Оцінка трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіко-правових досліджень

УДК 331.556

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Оцінка трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці

Бойченко Еліна Борисівна

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Василенко Валерій Миколайович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, заступник директора по науковій роботі (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Борецька Наталя Петрівна, Донецький інститут ринку та соціальної політики, ректор (м. Донецьк);

- кандидат економічних наук, доцент Волкова Олена Валеріївна, Полтавський університет споживчої кооперації України, доцент кафедри загальноекономічних дисциплін (м. Полтава).

Захист відбудеться "15" січня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "12" грудня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква.

Анотація

Бойченко Е.Б. Оцінка трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено узагальненню теоретичних, аналізу практичних і розробці науково-методичних положень та пропозицій щодо визначення оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці. Досліджено загальні характеристики поняття ринку праці та трудової мобільності. Визначено та обґрунтовано чинники, які впливають на формування потоків трудової мобільності. Наведено існуючі методичні прийоми щодо оцінки трудової мобільності жінок на ринку праці. Здійснено комплексний аналіз жіночого сегмента регіонального ринку праці. Встановлено, що на ринку праці Донецької області спостерігаються негативні тенденції щодо жіночої зайнятості. На підставі результатів аналізу трудової мобільності жінок регіону визначено динаміку та виявлено причини економічної, територіальної та галузевої трудової мобільності жінок. Здійснено оцінку трудової мобільності жінок на внутрішньофірмовому ринку праці. Визначено ознаки трудових переміщень населення, які надали можливість уточнити класифікацію форм трудової мобільності. Обґрунтовано створення системи мотивів трудової мобільності жінок, розроблено механізм її функціонування та заходи, що сприяють зайнятості жінок. Удосконалено методику оцінки трудової мобільності жінок на основі використання показників масштабів та рівня інтенсивності трудової мобільності. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення статистичної бази даних. Висновки і рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані регіональними та місцевими центрами зайнятості для розробки програм сприяння жіночій зайнятості.

Ключові слова: трудова мобільність, жіночій сегмент регіонального ринку праці, форми трудової мобільності, величина та інтенсивність потоків трудової мобільності.

Аннотация

Бойченко Э.Б. Оценка трудовой мобильности женщин на региональном рынке труда. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена обобщению теоретических, анализу практических и разработке научно-методического положений и предложений по определению оценки трудовой мобильности женщин на региональном рынке труда.

В первом разделе диссертационной работы раскрыта экономическая сущность понятия "трудовая мобильность", под которой понимается процесс трудового перемещения работника, вызванный различными причинами, в основе которого лежат способности индивида к изменениям в содержании его трудовой деятельности, а также это процесс смены экономического статуса индивида. На основании анализа современных подходов относительно направлений, масштабов и интенсивности трудовых перемещений, определены формы трудовой мобильности, что позволило более точно представить характер трудовой мобильности женщин и обеспечить ее количественную и качественную оценку. Выявлено, что характер развития трудовой мобильности формируется под влиянием внешних и внутренних факторов, действие которых оказывает влияние на направления и масштабы трудовых перемещений женщин.

Во втором разделе проведен комплексный анализ женского сегмента рынка труда Донецкой области, выявлены гендерные неравенства в экономической деятельности, на основании которых определены основные закономерности возникновения и обострения проблем женской занятости в регионе. К таким проблемам следует отнести высокий уровень женской безработицы и, как следствие, высокий уровень конкуренции на рынке труда, снижение спроса на женскую рабочую силу, несмотря на их высокую профессиональную и образовательную подготовку и др. Анализ трудовой мобильности женщин позволил выявить тенденции и установить причины их экономических, территориальных и отраслевых перемещений. Анализ внутрифирменной мобильности на основании трудовых перемещений работников по полу и стажу работы позволил сделать вывод о том, что для женщин предприятия характерна более пассивная трудовая мобильность, чем для мужчин. Результаты анализа трудовой мобильности женщин на рынке труда Донецкого региона позволили выделить ряд причин, влияющих на интенсивность их трудовых перемещений, среди которых можно выделить высокий уровень безработицы и низкий уровень заработной платы.

В третьем разделе работы на основе определения направлений потоков трудовых перемещений женщин получила дальнейшее развитие классификация форм трудовой мобильности. Обосновано создание системы мотивов трудовой мобильности женщин, основу которой составили материальные и нематериальные мотивации трудовых перемещений, способствующей обеспечению равновесной конъюнктуры на рынке труда. Разработан механизм функционирования этой системы и предложены мероприятия, содействующие занятости женщин. Для оценки трудовой мобильности женщин предложено использовать показатель "уровень интенсивность трудовой мобильности", характеризующий мощность потоков трудовых перемещений, при помощи которого возможна качественная оценка трудовой мобильности женщин.

Ключевые слова: трудовая мобильность, женский сегмент регионального рынка труда, формы трудовой мобильности, величина и интенсивность потоков трудовой мобильности.

Annotation

Boychenko E.B. Labour mobility estimation of women at the regional labour market. - Manuscript.

Theses for the candidate degree in economics by specialty 08.00.07 - demography, labour economy, social economy and policy. - Institute of economic legal researches NAS of Ukraine, Donetsk, 2008.

Theses is devoted to generalization of theoretical, analysis of practical and creation of scientific and methodical states and suggestions as to estimation of women's labour mobility at the regional labour market. It has been researched the general characteristic of definitions - labour market and labour mobility. Factors, which influence the flows of labour mobility have been defined and proved. It has been given the existing methodical ways concerning the estimation of women's labour mobility at the regional labour market. It has been realized the complex analyze of women's segment of regional labour market. It is determined that negative trends as regards of employment development of women are being observed at the labour market in Donetsk region.

On basis of results of women's labour mobility analyze it has been identified the dynamic and disclosed causes of economical, territorial, and industrial women's labour mobility. It has been evaluated the women's labour mobility at in - house labor market. It has been determined the features of labour migration which were able to develop the classification of labour mobility forms. It has been stated the forming of motive system of women's labour mobility, it has been developed the mechanism of its action and measures that promote women's employment. It has been improved the methodic of labour mobility estimation of women at the expense of using scale rates and intensity level of labour mobility.

On this basis it has been developed the recommendations as for improving of statistical databases. Conclusions and recommendations of this dissertation work can be used by regional and local employment agencies to develop the patronage program of women's employment.

Keywords: labour mobility, women's segment of regional labour market, forms of labour mobility, scale rate and infectivity of labour mobility flows.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перетворення, що відбуваються в економіці України, відображаються, перш за все, на процесах трудових переміщень населення. Трудова мобільність є одним з тих найважливіших чинників, що впливають на функціонування ринку праці. Наявність мобільної робочої сили, дає можливість підприємствам приймати на роботу висококваліфікованих робітників, що сприяє адаптації господарюючого суб'єкта до змін ринкової кон'юнктури. Для працівника трудова мобільність - це можливість працевлаштуватися на новому робочому місці, яке найбільш відповідає його потребам.

Існування в економіці країни таких проблем, як безробіття, невідповідність рівня заробітної плати працівників їх освіті та кваліфікації, незадоволеність змістом праці, відсутність кар'єрного зростання, неможливість підвищення кваліфікації та інше, призводять до активізації трудової мобільності населення. Особливо гостро ця проблема проявилася у жіночому сегменті як національного, так і регіональних ринків праці. Жінки, як найменш соціально захищені учасники ринку праці, виявилися не привабливою робочою силою для працедавців. Складаючи майже половину зайнятих в економіці, вони сконцентровані у галузях, рівень оплати праці в яких нижче, ніж у тих, де переважають чоловіки. Високий рівень жіночого безробіття у порівнянні з чоловічим, обмежені можливості при працевлаштуванні та реалізації трудової активності у суспільній діяльності - основні риси жіночого сегмента ринку праці. У цій ситуації підвищення інтенсивності трудової мобільності жінок стає одним з основних засобів запобігання безробіттю та поліпшенню ситуації у жіночому сегменті ринку праці. На підставі дослідження трудової мобільності жінок формується інформація про її масштаби, інтенсивність, динаміку, напрями потоків трудових переміщень і причини, що їх викликають.

Отже, важливим уявляється розв'язання наукового завдання оцінки трудової мобільності жінок, що надасть можливість не тільки формувати уявлення про те, як функціонує ринок праці, але й прогнозувати ситуацію у сфері жіночої зайнятості.

Незважаючи на те, що проблемами трудової мобільності жінок займаються відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, сучасний стан цієї проблематики є невичерпаним. Недостатньо розроблено підходи до визначення форм трудової мобільності, проведення комплексного аналізу жіночого сегмента регіонального ринку праці, прийоми аналізу трудової мобільності жінок, питання складу чинників, що впливають на їх трудову мобільність. У цьому зв'язку виникає потреба у додаткових дослідженнях теоретичних та прикладних аспектів трудової мобільності, проведення сучасного аналізу міграції економічно активного населення, визначення причин і наслідків впливу рівня заробітної плати на галузеву сегрегацію на ринку праці та обґрунтування ознак форм трудової мобільності. Саме ці обставини обумовили актуальність вибраної теми та визначили основні напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України на 2004-2008 рр. за темами: "Економіко-правовий механізм розвитку соціально-економічних територіальних систем" (ДР №0103U005966), де здобувачем обґрунтовано пропозиції щодо організації дослідження трудової мобільності населення на регіональному ринку праці та здійснено аналіз трудових переміщень працівників регіону; "Методологія економічної діагностики розвитку територій (регіонів)" (ДР №0105U008666), у межах якої розроблено методичне забезпечення визначення оцінки трудової мобільності жінок та здійснено гендерний аналіз структури регіонального ринку праці.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення, емпірична перевірка та методичне забезпечення оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці.

Для досягнення поставленої мети в роботі були визначені і розв'язані такі взаємообумовлені завдання:

- розкрито сутність поняття "трудова мобільність" та виявлено вплив трудової мобільності на формування ринку праці;

- обґрунтовано чинники формування потоків трудової мобільності;

- охарактеризовано існуючі методи оцінки трудової мобільності жінок на ринку праці;

- здійснено комплексний аналіз жіночого сегмента регіонального ринку праці;

- проаналізовано динаміку трудової мобільності жінок та виявлено причини її виникнення;

- оцінено трудову мобільність жінок на внутрішньофірмовому ринку праці;

- виявлено та обґрунтовано підходи до класифікації форм трудової мобільності;

- визначено систему мотивів трудової мобільності жінок, розроблено механізм її функціонування та заходи, що сприяють зайнятості жінок;

- удосконалено методи оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці.

Об'єктом дослідження є трудові переміщення на регіональному ринку праці.

Предметом дослідження є інструментарій оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці.

Методи дослідження. У роботі використано такі методи наукового пізнання: діалектичний - для встановлення сутнісного значення понять "ринок праці", "мобільність", "трудова мобільність"; кореляційно-регресійний аналіз - для дослідження регіональних структур попиту і пропозиції жіночої робочої сили, економічної, територіальної та галузевої трудової мобільності жінок; кластерний аналіз - для визначення міграційної трудової активності населення та оцінки галузевої сегрегації; метод аналогій - для оцінки інтенсивності усіх форм трудової мобільності жінок; комплексний і системний підхід - при дослідженні потоків трудової мобільності для узагальнення результатів їх складових.

Теоретичною основою дисертаційної роботи стали праці вітчизняних вчених-економістів, які займаються дослідженням й розв'язанням проблем ринку праці та трудової мобільності, а саме: А. Акмаєва, Д. Богині, Н. Брюховецької, В. Василенка, С. Вегери, О. Волкової, В. Геєця, Б. Кліяненка, І. Курило, О. Кратта, В. Петюха, В. Приймака, С. Пирожкова, Ф. Хміль, І. Швець та інших. Зокрема, у роботах Е. Лібанової, О. Грішнової та Н. Борецької значну увагу приділено аналізу ситуації у жіночому сегменті ринку праці України. Серед зарубіжних праць, що присвячені вирішенню теоретичних і прикладних проблем трудової мобільності жінок, використано роботи В. Адамчука, Н. Бурносова, Б. Генкіна, І. Мальцевої, Т. Разумової, А. Рофе, С. Рощіна, А. Саакян, Г. Сілласте, Н. Шаталової.

Нормативною базою наукового дослідження є Конституція України, Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України. Інформаційну основу склали матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Донецькій області про стан ринку праці, економічну активність населення та його міграцію. Для обробки інформації і виконання розрахунків використовувалися програмні комплекси Microsoft Excel 97 та Math Сad 11.0.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних, методичних і прикладних положень щодо виявлення і обґрунтування форм трудової мобільності жінок та оцінки їх переміщень на регіональному ринку праці. При цьому отримано такі основні результати роботи.

Вперше:

визначено систему мотивів трудової мобільності, основу якої склали матеріальна і нематеріальна мотивація трудового переміщення працівника, що сприяє забезпеченню рівноважної кон'юнктури на ринку праці;

запропоновано використання показника "рівень інтенсивності трудової мобільності", який характеризує потужність потоків трудових переміщень, у результаті чого можлива якісна оцінка трудової мобільності;

удосконалено:

методичні підходи до проведення комплексного аналізу жіночого сегмента регіонального ринку праці, що враховують нерівності гендерних можливостей в економічній діяльності, на основі яких виявлено основні закономірності виникнення і загострення проблем жіночої зайнятості в регіоні;

прийоми аналізу трудової мобільності на основі виділення різних форм трудових переміщень, що дозволило виявити та конкретизувати потоки перерозподілу жіночої робочої сили на регіональному ринку праці;

методичне забезпечення оцінки внутрішньофірмової трудової мобільності на основі визначення руху працівників за статтю та стажем роботи, що дозволило отримати відповідну оцінку цих переміщень;

дістало подальшого розвитку:

визначення поняття "трудова мобільність", під яким розуміється процес трудових переміщень працівника, основу якого складають здібності до змін у змісті трудової діяльності, що забезпечило визначення відповідних чинників трудової мобільності;

визначення форм трудової мобільності на основі систематизації сучасних поглядів щодо напрямів, масштабів та інтенсивності трудових переміщень, що сприяє більш точному уявленню про характер трудової мобільності та наданню її кількісної та якісної оцінки;

теоретичні положення про чинники трудової мобільності жінок (демографічні, інституційні, гендерні, соціально-економічні і професійні) шляхом виділення їх відповідних характеристик, дія яких виявляється у напрямах і масштабах трудових переміщень;

класифікація форм трудової мобільності, основу якої склали ознаки перспектив трудових переміщень населення, яка дозволяє систематизувати напрями трудової мобільності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропоновані методичні підходи, висновки і рекомендації, які захищаються в дисертаційній роботі, доведені до рівня конкретних практичних пропозицій і можуть бути використані органами виконавчої влади центрального і регіонального рівня, органами місцевого самоврядування, науково-дослідними установами за профілем наукової роботи у сфері регіональних досліджень.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать:

рекомендації щодо методичного забезпечення аналізу жіночого сегмента регіонального ринку праці на основі матеріалів державної статистичної звітності, які можуть бути використані органами державної влади в регіоні при розробці стратегічних програм зайнятості населення;

методи оцінки трудової мобільності жінок на підставі класифікації її форм шляхом розрахування показників масштабів та рівня інтенсивності трудової мобільності, які можуть застосовуватися центральними органами державної влади при удосконаленні системи розподілу жіночої робочої сили на регіональному ринку праці;

рекомендації щодо визначення системи мотивів трудової мобільності жінок на основі розмежування матеріальної і нематеріальної мотивації їх трудових переміщень, які можуть бути використані державними центрами зайнятості при розробці програм сприяння жіночій зайнятості.

Практичне значення отриманих результатів підтверджується відповідними довідками. Результати виконаних наукових досліджень, які стосуються оцінки практичних аспектів трудової мобільності жінок Донецького регіону, вжито Донецьким обласним центром зайнятості при розробці розділів обласної Програми зайнятості населення, спрямованих на підвищення зайнятості жінок (довідка №01-1494 від 15.04.2008 р.). Запропонована методика оцінки трудової мобільності населення використовується Макіївським міським центром зайнятості при розробці програм зайнятості населення (довідка №01-12/2271 від 16.04.2008 р.). Отримані результати щодо встановлення особливостей трудової мобільності жінок Донецького регіону, а також переміщення їх на внутрішньофірмовому ринку праці ВАТ "Донецькгірмаш" використані кадровою службою підприємства у програмах формування і підготовки кадрового резерву та ефективного використання трудового потенціалу підприємства (довідка №137/68 від 21.11.2007 р.). Теоретичні, методичні та емпіричні результати дослідження характеру трудової мобільності жінок Донецького регіону знайшли застосування у навчальному процесі при читанні лекцій з курсу "Менеджмент персоналу" у Донбаській національній академії будівництва та архітектури МОН України (довідка №4-04-133 від 24.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою, в якій викладено авторський науковій підхід до оцінки трудової мобільності жінок на ринку праці Донецької області.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дисертації доповідалися автором і одержали схвалення на: IV Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (м. Донецьк, 2003 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції "Науковий потенціал світу '2004" (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); IV Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів "Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери" (м. Донецьк, 2007 р.); VIII Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (м. Донецьк, 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 11 наукових робіт, з них 6 - у наукових фахових виданнях, 1 - в інших виданнях, 4 - за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 5,3 друк. арк., які особисто належать дисертанту.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертація, загальним обсягом 177 сторінок комп'ютерного тексту, включає 13 таблиць, 49 рисунків, 3 додатка на 44 сторінках, список використаної літератури із 200 джерел на 20 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі розкрито актуальність теми, показано об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і задачі дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження трудової мобільності на ринку праці. У розділі викладено загальні характеристики дослідження ринку праці та трудової мобільності, систематизовано існуючі підходи до оцінки трудової мобільності, визначено базові чинники виникнення трудової мобільності населення у сучасних умовах.

Соціально-економічні реформи в Україні багато в чому залежать від того, наскільки ефективно ринок праці забезпечує розподіл і перерозподіл трудових ресурсів у відповідь на економічні, інституційні і технологічні зміни. Успіх цих реформ залежить від виконання ринком праці розподільчої функції, в основі якої лежить трудова мобільність. Теоретичний аналіз визначень поняття "трудова мобільність" дозволив зробити висновок про те, що трудова мобільність - це процес трудового переміщення працівника, викликаний різними причинами, в основі якого лежать здібності індивіда до змін у змісті трудової діяльності, а також це процес зміни статусу економічної активності індивіда.

В дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених-економістів встановлено, що для оцінки рівня трудової мобільності використовуються два принципово різні підходи: за фактичними даними статистичної звітності вимірюється рівень реалізованої трудової мобільності та за результатами вибіркових соціологічних обстежень населення з'ясовується рівень потенційної трудової мобільності, тобто потенційної здатності до такого роду змін. З позицій функціонування регіонального ринку праці особливе значення належить аналізу як реалізованої, так і потенційної трудової мобільності. трудовий ринок праця

Систематизація існуючих поглядів стосовно оцінки трудової мобільності жінок дозволила зробити висновок про те, що на сьогодні не існує єдиного підходу для кількісної та якісної оцінки її різних форм. У роботі доведено, що для оцінки потоків трудової мобільності жінок необхідно виділити основні напрями, масштаби та інтенсивність потоків їх трудових переміщень.

Найважливішим показником, що відображає зміни у стані зайнятості всіх соціально-демографічних груп населення, є інтенсивність трудової мобільності. Так, на підставі аналізу трудової мобільності жінок формуються уявлення про запаси і потоки жіночих трудових ресурсів, масштаби, динаміку і спрямованість цих потоків, реструктуризацію зайнятості та їх розподіл (рух) за секторами економіки, міру гнучкості ринку праці тощо.

У дисертації визначено, що у реальному економічному житті характер потоків трудової мобільності формується під впливом чинників (зовнішніх та внутрішніх), дія яких виявляється у напрямах і масштабах трудових переміщень та які знаходяться у взаємозв'язку й взаємозалежності.

Розділ 2. Аналіз участі жінок на регіональному ринку праці. У розділі проведено гендерний аналіз структури регіонального ринку праці; на підставі аналізу трудових переміщень жінок визначено динаміку та виявлено причини цієї економічної, територіальної та галузевої мобільності; здійснено оцінку їх трудової мобільності на внутрішньофірмовому ринку праці.

Необхідною умовою гендерного аналізу структури регіонального ринку праці стали дослідження динаміки економічної активності жінок та рівня їх безробіття, структури безробітних за основними причинами незайнятості та освітою, попиту на жіночу робочу силу, рівня та співвідношення заробітної плати жінок і чоловіків за видами економічної діяльності.

У роботі відмічено, що ступінь участі у трудовій діяльності, можливості працевлаштування жінок відображають рівень їх економічної активності. На початок 2007 р. чисельність економічно активного населення Донецької області складала 2261,6 тис. осіб, зокрема жінок 1109,6 тис. осіб (49,1%). Однак слід урахувати, що протягом останніх років відбувалося безперервне скорочення частки жінок у складі економічно активного населення. У 2002-2006 рр. економічно активне населення області зменшилося на 60,6 тис. осіб, у т.ч. скорочення чисельності економічно активних жінок склало 23,5 тис. осіб. Встановлено, що трудова активність жінок залежить від віку, професійної підготовки, орієнтації на кар'єру, стану здоров'я, створення сім'ї й народження дітей та інших чинників, що впливають на їх економічну роль та конкурентоспроможність на ринку праці. Крім рівня економічної активності, важливою характеристикою економічного стану жінок є рівень безробіття.

У роботі встановлено, що високий рівень жіночого безробіття і, як наслідок, високий рівень конкуренції на ринку праці, витісняє жінок у сферу менш кваліфікованої, менш престижної і оплачуваної праці.

Результати аналізу безробіття за віковими групами населення засвідчили, що найгостріше ця проблема постає перед молоддю, яка порівняно з іншими віковими групами є найменш конкурентоспроможною на ринку праці. Найвищий рівень безробіття спостерігається серед жінок у віці 15-24 роки.



Рис. 1. Динаміка рівня безробіття у Донецькій області у 2002-2006 рр. (у середньому за рік)

Визначено, що на ринку праці Донецької області динаміка попиту на жіночу робочу силу впродовж останніх років має тенденцію до зниження. Так, за період, що аналізується, попит на жіночу робочу силу склав у середньому лише 11,2% загальної потреби регіону у працівниках. Серед незайнятих громадян, працевлаштованих службою зайнятості у 2006 р., жінки становлять лише 48,9%, хоча на обліку їх перебувало значно більше ніж чоловіків. Причиною цього є нерівні конкурентні можливості жінок і чоловіків на регіональному ринку праці.

Результати порівняльного аналізу середнього рівня заробітної плати жінок і чоловіків Донецького регіону за видами економічної діяльності свідчать, що у 2006 р. 92,7% жінок було зайнято у галузях із заробітною платою нижчою за середню у Донецькій області. У галузях, де середня заробітна плата менша двох третин середнього її розміру (сільське, лісове і рибне господарство, торгівля, готельний бізнес, освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога, колективні, громадські та особисті послуги), зайнято 43,2% жінок. Необхідно також відзначити, що середньомісячна заробітна плата жінок, за даними Головного управління статистики у Донецькій області, становить 60,2% середньомісячної заробітної плати чоловіків.

В основу аналізу економічної трудової мобільності у дисертаційній роботі покладено класифікацію трудових ресурсів, яка заснована на методології Міжнародної організації праці. Цей підхід дозволив оцінити переміщення жінок, що знаходяться в економічно активному віці (від 15 до 70 років), тобто визначити переміщення між зайнятими, безробітними та економічно неактивною частиною населення. Встановлено, що будь-яке переміщення жінки, яке супроводжується зміною її економічного статусу, призводить до змін економічної структури населення.

Необхідність визначення інтенсивності потоків між економічно активним населенням (ЕАН) та економічно неактивним населенням (ЕНН) обґрунтована тим, що результатом економічної трудової мобільності є збільшення або зменшення пропозиції жіночої праці. Отримані результати дозволили охарактеризувати поведінку економічно активних жінок, вірогідності збереження цією групою економічного статусу, що надало можливість спрогнозувати ситуацію на регіональному ринку праці і використовувати цю інформацію у програмах сприяння жіночій зайнятості та їх профорієнтації (табл. 1).

Таблиця 1

Напрями потоків економічної трудової мобільності населення у Донецькій області за 2002-2006 рр. (% у середньому за рік)

Рік	Співвідношення між ЕНН і ЕАН	Співвідношення між ЕНН, безробітними і зайнятими	Співвідношення між зайнятими і безробітними
	Усе населення	Жінки	Усе населення	Жінки	Усе населення	Жінки
2002	37,5:62,5	42,4:57,6	37,5:5,9:56,6	42,4:6,0:51,6	90,6:9,4	89,6:10,4
2003	37,8:62,2	41,9:58,1	37,8:5,0:57,2	41,9:4,9:53,2	92,1:7,9	91,6:8,4
2004	38,1:61,9	42,8:57,2	38,1:4,5:57,4	42,8:4,1:53,1	92,7:7,3	92,9:7,1
2005	37,4:62,6	42,2:57,8	37,4:3,9:58,7	42,2:3,9:53,9	93,8:6,2	93,3:6,7
2006	37,2:62,8	42,7:57,3	37,2:3,6:59,2	42,7:3,8:53,5	94,3:5,7	93,4:6,6

Важливою складовою визначення трудової мобільності став аналіз міграції економічно активних жінок. Найбільша частка належить внутрішньорегіональній міграції, обсяги якої у Донецькій області у 2006 р. склали 25,9 тис. жінок, або 70,4% загального обсягу (рис. 4). Внутрішня регіональна міграція не впливає на чисельність населення області, але змінює якісний склад у міських поселеннях та сільській місцевості. Донецька область належить до найбільш урбанізованих регіонів України. Так, у 2006 р., як і у попередні періоди, переважав рух населення із сільської місцевості в міські поселення, через що чисельність жінок, що проживають у сільській місцевості, скоротилася на 1,2 тис. осіб. Результати аналізу груп, сформованих за показником міграційної активності населення, дозволили дійти висновку, що однією з причин мотивації жінок до трудової мобільності стало безробіття, зростання навантаження на одне вільне робоче місце, а також низький рівень заробітної плати.

Галузева трудова мобільність, яка супроводжується перерозподілом робочої сили з однієї галузі в іншу, викликана відмінностями в умовах та оплаті праці чоловіків і жінок. У роботі встановлено, що на галузеву сегрегацію впливає різниця у рівнях заробітної плати чоловіків і жінок. Визначено, що у даний час на регіональному ринку праці спостерігаються тенденції до концентрації жінок у бюджетних галузях, таких як охорона здоров'я та соціальна допомога, освіта, які характеризуються низькою заробітною платою. Це сприяє збільшенню розриву в доходах між чоловіками і жінками.

Результати аналізу трудової мобільності жінок на внутрішньофірмовому ринку праці дозволили дійти висновку про те, що протягом аналізованого періоду на підприємстві відбулося збільшення інтенсивності потоків внутрішньофірмової трудової мобільності. Для жінок стала характерною більш пасивна трудова мобільність, ніж для чоловіків. Встановлено, що підприємство відповідно до запропонованої шкали розподілу галузей економіки за статевими ознаками відноситься до "рівноважної" галузі.

Розділ 3. Науково-методичне забезпечення визначення оцінки трудової мобільності жінок. У розділі визначено ознаки трудових переміщень жінок, що надало можливість уточнити класифікацію форм трудової мобільності; обґрунтовано створення системи мотивів трудової мобільності жінок та розроблено механізм її функціонування; запропоновано методи для визначення оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці.

У роботі встановлено, що потоки трудової мобільності складаються із сукупності одиничних актів трудових переміщень, які формують напрями та масштаби, забезпечують інтенсивність цих потоків, кожний з яких має свої особливості. У дисертаційній роботі виділено такі форми трудової мобільності (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація форм трудової мобільності

№ п/п	Форма трудової мобільності	Ознака класифікації форм трудової мобільності
1.	Економічна	1.1. Активна трудова мобільність 1.2. Пасивна трудова мобільність 1.3. Територіальна трудова мобільність 1.4. Галузева трудова мобільність 1.5. Внутрішньофірмова трудова мобільність
2.	Територіальна	2.1. Міждержавна трудова мобільність 2.2. Міжрегіональна трудова мобільність 2.3. Внутрішньорегіональна трудова мобільність 2.4. Галузева трудова мобільність 2.5. Внутрішньофірмова трудова мобільність
3.	Галузева	3.1. Міжгалузева трудова мобільність 3.2. Внутрішньогалузева трудова мобільність 3.3. Внутрішньофірмова трудова мобільність
4.	Внутрішньофірмова	4.1. Міжпрофесійна трудова мобільність 4.2. Внутрішньопрофесійна трудова мобільність

На підставі проведеного дослідження запропоновано вважати ядром трудової мобільності робоче місце працівника, а її межами - економічну трудову мобільність. Кожну з виділених форм трудової мобільності може бути визначено як незалежну, так і у поєднанні з іншими трудовими переміщеннями індивіда.

У роботі для розв'язання проблем жіночої зайнятості запропоновано систему мотивів трудової мобільності, необхідну для забезпечення раціонального перерозподілу жіночої робочої сили, сприянню її зайнятості і підвищенню добробуту жінок. У цій системі напрями потоків трудової мобільності жінок представлено трьома переміщеннями: економічно неактивне населення > зайняті; зайняті > зайняті; безробітні > зайняті. Головним завданням системи мотивів трудової мобільності жінок є створення умов, які б забезпечували встановлення рівноваги між вимогами жінки до робочого місця і можливостями, які надаються працедавцем.

Рис. 2. Елементи системи мотивів трудової мобільності жінок

У дисертації запропоновано методичне забезпечення оцінки трудової мобільності жінок, яке дозволяє порівняти напрям, масштаби та інтенсивність потоків усіх форм трудових переміщень жінок, що відбуваються у регіоні за досліджуваний період часу. З цієї позиції запропоновано використовувати показники "рівень інтенсивності трудової мобільності" та "величина трудової мобільності", які розраховуються за кожною формою трудової мобільності жінок та дозволяють визначити напрями, масштаби та інтенсивність її потоків. Використання показника "рівень інтенсивності трудової мобільності" дозволяє охарактеризувати потужність потоків трудової мобільності жінок та отримати їх якісну оцінку. За допомогою показника "величина трудової мобільності", на підставі виділених її форм, визначаються масштаби трудової мобільності жінок регіону.

Запропонований методичний підхід до визначення оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці є типовим і може бути використаний для оцінки трудових переміщень населення як на регіональних, так і на національному ринках праці.

Висновки

У дисертації вирішено наукову задачу щодо визначення оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці на основі її теоретичного узагальнення, емпіричної перевірки та методичного забезпечення.

Виконане наукове дослідження дозволило сформулювати низку висновків і пропозицій теоретичного, прикладного і методичного змісту, основні з яких зводяться до такого.

У результаті теоретичного аналізу наукових положень виявлено, що трудова мобільність як економічна категорія відображає здібність і готовність працівника до змін у змісті трудової діяльності, викликаних різними причинами, а також до переміщення як у територіальних межах, так і на конкретному підприємстві. Трудова мобільність є одним з основних чинників, який забезпечує гнучкість ринку праці. Високій рівень трудової мобільності означає принципову готовність населення до зміни посади, професії, місця роботи та проживання, способу життя в цілому. По суті, саме мобільність є запорукою успіху відповідних програм у боротьбі з безробіттям. Визначення напрямів потоків трудової мобільності дозволяє сприяти забезпеченню такої кон'юнктури ринку праці, де попит на робочу силу відповідатиме її пропозиції; перерозподілу робочої сили відповідно до змін ринку праці, а отже, і потреб виробництва; підвищенню зайнятості населення і зниженню рівня безробіття.

Обґрунтовано, що оцінку трудової мобільності жінок доцільно проводити з урахуванням чинників, що впливають на формування потоків трудових переміщень, до яких відносяться: демографічний чинник, що відображає динаміку чисельності працездатного населення, його статево-вікову структуру, здоров'я, освіту та ін.; інституційний чинник, який характеризує наявність соціальних гарантій громадян у сфері зайнятості та працевлаштування, а також рівні права і свободи жінкам та чоловікам у праці, здобутті освіти і професійній підготовці; політичний чинник, що відображає створені умови для формування і реалізації державної політики з поліпшення ситуації на жіночому сегменті ринку праці; соціально-економічний чинник, який характеризує розвиток соціальної сфери ринку праці; професійно-кваліфікаційний чинник, що характеризує забезпеченість ринку праці працівниками необхідного якісного рівня.

Результати аналізу жіночого сегмента ринку праці дали змогу визначити, що ситуація на ньому залишається напруженою. Це підтверджується зростанням пропозиції жіночої робочої сили та високим рівнем безробіття, дисбалансом між пропозицією жіночої робочої сили та попитом на неї. Незважаючи на високу професійну та освітню підготовку жінок, вони отримують заробітну плату меншу, ніж чоловіки. Регіональний ринок праці характеризується нерівномірністю розподілу чоловіків і жінок у різних сферах економічної діяльності. У даний час спостерігається тенденція до концентрації жінок у галузях, які відзначаються низькою заробітною платою.

В основу аналізу економічної трудової мобільності жінок покладено класифікацію трудових ресурсів, яка базується на методології Міжнародної організації праці. Будь-яке переміщення жінок, яке супроводжується зміною їх економічного статусу, призводить до зміни в економічній структурі населення. Результатом трудових переміщень є збільшення або зменшення пропозиції жінок на регіонального ринку праці. Результати аналізу потоків економічної трудової мобільності жінок у Донецькій області між ЕАН і ЕНН свідчать, що ці групи відрізняються високою стабільністю.

Результати аналізу динаміки територіальної трудової мобільності дозволили дійти висновку, що міграційні процеси, які протікають у регіоні, змінюють не лише загальний обсяг пропозиції робочої сили, але й її якість. Вони впливають на напрями та інтенсивність мобільності трудових ресурсів у регіоні та мають значні наслідки для формування чисельності та статево-вікового складу трудових ресурсів, відбиваються на рівні зайнятості. На регіональному ринку праці відмічаються відмінності у розподілі чоловіків і жінок за галузями економіки. Результати аналізу цього розподілу засвідчили про те, що основна маса жінок зайнята у сфері нематеріального виробництва, тоді як аналогічні дослідження серед чоловіків показують, що основна їх частина зайнята у матеріальному виробництві. Розподіл галузей економіки на "жіночі" та "чоловічі" можна пояснити сформованими поглядами у суспільстві відносно ролі і місця чоловіків і жінок та традиційним уявленням про "чоловічі" та "жіночі" професії. Специфіка розподілу чоловіків і жінок за заняттями обумовлюється фізіологічними особливостями статей, вимогами до виконавців певних професійних видів робіт і умовами їх здійснення.

Отримана оцінка трудової мобільності жінок на внутрішньофірмовому ринку праці дозволила стверджувати, що підприємство відповідно до шкали розподілу галузей економіки за статевою ознакою відноситься до "рівноважної" галузі, тому що частка зайнятих жінок у середньому складає 45,7%. Для них характерна більш пасивна трудова мобільність, ніж для чоловіків. Це можна пояснити тим, що жінці складніше знайти нове робоче місце. Чимало з них несуть основну відповідальність за забезпечення сім'ї і не можуть залишатися безробітними навіть короткий час. Ці та інші причини примушують жінок знизити вимоги до свого робочого місця, що відображається на динаміці їх трудової мобільності.

Виявлення ознак форм трудової мобільності здійснено на основі визначення та обґрунтування потоків трудових переміщень, особливості яких дають можливість класифікувати усі трудові переміщення населення. У результаті уточнено класифікацію форм трудової мобільності, яка складається із економічної, територіальної, галузевої, внутрішньофірмової та професійної трудової мобільності. Кожна форма трудової мобільності може бути визначена як незалежна, так і поєднуватиметься з іншими трудовими переміщеннями індивіда. Встановлено, що на потоки трудової мобільності робить вплив низка чинників, від яких залежить те, як протікатиме даний процес, які економічні суб'єкти будуть залучені до нього і як це вплине на економічну систему та її окремі елементи.

Обґрунтовано доцільність використання системи мотивів трудової мобільності, яка сприятиме створенню умов для повнішого використання трудових ресурсів та покликана протидіяти безробіттю, забезпеченню ефективної зайнятості, підготовки і перепідготовки кадрів, що дозволило б кожному індивіду знаходити застосування своїм здібностям у відповідній сфері діяльності.

Для оцінки усіх форм трудової мобільності на регіональному ринку праці використано єдиний підхід до аналізу потоків трудових переміщень. Для розв'язання цієї проблеми було запропоновано для оцінки трудової мобільності використовувати такі показники, як "величина трудової мобільності" та "рівень інтенсивності трудової мобільності". Вони розраховуються за кожною формою трудової мобільності та використовуються для їх порівняння. Запропонована шкала інтенсивності трудової мобільності дозволяє порівнювати і оцінити трудові переміщення населення, зробити відповідні висновки стосовно кожного потоку.

Для накопичення статистичної бази, що дозволяє аналізувати жіночу трудову мобільність населення регіону, у тому числі і на рівні підприємств, запропоновано розширити обсяг інформації від підприємств та індивідів про їх трудові переміщення і причини, що їх спонукають. Якнайповнішу статистичну базу, що дозволяє охарактеризувати всі потоки трудової мобільності, можна доповнити результатами соціологічних досліджень або моніторингу.

Отримані за результатами дослідження залежності, закономірності, сформульовані визначення та вимоги щодо оцінки трудової мобільності жінок визначають теоретичну новизну роботи. Одержані результати, розроблені рекомендації з використання методів для оцінки жіночої трудової мобільності складають прикладну значимість виконаного дослідження.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бойченко Е.Б. Вплив демографічних чинників на функціонування ринку праці / Е.Б. Бойченко // Україна: аспекти праці. - 2007. - №8. - С. 24-29.

2. Бойченко Е.Б. Оцінка причин жіночого безробіття в Донецькій області / Е.Б. Бойченко // Економіка та право. - 2007. - №2 (18). - С. 52-57.

3. Бойченко Е.Б. Гендерні аспекти зайнятості та оплати праці в економіці України / Е.Б. Бойченко // Демографія та соціальна економіка. - 2007. - №2. - С. 198-208.

4. Бойченко Е.Б. Оцінка сегмента жіночої робочої сили на ринку праці Донецького регіону / Е.Б. Бойченко // Економіка промисловості. - 2007. - №3(38). - С. 190-198.

5. Бойченко Е.Б. До питання визначення та обґрунтування ознак форм трудової мобільності / Е.Б. Бойченко // Регіональна економіка. - 2007. - №4. - С. 69-79.

6. Бойченко Е.Б. Визначення впливу міграційних потоків трудових ресурсів на стан ринку праці Донецького регіону / Е.Б. Бойченко // Вестник Национального технического университета "ХПИ". Серия: технический прогресс и эффективность производства. - Харьков: НТУ "ХПИ". - 2008. - №1. - С. 84-95.

7. Бойченко Е.Б. Гендерний аналіз кон'юнктури ринку праці Донецької області / Е.Б. Бойченко // Наукові праці МАУП. - К.: МАУП. - 2006. - Вип. 2(14). - С. 38-44.

8. Бойченко Э.Б. Современные проблемы безработицы / Э.Б. Бойченко // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: праці IV Міжнар. конф. студентів та молодих учених, 9-12 груд. 2003 р. - Донецьк: ДонНУ. - 2003. - Ч. 4. - С. 18-19.

9. Бойченко Э.Б. Особенности женского рынка труда в Донецком регионе / Э.Б. Бойченко // Науковий потенціал світу '2004: матеріли І Міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 листоп. 2004 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2004. - Т. 13: Управління трудовими ресурсами. - С. 10-12.

10. Бойченко Е.Б. Жіноча зайнятість: історичний аспект / Е.Б. Бойченко // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери: матеріали ІV Міжнар. наук.-теор. конф. молодих вчених і студентів, 7-8 черв. 2007 р.: у 3-х т. - Донецьк: ДонНТУ. - 2007. - Т. 1. - С. 66-68.

11. Бойченко Е.Б. Вплив трудової мобільності на чисельність економічно активного населення /Е.Б. Бойченко// Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: праці VIII Міжнар. конф. студентів та молодих учених, 5-6 груд. 2007 р. - Донецьк: ДонНУ. - 2007. - Ч. 2. - С. 28-31.

Размещено на Allbest.ru

...