Розвиток інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

«КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

УДК 338.43.001.76

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Шквиря Наталя Олександрівна

Сімферополь - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійському державному агротехнологічному університеті

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Лобанов Микола Іванович Таврійський державний агротехнологічний університет, завідувач кафедри менеджменту і маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Юшин Сергій Олександрович Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, головний науковий співробітник відділу проблем галузевого і територіального управління

кандидат економічних наук, доцент Заготов Валерій Олександрович Південний філіал національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», доцент кафедри економіки і організації підприємств АПК

Захист відбудеться 24 грудня 2009 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 у ПФ НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет» за адресою: 95492, АР Крим, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корпус 1, ауд. 105.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ПФ НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет» за адресою: 95492, АР Крим, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корпус 1.

Автореферат розісланий 24 листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доцент С.Я. Дементьєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сільське господарство в Україні є пріоритетною галуззю. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року основною перспективою галузі визначила послідовний її перехід до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку. Але дослідження вітчизняних вчених свідчать про те, що не більше 3 % аграрних підприємств на сьогодні здатні приймати повноцінну участь у інноваційних процесах. А тому й збільшення обсягів виробництва в сільськогосподарських підприємствах відбувається невисокими темпами. Низькою залишається й їх ефективність. Така ситуація є незадовільною, бо найбільш чільні аграрні проблеми держави залишаються невирішеними. Уповільнений темп розвитку науково-технічної сфери в сполученні з низькими інвестиційними можливостями аграрних виробників вкрай обмежує можливості активізації їх інноваційної діяльності.

В сучасних умовах розвитку сільського господарства України освоєння закінчених науково-технічних розробок складає дуже низький процент до загальної кількості створених інновацій і не завжди відповідає вимогам сільськогосподарського виробництва. Однією із причин цього становища є відсутність розвинутої інноваційної інфраструктури, яка б сприяла впровадженню інновацій в сільськогосподарське виробництво. Тому для ефективного здійснення інноваційної діяльності особливого значення набуває прискорення процесу створення такої інфраструктури, і особливо у частині надання інформаційно-консультаційної допомоги галузевим господарствам на етапі впровадження ними інновацій у виробництво. Світовий досвід довів, що в умовах ринку і обмежених ресурсних можливостей тільки інноваційна діяльність сільськогосподарських підприємств дозволяє зконцентрувати весь їх потенціал на вирішенні найбільш актуальних для галузі проблем і реалізації основних напрямків науково-технічного прогресу в її підгалузях.

Основні теоретичні і методологічні положення, пов'язані з розкриттям сутності й змісту інноваційної діяльності, особливостями і закономірностями її прояву в сільськогосподарських підприємствах викладені в роботах Л.Л. Антонюк, В.І. Благодатного, В.О. Василенка, С.А. Володіна, О.І. Дація, О.В. Донця, В.О. Заготова, М.В. Зубця, С.М. Ілляшенка, М.Х. Корецького, І.М. Криворучка, М.Ф. Кропивка, М.І. Лобанова, П.М. Макаренка, М.Й. Маліка, Л.І. Михайлової, Ю.Н. Новікова, І.А. Павленка, П.Т. Саблука С.О. Юшина, та ін.

Проте дослідження даної проблеми були переважно зосереджені на її загальнодержавних аспектах. Крім того, на сьогодні у світі здійснюється прискорений перехід до стану інформаційного суспільства, удосконалюються системи інформаційно-консультаційного забезпечення усіх видів діяльності, у тому числі й інноваційної. У сільському господарстві України здійснюється формування системи дорадництва, яка по суті є складовою інноваційної інфраструктури. Передбачено також створення інформаційно-маркетингових центрів та інформаційно-аналітичних систем. Але поки що усі ці питання у аспекті активізації розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств відповідного комплексного вивчення в Україні не отримали.

Необхідність розв'язання низки вищенаведених проблемних питань, їх теоретична, методична і практична значимість визначають актуальність теми даного дослідження, а також його мету, завдання та структурну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Таврійського державного агротехнологічного університету „Соціально-економічна політика, менеджмент та маркетинг АПК” (номер державної реєстрації 0107U008972, 2007 р. - 2010 р.). Автор є основним виконавцем у розробці шляхів вдосконалення розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і методичних передумов удосконалення інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств України з урахуванням її особливостей на етапі формування національного інформаційного суспільства.

Для досягнення поставленої мети в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:

- систематизація теоретичних і методологічних підходів до вивчення сутності розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств;

- аналіз рівня розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств;

- дослідження передумов використання сільськогосподарськими підприємствами інноваційного потенціалу регіону;

- оцінка результативності діяльності дорадчих служб регіону в аспекті розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств;

- розробка пропозицій з формування системи інноваційного забезпечення сільськогосподарських підприємств та її організаційно-економічного механізму;

- обґрунтування створення центру сприяння інноваційному розвитку сільськогосподарських підприємств;

- розробка комплексної системи оцінки ефективності інновацій в сільськогосподарських підприємствах.

Об'єктом дослідження є процес і рівень розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні і методологічні підходи до розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є діалектичний метод пізнання; системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ та процесів, що вивчалися в ході дослідження; загальнонаукові методи пізнання та аналізу; фундаментальні положення економічної теорії, базові положення аграрної економічної науки, роботи вітчизняних і закордонних спеціалістів, які займалися питаннями щодо розвитку та підвищення ефективності інноваційної діяльності.

Узагальнення теоретичних засад інноваційної діяльності зроблено з використанням прийомів абстрактно-логічного методу, а саме: індукції та дедукції, аналогії і співставлення.

У процесі дослідження також використовувалися наступні методи: монографічний - для вивчення особливостей інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств; розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний, наукового порівняння - для оцінки рівня розвитку інноваційної діяльності; соціологічного опитування - для анкетування власників сільськогосподарських підприємств Запорізької області; моделювання - для розробки пропозицій з формування системи інноваційного забезпечення та її організаційно - економічного механізму та для створення центру інноваційного розвитку; методи оцінки економічної ефективності інновацій.

Інформаційною базою дослідження є: нормативно-правові акти України, матеріали Запорізького обласного управління статистики, матеріали управлінь економіки, сільського господарства та продовольства Запорізької області, матеріали окремих сільськогосподарських підприємств, публікації наукових установ, праці вітчизняних і зарубіжних вчених, власні емпіричні та соціологічні дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному опрацюванні та подальшому розвитку теоретичних, методичних і практичних положень, спрямованих на розвиток інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств. Найбільш значимими результатами, які складають наукову новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є: інноваційний сільськогосподарський національний суспільство

вперше:

- обґрунтовано інфраструктуру системи інноваційного забезпечення та її організаційно-економічний механізм, у тому числі доцільність створення центрів інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств;

удосконалено:

- класифікацію інновацій за предметом та сферою застосування в сільськогосподарських підприємствах, за якою виділено вісім видів інновацій: біологічні, технічні, технологічні, хімічні, економічні, соціальні, інновації в менеджменті та маркетингові;

- методику оцінки ефективності інновацій, яка включає наступні напрямки: оцінка ефективності в залежності від виду інновацій, порівняльна оцінка ефективності інновацій, динамічні методи оцінки, оцінка ризиків та оцінка консультування;

дістало подальший розвиток:

- теоретичні положення стосовно визначення сутності понять «інновації» та «інноваційна діяльність» у контексті інноваційно-інвестиційної моделі аграрного розвитку;

- класифікація основних чинників, що перешкоджають впровадженню інновацій в сільськогосподарські підприємства, та виділені їх групи: фактори інформаційні, організаційні, фінансові, державного впливу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і пропозиції дисертаційного дослідження можуть використані як методичні розробки для забезпечення ефективного розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Окремі наукові розробки та практичні рекомендації автора використані Головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації (довідка № 01-00/1893 від 09.11.2009).

Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах використані Михайлівською та Мелітопольською районними державними адміністраціями при реалізації державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015р. (довідка № 07-12/0731 від 28.10.2009р. та довідка № 05-24/0687 від 16.10.2009).

Методичні підходи щодо оцінки ефективності інновацій та розробки організаційно-економічних засад інноваційної діяльності використані у ПП «Могучий» та СБК «Дружба» (довідка №78/1 від 21.05.2009р. та довідка №34 від 16.04.2009).

Теоретичні узагальнення та практичні аспекти дисертаційного дослідження щодо активізації інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств використовуються у навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету при викладанні наступних дисциплін: «Менеджмент», «Аграрний менеджмент», «Управління проектами», «Організація дорадчої діяльності» для підготовки студентів з економічних спеціальностей, а також студентів факультетів механізації та електрифікації сільського господарства (довідка № 66/4 -1717 від 03.11.09).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною науковою працею автора та має наукове і практичне значення. Всі її основні положення, висновки та пропозиції виконані і опубліковані самостійно і відображають особистий внесок автора. Наукові статті, опубліковані в фахових виданнях, цілком відбивають зміст дисертації.

Апробація результатів дослідження. Апробація результатів роботи проведена на 8 наукових конференціях та науково-практичних семінарах, зокрема, на: Міжнародній науково-практичній конференції «Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури» (м. Мелітополь, 2007р.), Х Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Проблеми і перспективи становлення фінансової системи України» (м. Севастополь, 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія розвитку України в глобальному середовищі» (м. Сімферополь, 2007р.), Щорічній науко-практичній конференції «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2007р.), Науково-практичній конференції «Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки» (м. Донецьк, 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Агропромисловий комплекс України: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Житомир, 2008р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 12 статтях, з них - 9 у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел з 215 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 209 сторінок, з яких 44 таблиці, 10 рисунків, 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств» систематизовано і узагальнено сутність категорій «інновації», «інноваційна діяльність»; розроблена класифікація інновацій за предметом та сферою застосування в сільськогосподарських підприємствах. Надано характеристику суб'єктів інноваційної діяльності. Розкрито методичні підходи до оцінки ефективності та аналізу інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Інновація відображає певний підйом і виступає рушійною силою якісної зміни об'єктів управління і приносить ефект для підприємства, є кінцевим результатом впровадження нововведень, які спрямовуються на якісне перетворення виробництва і невиробничої сфери з метою отримання певної вигоди: підвищення прибутковості виробництва, скорочення витрат підприємства, зростання продуктивності праці, добробуту працівників. Це є отримання економічного, науково - технічного, екологічного і соціального ефектів від впровадження наукових досліджень. Важливо відзначити, що характерними властивостями інновації являються науково - технічна новизна, можливість виробничого застосування і комерційної реалізації.

Під інноваційною діяльністю слід розуміти діяльність з моменту народження наукової або науково-технічної ідеі і доведення іі до впровадження. Її можна представити у вигляді наступних етапів: науковий розвиток ідеї, проведення теоретичних и експериментальних досліджень, експериментально - конструкторська розробка, виробництво, доведення до стадії впровадження відповідними службами. У повному обсязі інноваційна діяльність сільськогосподарського підприємства включає цілий комплекс заходів, що спрямовані на ефективну реалізацію інноваційних ідей і подальше практичне використання отриманих результатів і розробок.

З урахуванням вимог науково - обумовленої класифікації, ми доповнили класифікацію інновацій за предметом і сферою застосування в сільськогосподарських підприємствах, що дозволяє раціонально організувати інноваційну діяльність. За цією ознакою доцільно виділяти вісім типів інновацій: біологічні, технічні, технологічні, хімічні, економічні, соціальні, маркетингові та інновації в менеджменті

В сучасних умовах ефективне фукнціонування сільського господарства можливе лише на основі розвитку інноваційних процесів, спрямованих на суттєву модернізацію сільськогосподарського виробництва шляхом впровадження досягнень науки и техніки. Сутність інноваційного процесу в сільському господарстві виявляється не тільки в створенні нового або поліпшеного продукту або послуги, скільки в їх використанні і впровадженні в підприємства.

Отже, інновації розглядаються як ключовий фактор підвищення конкурентоспроможності виробництва сільськогосподарської продукції, зміцнення ринкових позицій, освоєння нових сфер застосування виробів. В прагненні закріпити свої позиції на ринку сільськогосподарські підприємства змушені безперервно поліпшувати і перетворювати свої товари, удосконалювати виробничі і управлінські процеси, тобто займатися інноваційною діяльністю.

В інноваційному процесі в сільському господарстві беруть участь виробники науково-технічної продукції (вищі навчальні заклади, науково-дослідні установи, регіональні науково-дослідні центри, дослідні станції), впроваджувальні формування (дорадчі служби, приватні впроваджувальні формування різних типів), інтегровані науково-впроваджувальні формування (центри наукового забезпечення АПВ, аграрні технопаркові структури науково-виробничі об'єднання), споживачі науково-технічної продукції (сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм та форм власності, органи управління АПК, дослідні господарства, учбові господарства, ВНЗ). Але їх участь має бути відповідно скоординованою на основі теоретичних і методичних засад та практичного досвіду.

Разом з тим, як відзначають провідні світові фахівці з менеджменту, інформаційна революція докорінно змінює умови організації виробництва і вимагає кардинального удосконалення теорії менеджменту. Розвинуті країни прискорено рухаються у напрямі інформаційного суспільства, відповідно створюючи надсучасну його інфраструктуру. При цьому саме інформаційні технології стають рушієм розвитку виробництва на інноваційній основі, забезпечуючи системність прямих і зворотних зв'язків між ним і наукою.

Тому в сучасних умовах необхідно створення досконалих впроваджувальних формувань, які будуть здатні інтегрувати науку і виробництво, бо недооцінка впроваджувальної функції в значній мірі призводить до незатребуваності переважної частини створеної інноваційної продукції, уповільнення розвитку інноваційного процесу в сільському господарстві, занепаду і втрати авторитету як науки, так і системи державного управління розвитком галузі.

Інноваційна діяльність передбачає отримання певного ефекту, який необхідно оцінити з точки зору його корисності суспільству. При оцінці ефективності освоєння інновацій вважаємо доцільним використовувати систему показників у відповідності з критеріями і видами ефективності: технологічної, економічної, соціальної і екологічної. Для дослідження інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств була використана сукупність таких методів, як спостереження, аналіз документації сільськогосподарських підприємств та отриманої з офіційних джерел, а також методи опитування (анкета, інтерв'ю, бесіда).

У другому розділі «Дослідження розвитку інноваційної діяльності суб'єктів господарювання» оцінено рівень розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств Запорізької області та виявлено фактори, які перешкоджають впровадженню інновацій, проаналізовано стан розвитку інноваційного потенціалу регіону та ступінь його використання сільськогосподарськими підприємствами, оцінено результативність діяльності дорадчої служби регіону як складової системи інформаційно-консультаційного забезпечення на етапі переходу аграрної сфери на модель інноваційно-інвестиційного розвитку.

Результати проведеного анкетування свідчать про гостру необхідність інноваційного оновлення сільськогосподарського виробництва. Найбільш затребувані технічні, технологічні та економічні інновації (таблиця 1).

Таблиця 1 - Впровадження інновацій на сільськогосподарських підприємствах за напрямками використання (у % до кількості всіх відповідей)

Види інновацій	Розподіл відповідей
Біологічні	8,0
Технічні	22,0
Технологічні	24,0
Хімічні	16,0
Економічні	10,0
Соціальні	2,0
Інновації в менеджменті	6,0
Маркетингові	12,0

Більш надійними джерелами інформації про інноваційні ідеї для опитуваних підприємств є: виставки (18,8 %); конференції та семінари (16,5 %), інформаційно - консультаційні служби (15,3 %). Було також виявлено основні фактори, які перешкоджають впровадженню інновацій в сільськогосподарські підприємства (таблиця 2) та згруповано їх у наступні групи: інформаційна (22,5 %), організаційна (28,6 %), фінансова (81,3 %) та група факторів державного впливу (36,9 %).

Таблиця 2 - Структура факторів, що перешкоджають впровадженню інновацій на сільськогосподарських підприємствах (у % до кількості всіх відповідей)

Основні фактори	Розподіл відповідей
Відсутність фінансових можливостей	59,2
Відсутність можливостей отримати кваліфікаційну допомогу і консультації	15,5
Неможливість отримати кредит	6,8
Недостатня кваліфікація управлінських кадрів	13,1
Відсутність необхідності в інноваціях	3,1
Відсутність ідей	4,2
Відсутність необхідної інформації	18,3
Недосконалість законодавства	27,1
Недостатність державної підтримки	9,8

В процесі анкетування було запропоновано вказати на найбільш важливі заходи, які могли б сприяти впровадженню інновацій на сільськогосподарських підприємствах. Респондентами вони були вказані в наступній черговості: збільшення державної підтримки основних напрямків науково технічного прогресу (52,8 %), створення в регіоні центру, який буде сприяти прискореному просуванню інноваційних розробок в виробництво (41,9 %) застосування економічного стимулювання інноваційної діяльності (35,9 %); створення в регіоні спеціального інноваційного фонду (27,2 %); підвищення рівня інформаційного забезпечення (24,8 %); покращення діяльності інформаційно - консультаційної служби (20,6 %); прийняття державою закону, який б регулював інноваційну діяльність в сільському господарстві (13,3 %); підготовка спеціалістів в галузі інноваційного менеджменту (8,6 %).

Динаміка структурного складу робітників наукових організацій Запорізької області за період з 2003р. по 2007р. свідчить, що за останній час інтенсивно здійснюється скорочення чисельності всіх категорій працівників (у 2007р. по відношенню до 2003р. на 153 чол), особливо інтенсивно зменшується штат дослідників, за аналізуємий період на 83чол. Дослідження показали, що загальний обсяг фінансування науково-дослідних робіт з аграрного напрямку у 2007р. становив 8264,8 тис.грн., що на 58,0% більше порівняно з 2005р. Особливу роль у фінансовому забезпеченні розвитку науково -технічної діяльності відграють бюджетні асигнування, які займають найбільшу питому вагу (у 2007р.- 64,8%) у структурі джерел фінансування. При порівнянні показників 2007р. з 2005р. спостерігається зменшення питомої ваги власних коштів (на 4,9%) у структурі джерел фінансування науково-дослідних робіт та незначного збільшення державного фінансування (на 1,6%).

Аналіз інноваційного потенціалу Запорізької області свідчить про деяке його погіршення. На це впливає багато різноманітних причин, серед яких недостатність фінансових можливостей сільськогосподарських підприємств, відсутність програм, спрямованих на підвищення інноваційної активності аграрних підприємств та наукових установ, недостатня кількість та кваліфікація наукових кадрів, погіршення матеріально-технічної бази, відсутність структур, які б сприяли прискореному просуванню інноваційних розробок у виробництво, недосконала система правового забезпечення інноваційної діяльності.

Результати діяльності регіонального центру наукового забезпечення АПВ Запорізької області, до якого входять 11 наукових установ і учбових закладів, свідчать про вплив їх діяльності на прискорення інноваційних процесів в сільськогосподарських підприємствах. Виконання тематичних планів науково-дослідних робіт установ Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Запорізької області у 2007 році проводилося за 59 угодами на загальну суму 10523,5 тис.грн., в тому числі на фундаментальні дослідження 5222,0 тис.грн. і на прикладні - 5301,5 тис. грн. Кількість впроваджених наукових розробок скоротилася у 2007 р. порівняно з 2005 р. на 42од., державне фінансування їх виконання зменшилось за аналізуємий період на 278,9 тис.грн.

Аналіз діяльності дорадчої служби регіону свідчить про її інноваційне спрямування. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі робіт виконаних ІКЦ «Агро-Таврія» за період 2004-2007 рр. займає участь та допомога в реалізації інноваційних технологій і проектів. Хоча спостерігається тенденція зменшення їх обсягу за цей час з 351,5 тис.грн. у 2005 р. до 179 тис. грн. у 2007 р. Значну частку займають науково - дослідні роботи, найбільший їх обсяг 117,5 тис.грн. мав місце у 2005 р., у 2007р. він знизився до 37,6 тис.грн. Комплексна оцінка ефективності функціонування інформаційно - консультаційної служби регіону свідчить про її нестабільне становище. Результати аналізу показали, що діяльність дорадчої служби регіону зіткнулася з рядом проблем, які можна звести до трьох основних: це недосконалість організаційної структури, недостатня кваліфікація співробітників та відсутність необхідного фінансування, що призводе до зменшення кількості впроваджених наукових розробок у сільськогосподарські підприємства.

За роки державної незалежності в Україні прийнята низка нормативно-правових актів, які передбачають, по-перше, активізацію інноваційних процесів, по-друге, інформатизацію економіки загалом та інформаційну підтримку інноваційних процесів зокрема. Разом з тим, ці нормативно-правові акти поки що зосереджені переважно на державному (і до деякої мірі на регіональному) рівні. Натомість рівень підприємства, і особливо сільськогосподарського, практичної участі у інформатизації майже не приймає. Через ці обставини і діяльність згаданих галузевих дорадчих служб ще не отримала свого відповідного розвитку. Тобто без достатньо розвинутої галузевої інноваційної інфраструктури перспективи повноцінної інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств стають досить невизначеними.

На рівні держави передбачено концептуально і програмно формування сучасної інноваційної інфраструктури, особливо у частині розвитку її виробничо-технологічної підсистеми, що сприятиме швидкому подоланню технологічного відставання вітчизняної економіки від світових економічних лідерів в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. Дана підсистема має сприяти інноваційній діяльності шляхом освоєння у виробництві інновацій, проведення експертизи інноваційних проектів, інформаційного і консультаційного забезпечення інноваційної діяльності, реалізації інноваційних проектів, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації підприємців у сфері інноваційної діяльності тощо. Також передбачений концептуально і програмно розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки, який націлений на підвищення рівня взаємодії та ефективності здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади повноважень у сфері інноваційної діяльності. Проте, як і у випадку із формуванням сучасної інноваційної інфраструктури або ж розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки, галузеві підприємства взагалі, а сільськогосподарські зокрема, й досі залишаються поза увагою даних процесів.

У третьому розділі «Шляхи вдосконалення розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств» розроблено пропозиції з формування системи інноваційного забезпечення сільськогосподарських підприємств та її організаційно-економічного механізму, обґрунтовано створення регіонального інноваційного центру та узагальнено основні підходи щодо ефективності інновацій в сільськогосподарських підприємствах.

Для збільшення ефективності інновацій доцільно створення системи інноваційного забезпечення сільськогосподарських підприємств, яка включатиме в себе наступні підсистеми: управління і координації дій, кадрового забезпечення, науково-виробнича, фінансування, впровадження. Можна виділити наступні загальні функції системи інноваційного забезпечення - моніторинг проблем, дослідження, науково-технічна розробка, апробація, виробництво, розповсюдження, впровадження, оцінка ефективності.

Вважаємо, що основними напрямками функціонування організаційно-економічного механізму системи інноваційного забезпечення сільськогосподарських підприємств можуть бути наступні складові (рис.1): державна підтримка, формування ринку інновацій, організація системи впровадження інновацій, створення економічних умов, інноваційно-кадровий менеджмент.

Рис. 1. Схема формування організаційно-економічного механізму системи інноваційного забезпечення сільськогосподарських підприємств



З метою забезпечення реалізації інноваційних перетворень (структурних, технологічних, соціальних, організаційно-правових, економічних) в сільському господарстві, підвищення рівня мотивації керівників і спеціалістів підприємств до впровадження інновацій і передового досвіду, вважаємо за доцільне створення структур, які б забезпечували дієву підтримку розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств. Використовуючи наявну матеріально-технічну базу та науковий потенціал можливе формування регіонального центру інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств з відділеннями в крупних районах Запорізької області.

Більш глибоке дослідження всіх задач діяльності центру регіонального розвитку дозволило сформувати наступні основні функції його діяльності:

1. Збирання, узагальнення і розповсюдження знань серед суб'єктів сільськогосподарського виробництва щодо успішного здійснення інноваційної діяльності.

2. Проведення маркетингових досліджень і економічний аналіз діяльності аграрних підприємств з метою вивчення попиту сільськогосподарських товаровиробників і виявлення потреб в інноваціях.

3. Здійснення за договорами з сільськогосподарськими підприємствами (замовниками) комплексу робіт по підбору, освоєнню, обґрунтуванню найбільш прибуткових науково-технічних розробок і доведення їх до впровадження у конкретне сільськогосподарське підприємство.

4. Проведення семінарів, конференцій, виставок, днів поля з ціллю підвищення кваліфікації керівників, спеціалістів, а також робітників сільськогосподарських підприємств і інших керівників сільського господарства з питань організації робіт по впровадженню у виробництво інновацій.

Створення ринку інновацій в сільському господарстві та відсутність об'єктивної і повної інформації про нові наукові розробки вказує на необхідність формування банку даних інноваційних розробок і механізму швидкого доведення їх до сільськогосподарських підприємств. Пропонується створити банк інноваційних розробок, що забезпечить прискорений пошук і підготовку необхідної інформації за заявкою зацікавлених осіб для отримання інформації щодо розробки, впровадження інноваційного проекту і його освоєння.

Рис. 2. Схема забезпечення взаємодії регіональної та державної систем сприяння інноваційній діяльності сільськогосподарських підприємств

У інформаційному забезпеченні інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств повинні приймати активну участь дорадчі служби і центри інноваційного розвитку (рисунок 2), які будуть взаємодіяти із інноваційною інфраструктурою і системою інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики для оперативного доступу в банк інноваційних розробок - відомості про: розробників інновацій (банк пропозицій) та їх споживачів (банк запитів); кадрові ресурси регіону у сфері інновацій; нормативне забезпечення інноваційної діяльності в сільському господарстві; організації, які сприяють комерціалізації наукомістких розробок в аграрній сфері.

Економічний ефект від діяльності центру інноваційного розвитку утворюється у сільськогосподарських товаровиробників у вигляді різниці між фінансовими результатами реалізації пропозицій центру і результатами, які б могли бути у випадку базових дій з відніманням додаткових витрат, пов'язаних з застосуванням пропозицій центру.

На основі проведених досліджень в роботі розроблено алгоритм оцінки ефективності інновацій, який включає такі напрямки (рисунок 3): перший - оцінка ефективності в залежності від виду інновацій, другий - порівняльна ефективність інновацій, третій - динамічні методи оцінки, четвертий - оцінка ризиків, п'ятий - оцінка консультування.

Рис. 3. Комплексна оцінка ефективності інновацій в сільськогосподарських підприємствах

Апробацію запропонованої методики проведено на основі даних експерименту проведеного в ПП «Могучий» Мелітопольського району Запорізької області. На підставі розрахунків обґрунтовано впровадження і розраховано ефективність інноваційної технології вирощування озимої пшениці.



ВИСНОВКИ

В рамках дисертаційного дослідження нами була розв'язана важлива науково-прикладна задача щодо розвитку та удосконаленню інноваційної діяльності, що є актуальним для сільськогосподарських підприємств. Отримано нове наукове обґрунтування даної задачі, яке полягає в розробці пропозицій з формування системи інноваційного забезпечення сільськогосподарських підприємств та її організаційно-економічного механізму, розкритті методичних підходів до визначення ефективності інновацій в сільськогосподарських підприємствах, створенні регіонального центру в системі інноваційного забезпечення з ціллю підвищення рівня інформаційного - консультаційного забезпечення інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств, а також з метою надання професійної допомоги спеціалістам на шляху впровадження інноваційних розробок у виробництво. Реалізація завдань та заходів, визначених у роботі сприятиме вдосконаленню розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

1. В результаті дослідження виявлено, що інновація у сільському господарстві представляє реалізацію в господарську діяльність результатів досліджень і розробок у вигляді нових сортів рослин, порід і видів тварин і птиці, нових або поліпшених матеріалів, нових технологій в рослинництві, тваринництві, нових добрив і засобів захисту рослин, нових методів профілактики і лікування тварин і птиці, нових форм організації і управління різними сферами економіки, нових підходів до соціальних послуг, що дозволяють підвищити ефективність виробництва. Під інноваційною діяльністю слід розуміти діяльність з моменту народження наукової або науково - технічної ідеі і доведення іі до впровадження У повному обсязі інноваційна діяльність сільськогосподарського підприємства включає цілий комплекс заходів, що спрямовані на ефективну реалізацію інноваційних ідей і подальше практичне використання отриманих результатів і розробок.

Доповнено класифікацію інновацій за предметом і сферою застосування в сільськогосподарських підприємствах, що дозволяє раціонально організувати інноваційну діяльність. За цією ознакою доцільно виділяти вісім типів інновацій: біологічні, технічні, технологічні, хімічні, економічні, соціальні, маркетингові та інновації в менеджменті

2. Дослідження показали, що в сільському господарстві існує гостра необхідність інноваційного оновлення виробництва. Дані проведеного анкетування свідчать, що найбільш затребувані технічні, технологічні та економічні інновації. Більш надійними джерелами інформації про інноваційні ідеї для опитуваних підприємств є: виставки (18,8%); конференції та семінари (16,5%), інформаційно - консультаційні служби (15,3%). Результати вивчення інноваційної сприйнятливості сільськогосподарських підприємств вказують на її низький та середній рівень. 69,1% респондентів мають низьку ступінь зв'язків з розробникам інновацій. Більшість (63,3%) відповівших вказали на недостатню забезпеченість колективів сучасною науково-технічною інформацією.

Було виявлено основні фактори, що перешкоджають впровадженню інновацій в аграрні підприємства та згруповано їх у наступні групи: інформаційна (22,5%), організаційна (28,6%), фінансова (81,3%) та група факторів державного впливу (36,9%).

3. Визначальним фактором створення інновацій є формування та ефективне функціонування інноваційного потенціалу, який можна визначити як сукупність інтелектуальних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, які зосереджені в наукових, консультаційних, інформаційних і інших формуваннях для здійснення наукових досліджень і розробок з метою отримання нових результатів у виробництві. Аналіз інноваційного потенціалу Запорізької області свідчить про погіршення його стану. На це впливає багато різноманітних причин, серед яких недостатність фінансових можливостей сільськогосподарських підприємств, відсутність програм, спрямованих на підвищення інноваційної активності аграрних підприємств та наукових установ, недостатня кількість та кваліфікація наукових кадрів, погіршення матеріально -технічної бази, відсутність структур, які б сприяли прискореному просуванню інноваційних розробок у виробництво; недосконала система правового забезпечення інноваційної діяльності.

Результати діяльності центру наукового забезпечення АПВ Запорізької області вказують на скорочення кількості впроваджених розробок (майже вдвічі) у сільськогосподарські підприємства та зменшення державного фінансування за всіма підпрограмами. Багато опрацьованих та випробуваних наукових розробок не доходять до стадії інновацій, тобто не знаходять свого практичного застосування у сільськогосподарському виробництві і тим самим не виконують основного призначення - збільшення ефективності сільськогосподарських підприємств.

4. Аналіз діяльності дорадчої служби регіону показав, що найбільшу питому вагу у загальному обсязі робіт виконаних за період 2004-2007 рр. займає участь та допомога в реалізації інноваційних технологій і проектів. Проте спостерігається тенденція зменшення їх обсягу за цей час з 351,5 тис.грн. у 2005 р. до 179 тис. грн. у 2007 р. Значну частку займають науково - дослідні роботи, найбільший їх обсяг 117,5 тис.грн. мав місце у 2005 р., у 2007 р. він знизився до 37,6 тис.грн.

Діяльність дорадчої служби регіону в аспекті розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств, як свідчать результати дослідження, зіткнулася з рядом проблем, які можна звести до трьох основних. Це недосконалість організаційної структури, недостатня кваліфікація співробітників та відсутність необхідного фінансування, що призводе до зменшення кількості впроваджених наукових розробок у сільськогосподарські підприємства.

5. Для вдосконалення розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств розроблено пропозиції щодо формування системи інноваційного забезпечення, яка призведе до створення сприятливого інноваційного середовища, забезпечить перетворення наукових ідей і розробок в інновації, впровадження їх у виробництво а також збереження та розвиток інноваційного потенціалу регіону. В цілому в систему інноваційного забезпечення доцільно включити наступні підсистеми: підсистема управління і координації дій, підсистема кадрового забезпечення, науково-виробнича підсистема, підсистеми впровадження та фінансування. До напрямків організаційно-економічного механізму функціонування системи інноваційного забезпечення сільськогосподарських підприємств належать: державна підтримка, формування ринку інновацій, організація системи впровадження інновацій, створення економічних умов та інноваційно-кадровий менеджмент.

6. З метою розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств доцільно створення регіональних центрів інноваційного розвитку, які призведуть до вдосконалення інформаційного забезпечення інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств і будуть взаємодіяти із інноваційною інфраструктурою і системою інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики. Центр інноваційного розвитку сприятиме інноваційній діяльності шляхом освоєння у виробництві інновацій, проведення експертизи інноваційних проектів, інформаційного і консультаційного забезпечення інноваційної діяльності, реалізації інноваційних проектів, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації підприємців у сфері інноваційної діяльності тощо.

7. В якості результативного шляху щодо розвитку інноваційної діяльності є обґрунтування методичних підходів до ефективності інновацій. На основі проведених досліджень в роботі розроблено алгоритм оцінки ефективності інновацій, який включає такі напрямки: оцінка ефективності в залежності від виду інновацій, порівняльна оцінка ефективності інновацій, оцінка з використанням динамічних методів, оцінка ризиків та оцінка консультування. Модель комплексного експерименту, який проводився впродовж трьох років в ПП «Могучій» представляє собою складну систему апробації інновацій. Експеримент включав технологічні та технічні інновації. Розрахунок ефективності інновацій за представленої методикою є необхідною умовою для їх впровадження та використання в сільськогосподарських підприємствах.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Статті у наукових фахових виданнях:

2. Шквиря Н.О. Стан і перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні /Н.О. Шквиря // Вісник ХНАУ. - Харків, 2006. - №3. - С. 320-323.

3. Шквиря Н.О. Інформаційно - консультаційні послуги - невід'ємна частина інноваційної діяльності в АПК/ Н.О. Шквиря// Вісник ХНАУ, 2006. - №9. - с. 323 - 327.

4. Шквиря Н.О. Організація інформаційного забезпечення інноваційної діяльності в АПК / Н.О. Шквиря // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету, 2006. - № 62 (85). - С. 471- 473.

5. Шквиря Н.О. Особливості інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств Запорізької області / Н.О. Шквиря // Держава та регіони, 2007. - № 6. - С. 219 - 224.

6. Шквиря Н.О. Рівень і тенденції розвитку аграрного науково-технічного потенціалу / Н.О. Шквиря // Вісник Харк.нац.техн.ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Вип.54. - Х.: ХНТУСГ, 2007. - С. 283.

7. Шквиря Н.О., Лобанов М.І. Регіональні центри в системі інноваційного забезпечення агропромислового виробництва / Н.О.Шквиря, М.І. Лобанов //АгроІнКом, 2007. - № 9-10. - С. 60 - 63.

8. Шквиря Н.О. Особливості формування інфраструктури інноваційного забезпечення сільськогосподарського виробництва / Н.О. Шквиря // Вісник Харк.нац.техн.ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Вип.85. - Х.: ХНТУСГ, 2009. - С. 376 - 383.

9. Шквиря Н.О. Особливості інноваційно-консультаційної діяльності дорадчих служб / Н.О. Шквиря// Збірник наукових праць Луганського національного університету: серія: «Економічні науки». - Луганськ: «Книжковий світ», 2009. - №90/94. - С. 295 -299.

10. Шквиря Н.О. Роль держави в інноваційному розвитку агропромислового виробництва /Н.О. Шквиря// Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету «Наука й економіка». - Хмельницький, 2008. - Випуск 4(12). - С. 331-336.

11. У інших виданнях:

12. Шквиря Н.О. Економічна сутність інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві / Н.О. Шквиря // Стратегія розвитку і реалізації потенціалу АПК: Кол. Монографія. - Житомир: «Спілка економістів України», 2008. - С. 259 - 268.

13. Шквиря Н.О. Наукове забезпечення АПВ регіону / Н.О. Шквиря // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки» - Донецьк: ДонНУЕТ імені Михайла Туган - Барановського, 2008. - С. 453 - 456.

14. Шквиря Н.О. Методи і прийоми державного регулювання інноваційної діяльності в АПК / Н.О. Шквиря // Матеріали X Всеукраинской научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Проблемы и перспективы становления финансовой системы Украины» - Севастополь: Вид-во СевНТ, 2007. - С. 270-272



АНОТАЦІЯ

Шквиря Н.О. Розвиток інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», Сімферополь, 2009.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних і методологічних підходів до розвитку інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Уточнено економічну сутність наступних понять: «інновація», «інноваційна діяльність». Надано характеристику основних суб'єктів інноваційної діяльності. Доповнено класифікацію інновацій за предметом та сферою застосування в сільському господарстві за якою виділено 8 видів інновацій: біологічні, технічні, технологічні, хімічні, економічні, соціальні, інновації в менеджменті та маркетингові;

Удосконалено методику оцінки ефективності інновацій, яка включає наступні напрямки: оцінка ефективності в залежності від виду інновацій, порівняльна оцінка ефективності інновацій, динамічні методи оцінки, оцінка ризиків та оцінка консультування.

Запропоновано створення регіонального центру в системі інноваційного забезпечення сільськогосподарських підприємств з ціллю підвищення рівня інформаційно - консультаційного забезпечення інноваційної діяльності, а також з метою надання професійної допомоги спеціалістам на шляху впровадження інновацій в сільськогосподарські підприємства.

Розроблено пропозиції щодо створення системи інноваційного забезпечення сільськогосподарських підприємств та сформовано її організаційно-економічний механізм, який включає наступні складові: державну підтримку, формування ринку інновацій, організацію системи впровадження інновацій, інноваційно-кадровий менеджмент та створення сприятливих економічних умов;

Ключові слова: інновації, інноваційна діяльність, інноваційний продукт, інноваційний процес, сільськогосподарські підприємства, система інноваційного забезпечення, ефективність інновацій.



АННОТАЦИЯ

Шквыря Н.А. Развитие инновационной деятельности сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Южный филиал Национального университета биоресурсов и природопользования Украины «Крымский агротехнологический университет», Симферополь, 2009.

В работе проведено теоретическое обобщение, углублены методические подходы и разработаны практические рекомендации по усовершенствованию развития инновационной деятельности сельскохозяйственных предприятий.

Систематизированы подходы к пониманию сущности категорий «инновация», «инновационная деятельность».

Предложено определение инновации, как конечный результат внедрения нововведений, которые направляются на качественное преобразование производства и непроизводственной сферы с целью получения определенной выгоды: повышение прибыли, сокращение затрат предприятия, повышение производительности труда, улучшение благосостояния работников. Характерными свойствами инновации являются: научно-техническая новизна, производственная применимость и коммерческая реализуемость.

Усовершенствована классификация инноваций по предмету и сферами использования в сельскохозяйственных предприятиях; выделено 8 видов инноваций: биологические, технические, технологические, химические, экономические, социальные, маркетинговые и инновации в менеджменте.

Проведен анализ состояния и проблем инновационной деятельности сельскохозяйственных предприятий. Исследования показали, в сельскохозяйственных предприятиях существует необходимость инновационного обновления.

Выявлены основные факторы, которые препятствуют внедрению инноваций в сельскохозяйственные предприятия и сгруппированы в следующие группы: информационная, организационная, финансовая и группа факторов государственного влияния.

Обосновано формирование системы инновационного обеспечения, которая будет содействовать созданию благоприятной инновационной среды, обеспечит преобразование научных идей и разработок в инновации а также сохранению и развитию инновационного потенциала региона. В систему инновационного обеспечения предложено включить следующие подсистемы: управления и координации действий, кадрового обеспечение, научно-производственная, подсистема финансирования и внедрения. К направлениям организационно-экономического механизма относятся государственная поддержка, формирование рынка инноваций, организация системы внедрения инноваций, создание экономических условий, инновационно-кадровый менеджмент

Предложено создание региональных центров инновационного развития с целью активизации инновационнной деятельности сельскохозяйственных предприятий и создания условий для внедрения инноваций в производство. Центр будет содействовать созданию у сельскохозяйственных товаропроизводителей мотивации к принятию решений по эффективному использованию научно-технической информации, способоствовать освоению инновационных проектов и передового опыта сельскохозяйственной деятельности, что позволит последовательно увеличивать объем производства и сбыта продукции.

Обобщив существующие методы оценки инноваций, разработана комплексная оценка эффективности инноваций в сельскохозяйственных предприятиях, которая включает следующие составляющие: оценка эффективности в зависимости от вида инноваций, сравнительная оценка эффективности инноваций, оценка с использованием динамических методов, оценка рисков и оценка консультирования. Предложенная методика апробирована на основе комплексного эксперимента, который проводился на протяжении 3 лет в ЧП «Могучий». Расчет эффективности инноваций с применением предложенной методики является необходимым условием их внедрения и использования в сельскохозяйственных предприятих.

Ключевые слова: инновации, инновационная деятельность, инновационный продукт, инновационный процесс, сельскохозяйственные предприятия, система инновационного обеспечения, эффективность инноваций.



SUMMARY

Shkvyrya N.A. Development of the agricultural enterprises innovative activity- Manuscript. The thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on the specialty 08.00.04 - economy and management of enterprises (the economy of agriculture and agro-industrial complex) - Southern branch “The Crimean Agro-technological University” of National Agrarian University of the Cabinet of Ministers of Ukraine, Simferopol, 2009. In work theoretical generalization, deepening of methodical approaches and working out of practical recommendations about improvement of innovative activity development the agricultural enterprises are devoted. Approaches to understanding of categories essence “an innovation”, “innovative activity” and “innovative product” are systematized. Classification of innovations on a subject and use sphere in the agricultural enterprises is improved. Major factors which block with implementation of innovations in the agricultural enterprises is revealed and it is grouped them in following groups: information, organizational, financial and group of the state influence factors. Formation of innovative maintenance system which will promote creation of the favorable innovative environment is proved, will provide transformation of scientific ideas and workings out to innovations and also to preservation and development of region innovative potential. The regional centers creation of innovative development for the purpose of activization innovative activity is offered of the agricultural. It is developed complex an estimation of efficiency of innovations in agricultural enterprise which includes following components: an estimation of efficiency depending on a kind of innovations, a comparative estimation of efficiency of innovations, an estimation with use of dynamic methods, an estimation of risks and a consultation estimation. Keywords: innovations, innovative activity, innovative a product, innovative process, agricultural enterprises, system of innovative maintenance, efficiency of innovations.

...