Оцінювання потенціалу сталого розвитку промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України

„Київський політехнічний інститут”

УДК: 334.716.003.12

Оцінювання потенціалу сталого розвитку промислових підприємств

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Бурда Адріана Ігорівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі менеджменту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, професор

Довгань Людмила Євгеніївна,

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», професор кафедри менеджменту

Захист відбудеться «9» грудня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.002.23 при Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» за адресою: 03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37, корпус 1, аудиторія 163.

З дисертацією можна ознайомитись у Науково-технічній бібліотеці ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за адресою: 03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37.

Автореферат розіслано « » листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Зозульов

промисловий управління машинобудівний

АНОТАЦІЯ

Бурда А.І. Оцінювання потенціалу сталого розвитку промислових підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний технічний університет України «Київський Політехнічний Інститут», м. Київ, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню наукових і практичних проблем оцінювання потенціалу сталого розвитку промислового підприємства. Досліджені питання оцінювання потенціалу сталого розвитку промислового підприємства крізь призму збалансованості розвитку його екологічної, соціальної, економічної складових, що складають тріаду потенціалу сталого розвитку підприємства. Основу авторських розробок склали: етапи проведення діагностики потенціалу сталого розвитку підприємства; методичні підходи до оцінювання тріади потенціалу сталого розвитку, в основу яких покладено агрегування показників оцінки складових тріади потенціалу, аналіз та оцінювання потенціалів в межах порогових значень; комплексне оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства із застосуванням апарату нейронечітких технологій. Розроблено принципові засади удосконалення механізму оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства. У контексті триєдиної концепції сталого розвитку здійснено прогнозування тенденцій змін потенціалу сталого розвитку підприємства. Визначено напрями структурної гармонізації потенціалу у відповідності з цілями сталого розвитку підприємства.

Ключові слова: потенціал сталого розвитку підприємства; оцінювання потенціалу сталого розвитку; тріада потенціалу сталого розвитку; структурна гармонізація потенціалу сталого розвитку.

АННОТАЦИЯ

Бурда А.И. Оценка потенциала устойчивого развития промышленных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный технический университет Украины «Киевский Политехнический Институт», г. Київ, 2008.

Диссертация посвящена решению научных и практических проблем оценки потенциала устойчивого развития промышленного предприятия. Раскрыта сущность понятия потенциала устойчивого развития как совокупности ресурсов и возможностей, которые позволяют обеспечить сбалансированный еколого-социально-экономическое развитие предприятия. Исследованы вопросы оценки потенциала устойчивого развития машиностроительных предприятий через призму сбалансированности развития его экологической, социальной, экономической составляющих, которые формируют триаду потенциала устойчивого развития предприятия.

На основе проведенных исследованицй разработаны основы научно методического обеспечения оценки потенциала устойчивого развития предприятия. К результатам, представляющим наибольшую научно-практичекую ценность, следует отнести: этапы проведения диагностики потенциала устойчивого развития предприятия; методические подходы к оценке составляюших триады потенциала устойчивого развития в пределах пороговых значений; комплексная оценка потенциала устойчивого развития предприятия с применением аппарата нейронечетких технологий.

Разработаны подходы к усовершенствованию механизма оценки потенциала устойчивого развития предприятия. Под механизмом оценки потенциала устойчивого развития понимается совокупность экономических, организационных, социальных и правовых способов оценки составляющих триады потенциала устойчивого развития, обеспечивающих структурную гармонизацию триады потенциала в соответствии с целями устойчивого развития предприятия.

В контексте триединой концепции устойчивого развития сделан прогноз тенденций изменений потенциала устойчивого развития предприятия. Авторские разработки являются основой для определения уровня сбалансированности развития триады потенциала, достижение которого обусловлено повышением экономических показателей деятельности предприятия, ростом уровня и качества жизни персонала, потребителей, заинтересованных лиц, при условиим соблюдения требований экологической безопасности.

Ключевые слова: потенциал устойчивого развития предприятия; оценка потенциала устойчивого развития; триада потенциала устойчивого развития; структурная гармонизация потенциала устойчивого развития.

ANNOTATION

Burda A. Estimation of the potential of sustainable development of industrial enterprises. - Manuscript.

Thesis for a Ph.D. degree in economics, speciality 08.00.04. - Economy and Management of Enterprises (according to the economic activity). - Ukrainian National Technical University Kyiv Polytechnic Institute, Kyiv, 2008.

The thesis focuses on solving the scientific and practical problems of estimation of the potential of sustainable development of the industrial enterprise. The questions of estimation of the potential of sustainable development of the industrial enterprise are investigated in the light of balanced development of its ecological, social and economical components which form the triad of the potential of sustainable development of an industrial enterprise. The basis of the author's investigation is represented by the stages of carrying out diagnostics of the potential of sustainable development of an industrial enterprise; by methodological approaches to the estimation of the triad of the potential of sustainable development, the foundation of which are laid down by aggregating the indices of estimation of the triad potential components, the analysis and estimation of the potentials within the marginal limits of data; a complex estimation of the potential of sustainable development of the enterprise in conformity with the neuroshipshod technology apparatus.

The main principals of improvement of the mechanism of estimation of the potential of sustainable development of the enterprise are elaborated. The prognostication of changing tendencies of the potential of sustainable development of the enterprise is made in the context of the triune conception. The ways of structural harmonization of the potential according to the purposes of sustainable development of the enterprise are determined.

Key words: the potential of sustainable development of the enterprise, estimation of the potential of sustainable development, the triad capacity for sustainable development, structural harmonization of the potential of sustainable development.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток економіки України супроводжується різномасштабними соціально-економічними трансформаціями, які зумовлюють кількісні та якісні зміни в економічній архітектоніці. Структурні зрушення в економіці відбуваються в напрямі загальносвітових тенденцій, проте вони мають здебільшого розбалансований характер, призводять до диспропорційності розвитку промислового сектору. Один із виявів структурної деформації економіки - це невідповідність галузевої структури машинобудівного комплексу стратегічним пріоритетам розвитку національної економіки.

За роки трансформації діяльність підприємств машинобудівної галузі супроводжувалася значними втратами виробничого, кадрового, інноваційного потенціалу. Якщо в промислово розвинених країнах частка машинобудування досягає 40 - 50% у загальному обсязі продукції промисловості, то в Україні цей показник не перевищує 14%, частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої машинобудівної продукції становить 17%, що є наслідком зниження конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Проте, впродовж останніх 5 років, темпи зростання виробництва машинобудівної продукції (19,75%) випереджають темпи виробництва промислової продукції (10,4%), у галузевій структурі виробництва превалює металомістка та енергомістка номенклатура.

Тенденції розвитку економіки свідчать про наявність певних загроз економічній та технічній безпеці України, оскільки машинобудування є структуроутворюючою основою гармонізації національної економіки. Нівелювання зростаючих викликів та загроз потребує створення конкурентоспроможного машинобудівного комплексу, що забезпечуватиме основні сектори економіки високотехнологічною продукцією. Реалізація поставлених завдань безпосередньо пов'язана з досягненням високого рівня внутрішньої збалансованості машинобудівних підприємств, що можливо за рахунок ефективного розвитку їх потенціалу відповідно до потреб ринку. Особливої актуальності набувають питання дослідження потенціалу сталого розвитку машинобудівних підприємств, аналізу та оцінювання його складових, визначення напрямів структурної гармонізації потенціалу в забезпеченні сталого розвитку підприємств, їх економічної незалежності.

Проблеми сталого розвитку та управління потенціалом промислових підприємств досліджуються та найповніше висвітлюються у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: О. Ареф'євої, А. Воронкової, І. Бузько, В. Гавви, О. Добикіної, І. Должанського, Т. Загорної, Т. Калінеску, Н. Краснокутської, С. Касьянюк, Є. Лапіна, І. Отенко, В. Пономаренко, І. Репіна, Ю. Романовської, О. Сущенко, О. Федоніна, а також Т. Йєннера, К. Камерона, Р. Куінна, Є. Попова, А. Стрікленда, А. Томпсона, Дж. Тіроля, Д. Шендела. Проблеми ефективного розвитку підприємства на основі відтворення його потенціалу досліджуються у працях В. Авдєєнко, В. Акімова, Н. Афанасьєва, А. Богатко, В. Бикової, С. Іщук, О. Коренкова, Т. Костенка, А. Пушкаря, Л. Ревуцького та інших.

Здійснюючи аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з проблематики управління розвитком потенціалу промислових підприємств, відзначимо, що недостатньо обґрунтованими залишаються питання оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємств та його прогнозування. З огляду на це, виникає об'єктивна потреба в подальшому розвитку теоретико-методологічних та прикладних засад оцінювання потенціалу підприємства, пошуку шляхів структурної гармонізації складових потенціалу в забезпеченні сталого розвитку підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Національному Технічному Університеті України «КПІ» (м. Київ) відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри менеджменту та кафедри інноватики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка і є частиною комплексної теми «Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій» (номер державної реєстрації теми: 0105U001878, НГК 105/07.МОН, код 0601). Внесок автора полягає в розробленні методичних підходів до оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємств машинобудівної галузі України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення та обґрунтування науково-методичних та практичних рекомендацій щодо оцінювання потенціалу сталого розвитку промислових підприємств.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі сформульовано та вирішено такі завдання:

розглянути концептуальні підходи до управління сталим розвитком промислових підприємств крізь призму збалансованого розвитку екологічної, соціальної, економічної підсистем;

розкрити сутність та зміст категорії потенціалу сталого розвитку підприємства, її зв'язок з базовими категоріями науки управління;

оцінити потенціал сталого розвитку машинобудівних підприємств;

обґрунтувати методичні підходи до оцінювання тріади потенціалу сталого розвиту машинобудівних підприємств;

розробити алгоритм оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства;

запропонувати методичні підходи до прогнозування тенденцій змін потенціалу сталого розвитку підприємства.

Об'єктом дослідження є потенціал сталого розвитку промислового підприємства.

Предметом дослідження є методологічні та прикладні засади оцінювання потенціалу сталого розвитку промислового підприємства.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані загальнонаукові та емпіричні методи наукових досліджень, зокрема: методи абстрагування, аналізу, синтезу, індукції, дедукції (для визначення сутності та змісту категорії потенціалу сталого розвитку підприємства, змістовності тріади потенціалу сталого розвитку); методи економічного, статистичного та експертного аналізу (для розроблення показників системи локальних потенціалів підприємства); методи нечіткої логіки, економіко-математичного моделювання, розрахунково-аналітичні (для розроблення методичних підходів до оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства); методи екстраполяції, економіко-статистичного аналізу (для прогнозування сталого розвитку підприємства).

Інформаційну базу дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з теорії розвитку підприємства, управління потенціалом розвитку підприємства, матеріали Державного комітету статистики України, Державного комітету промислової політики України, національні законодавчі та нормативно-правові акти у сфері регулювання діяльності машинобудівних підприємств, матеріали наукових конференцій, публікації в періодичних виданнях, інформація з мережі Інтернет, матеріали статистичної, бухгалтерської, фінансової звітності досліджуваних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- розроблено концептуальні підходи до оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства на основі гармонізації розвитку його екологічної, соціальної, економічної складових, що складають тріаду потенціалу сталого розвитку підприємства. Запропоновані підходи дозволяють здійснити комплексну діагностику потенціалу підприємства, виявити кількісні та якісні резерви удосконалення тріади потенціалу з метою забезпечення сталого розвитку підприємства у довгостроковій перспективі;

удосконалено:

- методику оцінювання складових тріади потенціалу сталого розвитку промислових підприємств. В основу авторських розробок покладено застосування апарату нейронечітких технологій, що дозволяє визначити проблемні зони в діяльності підприємства; виявити та обґрунтувати способи нівелювання їх негативного впливу на сталий розвиток підприємства; визначити сценарії розвитку потенціалу з урахуванням різних варіантів структурної координації складових тріади потенціалу сталого розвитку;

-систему показників для комплексного аналізу локальних потенціалів підприємства яка, на відміну від існуючих, дозволяє: оцінити стан економічної, соціальної, екологічної підсистем у межах порогових значень сталого розвитку підприємства; проаналізувати причинно-наслідкові зв'язки між структуроутворюючими складовими тріади потенціалу розвитку; визначити проблеми сталого розвитку підприємства;

- механізм оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства, який дозволяє скоригувати цілі оцінювання складових тріади потенціалу відповідно до цілей сталого розвитку підприємства; визначити напрями структурної гармонізації тріади потенціалу; виокремити критерії та показники оцінювання потенціалів, що утворюють тріаду потенціалу сталого розвитку; виконати комплексну оцінку потенціалу сталого розвитку підприємства;

дістали подальшого розвитку:

- категоріальний апарат сучасної концепції сталого розвитку підприємства, зокрема: трактування понять «сталий розвиток підприємства», «потенціал сталого розвитку підприємства», «тріада потенціалу сталого розвитку» на основі більш глибокого розкриття змістовності процесів, що забезпечують сталий розвиток промислових підприємств;

- методичні засади прогнозування тенденцій змін потенціалу сталого розвитку підприємства, зокрема, адаптовано апарат нейронечіткої логіки для визначення різних сценаріїв структурної гармонізації тріади потенціалу сталого розвитку.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що обґрунтовані дисертантом теоретичні положення доведено до рівня практичних рекомендацій і можуть бути використані в діяльності машинобудівних підприємств для оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства та прогнозування напрямів його удосконалення. Методичні розробки автора використовуються в діяльності таких підприємств: ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» (довідка № 137 від 17 січня 2008 р.), ВАТ «Дрогобицький долотний завод» (довідка № 1571 від 14 жовтня 2008 р.), ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (довідка № 483 від 08 квітня 2008р.).

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес кафедри економіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка при підготовці окремих тем курсу «Економіка підприємства» та використовуються у курсовому і дипломному проектуванні студентами спеціальностей «Менеджмент організацій», «Економічна кібернетика» (довідка № 755 від 05 вересня 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Висновки та рекомендації, які містяться у роботі, розроблено автором особисто на основі вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного та практичного матеріалу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження узагальнені та схвалені на: II Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень `2003» (20 - 27 жовтня 2003 р., м. Дніпропетровськ); II Міжнародній науковій конференції «Сучасні проблеми управління» (27 - 28 листопада 2003 р., м. Київ); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції «Формирование регионального механизма управления народнохозяйственным комплексом Украины» (25 грудня 2003 р., м. Сімферополь); ІІІ Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (24 - 27 березня 2004 р., м. Київ); VII Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта `2004» (10 - 25 лютого 2004 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародному Форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн» ( 19 - 20 травня 2005 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції «Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика» (11 - 12 жовтня 2007 р., м. Трускавець).

Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 9 статей у фахових виданнях та 7 публікацій за матеріалами наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 4,4 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основної частини дисертації складає 172 сторінки. Робота містить 38 таблиць, 8 з яких розміщено на окремих сторінках; 22 рисунки, з яких 3 розміщено на окремих сторінках та додатки на 34 стор. Список використаних джерел містить 208 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, обєкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи оцінювання потенціалу промислових підприємств» досліджено концептуальні підходи до забезпечення сталого розвитку промислових підприємств, розвинено категоріальний апарат концепції сталого розвитку підприємства, висвітлено сучасні аспекти оцінювання потенціалу в забезпеченні сталого розвитку підприємства.

В умовах соціально-економічних трансформацій, що тривають в Україні, актуалізуються питання забезпечення сталого розвитку промислових підприємств як передумови підвищення їх конкурентоспроможності та економічної безпеки. Як свідчать результати систематизації й узагальнення наукових розробок з означеної проблематики, сталий розвиток підприємства узгоджується зі стабільним приростом основних техніко-економічних показників, ефективною адаптацією до зовнішніх та внутрішніх змін, що значною мірою визначається ступенем відтворення та розвитку його потенціалу.

Аналіз результатів наукових досліджень з проблематики сталого розвитку засвідчив, що мейнстримом сталого розвитку є забезпечення збалансованого розвитку економічної, соціальної та екологічної підсистем. Автором аргументовано, що розвиток потенціалу підприємства на збалансованій основі обумовлює сталий розвиток підприємства в цілому. В роботі наведено визначення та наукове обґрунтування поняття «потенціалу сталого розвитку» як сукупності ресурсів і можливостей, що дозволяють забезпечити збалансований еколого-соціально-економічний розвиток підприємства. З огляду на це обґрунтовано концептуальні підходи до оцінювання потенціалу крізь призму збалансованості розвитку екологічної, соціальної, економічної складових, які складають тріаду потенціалу сталого розвитку підприємства, що представлено у вигляді схеми (рис. 1). Пропонується під «тріадою потенціалу сталого розвитку» розуміти систему взаємопов'язаних і взаємозалежних, певним чином впорядкованих резервів і ресурсів підприємства, що дозволяють досягти ефективної синергії за їх комплексного використання, забезпечують сукупні можливості підприємства визначати та формувати стратегію сталого розвитку в процесі взаємодії із зовнішнім середовищем.

Спираючись на наукові публікації у сфері сталого розвитку підприємств, визначено сутність та зміст складових тріади потенціалу сталого розвитку. Обґрунтовано, що економічна складова сталого розвитку підприємства орієнтована на нарощування обсягів виробництва продукції та послуг за умов оптимального використання обмежених ресурсів. В основу аналізу економічної складової сталого розвитку покладено необхідність оцінювання виробничого, фінансового, інформаційного, маркетингового, стратегічного потенціалів за результатами дослідження впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище.

Соціальна складова сталого розвитку підприємства спрямована на поліпшення умов життя населення, збереження стабільності соціальних і культурних систем, у межах яких функціонує підприємство. Обґрунтовано, що важливим аспектом соціальної стабільності є забезпечення високих стандартів корпоративної соціальної відповідальності, що сприяє підвищенню ринкової вартості підприємства, зниженню операційних витрат, підвищенню продуктивності праці. Соціальну складову запропоновано досліджувати через аналіз та оцінку трудового, соціального і мотиваційного потенціалів у контексті цільових орієнтирів сталого розвитку підприємства.

У процесі досліджень передумов гармонізації тріади потенціалу сталого розвитку виявлено, що результати економічного і соціального розвитку підприємства мають бути оцінені з урахуванням екологічних наслідків. Відзначено, що екологічна безпека підприємств значною мірою визначається їх технічним і технологічним переоснащенням, що сприяє зменшенню забрудненості навколишнього середовища. Аргументовано, що аналіз екологічної складової сталого розвитку промислових підприємств має передбачати економічну оцінку витрат на опанування інноваційних технологій у сфері природоохоронної діяльності, використання енерго- і матеріалозберігаючих технологій. У цьому контексті як базові складові, що аналізуються при дослідженні екологічної підсистеми, виокремлено інноваційний і техніко-технологічний потенціали.

Подані в роботі концептуальні підходи до дослідження потенціалу сталого розвитку підприємства дозволяють провадити комплексне оцінювання потенціалу підприємства, виявляти кількісні та якісні резерви його відтворення для забезпечення сталого розвитку підприємства у довгостроковій перспективі.

У другому розділі «Аналіз потенціалу сталого розвитку підприємств машинобудівної галузі» розроблено методичні підходи до оцінювання потенціалу сталого розвитку промислових підприємств; досліджено тенденції розвитку машинобудівного комплексу України та виявлено проблеми сталого розвитку машинобудівних підприємств; виконано комплексний аналіз та оцінювання складових тріади потенціалу сталого розвитку машинобудівних підприємств.

Аналіз сучасних підходів до оцінювання потенціалу свідчить про потребу розробити відповідне науково-методичне забезпечення оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства. Основу авторських розробок становили: етапи проведення діагностики потенціалу сталого розвитку підприємства; методичні підходи до оцінювання тріади потенціалу сталого розвитку, в основу яких покладено агрегування показників оцінки складових тріади потенціалу, аналіз та оцінювання потенціалів у межах порогових значень; комплексне оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства із застосуванням апарату нейронечітких технологій.

На основі аналізу науково-методичних засад оцінювання потенціалу підприємства було визначено відповідну систему показників, які потрібні для проведення комплексної економічної діагностики, зокрема визначення складу показників, які за своєю суттю відображали б особливості та закономірності кожного з локальних потенціалів загального потенціалу сталого розвитку, так виробничий потенціал характеризується системою показників згрупованих за ознаками виробничої, матеріальної та галузевої складових. Охарактеризовано локальні потенціали в межах їх порогових значень. Виділення відповідних індикаторів порогових значень для локальних потенціалів дозволило визначити можливі рівні розвитку для кожного з них. Тріаду потенціалу сталого розвитку машинобудівних підприємств запропоновано оцінювати за допомогою апарату нейронечітких технологій, який дає змогу розглядати процес розвитку підприємства в контексті потенціалу його розвитку без достовірних даних, неповної і нечіткої статистичної інформації, складних функціональних залежностей між складовими тріади потенціалу сталого розвитку. Доцільність застосування такого інструментарію зумовлено необхідністю врахування кількісних та якісних показників, що використовувалися для оцінювання складових тріади потенціалу.

Потенціал сталого розвитку машинобудівних підприємств досліджували на основі запропонованих автором методичних підходів щодо використання апарату нейронечітких технологій, а саме для оцінювання локальних потенціалів , їх показників та загального потенціалу сталого розвитку підприємства сформовано єдину шкалу з п'яти якісних термів, що відповідають їх рівням: {високий, вищий від середнього, середній, нижчий від середнього, низький}. В контексті концепції сталого розвитку автором проаналізовано та оцінено складові тріади потенціалу машинобудівних підприємств Львівської області (табл. 1).

Таблиця 1 Результати оцінювання складових тріади потенціалу сталого розвитку для машинобудівних підприємств (2003-2007 рр.)

Потенціали	Роки
	2003	2004	2005	2006	2007
	ВАТ «ДДЗ»	ВАТ «ДЗАК»	ВАТ «ДМЗ»	ВАТ «ДДЗ»	ВАТ «ДЗАК»	ВАТ «ДМЗ»	ВАТ «ДДЗ»	ВАТ «ДЗАК»	ВАТ «ДМЗ»	ВАТ «ДДЗ»	ВАТ «ДЗАК»	ВАТ «ДМЗ»	ВАТ «ДДЗ»	ВАТ «ДЗАК»	ВАТ «ДМЗ»
Потенціал сталого розвитку	0,52	0,50	0,42	0,53	0,53	0,47	0,58	0,56	0,49	0,55	0,54	0,44	0,56	0,62	0,52
Темп приросту				0,03	0,07	0,12	0,08	0,06	0,03	-0,04	-0,03	-0,09	0,02	0,14	0,17
Виробничий потенціал	0,57	0,42	0,52	0,54	0,38	0,46	0,61	0,59	0,55	0,52	0,62	0,48	0,48	0,57	0,54
Темп приросту				-0,06	-0,11	-0,12	0,14	0,56	0,21	-0,15	0,04	-0,14	-0,07	-0,07	0,14
Фінансовий потенціал	0,54	0,51	0,56	0,46	0,43	0,53	0,52	0,47	0,56	0,59	0,43	0,43	0,57	0,79	0,50
Темп приросту				-0,15	-0,16	-0,06	0,13	0,10	0,05	0,14	-0,09	-0,22	-0,02	0,82	0,14
Маркетинговий потенціал	0,46	0,48	0,39	0,51	0,55	0,42	0,69	0,52	0,61	0,62	0,44	0,32	0,42	0,62	0,51
Темп приросту				0,12	0,14	0,10	0,35	-0,05	0,45	-0,11	-0,15	-0,48	-0,32	0,41	0,59
Інформаційний потенціал	0,18	0,31	0,37	0,32	0,42	0,51	0,41	0,32	0,48	0,57	0,55	0,43	0,59	0,57	0,75
Темп приросту				0,78	0,36	0,38	0,31	-0,24	-0,07	0,39	0,69	-0,09	0,02	0,05	0,75
Трудовий потенціал	0,58	0,32	0,41	0,61	0,46	0,55	0,53	0,56	0,51	0,53	0,58	0,36	0,55	0,65	0,48
Темп приросту				0,06	0,41	0,32	-0,14	0,23	-0,06	0,01	0,03	-0,29	0,02	0,11	0,31
Мотиваційний потенціал	0,39	0,34	0,34	0,40	0,42	0,38	0,37	0,44	0,32	0,39	0,36	0,41	0,48	0,45	0,43
Темп приросту				0,03	0,22	0,10	-0,07	0,05	-0,14	0,06	-0,18	0,29	0,21	0,25	0,05
Соціальний потенціал	0,74	0,80	0,71	0,69	0,88	0,64	0,71	0,84	0,61	0,77	0,81	0,57	0,77	0,84	0,58
Темп приросту				-0,07	0,10	-0,11	0,03	-0,05	-0,04	0,08	-0,03	-0,06	0,01	0,03	0,01
Стратегічний потенціал	0,51	0,46	0,48	0,54	0,51	0,51	0,60	0,58	0,49	0,39	0,45	0,44	0,47	0,47	0,54
Темп приросту				0,05	0,12	0,08	0,11	0,13	-0,04	-0,35	-0,22	-0,12	0,21	0,04	0,24
Техніко-технологічний потенціал	0,62	0,79	0,61	0,69	0,71	0,57	0,70	0,70	0,59	0,71	0,64	0,65	0,75	0,61	0,66
Темп приросту				0,11	-0,09	-0,06	0,01	-0,03	0,02	0,01	-0,09	0,10	0,06	-0,04	0,01
Інноваційний потенціал	0,62	0,54	0,23	0,57	0,48	0,25	0,64	0,44	0,20	0,55	0,42	0,18	0,60	0,45	0,29
Темп приросту				-0,08	-0,10	0,06	0,11	-0,09	-0,17	-0,14	-0,03	-0,14	0,10	0,08	0,63

Результати оцінювання складових тріади потенціалу сталого розвитку машинобудівних підприємств виявили проблеми, які потребують вирішення. Для визначення способів структурної гармонізації тріади потенціалу щодо забезпечення сталого розвитку підприємства виконано ґрунтовний аналіз наявних проблем сталого розвитку підприємств у трьох зрізах: економічному, соціальному та екологічному. Серед них виокремлено такі, що зумовлені низьким рівнем розвитку потенціалу підприємств: застарілість основних фондів, їх низький технічний рівень; обмеження виробничих потужностей, особливо для провадження інноваційної діяльності; низький рівень автоматизації, недостатня гнучкість виробництва; екологічна недосконалість технологій; значна втрата кваліфікованого персоналу і повільна зміна поколінь; низька інвестиційна та інноваційна активність та ін (табл. 2).

Таблиця 2 Проблеми сталого розвитку машинобудівних підприємств та їх соціально-еколого-економічні наслідки

Класифікація проблем	Сутність проблеми	Соціально-еколого-економічні наслідки
Економічні проблеми	Зниження рівня завантаження виробничих потужностей	Незбалансованість структури виробництв
	Низькі темпи технологічного оновлення виробництв	Високий рівень зношеності основних фондів
	Низький рівень упровадження високотехнологічних інновацій	Падіння рівня конкурентоспроможності продукції на зовнішніх та внутрішніх ринках
	Наявність спрощених виробництв типу промислових вузлів і майже відсутність виробництв із замкненим технологічним циклом	Недостатня адаптація організації підприємств до сучасних ринкових умов; незадоволення потреб міжгалузевої кооперації
	Незадовільна інвестиційна діяльність, неефективна структура інвестиційних джерел	Руйнування системи відтворення виробничого потенціалу, високотехнологічних виробництв
	Перевищення обсягів імпорту над обсягами експорту	Зростання залежності діяльності машинобудівних підприємств від зовнішнього ринку
Соціальні проблеми	Проблеми створення робочих місць	Соціальна дестабілізація
	Низька вартість робочої сили; низький рівень соціальних витрат; зменшення стимулювальної ролі заробітної плати	Утрата кваліфікованого персоналу; зниження якості професійної підготовки кадрів та якості робочих місць; уповільнення економічних процесів; зниження темпів технологічного оновлення виробництва
	Падіння престижності машинобудівних професій
	Низький рівень інвестування об'єктів соціальної інфраструктури
Екологічні проблеми	Екологічна недосконалість технологій	Екодеструктивний вплив на навколишнє середовище; виснаження природних ресурсів; завдання збитків довкіллю і здоров'ю громадян
	Нераціональне використання природних ресурсів
	Низький рівень екологічної безпеки іноземних інновацій (реалізація в Україні екологічно брудних технологій)

Результати проведених досліджень свідчать, що необхідною передумовою сталого розвитку підприємства є забезпечення структурної гармонізації економічної, соціальної та екологічної складових потенціалу сталого розвитку.

Вирішувати виявлені проблеми сталого розвитку машинобудівних підприємств потрібно на збалансованій основі, враховувати взаємодію та взаємовплив складових тріади потенціалу сталого розвитку на соціально-економічні та екологічні показники діяльності підприємства.

У третьому розділі «Удосконалення механізму оцінювання потенціалу сталого розвитку промислових підприємств» розроблено принципові засади удосконалення механізму оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства; запропоновано методичні підходи до оцінювання впливу складових тріади потенціалу на сталий розвиток підприємства; сформовано методичні рекомендації щодо прогнозування тенденцій змін потенціалу сталого розвитку підприємства.

Ефективність оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства значною мірою визначається особливостями застосування відповідного механізму оцінювання. Під механізмом оцінювання потенціалу сталого розвитку запропоновано розуміти сукупність економічних, організаційних, соціальних та правових способів оцінювання складових тріади потенціалу сталого розвитку, що забезпечують структурну гармонізацію тріади потенціалу відповідно до цілей сталого розвитку підприємства (рис. 2).

В основу науково-методичного забезпечення оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства покладено принципи системності, комплексності, оптимальності, об'єктивності, пропорційності. Обґрунтовано, що визначення цілей оцінювання складових тріади потенціалу сталого розвитку залежить від сукупності факторів, зокрема: місії та цілей підприємства, сфери діяльності, розміру підприємства, його структури, наявних можливостей, викликів та загроз у зовнішньому середовищі. Досягнення цілей оцінювання економічної, соціальної, екологічної складових тріади потенціалу обумовлюється особливостями інформаційно-аналітичного забезпечення, яке включає економічні, соціальні, організаційні важелі, що впливають на алгоритм оцінювання потенціалу сталого розвитку.

Аргументовано, що реалізація принципових засад механізму оцінювання потенціалу сталого розвитку має бути спрямована на забезпечення структурної гармонізації тріади потенціалу. У цьому контексті автором розроблено методичні підходи до оцінювання впливу складових тріади потенціалу на сталий розвиток машинобудівних підприємств. На основі проведення кореляційно-регресійного аналізу виявлено відповідні залежності між складовими, що утворюють тріаду потенціалу сталого розвитку, та потенціалом підприємства. Доведено необхідність відповідного оцінювання екологічних наслідків від реалізації соціально-економічних заходів щодо їх впливу на персонал підприємства, клієнтів, зацікавлених осіб, суспільство в цілому. При цьому відводиться особлива роль гармонізації структури потенціалу підприємства, яка передбачає підвищення економічних показників діяльності підприємства, підвищення рівня та якості життя людей за умов дотримання вимог екологічної безпеки.

У контексті триєдиної концепції сталого розвитку здійснено прогнозування тенденцій змін потенціалу сталого розвитку підприємства. Виходячи з функціональної залежності потенціалу сталого розвитку підприємства від локальних потенціалів

,

де Р - потенціал сталого розвитку; х1, х2, …, хn - локальні потенціали, виконано прогнозування зміни потенціалу з використанням нечіткої логіки:

,

де - кількість спостережень.

У результаті отримано

,

де - функція активації нейрона; - вага -го входу.

Як функцію активації використано сигмоїдну функцію:

.

Функція має похідну , що дозволяє застосовувати метод зворотного поширення помилки.

На підставі даних діяльності машинобудівних підприємств розраховано ретроспективні та прогнозні значення потенціалу сталого розвитку підприємств (рис. 3). Розрахунки здійснювались із використанням прикладних програм Maple 8 та Mathematica 5

Отримані результати дають підстави стверджувати, що для машинобудівних підприємств характерним є низький рівень розвитку інноваційного і технічко-технологічного потенціалу. Це значно обмежує можливості підприємств щодо забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Автором обґрунтовано, що забезпеченню сталого розвитку машинобудівних підприємств сприятиме реалізації заходів, спрямованих на досягнення структурної гармонізації потенціалу, зокрема: технологічна модернізація підприємств; створення базових науково-виробничих і технологічних центрів; збільшення обсягів випуску інноваційного обладнання для енергетичної, легкої, медико-біологічної галузей; формування конкурентоспроможної елементної бази та комплектуючих виробів для приладобудування, виробництва засобів зв'язку і телекомунікацій; підвищення рівня екологічної безпеки підприємств та ін.

Таким чином, в основу удосконалення механізму оцінювання потенціалу сталого розвитку промислових підприємств покладено концептуальні засади досягнення відповідного ступеня збалансованості між підвищенням економічних показників діяльності підприємства, зростанням рівня та якості життя персоналу, споживачів, зацікавлених осіб за умов дотримання вимог екологічної безпеки. Розробка відповідного методичного забезпечення оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства та прогнозування тенденцій його змін дозволили визначити напрями структурної гармонізації потенціалу у відповідності з цілями сталого розвитку підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в поглибленні науково-методичних підходів до оцінювання потенціалу промислових підприємств у забезпеченні їх сталого розвитку. Результати проведених досліджень дають змогу зробити такі висновки та пропозиції:

Формування в Україні інноваційної соціально-економічної моделі розвитку зумовлює необхідність забезпечення конкурентоспроможності високотехнологічних галузей економіки, які визначають національну безпеку країни. Визначено, що однією з передумов підвищення конкурентоспроможності стратегічних галузей є створення відповідних умов для забезпечення сталого розвитку машинобудівних підприємств, відтворення їхнього потенціалу та ефективного управління ним.

У процесі дослідження виявлено, що трансформаційні процеси в економіці призвели до значного розбалансування потужностей машинобудівних підприємств, втрати науково-технічного та виробничого потенціалів, що значною мірою унеможливлює їх сталий розвиток. Виявлені тенденції зумовили актуальність розробки науково-методичного забезпечення оцінювання потенціалу машинобудівних підприємств з метою визначення передумов його подальшого відтворення.

Автором аргументовано, що розвиток потенціалу підприємства на збалансованій основі зумовлює сталий розвиток підприємства в цілому. У роботі наведено визначення та наукове обґрунтування поняття потенціалу сталого розвитку як сукупності ресурсів і можливостей, що дозволяють забезпечити збалансований еколого-соціально-економічний розвиток підприємства. З огляду на це, концептуально обґрунтовано підходи до оцінювання потенціалу крізь призму збалансованості розвитку екологічної, соціальної, економічної складових, які складають тріаду потенціалу сталого розвитку підприємства.

У роботі визначено сутність та зміст складових тріади потенціалу сталого розвитку. Обґрунтовано, що економічна складова сталого розвитку підприємства орієнтована на нарощування обсягів виробництва продукції та послуг за умов оптимального використання обмежених ресурсів. Доведено, що соціальна складова сталого розвитку підприємства спрямована на поліпшення умов життя населення, збереження стабільності соціальних і культурних систем, в межах яких функціонує підприємство. Виявлено, що результати економічного і соціального розвитку підприємства мають бути оцінені з урахуванням екологічних наслідків. Підкреслено, що екологічна безпека підприємств в значній мірі визначається їх технічним і технологічним переоснащенням з точки зору зменшення забрудненості навколишнього середовища.

Аналіз сучасних підходів до оцінювання потенціалу засвідчив необхідність розробки відповідного науково-методичного забезпечення оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства. Основу авторських розробок склали: етапи проведення діагностики потенціалу сталого розвитку підприємства; методичні підходи до оцінювання тріади потенціалу сталого розвитку, в основу яких покладено агрегування показників оцінки складових тріади потенціалу, аналіз та оцінювання потенціалів у межах порогових значень; комплексне оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства із застосуванням апарату нейронечітких технологій.

В контексті концепції сталого розвитку автором проаналізовано та здійснено оцінювання складових тріади потенціалу машинобудівних підприємств Львівської області. На основі проведених досліджень виділено проблеми, що зумовлені низьким рівнем розвитку потенціалу підприємств, зокрема: застарілість основних фондів, їх низький технічний рівень; обмеження виробничих потужностей, особливо для здійснення інноваційної діяльності; низький рівень автоматизації, недостатня гнучкість виробництва; екологічна недосконалість технологій та ін.

Аргументовано, що необхідною передумовою сталого розвитку підприємства є забезпечення структурної гармонізації економічної, соціальної та екологічної складових потенціалу сталого розвитку. Вирішення виявлених проблем сталого розвитку машинобудівних підприємств має здійснюватися на збалансованій основі, враховувати взаємодію та взаємовплив складових тріади потенціалу сталого розвитку на соціально-економічні та екологічні показники діяльності підприємства.

Розроблено принципові засади удосконалення механізму оцінювання потенціалу сталого розвитку підприємства. Під механізмом оцінювання потенціалу сталого розвитку запропоновано розуміти сукупність економічних, організаційних, соціальних та правових способів оцінювання складових тріади потенціалу сталого розвитку, що забезпечують структурну гармонізацію тріади потенціалу відповідно до цілей сталого розвитку підприємства.

Запропоновано методичні підходи до оцінювання впливу складових тріади потенціалу на сталий розвиток машинобудівних підприємств. На основі проведення кореляційно-регресійного аналізу виявлено відповідні залежності між складовими, що утворюють тріаду потенціалу сталого розвитку, та потенціалом підприємства. Доведено необхідність проведення відповідної оцінки екологічних наслідків від реалізації соціально-економічних заходів з точки зору їх впливу на персонал підприємства, клієнтів, зацікавлених осіб, суспільство в цілому.

У контексті триєдиної концепції сталого розвитку здійснено прогнозування тенденцій змін потенціалу сталого розвитку підприємства. Використовуючи елементи нейронечітких технологій, автором розраховано ретроспективні та прогнозні значення потенціалу сталого розвитку машинобудівних підприємств. Авторські розробки є основою для визначення відповідного ступеня збалансованості між підвищенням економічних показників діяльності підприємства, зростанням рівня та якості життя персоналу, споживачів, зацікавлених осіб за умов дотримання вимог екологічної безпеки.

Результати, отримані автором, можна рекомендувати Міністерству економіки України, Міністерству промислової політики України для використання на підприємствах машинобудівного комплексу України; а також Міністерству освіти і науки України для забезпечення сталого розвитку промислових підприємств для підготовки фахівців у сфері менеджменту організацій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Бурда А. І. Формування і реалізація потенціалу успіху підприємства - основне завдання стратегічного управління / А. І. Бурда // Економіка : проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Вип. 192 : В 4 т. Т. ІІІ. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2004. - С. 525-532.

2. Бурда А. І. Передумови формування потенціалу розвитку соціально-економічної системи на мікрорівні / А. І. Бурда // Економіка : проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.. Вип. 207 : В 5 т. Т. ІІ. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. - С. 584-591.

3. Бурда А. І. Оцінка впливу локальних потенціалів на формування потенціалу розвитку підприємства / А. І. Бурда // Економіка : проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Вип. 209 : В 4 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. - С. 330-337.

4. Бурда А. І. Підходи до формування потенціалу розвитку підприємства / А. І. Бурда // Економічний Вісник' 2005(2) Нац. техн. ун-ту України «Київський політехнічний інститут». - К. : «Екмо», 2005. - № 2. - С. 250-255.

5. Бурда А.І. Особливості оцінки виробничо-фінансового потенціалів підприємства / А. І. Бурда // Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент»: зб. наук. пр. Луцький державний технічний університет. Вип. 3 (10) - Ч. 1. Редкол. : відп. ред. д-р.екон.наук, професор З. В. Герасимчук - Луцьк, 2006. - С. 52-64.

6. Бурда А.І. Діагностика потенціалу розвитку промислового підприємства / А. І. Бурда // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.. Вип. 232 : В 5 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - С. 427-441.

7. Бурда А. І. Особливості застосування нейронечітких технологій для прогнозування шляхів підвищення потенціалу розвитку підприємства хлібопекарної галузі / А. І. Бурда // Економічний Вісник' 2007(4) Нац. техн. ун-ту України «Київський політехнічний інститут». - К.: «Екмо», 2007. - № 4. - С. 165-168.

8. Бурда А. І. Оцінка функціональних складових потенціалу розвитку підприємств машинобудівної галузі / А. І. Бурда // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 12. - С. 41-47.

9. Бурда А. І. Сценарний підхід до управління потенціалом розвитку підприємства в умовах інноваційно-інвестиційної економіки / А. І. Бурда // Агросвіт. - 2008. - № 16. - С. 35-44.

Публікації в інших виданнях

10. Бурда А. І. Стратегічні та тактичні чинники конкурентної переваги підприємства / А. І. Бурда // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Динаміка наукових досліджень '2003»], 20-27 жовтня 2003р., Дніпропетровськ. [«Економіка»]. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. - Т.23. - С.10-12.

11. Бурда А. І. Стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємств / А. І. Бурда // Сучасні проблеми управління : зб. тез міжвузів. наук.-практ. конф., 27-28 листопада 2003р., Київ. - К. : ІВЦ «Політехніка», 2003. - С. 188-190.

12. Бурда А. І. Управління конкурентоспроможним потенціалом підприємств / А. І. Бурда // Матеріали Всеукр. міжвуз. наук.-практ. конф. [“Формирование регионального механизма управления народнохозяйственным комплексом Украины”], 25 грудня 2003р., Сімферополь. - Сімферополь : Таврия-Плюс, 2004. - С. 22-24.

13. Бурда А. І. Аспекти формування стратегічного потенціалу успіху підприємства / А. І. Бурда // Науково-технічний розвиток : економіка, технології, управління : Матеріали ІІІ Міжнар. конф. студ., асп. та молодих учених, 24-27 березня 2004р. / Уклад. А. П. Білошапко, О. Г. Слободянюк. - К. : Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам'яті України», 2004. - С. 22-23.

14. Бурда А. І. Економічні важелі забезпечення конкурентоспроможності підприємства / А. І. Бурда // Матеріали VII міжнар. наук.-практ. конф. «Наука і освіта '2004»], 10-25 лютого 2004р., Дніпропетровськ. [«Економіка підприємства»]. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. - Т.65. - С.37-39.

15. Бурда А. І. Пріоритетні напрямки розвитку підприємств в умовах трансформації економіки України / А. І. Бурда // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених. [«Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн»], 19-20 травня 2005 р., Харків. - Х. : ХНТУСГ. - 2005. - Т. 2. - С. 30.

16. Бурда А. І. Особливості управління потенціалом розвитку підприємства в умовах інноваційно-інвестиційного розвитку економіки / А. І. Бурда // Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика: зб. тез доповідей міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 жовт. 2007р., Трускавець / Упор. М. В. Одрехівський. - Дрогобич : Посвіт, 2007. - С. 183- 185.

Размещено на Allbest.ru

...