено показник, який оцінює ставлення персоналу до об'єднання, й інші фактори, які відображають важливі чи особливі ознаки підприємств окремих галузей.

На другому етапі проводиться декомпозиція відібраних найбільш значущих показників. Індикатори, які оцінюють потенціал підприємства, об'єднані у групи, що найбільш адекватно характеризують стан проблеми оцінки потенціалів підприємства - виробничий, соціально-економічний, ринковий (маркетинговий). На третьому етапі проводиться визначення значущості обраних складових потенціалу на основі анкетування 72 працівників економічних відділів промислових підприємств. Для оцінки сили впливу використовувалися групові показники, поєднувані у сукупність за критеріями пріоритетності методом суміжних матриць.

Усі показники класифіковано на загальні для всіх промислових підприємств і додаткові, які докладаються до списку і відображають специфіку галузі діяльності найбільш детально. За способом вимірювання критеріальних індексів показники розділені на кількісні та якісні (табл. 1). Кількісні індекси - це коефіцієнти співвідношення витрат окремих видів ресурсів або ефективності їх використання. Якісні індекси засвідчують ступінь наявності цих критеріїв у підприємства й оцінюються через їх вагомість і Булєву константу. Це дає змогу запропонувати математичну модель оцінки показника потенціалів інтегруючого та інтегрованих підприємств, проводити ранжування підприємств, що беруть участь у процесі об'єднання, за допомогою правила Фішберна, поставити підприємства в ієрархічний ряд.

Таблиця 1. Індикатори оцінки потенціалу підприємства

У запропонованому методичному підході потенціал підприємства розраховується за такою формулою:

де Ір_j - потенціал підприємства;

N₁, N₂, N₃ - кількість індикаторів, що оцінюють відповідно потенціали: виробничий, соціально-економічний і ринковий;

б_i,в_т, г_k - індекси значущості індикаторів відповідних потенціалів;

К_і⁺, К_і^- - коефіцієнти, що збільшують (+) і зменшують (-) величини відповідного потенціалу;

g - Булєва змінна, значення якої приймається як таке, що дорівнює одиниці, якщо відповідна ознака присутня і нуль у протилежному випадку.

В укрупнених розрахунках значення статистичних коефіцієнтів на основі проведених досліджень приймаються такими: б_i = 0,17; в_т = 0,5; г_k = 0,33; N₁ =7; N₂ =11; N₃ = 7.

До запропонованої формули можуть бути внесені обмеження. Наприклад, для вугільної промисловості основним обмеженням буде наявність виробничих запасів вугілля на підприємстві.

Такий методичний підхід дозволяє дати порівняльну кількісну оцінку потенціалу альтернативних підприємств і потенціалу інтегруючого підприємства. Ранжування підприємств за ієрархічною ознакою дозволяє сформулювати ефективну структуру інтеграції.

Оцінку економічної ефективності об'єднання підприємств рекомендується базувати на критерії максимізації величини прибутку або мінімізації витрат (для збиткових підприємств) на основі співвідношення граничних витрат і граничного доходу. Використання даного підходу дає можливість визначення не тільки оптимального за даним критерієм обсягу виробництва, але і для оптимізації виробничих структур, що і є однією із задач інтеграції.

Оптимізація організаційних структур за критерієм рівності граничного доходу граничним витратам (ГрД = ГрВ) потребує більш докладної інформації про одержуваний дохід і про витрати до й після зміни організаційних структур. Це зумовлює зміну системи управління й обліку витрат, використання нових форм і нових інформаційних технологій. Детальний алгоритм розрахунку визначення оптимальної кількості об'єднуваних підприємств наведено на рис. 4. Визначення оптимальної кількості підприємств, які увійдуть до об'єднання, виконується в дев'ять етапів. Слід звернути увагу, що визначення витрат на виконання основних функцій управління, необхідних для інтеграції, здійснюється методом функціонально-вартісного аналізу (далі - ФВА). Під витратами розуміються витрати на інтеграційні процеси, яких потребують альтернативні варіанти об'єднань. Метод ФВА дає змогу виявити і сформулювати функції управлінського процесу, оцінити їх важелі, відібрати для аналізу суттєві функції, розробити варіанти розподілу функціональних витрат. Аналіз функцій і можливих варіантів їх вирішення надає можливість розглянути оригінальні варіанти стратегії розвитку підприємства. Найбільш поширеним варіантом аналізу функцій є метод FAST, сутність якого зводиться до побудови й аналізу діаграми функцій (функціональної моделі) за зовнішнім виглядом схожої на мережевий графік. Для правильного розміщення функцій проводяться тести, відповіді на які формують послідовність їх виконання. Процедура аналізу і класифікація функцій відображена схемою: функція, що аналізується; як виконується функція; чому виконується функція; визначення витрат по функції.

Визначення оптимальної кількості підприємств, які увійдуть до об'єднання, здійснюється аналітично або графічно, на підставі зіставлення рівності граничного доходу граничним витратам. За результатами розрахунків приймається рішення про оптимальну структуру інтеграції, яка забезпечить виконання умови максимізації прибутку або для безприбуткових підприємств - мінімізації витрат.

Установлено, що такий комплексний аналіз інтеграції дозволяє оцінити ефективність об'єднання підприємств у цілому, спрогнозувати можливі результати і наслідки злиття або поглинання підприємств.

У розділі 3 «Формування організаційно-економічного механізму оцінки об'єднання промислових підприємств» подано й обґрунтовано доцільність такого організаційно-економічного механізму, який визначає доцільність об'єднання підприємств.

Актуальною є задача інтеграції для підприємств добувної промисловості тому що, по-перше, в умовах сучасної енергетичної кризи вона є однією з найважливіших складових паливно-енергетичного комплексу України; по-друге, інтеграційні процеси супроводжують вугледобувну галузь із моменту її виникнення і до цього часу.

Аналіз цих процесів показав, що організаційні перетворення носили більш адміністративний характер, вони базувалися на географічному, територіальному принципах і не завжди враховували економічні результати вирішення проблем.

У дисертації апробація запропонованого методичного підходу до оцінки економічної ефективності об'єднання промислових підприємств виконувалася на прикладі ДП «Донецька Вугільна Енергетична компанія», ПП РІА «Макінфо». Формування організаційного механізму починалось із класифікації факторів і показників, які формують стратегічний потенціал підприємств, що брали участь в інтеграційному процесі, та декомпозиції індикаторів. Декомпозиція базується на переформуванні обраних показників у єдині за спрямованістю групи, за видами впливу їх на економічні показники підприємства. Індикатори оцінки потенціалу підприємств наведені в табл. 1.

Для підприємств ДП «Донецька Вугільна Енергетична Компанія» показники, подані в табл. 1, доповнено показниками, що враховують специфіку галузі - виробнича потужність шахти, коефіцієнт відношення собівартості до ціни вугілля, рівень освоєння виробничої потужності, виключені з аналізу - коефіцієнт цінового лідерства на ринку, коефіцієнт престижності акцій, коефіцієнт частки ринку, коефіцієнт конкурентних переваг. Результати розрахунків за 2007 р. наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Результати розрахунку потенціалів інтегрованих шахт

Ранжування підприємств проводилося на базі показників потенціалу підприємств і собівартості вуглевидобутку, у сучасних умовах цей показник є найважливішим для українських шахт (табл. 3).

Таблиця 3. Ранжування шахт ДП «Донецька Вугільна Енергетична Компанія»

До основних важелів організаційно-економічного механізму віднесено: потенціал підприємства; принципи управління витратами; залучення персоналу до оцінки об'єднання як соціальної складової. Показник «залучення персоналу» сприяє одержанню синергетичного ефекту, який у першу чергу залежить від співпраці колективів інтегрованих підприємств.

Структуру об'єднання визначено критерієм ГрД=ГрВ. Результати апробації запропонованого методичного підходу до оцінки ефективності об'єднання підприємств, які характеризуються різним рівнем економічних показників, свідчать, що недоречно обмежуватися тільки адміністративною доцільністю.

Пропонується використання економічних механізмів для обґрунтованого вибору кількості підприємств, які увійдуть до об'єднання. Розрахунки оптимальної кількості шахт, що ґрунтуються на рівності граничних витрат і граничного доходу, дозволяють робити вибір підприємств, які увійдуть до об'єднання, за принципом мінімізації витрат. Даний критерій є досить значним для українських вугледобувних підприємств, адже зниження собівартості вугілля є стратегічно важливим для розвитку галузі.

Висновки

У дисертаційній роботі запропоновано організаційно-економічний механізм об'єднання промислових підприємств, який ґрунтується на визначенні доцільної кількості об'єднуваних підприємств на основні рівності граничного доходу граничним витратам, що удосконалює управління підприємством на стратегічному рівні у процесі інтеграції. Розроблено методику визначення потенціалу підприємств-кандидатів в інтеграцію задля їх ранжування за ієрархічною ознакою, а також методичний підхід до оцінки витрат на інтеграцію, який ґрунтується на використанні функціонально-вартісного підходу, що дозволяє ефективно управляти витратами у процесі інтеграції. Основні висновки і результати зводяться до нижченаведеного.

1. У складних умовах економічної кризи життєво важливим для промислових підприємств України є забезпечення стійкого економічного розвитку. У сучасних умовах вітчизняні виробники не тільки зосереджують увагу на вирішенні внутрішніх поточних проблем, але й виробляють довгострокову стратегію розвитку, що дозволяє їм адаптуватися до постійних змін зовнішнього середовища. Однією з альтернативних стратегій розвитку промислових підприємств, відкриття й використання нових резервів діяльності є інтеграція, під якою розуміються різні види поєднання й установлення взаємозв'язків в організаційній структурі підприємств, задля підвищення рентабельності, об'єднання капіталовкладень, розширення сфер діяльності, одержання більшого прибутку, упровадження новітніх наукових розробок.

2. Аналіз зарубіжного й вітчизняного досвіду стійкого економічного розвитку підприємств свідчить, що стійкий розвиток сучасного підприємства забезпечується інвестиціями; джерелом інвестицій може бути як внутрішній фінансовий потенціал, так і інтеграція підприємств у формі злиття й поглинання. Інтеграція підприємств дозволяє збільшити інвестиційний потенціал об'єднаного підприємства шляхом концентрації капіталу, спрямувати його на розвиток економіки, підвищити загальну вартість підприємства й отримати синергетичні переваги шляхом об'єднання матеріальних і нематеріальних активів.

3. Рекомендовані UNIDO методи оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів розроблено тільки для прибуткових підприємств. Вони не можуть бути використані для об'єднання збиткових. У роботі запропоновано організаційно-економічний механізм об'єднання промислових підприємств, який ґрунтується на визначенні доцільної кількості об'єднуваних підприємств на основі зіставлення потенціалів підприємств і рівності граничного доходу граничним витратам, що вдосконалює існуючі методи оцінки ефективності стратегічних програм розвитку промислових підприємств вугільної та інших галузей.

4. Для обґрунтування запропонованого методичного підходу в роботі було здійснено розгляд основних етапів розвитку інтеграційних структур у національній і світовій економіці. Дістали подальшого розвитку методологічна сутність і класифікація теорій злиття та поглинання за основними хвилями еволюційного розвитку у світі. Проаналізовано визначення інтеграційних змін, їх цілей, мотивів і критеріїв, які історично склалися в Україні й у добувній промисловості. Історично реорганізації в галузі носили передусім адміністративний, територіальний і політичний характер без урахування економічних наслідків.

5. Важливим питанням при здійсненні об'єднання підприємств є управління витратами, яке можна розглядати як визначення потреб у ресурсах і оптимізацію витратостворюючих функцій виробничих або управлінських процесів. Сукупні витрати на злиття або поглинання визначаються методом функціонально-вартісного аналізу, для використання якого в роботі визначено основні функції управлінської діяльності у процесі об'єднання й особливості їх застосування на кожному етапі життєвого циклу інтеграційного процесу.

6. Запропонований підхід до процесу інтеграції подано у вигляді схеми, яка об'єднує декілька етапів: розробку цілей інтеграції; пошук кандидатів в інтеграцію; оцінку фінансово-економічних потенціалів; оцінку ефективності інтеграції; механізм реалізації інтеграції. Визначення ефективності об'єднання підприємств потребує роботи у двох напрямах: комплексної оцінки потенціалу підприємств, що поєднуються, і визначення результатів інтеграції підприємств.

7. Обґрунтовано методологію кількісної оцінки потенціалу підприємств-учасників інтеграції, яка складається з формування структури компонентів (виробничого, соціально-економічного, ринкового потенціалів), визначення коефіцієнтів їх вагомості та критеріїв оцінки. Ранги потенціалів підприємств установлюються методом ієрархій.

8. Запропонований організаційно-економічний механізм об'єднання промислових підприємств дає можливість визначити оптимальну кількість об'єднуваних підприємств на основі ієрархії потенціалів і критерію збалансованості граничного доходу граничним витратам. Прийнятий критерій дає змогу оцінювати інтеграцію прибуткових і збиткових підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Розумна Н.В. Інтерактивне планування як інструмент економічної безпеки підприємства / Ф.І. Євдокимов, Н.В. Розумна // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. - Донецьк, ДонНТУ, 2002. - Вип. 46. - С. 26-31.

Особистий внесок: обґрунтування вибору напрямів і показників аналізу і оцінки діяльності підприємства, які ввійшли в концепцію економічної безпеки підприємства;

2. Розумна Н.В. Соціально-економічні проблеми об'єднання промислових підприємств: методологічний аспект / Ф.І. Євдокимов, Н.В. Розумна // Економічний вісник національного гірничого університету. - Дніпропетровськ: НГУ, 2004. - Вип. 4 (8). - С. 4-10.

Особистий внесок: аналіз динаміки і кількості форм інтеграції в Україні, обґрунтування факторів мотивації злиття та поглинання промислових підприємств;

3. Розумна Н.В. Економічні проблеми інтеграції підприємств: функціональний підхід / Ф.І. Євдокимов, Н.В. Розумна // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - Вип. 30 (114). - С. 45-51.

Особистий внесок: обґрунтовано необхідність застосування функціонального підходу у процесі інтеграції підприємств, проаналізовано існуючі форми об'єднання підприємств в Україні за видами економічної діяльності;

4. Розумна Н.В. Злиття й поглинання підприємств: проблеми теорії і практики / Ф.І. Євдокимов, Н.В. Розумна // Економічний вісник НТУУ «КПІ»: зб. наук. праць. - К.: НТУУ «КПІ», 2007. - №4. - С. 139-145.

Особистий внесок: співвідношення теорії та методу.

5. Розумна Н.В. До проблеми оцінки ефективності інтеграції промислових підприємств / Ф.І. Євдокимов, Н.В. Розумна // Економіка промисловості. - 2007. - №1 (36). - С. 139-146.

Особистий внесок: аналіз циклічності історичних хвиль злиття та поглинання підприємств в Україні і світі, класифікація сучасних форм інтеграції підприємств.

6. Розумна Н.В. Методи оцінки ефективності злиття й поглинання підприємств / Ф.І. Євдокимов, Н.В. Розумна // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Донецьк: ДонНТУ, 2007. - Вип. 32 (126). - С. 51-58.

Особистий внесок: здійснено аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду стосовно оцінки економічної ефективності інтеграції підприємств;

7. Розумна Н.В. Визначення джерел фінансування інтеграції підприємств / Н.В. Розумна // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія: Економіка: зб. наук. праць. - Рівне: ВЦ НУВГП, 2007. - Вип. 3 (39). - С. 229-234.

8. Розумна Н.В. Аналіз закордонної і вітчизняної методологічної бази оцінки економічної ефективності злиття й поглинання підприємств / Н.В. Розумна // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія: Економіка: зб. наук. праць. - Рівне: ВЦ НУВГП, 2008. - Вип. 3 (43). - С. 146-153.

Размещено на Allbest.ru