Еколого-економічне обґрунтування впровадження інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Перехід до інформаційного суспільства та необхідність врахування результатів впливу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на динаміку економічного розвитку країни потребує проведення комплексних і системних досліджень об'єктивних передумов підвищення еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ. Економічне обґрунтування впровадження ІКТ з урахуванням економічних наслідків його впливу на довкілля неможливе без дослідження, систематизації та оцінки не тільки економічних, але й екологічних ефектів від використання ІКТ. Потребують подальшого удосконалення теорія та практика оцінки соціо-еколого-економічної ефективності впровадження і використання ІКТ.

Дослідженню взаємозв'язків між економічним розвитком та екологічними процесами присвячені праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених та науковців: О.Ф. Балацького, Б.В. Буркинського, А.Ю. Жулавського, В.М. Кислого, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, І.В. Недіна, Н.В. Пахомової, О.В. Прокопенко, К.К. Ріхтера, О.В. Садченко, П.В. Тархова, О.М. Теліженка, Є.В. Хлобистова та ін. Проблеми оцінки позитивних та негативних еколого-економічних ефектів від впровадження ІКТ розглядаються у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Р.Ф. Абдєєва, Е. Буна, В.М. Гейця, Е.В. Гончаренка, М. З. Згуровського, В. Л. Іноземцева, М.Ф. Реймерса, В.П. Семиноженка, Л. Хенса, А.А. Чухна, Т. Шауера та ін.

Незважаючи на отримані результати та накопичений досвід, наукові дослідження економічних проблем впровадження ІКТ, на наш погляд, повинні поглиблюватися виходячи із необхідності врахування позитивних та негативних економічних наслідків їх впливу на довкілля. Комплексне еколого-економічне обґрунтування впровадження ІКТ потребує формування системи економічних, соціально-економічних та еколого-економічних показників з метою оцінки ефектів від впровадження та використання ІКТ; розроблення науково-методичних підходів щодо оцінки соціо-еколого-економічних ефектів від використання ІКТ; формування процедури наукового обґрунтування еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ.

Актуальність перелічених проблем, їх практичне значення і недостатнє теоретичне дослідження обумовили мету і завдання дисертаційного дослідження.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є подальше удосконалення теоретичних та розроблення науково-методичних підходів до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ, спрямованих на врахування позитивних і негативних еколого-економічних наслідків їх впровадження та використання.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

- проаналізувати вплив ІКТ на динаміку економічного розвитку країни;

- проаналізувати еколого-економічні проблеми впровадження та використання ІКТ в Україні;

- дослідити і систематизувати економічні, соціальні та екологічні ефекти від впровадження та використання ІКТ;

- проаналізувати існуючі науково-методичні підходи до економічної оцінки ефектів від впровадження та використання ІКТ;

- сформувати систему економічних, соціально-економічних та еколого-економічних показників з метою оцінки ефектів від впровадження та використання ІКТ;

- розробити науково-методичний підхід до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ;

- удосконалити науково-методичні підходи до формування інтегрального показника соціо-еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ;

- удосконалити науково-методичні підходи до оцінки соціо-еколого-економічних ефектів від впровадження та використання ІКТ за стадіями життєвого циклу продукту;

- удосконалити науково-методичні підходи до виявлення взаємозв'язків між рівнем розвитку ІКТ та рівнем соціо-еколого-економічного розвитку території;

- оцінити соціо-еколого-економічну ефективність впровадження та використання ІКТ в Україні;

- обґрунтувати рекомендації для впровадження ІКТ на основі його еколого-економічної ефективності.

1. Системний аналіз впливу інформаційно-комунікаційних технологій на динаміку економічного розвитку країни

Комплексно досліджено теоретико-концептуальні передумови економічного розвитку інформаційного суспільства, яке базується на використанні ІКТ та знань, проаналізовано існуючі методичні підходи до економічної оцінки ефектів від впровадження та використання ІКТ, досліджено еколого-економічні проблеми впровадження ІКТ в Україні.

Для визначення сутності соціо-еколого-економічних ефектів від впровадження та використання ІКТ і розроблення науково-методичних підходів до їх оцінки були виявлені взаємозв'язки між рівнем розвитку ІКТ, економічним зростанням країни, рівнями добробуту населення та забруднення довкілля. Проведений аналіз показав, що використання ІКТ сприяє підвищенню продуктивності праці у багатьох сферах народного господарства, але при цьому їх впровадження потребує значних капітальних вкладень. У соціальній сфері ІКТ надають широкі можливості для навчання, сприяють розширенню участі громадян у суспільному житті тощо, але водночас можуть підвищувати нерівномірність економічного розвитку регіонів країни внаслідок розходження у доступі до ІКТ. Аналіз впливу ІКТ на навколишнє природне середовище свідчить про те, що негативні ефекти більшою мірою пов'язані з наявністю ІКТ (виробництвом, експлуатацією та утилізацією ІКТ-устаткування), а позитивні ефекти з використанням ІКТ. Розвиток ІКТ забезпечує скорочення матеріальної складової виробництва й споживання, сприяючи зменшенню ресурсоємності та екологоємності економічних процесів, поліпшенню екологічної ситуації.

Аналіз літературних джерел показав, що у більшості досліджень використовується класифікація економічних, соціальних та екологічних ефектів, пов'язаних із впровадженням ІКТ, за якою вони поділяються на три групи: ефекти першого порядку, пов'язані з процесами розроблення, виробництва, експлуатації й утилізації ІКТ-устаткування; ефекти другого порядку, пов'язані з використанням ІКТ; ефекти третього порядку - сумарні ефекти від масового використання ІКТ у довгостроковому періоді.

У результаті дослідження і систематизації ефектів від впровадження та використання ІКТ у дисертації запропонована авторська система їх класифікаційних ознак. За стадією життєвого циклу продукту запропоновано виділяти ефекти, що виникають на стадії розроблення, виробництва, реалізації, споживання та утилізації; за реципієнтами впливу - ефекти, що виникають у підприємств, органів державної влади, які використовують ІКТ, домогосподарств, що є споживачами товарів та послуг ІКТ, та у навколишньому середовищі. Крім того, проведений аналіз показав, що еколого-економічні ефекти від впровадження та використання ІКТ доцільно поділити на прямі та непрямі. Прямі еколого-економічні ефекти є безпосереднім наслідком розроблення, виробництва, експлуатації, утилізації ІКТ-устаткування або метою впровадження та використання ІКТ (підвищення рівня забруднення довкілля під час виробництва електроенергії, що споживається ІКТ-устаткуванням, утворення відходів внаслідок швидкого морального зношування ІКТ-устаткування, моніторинг та контроль за природними об'єктами тощо). Непрямі еколого-економічні ефекти не є метою впровадження ІКТ і виникають у процесі їх використання як побічні ефекти (зміна обсягів викидів шкідливих речовин від транспорту за рахунок зміни обсягів пасажиро- та вантажоперевезень внаслідок запровадження телероботи, електронної комерції тощо).

На основі проведеного аналізу встановлено, що у науковій літературі головна увага приділяється оцінці економічних ефектів від впровадження та використання ІКТ без урахування їх еколого-економічних наслідків. Дослідження впливу ІКТ на довкілля обмежується лише оцінкою натуральних показників зміни рівня забруднення навколишнього природного середовища або економічною оцінкою окремих екологічних наслідків використання ІКТ. Так, у дослідженнях, проведених спеціалістами Economist Intelligence Unit, а також вітчизняними вченими, зокрема А.В. Шевчуком, оцінюється вплив розвитку ІКТ на економічне зростання країни з використанням багатофакторної регресійної моделі. У дослідженнях Е.В. Гончаренка оцінюється лише частина еколого-економічних наслідків упровадження та використання ІКТ, а саме економічний збиток від електромагнітного забруднення довкілля. Зарубіжні дослідження, зокрема проведені в Університеті КарнегіМеллон (США), Європейській асоціації операторів телекомунікаційних мереж (Бельгія), Асоціації споживчої електроніки (США), містять оцінку натуральних показників зміни забруднення довкілля під час використання ІКТ, що не розкриває її економічної сутності. Крім того, у зазначених дослідженнях підходи до формування напрямів розвитку ІКТ не враховують еколого-економічної ефективності їх використання. Систематизація соціо-еколого-економічних ефектів від впровадження і використання ІКТ та здійснений аналіз переваг і недоліків існуючих методичних підходів до їх оцінки склали основу для формування науково-методичних підходів до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ.

2. Методичні підходи до еколого-економічного обґрунтування впровадження інформаційно-комунікаційних технологій

Запропоновано науково-методичний підхід до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ, удосконалено науково-методичні підходи до оцінки соціо-еколого-економічних ефектів від впровадження та використання ІКТ і встановлення взаємозв'язків між рівнем розвитку ІКТ та рівнем соціо-еколого-економічного розвитку території.

З метою кількісної оцінки ефектів від впровадження та використання ІКТ, що виникають на рівні держави, а також на кожній стадії життєвого циклу продукту, сформовано відповідну систему економічних, соціально-економічних та еколого-економічних показників та розроблено методичні підходи до їх розрахунку. Так, основними з еколого-економічних показників, за допомогою яких можна оцінити економічні наслідки впливу ІКТ на довкілля, є такі:

- ефекти, пов'язані з процесами розроблення, виробництва, експлуатації та утилізації устаткування ІКТ, економічний збиток від забруднення довкілля: під час виробництва ІКТ-устаткування та супутніх ресурсів, засобів виробництва; електромагнітним випромінюванням; під час виробництва електроенергії, яка споживається устаткуванням ІКТ; внаслідок утворення відходів ІКТ тощо;

- ефекти, викликані використанням ІКТ (електронна комерція, електронний уряд тощо): відвернені економічні збитки від забруднення довкілля завдяки економії природних ресурсів; зміна економічного збитку від забруднення довкілля шкідливими речовинами від пересувних джерел (транспорту) за рахунок зміни обсягів вантажо- та пасажироперевезень; відвернені економічні збитки від забруднення довкілля внаслідок надзвичайних ситуацій та аварій завдяки використанню ІКТ;

- ефекти, що виникають від масового використання ІКТ у довгостроковому періоді: зміна економічного збитку від забруднення довкілля внаслідок дематеріалізації економіки та зміни принципів розселення населення.

У дисертації удосконалено науково-методичні підходи до оцінки соціо-еколого-економічних ефектів від впровадження та використання ІКТ. Сутність удосконалення полягає у виокремленні та обґрунтуванні прямих та непрямих, позитивних і негативних економічних, соціально-економічних і еколого-економічних результатів, що виникають за стадіями життєвого циклу продукту, а саме: під час використання ІКТ на стадії розроблення, виробництва, реалізації, споживання продукту та утилізації відходів (рис. 1).

Інтегральний соціо-еколого-економічний ефект від впровадження та використання ІКТ EІКТ запропоновано визначати за формулою:

, (1)

де , , відповідно економічний, соціально-економічний та еколого-економічний результати від впровадження та використання ІКТ у t-му році, грош. од.; BІКТ,t витрати на впровадження та використання ІКТ у t-му році, грош. од.; r ставка дисконтування; T період виникнення соціо-еколого-економічного ефекту від використання ІКТ, років.

Формула (1) є типовою для розрахунку економічного ефекту. Однак у дисертації уточнено склад результатів, які проявляються під час впровадження та використання ІКТ. Уточнення полягає у тому, що при розрахунку ефекту враховуються прямі та непрямі економічні, соціальні та екологічні результати впровадження та використання ІКТ шляхом їх вартісної оцінки.

Оскільки оцінці економічного ефекту від використання ІКТ присвячена велика кількість як вітчизняних, так і зарубіжних досліджень, а питанню оцінки еколого-економічних наслідків впровадження та використання ІКТ приділяється недостатньо уваги, запропоновано науково-методичний підхід до врахування еколого-економічної складової інтегрального соціо-еколого-економічного ефекту від впровадження та використання ІКТ.

У дисертації запропоновано розраховувати еколого-економічний результат від впровадження та використання ІКТ за формулою, що враховує завдані та відвернені економічні збитки від забруднення довкілля, пов'язані з впровадженням та використанням ІКТ:

, (2)

де економічні збитки від забруднення довкілля, що можуть бути відвернені при використанні ІКТ у t-му році.

З метою проведення порівняльного аналізу при виборі напрямів впровадження ІКТ запропоновано визначати коефіцієнт соціо-еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ:

, (3)

де КІКТ коефіцієнт соціо-еколого-економічної ефективності використання ІКТ.

Найбільше серед невід'ємних значення даного коефіцієнта є критерієм для вибору оптимального напрямку впровадження ІКТ.

У дисертації удосконалено методичні підходи до встановлення взаємозв'язків між рівнем розвитку ІКТ та рівнем соціо-еколого-економічного розвитку території. Сутність удосконалення полягає у тому, що для визначення впливу ІКТ на соціо-еколого-економічний розвиток території 114 країн світу, до яких входить і Україна, методом кластерного аналізу було розбито на класи залежно від значень показників їх соціально-економічного розвитку та стану навколишнього природного середовища (клас лідерів, клас середнього рівня, клас нижче середнього рівня та клас аутсайдерів). Спираючись на таку класифікацію, у дисертаційному дослідженні визначено залежність місця країни у певному класі від її рівня розвитку ІКТ за допомогою побудови дерева рішень. Одержані результати дозволили виокремити пріоритетні напрямки впровадження та використання ІКТ з урахуванням їх соціо-еколого-економічних наслідків. Застосування науково-методичних підходів до оцінки соціо-еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ дозволяє підвищити обґрунтованість управлінських рішень при виборі напрямів впровадження ІКТ, знизити негативні економічні наслідки їх впливу на довкілля.

3. Еколого-економічне обґрунтування впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в Україні

Проведено розрахунки прогнозних оцінок еколого-економічного результату й інтегрального соціо-еколого-економічного ефекту від впровадження і використання ІКТ в Україні, запропоновані та обґрунтовані рекомендації з формування практичного еколого-економічного інструментарію під час прийняття управлінських рішень щодо впровадження ІКТ.

Як свідчить проведений аналіз, у більшості досліджень економічна оцінка ефектів від впровадження та використання ІКТ в Україні не враховує прямі та непрямі економічні наслідки впливу ІКТ на довкілля, що негативно позначається на об'єктивності процесу прийняття рішень щодо впровадження ІКТ. У зв'язку з цим на основі розроблених методичних підходів до оцінки економічних наслідків впливу ІКТ на довкілля здійснені прогнозовані оцінки еколого-економічного результату від впровадження та використання ІКТ в Україні у 2009-2017 рр. У проведених розрахунках використано дані досліджень Сумського державного університету для визначення питомих економічних збитків від забруднення довкілля викидами від транспорту, під час виробництва електроенергії тощо; Університету КарнегіМеллон (США), Європейської асоціації операторів телекомунікаційних мереж (Бельгія), Асоціації споживчої електроніки (США), Національного університету «Києво-Могилянська академія» для визначення натуральних показників зміни забруднення довкілля при впровадженні та використанні ІКТ, а також інформацію Держкомстату України за 2000-2008 рр. щодо рівня впровадження та використання ІКТ в Україні при розрахунку прогнозованих оцінок відвернених та завданих економічних збитків.

У зв'язку з тим, що на даний час використання ІКТ в Україні перебуває на початковому етапі, розраховано прогнозовані значення еколого-економічного результату з урахуванням зростання кількості користувачів ІКТ в Україні. Як видно з табл. 2, зростання рівня використання ІКТ спричиняє збільшення еколого-економічного результату, що пов'язано із проявом як прямих, так і непрямих еколого-економічних наслідків впровадження та використання ІКТ. Розрахунки показують, що в Україні можна отримати позитивний річний еколого-економічний результат від впровадження та використання ІКТ вже у 2016 р. 116,65 млн. дол. США, що відповідає перевищенню прогнозованих відвернених економічних збитків над завданими.

Оскільки рівень впровадження ІКТ не однаковий у різних регіонах України, доцільно визначити значення еколого-економічного результату для кожного регіону, що дозволить виявити резерви для його підвищення у тих регіонах України, в яких на даний час він є негативним. З цією метою завдані та відвернені економічні збитки від забруднення довкілля під час впровадження та використання ІКТ були розподілені за регіонами України.

Більша частина позитивного еколого-економічного результату від впровадження та використання ІКТ в Україні у 2016 р. буде отримана за рахунок Київської (387 млн дол. США) та Одеської (27,4 млн дол. США) областей, що пояснюється найбільш високим рівнем використання ІКТ у цих регіонах. Аналіз розподілу еколого-економічного результату за регіонами України з 2010 по 2017 рік показує, що з підвищенням кількості користувачів ІКТ з кожним роком зростає частка Дніпропетровської, Львівської областей, Автономної Республіки Крим. Низький або майже відсутній внесок у досягнення еколого-економічного результату з боку таких областей, як Волинська, Житомирська, Чернівецька, Чернігівська, Закарпатська тощо, що пояснюється низьким рівнем впровадження та використання ІКТ у цих регіонах. Розрахунки свідчать, що саме в цих областях повинна бути приділена найбільша увага впровадженню ІКТ. У зв'язку з цим доведено необхідність «вирівнювання» рівня впровадження та використання ІКТ у регіонах України, що дозволить досягти позитивного еколого-економічного результату за коротший термін.

Наведено результати прогнозованих оцінок загального соціо-еколого-економічного ефекту від впровадження та використання ІКТ в Україні, а також коефіцієнта соціо-еколого-економічної ефективності. Економічний та соціально-економічний результати враховані у зміні валового внутрішнього продукту, викликаній розвитком сектору ІКТ, з урахуванням даних IDC (International Data Corporation) Україна, Держкомстату України.

Результати розрахунків свідчать, що позитивний інтегральний соціо-еколого-економічний ефект від впровадження та використання ІКТ в Україні забезпечується за рахунок економічного та соціально-економічного результатів, що компенсують негативний еколого-економічний результат. Однак із підвищенням рівня впровадження та використання ІКТ збільшується частка позитивного еколого-економічного результату у загальній сумі результатів: за прогнозованими оцінками у 2016 р. вона становитиме менше 0,5 %, у 2017 р. уже 1,5 %, що свідчить про поступове зростання актуальності врахування економічних наслідків впливу ІКТ на довкілля при обґрунтуванні їх впровадження.

На основі отриманих результатів і побудованого при дослідженні взаємозв'язку ІКТ та соціо-еколого-економічного розвитку території дерева рішень запропоновано комплекс науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування практичного еколого-економічного інструментарію при прийнятті управлінських рішень з впровадження ІКТ, який базується на таких напрямах: мінімізація завданих економічних збитків від забруднення довкілля внаслідок наявності ІКТ (зменшення шкідливого впливу електромагнітного випромінювання, використання енергоефективного ІКТ-устаткування, раціональне поводження з відходами устаткування ІКТ); максимізація відвернених економічних збитків від забруднення довкілля при використанні ІКТ (розвиток електронного уряду, впровадження електронного документообігу, створення умов для швидкого розвитку електронної комерції, стимулювання заміни продукту послугою, створення умов для запровадження телероботи, використання ІКТ для моніторингу та контролю надзвичайних ситуацій тощо).

За цими напрямами запропоновано комплексне використання таких основних економічних, організаційних, нормативно-правових інструментів, як: запровадження митних пільг з метою розширення імпорту сучасного екологічно безпечного та енергоефективного ІКТ-устаткування; вдосконалення нормативної бази, що регулює діяльність у галузі ІКТ; реалізація механізму фінансового забезпечення утилізації відходів електронного устаткування; проведення еколого-орієнтованих освітніх кампаній щодо інформування про небезпечність відходів електронного устаткування; підвищення рівня електронної грамотності та рівня підготовки фахівців у галузі ІКТ; створення умов для широкого використання товарів і послуг сфери ІКТ, функціонування систем електронного уряду та електронного документообігу; запровадження на основі ІКТ систем моніторингу і контролю з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій тощо.

Висновки

інформаційний економічний екологічний

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та представлено авторське розв'язання наукової проблеми розроблення науково-методичних підходів до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ.

Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки.

1. Існуючі процедури економічного обґрунтування впровадження ІКТ як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях, методи оцінки впливу ІКТ на динаміку економічного розвитку країни не враховують економічних наслідків впливу ІКТ на довкілля, що не сприяє підвищенню соціо-еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ. У цих умовах наукове завдання формулюється як необхідність удосконалення теоретичних та розроблення науково-методичних підходів до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ, спрямованих на врахування позитивних та негативних еколого-економічних наслідків їх впровадження та використання.

2. На підставі систематизації соціо-еколого-економічних ефектів від впровадження та використання ІКТ у дисертації запропоновано авторську систему їх класифікаційних ознак (за стадією життєвого циклу продукту, за реципієнтами впливу, за формою прояву) та класифікацію ефектів (ефекти, що виникають на стадії розроблення, виробництва, реалізації, споживання та утилізації продукту; ефекти, що виникають у підприємств, органів державної влади, домогосподарств та у навколишньому середовищі; прямі та непрямі ефекти).

3. На основі врахування прямих і непрямих, позитивних і негативних соціо-еколого-економічних наслідків використання ІКТ за стадіями життєвого циклу продукту удосконалено науково-методичні підходи до їх оцінки, що дозволяє підвищити соціо-еколого-економічну ефективність впровадження і використання ІКТ, знизити їх негативні еколого-економічні наслідки та оптимізувати управлінські рішення з вибору напрямів використання ІКТ на кожній стадії життєвого циклу продукту. На базі розробленого методичного підходу до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ, що базується на врахуванні завданих та відвернених економічних збитків від забруднення довкілля при використанні ІКТ, розраховано прогнозований еколого-економічний результат впровадження та використання ІКТ в Україні. Результати аналізу показують, що в Україні можна отримати позитивний річний еколого-економічний результат від використання ІКТ у 2016 р. 116,65 млн дол. США, що відповідає перевищенню прогнозованих відвернених економічних збитків над завданими. На підставі практичних розрахунків доведено, що більшу частину позитивного еколого-економічного результату від використання ІКТ в Україні у 2016 р. можна отримати за рахунок Київської та Одеської областей, що пояснюється найбільш високим рівнем використання ІКТ у цих регіонах. У роботі показано, що зі зростанням кількості користувачів ІКТ щорічно змінюється й розподіл еколого-економічного результату за регіонами: зростає частка інших областей. У зв'язку з цим доведено необхідність «вирівнювання» рівня використання ІКТ у регіонах України, що дозволить досягти позитивного еколого-економічного результату за коротший термін.

4. Удосконалено науково-методичний підхід до формування інтегрального показника соціо-еколого-економічного ефекту та коефіцієнта соціо-еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ, що базується на поєднанні соціальних, економічних та екологічних показників шляхом їх вартісної оцінки. Такий підхід дозволяє підвищити обґрунтованість оцінки соціо-еколого-економічної ефективності впровадження ІКТ при прийнятті управлінських рішень на підставі більш повного врахування позитивних та негативних економічних результатів впливу ІКТ на довкілля. Виконані розрахунки свідчать, що позитивний інтегральний соціо-еколого-економічний ефект від впровадження та використання ІКТ в Україні забезпечується за рахунок економічного та соціально-економічного результатів, що компенсують негативний еколого-економічний результат. Однак із підвищенням рівня впровадження та використання ІКТ збільшується частка позитивного еколого-економічного результату у загальній сумі результатів (у 2017 р. 1,5 %), що свідчить про поступове зростання актуальності врахування економічних наслідків впливу ІКТ на довкілля при обґрунтуванні їх впровадження.

5. У дисертації набули подальшого розвитку методичні підходи до встановлення взаємозв'язків між рівнем розвитку ІКТ та рівнем соціо-еколого-економічного розвитку країни. Спираючись на здійснений поділ країн світу на класи залежно від значень соціо-еколого-економічних показників та побудоване дерево рішень, встановлено, що місце країни у певному класі залежить від її рівня розвитку ІКТ. На основі побудованого дерева рішень доведено необхідність обґрунтування напрямів розвитку ІКТ з урахуванням соціо-еколого-економічних наслідків їх впровадження та використання. На підставі отриманих результатів сформований комплекс науково обґрунтованих рекомендацій із впровадження ІКТ на основі їх еколого-економічної ефективності, який базується на таких напрямках: мінімізація економічних збитків від забруднення довкілля, пов'язаних з наявністю ІКТ, та максимізація відвернених економічних збитків від забруднення довкілля під час використання ІКТ.

6. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані Кабінетом Міністрів України при обґрунтуванні пріоритетних напрямів упровадження ІКТ та оцінці їх еколого-економічної ефективності; Верховною Радою України під час вдосконалення правового забезпечення розвитку ІКТ у державі; органами місцевого самоврядування під час обґрунтування та розроблення програм впровадження ІКТ у регіонах України з урахуванням економічних наслідків впливу ІКТ на довкілля.

Література

1. Сотник О.Н. Основные проблемы перехода к глобальному информационному обществу / Л.Ф. Чумак, О.Н. Сотник, С.В. Тихенко // Механізм регулювання економіки. - 2006. - № 1. - С. 8698.

2. Сотник О.Н. Подходы к оценке социально-экономического развития в информационном обществе / Л.Г. Мельник, О.Н. Сотник // Економіка розвитку. -2006. - № 2(38). - С. 5560.

3. Волк О.М. Методичні підходи до визначення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на еколого-економічний розвиток країни / О.М. Волк // Механізм регулювання економіки. - 2008. - №2. - С. 233238.

4. Волк О.М. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб досягнення сталого еколого-економічного розвитку України / О.М. Волк // Економічний простір. - 2008. - № 17. - С. 221226.

5. Волк О.М. Еколого-економічна ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій в Україні / О.І. Карінцева, О.М. Волк // Механізм регулювання економіки. - 2009. - № 2. - С. 2429.

Размещено на Allbest.ru