Моделі та методи управління вартістю при плануванні проектів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ ПРИ ПЛАНУВАННІ ПРОЕКТІВ ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС

05.13.22 - управління проектами та програмами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

САЛІЙ ЛАРИСА МИХАЙЛІВНА

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Славутицькій філії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Носовський Анатолій Володимирович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», професор кафедри атомних електростанцій та інженерної теплофізики.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Кононенко Ігор Володимирович, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», завідувач кафедри стратегічного управління;

доктор технічних наук, доцент Сахно Євгеній Юрійович, Чернігівський державний інститут економіки і управління, завідувач кафедри менеджменту і управління проектами.

Захист відбудеться “17” квітня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.062.01 у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» за адресою: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17, радіотехнічний корпус, ауд. 232.

З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».

Автореферат розісланий “12” березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.О. Латкін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В Україні атомна енергетика входить до складу національних пріоритетів і є опорою національної енергетичної безпеки. Крім багатьох інших факторів, на перспективи розвитку ядерної галузі впливає проблема безпечного виведення енергоблоків з експлуатації, що є логічним завершенням життєвого циклу енергоблока й повинне проводитися після вичерпання проектного (або продовженого) ресурсу роботи або у випадку технічної неможливості забезпечення подальшої безпечної експлуатації енергоблока.

На сьогодні в Україні виводять із експлуатації три енергоблоки Чорнобильської АЕС, рішення про дострокове припинення експлуатації яких було прийнято без попередньої підготовки. Фінансування цих робіт здійснює уряд України за рахунок коштів державного бюджету. Проектний термін експлуатації реакторів ВВЕР, що діють на всіх інших АЕС України, становить тридцять років. У період до 2020 р. дванадцять з п'ятнадцяти енергоблоків країни вироблять штатний ресурс, і виникне альтернатива або продовження для них терміну служби, або виведення їх з експлуатації. Таким чином, у найближчому майбутньому на атомних станціях нашої держави має бути розгорнуто широкомасштабні роботи з підготовки до зняття ядерних енергоблоків з експлуатації. Із цим пов'язана ціла низка пріоритетних для атомної енергетики країни питань, таких як планування, накопичення коштів, підготовка інфраструктури та інші, що вимагають якнайшвидшого вирішення. Які кошти знадобляться Україні, що ухвалила рішення щодо дострокового припинення експлуатації Чорнобильської АЕС вже зараз, а також у майбутньому, коли вичерпають свій ресурс енергоблоки інших атомних станцій, можна довідатися тільки тоді, коли з достатнім ступенем вірогідності будуть оцінені витрати на зняття з експлуатації. Тому проведення надійної й обґрунтованої оцінки вартості проекту зняття з експлуатації на всіх етапах, аналіз його життєвого циклу та моделювання динаміки фінансування є ключовими елементами у плануванні та здійсненні послідовної і всебічної національної політики зняття з експлуатації, включаючи законодавчі й регулюючі основи для збору, збереження й використання коштів на зняття енергоблоків з експлуатації.

Теоретичні та прикладні питання удосконалення процесів планування і управління вартістю великих проектів відображено у роботах вітчизняних вчених: Бушуєва С. Д., Кошкіна К. В., Морозова В. В., Польшакова В. І, Рача В. А., Теслі Ю. М. та інших вчених.

Слід зазначити, що технічно складним і дорогим проектам зняття з експлуатації енергоблоків АЕС властиві додаткові ризики, пов'язані з особливостями використання ядерних і радіаційно небезпечних технологій, що потребує додаткових досліджень питання управління вартістю проекту на етапі розробки плану і бюджету.

Ефективні засоби планування ресурсів та управління вартістю необхідні для розробки стратегії зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, що відображає національну політику й гарантує безпеку персоналу й населення. Тому таке завдання представляє не тільки науковий, але й практичний інтерес і є актуальним.

Таким чином, актуальною науково-прикладною задачею є розробка моделей та методів планування ресурсів та управління вартістю у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС при формуванні плану та бюджету проекту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, результати яких викладено в дисертації, проводилися згідно з:

- Меморандумом про взаєморозуміння між урядом України й урядами країн «Великої сімки» і Комісією Європейського співтовариства про закриття Чорнобильської АЕС від 20 грудня 1995 р.;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2000 р. № 598 про дострокове зняття з експлуатації енергоблока № 3 і остаточне закриття Чорнобильської АЕС;

- Концепцією зняття з експлуатації діючих атомних електростанцій України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України від 12.05.2004 р. № 249;

- Законом України від 24.06.2004 р. № 1868 «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки»;

- Концепцією зняття з експлуатації Рівненської АЕС (договір на розробку між НАЕК «Енергоатом» та Славутицькою філією Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є забезпечення раціонального планування проектів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС на основі аналізу життєвого циклу, оцінки вартості та моделювання динаміки фінансування.

Для досягнення поставленої мети вирішуються такі задачі:

- провести аналіз існуючих методів оцінки вартості та управління фінансовими ресурсами в нормативних документах і проектах зняття з експлуатації енергоблоків атомних електричних станцій;

- сформулювати якісні та кількісні критерії та розробити метод вибору варіанта життєвого циклу проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС;

- визначити ієрархічну структуру робіт для проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС, їх зміст та необхідні ресурси;

- розробити моделі накопичення і витрачання фінансових ресурсів для забезпечення випереджуючого фінансування проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС;

- розробити методи оцінки вартості виконання робіт у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС;

- впровадити основні положення та результати дослідження в практику планування проектів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України.

Об'єктом дослідження є процеси планування проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС.

Предметом дослідження є моделі управління вартістю та методи оцінки вартості виконання робіт у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС.

Методи дослідження. У роботі було використано:

- метод аналізу та інтерпретації даних, отриманих з літературних джерел, експериментів і розрахунків для узагальнення наявного досвіду та прийняття рішень щодо можливості його застосування;

- метод аналізу вартості одиничної операції як основний інструмент для оцінки трудовитрат;

- параметричне моделювання для виявлення взаємозв'язків між визначниками вартості та іншими параметрами системи, такими як проектні та експлуатаційні характеристики;

- метод оцінки «знизу - вгору» для оцінки витрат на детальних рівнях проекту з подальшим підсумовуванням витрат на більш високих рівнях узагальнення;

- метод математичного моделювання для побудови аналітичних моделей накопичення та витрачання коштів фонду фінансування проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС.

Наукова новизна одержаних результатів:

1) вперше одержано модель управління вартістю у проекті зняття з експлуатації енергоблока АЕС, яка, на відміну від існуючих, враховує зовнішні економічні фактори і дозволяє забезпечити потрібне фінансування проектів;

2) удосконалено методи оцінки вартості виконання робіт у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, що враховують вимоги щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки і дозволяють сформувати бюджет проектів;

3) дістав подальшого розвитку метод вибору варіанта життєвого циклу проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС, який на основі застосування різних критеріїв оцінки ефективності проекту та багатофакторного аналізу дозволяє оцінити стратегії зняття енергоблоків з експлуатації.

Практичне значення одержаних результатів. Конкретні методи оцінки витрат і моделі управління вартістю можуть бути використані на об'єктах атомної енергетики, що знімаються або будуть зніматися з експлуатації:

- при плануванні вартості робіт проекту й визначенні потреби в оборотних коштах;

- при формуванні прикладної методики для визначення економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів і проекту в цілому;

- для обґрунтування частки відрахувань у фонд майбутнього фінансування проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС.

Запропоновані методи оцінки вартості можуть бути адаптовані для проектів зняття з експлуатації ядерних енергоблоків на всіх атомних станціях України. Конструктивні особливості різних за типом і потужністю реакторів та, як наслідок, різний обсяг робіт, можуть бути враховані за допомогою інваріантних факторів, що впливають на функцію вартості.

Результати досліджень впроваджено:

- на Чорнобильській АЕС при плануванні вартості робіт проектів зняття з експлуатації енергоблоків й визначенні потреби в оборотних коштах, визначенні економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів;

- при оцінці вартості проектів для різних варіантів зняття з експлуатації енергоблоків Рівненської АЕС у Концепції зняття з експлуатації Рівненської АЕС.

Достовірність нових наукових положень і висновків дисертаційної роботи підтверджується:

- обґрунтованістю припущень, прийнятих при розробці моделей і методів, виходячи з існуючого досвіду виведення енергоблоків АЕС із експлуатації;

- позитивними результатами впровадження розроблених моделей і методів на реальних об'єктах атомної енергетичної галузі України, які або вже знімають енергоблоки з експлуатації, або розробляють документи, у тому числі концептуальні, по виведенню діючих енергоблоків з експлуатації в найближчому майбутньому.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці нових методів, моделей і механізмів прийняття технічних і проектних рішень, що дозволяють забезпечити вирішення поставлених у дисертації задач. Усі наукові результати отримані автором особисто. У роботах, опублікованих у співавторстві, авторові належать: загальні підходи до розробки методики оцінки витрат на зняття з експлуатації енергоблоків АЕС [1], методичні рекомендації щодо оцінки основних технологічних витрат [2], аналіз міжнародного досвіду й рекомендації про можливість його застосування в умовах України [3], метод оцінки витрат на поводження з радіоактивними відходами (РАВ) [4], метод оцінки основних технологічних витрат [5], оцінка вартості проектів зняття з експлуатації енергоблоків Рівненської АЕС [8].

Апробація результатів дисертації. Основні висновки й результати дисертаційної роботи були повідомлені та обговорені на таких наукових форумах: Міжнародний семінар МАГАТЕ «Поводження з радіоактивними відходами», 8-12 червня 1998 р., Славутич, Україна; ІV щорічна конференція Міжнародного Чорнобильського Центру «2000: Міжнародне співробітництво в Чорнобилі», 26-29 вересня 2000 р., Славутич, Україна; Науково-практичний семінар «Ліцензування й нагляд при підготовці й проведенні зняття з експлуатації ядерних установок», 11-15 липня 2005 р., Славутич, Україна; Міжнародна науково-технічна конференція «Машинобудування й техносфера ХХІ століття», 11-16 вересня 2006 р., Севастополь, Україна; Щорічна конференція Українського ядерного товариства «Ядерна енергетика - наше майбутнє», 23 жовтня 2007 р., Київ, Україна.

Публікації. Основні результати дисертації відображено у 8 друкованих працях, з яких 7 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, що включені до переліку фахових видань ВАК України, та 1 тези доповідей у матеріалах наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків. Повний обсяг дисертації складає 165 сторінок, у тому числі: 22 таблиці, 11 рисунків, список із 137 використаних літературних джерел на 11 сторінках, 5 додатків на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. Наведено загальну характеристику роботи, обґрунтовано актуальність проблеми розробки моделей та методів управління вартістю при плануванні проектів зняття з експлуатації енергоблоків атомних станцій. Сформульовано мету роботи й основні задачі дослідження, наукову новизну й практичну значимість. Викладено основні результати роботи, дані щодо реалізації та впровадження результатів роботи, її апробації та публікації основних результатів дослідження в наукових виданнях.

У першому розділі проведено аналіз існуючих сучасних літературних джерел і нормативно-технічної документації з метою узагальнення наявного досвіду оцінки вартості в проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС та забезпечення їхнього фінансування. Проаналізовано напрями пошуку вирішення проблеми оцінки вартості проектів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС у Сполучених Штатах Америки, Європі, Японії та Російській Федерації. Наведено принципи й основні положення використовуваних методів оцінки, зроблено їхню порівняльну характеристику, оцінено їхню об'єктивність і отримано висновки щодо можливості застосування тих чи інших методів в умовах України. Вивчено питання досягнення правдоподібності в оцінці витрат, способи зниження витрат, принципи побудови моделей фінансового планування в проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС. Результати досліджень дали загальне уявлення про фінансові наслідки різних стратегій зняття з експлуатації, підрахунків витрат, схем фінансування та фінансових допущень, які були одержані на прикладі проаналізованих ситуацій у декількох країнах з ядерними енергоблоками.

Розглянуто принципи визначення нормативу відрахувань до спеціальних фондів зняття енергоблоків з експлуатації. Описано метод імовірнісного планування. Наведено рішення імовірнісної задачі про достатність фонду зняття з експлуатації.

Одержаний розкид експертних оцінок свідчить про необхідність проведення додаткових досліджень щодо оцінки індивідуальної вартості проектів зняття з експлуатації ядерних енергоблоків різних типів у міру накопичення досвіду.

Визначено ієрархічну структуру існуючих нормативних документів, що регулюють діяльність у сфері зняття з експлуатації енергоблоків АЕС. Попередній аналіз існуючого законодавства дозволяє стверджувати, що жоден з діючих в Україні нормативно-правових актів не містить будь-яких рекомендацій щодо методики оцінки та управління вартістю проектів зняття з експлуатації ядерних енергоблоків.

На основі проведеного аналізу міжнародного теоретичного й практичного досвіду з питань оцінки вартості у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС та забезпечення їхнього фінансування і вимог стандартів України сформульована мета й постановка основних задач дисертаційної роботи.

У другому розділі запропоновано метод порівняння стратегій та вибору варіанта життєвого циклу проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС. Розглянуто дві стратегії зняття з експлуатації: негайний демонтаж та відкладений демонтаж. Метою порівняння цих стратегій є попередній вибір більш перспективного для енергоблоків діючих станцій України варіанта життєвого циклу проекту для розробки плану й бюджету проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС. Порівняння було зроблено за методикою багатофакторного аналізу. Така методика передбачає можливість спільної оцінки кількісних і якісних критеріїв оцінки ефективності проекту.

Наведено результати багатофакторного аналізу. Ґрунтуючись на сьогоденному рівні знань та уявлень і виходячи з отриманих вихідних даних, може бути зроблено висновок про те, що два розглянутих варіанти зняття з експлуатації близькі за рівнем прийнятності, при цьому слабка перевага може бути надана варіантові відкладеного демонтажу.

Дано характеристики етапів життєвого циклу проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС із реалізацією стратегії відкладеного демонтажу.

Сформований життєвий цикл проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС із обраною стратегією відкладеного демонтажу є основою для подальшого планування проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС на кожному етапі.

У розділі дано опис основних технологічних процесів проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС, що формують зміст переліку робіт такого проекту із зазначенням ряду об'єктивних факторів, вплив яких на вартість є істотним, визначені необхідні ресурси для виконання робіт проекту.

В якості основного підходу до побудови ієрархічної структури робіт у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС прийнято розробку комбінованої структури, що сполучає поділ на функціональні елементи діяльності та етапи життєвого циклу проекту. Верхні рівні WBS мають вигляд, показаний на рис. 1.

На кожному етапі присутня ієрархічна розбивка (декомпозиція) і структурування всього обсягу діяльності на пакети робіт залежно від спільності цілей, завдань і зручності управління, для яких вартість може бути встановлена більш точно.

Таким чином, розроблену структуру робіт і структуру витрат проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС використовують на етапі його планування для призначення ресурсів по роботах проекту, визначення вартості їхнього виконання, формування плану та бюджету проекту.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 - Верхні рівні ієрархічної структури робіт проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС

У розділі проведено аналіз принципово можливих варіантів накопичення коштів на фінансування майбутніх проектів зняття з експлуатації діючих енергоблоків АЕС України з урахуванням світової практики та існуючих в Україні реалій. Запропоновано модель управління вартістю проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС на основі моделей накопичення і витрачання коштів фонду фінансування такого проекту, яка враховує результати зробленого аналізу. Вхідними даними для запропонованої моделі є життєвий цикл проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС, проектна потужність енергоблока та інші експлуатаційні характеристики, змінення в часі вартості реалізованої електроенергії, оцінка вартості витрат на кожному етапі життєвого циклу проекту, фактори загальної та специфічної інфляції, фактори дисконтування.

Нехай перше відрахування до резерву для даного i-го енергоблока проведено в рік 0i. Вартість електроенергії, реалізованої в рік 0i, складе

(1)

Де M0 - сумарна вартість електроенергії;

Ni - проектна встановлена електрична потужність блока (брутто);

fi(t) - коефіцієнт витрат на власні потреби як функція часу;

Ki(t) - коефіцієнт використання встановленої потужності як функція часу;

S0 - вартість 1 кВт-год. на момент початку відрахувань.

Для будь-якого поточного року T роботи енергоблока ціна однієї кіловат-години електроенергії складе

(2)

Де Q(t) - індекс інфляції електроенергії як функція часу.

(3)

Де i(t) - темп інфляції ціни однієї кіловат-години як функція часу.

Вважаємо, що частка відрахувань q до фонду (резерву) зняття енергоблоків з експлуатації від вартості кожної реалізованої кіловат-години фіксована в часі.

Вартість електроенергії, реалізованої в поточному році T, складе

(4)

У такому випадку величина резерву, що формується за рахунок постійної частки відрахувань до нього від вартості кожної реалізованої кіловат-години, за поточний рік T, розраховуючи на i-й енергоблок дорівнюватиме

(5)

Кошти фонду, що накопичуються, відповідно до вимог законодавства повинні мати строго цільове використання, тому їх можна розглядати як зростаючий капітал. Динаміку зміни величини фонду (резерву) у часі можна врахувати за допомогою дисконтного множника, обумовленого ставкою дисконтування. Логічно прийняти в якості ставки дисконтування номінальну ставку відсотка P(t), згідно з якою акумулюються кошти фонду. Якщо Pr - реальна процентна ставка, то номінальну ставку визначаємо з урахуванням загального темпу інфляції i(t), використовуючи рівняння Фішера

. (6)

Залежно від умов розміщення коштів фонду (резерву) на прибуток нараховується податок за ставкою n. З урахуванням цього, в якості розрахункової ставки відсотків, а отже ставки дисконтування, використана величина податкоскоригованої ставки відсотків. При цьому прийнято, що ставка податку n - величина постійна.

. (7)

Загальна кількість коштів, акумульованих у резерві від року початку відрахувань до поточного року T, розраховуючи на i-й енергоблок складе

(8)

Вид функцій залежності від часу темпу росту інфляції та податкоскоригованої ставки банківського відсотка (ставки дисконтування) визначають на підставі довгострокового економічного прогнозу. Вид функцій залежності від часу витрат на власні потреби fi(t) і коефіцієнта використання встановленої потужності Ki(t) можуть бути визначені зі статистичної обробки масивів режимних даних енергоблока з екстраполяцією цих функцій до моменту зупинки енергоблока. Для оціночних розрахунків пропонується взяти ці величини як постійні, усереднені за час роботи енергоблоків.

Після зупинення енергоблока починається процес вилучення акумульованих коштів фонду на покриття витрат по проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС. Відомо, що темпи інфляції цін на різні види продукції, енергію, специфічне устаткування, оплату праці в специфічних умовах та поводження з РАВ неоднакові. Тому з метою побудови досить коректної моделі витрат вводяться в розгляд сумарний індекс ціни кожного етапу зняття з експлуатації з урахуванням вагових коефіцієнтів понесених витрат на цих етапах. Витрати m-го виду піддаються специфічній інфляції; витрати n-го виду специфічній інфляції не піддаються і темп росту їхньої інфляції дорівнює значенню темпу росту загальної інфляції.

Сумарний ціновий індекс у рік Т для m-го виду витрат (m = 1, ..., M) на k-тому етапі для i-го енергоблока можна визначити наступним чином

, (9)

Де - вага m-тих витрат на k-тому етапі зняття з експлуатації i-го енергоблока;

- специфічний індекс інфляції m-тих витрат на k-тому етапі зняття з експлуатації для року Т.

Очевидно, що для року «0» i-го енергоблока

(10)

а для k-го етапу зняття з експлуатації

 (11)

Припускаємо, що оцінки витрат на виконання будь-якого етапу зняття з експлуатації i-го енергоблока відомі. Для коректності побудови моделі приймаємо, що оцінки витрат виконані для базового року, заданого в розрахунку.

Нехай - реальні витрати на етапі припинення експлуатації i-го енергоблока; - реальні витрати на етапі консервації i-го енергоблока; - реальні витрати на етапі витримки i-го енергоблока; - реальні витрати на етапі демонтажу i-го енергоблока.

Приведені до базового року витрати на етапі припинення експлуатації для i-го енергоблока дорівнюють

, (12)

де приймається, що , тобто темп росту інфляції витрат на виконання n-го виду робіт етапу припинення експлуатації (що не піддаються специфічної інфляції) дорівнює темпу росту загальної інфляції;

- відповідно час початку й закінчення робіт етапу припинення експлуатації.

Приведені до заданого базового року витрати на етапі консервації i-го енергоблока дорівнюють

, (13)

де - обсяг витрат на виконання n-го виду робіт, що не зазнають специфічної інфляції на етапі консервації i-го енергоблока;

- обсяг витрат на виконання m-го виду робіт, що зазнають специфічної інфляції на етапі консервації i-го енергоблока;

- темп росту специфічної інфляції для m-го виду робіт на етапі консервації i-го енергоблока;

- відповідно час початку та закінчення етапу консервації i-го енергоблока.

Аналогічно запишемо вирази для оцінки приведених до базового року витрат на етапі витримки енергоблока

(14)

і на етапі демонтажу енергоблока

. (15)

Тут - час початку й закінчення етапу витримки i-го енергоблока, - час початку й закінчення етапу демонтажу i-го енергоблока.

Вид функцій залежності темпу росту специфічної інфляції від часу на кожному етапі визначають на підставі довгострокового економічного прогнозу.

Визначаємо величину фінансового резерву, починаючи з ріку Ts - ріку зупинення блока, залежно до поточного етапу виконання проекту зняття з експлуатації. Зокрема, в рік початку етапу припинення експлуатації величина фонду дорівнює

 (16)

У рік початку етапу консервації

(17)

Мінімальну частку відрахувань до фінансового резерву визначаємо з рівняння

(18)

Таким чином, маючи значення величини фінансового резерву, приведене до базового року, і значення приведених до того ж базового року сумарних витрат на кожному етапі зняття з експлуатації, можна одержати шукану частку відрахувань до резерву від кожної реалізованої кіловат-години електроенергії за умови її мінімізації, що дозволить сформувати фонд випереджуючого фінансування проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС.

На оцінки фонду (резерву) впливає сукупність факторів ризику, яка названа фактором невизначеності. У відповідності до вимог стандартів IPMA та UPMA проведена ідентифікація фінансових ризиків, визначені причини, що впливають на можливість їх виникнення, та запропоновано заходи щодо реакції на ризики, які можуть бути враховані у розробленій моделі управління вартістю проекту.

У третьому розділі запропоновано метод оцінки основних технологічних витрат, які виникають у проекті зняття з експлуатації енергоблока АЕС. Метод має два етапи, як показано на рис. 2.

Для кожного елемента в структурі основних технологічних витрат наведено конкретні формули для визначення їхньої величини. Для оцінки трудовитрат використано принцип вартості одиничної операції. Для цього час виконання одиниці робіт розбивають на необхідну кількість кроків, кожен с визначеним часом виконання. При цьому для кожної одиниці роботи вводять групи факторів, ускладнюючих роботу, які враховують коефіцієнтами та які збільшують тривалість робіт. При цьому особливу увагу приділяють роботі з радіоактивними речовинами.

При знятті з експлуатації ядерних енергетичних установок виникають специфічні проблеми, що характерні для об'єктів, які використовують радіаційні технології. Одним з довгострокових і небезпечних наслідків ядерних програм є накопичення великих об'ємів різноманітних за фізичним складом і активністю радіоактивних відходів.

Рис. 2 - Процесна модель оцінки основних технологічних витрат

Визначено підходи до оцінки вартості робіт на поводження з РАВ та запропоновано метод їх оцінки, що складається з таких кроків.

Крок 1. Визначення структури та оцінка суми постійних витрат А на поводження з РАВ

, (19)

де aj - j-й елемент у сумі постійних витрат на поводження з РАВ;

n - кількість елементів у структурі постійних витрат на поводження з РАВ.

Крок 2. Класифікація РАВ за типами, групами і видами, що передбачають застосування певної технології їх обробки.

Крок 3. Визначення об'єму РАВ qi по кожній групі.

Крок 4. Визначення собівартості обробки одиниці РАВ si по кожній групі.

Крок 5. Визначення факторів, що впливають на функцію витрат, і подання їх у вигляді суми коефіцієнтів

(20)

де xk - значення k-го фактору витрат;

m - кількість факторів, що впливають на вартість поводження з РАВ i-ої групи.

Крок 6. Усі витрати на поводження з РАВ представити у вигляді функції

(21)

де Y - загальні витрати на поводження з РАВ;

aj - j-й елемент у сумі постійних витрат на поводження з РАВ;

n - кількість елементів у структурі постійних витрат на поводження з РАВ;

qi - кількість РАВ i-ої групи;

si - собівартість обробки одиниці РАВ i-ої групи;

l - кількість груп РАВ;

уi - фактори, що впливають на функцію витрат.

Для кожного елемента в структурі витрат на поводження з РАВ наведено конкретні формули для визначення їхньої величини. Запропонований метод оцінки вартості витрат на поводження з РАВ може бути застосований не тільки для проектів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, але й для оцінки витрат на поводження з РАВ на діючих АЕС.

Визначено коло завдань, вирішення яких забезпечить повне і своєчасне організаційне, інформаційне й науково-технічне забезпечення робіт по зняттю з експлуатації енергоблока АЕС.

Запропоновано метод оцінки супутніх витрат у проекті зняття з експлуатації енергоблока АЕС, що складається з таких кроків.

Крок 1. Класифікація супутніх витрат по групах.

Крок 2. Визначення структури витрат для кожної групи.

Крок 3. Визначення нормативів трудомісткості по кожній групі витрат.

Крок 4. Застосовування нормативів трудомісткості залежно від поєднання основних показників, що характеризують об'єкт нормування.

Крок 5. Врахування впливу додаткових факторів на величину трудомісткості поправочними коефіцієнтами до основного нормативу. Усі фактори, що впливають на величину трудомісткості, діляться на основні, такі як категорія новизни й група складності, і другорядні.

Крок 6. Визначення конкретних значень поправочних коефіцієнтів експертним шляхом та оцінка витрат на оплату праці.

Крок 7. Оцінка інших витрат у структурі супутніх витрат.

У роботі наведено постатейний опис структури супутніх витрат і формули для визначення їхнього числового значення.

Таким чином, удосконалено методи оцінки витрат у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, які дозволяють стандартизувати підходи до оцінки вартості та розробити бюджет таких проектів.

У четвертому розділі наведено розрахунки фінансових витрат, виконані в ході розробки Концепції зняття з експлуатації енергоблоків Рівненської АЕС із реакторами ВВЕР-440 і ВВЕР-1000, що проводилась в рамках договору з Національною енергогенеруючою компанією «Енергоатом» для двох варіантів зняття з експлуатації: відкладений і негайний демонтаж. Фінансове забезпечення реалізації обраної стратегії зняття з експлуатації одного енергоблока Рівненської АЕС оцінювалося з урахуванням вимог чинного законодавства. Для оцінки витрат використовувались розроблені в даній роботі методи оцінки основних технологічних витрат, витрат на поводження з РАВ та супутніх витрат.

Показано роль вартості проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС як одного з найбільш важливих критеріїв при прийнятті основних проектних рішень. Наведено приклади використання величини вартості при рішенні деяких складних технічних завдань проекту.

Проаналізовано особливості оцінки витрат у проектах зняття з експлуатації енергоблоків з реакторами РБМК, у тому числі при наявності наслідків великої радіаційної аварії. Наведено ряд об'єктивних факторів, пов'язаних із цими особливостями, вплив яких на вартість буде найбільш істотним.

Проаналізовано можливі наслідки дострокового зняття з експлуатації енергоблоків АЕС.

енергоблок вартість життєвий цикл

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення актуальної науково-прикладної задачі розробки моделей та методів планування ресурсів та управління вартістю в проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС при формуванні плану та бюджету проекту.

1. Вперше одержано модель управління вартістю в проекті зняття з експлуатації енергоблока АЕС, яка, на відміну від існуючих, враховує зовнішні економічні фактори і дозволяє забезпечити потрібне фінансування проектів.

2. Удосконалено методи оцінки вартості виконання робіт у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, що враховують вимоги щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки і дозволяють сформувати бюджет проектів.

3. Дістав подальшого розвитку метод вибору варіанта життєвого циклу проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС, який на основі застосування різних критеріїв оцінки ефективності проекту та багатофакторного аналізу дозволяє оцінити стратегії зняття енергоблоків з експлуатації.

4. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці й удосконаленні на базі теоретичних положень конкретних методів оцінки витрат та моделей управління вартістю, які можуть бути використані на об'єктах атомної енергетики, які виводяться із експлуатації, при плануванні вартості робіт проекту й визначенні потреби в оборотних коштах. Ці результати формують прикладну методику для визначення економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів і проекту в цілому, а також для організаційно-управлінського планування на АЕС.

5. Результати досліджень впроваджені на підприємствах атомної галузі України, які або вже знімають енергоблоки з експлуатації, або розробляють документи, у тому числі концептуальні, по виведенню діючих енергоблоків з експлуатації в найближчому майбутньому.

6. Використання наукових і прикладних результатів досліджень дозволяє розробити стратегію зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, що відображає національну політику й гарантує безпеку персоналу й населенню.

7. Запропоновані методи оцінки витрат можуть бути адаптовані для проектів зняття з експлуатації ядерних енергоблоків на всіх АЕС України. Конструктивні особливості різних за типом і потужністю реакторів, кількістю і складом РАВ, забрудненого устаткування, наслідки аварійних інцидентів у процесі експлуатації об'єкта та, як наслідок, різний обсяг робіт, можуть бути враховані за допомогою інваріантних факторів, що впливають на функцію вартості.

8. Подальше використання результатів можливе й доцільне при розробці загальнодержавних програм і нормативних документів, які містять рекомендації щодо обґрунтування вибору стратегії зняття з експлуатації, оцінки вартості проектів та планування ресурсів у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Носовский А. В. Концептуальные подходы к разработке методики оценки затрат по снятию с эксплуатации энергоблоков АЭС / А. В. Носовский, Л. М. Салий // Проблемы Чернобыля. - 2003. - Вип. 13. - С. 13-16.

2. Носовский А. В. Основные методические рекомендации по определению технологических затрат при снятии энергоблока АЭС с эксплуатации / А. В. Носовский, Л. М. Салий // Ядерная и радиационная безопасность. - 2004. - Т. 7, Вып. 1. - С. 31-40.

3. Носовский А. В. Аналитический обзор международного опыта по проблеме оценки стоимости снятия с эксплуатации энергоблоков атомных электрических станций / А. В. Носовский, Л. М. Салий // Ядерная и радиационная безопасность. - 2005. - Т. 8, Вып. 2. - С. 87-98.

4. Носовский А. В. Метод оценки затрат на обращение с радиоактивными отходами при снятии энергоблока АЭС с эксплуатации / А. В. Носовский, Л. М. Салий // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. - 2006.

5. Носовський А. В. Метод оцінки основних технологічних витрат при знятті з експлуатації АЕС с реакторами РБМК / А. В. Носовський, Л. М. Салій // Наукові вісті НТУУ «КПІ». - 2006. - №. 5. - С. 5-14.

6. Салий Л. М. Метод оценки сопутствующих затрат в проектах снятия с эксплуатации энергоблоков атомных станций / Л. М. Салий // Ядерна та радіаційна безпека. - 2008. - Т. 11, Вип. 3. - С. 51-56.

7. Салий Л. М. Методы оценки затрат в проектах снятия с эксплуатации энергоблоков атомных электростанций / Л. М. Салий // Ядерна та радіаційна безпека. - 2008. - Т. 11, Вип. 4. - С. 30-40.

8. Носовский А. В. Оценка финансовых затрат по снятию с эксплуатации энергоблоков Ровенской АЭС / А. В. Носовский, Л. М. Салий // «Ядерная энергетика - наше будущее»: международная конференция Украинского ядерного общества. - 23 октября 2007 г. - Киев, 2007. - С. 5.

АНОТАЦІЯ

Салій Лариса Михайлівна. Моделі та методи управління вартістю при плануванні проектів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 - управління проектами та програмами - Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Харків, 2009.

Дисертація присвячена розробці моделей та методів планування ресурсів та управління вартістю в проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС при формуванні плану та бюджету проекту. Науковими результатами досліджень є наступні. Вперше одержано модель управління вартістю у проекті зняття з експлуатації енергоблока АЕС, яка, на відміну від існуючих, враховує зовнішні економічні фактори і дозволяє забезпечити потрібне фінансування проектів. Удосконалено методи оцінки вартості виконання робіт у проектах зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, що враховують вимоги щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки і дозволяють сформувати бюджет проектів. Дістав подальшого розвитку метод вибору варіанта життєвого циклу проекту зняття з експлуатації енергоблока АЕС, який на основі застосування різних критеріїв оцінки ефективності проекту та багатофакторного аналізу дозволяє оцінити стратегії зняття енергоблоків з експлуатації.

Результати досліджень впроваджені на підприємствах атомної галузі України, які або вже знімають енергоблоки з експлуатації, або розробляють документи, у тому числі концептуальні, щодо виведення діючих енергоблоків з експлуатації в найближчому майбутньому.

Ключові слова: зняття з експлуатації, планування ресурсів, управління вартістю, методи оцінки витрат.

АННОТАЦИЯ

Салий Лариса Михайловна. Модели и методы управления стоимостью при планировании проектов снятия с эксплуатации энергоблоков АЭС. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 - управление проектами и программами - Национальный аэрокосмический университет им. Н. Е. Жуковского «Харьковский авиационный институт», Харьков, 2009.

В диссертации поставлена и решена актуальная научно-прикладная задача разработки моделей и методов планирования ресурсов и управления стоимостью в проектах снятия с эксплуатации энергоблоков АЭС при формировании плана и бюджета проекта.

Проектный срок эксплуатации реакторов ВВЭР, действующих на АЭС Украины, составляет тридцать лет. В период до 2020 г. двенадцать из пятнадцати ныне действующих энергоблоков выработают штатный ресурс, и возникнет альтернатива или продления для них срока службы, или вывода их из эксплуатации. Таким образом, в ближайшем будущем на АЭС страны должны быть развернуты широкомасштабные работы по подготовке к снятию ядерных энергоблоков с эксплуатации. С этим связан целый ряд приоритетных для атомной энергетики Украины вопросов, таких как планирование, накопление средств, подготовка инфраструктуры и другие, которые требуют скорейшего разрешения.

Проведен анализ существующих методов оценки стоимости и управления финансовыми ресурсами в нормативных документах и проектах снятия с эксплуатации энергоблоков атомных электрических станций с целью обобщения имеющегося опыта, сделаны выводы о возможности его применения в условиях Украины.

Научными результатами, полученными в диссертации, являются следующие.

Впервые получена модель управления стоимостью в проекте снятия с эксплуатации энергоблока АЭС, которая, в отличие от существующих, учитывает внешние экономические факторы и позволяет обеспечить требуемое финансирование проектов. Усовершенствованы методы оценки стоимости выполнения работ в проектах снятия с эксплуатации энергоблоков АЭС, которые учитывают требования по обеспечению ядерной и радиационной безопасности и позволяют сформировать бюджет проектов. Получил дальнейшее развитие метод выбора варианта жизненного цикла проекта снятия с эксплуатации энергоблока АЭС, который на основе применения различных критериев оценки эффективности проекта и многофакторного анализа позволяет оценить стратегии снятия энергоблоков с эксплуатации.

Результаты исследований внедрены на предприятиях атомной отрасли Украины, которые либо уже снимают энергоблоки с эксплуатации, либо разрабатывают документы, в том числе концептуальные по выводу действующих энергоблоков из эксплуатации в ближайшем будущем. Приведены расчеты финансовых затрат, выполненные в ходе разработки Концепции снятия с эксплуатации энергоблоков Ровенской АЭС с реакторами ВВЭР-440 и ВВЭР-1000 для двух вариантов снятия с эксплуатации: отложенный и немедленный демонтаж.

Дальнейшее использование результатов исследований возможно и целесообразно при разработке общегосударственных программ и нормативных документов, которые содержат рекомендации относительно обоснования выбора стратегии снятия с эксплуатации, оценки стоимости проектов и планирования ресурсов в проектах снятия с эксплуатации энергоблоков атомных станций Украины.

Ключевые слова: снятие с эксплуатации, планирование ресурсов, управление стоимостью, методы оценки затрат.

ABSTRACT

Larysa Salii. Cost Management Models and Methods in the time of Planning Decommissioning Projects of Nuclear Power Plants Units. - Manuscript.

Thesis on competition of scientific degree of Candidate of Technical Sciences by specialty 05.13.22 - Project and Program Management. - National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute», Kharkiv, 2009.

The dissertation is devoted to development of the models and methods for resource planning and cost management in the decommissioning projects of the nuclear power plant units in the time of forming project plan and budget. The scientific results of research are the following ones.

For the first time the cost management model for the decommissioning projects of the nuclear power plants units has been developed. In contrast to existent models it helps to take into account the external economic factors and let to provide the required projects financing. The cost estimating methods of works implementation for the decommissioning projects of the nuclear power plants units have been improved. They take into account requirements on providing of nuclear and radiation safety and let to form a budget of the projects. The method of the life cycle choice for the decommissioning project of NPP unit has been got the further development. On basis of the application of different estimation criteria of project efficiency and multivariable analysis it helps to estimate decommissioning strategies of nuclear power plants units.

The results of research were applied in Ukrainian nuclear power plants which are already decommissioning or developing documentation (including conceptual ones) for decommissioning power generating units in the near future.

Keywords: decommissioning, resource planning, cost management, cost estimating methods.

Размещено на Allbest.ur

...