Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

УДК 658.115.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ІнформаційнИМ забезпеченняМ діяльності ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (легка промисловість)

Гаман Сергій Миколайович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя.

Науковий керівник доктор наук з державного управління, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Корецький Микола Христофорович,

Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України,

завідуючий відділом інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Момот Володимир Євгенович,

Дніпропетровський університет економіки та права, проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук, доцент

Олійник Тетяна Олександрівна,

Запорізький національний технічний університет,

доцент кафедри фінансів і банківської справи.

Захист відбудеться 16 грудня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.05 Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий 15 листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.О. Тарасенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інформаційний забезпечення комунікація

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю створення нових організаційних форм, прийомів і методів управління підприємствами легкої промисловості в ринкових умовах. Тому виникла нагальна потреба в пошуку нових форм і методів інформаційного забезпечення вітчизняних підприємств легкої промисловості.

Проблемі інформаційного забезпечення діяльності підприємств присвячено багато робіт відомих науковців, а саме: І. Ансофа, Б.Адкінсона, А. Бартера, П.Друкера, С. Турка та інших. Істотний внесок у розвиток теорії та практики управління інформаційним забезпеченням підприємств стосовно умов вітчизняної економіки та легкої промисловості зробили праці Ю. Бажала, В. Бебика, В. Бобко, А. Войчака, В. Геєця, В. Герасимчука, М. Єрмошенка, Р. Жарлінської, М. Корецького, Р. Лепи, Л. Мачкура, В. Момота, Т. Олійник, В. Рожка, В. Рубана, М. Сенченка, І. Сергієнка, О. Сосніна, О. Чубукової, О. Шевчука та інших.

Недостатньо вивченими є проблеми обґрунтування окремих категорій інформаційного забезпечення підприємств легкої промисловості, не розроблені пріоритети підприємств на основі результатів оцінки макро- і мікроклімату та процесного і портфельного рівнів. Потребують удосконалення система інформаційно-консультаційного забезпечення та реінжинірингу систем управління інформаційним забезпечення підприємств легкої промисловості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах теми Класичного приватного університету, м. Запоріжжя “Механізми управління об'єктами і процесами ринкової економіки” (номер держреєстрації 0105U002566, термін 2005-2007 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засад, оцінка тенденцій та визначення напрямів удосконалення системи управління інформаційним забезпеченням діяльності підприємств легкої промисловості.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі були поставлені й вирішені такі завдання:

- обґрунтувати теоретичні основи системи управління інформаційним забезпеченням підприємств легкої промисловості;

- уточнити сутність інформаційних ресурсів підприємств;

- удосконалити класифікацію закономірностей процесу інформатизації підприємств легкої промисловості;

- сформулювати стратегічні пріоритети в інформаційному забезпеченні підприємств легкої промисловості на основі результатів оцінки макро- і мікроклімату та процесного і портфельного рівнів;

- визначити напрями удосконалення інформаційного забезпечення діяльності підприємств легкої промисловості;

- розробити напрями розвитку комунікацій в інформаційному забезпеченні підприємств легкої промисловості;

- удосконалити систему інформаційно-консультаційного забезпечення підприємств легкої промисловості.

Об'єктом дослідження є інформаційні процеси в діяльності легкої промисловості в умовах ринкових відносин.

Предметом дослідження є організаційно-економічні відносини, що складаються в процесі управління інформаційним забезпеченням підприємств легкої промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є метод економічної теорії, економіки: статистичний, економічний, аналізу, економічного аналізу, розрахунковий, законодавчі та нормативно-правові акти України, дані Державного комітету статистики України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступних положеннях:

вперше:

- визначено стратегічні пріоритети в інформаційному забезпеченні підприємств легкої промисловості, які, на відміну від існуючих, базуються на результатах оцінки макро- і мікроклімату процесного рівня (організація інформаційного забезпечення, система управління, стратегії управління) та портфельного рівня (товарна, цінова, збутова, комунікаційна, кадрова політики), що дало змогу визначити економічну доцільність інвестування на інформаційне забезпечення діяльності підприємств;

удосконалено:

- модель формування управління інформаційним забезпеченням підприємств легкої промисловості, що, на відміну від існуючої, враховує соціальний аспект управлінської діяльності і процесу прийняття рішень та дає змогу виробити загальну логічну послідовність таких етапів прийняття управлінських рішень: ідентифікація та визначення проблеми, підготовка необхідної інформації, генерація альтернативних варіантів розв'язання проблеми, визначення критеріїв, аналіз можливих наслідків, прийняття рішень, організація реалізації рішень, моніторинг виконання управлінських рішень, оцінка рішень та отриманих результатів;

- класифікацію закономірностей процесу інформатизації підприємств легкої промисловості, що, на відміну від існуючої, враховує вплив трансформацій в інформаційну цивілізацію: загальні (зростання значення інформації), внутрішні (технічні, соціальні), зовнішні (на світовому, державному, регіональному рівнях), власні (взаємозв'язки інформатизації з виробництвом, інноваціями, екологізацією);

- систему інформаційно-консультаційного забезпечення підприємств легкої промисловості, яка, на відміну від існуючих, передбачає запровадження інформаційної служби, що сприятиме об'єктивному прийняттю нових ринкових рішень у бажаному для підприємства напрямі та дозволяє підвищити якість і достовірність інформації;

набули подальшого розвитку:

- дослідження основних компонентів системи управління інформаційним забезпеченням підприємств шляхом доповнення людським фактором на змістовному і функціональному рівнях, що дає змогу розвинути інформаційну культуру в контексті соціального захисту працівника як професіонала й особистості та формування професійних навичок в управлінні;

- теоретичні підходи до розуміння сутності інформаційних ресурсів, що на відміну від існуючих, враховує загальноцивілізаційний розвиток суспільства, а саме сукупність науково-технічних і науково-гуманітарних знань, що втілили виробничо-технічний і соціальний досвід людства, якими володіє підприємство з метою подальшого використання і тиражування залежно від потреб.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації автора використані Запорізькою обласною державною адміністрацією (довідка № 15-1133 від 14.01.2008 р.). Розроблені дисертантом методики і практичні рекомендації оцінки рівня ефективності функціонування систем управління інформаційним забезпеченням підприємств легкої промисловості застосовувалися ВАТ "Вінницьке виробничо-торговельне шкіргалантерейне підприємство "Людмила", м. Вінниця (довідка № 16-41 від 07.02.2008 р.), Організацією орендарів запорізького заводу штучних шкір, м. Запоріжжя (довідка № 434 від 17.02.2008 р.). Теоретичні та методичні положення і пропозиції з проблем управління інформаційним забезпеченням підприємств легкої промисловості запроваджені в навчальний процес Класичного приватного університету, м. Запоріжжя (довідка № 9-11-27 від 22.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є авторською працею щодо удосконалення системи управління інформаційним забезпеченням підприємств.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження опубліковані в матеріалах конференцій: “Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів” (м. Запоріжжя, 2005), “Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів” (м. Запоріжжя, 2006), “Актуальні проблеми економіки 2007” (м. Київ, 2007), “Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м. Харків, 2007), “Інноваційні стратегії економіки регіонів” (м. Київ, 2007).

Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 11 наукових працях, з яких 7 опубліковано у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 5,3 друк. арк.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 164 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 30 таблиць та 15 рисунків, з них 28 займають усю площу сторінки. Додатки розміщені на 11 стор., список використаних джерел з 161 найменування на 15 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження та особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань, наводяться дані про апробацію отриманих результатів та їх відображення у публікаціях.

У першому розділі „Теоретико-методичні засади інформаційного забезпечення діяльності підприємств” встановлено, що в умовах розвитку ринкових відносин в Україні досить ефективним в економіці підприємств є розгляд змістовного рівня інформаційної культури в контексті соціального захисту працівника як професіонала й особистості. Необхідність реалізації означених завдань створює передумови для посилення гуманітарного аспекту у формуванні інформаційної культури на підприємствах на основі методичного підходу, що враховує специфіку праці.

Спроби визначити для підприємств орієнтири на систематичний і усвідомлений пошук нового знання змушують дослідити проблеми формування функціонального рівня інформаційної культури. У зв'язку з цим основне значення у формуванні управління інформаційним забезпеченням підприємств мають сучасні інформаційні засоби. Насамперед це стосується телекомунікацій, що включають електронну пошту, відеоконференції, локальні й глобальні комп'ютерні мережі, а також електронні бібліотеки, інформаційні освітні портали. Однак використання нових інформаційних технологій і засобів в управлінні не повинно виключати підготовку управлінців у реальному предметному напрямі. Таким чином, людський фактор входить до системи управління інформаційним забезпеченням підприємств як основний компонент. Вивчення його безпосередньо пов'язане з обґрунтуванням гуманітарного аспекту інформаційної культури як на змістовному, так і функціональному рівнях.

Враховуючи широкий спектр та багатоплановість діяльності підприємств легкої промисловості, при прийнятті рішень використовується міждисциплінарний підхід, який максимально враховує зв'язки всіх аспектів людської поведінки, умови навколишнього середовища, які й забезпечують оптимізацію взаємодії наукових підходів. Крім того, використовується формалізований підхід, найбільш повна характеристика якого в контексті прийняття рішень на підприємствах легкої промисловості міститься в ідеї так званого управлінського циклу. Він ґрунтується, перш за все, на тому, що будь-яка управлінська діяльність передбачає реалізацію послідовного ряду процедур, починаючи з визначення мети і завершуючи виконанням завдань, що відповідають цій меті. На основі інформації про вирішення цих питань виникає нова мета, що визначається як циклічність.

На відміну від цих підходів, пропонуємо використовувати модель, яка враховує соціальний аспект управлінської діяльності й процесу прийняття рішення. Запропоновано загальну логічну послідовність етапів прийняття управлінських рішень у процесі інформаційного забезпечення діяльності підприємств легкої промисловості, а саме: ідентифікація та визначення проблеми (вихідним пунктом опрацювання рішення вважається виникнення ситуації, яка вимагає його прийняття); підготовка необхідної інформації (на цьому етапі з'ясовується директивна інформація та правовий аспект проблеми, вивчається нормативна інформація та наукові дані з досліджуваного питання, узагальнюється досвід, збирається внутрішня поточна інформація, а також дані про ресурси для реалізації рішення); генерація альтернативних варіантів розв'язання проблеми (це один з найбільш трудомістких етапів, пов'язаних з використанням економіко-статистичних, математичних методів порівняння витрат і результатів, а також розглядом соціально-політичних факторів і наслідків); визначення критеріїв (принципово важливим є визначення і запровадження несуперечливих критеріїв внутрішньої (з погляду підприємства) та кінцевої (суспільної) доцільності тих чи інших дій управлінської системи); аналіз можливих наслідків (це один з найважливіших етапів процесу прийняття рішень, який повинен дати відповідь на три важливих питання: чи виправдані труднощі реалізації програми; чи потрібна спеціальна підготовка (навчання, тренінг) фахівців; чи наявні необхідні ресурси); прийняття (вибір) обґрунтування рішення (це творчий процес вибору з-поміж можливих альтернатив єдиної, яка приймається до виконання); організація реалізації рішення (особливою частиною цього етапу є забезпечення діяльності виконавців, а саме організаційне, матеріально-технічне, фінансове і психологічне, а також стимулювання їхньої праці); моніторинг виконання управлінських рішень (він поширюється як на підсумки, так і перебіг реалізації рішень); оцінка рішення та отриманих результатів (оцінка успіхів та невдач має бути диференційованою відповідно до їхнього впливу на перебіг (а не тільки на результат) подій).

Останнім часом більшість фахівців погоджуються, що фінансові показники є недостатніми для комплексного управління сучасним підприємством. З огляду на це, особливої уваги заслуговує новітня концепція оцінки діяльності підприємств - система Balanced Scorecard (збалансована карта оцінки, далі в тексті - BSC), яка вперше була описана в науковій публікації в 1992 р. американськими вченими Робертом С. Капланом, професором Гарвардської бізнес-школи, та Дейвідом Р. Нортоном, співробітником науково-дослідного інституту Nolan Norton. У вітчизняній науковій літературі ця методика поки-що не отримала належного висвітлення (за винятком схематичного викладу у декількох статтях і виданнях). Проте з огляду пріоритетів українського менеджменту, що склалися, при розв'язанні тактичних завдань легкої промисловості, наявні форми звітності відстежують лише фінансові показники.

Ця система забезпечує гармонізацію локальних оперативних цілей (на рівні окремих центрів відповідальності - підрозділів, робочих груп чи навіть окремих працівників) із глобальними стратегічними цілями підприємства. Для цього показники групуються у чотири сфери (перспективи, проекції): фінансову сферу, сферу споживачів, сферу бізнес-процесів, сферу потенціалу зростання і організаційного навчання. Такий підхід дозволяє отримати інформацію не лише про результати діяльності підприємств, а й про причини, що призвели до них, причому інформація подається у формі конкретних, кількісно виміряних показників.

Цей підхід цілком відповідає розвитку інститутів інтелектуальної власності. Практично всі нації проголосили свою прихильність до глобального ринку. Проте на зміну ідеологічним розходженням прийшов набагато глибший поділ, заснований на виробництві та використанні об'єктів інтелектуальної власності. Менша частина планети, на якій мешкає приблизно 15% населення, забезпечує практично весь інший світ технологічними інноваціями. Друга частина, що становить приблизно половину населення планети, спроможна впроваджувати ці технології у власну систему виробництва і споживання. Частина, що залишилася (приблизно одна третина жителів планети) є технологічно відірваною від світу: вона сама не продукує інновації і не впроваджує іноземні технології.

В цих умовах проблема інституціоналізації інтелектуальної праці на національному і глобальному рівні набуває характеру основного протиріччя загального змісту відносин власності, відчуження та привласнення. Цінність такого підходу полягає у спробі глобального осмислення особливостей і призначення інформаційних ресурсів у розвитку підприємств. Пропонується класифікація закономірностей процесу інформатизації діяльності підприємств легкої промисловості (табл. 1).

В основі інформатизації підприємства, його структури і динаміки лежить виробництво інформації, тобто сфера інтелектуального виробництва, а не тільки матеріальних цінностей. У цілому на підставі проведених досліджень інформаційне забезпечення діяльності підприємств слід визначити як: сферу, що знаходиться із сферою виробництва в стані позитивного синергізму; досить розвинену інформаційну інфраструктуру, засновану на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях; сферу обігу, безпосередньо пов'язану з інформаційною інфраструктурою і багато в чому від неї залежну; структуру зайнятості, яка характеризується наявністю більшої кількості працівників, зайнятих у сферах інтелектуальної діяльності, пов'язаної з переробкою інформації; знання і технології, які відіграють роль одного з основних виробничих ресурсів.

У другому розділі “Тенденції інформаційного забезпечення діяльності підприємств легкої промисловості” моніторинг законодавчих і нормативно-правових актів України дав змогу зробити висновок про те, що на кожному рівні стратегічного управління підприємство зазнає впливу від чинних законодавчих актів. Але такий вплив не завжди є позитивним. Часті перегляди законів, внесення змін і доповнень, поширення їхньої сили на минулий період, а з іншого боку відсутність своєчасного перегляду окремих нормативно-правових актів створюють труднощі і проблеми в управлінні підприємством. Розглядаючи вплив економічних факторів інформаційного середовища визначено, що динаміка виробництва товарів легкої промисловості останніми роками мала нестійку тенденцію. Значною мірою діяльність підприємства залежить також від соціально-економічних факторів. У процесі дослідження технологічних чинників, що включають технологічні можливості з одержання товарів відповідної якості, можливості їх доведення до споживача, виявлено достатню інноваційну активність підприємств легкої промисловості України.

У процесі моніторингу інформаційного середовища зроблено оцінку стратегічного мікроклімату досліджуваних підприємств шляхом аналізу їх конкурентних позицій, оцінки впливу споживачів, постачальників, посередників, контактних аудиторій на стратегічне управління підприємствами. Дослідження показали, що значний вплив на стан інформаційного забезпечення підприємств легкої промисловості мають такі фактори мікросередовища, як постачальники, ринкові посередники і контактні аудиторії. Найбільше інформації підприємства одержують про місцеві контактні аудиторії, органи державної влади та місцевого самоврядування, фінансові кола; найменше - громадські організації, внутрішні контактні аудиторії. На основі результатів оцінки макро- і мікроклімату досліджуваних підприємств легкої промисловості (було відібрано 14 підприємств) сформульовано стратегічні пріоритети їх інформаційного забезпечення (табл. 2).

Оцінка процесу управління інформаційним забезпеченням підприємств здійснювалася як частина комплексної системи стратегічного управління та включала два блоки: перший - управління інформаційним забезпеченням на процесному рівні, у т.ч. аудит організації інформаційного забезпечення, системи і стратегій управління; другий - управління інформаційним забезпеченням на рівні видів діяльності.

Управління інформаційним забезпеченням здійснювалося з використанням методу SNW - аналізу, завданнями якого є визначення сильних, нейтральних і слабких сторін управління. При цьому наявність сильних сторін визначає лідируючі позиції підприємств. Аналіз роботи досліджуваних підприємств показує, що в умовах мінливого зовнішнього середовища, нестабільності лінійно-функціональної структури управління все частіше виявляються слабкі її сторони: труднощі підтримки постійних взаємозв'язків і взаємодії між функціональними підрозділами; дублювання виконання окремих робіт різними функціональними підрозділами і невиконання не закріплених за будь-яким підрозділом; розвинена система підпорядкування за ієрархією управління; зниження відповідальності виконавців за кінцеві результати діяльності підприємства.

Перед досліджуваними підприємствами стоїть завдання пристосування організаційної структури до нових вимог: вона повинна бути гнучкою, швидко змінюватись в ринкових умовах. Тому існуюча організаційна структура підприємств є не достатньо ефективною, її необхідно вдосконалювати. За результатами дослідження визначено основні стратегічні пріоритети підприємств на процесному (табл. 3) і портфельному рівні (табл. 4).

Проведений аналіз показав, що на досліджуваних підприємствах легкої промисловості в основному використовується вторинна інформація: форми бухгалтерського і статистичного обліку, звітності, статистичні збірники, бюлетені обласних управлінь статистики та ін. За результатами зроблено висновок, що на досліджених підприємствах використовуються традиційні засоби і методи економічного аналізу, чого недостатньо в умовах невизначеності та динамічності зовнішнього середовища підприємств.

Система інформаційного забезпечення досліджених підприємств є одним із слабких місць, яке потребує подальшого удосконалення. Саме нездатність цієї системи є тим стримуючим чинником, що не дозволяє підприємствам використовувати стратегічний підхід до управління. Дослідження системи планування дало можливість виявити такі стратегічні пріоритети розвитку досліджуваних підприємств: розробка положень про планову службу, посадових інструкцій фахівців із планування з урахуванням стратегічної орієнтації підприємств, підвищення якості складання планів шляхом узгодження їх з місією підприємства, метою, корпоративною стратегією і середовищем функціонування.

Проведені дослідження показали, що система інформаційного забезпечення підприємств потребує вдосконалення. Крім того, розробка і реалізація стратегій управління - це слабка сторона стратегічного управління підприємствами, що вимагає від них значних зусиль у майбутньому. Тому наступним блоком процесу стратегічного управління є портфельний рівень, що передбачає аудит функцій управління. Оцінка товарної політики підприємств за десятибальною шкалою показала, що лідируючі позиції займає ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика” (м. Сімферополь).

Стосовно ефективності контролю за ціноутворенням можна зробити висновок, що на жодному підприємстві він не є високоефективним, а на 50% досліджених підприємств спостерігається середня ефективність контролю.

У третьому розділі “Напрями удосконалення управління інформаційним забезпеченням діяльності підприємств легкої промисловості” визначено, що основними причинами недостатнього економічного розвитку підприємств легкої промисловості, є, в першу чергу, невміння керівників правильно обрати стратегію розвитку. Тому підприємствам легкої промисловості в довготерміновій перспективі запропоновано напрями формування стратегії розвитку: серед базових економічних моделей розвитку вибрати оптимальну і дотримуватись лише її; продовжити формування і утримання висококваліфікованого персоналу, мінімізувати так звану “відтік мізків” з галузі; широко застосовувати різноманітні форми кооперації. Виконання допоміжних функцій варто делегувати постачальникам чи іншим підприємствам. Така форма поглиблення спеціалізації сприятиме підвищенню продуктивності праці. Так, завдяки цьому можна досягти скорочення виробничих витрат на 15-40 %, збільшення продуктивності на 15-20%, економію витрат в розмірі 2-4 %.

Легка промисловість має недостатньо альтернатив стратегій подальшого розвитку. Для забезпечення виживання в довготерміновій перспективі підприємствам легкої промисловості необхідно дотримуватись моделі розвитку, яка передбачає впровадження інновацій, поліпшення відносин з клієнтами, застосування гнучкості виробництва, систем і процесів. При цьому увага приділяється збільшенню інвестицій на інформаційне забезпечення. Виходячи з цього визначено першочергові напрями, які будуть сприяти удосконаленню управління інформаційним забезпеченням підприємств легкої промисловості:

1. Проведення ретельного об'єктивного аналізу стану інформаційного та технічного забезпечення окремих підрозділів і підприємств в цілому з метою виявлення: стану оснащення робочих місць програмно-технічними засобами; спеціальних завдань, що вирішуються на конкретних робочих місцях; наявності та рівня необхідного програмного забезпечення; адекватності рівня кваліфікації користувачів технічним засобам.

2. Інвентаризація інформаційних ресурсів з метою виявлення: змісту, призначення інформаційних ресурсів та джерел надходження інформації; обсягів, структур та форматів баз даних, необхідності та ступеня готовності їх щодо інтеграції в загальну інформаційну систему.

3. Вдосконалення існуючих, створення та придбання необхідних програмних засобів.

4. Прийняття рішень щодо придбання, створення, вдосконалення, розвитку та запровадження інформаційних систем, які забезпечують поетапний розвиток корпоративної роботи.

5. Здійснення переходу на обмін інформацією з постачальниками, покупцями, використовуючи засоби мережі Internet.

6. Запровадження системи атестації, навчання та підвищення кваліфікації персоналу, який використовує або супроводжує технічні та програмні засоби.

Використовуючи накопичений світовий досвід розвитку інноваційної економіки в умовах глобалізації та інформатизації економічних процесів для підприємств легкої промисловості пропонується використання нової концепції економічного розвитку.

Головним принципом ми вважаємо орієнтацію процесу прийняття рішень на вищому рівні управління підприємством.

Інформаційна система повинна забезпечити прийняття управлінських рішень, насамперед виходячи не лише з виробничих і економічних особливостей поточного стану підприємства, а й зі стану ринкового середовища. Наступний принцип - залучення всіх організаційних рівнів функціонування підприємства до процесу прийняття ринкових рішень. Відповідно до цього принципу інформаційна система в обов'язковому порядку включає виробничу, технічну, технологічну, фінансову, економічну інформацію, що генерується в рамках підприємства і надходить із зовнішніх джерел. Як відомо, основним завданням маркетингової служби підприємства є розробка комплексу маркетингу, що включає товарну політику, цінову політику, політику розподілу і ринкових комунікацій.

На основі цих принципів нами розроблена структура управління діяльності Організації орендарів Запорізького заводу штучних шкір (м. Запоріжжя). Відповідно до наших пропозицій, до функцій відділу маркетингових досліджень відноситься: вивчення внутрішнього і зовнішнього інформаційного середовища; товарів та їх властивостей; особливостей поведінки споживачів; а також організація участі у виставках. Функціями відділу збуту є: вивчення купівельного попиту на внутрішньому ринку; організація мережі офіційних дистриб'юторів у всіх великих містах, встановлення системи знижок; організація доставки продукції клієнтам; розробка і впровадження засобів інформаційної і комунікаційної підтримки збуту продукції (реклама, прайс-листи, буклети, організація виставок, створення сторінок в Інтернеті, прийом замовлень); контроль за розрахунками з покупцями. Функції виробничого відділу - це: виробництво продукції Організації орендарів Запорізького заводу штучних шкір (м. Запоріжжя) та оптимізація витрат (закупівля у виробників, дилерів). Упровадження такої структури управління ринком є першим кроком на шляху до організації ринкової інформаційної системи на даному підприємстві.

Визначена доцільність інвестицій на інформаційне забезпечення підприємств легкої промисловості за допомогою удосконаленої моделі Кобба-Дугласа. Для опису економічних процесів використовуються інформаційні функції, під якими розуміють співвідношення між використаними ресурсами та продукцією. В загальному випадку інформаційна функція пов'язує значення вектора продукції зі значеннями вектора ресурсів за формулою (1):

, (1)

де - вектор параметрів інформаційної функції.

Загалом модель Кобба-Дугласа має вигляд (2):

, (2)

де Y - валова продукція, тис.грн.;

Х1 - матеріальні витрати, тис.грн.;

Х2 - основні виробничі засоби, тис.грн.;

Х3 - витрати на персонал, тис. грн.;

ао, а1, а2, а3 - коефіцієнти, що знаходяться методом регресійного аналізу відповідно до статистичних даних.

Внаслідок того, що вкладення коштів на інформаційне забезпечення входить до складу матеріальних витрат, матеріальні витрати можна визначити як суму за формулою (3):

Х1 = І + Х , (3)

де І - обсяг вкладення коштів на інформаційне забезпечення, тис.грн;

Х - обсяг інших матеріальних витрат, тис.грн.

Формула (3) дає можливість удосконалити модель Кобба-Дугласа відповідно до нашого завдання за формулою (4):

. (4)

Отримана формула відрізняється від загальновідомої моделі тим, що до її складу входить вкладення коштів на інформаційне забезпечення.

Використання зазначеної методики дозволило визначити, що залучення інвестицій на створення інформаційної системи в Організації орендарів Запорізького заводу штучних шкір (м. Запоріжжя) в обсязі 100 тис. грн. у 2007 р. забезпечило отримання 81,6 тис.грн. ефекту. Строк окупності цієї системи складає 2,8 роки. Розрахунки свідчать, що збільшення інвестицій до 200 тис. грн. на інформаційне забезпечення підприємства дасть можливість отримати приріст валової продукції в обсязі 178,7 тис.грн., при цьому строк окупності складе 4,3 роки. Упровадження такої системи на інших підприємствах легкої промисловості обумовить підвищення якості і достовірності інформації. Так, зокрема, інвестиції в обсязі 200 тис. грн. на інформаційне забезпечення створять можливість отримати приріст валової продукції в обсягах: на ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика” - 158,9 тис.грн.; “Сніжнянська шкіргалантерейна фабрика” - 180,0 тис. грн.; ВАТ “Шкірсировинний завод” - 166,7 тис. грн.; “Новомиргородський шкір завод” - 182,0 тис.грн. Строк окупності від впровадження такої системи на зазначених підприємствах не перевищуватиме в середньому 3,1 роки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні викладено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукової проблеми вдосконалення системи управління інформаційним забезпеченням діяльності підприємств легкої промисловості. Виконане дослідження дає можливість зробити такі висновки:

1. Особливості діяльності підприємств легкої промисловості передбачають розгляд змістовного рівня інформаційної культури в контексті соціального захисту працівника як професіонала й особистості. Функціональний рівень інформаційної культури включає формування таких умінь в управлінні, як уміння: одержувати потрібну інформацію, знаходити оптимальні шляхи пошуку джерел інформації; аналізувати джерела, відбирати потрібні; раціонально використати отриману інформацію, формулювати свої інформаційні потреби й адекватно визначати інформаційні можливості. Виходячи з цього основне значення у формуванні управління інформаційним забезпеченням підприємств має людський фактор як на змістовному, так і функціональному рівнях.

2. На відміну від існуючих підходів, пропонуємо використовувати модель, яка враховує соціально-економічний аспект управлінської діяльності й процесу прийняття рішень. Вона передбачає вироблення загальної логічної послідовності етапів прийняття управлінських рішень у процесі інформаційного забезпечення діяльності підприємств легкої промисловості: ідентифікація та визначення проблеми, підготовка необхідної інформації, генерація альтернативних варіантів розв'язання проблеми, визначення критеріїв, аналіз можливих наслідків, прийняття (вибір) рішень, організація реалізації рішень, моніторинг виконання управлінських рішень, оцінка рішень та отриманих результатів.

3. Визначено, що в умовах глобалізації проблема інституціоналізації інтелектуальної праці на національному рівні набуває характеру основного протиріччя загального змісту відносин власності, відносин відчуження та привласнення. Концентрація зусиль на мікро-, макро- чи мегарівні на захисті інтелектуальної власності об'єктивно призводить до монополізації та консервації інтелектуального поділу світу на три групи країн з неминучими тенденціями спадання ефективності для цілісності будь-якого рівня.

4. Наведена в дисертації сутність інформаційних ресурсів: збалансованість науково-технічних і науково-гуманітарних знань; накопичення та узагальнення знань і досвіду; наявність інформаційного обміну. Визначено, що важливою умовою забезпечення стійкого розвитку підприємств є поетапне формування єдиного інформаційного простору, що за певних умов тотожно створенню єдиного інформаційного суспільства.

5. В основі інформаційного забезпечення діяльності підприємств легкої промисловості знаходиться інформатизація суспільства. Вона визначена як особливий вид діяльності, специфічно діюча система, орієнтована на кінцеву мету - трансформацію всього людства в інформаційну цивілізацію. Виходячи з цього пропонується така класифікація закономірностей процесу інформатизації діяльності підприємства легкої промисловості: загальні (зростання значення інформації), внутрішні (технічні, соціальні), зовнішні (на світовому, державному, регіональному рівнях), власні (взаємозв'язки інформатизації з виробництвом, інноваціями, екологізацією).

6. На підставі проведених досліджень визначено вплив політико-правових, економічних, соціальних й технологічних факторів макросередовища на систему управління підприємств легкої промисловості. В цілому макроклімат несприятливий для стратегічного управління підприємств легкої промисловості. Значний вплив на стан інформаційного забезпечення підприємств мають такі фактори мікросередовища, як конкурентні позиції підприємств, споживачі, постачальники, ринкові посередники і контактні аудиторії. В цілому мікроклімат сприятливий для стратегічного управління досліджуваних підприємств. На основі цих результатів сформульовано стратегічні пріоритети в інформаційному забезпеченні підприємств легкої промисловості на рівні макро- та мікросередовища.

7. Оцінка процесу управління інформаційним забезпеченням підприємств проводилася на двох рівнях: процесному (організація інформаційного забезпечення, система управління, стратегії управління) та портфельному (товарна, цінова, збутова, комунікаційна, кадрова політики). За результатами аналізу організації інформаційного забезпечення підприємств можна зробити висновок, що жодне з досліджених підприємств не є лідером по організації дяльності. В досліджуваних підприємствах легкої промисловості в основному використовується вторинна інформація, спостерігається низький ступінь застосування комп'ютерної техніки, використовуються дещо застарілі засоби і методи економічного аналізу. Отже, система інформаційного забезпечення є одним з слабких місць, що не дозволяє підприємствам ефективно застосовувати стратегічний підхід до управління. Дослідження функцій стратегічного управління показали, що на жодному підприємстві контроль ціноутворення не є високоефективним, визначається середній рівень стратегічної орієнтації персоналу, підприємствам необхідно підсилити свої позиції в комунікаційній політиці. За цими результатами визначено основні стратегічні пріоритети досліджених підприємств на процесному та портфельному рівнях.

8. Визначено першочергові напрями, які будуть сприяти удосконаленню управління інформаційним забезпеченням підприємств легкої промисловості: проведення аналізу стану інформаційного та технічного забезпечення окремих підрозділів і підприємств в цілому; інвентаризація інформаційних ресурсів; вдосконалення існуючих, створення та придбання необхідних програмних продуктів; прийняття рішень щодо придбання, створення, вдосконалення, розвитку та запровадження інформаційних систем, які забезпечують поетапний розвиток корпоративної роботи; здійснення переходу на обмін інформацією з постачальниками, покупцями, використовуючи засоби мережі Internet; запровадження системи атестації, навчання та підвищення кваліфікації персоналу, який використовує або супроводжує технічні та програмні засоби.

9. Інтелектуальні ресурси визначають обов'язкове існування комунікативного процесу між людьми (інформаційної комунікації). Завдяки комунікаціям індивідуальні розумові процеси стають масовим колективним процесом накопичення і переробки інформації з наступним її практичним застосуванням. Інформація, знання і творчість у сучасних розвинених суспільствах набувають характеру стратегічного ресурсу. Розвиток виробництва з прогресуючим ускладненням суспільних структур і зв'язків привів до усвідомлення стратегічного значення інтелектуального чинника на підприємствах легкої промисловості. Тим часом ефективність дії людини багато в чому залежить від обгрунтованого управлінського рішення, а останнє, в свою чергу, - від інформаційного моделювання ситуації, пошуку потрібної інформації та її обробки. В результаті інформація, знання і творчість - нематеріальні ресурси - стають ключовим елементом у соціальній і економічній діяльності людей.

10. Удосконалено систему інформаційно-консультаційного забезпечення підприємств легкої промисловості через запровадження служби, функціями якої є обґрунтування нових ринкових рішень у бажаному для підприємства напрямі, а не виходячи з виробничих і економічних особливостей поточного стану підприємства. На основі розроблених теоретичних принципів запропоновано організаційну структуру управління інформаційним забезпеченням діяльності Організації орендарів Запорізького заводу штучних шкір (м. Запоріжжя). Вона складається із відділу маркетингових досліджень, відділу збуту, виробничого відділу, керівники яких підпорядковані заступнику директора з нематеріальних ресурсів.

Запропоновані пропозиції забезпечують отримання економічного ефекту від залучення інвестицій в обсязі 200 тис. грн. на інформаційне забезпечення по групі підприємств легкої промисловості, що досліджувалися: збільшення обсягів валової продукції не менше ніж на 66,9%; строк окупності не вище ніж 4,3 роки.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

За результатами дослідження автором опубліковано 11 наукових праць:

у наукових фахових виданнях:

Гаман С.М. Значення державного регулювання у процесі формування інвестиційного клімату в Україні / С.М. Гаман // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 4. - С. 48-52.

Гаман С.М. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного контролю підприємств / С.М. Гаман // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 6. - С. 61-65.

Гаман С.М. Поточна стратегія підприємств галузі легкої промисловості / С.М. Гаман // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 5. - С. 74-77.

Гаман С.М. Система показників як основа інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного контролю / С.М. Гаман // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 2. - С. 49-53.

Гаман С.М. Сучасні підходи до побудови системи управління підприємства легкої промисловості / С.М. Гаман // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 4. - С. 81-84.

Гаман С.М. Тенденції розвитку легкої промисловості України / С.М. Гаман // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 3. - С. 49-55.

Гаман С.М. Формування інформаційного простору підприємства / С.М. Гаман // Інвестиції: Практика та досвід. - 2007. - № 16. - С. 40-43.

Тези конференцій:

Гаман С.М. Забезпечення руху грошових потоків промислових підприємств / С.М. Гаман // Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів: наук.-практ. конф., 27-28 жовтня 2005 р.: тези допов.: в 3 т. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. - Т. 1. - С. 183-184.

Гаман С.М. Система стратегічного управління підприємствами легкої промисловості / С.М. Гаман // Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів: наук.-практ. конф., 5-6 жовтня 2006 р.: тези допов.: в 4 т. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Т. 2. - С. 182-183.

Гаман С.М. Роль інформації в процесі реалізації виробленої продукції підприємств / С.М. Гаман // Інноваційні стратегії економіки регіонів: всеукраїнська наук.-практ. конф., 14 грудня 2007р.: матер. допов. - К.: АКМУ, 2007. - С. 9.

Гаман С.М. Удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення суб'єктів малого підприємництва / С.М. Гаман // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: наук.-практ. конф., 27 листопада 2007 р.: матер. допов. - Х.: ХарРІ НАДУ, 2007. - С. 46-48.

АНОТАЦІЇ

Гаман С.М. Управління інформаційним забезпеченням діяльності підприємств легкої промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (легка промисловість). - Київський національний університет технологій та дизайну, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичних засад, оцінці тенденцій та визначенню напрямів удосконалення системи управління інформаційним забезпеченням діяльності підприємств легкої промисловості. У процесі дослідження обґрунтовано теоретичні основи системи управління інформаційним забезпеченням підприємств легкої промисловості. Уточнено сутність інформаційних ресурсів підприємств. Удосконалено класифікацію закономірностей процесу інформатизації підприємств легкої промисловості. Сформульовано стратегічні пріоритети інформаційного забезпечення підприємств легкої промисловості. Адаптовано світовий досвід інформаційного забезпечення діяльності підприємств до умов України. Розроблено напрями розвитку комунікацій в інформаційному забезпеченні підприємств легкої промисловості, удосконалено систему їх інформаційно-консультаційного забезпечення.

Ключові слова: діяльність, інформаційне забезпечення, підприємства легкої промисловості, пріоритети, система, управління.

Гаман С.Н. Управление информационным обеспечением деятельности предприятий легкой промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управления предприятиями (легкая промышленность). - Киевский национальный университет технологий и дизайна, Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретико-методических основ, оценке тенденций и определению направлений усовершенствования системы управления информационным обеспечением деятельности предприятий легкой промышленности. Определено, что особенности деятельности предприятий легкой промышленности предусматривают рассмотрение содержательного уровня информационной культуры в контексте социальной защиты работника как профессионала и личности. Исходя из этого, основное значение в формировании управления информационным обеспечением предприятий имеет человеческий фактор как на содержательном, так и функциональном уровнях. В отличие от этих подходов, предложено использовать модель, которая учитывает социальную сторону управленческой деятельности и процесса принятия решений. Она предусматривает выработку общей логической последовательности этапов принятия управленческих решений в процессе информационного обеспечения деятельности предприятий легкой промышленности: идентификация и определение проблемы, подготовка необходимой информации, генерация альтернативных вариантов решения проблемы, анализ возможных последствий, принятие (выбор) решений, организация реализации решений, мониторинг выполнения управленческих решений, оценка решений и полученных результатов.

Приведенная в диссертации сущность информационных ресурсов учитывает общецивилизационное развитие общества и такие условия развития предприятий: обеспечение сбалансированности научно-технических и научно-гуманитарных знаний; накопление и обобщение знаний и опыта; наличие информационного обмена.

В основе информационного обеспечения деятельности предприятий легкой промышленности находится информатизация общества. Она определена как особый вид социальной деятельности, специфично действующая система, ориентированная на конечную цель - трансформацию всего человечества в информационную цивилизацию. Исходя из этого, предлагается следующая классификация закономерностей процесса информатизации деятельности предприятия легкой промышленности: общие (рост значения информации), внутренние (технические, социальные), внешние (на мировом, государственном, региональном уровнях), частные (взаимосвязи информатизации с производством, инновациями, экологизацией).

На основании проведенных исследований действующей практики стратегического управления на предприятиях легкой промышленности определено, что наиболее влиятельными были политико-правовые, экономические, социальные и технологические факторы макросреды. Оценка процесса управления информационным обеспечением предприятий проводилась на двух уровнях: на процессном уровне (организация информационного обеспечения, система управления, стратегии управления) и на портфельном уровне (товарная, ценовая, сбытовая, коммуникационная, кадровая политики). В целом по результатам анализа организации информационного обеспечения предприятий можно сделать вывод, что ни одно из исследованных предприятий-партнеров не является явным лидером по всем аспектам организации на предприятии. Исследования функций стратегического управления показали, что ни на одном из предприятий контроль ценообразования не является высокоэффективным, определяется средний уровень стратегической ориентации персонала, предприятиям необходимо усилить свои позиции в коммуникационной политике. По этим результатам определены основные стратегические приоритеты развития рассмотренной группы предприятий на процесном и портфельном уровнях.

Определены первоочередные направления, которые будут способствовать усовершенствованию управления информационным обеспечением предприятий легкой промышленности: проведение анализа состояния информационного и технического обеспечения предприятий; инвентаризация информационных ресурсов; совершенствование существующих, создание и приобретение необходимых программных продуктов; осуществление перехода на обмен информацией с поставщиками, покупателями, используя средства сети Internet; внедрение системы аттестации и повышения квалификации персонала, который использует или сопровождает технические и программные средства.

Усовершенствована система информационно-консультационного обеспечения предприятий легкой промышленности через внедрение информационной службы, функциями которой являются обоснования новых рыночных решений в желательном для предприятия направлении, а не исходя из производственных и экономических особенностей нынешнего состояния предприятия. На основе разработанных теоретических принципов предложена организационная структура управления информационным обеспечением деятельности предприятия „Организации арендаторов Запорожского завода искусственных кож” (г. Запорожье). Внедрение такой системы на предприятиях легкой промышленности повысит качество и достоверность информации.

Ключевые слова: деятельность, информационное обеспечение, предприятия легкой промышленности, приоритеты, система, управление.

Gaman S.N. Management a supply with information of activity of the enterprises of light industry. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of Cand.Econ.Sci. on a speciality 08.00.04 - economy and managements of the enterprises (light industry). The Kiev national university of technologies and design, Kiev, 2008.

Dissertational work is devoted to development theoretical and methodical bases, to an estimation of tendencies and definition of directions of improvement of a control system by a supply with information of activity of the enterprises of light industry. During research theoretical bases of a control system are proved by a supply with information of the enterprises of light industry. The essence of information resources of the enterprises is specified. Classification of laws of process of information of the enterprises of light industry is advanced. Strategic priorities in a supply with information of the enterprises of light industry are formulated. World experience of a supply with information of activity of the enterprises is adapted for conditions of Ukraine. Directions of development of communications in a supply with information of the enterprises of light industry are developed. The system of a supply with information-consulting of the enterprises of light industry is advanced.

Keywords: activity, a supply with information, the enterprises of light industry, priorities, system, management.

Размещено на Allbest.ru

...