Державне регулювання паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 338.242.2.025.2:620.9

Спеціальність 08.00.03 - економіка і управління національним

господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Державне регулювання паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації

Еддауді Файсал

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Антоненко Леонід Анисимович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, професор кафедри економіки та менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук Костін Юрій Дмитрович, Харківський національний університет радіоелектроніки, професор кафедри економічної кібернетики

кандидат економічних наук, доцент Домбровська Галина Петрівна, Українська інженерно-педагогічна академія, професор кафедри економіки промислових підприємств і маркетингу

Захист відбудеться 19 грудня 2008 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61002. м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. II-12.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4.

Автореферат розісланий 11 листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.П. Третяк

Анотації

Еддауді Файсал. Державне регулювання паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - Економіка і управління національним господарством - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

В дисертації обґрунтовані концептуальні засади щодо удосконалення методів і механізмів державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації.

Розкрито економічну сутність глобалізаційних процесів в світовій економіці на початку ХХІ ст. Зокрема, досліджено трансформацію ролі держави в регулюванні економічних процесів в цілому та в паливно-енергетичному комплексі, зокрема. Виявлено і розкрито особливість державного регулювання паливно-енергетичним комплексом в країнах з різними моделями економіки на прикладі США, країн ОПЕК. Дію державного регулювання через цільові податкові пільги в енергетичному секторі США та цільові траст-фонди і енергетичні акцизи в цій країні автором розглянуто на протязі останнього 50 років ХХ століття. Зокрема, виявлено зміну векторів і механізмів державного регулювання під впливом глобалізації світового енергоринку. Запропонована автором класифікація чинників, що суттєво впливають на державне регулювання паливно-енергетичного комплексу в Україні та Марокко, спирається на більш широке коло різноманітних за своєю економічною сутністю чинників. В роботі показано вплив фаз макроекономічних циклів на зміну системи державного регулювання національним господарством в цілому та ПЕК, зокрема. Обґрунтовані концептуальні засади щодо удосконалення механізму державного регулювання паливно-енергетичним комплексом в країнах, що розвиваються. паливний енергетичний глобалізація

Ключові слова: глобалізація світового господарства, паливно-енергетичний комплекс, національне господарство, структура економіки, механізми державного регулювання, економічні інтереси держави, енергоємність ВВП.

Эддауди Файсал. Государственное регулирование топливно-энергетического комплекса в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - Экономика и управление национальным хозяйством - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2008.

В диссертации обоснованные концептуальные основы по усовершенствованию методов и механизмов государственного регулирования топливно-энергетического комплекса в условиях глобализации.

Раскрыта экономическая сущность глобализационных процессов в мировой экономике в начале ХХІ ст. В частности, исследована трансформация роли государства в регулировании экономических процессов в целом и в топливно-энергетическом комплексе, в частности. Выявлена и раскрыта особенность государственного регулирования топливно-энергетическим комплексом в странах с разными моделями экономики на примере США, стран ОПЭК. Действие государственного регулирования через целевые налоговые льготы в энергетическом секторе США и целевые трасты-фонды и энергетические акцизы в этой стране автором рассмотрено на протяжении последнего 50 лет ХХ столетия. В частности, выявлено изменение векторов и механизмов государственного регулирования под влиянием глобализации мирового енергоринку. Предложенная автором классификация факторов, определяющих дифференцированный подход к поддержке национальных топливно-энергетических комплексов, включает технологические уклады национального хозяйства, уровень энергоемкости ВВП, долю ТЭК в структуре экспорта и импорта, уровень самообеспеченности национальной экономики собственными энергоресурсами и другие. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию механизма государственного регулирования топливно-энергетическим комплексом в развивающихся странах.

Показана ограниченность системы рыночных механизмов государственного регулирования цен под влиянием глобализации на материалах США до и после событий 11 сентября 2002 г. Именно в этот период государство продемонстрировало гибкость и твердость своего намерения контролировать ценовую ситуацию на внутреннем энергорынке под влиянием неуправляемых глобальных процессов.

Страны ОПЭК автором исследованы в контексте их глобального влияния на мировой энергорынок. В частности, показана эволюция процесса объединения стран-экспортеров нефти, совершенствование и консолидация их глобальных экономических интересов как международного специфического картеля.

Показано различие топливно-энергетического комплекса Украины и Марокко по семи основным составляющим, которые, по мнению автора, оказывают ключевое влияние на совершенствование системы государственного регулирования ТЭК. В предложенной системе мер автор критически оценивал только положительное влияние глобализации, опираясь на работы Лауреатов Нобелевской премии по экономике М. Алле и Дж. Стиглица. По мнению автора, это расширяет методологическую основу для совершенствования системы государственного регулирования топливно-энергетическом комплексом в развивающихся странах под влиянием глобализации.

Ключевые слова: глобализация мирового хозяйства, топливно-энергетический комплекс, национальное хозяйство, структура экономики, механизмы государственного регулирования, экономические интересы государства.

EDDAOUDI FAISSAL. Government Regulation of the Fuel and Energy Complex under Conditions of Globalization. - Manuscript.

Dissertation for a Candidate Degree in Economics by the speciality 08.00.03 - Economics and the National Economy Management. - V.N. Karazin Kharkov National University, Kharkov, 2008.

The conceptual fundamentals of the improvement of the methods and mechanisms of the fuel and energy complex government regulation under conditions of globalization are substantiated in the dissertation.

The economic essence of the globalization processes in the world economy at the beginning of the XXI century is revealed. In particular, the transformation of the role of the state in the economic processes on the whole and in the fuel and energy complex specifically is examined. The distinctive feature of government regulation of the fuel and energy complex in the countries with the different economy models on the pattern of the USA, OPEC countries is exposed and revealed. The government regulation effect by means of the target tax rebate in the USA energy sector and the target trust funds and energy excises in that country during the last 50 years of the XX century is considered by the author. In particular, changing of the vectors and mechanisms of the government regulation under the influence of the world energy market globalization is revealed. The author proposed classification of the factors having a substantial effect upon the government regulation of the fuel and energy complex in Ukraine and Morocco that is based on the wider range of the factors different by their economic essence. The influence of the phases of the macroeconomical cycles on the change of the system of the government regulation of the national economy on the whole and the fuel and energy complex in particular is presented in the paper. The conceptual fundamentals of the mechanism of the government regulation of the fuel and energy complex in the developing countries improvement are substantiated.

Key words: world economy globalization, fuel and energy complex, national economy, economy structure, government regulation mechanism, economical interests of the state, GDP power consumption.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження визначається ключовою роллю паливно-енергетичного комплексу в світовій економіці, де цінова політика транснаціональних компаній істотно впливає на темпи розвитку національних економік. Хоча за останні 40 років жодні прогнози по динаміці світових цін на нафту і газ не виправдалися, усе-таки наукове осмислення можливостей державного регулювання розвитку паливно-енергетичного комплексу має велике практичне значення для усіх країн, що розвиваються.

Значимість цієї проблеми зростає із вступом України до СОТ і прагненням стати членом ЄС, оскільки рівень заробітної плати значно нижчий, ніж в країнах ЄС, а світові ціни на енергоресурси зрівнялися з цінами внутрішнього ринку в Україні.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Науковій розробці проблеми глобалізації, як нового феномену для світової економічної думки, присвячений ряд фундаментальних праць українських та зарубіжних авторів: Абалкіна Л.І., М. Алле, Алимова А.Н., Арбатова А.А., Байкова М.В., Веліхова Є.П., Гейбрейта Дж., Дж. Стігліца, Яківця Ю.В. та ін.

Впливу глобалізації на світовий енергетичний ринок та пошуку механізмів державного регулювання й управління в рамках економічної безпеки окремих країн присвятили свої роботи багато українських та зарубіжних учених. Серед них увагу автора привернули праці Амоши О.О., Андрєєва В.Д., Бугрова Є.В., Геєць В.М., Гладциїнова Б.Н., Данілішина Б.М., Єршова Ю.А., Іванова І.І., Карпова Л.Н., Качевського В.Ф., Корнєєва А.В., Лукінова І.І., Михасюка І.Р., Примакова Є.М., Фольфберга Д.Б. та ін.

Безпосередньо проблемі державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в контексті захисту економічних інтересів національної економіки присвячені роботи Антоненка Л.А., Бабича В.П., Галузи С.Г., Гладкого С.М., Дейнеки А.Г., Журавльова А.Ю., Канигіна П.І., Кістерського Л.А., Костіна Ю.Д. та ін.

Дослідження автора, як представника ісламської держави, значною мірою сконцентровано на діяльності міжнародного картелю ОПЕК, який суттєво впливає на хід глобальних процесів світового енергетичного ринку і через нього прямо і непрямо впливає на державне регулювання паливно-енергетичного комплексу в розвинутих і країнах, що розвиваються. При цьому автор виходив із загальносвітової тенденції, суть якої полягає в тому, що споживання енергоресурсів супроводжується зростанням душового ВВП у кожній країні і підвищенням добробуту народу. Світовий досвід показує, що процес душового споживання енергоресурсів у розвинутих країнах на відміну від тих, що розвиваються, супроводжується підвищенням частки не покупних поновлюваних енергоресурсів і зниженням енергоємності ВВП.

Зв'язок роботи з науковими програмами, програмами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках планової тематики кафедри економіки і менеджменту Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Вона являється складовою частиною держбюджетних науково-дослідних робіт "Соціально-економічна стратегія формування в Україні нової моделі економічного розвитку" (державний реєстраційний № 0101U002800); "Інноваційна модель стійкого розвитку науково-технічного і виробничого потенціалу України" (державний реєстраційний № 0104U000676).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження являється обґрунтування положень концептуального характеру по удосконаленню механізмів державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації.

Задачі, що витікають з поставленої мети, поставлені і вирішені в дисертаційній роботі, полягали у наступному:

- уточнити понятійний апарат глобалізації світового енергоринку в контексті економічної безпеки національного господарства країн, що розвиваються;

- виявити специфіку впливу міжнародного картелю ОПЕК на світовий енергетичний ринок і наслідки для розвинутих і країн, що розвиваються, на початку ХХІ століття;

- обґрунтувати класифікацію факторів, які визначають диференційний підхід органів державного регулювання до підтримки національних паливно-енергетичних комплексів;

- виявити відміни в паливно-енергетичних комплексах України та Марокко в контексті захисту національного господарства в умовах глобалізації;

- обґрунтувати сукупність організаційно-економічних підходів, які можуть забезпечити пом'якшення протиріч між стратегічними економічними інтересами країн ОПЕК та імпортерами нафти і газу - основних енергетичних сировинних ресурсів, що формують стратегію розвитку національного господарства на початку ХХI століття.

Об'єктом дослідження виступають економічні процеси в паливно-енергетичному комплексі, які регулюються організаційно-економічними механізмами, що застосовуються органами виконавчої влади на центральному та регіональному рівнях.

Предметом дослідження являються організаційно-економічні механізми державного регулювання розвитку паливно-енергетичного комплексу як базової складової національного господарства під впливом світових енергоринків в умовах глобалізації

Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основу дисертаційного дослідження складають фундаментальні й прикладні наукові роботи українських і зарубіжних учених, присвячені державному регулюванню економікою, зокрема, паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації, а також праці, присвячені проблемі стратегічного планування, прогнозування та управління складовими національних ТЕК.

В процесі дослідження були використані загальнонаукові методи:

- спостереження і теоретичне узагальнення для розкриття змісту економічних процесів, що відбуваються в держаному регулюванні паливно-енергетичного комплексу;

- аналіз і синтез для уточнення сутності механізмів державного регулювання економічних процесів, що впливають на паливно-енергетичний комплекс в умовах глобалізації;

- діалектичний для встановлення причинно-наслідкових зв'язків між цілями ринкових перетворень і соціально-економічними наслідками;

- логічне моделювання для структурування функцій державного регулювання та порівняльного аналізу паливно-енергетичних комплексів України і Марокко;

- статистичний для розрахунку динаміки основних економічних показників, що характеризують динаміку світових цін на основні енергоносіїв та рівень енергетичної безпеки країн.

В процесі дослідження автором використовувалися окрім вказаних вище, інші методи в поєднанні з підходами дослідника, оскільки паливно-енергетичний комплекс одночасно зазнає впливу різних факторів внутрішнього та зовнішнього характеру.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали законодавчі та нормативні акти з питань державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в Україні та в деяких зарубіжних країнах, матеріали Державного комітету статистики України, роботи українських та закордонних авторів по темі дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці та обґрунтуванні пропозицій концептуального характеру по удосконаленню організаційно-економічних механізмів державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації.

Наукові результати, одержані особисто автором, полягають у наступному:

вперше:

- виконана порівняльна характеристика основних відмін паливно-енергетичних комплексів України та Марокко, які зумовлюють необхідність і особливості державного регулювання в умовах глобалізації світового енергетичного ринку; зокрема, автором виділено основні фактори, що впливають на механізми державного регулювання: рівень енергомісткості ВВП; залежність цін на нафту і газ від основних країн-імпортерів; можливості розвитку власного паливно-енергетичного комплексу та ін.;

удосконалено:

- обґрунтована класифікація макроекономічних факторів, які впливають на диференційний підхід органів державного регулювання економікою до підтримки національних паливно-енергетичних комплексів;

- виконана оцінка прогнозних значень розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2010-2025 рр.;

- обґрунтовано пропозиції по удосконаленню організаційно-економічного механізму прямої державної підтримки окремих галузей і виробництв в умовах некерованого зростання цін на світовому енергоринку;

дістало подальшого розвитку:

- уточнено поняття "глобалізація" стосовно паливно-енергетичного комплексу;

- виявлено вплив росту цін на енергоносії, що зумовлюють деформацію структурних змін національного господарства під впливом світового енергетичного ринку;

- підготовлено пропозиції щодо підтримки національних енергетичних компаній в умовах глобалізації економічних і технологічних процесів, які істотно впливають на функціонування національних паливно-енергетичних комплексів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції автора, а також реалізація запропонованих концептуальних підходів можуть скоротити період освоєння сучасних організаційно-економічних методів державного регулювання економічних процесів в паливно-енергетичному комплексі країн, що розвиваються, в тому числі в Україні та Марокко.

Зокрема, автором розширені класифікаційні ознаки і дана розгорнута характеристика факторів, що визначають диференційований підхід органів державного регулювання до підтримки національних паливно-енергетичних комплексів. Такими факторами виступають основні технологічні уклади в національній економіці країн, що розвиваються, у зіставленні зі світовими лідерами; рівень енергоємності внутрішнього валового продукту; частка паливно-енергетичного комплексу в структурі експорту й імпорту конкретної країни і рівень самозабезпеченості національного господарства власними енергоресурсами.

Особистий внесок здобувача. Автором на підставі виконаного власного дослідження встановлено загальні та специфічні для кожної країни чинники, які зумовлюють розробку та форми реалізації системи державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації. Зокрема, обґрунтовано класифікацію за основними ознаками, що впливає на вибір системи методів і механізмів державного регулювання паливно-енергетичного комплексу. Зроблено висновки про наявність суттєвих відмінностей паливно-енергетичного комплексу України та Марокко. На підставі цього автором запропоновано пропозиції щодо концептуальних засад удосконалення державного регулювання паливно-енергетичним комплексом в умовах глобалізації.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження по мірі їх одержання доповідалися автором на наукових і науково-практичних конференціях різного рівня:

- на IV міжнародній науково-практичній конференції "Ринкова трансформація економіки АПК", Харків, 2004 р.;

- науково-практичній конференції "Михаил Туган-Барановский и современная экономическая наука", Харків, 2005 р.;

- міжнародній науково-практичній конференції "Ефективність сучасного менеджменту та управління персоналом організації", Харків, 2006 р.;

- науково-практичній конференції "Суб'єкти господарювання в сучасній фінансово-кредитній системі України", Харків, 2006 р.;

- науково-практичній конференції "Стратегія економічного розвитку України: тенденції, пріоритети, перспективи", Харків, 2006 р.;

- всеукраїнській науковій конференції "Актуальні проблеми теорії та практики економічного розвитку і міжнародної співпраці", Харків, 2007 р..

Публікації. Одержані в процесі дослідження основні наукові результати опубліковані в 5 наукових роботах, з яких 4 одноосібних, загальним обсягом 1,42 друк. аркушів. Всі роботи опубліковано в спеціальних наукових виданнях, в них автору належить 1,05 друк. аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 228 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі основний обсяг 203 сторінки. В дисертації 13 таблиць, 11 рисунків. Додатки займають 6 сторінок. Список використаних джерел налічує 199 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну і практичне значення роботи, подані відомості про апробацію результатів дослідження, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі "Сутність глобалізації і її вплив на систему державного регулювання окремих країн" досліджена еволюція системи державного регулювання в ринковій економіці в цілому й у паливно-енергетичному комплексі, зокрема. Цьому передує дослідження понятійного апарату проблеми глобалізації. Вихідна авторська методологічна позиція полягає в розумінні паливно-енергетичного комплексу як ключової складової виробничої інфраструктури національного господарства. При цьому саме паливно-енергетичний комплекс робить прямий і непрямий вплив на соціальні результати державного регулювання економічними процесами в національному господарстві в цілому.

Зокрема, представлені незбіжні погляди на результати глобалізації Лауреатів Нобелівської премії по економіці французького вченого Моріса Аллє й американського вченого Джозефа Юджина Стігліца. Авторська позиція по питанню глобалізації представлена в узагальненій формі, що містить критичну оцінку деяких робіт по цій проблемі. На нашу думку, деякі роботи відбивають однобічне бачення тільки позитивних результатів глобалізації, адже досвід розвинутих країн, зокрема, США, вказує на більш складне і неоднозначне розуміння впливу глобалізації на систему державного регулювання економічних процесів в ринковій економіці в цілому та паливно-енергетичному комплексі, зокрема (табл. 1).

Таблиця 1 Середньорічні темпи приросту ВВП (в чисельнику) і споживання ПЕР (в знаменнику, у відсотках)

Країни	1991-2000	2001-2010	2011-2020	2021-2030
Промислово розвинені країни,	2,4/1,2	2,4/0,7	2,3/0,6	2,15/0,4
в тому числі США	2,9/1,2	2,9/1,0	2,8/0,6	2,7/0,2
Країни, що розвиваються	5,2/3,5	5,3/3,5	4,9/2,6	4,1/2,0
в тому числі КНР	9,7/2,3	7,0/3,5	5,2/3,5	4,5/2,8
СНД і Східна Європа	-1,3/-3,1	5,7/1,0	4,5/1,8	4,1/1,3
в тому числі Росія	-2,3/-2,7	4,8/1,2	3,8/1,8	3,2/0,9
Світ в цілому	2,9/1,2	3,8/1,8	3,4/1,6	3,2/1,2

Встановлено, що система державного регулювання паливно-енергетичного комплексу США істотно змінилася після енергетичної кризи в 1971 р. Це знайшло своє відображення в даних, представлених у табл. 1. Зокрема, акцизні пільги, знижки з прибуткових податків істотно залежать від стратегічної оцінки державою конкретних підкомплексів свого паливно-енергетичного комплексу: місця і ролі в енергетичному балансі країни нафти, природного газу, вугілля, атомної енергії і поновлюваних джерел енергії в цілому. При цьому, як встановлено в процесі дослідження, держава з використанням економічних механізмів ринкового типу прагне одночасно до зміни структури споживаних ресурсів. Стратегія держави спрямована на заміщення дорогих і дефіцитних видів палива більш дешевими, а в найближчій перспективі поновлюваними.

На думку автора, основними передумовами для переходу енергетики до ринкового регулювання є наступні:

- геополітичні зміни у світі: глобалізація економіки, посилення міжнародної конкуренції за ринки збуту в усіх секторах національного господарства;

- економічні фактори: прагнення залучити інвестиції в галузь, відсутність стимулів для підвищення ефективності енергетичних компаній;

- технологічні фактори: розвиток інформаційних систем, наявність високоефективних технологій, які здешевлюють будівництво електростанцій та інші.

Лібералізація економічних відносин в енергетичному секторі в даний час припускає стимулювання державою конкуренції на оптовому і роздрібному ринках.

Дослідження автором широкого кола наукових публікацій українських і закордонних авторів і їхнє критичне осмислення показало, що на початку XXI ст. у світі відбувається поступовий перехід від першої і другої моделі до третьої і четвертої. У Великобританії, Данії, Фінляндії в даний час ринок електроенергії повністю відкритий, у той час, як у Бельгії відкритість цього ринку складає 45,4%, Іспанії 32%, Австрії 30%, Франції 26%. Причому перехід до інших моделей енергоринків здійснюється при активній ролі держави на всіх стадіях планування, прогнозування прямого і непрямого регулювання энергоринку в рамках усього національного господарства.

В другому розділі "Дослідження державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в розвинутих країнах" автором представлена еволюція науково-теоретичних основ походження нафти - основної вуглеводневої енергетичної сировини. На цій основі в наступних дослідженнях дисертантом критично осмислені перспективи забезпеченості світової економіки нафтою в контексті глобалізації.

Геологічною службою США (USGS) розраховано, що запаси нафти в цій країні при нинішньому рівні річного видобутку можуть забезпечити країну протягом близько 100 років. При цьому можливий пік нафтовидобутку буде досягнутий у 2037 р. Аналогічні дані по країнах ОПЕК і в цілому по світових запасах на рівні розвіданих у 2002-2004 рр., показує обмеженість запасів вуглеводнів, як енергетичної сировини на планеті в цілому. У цих умовах світові лідери систему власного державного регулювання розвитку паливно-енергетичного комплексу змінюють з орієнтацією на три основних напрямки: енергозбереження, що забезпечує зниження енергоємності ВВП хоча б до нинішнього рівня Японії; збільшення частки поновлюваних енергоресурсів до 2030 р. до 15-20% проти 1,5-3,0% на початку XXI ст.; зниження енергетичної складової в собівартості і ціні основних видів продукції металургії, хімії, а, у кінцевому рахунку, машинобудуванні, продовольчому комплексі й інших базових складових національного господарства.

Так, у питаннях регулювання ринку країн Західної Європи прийнято виділяти два періоди: 1) інтенсивного розвитку механізмів державного регулювання і 2) дерегулювання. Це проявилося в застосуванні різних інструментів державного регулювання з метою стабілізації економічної кон'юнктури, згладжуванні циклічних коливань, забезпеченні макроекономічних умов для підтримки високих темпів росту і більш повної зайнятості населення. У ряді країн збільшилася частка національного прибутку, що перерозподілявся через державну бюджетну систему. Був створений великий державний сектор через націоналізацію деяких галузей господарства і через організацію державних і змішаних підприємств у провідних галузях економіки. У період, коли виникала погроза кризи економіки, такі області інфраструктури, як транспорт, зв'язок, водопостачання, енергетика й ін., націоналізувалися. Держава активно кооперувалася з приватним капіталом, приймаючи на себе відповідальність за створення нових галузей і реконструкцію старих. Для цього періоду характерний розвиток різних форм програмування і стратегічного планування національної економіки в цілому.

На підставі вищевикладеного, на наш погляд, можна виділити в якості загальних основних елементів системи державного регулювання енергоринку країн, що розвиваються, наступні ключові функціональні блоки:

1. Цільове фінансування фундаментальних і прикладних НДДКР в усіх сферах енергоринку, де працюють державні компанії.

2. Перехід на питомі нормативи витрат усіх видів енергії у виробничій і соціальній сферах з орієнтацією на нормативи і рекомендації Європейського Союзу й ООН.

3. Прийняття нормативних актів і здійснення контролю за їхнім виконанням на всіх етапах виробництва енергетичної сировини, її транспортування, переробки і кінцевого споживання усіх видів енергії споживачами.

4. Використання гнучкого податкового, фінансово-кредитного регулювання рентабельності основних учасників енергоринку незалежно від форм власності. Це припускає відновлення повною мірою в Міністерстві енергетики і всіх галузевих міністерств, зв'язаних з високою енергоємністю виробництва, функцій прогнозування, довгострокового планування основних цінових показників по усіх видах енергії. Без цього неможливий стабільний розвиток енергоринку України в контексті її європейської інтеграції.

Значне місце автором приділено дослідженню системи державного регулювання енергетичного сектора національного господарства США. Зокрема, виявлені зміни в системі методів і механізмів державного регулювання енергетичного сектора з використанням цільових податкових пільг і траст-фондів. Специфічна форма державного регулювання паливно-енергетичного комплексу США здійснюється через енергетичні акцизи.

Після енергетичної кризи на початку 80-х рр. через різке підвищення цін на нафту на світовому ринку в США почався другий етап удосконалення системи державного регулювання енергетичного комплексу.

Таким чином, у даний час у США замовники і клієнти Міністерства енергетики представляють собою як корпоративний сектор, так і Адміністративно-бюджетне управління, Конгрес країни та інші федеральні відомства. Чотири відособлених функціональних блоки, представляють собою різні функції системи державного управління паливно-енергетичним комплексом.

Через різке підвищення цін на нафту у світі ця країна переглянула всі попередні базові позиції ринкового дерегулювання. Тому в системі державного регулювання з'явився принципово новий вид державного впливу на структурну перебудову як енергетичних ринків у 90-і роки, так і на структурну перебудову національного господарства в цілому в контексті зниження частки енергоємних виробництв у ньому.

Енергетичні податкові пільги, по різних видах первинних енергоресурсів мають неоднаковий вплив. Понад 1 млрд. дол. у рік приходиться на підтримку видобутку і використання природного газу. Це обумовлено тим, що в США національним пріоритетом є розвиток екологічно безпечного безвідхідного виробництва в цілому. Газ у цьому відношенні, як відомо, є найбільш підходящим і перспективним видом первинного палива мінерального походження. Друге місце за рівнем податкових субсидій для виробників належить підприємствам, зайнятим паливним етанолом. Розмір субсидій складає 0,8 млрд. дол. у рік у формі наданої можливості не платити акцизні збори.

Можливість зниження розміру оподатковуваного прибутку видобувних підприємств ПЕК на виснаження надр при експлуатації родовищ усіх видів мінерального палива в зв'язку з додатковими витратами на проведення геолого-розвідницьких робіт

Частка податкових виплат у структурі зовнішніх і внутрішніх консолідованих прибутків енергетичних компаній максимально опустилася до значень ледве вище 30%. Цей показник максимально зблизився з рівнем податкових знижок у структурі внутрішніх податкових надходжень, що склали, приблизно, 20%. На початку аналізованого періоду розрив між цими показниками складав близько 40%, на заключному періоді дослідження він знизився в половину.

У заключному підрозділі цього розділу автором досліджені особливості державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в країнах-експортерах нафти, що об'єднані в Міжнародний картель ОПЕК, оскільки саме вони активно впливають на глобалізаційні процеси в сучасному світі і зумовлюють розвиток національних економік країн, що розвиваються.

У третьому розділі "Основні напрямки удосконалення державного регулювання паливно-енергетичним комплексом" автором досліджені особливості економічної моделі ісламських держав - основних експортерів нафти. Ця частина дослідження обумовлена, як приналежністю самого автора до ісламського світу, так і сутнісними особливостями державного управління національним господарством в ісламських державах, на частку яких приходиться понад 40% світового експорту нафти. Через цю призму автором досліджена розбіжність інтересів експортерів нафти і її імпортерів - США, країн Європейського Союзу, України й інших.

Окремий підрозділ присвячено дослідженню впливу фаз економічних циклів на світову енергетичну систему. Наукою встановлено, що кожний новий технологічний уклад у своєму розвитку спочатку використовує стару виробничу інфраструктуру і енергоносії, що і стимулює їх подальше насичення. При цьому фаза його швидкого зростання супроводжується циклічним збільшенням споживання енергії порівняно з довгостроковим трендом. По мірі розвитку технологічного укладу створюється якісно новий тип виробничої інфраструктури, який переборює обмеження старого. При цьому здійснюється перехід на нові види енергоносіїв, які закладають основу становлення наступного технологічного укладу.

Так, періоди розвитку (енергетичні цикли), протягом яких частка домінуючого енергоносія в сукупному споживанні енергії була максимальною, обмежені наступними роками: 1800 р. - дерево, 1921 р. - вугілля, 1980 р. - нафта. Дослідження різних авторів показали, що світове використання нафти до 2050 р. досягне свого піку, після чого її запаси будуть майже повністю вичерпані. Можна припустити, що приблизно у 2040 - 2050 рр. домінуючим енергоносієм стане газ (він зараз займає друге місце. як джерело первинної енергії). При цьому видобування природного газу також буде безперервно збільшуватися протягом усього століття. Однак через високу ціну газ виявиться неконкурентоспроможним джерелом енергії, до того ж його запаси також обмежені. У ХХІ столітті відбудеться неминуче зростання світового споживання енергії (при скороченні запасів органічного палива), в першу чергу, в країнах, що розвиваються. По прогнозу учених, світове споживання кінцевої енергії до кінця ХХІ століття збільшиться приблизно в 2,5 рази порівняно з початком століття.

Тому ми припускаємо, що до 2100 р. домінуючим енергоносієм стане воднева ядерна енергія. Авторське розуміння зводиться до того, що енергетичні цикли, протягом яких частка певного виду енергоносія являється домінуючою (перехід від вугілля до нафти, від нафти до газу, від газу до ядерної енергії), складають 50-60 років, що укладається у великі Кондратьєвські цикли.

В ХХІ столітті перехід від використання викопного палива до використання відновлювальних (сонця, вітру, геотермальної води та ін.) джерел енергії в загальносвітовому масштабі видається нам неминучим і вимагає реалізації спеціальних програм у найближчій перспективі. Розрахунки експертів показують, що в світі повинні відбутися (і така тенденція вже відбувається) радикальні зміни в структурі джерел енергопостачання в бік ядерної енергетики і відновлювальних й нетрадиційних джерел енергії. Основним фактором, який визначає ці зміни, являється значне зростання світових цін на природний газ, нафту та нафтопродукти та їх вичерпаність в середньотерміновій перспективі.

Таким чином, циклічність глобалізації - це форма розвитку національного та світового господарства, як єдиного цілого на підставі переваг міжнародного поділу праці. Це процес, який представляє собою рух від одної макроекономічної рівноваги в світовій і національній економіках до другої. Це форма саморегулювання ринкової економіки, оскільки характерною рисою циклічності виступає рух не по колу, а по спіралі.

На наш погляд, на цьому фоні заслуговують осмислення тривожні перспективи світової енергетики до 2030 р. (табл. 2).

Таблиця 2 Зміна енергоємності ВВП по регіонах світу (т у.п. на 1 тис. дол.)

Групи країн	1990	2000	2010	2020	2030
Промислово розвинуті країни	0,340	0,302	0,257	0,191	0,177
Країни, що розвиваються	0,802	0,702	0,655	0,553	0,467
Росія	0,621	0,576	0,463	0,394	0,315

Представлені в табл. 3 дані показують дві стійкі тенденції. Перша полягає в тому, що десятиліття з 1990 по 2000 рр. в промислово розвинутих країнах характеризувалося незначним зменшенням енергоємності ВВП. За цей період енергоємність ВВП знизилась з 0,340 до 0,302 т у.п. на 1 тис. дол. ВВП. В той час, як з 2000 до 2010 рр. цей показник прогнозується знизити до 0,257, а до 2020 р. - до 0,191. У 2030 р. він має опуститися до 0,177. Сутність цієї тенденції можна охарактеризувати, на наш погляд, як наростання темпів зниження енергоємності ВВП в розвинутих країнах по мірі зростання світових цін на енергоносії в умовах глобалізації.

Друга тенденція, на наш погляд, чітко простежується в тому, що досліджуваний показник в країнах, що розвиваються, в тому числі і в Україні, Марокко та інших, буде істотно відставати від розвинених країн. Причому, як в 2000 р., так і в 2030 р. розрив по енергоємності ВВП буде зберігатися, приблизно, в два рази без прогнозів зниження розриву за 30 років ХХІ ст. Ці тенденції автором використано в якості загального економічного глобального фону при обґрунтовані власних пропозицій в заключному підрозділі роботи.

У вивченій нами літературі з різних причин неоднозначно розуміється необхідність державного регулювання розвитку національних паливно-енергетичних комплексів. У табл. 3 представлене авторське розуміння впливу основних факторів на вибір державою рівня підтримки національного паливно-енергетичного комплексу.

Таблиця 3 Класифікація факторів, що визначають диференційований підхід органів державного регулювання до підтримки національних паливно-енергетичних комплексів (авторська розробка)

№ п/п	Класифікаційна ознака	Характеристика ознаки
1.	Основні технологічні уклади в національній економіці	Структура споживаних енергоресурсів, як відображення основних технологічних укладів
2.	Основні технологічні уклади світових лідерів (Японія, США, країни ЄС)	Розрив в структурі споживаних енергоресурсів зі світовими лідерами визначає національні пріоритети
3.	Рівень енергоємності внутрішнього валового продукту	Частка витрат на енергію в ВВП
4.	Частка паливно-енергетичного комплексу в структурі експорту	Частка валютних надходжень від паливно-енергетичного комплексу в структурі експортно-імпортних розрахунків країни
5.	Частка паливно-енергетичного комплексу в структурі імпорту	Частка валютних надходжень від паливно-енергетичного комплексу в структурі експортно-імпортного розрахунку країни
6.	Сегмент країни на світовому енергоринку	Величина сегменту (у %) країни на світовому енергоринку
7.	Рівень самозабезпечення національної економіки власними енергоресурсами	Відсоток забезпечення економіки власними енергоресурсами

Хоча будь-яка класифікація, як відомо, носить умовний характер, усе-таки для національного господарства України і Марокко, на наш погляд, вона має визначене наукове і практичне значення. Для економічної науки її значення полягає в тому, що в ній уперше з відомих нам джерел представлено 7 класифікаційних ознак, що у своїй сукупності дають сутнісне уявлення про рівень економічного розвитку кожної з аналізованих країн по ознаках енергоємності ВВП - результуючому показникові державного регулювання ПЕК. Інші показники прямо або побічно зв'язані з енергоємністю ВВП і характеризують рівень урбанізації національного господарства і місце у світовій економіці. Тому при виборі диференційованих підходів державного регулювання економічних процесів у паливно-енергетичному комплексі будь-якої країни представлені нами класифікаційні ознаки як фактори ресурсного характеру можуть використовуватися при кількісній оцінці.

Практичне значення представленої класифікації полягає в тому, що її можна використати при удосконалені нормативно-правової бази країн, що розвиваються, у тому числі України та Марокко.

Висновок

Дослідження показало, що з врахуванням світового досвіду державного регулювання паливно-енергетичного комплексу доцільно дотримуватися системного підходу щодо зближення зі світовими нормами і стандартами в національному господарстві. Це передбачає у якості базових методологічних засад враховувати наступне:

1. Базовий уклад економіки з врахуванням цивілізаційних особливостей країни, яка в скритій формі визначає довгостроковий вектор розвитку в руслі інтеграції в світову економіку через механізми міжнародних організацій та союзів з різними країнами.

2. Фазу циклу, яку встановив М.Д. Кондратьєв і економічна наука прийняла його класифікацію, стану національної економіки. Станом на 2006-2007 рр. світова економіка знаходилася в стадії депресії. Ця фаза за даними російських дослідників буде тривати до 2014 р.

3. Співвідношення енергоємних галузей і виробництв та інноваційних виробництв високих технологій V й VI технологічних укладів. В країнах, зацікавлених в підтримці конкурентноздатності на світовому ринку енергоємних галузей (в Україні - чорної металургії, хімічних виробництв), механізми державного регулювання ПЕК будуть зорієнтовані на зниження питомої енергоємності виробництва, насамперед, з орієнтацією на світових лідерів.

4. Основними механізмами державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в ринковій економіці в контексті орієнтації на документи Міжнародного Самміту в 2002 р. Іоганесбурзі виступають:

- податкове регулювання окремих складових паливно-енергетичного комплексу через податкові пільги з ціллю становлення підприємств, що виробляють теплову або електричну енергію за новими технологіями або на нових видах палива, на стадії переходу на нові технологічні уклади;

- енергетичні акцизи, як форма державної прямої економічної підтримки, в Україні, як і в інших країнах, що розвиваються, не може бути використана зараз через дефіцит реальних бюджетних коштів;

- система диференційованої оплати за споживану електричну енергію в залежності від часу доби з ціллю вирівнювання навантаження в електричній мережі мегаполісів, великих промислових зон з енергоємним виробництвом (металургійним, хімічним, будівельним та ін.);

- пряма та непряма підтримка дій суб'єктів господарювання і населення по скороченню споживаної електричної енергії із встановленням лімітів, квот, диференційованих тарифів та ін.

5. Використання в практиці стратегічного планування розвитку паливно-енергетичного комплексу України з врахуванням обґрунтованих нами відмін припускає диференційований підхід держави до суб'єктів ПЕК з врахуванням рівня їх технологічної зрілості, місця та ролі в національній економіці, відповідності собівартості й рентабельності рівню ЄС та світових лідерів: Японії, ФРН, США та ін.

6. Удосконалення системи державного регулювання функціонування паливно-енергетичного комплексу в країнах, що розвиваються, в тому числі в Україні та Марокко, в яких переважає імпорт нафти і газу, в умовах глобалізації доцільно сконцентрувати увагу держави на наступних питаннях:

- розробці стратегії структурних змін в національній економіці на період до 2030 р. з врахуванням енергоємності основних галузей економіки, виробничої та соціальної інфраструктури з ціллю виявлення основних напрямків зниження споживаних імпортних і власних первинних енергоресурсів;

- адаптація національної економіки до стандартів, правил та показників питомої енергоємності основних видів продукції та послуг до рівня країн Європейського союзу та світових лідерів з охопленням періоду 10-15 років, розподіленого на більш короткі відрізки часу з виділенням основних галузей і регіонів, зайнятих інноваційними проектами в цій області.

7. Кінцевою метою здійснення запропонованих нами заходів може стати вироблення системи прямого державного регулювання цін на основні види палива і енергію, споживану юридичними і фізичними особами. Без поєднання прямих заходів економічного впливу на господарську діяльність компаній, які генерують і поставляють енергію, з механізмами вільної ринкової конкуренції неможливо забезпечити утримання національної економіки будь якої країни в межах допустимої щорічної інфляції, стійкого росту життєвого рівня населення на підставі безперервного, стійкого, повсюдного зниження нераціонального використання усіх видів енергоресурсів в виробничій і соціальній сферах. Використання запропонованих нами основних напрямків дозволить скоротити процес проб та помилок в дуже складному, багаторівневому, багатогалузевому процесі, яким є державне регулювання паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Эддауди Файсал. Экономические механизмы государственного регулирования топливно-энергетического комплекса в рыночной экономике / Файсал Эддауди // Вісник Харківського національного університету. - 2004. - № 634. - С. 127-129.

2. Файсал Эддауди. Влияние международного картеля ОПЕК на мировой энергетический рынок / Л.А. Антоненко, Файсал Эддауди // Вісник Харківського національного університету. - 2006. - № 743. - С. 42-44.

Особистий внесок: виділено особливості державного регулювання енергоринку країнами ОПЕК та обґрунтування пропозицій щодо формування концептуальних засад державного регулювання паливно-енергетичного комплексу в умовах глобалізації.

3. Файсал Эддауди. Изменение мирового рынка нефти под влиянием глобализации / Файсал Эддауди // Бизнес-Информ. - 2007. - № 8. - С. 50-54.

4. Файсал Эддауди. Влияние экономических циклов на глобализацию топливно-энергетического комплекса / Файсал Эддауди // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Серія: Економічні науки. - 2007. - Вип. 49. - С. 332-339.

5. Эддауди Файсал. Государственное регулирование энергорынка как фактор стабильного развития АПК / Файсал Эддауди // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Серія: Ринкова трансформація економіки АПК. - 2004. - Вип. 30. - С. 32-35.

Размещено на Allbest.ru

...