Економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру

Размещено на http://www.allbest.ru/

міністерство освіти і науки україни

Національний авіаційний університет

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ АВІАЦІЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СУЛИМА Людмила Олексіївна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор, заслужений працівник транспорту України Юн Геннадій Миколайович, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри організації авіаційних перевезень.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Коба В'ячеслав Григорович, Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, завідувач кафедри економіки і менеджменту;

кандидат економічних наук Садловська Ірина Петрівна, Міністерство транспорту та зв'язку України, заступник директора Департаменту фінансового регулювання та соціально-економічної політики, начальник відділу бюджету та фінансового регулювання.

Захист відбудеться “10” квітня 2009 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 2, ауд. 418.

З дисертацією можна ознайомитися в науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий “02” березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Матвєєв В.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сьогодні виникає загальносвітова тенденція, суть якої у переході людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій, що на відміну від індустріального виробництва, значною мірою базуються не на матеріальній, а на інтелектуальній власності, на знаннях як субстанції виробництва і визначаються рівнем розвитку людського потенціалу в країні, станом наукового потенціалу нації. А це значить, що має зрости увага до освіти - сфери, що готує людину до життя в нових умовах і можливостях нового століття. Широке використання нової авіаційної техніки, удосконалення технології й організації виробництва, підвищення якості підготовки бортпровідників неможливі без упровадження відповідних авіаційних тренажерів. Як показує практика розвитку авіації, основою підвищення рівня авіаційної безпеки (АБ) є безупинне підвищення кваліфікації льотного складу.

Відмінною рисою навчання бортпровідників є те, що цей процес, крім теоретичної підготовки, потребує відпрацювання практичних навичок. Але використання для цих цілей повітряних суден (ПС) має ряд недоліків, пов'язаних із значними витратами на експлуатацію ПС. Тому для цих цілей виконують підготовку та перепідготовку бортпровідників у авіаційних навчальних центрах (АНЦ). У сучасній вітчизняній літературі з економіки, організації та управління у сфері цивільної авіації тема організації АНЦ не отримала необхідного розвитку. Також це питання у сучасній літературі не висвітлено як з точки зору вкладення інвестицій, так і з точки зору організаційно-правової структури.

Положення щодо розвитку тренажерної техніки висвітлені у роботах В.Г. Денисова, А.І. Кухтенка, В.А. Горячева, В.П. Гуленка та ін. Організаційно-економічні аспекти створення АНЦ в цих роботах не розглядаються. Питання розрахунку економічного ефекту від впровадження ергатичних систем висвітлені у роботах В.О. Рубіна, В.Г. Коби, Б.А. Смірнова та ін. У роботах А.М. Редковець розглянуто проблеми підготовки та введення у виробництво льотного екіпажу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи №240-ДБ05 “Вдосконалення економічних механізмів управління діяльністю університетів” (номер держреєстрації 01050001826), що була виконана кафедрою організації авіаційних перевезень Національного авіаційного університету, і де здобувачка була виконавицею розділу 2.6 “Оцінка ефективності діяльності ВНЗ на прикладі проекту тренінг-центру”. Особистий вклад здобувача полягає у розробці економіко-математичної моделі функціонування тренінг-центру.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методичних, організаційних та практичних підходів до забезпечення економічної ефективності діяльності АНЦ як підприємства з надання освітніх послуг.

Відповідно до мети дослідження у дисертаційній роботі поставлено та вирішено наступні задачі:

- проведено аналіз ринку перевезень основних українських авіакомпаній;

- досліджено стан парку повітряних суден України і Росії та перспективи його розвитку;

- виконано аналіз існуючої практики підготовки та перепідготовки бортпровідників в основних АНЦ України та Співдружності незалежних держав (СНД);

- проаналізовано національні стандарти, стандарти Об'єднаної європейської авіаційної влади (JAA), стандарти та рекомендації Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) щодо підготовки бортпровідників;

- удосконалено систему управління підготовкою авіаційних спеціалістів в авіаційному навчальному центрі;

- удосконалено економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру;

- розроблено та реалізовано методичні підходи на основі дворівневої моделі організації та управління АНЦ, яка відображає повернення коштів з проекту функціонування АНЦ у проект його створення;

- запропоновано методичні положення та економіко-математичну модель функціонування АНЦ як інвестиційного проекту;

- виконано числові експерименти за запропонованими економіко-математичними моделями.

Об'єкт дослідження - процес забезпечення економічно ефективної діяльності авіаційного навчального центру.

Предмет дослідження - науково-методичні підходи до забезпечення економічної ефективності створення та діяльності авіаційного навчального центру.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження виступає синергетичний метод наукового дослідження авіаційної соціотехнічної системи з метою збільшення узгодження поведінки підсистем для зменшення ентропії системи.

Для вирішення поставлених задач у дисертаційній роботі були також використані методи: ретроспективного аналізу для дослідження існуючого досвіду підготовки авіаційних спеціалістів; системного аналізу для дослідження ролі та місця підготовки авіаційних спеціалістів у системі забезпечення безпеки авіаперевезень; статистичного аналізу для дослідження стану парку ПС та ринку авіаційних перевезень авіакомпаній; економіко-математичного моделювання, а саме його оптимізаційні задачі для знаходження оптимального режиму функціонування АНЦ; оптимізації управлінських рішень для аналізу вирішення задачі ефективного функціонування АНЦ; проектного аналізу для розрахунків економічної ефективності інвестиційного проекту створення АНЦ.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, розроблені автором наступні:

вперше:

- розроблено та реалізовано методичні підходи на основі дворівневої моделі оцінки ефективності організації та управління авіаційного навчального центру, яка дає можливість коректно і чисельно визначити найкращий варіант його створення і функціонування з урахуванням умов кредитування малорентабельних підприємств та нормативних вимог до навчального процесу;

- розроблено методичні положення та реалізовано економіко-математичну модель функціонування авіаційного навчального центру як інвестиційного проекту, що дає можливість враховувати попит на його послуги, наявні ресурси центру та нормативні вимоги до підготовки авіаційного персоналу;

удосконалено:

- економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру, який враховує нормативні, економічні, організаційні та технічні аспекти підготовки, і включає в себе функції, процеси, методи, моделі та структуру механізму;

- систему управління підготовкою авіаційних спеціалістів в АНЦ, яка дозволяє розглядати АНЦ як важливу підсистему соціотехнічної системи - авіатранспортного комплексу України та як підсистему забезпечення авіаційної безпеки, і що поєднує експлуатаційні й технічні системи управління фінансовими і людськими ресурсами з метою ефективної підготовки бортпровідників;

набули подальшого розвитку:

- методичні рекомендації з функціонування авіаційного навчального центру, які дозволяють визначити обсяг і структуру оптимального набору слухачів в залежності від курсу навчання та типу повітряного судна;

- методи оцінки економічної ефективності організації й управління авіаційного навчального центру, які дозволяють виявити “вузькі місця” в його функціонуванні та направляти визначені обсяги й типи ресурсів центру до ланок системи “АНЦ”, де вони є необхідними, для досягнення максимальної економічної ефективності діяльності авіаційного навчального центру.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методичні підходи дозволяють АНЦ планувати й здійснювати свою діяльність та управління економічно ефективно, вибрати найбільш ефективну форму фінансування.

Методичні розробки для керівників, методистів та працівників авіаційних навчальних центрів висвітлено у роботах: “Методичні рекомендації з управління ресурсами вищого навчального закладу” (К.: НАУ, 2007 р.), де здобувачу належить розділ “5. Схема проведення числових експериментів”, та “Методичні рекомендації з організації та управління авіаційного навчального центру” (К.: НАУ, 2007 р.), яка виконана здобувачем одноосібно.

Наукові результати та висновки, які отримані автором, використані у плануванні та виконанні підготовки бортпровідників в авіакомпанії „Українсько-середземноморські авіалінії” (акт упровадження від 20.11.2008 р.), в авіакомпанії „Аеросвіт” (акт упровадження від 05.12.2008 р.) та в діяльності Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв'язку України (акт упровадження від 21.11.2008 р.), що також дозволяють даним суб'єктам господарювання планувати та здійснювати свою діяльність та управління економічно ефективно. Окремі матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Інституту економіки та менеджменту Національного авіаційного університету за спеціальностями “Організація перевезень і управління на транспорті (повітряному)” та “Транспортні системи” при складанні навчальної програми та викладанні курсу “Управління людськими ресурсами”, а саме модуля №4 “Управління авіаційним персоналом: відбір, навчання, інтеграція” (акт упровадження від 04.11.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Робота виконана автором одноосібно. Основні наукові і практичні результати отримані здобувачем самостійно. У статтях та тезах, опублікованих у співавторстві, особисто здобувачеві належить: [1] - розробка положень, на основі яких учбово-тренувальний центр цивільної авіації розглядається як об'єкт для інвестування; [2], [8] - розробка організаційно-економічних аспектів створення міжнародного тренінг-центру; [7] - розробка дворівневої моделі функціонування підприємства, що створюється; [9] - дослідження та розробка організаційно-правових основ функціонування навчального центру бортпровідників; [13] - аналіз попиту на підготовку бортпровідників у Росії як потенційних клієнтів тренінг-центру.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати досліджень з теми дисертаційної роботи було обговорено та схвалено на таких науково-практичних конференціях: ІV Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених “Політ-2004” (м. Київ, НАУ, 2004 р.); VI Міжнародна науково-технічна конференція “Авіа-2004” (м. Київ, НАУ, 2004 р.); V Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених “Політ-2005” (м. Київ, НАУ, 2005 р.); ІІІ науково-практична конференція “Проблеми і перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (м. Київ, КУЕТТ, 2005 р.); VIІ Міжнародна науково-технічна конференція “Авіа-2006” (м. Київ, НАУ, 2006 р.); VІІ Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених “Політ-2007” (м. Київ, НАУ, 2007 р.); “Політ-2008”: VІІІ Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених (м. Київ, НАУ, 2008 р.).

Публікації. Результати даної дисертаційної роботи опубліковані у 14 наукових роботах загальним обсягом 3,3 авторських друкованих аркушів, зокрема особисто автора 2,7 авторських друкованих аркуша, з них 7-м статей у фахових спеціалізованих збірниках наукових праць ВАК України загальним обсягом 2,3 авторських друкованих аркушів, 7 статей і тез доповідей в нефахових збірниках вищевказаних науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (168 найменувань) та додатка. Основний текст дисертації викладено на 147 сторінках, та вона містить 23 рисунки, 34 таблиці та 18 формул.

авіаційний економічний якість навчальний

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано наукову актуальність теми дисертаційного дослідження, проведено оцінку стану наукових досліджень з даної теми, сформульовано мету і основні задачі дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретичні основи організації та управління авіаційного навчального центру” - досліджено сутність комплексного підходу до підготовки авіаційних спеціалістів, теоретичні аспекти економічної оцінки організації АНЦ, ступінь розробки наукового завдання у попередніх дослідженнях.

Одна з задач АНЦ - стати сполучною ланкою у підготовці спеціалістів між виробниками і експлуатантами авіаційної техніки, а також регулюючим органом Державіаадміністрацією з метою підвищення безпеки авіації України. У свою чергу АНЦ, можна розглядати як складну соціотехнічну систему, тому що при його роботі експлуатуються складні технічні пристрої - авіаційні тренажери.

Залежність між якістю підготовки бортпровідників і ефективністю роботи авіакомпанії пряма. Від якості підготовки бортпровідників залежить якість обслуговування пасажирів на борту. Це впливає на імідж авіакомпанії в цілому, і як наслідок, на об'єми продажу квитків. Виробничі показники того або іншого перевізника не завжди об'єктивно відбивають його успіх на ринку, бо останній залежить від рівня сервісу на борту ПС.

Сервіс традиційно є одним із самих слабких місць у діяльності вітчизняних авіакомпаній. Пасажири при виборі перевізника зневажають рівнем сервісу тільки за умови низької вартості квитка. Коли різниця між вартостями квитків різних авіакомпаній порівняно невелика, імідж та репутація авіакомпанії відіграє першочергову роль у виборі клієнтом авіаперевізника.

Аналіз показав, що до основних задач організації діяльності авіаційного навчального центру необхідно віднести:

1. Технічні: наявність тренажерів типу “Боїнг-737”, “Боїнг-767”, та “Аеробус-320”, без яких неможлива сертифікація бортпровідників; наявність необхідної площі приміщення в залежності від типів тренажерів: найбільш великий розмір приміщення 12х12х12 м для тренажера рівня D з 6-ти ступеневою системою рухомості, для нерухомих тренажерів - приблизно 50-60 кв. м.; схема розміщення тренажерів виконується у залежності від наявних площ.

2. Організаційні: проведення сертифікації АНЦ на різних рівнях; забезпечення методичними матеріалами - навчальними планами, навчальними програмами, навчальними посібниками; забезпечення висококваліфікованим інструкторським та викладацьким складом, а також інженерами з експлуатації тренажерів; вибір організаційної структури авіаційного навчального центру, з яких це може бути як організація АНЦ при Вищому навчальному закладі (ВНЗ), кооперація декількох авіакомпаній так і ін.; необхідність високого рівня підготовки бортпровідників з урахуванням забезпечення ними безпеки на борту.

3. Економічні: інвестування значних коштів та пошук джерел інвестування; забезпечення льотної практики обсягом 30 годин в авіакомпанії. Для цього необхідно укладати договори між ВНЗ та авіаексплуатантами.

4. Психологічні: бортпровідник є оператором ергатичної системи, бо експлуатує аварійне обладнання ПС; під час навчання він повинен опанувати основні знання й навички, придбати впевненість у своїх силах, що дозволить йому надалі успішно діяти в аварійних ситуаціях.

У другому розділі - “Аналіз попиту і напрямків підготовки бортпровідників” проаналізовано попит і напрямки підготовки бортпровідників, основні чинники, що визначають обсяги підготовки авіаційних операторів в авіаційних навчальних центрах. До найважливіших з них віднесено: кількість ПС, що експлуатуються авіакомпаніями, та перспективи розвитку парку ПС; тенденції розвитку ринку перевезень основних українських авіакомпаній; розподіл за типами авіакомпаній (чартерні, регулярні, low-cost та бізнес-авіація); нормативи чисельності екіпажів за типами ПС; нормативний термін роботи кабінного екіпажу (вік виходу на пенсію чи списання за станом здоров'я). Найбільше ймовірне значення цих параметрів дозволяє спрогнозувати потребу в операторах визначеного фаху (табл.1).

На основі статистичного аналізу виявлена тенденція до відновлення парку ПС України та країн СНД переважно на умовах лізингу таких ПС, як “Боїнг-737”, “Боїнг-767”, “Аеробус-310”, “Аеробус-320”. Як показали прогнози, в Україні парк ПС західного виробництва, а саме “Боїнг” та “Аеробус”, буде постійно зростати і в 2010 році досягне кількості 72 літака. У зв'язку з посиленням жорсткості норм експлуатації ПС більшість авіакомпаній Росії також почали переозброєння флоту ПС на західні типи «Боїнг» і «Аеробус». Кількість даних типів ПС буде зростати (в 2007 р. було 90 літаків; в 2008 р. - 215) і у 2010 році становитиме 355 літаків. Отже виникає потреба у збільшенні кількості бортпровідників, яких необхідно готувати до роботи на цих типах ПС.

Програми з розвитку парку ПС країн СНД передбачають забезпечення розвитку навчальних закладів цивільної авіації. Це створює більш сприятливі умови для інвесторів. Відкриття національними експлуатантами нових напрямків перевезень також вимагатиме збільшення штату обслуговуючих екіпажів в цих компаніях. Подібна ситуація існує у Росії й інших країнах близького зарубіжжя.

Таблиця 1. Розрахункова необхідна кількість бортпровідників на 2008 рік за типами ПС “Боїнг” та “Аеробус” в Україні*

Назва показника	Тип ПС	Разом
	А-320	В-737	В-767
Кількість ПС	25**	36	3	64
Максимальна нормативна кількість бортпровідників на один борт ПС	4	3	4	-
Кількість екіпажів на один борт ПС, що пропонується готувати в АНЦ	3	4	3	-
Розрахункова необхідна кількість бортпровідників	300	432	36	768

* - Нормативна мінімальна кількість бортпровідників становить: один чоловік на 50 пасажирських крісел. Кожен борт ПС має свою власну фактичну пасажировмісність, будемо вважати, що вона є максимальною для кожного борту ПС

** - 20-ть ПС типу А-320 знаходяться в експлуатації у бюджетної авіакомпанії “Wizzair”

За експертними оцінками для перерахованих типів ПС тільки в Україні кількість бортпровідників, яких необхідно готувати за рік, становить від 500 до 800 (разом з перепідготовкою). Відхід бортпровідників з посади за рік складає 4%, 1% з яких лишає посаду бортпровідника за станом здоров'я.

У даному розділі також було проаналізовано стандарти, вимоги та правила підготовки бортпровідників, а саме національні стандарти та програми підготовки; концепції, стандарти та рекомендації ІСАО та JAA.

Під час дослідження було встановлено, що ІСАО приділяє велику увагу поняттю людського фактору, у зв'язку з його великим впливом на безпеку польотів та безпеку цивільної авіації в цілому. З огляду на підготовку бортпровідників це також важливо: бортпровідники забезпечують безпеку пасажирів; їх робота - спілкування з людьми є складним психологічним процесом.

Встановлено, що АНЦ з підготовки бортпровідників повинен функціонувати у певній області нормативної та організаційної сфери, на основі якої розробляються та пропонуються відповідні курси та терміни навчання та встановлюються вимоги до кандидатів при зарахуванні їх на навчання.

Після проведення аналізу вимог щодо підготовки бортпровідників, можна виділити такі, що є спільними для всіх рівнів нормативного регулювання, а саме: вік кандидата - мінімум 18 років; добрий стан здоров'я, у тому числі психологічна стійкість; середня освіта; високий загальний культурний рівень кандидата; знання англійської або іншої іноземної мови; кількість типів ПС, на які проводиться підготовка - 3 типи; необхідність тренажерної підготовки в умовах, наближених до реальних; необхідний досвід - наліт 30 годин; періодична перепідготовка: раз на рік - теоретична, три рази на рік - тренажерна; врахування людського фактору; вміння здійснювати взаємодію з іншими членами екіпажу ПС (CRM); вміння забезпечувати безпеку пасажирів; вміння надавати першу медичну допомогу; вміння обслуговувати пасажирів.

Проаналізовано існуючу практику підготовки та перепідготовки бортпровідників в Україні та у країнах СНД. В Україні та в СНД зараз не існує АНЦ, у якому б проводилася комплексна підготовка бортпровідників на типи ПС «Боїнг-737», «Боїнг-767» та «Аеробус-320».

Правом проведення певних видів підготовок та перепідготовок в Україні станом на 2008 рік володіють 8 центрів. Розглянуті центри проводять підготовку тільки на деякі типи ПС, або тільки за окремими курсами (CRM, АБ тощо), а тренажерну підготовку на ці типи проводять на базі закордонних центрів. Це значно збільшує вартість навчання, оскільки основну частину вартості (більше 50%) складає саме тренажерний вид підготовки.

Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації (ГНСЦ ЦА) існує як залишкова частка радянської системи підготовки авіаційних спеціалістів і не відповідає сучасним вимогам. Він має застарілу авіаційну техніку (тренажери типів ПС Ан-24, Ту-154, Як-42) та високий середній вік викладацьких кадрів. Відсоток фізичного зносу будівель учбових корпусів становить 39%-51%. Аналіз показав, що ГНСЦ ЦА не може збільшити обсяги робіт з підготовки внаслідок надання учбовим закладам Міністерства освіти права сертифікації льотного складу та скорочення кількості екіпажів на типи ПС Ан-24, Ту-154, Як-42.

Підготовка бортпровідників проводиться за системою “Type Rating Training Organization” (TRTO), коли АНЦ, який здійснює підготовку, вносить у свідоцтво члена льотного складу (льотного та кабінного екіпажів) кваліфікаційну відмітку про тип ПС. Ця система підготовки не потребує спеціальної початкової освіти.

АНЦ можуть підпорядковуватись Міністерству освіти України, Міністерству транспорту та зв'язку України, або бути недержавним суб'єктом господарювання. АНЦ може також діяти як заклад післядипломної освіти. Але за всіма типами власності АНЦ повинен мати сертифікат TRTO, який видає Державіаслужба. Контроль з її боку має велике значення щодо забезпечення авіаційної безпеки.

При виборі методів навчання АНЦ виходять з однієї принципової вимоги: підготовка фахівців повинна забезпечувати нормативно визначений високий рівень кваліфікації за щонайменших витрат.

У третьому розділі - “Економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру” розроблено економічний механізм (рис.1), який включає підходи та методи економічної оцінки ефективного функціонування АНЦ з підготовки бортпровідників.

Економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру - це сукупність та послідовність інвестиційних, організаційних та управлінських заходів, спрямованих на досягнення стратегічної мети АНЦ: а саме якісна підготовка за мінімальних витрат. Спочатку це організація та управління інвестиційного проекту, а коли проект впроваджено - це ефективне управління вже діючим підприємством.

З о в н і ш н є середовище

Рис. 1. Економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру

До управлінських заходів, які використовуються в діяльності АНЦ, відносяться - регулювання кількості набору слухачів, варіювання ресурсами центру (збільшення або зменшення), варіювання типами тренажерів ПС, курсами підготовки на типи ПС.

Інвестиційні заходи: пошук та залучення інвестицій; управління життєвим циклом проекту; мінімізація ризиків проекту; термін окупності інвестицій та інше.

Організаційні заходи: купівля тренажерів та обладнання; сертифікація АНЦ; сертифікація тренажерів; оренда приміщення та інші.

Економічний механізм включає в себе п'ять аспектів: функції, процеси, методи, моделі (моделювання) та структуру механізму.

Для вирішення завдання моделювання процесу створення та функціонування АНЦ розроблено та реалізовано дворівневу модель оцінки ефективності організації та управління підприємством, що створюється, яка відображає повернення коштів з проекту (моделі) функціонування центру до проекту (моделі) його створення та дає можливість коректно і чисельно визначити найкращий варіант його створення і функціонування з урахуванням умов кредитування малорентабельних підприємств і нормативних вимог до навчального процесу.

З погляду оцінки ефективності АНЦ, що створюється, його треба розглядати у двох аспектах: як чинний навчальний заклад та як інвестиційний проект. Спочатку розглядається другий аспект, коли сумарні витрати за проектом

складаються з інвестиційних витрат і поточних витрат. Тут індексом t позначений рік життєвого циклу проекту [1, T], - витрати на проект у році . До інвестиційних витрат віднесено: капітальні вкладення в придбання або оренду землі, будинків, устаткування, технологій; стартові витрати; обіговий капітал. Шляхом зміни структури витрат або можна домогтися збільшення прибутку завдяки збільшенню кількості випускників АНЦ.

Змінюючи структуру , можна домогтися збільшення випуску слухачів і, отже, зменшення частки умовно-постійних витрат, що приведе до збільшення валового прибутку. У цьому суть виробничого важелю (leverage). Заданий діапазон можливих інвестицій - , залежність поточних витрат - . Також відома функція прибутку .

На рис.1 у механізм вбудована схема ітераційних розрахунків на прикладі критерію ефективності проекту NPV, за якою виконано розрахунок дворівневої моделі (2) - (7) організації та управління АНЦ.

Необхідно обрати таку структуру поточних витрат і обсяг інвестицій , щоб чиста приведена вартість

(1)

була максимальною. У формулі (1): - прибуток від проекту в році , Е - ставка дисконту, тривалість життєвого циклу проекту.

Припустимо, що одноразові інвестиції в АНЦ залучаються у перший рік життєвого циклу проекту, і немає обмежень на доступність коштів.

Тоді для фіксованого значення інвестицій на 1-му рівні моделюється функціонування АНЦ за критерієм валового прибутку .

Далі субоптимальне рішення надходить на вхід інвестиційної моделі (2-ий рівень), що можна сформулювати в такий спосіб:

Максимізувати

 (2)

за обмежень

(3)

(4)

(5)

(6)

(7)

де P - ціна навчання одного слухача; число випускників; середнє значення змінних витрат; термін окупності (РВР), тобто час, що необхідний для відшкодування інвестицій; мінімальне і максимальне значення інвестицій ; мінімальне і максимальне значення ставки дисконту ; мінімальне і максимальне значення життєвого циклу .

Нерівність (3) у моделі (2) - (7) відбиває одну з важливих умов набору - кількість слухачів повинна бути не меншою, ніж у точці беззбитковості. Параметризація моделі за і здійснюється у межах обмежень (4), (5) і (6).

З огляду на невелику розмірність задачі (2) - (7), її чисельну реалізацію можна одержати параметричним шляхом, варіюючи параметрами і , тому для цього було використано програму MicrosoftExcel 97 SR-2 (табл.2).

Таблиця 2. Підсумки розрахунку економічної ефективності проекту створення АНЦ

Назва показника	Позначення	Значення варіанту створення АНЦ
		Оптимістичний	Реалістичний	Песимістичний
Ставка дисконту	, %,	10	20	30
Необхідний обсяг інвестицій	Y, дол. США	1000000	1000000	1000000
Чиста приведена вартість проекту	, дол. США	2545213	2272191	2025561
Термін окупності	РВР, роки	4,9	5	5,1

Термін реалізації проекту = 10 років. Внутрішня норма рентабельності IRR за реалістичним варіантом проекту створення АНЦ дорівнює 24,23% (рис.2). Точка беззбитковості проекту ВЕР = 300 слухачів на рік.

Рис. 2. Внутрішня норма рентабельності проекту створення АНЦ

За десять років функціонування проекту, грошовий потік не тільки задовольняє умови інвестора щодо очікуваного прибутку, який виражений через ставку доходу, але й надає додатковий прибуток у розмірі 2272191 дол. США. Ставка доходу 10-20% щодо галузі цивільної авіації є прийнятною для інвесторів, оскільки інвестування в підприємства авіатранспортного комплексу - це хоч і не швидке, але стабільне та надійне джерело отримання прибутку.

Економічна ефективність механізму організації та функціонування АНЦ як інвестиційного проекту залежить від ряду умов та обмежень, для врахування яких побудовано економіко-математичну модель функціонування АНЦ. Такими обмеженнями є наявні в центрі ресурси, попит на підготовку бортпровідників та перелік курсів, за якими проводиться підготовка.

Задача функціонування АНЦ формулюється в такий спосіб:

максимізувати

(8)

за обмежень

(9)

(10)

(11)

(12)

(13)

де i, j, t - індекси типу ПС, курсу, підперіоду (семестру) відповідно; - множина типів ПС, за якими ведеться підготовка в тренінг-центрі; - кількість запропонованих курсів; Т - термін реалізації проекту; - ціна навчання; - нормативна чисельність навчальної групи; - кількість годин, відведена для індивідуального навчання бортпровідника; - кількість годин, відведена для навчання бортпровідника в групі; - підмножина курсів із індивідуального формою навчання; - підмножина курсів з аудиторною формою навчання; - тимчасовий ресурс, що залежить від чисельності персоналу, аудиторій, устаткування, макетів та ін.; Е - ставка дисконту; - потенційний попит на підготовку бортпровідників у даному АНЦ; - поточні витрати на навчання одного бортпровідника; - функція чистого дисконтованого прибутку (цільова функція); - кількість бортпровідників, що навчаються (змінна).

Крім обмежень, у формулюванні задачі (8) - (13) основне місце займає вибір критерію, за допомогою якого оцінюється економічна ефективність організації, функціонування та управління АНЦ. Оскільки створення АНЦ це - інвестиційний проект, то до аналізу його економічної ефективності застосовано терміни та поняття проектного аналізу, а саме чистий, зведений до початку планового періоду прибуток за проектом, тобто дисконтований прибуток .

У загальному випадку (8) - (13) є динамічною задачею лінійного цілочисельного програмування, для чисельної реалізації якої було використано пакет прикладних програм Linear, Interactive and Discrete Optimizer - LINDO.

Оскільки у даній моделі кандидати на навчання за своєю структурою не поділені на визначені категорії (наприклад, на контрактних чи бюджетних), то структура набору визначається нормативами та ступенем вигідності курсу для АНЦ. Щодо розподілу кандидатів за здібностями, то він виконується шляхом тестування ще до зарахування на навчання і описується гаусовою кривою.

За результатами реалізації моделі (8) - (13) було проведено аналіз її чутливості, що дозволило зробити наступні висновки: нижня межа попиту на послуги АНЦ обмежується наявними ресурсами АНЦ, а нижня межа ресурсів, у свою чергу, обмежується нормативною чисельністю навчальної групи - 15-20 слухачів, нормативною кількістю годин на підготовку та нормативною кількістю викладачів на одну групу слухачів (1 викладач на 15 слухачів).

Верхня межа попиту обмежується ринком авіаційних пасажирських перевезень, який в свою чергу обмежується попитом на ці перевезення з боку населення та організацій. Розрахунки показали, що при збільшенні ресурсів АНЦ на 100% він може задовольнити попит на навчання, який на 144% більше, ніж попит, що задовольняється АНЦ при достатніх ресурсах.

Оптимізація рішення задачі виконується таким чином, що спочатку слухачі розподіляються на найбільш вигідні для АНЦ курси навчання до моменту, коли попит досягне свого максимуму, обмеженого заданими спочатку ресурсами. При цьому максимумі програма розподіляє слухачів за курсами і набір здійснюється на всі заявлені курси, тобто визначається оптимальна структура набору.

Реалізація моделі дозволила побачити більш вигідні курси навчання (первинне навчання, підвищення кваліфікації, міжнародні повітряні лінії) та менш вигідні курси навчання (тренажер “Вода”, тренажер “Суша”, тренажер “Пожежа”), на які слухачі розподіляються в останню чергу.

Щонайвигідніші курси підготовки - тривалі курси (2,5-3 місяці) на тип ПС “Боїнг-767”. На ці курси кількість слухачів у групі, з урахуванням нормативів, є максимальною - 20 слухачів. Найневигідніші курси - це індивідуальні курси навчання, які потребують відпрацювання практичних навичок під керівництвом інструктора, на тип ПС “А-320”.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі систематизації та узагальнення теоретичних та практичних підходів до забезпечення сталого розвитку авіаційного навчального центру як підприємства з надання освітніх послуг вирішено науково-практичне завдання розробки методичних, організаційних та практичних рекомендацій і положень щодо формування економічного механізму забезпечення ефективності діяльності АНЦ, який враховує нормативні, економічні, організаційні та технічні аспекти підготовки авіаційних спеціалістів і має істотне практичне значення для забезпечення безпеки авіації.

За результатами дослідження автором сформульовані наступні висновки:

1. Теоретичний аналіз основ організації та управління авіаційним навчальним центром виявив, що найбільш гострою проблемою підготовки бортпровідників для авіакомпаній України на типи ПС західного виробництва “Боїнг-737”, “Боїнг-767”, “Аеробус-320” є створення саме авіаційного тренажерного центру, оскільки без тренажерної підготовки неможлива сертифікація бортпровідників.

2. Статистичний аналіз парку ПС західного виробництва типів “Боїнг-737”, “Боїнг-767”, “Аеробус-320” в Україні та Росії показав, що даний парк ПС має тенденцію до суттєвого збільшення, і ця тенденція буде зберігатися. В Україні парк ПС цих типів у 2010 році досягне кількості 72 літака. У Росії у 2007 році було 90 літаків, у 2008 році - 215, у 2010 році їх кількість становитиме 355 літаків. Типи ПС радянського виробництва морально та фізично застаріли, не відповідають європейським нормам безпеки та екології, і поступово їх буде знято з експлуатації.

3. Дослідження ринку авіаційних перевезень України дозволило встановити, що відкриття національними експлуатантами нових напрямків перевезень вимагатиме збільшення штату обслуговуючого персоналу в цих компаніях. Подібна ситуація існує також у Росії. За експертними оцінками для перерахованих типів ПС тільки в Україні кількість бортпровідників, яких необхідно готувати за рік, становить від 500 до 800 осіб (разом з перепідготовкою).

4. Використовуючи ретроспективний аналіз існуючої практики підготовки та перепідготовки бортпровідників на Україні та у країнах СНД, встановлено, що зараз не існує авіаційного навчального центру, де б проводилася комплексна підготовка бортпровідників на типи ПС «Боїнг-737», «Боїнг-767» та «Аеробус-320». Всі розглянуті центри проводять тільки часткову підготовку - лише на радянські типи ПС Ан-24, Ту-154, Як-42, виключно за окремими курсами (CRM, АБ тощо), а тренажерну підготовку на ці типи проводять на базі закордонних центрів. Це значно збільшує вартість навчання, оскільки основну частину вартості (більше 50%) складає саме тренажерний вид підготовки.

5. За допомогою системного аналізу принципів функціонування типових авіаційних соціотехнічних систем сформульовано, що процес управління авіаційним навчальним центром затиснутий рамками технологій, доступністю ресурсів і державним регулюванням, і тому система управління центром може бути визначена як систематичний, чіткий і всебічний процес управління різними факторами, що поєднує експлуатаційні та технічні системи управління фінансовими і людськими ресурсами з метою ефективної підготовки бортпровідників, відповідно до сертифіката на виконання робіт, виданого регулюючим органом - Державіаадміністрацією.

6. Економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру - це сукупність та послідовність інвестиційних, організаційних та управлінських заходів, спрямованих на досягнення стратегічної мети АНЦ - якісної підготовки за щонайменших витрат. Спочатку - це організація та управління інвестиційного проекту, а коли проект впроваджено - це ефективне управління діючим підприємством. Економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру враховує нормативні, економічні, організаційні та технічні аспекти підготовки бортпровідників.

7. Застосування методів економіко-математичного моделювання дозволило розробити та реалізувати методичні підходи на основі дворівневої економіко-математичної моделі оцінки ефективності організації та управління АНЦ, яка дає можливість коректно і чисельно визначити найкращий варіант його створення та функціонування з урахуванням умов кредитування малорентабельних підприємств і нормативних вимог до навчального процесу. За десять років функціонування, грошовий потік не тільки задовольняє умови інвестора щодо очікуваного прибутку, який виражений через ставку доходу, але й дає додатковий прибуток у розмірі 2272191 дол. США.

8. За допомогою методів економіко-математичного моделювання розроблено та реалізовано економіко-математичну модель функціонування АНЦ як інвестиційного проекту, що дає можливість враховувати попит на його послуги, наявні ресурси центру та нормативні вимоги до підготовки авіаційного персоналу. Розрахунки показали, що при збільшенні ресурсів АНЦ на 100% він зможе задовольнити попит на навчання, який на 144% більше, ніж попит, що задовольняється АНЦ при достатніх ресурсах.

9. Методи оптимізації управлінських рішень допомогли визначити основні фактори, що впливають на прибуток АНЦ та кількість слухачів, яких необхідно набрати на навчання, - це попит на навчання та ресурси, які для цього необхідні. Попит на навчання обмежений ринком ПС, на які необхідно готувати бортпровідників, а ресурси обмежені фінансовими, матеріальними та людськими можливостями АНЦ.

10. Запропоновані методичні рекомендації щодо визначення оптимальної структури набору слухачів, на основі реалізації економіко-математичної моделі. Оптимізація виконується таким чином, що спочатку слухачі розподіляються на найбільш вигідні для АНЦ курси навчання до моменту, коли попит досягне свого максимуму, обмеженого заданими ресурсами. При цьому максимумі слухачі розподіляються за курсами і набір здійснюється на всі заявлені курси, тобто визначається оптимальна структура набору. Реалізація моделі дозволила визначити більш вигідні курси навчання (курс первинного навчання, курс підвищення кваліфікації, міжнародні повітряні лінії) та менш вигідні курси навчання (тренажер “Вода”, тренажер “Суша”, тренажер “Пожежа”), на які слухачі розподіляються в останню чергу. Щонайвигідніші курси підготовки - це тривалі курси (2,5-3 місяці) на тип ПС “Боїнг-767”. Найневигідніші - це індивідуальні курси навчання, які потребують відпрацювання практичних навичок під керівництвом інструктора, на тип ПС “А-320”.

Напрямками подальших досліджень мають бути: розрахунок економічної ефективності якості підготовки авіаційних спеціалістів та удосконалення системи забезпечення якості підготовки бортпровідників в АНЦ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Марінцева К.В., Сулима Л.О. Учбово-тренувальний центр цивільної авіації як об'єкт для інвестування / К.В. Марінцева, Л.О. Сулима // Економіка і управління: Наук. журнал. - 2004. - №1(23). - С. 69-74.

2. Марінцева К.В., Сулима Л.О. Організаційно-економічні аспекти створення міжнародного тренінг-центру в Україні / К.В. Марінцева, Л.О. Сулима // Наука і молодь. Гуманітарна серія: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2004. - Вип. 4. С.23-26.

3. Сулима Л.О. Розроблення ефективної системи управління авіаційним навчальним центром / Л.О. Сулима // Економіка і управління: Наук. журнал. 2004. - №4(26). - С. 64-71.

4. Сулима Л.О. Управління якістю підготовки авіаційних спеціалістів / Л.О. Сулима // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2005. - Вип. 13. -- С. 71-76.

5. Сулима Л.О. Урахування людського фактору в роботі експлуатаційного персоналу цивільної авіації / Л.О. Сулима // Збірник наукових праць Київського університету економіки і технологій транспорту. - К.: КУЕТТ, 2005. - Вип. 7. - С. 209-214. - (Сер. Економіка і управління).

6. Сулима Л.О. Економічна ефективність створення тренінг-центру / Л.О. Сулима // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. - Вип.2/4 / [Голов. ред. О.П.Степанов]. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. - С. 299-304.

7. Юн Г.М., Сулима Л.О. Дворівнева модель оцінки ефективності підприємства, що створюється / Г.М.Юн, Л.О.Сулима // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2007. - Вип. 22. -С. 11-15.

Статті й тези в інших виданнях

8. Сулима Л.О., Марінцева К.В. Організаційно-економічні аспекти створення міжнародного тренінг-центру в Україні / Л.О. Сулима, К.В. Марінцева // Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Політ-2004”, 15-16 квіт. 2004 р. - К.: НАУ, 2004. - С.239.

9. Сулима Л.О., Марінцева К.В. Організаційно-правові основи функціонування навчального центру бортпровідників / Л.О. Сулима, К.В. Марінцева // Матеріали VІ Міжнар. науково-техн. конф. “Авіа-2004”, 26-28 квіт. 2004 р. - К.: НАУ, 2004. - С. 130-133. - (Т. V. Економіка та управління).

10. Сулима Л.О. Управління якістю підготовки авіаційних спеціалістів / Л.О. Сулима // Матеріали V Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Політ-2005”, 12-13 квіт. 2005 р. - К.: НАУ, 2005. - С.430.

11. Сулима Л.О. Експлуатаційний персонал у роботі цивільної авіації / Л.О. Сулима // Проблеми і перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління: ІІІ наук.-практ. конф., 24-25 лист. 2005 р.: тези доп. - К.: КУЕТТ, 2005. - С. 41-43.

12. Сулима Л.О. Аналіз вимог щодо підготовки бортпровідників / Л.О. Сулима // Матеріали VІІ Міжнар. наук.-техн. конф. “Авіа-2006”, 25-27 вер. 2006 р. - К.: НАУ, 2006. - С. 51.32-51.35. - (Том ІІ).

13. Сулима Л.О., Марінцева К.В. Попит на підготовку бортпровідників у Росії як потенційних клієнтів міжнародного тренінг-центру / Л.О. Сулима, К.В. Марінцева // Матеріали VІІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Політ-2007”, 12-13 квіт. 2007 р. - К.: НАУ, 2007. - С.253.

14. Сулима Л.О. Підсумки розрахунку прибутку тренінг-центру / Л.О. Сулима // VІІІ Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених “Політ - 2008”, 10-11 квіт. 2008 р.: зб. тез. Т.3. - К.: НАУ, 2008. - С.22.

АНОТАЦІЯ

Сулима Л.О. Економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний авіаційний університет, Київ, 2009.

У дисертації визначено проблеми підготовки бортпровідників для авіакомпаній України на типи ПС західного виробництва “Боїнг-737”, “Боїнг-767”, “Аеробус-320”. Найбільш гостра з цих проблем - відсутність тренажерного центру, оскільки без тренажерної підготовки неможлива сертифікація бортпровідників. Досліджено національні та міжнародні вимоги щодо підготовки бортпровідників з метою виявлення нормативного поля функціонування авіаційного навчального центру, на основі якого розробляються та пропонуються відповідні курси та терміни навчання, та встановлюються вимоги до кандидатів при прийнятті їх на навчання.

Обґрунтовано важливість урахування людського фактору. Розроблено економічний механізм забезпечення ефективності діяльності авіаційного навчального центру, який враховує нормативі, економічні, організаційні та технічні аспекти підготовки бортпровідників. Розроблено та реалізовано методичні підходи на основі дворівневої економіко-математичної моделі функціонування авіаційного навчального центру як інвестиційного проекту, яка враховує попит на його послуги з підготовки бортпровідників, наявні ресурси центру та нормативні вимоги до підготовки бортпровідників.

Ключові слова: механізм, економічна ефективність, управління, оптимізація, функціонування, організація, інвестиційний проект, авіаційний навчальний центр.

АННОТАЦИЯ

Сулима Л.А. Экономический механизм обеспечения эффективности деятельности авиационного учебного центра. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный авиационный университет, Киев, 2009.

В диссертации определены проблемы подготовки бортпроводников для авиакомпаний Украины на типы ВС западного производства “Боинг-737”, “Боинг-767”, “Аэробус-320”. Наиболее острая из этих проблем - отсутствие тренажерного центра, поскольку без тренажерной подготовки невозможна сертификация бортпроводников. Исследованы национальные и международные требования относительно подготовки бортпроводников с целью выявления нормативного поля функционирования авиационного учебного центра, на основе которого разрабатываются и предлагаются соответствующие курсы и сроки обучения, и устанавливаются требования к кандидатам при принятии их на обучение.

Объем и методы подготовки бортпроводников в различных авиационных учебных центрах разнообразны. При определении метода, авиационные учебные центры исходят из одного принципиального требования: подготовка специалистов должна обеспечивать заданный высокий уровень квалификации при возможно наименьших затратах. Поддержка государственных регулирующих органов имеет большое значение для эффективного функционирования авиационного учебного центра. Обосновано важность учета человеческого фактора, включающего в себя много аспектов, которые необходимо эффективно использовать, чтобы улучшить производственные показатели авиаперевозчика. Эксплуатационный персонал учится и действует не в изоляции, а планирует и осуществляет свою деятельность в определенной социальной среде, которая является внешней средой для такой системы как авиационный учебный центр.

Усовершенствована система управления подготовкой авиационных специалистов в авиационном учебном центре, что позволяет ее рассматривать как важную подсистему социотехнической системы - авиатранспортного комплекса Украины, а также как подсистему системы обеспечения авиационной безопасности Украины. Процесс управления авиационным учебным центром сжат рамками технологий, доступностью ресурсов и государственным регулированием. Поэтому система управления авиационным учебным центром может быть определенная как систематический, четкий и всесторонний процесс управления различными факторами, которые объединяет эксплуатационные и технические системы с управлением финансовыми и человеческими ресурсами с целью эффективной подготовки бортпроводников и соответственно сертификату на выполнение работ, который выдан государственным регулирующим органом - Государственной авиационной администрацией.

Разработан экономический механизм обеспечения эффективности деятельности авиационного учебного центра, который учитывает нормативные, экономические, организационные и технические аспекты подготовки бортпроводников.

Экономический механизм обеспечения эффективности деятельности авиационного учебного центра - это совокупность и последовательность инвестиционных, организационных и управленческих мероприятий, направленных на достижение стратегической цели авиационного учебного центра - качественная подготовка при минимуме затрат. На первых порах это организация и управление инвестиционного проекта, а когда проект внедрен - это эффективное управление уже действующего предприятия.

Разработаны и реализованы методические подходы на основе двухуровневой экономико-математической модели функционирования авиационного учебного центра как инвестиционного проекта, учитывающей спрос на его услуги по подготовке бортпроводников, имеющиеся ресурсы центра и нормативные требования к подготовке бортпроводников. Предложенная модель позволяет определить оптимальную структуру набора слушателей по различным курсам и различным типам тренажеров ВС во времени, при которой доход центра от подготовки слушателей будет максимальным при оптимальном сочетании ресурсов центра и спроса на обучение бортпроводников.

Двухуровневая модель оценки эффективности организации и управления предприятия, которое создается, отображает возвращение средств из проекта по функционированию центра в проект по его созданию и дает возможность корректно и численно реализуемо определить оптимальный вариант его создания и функционирования с учетом условий кредитования малорентабельных предприятий и нормативных требований к учебному процессу. Основные факторы, которые влияют на доход авиационного учебного центра и количество слушателей, которых необходимо набрать на обучение, - это спрос на обучение и имеющиеся ресурсы, для этого необходимые. Предложены рекомендации относительно оптимального использования ресурсов центра, относительно его эффективного функционирования как предприятия.

Ключевые слова: механизм, экономическая эффективность, оптимизация, управление, функционирование, организация, инвестиционный проект, авиационный учебный центр.

Annotation

Liudmyla Oleksiyivna Sulyma. Economic mechanism of providing effective functioning of the aviation training center. - Manuscript.

The thesis for obtaining the degree of candidate of economic sciences upon the speciality 08.00.04 Economics and Management of the Enterprises (according to type of economic activity). - National Aviation University, Kyiv, 2009.

The thesis defines the problems of training flight attendants for national airlines of Ukraine which operate aircraft type Boeing 737, Boeing 767 and Airbus 320. The most complex and unresolved issue remains lack of simulator training for students that could enable certification of flight attendants' speciality.

...